Ж. Верн народився 8 лютого 1828 р. в місті Нант у сім’ї адвоката. У 1839 р.

Жуль
потай ки від батьків влаштувався юнгою на шхуну, яка вирушала до Індії. На щастя,
батько встиг вчасно повернути хлопчика додому.
Під час навчання в Парижі Верн познай омився з най відомішим автором
пригодницьких романів Александром Дюма. Після цієї зустрічі юнак вигукнув: «Те,
ЩО він зробив для історії, я зроблю для географії!» Письменник часто говорив, що
вдячний Дюма за те, що той першим повірив у нього.
Відомий видавець Етцель, який збирався заснувати часопис для підлітків під
назвою «Журнал виховання та розваги», відразу зрозумів, що знання та здібності
Верна якнай краще відповідають й ого задуму, і запропонував письменнику постій не
співробітництво. Саме в Етцеля виникла ідея об’єднати романи Ж. Верна в серію
«Незвичай ні подорожі», що мала на меті популяризувати знання з географії, фізики
й астрономії, викладені в цікавій формі.
Протягом понад сорока років Ж. Верн публікував щонай менше одну книжку на рік.
У листі до Етцеля він зізнавався: «Я загубився серед ней мовірних пригод моїх
героїв. Шкодую тільки про одне: я не можу супроводжувати їх».
«Діти капітана Ґранта». Один з найвідоміших романів у художньому
доробку Ж. Верна, що має досить цікаву історію створення. Якось до
письменника звернулися члени Французького географічного товариства,
занепокоєні тим, що діти погано знають географію. Вони попросили
Верна написати твір, який би привернув увагу підлітків до цієї науки. Так
виник задум знаменитого роману.

Ж. Верн передбачив багато наукових винаходів і відкриттів. Зі ста восьми

передбачень письменника-провидця на сьогодні не реалізовано лише
десять. Повітряна куля, електричний підводний човен, супергармата,
космічна гармата, пошуки затонулих скарбів, гелікоптер, космічні
польоти на Місяць, відеофон, відкриття Північного та Південного полюсів,
відкриття витоків Нілу, електричний двигун, прообраз танка,
глибоководний скафандр, штучний супутник Землі, відсутня ланка між
людиною та мавпою, штучна зміна клімату біля полюсів, телевізор - і це
аж ніяк не повний перелік.

Дата написання: 1867 рік.

Жанр: пригодницький роман.

Літературний рід: епос.

Тема: Зображення пригод команди яхти “Дункан” у пошуках зниклого капітана Гранта.

Ідея: Неймовірні пригоди під силу тільки відданим, щирим та справедливим героям.

Головна думка роману “Діти капітана Гранта” – боротися і шукати, знайти і не здаватися.

“Діти капітана Гранта” проблематика:

– протистояння добра і зла;

– політичні погляди окремої людини і їх невідповідність пануючій політиці в країні;

– дружба й кохання;

– зрада й підступність;

– щирість і доброчесність на противагу злим намірам і користолюбству;

– вірність і відданість;

– прощення і другий шанс.

“Діти капітана Гранта” головні герої

Гаррі Грант — шотландський мореплавець, капітан корабля “Британія”.

Мері Грант — дочка капітана Гранта. 16-річна красуня

Роберт Грант — син капітана Гранта. Йому 12 років. Він допитливий, хоробрий.

Едвард Гленарван — 32 роки. Лорд, багатий шотландський землевласник, господар яхти “Дункан”.
Добрий та мужній.

Леді Гелена (Елен) Гленарван — дружина Едварда. 22 роки.Добра, мила, чуйна.

Жак Паганель — 40-річний французький географ, який випадково опинився на борту “Дункана”.
Розсіяний, розумний, вірний товариш.

Майор Мак-Наббс — кузен Гленарвана, один із учасників пошуків. Йому 50 років. Він спокійний,
незворушний, добродушний.

Джон Манглс — капітан яхти “Дункан”. Йому 30 років. Він мужній і добрий.

Айртон (Бен Джойс) — боцман “Британії”, який за непокору був висаджений на західному
узбережжі Австралії, де пристав до банди втікачів-каторжників та очолив її. Лиходій.

“Діти капітана Гранта” композиція

Зав’язка – знайдення записки в пляшці, що знаходилась в рибі-молоті, в якій йдеться про аварію
корабля “Британія”, рішення шукати капітана корабля Гранта, відправлення в дорогу.

Розвиток дії – подорож мандрівників землями Південної Америки й Австралії.

Кульмінація – події в Новій Зеландії, зізнання Айртона, угода між ним та лордом Гленарваном.

Розв’язка – віднайдення капітана Гранта на острові Табор.

Сюжетний ланцюжок роману “Діти капітана Гранта”:

Яхта “Дункан” вирушає на пошуки капітана Гранта в Патагонії.

Мандрівники пішки перетинають Патагонію, але не знаходять капітана Гранта.

Вони висаджуються в Австралії, і колишній боцман “Британії” Айртон веде їх.

Айртон виявляється каторжником, мандрівники втрачають “Дункан” і опиняються в Новій Зеландії

Вони дивом рятуються від маорі, і зустрічають “Дункан”, який Паганель помилково відправив до
Нової Зеландії.

Мандрівники знаходять Гранта на острові Табор, і залишають там Айртона.

Чому вчить твір “Діти капітана Гранта”?

Цей твір вчить цінувати людське життя, завжди поспішати на допомогу, рятувати друзів. Вчить
мужності, шляхетності, вірності. Вчить не впадати у відчай і не відступати перед труднощами.
Вчить цінувати знання і вміти застосовувати їх на практиці. Вчить справедливості.

Капітан Грант, який мріяв про Нову Шотландію

26 липня 1864 року матроси парової яхти «Дункан» лорда Едуарда Гленарвана в водах Шотландії
зловили рибу-молот, всередині якої знайшли пляшку з листами на трьох мовах: англійській,
німецькій та французькій. Хоча вода сильно зіпсувала текст, вдалося розібрати, що англійське
судно «Британія», яка пропала в морі за рік до початку подій роману, зазнало аварії, після якого
залишилися в живих три людини: капітан Грант і двоє матросів, і що вони знайшли притулок на
якийсь землі, що лежить на 37° 11′ південної широти. Довготу ж, як і саму землю, на яку вибралися
жертви аварії, визначити не вдалося.

Британське Адміралтейство відмовляє Гленарвану в підтримці, посилаючись на неясність і

неповноцінність інформації. Дійсна причина відмови – націоналістичні переконання зниклого
капітана Гранта, який мріяв про незалежну Шотландію. Основна мета його плавань – знайти і
заснувати Нову Шотландію.

У будинок Гленарвана приїжджають син і дочка капітана Гранта в надії дізнатися щось про батька.
Гелена Гленарван переконує чоловіка відправитися на пошуки капітана на яхті «Дункан».

«Дункан» вирушає на пошуки

«Дункан» виходить з Глазго і відправляється в плавання. На борту знаходяться сам лорд Гленарван
зі своєю дружиною, його кузен майор Мак-Наббс, а також Роберт і Мері Грант. Яхтою командує
капітан Джон Манглс. На судні виявляється зайвий пасажир – відомий французький географ Жак
Еліас Франсуа Марі Паганель, який через неуважність переплутав судно. Він прямував до Індії за
завданням географічного товариства. Пасажири вмовляють його залишитися, і Паганель
приєднується до пошуків капітана Гранта.

37-а паралель південної широти

Довгота місця висадки капітана Гранта і його матросів залишається невідомою, проте герої
визнали, що його можна відшукати, якщо слідувати уздовж всієї 37-ї паралелі південної широти
через Патагонію (спочатку місцеперебування капітана Гранта було визначено в Південній
Америці). Яхта направляється через Атлантичний океан до берегів Південної Америки, проходить
через Магелланову протоку і слідує по Тихому океану до Патагонії, до місця її перетину з 37
паралеллю. «Дункан» висаджує лорда Гленарвана, Мак-Наббса, Паганеля, Роберта Гранта,
помічника капітана Тома Остіна і двох матросів на західному березі Південної Америки, з тим,
щоб, обійшовши мис Горн, прийняти їх на східному березі, біля мису Коррьєнтес. Загін Гленарвана
Патагонію перетинає, слідуючи по 37-ій паралелі, але не знаходить жодних слідів капітана, і,
дійшовши до східного узбережжя Південної Америки, повертається на «Дункан», який чекав їх.

Мандрівники пливуть на схід, перетинають Індійський океан і відвідують по дорозі острова

Трістан-да-Кунья і Амстердам, що лежать на 37 Паралелі, але безрезультатно, і висаджуються в
південно-східній Австралії. Лорд Гленарван знаходить ферму, що належить гостинному ірландцеві,
який теж нічого не знає про «Британію». Однак один з його слуг, на ім’я Айртон, заявляє, що він
був боцманом на «Британії», і що вона потонула на східному березі Австралії. Сам Айртон
потрапив в полон до австралійських аборигенів, але потім втік і протягом місяця поневірявся по
лісах, поки не натрапив на ферму ірландця, де і залишився жити. За словами Айртона, він думав,
що Грант і вся команда загинули.

Австралія

Лорд Гленарван перетинає Австралію в пошуках капітана Гранта уздовж 37 паралелі і

робить Айртона провідником у своїй експедиції. До її складу, крім Айртона, входять також особи,
які брали участь у пошуках капітана Гранта в Патагонії, до них приєднуються леді Гленарван, Мері
Гранг, капітан Манглс і Олбінет – стюард «Дункана», в той час як сама яхта під командою
помічника капітана Тома Остіна направляється на ремонт в Мельбурн і повинна чекати там
подальших інструкцій Гленарвана.

З експедицією починаються відбуватися нещастя, одне за одним падають майже всі коні, загін
потрапляє в болота річки Снові. Паганель під диктовку лорда Гленарвана пише лист з наказом
Томові Остіну попрямувати до східного берега Австралії і крейсирувати в районі 37 паралелі. Мак-
Наббс викриває Айртона, який є отаманом зграї втікачів каторжників. Айртон захоплює лист і
поспішає в Мельбурн, сподіваючись захопити швидкохідний «Дункан». Загін лорда Гленарвана
пішки досягає порту Іден і телеграфує в Мельбурн. Гленарван дізнається, що «Дункан» відплив 18-
го січня в невідомому напрямку і вирішує, що його яхта потрапила в руки бандитів Айртона і стала
піратським судном.

Обстеживши узбережжі Австралії, в місці його перетину з паралеллю 37, він остаточно
переконується в тому, що Айртон брехав йому, і капітана Гранта в Австралії немає, і вирішує
повернутися додому. Однак в Іден не має суден, що прямують до Європи, і Гленарван вирішує
дістатися до Окленда, який має з нею більш-менш регулярне пасажирське сполучення.
Мандрівники сідають на торгове судно «Макарі» і відправляються до Нової Зеландії.

Нова Зеландія

Біля її західних берегів судно терпить крах, але Гленарвану з супутниками вдається зібрати з його
уламків саморобний пліт і досягти на ньому берега.

Висадившись в Новій Зеландії, вони вирішують дістатися до найближчого міста. Цей шлях дуже
небезпечний через війну між англійцями і аборигенами – людоїдами маорі. Загін маорі захоплює
в полон мандрівників, розраховуючи використовувати їх для переговорів з англійськими
військами. Дізнавшись про те, що їх полонені страчені, дикуни вирішують з’їсти мандрівників, але
тим вдається втекти, скориставшись забобонами тубільців, і дістатися до східного узбережжя, де
вони, на свій подив, знаходять «Дункан» під командуванням Тома Остіна. Як з’ясовується,
прибувши в Мельбурн, Айртон віддав лист помічникові капітана Томові Остіну, який ознайомився
з ним і рушив у дорогу, але зовсім не в порт Іден, а до східного берега Нової Зеландії, так як
Паганель невірно вказав місце прибуття. Айртон спробував підбити команду на бунт, і його взяли
під варту. «Дункан» крейсував біля берегів Нової Зеландії вже п’ять тижнів.

Отаман зграї втікачів каторжників

Гленарван вирішує витягнути з Айртона все, що той міг знати про капітана Гранта, але той навідріз
відмовляється відповідати. Гленарван загрожує передати його англійській владі, але Айртон як і
раніше зберігає мовчання. Нарешті, завдяки старанням дружини, Гленарван укладає договір з
Айртоном – той погоджується говорити, і розповідає про капітана Гранта все, що йому відомо, а
лорд Гленарван висаджує його на якому-небудь безлюдному острові в Тихому океані.

Айртон справді служив боцманом на «Британії», але, посварившись із капітаном, вирішив підняти
бунт і захопити судно. Бунт був розігнаний, капітан Грант висадив Айртона на західному березі
Австралії. Про загибель «Британії» він дізнався тільки з розповіді Гленарвана. Айртон під ім’ям
Бена Джойса став отаманом зграї втікачів каторжників, які втекли з Пертської в’язниці. Дізнавшись
про пошуки капітана Гранта, він вирішив відвести лорда Гленарвана подалі від судна, щоб
заманити «Дункан» в пастку, перебити його екіпаж і заволодіти яхтою.

Лорд Гленарван залишається вірним своєму слову і вирішує висадити Айртона на який-небудь
безлюдний острів. «Дункан» бере курс на острів Табор – єдину невідвідану землю на 37° південної
широти, де мандрівники і знаходять капітана Гранта.

Щасливий фінал

Капітан Грант врятований, і мандрівники повертаються в Англію. Мері Грант виходить заміж за
Джона Манглса, Паганель одружується на сестрі Мак-Наббса. Роберт вступає в морську академію.
Айртона ж, в надії, що той покається в скоєних злочинах, залишають на острові Табор, де він
проводить 12 років – аж до подій роману «Таємничий острів».