Тема 6.

3 Способи вираження присудка

Завдання: опанувати наданий матеріал, виконати вдома вправу 5.

Підготуватись до тестування

Пригадайте! Який член речення називається підметом?

Прочитайте речення. Доведіть, що виділені слова - підмети. З'ясуйте,

якими частинами мови може виражатися підмет і яка його роль у реченні.
Назвіть присудки.

1. А грім по вулицях ходив і цвьохкав батогом сліпучим (М. Боровко).

2. Довкола все зчудовано притихло (М. Боровко).
3. Але ми з тобою... ми не вічні, ми з тобою просто - ти і я (В. Симоненко).
4. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко).
5.3 хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю. Збанацький).
6. У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє (Ю. Мушкетпик).
7. Жити - це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).
8. Нерозгадане тривожне «як» розвіялось скоріше, ніж думалося спочатку
(М. Стельмах).

Пригадайте! Який член речення називається присудком?

Особливості присудка

Присудок — головний член речення, що називає дію, стан

або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з
ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За
будовою розрізняють простий і складений присудок.

Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні

форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно,
тепло шуміть (В. Сосюра).
 Способи вираження присудка

Тип присудка Спосіб вираження Приклади

допоміжне дієслово +
Яким вогнем спокутувати мушу
інфінітив: допоміжним
хронічну українську доброту?!
дієсловом найчастіше
(Л. Костенко).
бувають такі
Я менш за все схильний
слова: починати,
проповідувати благодушність
продовжувати,
(М. Рильський).
Складений закінчувати (фазове
дієслівний
Жваво, з юнацькою енергією
дієслово); могти, хотіти,
заходився Семен ставити хату
мусити, мати, пробувати,
(М. Коцюбинський).
наміритися,
Я для вас рад жити (І. Франко).
уміти (вираження
Сократ почав промовляти.( Ю.
волевиявлення); певен,
Мушкетик).
згоден, ладен, рад (короткі
форми прикметників)

- дієслово-зв'язка + іменна
частина:
- дієслова-зв'язки: бути,
являти, становити,
ставати, робитися, Брат став дизайнером.
називатися, вважатися і У нас був дід дуже схожий на
Cкладений под. Бога (О. Довженко).
іменний - іменною частиною може Картинками старих дитячих
бути іменна частина мови, книг здається далеч (М.
тобто іменник, прикметник, Рильський).
займенник або числівник у
формі називного чи
орудного відмінка, а ще —
дієприкметник.

Зауважте! Дієслово-зв'язку у формі т.ч. часто пропускають (на її місці, як

правило, ставиться тире): Здоров'я - всьому голова (Нар. тв.).
Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично
пов'язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці
дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім
почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому
реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою
метою пішов?).

Виконання вправ:

Вправа 1 Спишіть, ставлячи дієслова у формі минулого часу.

Виділіть підмети і присудки, позначте, як вони узгоджуються.
 Сонце давно вже (сісти) у рожевий туман. Обрій (починати) огортати
все густіша й густіша темрява, і небо (стати схожий) на густо розведену у
воді синьку. (Замерехтіти) вечірня зоря. Пройшовши по небу, тепла, тиха
червнева ніч (стати) оволодівати і землею. Безмежний степ (вщухати,
ніжитись, м’якшати) від її пестощів. Все (змінюватися) на землі з приходом
ночі і (робитися таємничий, загадковий, прихований) (За Г. Тютюнником).

Вправа 2 Спишіть. Знайдіть підмети та присудки, поясніть, чим

вони виражені.

1 Якою красивою є людина в праці! (В. Вільний) 2 Будівля була

відкрита всім чотирьом вітрам (О. Гончар). 3 Микола був у списку
п’ятдесятим. 4 Слова з протилежним значенням називають антонімами. 5
Життя стає радістю і святом для кожного у рідному краю (В. Сосюра). 6
Незвичайна краса відкрилася перед очима. Води спокійної річки
виблискували срібними переливами (В. Вільний). 7 У Києві є чарівні своєю
красою й привабливістю місця (Остап Вишня). 8 Багато рук завжди
перемагає (Народна творчість).

Вправа 3 Спишіть текст. Підкресліть у реченнях підмет і присудок.

Ставок
У саму спеку, опівдні, сідаю в човен. Шорсткий холодний комиш, як
стіна, з обох боків. Між ними березка витріщає на мене великі білі баньки.
На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки,
перебираючись через уламки листу та комишу. Човен ледве-ледве пролазить.
Скрізь брудно. Я розумію чистьоху-німфу, що підстелила перше широке
блискуче листя, як килимок, а тоді вже поклала своє біле воскове тіло.
Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки. Татарське зілля витика поруч з
води ясно-зелені гострі мечі. Я, спиняючись, кладу весло і дивлюся. Як тут
тихо. Я бачу, як дихає комиш, як дихає вода і ледве здіймає, неначе груди,
руду кору ряски. Я бачу, як ту кору пробивають зелені голови жаб,
розкривають широкі рожеві роти, а відтак плямкають мокрими губами, немов
старі ласуни. Пурхне очеретянка понад водою, сяде на комишину і
гойдається разом із нею. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом,
а он пливе у небі сухий, як кістяк у своїй довгості, чорногуз.

Просуваюся далі, на чисту воду. Вода сміється і невинно одбиває в собі

блакитне небо з білими хмарками. Запускаю весло в ту невинність і тягну
звідти, наче потвору за коси, важке баговиння, чорне й тремтяче на сонці (М.
Коцюбинський).
 Вправа 4 У наведених реченнях підкресліть головні члени речення.
Проаналізуйте морфологічні засоби вираження присудка.

1 Іца слухала батька мовчки. Губи міцно стулила, в кутиках рота

позначалися вперті складки. На відміну від батька вона була як туго
натягнута струна (П. Гуріненко). 2 Отак весна підчатувала зиму, вхопила в
свої гарячі обійми й понесла не знати куди, а розкута земля вмивалась на
волі, розбухла, зачувши в собі нове життя, й почала убиратися в зелений
віник-молодик. Зрилась Уборть і разом з талими водами розгульно понесла в
моря-океани польові соки (В. Земляк). 3 Сонце вже сховалось за вільшечки,
пускало крізь листя тоненькі рожеві стріли (Гр. Тютюнник). 4 Схилялися б
над сонною водою беріз плакучих нерухомі віти, у тихий захист вітер би не
віяв (Леся Українка). 5 Буде важко тобі дослухати, дочекатись нової години
(Д. Павличко). 6 Бо я любив ліпити коней змалку (Л. Костенко). 7 Чи ж довго
буде молодість тривати? (Л. Костенко) 8 Люди, трави й дерева стають наче
рідні брати (М. Луків). 9 Салютом було йому скорботне мовчання (О.
Гончар). 10 Ніч була довга і невідома попереду (О. Гончар). 11 Будить спогад
давня пісня, пада в трави і зника (Г. Коваль). 12 Темні скелі виглядали
понуро, а море лежало внизу ще сірою поволокою сну (М. Коцюбинський).
13 Хай жайвори, ті ярі скрипалі, звістують радість-парості землі...
Вкраїнонько! Колиско поколінь... Пісні твої, діла твої священні (В.
Коломієць). 14 Ти грими, наша славо, по світу, рідне слово, дзвени голосне:
із-під гніту ми встали, з-під гніту, і над нами вже сонце ясне (П. Тичина). 15 І
куди б дорога не вела, де б не жив на милій Батьківщині, а душа, здається,
там і нині, у білявій хаті край села (М. Луків).

Вправа 5 Підкресліть присудки, визначте різновиди їх за

морфологічним вираженням (дієслівні, іменні) та будовою (прості,
складені, подвійні).

1 Усмішка тільки й зосталась у нього, якою була: гарна, сором’язлива,

дівоча якась (О. Гончар). 2 Хто збирався її підкорити мечем, той розвіявся
прахом (М. Луків). 3 Вона його посміла проклинати (Л. Костенко). 4 Пісню
змагання уперту, дзвінку, я хочу відбити у кожнім рядку, щоб буть
українським поетом (Д. Павличко). 5 Значить, єсть у нас ті соки, що коріння
поять (П. Тичина). 6 Була ти музою, й пили уста медузи кров уяви, — тоді
однаково гули хвала й хула пустої слави (Є. Маланюк). 7 Хотіла б я піснею
стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка). 8 Нехай душа моя голосить (А.
Чубинський). 9 Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 10 Я
— школяр: я сиджу обережно (В. Швець). 11 І ось веселки ці ясні здаються
ворітьми (О. Підсуха). 12 Летять, пливуть і сурмлять у в імлі шовкові, й
жовті, й сизопері птиці (Є. Маланюк). 13 Очі їхні — любов та благання, синій
смуток ячить з-під повік (М. Луків). 14 Заридала Катерина та бух йому в ноги
(Т. Шевченко). 15 Шофер почав скидати на землю важкі мотки дроту (Ю.
Збанацький). 16 Сьогодні він мав одержувати поповнення (О. Гончар). 17
Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко). 18 Був він
стріляною птицею (М. Стельмах). 19 Змучений і втомлений, стояв він біля
веранди перед зламаною гілкою (О. Довженко). 20 Світле безмежжя
здавалось крихким (О. Гончар). 21 Рушницю було передано Танцюрі (О.
Гончар).