НПАОП 15.5-1.05-99 Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока

НПАОП 15.5-1.
05-99
(ДНАОП 1.8.20-1.05-99)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Комітету по нагляду
за охороною праці України
від 22.07.99 № 137
ПРАВИЛА
ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ
ПО ПЕРЕРОБЦІ МОЛОКА
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока (далі -

Правила) поширюються на всіх працівників підприємств, які виконують роботи щодо
технологічних процесів виробництва, монтажу, налагодження, ремонту та експлуатації
технологічного обладнання під час переробки молока та виробництва молочної продукції.
З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території

України:
1. НАОП 1.8.20-1.05-68 «Правила з техніки безпеки та виробничої санітарії для

підприємств молочної промисловості». Затверджений ЦК профспілки працівників харчової
промисловості від 25.12.68 р., протокол № 17.
2. НАОП 1.8.20-2.21-83 (ОСТ 49-195-83) ССБП. «Виробництво продуктів з незбираного

молока. Вимоги безпеки». Затверджений Мінмʼясомолпромом СРСР від 26.04.83 р.
3. НАОП 1.8.20-2.22-84 (ОСТ 49-204-84) ССБП. «Виробництво сирів та сирних виробів.

Вимоги безпеки». Затверджений Мінмʼясомолпромом СРСР від 19.11.84 р.
4. НАОП 1.8.20-2.23-85 (ОСТ 49-213-85) ССБП. «Виробництво згущених молочних

консервів. Вимоги безпеки». Затверджений Мінмʼясомолпромом СРСР від 28.06.85 р.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
В цих Правилах є посилання на законодавчі акти, нормативні акти та нормативні

документи, зазначені в таблиці 1.
Таблиця 1
Затвердження
Позначення Назва
Дата, № док. Організація
Закон України 14.10.92 Верховна
«Про охорону праці» Постанова Рада
№ 2695-ХII
«Про пожежну безпеку» Постанова Рада
№ 3747-ХII
«Про дорожний рух» Рада
Доповнення: 02.02.94
1
ДНАОП Правила будови і безпечної 17.06.92 Держгіртех-
0.00-1.02-92 експлуатації ліфтів нагляд
України
ДНАОП Правила будови і безпечної 16.12.93 Держнагляд-

0.00-1.03-93 експлуатації вантажопідіймальних Наказ № 128 охоронпраці
кранів України

0.00-1.07-94 експлуатації посудин, що Наказ № 104 охоронпраці
працюють під тиском України

0.00-1.08-94 експлуатації парових і Наказ № 51 охоронпраці
водогрійних котлів України

0.00-1.11-98 експлуатації трубопроводів Наказ № 177 охоронпраці
пари і гарячої води України
Зареєстровано: 20.10.98 Мінʼюст
№ 674/3114 України
ДНАОП Правила будови і безпечної 07.12.71 Держгіртех-
0.00-1.13-71 експлуатації стаціонарних нагляд
компресорних установок, СРСР
повітропроводів і газопроводів
ДНАОП Правила безпеки систем 01.10.97 Держнагляд-
0.00-1.20-98 газопостачання України Наказ № 254 охоронпраці
України
№ 318/2758 України
ДНАОП Правила безпечної експлуатації 09.01.98 Держнагляд-
0.00-1.21-98 електроустановок споживачів Наказ № 4 охоронпраці
України
№ 93/2533 України
ДНАОП Правила безпеки при виробництві, 29.10.93 Держнагляд-
0.00-1.24-93 зберіганні, транспортуванні та Наказ № 105 охоронпраці
застосуванні хлору України
Зміни: 08.02.95
Наказ № 14
ДНАОП Положення про порядок прийняття в 05.08.92 Кабінет
0.00-4.02-92 експлуатацію закінчених Постанова Міністрів
будівництвом обʼєктів державного № 449 України
замовлення
Зміни: 06.12.93 Кабінет
Постанова Міністрів
№ 990 України
ДНАОП Положення про розслідування 17.06.98 Кабінет
0.00-4.03-98 та облік нещасних випадків, Постанова Міністрів
професійних захворювань і № 923 України
аварій на підприємствах в
установах і організаціях
2
ДНАОП Положення про порядок накладання 17.09.93 Кабінет
0.00-4.04-93 штрафів на підприємства, установи і Постанова Міністрів
організації за порушення № 754 України
нормативних актів про
охорону праці
ДНАОП Положення про видачу Державним 06.10.93 Кабінет
0.00-4.05-93 комітетом по нагляду за охороною Постанова Міністрів
праці власникові підприємства, № 831 України
установи, організації або
уповноваженому органу дозволу на
початок роботи підприємства,
установи, організації
ДНАОП Типове положення про навчання з 17.02.99 Держнагляд-
0.00-4.12-99 питань охорони праці Наказ № 27 охоронпраці
України
№ 248/3541 України
ДНАОП Положення про порядок 29.10.96 Держнагляд-
0.00-4.26-96 забезпечення працівників Наказ № 170 охоронпраці
спеціальним одягом, спеціальним України
взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту
№ 667/1692України
ДНАОП Типова інструкція з організації 20.02.85 Держгіртех-
0.00-5.11-85 безпечного ведення газонебезпечних нагляд
робіт СРСР
ДНАОП Інструкція про порядок зупинки 30.12.94 Держнагляд-
0.00-5.13-94 експлуатації обʼєктів при наявності Наказ № 133 охоронпраці
порушень нормативних актів про України
охорону праці
ДНАОП Тимчасові методичні вказівки 13.05.94 Держнагляд-
0.00-6.01-94 про порядок видачі дозволів Наказ № 42 охоронпраці
на початок роботи підприємств, України
установ, організацій по здійсненню
випуску певного виду продукції або
виду робіт
ДНАОП Перелік посад посадових осіб, 11.10.93 Держнагляд-
0.00-8.01-93 які зобовʼязані проходити Наказ № 94 охоронпраці
попередню і періодичну перевірку України
знань з охорони праці
ДНАОП Перелік робіт з підвищеною 30.11.93 Держнагляд-
0.00-8.02-93 небезпекою Наказ № 123 охоронпраці
України
ДНАОП Правила пожежної безпеки в Україні 14.06.95 МВС України
0.01-1.01-95 Зареєстровано: 14.07.95 Мінʼюст
3
ДНАОП Санітарні правила при зварюванні, 1973 Мінохорони
0.03-1.06-73 наплавці та різанні металів № 1009-73 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Санітарні правила організації 1973 Мінохорони
0.03-1.07-73 технологічних процесів та гігієнічні № 1042-73 здоровʼя
вимоги до виробничого обладнання СРСР
ДНАОП Санітарні норми проектування 1971 Мінохорони
0.03-3.01-71 промислових підприємств № 245-71 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Санітарні норми і правила при 1984 Мінохорони
0.03-3.11-84 роботі з машинами та обладнанням, № 3041-84 здоровʼя
які створюють локальну вібрацію, СРСР
що передається на руки працюючих
ДНАОП Санітарні норми вібрації 1984 Мінохорони
0.03-3.12-84 робочих місць № 3044-84 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Гранично допустимі рівні магнітних 1984 Мінохорони
0.03-3.13-85 полів частот 50 Гц № 3206-85 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Санітарні норми допустимих 1985 Мінохорони
0.03-3.14-85 рівнів шуму на робочих місцях № 3223-5 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Санітарні норми мікроклімату 1986 Мінохорони
0.03-3.15-86 виробничих приміщень № 4088-86 здоровʼя
СРСР
ДНАОП Гранично допустимі рівні (ПДУ) 1986 Мінохорони
0.03-3.16-86 впливу електричних полів частот від № 4131-86 здоровʼя
0,06 МГц до 30 МГц СРСР
ДНАОП Санітарні норми та правила 1991 Мінохорони
0.03-3.21-91 виконання робіт в умовах № 5802-91 здоровʼя
впливу електричних полів СРСР
промислової частоти (50 Гц)
ДНАОП Граничні норми підіймання і 10.12.93 Мінохорони
0.03-3.28-93 переміщення важких речей Наказ № 241 здоровʼя
жінками України
ДНАОП Положення про медичний огляд 31.03.94 Мінохорони
0.03-4.02-94 працівників певних категорій Наказ № 45 здоровʼя
України
ДНАОП Перелік робіт, де є потреба у 23.09.94 Мінохорони
0.03-8.06-94 професійному доборі Наказ здоровʼя
Держнагляд-
охоронпраці
України
4
ДНАОП Перелік важких робіт і робіт 31.03.94 Мінохорони
0.03-8.07-94 з шкідливими і небезпечними Наказ № 46 здоровʼя
умовами праці, на яких України
забороняється застосування праці
неповнолітніх
ДНАОП Перелік важких робіт і робіт 29.12.93 Мінохорони
0.03-8.08-93 з шкідливими і небезпечними Наказ № 256 здоровʼя
умовами праці, на яких України
забороняється застосування праці
жінок
ДНАОП Типові норми безплатної видачі 12.02.81 Держкомпраці
0.05-3.03-81 спецодягу, спецвзуття та інших СРСР
засобів індивідуального захисту
робітникам і службовцям
скрізних професій та посад
усіх галузей народного госпо-
дарства і окремих виробництв
Зміни: 21.08.85
Постанова
№ 289/п-8
Зміни: 06.11.86
Постанова
№ 476/п-12
ДНАОП Типові норми безплатної видачі 10.06.98 Укрсільгосп-
0.00-3.03-98 спеціального одягу, спеціального Постанова охоропраці
взуття та інших засобів індивіду- № 116
ального захисту працівникам
мʼясної і молочної промисловості
ДНАОП Правила безпечної експлуатації 06.10.97 Держнагляд-
1.1.10-1.01-97 електроустановок Наказ № 257 охоронпраці
України
НАОП Правила техніки безпеки і 22.05.86 Мінхіммаш
1.4.10-1.04-86 виробничої санітарії при СРСР
електрозварювальних роботах
НАОП Правила техніки безпеки при 17.11.77 Мінмʼясомол-

1.8.20-1.02-77 експлуатації водопровідних та пром СРСР
каналізаційних споруд і мереж
підприємств мʼясної та молочної
промисловості
НАОП ОСТ 27-31-472-80 Устаткування для 1980 Мінлегхарчо-
1.8.20-2.26-80 упаковування рідких харчових маш СРСР
продуктів у скляні пляшки. Вимоги
безпеки
НАОП ОСТ 49-180-81 Роботи вантажно- 1991 Мінмʼясомол-
1.8.20-2.30-81 розвантажувальні в холодильниках. пром СРСР
Вимоги безпеки
5
НАОП Правила будови і безпечної 27.02.88 Держагро-
2.2.00-1.10-88 експлуатації фреонових пром СРСР
холодильних установок
НАОП Правила будови і безпечної 27.09.90 Держкомітет
8.1.00-1.04-90 експлуатації аміачних Ради Міністрів
холодильних установок СРСР з
питань
продовольства
Правила устройства 05.10.79 Міненерго

электроустановок (ПУЭ) СРСР
Типове положення про пожежно- 27.09.94 МВС України

технічну комісію (ПТК) Наказ № 521
Типове положення про спеціальне 17.11.94 МВС України

навчання, інструктажі та перевірку Наказ № 628
знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах, в установах та
організаціях України
Положення про добровільні пожежні 27.09.94 МВС України
дружини (команди) Наказ № 521
Типове положення про пожежно- 27.09.94 МВС України
технічну комісію Наказ № 521
ГОСТ 8.001-80 ГСИ. Организация и порядок проведения государственных испытаний
средств измерений
ГОСТ 8.002-86 ГСИ. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами
измерений. Основные положения
ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей
зоны
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на
рабочих местах и требования к проведению контроля
ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов
защиты
ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация
ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление
ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования
безопасности
ГОСТ 12.2.007.0-75 Изделия электротехнические. Общие требования
ССБТ. безопасности
ГОСТ 12.2.013.0-91 Машины ручные электрические. Общие требования
ССБТ. безопасности и методы испытаний
ГОСТ 12.2.016-81 ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования
ГОСТ 12.2.022-80 ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.2.063-81 ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие
требования безопасности
ГОСТ 12.2.124-90 ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования
ГОСТ 12.3.003-86 ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности
6
ГОСТ 12.3.006-75 ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных
сооружений и сетей. Общие требования безопасности
ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования
ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях.
Общие требования безопасности
ГОСТ 12.4.003-85Е Очки защитные. Типы
ССБТ.
ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования
ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности
ГОСТ 12.4.034-85 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания.
Классификация и маркировка
ГОСТ 12.4.051-87 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие
технические требования и методы испытаний
ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная, обувь специальная и средства защиты рук.
Классификация
ГОСТ 12.4.121-83 ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия
ГОСТ 12.4.122-83 ССБТ. Коробки фильтрующие-поглощающие для промышленных

противогазов
ГОСТ 12.4.166-85Е Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов.
ССБТ. Технические условия
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых
выбросов вредных веществ промышленными предприятиями
ГОСТ 2761-84 Источники централизованного хозяйственно-питьевого
водоснабжения
ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством
ГОСТ 4666-75 Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска
ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Классификация. Общие
технические требования
ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная
окраска. Предупреждающие знаки. Маркировочные щитки
ГОСТ 17269-71 Респираторы фильтрующие газопылезащитные
РУ-60 и РУ-60 му. Технические условия
ГОСТ 17770-86 Машины ручные. Требования к вибрационным характеристикам
ГОСТ 21786-76 Система «человек-машина». Сигнализаторы звуковые неречевых
сообщений. Общие эргономические требования
СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от
загрязнения
СанПиН 4946-89 Санитарные правила по охране атмосферного воздуха и
населенных мест
СНиП II-4-79 Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения
СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование
ВСН 645/755-76 Временные отраслевые нормы искусственного освещения для
предприятий молочной промышленности
ВСТП 645/1368-86 Санитарные требования к проектированию предприяий молочной
промышленности
РД 34.21.122-87 Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих
попадань блискавки і вторинних її проявів
7
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Організація навчання та вимоги до персоналу
3.1.1. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні

особи, які зайняті веденням технологічних процесів виробництва, виготовленням, ремонтом,
монтажем, налагодженням та експлуатацією технологічного обладнання, виконанням робіт
обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), інструктаж та
перевірку знань Правил у порядку, передбаченому ДНАОП 0.00-4.12-94 та
ДНАОП 0.00-8.01-93.
3.1.2. Допускати до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання,

інструктаж і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.
3.1.3. Працівники, що виконують роботи на очисних спорудах, виконують газо-

електрозварювальні, такелажні, монтажні, ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи,
обслуговують парові та водогрійні котли, апарати та судини, що працюють під тиском,
обслуговують електротехнічні установки, підйомні крани, підйомні механізми, ліфти, газове
обладнання, печі, сушарки, електролітні відділення та виконують інші роботи згідно з
переліком ДНАОП 0.00-8.02-93, або там, де є потреба у професійному доборі, відповідно до
вимог ДНАОП 0.03-8.06-94, повинні проходити попереднє спеціальне навчання та один раз
на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
3.1.4. Не дозволяється допускати особи віком до вісімнадцяти років до виконання робіт,

передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94.
3.1.5. Не дозволяється використовувати працю жінок на роботах, передбачених

ДНАОП 0.03-8.08-93.
3.1.6. Навчання, інструктаж і перевірку знань по пожежній безпеці працівники

проходять відповідно до вимог «Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі
та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
України», затвердженого наказом України від 17.11.94 р. № 628.
3.2. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
3.2.1. Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце на підприємстві

проводиться відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.03-98.
3.3. Обовʼязки, права та відповідальність за порушення Правил
3.3.1. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну,

матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.3.2. За якість монтажу, налагодження та ремонту технологічного обладнання,

безпечність ведення технологічних процесів виробництва, а також відповідність обʼєкта цим
Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та
відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
3.3.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть

персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них
завдань та функціональних обовʼязків, згідно з чинним законодавством.
8
3.3.4. На підприємствах, з кількістю працюючих 50 чол. і більше, по рішенню
трудового колективу повинні бути створені пожежно-технічні коміссії (ПТК), а також
добровільні пожежні дружини (ДПД) та добровільні пожежні команди (ДПК) відповідно до
вимог ДНАОП 0.01-1.01-95, «Положення про добровільні пожежні дружини (команди)» та
«Типового положення про пожежно-технічну комісію» затверджених наказом № 521 МВС
України від 27.09.94 р.
На підприємствах, з кількістю працюючих менше, ніж 50 чол., функції по охороні праці

та пожежній безпеці можуть покладатися за сумісництвом на особи, що мають відповідну
професійну підготовку.
3.3.5. Вводити в експлуатацію нові та реконструйовані підприємства, цехи дільниці, а

також виготовляти та передавати в виробництво нові машини, механізми, технологічне
обладнання та впроваджувати нові технології без дозволу органів Державного нагляду за
охороною праці та органів Державного пожежного нагляду відповідно до вимог ДНАОП
0.00-4.02-92, ДНАОП 0.00-4.04-93, ДНАОП 0.00-4.05-93, ДНАОП 0.00-5.13-94, ДНАОП 0.00-
6.01-94 та ДНАОП 0.01-1.01-95 - не дозволяється.
4. ТЕРИТОРІЯ, БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ
4.1. Територія підприємства
4.1.1. Будівлі та споруди підприємства повинні відповідати вимогам чинних

будівельних та санітарних норм ДНАОП 0.03-3.01-71, а також правилам пожежної безпеки
по захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог РД
34.21.122-87.
4.1.2. Промислові будівлі повинні мати установки по пилоуловлюванню,

газоочищенню, шумопоглинанню, герметизації апаратури та комунікацій відповідно до
вимог ДНАОП 0.03-3.15-86.
4.1.3. На території підприємства не дозволяється споруджувати житлові будівлі,

будувати двори для худоби, тримати тварин і домашню птицю.
4.1.4. Територія підприємства повинна задовольняти санітарним вимогам відносно

стоку атмосферних опадів, рівня стану грунтових вод і бути огородженою, заасфальтованою
або вимощеною з ухилом для стоку води.
Дозволяється асфальтувати або вимощувати тільки проїзди, пішохідні доріжки та

навантажувальні площадки. Незамощена територія повинна бути озеленена. Не дозволяється
насаджувати дерева та кущі, що дають під час цвітіння ластівці, волокна, опушене насіння.
4.1.5. Територія підприємства повинна бути освітлена в нічний час. Колодязі та

підземні входи повинні бути огороджені та закриті.
4.1.6. Проїзди для транспорту та пішохідні доріжки на території не повинні співпадати

з лініями залізниці. Під час руху автомобільного транспорту слід дотримуватись вимог
Закону України «Про дорожний рух».
Під час одностороннього руху транспорту ширина проїздів повинна бути 3,5 м, під час
двохстороннього - 6 м, ширина тротуарів або вимощених доріжок для пішоходів - 1,00-
2,25 м.
9
Самовільно зменшувати нормовану ширину проїздів для транспорту та пішохідих
доріжок не дозволяється.
В місцях, де залізниця проходить поблизу будівель, а виходи з них звернені в сторону

залізниці, повинен бути пристрій світлової та звукової сігналізації, попереджуючий про
наближення потягу відповідно до вимог ГОСТ 21786-76 та Закону України «Про дорожний
рух».
4.1.7. На території підприємства повинен бути протипожежний водопровід з

установленими на ньому пожежними гідрантами та закриті водойми (резервуари), обладнані
спеціальними підʼїздами для пожежних машин і мотопомп, а також світловими та
флуорисцентними показчиками місць розташування пожежних гідрантів і водоймищ.
Витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути
відновлений у якомога коротший термін, але не більше за той, що зазначений у
СНиП 2.04.02-84.
4.1.8. Підприємство повинно бути забезпечене в необхідній кількості первинними

засобами пожежогасіння відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку» та
ДНАОП 0.01-1.01-95.
4.1.9. Закрита мийниця для внутрішнього миття та дезинфекції автомолцистерн

повинна бути обладнана упорами для обмеження руху та зупинки автомашин у заданому
положенні та каналізаційним колодязем. До мийниці повинна бути підведена холодна та
гаряча вода, пар і миючі розчини.
4.1.10. Місця зливання молока з автомолцистерн повинні бути обладнані площадками з

вільним підходом до цистерн зі сторони зливних патрубків. Приймальна площадка для
автомолцистерн повинна мати ухил для повного зливання молока, мати обмежувачі руху
задніх коліс автомобіля, механізми для піднімання накривок-люків цистерн, спеціальні сходи
та стаціонарні містки для обслуговуючого персоналу, а також бути освітленою для роботи в
нічний час.
4.1.11. Для збирання твердих відходів і сміття повинні бути металеві бачки з
накривками або металеві контейнери, установлені на асфальтній або бетонній основі.
Сміттєприймачі та площадки біля них повинні щоденно очищатись та дезинфікуватись 20%-
ним розчином свіжогашеного вапна, 10%-ним розчином хлорного вапна або іншими
рівноцінними дезинфікуючими засобами. Площадка повинна мати розміри, що перевищують
розміри основи сміттєприймачів по діаметру, ширині та довжині на 1 м і мати бетонне або
цегляне огородження висотою 1,5 м.
Сміттєприймачі повинні бути віддалені від виробничих і складських приміщень на

відстань не менше, ніж 30 м.
4.1.12. Під час використання освітлювальних установок з газорозрядними лампами слід

передбачити місце їх зберігання для подальшого направлення на утилізацію непридатних до
використання ламп зі ртутним наповненням.
4.1.13. Для зберігання пального, тари, будівельних матеріалів і т. інш., на території

підприємства повинні бути улаштовані склади, навіси або спеціально відведені площадки,
що відповідають вимогам будівельних та санітарних норм ДНАОП 0.03-3.01-71 та вимогам
ДНАОП 0.01-1.01-95.
10
4.1.14. Контроль викидів у атмосферу повинен здійснюватись відповідно до вимог
ГОСТ 17.2.3.02-78 та СанПиН 4946-89.
4.1.15. Охорона грунту від забруднення побутовими та промисловими відходами

повинна здійснюватись відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690-88.
4.2. Водоспоживання
4.2.1. Вибір джерел водопостачання, місця забору води, а також розрахунок границь та
план заходів по благоустрою зони санітарної охорони джерел водопостачання повинні
проводитись відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84 та узгоджуватись з
територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби.
4.2.2. Водопровідний ввід повинен знаходитися в ізольованому зачиняємому

приміщенні, мати манометри, крани для відбирання проб води, трапи для стікання, зворотні
клапани, що дають можливість рухові води тільки в одному напрямку.
4.2.3. Система водопостачання молочних підприємств повинна мати резервуари питної

води для забезпечення ведення технологічних процесів виробництва в випадках перебоїв з її
подачею.
4.2.4. Споживачам води, не звʼязаним безпосередньо з переробкою молока (холодильні

установки, вакуум-насоси, парові котли та інш.), а також у тих випадках, коли вода
використовується в апаратах для охолодження поверхонь, з якими молоко та молочні
продукти безпосередньо не контактують, дозволяється подавати технічну непитну воду.
Питна вода, після використання на охолоджувачах молока, якщо вона проходить по

окремій мережі та закритій системі, де можливісь забруднення її виключається, може бути
направлена на попереднє миття обладнання, тари, підлоги та на гаряче водопостачання.
4.2.5. На підприємстві дозволяється мати дві роздільні системи водопостачання:

виробничо-питнну та загальнозаводську. В цьому випадку системи водопостачання не
повинні мати між собою ніяких зʼєднань.
У відповідних точках водорозбору повинні бути написи: «ПИТНА», «ТЕХНІЧНА».
При наявності на підприємстві однієї системи водопостачання, вода по якості повинна

задовольняти вимогам, які предʼявляються до питної води, незалежно від того, для яких
потреб вона призначена.
4.2.6. Для роздачі питної води повинні бути передбачені фонтанчики, закриті баки з
фонтануючими насадками та інші пристрої. Відстань від робочих місць до установок для
пиття не повинна перевищувати 75 м. Температура питної води під час роздачи повинна бути
не вищою, ніж 20 ºС і не нижчою, ніж 8 ºС.
4.2.7. Якість води, що використовується для технологічних і господарсько-побутових

потреб підприємств молочної промисловості, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.
Критерії якості джерела водопостачання та правила його вибору регламентуються ГОСТ
2761-84.
4.2.8. Після закінчення ремонтних робіт або усунення аварії на спорудах і мережі
водопроводу, слід провести дезинфекцію відповідних споруд або ділянок мережі.
11
Експлуатація указаних обʼєктів може бути дозволена тільки після отримання
подвійного позитивного бактеріологічного аналізу відповідно до вимог НАОП 1.8.20-1.02-77
та ГОСТ 12.3.006-75.
4.3. Каналізація та очисні споруди
4.3.1. Каналізаційна мережа підприємства повинна бути приєднана до загальноміської

каналізації або мати власну систему очисних споруд відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75,
СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85.
4.3.2. При наявності власних очисних споруд, стічні води повинні підлягати очищенню
відповідно до вимог СанПиН 4630-88.
Якість дезинфекції та очищення стічних вод періодично (не рідше одного разу на
місяць) повинна контролюватися територіальними органами санітарно-епідеміологічної
служби.
4.3.3. Будівлі очисних споруд для стічної води повинні мати фрамуги та жалюзі для
природнього провітрювання або відповідну механічну вентиляцію, а також спеціальні
приміщення для обслуговуючого персоналу, обладнані умивальниками та індивідуальними
шафами для одягу працівників. Ширина робочих проходів між очисними спорудами та
будівлею повинна бути не меншою, ніж 0,8 м. Очисні споруди, відповідно до вимог
ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0.05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98 повинні бути
укомплектовані ізолюючим протигазом, переносним газоаналізатором в іскробезпечному
виконанні або газоіндикатором, запобіжним поясом з вірьовкою та електричним ліхтарем з
напругою живлення не більше, ніж 12 В, які зберігаються в шафі з відповідним написом,
розміщеній зовні будівлі (біля входу в приміщення).
4.3.4. Ділянка, зайнята очисними спорудами, повинна мати зовнішнє освітлення

відповіднодо вимог СНиП II-4-79 та розділу 8 ВСТП 645/1368-86.
4.3.5. Площадка біля баків або резервуарів для приготування розчинів коагулянту
повинна мати огородження висотою не менше, ніж 1 м з суцільною підшивкою внизу
висотою 0,20 м.
4.3.6. Працівники, що зайняті розвантаженням глинозему та хлорного вапна відповідно

до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98 повинні бути
забезпечені запобіжними окулярами, респіраторами та рукавицями. Під час подрібнення
глинозему та вапна працівники, що обслуговують дробарки, повинні бути забезпечені
запобіжними окулярами та респіраторами, а під час приготування коагулянту та вапняного
молока - запобіжними окулярами, гумовими рукавицями з байковою підкладкою, гумовими
чоботами та прогумованими фартухами. Під час роботи з коагулянтом або вапном слід мати
запас гліцерину, вати, дистильованої води для промивання очей та чистий рушник для
обтирання рук після миття їх гарячою водою. Працівники, що безпосередньо контактують зі
стічною рідиною або осадом, відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4-02-94 повинні щорічно
проходити медичний огляд.
4.4. Хлораторні
4.4.1. Приміщення хлораторної повинно бути ізольоване від інших приміщень та

оштукатурене зсередини.
При розміщенні хлораторної всередині інших приміщень, крім внутрішніх дверей

хлораторна повинна мати запасний вихід назовні.
12
4.4.2. Хлораторна повинна мати примусову вентиляцію, без вмикання якої входити в
хлораторну не дозволяється.
4.4.3. Хлораторна повинна бути обладнана опалювальними приладами, що

забезпечують температуру повітря не менше, ніж 17 ºС.
4.4.4. Робота в хлораторній, відповідно до ДНАОП 0.00-8.02-93, відноситься до

переліку робіт з підвищеною небезпекою і повина виконуватися навченим кваліфікованим
працівником.
4.4.5. Без застосування фільтруючого протигазу не дозволяється проводити слідуючі

роботи в хлораторній:
перевіряти балони на наявність газу;
відкривати туго закручені клапани в балонах;
видаляти маховичок з крану;
відʼєднувати гайки з трубкою від використаних балонів;
підʼєднувати балони наповнені газом; проводити роботи по ліквідації витіку газу.
4.4.6. Кожен хлораторщик, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-

3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98 повинен бути забезпечений двома ідивідуальними
фільтруючими протигазами. Крім того, в опломбованому ящику повинні бути додаткові
запасні протигази різних розмірів.
4.4.7. Доставляти балони в приміщення хлораторної вручну не дозволяється.
4.4.8. Комори для зберігання хлорного вапна або рідкого хлору повинні знаходитись в
ізольованому приміщенні або хлораторній. Крім внутрішніх дверей між коморою та
хлораторною повинен бути запасний вихід з комори назовні.
Транспортування, зберігання та застосування хлору повинні здійснюватися відповідно

до вимог ДНАОП 0.00-1.24-93.
4.4.9. Склади хлорного вапна та рідкого хлору повинні бути розміщені від найближчих
виробничих будівель:
для зберігання до 1 т на відстані не менше, ніж 12 м;
від 1 до 2 т - 25 м;
від 2 до 5 т - 50 м;
від 25 до 50 т - 150 м;
від 50 до 75 т - 300 м.
Склади повинні бути з вогнестійкого нетеплопровідного матеріалу та мати два виходи,

що відкриваються назовні.
13
4.5. Біостанції
4.5.1. Біостанція повинна бути обладнана опалювальними приладами, що забезпечують

температуру повітря в приміщенні біофільтрів не менше, ніж 12 ºС, а в приміщенні для
обслуговуючого персоналу - не менше, ніж 16 ºС.
4.5.2. Відстійники, пісколовки, дезинфектори біостанції повинні бути забезпечені

робочими проходами, розміщеними посередині або збоку. Ширина проходів повинна бути не
менше, ніж 0,9 м, а висота огородження - не менше, ніж 1 м. Відстійники та дезинфектори
повинні бути закриті зʼємними деревʼяними або залізобетонними щитами.
4.5.3. Не дозволяється виконання робіт, повʼязаных з контактом зі стічною речовиною

або осадом працівникам, які мають порізи, подряпини, садна на руках.
4.5.4. Працівники, що безпосередньо контактують зі стічною речовиною та осадом,

відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98
повинні бути забезпечені брезентовими рукавицями.
4.5.5. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь (або палити) на відстані менше,

ніж 20 м від метантанків.
4.6. Каналізаційні колодязі
4.6.1. До роботи, повʼязаної зі спуском у колодязь, назначається бригада не менше, ніж

із трьох чоловік: один - для роботи у колодязі, другий - для роботи на поверхні і третій - для
нагляду та надання необхідної допомоги працюючому в колодязі.
4.6.2. Перед початком робіт, повʼязаних зі спуском у колодязь, слід в ньому провести
аналіз повітряного середовища переносним газоаналізатором. Результати аналізу повітря
повинні бути записані в наряд-допуск. Роботи в колодязі повинні виконуватися тільки при
наявності наряду-допуску, виданого відповідальною посадовою особою підприємства.
4.6.3. Бригада для роботи в колодязях, камерах і колекторах, відповідно до вимог

ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98 повинна бути
забезпечена:
запобіжним поясом з вірьовкою, провіреною на навантаження в 200 кг, довжиною на 3

м більше глибини колодязя;
ізолюючим протигазом зі шлангом довжиною на 2 м більше глибини колодязя;
переносним газоаналізатором в іскробезпечному виконанні або газоіндикатором;
електрофонарем для напруги живлення не більше, ніж 12 В;
огородженням - переносною триногою зі знаком, пофарбованим у білий або червоний

колір, а вночі - такою ж триногою з червоним ліхтарем.
4.6.4. Не дозволяється працювати в колодязях і тунелях при температурі повітря

більшій, ніж 40 ºС.
4.6.5. Перед спуском працівника в колодязь або камеру слід провести аналіз
повітряного середовища усередині колодязя або камери на присутність газу. До повного
видалення газу спускати працівника в колодязь аба камеру не дозволяється. Якщо газ з
14
колодязя або камери повністю видалити неможливо, то працівника в колодязь дозволяється
спускати тільки в ізолюючому протигазі.
4.6.6. В колодязі, неочищеному від газу, не дозволяється проводити роботи або

операції, що можуть визвати утворення іскр.
4.6.7. Під час роботи в колекторах бригада повинна складатися не менше, ніж із пʼяти
чоловік: один працюючий в колекторі, по одному наглядачеві в колодязях, між якими
колектор знаходиться та по одному працівнику на поверхні біля тих же колодязів.
Наглядачі в колодязях, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-3.03-81

та ДНАОП 0.00-3.03-98 повинні бути забезпечені ізолюючими протигазами зі шлангом,
працюючий у колекторі - кісневим приладом, електроліхтарем і переносним
газоаналізатором або індикатором.
4.7. Освітлення, опалення та вентиляція
4.7.1. Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79,

ВСН 645/755-76 та розділу 8 ВСТП 645/1368-86.
4.7.2. В цехах підприємства, в залежності від характеру технологічного процесу

(надмірна вологість, висока температура та інш.), повинна бути установлена вентиляція:
природня, механічна або змішана відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.
4.7.3. Метеорологічні умови в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати

вимогам ГОСТ 12.1.005-88, а категорія робіт - ВСТП 645/1368-86.
4.7.4. В цехах з відкритим технологічним процесом (виробництво кисломолочного сиру

та твердих сирів, виробництво дитячих продуктів, розфасування сгущеного молока з цукром,
стерилізованого молока та інш.) повинно бути передбачене очищення припливного повітря
від пилу.
4.8. Виробничий шум, вібрація та електромагнітні поля
Виробничий шум
4.8.1. Під час експлуатації обладнання та організації робочих місць, в залежності від
важкості та напруженості праці, слід вживати заходи щодо зниження шуму.
Допустимі рівні звукового тиску в октановых смугах частот, рівні звуку та еквівалентні
рівні звуку на робочих місцях не повинні перевищувати величин, установлених
ДНАОП 0.03-3.14-85 та ГОСТ 12.1.003-83 (п. 2.3 та 2.4).
4.8.2. Категорія напруженості та важкості праці повинна визначатись з урахуванням

ергономічних критеріїв оцінки важкості та напруженості праці, приведених в
ДНАОП 0.03-3.14-85.
4.8.3. Контроль рівнів шуму на робочих місцях повинен проводитись не рідше одного
разу на рік відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 та ГОСТ 12.1.050-86.
4.8.4. Машини та агрегати, відповідно до плану періодичного ремонту, повинні

оглядатися з метою своєчасного виявлення та усунення всіх дефектів, які можуть визивати
підищення шуму.
15
Шуми в джерелах їх утворення слід зменшувати шляхом заміни ударних процесів
безударними та іншими організаційно-технічними заходами, для чого потрібно:
слідкувати за спрацьованістю обладнання, особливо підшипників, шестерень та інших

зʼєднаних деталей, заміняти підшипники качання підшипниками ковзання;
зменшувати амплітуду коливань;
замінювати металеві деталі деталями з матеріалів, що мають більший акустичний опір;
заміняти пасові передачі клинопасовими;
заміняти зворонто-поступальний рух обертальним;
перевіряти стан балансування рухомих частин обладнання та динамічно

врівноважувати всі деталі, що обертаються;
застосовувати демпфуючі матеріали з більшим внутрішнім тертям (резина, пластмаси,

войлок та інш.);
застосовувати замість прямих зубчатих передач косозубі або шевронні;
перевіряти стан кріплення окремих вузлів один з одним і всього обладнання до

фундаменту, підлоги та інших будівельних конструкцій;
влаштовувати екрани, звукоізолюючі кожухи, огородження або звукоізолюючі та

вібродемпфуючі покриття, а також звукоізольовані кабіни спостереження або дистанційного
управління;
установлювати глушники аэродинамічних шумів, які створюють вентилятори,

компресори, газодинамічні та інші технологічні установки, а також установлювати глушники
вихлопів на ручних механізованих інструментах з пневматичним приводом;
приміщення, в якому розміщене обладнання з підвищеним рівнем шуму та вібрації,

повинно бути ізольоване та обладнане засобами шумо- та віброізоляції (обладнання
встанавлюється на віброізоляційних та шумопоглинальних підмурках і т. інш.);
виробництво, під час роботи якого утворюється шум, слід відокремлювати від межі
житлового району та інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників і дерев листяних
або хвойних порід;
застосовувати методи та засоби колективного захисту відповідно до вимог

ГОСТ 12.1.029-80;
застосовувати засоби індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87.
4.8.5. Зони з рівнем звуку або еквівалентним рівнем звуку вище, ніж 80 дБА повинні
бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76. Працюючих в цих
зонах адміністрація повинна забезпечувати засобами індивідуального захисту відповідно до
вимог ГОСТ 12.4.051-87.
4.8.6. Не дозволяється навіть короткочасне перебування працюючих у зонах з

октановими рівнями звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октановій смузі.
16
4.8.7. Особи, що зазнають в процесі трудової діяльності впливу шуму, підлягають
попереднім, під час приймання на роботу, та періодичним медичним оглядам.
Вібрація
4.8.8. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати

гранично допустимий рівень відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.11-84, ДНАОП 0.03-3.12-84
та ГОСТ 12.1.012-90.
Обладнання, що не відповідає вимогам санітарних норм, підлягає заміні.
4.8.9. Періодичний контроль за дотриманням установленого режиму праці на робочих

місцях повинна здійснювати адміністрація підприємства (цеху, дільниці і т. інш.) методами
хронометражних спостережень з залученням санітарних служб і служб охорони праці.
4.8.10. Параметри вібрації машин визначаються за даними технічної документації для

нових машин, а для тих, які експлуатуються - за даними фактичного виміру, що виконується
не рідше одного разу на рік, а також під час заміни технології та заміни обладнання, що
впливають на вибір і установлення режиму праці, з отриманих даних виміру щодо зміни
вібраційного навантаження на оператора, а після ремонту для всіх видів обладнання - не
рідше двох разів на рік, а за показаннями і частіше.
4.8.11. Маса вібруючого обладнання або його частин, яка утримується руками
працюючого в різних положеннях у процесі роботи, не повинна перевищувати 10 кг, якщо
технічні вимоги не передбачають інших обмежень.
Вібрація, що створюється ручними машинами, обладнаними двигунами, під час роботи

з якими маса ручної машини повністю або частково сприймається руками працюючого, не
повинна перевищувати допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.11-84 та
ГОСТ 17770-86.
4.8.12. Під час роботи з вібруючим обладнанням сумарний контакт з його вібруючими
поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочої зміни. Понадурочні роботи з
таким обладнанням не дозволяються.
4.8.13. Основними організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними, лікувально-

профілактичними та загальнооздоровчими заходами, що зменшують несприятливий вплив
вібрації на працюючих, повинні бути:
застосування заходів по заміні парку вібронебезпечних машин і обладнання, що

експлуатуються та вдосконалення існуючих технологічних процесів і організації їх таким
чином, щоб вібрації на робочих місцях, на робочих площадках, на підлозі робочого
приміщення були вилучені або знижені до гранично допустимих величин;
під час організації технологічних процесів слід передбачати заміну операцій, які
виконуються вібруючим обладнанням, на процеси, вільні від вібрацій, що передаються через
руки на організм працюючих;
при неможливості повністю вилучити застосування вібруючих ручних інструментів і

механізмів слід трудові операції, що супроводжуються контактом рук працюючих з
вібруючими поверхнями, чергувати з роботами, вільними від вібрації, або з
регламентованими перервами та активним відпочинком;
17
відповідно до вимог ДНАОП 0.03-8.07-97, до роботи з машинами, що генерують
вібрацію, допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли попередній медичний огляд,
мають відповідну кваліфікацію та пройшли навчання по правилах безпечного ведення робіт;
на підприємстві повинні бути організовані спеціальні дільниці по планово-

попереджувальному ремонту вібруючих машин з обовʼязковим післяремонтним контролем
параметрів генеруючих вібрацій;
для профілактики вібраційної патології підготовку працівників вібронебезпечних

професій слід проводити по програмах, які передбачають оволодіння двома спеціальностями
рівноцінної кваліфікації, що дозволить в подальшому, під час проявлення
віброзахворювання, забезпечити переведення на іншу роботу;
робота з вібруючим обладнанням повинна проводитись в опалювальних приміщеннях з

температурою повітря не менше, ніж 18 ºС при відносній вологос-ті його від 40 до 60% та
швидкості руху не більше, ніж 0,2 м/с;
під час роботи в холодний період року в неопалюваних приміщеннях або на відкритому
повітрі, для періодичного обігрівання працюючих, повинні передбачатися опалювані
приміщення з температурою повітря від 22 до 24 ºС при швидкості його руху не більше, ніж
0,2 м/с і відносній вологості від 40 до 60%, а на робочих місцях рекомендуеться передбачати
місцеве обігрівання працюючих;
проведення будь-яких робіт, які супроводжуються шумом, під час обідньої перерви в
цехах, де застосовується віброінструмент, не дозволяється;
всі працюючі з машинами, що генерують вібрацію, повинні проходити періодичний

медичний огляд відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94;
працюючі повинні бути забезпечені антивібраційними рукавичками та

антивібраційними рукавицями відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96;
зменшення вібрацій, що передаються на руки працюючих, слід забезпечувати по шляху

їх розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання, зокрема застосуванням
пружинних і резинових амортизаторів, прокладок, облицювання рукояток
вібропоглинальними матеріалами, застосуванням динамічних віброгасників, демпфіруючих
зажимів і т.інш.;
перевірка наявності вібраційних характеристик (далі - ВХ) в паспортах на новопридбані

машини (в технічному паспорті машини повинні бути приведені ВХ і методи їх контролю
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.012-90), а під час їх відсутності, а також за необхідністю,
повинен проводитись вхідний контроль;
вироби, що обробляються ручними інструментами, слід укладати або закріпляти

пристроями так, щоб усунути виникнення додаткових вібрацій виробу;
виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями за межами робочого

місця або робочої зони (установлення огороджень, сигналізації, блокування,
попереджувальних написів і т. інш.);
не дозволяється знаходитись працюючим на вібруючих поверхнях виробничого

обладнання під час його роботи.
18
Електромагнітні поля
4.8.14. Контроль за дотриманням гранично допустимих рівнів електромагнітних полів

(далі - ЕМП) радіочастот повинен здійснюватись вимірюванням напруженості та щільності
потоку енергії ЕМП на робочих місцях і в місцях можливого находження персоналу, що
зазнає в умовах виробництва впливу ЕМП.
4.8.15. Напруженість ЕМП і щільність потоку енергії ЕМП на робочих місцях і в місцях
можливого знахождення персоналу, повʼязаного особисто з впливом ЕМП, не повинні
перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85,
ДНАОП 0.03-3.16-86, ДНАОП 0.03-3.21-91 та ГОСТ 12.1.006-84.
4.8.16. Вимірювання напруженості та щільності потоку ЕМП слід проводити не рідше

одного разу на рік у порядку поточного санітарно-гігієнічного нагляду, а також у слідуючих
випадках:
під час введення в дію нових установок, які працють в режимі випромінювання;
під час внесення змін у конструкцію, розміщення та режим роботи діючих установок;
під час і після проведення ремонтних робіт, які супроводжуються зміною

випромінюваної потужності;
під час внесення змін у засоби захисту від ЕМП;
під час організації нових робочих місць.
4.8.17. Вимірювання напруженості та щільності потоку ЕМП дозволяється не

проводити в випадках, якщо: установка не працює в режимі випромінювання на відкритий
хвильовід, антену або інший элемент, який призначений для випромінювання ЕМП у
навколишнє середовище та його номінальна потужність, відповідно з паспортними даними,
не перевищує гранично допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85, ДНАОП
0.03-3.16-86, ДНАОП 0.03-3.21-91 та ГОСТ 12.1.006-84.
Особа, що проводить вимірювання, не повинна знаходитися між джерелом

випромінювання та вимірювальною антеною. Під час проведення вимірювань
обслуговуючому персоналу знаходитись в зоні вимірювання не дозволяється (при
неможливості виконання цієї вимоги, в протоколі обстеження робиться відмітка).
4.8.18. Під час введення в експлуатацію нового обладнання, що є джерелом

випромірювання ЕМП, воно повинно мати паспорт, в якому вказуються рівні
випромінювання для проектного режиму роботи, які заміряні заводом-виготовлювачем.
4.19. Для захисту персоналу від ЕМП слід застосовувати слідуючі способи та засоби:
зменшення напруженості та щільності потоку енергії ЕМП за допомогою використання

погоджених навантажень та поглиначів потужності;
екранування робочого місця;
віддалення робочого місця від джерела ЕМП;
раціональне розміщення в робочому приміщенні обладнання, що випромінює

електромагнітну енергію;
19
установлення раціональних режимів роботи обладнання та обслуговуючого персоналу;
застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова і т. інш.);
застосування засобів індивідуального захисту.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В ХІМІЧНИХ

ЛАБОРАТОРІЯХ
5.1. Технологічний, технічний та мікробіологічний контроль повинен здійснюватися

відповідно до вимог стандартів на методи, що указані в галузевих нормативних документах
на даний вид продукту та в чинних інструкціях.
5.2. Приміщення лабораторії повинно бути обладнане припливновитяжною

вентиляцією та витяжними шафами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-
91, бути забезпечене холодною водою, гарячою водою та засобами пожежогасіння
відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку» та ДНАОП 0.01-1.01-95,
спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96,
ДНАОП 0.05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98, а також аптечками для надання першої
медичної допомоги.
5.3. Стіни та стеля хімічних лабораторій повинні бути пофарбовані фарбою або покриті
матеріалами, що запобігають поглинанню шкідливих речовин і дають змогу проводити їх
очищення, миття або дегазацію.
Підлога та поверхня робочих столів повинна бути виготовлена із негорючих

антикорозійних матеріалів. За необхідністю до робочих столів підʼєднують холодну та
гарячу воду, газ, електроенергію, стиснене повітря.
5.4. В кожній лабораторії слід мати перелік речовин, робота з якими повинна
проводитись у витяжних шафах.
Під час роботи з кислотами та лугами приміщення повинно бути обладнане

спеціальними гідрантами (кранами, фонтанчиками, шлангами) для тривалого промивання
струменем води уражених ділянок шкіри або очей.
Для виконання робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими речовинами мають бути
передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Під час переливання
кислот, які димлять, розчинів аміаку, а також приготування розчинів хлорного вапна слід
користуватись протигазом. Переливання слід проводити в витяжній шафі.
5.5. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні в

товстостінних скляних посудинах з притертими корками.
Скляні посудини повині знаходитись у спеціальному металевому ящику, що має щільну

накривку, стінки та дно якого викладені вогнестійким матеріалом. Ящик повинен бути
установлений на підлозі віддалік від проходів і нагрівальних приладів і мати зручний підхід
до нього.
5.6. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути установлені та

приведені в інструкції гранично допустимі норми наявності хімреактивів. Під час визначення
допустимих норм слід керуватися тим, що в кожному приміщенні загальний запас
20
легкозаймистих речовин, які зберігаються одночасно, не повинен перевищувати денної
потреби.
5.7. В хімічних лабораторіях не дозволяється мити підлогу та столи гасом, бензином і

іншими органічними розчинниками. Для цього повинні використовуватися пожежобезпечні
миючі засоби.
5.8. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналізацію.

Відпрацьовані органічні розчинники слід зберігати окремо в спеціальній герметично
закритій тарі, в якій їх у кінці робочої зміни слід виносити за межі лабораторії для
регенерації або знешкодження.
5.9. Припливно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії повинна вмикатись

за 30 хвилин до початку роботи та вимикатись через такий же час після закінчення роботи.
При цьому, спочатку вмикається витяжна вентиляція, а потім припливна. Вимикатись
вентиляція повинна в зворотній послідовності.
5.10. В приміщеннях лабораторій, окрім загальнообмінної припливно-витяжної та

місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природнього
провітрювання (кватирки, фрамуги).
Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф і працюючій вентиляції
повинна бути не менше, ніж 0,5 м/с, а під час роботи з їдкими та з неприємним запахом
речовинами - не менше, ніж 1,0 м/с.
5.11. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-IIа. Не

дозволяється установлювати в лабораторії електропечі опору (сушильні, муфельні шафи, і
т.інш.) без терморегуляторів, а також заміняти нагрівальні елементи, що виконані з меншим
перерізом стрічки або дроту іншої жаростійкої марки сплаву. Для вмикання установок, які
споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена окрема лінія.
5.12. Не дозволяється залишати ввимкненими в електромережу будь-які установки та

прилади, якщо за ними не забезпечений відповідний нагляд.
5.13. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їх
передніх бортиків і установлені таким чином, щоб виключалась можливість випадкового їх
відкривання.
5.14. Газопроводи в хімічних лабораторіях повинні відповідатати вимогам

ДНАОП 0.00-1.20-98.
5.15. Природнє та штучне освітлення в лабораторії повинно відповідати нормам

СНиП II-4-79. Джерела штучного освітлення біля робочих місць в хімічних і
бактеріологічних лабораторіях повинні давати рівномірне, розсіяне, без мерехтіння світло.
Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути забезпечені місцевим штучним освітленням
не менше, ніж 75 лк.
Темні галереї, тунелі та інші затемнені місця, де розміщені апарати та прилади, повинні
бути освітлені.
Не дозволяється користуватися одним тільки місцевим освітленням - воно повинно

бути тільки в комбінації з загальним освітленням.
21
Світильники місцевого освітлення повинні бути улаштовані так, щоб працюючий міг
по бажанню міняти направленість світлового потоку.
5.16. Ремонтні роботи в приміщенні лабораторії з використанням вогню (газо- і

електрозварювальні роботи) дозволяється проводити тільки при наявності письмового
дозволу власника підприємства, узгодженого з керівником лабораторії та особами, що
відповідають на підприємстві за охорону праці та пожежну безпеку.
5.17. Працюючі в лабораторії повинні перед початком роботи надіти спецодяг і мати з
собою індивідуальні засоби захисту, передбачені інструкцією. Зберігати особистий одяг у
приміщенні лабораторії не дозволяється.
Персонал лабораторії повинен дотримуватись інструкцій по експлуатації приладів,

електроустановок та обладнання, що працюють на газі.
По закінченню роботи лабораторія, після перевірки та приведення в належний стан,

повинна бути замкнена працівником, який залишає її останнім.
Ключі повинні бути передані черговому, про що робиться відмітка в журналі.
6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ, ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ ТА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ
ПРАЦЮЮЧИХ
6.1. Працівники допускаються до роботи тільки після попереднього медичного огляду

відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94, в подальшому вони повинні проходити
періодичний медичний огляд.
6.2. Працівники виробничих цехів перед початком роботи повинні прийняти душ,
надіти чисту санітарну одежу таким чином, щоб вона повністю закривала особисту одежу,
підібрати коси під косинку або ковпак, старанно вимити руки теплою водою з милом,
продезинфікувати їх розчином хлорного вапна або хлораміну.
6.3. Слюсарі, електромонтери та інші працівники, що зайняті ремонтними роботами в

виробничих, складських приміщеннях підприємства, повинні виконувати правила особистої
гігієни, працювати в виробничих цехах у санітарній одежі, інструменти переносити в
спеціальних закритих ящиках з ручками.
6.4. Під час виходу із будівлі на територію та відвідання невиробничих приміщень

(туалету, їдальні, медпункту і т. інш.), санітарну одежу слід знімати.
Не дозволяється надівати на санітарну одежу будь-яку верхню одежу.
6.5. Приймати їжу дозволяється тільки в їдальнях, буфетах, кімнатах для приймання їжі
або іншіх пунктах харчування, розміщених на території підприємства або поблизу від нього.
6.6. Спецодягом, спецвзуттям і індивідуальними засобами захисту працівники повинні

забезпечуватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0,05-3.03-81 та
ДНАОП 0.00-3.03-98.
6.7. Під час роботи працівникам не дозволяється зашпилювати шпильками спецодяг,

зберігати в кишенях речі особистого туалету, носити намисто, сережки, обручки, годинники,
приймати їжу та палити в виробничих цехах.
22
6.8. Для працівників вибухопожежонебезпечних приміщень категорій А і Б (аміачні
холодильні камери, компресорні, і т. інш.) слід мати в спеціальних шафах, поза
приміщенням, необхідну кількість комплектів спеціального інструменту, акумуляторних
ліхтарів (при відсутності аварійного освітлення) та засобів індивідуального захисту
(протигази, тощо) відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96.
6.9. Для захисту очей від механічної, хімічної та світлової дії, залежно від умов праці,
працівники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри. Типи захисних окулярів
підбираються відповідно до вимог ГОСТ 12.4.003-85Е.
Під час роботи з бактерицидними лампами слід захищати очі захисними окулярами з
темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для захисту шкіри обличчя та рук
від опіків.
6.10. Під час роботи в приміщенні, де рівень шуму вищий допустимого, для захисту
органів слуху слід користуватись протишумовими внутрішніми заглушками,
протишумовими або шумозахисними навушниками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87.
6.11. Працюючі з кислотами, лугами та ті, що контактують з перекисом водню повинні

бути забезпечені захисними окулярами (зі шкіряною або гумовою оправою), тип яких
підбирається відповідно до вимог ГОСТ 12.4.003-85Е та забезпечені спеціальним одягом,
спеціальним взуттям і засобами захисту рук відповідно до вимог ГОСТ 12.4.103-83.
6.12. Для виконання робіт, повʼязаних з небезпекою виділення в повітря виробничих

приміщень шкідливих парів, газів і пилу працюючі повинні бути забезпечені засобами
індивідуального захисту:
для захисту органів дихання від шкідливих парів і газів, присутніх в повітрі робочої
зони, повинні застосовуватися промислові фільтруючі протигази відповідно до вимог
ГОСТ 12.4.034-85, ГОСТ 12.4.121-83, ГОСТ 12.4.122-83 та ГОСТ 12.4.166-85Е;
під час проведення робіт, повʼязаних з виділенням органічного та мікробіологічного

пилу, слід використовувати респіратори відповідно до вимог ГОСТ 12.4.034-85 та ГОСТ
17269-71.
7. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ

ВИДІВ РОБІТ
7.1. Монтаж і ремонт
7.1.1. Під час компонування технологічних ліній та розміщення обладнання,

обслуговування якого повʼязане з переміщенням персоналу, слід забеспечувати наявність
місць для безпечних і зручних проходів, а також для пристосувань та пристроїв, які
необхідні для безпечного ведення технологічних процесів виробництва (робочі площадки,
переходи, сходи, поруччя та інш.) відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07-73 та
ГОСТ 12.2.003-91.
7.1.2. Ширина сходів для обслуговування обладнання з площадок повинна бути не

менше, ніж 0,6 м, відстань між східцями - 0,2 м, ширина східця не менше, ніж 0,12 м. Сходи
площадки постійного робочого місця, що розташоване на висоті більше, ніж 1,5 м, повинні
мати нахил до горизонту не більше, ніж 45º, а при меншій висоті - не більше, ніж 60º. Сходи,
що ведуть до площадок розташованих на висоті більше, ніж 3 м, повинні мати перехідні
площадки через кожні 3 м.
23
7.1.3. Технологічне обладнання повинно бути розміщене таким чином, щоб
забезпечувалась безпечність його обслуговування під час експлуатації та зручність під час
проведення огляду та ремонту. Проходи між обладнанням і підходи до нього не дозволяється
захаращувати будь-якими предметами та матеріалами.
7.1.4. Мінімальна відстань між виступаючими частинами обладнання, де не

передбачений рух працівників, повинна бути 0,5 м. Мінімальна відстань між виступаючими
частинами апаратів, з урахуванням одностороннього проходу, повинна бути 0,8 м. Під час
установлення апаратів фронтально один до одного, мінімальна відстань між ними повинна
бути не менше, ніж 1,5 м.
Технологічне обладнання повинно бути установлене так, щоб відстань від верху
обладнання до низу стельових балок була не менше, ніж 0,5 м. У виключному випадку
дозволяється установлювати обладнання в міжбалочному просторі, але в даному разі
відстань від верху обладнання до низу плит повинна бути не менше, ніж 0,5 м.
7.1.5. Під час використання для перекачування молока та молочних продуктів

плунжерних насосів, слід застосовувати на виході з насосу запобіжні клапани тиску.
7.1.6. В технологічному обладнанні, де використовується місцеве охолодження,

повинні бути установлені блокуючі пристрої, що виключають можливість пуску обладнання
під час неподання холодоагента.
7.1.7. Всі механізми (привідні) та проміжні передачі повинні бути оснащені

відповідними зручними та доступними для обслуговування пусковими та зупиняючими
пристроями.
7.1.8. Котельне та машинне відділення, відповідно до вимог ГОСТ 21786-76, повинно

мати звуковий та світловий звʼязок (сигналізацію) з апаратними та іншими цехами, а
машинне відділення аміачно-холодильної установки - з морозильними та холодильними
камерами.
7.1.9. Для запобігання від опіків паропроводи та трубопроводи для гарячої води,
приєднані до технологічного обладнання, парові та пароводяні сорочки апаратів, що мають
температуру вище, ніж 45 ºС, повинні бути теплоізольовані відповідно до вимог
ГОСТ 12.2.124-90, а трубопроводи, по яких гарячі рідини подаються на охолодження,
повинні проходити в безпечних для працюючих місцях.
7.1.10. Виступаючі клинці, болти, гайки, шпонки та інші елементи частин обладнання
та проміжних передач, які обертаються, повинні бути закриті круглими та гладкими
оболонками або футлярами.
7.1.11. Паси, вали, шківи та інші элементи приводів, які знаходяться на висоті до 2 м
від підлоги, робочої площадки або проходять через перекриття повинні мати суцільні
загородження висотою не менше, ніж 2 м, крім того, отвори в перекриттях по периметру
повинні мати бортики висотою 0,2 м.
7.1.12. Паси, що мають нахил, слід огороджувати на повну висоту. Зшивання

транспортних стрічок і пасів повинно бути міцним і гладким.
7.1.13. Бензинові двигуни повинні бути установлені тільки в прибудовах (установлення

їх безпосередньо в виробничих приміщеннях переробки молока не дозволяється).
24
7.1.14. Під час монтажу та ремонту обладнання, для промивання деталей не
дозволяється застосовувати органічні розчинники.
7.1.15. Перед ремонтом обладнання повинно бути обезживлене та відʼєднане від

продуктопроводів і трубопроводів, при цьому слід вивісити попереджувальний напис: «НЕ
ВКЛЮЧАТИ, РЕМОНТ!».
7.1.16. Під час демонтажу обладнання деталі та його вузли повинні укладатися так, щоб
не захаращувати проходи.
7.1.17. Під час ремонту, миття, очищення технологічного обладнання, парової та

водяної арматури на пускачах електродвигунів, вентилях і засувках головних магістралей
пару та води повинні бути вивішені таблички з попереджувальними написами: «УВАГА! НЕ
ВКЛЮЧАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!», «РЕМОНТ!», «МИТТЯ!», «ОЧИЩЕННЯ!».
7.1.18. Не дозволяється проводити ремонтні роботи поблизу рухомих механізмів, біля

неогороджених відкритих люків і отворів у міжетажних перекриттях.
7.1.19. Робочі місця під час ремонту, випробування та експлуатації технологічного

обладнання повинні бути забезпечені засобами протипожежного та індивідуального захисту.
7.1.20. Під час технічного обслуговування технологічного обладнання, установок і

приладів освітленість робочих місць повинна бути в межах від 110 до 320 лк. Під час
виконання робіт середньої складності, освітленість на робочому місці повинна бути не
менше, ніж 500 лк. Під час виконання робіт малої точності та грубих робіт освітленість в
приміщенні та на робочих місцях повинна бути не менше, ніж 200 лк.
7.1.21. Після ремонту та налагодження обладнання, останнє дозволяється вмикати з

дозволу механіка та в його присутності.
7.1.22. Трубопроводи для молока, що прокладені на стінах або біля них і під підлогою,
повинні бути закріплені на розбірних спеціальних підвісках, підставках або кронштейнах і
монтуватися (магистральні) на висоті від 2 до 2,2 м. По закінченні монтажу молокопроводи
повинні підлягатись гідравлічному випробуванню тиском, збільшеним в 1,5 рази відносно
робочого. Тиск при цьому повинен бути постійний протягом 10 хвилин.
7.2. Проведення робіт усередині ємкості
7.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості назначається бригада не менше, ніж із
трьох чоловік (працюючий, дублер і спостерігач). Дублер повинен бути в тому ж
спорядженні, що й працюючий усередині ємкості. Перебувати усередині ємкості
дозволяється одній людині.
7.2.2. За необхідністю перебування в ємкості більшої кількості працюючих, повинні

бути розроблені та внесені в наряд-допуск додаткові заходи безпеки, що передбачають
збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого
в ємкості), порядок виходу та евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів,
усмоктуючих патрубків ізолюючих протигазів, сигнально-рятувальних вірьовок, наявність
засобів звʼязку та сигналізації на місці проведення робіт і т. інш.
7.2.3. Роботи усередині ємкості слід проводити при температурі в ній не вище, ніж 30
ºС. За необхідністю проведення робіт при більш високій температурі, повинні бути
розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування
25
теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі, і т. інш.). Проводити роботи в
ємкості при температурі 50 ºС і вище не дозволяється.
7.2.4. Робота усередині ємкості повинна проводитись в денні години доби. За

необхідністю проведення робіт в нічні години доби, повинні бути розроблені додаткові
заходи безпеки та отриманий пісьмовий дозвіл власника підприємства.
7.2.5. Відповідно до вимог ДНАОП 0.03-8.07-94, до виконання робіт усередині ємкості

допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження та мають допуск
до виконанн таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості,
повинні перевіріти в працівників наявність посвідчення на право проведення такого виду
робіт.
7.2.6. Перед початком роботи працівники повинні бути проінструктовані про правила
та запобіжні заходи щодо безпечного проведення робіт. Працюючі усередині ємкості та їх
дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємкості та
заходи по наданню першої допомоги.
Працівникам, які не пройшли інструктаж, приступати до роботи не дозволяється.
7.2.7. До проведення робіт, електроприлади та обладнання ємкості з живленням від

електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також вивішені плакат з
попереджувальним написом «НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!».
7.2.8. Всі ємкості та трубопроводи після звільнення їх від продукту слід пропарити
насиченою парою під тиском не більше, ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см).
7.2.9. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись

роботи, слід відʼєднати від вентиляційної мережі інших ємкостей.
7.2.10. Видалення виявленого газу з ємкості повинно проводитись за допомогою

ручного переносного пересувного вентилятора в вибухозахищеному виконанні. Не
дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі зрідженими газами. Видалення
газу з невеликих ємкостей дозволяється проводити шляхом заповнення їх водою з наступним
її зливом або відкачуванням.
7.2.11. Ємкість, у якій берігались кислота або луг, слід нейтралізувати та перевірити на
наявність в ній водню.
7.2.12. Після виконання підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації,

промиваня) слід провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора.
Вентиляція ємкості та періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом

усього часу ремонтних робіт.
7.2.13. Під час проведення робіт усередині ємкості повинні застосовуватись ізолюючі
протигази, а також світильники та електроінструмент з джерелом живлення напругою не
вище, ніж 12 В.
7.2.14. Працівник, який спускається до ємкості або піднімається з ємкості, не повинен

тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструменти повинні
спускатись йому, або прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному
ящику. Проникнення працівника до ємкості, що має верхній та нижній люки (накривки),
повинно здійснюватись лише через нижній люк, при відкритому верхньому.
26
7.2.15. По закінченні робіт усередині ємкості, начальник цеху (зміни), де проводились
роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентаря,
інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і
на закриття люків.
7.3. Роботи з застосуванням зварювання
7.3.1. Зварювальні пости для газового зварювання повинні бути укомплектовані

балонами зі справними редукторами та манометрами, шлангами на відповідний тиск,
пальниками з наконечниками, різаками, захисними окулярами та брезентовими рукавицями.
Газозварювальні роботи слід проводити за умовою, коли на інструменті, спецодязі та руках,
а також на деталях машин, апаратів і комунікацій немає жирових плям.
7.3.2. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей

повині бути укомплектовані пристроєм автоматичного вимикання холостого ходу або
обмеженням його до напруги 12 В з часовим інтервалом 0,5 с, обладнані ізольованими
спеціальними проводами, держаками, захисними ширмами та щитками з відповідними силі
струму скельцями.
7.3.3. До роботи на електро- і газозварювальних апаратах допускаються особи, що

мають посвідчення на право виконання зварювальних робіт і II групу допуску по
електробезпеці.
7.3.4. Під час підготування та проведення електрогазозварювальних робіт слід

дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-5.11-85, ДНАОП 0.01-1.01-95, ДНАОП 0.03-1.06-73,
НАОП 1.4.10-1.04-86 та ГОСТ 12.3.003-86.
7.3.5. Під час проведення зварювальних робіт слід дотримуватись таких вимог:
під час роботи на висоті риштування повинно бути покрите металевими листами або
іншим вогнетривким матеріалом;
не дозволяється проводити зварювальні роботи поряд з технологічним обладнанням

або установками, що перебувають під тиском;
місце зварювання повинно бути загороджене щитом або ширмою, а кисневий балон
повинен знаходитись від місця проведення зварювальних робіт на відстані не менше, ніж 5
м, ацетиленовий генератор - не менше, ніж 10 м;
не дозволяється установлювати ацетиленові газогенератори в паливних відділеннях,

котельнях, кузнях і інших підсобних приміщеннях, де є джерело вогню (полумʼя);
не дозволяється користуватися саморобними генераторами, що не мають відповідно

затвердженої технічної документації та інструкції по експлуатації;
виявляти місця витіку газу з генератора дозволяється тільки за допомогою мильної

води;
не дозволяється в дощову погоду виконувати зварювальні роботи поза приміщенням

без спорудження відповідного навісу;
до роботи усередині печей, котлів, резервуарів або на металевих конструкціях

електрозварники допускаються по наряду-допуску, електрозварники повинні бути
27
забезпечені гумовими матами та гумовими шоломами для захисту від контакту частин тіла з
металевими поверхнями;
ємкості, в яких проводяться зварювальні роботи, слід провентилювати для видалення

шкідливих газів і створення нормальної для роботи зварника температури;
електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні

бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до
напруги 12 В з часовим інтервалом 0,5 с;
проведення вогневих робіт усередині ємкості із застосуванням зрідженого газу або

використання газорізів не дозволяється;
під час перерв у роботі, а також по закінчені робіт, електрозварювальна апаратура

повинна бути вимкнена з електромережі.
7.3.6. Під час проведення зварювальних робіт по ремонту фреонових установок,

відповідно до вимог НАОП 2.2.00-1.10-88, слід користуватись ізолюючими протигазами.
7.4. Електробезпека
7.4.1. Побудова, монтаж і безпечна експлуатація електроустановок регламентуються

ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, ГОСТ 12.1.019-79 та «Правилами устройства
электроустановок (ПУЭ)».
7.4.2. Для вирівнювання електричного потенціалу на території, де установлене

електрообладнання, повинні бути прокладені поздовжні та поперечні горизонтальні
елементи заземлення, зʼєднані між собою зверху, а також з вертикальними елементами
заземлення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.
7.4.3. Занулення повинно виконуватися електричним зʼєднанням металевих частин

електроустановок з заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою
нульового захисного провідника відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.
7.4.4. Приєднання обладнання, що заземлюється, до заземляючої магістралі, на якій за

допомогою зварювання кріпиться необхідна кількість болтів, повинно здійснюватись за
допомогою окремих провідників паралельно.
Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 10434-82 робити

послідовне приєднання обладнання до заземляючої магістралі не дозволяється.
7.4.5. Значення опору між заземляючим болтом (гвинтом, шпилькою) і кожною

доступною дотику металевою неструмоведучою частиною обладнання, що може виявитись
під напругою, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 12.2.007.0-75, не повинно
перевищувати 0,1 Ом.
7.4.6. Корпус електродвигуна та пускового пристрою повинен бути заземлений.

Заземлення повинно бути приєднане до загальної мережі заземлюючого контуру, а місця
зʼєднань повинні бути зварені або скріплені болтом.
7.4.7. В стаціонарних електроустановках трифазного струму напругою до 1000 В у

мережі з заземленою нейтраллю або заземленим виводом однофазного джерела живлення
електроенергією, а також з заземленою середньою точкою в трьохпровідних мережах
постійного струму повинно бути виконане занулення. Під час занулення фазові та нульові
28
захисні провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб під час замикання на корпус або
нульовий провідник, виникав струм короткого замикання, що забезпечує вимикання
автомата або плавлення плавкої вставки найближчого запобіжника. В ланцюзі нульових
захисних провідників не повинно бути розʼєднуючих пристроїв і запобіжників. Опір
заземлюючого пристрою, до якого приєднуються нейтралі генераторів (трансформаторів) або
виводи однофазного джерела живлення електроенергією, з урахуванням природніх
заземлювачів або повторних заземлювачів нульового проводу, не повинен бути більше, ніж
2, 4 та 8 Ом, відповідно, при міжфазових напругах 660, 380 та 220 В трифазного джерела
живлення або 380, 220 та 127 В однофазного джерела живлення. При величині питомного
електричного опору «земля» вищому, ніж 100 Ом, дозволяється збільшення вказаних норм у
p/100 разів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.
7.4.8. В електроустановках змінного струму напругою до 1000 В у мережах з

ізольованою нейтраллю або ізольованими виводами однофазного джерела живлення
електрострумом захисне заземлення повинно бути виконане в поєднанні з контролем опору
ізоляції. Опір заземлюючого пристрою у стаціонарних мережах, відповідно до вимог ГОСТ
12.1.030-81, повинен бути не більше, ніж 10 Ом.
7.4.9. Металеві частини технологічного обладнання, що внаслідок пошкодження

ізоляції можуть виявитися під електричною напругою небезпечної величини, повинні бути
заземлені (занулені).
7.4.10. Для запобігання враження електричним струмом не дозволяється усувати

пошкодження в електросхемі обладнання без попереднього зняття напруги.
7.4.11. Для живлення ланцюгів управління технологічного обладнання та ручного

інструменту повинна використовуватись напруга, що не перевищує 42 В.
8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ОБЛАДНАННЯ ТА ВЕДЕННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
ВИРОБНИЦТВА
8.1. Загальні вимоги безпеки під час експлуатації

технологічного обладнання
8.1.1. Обладнання, апаратура, інвентар, молокопроводи після закінчення роботи

повинні підлягатися миттю та дезинфекції.
8.1.2. Під час миття технологічного обладнання не дозволяється обливати водою

електродвигуни та інші електротехнічні пристрої та прилади.
8.1.3. Без наявності води в сорочках ванн і баків для молока та молочних продуктів та
під час заповнення ванн і баків менше, ніж на 50% - працювати не дозволяється. Під час
експлуатації ємкісних теплообмінних апаратів пара в парову сорочку повинна подаватися
після того, як вона буде заповнена рідиною.
8.1.4. Під час експлуатації пастеризаторів, пароварочних котлів і машин для миття, слід
контролювати тиск пари, систематично перевіряти запобіжні пристрої, дотримуватись
обережності під час зливання гарячих продуктів.
8.1.5. Не дозволяється одягати на ходу привідні паси на шківи масловиготовлювачів,

пастеризаторів, сепараторів, двигунів, контрприводів і трансмісій без використання
механічних пасонадівачів або простих безпечних наводок. Застосувати каніфоль, порошки,
29
пасти та інших речовин для зменшення сковзання паса під час руху трансмісії не
дозволяється.
8.1.6. В цехах і дільницях, де експлуатують технологічне обладнання з підвищеним

рівнем небезпеки, біля кожної такої машини та апарату повинні бути вивішені на помітних і
доступних місцях інструкції по безпечному технічному обслуговуванню та догляду за ними,
а також інструкції по наданні першої допомоги при нещасних випадках.
8.1.7. Перед початком роботи працівник повинен оглянути та перевірити робоче місце,
видалити всі непотрібні предмети, а також переконатись у справності основних вузлів
обладнання та перевірити його роботу на холостому ходу. Залишати без нагляду працююче
обладнання не дозволяється.
8.1.8. В кабінах, на пультах і постах управління технологічними процесами та в

компютерних залах, під час виконання робіт операторського типу, що повʼязані з нервово-
емоційним навантаженням, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, оптимальні величини
температури повітря повинні бути від 22 до 24 ºС, відносної вологості - від 40 до 60% та
швидкості руху повітря не більше, ніж 0,1 м/с.
8.1.9. Контрольно-вимірювальні прилади повинні предʼявлятися на повірку відповідно

до вимог ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-88.
Точність показань приладів і автоматичних пристроїв повинна відповідати паспортним

даним заводу-виготовлювача.
8.2. Вимоги безпеки під час приймання, термічної обробки молока та

виробництва кисломолочних продуктів і морозива
8.2.1. Вимоги безпеки під час використання та миття тари для транспортування молока:
при відсутності механізованого навантаження або розвантаження транспортних засобів,

фляги знімати або становити працівникам слід удвох, працюючи в рукавицях;
порожні фляги слід укладати (штабелювати) горловиною тільки в один бік;
рампа повинна утримуватись в належному стані, без вибоїн, сміття, снігу та льоду;
автомолцистерни повинні митися механізованим способом;
у випадку потреби миття автомолцистерн вручну, повинна призначатися бригада в

складі двох операторів, забезпечених спеціальним комбінезоном та гумовими чоботами,
один з операторів повинен забезпечувати безпечну роботу мийщика;
під час пропарювання цистерни паровий шланг повинен бути закріплений накидною
гайкою на штуцері паропроводу;
приміщення для миття автомобільних цистерн повинно бути обладнане вентиляцією,

тепловими завісами, опалюватись та освітлюватись, мати антресолі та перехідні містки.
8.2.2. Вимоги безпеки під час експлуатації флягомиючих машин:
перед початком роботи слід перевірити справність вимикачів робочого ходу, як зі

сторони завантаження, так і зі сторони вивантаження фляг;
30
готувати лужні розчини та чистити фільтри дозволяється тільки в гумових рукавицях і
захисних окулярах;
у місцях переходу через транспортер повинні бути перехідні містки з перилами та

відбортовкою;
на робочому місці оператора на підлозі повинна бути деревʼяна решітка;
для запобігання викиду пари, отвір у кожусі карусельної флягомиючої машини для
ставлення та виймання фляг повинен бути закритий гумовим фартухом;
не дозволяється до повної зупинки машини прочищати отвори розпилювальних сопел,

чистити насоси та фільтри для лужного розчину та гарячої води, виймати застряглі фляги,
ставити огородження на муфтові зʼєднання та знімати їх, відкривати та знімати накривку
редуктора, проводити змащування деталей;
під час роботи машини повинна бути ввімкнена вентиляція для видалення пари з
машини та цеху;
без захисного заземлення працювати не дозволяється.
8.2.3. Вимоги безпеки під час експлуатації флягопропарювачів:
флягопропарювач повинен бути установлений так, щоб чавунна плита його

знаходилась на рівні підлоги, а на підлозі повинна бути деревʼяна решітка;
над флягопропарювачем на висоті 2 м від підлоги повинен бути установлений

витяжний зонт розміром не менше, ніж 1×1 м або зʼєднаний з витяжною трубою кожух, що
має дверці за розмірами фляги;
працівник, який обслуговує флягопропарювач, повинен працювати в рукавицях і

знаходитись поза габаритами вентиляційного зонту;
флягопропарювач повинен мати запобіжний пристрій, що виключає можливість

вмикання педалей від випадкового попадання на них різних предметів;
у неробочому стані чаша флягопропарювача повинна бути закрита накривкою.
8.2.4. Вимоги безпеки під час експлуатації лабораторних центрифуг:
центрифуги повинні бути установлені тільки на фундаменті або на деревʼяному столі,

мати запобіжний кожух і накривку, зблоковану з пусковим пристроєм;
електродвигуни привідних центрифуг повинні бути заземлені;
не дозволяється працювати на центрифузі та з жиромірами без захисних окулярів,

гумових рукавиць та захисного гумового фартуха;
розміщати жироміри в гніздах центрифуги слід один напроти другого (по діаметру).
8.2.5. Вимоги безпеки під час експлуатації пастеризаторів і пластинчастих

охолоджувачів:
31
на трубопроводах для пари, води, конденсату та ропи повинна бути установлена
запірна арматура, яка без зусиль відкривається від руки;
накривки трубчастих пастеризаторів повинні відкриватись та мати герметичне

ущільнення;
пастеризатор повинен бути забезпечений манометром і запобіжним клапаном, тиск

пари в сорочці пастеризатора не повинен перевищувати 0,05 МПа;
під час роботи слід контролювати температуру підігрівання або пастеризації молока та
тиск пари (без манометра або з несправним манометром, а також з таким, термін чергової
повірки якого вийшов, працювати не дозволяється);
обладнання для високотемпературнії пастеризації повинно бути обладнане захисним

кожухом;
парові вентилі слід відкривати поступово (при погано набитих сальниках може статися
прорив пари та опік рук), парова труба повинна бути завжди відкритою, а надлишковий тиск
пари має бути не вище, ніж 0,05 МПа;
у випадку припинення подачі електроенергії слід негайно закрити пару та вимкнути всі
електродвигуни, що пов`язані з роботою пастеризаційної установки;
пастеризатор з витискувальним барабаном повинен бути забезпечений справним

запобіжним клапаном, а трубопровід пари повинен мати редукційний клапан з манометром;
під час роботи на пастеризаторі не дозволяється вішати додатковий тягар на

запобіжний клапан, відгвинчувати затискувачі накривки, послабляти стяжні болти секцій та
пластин до припинення роботи апарату, перекривати кран на нагнітальному трубопроводі.
8.2.6. Вимоги безпеки під час експлуатації гомогенізаторів:
перед початком зміни пуск гомогенізатора без присутності чергового слюсаря або
механіка не дозволяється;
камери гомогенізаторів повинні бути обладнані манометрами та запобіжними

клапанами, тиск у нагнітальній камері гомогенізатора не повинен перевищувати
установленого паспортом, сальники плунжерів повинні бути ущільнені;
не дозволяється експлуатувати гомогенізатор з простроченим терміном чергової

повірки манометра та під час відсутності пломби на ньому;
якщо стрілка манометра, на якому повинна бути червона лінія, що указує гранично
допустимий робочий тиск, робить різькі стрибки або показує тиск, який вищий нормального
робочого тиску, слід зупинити гомогенізатор і викликати чергового слюсаря або механіка
для ліквідації несправностей;
до повної зупинки гомогенізатора не дозволяється розкривати головку, ущільнювати

сальники плунжерів і підгвинчувати гайки грандбукс, демонтувати манометр, ставити та
знімати огородження на муфтові зʼєднання, пасову та ланцюгову передачі, змащувати
підшипники, відкривати накривку станини для спостереження за роботою колінчатого валу
та шатунно-кривошипного механізму, приєднувати та відʼєднувати всмоктуючий та
нагнітальний трубопроводи.
32
8.2.7. Вимоги безпеки під час експлуатації насосів:
насоси для подання води, ропи, молока та інших рідких і напівʼязких продуктів повинні
бути закріплені на фундаменті, а муфтові зʼєднання їх з електродвигунами мати зʼємні
огородження;
електродвигуни відкритого типу, що приводять в рух насоси, повинні мати заземлення

та зʼємні металеві кожухи;
насоси з графітовим або гумовим ущільненням запускати в роботу без рідини

(«насухо») не дозволяється;
в ротаційних, коловоротних і поршневих насосах, для запобігання поломки, не

дозволяється під час роботи закривати крани на нагнітальній стороні.
8.2.8. Вимоги безпеки під час експлуатації танків для зберігання молока:
відстань між танками повинна бути не менше, ніж 0,5 м;
резервуари для зберігання молока слід обслуговувати зі стаціонарних площадок,

обладнаних сходами та поручнями висотою не менше, ніж 1 м;
резервуари повинні бути обладнані оглядовим вікном, світильником, розрахованим на

напругу не більше, ніж 12 В і покажчиком рівня;
люки резервуарів для зберігання молочних продуктів повинні бути зблоковані з

пусковим пристроєм перемішувача, мати затискачі накривки з ущільнюючою гумовою
прокладкою;
миття танків повинно бути механізоване;
мити танки вручну дозволяється при температурі усередині танку не вище, ніж 30 ºС,
при закритих кранах трубопроводів і вимкненому перемішувачеві, для чого призначається
бригада з двох операторів (працюючий і дублер), забезпечених спецодягом і спецвзуттям.
8.2.9. Вимоги безпеки під час експлуатації сепараторів (очищувачів):
сепаратор повинен бути установлений рівноміром на бетонному або цегляному

фундаменті, або на жорсткій загальній рамі в складі комплексного виробу та закріплений
фундаментними болтами на гумових прокладках, понадмірне стискання яких
фундаментними болтами не дозволяеться;
сепаратор повинен бути обладнаний справним тахометром, без наявності якого

працювати не дозволяється та окремим пусковим пристроєм;
барабан сепаратора повинен обертатись тільки за годинниковою стрілкою, а число

обертів повинно відповідати паспортному;
не дозволяється працювати на сепараторі, якщо: барабан недостатньо відбалансований
та вібрує, пружина горлового підшипника надмірно ослаблена, недостатньо мастила в
картері;
пасова передача від індивідуального електродвигуна сепаратора повинна бути

захищена металевим кожухом;
33
операції, щодо демонтажу та установлення барабану сепаратора (очисника) на вал,
повинні бути механізовані;
8.2.10. Вимоги безпеки під час експлуатації установок для відновлення сухого молока:
перед пуском установки, слід перевірити решітку для просіювання сухого молока та
насоси на відсутність сторонніх предметів;
біля пускових пристроїв установки на підлозі повинні бути діелектричні килимки;
під час завантаження сухого молока в установку, працівники повинні користуватись

рукавицями;
під час роботи установки не дозволяється працювати на ній без огородження на вузлах
і деталях, які обертаються, мити та змащувати їх, змітати з обладнання пил, а також
розбивати руками грудки на вібруючій решітці, лити воду на електродвигун і пускові
пристрої;
без захисного заземлення обладнання працювати не дозволяється.
8.2.11. Вимоги безпеки під час експлуатації трубчастих стерилізаторів для молока:
стерилізатор повинен бути забезпечений справним манометром і запобіжним клапаном,

відрегульованим на гранично допустимий робочий тиск;
дросельний клапан повинен бути відрегульований так, щоб виключалась можливість

скипання молока в стерилізаторі;
під час роботи стерилізатора слід слідкувати за тим, щоб температура стерилізації не
перевищувала установлену.
8.2.12. Вимоги безпеки під час експлуатації вежових стерилізаторів для молока:
стерилізатор повинен бути оснащений справним манометром і автоматичним клапаном

для додержування заданого тиску в паровій сорочці;
накривки люків повинні закриватись герметично;
електродвигуни головного редуктора, циркуляційних насосів і всіх рухомих частин

стерилізатора повинні бути огороджені;
стерилізатор повинен мати приймальну лійку для зливання гарячої води, повне
зливання якої повинно перевірятися за допомогою контрольного крану;
люки стерилізатора дозволяється відкривати тільки після повного зливання води;
задню накривку стерилізатора під час його роботи відкривати не дозволяється;

паропроводи повинні бути теплоізольовані;
8.2.13. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для миття пляшок:
34
машини для миття пляшок повинні бути оснащені запобіжними пристроями в вигляді
граничних муфт і вимикачів, що запобігають пошкодженню механізмів;
температура та концентрація лужного розчину не повинна перевищувати значень

величин, які установлені інструкцією для обслуговування машини;
заправляти концентровані миючі розчини безпосередньо в машину не дозволяється;
окремо від машини повині бути системи приготування миючих розчинів потрібної
концентрації, а в машині для миття пляшок повинні бути передбачені пристрої для
підʼєднання систем заправки миючими розчинами, доведеними до потрібної концентрації;
тиск на нагнітальній стороні насосів не повинен перевищувати значення, указаного в

паспорті, а манометри повинні бути повірені, опломбовані та мати червону риску, що указує
гранично допустимий робочий тиск;
обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений гумовими рукавицями, а кожне

робоче місце повинно бути забезпечене деревʼяною решіткою;
ведучі шестерні ланцюгів з гніздами для кошиків повинні бути огороджені зі сторони
робочого місця працівника-зарядника;
машину дозволяється вмикати тільки працівникові, що її обслуговує, попередньо

перевіривши перед пуском відсутність сторонніх предметів на рухомих частинах машини;
не дозволяється до повної зупинки машини скидати скло з зубів шестерень, поправляти

пляшки та брати їх з завантажувальної частини машини, знімати з рухомих ланцюгових
транспортерів биті пляшки, ставати на завантажувальний стіл, виймати пляшки з гнізд
пляшконосіїв, а також проводити профілактичне обслуговування та ремонт машини;
8.2.14. Вимоги безпеки під час експлуатації розливально-закупорювальних машин:
перед пуском машини слід переконатись у відсутності на транспортері та рухомих

частинах машини пляшок або інших предметів і перевірити дію блокуючих мікровимикачів;
не дозволяється до повної зупинки машини гальмувати або прискорювати рух

підйомників пляшок руками, очищати направляючу та ролики підйомників, прочищати
наповнювальні трубки, знімати розбиті пляшки зі столу, що обертається та проміжного
диску, мити, розбирати та збирати розливальний апарат, працювати без рукавиць, а також
проводити профілактичне обслуговування та ремонт машини;
на лініях розливу молока в скляну тару та на автоматах для виготовлення споживчої

тари та заповнення її молоком повинні бути передбачені блокуючі пристрої, а також
сигналізація, що попереджує про порушення технологічного процесу роботи обладнання в
налагоджувальному або автоматичному режимі;
розливально-закупорювальні автомати повинні мати електроблокування, що

вимикають електропривід під час заклинювання пляшок, пакетів і відкриванні ковпака пресу
відповідно до вимог НАОП 1.8.20-2.26-80;
35
8.2.15. Вимоги безпеки під час експлуатації розливально-закупорювальних машин типу
«Пюр-Пак»:
перед пуском машини в дію слід оглянути та перевірити чи всі захисні огородження та
сітки установлені на місця, закриті та закріплені;
без захисного заземлення машини працювати не дозволяється;
пневматичні вимикачі, що сигналізують про зняття захисних пристроїв, повинні

функціонувати та бути в робочому стані;
для відкривання захисних пристроїв і видалення застряглого упакування, проведення

очищення та регулювання оператор машини, прибиральник і персонал технічного
обслуговування повинні бути проінструктовані, як зупинити машину та установити «КЛЮЧ
ВИМИКАЧА» на панелі управління в положення «БЕЗПЕЧНИЙ РЕЖИМ»;
матеріали та обладнання, що зайві в процесі експлуатації машини, повинні бути

видалені з робочої зони;
кран подачі газу до машини повинен бути перекритий по закінченню виробничого

процесу або під час тривалої зупинки машини;
коробки з картонними заготовками, що призначені для виробничого процесу, повинні

бути укладені в штабелі висотою не більше, як пять коробок;
піддони повинні знаходитись поблизу робочої зони машини, або на відстані, достатній
для забезпечення безпечної роботи;
під час миття ланцюгів конвейєра теплою водою, машина повинна бути вимкнена.
8.2.16. Вимоги безпеки під час експлуатації автоматів для виготовлення паперових
пакетів і розливання в них молока:
площадка для обслуговування машини повинна мати огородження, а сходи повинні

бути закріплені;
для піднімання рулону паперу в магазин повинен використовуватись підйомний

механізм або інше вантажопідйомне обладнання;
знімання нагрівальних рам для огляду та ремонту повинно бути механізованим;
до повної зупинки машини не дозволяється знімати та установляти кошики під час

повороту укладочного столу, укладати пакети в кошики руками під час обертання
укладочного столу, знімати пакети з ковшових носіїв, відкривати дверці корпусу машини для
спостереження за роботою механізмів, а також проводити профілактичне обслуговування та
ремонт машини.
8.2.17. Вимоги безпеки під час експлуатації флягорозливальних машин карусельного

типу:
перед початком роботи слід перевірити наявність огороджень на рухомих механізмах і
переконатись у відсутності сторонніх предметів у машині;
36
механізм подавання фляг повинен бути відрегульований таким чином, щоб на стіл,
який обертається, або карусель одночасно надходило тільки по одній флязі;
для запобігання задівання накривки за блокуючий пристрій та можливого відриву

(поломки) її, оператор повинен фляги повертати накривками до центру машини;
під час роботи машини не дозволяється знімати та установлювати огородження,

виймати фляги, що застрягли, залишати машину без нагляду, перелізати через транспортер;
8.2.18. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для укладання пляшок у ящики та
виймання їх з ящиків (крейторів і декрейторів):
перед пуском крейтора та декрейтора слід пересвідчитись у відсутності сторонніх

предметів на рухомих частинах машини;
запускати компресор слід тільки після перевірки наявності тиску мастила в компресорі
згідно з інструкцією;
без захисного заземлення обладнання працювати не дозволяється;
під час роботи не дозволяється виймати пляшки з ящиків або ставити їх у ящики,
направляти на підйомну платформу деформовані ящики, допускати великий підпір ящиків на
транспортері;
під час роботи огородження в верхній частині крейтора та декрейтора повинні бути
закриті.
8.2.19. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для миття ящиків:
ящики в машину дозволяється подавати без пошкоджень, розмір ящиків не повинен

перевищувати габарити, вказані в інструкції по експлуатації машини;
не дозволяється під час роботи машини поправляти ящики на ходу транспортера,

відкривати кожухи камери для миття під час роботи насосів, відкривати та знімати накривку
редуктора, а також проводити профілактичне обслуговування та ремонт машини;
8.2.20. Вимоги безпеки під час експлуатації щіткових машин для миття пляшок:
працювати на машині для миття пляшок дозволяється лише в бавовняно-паперових або

гумових рукавицях;
під час роботи машини не дозволяється поправляти йорші, видаляти биті пляшки з-під
йоршів, доводити тиск водяних струменів сполоскуючого апарату вище установленого
інструкцією.
8.2.21. Вимоги безпеки під час експлуатації установок для безрозбірного миття
технологічного обладнання:
37
перед пуском установки слід переконатися в готовності лінії до роботи (лінія повинна
бути в зборі, зʼєднання не повинні протікати, пластини пастеризатора повинні бути
затягнені) та перевірити концентрацію розчинів після їх приготування на відповідність
вимогам інструкції;
паропровід повинен бути теплоізольований та оснащений повіреним манометром;
під час приготування миючих розчинів і роботи з ними (кислотними та лужними),

апаратник повинен керуватись правилами для приготування розчинів і користуватись
індивідуальними захисними засобами (окулярами, гумовими рукавицями, спецодягом,
спецвзуттям).
8.2.22. Вимоги безпеки під час експлуатації ванн довготривалої пастеризації:
перед початком роботи слід перевірити міцність кріплення перемішувачів і справність

редуктора;
паропровід повинен бути оснащений редукційним клапаном зі справним і повіреним

манометром, бути теплоізольованим і пофарбуваним у відповідний колір;
пару в сорочку ванни дозволяється подавати тільки за допомогою плавного

відкривання вентиля, переконавшись попередньо в тому, що сорочка ванни заповнена водою;
під час роботи перемішувача не дозволяється міряти температуру шляхом занурення

термометра в ванну, а також мити та чистити ванну під час роботи перемішувача;
при несправному паровому вентилі працювати не дозволяється.
8.2.23. Вимоги безпеки під час експлуатації вальцівок:
перед пуском вальцівки слід переконатись, що на вальцях машини та під машиною

відсутні сторонні предмети, а також перевірити правильність зазорів між вальцями;
перед вальцями вальцьовочної машини повинні бути установлені запобіжні грати, без
наявності яких працювати не дозволяється;
під час експлуатації вальцівки не дозволяється: проштовхувати продукт між вальцями

руками (дозволяється тільки деревʼяною лопаткою), працювати без відкидних грат перед
вальцями, регулювати відстань між вальцями, мити та чистити вальці, одягати або знімати
привідні паси, знімати захисне огородження;
8.2.24. Вимоги безпеки під час експлуатації місилок для кисломолочного сиру:
перед початком роботи слід перевірити міцність підвіски противаги та її огородження,

а також переконатись у відсутності сторонніх предметів у корпусі місилки;
під час роботи місилка повинна бути закрита гратчатою накривкою, закріпленою на
завісах, що має електроблокування з привідним механізмом лопатей;
38
не дозволяється під час роботи місилки додатково перемішувати масу руками,
лопатками або іншими предметами, а також чистити та мити місилку;
8.2.25. Вимоги безпеки під час експлуатації розфасувувально-пакувальних автоматів

для кисломолочних сирків:
перед пуском слід видалити сторонні предмети на автоматі, в завантажуваль-ному

бункері, дозаторі та формах формувального столу;
на всіх рухомих механізмах автомата повинні бути установлені закріплені

огородження, а також запобіжні пристрої (кінцеві вимикачі, запобіжні муфти, мікровимикач
штампу);
автомат повинен мати підйомний пристрій для завантаження кисломолочної сиркової

маси в бункер;
до повної зупинки машини не дозволяється виймати сиркову масу руками із дозуючого

пристрою, доторкуватись руками ріжучих пристроїв, штампу формувальної матриці та
деталей загортувального механізму, очищати формуючий стіл від залишків сиркової маси та
поправляти пергамент руками.
8.2.26. Вимоги безпеки під час експлуатації дробильних машин для замороженого
кисломолочного сиру:
перед пуском машини слід переконатись у відсутності на зубцях валів сторонніх

предметів і перевірити справність огородження для підйомної площадки;
під час розкривання діжок і перекидання монолітів кисломолочного сиру

на валки машини не дозволяється порушувати норми піднімання вантажів для чоловіків
і жінок.
8.2.27. Вимоги безпеки під час експлуатації барабанних охолоджувачів кисломолочного

сиру:
перед пуском охолоджувача слід переконатись у відсутності сторонніх предметів на

барабані, а також перевірити чистоту барабану від залишків мастила, пилу і т. інш.;
під час роботи на охолоджувачі не дозволяється проштовхувати сир руками з бункера

на барабан охолоджувача (дозволяється лише спеціальним деревʼяним товкачем),
регулювати зʼємний ніж;
для прогрівання барабану, зупиняти охолоджувач дозволяється тільки через 5-6 хвилин
після закриття вентиля подачі ропи.
8.2.28. Вимоги безпеки під час експлуатації сметанопротиральних машин:
39
перед роботою машини повинна бути перевірена справність кінцевих вимикачів
діжопідйомника;
перевищувати вантажопійомність діжопідйомника не дозволяється;
не дозволяється ставити діжі та інші предмети на місце, де опускається площадка

підйомника, підтягувати сальник і болти накривки насосу під час роботи машини.
8.2.29. Вимоги безпеки під час експлуатації кутерів:
привід кутера повинен бути закритий суцільним огородженням, заземлений, а накривка

повинна мати автоблокування з пусковим пристроєм, щоб пуск кутера при відкритій
накривці був неможливий;
під час зʼєднання електродвигуна безпосередньо з валом кутера, зʼєднувальна муфта

повинна бути огороджена;
під час роботи кутера не дозволяється перемішувати або проштовхувати сировину під
запобіжну накривку кутера руками, а також проводити профілактичне обслуговування та
ремонт.
8.2.30. Вимоги безпеки під час експлуатації фаршеперемішувачів:
привід фаршеперемішувача та противага перекидного пристрою повинні бути закриті

сітчатим або суцільним огородженням;
фаршеперемішувач повинен мати запобіжні грати, зблоковані з пусковим пристроєм,

працювати без яких не дозволяється;
до повної зупинки лопатей виймати вручну оброблену масу із фаршеперемішувача не

дозволяється;
8.2.31. Вимоги безпеки при експлуатації фризерів:
аміачні фризери повинні бути обладнані повіреними манометрами,

мановакуумметрами, справними запобіжними клапанами, установленими на гранично
допустиме значення тиску та під`єднані до аміачних трубопроводів відповідно до вимог
НАОП 8.1.00-1.04-90;
біля кожного робочого місця для кожного працівника повинен бути фільтруючий
протигаз;
провертати перемішувач фризера вручну дозволяється лише за привідний пас при

вимкненому електродвигуні;
у фризерах із зубчастою або ланцюговою передачою провертати пемішувач слід

шляхом періодичного вмикання електродвигуна;
40
апаратник фризера повинен знати правила поводження з аміаком і методи захисту від
ураження ним.
8.2.32. Вимоги безпеки під час експлуатації напівавтоматів для випікання вафельних
стаканчиків:
для запобігання опіків не дозволяється торкатись розжарених матриць і пуансонів,

знімати стаканчики з пуансонів під час нижнього їх положенні та повністю не відведених
рухомих платах матриці;
під час опускання пуансонів після змащування слід остерігатись опіків парою та
бризками мастила;
чистити пуансони та матриці дозволяється тільки після вимкнення та охолодження

напівавтомату;
противаги напівавтомату повинні бути огороджені сітчатим або суцільним металом;
над напівавтоматом повинен бути установлений витяжний зонт для видалення газів, а
приміщення обладнане вентиляцією;
8.2.33. Вимоги безпеки під час експлуатації газових печей для випікання вафельних
стаканчиків:
перед пуском печі в роботу слід перевірити топки та димарі, тиск газу на вході в
пальники, тиск повітря (при наявності пристроїв для дуття) та розрідження в топці;
подачу газу слід проводити тільки після піднесення до пальника запаленого

запальника;
регулювання подачі газу або повітря слід проводити поступово та плавно;
не дозволяється залишати без нагляду працююче газове обладнання та експлуатувати

його під час незадовільного розрідженні в топці;
печі для випікання вафельних стаканчиків повинні бути обладнані витяжною

вентиляцією (над печами установлюються витяжні зонти);
під час випікання вафель у печах з газовим нагрівом слід слідкувати за витіком газу та
виконувати вимоги безпеки відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.20-98.
8.2.34. Вимоги безпеки під час експлуатації вафельних пресів:
на робочому місці оператора на підлозі повинна бути деревʼяна решітка або гумовий
килим, при відсутності яких працювати на пресі не дозволяється;
під час закривання пресу та перед початком випікання потрібно остерігатись опіку
парою або гарячими бризками;
під час зачищення пресу ножем, а також під час використання ложки або інших
металевих предметів, не дозволяється доторкатись до контактів і дротів;
41
для запобігання опіків не дозволяється доторкатись руками до корпусу преса;
під час роботи з відкритим пресом (змащування пресу, заливання тіста і т. інш.)
накривку слід зафіксувати.
8.2.35. Вимоги безпеки під час експлуатації тістомісильних машин:
перед пуском машини слід переконатись у відсутності в ванні (корпусі) сторонніх

предметів і перевірити машину на холостому ходу;
місилка повинна мати запобіжне блокування накривки, в піднятому стані якої місилка
не повинна обертатись під час натискання кнопки пускача;
до повної зупинки машини не дозволяється додатково перемішувати сировину

лопатками та іншими пристроями, вивантажувати сировину та торкатись руками лопатей
місилки;
без захисного заземлення машини працювати не дозволяється.
8.2.36. Вимоги безпеки під час експлуатації ескімогенераторів:
перед початком роботи слід переконатись у повній справності ескімогенератора,

наявності відповідної температури ропи (мінус 30 ºС) та правильної її циркуляції;
під час роботи на ескімогенераторі слід остерігатись попадання ропи хлориду кальцію
на шкіру або в очі (у випадку попадання ропи на відкриті ділянки тіла, її слід змити
струменем холодної води), слідкувати за температурою води в ванні для відтаєння формочок
з морозивом (вона повинна бути не менше, ніж 80 ºС), дотримуватись обережності під час
виймання форм з ропи, а також візуально контролювати, щоб рівень ропи під час роботи був
постійним.
8.2.37. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для нарізання сиру:
перед пуском машини її слід оглянути, при наявності між дисковими ножами сторонніх
предметів, пуск машини не дозволяється;
бункер завантаження сировини повинен мати достатню висоту та ширину, щоб шматки
сиру не затримувались (застряглі шматки слід проштовхувати тільки лопаткою);
машина для нарізання сиру повинна мати огородження приводу та ріжучих частин.
8.2.38. Вимоги безпеки під час експлуатації вовчків:
бункер завантаження сировини повинен бути обладнаний запобіжним пристосуванням,

зблокованим з пусковим пристроєм, який виключає доступ рук працівника до ріжучих
частин вовчка;
привід вовчка повинен мати суцільне огородження;
42
розбирати, збирати та мити вовчок дозволяється тільки при вимкненому
електродвигуні;
8.2.39. Вимоги безпеки під час експлуатації котлів для плавлення сиру:
на паровій лінії, що іде до сироплавильного котла, повинні бути установлені повірений

манометр, редукційний та запобіжний клапани;
перемикати швидкості місилки котла дозволяється тільки при вимкненому

електродвигуні;
відкривати накривку котла до повної зупинки місилки не дозволяється;
корпус котла повинен бути теплоізольований, а накривка герметічно закриватись;
котел повинен бути обладнаний запірною арматурою.
8.2.40. Вимоги безпеки під час експлуатації плавителів сиру:
накривка плавителя повинна бути зблокована з електродвигуном приводу місилки;
парова сорочка робочого корита повинна бути забезпечена запірною арматурою,

запобіжним клапаном, а також повіреним манометром;
завантаження сирної маси в плавитель повинно бути механізоване;
під час роботи плавителя не дозволяється вішати додатковий вантаж на запобіжний

клапан, відгвинчувати затискачі накривки, проводити ремонт і змащування;
8.2.41. Вимоги безпеки під час експлуатації автоматів для розфасування плавлених
сирів:
перед пуском автомату слід переконатись в його справності, прокручуючи маховик

фасувального вузла вручну;
заправляти фольгу, протирати присмоктувачі для етикеток, а також протирати

формочки дозволяється тільки під час зупинки агрегату;
без захисного заземлення автомату працювати не дозволяється.
8.3. Вимоги безпеки під час виробництва масла
8.3.1. Вимоги безпеки під час експлуатації трубчастих пастеризаторів:
пастеризатор повинен бути оснащений повіреним манометром і запобіжним клапаном,

без яких працювати не дозволяється;
43
для запобігання опіків паровий вентиль пастеризатора слід відкривати поступово та
плавно;
перед розбиранням апарату для його охолодження слід подати в пастеризатор холодну
воду;
під час роботи пастеризатора не дозволяється вішати додатковий вантаж на важіль

запобіжного клапану, відгвинчувати затискачі накривок, залишати його без нагляду;
у випадку припинення подачі електроенергії, слід негайно припинити подачу пари та

вимкнути електродвигуни установки;
без захисного заземлення установки працювати не дозволяється.
8.3.2. Вимоги безпеки під час експлуатації маслоутворювачів:
ропові та продуктові трубопроводи маслоутворювачів в обовʼязковому порядку

повинні бути забезпечені повіреними манометрами;
гвинтовий затискуючий пристрій пластинчатого маслоутворювача повинен

забезпечувати ущімлення розʼємних пластин, а передачі повинні бути закриті кожухами;
не дозволяється вмикати маслоутворювач без заповнення його вершками;
до повної зупинки маслоутворювача не дозволяється регулювати натяг привідних пасів

і ланцюгів, ставити огородження на привід, послабляти затискачі накривок циліндрів,
залишати його без нагляду;
8.3.3. Вимоги безпеки під час експлуатації масловиготовлювачів:
масловиготовлювачі періодичної дії повинні мати захисне заземлення, бути

обладнаними відкидною запобіжною рамкою (дугою), зблокованою з електродвигуном, під
час натискання на яку виключається можливість травмування персоналу частинами, що
обертаються;
не дозволяється відкривати повітряний кран, якщо він знаходиться не в крайньому

верхньому положенні, запускати масловиготовлювач з відкритим люком і краном для
зливання пахти, вручну зупиняти (після вимкнення приводу), розвантажувати масло
металевими лопатками, працювати під час несправності гальм, натягати паси під час роботи
машини.
8.4. Вимоги безпеки під час виробництва сиру
8.4.1. Вимоги безпеки під час експлуатації сирних ванн:
привід механічних місилок для сирних ванн повинен бути огороджений, а варіатор
швидкостей закритий кожухом;
кабель електроприводу місилки повинен бути закріплений так, щоб виключалась

можливість попадання його під колесо каретки місилки;
44
біля ванн з трьохшвидкісними електродвигунами перед перемикачем швидкостей
повинен бути установлений вхідний електрорубильник для відʼєднання від лінії живлення
під час ремонту та огляду електродвигуна та після закінчення роботи;
під час роботи місилки зливати сироватку, перемішувати вручну та виймати сирне
зерно, очищати стінки ванни від згустку, відкривати дверці кожуха пасового редуктора,
одягати фартухи на «ліри» не дозволяється;
8.4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації пневматичних сирних пресів:
прес для сиру повинен бути забезпечений повіреним манометром, редукційним і

запобіжним клапанами;
прес повинен мати справно діючий золотниковий розподільний пристрій, при

несправності якого працювати не дозволяється;
під час завантаження сиру в прес, подача повітря в циліндр повинна бути припинена.
8.4.3. Вимоги безпеки під час експлуатації сировиготовлювачів періодичної дії:
робоча площадка для обслуговування сировиготовлювача повинна мати поруччя, а

настил підлоги повинен бути рифленим;
привід місилок і варіатор швидкостей повинні бути закриті кожухом;
біля сировиготовлювачів з багатошвидкісними електродвигунами перед перемикачем

швидкостей повинен бути установлений вхідний рубильник для відʼєднання від лінії
живлення під час ремонту та огляду електродвигуна та після закінчення роботи;
миття внутрішньої поверхні сировиготовлювача повинно бути механізоване (мити

сировиготовлювач вручну дозволяється лише коли зняті ножі, вимкнений електродвигун та
закритий паровий вентиль);
під час роботи місилки або ножів не дозволяється торкатись їх руками, опиратись на
борт сировиготовлювача, а також додатково перемішувати сирне зерно ручним
інструментом.
8.4.4. Вимоги безпеки під час експлуатації формувального апарату:
приводи місилок повинні мати огородження, а електродвигуни, корпуси ванн і пускачі -

захисне заземлення;
на робочому місці оператора на підлозі біля ванни повинна бути деревʼяна решітка;
під час роботи місилки не дозволяється зливати сироватку, перемішувати її вручну та

виймати сирне зерно, очищати стінки ванни від згустків і торкатись рухомих частин.
8.4.5. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для миття сирів:
45
машина повинна бути забезпечена повіреними манометрами на трубопроводах пари та
води, а також термометром для контролю температури води, що використовується для миття
сирів;
під час обслуговування машини заповнювати ємкість гарячою водою необхідно

поступово та плавно;
перед початком роботи слід перевірити наявність та справність огороджень рухомих

механізмів, справність захисного заземлення електродвигунів, наявність деревʼяної решітки
на робочому місці та відсутність в машині сторонніх предметів;
під час роботи машини не дозволяється регулювати розміщення щіток для миття та
пересувати руками головки сиру до щіток.
8.4.6. Вимоги безпеки під час експлуатації парафінерів:
парафінери повинні бути установлені в окремих приміщеннях з додержанням правил

протипожежної безпеки;
топка парафінера з вогневим нагрівом повинна бути винесена в сусіднє приміщення або
тамбур, мати дверці топки та піддувала, що закриваються;
парафінер повинен мати накривку, що щільно закривається та повірений контрольний

термометр з показаннями шкали не менше, ніж 250 ºС;
приміщення парафінерної повинно бути обладнане витяжною вентиляцією та в

достатній мірі забезпечене засобами для гасіння пожежі (вогнегасниками, піском і т. інш.);
під час обслуговування парафінера електродвигун приводу підйомної рами слід

вмикати тільки після розтоплення суміші парафіну;
занурювати головки сиру в розтоплений парафін руками не дозволяється (сир слід

опускати в парафін тільки за допомогою спеціального пристосування);
парафінер з електронагрівом повинен мати терморегулятор;
під час зайняття парафінової суміші не дозволяється заливати полумʼя водою, полум`я
повинно бути збите накриванням накривкою, кошмою або за допомогою вогнегасника;
корпус парафінера повинен бути теплоізольований;
8.4.7. Вимоги безпеки під час експлуатації машин для зварювання пакетів з полімерних
плівок:
на машині без захисного заземлення працювати не дозволяється;
вмикати зварювальний пристрій без закладеної в нього полімерної плівки не

автотрансформатор, у коло якого ввімкнений нагрівальний елемент, повинен мати

обмежувач, що не дозволяє підвищення напруги на нагрівальному елементі вище, ніж 30 В;
46
полімерна плівка для упакування повинна зберігатись на робочому місці в кількості, що
не перевищує її змінної потреби.
8.4.8. Вимоги безпеки під час експлуатації вакуумпакувальних машин для сирів:
автотрансформатор, у коло якого ввімкнений нагрівальний елемент, повинен мати

обмежувач, що не дозволяє підвищення напруги на нагрівальному елементі вище, ніж 30 В;
у процесі перевірки та налагодження системи вакуумування, зварювальний елемент

повинен бути вимкнений;
вмикати зварювальний пристрій без закладеної в нього полімерної плівки не

на машині без захисного заземлення працювати не дозволяється.
8.5. Вимоги безпеки під час виробництва сухих молочних продуктів
8.5.1. Вимоги безпеки під час експлуатації ванн-відстійників:
висота ванни від підлоги повинна бути не менше, ніж 0,9 м;
очищати змійовики від пригорілого молока слід тільки після закриття подачі пари та їх
охолодження.
8.5.2. Вимоги безпеки під час експлуатації фільтр-пресів:
перед пуском насосу для подання рідини для фільтрації, на фільтр-пресі слід відкрити
вентиль продуктопроводу від насосу до фільтр-пресу;
перед розбиранням фільтр-пресу слід переконатись в тому, щоб усі вентилі

трубопроводів пари та води знаходилися в закритому положенні;
для запобігання руйнування фільтруючої тканини вентиль продуктопроводу слід

відкривати поступово та плавно.
8.5.3. Вимоги безпеки під час експлуатації кристалізаторів:
охолоджуючу воду в сорочку кристалізатора дозволяється подавати після заповнення

його масою;
накривка кристалізатора повинна мати пристрій для закріплення її в відкритому

положенні;
привід місилки повинен мати огородження, а корпус апарату та електродвигун повинні

бути заземлені;
не дозволяється втручатись операторові для перемішування маси вручну під час роботи
місилки.
8.5.4. Вимоги безпеки під час експлуатації центрифуг:
47
барабан центрифуги повинен бути закритий кожухом з накривкою, зблокованою з
пусковим пристроєм;
центрифуга повинна бути обладнана гальмами;
перевантажувати барабан сировиною не дозволяється;
під час роботи центрифуги торкатися руками або лопаткою поверхні молочного цукру
та опиратися на кожух не дозволяється;
молочний цукор слід вивантажувати тільки після повної зупинки барабану центрифуги;
без захисного заземлення центрифуги працювати не дозволяється.
8.5.5. Вимоги безпеки під час експлуатації барабанних сушарок для молочного цукру:
привід сушарки повинен бути огороджений, а корпус апарату та електродвигуна

зʼєднані з заземлюючим контуром;
паропроводи калорифера сушарок повинні бути теплоізольовані, а парові вентилі

розміщені на лицевій стороні;
калорифер парової сушарки повинен бути розміщений у відокремленій камері та бути

доступним для огляду.
8.5.6. Вимоги безпеки під час експлуатації млинів:
бункер млина, для завантаження молочного цукру, повинен мати блокуючий механізм,
який виключає доступ рук обслуговуючого персоналу до робочих органів млина;
млин повинен бути обладнаний пристроєм для уловлювання цукрового пилу;
привід млина повинен мати заземлення та суцільне захисне огородження.
8.5.7. Вимоги безпеки під час експлуатації ежекторів для казеїну:
під час роботи на ежекторній установці не дозволяється наповнювати декантаційний

чан до рівня стикання маси з розтрубом ежектора;
не дозволяється перемішувати відварену масу руками (дозволяється перемішування

деревʼяним веслом або мутовкою).
8.5.8. Вимоги безпеки під час експлуатації парових казеїносушарок:
калорифер парової казеїносушарки повинен бути розміщений у відокремленій

ізольованій камері та буты доступним для огляду;
паропроводи до калорифера повинні бути теплоізольовані, а вентилі їх повинні бути

розміщені на лицевій стороні;
вентилятор сушарки повинен бути відрегульований на відповідне число обертів, яке

установлене для сушарки даного типу та продуктивності.
8.5.9. Вимоги безпеки під час експлуатації вогневих казеїносушарок:
48
сушильне приміщення для рамок з казеїном повинно бути відокремлене від
виробничого приміщення цеху;
підлога сушильної шафи повинна бути цегляною, цементною або з іншого

вогнетривкого матеріалу, деревʼяні частини шафи повинні бути теплоізольовані від підлоги
вогнестійкою прокладкою;
повітронагрівальні пристрої (цегляний калорифер, металевий калорифер і т. інш.)

розміщені усередині шафи, повинні бути теплоізольовані від дерев`яних частинами шафи,
доступні для огляду та візуального контролю;
топка печі та піддувало повинні бути виведені в ізольований тамбур або розміщені в
відокремленому місці сушильного цеху;
стіни та стеля сушильної шафи повинні бути з внутрішньої сторони теплоізольовані та

оббиті листовим залізом.
8.6. Вимоги безпеки під час виробництва молочних консервів
8.6.1. Вимоги безпеки під час експлуатації форсуночних і дискових розпилювальних

сушарок:
затвор дверей вежі повинен забезпечувати герметичність вежі;
вхід у сушильну вежу для видалення залишків молочного порошку, огляду або ремонту
механізмів і конструкцій дозволяється персоналу тільки в комбінезоні та взутті на деревʼяній
підошві під час неробочого стану установки та наявності наряду-допуску, а також при
температурі повітря в вежі не вище, ніж 30 ºС;
для огляду вежі та виконання ремонтних робіт повинні застосовуватись переносні

електричні лампи з напругою живлення не вище, ніж 12 В;
очищення фільтрів слід проводити лише при вимкненому вентиляторові;
порядок пуску та експлуатації установки повинен бути передбачений спеціальною

інструкцією, вивішеною на видному місці;
не дозволяється працювати на установці з несправним прибиральним механізмом;
розвантажувальне вікно в підлозі сушильної вежі повинно мати грати для забезпечення
безпеки під час проведення робіт по очищенню;
дверці сушильної вежі повинні мати електроблокування з прибиральним механізмом;
під час роботи установки не дозволяється змащувати механізми та окремі їх вузли,

відкривати двері та оглядове вікно вежі, очищати фільтри та шнек;
очищення та миття установки повинні проводитись тільки після припинення роботи

всіх без винятку агрегатів, які входять в склад установки та перекриття запірною арматурою
відповідних трубопроводів;
для приводу диска сушильної вежі слід установлювати вибухобезпечні електродвигуни

закритого типу;
49
без захисного заземлення установки працювати не дозволяється;
для попередження аварій турбіни та нещасних випадків слід систематично

контролювати стан кріплення розпилювального диску, а після кожної насадки диск повинен
бути закріплений диференціальною гайкою;
проходи до місць обслуговування парової турбіни та швидкозапірного пристрою

повинні бути вільними, не дозволяється захаращувати їх будь-якими предметами.
8.6.2. Вимоги безпеки під час експлуатації вакуумвипарювальних установок:
проби з калоризатора повинні відбиратись тільки через отвір пробовідбірника, при

цьому слід закрити повітряний кран;
накривки лазів калоризатора та сепаратора для очищення, огляду та ремонту повинні

мати ущільнюючі прокладки;
установки повинні бути забезпечені ежекторами для видалення повітря з виходом

відпрацьованої пари безпосередньо в атмосферу;
вимірювачі рівня молока в випарнику, що виготовлені зі скла, повинні бути в

металевих захисних оправах;
підйомний пристрій для накривки випарника повинен бути справний (перед початком
роботи справність його слід перевірити згідно інструкції по експлуатації) і закріплений;
миття вакуум-апаратів повинно бути механізоване;
відстань від верху вакуум-апарату до низу плит перекриття стелі повинна бути не
менше, ніж 0,8 м;
8.6.3. Вимоги безпеки під час експлуатації вальцевих сушарок:
паропровід, підведений до сушарки, повинен бути теплоізольований;
накривка гвинтового транспортеру (шнеку) повинна бути зблокована з пусковим

пристроєм;
над сушаркою повинен бути установлений зонд, приєднаний до витяжного

повітроводу;
слід слідкувати за тим, щоб на нагріті барабани не потрапляла вода (краплі конденсату
з зонту і т. інш.);
під час роботи сушарки не дозволяється відкривати транспортери та елеватор, чистити

шнеки, елеватор і млин для розтирання сухої плівки;
відстань від верху сушарки до низу плит перекриття стелі повинна бути не менше, ніж
1 м;
50
8.6.4. Вимоги безпеки під час експлуатації сироповарильних станцій:
сироповарильні котли, що працюють під тиском, повинні бути забезпечені повіреними

манометрами та запобіжними клапанами, відрегульованими на гранично допустиме значення
тиску;
сироповарильний котел повинен бути теплоізольований та пофарбований масляною

фарбою світлих тонів;
під час завантаження котла цукром і водою слід дотримуватись і не перевищувати

допустиме робоче наповнення;
подача пари в парову сорочку котла повинна бути припинена в момент закіпання
сиропу;
під час розбирання фільтрів і заміни фільтруючих матеріалів, обслуговуючому

персоналу слід застосовувати індивідуальні засоби захисту (рукавиці, гумові фартухи і т.
інш);
чистити та мити апарати станції дозволяється лише коли закрита запірна арматура та
вимкнені електродвигуни;
під час завантаження цукру в котел з гарячою водою слід остерігатись від опіків під час
розбризкування гарячої рідини;
накривка котла повинна бути зблокована з приводом місилки;
не дозволяється до припинення роботи сироповарильчної станції ущільнювати

сальники запірної арматури, відкривати та знімати накривку редуктора або коробки передач
приводу місилки, гальмувати та зупиняти руками привід місилки, заповнювати мастилом
редуктор, коробку передач, підшипники та маслянки;
8.6.5. Вимоги безпеки під час експлуатації стерилізаторів для згущеного молока:
накривки періодично діючих стерилізаторів повинні мати прокладки та щільно

закриватись і відкриватись тільки за допомогою пристосування, що мається в комплекті
стерилізатора;
для виймання бляшаних банок зі згущеним молоком вручну, банки повинні бути
попередньо охолоджені до температури 30 ºС;
під час роботи стерилізатора не дозволяється відкривати накривку, вішати додатковий

вантаж на важіль запобіжного клапану, відгвинчувати запірні пристосування накривки,
знімати та установлювати огородження приводу.
8.6.6. Вимоги безпеки під час експлуатації охолоджувачів-кристалізаторів:
ємкість кристалізатора повинна закриватись накривкою, що відкидається на завісах і

фіксується в піднятому положенні;
51
накривка повинна бути зблокована з приводом місилки;
очищати та мити апарат дозволяється лише коли закрита запірна арматура

продуктопроводу та паропрводу;
спорожнювати охолоджувач дозволяється тільки після повного падіння вакууму;
в ємкостях охолоджувачів і кристалізаторів не дозволяється заміряти температуру

згущеного молока скляними термометрами без запобіжних гільз;
8.6.7. Вимоги безпеки під час експлуатації розливних машин:
під час роботи на розливній машині для стерилізованого молока не дозволяється

ставити або виймати банки, мити машину;
бактеріцидні лампи, що використовуються в цехах для опромінювання тари перед

заповненням її згущеним молоком, повинні бути змонтовані та установлені таким чином,
щоб виключалась можливість попадання прямих променів у очі та на тіло працюючих;
без захисного заземлення машини працювати не дозволяється.
8.6.8. Вимоги безпеки під час експлуатації закаточних машин:
під час роботи на закаточній машині не дозволяється торкатися до рухомих частин

механізмів, знаходитись в зоні обертання банок на першій та другій операціях, притискати
рукою купку кінців (донець), що знаходяться в магазині машини, або виймати кінці з нього,
доставати банки після першої операції для перевірки якості роботи закаточного ролика,
виконувати будь-які регулювальні та ремонтні роботи або змащення частин, що
обертаються, заливати мастилом вакуум-насос, чистити машину;
рух транспортерів повинен бути синхронний з роботою захватуючих зубців

фасувальних, закаточних і етикетировочних машин.
9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ТАРИ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ТРАНСПОРТНИХ
ЗАСОБІВ
9.1. Жерстянобаночний цех і електролітне відділення
9.1.1. Вимоги безпеки під час складування жерсті:
працівники складу жерсті повинні користуватись брезентовими рукавицями та

фартухами;
складувати ящики з жерстю в штабелі працівники повинні до висоти не більше, ніж 1,5
м з дотриманням ширини проходів не менше, ніж 0,5 м;
під час укладання жерсті на сортувальні столи, а також під час навантаження її на
спеціальні візки з підйомними платформами слід брати одночасно не більше, ніж 8-10 листів;
52
стільчики, що використовуються на робочих місцях сортувального відділення, повинні
бути нижчі сортувального столу не більше, ніж на 0,2 м.
9.1.2. Вимоги безпеки під час експлуатації дискових, паралельних і фігурних ножниць:
всі частини, що рухаються та розміщені зовні корпусу машини, повинні бути закриті
відповідним огородженням;
під час роботи не дозволяється виймати застряглі листи, стрічки, або обрізки жерсті,
підгоняти обмежники, перевіряти ріжучі крайки ножів, подавати жерсть вручну, підходити
до ножниць зі сторони, протилежної робочому місцю, проводити профілактичні роботи,
ремонт і регулювання;
під час роботи ножниці повинні бути під постійним наглядом обслуговуючого
персоналу.
9.1.3. Вимоги безпеки під час експлуатації автоматичних пресів:
приводи до пресу, купкозбирача та пристосування для видалення відходів жерсті

повинні бути огороджені;
автоматичний прес повинен мати пристрої та пристосування, що забезпечують

безпечну роботу на ньому (пристрій, що огороджує доступ до штампу в процесі роботи,
пристрій, що автоматично вимикає прес під час незадовільної роботи окремих механізмів і т.
інш.);
прилягаючі до пресу ділянки, необхідні для проведення допоміжних робіт, повинні

бути недоступні для сторонніх осіб;
під час роботи пресу не дозволяється звільняти вузли від застряглих стрічок жерсті,
нахилятися або тримати руки в зоні дії штампу, торкатися до рухомих частин, проводити
профілактичні, регулювальні та ремонтні роботи;
9.1.4. Вимоги безпеки під час експлуатації корпусоутворювальних машин:
ванна для запаювання повинна бути теплоізольована та забезпечена газоуловлюючим

зонтом, під`єднаним до витяжної вентиляції;
завантажувати сировину в ванну слід рівномірно, невеликими порціями, спеціальним

ковшем з довгою ручкою не допускаючи розбризкування.
9.1.5. Вимоги безпеки під час експлуатації автоматичних випробувальних станків:
нижня половина барабану, що обертається, привід до нього, а також виступаючі

частини, що рухаються, повинні бути огороджені;
прилади автоматики та вакуумметр повинні бути разміщені в доступному та зручному

для регулювання та контролю місці;
під час роботи машини не дозволяється торкатись руками рухомих частин і банок, які
перевіряються, виймати з окремих вузлів помʼяті та застряглі банки, проводити
профілактичні, регулювальні та ремонтні роботи;
53
9.1.6. Вимоги безпеки під час експлуатації неавтоматичних випробувальних станків, що

працюють під надлишковим тиском:
тиск повітря в системі повинен підтримуватись на рівні, що вимагається для

перевіряємого типу (номеру) банок;
на випробувальному станку, в полі зору обслуговуючого персоналу, повинен бути

повірений манометр;
роботи, повʼязані з налагодженням обладнання або регулюванням деталей, що

знаходяться під надлишковим тиском повітря, повинні проводитись тільки після
попереднього перекриття запірного крану;
під час експлуатації випробувального станка не дозволяється доводити тиск вище

донустимого, працювати без захисного заземлення та з несправним манометром, натискати
на педаль станка, попередньо не поставивши банки для перевірки, підтримувати рівень води
вище допустимого, ставати двома ногами на педаль вмикання.
9.1.7. Вимоги безпеки під час експлуатації маркірувальних станків:
зона дії штампу або прокатного пристрою повинна бути огороджена;
під час роботи маркірувального станка не дозволяється торкатись до відсікача, ножа,

ланцюгового транспортера та штампа, звільняти частини механізму від помʼятих і застряглих
донець або підтримувати їх руками в магазинах, натягати пасок електродвигуна,
ремонтувати, регулювати або змащувати рухомі частини машини;
9.1.8. Вимоги безпеки під час роботи в електролітному відділенні:
до обслуговування електролізних ванн допускаються особи, що пройшли спеціальний

курс навчання, забезпечені спецодягом, гумовим взуттям, гумовими рукавицями, а також
захисними окулярами відповідно з вимогами по охороні праці та чинними нормами;
завантажання та розвантаження електролізних ванн повинно бути механізоване;
накривки електролізної ванни повинні мати пристрої для підйому та пристосування для
утримання їх у піднятому положенні, а корпус ванни, паропровід і конденсатопровід повинні
бути теплоізольовані;
для видалення парів, електролізна ванна повинна бути обладнана витяжною

вентиляцією, площадками та сходами для обслуговуючого персоналу;
над електропіччю для плавлення олова повинна бути установлена вентиляція з

безпосереднім викидом забрудненого повітря в атмосферу, підʼєднання якої до других
систем вентиляції не дозволяється;
в електролітному відділенні повинна бути установлена автономна припливно-витяжна

вентиляція;
54
відходи жерстяних банок після обробки їх у електролізних ваннах (з метою вилучення
олова) і пресування разом з обрізками жерсті не повинні захаращувати теріторію, а щомісяця
вивозитись.
9.2. Загальнозаводське обладнання
9.2.1. Вимоги безпеки під час експлуатації вентиляційних установок:
вентиляційні установки дозволяється експлуатувати тільки за умовою огородження

привідних пасів, зʼєднуючих муфт та інших частин, які обертаються;
площадки, на яких змонтовані вентиляційні установки, стаціонарні сходи до них, а

також отвори в перекриттях повинні бути огороджені;
накривки люків повинні бути забезпечені пристосуванням для їх фіксації в відкритому

(піднятому) положенні;
не дозволяється залізати усередину повітроводів, бункерів, укриттів, охолоджувачів,

уволожнювачів і т. інш. до повної зупинки відповідних установок, при цьому повинні бути
вжиті заходи, що виключають можливість повторного пуску вентилятора;
витяжні вентиляційні, вакуумні та надувні установки, що входять у склад

технологічного обладнання, повинні бути обладнані захисними сітчатими фільтрами, що
запобігають попаданню до внутрішніх робочих порожнин обладнання дрібних комах (мух,
молі, мошок, комарів, тараканів і т. інш.) відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.
9.2.2. Вимоги безпеки під час експлуатації повітряних компресорів:
охолодження повітря, що стискається в циліндрах компресорів, слід забезпечувати до

температури 170-180 ºС;
мастило для змащування слід застосовувати відповідно з інструкцією по експлуатації

заводу-виготовлювача;
забезпечувати надійну роботу контрольно-вимірювальних приладів і засобів

автоматизації;
проводити періодичне очищення охлолоджувальної та повітряної систем;
щоденно видаляти мастило та вологу з повітрязбірників, мастиловодовідділювачів

повітроводопродувкою;
слідкувати за чистотою фільтру для очищення повітря;
систематично перевіряти роботу клапанів;
контролювати температуру води, що виходить з системи охолодження (вона не

повинна перевищувати 40 ºС).
9.2.3. Вимоги безпеки під час експлуатації трубопроводів і арматури:
трубопроводи, що транспортують теплоносії (пар, гарячу воду) та холодоносії (аміак,

ропу та інш.) повинні бути теплоізольовані, пофарбовані в розпізнавальні кольори, мати
55
знаки безпеки та покжчики напрямку потоку від себе відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76
та ГОСТ 14202-69;
паропроводи з тиском вище, ніж 1×105 Па (1 кгс/кв.см) і трубопроводи гарячої води з

температурою вище, ніж 120 ºС повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11-90;
арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81, мати чітке маркірування та

розпізнавальне пофарбування відповідно до вимог ГОСТ 4666-75;
запірна та запірно-регулююча арматура повинна установлюватись на штуцерах,

безпосередньо приєднаних до судини;
арматура повинна мати слідуюче маркірування: назва або знак підприємства-

виготовлювача; умовний прохід, мм; умовний тиск (робочий тиск) і допустима температура,
кгс/кв.см (МПа), ºС (ºК); напрямок потоку середовища; марка матеріалу;
трубопроводи, що зʼєднують технологічне обладнання та установки з аварійними

збірниками, по всій довжині не повинні мати арматури за винятком перекриваючих засувок
біля апаратів.
9.2.4. Вимоги безпеки під час експлуатації парових і водяних шлангів:
патрубки (відводи) від пароводяних трубопроводів для приєднання гумових шлангів

повинні бути звернені вниз до підлоги;
гумові шланги повинні бути закріплені на патрубках тільки за допомогою хомутів або
іншим способом (тільки не дротом);
пускати воду або пару в шланг, згорнутий в бухту, не дозволяється.
9.2.5. Вимоги безпеки під час експлуатації судин, що працюють під тиском:
судини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94;
під час експлуатації парових і водогрійних котлів підприємства повинні керуватись

вимогами ДНАОП 0.00-1.08-94.
9.2.6. Вимоги безпеки під час експлуатації холодильного обладнання та холодильних

установок:
апарати, судини та технологічне обладнання з безспосереднім охолодженням повинні

мати пружинні запобіжні клапани;
установлювати запірні пристрої між апаратом (судиною) і запобіжним клапаном не

для забезпечення безперервної роботи обладнання та зменшення втрат аміаку, слід

установлювати переключаючий вентиль з двома запобіжними клапанами, при умові, що під
час будь-якого положенні шпинделя вентиля з апаратом (судиною) будуть зʼєднані обидва
або одним із запобіжних клапанів;
запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на початок відкривання (на стороні

всмоктування - 1,2 МПа, на стороні нагнітання - 1,8 МПа);
56
кожний теплообмінний або ємкісний апарат (судина), з якого компресори відсмоктують
пари аміаку, повинен мати по два взаємно дублюючих захисних реле рівня, що вимикають
компресори під час небезпечного підвищені рівня рідини;
під час появи запаху аміаку слід закрити вентиль для рідини, вимкнути апарат і
ліквідувати витік аміаку;
для виявлення місць витіку аміаку дозволяється користуватись тільки хімічними та

спеціальними індикаторами;
холодильні камери з температурою мінус 10 ºС і нижче повинні бути обладнані

системою сигналізації для подання сигналів із камер у разі знаходження там людей;
у холодильних камерах не дозволяється укладати вантажі впритул до пристельних і

пристінних аміачних батарей, а також на труби батарей та зʼєднувальні трубопроводи
відповідно до вимог НАОП 1.8.20-2.30-81;
під час експлуатації ропових систем охолодження не рідше одного разу на місяць слід
перевіряти ропу на присутність в ній аміаку (працюючим слід оберігатись попадання ропи на
шкіру);
під час експлуатації аміачного холодильного обладнання, аміачна система його

повинна забезпечувати можливість швидкого видалення рідкого аміаку в дренажний
(циркуляційний) ресівер із апаратів (судин) і охолоджувальних установок любої холодильної
камери;
відповідно до вимог ДНАОП 0.03-8.07-94, до обслуговування холодильних установок

допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і закінчили
спеціальний учбовий заклад;
перевірка знань персоналу по безпечній експлуатації холодильного обладнання

повинна проводитись не рідше одного разу на рік;
у машинному відділенні повинні бути ізолюючі протигази, гумові рукавиці та аптечка,

крім того, біля входу, з зовнішньої сторони машинного відділення, повинні бути передбачені
запасні ізолюючі протигази;
випускати мастило, відкривати циліндри, демонтувати апарати та виконувати інші

ремонтні роботи без ізолюючого протигазу та гумових рукавиць не дозволяється;
у процесі експлуатації холодильного обладнання слід підтримувати герметичність усіх

елементів аміачної системи;
під час раптовії появи стуку в циліндрах або інших частинах компресора, машиніст
повинен зупинити його роботу, занотувати в журналі причину зупинки та викликати
механіка;
у випадку аварійного витікання аміаку, машиніст повинен надіти протигаз, вимкнути

електроживлення всіх електродвигунів, ввімкнути аварійну вентиляцію, перекрити вентилі
для припинення доступу аміаку в приміщення та, за необхідністю, допомогти людям вийти з
приміщення та надати першу допомогу потерпілим;
57
холодильне обладнання повинно бути забезпечене зворотніми та запобіжними
клапанами, покажчиками рівня, контрольно-вимірювальними приладами та засобами
автоматичного захисту;
відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.13-71 та ГОСТ 12.2.016-81 ремонтувати аміачну

арматуру обслуговуючому персоналу не дозволяється;
входити в приміщення, де присутні пари аміаку вище гранично допустимої

концентрації, без ізолюючого протигазу не дозволяється;
аварійна робота в загазованих приміщеннях дозволяється тільки за участю в ній не

менше, ніж двох чоловік, які забезпечені рятувальними гідрокостюмами (УРГК) та
апаратами стисненого повітря (АСП).
9.2.7. Вимоги безпеки під час експлуатації печей з газовим нагрівом:
експлуатація печей, що працюють на газовому паливі, повинна відповідати вимогам

ДНАОП 0.00-1.20-98 та ДНАОП 0.00-5.11-85;
печі повинні бути обладнані автоматичним контролем і сигналізацією предаварійного

або аварійного стану обʼєкту (можливий витік газу та утворення його вибухонебезпечної
концентрації на робочому місці);
під час виявлення запаху газу не дозволяється вмикати та вимикати електроосвітлення,

вентилятори, електроприлади та користуватись відкритим вогнем.
9.2.8. Вимоги безпеки під час експлуатації електродвигунів:
у вологих приміщеннях електродвигуни повинні установлюватись тільки закритого

типу;
корпуси електродвигунів і пускових пристроїв повинні бути заземлені (зʼєднані з

загальною мережею заземлюючого контуру), а місця зʼєднання скріплені болтом
(приварювати заземлення до корпусів електродвигунів і пускових пристроїв не
дозволяється);
до повної зупинки електродвигуна не дозволяється знімати та установлювати

огородження на пас, муфту, ланцюг і т. інш., гальмувати та зупиняти руками обертання
шківа або паса, натягати пас шляхом підтягування кулачкових болтів, відʼєднувати
заземлення, змащувати підшипники.
9.2.9. Вимоги безпеки під час роботи з переносним електроінструментом:
електроінструмент і ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам

ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.013.0-91 та ПУЕ.
вмикати до електромережі інструмент, прилади електроосвітлення та інші

струмоприймачі по тимчасовим схемам через автотрансформатори, дросельну катушку,
резистор або потенціометр не дозволяється;
застосовувати електроінструмент і ручні електричні прилади дозволяється тільки

відповідно за призначенням, вказаним у паспорті;
58
до роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I, в
приміщеннях і поза приміщеннями з підвищеною небезпекою ураження електричним
струмом, допускаються особи, що пройшли виробниче навчання та мають групу з
електробезпеки не нижчу II;
залежно від категорії приміщення (ступінь небезпеки ураження електричним струмом)

під час виконання робіт повинен застосовуватись електроінструмент і ручні електричні
машини не нижче слідуючих класів:
клас I - в приміщеннях без підвищеної небезпеки (підчас роботи з електроінструментом

і ручними електричними машинами класу I слід користуватись засобами індивідуального
захисту);
класи II та III - в приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями;
клас III - в особливо небезпечних приміщеннях, а також під час несприятливих умов
роботи (в котлах, баках і т. інш.);
електроінструмент і допоміжне пристосування повинні підлягати перевірці не рідше

одного разу в 6 місяців;
підключення, технічне обслуговування машин і допоміжних пристроїв та їх перевірка

повинні проводитись електротехнічним персоналом, який має групу по техніці безпеки не
нижче III.
9.3. Транспортуюче обладнання
9.3.1. Вимоги безпеки під час експлуатації транспортерів:
всі механізми приводу транспортерів (шківи, барабани, шестерні) повинні бути

огороджені;
краї стрічкових і пластинчатих транспортерів повинні мати бокове загородження

висотою не менше, ніж 0,1 м, пускові пристрої транспортерів повинні бути розміщені в
безпосередній близькості від робочого місця, кнопки «СТОП» повинні бути розміщені через
кожні 10 м, а також безпосередньо біля привідної та натяжної станцій;
у місцях переходу людей через транспортер повинні бути улаштовані перехідні містки
з поручнями висотою 1 м, нижня частина яких повинна мати суцільну обшивку висотою 0,2
м;
місця управління транспортерами, а також місця проходження транспортерів повинні

бути освітлені природним або штучним світлом;
транспортери, що проходять через стіну або через ряд суміжних приміщень, а також
виходять на перон або рампу, повинні бути обладнані світловою та звуковою сигналізацією;
перед пуском транспортера слід переконатись у відсутності на ньому людей та

сторонніх предметів;
під час роботи транспортера не дозволяється раптово змінювати його хід з прямого на
зворотний (у випадку необхідності переводу слід дати умовний сигнал), перевищувати
установлену навантаженість, класти вантаж один на другий, проводити ремонтні та
профілактичні роботи.
59
9.3.2. Вимоги безпеки під час експлуатації підвісних конвейєрів:
конвейєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80;
у місцях, де переміщення вантажів проходить над головами людей, ланцюг конвейєра,

на випадок його розриву, повинен мати автоматично діючі уловлювачі, зʼєднані одночасно з
вимикачем живлення електродвигуна;
у місцях пересікання підвісним конвейєром проходів, проїздів і робочих місць під

конвейєром повинні бути установлені суцільні огородження, що забезпечують захист
працівників від випадкового падіння предметів і задівання деталями, що транспортуються.
9.3.3. Вимоги безпеки під час експлуатації ланцюгових конвейєрів:
похилі ланцюгові конвейєри на ділянках підйому та спуску повинні мати обмежувачі,

що запобігають відриву ланцюга від направляючих і ловителі, що вступають в дію в випадку
розривання ланцюга;
швидкість руху ланцюгових конвейєрів повинна бути:
під час транспортування штучного вантажу стопками від 0,10 до 0,15 м/с;
під час транспортування окремих штучних вантажів (ящиків) від 0,3 до 0,5 м/с.
9.3.4. Вимоги безпеки під час експлуатації гвинтових конвейєрів (шнеків):
шнеки та транспортні жолоби повинні бути закриті суцільними кожухами, а отвори для
завантаження - запобіжною сіткою з вічками не більше, ніж 60×60 мм;
тічки шнеків повинні бути герметичними, а засувки, що перекривають тічки, повинні

знаходитися в доступних місцях для закривання та відкривання;
накривки люків і запобіжні сітки над завантажувальними отворами повинні мати

блокирування, що вимикає привід обертання шнека коли їх відкривають;
гвинтові конвейєри, що переміщають пильні матеріали (сипучі), повинні бути

герметизовані.
9.3.5. Вимоги безпеки під час експлуатації бочкопідйомників:
хрестовини бочкопідйомників повинні бути закріплені, забезпечувати захват і

виключати падіння бочок;
бочкопідйомники повинні бути обладнані пусковим пристроєм, який знаходиться біля

приводної станції, кнопками зупинки, а також звуковою та світловою сігналізацією в місцях
завантаження та розвантаження;
під час запускання бочкопідйомника в роботу автоматично повинно вмикатись

світлове табло «РОБОЧИЙ ХІД»;
в місцях розвантаження бочок підйомник повинен бути обладнаний обмежувачем, який

автоматично зупиняє привід, якщо під час підходу до нього чергової бочки, попередня ще не
зійшла з прорізів похилого роликового спуску.
60
9.3.6. Вимоги безпеки під час експлуатації елеваторів:
ходова тастина та обертові пристрої елеватора повинні бути поміщені в металевий

кожух;
для запобігання утворення пилу під час завантаження сипучих матеріалів, місця
розвантаження елеватора повинні бути закриті кожухом і, за необхідністю, мати витяжний
пристрій;
елеватори повинні бути оснащені автоматично діючими пристроями, що вимикають

електродвигун приводу під час обривання стрічки або ланцюга;
робочі місця біля завантаження та розвантаження елеватора повинні мати сигналізацію

для попередження про пуск елеватора;
біля башмака та головки елеватора повинні бути установлені кнопки «СТОП»

червоного кольору;
пуск елеватора повинен проводитись тільки з одного місця та після подання звукового
сигналу тривалістю не менше, ніж 10 с.
9.3.7. Вимоги безпеки під час експлуатації лебідок:
механізми підйому лебідок з ручним приводом повинні бути забезпечені автоматично

діючим вантажеупорним гальмом;
вантажепідйомні лебідки повинні бути оснащені блокуванням, яке обмежує піднімання

вантажу масою більшою розрахункової, а також гальмами, що забезпечують здержування та
плавне опускання вантажу;
гаки лебідок повинні мати пристрій, що запобігає сходженню вантажу з гаку в процесі
піднімання або опускання вантажу;
троси для управління лебідкою повинні бути розміщені в стороні від піднімаємого
вантажу на відстані 1,2-1,5 м;
трос повинен бути забезпечений зручною та не слизькою рукояткою;
противага лебідки, що призначена для спуску вантажу, повинна бути огороджена.
9.4. Транспортування вантажів та навантажувально-розвантажувальні

роботи
9.4.1. Вимоги безпеки під час перевезення вантажів на вантажних автомобілях:
власних підприємства або організації в усіх випадках перевезення вантажів своїм

автотранспортом повинен забезпечити виконання правил і вимог охорони праці в місцях
навантаження, розвантаження та на шляху проходження вантажу;
навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватися під керівництвом

відповідальної особи (бригадира, майстра), призначеного власником підприємства або
організації, що користуються автомобільним транспортом;
61
гранично допустима маса підняття та переміщення вантажу для жінок, віком більше, як
18 років, повинна регламентуватися вимогами ДНАОП 0.03-3.28-93;
вантаж масою менше, ніж 80 кг дозволяється транспортувати від складу до місця

навантаження або від місця розвантаження до складу вручну, якщо відстань по горизонталі
не перевищує 25 м, для сипучого вантажу (що перевозиться насипом) - 3,5 м;
транспортувати вантажі масою від 80 до 500 кг (одне місце) від складу до місця
навантаження або від місця розвантаження до складу слід з використанням тачок, візків,
вагонеток і т. інш., а навантажувати та розвантажувати такі вантажі слід з використанням
підйомних механізмів (ручних талей, блоків, покатів і т. інш.);
для транспортування, навантаження та розвантаження вантажів масою більше, ніж 500

кг (одне місце) на всіх постійних і тимчасових навантажувально-розвантажувальних
площадках (пунктах) слід застосовувати підйомнотранспортні механізми (підйомні крани,
ліфти, підйомники і т. інш.);
ручне навантаження та розвантаження бочок, циліндрів, валів, шкивів і т. інш. повинно

здійснюватись методом їх котіння (переносити такі вантажі, незалежно від їх маси, не
дозволяється);
горючі рідини дозволяється транспортувати тільки в герметично закритих цистернах і

металевих бочках, навантаження та розвантаження яких повинно бути механізоване методом
перекачування через справні шланги;
під час заповнення цистерн горючими рідинами та зливання їх, для запобігання
виникнення при цьому статичної електрики, корпус цистерни та шлангу з наконечником
повинні бути заземлені;
транспортувати та переносити небезпечні обпікаючі рідини, що знаходяться в скляній

тарі, слід на спеціальних носилках, візках, тачках і т. інш., обладнаних гніздами за розміром
тари, що перевозиться (скляна тара з рідиною повинна знаходитися в плетених або
дерев`яних корзинах);
балони зі стисненим газом транспортувати до місця навантаження або з місця

розвантаження слід на спеціальних візках і перевозити в автомобілі тільки в
горизонтальному положенні;
трубопроводи для переміщення концентрованих кислот, лугів і отруйних речовин

повинні бути зʼєднані зварюванням, фланцеві зʼєднання дозволяються тільки під час
підʼєднання трубопроводів до обладнання, при цьому фланці повинні бути огороджені
захисними кожухами;
для транспортування пильних матеріалів слід застосовувати пневмо- та гідротранспорт

або інші види транспортних засобів, які виключають виділення пилу в робочу зону;
наповнення тари пильними матеріалами слід здійснювати примусовою механічною

подачею, а повітря, що витісняється з тари в момент її наповнення, слід відсмоктувати та
очищати;
працівники, зайняті транспортуванням, навантаженням і розвантаженням

великогабаритних вантажів, повинні попередньо пройти інструктаж.
62
9.4.2. Вимоги безпеки під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
автонавантажувачами та електрокарами:
вантаж на захватуючій вилці повинен бути розміщений так, щоб перекидний момент,
який виникає, був мінімальний, а вантаж притиснутий до вертикальної частини вилки;
не дозволяється класти вантаж (крім одного місця великогабаитного вантажу) вище

пристрою, що захищає робоче місце водія від падіння вантажу через раму машини;
під час експлуатації навантажувача зі стрілою вантаж слід спочатку підняти (стягати
або підтягати вантаж зі штабелю не дозволяється);
не дозволяється відривати примерзлий абозатиснутий вантаж, піднімати вантаж за

відсутності під ним просвіту для проходження вилки, класти вантаж на захватуючий
пристрій краном;
перевозити на електрокарах легкозаймисті рідини не дозволяється;
працювати на навантажувачах дозволяється тільки коли справні гальма та сигнали;
під час монтажу та експлуатації вантажепідйомних машин і механізмів, а також

проведенні вантажно-развантажувальних робіт, слід виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.02-
92, ДНАОП 0.00-1.03-93, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 та вимоги інших чинних
нормативних актів по виконанню такого виду робіт;
на місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути установлені

знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
63

НПАОП 15.5-1.05-99 Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

НПАОП 15.5-1.05-99 Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НПАОП 15.5-1.

Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока (далі -

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території

1. НАОП 1.8.20-1.05-68 «Правила з техніки безпеки та виробничої санітарії для

2. НАОП 1.8.20-2.21-83 (ОСТ 49-195-83) ССБП. «Виробництво продуктів з незбираного

3. НАОП 1.8.20-2.22-84 (ОСТ 49-204-84) ССБП. «Виробництво сирів та сирних виробів.

4. НАОП 1.8.20-2.23-85 (ОСТ 49-213-85) ССБП. «Виробництво згущених молочних

В цих Правилах є посилання на законодавчі акти, нормативні акти та нормативні

ДНАОП Правила будови і безпечної 16.12.93 Держнагляд-

ДНАОП Правила будови і безпечної 18.10.94 Держнагляд-

ДНАОП Правила будови і безпечної 26.05.94 Держнагляд-

ДНАОП Правила будови і безпечної 08.09.98 Держнагляд-

НАОП Правила техніки безпеки при 17.11.77 Мінмʼясомол-

Правила устройства 05.10.79 Міненерго

Типове положення про пожежно- 27.09.94 МВС України

Типове положення про спеціальне 17.11.94 МВС України

ГОСТ 12.4.122-83 ССБТ. Коробки фильтрующие-поглощающие для промышленных

3.1. Організація навчання та вимоги до персоналу

3.1.1. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні

3.1.2. Допускати до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання,

3.1.3. Працівники, що виконують роботи на очисних спорудах, виконують газо-

3.1.4. Не дозволяється допускати особи віком до вісімнадцяти років до виконання робіт,

3.1.5. Не дозволяється використовувати працю жінок на роботах, передбачених

3.1.6. Навчання, інструктаж і перевірку знань по пожежній безпеці працівники

3.2. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

3.2.1. Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце на підприємстві

3.3. Обовʼязки, права та відповідальність за порушення Правил

3.3.1. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну,

3.3.2. За якість монтажу, налагодження та ремонту технологічного обладнання,

3.3.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть

На підприємствах, з кількістю працюючих менше, ніж 50 чол., функції по охороні праці

3.3.5. Вводити в експлуатацію нові та реконструйовані підприємства, цехи дільниці, а

4. ТЕРИТОРІЯ, БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ

4.1. Територія підприємства

4.1.1. Будівлі та споруди підприємства повинні відповідати вимогам чинних

4.1.2. Промислові будівлі повинні мати установки по пилоуловлюванню,

4.1.3. На території підприємства не дозволяється споруджувати житлові будівлі,

4.1.4. Територія підприємства повинна задовольняти санітарним вимогам відносно

Дозволяється асфальтувати або вимощувати тільки проїзди, пішохідні доріжки та

4.1.5. Територія підприємства повинна бути освітлена в нічний час. Колодязі та

4.1.6. Проїзди для транспорту та пішохідні доріжки на території не повинні співпадати

В місцях, де залізниця проходить поблизу будівель, а виходи з них звернені в сторону

4.1.7. На території підприємства повинен бути протипожежний водопровід з

4.1.8. Підприємство повинно бути забезпечене в необхідній кількості первинними

4.1.9. Закрита мийниця для внутрішнього миття та дезинфекції автомолцистерн

4.1.10. Місця зливання молока з автомолцистерн повинні бути обладнані площадками з

Сміттєприймачі повинні бути віддалені від виробничих і складських приміщень на

4.1.12. Під час використання освітлювальних установок з газорозрядними лампами слід

4.1.13. Для зберігання пального, тари, будівельних матеріалів і т. інш., на території

4.1.15. Охорона грунту від забруднення побутовими та промисловими відходами

4.2.2. Водопровідний ввід повинен знаходитися в ізольованому зачиняємому

4.2.3. Система водопостачання молочних підприємств повинна мати резервуари питної

4.2.4. Споживачам води, не звʼязаним безпосередньо з переробкою молока (холодильні

Питна вода, після використання на охолоджувачах молока, якщо вона проходить по

4.2.5. На підприємстві дозволяється мати дві роздільні системи водопостачання:

У відповідних точках водорозбору повинні бути написи: «ПИТНА», «ТЕХНІЧНА».

При наявності на підприємстві однієї системи водопостачання, вода по якості повинна

4.2.7. Якість води, що використовується для технологічних і господарсько-побутових

4.3. Каналізація та очисні споруди

4.3.1. Каналізаційна мережа підприємства повинна бути приєднана до загальноміської

4.3.4. Ділянка, зайнята очисними спорудами, повинна мати зовнішнє освітлення

4.3.6. Працівники, що зайняті розвантаженням глинозему та хлорного вапна відповідно

4.4.1. Приміщення хлораторної повинно бути ізольоване від інших приміщень та

При розміщенні хлораторної всередині інших приміщень, крім внутрішніх дверей