1 частина

Державний стандарт освіти - це нормативний документ, який встановлює вимоги

до рівня освіти, що здобувається на кожному рівні освіти та відповідних етапах
навчання, до змісту, обсягу та рівня організації освітнього процесу. Державний
стандарт освіти є обов'язковим для всіх закладів освіти незалежно від їх
підпорядкування та форми власності.

Мета державного стандарту освіти - забезпечення єдиних вимог до якості освіти, що

здобувається в закладах освіти України, незалежно від їх типу, виду, підпорядкування і
форми власності.

Державний стандарт освіти має такі основні функції:

регулятивна - забезпечення єдиних вимог до рівня освіти, що здобувається на

кожному рівні освіти та відповідних етапах навчання;
контрольна - забезпечення контролю за якістю освіти, що здобувається в закладах
освіти України;
прогностична - визначення перспектив розвитку освіти в Україні.

Державний стандарт освіти складається з таких компонентів:

вступна частина, яка містить загальні положення;
розділи, які встановлюють вимоги до рівня освіти, що здобувається на кожному
рівні освіти та відповідних етапах навчання;
додатки, які можуть містити додаткові вимоги до рівня освіти, що здобувається на
кожному рівні освіти та відповідних етапах навчання.

Державний стандарт освіти є важливим документом, який забезпечує єдині

вимоги до якості освіти, що здобувається в закладах освіти України. Державний
стандарт освіти сприяє підвищенню якості освіти, забезпечення рівних можливостей
для здобуття освіти усіма громадянами України, незалежно від їх соціального статусу,
місця проживання та інших обставин.

Державний стандарт освіти є важливим документом, який виконує ряд важливих

функцій:

забезпечує єдині вимоги до якості освіти, що здобувається в закладах освіти України;

сприяє підвищенню якості освіти;
забезпечує рівні можливості для здобуття освіти усіма громадянами України;
сприяє розвитку освіти в Україні.

Державний стандарт освіти є основою для розробки навчальних програм, підручників

та інших навчальних матеріалів, а також для проведення атестації та оцінювання
навчальних досягнень здобувачів освіти.

Державний стандарт освіти забезпечує рівний доступ до якісної освіти для всіх
громадян України, незалежно від їх соціального статусу, місця проживання та інших
обставин. Державний стандарт освіти сприяє розвитку освіти в Україні, забезпечуючи
її відповідність сучасним вимогам та тенденціям.

2 частина
Базовий навчальний план
 Базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи

Навчальний план загальноосвітньої школи — це документ, що містить

перелік навчальних предметів, їх розподіл за роками навчання і кількість годин
на кожний предмет.

Визначаючи набір навчальних предметів, час, що відводиться на вивчення кожного

з них загалом і на окремих етапах, навчальні плани, з одного боку, встановлюють
пріоритети у змісті освіти, на які безпосередньо орієнтується школа, а з другого - самі є
передумовою для його реалізації.

Розробка навчальних планів - одна з найскладніших проблем педагогічної

науки і шкільної практики. Вирішується вона у двох напрямах:
1. Вводяться нові навчальні предмети, що відображають процес науки, техніки,
зміни в суспільному житті.
2. Переглядається питома вага традиційних дисциплін. Здійснюється пошук
балансу між різними компонентами освіти - обов'язковими і факультативними, між
циклами навчальних предметів.

5 серпня 1998 року Кабінет міністрів України прийняв за № 1239 Постанову "Про
затвердження Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів",
згідно з яким з 1 вересня 2001 року має бути введений в дію Базовий навчальний план.
Базовий навчальний план складається з трьох частин: загальна частина,
освітні галузі, кількість годин на тиждень за предметами та курсами.
І. Загальна частина, в якій зазначається, що Базовий навчальний план є основним
документом державного стандарту загальної середньої освіти. Відповідно до мети
загальноосвітньої школи Базовий навчальний плай дає цілісне уявлення про
структуру загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові,
окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, визначає
тижневе навантаження учнів для кожного класу тощо. Інваріантна складова змісту
є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає її
державний компонент. Варіативна складова змісту формується навчальними закладами
з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів і є суттєвим засобом
забезпечення повноцінного розвитку особистості кожного школяра. Ця складова
передбачає також відображення у змісті освіти тих етнічних, історичних,
соціокультурних особливостей регіону, що не ввійшли до Інваріантної частини, але є
суттєвими елементами формування світогляду, патріотичних почуттів, необхідних для
повноцінного входження підростаючого покоління у життя в умовах конкретного
регіону. Вилучення із складу інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей
унеможливлює реалізацію державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів.
Тому Базовий навчальний план визначає обов'язкову кількість годин з кожної
освітньої галузі, яка необхідна для опанування їх змісту на рівні вимог,
визначених державним стандартом. Невиконання цього навантаження позбавляє
загальноосвітній навчальний заклад права видавати відповідний документ про освіту
встановленого державного зразка.

II. Освітні галузі, які дають орієнтовні навчальні предмети і курси. Наприклад,
освітня галузь "Мови і літератури" має на меті забезпечення оволодіння учнями
українською мовою як засобом спілкування і як феноменом української духовності і
культури, прилучення їх до літературних скарбниць українського народу і народів
світу. Вона передбачає оволодіння спілкуванням однією з іноземних мов, а також
можливість вивчення учнями рідної мови (якщо вона не є українською). З цією метою
обсяг навчального часу на вивчення галузі збільшується порівняно із встановленим у
Базовому навчальному плані за рахунок годин інваріантної частини.
Базовий навчальний план складено з урахуванням того, що повна середня
освіта є обов'язковою, а школа загальноосвітньою, тобто засвоєння змісту
загальної середньої освіти як завершеної цілісності розраховано на весь період
шкільного навчання. Кожний ступінь школи виконує в цьому процесі свою
специфічну функцію: початкова школа закладає грунт загальноосвітньої підготовки
учнів, основна школа (5-9 класи) забезпечує базову загальну середню освіту, старша
школа (10-11 класи) сприяє самовизначенню молодої людини в подальшому її
життєвому шляху. Лише за умови повної реалізації завдань кожної з ланок у
сукупності, тобто на всіх ступенях навчання, забезпечується одержання повної
загальної середньої освіти.
Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як
інваріантної, так і варіативної частини Базового навчального плану з урахуванням
можливо допустимого тижневого навантаження учнів залежно від режиму роботи (5-ти
чи 6-денний робочий тиждень).

III. Кількість годин на тиждень за предметами та курсами. Базовий навчальний

план визначає загальні засади побудови змісту загальної середньої освіти і тому не є
безпосереднім робочим документом загальноосвітнього навчального закладу. На його
основі Міністерство освіти і науки України розробляє й затверджує типові навчальні
плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, які трансформують зміст
шкільної освіти у площину навчальних предметів і курсів. Місцеві органи управління
освітою можуть доповнювати їх за рахунок годин варіативної частини навчальними
предметами і курсами, які є специфічними для даного регіону.
На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади
створюють робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображають
особливості організації навчально-виховного процесу в даному
загальноосвітньому навчальному закладі. При складанні типових навчальних планів
спеціалізованих навчальних закладів (у тому числі гімназій, ліцеїв тощо) дозволяється
перерозподіляти між освітніми галузями до 10 відсотків навчального часу, визначеного
інваріантною частиною Базового навчального плану.

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Державний стандарт містить 7 варіантів базових навчальних планів, відповідно
до освітніх потреб здобувачів освіти.
З-поміж них – базові навчальні плани закладів загальної середньої освіти, класів (груп),
спеціальних закладів та спеціальних класів (груп):
• з українською мовою навчання,
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,
• з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або
національної меншини.

Також частиною стандарту є базові навчальні плани для учнів з порушеннями

інтелектуального розвитку.
Базовий навчальний план описує загальний обсяг навчального навантаження,
розподілений за освітніми галузями: рекомендовану, мінімальну та максимальну
кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.
3 частина
Базовий навчальний план складається з інваріантної та варіативної частини.

Інваріантна частина є обов'язковою, вона забезпечує залучення учнів до

загальнокультурних і національно значимих цінностей, формування особистісних
якостей, відповідних суспільних ідеалів. Ця частина визначає склад навчальних
предметів обов'язкових предметних областей. Інваріантна складова змісту є спільною
для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає її державний
компонент. Склад інваріантної частини подано концентровано з урахуванням освітніх
галузей, що дає змогу краще оцінити його з погляду необхідності і достатності.
Функціональна повнота зазначеного складу зумовлена відповідальністю набору
освітніх галузей основним складовим духовної і матеріальної культури, які створюють
змістову основу для розвитку пізнавальної, комунікативної, естетичної, трудової і
фізичної сфер діяльності особистості, виховання громадянина України. Виключення з
інваріантної складової будь-якої освітньої галузі є неприпустимим, оскільки порушує
цілісність початкової освіти і наступність з базовою середньою освітою.

Варіативна частина включає компонент позаурочної діяльності та формується

навчальними закладами з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів
учнів і є суттєвим засобом забезпечення повноцінного розвитку особистості
кожного школяра. Ця складова передбачає також відображення у змісті освіти
тих етнічних, історичних та соціокультурних особливостей регіону, що не
ввійшли до інваріантної частини, але є суттєвими елементами формування
світогляду, патріотичних почуттів, необхідних для повноцінного входження
підростаючого покоління у життя в умовах конкретного регіону. Кількість годин
варіативної складової робочого навчального плану закладів загальної середньої освіти
має відповідати Базовому навчальному плану та Типовій освітній програмі.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як

інваріантної, так і варіативної частини Базового навчального плану, з
урахуванням можливо допустимого тижневого навантаження учнів залежно від
режиму роботи (5-ти чи 6-денний робочий тиждень). Баланс між складовими
забезпечує як загальну освіту, так і можливість самовираження та спеціалізації для
кожного учня.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

1) Державний стандарт базової середньої освіти

2) Педагогіка: підручник / І. В. Зайченко. – 3-тє видання, перероблене та доповнене –

К.: Видавництво Ліра-К, 2016.