Professional Documents
Culture Documents
Документ 2374-III, чинний, поточна редакція - від 01.07.2021, підстава - 738-IX
Документ 2374-III, чинний, поточна редакція - від 01.07.2021, підстава - 738-IX
ВЕРХОВНА РА Д А УКРАЇНИ
Законодавство України Попередня версія
Картка Файли Історія Зв'язки Публікації Текст для друку УКР ENG РУС Пошук
2374-III,, чинний
Документ 2374-III чинний,, поточна редакція — Редакція від 01.07.2021
01.07.2021,, підстава - 738-IX
Інформація Зберегти Картка документа Зміст документа Пошук у тексті Текст для друку Поділитися
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про обіг векселів в Україні
{У тексті Закону України слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в
усіх відмінках замінено словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у
відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011}
Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та
простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов’язань у
господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено
Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень,
обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про
врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції
1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Стаття 1. Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930
року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі -
Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із
Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та
прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і
простих векселів, Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону
України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено
Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання
України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні
векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930
року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших
прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Стаття 2. Застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатку II до Женевської
конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості
векселі, діють в Україні таким чином:
1) стаття 10 Уніфікованого закону не застосовується;
2) юридичні ситуації, зазначені у статті 41 Уніфікованого закону, визначають, що сума
векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній
валюті України за курсом Національного банку України на день настання строку платежу (або
якщо боржник прострочить платіж, - на розсуд держателя векселя - на день здійснення платежу)
чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України.
Це положення застосовується і в тому разі, коли векселедавцем (за переказним векселем -
трасантом) обумовлено, що платіж здійснюється у визначеній у векселі валюті (застереження про
здійснення платежу в іноземній валюті);
{Абзац другий пункту 2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2511-VI від
09.09.2010}
3) юридичні ситуації, зазначені в абзаці третьому статті 44 Уніфікованого закону, визначають,
що протест у неплатежі за векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений
строк від дати складання чи пред’явлення, повинен бути здійснений або в день, коли вексель
підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів;
4) юридичні ситуації, зазначені в пунктах 2 і 3 статті 43, а також в абзаці шостому статті 44
Уніфікованого закону, визначаються таким чином:
зазначені у пункті 2 статті 43, - у разі порушення справи про банкрутство трасата, а також у
разі визнання його банкрутом і незалежно від того, чи акцептував він вексель;
зазначені у пункті 3 статті 43, - у разі визнання банкрутом трасанта за векселем, який не
підлягає акцепту;
зазначені в абзаці шостому статті 44, - у разі визнання трасата банкрутом і незалежно від
того, чи акцептував він вексель, або у разі визнання банкрутом трасанта за векселем, який не
підлягає акцепту, для використання держателем векселя права регресу буде достатнім
пред’явлення судового рішення про визнання банкрутом такого трасата чи трасанта;
5) відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на
суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються
виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від
дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.
Стаття 3. Зобов’язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на
території України можуть юридичні та фізичні особи.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації,
які фінансуються за рахунок державного бюджету чи місцевих бюджетів, можуть виступати
векселедавцем, трасантом, індосантом або індосатом лише у випадках і в порядку, визначених
Кабінетом Міністрів України.
{Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2511-VI від
09.09.2010, № 5463-VI від 16.10.2012}
Використання векселів Національним банком України здійснюється відповідно до
законодавства України про обіг векселів.
Використання векселів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється відповідно
до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
{Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}
Стаття 4. Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу
за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових
банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових
казначейських векселів.
{Частина перша статті 4 в редакції Законів № 5518-VI від 06.12.2012, № 407-VII від
04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1586-VII від 04.07.2014, № 629-VIII від
16.07.2015}
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або
векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом
якої повинен бути здійснений платіж, зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума
платежу за векселем.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у
відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя
відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та
виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.
{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 364-IV від 25.12.2002}
Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
{Абзац другий частини першої статті 41 виключено на підставі Закону № 629-VIII від
16.07.2015}
фінансовий банківський вексель;
фінансовий казначейський вексель.
Стаття 131 . За видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені
товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови
проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем,
що є більшою від суми зобов’язань трасата
перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій
чи за наказом якої має бути здійснений платіж, на юридичну особу - векселедавця (за переказним
векселем - трасанта) накладається штраф у розмірі від чотирьохсот до п’ятисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розгляд справ та складання протоколів за порушення умов видачі векселя здійснюються
уповноваженими особами податкових органів, державного фінансового контролю,
Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в
порядку, встановленому законом.
{Частина друга статті 131 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від
16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020}
м. Київ
5 квітня 2001 року
№ 2374-III
Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації Нові надходження Розподіл за комітетами ВРУ Календар офіційних свят в Україні