Міністерство освіти і науки України

Національний університет
«Києво-Могилянська академія»
Кафедра історії

Програма
з навчальної дисципліни
«Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки»

Укладач ст.викл. В.Ю. Арістов, к.і.н.

Київ, 2023
 АНОТАЦІЯ
Курс «Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки» розроблено для
студентів-істориків четвертого року навчання бакалаврської програми.
Мета курсу: ознайомити студентів з основними підходами до вивчення світової
історії, зокрема історичною компаративістикою та світ-системним аналізом,
постколоніальною теорією, цивілізаційним підходом та ін., а також із можливостями
їхнього застосування на конкретному матеріалі.
Завданнями курсу є: показати взаємовпливи різних культур і традицій як
невід'ємної риси світової історії; розкрити зміст і контекст колоніальних стосунків;
переглянути європоцентричний міф «Заходу»; апробувати підходи до вивчення історії
країн ААА; проаналізувати чинники соціальних і культурних змін у країнах ААА.

Обсяг годин – 120 годин.

Семестр викладання – осінній.
Форма контролю екзамен.
Кількість кредитів – 4.

У випадку неможливості бути присутнім на дистанційному занятті з поважних

причин студент повинен повідомити про це викладача ДО заняття!

Система оцінювання та контролю:

Робота в триместрі – 60 балів
Участь у колоквіумах – 54 бали (6 балів максимум за один колоквіум)
Обговорення історичного фільму – 6 балів
Іспит (письмова робота) – 40 балів
 План курсу

Лекції:
Лекція 1. Для чого вивчати світову історію?
Лекція 2. У пошуках логіки світової історії.
Лекція 3. Цивілізаційні форми.
Лекція 4. Спадковість і перервність у світовій історії.
Лекція 5. Кочова цивілізація?
Лекція 6. “Відкриття Америки” не з Європи.
Лекція 7. Примусова глобалізація. Колоніалізація світу.
Лекція 8. Чи можна написати глобальну історію?
Лекція 9*. Перегляд історичного художнього фільму «Мовчання» (2016).
Лекція 10*. Обговорення фільму.

Колоквіуми:
(використання додаткових матеріалів вітається)

Колоквіум 1. Історична компаративістика і світова історія

Література:
Sewell W. H. Marc Bloch and the Logic of Comparative History // History and Theory,
Vol. 6, No. 2 (1967), pp. 208-218.
Hill A. O., Hill B. H. Marc Bloch and Comparative History // The American Historical
Review. Vol. 85. Issue 4 (Oct., 1980), pp. 828–846.
Skocpol T., Somers M. The Uses of Comparative History in Macrosocial Inquiry //
Comparative Studies in Society and History, Vol. 22, No. 2 (Apr., 1980), pp. 174-197.
Skocpol T. States and Social Revolutions. A Comparative Analysis of France, Russia,
and China. 1979. Pp. 33–40.

Колоквіум 2. Цивілізаційний підхід.

Література:
Spengler O. The Decline of the West. Form and Actuality. 1926. Pp. 3–50.
Toynbee A. J. A Study of History. Vol. I. 1934. Pp. 44 – 182.
Huntington S. P. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. 1996. Pp.
207–209, 238–245, 318–321.
 Колоквіум 3. Технологічний поступ і суспільні перетворення.
Література:
Даймонд Дж. Зброя, мікроби і харч: витоки нерівностей між народами. Київ, 2009.
– Частина 3, 4.
Diamond J. Collapse. How Societies Choose to Fail or Succeed. 2005. – Глави 2, 5, 9,
10.
Goody J. The logic of writing and the organization of society. 1986. P. 87–126.

Колоквіум 4. Світ-системний аналіз.

Література:
Wallerstein I. The Modern World-System. Vol. 1. 1974. С. 2–11.
Wallerstein I. World-Systems Analysis. An Introduction. 2004. С. 1–22.
Balkiliç Özgür. Historicisizing World System Theory: Sugar and Coffee in Caribbean
and in Chiapas // Gaziantep University Journal of Social Sciences, 17 (4), 2018, pp. 1298-1310.
Hall Th. D. Mongols in World-Systems History // Social Evolution & History, Vol. 4 No.
2, September 2005 89–118.

Колоквіум 5. Работоргівля і африканізація Америк.

Література:
Fuglestud F. Slave Traders by Invitation. West Africa’s West Coast in the Pre-Colonial
Era. 2018. Pp. 1–36.
da Silva D. D. The Atlantic Slave Trade from West Central Africa, 1780–1867. 2017. Pp.
142–171.
Hawthorne W. From Africa to Brazil. Culture, Identity, and an Atlantic Slave Trade,
1600–1830. 2010. Pp. 25–60.
The Atlantic and Africa. The Second Slavery and Beyond. Ed. by Dale W. Tomich and
Paul E. Lovejoy. 2021. 7–41.

Колоквіум 6. Провінціалізуючи Європу.

Література:
Mackinder H. J. The geographical pivot of history // The Geographical Journal. Vol.
XXIII, No 4. 1904. P. 421–437 (передрук в: The Geographical Journal. Vol. 170. No 4. 2004. P.
298–321).
Саїд Е. Орієнталізм. Київ, 2001. С. 11–124.
 Chakrabarty D. Provincializing Europe – Introduction.

Колоквіум 7. Деколонізація і творення націй.

Література:
Андерсон Б. Уявлені спільноти. Київ, 2001. – Креольські першовідкривачі.
Фанон Ф. Гнані і голодні. Київ, 2016. С. 93–155.
Винайдення традиції / за ред. Е. Гобсбаума та Т. Рейнджерса. – Київ: Ніка-Центр,
2005: Кон Б. Репрезентування влади у вікторіанській Індії.

Колоквіум 8. Пост-колоніальні виклики.

Література:
Gandhi L. Postcolonial Theory. A Critical Introduction (Sydney, 1998), 1–9, 167–176.
Connoly A. The French of Algeria: Can the Colonisers be Colonised? // The Shadow of
Colonialism of Europe’s Modern Past. Ed. by R. Healy, E. Dal Lago. 2014. Pp. 142–155.
Leo T. S. Ching. Introduction: Anti-Japanism (and Pro-Japanism) in East Asia // Anti-
Japan: The Politics of Sentiment in Postcolonial East Asia. 2019. Pp. 1–18.
Sweet J. H. Is History History? Identity Politics and Teleologies of the Present. Aug. 17,
2022 / https://www.historians.org/publications-and-directories/perspectives-on-history/september-
2022/is-history-history-identity-politics-and-teleologies-of-the-present?
fbclid=IwAR14kw0K4l30PU1ffj7RMoz1e3RmTYJ7Fc59gG94fsqr0gfwYMtcDlAegVg

Колоквіум 9. Глобальна історія і національні історії.

Література:
Conrad S. What Is Global History? (Princeton and Oxford, 2016), 1–16
Global History and New Polycentric approaches. Europe, Asia and Americas in a World
Network System. 2018, pp. 1–34.
Yonson Ahn. Rewriting the History of Colonialism in South Korea // Broken Narratives.
Post-Cold War History and Identity in Europe and East Asia. 2014. Pp. 109–132.
Chang Lung-chih. Colonialism and Modernity in Taiwan: Reflections on Contemporary
Taiwanese Historiography // Broken Narratives. Post-Cold War History and Identity in Europe
and East Asia. 2014. Pp. 133–164.
Zhidong Hao. Whither Taiwan and Mainland China. National Identity, the State, and
Intellectuals. 2010. Pp. 1–10, 171–180.
 Іспит
Проводиться у вигляді письмової роботи, що має бути надіслана на електронну
адресу викладача v.aristov@ukma.edu.ua.
Deadline: не пізніше дати консультації перед іспитом.
Письмова робота – це рецензія на дві наукові праці, присвячені історії однієї з країн
Азії, Африки, Латинської Америки або Австралії та Океанії одного історичного періоду,
краще – одній події. Хронологічне охоплення: від найдавніших часів до кінця ХХ ст.
Рецензованими науковими працями можуть бути дві статті або два розділи
колективної монографії чи збірника, стаття та монографія, або дві монографії (у цьому
випадку передбачається бонус). Вони повинні бути новітніми (останні 20 років). Рецензія
повинна містити бібліографічний опис обох праць. Студент має представити
порівняльний аналіз обох наукових текстів, розкрити основні ідеї та аргументи авторів, а
також висловити власну критичну думку як щодо цих наукових текстів, так і щодо самої
теми. Залучення додаткових джерел і літератури вітається.
Орієнтовний обсяг – 5 сторінок +, 12 кегль, інтервал 1,5 (допускається й більший
обсяг за необхідності). Файл має бути названий за формулою: «прізвище студента_нижнє
підкреслення_ААА_ нижнє підкреслення_іспит», приклад: «Арістов_ААА_іспит».
Студенти мають простежити між собою, щоб рецензовані праці не повторювалися. У
випадку повторів обох праць письмові роботи не зараховуються. У випадку повтору однієї
праці письмові роботи оцінюються не більш ніж у половину можливих балів. Рецензовані
праці не можуть бути з літератури, рекомендованої до колоквіумів.