Нормативно-правові документи вчителя іноземної мови профільної

школи

Основні положення та основні поняття Державного стандарту базової і

повної загальної середньої освіти
Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і
положень, що окреслюють державні вимоги до освіченості особи на рівні
початкової, базової і повної загальної середньої освіти, гарантії держави в її
досягненні громадянами.
Стандарт визначає:
 структуру змісту загальної середньої освіти, тобто загальнообов’язкові
(інваріантні) та змінні (варіативні) його складники згідно зі ступенями
навчання в середніх закладах освіти;
 національний базовий навчальний план середньої загальноосвітньої шко'
ли, який дає цілісне уявлення про змістовий склад загальної середньої
освіти за галузями знань та їх співвідношення, окреслює обсяги
(нормативи) навчального навантаження учнів, його розподіл за освітніми
рівнями і роками навчання;
 обов’язковий мінімум змісту навчання з кожної освітньої галузі, що
входить до державного компонента;
 обов’язкові результати навчання на різних освітніх рівнях (початкова,
базова і повна загальна середня освіта);
 компетентність і взаємну відповідальність учасників освітнього процесу,
державні гарантії в одержанні загальної середньої освіти і контроль за
дотриманням вимог даного стандарту;
 порядок внесення змін до державного стандарту загальної середньої освіти.
Стандарти освітніх галузей, котрі зумовлюють їх змістове наповнення
(обов’язковий мінімум змісту освітньої галузі, що входить до державного
компонента, а також обов’язкові результати навчання, які відповідають
різним освіт' нім рівням – початковій, базовій і повній загальній середній
освіті), є самостійними нормативними документами, що становлять
складову частину стандарту.
Зміст загальної середньої освіти в Україні складається з державного,
регіонального і шкільного компонентів.
Державний компонент змісту загальної середньої освіти (освітній
мінімум) є складником загальної середньої освіти, що задається інваріантною
частиною базового навчального плану, формується на державному рівні і є
обов’язковим для вивчення у всіх середніх навчальних закладах України.
Фактично це обов’язковий мінімум основних галузей знань і мінімальна
тривалість їх вивчення, які забезпечують одержання загальної середньої освіти.
Регіональний компонент змісту загальної середньої освіти – складова
частина змісту середньої освіти, що відображає національну своєрідність
регіону, його історію і культуру, традиції тощо. Він може частково включатися
у державний компонент (тоді формується на державному рівні), в інших
випадках формується на регіональному рівні і є обов’язковим для вивчення в
середніх навчальних закладах регіону.
Шкільний компонент змісту загальної середньої освіти – складова частина
змісту середньої освіти, що добирається з урахуванням інтересів, здібностей,
життєвих планів учнів даної школи, можливостей її педагогічного колективу і
визначає специфіку цього навчального закладу. Він формується самою школою.
Викладений нижче матеріал слід розглядати як поле можливостей для учнів при
оволодінні ними ІМіК, які надає держава і школа всім учням середньої
загальноосвітньої школи. Це поле можливостей гранично мінімізоване і
служить орієнтиром для укладачів регіональних програм та підручників (для
глибшого володіння іноземною мовою регіон чи школа можуть створювати для
учнів найбільш сприятливі умови за рахунок годин, передбачених навчальним
планом у його варіативній частині). На нього можуть орієнтуватися школи і
вчителі.
Навчальний матеріал добирається з урахуванням умов, визначених
базовим навчальним планом, і практики роботи сучасної школи. Базовий
навчальний план окреслює зміст загальної середньої освіти в його цілісному
уявленні як системи знань, навичок і вмінь, які мусять опанувати учні на
певному етапі навчання у школі. Інваріантна частина базового навчального
плану визначає освітні галузі, обов’язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх
навчальних закладах, що й має забезпечити досягнення обов’язкового
освітнього рівня кожним випускником середньої школи. Варіативна частина
базового навчального плану служить завданням розширення й поглиблення
змісту загальноосвітньої підготовки школярів, забезпечення їх індивідуального
розвитку, пізнавальних інтересів і нахилів, передбачаючи години на вивчення
предметів і курсів, які учні мають обов’язково обрати понад запропонованих в
інваріантній частині, а також години, відведені на необов’язкові
(факультативні) заняття. За рахунок годин варіативної частини плану
реалізуються регіональний і шкільний компоненти змісту загальної середньої
освіти

Чинний Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2011р.,

набирає чинності з 1.09.2013р.) визначає вимоги до освіченості учнів та
випускників основної і старшої школи, гарантії держави у її досягненні.
Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:
 для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах
загальнолюдських та національних цінностей, науковості і
систематичності знань, їх значущості для соціального становлення
людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між
націями і народами, світського характеру школи;
  для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо
забезпечується вивченням української мови, української літератури,
історії України, географії України, українського мистецтва тощо;
 для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у
старшій школі, запровадження особистісно зорієнтованих педагогічних
технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та
інших компетентностей учнів.

Поняття типової програми з іноземної мови.

Структура ТП та її зміст.

Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ

ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;

Наскізна програма з німецької мови для учнів ПФ.

Структура та зміст програми.

Типова освітня програма базової середньої освіти (далі - Типова освітня

програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації
закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення
учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Типова освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і
можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором
тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які
натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-17);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,
перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних програм,
які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і
розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою
освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і
можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг
навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої
освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050
годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів
– 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для
9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального
навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план).

За посиланням
Робоча програма з німецької мови.

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни – є обов’язковим

документом закладу вищої освіти, що розробляється для кожної навчальної
дисципліни на підставі освітньої програми, програми навчальної дисципліни у
відповідності до певного навчального плану.
Структурними компонентами РНП є:
− опис навчальної дисципліни у вигляді таблиці
– заповнюється на основі навчального плану спеціальності;
− мета й завдання навчальної дисципліни – подаються відповідно до
навчальної програми дисципліни;
− тематичний план навчальної дисципліни – подається відповідно до її
інформаційного обсягу, визначеного навчальною програмою;
− структура навчальної дисципліни у вигляді таблиці укладається на основі
передбаченого навчальним планом розподілу бюджету навчального часу з
навчальної дисципліни на аудиторні години за окремими видами занять та
години самостійної роботи студентів;
− теми уроків – визначає вчитель – розробник/ група вчителів – розробників
РНП; − теми для самостійної роботи – визначає викладач – розробник/ група
викладачів – розробників РНП; − перелік індивідуальних навчально-дослідних
завдань (за наявності) які визначає викладач – розробник/ група викладачів –
розробників РНП;
методи навчання – перелік відібраних розробником / групою розробників
робочої програми з усього арсеналу (за певною класифікацією) методів
навчання у вищій школі, за допомогою яких зреалізовується викладання
навчальної дисципліни;
методи контролю – перелік відібраних розробником / групою розробників
робочої програми з усього арсеналу методів контролю (за певною
класифікацією), за допомогою яких здійснюється контроль навчальних
досягнень студента з навчальної дисципліни (встановлення рівня відповідності
досягнутих ним результатів навчання очікуваним, рівня сформованості
дисциплінарних компетентностей);
 Комплекс методичного забезпечення навчально-виховного процесу в
школі. Поняття методичного забезпечення навчального предмета та його
зміст

Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу з навчальної

дисципліни – в єдності його цілей, змісту, дидактичного процесу й
організаційних форм являє собою сукупність інформаційних і навчально-
методичних матеріалів, що призначені забезпечити всі основні його етапи − від
надання навчальної інформації, її сприйняття, усвідомлення й застосування з
метою оволодіння визначеним обсягом знань та переліком визначених
компетентностей, до контролю результатів вивчення навчальної дисципліни.
Унормована на відомчому та/або інституційному рівні сукупність зазначених
вище матеріалів складає навчально-методичний комплекс навчальної
дисципліни (НМКД).

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни містить:

1. Навчальну програму навчальної дисципліни.
2. Робочу навчальну програму навчальної дисципліни.
3.Конспекти уроків навчальної дисципліни.
4.Методичні вказівки (рекомендації) до проведення уроків та самостійної
роботи учнів.
5. Матеріали щодо контролю:
Завдання (тести) для поточного (модульного) контролю знань студентів.
– Питання (завдання) до семестрового контролю з навчальної дисципліни.
– Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.
– Комплексну контрольну роботу (ККР). Зміст окремих складових
визначається специфікою викладання навчальної дисципліни, формою навчання
здобувачів вищої освіти, формою організації й проведення занять,
перспективами використання.

Навчальна програма навчальної дисципліни – нормативний методичний

документ, який визначає місце й значення навчальної дисципліни в реалізації
освітньої програми в контексті очікуваних результатів навчання та
компетентностей, на формування яких спрямоване її вивчення. Вихідним
документом у розробленні НП є освітня програма певної спеціальності за
певним освітнім рівнем, у якій подано опис цієї навчальної дисципліни.
-Програма з предмета.

-Календарний план.
-Поурочні плани.
-Дидактичний матеріал.
Матеріал для контролю знань.
-Тексти варіантів контрольних робіт.
-Інструкції для контрольних робіт.
-Тексти тренувальних прикладів і завдань для екзаменів.
-Екзаменаційні білети.
-Тести з предмета.
- Методичні рекомендації щодо вивчення предмета.
-Методичні розробки вчителя.
-Критерії оцінювання знань учнів.