Загальна характеристика Азії

План
1. Особливості ЕГП та склад регіону Азії.
2. Політична карта Азії. Типи та форми країн.
3. Міжнародні організації в Азії.
4. Природні умови та ресурси.
5. Населення.
6. Первинний сектор економіки країн.
7. Вторинний сектор економіки країн.
8. Третинний сектор економіки країн.
Д/з § 21-25, конт. карта с.9.
1. Особливості ЕГП та склад регіону Азії.
 Регіон Азія (за геосхемою ООН)
2-й за площею (після Америки) та 1-й за населенням.
Площа Азії ~ у 1,5 раза перевищує Європу (32,7 млн км2,
або 22 % суходолу). Проживає >4,5 млрд осіб (59,2 %)
населення, а виробляється 36,5 % ВВП світу.
 Особливості ЕГП Азії:

• більшість країн має вихід до морів Тихого,

Індійського і Атлантичного океанів;
• континентальні країни (Казахстан, Киргизстан,
Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Афганістан,
Монголія, Непал, Бутан) мають менш вигідне ЕГП;
• кордони багатьох держав проходять добре
вираженими природними рубежами (гори, ріки);
• складна політична обстановка в ряді країн та
субрегіонів (напруженість між Індією та Пакистаном,
КНР і Тайванем, на Близькому Сході, із-за політики
КНДР)
 Склад регіону:
- Південно-Західна Азія:
Близький Схід: Кіпр, Туреччина, Сирія, Ліван, Ізраїль,
Йорданія, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн,
Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Ємен;
Закавказзя: Азербайджан, Вірменія, Грузія.
- Південна Азія: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія,
Іран, Мальдіви, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.
- Південно-Східна Азія:
Бруней, Східний Тимор, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа,
Лаос, Малайзія, М’янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни.
- Східна Азія:
Китай, Північна Корея, КНДР, Монголія, Японія.
- Центральна Азія: Казахстан, Киргизстан,
Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.
2. Політична карта Азії. Типи та форми
країн.
За класифікацією ООН, у Азії є 47 суверенних держав.

5 самопроголошених (невизнаних держав):

Тайвань (визнало 24 країни світу);

Турецька Республіка Північного Кіпру (існує за

підтримки турецьких військ);

Республіка Абхазія та Південна Осетія (визнали 4

держави);

Республіка Нагірний Карабах (РНК) (ніким не визнана).

Найбільші країни:
за ВВП :
Китай,
Японія,
Індія та
Республіка Корея;

за ВВП на 1 особу:
Катар,
Сінгапур,
Ізраїль та
Японія;
за населенням:
Китай,
Індія
Найбільші
країни
світу
за ВВП
Типи країн за рівнем економічного розвитку:

1. Високорозвинуті країни
(ВВП 25 000 – 40 000 $/ос.):
Японія,
Ізраїль та
Кіпр

.
 2. країни, що розвиваються (32):
-нові індустріальні (НІК) (7) (ВВП 15 000 – 25 000 $/ос.):
Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (Сянган); Малайзія,
Таїланд, Індонезія; Туреччина та Філіппіни (товари народного
вжитку, автомобілі та судна, електроніка);
-нафтодобувні з високими прибутками (7)
(ВВП 5 000 – 60 000 $/ос.): країни Перської затоки та Бруней;
- «дрібні острови» (ВВП 9 00 – 25 000 $/ос.): Мальдівські
Острови, Бахрейн (туризм, банківська справа);
- великого потенціалу (7) (ВВП 1500 – 11 000 $/ос.): Індія,
Пакистан, Ліван, Йорданія, Шрі-Ланка (с/г, гірничодобувна,
харчова та легка промисловість);
-найменш розвинуті країни (9) (ВВП 500 – 1500 $/ос.,
слабка економіка, <20 % населення писемні): Афганістан,
Бангладеш, Бутан, Ємен, Камбоджа, Лаос, М’янма, Непал,
Східний Тимор.
 3. країни з перехідною економікою (9)
(ВВП 1000 – 9000 $/ос.):
Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан,
Киргизстан; Грузія, Вірменія, Азербайджан; Монголія;

4. країни з плановою економікою

(ВВП 500 – 9 000 $/ос.):
країни з елементами ринкової економіки (Китай, В’єтнам)
та країна з централізовано керованою економікою (КНДР).
Індекс розвитку людського потенціалу – інтегральний показник
грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик
3. Міжнародні організації в
Азії.
 Міжнародні організації Азії:
-Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) (10
країн);
-Ліга арабських держав (ЛАД) (15 арабських держав
Південно-західної Азії та 7 - Північної Африки);
-Азійсько-Тихоокеанське економічне
співробітництво (АТЕС) (21 країна);
-План Коломбо для спільного економічного та
соціального розвитку в Азії та Тихоокеанського регіону
(21 країна);
-Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) (12
країн);
-Шанхайська організація співробітництва (8 країн);
-Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії
(8 країн).
10 держав
субрегіону

Штаб-квартира:
Джакарта,
Індонезія
 15
арабських
держав
Південно-
західної
Азії та
7-
Північної
Африки

Штаб-
квартира:
Каїр,
Єгипет
Азійсько-Тихоокеанське економічне
співробітництво (АТЕС) (21 країн);
Нинішні (сині) та колишні (жовті) члени Плану Коломбо
аб-квартира:
день, Австрія
 ОПЕК+ -
не тільки країни-
члени,
а + інші:
Азербайджан,
Бахрейн,
Бруней,
Казахстан,
Малайзія,
Оман,
Південний Судан,
Росія та
Судан
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
 Шанхайська
організація
співробітництва:
Індія,
Казахстан,
Киргизстан,
КНР,
Пакистан,
Російська
Федерація,
Таджикистан і
Узбекистан.

Штаб-квартира:
Пекін.
Асоціація регіонального співробітництва
Південної Азії
8 членів:
• Афганістан
• Бангладеш
• Бутан
• Індія
• Мальдіви
• Непал
• Пакистан
• Шрі-Ланка

9 спостерігачів:
• Австралія
• КНР
• Європейський Союз
• Іран
• Японія
• Маврикій
• М'янма
• Південна Корея
• США
4. Природні умови та ресурси.
За рельєфом Азія – найвища частина світу:
гори, нагір’я та плоскогір’я займають ¾ її
площі.
 Кліматичні умови різноманітні:
від помірного клімату на півночі до екваторіального –
на півдні, від мусонного (вологе літо, суха зима) до дуже
посушливого континентального (від узбережжя океанів
вглиб материка). На крайньому заході - субтропічний
середземноморський тип клімату.
В глибині материка клімат континентальний.

Екстремальні природні умови:

великі пустелі – Рубель-Халі в Саудівській Аравії,
Гобі в Монголії та Китаї;
найвологіше місце планети – у передгір’ях Гімалаїв
випадає понад 11 м! опадів за рік.
 Мінеральні ресурси багаті:

> 40 % світових запасів нафти та газу;

1-е місце у світі за їх запасами та самородної
сірки,
2/3 олов’яних та вольфрамових руд,

значна частка хромітів, залізних та нікелевих

руд, сурми.
 Значні запаси нафти: Перська затока та
Малайський архіпелаг.
Залізні та марганцеві руди: Індія.
Хроміти: Туреччина, Філіппіни.
«Олов’яний пояс», багатий оловом, цинком, ртуттю,
свинцем, міддю, вольфрамом… у Південно-східній Азії
(М’янма, Таїланд, Індонезія)
Нерудні копалини: кам’яна сіль (Туреччина, Іран,
Пакистан), калійні солі,
найбільше у світі родовище сірки у Ірані.
дорогоцінні камені: Індія, Шрі-Ланка.
 Значна частка видобутої сировини
експортується.

Окремі країни цілковито залежать від

імпорту мінеральної сировини
(Японія, Республіка Корея).
 Великими є ресурси прісних вод, однак
розміщені вони також нерівномірно.

У Південній та Південно-Східній Азії річкова

мережа густа, річки повноводні, у Південно-
Західній Азії переважно посушливі райони.

Найбільші річки: Янцзи, Хуанхе (Китай),

Ганг(Індія), Інд (Пакистан), Іраваді (Бангладеш),
Тигр (Ірак), Амудар’я (Туркменистан,
Узбекистан).
Багаті на гідроенергоресурси річки плоскогір’я
Декан (Індія), Тибету (Китай).
 Ґрунти родючіші в Південній і Південно-
Східній Азії, менш продуктивні, схильні до
вітрової ерозії ґрунти Південно-Західної Азії.

Лісові ресурси: найбільші у Південно-Східній

Азії (великі площі мусонних і вологих
екваторіальних лісів, поширені цінні породи
дерев: залізне чорне, червоне, камфорне,
сандалове тощо).
5. Населення.
 У Азії проживає > 4,5 млрд. осіб,

тобто 60% населення планети

Природний приріст у країнах Азії, крім

Японії, дуже високий
(>15 осіб на 1000 жителів).
У першу десятку країн світу за кількістю
населення входять 6 країн Азії: Китай,
Індія, Індонезія, Пакистан, Банґладеш і
Японія.
Країни з населенням понад
100 млн. осіб
Зараз Азія
на 3 місці
серед
регіонів
світу по
темпах
природного
приросту
Тест на рівень інтелекту: https://ru.iq-test.cc/q/1
 У Азії >1100 націй та народів,
600 мов належать до бл. 15 мовних сімей.

Найбільші мовні сім’ї:

-китайсько-тибетська
(китайська, мови народів Тибету та М’янми),
-індоєвропейська (гінді, бенгальська, пенджабська,
вірменська, таджицька, фарсі, пушту),
-семіто-хамітська (арабська, єврейська),
-алтайська (турецька, казахська, монгольська,
корейська),
-кавказька (грузинська, абхазька та інші мови).
 Однонаціональних країн мало.

У Індії та Індонезії – >150 націй та народностей,

на Філіппінах – 75,
у Китаї та В’єтнамі – >50
в Ірані, Афганістані, М’янмі, Таїланді – >30.

Часто межі розселення народів (курдів,

пенджабців, азербайджанців…) розділено
державними кордонами, що спричиняє багато
складних міжетнічних проблем.
Азія батьківщина 3 світових релігій.
Мусульманство (іслам) сповідує більшість населення
(переважно в Південно-Західна, Центральна, частково
Південна (Іран, Афганістан, Пакистан, Бангладеш) та
Південно-Східна Азія (Індонезія, Малайзія, Бруней).

Буддизм – переважно у Східній та Південно-Східній

Азії.

Прихильників християнства небагато:

католицтво – на Філіппінах,
православ’я – у Грузії, частково на Кіпрі.
 У Азія багато національних релігій:

іудаїзм в Ізраїлі,

індуїзм в Індії, Непалі, на Шрі-Ланці,

конфуціанство в Китаї та Кореї,

даосизм у Китаї,

синтоїзм у Японії.

Традиційні племінні вірування збереглися переважно

у внутрішніх гірських районах Індії, Китаю і країнах
Південно-Східної Азії.
 Країни Азії мають
високий працересурсний потенціал з
низькою вартістю робочої сили.

Поступово зростає кваліфікації.

 Густота населення Азії : від 2–3 осіб/км2 до
15 000 осіб/км2 (середня– 134,6 осіб/км2).

Рівень урбанізації - 60% -

нижчий за всі регіони світу, крім Африки.

В окремих країнах високий рівень урбанізації:

Сінгапур (100 %), Японія (91,3 %),
Ізраїль (92,1 %), Республіка Корея (83,2 %).
У більшості країн темпи урбанізації випереджають
темпи приросту економіки, через те виникає
хибна урбанізація.
З 50 міст-мультимільйонерів світу 36 в Азії,
у 14 з яких - > 10 млн осіб.
Найбільші: Чунцин (30,2 млн осіб), Шанхай
(24,2 млн осіб) і Пекін (21,1 млн осіб).
У Китаї є 17 міст-мультимільйонерів, в Індії – 4,
у В’єтнамі та Пакистані – по 2; у Бангладеш,
Індонезії, Іраку, Ірані, Республіці Кореї, М’янмі,
Саудівській Аравії, Сінгапурі, Таїланді,
Туреччині, Японії – по 1.
Із переліку 173 світових міст в Азії – 37.
Найбільше їх в Індії та Китаї.
 З топ-10 найбільших агломерацій світу 8 в Азії:
Токійсько-Йокогамська (38 млн осіб),
Джакарта (32 млн осіб),
Делі (27 млн осіб), Маніла (25 млн осіб) та Сеул-
Інчхон (25 млн осіб).

В Японії та Китаї виникли найбільші форми міського

розселення – мегаполіси.
Токайдо займає 70 тис. км2, де живе >70 млн осіб
(56 % населення країни).
Два мегаполіси є у Китаї: Дельта річки Янцзи та
Гонконг/Сянган – Гуанчжоу (11 агломерацій з
населенням майже 50 млн осіб).
Градація країн по медіанному фінансовому добробуту 1
дорослої людини темно-зелений – більше 30000 $,
червоний – менше 2000 $
6. Первинний сектор
економіки країн.
Індекс розвитку людського потенціалу – інтегральний показник
грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик
Які зміни відбулися у частці секторів
економіки країн Азії з 1950 по 2015р.?
 Моделі економічного розвитку країн Азії:
- японська (східноазійська) – державне
регулювання, експортна орієнтація, іноземні інвестиції, науково-
технічні досягнення (Японія, країни Східної та Півд.-Східної Азії );
- китайська – поєднує ринкові відносини з плановим
керуванням під ідейно-політичним керівництвом компартії;
- південноазійська – поєднує напівфеодальні пережитки з
модернізацією та новітніми науково-технічними досягненнями;
- модель країн, експортерів нафти - використання
капіталу від експорту нафти;
- турецька – поєднує ринкові реформи, орієнтацію на Європу,
вільну економіку, іноземні інвестиції із збереженням основних
цінностей ісламу.

- Північнокорейська – жорстке планування, ізоляція від світу

(автаркія), мілітаризація суспільства.
 Важливою галуззю економіки Азії є
с/г, де переважає рослинництво.

Частка Азії у світовомузборі:

зернових культур - 50 %
(90 % рису, 45 % пшениці);
овочів - > 50 % :
> 80 % огірків, 75 % капусти, 57 % томатів, 66 % цибулі та
ін.;
волокнистих і технічних культур - >70 % :
натуральний каучук (>90 %), чай (84 %),
72 % (бавовник), тютюн (66 %).
 С/г Азії споживає 64 % міндобрив світу.

Рис: І місце - Китай, ІІ місце – Індія.

20% її світового виробництва пшениці в Китаї,

Індії, Туреччині, Саудівській Аравії та
Пакистані

Кукуруза (Індонезія, Індія і Філіппіни)

 Тваринництво:
Азія забезпечує у світовому виробництві
60 % - м’яса свинини і
55 % - птиці,
60 % -збору яєць.

Найбільш високою часткою є частка овець у

стаді продуктивної худоби, також розводять:
верблюдів; яків; кіз
 Лісові ресурси Азії складають лише 12,1%
світових. Однак вона займає перше місце по
заготівлі круглих лісоматеріалів (33,7%) і
деревини листяних порід – 1/3.

Азія дає 65% світового експорту твердої деревини

і 43,5% світових заготовок дров.

Лісове господарство має найбільше значення в

економіках країн Південно-Східної
Азії та Китаю.
 Рибальство Азії у світового вилові:
морське (50 %)
річкове (70 %).
(Китай, Індонезія, Індія.)

1-а у світі по аквакультурі – розведення риби,

молюсків, ракоподібних, водоростей
(Китай, Японія, Південна Корея, Філіппіни,
Таїланд, В’єтнам).
 Добувна промисловість:
нафта та природний газ (Перська затока,
Прикаспій, Центральна Азія, острови та шельф
Зондського архіпелагу, Китай);

руди чорних і кольорових металів:

залізних і марганцевих (Індія, Китай, Казахстан),
мідних (Казахстан, Монголія, Іран),
олов’яних (Китай, Малайзія),
вольфрамових (Китай);

вугілля (Китай, Казахстан, Індія).

7. Вторинний сектор економіки країн.
 Роль вторинного сектору зростає,
його особливістю в Азії є збереження дрібного
кустарного виробництва.

Основні промислові райони Азії:

-Тихоокеанський в Японії,
-Північно-Східний у Китаї,
-«Індійський Рур» на Сході Індії,
-Південно-Східна Азія,
-країни Перської затоки,
-північ Казахстану.
 Електроенергетика Азії –

40 % світового виробництва:

Китай (23,8 % світового виробництва),

Індія (5,6 %),
Японія (4,0 %),
Республіка Корея (2,2 %),
Саудівська Аравія (1,2 %).

Переважають ТЕС
 Чорна металургія Азії - 70 % світового
виробництва сталі та чавуну.

У десятці світових виробників Китай (>50 %),

Японія, Індія, Туреччина.

Кольорова металургія:
олово (Китай, Малайзія, Таїланд),
мідь (Японія, Індонезія, Філіппіни),
алюміній (Китай, Індія, Японія, Ірак),
свинець та цинк (Японія, Китай).
 Частка машинобудування зростає.

Переважає виробництво автомобілів (> 50 %

легкових та 75% вантажних автомобілів світу):
Китай (29,8 %), Японія (10,0 %) та Республіка
Корея (4,2 %);
суден: Китай (38 %), Республіка Корея (33 %) та
Японія (25 %).

Ці ж самі країни виробляють швидкісні

локомотиви та космічну техніку, побутову техніку,
комп’ютери та комплектуючі до них.
 Хімічна промисловість – мінеральні добрива
(КНР виробляє – 34 % мін. добрив світу), побутова хімія,
фармацевтика, полімери (Японія, Китай, Індія,
нафтодобувні країни).

Легка та харчова промисловість є в усіх країнах

регіону.
 Текстильна промисловість набула найбільшого
розвитку в країнах Східної і Південно-Східної Азії.

70 % усіх тканин виробляється в Азії.

«Швейним цехом світу» є: Туреччина, Китай,

Індонезія, В’єтнам, Філіппіни, Малайзія, Індія.

Кустарно-ремісничі виробництво: килими (Іран,

Афганістан), ювелірні вироби (Індія, Іран), хутряний
одяг (Афганістан), прикраси (Індія, Шрі-Ланка)
тощо.
8. Третинний сектор.
 Третинний сектор
прискорено розвивається
Найвища частка у ВВП розвинених країн Азії:
Японія (71 %), Ізраїль (69 %); країнах, що
спеціалізуються на певних видах послуг (Сінгапур
(83,5 %), Мальдіви (81 %)).
Банківсько-фінансовий сектор: найбільшими
фінансовими центрами світу є Токіо, Сянган,
Сінгапур. У Пекіні, Шанхаї, Сеулі, Дубаї,
Джакарті, Нью-Делі, Стамбулі та Бангкоку
розміщені штаб-квартири найбільших банків та
промислових компаній світу.
Офшорні зони: Кіпр, Сінгапур, Бахрейн, ОАЕ,
Малайзія.
 ІТ та ділові послуги – найбільше
бухгалтерських, юридичних, ІТ та інших видів
ділових послуг виконують фахівці з Індії.

Освіта та наука.
Найкращі освітні центри –
університети, розташовані в
Японії (Токійський та Кіотський),
Китаї (Цінхуа та Пекінський),
Сінгапурі (Національний ун-т Сінгапура),
Ізраїлі (Єврейський ун-т в Єрусалимі та
Ізраїльський технологічний інститут).
Туризм: Азія 2-а за масштабами міжнародного туризму та
1-а за темпами приросту туристичних відвідувань.

Регіон – найбільший у світі центр паломництва –

розташовані святі місця мусульман, християн, буддистів,
іудеїв…

Для багатьох країн регіону туризм став важливим

джерелом валютних надходжень (Кіпр, Ізраїль, ОАЕ,
Кувейт, Бахрейн тощо).
Іноземних туристів приваблюють унікальні природні
умови і чудова туристична інфраструктура (готелі,
кемпінги, мотелі, різноманітна система розваг та ін.).
Скільки туристів приїздять до різних країн
В яких країнах туристи витрачають найбільше грошей
Транспорт неоднорідний за рівнем розвитку та густотою
шляхів сполучення. Найгустіша мережа і найбільші
обсяги перевезень у Японії, східному Китаї, Індії,
Пакистані, нових індустріальних країнах.
У внутрішніх перевезеннях лідерство у залізничного
транспорту.
Найякісніші у світі автомобільні шляхи:
ОАЕ, Сінгапур, Гонконг/Сянган та Японія.

Провідні морські порти світу за обсягами перевезень:

Шанхай (1-й у світі), Сінгапур, Шеньчжень, Нінбо,
Сянган, Пусан, Гуанчжоу, Ціндао, Дубай, Тяньцзинь.

Найбільші аеропорти в Пекіні, Токіо, Сянгані, Джакарті,

Дубаї, Бангкоку, Сінгапурі, Гуанчжоу, Шанхаї, Куала-
Лумпурі, Стамбулі.
 Найбільша довжина доріг припадає на ґрунтові
дороги.
Афганістан, Кіпр, Лаос, Оман, ОАЕ, взагалі не мають
залізниць.
Річковий транспорт найбільш розвинений у Китаї,
Індії, М’янмі, Лаосі, Іраку, Банґладеш.
Каботажне судноплавство відіграє провідну роль у
країнах, розташованих на архіпелагах: Філіппінах,
Індонезії, Японії.
Найбільший міжнародний вантажо- і пасажирообіг
припадає на Японію.
У великих нафтодобувних країнах (Саудівська
Аравія, Іран, Ірак) – розвинений трубопровідний
транспорт.
Авіаційний транспорт забезпечує зв’язки Азії з
іншими регіонами світу.
Азія – найбільш контрастна та
багатоманітна частина світу.
 У міжнародному поділі праці країни Азії є
постачальниками с/г та продукції
гірничодобувної промисловості.

Зростає роль регіону в експорті електротехнічної,

радіоелектронної, автомобільної продукції.
Вигідне транспортно-географічне положення на
морських шляхах сприяє інтенсивному
залученню до світової торгівлі.

В економіці окремих країн Азії важливим є

міжнародний туризм.