ЛАТИНА ПІДРУЧНИК

Людмила Шевченко-Савчинська,
Костянтин Балашов
Латинська мова
Підручник для учнів медичних ліцеїв
Видання 2-ге
Медієвіст
латиномовна українська література
medievist.org.ua
Людмила Шевченко-Савчинська, Костянтин Балашов
Латинська мова. Підручник для учнів медичних ліцеїв.
2-ге видання. Київ: «Медієвіст», 2014.
ISBN-13: 978-1500977658
ISBN-10: 1500977659
Підручник складається із двох відокремлених частин: нормативної граматики і синтаксису та

курсу медичної термінології. Теми згруповані згідно з власними принципами поділу: грама-
тичні – за частинами мови, термінологічні – за галузями наук і змістовими розділами. Хресто-
матія містить численні тексти українських авторів XVI–XIХ ст. Підручник доповнений латин-
сько-українським та українсько-латинським словниками. Призначений для учнів медичних
ліцеїв, рекомендується як додаткова література студентам медичних ВНЗ та широкій фахо-
вій аудиторії.
Сконтактувати з авторами можна за електронною адресою

ludshevchenko@medievist.org.ua
Медієвіст
латиномовна українська література Проект «Медієвіст» започаткований у листопаді
2009 р. з метою об’єднати доробок сучасних
авторів, оригінальні латиномовні тексти
medievist.org.ua та переклади на одному ресурсі, щоб у такий
спосіб полегшити до них доступ як науковців,
так і широкої громадськості.
Учасники проекту беруть участь у позамережевій

діяльності. Серед найпомітніших акцій такого
плану: створення нарису про українську
неолатиністику «Давня література: з полону
стереотипів» та відзначення 500-ої річниці від дня
народження видатного річпосполитського діяча
XVI ст. Станіслава Оріховського.
© Шевченко-Савчинська Л.Г., Балашов К.В., 2014

Зміст
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Рекомендовані матеріали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Латинська мова в культурному розвитку європейців . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Частина I. Нормативна граматика та синтаксис латинської мови

Розділ 1. Фонетика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Тема 1. Алфавіт. Читання голосних, приголосних, буквосполучень . . . . . . . . . . . . . 19
Вимова голосних (Vocales) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Вимова приголосних літер (Consonantes) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Вимова буквосполучень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Тема 2. Наголос (Accentus) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Розділ 2. Іменник (Nomen Substantivum) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Тема 3. Загальна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Визначення роду іменників за закінченням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Таблиця визначення відміни іменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Тема 4. Перша відміна (Declinatio Prima) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Загальне правило відмінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Відмінкові закінчення першої відміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Схема граматичного аналізу іменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Тема 5. Друга відміна (Declinatio Secunda) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Загальне правило відмінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Відмінкові закінчення другої відміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Тема 6. Третя відміна (Declinatio Tertia) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Приголосний тип (Classis Consonans) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Відмінкові закінчення в приголосному типі: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Зразок відмінювання за приголосним типом: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Голосний тип (Classis Vocalis) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Змішаний тип (Classis Mixta) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Відмінкові закінчення ІІІ відміни (загальна таблиця) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Тема 7. Особливості відмінювання іменників III відміни . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
4 Зміст
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Тема 8. Четверта й п’ята відміни іменників (Declinatio Quarta et Quinta) . . . . . . . . . . . 37
Четверта відміна (Declinatio Quarta) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Відмінкові закінчення четвертої відміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
П’ята відміна (Declinatio Quinta) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Відмінкові закінчення п’ятої відміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Прикметник (Nomen Adjectivum) . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Тема 9. Загальна характеристика. Прикметники 1-ої групи (Nomen Adjectivum Classis Primae) . . 40
Схема граматичного аналізу прикметника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Прикметники 1-ої групи (І та ІІ відмін) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Тема 10. Прикметники 2-ої групи (Nomen Adjectivum Classis Secundae) . . . . . . . . . . . 42
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Тема 11. Ступені порівняння прикметників (Gradus Comparationis) . . . . . . . . . . . . . 44
Особливості утворення ступенів порівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Суплетивні ступені порівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Розділ 4. Дієслово (Verbum) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Тема 12. Загальна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Таблиця визначення дієвідмін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Наказовий спосіб (Modus Imperativus Praesentis) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Зразок утворення наказового способу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Схема граматичного аналізу дієслова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Тема 13. Теперішній час дійсного способу активного й пасивного станів
(Praesens Indicativi Activi, Praesens Indicativi Passivi) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Інфінітив теперішнього часу пасивного стану (Infinitivus Praesentis Passivi) . . . . . . . . . 52
Дієслово esse . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Тема 14. Минулий незавершений час дійсного способу активного й пасивного станів
(Imperfectum Indicativi Activi, Imperfectum Indicativi Passivi) . . . . . . . . . . . . . . . 54
Дієслово esse . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Дієслово fiěri . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Тема 15. Майбутній I час дійсного способу активного та пасивного станів
(Futūrum I Indicatīvi Actīvi, Futūrum I Indicatīvi Рassīvi) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Парадигма дієслова esse (бути) у майбутньому І часі: . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Тема 16. Минулий завершений час дійсного способу активного стану (Perfectum Indicativi Activi) . 59
Зразoк відмінювання дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Дієслово esse . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Парадигма дієслова esse у Perfectum indicativi: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Інфінітив минулого завершеного часу активного стану (Infinitivus Perfecti Activi) . . . . . . . 59
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
Тема 17. Давноминулий завершений час дійсного способу активного стану (Plusquamperfectum
Indicativi Activi) Майбутній II час дійсного способу активного стану (Futurum II Indicativi Activi) . . 60
Дієслово esse . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Майбутній II час дійсного способу активного стану (Futurum II Indicativi Activi) . . . . . . . . 61
Дієслово esse . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Парадигма дієслова esse у Futurum II indicativi: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Тема 18. Пасивний стан часів системи перфекта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Тема 19. Неозначена форма дієслова (Modus Infinitivus). Наказовий спосіб (Modus Imperativus) . 64
Наказовий спосіб (Modus Imperativus) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Тема 20. Умовний спосіб (Modus Conjunctivus) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Зміст 5
Утворення форм кон’юнктива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Дієслово esse в умовному способі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Тема 21. Відкладені й напіввідкладені дієслова (Verba Deponentia et Semideponentia) . . . . . 71
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
Розділ 5. Інші частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Тема 22. Прийменник (Praepositio) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Медичні терміни з прийменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Тема 23. Віддієслівні утворення: іменник (Gerundium) та прикметник (Gerundivum) . . . . . . 75
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Тема 24. Дієприкметники (Participia) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Тема 25. Числівник (Nomen Numerale) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Числівники латинської мови поділяються на чотири категорї: . . . . . . . . . . . . . . . 77
Утворення числівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Відмінювання числівнинків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Узгодження числівників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Кратні та частинні префікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Тема 26. Прислівник (Adverbium) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Тема 27. Займенник (Pronomen) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Відмінювання вказівних займенників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Розділ 6. Синтаксис . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Тема 28. Синтаксис відмінків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Номінатив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Ґенетив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Датив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Аблятив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Синтаксичні конструкції при прикметниках у ступенях порівняння . . . . . . . . . . . . 87
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Тема 29. Узгодження прикметників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Узгодження прикметників 1-ої групи з іменниками І–II відмін . . . . . . . . . . . . . . . 88
Узгодження прикметників 2-ої групи з іменниками І–IIІ відмін . . . . . . . . . . . . . . . 89
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
Тема 30. Синтаксис простого речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Синтаксис простого розповідного речення. Порядок слів . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Активна та пасивна описові конструкції (Conjugatio Periphrastica Activa,
Conjugatio Periphrastica Passiva) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Тема 31. Синтаксис складного речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Підрядні додаткові речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Підрядні наслідкові речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Синтаксичні звороти з інфінітивом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Функції кон’юнктива у складнопідрядних реченнях . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Тема 32. Особливості будови питальних і заперечних речень . . . . . . . . . . . . . . 95
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Частина II. Медична термінологія

Елементи термінології природничих наук
Розділ 7. Анатомічна термінологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Тема 33. Типи формування медичних термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Таблиця 1. Площини – plana (planum, i, n.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
6 Зміст
Таблиця 2. Лінії – lineae (linea, ae, f.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

Таблиця 3. Ділянки голови – regiones capitis (regio, onis, f.) . . . . . . . . . . . . . . . 100
Таблиця 4. Передні та бічні ділянки грудної клітки (Regiones thoracicae anteriores et laterales) . . 100
Таблиця 5. Ділянки живота (Regiones abdominales) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
Таблиця 6. Прикметники, які використуваються для орієнтування в будові людського тіла . . . 101
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Тема 34. Назви органів і частин тіла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Таблиця 8. Іменники, які мають грецькі еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Таблиця 9. Іменники, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Таблиця 10. Прикметники, які мають грецькі еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . 103
Таблиця 11. Прикметники, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . 104
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Тема 35. Опорно-руховий апарат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Таблиця 12. Терміни, які мають грецькі еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Таблиця 13. Терміни, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . . . 106
Таблиця 14. Групи м’язів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Таблиця 15. Назви пальців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
Тема 36. Нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Таблиця 17. Органи чуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Таблиця 18. Кольори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Таблиця 19. Смакові відчуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Тема 37. Травна, репродуктивна системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Таблиця 21. Терміни, які не мають грецький еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Таблиця 22. Назви кишок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Таблиця 23. Назви зубів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Таблиця 24. Репродуктивна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Таблиця 25. Біологічні рідини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Тема 38. Серцево-судинна, дихальна та видільна системи . . . . . . . . . . . . . . . 114
Таблиця 27. Дихальна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
Таблиця 28. Терміни, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . . . 115
Таблиця 29. Видільна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Тема 39. Назви різних анатомічних утворів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Таблиця 30. Іменники, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . . 116
Таблиця 31. Прикметники, які не мають грецьких еквівалентів . . . . . . . . . . . . . . 117
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
Тема 40. Кінцеві терміноелементи, що вказують на локалізацію процесу чи явища . . . . . . 118
Таблиця 32. Кінцеві терміноелементи, які вказують на орган чи функцію організму . . . . . . 118
Таблиця 33. Деякі поширені кінцеві терміноелементи . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Розділ 8. Термінологія діагностики та лікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Тема 41. Назви патологій та асоційованих понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Таблиця 34. Іменники, які мають грецькі еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Таблиця 35. Прикметники, які мають грецькі еквіваленти . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Таблиця 36. Терміноелементи, які мають значення числівників . . . . . . . . . . . . . 123
Таблиця 37. Терміноелементи-префікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Таблиця 38. Найпоширеніші суфікси, які вказують на тип хвороби . . . . . . . . . . . . 124
Таблиця 39. Медична фразеологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Тема 42. Терапевтична термінологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
Таблиця 40. Терміни, які мають грецькі відповідники . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
Таблиця 41. Фізикальні методи обстеження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
Таблиця 42. Види інструментальних та лабораторних досліджень . . . . . . . . . . . . 127
Зміст 7
Таблиця 43. Види пульсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Таблиця 44. Види гарячок (за температурною кривою) . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Таблиця 45. Види висипів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Таблиця 46. Традиційні назви деяких хвороб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Таблиця 47. Кінцеві терміноелементи, що позначають патологічний процес . . . . . . . . . 129
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Тема 43. Хірургічна термінологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
Таблиця 48. Терміни, які мають грецькі відповідники . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
Таблиця 49. Види ран . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Таблиця 50. Види переломів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Таблиця 51. Види зміщення уламків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Таблиця 52. Види гнійних процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
Таблиця 53. Види оперативних втручань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
Розділ 9. Основи термінотворення окремих природничих наук . . . . . . . . . . . . 134
Тема 44. Біологічна термінологія. Назви рослин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
Таблиця 54. Біологічні терміни, які мають терміноелементи грецького походження . . . . . . 134
Ботанічна номенклатура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Таблиця 55. Ботанічні назви деяких рослин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Таблиця 56. Назви лікарської рослинної сировини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
Таблиця 57. Перелік офіцінальних рослинних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
Таблиця 58. Назви деяких збудників хвороб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
Тема 45. Основи хімічної термінології: утворення назв оксидів, гідроксидів, солей . . . . . . 139
Таблиця 59. Назви хімічних елементів та утворюваних ними простих речовин . . . . . . . 139
Назви оксидів та пероксидів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Назви гідроксидів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Назви солей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Таблиця 60. Префікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Таблиця 61. Суфікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Таблиця 62. Назви деяких поширених солей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Таблиця 63. Терміноелементи грецького походженння у назвах хімічних елементів . . . . . 141
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Тема 46. Утворення назв кислот та органічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Назви кислот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Таблиця 64. Префікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Таблиця 65. Суфікси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Таблиця 66. Назви деяких органічних і неорганічних кислот, що застосовуються
в медицині та фармацевтичній промисловості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Назви органічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Таблиця 67. Характеристичні групи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Таблиця 68. Приклади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
Особливості утворення назв амінокислот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Тема 47. Фармацевтична термінологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Таблиця 69. Терміноелементи, які використовуються у назвах
фармацевтичних препаратів (фармвідрізки) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Таблиця 70. Прислівники в медичній практиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
Таблиця 71. Назви лікарських форм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Таблиця 72. Назви деяких речовин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151
Вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151
Частина III. Хрестоматія

Pater Noster . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Gajus Iulius Caesar . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Commentarii de Bello Gallico . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Publius Vergilius Maro . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
8 Зміст
Aeneidos Liber Primus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158

Gajus Valerius Catullus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
V. Ad Lesbiam . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
XLIII. Ad Ameanam . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
LI. Ad Lesbiam . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
LVIII. Ad Marcum Caelium Rufum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
XLVI. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
XLVII. Ad Porcium et Socrationem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
XLVIII. Ad Iuventium . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
IL. Ad Marcum Tullium Ciceronem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Caius Plinius Secundus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Naturalis Historia . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Lucius Annaeus Seneca . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Ad Neronem Caesarem. De Clementia . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Ad Serenum. De Otio . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
Stanislaus Orichovius Roxolanus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Fidelis subditus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Panagyricus Nuptiarum Sigismundi Augusti Poloniae Regis . . . . . . . . . . . . . . . . 163
Sebastianus Fabianus Acernus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164
Goraidos Liber Unicus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164
Roxolania . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
Simon Simonides . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166
Hercules Prodiceus ad Thomam Zamoyscium Magni Ioannis F. . . . . . . . . . . . . . . . 166
Michaelis Boym . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
Animadversiones ad Cafrariam a Patre Michaele Boym Polono Missa Mozambico 1644 . . . . . 167
Isaac Newton . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
Gregorius Skoworoda . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170
З листів до Михайла Ковалинського . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170
Carmen . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
Quid est Virtus? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
In Natalem Basilij Tomaræ, Pueri 12 Annorum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
De Umbratica Voluptate . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
Erasmus Sixtus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
Commentarius Medicus in L. Annaei Senecae Opera . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
De Thermis in Pago Sklo . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
Iohannes Herbinius . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174
Religiosae Kijoviensium Cryptae . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174
Samuel Grondski de Grondi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
Historia Belli Cosacco-Polonici . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
Jan Thoma Juzefowicz . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178
Annalium Urbis Leopoliensis . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178
Bartholomaeus Zimorowicz . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
Leopolis Russiae Metropolis a Turcis, Tartatis, Cosacis, Moldavis Hostiliter Obsessa . . . . . . . 179
Leopolis Triplex . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180
Jesus Maria Joseph . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182
Michael Zlotorowicz . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184
Omina Felicissimi Futuri Connubii... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184
Luca Stanislaus Slowicki . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Venatio Amoris in Apro et Leaena . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Vigilantius Gregorius Samboritanus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
Reverendissimo in Christo Patri et Domino, Philippo Padniewski Episcopo Cracoviensi... . . . . . 186
Reverendo in Cristo Patri, Petro Porembski Cantori, et officinali Cracoviensi Mecoenati suo,
V. Gregorius Samboritanus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 187
Hilarion Jaroszewicki . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
Declamatio seu Post Peractum veteris Anni Funus Electio . . . . . . . . . . . . . . . . 191
Nicolaus Tulpius . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
Observationum Medicarum Libri tres . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
Gabriel Rzaczynski . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193
Зміст 9
Historia Naturalis Curiosa Regni Poloniae (Sandomiriae, 1721) . . . . . . . . . . . . . . . 193

Carolus von Haartman . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194
Casus Chirurgici Quorum Primum Vulneris Scilicet Contusi Capitis cum Fractura Cranii . . . . . . 194
Alexander de Walther . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
De Mechanismo Implicationis Pilorum In Plica Polonica . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
Додатки
Додаток 1. Парадигма всіх відмін іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
Додаток 2. Форми дієслова esse у всіх часах і способах . . . . . . . . . . . . . . . . 199
Додаток 3. Лексичні мінімуми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201
Додаток 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
Латинсько-український словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
A . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
B . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
C . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
D . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
E . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207
F . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208
G . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208
H . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209
I . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209
J . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210
K . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210
L . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210
M . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
N . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
O . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
P . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213
Q . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
R . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
S . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215
T . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217
U . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217
V . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
X . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
Z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
Українсько-латинський словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
A . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219
В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219
Г . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
Ґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
Д . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
Е . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
Є . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
Ж . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
З . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
Й . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223
І . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224
Ї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224
К . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224
Л . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
М . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
Н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 226
О . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227
П . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227
Р . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229
10 Зміст
С . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
Т . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
У . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
Ф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
Х . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
Ц . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Ч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Ш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Щ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Ю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233
Передмова
Перший в Україні підручник, призначений спеціально для медичних ліцеїв, створено
з урах уванням вимог програми з латинської мови для для учнів Українського медичного ліцею
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що передбачає вивчення дис-
ципліни впродовж шести семестрів. Своєю чергою ця програма взорується на рівень і зміст
програм з підготовки учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів європейських
країн, де латинська мова вивчається впродовж 6–12 років.
Навчальний матеріал у підручнику розділено на дві відокремлені частини: перша
присвячена нормативній граматиці та синтаксису латинської мови, друга – термінології при-
родничих наук, особлива увага приділена анатомічному і клінічному її підрозділам. Обсяг гра
матичного матеріалу, вміщеного в підручнику, відповідає вимогам програми. Щодо обов’яз
кової термінологічної підготовки, то кількість лексики виходить за програмові межі, і це дає
змогу використовувати навчальне видання не лише під час навчання в ліцеї, а й для опану-
вання медичної термінології в системі вищої медичної школи.
Для засвоєння дисципліни програмою передбачається 180 аудиторних занять або
252 аудиторні години, з яких по 72 год. у 9 і 10 класах, 36 год. – в 11 класі. Однією з новатор-
ських рис підручника є те, що він поділяється не на заняття, а на розділи і теми, згідно з влас-
ними принципами поділу: частиномовним – для граматики, за галузями наук і змістовими роз-
ділами – для термінології. Загалом видання налічує дев’ять розділів і 47 тем, окремі з яких
відсутні в аналогічних підручниках і є оригінальними авторськими розробками – це стосує
ться як мовних («Побудова питальних та заперечних речень»), так і спеціальних терміноло-
гічних тем («Утворення назв органічних сполук»).
Таке структурування значно спрощує пошук та орієнтування у підручнику під час опа-
нування програми в ліцеї, а також згодом, за потреби повторити вивчений матеріал, погли-
бити і систематизувати знання, проходячи підготовку на клінічних кафедрах. Крім того, час-
тиномовно-змістова систематизація матеріалу дає змогу викладачеві самостійно вибирати
наповнення заняття. Те саме стосується і лексичного мінімуму – серед додатків міститься
орієнтовний лексичний мінімум до І і ІІ семестрів 9 класу, однак викладач може на власний
розсуд доповнювати чи змінювати ці переліки. У частині «Медична термінологія», де теми
складаються переважно з таблиць із термінами, обсяги лексики для вивчення також можуть
варіюватися, залежно від загального рівня групи. Однак незмінною залишається вимога за-
своєння учнями латино-грецьких еквівалентів.
Можливі незручності, пов’язані з частиномовно-змістовим поділом матеріалу: він уск
ладнює використання підручника в якості самовчителя латинської мови, проте, за наявності
навчальної програми, підручник цілком придатний і для самостійного опанування елемен
12 Передмова
тарного граматичного курсу, так і основ термінології природничих наук. Іншою проблемою,
яка може постати, вже перед викладачем: наявність у вправах окремих словоформ із пода
льших тем (наприклад, іменники ІІІ відміни – у реченнях із вправ до ІІ чи дієслово-зв’язка esse).
У цьому разі можна не задавати окремих речень із вправи, залишивши їх на той час, коли
відбуватиметься повторення теми, або заздалегідь попередити учнів, вказавши граматичні
форми слів, з аналізом і перекладом яких вони ще не спроможні впоратися самостійно. Щодо
esse у вправах до І відміни, то тут доречно буде нагадати учням про існування в Додатку
зведеної таблиці форм цього дієслова в усіх часах та способах і заохотити їх користуватися
цією частиною підручника.
Зважаючи на кінцеву мету вивчення дисципліни «Латинська мова» в медичному ліцеї –
забезпечення базового рівня знань для продовження навчання у системі вищої медичної
освіти – автори наситили підручник анатомічними (понад 500) та клінічними (понад 300) тер
мінами, до їх значної частини додано терміноелементи грецького походження. Крім того,
друга частина видання містить 80 унікальних фармацевтичних терміноелементів. Розроблені
вправи спрямовані на засвоєння учнями основних принципів творення термінів: шляхом за
пам’ятовування частотних словотворчих елементів, зокрема, префіксів і суфіксів. Підручник
містить об’ємні україно-латинський і латино-український словники (понад 1,5 тис. слів кожен),
що за обс ягом дорівнюють деяким окремим виданням.
Важливою складовою вивчення латинської мови в медичному ліцеї є підвищення за
гальноосвітнього рівня учнів. Звертатися на кожному занятті до невичерпної скарбниці ан
тичної міфології та літератури, фразеології спонукають переліки сентенцій і рубрика «Цікаво
знати, що...», які чергуються наприкінці тем. Зробити курс латинської мови всебічно ефекти
вним і багатогранним здатне читання авторських текстів із хрестоматії. Хрестоматія – само
цінна частина цього підручника, що може стати цікавою і корисною навіть для фахівців-філо
логів, оскільки містить твори не лише класичних римських, а й новочасних, зокрема україн
ських, письменників і вчених – усього 40 праць 22 авторів (в окремих випадках – це перше
перевидання унікальних стродруків і рукописів). Робота з латиномовними текстами українсь
кого походження дає не тільки безпосередню користь, сприяючи засвоєнню учнями терміно
логічної бази, вона є також важливою складовою патріотичного виховання молодої людини.
Прикметною рисою видання є також те, що це перший в Україні підручник з латинсь
кої мови, який має спеціально розроблену форму для читання з електронних пристроїв.
Передусім же – це сума кращих методичних напрацювань кафедри латинської мови НМУ іме
ні О.О. Богомольця.
Рекомендовані матеріали
В опануванні латинської мови, крім цього підручника, учням і студентам стануть у при
годі додаткові джерела інформації. Передовсім рекомедуємо словники:
Латинсько-український словник Мирослава, Олександри та Мирослава Трофимуків, що
містить 30 тис. латинських реєстрових слів, до кожного з яких подається оптимальна кількість
українських відповідників. Зважаючи на специфіку текстів, що подаються у нашій хрестоматії,
особливо цінним є те, що у цьому словнику наявні переклади латинських понять, питомі для
української ментальності від доби Гетьманщини аж до початку ХХ ст.1. Поки готується елек
тронна версія латинсько-українсього словника Трофимуків, рекомендуємо скористатися ла
тинсько-російським онлайн-словником за матеріалами Йосифа Дворецького2.
У підготовці різноманітних доповідей, рефератів, написання літніх наукових робіт най
більше пригодиться сайт medievist.org.ua, присвячений давній українській літературі, особ
ливо – її латиномовній складовій. Ресурс публікує не тільки дослідження, але й оригінальні
праці українських діячів XVI–XIX ст. у вигляді фотокопій, розпізнаних текстів чи розгорнутих
анотацій із фрагментами перекладу. В розділі «Книгарня» друкуються рецензії на сучасні ви
дання з окресленої тематики. Саме там можна познайомитися з електронним виданням «Дав
ня література: з полону стереотипів» – це книжка про найменш досліджену складову давньої
української літератури – неолатиністику, в якій автори у доступній для нефахівців формі дали
загальну характеристику явищу, яке тривало понад п’ять століть і охопило більшість форм
культ урного життя.
1
По детальнішу інформацію звертайтеся www.medievist.org.ua/2013/05/blog-post_10.html.
2
linguaeterna.com/vocabula/.
Латинська мова в культурному розвитку європейців 13
У пошуках потрібної інформації для виконання завдань цього навчального курсу варто
завітати на сайт Наукової бібліотеки України ім. Володимира Вернадського: www.nbuv.gov.ua;
сторінку у Вікіпедії3, науковий сайт «Літопис» («Ізборник») litopys.org.ua тощо.
Викладачам, які матимуть потребу доповнити наявні вправи новими, радимо скориста
тися підручником Наталі Яковенко і Валентини Миронової «Латинська мова»4, а також збір
ником тестів Людмили Шевченко-Савчинської та Костянтина Балашова5.
Латинська мова в культурному розвитку європейців

Латинська мова – одна з найдавніших в індоєвропейській сім’ї. Як писемна мова вона
оформилася упродовж VI ст. до н. е. на основі говірки мешканців м. Рима. Розширення кордо-
нів Римської держави у напрямках усіх чотирьох сторін світу відбувалося одночасно з мовною
експансією. Римляни були непохитно впевнені у своїй цивілізаційній вищості над варварами –
народами Західної Європи: галами (теперішні французи), германцями (німцями), іберійцями
(іспанцями), даками (румунами) тощо, чиї мови їм і на думку не спадало опановувати. Щодо
римських завоювань на Сході і Півдні (Карфаген, Македонія, Єгипет), то, попри визнання
культ урних надбань підкорених народів, тут римляни провадили таку ж саму імперську мов-
ну політику, якою і нині користуються недемократичні багатонаціональні держави: перемо-
жені повинні послуговуватися мовою переможців, а не навпаки, бо – vae victis!6 Винятком
в історії світових імперій стало завоювання Греції у ІІ ст. до н.е. – римляни високо поціновува-
ли культурні надбання своїх східних сусідів: на кілька десятиліть у Римі запанувала мода на
грецький стиль, патриції посилали своїх дітей навчатися до Афін, а спілкуватися грецькою
мовою серед інтелектуалів стало більш престижно, ніж латинською. Римському поетові Гора-
цію (65–8 рр. до н.е.) належить вислів «Graecia capta ferum victorem cepit – Завойована Греція
підкорила дикого переможця». Справді, підкорені греки витворили базу сучасної європей-
ської культ ури, а завойовники – римляни спромоглися оцінити та примножити завойоване –
цей випадок не типовий в історії людства.
Контакти греків та римлян мають давню історію – про це написано багато ґрунтовних
праць, серед яких – «Історія Риму» Теодора Момзена7. На його думку, італьські племена
ближче, ніж інші народи, споріднені з елінами – про це свідчать, передусім, лінгвістичні дослі
дження, які дають надійні висновки про доісторичний період життя народів. Зі спостережень
великого історика: «Еліни завжди громадським жертвували заради приватного, нацією жер
твували задля громад, а громадами – для окремих осіб. Їх ідеалом було споглядальне життя,
без зусиль, що часто переходило в неробство. (...) Вони полюбляли видовище змагань оголе-
них юнаків і надавали повний простір людському мисленню у всій його страшній пишноті.
Римляни (...) нічого не прохали і нічого не шанували так, як корисну діяльність, і вимагали,
щоб кожну мить свого короткого життя людина віддавала праці, (...) Переваги елінів яскраві-
ші й більш показні. Але обдарування італійців глибші, неоціненні їхні якості – розуміння того
загального, що розпорошене в окремих виявах, їхня покірність і спроможність на самопо-
жертву, серйозна віра в своїх богів. (Момзен, с. 11–13).
Зміни на політичній карті Європи, що відбулися після розпаду Західної Римської імперії
(476 р. н.е.), не можна назвати фатальними для латини, яка впродовж принаймні ще двох
століть залишалася звичайною комунікативною мовою. Статус міжнародної належав латин-
ській мові за часів існування Римської імперії, Середньовіччя (значну роль у її поширенні та
закріпленні латини відіграла католицька церква); новий імпульс латина отримала в добу Від-
родження, здобувши статус мови наднаціональної «республіки вчених». Узагальнюючи істо-
рію розвитку і побут ування латинської мови в Європі, неможливо оминути основні її етапи:
1) класична латина Античності; 2) вульгарна (дослівно – звичайна, тобто наближена до на-
родних мов) середньовічна латинська мова; 3) «новолатина», яка стала наслідком ренесанс
ного прагнення відродити класичний варіант.
3
uk.wikipedia.org/wiki/Латинська_мова
4
Яковенко Н. М., Миронова В. М. Латинська мова. – Львів: Видавництво УКУ, 2002.
5
Л. Шевченко-Савчинська, К. Балашов. Тести з латинської мови та медичної термінології. Київ: Медієвіст, 2014.
6
горе переможеним!
7
Моммзен Т. История Рима. – СПб.: Лениздат, 1993. – 269 с.
14 Латинська мова в культурному розвитку європейців
Новолатинська література – явище загальноєвропейське: вона творила єдиний інтер-

національний контекст, бо латинська мова була ефективним засобом проникання у глиби-
ну віків і засобом спілкування між освіченими людьми Європи. Виражальні можливості ла-
тини тривалий час залишалися більшими, ніж у національних європейських мов, оскільки
вона належала до відгранених мов давньої цивілізації, чиї інтелектуальні набутки до сьогодні
не втратили свого значення. Гуманісти лише очистили латину від середньовічного нашару-
вання елементів нових європейських мов, реставруючи античні літературні традиції. Біль-
шість європейських народів здобулися на власну писемність тільки у XIII–XV ст., народні мови,
що ними користувалися в побуті, мали усну форму, а знання латини було привілеєм освіче-
них верств суспільства.
Вже в літературі Київської Русі трапляються згадки, за якими можна зробити висновок
про побутування в українському культурному середовищі творів латинських авторів. Як ві-
домо, Данило Галицький мав дипломатичні контакти із главами тодішніх європейських дер-
жав та з ієрархами Римської католицької церкви. Зрозуміло, що ці контакти здійснювалися
латинською мовою. Отож, пошуки латиномовних документів на українських теренах слід вес-
ти, починаючи принаймні з XIІ–XIIІ ст. За посередництва західних культурних і освітніх діячів,
які часто й охоче здійснювали візити в Україну, з XV ст. у нашу літературу проникають гума-
ністичні концепції. Сприяла цьому також молодь, яка навчалася в університетах Європи, зба
гачуючись знаннями та розширюючи світогляд. Серед відомих університетів Західної Європи
важко знайти такий, де б не вчилися наші студенти. Дехто залишався за кордоном надовго
чи й назавжди, займаючись наукою та викладанням (Юрій Дрогобич, Павло Кроснянин), або
ж трудився там на політичному поприщі (Михайло Глинський), проте більшість по закінченні
навчання поверталася на батьківщину, поширюючи нові знання та спосіб мислення в освіче-
ному середовищі (Станіслав Оріховський).
Мультикультурність сприяла піднесенню освіти в Україні: упродовж XVI–XVIІІ ст. у влас-
них часових рамках у нас діяли навчальні заклади різного рівня і релігійного спрямування:
братські та унійні школи, протестантські гімназії, єзуїтські колегіуми, Острозька, Замойська,
Києво-Могилянська академії, Чернігівський колегіум тощо, в яких латинська мова або була
основною мовою викладання, або займала важливе місце в системі навчальних дисциплін.
Початкова освіта тривалий час залишалася цілком занурена в конфесійну сферу, але
й ті, хто закінчив православно орієнтовані початкові школи, подальші знання здобували в єзу
їтських колегіях – неодмінний крок на шляху до університету. На підтвердження такої схеми –
цитата із «Духовного заповіту» брацлавського каштеляна Василя Загоровського: «Також, коли
дітям моїм милостивий Бог дасть дійти семи років, (...) дати їх навчати в домі моїм або в церкві
святого Іллі у Володимирі руської науки та Письма Святого і, не пестячи їх, пильно й порядно
до науки приводити (...), долучити статечного бакалавра, який би їх міг добре навчити науки
латинського письма (...), і нехай її милість (...) віддасть до науки єзуїтам у Вільні, бо там хвалять
дітям добру науку, або де найпристойніше їхні милості визначать – і там, аби додому не при-
їжджаючи і в ньому не буваючи, коли Бог дасть, сім років або більше уставно й пильно нав
чалися. А коли їм милостивий Бог дасть досконалу вправність у латинській науці, мають бути
віддані через їхню милість, панів приятелів моїх, у служби на такі місця, де могли б пройти
навчання у Божій боязні»8.
У першій половині XVII ст., незабаром після появи навчальних закладів Товариства Ісу
са Христа у Польщі, вони розповсюджуються і на українських землях – колегіуми діяли у п’ят
надцяти містах: Ярославі, Львові, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Фастові, Острозі, Переми
шлі, Вінниці, Барі, Переяславі, Новгороді-Сіверському та ін. Більше половини з них повністю
чи тимчасово припинили свою діяльність під час Визвольної війни 1648–1654 рр. Але колегіу
ми засновувалися і в пізніший період (у Станіславі, Кременці)9. У заклади вищого типу згодом
переросли єзуїтські колегіуми Львова, Перемишля та Ярослава.
На середину XVII ст. кількість вихідців з України серед викладачів єзуїтських навчаль-
них закладів була значною – це зрозуміло з доданих до їхніх прізвищ означень: Leopolensis,
Roxolanus, Podolanus, Ruthenus, Volynius, Podlasciensis і под. Єзуїтські колегіуми дотримували
8
Загоровський, В. Духовний заповіт // Укр. літ. XIV–XVI ст. К., Наук. д. – С. 167–184. 1988. – Стор. 168.
9
Ogonowski Z. Socinianizm polski. – Warszawa, 1960. – S.80.
Латинська мова в культурному розвитку європейців 15
ся принципу релігійної толерантності: учнів-іншої віри не змушували брати участь у католиць

ких богослужіннях, однак вони відвідували уроки з катехизису, а також мали бути обов’зково
присутніми на викладах контроверсійних питань католицької та інших доктрин10.
1576 р. князем Костянтином Острозьким, який отримав ґрунтовну освіту закордоном,
була заснована Острозька греко-слов’яно-латинська академія, яка проіснувала до 1636 р. і ві
діграла важливу роль у національно-культурному житті України. Навколо академії гуртували
ся визначні вчені і митці того часу, серед яких Герасим і Мелетій Смотрицькі, Христофор Фі-
лалет, Клірик Острозький, Лаврентій Зизаній, Дем’ян Наливайко, Андрій Римша та інші. Ост-
розька академія активно сприяла перенесенню культурно-освітніх здобутків латиномовного
світу на український ґрунт: для прикладу, випускник закладу Мелетій Смотрицький, один із
перших ректорів Київської братської школи, викладав там латинську мову.
1632-ий, рік заснування майбутньої Києво-Могилянської академії, ознаменував поча-
ток нового періоду розвитку новолатинської творчості в Україні. Природно, що приведена
у відповідність до принципів західних колегій, КМА за основну мову викладання мала лати-
ну – нею читалися всі курси, окрім граматики церковнос лов’янської мови та православного
катехізису, студенти досконало володіли цією класичною мовою, що давало їм змогу вільно
спілкуватися, виголошувати красномовні орації та віршувати латиною, а, за бажання, успіш-
но продовжувати навчання закордоном.
Хоча у деяких слов’янських народів православного віросповідання латина сприймала-
ся як стяг, під яким відбувалися окатоличення, впевнено можемо сказати, що в Україні XVIІ ст.
таке сприйняття значно відкорегувалося під впливом об’єктивних історичних обставин. Так,
православний київський митрополит Сильвестр Косів у своєму польськомовному творі «Exe
gesis» (1635), спрямованому на оборону православних шкіл, зауважує: «Вчися, кажуть, по-
грецьки, а не по-латинськи – добра рада, але більше для Греції, ніж для Польщі, де найбіль-
ше латинська мова в уживанні. (...) Грецька мова – для справ церковних, але для справ публіч-
них – латинська!»11.
Завдяки латиномовним творам українських інтелектуалів на Заході про нашу землю
у XV–XVIII ст. дізнавалися набагато більше і уявляли її точніше – інтернаціональна латина
забезпечувала повноцінне спілкування з рештою Європи і розширювала аудиторію далеко
за межі українських етнічних земель. З часом латина виходить з ужитку, дещо довше, до по
чатку XIX ст. затримавшись у Закарпатті: нею послуговувалися Петро Лодій, Андрій Дудро-
вич, Андрій Гавелич, Василь Довгович. Проте як невід’ємна частина освіти латинська мова
продовжувала ще довго відігравати значну роль у формуванні інтелектуального простору
України.
На жаль, у радянські часи традиція вивчення класичної філології (давньогрецька й ла-
тинська мови і літератури) у нас ледь не перервалася: кількадесят років цю дисципліну ви-
кладали тільки у ЛНУ ім. І. Франка; на початку 90-х рр. ХХ ст. відновилося викладання в Києві
та Харкові. Приємно завважити, що, з огляду на величезну роль, яку має латина у формуван-
ні професійної мовленнєвої компетенції майбутніх лікарів, навіть на рік не переривалося ви-
кладання латинської мови на однойменній кафедрі в НМУ ім. О.О. Богомольця.
Важливим етапом у розвитку новолатинських студій в Україні став заснований Миро
славом Трофимуком у Львові Інститут неолатиністики (1995 р.). Одним зі своїх конкретних
завд ань дирекція інституту бачить включення до переліку існуючих сьогодні спеціальнос
ті «Неолатиністика», що давно на часі. Прикметною є поява в інтернет-просторі сайтів, при-
свячених літературі окресленого періоду та її дослідженням, зокрема, латиномовним тво-
рам, написаним в Україні протягом XV–XIX ст.: сьогодні найбільш цікаві та серйозні серед
них medievist.org.ua та litopys.org.ua. Загалом, в останні півстоліття можна констатувати
позитивні зміни в сприйнятті латиністики: від поверхневих суджень і необґрунтованої кри-
тики – через уважне прочитання – до перекладу (не лише з латини, а й латиною12) і серйозних
студій сьогодні.
10
Шевченко, Т. Викладачі Луцького єзуїтського колегіуму (1608–1648). Молода нація. № 1, 2000, сс. 164–179.
11
Тітов, Ф. Стара вища освіта на Україні. К.: 1924. С. 310.
12
У 2012 р. видавництво Harper Collins видало здійснений Марком Вокером, професійним перекладачем із класичних
мов, переклад «Гобіта» латинською мовою. Поціновувачі дитячої літератури можуть насолодитися також латиномовними
перекладами «Віні Пуха» (1991), «Маленького принца» (2000) та «Аліси в країні чудес» (2011).
Дуже важливим є свідоме вивчення латинської мови у ліцеї медичного профілю. Утім,
імовірно, греко-латинська наукова термінологія незабаром займе належне місце серед обо
в’язкових предметів загальноосвітньої школи, оскільки це не лише сприятиме кращому за-
своєнню інформації, необхідної для опанування майбутньої професії, а й збагачує лексикон,
розширює кругозір, підвищує ефективність опанування мов романської (італійська, францу
зька, іспанська) та германської (англійська, німецька та ін.) груп.
Частина I. Нормативна граматика
та синтаксис латинської мови
Розділ 1. Фонетика
Тема 1. Алфавіт. Читання голосних, приголосних, буквосполучень

Алфавіт латинської мови сформувався протягом VII ст. до н.е. на основі західного різ-
новиду грецького алфавіту, який на два століття раніше греки виробили на базі фінікійської
системи, додавши літери на позначення голосних. У класичний період розвитку латинської
мови абетка налічувала 21 літеру – Квінтіліан називає Х «nostrarum ultima – із наших – остан-
ня». Пізніше під впливом грецької було запроваджено Y та Z. Знаки U і V тривалий час – до
XVII ст. – не розрізнялися (позначали і голосний [у] і приголосний [в]). У Середні віки у деяких
із західноєвропейських мов, які послуговуються латинським алфавітом, виникла потреба у до-
даткових літерах – J та W. Спочатку, до VIIІ ст., на письмі використовувалися лише великі літе-
ри, тривалий час слова не відокремлювалися між собою відступами. На основі алфавіту
латинської мови створюються системи письма більшості народів Західної Європи. Сьогодні
латинський алфавіт – один із найпоширеніших у світі, він став основою писемності багатьох
сучасних мов: романських, германських, західнослов’янських, окремих південнослов’янських,
фіно-угорських та ін.
У XIX ст. відбулися перші спроби латинізувати український алфавіт, однак українська
громадськість Галичини сприйняла це як приховане намагання полонізувати українців. Не
знайшла достатньої підтримки ідея застосувати латинську абетку до сучасної української мо-
ви і в 20-і роки XX століття. Сьогодні латиниця використовується для транскрипції та транслі-
терації української мови в наукових і, особливо, міжнародних виданнях і в практиці міжна-
родних зв’язків13, 14.
друкована літера писана літера вимова приклад переклад

A, a A, a [ă] / [ā] ala, ae, f. крило
B, b B, b [б] bulbus, і, m. цибулина
C, c C, c [ц] чи [к] cito / costa, ae, f. швидко / ребро
D, d D, d [д] dens, ntis, m. зуб
E, e E, e [ĕ] / [ē] exemplar, aris, n. приклад
F, f F, f [ф] facies, ei, f. обличчя, поверхня
G, g G, g [ґ] genu, us, n. коліно
Приклади записані у словниковій формі, особливості якої див. у темі 3 «Іменник. Загальна характеристика».
13
У науковій латиномовній термінології, окрім власних імен, географічних назв, назв народів та похідних від них
14
прикметників, з великої літери пишуться окремі категорії ботанічних, зоологічних, хімічних, термінів, назви ліків
20 Частина I. Нормативна граматика та синтаксис латинської мови
H, h H, h [г] herba, ae, f. трава

I, i I, i [ĭ] / [ī] index, icis, m. вказівний палець
J, j J, j [й] jecur, oris, n. печінка
K, k K, k [к] Kalendae, arum, f. календи
L, l L, l [л’] lingua, ae, f. язик, мова
M, m M, m [м] magnus, a, um великий
N, n N, n [н] natura, ae, f. природа
O, o O, o [ŏ] / [ō] oleum, i, n олія
P, p P, p [п] planta, ae, f. рослина
Q, q Q, q з u як [кв] Quercus , us, f. дуб
R, r R, r [р] radix, icis, f. корінь
S, s S, s [с] чи[з] succus, i, m. сік
T, t T, t [т] Tilia, ae, f. липа
U, u U, u [у] unguis, is m. ніготь
V, v V, v [в] victoria, ae, f. перемога
X, x X, x [кс] чи [ґз] xenium, i, n. гостинець
Y, y Y, y [i] Hydrargyrum, i, n. гідраргірум
Z, z Z, z [з] чи [ц] zona, ae, f. пояс, зона
Вимова латинських слів в освітній традиції більшості країн адаптується до фонетики
рідної мови. У результаті виникли численні різновиди вимови – щонайменше по одному15 в кож
ній із сучасних мов, носії яких вивчають латину. Намагаючись наблизити свою вимову до пер-
винної, англомовними викладачі та студенти часто орієнтуються на звуки сучасних роман-
ських мов, прямих нащадків латини, ґрунтуючись на припущенні, що з усіх сучасних мов зву-
чання голосних саме в романських мовах найближче до латинського.
Вимова голосних (Vocales)
У латинській мові голосні звуки позначаються шістьма літерами: А, Е, О, U, І, Y. Дві
останні читаються як звук [і], однак Y вживається виключно у словах іншомовного, переваж-
но грецького, походження. Звуки, для передачі яких використовується одна літера, називаю
ться монофтонгами.
У класичний період розвитку латинської мови голосні звуки відрізнялися за тривалістю
звучання і поділялися на довгі та короткі. За свідченням античних філологів, довгі звуки від-
різнялися від коротких за тривалісю звучання удвічі. У словниках та навчальній літературі
на допомогу користувачам проставляють надрядкові знаки: риска над літерою означає дов-
готу (наприклад, tinctūra – настоянка), дужка – короткість (cellŭla).
За українською традицією, вимова довгих та коротких голосних при читанні латино-
мовних текстів не відрізняється. Однак правила, за якими визначається довгота чи корот-
кість звуку (див. тему 2 «Наголос»), важливо опанувати, оскільки вони мають значення при
постановці наголосу.
У давнину в латинській мові існували дифтонги – голосні звуки, що вимовлялися разом
і утворювали один склад. Нині дифтонги, які передавалися сполученням літер ae та oe, втра-
тили свою двоїстість – ось чому в низці підручників вони звуться диграфами:
буквосполучення вимова приклад переклад

ae [е] aegrotus, a, um хворий
aequalis, e рівний
oe [е] oedema, atis, n. набряк
15
Так, до середини ХХ ст. відмінності між львівською та київською університетськими традиціями вимови були досить
відчутними.
Розділ 1. Фонетика 21
Якщо букви ae чи oe позначають два окремі звуки, тоді над літерою е ставиться познач
ка довготи – риска обо двокрапка: aёr, aёris, m. (повітря); Aloё, es, f. (алое). Досі вимовляються
як дифтонги сполучення літер au, eu, ei.
Зверніть увагу, що в буквосполученнях au та eu літера u вимовляється ближче до при-
голосного звука [в]:
буквосполучення вимова приклад переклад

au [aв] auditoria, ae, f. аудиторія
eu [eв] Eucalyptus, i, f. евкаліпт
ei [ей]: hei гей!
Вимова приголосних літер (Consonantes)
16 приголосних звуків латинської мови позначаються відповідними літерами. Пред-
ставлені далі правила їхньої вимови традиційно застосовують в Україні для читання текстів
латинською мовою.
Літера C вимовляється як [ц] перед голосними [е] та [і], що позначаються літерами е, і, y
та дифтонгами ae, oe: cerebrum (головний мозок), cito (швидко). У решті випадків (тобто перед
голосними a, o, u, перед приголосними та в кінці слова) C вимовляється як [к]: caput (голова),
lac (молоко) тощо.
Літера G вимовляється як [ґ]:gemma (брунька).
Літера H вимовляється як [г]: homo (людина), Hydrargyrum (гідраргірум).
Літера K вживається лише в запозичених латиною словах, вимовляється як [k]: kinesis
(рух), Kalium (калій), за винятком іменника Kalendae.
Літера L завжди вимовляється як [л’]: labor (робота), pulmo (легеня).
Літера Q завжди вживається з u – разом вони вимовляються як [кв]: aqua (вода), quin
que (п’ять).
Літера S переважно вимовляється як [с]: sagitta (стріла), але в позиції між голосними
чи між голосним і m чи n – як [з]: Rosa (троянда), organismus (організм).
Літера Z слугує для передачі звука [з] у словах грецького походження: zona (пояс, зо-
на), Oryza (рис), а також [ц] – у запозиченнях з інших мов: influenza (грип), Zincum (цинк).
Вимова буквосполучень
Буквосполучення ngu вимовляється як [нґв] перед голосним звуком і як [нґу] перед при
голосним: lingua (мова), angulus (кут).
Буквосполучення su вимовляється як [св]: перед голосним звуком: consuetudo (звичка)
і як [св] перед приголосним: sulcus (борозна). На межі основи й закінчення це правило не діє:
suus, a, um (свій, я, є) su вимовляється як [су].
Буквосполучення ti вимовляється як [ці] перед голосним наприкінці слова: solutio (роз
чин). Після s, t, x попри наступний голосний, ti вимовляється як [ті]: combustio (опік).
Так звані грецькі буквосполучення: ch, ph, sch, th, rh вживаються лише в словах грець
кого походження і вимовляються як:
ch [х]: charisma (дар);
ph [ф]: physica (природознавство);
rh [р]: rhombus (ромб);
th [т]: Thea (чай);
sch [сх]: schola (школа) або як [ш] – у власних іменах та назвах, запозичених з мов, де цей
звук існує: Wischnewsky (Вишневський).
Ви засвоїли тему, якщо...
– можете переказати історію побутування латини в Європі, зокрема, на українських землях;
– знаєте латинський алфавіт;
– умієте правильно вимовляти голосні латинської мови – окремі та в буквосполученнях;
– знаєте дифтонги латинської мови;
– умієте правильно вимовляти латинські приголосні;
– знаєте правила вживання великої літери;
– знаєте, що таке грецькі буквосполучення і як вони читаються.
Вправи
Вправа 1. Прочитайте, поясніть правила читання:
а) літер с і k: céra – віск, Kalánchoё – каланхое, scátula – коробочка, sácculus – мішечок,
Vikasólum – вікасол, coerúleus – синій, Kálium – калій, Cítrus – лимон, síccus – сухий, súccae – су-
хого, cíto – швидко, Cacáo – какао, collum – шия, Cucúrbita – гарбуз, accentus – посилення, cyto
lógia – цитологія, Tetracyclínum – тетрациклін, hypoglykaémiа – гіпоглікемія, lac – молоко, Calén
dula – нагідка, bácca – ягода, báccae – ягоди, baccárum – ягід, báccis – ягодам, Centáurea – деревій,
médicus – лікар, médici – лікарі, skeleton – скелет, Rícinus – рицина, Acácia – акація, buccae – що-
ки, salicýlicus – саліциловий, vaccínum – вкцина, decóctum – відвар.
б) літер j, i: majális – травневий, Iódum – йод, medicátus – лікарський, jécur – печінка, je
junum – порожня кишка, Juníperus – ялівець, Júglans – волоський горіх, Iodinólum – йодинол,
adjúvans – допоміжний, májor – більший, Tríticum – пшениця, Línum – льон, jugularis – яремний.
в) літер h, g: Hydrárgyrum – гідраргірум, genu – коліно, hómo –людина, hormónum – гор-
мон, Hydrogénium – гідроген, Gummi arabicum – аравійська камедь, extrahĕre – витягувати, Hae
matogénum – гематоген, Coggýgria – скумпія, urgens – невідкладний, Heliánthus – соняшник,
hepar – людська печінка Gossýpium – бавовник, glándula – залоза, gémma – брунька, hóra –
година, adhibére – застоовувати, gútta – крапля, gangraéna – гангрена.
г) літери s: séu – або, Rósa – троянда, Insulínum – інсулін súccus – сік, púlsus – пульс, pásta –
паста, scríbĕre – писати, Capsélla búrsa-pastóris – грицики, sinapismáta – гірчичники, scapula –
лопатка, Absínthium – полин, Gínseng – женьшень, mássa – маса, sérum – сироватка, antidysen
téricus – протидезентерійний, Cássia – дика кориця, úsus – використання, díes – день.
д) літер z, x: Orýza – рис, сalx – вапняк, exsiccáre – висушувати, Echinopánax – заманиха,
mixtúra – мікстура, Taráxacum – кульбаба, Aethazólum – етазол, zona – пояс, Zíncum – цинк, rádix –
корінь, Oxycóccus – журавлина, lex – закон, benzóicum – бензойний, bórax – боракс, axúngia –
смалець, Glycyrrhíza – солодка, Fílix – папороть, faex – гуща, Cocarboxylása – кокарбоксилаза.
е) буквосполучень qu, ngu, su: quadratus – квадратний, Quércus – дуб, quínque – п’ять,
áqua – вода, liquefáctum – розплавлений, squamosus – лускатий, liquor – рідина, língua – язик,
мова, angulus – кут, unguéntum – мазь, sanguis – кров, sublinguális – під’язиковий, unguis – ні-
готь, consuetudo – звичка, suus –свій, suillus, sutura – шов, suo – шию.
є) буквосполучення ti: functio – функція, tibia – велика гомілкова кістка, solútio – розчин,
míxtio – суміш, Tília – липа, Tormentílla – перстач, combústio – опік, bestia – тварина, destillátio –
дестиляція, ostium – отвір, digestio – травлення, annotínus – річний, Stróntium – стронцій, sterili
sátio – стерилізація, substántia – речовина, vitium – вада, curatio – лікування.
ж) буквосполучень у словах грецького походження: chóle – жовч, Phósphorus – фос-
фор, Théa – чай, rhizóma – кореневище, Rhéum – ревінь, Chlórum – хлор, Rhámnus cathártica –
жостір проносний, Líthium – літій, encephalon – головний мозок, Chamomílla – ромашка, raphe –
шов, Thiopentálum – тіопентал, rhinitis – риніт, Thyreoidínum – тиреоїдин, pharmacopóea – фар-
макопея, chárta – папір, Chenopódium – лобода, Schisandra chinensis – лимонник китайский,
Méntha – м’ята, schisma – щілина, rhytmus – ритм, thermometria – вимірювання температури.
Вправа 2. Прочитайте, поясніть вимову окремих літер і буквосполучень:
Ukraína, Ruthénia, supplícia, saévus, thórax, relíquus, consciéntiae, státio, phalánges, ecclé
siae, áёr, Lángus, divísus, vexillífer, consérvans, Académia Kijovomohylánea, commeábilem, inst
rúcti, suósque, schismático, sánguis, nuptiárum, caésae, praeparáta, vestíbulum, lóngum, imprú
dens, insígnem, coélum, Moschórum, língua, depraehénsum, Rhéum, véstibus, armísque, pránsum,
ála, búlbus, cíto, cósta, dens, exémplar, fácies, génu, hérba, índex, jécur, Kaléndae, língua, mágnus,
natúra, óleum, plánta, Quércus, decénter, instrúcti, cópiis, ómnibus, permíscue, áciem, rádix, súc-
cus, justítiae, Tília, únguis, victória, xénium, Hydrárgyrum, zóna, aegrótus, aequális, equéstres, sa
tellítes, régios, potíssimum, strágula, oedéma, influénza, Zíncum, síngulos, aúlicos, ornátu, súlcus,
áuris, charísma, phýsica, rhómbus, Théa, combústio, scéptrum, supéllex, praeciósa, quaéritur, cachí
nnus, crystállus, Cýprus, Cúprum, cacemphaton, cachétes, cylindráceus, cáctos, caecília, cédria, caé
lum, squáma, caementícius, Eucalýptus, cavérna, cécidi, cítrum, óxydum, Taráxaci, exáctum, extrá
ctum, líquor, exémplum, mixtúra, Chamomílla, rádix, extrémitas, fissúra, dósis, ménsis, fúscus, fib
rósus, Orýza, zygóma, aegrótus, Áurum, élephas, schóla, léctio, óstium, quínque, consuetúdo.
Розділ 1. Фонетика 23
Вправа 3. Прочитайте уривок, застосовуючи правила вимови букв та

буквосполучень:
Cosaci quoque Zaporovienses, damna innocentis Russiae ulturi, mense Septembri ex Borys
thene centum myoparonibus per Pontum Euxinum Constantinopolim usque delati, oppidum Tur-
carum non incelebre, Jangikie dictum, exciderunt flammisque vastaverunt. Qui postea, opimis
spoliis aucti, Turcis Constantinopoli ipsa magno terrore correptis, nec per sex horas opem suis
pereuntibus ferre audentibus, quinimo parata triremium classe, secure regredientes spectanti-
bus, feliciter domum remearunt.
Interim Cosaci pro restituendo fratre ad principatum, quem Turcarum imperator exautho-
raverat, a Mechmet Gereio vocati, totam Tauricam, usque ad Capham, in ultima ora sitam, pera-
grarunt, Tartaros partis adversae multoties fuderunt, et domum cum gloria et victoria redierunt,
quod et iterum prospere fecerunt, at Mehmet Gereium ipsum (quod unam eorum plalangem dolo
excindi fecerat) trucidarunt, ac servatis ordinibus, inter continuoscum Tartaris conflictus, ad pro-
pria remearunt, ita ut Turcarum imperator de violatione pactorum cum rege per legatum expo-
stulare debuerit.
(Фрагмент «Літопису міста Львова» Яна Томи Юзефовича, XVIII ст.)
Варто знати, що...
В античному суспільстві здоров’я людини цінувалося надзвичайно високо – це підтвер-
джують найпоширеніші словесні формули вітання та прощання: Salve! Vale! Vive valeque! –
Здрастуй! Бувай здоровий! Живи і будь здоровим! Здоров’я підтримували усіма можливими
на той час засобами, зокрема, люди зверталися по допомогу до вищих сил. У Давній Греції
та Римі задовго до нової ери існував культ численних богів здоров’я, покровителів медицини
і лікарів. За легендою, уміння зцілювати подарував людству бог сонця, світла і покровитель
мистецтв Аполлон. Медицина вважалася не звичайним заняттям, а мистецтвом, яким могли
займатися лише обдаровані люди. Пізніше стародавнім медицина бачилася сестрою філосо-
фії – цариці всіх наук: «Medicina soror philosophiae» (Тертуліан, І–ІІ ст. н. е.).
Тема 2. Наголос (Accentus)

Як відомо, в класичний період розвитку латинської мови голосні звуки різнилися між
собою за тривалістю звучання. Нині поділ на довгі й короткі голосні умовний. Однак саме го-
лосні звуки є складотворчими, і від того, довгим чи коротким вважається другий від кінця
склад у латинському слові, залежить місце наголосу в ньому.
Практичні правила складоподілу в латинській мові назагал збігаються з правилами в
українській, але є і певні особливості: 1) один голосний може вважатися складом, 2) приголос
ний чи навіть їх поєднання (а також буквосполучення qu: ques-tu-ra) – ніколи; 3) у слові стільки
складів, скільки голосних звуків (а не літер, які призначені позначати голосні: la-goe-na).
Довгота чи короткість за природою позначається спеціальними знаками, у решті випад
ків для визначення цієї якості складу потрібно користуватися правилами. Поділивши слово
на склади, потрібно визначити, який із них перший, другий і третій з кінця. 1) Перший склад ні
коли не наголошується (тому в двоскладових словах наголос фіксований); 2) другий наголоше
ний, якщо він довгий; 3) інакше – наголошується третій склад, безвідносно до його довжини.
Склад вважається довгим, якщо:
1. Містить дифтонг чи диграф: di-ae-ta
2. Після голосного – два чи більше приголосних: pro-ces-sus
3. Після голосного – наступна літера x або z: com-ple-xus, O-ry-za
Склад вважається коротким, якщо:
1. Після голосного – наступний звук голосний: sec-ti-o
2. Після голосного – наступний звук h чи так звані грецькі буквосполучення (ch, ph, rh, th):
con-tra-ho, phi-lo-so-phus;
3. Після голосного – сполучення літер b, p, d, t, c, g з l або r: de-lu-brum.
Винятками є запозичення з інших мов, передусім, з давньогрецької: pneu-mo-ní-a. Також
відступи від правил наголошення трапляються в поетичній мові. Наприклад: Gútta cavát lapi
dém / non ví sed saépe cadéndo – Крапля точить камінь не силою, а частим падінням (Овідій).
Слід пам’ятати довготу та короткiсть за природою деяких часто вживаних в науковiй

термiнологiї суфiксiв. Довгi за природою голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-,
-ūr-, -ūt-: vernālis, e – весняний; cognātus, a, um – спорiднений; Alpīnus, a, um – альпiйський;
matūrus, a, um – стиглий тощо. Короткi голоснi у суфiксах: -ĭс-, -ĭd-, -ĭl-, -ĭt-, -ŏl-, -ŭl-: stabĭlis, e –
постiйний, незмiнний; cellŭla – клiтина; granŭlum – зерно.
– знаєте правила складоподілу в латинській мові;
– умієте визначити довготу / короткість 2-го складу;
– знаєте, на які склади слова у латинській мові може припадати наголос, і від чого це залежить;
– можете перелічити суфікси, що містять довгі / короткі за природою голосні.
Вправи
Вправа 1. Прочитайте, визначіть довготу чи короткість другого складу:
Ukraina, Ruthenia, supplicia, saevus, thorax, reliquus, conscientiae, statio, phalanges, eccle
siae, aёr, Langus, divisus, vexillifer, conservans, Academia Kijovomohylanea, commeabilem, instru
cti, suosque, schismatico, sanguis, nuptiarum, caesae, praeparata, vestibulum, longum, imprudens,
insignem, coelum, Moschorum, lingua, depraehensum, Rheum, vestibus, armisque, pransum.
Вправа 2. Поставте наголос у словах, усно поясніть його розташування правилами:
аla, bulbus, cito, costa, dens, exemplar, facies, genu, herba, index, jecur, Kalendae, lingua,
magnus, natura, oleum, planta, Quercus, decenter, instructi, copiis, omnibus, permiscue, aciem, ra
dix, succus, iustitiae, Tilia, unguis, victoria, xenium, Hydrarhyrum, zona, aegrotus, aequalis, equest
res, satellites, regios, potissimum, stragula, oedema, influenza, Zincum, singulos, aulicos, ornatu, sul
cus, auris, charisma, physica, rhombus, Thea, combustio, sceptrum, supellex, praeciosa, quaeritur.
Вправа 3. Поясніть розташування наголос у словах із вправ попереднього блоку.
Вправа 4. Розкажіть, що ви знаєте про Античність (історія, міфологія, наука).
Вправа 5. Навчіться читати уривок виразно і правильно:
De regno Slavorum
Terram Slavōrum montes Carpathici per medium sciděre, majori tamen ad occasum, sep
temtrionemve, quam ad Orientem relicta plaga Carpathus in littore Posoniensi exordia accipit.
Geminum ei caput est, ad Devinium alterum, alterum ad Posonium, sed illud elevatius isto, aspe-
riusque, frons utrique ad Danubium prona meridiei objecta. Inde continuo dorso, et quo longius
recedit, altiōre pergit in obliquum seprentrionem, jugis pulchra serie, nunc se invicem accipienti-
bus, nunc intersecantibus.
Про край слов’ян
Землю слов’ян гори Карпати посередині перетинають, краєм, більш відокремленим
на захід чи на північ, аніж на схід, Карпати у стороні пожоньскій початок беруть. Подвійна
голова у них – одна – Девін [місто на півдні Болгарії], інша – Позонь [давня назва Братислави],
ця більше здійнята і непокірна, чоло обох до Дунаю, що на півдні лежить, звернене. Водночас
витягнутою спиною далі відсунулася і глибше простяглася косо на північ чудова низка пагор-
бів, які між собою то сполучаються, то розділяються.
(Юрай Папанек, фрагмент «Історії словацького народу», 1780 р.)
Навчальні заклади, де готували майбутніх лікарів, у Давній Греції розташовувалися
при храмах-асклепіонах – своєрідних громадських лікарнях. Їх випускників називали асклепі-
адами – духовними нащадками обожненого лікаря Асклепія. Серед близько двохсот таких
храмів особливо славився Пергамський асклепіон, історія якого розпочинається у IV ст. до н. е.
При оздоровниці, крім жертовника, присвяченого Асклепію, амфітеатра, де розігрувалися
театральні вистави, та цілющого джерела, що било неподалік, існувала багата бібліотека,
якою послуговувалися молоді медики. Крім того, лікарів навчали у приватних родинних шко-
лах. Лікарське мистецтво, зазвичай, передавалось із покоління в покоління. Так, найвидатні-
ший лікар стародавньої Греції Гіппократ (459–377 рр. до н. е.) був лікарем у 17-му поколінні.
Розділ 2. Іменник (Nomen Substantivum)
Тема 3. Загальна характеристика

Іменник має такі граматичні категорії:
1. Два числа: numerus singularis – однина (sing.)16
numerus pluralis – множина (pl.)
Є іменники, які вживаються лише в однині – singularia tantum (pecunia – гроші), інші
вживаються тільки в множині – pluralia tantum (liberi – діти, castra – табір).
2. Три роди: genus masculinum (m.) – чоловічий
genus femininum (f.) – жіночий
genus neutrum (n.) – середній
Рід іменника визначається за значенням та за закінченням номінатива однини. За зна-
ченням чоловічого роду є особи чоловічої статі, назви народів, місяців, вітрів, річок; жіночого
роду – особи жіночої статі, назви країн, міст, островів і дерев; середнього роду – назви речей
і незмінні слова. У латинській мові є іменники спільного роду (genus commune), які залежно
від значення можуть бути як чоловічого, так і жіночого роду (для порівняння – в українській
мові слова «староста», «нероба»): aquila – орел, орлиця, civis – громадянин, громадянка.
Визначення роду іменників за закінченням17
Відміна Закінчення називного Приклади

відмінка однини
I -a (f.) natura, ae, f.
II -us, -er (m.) oculus, i, m. – око; cancer, cri, m. – рак
-um, -on (n.) scutum, i, n. – щит; organon, i, n. – орган
III Для кожного роду різні homo, inis, m. – людина; radix, icis, f. – корінь
mare, is, n. – море
IV -us (m.) exitus, us, m. – вихід
-u (n.) cornu, us, n. – ріг
V -es (f.) facies, ei, f. – обличчя
16
На письмі зручно користуватися стандартними скороченнями термінів – на зразок тих, що вказані в дужках.
17
Приклади записані у словниковій формі (див. про це детальніше далі). Поза реченням чи словосполученням латинський
іменник слід завчати, називати, записувати тільки у словниковій формі.
3. Шість відмінків:
Відмінкові форми відрізняються між собою закінченнями (так само, як і в українській),
які додаються до основи18.
Назва відмінка Скоро- Переклад назви Запитання Відповідник

латиною чення українською українською
Casus Відмінок
Nominativus Nom. номінатив хто? що? називний
Genetivus Gen. ґенетив кого? чого? родовий
Dativus Dat. датив кому? чому? давальний
Accusativus Acc. акузатив кого? що? куди? знахідний
Ablativus Abl. аблятив ким? чим? де? орудний та
коли? як? чому? місцевий
Vocativus Voc. вокатив – кличний
4. П’ять відмін:
declinatio prima (d. I) – перша;
declinatio secunda (d. II) – друга;
declinatio tertia (d. III) – третя;
declinatio quarta (d. IV) – четверта;
declinatio quinta (d. V) – п’ята;
Відміна визначається за закінченням ґенетива однини. Це закінчення є обов’язковою
складовою стандартної форми запису латинського іменника у словнику.
Словникова форма запису включає: іменник у номінативі однини, його закінчення у ґе
нетиві однини, за потреби – разом із фрагментом зміненої основи (див. приклади до ІІ та ІІІ від-
міни в таблиці) і рід.
Основа іменника також визначається зі словникової форми – шляхом відкидання закін
чення від форми ґенетива однини.
Таблиця визначення відміни іменника
Від- Закінчення Приклад у словниковій Повна форма Основа
міна ґенетива формі у ґенетиві
однини однини
I -ae planta, ae, f. – рослина plantae plant-
II -i musculus, i, m. – м’яз musculi muscul-
paediater, tri, m. – педіатр paediatri paediatr-
III -is leo, onis, m. – лев leonis leon-
IV -us ductus, us, m. – протока ductus duct-
V -ei res, ei, f. – річ rei r-
З прикладів неважко помітити, що роди іменників розподілилися між відмінами так:
I f.
II m., n.
III m., f., n.
IV m., n.
V f.
– можете назвати основні граматичні категорії іменника, знаєте їхні назви латинською мовою;
– знаєте, з чого складається словникова форма запису латинського іменника;
18
Форма вокатива збігається за формою з номінативом, за винятком іменників чоловічого роду ІІ відміни, що мають
закінчення -us.
Розділ 2. Іменник (Nomen Substantivum) 27
– знаєте, що визначається з форми ґенетива однини;

– можете назвати латиною відмінки та їхні відповідники в українській мові. На які запитання
відповідає кожен?
– можете назвати кілька прикладів іменників, які запам’ятали одразу. Довчіть решту
в словниковій формі.
Вправи
Вправа 1. Прочитайте записи іменників у словниковій формі, визначіть відміну
та основу:
Neptunus, i, m., pulchritudo, inis, f., agricola, ae, m., arbor, oris, f., bellum, i, n., dea, ae, f., do
num, i, n., templum, i, n., flumen, inis, n., Oceanus, i, m., utilitas, atis, f., fluvium, i, n., genu, us, n., pax,
cis, f., via, ae, f., folium, i, n., herba, ae, f., flos, oris, m., vas, is, n., scientia, ae, f., servus, i, m., cortex,
icis, m., vita, ae, f.
Вправа 2. Випишіть 10 іменників у словниковій формі, визначіть їхню основу.
Вправа 3. Випишіть переклад латиною із словника, прочитайте, визначте відміну
та основу:
Золото, сміх, поет, кров, кут, дно, світло, причина, вода, кристал, ніс, звичка, повітря,
період, молоко, сосна, вухо, лід, сльоза, сонце, рука, день, тварина.
Чи не виникло у вас запитання стосовно виділених іменників?
Вправа 4. Підготуйте розповідь про використання латинської мови
в середньовічній Європі.
Латинська фразеологія
1. Gloria umbra virtutis est – Слава є тінню мужності.
2. Fructus temporum – Плід часу.
3. Sic transit gloria mundi – Так минає слава світу.
4. In hoc signo vinces – Під цим знаком переможеш.
5. Una hirundo non facit ver – Одна ластівка не робить весни.
Тема 4. Перша відміна (Declinatio Prima)

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в номінативі однини (nominativus sin
gularis) мають закінчення а, а в ґенетиві однини (genetivus singularis) – ае. Наприклад: patria,
ае, f. – батьківщина, lingua, ае, f. – язик, мова, Kiovia, ае, f. – Київ, victoria, ае, f. – перемога, me
moria, ae, f. – пам’ять, natura, ае, f. – природа.
До І відміни належать також деякі іменники чоловічого роду:
– назви за професією чи родом занять: nauta, ае, m. – моряк, poëta, ае, m. – поет, agricola, ае,
m. – землероб, oculista, ае, m. – окуліст, collega, ае, m. – товариш у спільній справі тощо;
– назви окремих представників народів: Scytha, ае, m. – скіф, Persa, ае, m. – перс, деякі ін.;
– чоловічі імена: Scevola, ае, m. – Сцевола, римський герой, Sulla, ае, m. – Сула, диктатор
у 80-х рр. до н. е.;
– назви річок: Sequana, ае, m. – Сена тощо19.
NB!
Іменники І відміни, що належать до pluralia tantum (див. попередню тему), у словнику
записуються відповідним чином: Athenae, arum, f. – Афіни, назва столиці Греції – має лише
форму множини, як і в українській.
Загальне правило відмінювання
При відмінювані до основи іменника додаються відмінкові закінчення. Наприклад, по-
трібно провідміняти іменник planta, ае, f. – рослина. Для визначення основи іменника пишемо
повністю другу словникову форму, тобто форму іменника у ґенетиві однини – plantae, після
чого відкидаємо закінчення -ае й отримуємо основу plant-, до якої додаємо такі закінчення:
19
Іменники чоловічого роду І відміни відмінюються за однаковим зразком з іменниками жіночого роду.
Відмінкові закінчення першої відміни

Casus Singularis Pluralis
Nom. -a -ae
Gen. -ae -arum
Dat. -ae -is
Асc. -am -as
Abl. -а -is
Voc. -a -ae
Зразки відмінювання:
Nom. natur-a victori-a natur-ae victori-ae
Gen. natur-ae victori-ae natur-arum victori-arum
Dat. natur-ae victori-ae natur-is victori-is
Асc. natur-am victori-am natur-as victori-as
Abl. natur-a victori-a natur-is victori-is
Voc. natur-a victori-a natur-ae victori-ae
За І відміною відмінюються також прикметники жіночого роду, які закінчуються на -a:
pulchra – гарна, alta – висока, та присвійні займенники mеа – моя, tua – твоя, nostra – наша,
vestra – ваша, sua – своя. Основа цих частин мови визначається шляхом відкидання від фор-
ми жіночого роду закінчення –а.
У латинській мові зазвичай прикметник розташовується після означуваного слова, на-
приклад: tua vita beata – твоє прекрасне життя.
Зразок відмінювання:

Nom. tua vita beata tuae vitae beatae
Gen. tuae vitae beatae tuarum vitarum beatarum
Dat. tuae vitae beatae tuis vitis beatis
Асc. tuam vitam beatam tuas vitas beatas
Abl. tua vita beata tuis vitis beatis
Voc. tua vita beata tuae vitae beatae
NB! Деякі іменники І відміни мають різну граматичну форму, що змінює їхнє значення:
copia, ae, f. велика кількість, достаток,
багатство
соріае, arum, f. військо
fortuna, ae, f. щастя, доля, успіх
fortunae, arum, f. багатство, добро
littera, ae, f. літера, буква
litterae, arum, f. література, наука, освіта
Також до І відміни належать іменники жіночого та чоловічого родів грецького похо-
дження, які почасти зберегли закінчення давньогрецької мови: chole, es, f. – жовч, raphe, es,
f. – шов, ascites, ae, f. – черевна водянка, асцит, diabetes, ae, f. – діабет тощо. Іменники жіночо-
го роду латинізувалися меншою мірою, чоловічого – зберегли ознаки грецького походження
в номінативі та акузативі однини.

Nom. raph-e diabet-es raph-ae diabet-ae
Gen. raph-es diabet-ae raph-arum diabet-arum
Dat. raph-ae diabet-ae raph-is diabet-is
Асc. raph-en diabet-en/am raph-as diabet-as
Abl. raph-e diabet-es raph-is diabet-is
Voc. raph-e diabet-a raph-ae diabet-ae
Схема граматичного аналізу іменника
Переклад з латини речень та словосполучень на початкових етапах вивчення мови
необхідно здійснювати тільки після попереднього письмового аналізу граматичних форм.
Аналіз кожної з частин мов має свої особливості, але загалом послідовність дій граматичного
аналізу повторюється.
Граматичний аналіз іменника здійснюється за такою схемою:
1) словникова форма з перекладом;
2) основа;
3) відміна (для ІІІ відміни – також тип відмінювання);
4) відмінок, число.
– знаєте, які іменники належать до І відміни;
– знаєте, які групи іменників чоловічого роду належать до І відміни;
– знаєте, які частини мови відмінюються так само, як іменники І відміни;
– можете, назвати іменники, котрі мають різні значення, залежно від числа.
Вправи
Вправа 1. а) Визначіть основу, перекладіть, провідміняйте в однині та множині:
tela, ae, f. – тканина, eloquentia, ae, f. – красномовство, glandula, ae, f. – жолудь, залоза,
scriba, ae, m. – писар
б) Випишіть словникову форму, провідміняйте в однині та множині:
terra nova, tinctura amara, silentia alta, mea via recta, ala alba, tabula rasa.
Вправа 2. Зробіть граматичний аналіз:
victoriae, costas, historiis, iustitia, fabulam, gloriarum, familiis, formicae, tincturarum, eloque
ntiis, linguas, aquam, vitis, patria, amicis.
Вправа 3. Перепишіть речення, підкресліть іменники І відміни, виконайте
граматичний аналіз їхніх форм:
1. In lagoena tinctura Valerianae est. 2. Clavicula et scapula ossa sunt. 3. Guttae aquae Men
thae. 4. Fractura costarum et scapulae. 5. In silvis formicae nigrae et rubrae sunt. 6. Aqua Rosarum
odorata est. 7. Historia est magistra vitae. 8. Veritas est magna. 9. Pro patria! 10. Ad stellas via
longa est. 11. Linguae Latіna et Graeca linguae antiquae sunt. 12. Diana dea silvarum et dea Lunae
est. 13. In viis Romae multae statuae sunt. 14. Patria nostra Ruthenia20 est terra magna et pulchra.
Вправа 4. Перекладіть латинською мовою, вкажіть словникову форму:
1. Медицина – велика наука. 2. Латинська мова – це стародавня мова. 3. М’ята – пахуча
рослина. 4. Великою є сила дружби. 5. Мешканці Італії – землероби, моряки, поети. 6. Невідо-
ма земля.
1. Nulla est doctrina sine lingua Latina – Немає жодної науки без латинської мови.
2. Aurora Musis amica – Аврора (ранкова зоря) – подруга муз.
3. Ibi victoria, ubi concordia – Там перемога, де злагода.
4. Experientia est optima magistra – Досвід – найкращий учитель.
5. Ex privata industria – Із власної ініціативи.
20
Ruthenia, ae, f. – до XVIII ст. це була назва більшої частини сучасної України в латиномовних текстах вітчизняних
та іноземних авторів, рідше – Roxolania, ae, f. Назва Uсraina, ae, f. тривалий час вживалася у польських джерелах
на позначення теперішніх Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Полтавщини. Детальніше про це див., наприклад,
у Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ. Критика, 2005. 584 с.; с. 17–19.
Тема 5. Друга відміна (Declinatio Secunda)

До ІІ відміни належать іменники чоловічого та середнього роду, які в ґенетиві однини
мають закінчення -і, а в номінативі однини – відповідно до роду: чоловічого – -us, -er, серед-
нього роду – -um, -on21. Наприклад: musculus, i, m. – м’яз, magister, tri, m. – вчитель, scutum, i, n. –
щит, skeleton, i, n. – кістяк.
До ІІ відміни належать також деякі іменники жіночого та середнього роду, які мають,
подібно до чоловічого роду, закінчення -us чи -er в номінативі однини:
– назви дерев і кущів: eucalyptus, і, f. – евкаліпт, malus, і, f. – яблуня, pinus, і, f. – сосна;
– загальні назви: atomus, і, f. – атом, methodus, і, f. – метод, crystallus, і, f. – кристал,
periodus, і, f. – період, humus, і, f. – земля, ґрунт, diameter, tri, f. – діаметр, деякі ін.;
– середнього роду: virus, і, n. – вірус, отрута, vulgus, і, n. – простолюд, натовп, pelăgus, і,
n. – море тощо22.
Загальне правило відмінювання
При відмінювані до основи іменника додаються відмінкові закінчення. Наприк лад, по-
трібно провідміняти іменник magister, tri, m. – вчитель. Для визначення основи іменника пи-
шемо повністю другу словникову форму, тобто форму іменника у ґенетиві однини – magistrі,
після чого відкидаємо закінчення -і й отримуємо основу magistr-, до якої додаємо відповідні
закінчення:
Відмінкові закінчення другої відміни

m. n. m. n.
Nom. -us, -er -um, -on -i -a
Gen. -i -orum
Dat. -o -is
Асc. -um -um, -on -os -a
Abl. -o -is
Voc. -e, -er -um, -on -i -a
NB!
1) Написані посередині закінчення – однакові для обох родів.
2) Іменники середнього роду будь-якої відміни мають однакові закінчення в номіна-
тиві, акузативі, вокативі, до того ж, у множині це завжди закінчення -а (порівняйте з укр. вік
но – вíкна) – так зване універсальне правило іменників середнього роду.
Зразки відмінювання іменників:
а) чоловічого роду – oculus, i, m. – око, magister, tri, m. – вчитель:

Nom. ocul-us magister ocul-i magistr-i
Gen. ocul-i magistr-i ocul-orum magistr-orum
Dat. ocul-o magistr-o ocul-is magistr-is
Асc. ocul-um magistr-um ocul-os magistr-os
Abl. ocul-o magistr-o ocul-is magistr-is
Voc. ocul-e magistr-er ocul -i magistr-i
21
Закінчення -on вказує на грецьке походження іменника. Деякі з них мають паралельні латинізовані форми: skelěton –
sceletum, i, n.
22
Іменники-винятки щодо роду в ІІ відміні відмінюються: жіночого роду – так само, як іменники чоловічого, а середнього
роду – лише в однині.
б) середнього роду – periculum, i, n. – небезпека, organon, i, n. – орган:

Nom. pericul-um organ-on pericul-a organ-a
Gen. pericul-i organ-i pericul-orum organ-orum
Dat. pericul-o organ-o pericul-is organ-is
Асc. pericul-um organ-on pericul-a organ-a
Abl. pericul-o organ-o pericul-is organ-is
Voc. pericul-um organ-on pericul-a organ-a
NB!
1) Іменники (прикметники, займенники), які в номінативі закінчуються на -er, переваж-
но втрачають звук -е- при відмінюванні, починаючи з ґенетива однини, наприклад: liber, libri,
libro і т. д. (liber, bri, m.) – книга, faber, fabri (faber, bri, m.) – майстер, коваль тощо (порівняйте
з укр. вітер – вітру).
Лише незначна частина слів на -er зберігає -е- у всіх відмінках, наприклад: puer, pueri, pu
ero і т. д. (puer, і, m.) – хлопчик, vesper, vespěri vespěro і т. д. (vesper, і, m.) – вечір та деякі інші.
2) Власні імена на -us з попереднім голосним у вокативі однини закінчуються на -і, на-
приклад: Ovidius – Ovidi, Valerius – Valeri, Pompeius – Pompei, Gaius – Gai. Таке ж закінчення
мають іменники–загальні назви: filius (син) – fili, genius (геній, дух) – geni. Це правило стосуєть-
ся і займенника meus – мій (форма mі). Наприклад: mі fili! – сину мій!
Пам’ятайте, що прикметники чоловічого і середнього роду першої групи відмінюються
за ІІ відміною відповідно до роду.
– знаєте, яка основна ознака іменників II відміни (закінчення в ґенетиві однини);
– знаєте, які закінчення мають іменники чоловічого і середнього роду в номінативі однини;
– можете назвати винятки з правила про рід іменників II відміни;
– можете назвати закінчення іменників II відміни грецького походження у номінативі однини;
– знаєте особливості відмінювання іменників із закінченням -er, можете дати приклади;
– пригадуєте закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни у вокативі однини;
– знаєте універсальне правило іменників середнього роду.
Вправи
Вправа 1. Випишіть словникову форму іменників і прикметників, провідміняйте
словосполучення:
morbus periculōsus – небезпечна хвороба, remedium bonum – хороший (лікарський) засіб,
vesper tepĭdus – теплий вечір, bellum domesticum – громадянська війна, genius loci – геній місця.
Вправа 2. Виконайте граматичний аналіз, перекладіть українською мовою:
1. Magister discipŭlos et discipŭlas laudat. 2. Ave atque vale, mi fili! 3. Pericŭlum est in mo
ra (Titus Livius). 4. Domĭnus Romānus multos servos habet. 5. Domĭnus fundi servum vendit et
pecuniam accipit. 6. Fumus patriae dulcis. 7. Ignorantia non est argumentum (Spinoza). 8. Très
faciunt collegium. 9. Servi sevēros domĭnos non amant, sed timent, bonos domĭnos servi laudant
et amant. 10. Lacaena filio: «Aut cum scuto, aut in scuto». 11. Semper beneficia memoriā tenēte!
12. Lupus et ursus bestiae sunt.
Вправа 3. Перекладіть латинською мовою, вказавши словникову форму слів:
1. На черепі є різні шви. 2. Таблетки у воді розчиняються. 3. Залізо, золото та срібло –
необхідні метали. 4. Якщо маєш багато друзів, маєш велике багатство. 5. Вчися, мій сину!
Вправа 4. Перекладіть текст українською мовою:
Lupus aliquando ad rivum agnum videt. Aqua rivi a lupo ad agnum fluit, sed lupus avĭdus
agno clamat: «Cur mihi aquas turbas?» Et agnum misěrum devŏrat. Sic Phaedrus narrat. Aesŏpus
fabulam de lupo et equo narrat. Lupus equum in arvum invītat et avenam ei promittit. Lupo in
amĭno est equum lacerāre. Sed dolus eius patet. Ităque equus salvus est.
1. Aut cum scuto, aut in scuto – Або зі щитом, або на щиті.
2. Non vestimentum virum ornat, sed vir vestimentum – Не одяг прикрашає людину, а лю-
дина одяг.
3. Et gaudium, et solatium in litteris – І радість, і втіха у науці.
4. Per aspera ad astra – Через труднощі до зірок.
5. Lupus in fabulā – Про вовка помовка.
Тема 6. Третя відміна (Declinatio Tertia)

До ІІІ відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього роду, які в ґенети-
ві однини мають закінчення -іs, а в номінативі однини – відповідно до роду:
Genus Masculinum Femininum Neutrum

Nom. sing. -o, -or, -os, -er, -es, -ex -as, -is, -es, -us, -s, -x, -c, -e, -n, -t, -a, -ur, -us, -l, -ar
-do, -go, -io
Наприклад: homo, inis, m. – людина, origo, inis, f. – походження, tempus, oris, n. – час. Про
те поділ закінчень за родами досить умовний, оскільки існують десятки винятків: наприклад,
багато іменників жіночого й середнього родів мають у номінативі такі ж закінчення, як імен-
ники чоловічого роду чи навпаки: sal, salis, m. – сіль, iter, ineris, n. – шлях, pons, pontis, m. – міст.
Тому, для опанування теми «ІІІ відміна іменників» потрібно знати не лише про поділ
за родами: важливим є засвоєння правил поділу іменників ІІІ відміни за типами відмінювання.
Типи відмінювання називаються:
приголосний тип – classis consonans
голосний тип – classis vocalis
змішаний тип – classis mixta
Критеріями віднесення іменника до того чи іншого типу є рід, закінчення основи та
кількість складів у номінативі та ґенетиві однини. Якщо кількість складів однакова (cu-tis, cu-
tis, f. – шкіра), такі слова називаються рівноскладовими, якщо ж у ґенетиві однини на один
склад більше – нерівноскладовими (ca-put, ca-pi-tis, n. – голова).
Приголосний тип (Classis Consonans)
До цього типу належать нерівноскладові іменники усіх трьох родів, основа яких закін-
чується на один приголосний: flos, oris m. – квітка, civitas, atis, f. – громада, держава, nomen,
inis, n. – ім’я тощо.
NB! Іменники чоловічого та жіночого роду мають абсолютно однакову схему відміню
вання, а середнього – підкоряються універсальному правилу іменників середнього роду.
Відмінкові закінчення в приголосному типі:
m., f. n. m., f. n.
Nom. різні закінчення -es -a
Gen. -is -um
Dat. -i -ibus
Асc. -em = Nom. -es -a
Abl. -e -ibus
Voc. = Nom. -es -a
Зразок відмінювання за приголосним типом:
m. n. m. n.
Nom. flos nomen flor-es nomin-a
Gen. flor-is nomin-is flor-um nomin-um
Dat. flor-i nomin-i flor-ibus nomen-ibus

Асc. flor-em nomen flor-es nomin-a
Abl. flor-e nomin-e flor-ibus nomin-ibus
Voc. flos nomen flor-es nomin-a
NB! Як виняток до приголосного типу належить іменники hepar, atis, n. – печінка,
mater, tris, f.23 – мати, pater, tris, m. – батько (та деякі інші), що, згідно з правилами, мають
ознаки голосного й змішаного типів відповідно.
Голосний тип (Classis Vocalis)
До цього типу належать нерівноскладові іменники лише середнього роду, які в номіна-
тиві однини мають закінчення -al / -ar / -e: animal, alis, n. – тварина, cochlear, aris, n. – мушля,
mare, is, n. – море та ін.
Відмінкові закінчення в голосному типі24:
n. n.
Nom. -al / -ar / -e -ia*
Gen. -is -ium*
Dat. -i -ibus
Асc. = Nom. = Nom.
Abl. -i* -ibus
Voc. = Nom. = Nom.
Зразок відмінювання за голосним типом:
n. n.
Nom. mar-e mar-ia
Gen. mar-is mar-ium
Dat. mar-i mar-ibus
Асc. = Nom. = Nom.
Abl. mar-i mar-ibus
Voc. = Nom. = Nom.
Змішаний тип (Classis Mixta)
До цього типу належать: 1) нерівноскладові іменники, основа яких закінчується на два
чи більше приголосних: urbs, is, f. – місто; 2) рівноскладові іменники чоловічого й жіночого
родів із закінченнями -is / -es в номінативі однини: navis, is, f. – корабель.
Відмінкові закінчення у змішаному типі практично збігаються з закінченнями приголо-
сного типу, за винятком ґенетива множини25:

Nom. -is / -es / [різні закінчення] -es
Gen. -is -ium*
Dat. -i -ibus
Асc. -em -es
Abl. -e -ibus
Voc. = Nom. = Nom.
23
У медичній термінології mater, tris, f. означає «мозкова оболонка».
24
* Позначені закінчення, які відрізняються від закінчень приголосного типу
25
* Позначені закінчення, які відрізняються від закінчень приголосного типу
Зразок відмінювання за змішаним типом:

Nom. urbs urb-es
Gen. urb-is urb-ium
Dat. urb-i urb-ibus
Асc. urb-em urb-es
Abl. urb-e urb-ibus
Voc. = Nom. = Nom.
NB! Як виняток до змішаного типу належить іменник середнього роду os, ossis, n. – кіст-
ка, який підлягає універсальному правилу іменників середнього роду.
Відмінкові закінчення ІІІ відміни (загальна таблиця)
m., f. n. m., f. n.
Nom. [різні закінчення] -es -a / -ia
Gen. -is -um / ium
Dat. -i -ibus
Асc. -em = Nom. -es -a / -ia
Abl. -e / -i -ibus
Voc. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom.
NB! Написані посередині закінчення – однакові для обох родів.
– знаєте, яка основна ознака іменників ІII відміни (закінчення в ґенетиві однини);
– розумієте, чому в більшості іменників ІІІ відміни словникова форма містить не лише
закінчення ґенетива однини, а й фрагмент основи;
– можете правильно визначити основу іменника за словниковою формою;
– знаєте, що таке рівно- і нерівноскладова основа;
– знаєте, скільки типів відмінювання налічує ІІІ відміна і критерії належності до кожного з них;
– можете визначити тип відмінювання іменника ІІІ відміни і провідміняти його в однині
та множині;
– знаєте іменники-винятки з правил про належність до типів відмінювання.
Вправи
Вправа 1. Визначте основу іменників, тип відмінювання; провідміняйте по одному
прикладу кожного типу в однині та множині:
calcar, arіs, n. – шпора, rex, gis, m. – король, vox, cіs, f. – голос, dens, ntіs, m. –зуб, miles, itis,
m. – воїн, mel, llis, n. – мед, exemplar, aris, n. – приклад, clavis, is, f. – ключ, labor, oris, m. – робота,
fons, ntis, m. – джерело, salus, utis, f. – добро.
Вправа 2. Перекладіть латиною, провідміняйте три словосполучення на власний
вибір:
суворий король, глибоке знання, справедлива війна, сміливий воїн, домашня тварина,
сумлінна робота, чисте джерело, пахучий мед.
Вправа 3. Перекладіть латинською мовою,незнайомі слова випишіть у свій
словник і завчіть:
1. Кінь, вівця, корова – домашні тварини. 2. Ми здобудемо глибокі знання сумлінною
працею. 3. Мій малий брат любив густий мед. 4. Поглянь на спокійне море, друже. 5. Часи змі
нюють звичаї людей. 6. Без законів немає держави.
Вправа 4. Виконайте граматичний аналіз, перекладіть українською:
а) 1. Finis corōnat opus. 2. Homo locum ornat, non homĭnem locus. 3. Justitia amōrem durat.
4. Sine labōre non erit panis in ore. 5. Tempus vulněra sanat. 6. Pacem cum hominibus, bellum
cum vitiis habe. 7. Leonem mortuum etiam catŭli mordent. 8. Primo reges populum Romānum
regebant, deinde Romāni consules creabant, postrēmo imperatōres Romam regebant. 9. Condi
tor Romae et primus rex Romŭlus erat. 10. Tarquinius Superbus, vir sevērus et iniustus, ultĭmus
rex Romānus erat.
б) Sunt duo poëtae antiqui, qui saepe fabŭlas de lupo narrant: unus poëta Graecorum,
Aesŏpus nomĭne, alter Phaedrus, poëta Romanōrum. Fabulae eorum lupum, ut bestiam saevam
et feram, pingunt.
Незнайомі слова випишіть у словник і завчіть у словниковій формі.
Слово «хірургія» у перекладі з давньогрецької означає «рукоділля». Не маючи точних
відомостей про анатомію і фізіологію людини, Гіппократ емпірично зак лав початкові основи
наукової хірургії. Він вимагав від лікарів ретельної чистоти і гоління операційного поля. Під
час здійснення оперативного втручання він зас тосовував переварену і профільтровану во-
ду, чисте полотно, губки, сухе листя, вино, галун і солі міді. За часів Гіппократа оперували
мідними інструментами, оскільки сталі греки тоді не знали.
Тема 7. Особливості відмінювання іменників III відміни

До ІІІ відміни належить значна кількість іменників латинської мови. Не всі вони підляга-
ють правилам відмінювання за типами – почасти це зумовлено іншомовним (переважно, грець-
ким) походженням і тим, що низка питомо латинських іменників уподібнилася до них. Такі
іменники потрібно завчити окремо.
1. Рівноскладові іменники грецького походження на -is: dosis, is, f. – доза, diagnosis, is, f. – діа-
гноз тощо в акузативі мають закінчення -im, в – аблятиві однини -i. Аналогічним чином
відмінюються і кілька рівноскладових власне латинських іменників: sitis, is, f. – спрага, tur
ris, is, f. – вежа, puppis, is, f. – корма, febris, is, f. – гарячка, securis, is, f. – сокира, а також наз
ви міст на -is, наприклад, Neapolis, is, f. – Неаполь тощо.
2. Іменники на -is, утворені від прикметників, на зразок familiaris, is, m., f. – приятель, а також
назви місяців: Aprilis, is, m. – квітень, September, bris, m. – вересень, October, bris, m. – жов-
тень, November, bris, m. – листопад, December, bris, m. – грудень, – в аблятиві однини мають
закінчення -i, а в ґенетиві множини – -ium.
3. Іменники середнього роду грецького походження на -ma: trauma, atis, n. – травма, symp
tomа, atis, n. – симптом та ін. в дативі та аблятиві множини мають закінчення -is замість -ibus.
4. Іменник vas, vasis, n. – судина в однині відмінюється за ІІІ відміною, а в множині – за ІІ.
5. Давньогрецьке ім’я Socrates, is, m. – Сократ змінюється за відмінами так:
Casus Singularis
Nom. Socrates
Gen. Socratis / Socrati
Dat. Socrati
Асc. Socratem / Socraten
Abl. Socrate
Voc. Socrates / Socrate
6. Іменник vis, – , f. – сила не має відмінкових форм ґенетива й датива однини, у множині його
основа змінюється:

Nom. vis vires
Gen. – virium
Dat. – viribus
Асc. vim vires

Abl. vi viribus
Voc. = Nom. = Nom.
7. Іменники Iuppiter, Iovis, m. – Юпітер та bos, bovis, m. – віл, корова, f. мають таку парадигму:

Nom. Iuppiter bos bov-es
Gen. Iov-is bov-is bo-um
Dat. Iov-i bov-i bo-bus
Асc. Iov-em bov-em bov-es
Abl. Iov-e bov-e bo-bus
Voc. = Nom. = Nom. = Nom.
– знаєте, яка особливість відмінювання рівноскладових іменників грецького походження на -is;
– знаєте, які саме власне латинські іменники відмінюються аналогічним чином;
– знаєте, яка особливість відмінювання назв деяких місяців та міст;
– можете правильно провідміняти іменники vas, vasis, n., Socrates, is, m., vis, –, f. Iuppiter,
Iovis, m., bos, bovis, m.;
– знаєте, яка особливість відмінювання іменників середнього роду грецького походження
на -ma;
Вправи
Вправа 1. Зробіть граматичний аналіз, перекладіть українською. Незнайомі слова
випишіть у словник і завчіть:
1. Cor centrum systematis sanguiferi est. 2. Vis vim vi pellit. 3. Apud Socraten legimus de
generibus auctoritatis et malis civitatis. 4. Cicěro philosophiam appellat vitae ducem, legum inve
ntricem et morum magistram. 5. Hannіbal filius Hamilcaris erat. 6. Pecunia homĭnes beatos non
reddit. 7. Injuria amōrem solvit. 8. Lex justa libertati, aequalitati et fraternitati praesidium est. 9.
Mense Martio apud nos initium est veris, mense Iunio aestatis, mense Septembri autumni, mense
Decembri hiemis. 10. Errāre humānum est, stultum est in errōre perseverāre.
Вправа 2. Перекладіть латинською мовою, вкажіть словникову форму кожного
слова:
1. Цезар був знаменитим полководцем, а Ціцерон – відомим оратором. 2. Юпітер вва-
жався головним серед богів, а Юнона була його дружиною. 3. Аристотель протис тавляв шля-
хетність духу силі тіла. 4. Ми боремося за батьківщину і волю, за життя. 5. Римляни приноси-
ли в жертву Юпітерові білих биків.
Вправа 3. Визначіть, які українські слова утворилися від латинських:
lex, legis, f.; mos, moris, m.; magister, tri, m.; locus, i, m.; ornamentum, i, n.; praesidium, i, n.;
justus, a, um; civis, is, m., f.; symptoma, ātis, n.; radix, īcis, f.; corpus, ŏris, n.; examinatio, ōnis, f.;
vivarium, i, n.; planta, ae, f.
Вправа 4. Прочитайте, зробіть граматичний аналіз, перекладіть уривок тексту
із хрестоматії.
1. Vim vi repellere licet – Силу слід відбивати силою.
2. Amor et tussis non celetur – Любов і кашель не приховаєш.
3. Amoris vulnus sanat idem, qui facit – Любовні рани зціляє той, хто їх завдає.
4. Fide, sed qui – vide – Довіряй, але дивися кому.
5. Hygiena – amica valetudinis – Гігієна – супутниця здоров’я.
Тема 8. Четверта й п’ята відміни іменників

(Declinatio Quarta et Quinta)
Четверта відміна (Declinatio Quarta)
До ІV відміни належать іменники чоловічого й середнього родів, які в ґенетиві однини
мають закінчення -us. Наприклад: ductus, us, m. – протока, gelu, us, n. – лід, мороз. У номінативі
однини іменники чоловічого роду мають флексію -us, а середнього – -u. До ІV відміни належать
також деякі іменники жіночого роду – загальні назви та назви дерев і кущів: acus, us, f. – голка,
domus, us, f. – дім, manus, us, f. – кисть, Idus, us, f. – іди, tribus, us, f. – триби, Quercus, us, f. – дуб,
Pinus, us, f. – сосна тощо. Відмінкові закінчення – такі ж, як в іменників чоловічого роду.
Відмінкові закінчення четвертої відміни
m. n. m. n.
Nom. -us -u -us -ua
Gen. -us -us -uum -uum
Dat. -ui -u -ibus -ibus
Асc. -um -u -us -ua
Abl. -u -u -ibus -ibus
Voc. -us -u -us -ua
Зразки відмінювання
sinus, us, m. – складка, genu, us, n. – коліно.

Nom. sin-us gen-u sin-us gen-ua
Gen. sin-us gen-us sin-uum gen-uum
Dat. sin-ui gen-u sin-ibus gen-ibus
Асc. sin-um gen-u sin-us gen-ua
Abl. sin-u gen-u sin-ibus gen-ibus
Voc. sin-us gen-u sin-us gen-ua
NB!
1). Значна частина іменників ІV відміни – дієслівного походження, мають абстрактне
значення і не відмінюються в множині: visus, us, m. – зір (від video, vidi, visum, ēre – бачити).
2). Деякі іменники ІV відміни у дативі й аблятиві множини мають закінчення -ubus за-
мість -ibus: arcus, us, m. – дуга, acus, us, f. – голка, artus, us, m. – суглоб, partus, us, m. – пологи,
lacus, us, m. – озеро, Quercus, us, f. – дуб та ін.
3) Кілька іменників IV відміни можуть відмінюватися також і за ІІ відміною: bolus, us/i , f. –
глина, велика таблетка, domus, us/i, f. – дім, будинок, Pinus, us/i, f. – сосна. Це водночас винят-
ки щодо граматичного роду.
П’ята відміна (Declinatio Quinta)
До V відміни належать іменники жіночого роду, які в номінативі однини мають закін-
чення -es, а в ґенетиві однини -ei. Наприклад: facies, ei, f. – обличчя, поверхня.
NB!
1). Більшість іменників цієї відміни не мають форм множини, за винятком номінатива й
акузатива. Повністю відмінюються у множині іменники dies, ei, f./m. – день, granicies, ei, f. –
межа, res, ei, f. – річ, справа, species, ei, f. – рід, вид.
2). Іменник species, ei, f. у фармацевтичній термінології означає «трав’яний збір» і вжи-
вається виключно у формі множини. В словниках багатьох підручників його можна побачити
у формі species, erum, f.
3). Іменник dies, ei – день може вживатися як у жіночому, так і в чоловічому роді. На-
приклад, dies clara – ясний день. У медичній термінології (наприклад, у словосполученні dies
criticus – критичний день) цей іменник – чоловічого роду.
4). Іменник res у поєднанні з деякими прикметниками утворює стійкі словосполучення,
які можуть перекладатися українською одним словом: res adversae – невдача; res novae –
переворот; res publica – держава; res secundae – удача
Відмінкові закінчення п’ятої відміни

Nom. -es -es
Gen. -ei -erum
Dat. -ei -ebus
Асc. -em -es
Abl. -e -ebus
Voc. -es -es
res, ei, f. – річ, справа

Nom. res res
Gen. r-ei r-erum
Dat. r-ei r-ebus
Асc. r-em res
Abl. r-e r-ebus
Voc. res res
– знаєте, які іменники належать до ІV і V відмін;
– знаєте, чим відрізняються відмінкові закінчення іменників чоловічого й середнього родів у
ІV відміні;
– можете назвати іменники-винятки з правила про рід у ІV відміні;
– знаєте, які особливості відмінювання мають окремі види іменників у ІV, а які – у V відмінах;
– можете провідміняти будь-який іменник І–V відмін.
Вправи
Вправа 1. Утворіть словосполучення, провідміняйте в однині та множині:
gelu, us, n., celer, is, e; spes, ei, f., hominus, a, um; poēta, ae, m., vetus, eris; ductus, us, m.,
longus, a, um; sol, is, m., clarus, a, um; facies, ei, f., jucundus, a, um; dies, ei, m./f., criticus, a, um;
manus, us, f., dexter, tra, trum; nomen, inis, n., antiquus, a, um.
Вправа 2. Перекладіть латинською мовою:
1. Досвід – найкращий учитель. 2. Коріння наук гірке, плоди – солодкі будуть. 3. Рука
руку вимила. 4. Забудь привід для сварки. 5. Деякі звірі людину зором, деякі – слухом пере-
вершують, але людина перевершує всіх мисленням і розумом. 6. Латинська мова в народів
Європи в широкому вжитку була. 7. Багатьох доля звільняє від кари, від страху – нікого. 8.
Красиве обличчя не завжди є відображенням доброї вдачі.
Вправа 3. Прочитайте, здійсніть граматичний аналіз, перекладіть текст:
a) Scabies est cutis defoedatio chronica per pustulas ulcerosas saniosas, quae pruritum pro
ducunt. Hic affectus corruptionem salsam humorum agnoscit et dignoscitur per pustulas magis
aut minus saniosas materia foeda repletas, quae, satis diu aegrotos molesto pruritu fere in toto
corpore angunt vexantque.
b) Et pueri, et viri timent lupum eumque vel nomināre cavent. Lupus, ut fama est, advenīre
solet, si eum memorant. Unde proverbium est: «Lupus in fabulis». Nam si quis subĭto advěnit, cum
de eo colloquium est, convive digĭtis eum monstrant et «Lupus in fabulis» clamant.
1. Manus manum lavat – Рука руку миє.
2. O falces hominae spes! – О марні людські надії!
3. Post nubila sol – Після дощу – знову сонце.
4. Curis gaudia misce – Додавай до клопотів радощі.
5. Concordia res parvae crescunt, discordia maximae dilabuntur – При згоді й малі держа-
ви міцніють, при незгоді – великі занепадають.
Розділ 3. Прикметник (Nomen Adjectivum)
Тема 9. Загальна характеристика. Прикметники 1-ої групи

(Nomen Adjectivum Classis Primae)
Прикметник, подібно до іменника, має такі граматичні категорії:
1. Два числа: numerus singularis – однина (sing.)26;
numerus pluralis – множина (pl.)
2. Три роди: genus masculinum (m.) – чоловічий
genus femininum (f.) – жіночий
genus neutrum (n.) – середній
У реченні чи словосполученні рід прикметника зумовлюється родом означуваного сло
ва; визначається за закінченнями.
3. Шість відмінків:
Відмінкові форми відрізняються між собою закінченнями, які додаються до основи.
Назва відмінка латиною Скорочення Переклад назви українською

Casus
Nominativus Nom. номінатив
Genetivus Gen. ґенетив
Dativus Dat. датив
Accusativus Acc. акузатив
Ablativus Abl. аблатив
Vocativus Voc. вокатив
Словникова форма складається з родових форм прикметника в номінативі однини:
чоловічий рід записується повністю, жіночий і середній – лише закінчення, за потреби – ра-
зом із фрагментом зміненої основи. Основа прикметника визна-чається зі словникової фор-
ми – шляхом відкидання флексії з форми жіночого роду.
4. Прикметники латинської мови поділяються на дві групи:
перша група – classis prima (сl. I);
друга група – classis secunda (сl. ІІ).
26
Не забувайте на письмі користуватися стандартними скороченнями термінів.
Розділ 3. Прикметник (Nomen Adjectivum) 41
Відмінювання прикметників 1-ої групи відбувається за зразком іменників І відміни (жі-

ночий рід) та ІІ (чоловічий і середній роди). Відмінювання прикметників другої групи відбува-
ється за зразком іменників ІІІ відміни27.
Genus
m. f. n.
1 гр. us/-er -а -um
2 гр.
a) -er -is -e
b) -is -is -e
c) -x/-r/-s
Схема граматичного аналізу прикметника
1) Словникова форма, переклад;
2) Основа;
3) Група (підгрупа);
4) Відмінок, число, рід.
Прикметники 1-ої групи (І та ІІ відмін)
До першої групи належать прикметники із закінченнями -us/-er (чоловічий рід), -а (жі-
ночій рід), -um (середній рід). Наприклад: profundus, profunda, profundum – глибокий. У слов-
нику прикметники записуються скорочено, за встановленою формою: profundus, a, um; пе
рек лад зазначається лише для форми чоловічого роду.
Більшість прикметників на -er мають випадне -е-, що відповідним чином відображається
у словниковій формі: ruber, bra, brum – вільний; окремі прикметники, як і іменники, можуть
мати -е-, що зберігається в основі: liber, a, um – червоний;
clarus, a, um – світлий, ruber, bra, brum – червоний, miser, ěra, ěrum – нещасний
Singularis Pluralis
m. f. n. m. f. n.
Nom. clarus clară clarum clar-i clar-ae clar-a
Gen. clar-i clar-ae clar-i clar-ōrum clar-ārum clar-ōrum
Dat. clar-o clar-ae clar-o clar-is clar-is clar-is
Acc. clar-um clar-am clar-um clar-os clar-as clar-a
Abl. clar-o clar-ā clar-o clar-is clar-is clar-is
Voc. clar-e clar-ă clar-um clar-i clar-ae clar-a
Nom. rub-er rubră rubr-um rubr-i rubr-ae rubr-a

Gen. rubr-i rubr-ae rubr-i rubr-ōrum rubr-ārum rubr-ōrum
Dat. rubr-o rubr-ae rubr-o rubr-is rubr-is rubr-is
Acc. rubr-um rubr-am rubr-um rubr-os rubr-as rubr-a
Abl. rubr-o rubr-ā rubr-o rubr-is rubr-is rubr-is
Voc. ruber rubr-ă rubr-um rub-i rubr-ae rubr-a
Nom. mis-er miser-ă miser-um miser-i miser-ae miser-a

Gen. miser-i miser-ae miser-i miser-ōrum miser-ārum miser-ōrum
Dat. miser-o miser-ae miser-o miser-is miser-is miser-is
Acc. miser-um miser-am miser-um miser-os miser-as miser-a
27
Детальніше про відмінювання прикметників 2-ої групи – в темі «Прикметники 2-ої групи».
Abl. miser-o miser-ā miser-o miser-is miser-is miser-is

Voc. miser miser-ă miser-um miser-i miser-ae miser-a
За зразком прикметників 1-ої групи відмінюються присвійні займенники та порядкові
числівники. Детальніше про це – у темах «Числівник» та «Займенник».
Ви засвоїли тему, якщо знаєте...
– на скільки груп поділяються латинські прикметники, за якими відмінами вони відмінюються;
– за якою відміною відмінюється кожен рід 1-ої групи;
– до якої групи належать прикметники III відміни?
– як утворюється вокатив однини прикметників 1-ої групи на -us;
– в якій групі є прикметники з закінченням -еr;
– що таке узгоджене означення.
Вправи
1. Визначте основу іменника та прикметника, відміну іменника, утворіть
словосполучення шляхом узгодження прикметника з іменником:
Scriba, аe, m., Latinus, a, um; gelu, us, n., frigidus, a, um; fructus, us, m., maturus, a, um; Euca
lyptus, i, f., altus, a, um; magister, tri, m., peritus, a, um; dies, ei, f., fortunatus, a, um; facies, ei, f.,
bellus, a, um; nauta, ae, m., novus, a, um; sol, is, m., clarus, a, um; rex, gis, m., severus, a, um; civis,
is, m., liber, era, erum; mare, is, n., magnus, a, um; homo, inis, m., clarus, a, um; amicus, i, m., proba
tus, a, um; carmen, inis, n., jucundus, a, um; flos, oris, m., pulcher, chra, chrum; nomen, inis, n., an-
tiquus, a, um; pax, cis, f., longus, a, um; Piper, is, n., niger, gra, grum.
Три словосполучення (на власний вибір) провідміняйте в однині та множині.
Вправа 2. Перекладіть латиною:
широка стіна (мур), нова книга, великий сад, жовте яблуко, старий раб, холодна вода,
мій друг, твоя подруга, широка ріка.
Вправа 3. Прочитайте, виконайте граматичний аналіз, перекладіть:
1. In organismo humāno musculi longi, lati, recti, obliqui, transversi et cetěri sunt. Remedia
externa et interna sunt. 2. Ventriculus dexter et sinister, atrium dextrum et sinistrum. 3. Sicilia et
Brittania insulae magnae sunt. 4. Gloria Romae antiquae magna est. 5. Serva praeparata in loco
frigĭdo. 6. Praeparatum in loco frigĭdo est. 7. In silvis multae et variae plantae crescunt et bestiae
vivunt. 8. Consilium tuum bonum est. 9. Virōrum magnōrum vitas cognoscěre non solum jucundum
est, sed etiam necessarium. 10. Oppĭda pulchra in ripis fluviōrum sunt. 11. Culpam meam nego.
1. Висока і красива будівля. 2. Перейди широку ріку. 3. Храми греків і римлян – величні.
4. Послухайте пораду мого брата. 5. Допоможи28 дівчинці. 6. Йду до Риму. 7. Скажи й полегши
душу. 8. Люблю перемагати.
1. Contra factum non est argumentum – Проти факту немає доказу.
2. Pecunia – nervus belli – Гроші – нерв війни.
3. Experto crede! – Вір очевидцеві.
4. Cum grano salis – З дрібкою солі.
5. Festina lente – Поспішай поволі.
6. Legere et non intellegere neglegere est – Читати і не вникати – значить, недбало ста-
витися до прочитаного.
Тема 10. Прикметники 2-ої групи (Nomen Adjectivum Classis Secundae)

До другої групи належать прикметники, які поділяються на три підгрупи – залежно від
кількості різних родових закінчень: перша підгрупа: -er (чоловічий рід), -is (жіночій рід), -e
(середній рід); друга – чоловічий і жіночий мають закінчення -is, середній -e. Прикметники
третьої підгрупи мають однакове закінчення в номінативі однини в усіх трьох родах – це -x,
або -r, або -s.
28
Зверніть увагу на те, яким відмінком керує латинське дієслово зі значенням «допомагати» - adjuvo, avi, atum, are.
Залежно від кількості різних родових закінчень ці підгрупи прикметників називаються

також: 1 підгрупа – з трьома родовими закінченнями, 2-га – з двома 3-тя – з одним родовим
закінченням.
У словнику прикметники записуються скорочено, за встановленою формою: чолові-
чий рід повністю, решта – лише закінчення, а також за потреби, фрагмент зміненої основи.
Наприклад, saluber, bris, bre – корисний; brevis, e – короткий. Переклад зазначається лише
чоловічим родом. Словникова форма прикметників з одним родовим закінченням подібна до
іменникової, оскільки вона включає номінатив і ґенетив чи його фрагмент – для визначення
основи: simplex, icis – простий. Основа прикметників 1-ої і 2-ої підгруп визначається традицій-
но для прикметника – за жіночим родом шляхом відкидання його флексії.
Genus
m. f. n.
1 гр. us/-er -а -um
2 гр.
a) -er -is -e
b) -is -is -e
c) -x/-r/-s
Прикметники 2-ої групи відмінюються за зразком голосного типу ІІІ відміни. Оскільки
до цього типу належать лише іменники середнього роду, при відмінюванні прикметників, які
можуть належати до будь-якого роду, залучаються деякі закінчення приголосного типу – в аку
зативі однини, номінативі й акузативі множини.
Зразки відмінювання прикметників 2-ої групи
acer, cris, cre – гострий; brevis, e – короткий; felix, icis – щасливий, -а, -е
Singularis Pluralis
m. f. n. m. f. n.
Nom. ac-er acr-is acr-e acr-es acr-es acr-ia
Gen. acr-is acr-is acr-is acr-ium acr-ium acr-ium
Dat. acr-i acr-i acr-i acr-ibus acr-ibus acr-ibus
Acc. acr-em acr-em acr-e acr-es acr-es acr-ia
Abl. acr-i acr-i acr- i acr-ibus acr-ibus acr-ibus
Voc. acer acr-is acr-e acr-es acr-es acr-ia
Nom. brev-is brev-is brev-e brev-es brev-es brev-ia

Gen. brev-is brev-is brev-is brev-ium brev-ium brev-ium
Dat. brev-i brev-i brev-i brev-ibus brev-ibus brev-ibus
Acc. brev-em brev-em brev-em brev-es brev-es brev-ia
Abl. brev-i brev-i brev-e brev-ibus brev-ibus brev-ibus
Voc. brev-is brev-is brev-e brev-es brev-es brev-ia
Nom. feli-x feli-x feli-x felic-es felic-es felic-ia

Gen. felic-is felic-is felic-is felic-ium felic-ium felic-ium
Dat. felic-i felic-i felic-i felic-ibus felic-ibus felic-ibus
Acc. felic-em felic-em felix felic-es felic-es felic-ia
Abl. felic-i felic-i felic-i felic-ibus felic-ibus felic-ibus
Voc. feli-x feli-x feli-x felic-es felic-es felic-ia
Подібним чином відмінюються кількісні числівники tres, tria – три, millia – тисяча та діє-
прикметники теперішнього часу активного стану29.
– які прикметники належать до 2-ої групи;
– на скільки підгруп вони поділяються і за яким критерієм здійснюється цей поділ;
– особливості відмінювання прикметників 2-ої групи;
– як узгодити прикметник з іменником.
Вправи
Вправа 1. a) Випишіть словникову форму, визначіть основу іменників
та прикметників, відміну чи групу відповідно:
persona, humilis, terminus, ingens, officium, communis, scientia, universalis, labor, gravis,
imago, similis, radix, amarus, malum, suavis.
б) Утворіть словосполучення з наведених іменників та прикметників, поставте
словосполучення в номінативі й ґенетиві однини і множини.
в) Три словосполучення (на власний вибір) провідміняйте в однині та множині.
Вправа 2. Випишіть словникову форму слів, перекладіть речення латинською мовою:
1. Хоробрим людям доля допомогатиме завжди. 2. Лев має гострі зуби 3. Всякий поча
ток важкий. 4. Спокій – це ліки. 5. Проти смерті немає ліків у аптеці. 6. У здоровому тілі – здо-
ровий дух. 7. О, свята простота!
Лаконізм – максимально стисле вираження думки. Назва явища походить від назви
давньогрецької області Лаконіки (Спарти), мешканці якої уславилися не лише відважністю
й рішучістю, а й влучністю висловлювань. Багатьом відома відповідь спартанців на лист ма-
кедонського очільника Філіпа II, який, завоювавши багато грецьких міст, написав погрозли-
вого листа і в Спарту. У цьому посланні Філіп зак ликав спартанців негайно здатися, а інакше,
«якщо я захоплю Спарту силою, то нещадно знищу все населення і зрівняю місто із землею!»
На це спартанські ефори відповіли одним словом: «Якщо». На іншу категоричну вимогу – від-
дати зброю – правитель Леонід відписав персам: «Прийдіть і візьміть». Якомусь спартансько-
му командувачу розвідники повідомили, що кількість ворогів незліченна, на що той спокійно
відповів: «Тим більшою буде наша слава». Коли спартанського царя Агіда запитали, які мис-
тецтва найбільше в Спарті шануються, він відповів, що це мистецтва керування і послуху.
Афіняни, одвічні суперники спартанців, подейкували, що ті тому так стисло висловлюють дум
ки, що самі їхні думки – куці. Безперечно, лакедемонці були великими любителями відповіда-
ти неповними реченнями, що нині не в усіх ситуаціях вважається ввічливим. Проте славетна
небагатослівність вироблялася суворим способом життя, що вели у Спарті всі її мешканці.
Так, слова, якими спартанки випроваджали на війну своїх чоловіків, також були короткими,
але місткими: «Aut cum scuto, aut in scuto – Або зі щитом, або на щиті». Це означало побажан-
ня, щоб воїн повернувся або з честю (не втративши щит), або загинув (убитих і тяжко пора-
нених несли додому на щитах).
Тема 11. Ступені порівняння прикметників (Gradus Comparationis)

Якісні прикметники латинської мови, так само як і в українській, можуть перебувати
в різних ступенях порівняння: звичайному, вищому і найвищому. Їхні назви латинською мо-
вою, відповідно: gradus positivus, gradus comparativus, gradus superlativus.
Досі все, що розповідалося про прикметники, зокрема, якісні, стосувалося їхньої фор-
ми у звичайному ступені порівняння. Форма компаратива утворюється шляхом приєднання
до основи прикметника суфікса -ior в чоловічому та жіночому родах й -ius – в середньому –
в номінативі однини. У решті відмінкових форм, починаючи з ґенетива однини, для всіх трьох
родів використовується суфікс -ior-, до нього додаються закінчення. Відмінювання відбува-
ється за зразком іменників приголосного типу ІІІ відміни.
29
Детальніше – у темах «Числівник» та «Дієприкметники».
Форма суперлятива утворюється шляхом приєднання до основи прикметника суфікса

-issim- та родових закінчень -us, -a, -um. Відмінювання якісних прикметників у суперлятиві
відбувається за зразком прикметників 1-ої групи.
Зразок утворення і відмінювання прикметника у компаративі та суперлятиві:
altus, a, um – високий, глибокий

m., f. n. m., f. n.
Nom. alt-ior alt-ius alt-ior-es alt-ior-a
Gen. alt-ior-is alt-ior-um
Dat. alt-ior-i alt-ior-ibus
Асc. alt-ior-em alt-ius alt-ior-es alt-ior-a
Abl. alt-ior-e alt-ior-ibus
Voc. alt-ior alt-ius alt-ior-es alt-ior-a

m., n. f. m., n. f.
Nom. alt-issim-us, um alt-issim-a alt-issim-i, a alt-issim-ae
Gen. alt-issim-i alt-issim-ae alt-issim-orum alt-issim-arum
Dat. alt-issim-o alt-issim-ae alt-issim-is alt-issim-is
Асc. alt-issim-um alt-issim-am alt-issim-os, a alt-issim-as
Abl. alt-issim-o alt-issim-a alt-issim- is alt-issim-is
Voc. alt-issim-e alt-issim-a alt-issim-i, a alt-issim-ae
Особливості утворення ступенів порівняння
1. Всі прикметники, які закінчуються на -er у чоловічому роді, суперлятив утворюють
за допомогою суфікса -rim-, який приєднується до повної форми чоловічого роду:
Gradus positivus Comparativus Superlativus

ruber, bra, brum rubr-ior, -ius ruber-rim-us, a, um
acer, cris, cre acr-ior, -ius acer-rim-us, a, um
2. Шість прикметників, які закінчуються на -lis, -e в номінативі однини, утворюють су-
перлятив за допомогою суфікса -lim-, який приєднується до основи:
Gradus positivus Переклад Comparativus Superlativus

facilis, e легкий facil-ior, -ius facil-lim-us, a, um
difficilis, e нелегкий difficil-ior, -ius difficil-lim-us, a, um
similis, e схожий simil-ior, -ius simil-lim-us, a, um
dissimilis, e несхожий dissimil-ior, -ius dissimil-lim-us, a, um
humilis, e низький humil-ior, -ius humil-lim-us, a, um
gracilis, e тонкий gracil-ior, -ius gracil-lim-us, a, um
3. Прикметники з основою на голосний утворюють форми компаратива й суперлятива
описово, за допомогою прислівників magis – більш і maxime – найбільш:

idoneus, a, um вигідний magis idoneus, a, um maxime idoneus, a, um
necessarius, a, um потрібний magis necessarius, a, um maxime necessarius, a, um
4. Прикметники, форма чоловічого роду яких закінчується на -dicus, -ficus, -volus, при
утворенні форм компаратива й суперлятива використовують ще один суфікс -ent-, який ста-
виться між основою та традиційними суфіксами:
Gradus positivus Comparativus Superlativus

benevolus, a, um benevol-ent-ior, -ius benevol-ent-issim-us, a, um
maledicus, a, um maledic-ent-ior, -ius maledic-ent-issim-ius, a, um
5. Низка прикметників, утворених від прийменників і прислівників, не мають форми
звичайного ступеня порівняння (його роль виконує компаратив – що помітно при перекладі
українською), а деякі з них – і найвищого. Такі називаються прикметниками з неповними сту-
пенями порівняння:
Прийменник / переклад Comparativus / переклад Superlativus / переклад

ante / перед anter-ior, ius / передній –
post / після poster-ior, ius / задній postremus, a, um / останній
extra / зовні exter-ior, ius / зовнішній extremus, a, um / крайній,
найдальший
inter / всередині inter-ior, ius / внутрішній intimus, a, um / найбільш внутрішній
infra / нижче infrer-ior, ius / нижній infimus, a, um / найнижчий
prope / близько propr-ior, ius / близький, proximus, a, um / найближчий
ближчий
prae / перед pr-ior, ius / перший primus, a, um / найперший
supra / вгорі super-ior, ius / верхній supremus, a, um / найвищий
Суплетивні ступені порівняння
bonus, a, um хороший melior, ius / кращий optimus, a, um / найкращий
malus, a, um поганий peior, ius pessimus, a, um
parvus, a, um малий minor, us minimus, a, um
magnus, a, um великий maior, us maximus, a, um
multus, a, um численний plures, plura (pl.) plurimus, a, um
NB!
У латинській мові прикметники в ступенях порівняння можуть вживатися безвідносно
до міри якості інших предметів: в такому разі вищий ступінь порівняння перекладається
українською з «досить», а найвищий – з «дуже» біля прикметника в звичайному ступені:
femina pulchrior – досить красива жінка; femina pulcherrima – дуже красива жінка.
– знаєте, як утворюються вищий і найвищий ступені порівняння прикметників;
– умієте відмінювати ці прикметники;
– знаєте особливості утворення ступенів порівняння окремих видів прикметників;
– можете назвати прикметники, які утворюють ступені порівняння від різних основ;
– знаєте, що таке прикметники з недостатніми ступенями порівняння, і можете їх назвати.
Вправи
Вправа 1. а) Перекладіть латиною, утворіть ступені порівняння прикметників:
холодне джерело, потрібні ліки, гострий смак, легка рука, добрий друг.
б) Провідміняйте одне зі словосполучень в кожному ступені порівняння.
Вправа 2. Перекладіть українською прикметники, які мають суплетивні ступені
порівняння з відповідної таблиці в цій темі.
Вправа 3. Випишіть словникову форму кожного слова, перекладіть речення:

1. Місяць менший, ніж Земля. 2. Рим був дуже відомим містом. 3. Мед солодший за цу-
кор. 4. З усіх грецьких письменників Гомер був найславніший. 5. Ця робота була дуже легка.
6. Задні ноги зайця коротші, ніж передні. 7. А ти – досить смілива людина.
з хрестоматії.
1. Porta itineri longissima – Вибратися в дорогу – найважче.
2. Altissima flumina minimo sono labuntur – Найглибші ріки течуть з найменшим шумом.
3. Pulchra res homo est, si homo est – Прекрасна людина, якщо це людина.
4. Arte et humanitate, labore et scientia – Мистецтвом і людинолюбством, працею
і знанням.
5. Disce, sed a doctis, indoctos ipse doceto – Учись у тих, хто знає, а тих, хто не знає –
навчай сам.
Розділ 4. Дієслово (Verbum)
Тема 12. Загальна характеристика

Подібно до української, в латинській граматиці дієслово має такі граматичні категорії:
1. Число: numerus singularis – однина
numerus pluralis – множина
2. Особа: persona prima – перша особа
persona secunda – друга особа
persona tertia – третя особа
3. Спосіб: modus indicatіvus – дійсний
modus conjunctivus – умовний
modus imperativus – наказовий
modus infinitivus – неозначена форма
4. Стан: genus activum – активний;
genus passivum – пасивний
5. Час:
tempus praesens теперішній

t. imperfectum минулий недоконаного виду (незавершений)
t. futurum I (primum) майбутній (перший) недоконаного виду (незавершений)
t. perfectum минулий доконаного виду (завершений)
t. plusquamperfectum давноминулий доконаного виду (завершений)
t. futurum II (secundum) майбутній (другий) доконаного виду (завершений)
Окрім того, дієслова латинської мови поділяються на чотири дієвідміни (conjugatio, onis, f.).
Залежно від формально-змістових характеристик часи в латинській мові є двох видів:
так звані часи системи інфекта (praesens, imperfectum, futurum I) – передають незаверше-
ну дію, та часи системи перфекта (perfectum, plusquamperfectum, futurum II) – передають
завершену дію.
Форми дієслова у словнику записуються скорочено. Називаючи словникову форму,
потрібно озвучувати недописані частини. Так, запис сuro, аvi, аtum, аre (лікувати) читається:
сuro, curаvi, curаtum, curаre тощо.
Розділ 4. Дієслово (Verbum) 49
Словникова форма запису дієслова має чотири складові (під час виконання завдань
потрібно виписувати і завчати на пам’ять усі):
1 – 1-а особа однини (persona prima singularis) теперішнього часу дійсного способу ак
тивного стану (Praesens indicativi activi), має закінчення -o: curo – я лікую, munio – я зміцнюю.
2 – 1-а особа однини минулого часу доконаного виду (Perfectum indicativi activi), має
закінчення -і: curavi – я вилікував, munivi – я зміцнив. Відкинувши закінчення -і, отримуємо
основу перфекта.
3 – Супін (supinum), віддієслівний іменник зі значенням мети, який закінчується на -um:
curatum – для лікування, munitum – для зміцнення. Відкинувши закінчення -um, отримуємо ос
нову супіна.
4 – Неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану, інфінітив30, який
закінчується на -rе/-ěre: curare – лікувати, munіre – зміцнювати. Відкинувши закінчення -rе/
-ěre, отримуємо основу інфекта.
У складних випадках основні форми дієслова записуються повністю: do, dedi, datum,
dare – давати. Є дієслова, у яких деякі форми відсутні, що відповідним чином відображається
у словниковій формі: defenso, –, –, ěre – захищати, обороняти; claudeo, –, –, ēre – кульгати.
Визначити дієвідміну найпростіше зі словникової форми – за кінцевим звуком основи
інфінітива шляхом відкидання від неозначеної форми дієслова закінчення -rе, а в третій діє-
відміні – -ěre.
Таблиця визначення дієвідмін31
Дієвідміна 4-а словн. форма 4-а словн. форма Закінчення Закінчення

(пишеться) (читається) інфектної основи інфінітива
I -āre sanāre -ā -re
II -ēre miscēre -ē -re
III -ěre dividěre, diluěre приголосний/ -ǔ -ěre
IV -īre dormīre -ī -re
Таким чином, до І дієвідміни належать дієслова, інфектна основа яких закінчується
на -a- (закінчення інфінітива -re): laboro, avi, atum, are (laborare) – працювати;
до ІІ – ті, інфектна основа яких закінчується на -ē- (закінчення інфінітива -re): doceo,
cui, ctum, ēre (docēre) – навчати;
до ІІІ – основа на приголосний чи -u- (закінчення інфінітива -ěre): divido, si, sum, ěre
(dividěre) – ділити;
до IV – основа на -ī- (закінчення інфінітива -re): audio, ivi, itum, īre (audīre) – слухати.
NB! У ІІ дієвідміні четверта словникова форма має вигляд -ēre, з довгим (і наголоше-
ним) кінцевим голосним основи -ē-, у III – -ěre, де -ě- – короткий (і ненаголошений) звук, що
належить не до основи, а до закінчення.
Наказовий спосіб (Modus Imperativus Praesentis)
В теперішньому часі наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та множи-
ни32. Imperativus praesentis activi утворюється так: а) 2-а особа однини наказового способу
усіх дієвідмін – шляхом відкидання складу -rе від неозначеної форми дієслова; б) 2-а особа
множини дієслів І, ІІ та IV дієвідмін утворюється шляхом додавання до основи інфінітива за-
кінчення -te.
NB! У III дієвідміні між основою та закінченням -te ставиться сполучний голосний -ǐ.
30
Інфінітив утворюється в латинській мові у трьох часах: теперішньому, минулому доконаному, майбутньому; в кожному
з цих часів – в активному і пасивному стані.
31
За 4-ою словниковою формою визначається так звана основа інфекта (чи інфектна основа). Від цієї основи утворюються
форми усіх часів однойменної системи.
32
Імператив у латинській мові існує лише в двох часах – теперішньому і майбутньому I, в активному й пасивному станах.
Найбільш поширеною формою є Imperativus praesentis activi. Про інші форми імператива див. у темі 19 «Неозначена форма
дієслова (Modus Infinitivus). Наказовий спосіб (Modus Imperativus)»
Зразок утворення наказового способу
Дієвід Інфінітив Основа Імператив

міна 2-а особа однини 2-а особа множини
І laborāre – працювати labora- labora – працюй laborā-te – працюйте
II habēre – мати habe- habe – май habē-te – майте
III dividěre – розділяти divid- divide – розділи divid-ǐ-te – розділяйте
IV audīre – слухати audi- audi – слухай audī-te – слухайте
Заперечна форма цього виду імперативу в 2-ій особі однини утворюється шляхом до-
давання до інфінітива дієслова noli (не бажай) і nolǐte (не бажайте) – для утворення множини.
Наприклад: tacēre – мовчати, noli tacēre – не мовчи, nolіte tacēre – не мовчіть.
NB! Імператив теперішнього часу дієслова esse (бути) у 2-ій особі однини має форму es
(будь!), у 2-ій особі множини – este (будьте!).
NB!
Зверніть увагу на форму імператива теперішнього часу в 2-ій особі однини таких діє
слів: dicěre (говорити) – diс (говори); ducěre (вести) – duc (веди); facěre – (робити) – fac (роби).
Схема граматичного аналізу дієслова
1) Словникова форма, переклад;
2) Основа;
3) Дієвідміна;
4) Час, спосіб, стан;
5) Особа, число.
– знаєте, з чого складається словникова форма запису латинського дієслова. Дайте
відповідь на прикладі дієслова nutrio, ivi, itum, īre – годувати;
– запам’ятали види основ дієслова. Визначіть їх для дієслова orno, avi, atum, āre – прикрашати;
– знаєте, як визначити інфектну основу дієслова та його дієвідміну;
– знаєте, як утворюється наказовий спосіб дієслів, можете навести приклади;
– знаєте, як утворюється імператив від дієслова esse;
– можете сформулювати правило утворення заперечної форми наказового способу.
Вправи
Вправа 1: а) Підкресліть основу дієслів, визначте дієвідміну, утворіть наказовий
спосіб дієслів в однині та множині, перекладіть ці форми:
docēre – навчати, filtrāre – фільтрувати, movēre – рухати, dormīre – спати, agěre – робити,
діяти, convenīre – зустрічатися, nutrīre – годувати, dicěre – говорити, fugěre – тікати, signāre –
позначати, habēre – мати, tenēre – тримати, dividěre – ділити, accusāre – звинувачувати, dāre –
давати, servīre – слугувати, miscēre – змішувати.
б) Від чотирьох дієслів (на ваш вибір) утворіть заперечну форму наказового
способу теперішнього часу активного стану.
Вправа 2. Виконайте граматичний аналіз іменників І відміни та дієслів
у наказовому способі, перекладіть українською мовою:
1. Disce bene. Discǐte linguam Ucrainǐcam. 2. Noli discěre male. Noli errāre. 3. Divǐde et im
pera. 4. Debēo amāre et defenděre patriam. 5. Sapěre aude. 6. Noli me tangěre. 7. Primum noli
nocēre. 8. Vale et me ama.
Вправа 3. Підготуйте розповідь про зв’язок Античності і Відродження, про
використання латинської мови в ренесансну епоху.
Поетична спадщина Овідія Публія Назона (43 р. до н. е. – 18 р. н. е.), одного з найвизнач
ніших римських поетів – коштовний мистецький набуток європейців. Літературна діяльність
Овідія, яка припадає на «золотий вік» римської поезії, виразно поділяється на три періоди: 1)
ранній – любовна поезія: «Героїні», «Любовні елегії», «Мистецтво кохання»; 2) зрілий – вчено-
міфологічні твори: «Метаморфози», «Календар»; 3) поезія періоду вигнання: «Скоботні еле-
гії», «Понтійські листи». «Метаморфози» – найбільший за розміром твір Овідія (15 книг). Це мі
фологічна поема, що є збіркою греко-римських сказань, фінал яких – перетворення людей та
богів у тварин, птахів, рослини, каміння, зірки. Зразком для Овідія були твори грецької еллі
ністичної поезії, аналогічні твори були і в римській літературі. Утім ані грецькі, ані латинські
попередники «Метаморфоз» не були пов’язані єдиною концепцією і не дотримувалися хро-
нологічного принципу, у них не було охоплено такий великий матеріал (близько 250 міфів).
Чимало міфів, які вміщені в «Метаморфозах» набули особливої популярності в літературі,
образотворчому мистецтві, в музиці.
Тема 13. Теперішній час дійсного способу активного й пасивного станів

(Praesens Indicativi Activi, Praesens Indicativi Passivi)
Теперішній час у латинській мові належить до часів системи інфекта – разом із минулим
незавершеним, та майбутнім першим (praesens, imperfectum, futurum I) – вони передають
незавершену дію та утворюються від основи 4-ої словникової форми.
Теперішній час дійсного способу активного й пасивного станів (Praesens indicativi acti
vi, Praesens indicativi passivi) утворюється шляхом додавання до основи інфекта особових
закінчень33:
persona singularis pluralis

activum
1 (я) -о (ми) (i)-mus
2 (ти) (i)-s (ви) (i)-tis
3 (він, вона, воно) (i)-t (вони) (u)-nt
passivum
1 (я) -оr (ми) (i)-mur
2 (ти) (e)-ris (ви) (i)-mini
3 (він, вона, воно) (i)-tur (вони) (u)-ntur
Алгоритм утворення форм Praesens indicativi activi / passivi: з 4-ої словникової форми
(Praesens infinitivi activi) виокремлюється основа дієслова, до якої додаються особові закін-
чення, за потреби – сполучні голосні.
NB!
1) Перелічені особові закінчення практично однакові у всіх часах системи інфекта, – за винят
ком 1-ої особи однини (-о/-m; -or/-r). Закінчення -m та -r ставляться після довгого голосного
звука суфікса. Детальніше про це – у наступних темах.
2) При утворенні форм теперішнього часу на межі основи й закінчення відбуваються деякі
фонетичні зміни – залежно від дієвідміни та особи дієслова:
І дієвідміна: закінчення основи -а зникає перед особовим закінченнями -о/-оr;
ІІІ дієвідміна: між основою і закінченням з’являються сполучні голосні: -i- (у 2–3 особах
однини та у 1–2 особах множини активного і пасивного станів); -u- (в 3-ій особі множини
активного і пасивного станів); -е- (в 2-ій особі однини пасивного стану)
ІV дієвідміна: у 3-ій особі множини між основою і закінченням з’являється сполучний
звук -u-.
3) До ІІІ дієвідміни належать дієслова, основа інфінітива яких не збігається з основою теперіш
нього часу, яка закінчується на -і. При цьому:
1) у 2-ій особі однини Praesens indicativi passivi перед закінченням -ris кінцевий голос
ний основи -і- переходить в -е-;
33
У дужках зазначені сполучні голосні – для дієслів ІІІ дієвідміни
2) у 3-ій особі множини перед закінченнями -nt, -ntur вставляється голосний -u-. Серед
таких дієслів:
capio, cepi, captum, ěre – брати, хапати
cupio, ivi (ii), itum, ěre – прагнути, бажати
facio, feci, factum, ěre – робити,
fugio, fugi, fugiturus, ěre – бігти, уникати та ін.
Інфінітив теперішнього часу пасивного стану (Infinitivus Praesentis Passivi)
Форми інфінітива теперішнього часу пасивного стану утворюються від основи 4-ої
словникової форми шляхом додавання суфіксів -ri (для дієслів І, ІІ, IV дієвідмін) та -i (для дієслів
ІІІ дієвідміни). Наприклад:
Дієслово Переклад Infinitivus Praesentis Passivi Переклад
sano, avi, atum, are оздоровлювати sana-ri оздоровлюватися
doceo, ui, ctum, ēre навчати doce-ri навчатися
vinco, vici, victum, ěre перемагати vinc-i перемагатися
nutrio, ivi, itum, ire годувати nutri-ri годуватися
Дієслово esse
Дієслово esse (словникова форма: sum, fui, –, esse – бути) утворює особові форми часів
системи інфекта не за загальними правилами. Крім того, це дієслово не має форм пасивного
стану.
Парадигма дієслова esse у Praesens indicativi:
1 sum su-mus
2 es es-tis
3 est su-nt
Дієслово esse найчастіше виконує функції допоміжного (при утворенні складених ча-
сових форм у пасивному стані) або служить дієсловом-зв’язкою: Chamomilla et Rosa plantae
medicatae sunt – Ромашка і троянда є лікарськими рослинами34. Однак воно може мати і са-
мостійне значення, наприклад: Medicus in officina est – лікар перебуває в аптеці.
У латинському реченні особові займенники звичайно пропускаються, особа дієс лова
визначається за закінченням:
Magistra sum – Я – учителька.
Discipulae sunt – Вони – учениці.
Scientia potentia est – Знання – це сила.
Зразки відмінювання дієслів
І дієвідміна
sano, avi, atum, are – оздоровлювати
NB! Закінчення основи -а зникає перед особовим закінченнями -о/-оr.

activum
1 san-о – я лікую sana-mus
2 sana-s sana-tis
3 sana-t sana-nt
passivum
1 san-оr – я лікуюся sana-mur
2 sana-ris sana-mini
3 sana-tur sana-ntur
34
В українському перекладі подібних речень дієслово-зв’язка esse в теперішньому часі, як правило, пропускається
(наприклад, Foruna caeca est – фортуна сліпа) за винятком текстів у науковому стилі.
ІI дієвідміна
doceo, ui, ctum, ere – навчати

activum
1 doce-о doce-mus
2 doce-s doce-tis
3 doce-t doce-nt
passivum
1 doce-оr doce-mur
2 doce-ris doce-mini
3 doce-tur doce-ntur
ІII дієвідміна
vinco, vici, victum, ěre – перемагати
NB! Сполучні голосні -і-, -u-, -е- у відповідних формах.

activum
1 vinc-о vinc-ĭ-mus
2 vinc-i-s vinc-ĭ-tis
3 vinc-i-t vinc-u-nt
passivum
1 vinc-оr vinc-ĭ-mur
2 vinc-ě-ris vinc-ĭ-mini
3 vinc-ĭ-tur vinc-ū-ntur
ІV дієвідміна
nutrio, ivi (ii), itum, ire – годувати
NB! Сполучний голосний -u-.

activum
1 nutri-о nutri-mus
2 nutri-s nutri-tis
3 nutri-t nutri-u-nt
passivum
1 nutri-оr nutri-mur
2 nutri-ris nutri-mini
3 nutri-tur nutri-ū-ntur
– алгоритм утворення форм Praesens indicativi activi / passivi;
– які особові закінчення використовується для утворення форм Praesens indicativi activi /
passivi;
– які особливості при утворенні теперішнього часу мають дієслова різних дієвідмін;
– як відмінюється дієслово esse в теперішньому часі;
– в чому полягає особливість відмінювання за особами дієслова facio, feci, factum, ěre і подібні;
– як перекласти особові форми, утворені для прикладу в темі;
– правило утворення форм Infinitivus praesentis passivi.
Вправи
Вправа 1. Визначіть дієвідміну, утворіть Infinitivus praesentis passivi від дієслів:
regěre, vidēre, provocāre, miscēre, legěre, munīre.
Вправа 2. Провідміняйте такі дієслова в Praesens indicativi activі et passivi:
amāre, audīre, ornāre, studēre, accusāre, legěre.
Вправа 3. Прочитайте, зробіть граматичний аналіз, перекладіть:
1. Incolae vici agricolae appellantur, si agros colunt. 2. De te fabulā narrātur. 3. Ripae aqu
ārum silvis ornantur. 4. Tempus mutatur et nos mutamur in illis. 5. Discipuli multa sciunt, si bene
erudiuntur et docentur. 6. Multis ictĭbus deicĭtur Quercus. 7. Arae multae Mercurii in viis colloca-
bantur. 8. In lucis arae Aesculapii herbis et Rosis ornabantur. 9. Is liber a studiosis legi libenter. 10.
Graeci Aesculapio gallos immolant. 11. Quod attĭnet ad jus civile, servi pro nullis habentur; quod
ad jus naturale attĭnet, omnes homĭnes aequales sunt. 12. Matrimonium dissolvitur aut cum bona
gratiā, aut cum ira anĭmi.
1. Nullum periculum sine periculo vincitur – Жодна небезпека не долається без небезпеки.
2. Si vis amari, ama – Якщо хочеш, щоб тебе любили – люби.
3. Cito inarescit lacrima – Швидко висохає сльоза.
4. Nihil habeo, nihil curo – Нічого не маю – ні про що не турбуюся.
5. Pallet – aut amat, aut studet – Блідий – отже, або закоханий, або старанно вчиться.
Авл Корнелій Цельс (бл. 25 р. до н. е. – 50 р. н. е.) у своїй праці, присвяченій медицині,
так описує лікаря-хірурга: «Він має бути молодим або ще недалеким від цього. У нього має
бути тверда рука, яка ніколи не схибить (він мусить однаково добре володіти і правою, і лі-
вою), ясний, проникливий погляд, безстрашне серце. Також хірург має бути не занадто чуй-
ним, щоб, наважившись вилікувати хворого, він не зворушився його криками і не поспішав
більше, ніж треба, та не різав менше, ніж слід. Він мусить робити свою справу, ніби волан-
ня хворого не обходять його». У Римі операції здійснювалися переважно вдома у пацієнта,
зрідка після операції він поселявся у лікаря, де отримував кращу післяопераційну допомогу
та догляд.
Тема 14. Минулий незавершений час дійсного способу активного

й пасивного станів (Imperfectum Indicativi Activi,
Imperfectum Indicativi Passivi)
Минулий незавершений час час дійсного способу активного й пасивного станів (Imper
fectum indicativi activi, Imperfectum indicativi passivi) утворюється шляхом додавання до осно-
ви інфекта суфікса -bа- (для дієслів І–II дієвідмін) і суфікса -eba- (для дієслів III–IV дієвідмін) й
особових закінчень активного та пасивного станів35.

activum
1 (я) -m (ми) -mus
2 (ти) -s (ви) -tis
3 (він, вона, воно) -t (вони) -nt
passivum
1 (я) -r (ми) -mur
2 (ти) -ris (ви) -mini
3 (він, вона, воно) -tur (вони) -ntur
35
В Imperfectum indicativi 1 особа однини активного стану має закінчення -m, пасивного – -r.
Алгоритм утворення форм Imperfectum indicativi activi / passivi: з 4-ої словникової

форми (Praesens infinitivi activi) виокремлюється основа дієслова, до якої додаються суфікси
-bа-/-eba та особові закінчення.
NB!
Система особових закінчень Imperfectum indicativi activi / passivi практично збігається
з закінченнями теперішнього часу, за винятком 1-ої особи однини активного стану, яка має
закінчення –m (замість -о), і 1-ої особи однини пасивного стану – закінчення -r (замість -оr).
Зразки відмінювання дієслів в імперфекті

activum
1 sanā-ba-m – я оздоровлював sana-bā-mus
2 sanā-ba-s sana-bā-tis
3 sanā-ba-t sanā-ba-nt
passivum
1 sanā-ba-r – я оздоровлювався sana-bā-mur
2 sana-bā-ris sana-bā-mini
3 sana-bā-tur sana-bā-ntur
vinco, vici, victum, ere – перемагати

activum
1 vinc-ēba-m – я перемагав vinc-ebā-mus
2 vinc-ēba-s vinc-ebā-tis
3 vinc-ēba-t vinc-ēba-nt
passivum
1 vinc-ēba-r – я перемагався vinc-ebā-mur
2 vinc-ebā-ris vinc-eba-mĭni
3 vinc-ebā-tur vinc-ebā-ntur
Нагадаємо, що дієслово esse (словникова форма: sum, fui, –, esse – бути) утворює осо-
бові форми часів системи інфекта не за загальними правилами. Крім того, це дієслово не має
форм пасивного стану.
Парадигма дієслова esse в Imperfectum indicativi:
1 era-m era-mus
2 era-s era-tis
3 era-t era-nt
Дієслово fiěri
Неправильне дієслово fiěri (словникова форма: fio, factus sum, –, fiěri) – робитися, ста-
вати, виникати, діятися, траплятися – має значення пасивного стану до дієс лова facio (див.
тему 13 «Теперішній час дійсного способу»). Однак при відмінюванні має закінчення активно-
го стану.
Відмінювання дієслова fiěri

persona Praesens indicativi Imperfectum indicativi
singularis pluralis singularis pluralis
1 fio – fiebam fiebāmus
2 fis – fiebas fiebātis
3 fit fiunt fiebat fiebant
NB! Наказовий спосіб дієслова fiěri (Imperativus praesentis) має такі форми:
2 ocoба однини – fi – зробися!
2 ocoба множини – fite – зробіться!
– знаєте алгоритм утворення форм Imperfectum indicativi activi / passivi;
– знаєте, чим особові закінчення Imperfectum indicativi відрізняються від закінчень Praesens
indicativi;
– знаєте, як перекладаються дієслова в Imperfectum indicativi;
– знаєте, як відмінюється дієслово esse в Imperfectum indicativi;
– можете провідміняти дієслово fiěri;
– можете перекласти особові форми, утворені як приклад у цій темі.
Вправи
Вправа 1. Провідміняйте в Imperfectum indicatīvi actīvi et passivi:
accusāre, describěre, nutrire, habēre, facěre.
Вправа 2. Визначте особу і число дієслів: (словникові форми: video, di, sum, ēre;
pugno, avi, atum, āre) і перекладіть українською мовою:
videbant, videbam, videbāmus, videbas, videbat, videbatis, vident, videte, videre; pugna-
bam, pugnabatis, pugnabat, pugnabamus, pugnabant, pugnabas, pugna, pugnari, pugnamur.
Вправа 3. Прочитайте, перекладіть українською:
1. Populi antiqui multos deos colebant. 2. Ex laborĭbus bona hominĭbus fiunt. 3. Neptunus,
domĭnus Oceăni et fluviōrum, in Oceăno habitabat. 4. Mercurius, deus mercaturae, erat nuntius
dеōrum. 5. Praeterea anĭmos mortuōrum ad infěros deducēbat. 6. Medici Aesculapium colebant.
7. Poëtae nascuntur, non faciunt. 8. Hoc consilio probato ab ducibus, productis Romanorum copiis,
sese castris tenebant. 9. Neptuni arae plerumque in ripis fluviorum erant, Mercurii in viis, Aesculapii
in lucis. 10. Nihil sine voluntate fit. 11. Ita in fabulis poëtae antiqui narrabant. 12. Advocatus in foro
causam dicebat.
1. Галли мали нечисленні міста на своїх землях. 2. Вергілій, Горацій, Овідій були відоми
ми римськими поетами. 3. Двома способами – або підступом, або силою коїться несправедли-
вість. 4. Римляни називали переможені краї поза межами Італії провінціями. 5. Учителями рим
ських юнаків були переважно греки. 6. Ніщо не стається без причини.
1. Quod erat demonstrandum – Що і треба було довести
2. Ceterum censeo Carthaginem delendam esse – Поза тим, вважаю, що Карфаген
має бути зруйнований.
3. Ruthenorum me esse et libenter profiteor – Я з українців, про що заявляю охоче
і з гордістю.
4. Semper fidelis – Завжди вірний.
Тема 15. Майбутній I час дійсного способу активного та пасивного станів

(Futūrum I Indicatīvi Actīvi, Futūrum I Indicatīvi Рassīvi)
Цей час утворюється шляхом додавання до основи інфекта відповідних суфіксів та осо
бових закінчень:

activum
1 (я) -o / -m (ми) -mus
2 (ти) -s (ви) -tis
3 (він, вона, воно) -t (вони) -nt
passivum
1 (я) -or / -r (ми) -mur
2 (ти) -ris (ви) -mini
3 (він, вона, воно) -tur (вони) -ntur
Алгоритм утворення форм майбутнього І часу: з 4-ої словникової форми виокремлює
ться основа дієслова, до якої додаються суфікси -b- (дієслова І–ІІ дієвідмін), -a- / -e- (дієслова
ІІІ–IV дієвідмін) й особові закінчення; за потреби між приголосними суфікса й закінчення
з’являються сполучні голосні.
NB!
1) При утворенні форм майбутнього І часу до основи 4-ої словникової форми дієслів
І–ІІ дієвідмін в усіх особах додається суфікс -b-, сполучні голосні -і- (2-а і 3-я особи однини, 1-а
і 2-а множини), -u- – в 3-ій особі множини. З міркувань зручності краще запам’ятовувати їх
у комплексі:

activum
1 (я) -b-o (ми) -b-ĭ-mus
2 (ти) -b-i-s (ви) -b-ĭ-tis
3 (він, вона, воно) -b-i-t (вони) -b-u-nt
passivum
1 (я) -b-or (ми) -b-ĭ-mur
2 (ти) -b-ě-ris (ви) -b-i-mĭni
3 (він, вона, воно) -b-ĭ-tur (вони) -b-ū-ntur
2) При утворенні форм майбутнього І часу до основи 4-ої словникової форми дієслів
ІІІ–IV дієвідмін в 1-ій особі однини додається суфікс -а-, у решті – -е- та особові закінчення.
Зразки відмінювання дієслів

activum
1 doce-b-о – я навчатиму doce-b-i-mus
2 doce-b-i-s doce-b-i-tis
3 doce-b-i-t doce-b-u-nt
passivum
1 doce-b-оr – я навчатимуся doce-b-i-mur
2 doce-b-e-ris doce-b-i-mini
3 doce-b-i-tur doce-b-u-ntur

activum
1 nutri-a-m – я годуватиму nutri-e-mus
2 nutri-e-s nutri-e-tis
3 nutri-e-t nutri-e-nt
passivum
1 nutri-a-r – я годуватимуся nutri-e-mur
2 nutri-e-ris nutri-e-mini
3 nutri-e-tur nutri-e-ntur
Парадигма дієслова esse (бути) у майбутньому І часі:
1 ero erimus
2 eris eritis
3 erit erunt
NB!
У наказовому способі цього часу36 дієслово esse має форми не лише для 2-ої, а й для
3-ої особи:

2 esto estote
3 esto sunto
– знаєте правила утворення форм Futurum I indicativi activi / passivi – залежно від дієвідміни;
– знаєте, як відмінюється дієслово esse в Futurum I indicativi;
– можете перекласти особові форми, утворені як приклад у цій темі;
– можете утворити форми наказового способу майбутнього І часу від дієслова esse.
Вправи
Вправа 1. Визначіть дієвідміну, утворіть Futurum I indicativi activi / passivi
від дієслів:
regěre, vidēre, provocāre, miscēre, legěre, munīre.
1. Я заспіваю пісню про рідну землю. 2. Ви напишете листа своїм товаришам. 3. Ця не-
дуга вилікується ліками. 4. Саме ти перемагатимеш зло. 5. Вночі земля освітлюватиметься
зорями. 6. Дерево в саду ростиме високим. 7. Наші воїни здобуватимуть славу сміливими
вчинками. 8. Нічого не матимеш – ні про що не турбуватимешся.
1. Aut inveniam viam, aut faciam – Або відшукаю шлях, або прокладу його.
2. Magna est veritas et praevalebit – Істина велика, і вона запанує.
3. Per fas et nefas – Через дозволене та недозволене.
4. Non est fumus absque igni – Немає диму без вогню.
5. Nemo amat, quem timet – Ніхто не любить того, кого боїться.
36
Детальніше про утворення форм у наказовому способі мабутнього І читайте у Темі 19 «Неозначена форма дієслова (Modus
Infinitivus). Наказовий спосіб (Modus Imperativus)».
Тема 16. Минулий завершений час дійсного способу активного стану

(Perfectum Indicativi Activi)
За своїми формально-змістовими характеристиками минулий завершений час нале-
жить до часів системи перфекта (разом із Plusquamperfectum, Futurum II), які передають за-
вершену дію та утворюються від основ 2-ої словникової форми (активний стан) та 3-ої слов-
никової форми (пасивний стан).
Минулий завершений час дійсного способу активного стану утворюється шляхом до-
давання до основи перфекта особових закінчень:

activum
1 (я) -i (ми) -ĭmus
2 (ти) -īsti (ви) -īstis
3 (він, вона, воно) -it (вони) -ērunt
Алгоритм утворення форм Perfectum indicativi activi: з 2-ої словникової форми виок
ремлюється основа перефекта, до якої додаються особові закінчення.
Зразoк відмінювання дієслів

activum
1 sanav-i – я оздоровив/ла/ло sanav-imus
2 sanav-isti sanav-istis
3 sanav-it sanav-erunt
системи перфекта за загальними правилами. Нагадаємо, що це дієслово не має форм пасив-
ного стану.
Парадигма дієслова esse у Perfectum indicativi:
1 fu-i fu-imus
2 fu-isti fu-istis
3 fu-it fu-erunt
Інфінітив минулого завершеного часу активного стану (Infinitivus Perfecti Activi)
Форми інфінітива минулого завершеного часу активного стану утворюються від осно-
ви 2-ої словникової форми шляхом додавання суфікса -isse. Наприклад:
Дієслово Інфінітив минулого часу Переклад

активного стану
sano, avi, atum, are – оздоровлювати sanav-isse оздоровити
doceo, ui, ctum, ere – навчати docu-isse навчити
vinco, vici, victum, ere – перемагати vic-isse перемогти
nutrio, ivi (ii), itum, ire – годувати nutriv-isse погодувати
– знаєте алгоритм утворення форм Perfectum indicativi activi;
– знаєте, які особові закінчення використовуються для утворення форм цього часу;
– знаєте, чи мають особливості при утворенні минулого завершеного часу дієслова різних
дієвідмін;
– можете провідміняти дієслово sum, fui, –, esse – бути в минулому завершеному часі
дійсного способу;
Вправи
Вправа 1. Запишіть повну словникову форму, визначте основи інфекта
і перфекта, дієвідміни:
regěre, vidēre, provocāre, miscēre, munīre.
Вправа 2. Провідміняйте наступні дієслова в Perfectum indicativi activi:
1. Abietem ornavisti hodie. 2. Lacrimae spuriae cito inaruerunt. 3. Mala herba cito crescit.
4. Contra spem sperabatis. 5. In concordia res parva crevit, in discordia maxima dilapsa est. 6. Quod
scripsi – scripsi. 7. Dixerunt et animam levaverunt. 8. Celsus clarissĭmus medĭcus antiquitātis fuit.
9. Saepe tibi meum narravi, saepe ex te audivi tuum somnium (Cicěro). 10. Exegi monumentum
aere perennius (Horatius). 10. Tempus vulnera sanavit. 11. Romāni Cicerōnem consulem, postquam
civitatem Romanam servavit, patrem patriae nominaverunt. 12. Philippus, Macedŏnus rex, Lacedae-
moniis scripsit: «Si in Laconicam veněro, finĭbus vos exturbabo». Lacedaemonii rescripsērunt: «Si».
Вправа 4. Випишіть словникову форму кожного слова, перекладіть:
1. Юлій Цезар написав у листі товаришеві: «Я прийшов, побачив, переміг». 2. Учитель
похвалив учня за старання. 3. Ромул багато років керував заснованим Римом. 4. Завваж, ти
не відповіла на моє запитання. 5. Ми охоче і швидко зміцнили наше місто. 6. Так я побачив
море вперше. 7. Сміливі воїни були захисниками своєї батьківщини.
У Західній Європі за часів Карла Великого (747– 814 рр.) вивчення медицини було час-
тиною шкільної освіти. Під назвою фізики медицина викладалася у складі квадривіуму, на дру
гій сходині шкільної науки (за системою семи вільних мистецтв). Відомим медичним навчаль-
ним закладом була школа в італійському місті Салерно, що проіснувала близько двох тисяч
років. Всесвітньовідомий віршований трактат «Салернський кодекс здоров’я» містив дієтичні
та гігієнічні приписи, що не втратили свого значення і нині. Імовірно, поема була написана
для герцога Роберта Нормандського, який лікувався у Салерно після першого Хрестового
походу. Знаменитий лікар Арнольд із Вілланови на поч. XIV ст. доповнив текст своїми вірша-
ми та коментарями.
Тема 17. Давноминулий завершений час дійсного способу активного

стану (Plusquamperfectum Indicativi Activi) Майбутній II час дійсного
способу активного стану (Futurum II Indicativi Activi)
Давноминулий завершений час дійсного способу активного стану належить до часів
системи перфекта (разом із perfectum і futurum II), які передають завершену дію. Утворюється
від основи 2-ої словникової форми, використовується у складних реченнях на позначення
минулої дії, яка відбулася раніше за іншу минулу дію. Українською дієслова в формі цього ча
су перекладаються минулим часом доконаного виду – тобто так само, як і форми перфекта.
Алгоритм утворення форм Plusquamperfectum indicativi activi: з 2-ої словникової фор-
ми виокремлюється основа перфекта, до якої додаються особові закінчення.

activum
1 (я) -ěram (ми) -erāmus
2 (ти) -ěras (ви) -erātis
3 (він, вона, воно) -ěrat (вони) -ěrant


activum
1 sanav-eram – я оздоровив sanav-eramus
2 sanav-eras sanav-eratis
3 sanav-erat sanav-erant
системи перфекта за загальними правилами. Нагадаємо, що це дієслово не має форм пасив-
ного стану. Парадигма дієслова esse у Plusquamperfectum indicativi:

1 fu-eram fu-eramus
2 fu-eras fu-eratis
3 fu-erat fu-erant
Майбутній II час дійсного способу активного стану (Futurum II Indicativi Activi)
Майбутній ІІ, як і решта часів системи перфекта, передає завершену дію та утворює
ться від основи 2-ої словникової форми. Українською дієслова в формі цього часу перекла-
даються майбутнім часом доконаного виду – тобто так само, як і форми майбутнього І. Форми
Futurum II використовується у складних реченнях на позначення майбутньої дії, яка відбу-
деться раніше за іншу майбутню дію.
Алгоритм утворення форм цього часу: з 2-ої словникової форми виокремлюється ос
нова перефекта, до якої додаються особові закінчення:

activum
1 (я) -ero (ми) -erimus
2 (ти) -eris (ви) -eritis
3 (він, вона, воно) -erit (вони) -erint

activum
1 sanav-ero – я оздоровлю sanav-erimus
2 sanav-eris sanav-eritis
3 sanav-erit sanav-erint
Дієслово esse (словникова форма: sum, fui, –, esse – бути) утворює особові форми май-
бутнього ІІ завершеного часу за загальними правилами. Нагадаємо, що це дієслово не має
форм пасивного стану.
Парадигма дієслова esse у Futurum II indicativi:
1 fu-ero fu-erimus
2 fu-eris fu-eritis
3 fu-erit fu-erint

– алгоритм утворення форм Plusquamperfectum, Futurum II indicativi activi;
– які особові закінчення використовуються для утворення форм цих часів;
– як відмінюється дієслово esse в Perfectum, Futurum II indicativi;
– як перекладаються українською розглянуті часи;
– на позначення якої дії вживаються Perfectum, Futurum II indicativi activi.
Вправи
Вправа 1. Зробіть граматичний аналіз форм слів, встановіть походження,
прокоментуйте відомі сентенції:
1. Vita brevis, forma decipiens, pecunia fluxa, imperium invisum, gloria fallax, sapientiae fama
perennis – Життя коротке, зовнішність оманлива, гроші тлінні, влада відразлива, слава підступ
на, а репутація мудрості незмінна. 2. Gliscebat tamen ignis suppositus cineri doloso, donec jus
sceleri datum ac fomes incendiarum impiae rebellionis primus author motorque Bochdanus Chmie
lniczenko sive Chmielnicki accesserit – Так причаївся вогонь, захований в оманливому попелі,
поки закон, який злодіяння приборкав, не зневажив Богдан Хмельниченко або Хмельниць-
кий – головний підбурювач і палій пожежі того нечестивого бунту. 3. О vitae via dulcis, ubi bene
conscia mens est! – О, солодкий шлях життя, коли совість чиста! 4. Venisti Kijoviam, laureate
hospes, vidisti aere tuo tabernacula fixa vicisti indignites patriae hostes – Ти прийшов до Києва,
лавроносний гостю, ти побачив зміцнені твоїм коштом церковні бані, ти переміг могутніх воро
гів батьківщини.
1. Брати Ромул і Рем заснували Рим. 2. Він сказав і полегшив душу. 3. Я написав довго-
го листа товаришеві. 4. Греки Трою завоювали, місто спалили, майже всіх мешканців убили.
5. Геродот, грецький письменник, якого батьком історії звуть, міста багатьох народів побачив
і звичаї їхні описав. 6. Курка написала [нерозбірливо написано]. 7. Я був, ким ти є, ти будеш
тим, ким є я.
Вправа 3. З’ясуйте хто є авторами сентенцій із вправи 1. Підготуйте короткі
розповіді про них.
Ваганти37 – це творчі люди, що складали вірші, виконували пісні, декламували прозу,
мандруючи Європою впродовж XI–XIV ст. Явище зародилося і набуло поширення в Німеччи-
ні, Франції, Англії, Північній Італії. Вагантами називали здебільшого ченців-утікачів, школярів
і студентів. Основи середньовічної системи освіти були запозичені в Античності, викладання
велося латиною. Школи спочатку були вик лючно церковними, з розвитком міст з’явилися
також світські (приватні, гільдійські, муніципальні). Школярі мусили самі добували собі харчі:
вони підробляли, іноді жебрали, заробляли також, співаючи церковних пісень і складаючи
вірші. Значна частина цих текстів (сатиричні, любовні, застільні пісні та дотепні пародії на цер
ковні тексти й ритуали) були створені латиною, щоправда, не класичним, а розмовним її різно-
видом, що ускладнює читання й переклад. Розквіт творчості вагантів припадає на XII–XIII ст.,
XV ст. традиції вагантів пішли на спад. Проте явище не зникло безс лідно: у XVII–XVIII ст. з’яв
ляється український його різновид – мандровані дяки. Образ такого студента, бурсака Хоми
Брута, створив Микола Гоголь у своїй повісті «Вій».
Тема 18. Пасивний стан часів системи перфекта

Часи системи перфекта (perfectum, plusquamperfectum, futurum II), які передають завер
шену дію, утворюють форми пасивного стану шляхом поєднання дієприкметника минулого
завершеного часу пасивного стану (Participium perfecti passivi) та допоміжного дієслова esse
в одному з трьох часів: praesens, imperfectum, futurum I indicativi.
NB! Форми P.P.P. у першій, другій, третій особах однини мають закінчення -us (m.),
-a (f.), -um (n.), а в множині – -i (m.), -ae (f.), -a (n.).
37
лат. clerici vagantes – мандрівне духовенство
Минулий завершений час дійсного способу пасивного стану (Perfectum indicativi pas
sivi) утворюється завдяки поєднанню Р.Р.Р. та допоміжного дієслова esse в теперішньому часі
дійсного способу.
Давноминулий завершений час дійсного способу пасивного стану (Plusquamperfec
tum indicativi passivi) утворюється шляхом поєднання Р.Р.Р. та допоміжного дієслова esse в ми
нулому незавершеному часі дійсного способу.
Майбутній ІІ час дійсного способу пасивного стану (Futurum II indicativi passivi) утворюєть
ся шляхом поєднання Р.Р.Р. та допоміжного дієслова esse в майбутньому І часі дійсного способу.
Рerfectum indicativi passivi

passivum
1 sanatus, a, um sum я був оздоровлений, sanati, ae, a sumus
а, е / я оздоровився (кимось)
2 sanatus, a, um es sanati, ae, a estis
3 sanatus, a, um est sanati, ae, a sunt
Рlusquamperfectum indicativi passivi


passivum
1 victus, a, um eram я був переможений, victi, ae, a eramus
а, е / я перемігся (кимось)
2 victus, a, um eras victi, ae, a eratis
3 victus, a, um erat victi, ae, a erant
Futurum II indicativi passivi


passivum
1 nutritus, a, um ero я буду нагодований, nutriti, ae, a erimus
а, е / я нагодуюся (кимось)
2 nutritus, a, um eris nutriti, -ae, -a eritis
3 nutritus, a, um erit nutriti, -ae, -a erunt

– знаєте алгоритм утворення форм Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II indicativi passivi;
– знаєте, які часові форми дієслова esse (бути) потрібні для утворення цих часів;
– знаєте, чи мають особливості при утворенні перелічених часів дієслова різних дієвідмін;
– можете перекласти дієслова-приклади до цієї теми.
Вправи
Вправа 1. а) Запишіть повну словникову форму, визначте основи інфекта
і перфекта, дієвідміни дієслів. б) Утворіть Р.Р.Р.:
regěre, vidēre, provocāre, miscēre, munīre.
Вправа 2. Провідміняйте наступні дієслова в Perfectum, Futurum II, Plusquamper-
fectum indicativi passivi:
Вправа 3. Знайдіть і замініть активний стан дієслова на пасивний, перебудуйте

речення, щоб у них використовувалася пасивна конструкція38. Наприклад, Epistolam
scripsi. – Epistola a me scripta est.
1. Leсtum intellegi. 2. Aut inveniam viam, aut faciam. 3. Discordia concordiam ruit. 4. Tem
pus vulnera sanavit. 5. Fabulam tibi narravi. 6. Exegi monumentum aere perennius (Horatius). 7.
Graeci fraude Trojam occupavit. 8. Romāni Cicerōnem consulem patrem patriae nominaverunt. 9.
Milĭtes Romāni multas urbes in Gallia expugnaverunt. 10. Chirurgus vulneratum ad Nosocomium
Urbis suasit.
Вправа 4. Випишіть словникову форму кожного слова, перекладіть речення:
1. Лист товаришеві був написаний Юлієм Цезарем. 2. Учень був похвалений учителем
за старання. 3. Рим був заснований Ромулом. 4. Ліки були прийняті хворим. 5. Наше місто
було зміцнене муром. 6. Сміливі воїни були захищені панцирем. 7. Краса гір була створена
природою. 8. Муха не була зловлена орлом.
Першим відомим на сьогодні доктором наук серед українців був Юрій Дрогобич–Ко-
термак. Прикметно, що свій науковий ступінь він здобув саме у галузі медицини. Також Дро-
гобич є першим автором з України, чия книга вийшла друком – усього через декілька років
після винаходу друкарського верстата – це «Прогностична оцінка поточного 1483 року», на-
писана, як і належало, латинською мовою. Поєднання астрономії з медициною зовсім не ви-
падкове: у ті часи вважалося, що кожен лікар мусить знатися на зірках, щоб за розташуван-
ням небесних світил встановити час, коли можна здійснити операцію, коли найкраще діють ті
чи інші ліки. Водночас природничі науки дедалі тісніше пов’язувалися з філософією. На цій
основі у Болонському університеті розвивалася філософська течія, яку італійський історик
Карло Калькатера назвав гуманістичним натуралізмом медиків, підкреслюючи, що «виклада
ння медицини стало засобом розвитку природничого, земного, гуманістичного світогляду».
Тема 19. Неозначена форма дієслова (Modus Infinitivus). Наказовий

спосіб (Modus Imperativus)
У латинській мові існує значно більше видів інфінітива, ніж в українській.
Praesens infinitivi activi – неозначена форма дієслова теперішнього часу активного
стану утворюється шляхом приєднання до основи інфекта закінчень -rе/-ěre: cura-re – лікува-
ти, divid-ěre – розділяти.
Praesens infinitivi passivi – неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного
стану утворюється шляхом приєднання до основи інфекта закінчень -rі/-і: curarі – лікуватися,
divid-i – розділятися.
Perfectum infinitivi activi – неозначена форма дієслова минулого завершеного часу
активного стану утворюється шляхом приєднання до основи перфекта закінчення -isse: cura
v-isse – вилікувати (в минулому), divis-isse – розділити (в минулому).
Perfectum infinitivi passivi – неозначена форма дієслова минулого завершеного часу
пасивного стану утворюється шляхом поєднання Participium perfecti passivi з інфінітивом те-
перішнього часу дієслова-зв’язки esse: curatus, a, um esse – бути вилікуваним, divisus, a, um
esse – бути розділеним.
Futurum infinitivi activi – неозначена форма дієслова майбутнього часу активного стану
утворюється шляхом поєднання Participium futurі activi з інфінітивом теперішнього часу діє
слова-зв’язки esse: curaturus, a, um esse – вилікувати (в майбутньому), divisurus, a, um esse –
розділити (в майбутньому).
Futurum infinitivi passivi – неозначена форма дієслова майбутнього часу пасивного ста
ну утворюється шляхом поєднання супіна зі словом iri: curatum iri – бути вилікуваним (у май-
бутньому), divisum iri – бути розділеним (у майбутньому).
NB!
Дієприкметники, що входять до складу описових форм інфінітива, перебувають у тому
38
Пригадайте види пасивних конструкцій
ж роді й числі, що й іменник-підмет, з яким пов’язана дієслівна форма. Це не стосується супіна

в неозначеній формі дієслова майбутнього часу пасивного стану.
Дієслово sum, fui, esse (бути), що вживається лише в активному стані, має такі форми
інфінітива: esse – теперішній час, fuisse – минулий час, fore – майбутній час.
Наказовий спосіб (Modus Imperativus)
У латинській мові наказовий спосіб існує в активному та пасивному станах двох часів
– теперішнього і майбутнього I.
У теперішньому часі наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та множи-
ни. Імператив теперішнього часу активного стану (Imperativus praesentis activi) утворюєть-
ся так: а) 2-а особа однини наказового способу усіх дієвідмін – шляхом відкидання складу -rе
від неозначеної форми дієслова; б) 2-а особа множини дієслів І, ІІ та IV дієвідмін – шляхом до-
давання до основи інфінітива закінчення -te. У III дієвідміні між основою та закінченням -te
ставиться сполучний голосний -ǐ. Детальніше утворення наказового способу теперішнього
часу активного стану розглядалося в темі 12 «Загальна характеристика дієслова».
Наказовий спосіб теперішнього часу пасивного стану (Imperativus prаesentis passivi) ут
ворюється шляхом приєднання до основи інфекта закінчень -re/-ěre (в однині), -mini (у множи
ні) й сполучного голосного -i- між основою та закінченням – у дієсловах ІІІ дієвідміни. Наприклад:
conjugatio persona 2 singularis persona 2 pluralis

I orna-re прикрашайся orna-mini прикрашайтеся
II misce-re змішуйся misce-mini змішуйтеся
III divid-ere розділяйся divid-i-mini розділяйтеся
IV nutri-re годуйся nutri-mini годуйтеся
Наказовий спосіб майбутнього часу (Imperativus futuri I activi), на відміну від теперіш-
нього, має форми не лише для 2-ої, а також для 3-ої особи однини і множини. Алгоритм утво-
рення: до дієслівної основи інфекта приєднуються закінчення -to (в 2-ій і 3-ій особах однини),
-tote (в 2-ій особі множини) -nto (у 3-ій особі множини). При цьому між основою та закінченням
у дієсловах ІІІ дієвідміни з’являються сполучні голосні: -i- (3 ос. одн.) та (3 ос. множ.), а в дієсло-
вах IV – -u- в 3-ій особі множини. Наприклад:

2 orna-to прикрашай orna-tote прикрашайте
divid-i-to розділяй divid-і-tote розділяйте
nutri-to годуй nutri-tote годуйте
3 orna-to хай він прикрашає orna-nto хай вони прикрашають
divid-i-to хай він розділить divid-u-nto хай вони розділять
nutri-to хай він годує nutri-u-nto хай вони годують
Наказовий спосіб майбутнього часу пасивного стану (Imperativus futuri І passivi) – рід-
кісна форма імператива, що утворюється так: до основи інфекта в 2-ій i 3-ій особах однини
додається суфікс -tor, у 2-ій множини -mino, в 3-ій множини – -ntor; у дієсловах ІІІ і IV дієвідмін
між основою та закінченням з’являються сполучні голосні -i-/-u-. Наприклад:

2 orna-tor прикрашайся orna-mino прикрашайтеся
divid-i-tor розділяйся divid-і-mino розділяйтеся
nutri-tor годуйся nutri-і-mino годуйтеся
3 orna-tor хай він прикрашається orna-ntor хай вони прикрашаються
divid-i-tor хай він розділиться divid-u-ntor хай вони розділяться
nutri-tor хай він годується nutri-u-ntor хай вони годуються
Як видно з прикладів, різні часові форми латинського імператива українською пере-

кладаються однаково, оскільки в нашій мові не існує повних відповідників.
NB! Імператив теперішнього часу дієслова esse (бути) у 2-ій особі однини має форму
es (будь!), у 2-ій особі множини – este (будьте!). У наказовому способі майбутнього часу діє
слово esse має такі форми:

2 esto estote
3 esto sunto
Нагадаємо, це дієслово має лише форми активного стану.
NB! Деякі дієслова утворюють наказовий спосіб теперішнього часу активного стану
не за звичною схемою:
Infinitivus singularis pluralis

fiěri (робитися) fi! зробися! fite зробіться!
dicěre (говорити) diс! говори! dicite! говоріть!
ducěre (вести) duc! веди! ducite! ведіть!
facěre (робити) fac! роби! facite! робіть!
ferre (нести) fer! неси! ferte! несіть!
– знаєте види інфінітива латинської мови;
– знаєте правила утворення інфінітива теперішнього, минулого, майбутнього часів
в активному й пасивному станах;
– можете поставити дієслово esse у формі інфінітива різних часів;
– розумієте, як правильно українською перекладаються різні часові форми інфінітива;
– знаєте, які види імператива існують у латинській мові та вмієте їх утворювати.
Вправи
Вправа 1. Зробіть граматико-синтаксичний аналіз сентенцій, з’ясуйте, хто автор
кожної з них:
1. Scio me nihil scire – Я знаю, що нічого не знаю. 2. Legem brevem esse oportet – Закон
має бути коротким. 3. Qui tacet, consentire videtur – Хто мовчить, той, здається, погоджується.
4. Ruthenorum me esse et libenter profiteor – Я з українців, про що заявляю охоче і з гордістю.
5. Dic, hospes, Spartae, nos te hic vidisse iacentes, Dum sanctis patriae legibus obsequimur –
Скажи, чужинцю, що бачив нас тут, у Спарті, полеглими, але вірними батьківщині.
Вправа 2. Утворіть по одному виду імператива від кожного дієслова, перекладіть
українською:
curo, avi, atum, are; adhibeo, bui, bitum, ere; recipio, cepi, ceptum, ere; audio, ivi, itum, ire.
Вправа 3. Виконайте граматико-синтаксичний аналіз, перекладіть українською:
1. Thales, unus e septem, ex aqua dixit constare omnia. 2. Galli turrim constitui procul vide
runt. 3. Ego antiquas Lacedaemoniis jura tyrannos ademisse arbitror. 4. Constat ad salutem civium
inventas esse leges. 5. Quem nostrum fefellit, ita vos esse facturos? 6. Quem defendis, sperat se
absolutum iri. 7. Caesar reperiebat Belgas Rhenum antiquitus traductos. 8. Sperat senex diu se vic
turum. 9. Homerus traditur caecus fuisse. 10. Consules jubentur scribere exercitum. 11. Haec avis
scribitur conchis se solere complere. 12. Tu non videris perdidisse, quod petis.
Вправа 4. Перекладіть, перебудуйте речення: синтаксичну конструкцію
Accusativus cum infinitivо замініть на Nominativus cum infinitivо чи навпаки.
Наприклад: Acc. cum infinitivо: Video discipulos scribere. Nom. cum infinitivo: Videntur dis
cipuli scribere.
1. Audio vos legere. 2. Populi antiqui credebant multos deos mundum regere. 3. Notum est
amōrem caecum esse. 4. Omnes sciunt, labores corpus firmare. 5. Vides arborem florere.

1. Воїни сподівалися, що вони легко завоюють фортецю ворогів. 2. Учні добре знають,
що Оріховський був українським письменником. 3. Розповідають, що Дедал прокляв своє мис
тецтво. 4. Лівій передає, що вовчиця врятувала братів – засновників Риму. 5. Дивуюся тобі,
учню, що ти не виконав вправу.
Експерименти на тваринах – свинях і мавпах – започаткував Гален, що дало йому змогу
відкрити і описати чутливі і рухові нерви, сім черепно-мозкових нервів, будову стінок артерій,
кишок, матки, укласти перший анатомічний атлас. В епоху Відродження, коли на зміну схолас
тиці прийшло дослідне природовивчення, у лікарів з’явивилася можливість препарувати за-
мість тварин померлих людей. Одним із основоположників наукової анатомії був Леонардо
да Вінчі. Революційну роль в історії медицини зіграв Андреас Везалій (1514–1564 рр.) – завдя
ки йому анатомія отримала статус науки: професори університетів стали власноруч препару-
вати трупи, поєднуючи дослідження будови людського тіла з викладанням анатомії студентам.
Тема 20. Умовний спосіб (Modus Conjunctivus)

Умовний спосіб дієслова в латинській мові призначений для вираження дії можливої,
бажаної, сумнівної, нездійсненої тощо – тобто його функції ширші, ніж в українській, а форми
значно різноманітніші: латинський кон’юнктив існує в чотирьох часових формах (теперіш-
ньому, минулому недоконаного виду, минулому доконаного виду, давноминулому часах).
У головних і простих реченнях за допомогою кон’юнктива виражається:
1) заклик до дії: Laboremus! – Працюймо! – Conjunctivus hortativus;
2) пом’якшена вимога, наказ: Misceatur, detur, signetur – Нехай буде змішано, видано, по
значено – Conjunctivus imperativus;
3) можливість виконання дії: Haec non cogitet – Я б не могла цього подумати – Conjunc
tivus potentialis;
4) заборона, із заперечною часткою ne: Ne scribas – Не пиши – Conjunctivus prohibitivus;
5) побажання, яке не здійснилося, але може здійснитися: Utinam convalescam! – О, як
що б я видужав! – Conjunctivus optativus;
6) сумнів, вагання: Quid facerem? – Що мені було робити? – Conjunctivus dubitativus;
7) поступка, можливість виконання дії: Sit hoc verum – Припустімо, це правда – Conjun
ctivus concessivus.
У підрядних реченнях латинський кон’юнктив, втрачаючи своє первісне суб’єктивне зна
чення, граматизується, тобто вживається для підкреслення зв’язку або залежності підрядно-
го речення від головного.
Утворення форм кон’юнктива
1. Теперішній час умовного способу активного й пасивного станів (Praesens conjunctivі
activi, Praesens conjunctivі passivi) утворюється шляхом додавання до основи інфекта суфік
сів -е- (дієслова І дієвідміни) та -а- (решта) й особових закінчень.
NB! При цьому в дієсловах І дієвідміни кінцевий голосний основи -а- зникає.
Praesens Conjunctivi:

activum
1 (я) -e-/-а-m (ми) -e/-а-mus
2 (ти) -e/-а-s (ви) -e/-а-tis
3 (він, вона, воно) -e/-а-t (вони) -e/-а-nt
passivum
1 (я) -e/-а-r (ми) -e/-а-mur
2 (ти) -e/-а-ris (ви) -e/-а-mini
3 (він, вона, воно) -e/-а-tur (вони) -e/-а-ntur
Зразок відмінювання дієслів

NB! Закінчення основи -а- зникає перед суфіксом -е-
activum
1 san-e-m я оздоровив, ла, san-e-mus
ло б / нехай я оздоровлю
2 sana-e-s san-e-tis
3 san-e-t san-e-nt
passivum
1 san-e-r я оздоровився, san-e-mur
лася, лося б / нехай я
буду оздоровлений, а, е
2 san-e-ris san-e-mini
3 san-e-tur san-e-ntur
activum
1 doce-a-m doce-a-mus
2 doce-a-s doce-a-tis
3 doce-a-t doce-a-nt
passivum
1 doce-a-r doce-a-mur
2 doce-a-ris doce-a-mini
3 doce-a-tur doce-a-ntur
activum
1 vinc-a-m vinc-a-mus
2 vinc-a-s vinc-a-tis
3 vinc-a-t vinc-a-nt
passivum
1 vinc-a-r vinc-a-mur
2 vinc-a-ris vinc-a-mini
3 vinc-a-tur vinc-a-ntur
activum
1 nutri-a-m nutri-a-mus
2 nutri-a-s nutri-a-tis
3 nutri-a-t nutri-a-nt
passivum
1 nutri-a-r nutri-a-mur
2 nutri-a-ris nutri-a-mini
3 nutri-a-tur nutri-a-ntur
2. Минулий незавершений час умовного способу активного й пасивного станів (Imper

fectum conjunctivі activi, Imperfectum conjunctivі passivi) утворюється шляхом додавання
до 4-ої словникової форми дієслова перелічених особових закінчень.

activum
1 nutrire-m nutrire-mus
2 nutrire-s ти годував, ла, ло б / nutrire-tis
нехай ти годував, ла, ло
3 nutrire-t nutrire-nt
passivum
1 nutrire-r nutrire-mur
2 nutrire-ris ти годувався, лася, лося nutrire-mini
б / нехай ти був годований, а, е
3 nutrire-tur nutrire-ntur
3. Минулий завершений час умовного способу активного стану (Perfectum conjunctivі

activi) утворюється шляхом додавання до основи перфекта (2-ої словникової форми дієсло-
ва) компонентів:

activum
1 (я) -erim (ми) -erimus
2 (ти) -eris (ви) -eritis
3 (він, вона, воно) -erit (вони) -erint
Минулий завершений час умовного способу пасивного стану (Perfectum conjunctivі pas
sivi) утворюється шляхом поєднання дієприкметника минулого часу пасивного стану (Р.Р.Р.)
та дієслова esse (бути) у формах кон’юнктива теперішнього часу.

activum
1 vic-erim vic-erimus
2 vic-eris vic-eritis
3 vic-erit він, вона, воно vic-erint
переміг, ла, ло би / нехай він,
вона, воно переміг, ла, ло
passivum
1 victus, -a, -um sim victi, -ae, -a simus
2 victus, -a, -um sis victi, -ae, -a sitis
3 victus, -a, -um sit нехай він, victi, -ae, -a sint
вона, воно був, була, було
переможений, а е
4. Давноминулий завершений час умовного способу активного стану (Plusquamperfec

tum conjunctivі activi) утворюється шляхом додавання до інфінітива перфекта особових за-
кінчень, перелічених у першому пункті.
Давноминулий завершений час умовного способу пасивного стану (Plusquamperfectum
conjunctivі passivi) утворюється шляхом поєднання дієприкметника минулого часу пасивного
стану (Р.Р.Р.) та дієслова esse (бути) у формах кон’юнктива минулого часу недоконаного виду:
activum
1 docuisse-m docuisse-mus ми б навчили /
нехай би ми навчили
2 docuisse-s docuisse-tis
3 docuisse-t docuisse-nt
passivum
1 doctus, -a, -um essem docti, -ae, -a essemus
2 doctus, -a, -um esses docti, -ae, -a essetis ви б навчи
лися / нехай би ви навчилися
3 doctus, -a, -um esset docti, -ae, -a essent
Дієслово esse в умовному способі

Praesens conjunctivі
1 sim simus
2 sis sitis
3 sit sint
Imperfectum conjunctivі
1 essem essemus
2 esses esetis
3 esset essent
Рerfectum conjunctivі
1 fu-erim fu-erimus
2 fu-eris fu-eritis
3 fu-erit fu-erint
Рlusquamperfectum conjunctivі
1 fuisse-m fuisse-mus
2 fuisse-s fuisse-tis
3 fuisse-t fuisse-nt

– в яких часах утворюються форми кон’юнктива;
– алгоритм утворення форм умовного способу в різних часах;
– як відмінюється дієслово esse в кон’юнктиві різних часів;
– можете перекласти особові форми дієслів в умовному способі, утворені для прикладу.
Вправи
Вправа 1. Запишіть словникові форми, утворіть різні види умовного способу
від дієслів:
regěre (imperf. conj. pass.), miscēre (praes. conj. act.), provocāre (praes. conj. pass.), legěre
(plusquamperf. conj. act.), munīre (perf. conj. pass.).
Вправа 2. Вкажіть словникові форми дієслів, перекладіть українською їхні форми
в різних часах, способах, станах:
amāri, audīveris, ornata sum, studērent, accusāre, curaret, legantur, amabitis, audiebar,
studueram, accusati simus, leguntur, amo, auditum esset, accusavisti, legeremus, audires.
Вправа 3. Проаналізуйте, перекладіть, поставте присудок головного речення
в одному з минулих часів, зробіть необхідну заміну в підрядному реченні:
1. Curemus, ut bonos honoremus et a bonis honoremur. 2. Tanta est vis veritatis, ut se ip
sam sua claritate defendat. 3. Caesar imperat, ne milites flumen transeant. 4. Non dubito, quin
omnia intellegas. 5. Dic mihi quis amicus tecum sit.
1. Arboribus consita Italia est, ut tota pomarium videatur. 2. Hannibal venenum sumpsit, ne
vivus in potestatem Romanorum veniret. 3. Orpheus tam dulce cantavit, ut homines delectaret.
4. Pyrrhus, Epirotarum rex, ut auxilium Tarentinis ferret, in Italiam venit. 5. Aliquot de causis accide
rat, ut Galli belli renovandi consilium caperant. 6. Opĕram dedi39, ut te quam primum vidērem. 7.
Ante senectūtem curāvi, ut bene vivĕrem; in senectūte, ut bene moriar. 8. Dent opĕram consŭles,
ne quid res publĭca detrimenti capiat. 9. Valde metuo, ne frigeas in hibernis. 10. Omnes labōres te
excipĕre video; timeo, ut sustineаs. 11. Imperātor metuēbat, ne ad supplicium traderētur. 12. Non
dubĭto, quin me ames, amavĕris, amatūrus sis. 13. Non dubitāvi, quin me amāres, amavisses, ama
tūrus esses. 14. Consŭli permissum est, ut duas legiōnes scribĕret. 15. Fiĕri potest, ut errem.
1. Edimus ut vivamus, non vivimus, ut edamus – Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти.
2. Do, ut des; facio, ut facias – Я даю, щоб ти дав; я роблю, щоб ти робив.
3. Praesis, ut prosis ne ut imperes – Ти маєш очолити, щоб принести користь, а не заволодіти.
4. Respue quod non es – Не будь тим, ким ти не є.
5. Sint, ut sunt, aut non sint – Хай буде, як є, або не буде ніяк.
Тема 21. Відкладені й напіввідкладені дієслова

(Verba Deponentia et Semideponentia)
Близько двох сотень латинських дієслів, що належать до різних дієвідмін, вживаються
лише в пасивному стані, маючи при цьому тільки активне значення – це так звані відкладені
дієслова (verba deponentia40). Подібне явище існує в українській мові – дієслова, які закінчую
ться на -ся, що, однак, не надає їм зворотного чи пасивного значення.
Латинські відкладені дієслова записуються в словнику в трьох основних формах: 1)
в 1-ій особі однини Praesens indicativi passivi; 2) в 1-ій особі однини Perfectum indicativi passivi;
3) в Infinitivus praesentis passivi. Наприклад, partior, partitus sum, partiri – розділяти. При цьо-
му відсутня 2-га словникова форма, оскільки основа перфекта активного стану не потрібна
за визначенням; замість супіна, що в звичайних дієслів є 3-ою словниковою формою, записує
39
Dare operam – турбуватися
40
Від лат. depono, posui, positum, ěre – відкладати, відкидати
ться Р.Р.Р. у формі чоловічого роду. Основа інфекта відкладених дієслів визначається так
само з останньої словникової форми (Infinitivus praesentis) шляхом відкидання закінчення
-ri/-i. Наприклад, основа дієслова partior, partitus sum, partiri – parti-.
Утім відкладені дієслова утворюють і кілька форм активного стану – це дієприкметники
двох теперішнього й майбутнього часів (Р.Р.А., P.F.A.), а також віддієс лівний іменник – gerun
dium. Нерідко утворений від відкладених дієслів дієприкметник минулого завершеного часу
(Р.Р.Р.) має значення обох станів – як активного, так і пасивного, залежно від контексту: par
titus, а, um – розділений, той, що розділяє.
Деякі дієслова у часах системи інфекта мають лише активні форми, а в часах системи
перфекта – лише пасивні, і навпаки. При цьому вони мають виключно активне значення. Це
напіввідкладені дієслова (verba semideponentia). Наприклад, audeo, ausus sum, audēre – нава
жуватися; revertor, reverti, reverti – обертатися.
Відкладені дієслова відмінюються за загальними правилами, але тільки в пасивному
стані; напіввідкладені частину форм утворюють у пасивному, частину – в активному стані, за
лежно від конкретного дієслова.
– знаєте, що таке відкладені дієслова;
– можете назвати основні словникові форми відкладених дієслів;
– знаєте, чим напіввідкладені дієслова відрізняються від відкладених;
– можете визначити основу та дієвідміну відкладених і напіввідкладених дієслів;
– знаєте, які форми активного стану утворюються відкладеними дієсловами.
Вправи
Вправа 1. Провідміняйте в усіх часах дієслова:
nascor, natus sum, nasci – народжуватися; soleo, solitus sum, solēre – звикнути.
Вправа 2. а). Перекладіть латиною, використовуючи відкладені та напіввідкладені
дієслова, вкажіть словникові форми:
1. Улови почуття, а слова прийдуть. 2. Солодко й почесно вмерти за батьківщину. 3. Фак-
ти говорять. 4. Народжували гори, народилася миша. 5. Або перемогти, або померти. 6. Зав
жди пам’ятай своїх учителів. 7. Спершу жити, потім мудрувати.
б) Поясніть значення цих висловів.
Вправа 3. Виберіть правильну форму присудка у реченні:
1. Caesar anno centesĭmo ante aeram nostram (nascātur, natus est, nascor, nasci, nascā
mĭni). 2. Homo ebriātus somno (pollicēri, arbitrāri, gaudēre, reverti, sanāri) solet.
Вправа 3. Виберіть правильний переклад речення:
1. Pollice ad me venīre (Він обіцяє прийти до мене; Пообіцяйте прийти до мене; Пообіцяй
прийти до мене; Він пообіцяв прийти до мене; Пообіцявши, він прийшов до мене). 2. Senex
obliviscĕtur suam juventūtĕm (Старий забуває свою молодість; Старий давно забув свою моло-
дість; Старий забув свою молодість; Старий забуде свою молодість). 3. Heri Belgae Gallos ag
ressi sunt (Вчора бельги напали на галлів; Вчора бельги нападали на галлів; Вчора галли на-
пали на бельгів; Вчора галли нападали на бельгів; Вчора бельги були атаковані галлами). 4.
Filĭa gavīsa est suam matrem visūra esse (Дівчина зрадіє, що побачить свою матір; Дівчина
зраділа, що побачить свою матір; Дівчина радіє, що побачить свою матір; Дівчина радіє, що
побачила свою матір; Дівчина була рада, що побачила свою матір). 5. Сонце давно зійшло (Sol
ortus est; Sol oritur; Sol ortus erat; Sol ortum erat; Sol ortus erit).
1. Non progredi est regredi – Не йти вперед – це рухатися назад.
2. Nil admirari – Ні з чого не дивуватися.
3. Victoria scis, Hannibal, victoria uti nescis – Умієш перемагати, Ганібале, не вмієш скорис
татися перемогою.
4. Ultra posse nemo obligatur – Нікого не можна змусити до того, що понад його можливості.
5. Cito pede labitur aetas – Швидким кроком плине час.
Розділ 5. Інші частини мови
Тема 22. Прийменник (Praepositio)

Прийменники, які використовуються в медичній термінології для утворення низки ви-
разів (наприклад, per telam – через марлю, cum oleo – з олією, in charta cerata – у чорній склян-
ці та ін.), поділяються на два види: 1) прийменники, після яких наступне слово (іменник, прик
метник, займенник) перебуває в акузативі – таких більшість; 2) прийменники, після яких нас
тупне слово перебуває в аблятиві. Окремі прийменники можуть керувати як акузативом, так
і аблятивом – залежно від контексту.
Прийменники Значення Приклад Переклад

з аблятивом
a, ab від, за допомогою ab origine від початку
cum з, разом з cum spiritu зі спиртом
de про, з de vita про життя
e, ex з, із ex tempore за потребою
pro для, за pro narcosi для наркозу
sine без sine oleo без олії
prae перед prae se поперед себе
Прийменники in (в, на), inter (серед) sub (під) керують акузативом, якщо утворене з їх-
ньою допомогою словосполучення, відповідає на питання «куди?» або аблятивом, якщо сло-
восполучення відповідає на питання «де?». Наприклад:
Словосполучення Переклад
in aquam у воду
in aqua у воді
inter costas між ребра
inter costa між ребрами
sub linguam під язик
sub lingua під язиком
Медичні терміни з прийменниками

1. Contra tussim – проти кашлю.
2. In ampullis – в ампулах.
3. In tabulettis – у таблетках.
4. In dragee – у драже.
5. In vitro nigro – у чорній склянці.
6. In vitro fusco – у темній склянці.
7. In charta cerata – у навоскованому папері.
8. In charta paraffinata – у парафінованому папері.
9. Pro auctore (pro me) – для автора (для мене)
10. Pro cursu – курсова доза
11. Pro die – на день, доброва доза
12. Pro dosi – доза на один прийом
13. Pro infantibus – для дітей
14. Pro injectionibus – для ін’єкцій
15. Pro narcosi – для наркозу
16. Pro usu parenterali – для парентерального застосування
Вправи
1. Утворіть словосполучення, перекладіть. Зверніть увагу на те, з яким відмінком
вживається кожен прийменник:
a) pro (memoria, ae, f. – пам’ять), adversus (morsus, us, m. – укус), ante (operatio, onis, f. – опе
рація), in (vitrum, i, n. – склянка), in (vivus, a, um – живий), ex (officium, i, n. – обов’язок), sub (dia
phragma, atis, n. – діафрагма), pro (narcosis, is, f. – наркоз), post (scriptus, a, um – написаний), per
(os, oris, n. – рот).
b) сontra (tussis, is, f. – кашель, siccus, a, um – сухий), supra (ramus, i, m. – гілка, posterior,
ius – задній), sine (oleum, i, n. – олія, масло, Vaselinum, i, n. – вазелін), pro (extractum, i, n. – екстракт,
purus, a, um – чистий), in (dorsum, i, n. – спина, спинка, lingua, ae, f. – язик), cum (folium, i, n. – лис
ток, Hyosciamus, i, m. блекота), extra (fasciculus, i, m. – жмуток, пучок, gracilis, e – тонкий), trans
(stratum, i, n. – шар, multiformis, e – багатоформний), pro (tunica, ae, f. – оболонка, internus, a,
um – внутрішній, oculus, i, m. – око), de (ligamentum, i, n. – зв’язка, inguinalis, e – пахвинний), per
(foramen, inis, n. – отвір; magnus, a, um – великий, cranium, i, n. – череп), infra (vinculum, i, n. – ву
здечка, longus, a, um – довгий), inter (labyrinthus, i, m. – лабіринт, osseus us, a, um – кістковий),
ex (spatium, i, n. – простір, endolymphaticus, a, um – ендолімфатичний).
2. Виконайте граматичний аналіз, перекладіть українською текст:
De modis introductionis medicamentorum
Remedia medica in duos classes dividuntur: ad usum externum et ad usum internum. Medi
camenta saepissime per os sumuntur, rarius aliis modis introducuntur. Solutiones speciales adhi
bentur pro injectionibus subcutaneis, vel inrta venas, inrta arterias introducuntur. Suppositoria
in rectum, globuli in vaginam inducuntur. Unguenta saepe pro frictione signantur. Sunt medica
menta pro inhalatione. Sunt medicamenta, quae sub linguam ponuntur.
3. Випишіть словникові форми, перекладіть латиною речення:
1. Вимочуйте листя впродовж години. 2. Тулуб тіла поділяється на частини верхню і
нижню. 3. Ботаніка є наукою про життя рослин. 4. Передня частина голови зветься обличчям,
на ньому розташовані лоб, очі, щоки, ніс, рот підборіддя. 5. Різні види ліків проти бронхіту
застосовуються. 6. Чоловіче підборіддя бородою вкрите, жіноче – гладеньке, хлопчики теж
без борід. 7. Птахи мають крила для польоту. 8 Всі тварини, які на землі мешкають, поділяю
ться на шість класів. 9. Людина (хоч вона має почуття і може мислити) також до тварин зара
ховується. 10. Крізь вікно діти бачать жовте листя, ознаки осені.
1. Unum castigabis, centum emendabis – Одного покараєш – сто виправиш.
2. Qui scribit, bis legit – Хто пише, двічі читає.
3. Qui tacet, consentit – Хто мовчить, той погоджується.
4. Nomen est omen – Назва – це ознака.
5. Salus populi suprema lex – Добробут народу – найвищий закон.
Розділ 5. Інші частини мови 75
Тема 23. Віддієслівні утворення: іменник (Gerundium)

та прикметник (Gerundivum)
Латинське дієслово слугує робочим матеріалом для утворення не лише різних видів діє
прикметників, а й віддієслівного іменника, що виражає тривалу дію (gerundium) та віддієслів-
ного прикметника (gerundivum).
Ґерундій утворюється від основи інфекта шляхом додавання суфіксів -nd- (для дієслів
І–ІІ дієвідмін) чи -end- (для дієслів ІІІ–IV). Відмінюється лише в однині, за зразком ІІ відміни іме
нників. При цьому замість номінатива використовує форму інфінітива дієслова: scriběre – пи-
сати, писання; ars scribendi – мистецтво писати (мис тецтво писання). В українській мові не іс-
нує ґерундія – віддієслівні іменники зі значенням тривалості дії, утворені від дієслів, не вино-
сяться в окрему категорію (зокрема такі слова як «навчання», «побачення», «вірування»).
Ґерундив утворюється від основи інфекта шляхом додавання суфіксів -nd- (для І–ІІ діє-
відмін) чи -end- (для ІІІ–IV) і родових закінчень -us, -a, -um. Утворені форми відмінюються за зра
зком прикметників 1-ої групи. Залежно від конструкції, в якій вживається, ґерундив має два
основних значення: 1) у ролі означення відповідає дієприкметнику пасивного стану недокона
ного виду в українській мові: videndus – бачений, legendus – читаний; 2) в ролі іменної частини
складеного присудка виражає необхідність виконання дії, наприклад: legendus est – потрібно
почитати.
Ви засвоїли тему, якщо…
– знаєте, як утворюються ґерундій і ґерундив;
– можете пояснити, чим відрізняються їхні синтаксичні функції;
– знаєте, як відмінюється ґерундив;
– знаєте, як звучить форма ґерундія в номінативі.
Вправи
Вправа 1. Утворіть ґерундій і ґерундив від дієслів:
accusare, habēre, legěre, punire.
Вправа 2. Виконайте граматико-синтаксичний аналіз, перекладіть речення:
1. Librum lecturus sum, quem mihi pater dedit. 2. Cum apres avolaturae sunt, consonant
vehementer. 3. Hannibal nunquam cum Romanis pacem compositurus fuit. 4. Aves dormiturae ca
put sub alas abscondunt. 5. Magna pars hominium, cum navigaturi sunt, de tempestate non cogi-
tant. 6. Puer aegrotus diligenter curandus est. 7. Epistola tibi scribenda est. 8. Nobis pro patria pug
nandum est. 9. Ceterum censeo Carthaginem delendam esse. 10. Adolescentia in labore et pa-
tientia exercendia est.
Вправа 3. Виконайте граматико-синтаксичний аналіз висловів:
1. Non progredi est regredi – Не йти вперед – значить іти назад. 2. Ad cogitandum et age
ndum homo natus est – Людина народжена для мислення і діяльності. 3. Fit fabricando faber –
Майстром стає той, хто вправляється в майстерності. 4. Legere et non intellegere neglegere
est – Читати і не вникати – означає, недбало ставитися до прочитаного. 5. Homines nihil agendo
discunt male agere – Люди, нічого не роблячи, навчаються робити погане.
Станіслав Оріховський Роксолан (1513–1566) – оратор, письменник, публіцист, філософ,
історик, полеміст, гуманіст. Був сином дрібного шляхтича з Перемишля і православної попів-
ни з Лемківщини. У політичному трактаті «Вірний підданець» заявив: «Я українець, про що ка
жу охоче і з гордістю». Власні твори, які друкувалися в Речі Посполитій і на Заході, підписував
«Orichovius Roxolanus» (роксоланами у ті часи, за теорією, яку підтримував Оріховський, нази
вали мешканців теперішньої України). Майже всі твори С. Оріховського написані латинською
мовою. Він був одним із найвидатніших людей Європи свого часу. Навчався у Мартіна Лютера
і Філіпа Меланхтона, знав Альбрехта Дюрера, Ульріха фон Гутена та ін. Протестував проти
безшлюбності католицьких священників, як виняток мав сім’ю і не був позбавлений духовно-
го сану. Своїм життям і творчістю набув великий авторитет серед сучасників і нащадків.
Тема 24. Дієприкметники (Participia)

Латинські дієприкметники бувають трьох видів:
Participium perfecti passivi (P.P.P.) – дієприкметник минулого часу пасивного стану
утворюється від основи 3-ої словникової форми дієслова шляхом приєднання до неї родових
закінчень -us, -a, um – як у прикметників 1-ої групи, за зразком яких P.P.P. і відмінюється.
Наприклад, P.P.P. від дієслова scribo, psi, ptum, ěre – писати – scriptus, a, um – написа-
ний, а, е.
Participium futuri activi (P.F.А.) – дієприкметник майбутнього часу активного стану
утворюється так само від основи 3-ої словникової форми дієслова, однак між нею та родо-
вими закінченнями -us, -a, um вставляється суфікс -ur-. Відмінювання відбувається за зра
зком прикметників 1-ої групи. Такий дієприкметник виражає задум, намір, бажання вико
нати дію.
Наприклад, P.F.А. від дієслова misceo, miscui, xtum, ēre – змішувати: mixt-ur-us, а, um –
той, та, те що призначений, а, е для змішування.
Participium praesentis activi (P.P.А.) – дієприкметник теперішнього часу активного ста
ну утворюється від основи 4-ої словникової форми дієслова шляхом приєднання до неї суфік-
сів -ns (у I, II дієвідмінах) чи -еns (у ІІІ, IV дієвідмінах) в номінативі однини. Починаючи з ґенети-
ва однини в решті відмінкових форм викорис товуються суфікси -nt-/-еnt- відповідно, крім
яких додаються також закінчення ІІІ відміни (голосного типу). Цим PPA уподібнюється до прик
метників 2-ої групи (з одним родовим закінченням).
Наприклад, P.P.А. від дієслова amo, avi, atum, are – любити: amans, ntis – той, та, те, що
любить.
Вправи
Вправа 1. Прочитайте, зробіть граматичний аналіз, перекладіть українською
речення:
1. Ventus est fluens aёr. 2. Ave Caesar! Morituri te salutant! 3. Dentes permanentes post
dentes lacteos increscunt. 4. Vere appropinquante, aves advŏlant. 5. Serpentinam prudentiam
para, conjuncturus cum columbina simplicitate. 6. Etrusci suis finibus profecturi errant. 7. Troja
capta Ulixes domum revertit. 8. Noli tangere aegrotum dormientem. 9. Alea jacta est. 10. Bellum
scripturus sum, quod Romani cum Carthagine gesserunt. 11. Verba volant, scripta manent. 12.
Urbs ornata multis monumentis statuisque. 13. Id vitium non innatum, sed acquisitum fuit. 14.
Spartaco duce servi pro libertate sua pugnabant.
Вправа 2. Утворіть і перекладіть Р.Р.Р., Р.Р.А., P.F.A. від дієслів:
incido, cidi, cisum, ěre – різати; finio, ivi, itum, ire – завершувати; lego, legi, ctum, ěre – чи-
тати; gaudeo, gavisus sum, ēre – тішитися
1. Розкажіть прочитану казку. 2. Видай хворому поділений порошок. 3. Коли прийшла
звістка про наближення козацького війська, львів’яни зачинили ворота міста. 4. Учень про-
читав складене речення. 5. Розчинена речовина змінить колір. 6. Богдана Хмельницького,
який вступав до Києва, вітали тисячі мешканців.
Вправа 4. Провідміняйте в однині та множині 2–3 словосполучення (іменник
з дієприкметником) із попередньої вправи.
1. Volens nolens debens – Хочеш-не хочеш – мусиш.
2. Luna latrantem canem non timet – Місяць не боїться гавкоту собаки.
3. Audentes fortuna аdjuvat – Сміливим доля сприяє.
4. Ira – furor brevis est – Гнів – короткочасне безумство.
5. Sapienti sat – Розумному досить.
Тема 25. Числівник (Nomen Numerale)

Римська система числення базується на використанні літер латинського алфавіту в яко
сті знавків-цифр. У римлян налічується всього сім основних цифр: I, V, X, L, C, D, M – нату-
ральні числа записуються за допомогою повторення цих цифр. При цьому, якщо більша цифра
стоїть перед меншою, то вони додаються (принцип додавання), якщо ж менша – перед біль-
шою, то менша віднімається від більшої (принцип віднімання).
VII – 5 + 2 = 7
CD – 500 – 100 = 400
CM – 1000 -100 = 900
MC – 1000+100 = 1100
Ця система числення на сьогодні застосовується рідко, оскільки виконання арифметич
них дій над багатозначними числами в цій системі незручне. Проте її використовують для по
значення розділів і частин законів, томів видань, століть, місяців датах (наприклад, 1.V.2015),
на циферблатах годинників, як порядкові числівники, а також із естетичною метою.
NB!
Горизонтальна риска над знаком-цифрою у римлян означала збільшення в 1000 разів.
Числівники латинської мови поділяються на чотири категорї:
1. Кількісні (numeralia cardinalia), які відповідають на запитання quot – скільки? Напри-
клад, unus, a, um – один, а, е
2. Порядкові (numeralia ordinalia), що відповідповідають на запитання quotus – котрий,
а, е? Наприклад, primus, a, um – перший, а, е
3. Розділові (numeralia distributiva), які відповідають на запитання quoteni – по скіль-
ки? Наприклад, singuli – по-одному
4. Числівники-прислівники (adverbia numeralia), що відповідповідають на запитання
quotiens – як часто? скільки разів? Наприклад, semel – oдин раз.
Цифри Numeralia
араб- рим- Cardinalia Ordinalia Distributiva Adverbia
ські ські
1 I unus, a, um primus, a, um singuli, ae, a semel
один, -а, -е перший, -а, -е по одному один раз
2 II duo, duae, duo secundus, a, um bini, ae, a bis
3 III tres, tria tertius, a, um terni, ae, a ter
4 IV quattuor quartus, a, um quaterni, ae, a quater
5 V quinque quintus, a, um quini, ae, a quinquies
6 VI sex sextus, a, um seni, ae, a sexies
7 VII septem septimus, a, um septeni, ae, a septies
8 VIII octo octavus, a, um octoni, ae, a octies
9 IX novem nonus, a, um noveni, ae, a novies
10 X decem decimus, a, um deni, ae, a decies
Цифри Numeralia
арабські римські Cardinalia Ordinalia
11 XI undecim undecimus, a, um
12 XII duodecim duodecimus, a, um
13 XIII tredecim tertius decimus, a, um
14 XIV quattuordecim quartus decimus, a, um
15 XV quindecim quintus decimus, a, um
16 XVI sedecim sextus decimus, a, um
17 XVII septendecim septimus decimus, a, um

18 XVIII duodeviginti duodevicesimus, a, um
19 XIX undeviginti undevicesimus, a, um
20 XX viginti vicesimus, a, um
21 XXI unus et viginti alter et vicesimus, a, um,
viginti unus vicesimus alter
28 XXVIII duodertiginta duoderticesimus, a, um
29 XXIX undertiginta underticesimus, a, um
30 XXX triginta tricesimus, a, um
40 XL quadraginta quadragesimus, a, um
50 L quinquaginta quinquagesimus, a, um
60 LX sexaginta sexagesimus, a, um
70 LXX septuaginta septuagesimus, a, um
80 LXXX octoginta octogesimus, a, um
90 XC nonaginta nonagesimus, a, um
100 C centum centesimus, a, um
101 CI centum et unus, centum unus primus et centesimus, a, um
200 CC ducenti, ae, a ducentesimus, a, um
300 CCC trecenti, ae, a trecentesimus, a, um
400 CCCC, CD quadringenti, ae, a qudrigentisimus, a, um
500 D / IƆ quingenti, ae, a quingentesimus, a, um
600 DC sescenti, ae, a sescentisimus, a, um
700 DCC septingenti, ae, a septingentesimus, a, um
800 DCCC octingenti, ae, a octingentesimus, a, um
900 CM, DCCCC nongenti, ae, a nongentesimus, a, um
1000 M / CIƆ mille millesimus, a, um
2000 MM duo milia bis millesimus, a, um
10 000 CCIƆƆ decem milia decem millesimus, a, um
100 000 CCCIƆƆƆ centum milia centum millesimus, a, um
1000 000 CCCCIƆƆƆ decies centena milia decies centies millesimus, a, um
Утворення числівників
1. Числівники, які закінчуються на 8 і 9 (починаючи з 18 і 19) утворюються шляхом
віднімання від назви наступного десятка двох чи однієї одиниць відповідно. Наприклад:
18 – duo-de-viginti
19 – un-de-viginti
28 – duo-de-triginta
29 – un-de-triginta
Це правило не стосується утворення назв числівників, де, за цим правилом, мали б
залучатися назви сотень (починаючи з 98 і 99):
98 – nonaginta octo
99 – nonaginta novem
198 – centum et nonaginta octo
2. Числівники від 21 до 99 утворюються за двома схемами:
а). На першому місці – число десятків, далі – число одиниць (подібно до того, як в україн
ській мові). Наприклад:
22 – viginti duo
34 – triginta quattuor
85 – octoginta quinque
б). Спочатку ставиться число одиниць, після чого вказується число десятків, що приєд
нується сполучником et – і:
22 – duo et viginti
34 –quattuor et triginta
85 – quinque et octoginta
3. У тризначних та багатозначних числах на першому місці – числа більшого розряду,
далі – меншого, без сполучника:
147 – centum quadraginta septem
588 – quingenti octoginta octo
4. У складених порядкових числівниках усі числа виражаються порядковими числів-
никами – на відміну від української, де порядковим числівником є лише останнє слово:
135-ий – centesimus tricesimus quintus
654-ий – sescentesimus quinquagesimus quartus
Відмінювання числівнинків
Серед кількісних числівників відмінюються за родами і відмінками unus, a, um – один,
а, е – один, а, е, duo, ae, o – два, tres, tria – три:
Відмінкові форми числівника unus, a, um – один, а, е існують також у множині: а) у зна-
ченні «одні лише», б) у сполученні uni – alteri – одні – інші, в) у разі, коли слово не має грама-
тичної форми однини (pluralia tantum).
Числівник mille – тисяча відмінюється у множині за зразком іменників ІІІ відміни серед-
нього роду голосного типу.
Casus Nomina numeralia

m. f. n. m. f. n. m., f. n. m., f., n.
Nom. unus una unum duo duae duo tres tria milia
(millia)
Gen. unius duorum duarum duorum trium milium
Dat. uni duobus duabus duobus tribus milibus
Acc. unum unam unum duos duas duo tres tria milia
Abl. uno una uno duobus duabus duobus tribus milibus
Сотні від 200 до 900 відмінюються за І–ІІ відмінами лише в множині. Кількісні числівни-
ки від 4 до 100 не відмінюються.
Зразок відмінювання числівника 200 – ducenti, ae, a:
Genus
Casus m. f. n.
Nom. ducenti ducentae ducenta
Gen. ducentorum ducentarum ducentorum
Dat. ducentis
Acc. ducentos ducentas ducenta
Abl. ducentis
Порядкові числівники відмінюються як прикметники 1-ої групи, тобто за І–ІІ відмінами.
Узгодження числівників з іменниками
На відміну від української мови, в латинській числівники не впливають на відмінок
іменника, а узгоджуються з ним, на зразок прикметника – в роді, числі, відмінку. Зрозуміло,
що це ніяк не позначається на формі невідмінюваних числівників.
Наприклад:
m. f. n.
unus liber una puella unum bellum
duo libri duae puellae duo bella
tres libri tres puellae tria bella
quattuor libri quattuor puellae quattuor bella
septem sapientes septem stellae septem templa
nonaginta octo cives etc.
Єдиним винятком із цього правила узгодження є числівник mille – тисяча, який у формі
однини не змінюється за відмінками: mille annі, mille animalibus, mille scuta, а в формі множи-
ни milia – тисячі вимагає після себе іменника в ґенетиві, подібно до української:
tres milia annorum – три тисячі років
duo milia civium – дві тисячі громадян
octo milia militum – вісім тисяч воїнів
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі, відмінку, тобто викону-
ють роль узгодженого означення, відмінюючись за зразком прикметників 1 групи.
Кратні та частинні префікси
Для утворення назв розмірностей у десятковій системі числення, використовуються
префікси, які вказують, у скільки разів одиниця більша чи менша від базової. Напр., 1 кіло-
грам = 1000 (103) грам.
Кратні префікси Частинні префікси

10 1
дека- deca- 10 –1
деци- deci-
10 2
гекто- hecto- 10 –2
санти- centi-
10 3
кіло- kilo- 10 –3
мілі- milli-
10 6
мега- mega- 10 –6
мікро- micro-
109 гіга- giga- 10 –9 нано- nano-
10 12
тера- tera- 10 –12
піко- pico-
10 15
пета- peta- 10 –15
фемто- femto-
10 18
екса- exa- 10 –18
ато- atto-
10 21
зета- zetta- 10 –21
зепто- zepto-
1024 йота- yotta- 10 –24 йокто- yocto-
– можете полічити латиною від 1 до 20, знаєте назви десятків і сотень;
– знаєте, як утворюються назви кількісних числівників, що закінчуюються на 8 і 9
та числівників від 21 до 99;
– знаєте правила відмінювання кількісних і порядкових числівників;
– можете провідміняти 1, 2, 3 латиною;
– знаєте правила узгодження числівників з іменниками, можете навести приклади.
Вправи
Вправа 1. Запишіть латинською мовою, позначте римськими цифрами:
2013, 55, 1951, 398, 76, 548, 284, 15, 39, 456.
Вправа 2. Перекладіть українською, провідміняйте:
milia piscium, unus poёta, quattuor discipuli, secundum genu, annus duodecimus, quinque
voces.
Вправа 3. Вкажіть словникову форму, перекладіть латиною, записуючи числа
словами:
1. Місяць має 30 або 31 день, лише лютий 28 або 29 днів. 2. Година – двадцять четвер-
та частина доби. 3. Перший серед рівних. 4. Розповідається, що циклопи мали не два ока,
а одне. 5. Печінка з двох часток складається: із лівої частки й правої частки. 6. Візьми три яйця,
добре збовтай, додай 235 г молока; приготовану страву вкрий потертим сиром (48–50 г).
Вправа 4. Від яких латинських слів утворені запозичені українською іменники
та прикметники41?
Кіловат, терабайт, сантиметр, дециметр, міліметр, бінарний, білінгва, монографія, три
анг улятор, мікротом, мілімоль, кілограм, Пентагон, тетраедр, квадрат, фемтолітр, монокуляр,
диплом.
Вправа 5. Запишіть дату свого народження римськими цифрами та словами:
Natus (nata) sum anno...
Тема 26. Прислівник (Adverbium)

Латинський прислівник, подібно до українського, є самостійною незмінною частиною
мови, що називає ознаку дії, процесу, стану, якості. За походженням прис лівники поділяють-
ся на самостійні (ana – навпіл, ibi – там, interdum – інколи, gratis – задарма, saepe – часто,
semper – завжди, statim – негайно, ubi –де та ін.) і похідні від прикметників. Другі утворюються
шляхом додавання до основи прикметників 1-ої групи суфіксів -e, -o42: malus – male, tener –
tenere, citus – cito, pulcher – pulchre; до основи прикметників 2-ої групи додається суфікс -iter:
acer – acriter, felix – feliciter. Для утворення прислівників від прикметників, основа яких закін-
чується на -nt, використовується суфікс -er: sapiens – sapienter. У ролі прислівників часто
вживаються форми прикметників середнього роду, наприклад, facĭle – легко (від facĭlis, e –
легкий), multum – багато (від multus, a, um – численний). Прислівники можуть утворюватися і
від інших частин мови – наприклад, partim – почасти (від pars, rtis, f. – частина), separatim –
окремо (від separо, āre – відокремлювати).
Прислівники, утворені від якісних прикметників, утворюють ступені порівняння. Ком-
паратив збігається за формою з середнім родом вищого ступеня порівняння прикметників:
cit-ius – швидше. Суперлятив утворюється шляхом додавання до основи прикметника, від
якого утворений прислівник, суфіксів -issim- та -e: cit-issim-e – найшвидше. Особливості утво-
рення ступенів порівняння деякими категоріями прикметників поширюються і на похідні від
них прислівники, наприклад, суперлятив прислівника, утвореного від прикметника facĭlis, e –
facillĭme найлегше, дуже легко; від acer, cris, cre – acerrĭme – найгостріше, дуже гостро.
У латинській мові є декілька прислівників, які мають ступені порівняння, утворені від різ
них основ (суплетивний спосіб):
Gradus positīvus Comparatīvus Superlatīvus

bene –добре melius – краще optĭme – найкраще, дуже добре
male – поганo peius – гірше pessĭme – найгірше, дуже погано
magnopĕre – дуже magis – більш maxĭme – найбільш
multum – багато plus – більше plurĭmum – найбільше
non multum – мало minus – менш minĭme – найменш
– знаєте, як утворюються прислівники від прикметників різних груп;
– як утворюються ступені порівняння прислівників, що походять від якісних прикметників;
– можете назвати не менше трьох прикладів прислівників, які утворюють ступені
порівняння від різних основ (разом з їхніми формами у різних ступенях порівняння).
41
Скористайтеся таблицею латино-грецьких еквівалентів числівників у темі 40 «Назви патологій та асоційованих понять»
42
Деякі прислівники, похідні від прикметників 1-ої групи, можуть мати паралельні форми, утворюючись шляхом додавання
до основи закінчення -о або -е: raro або rare – рідко від rarus, a, um – рідкісний, vero або vere – справді від verus, a, um –
справжній тощо.
Вправи
Вправа 1. Утворіть прислівники і їхні ступені порівняння від перелічених
прикметників, перекладіть:
diligens, ntis; longus, a, um; felix, ĭcis; humĭlis, e; malus, a, um; recens, ntis; aeger, gra, grum;
brevis, e; serus, a, um.
Вправа 2. Виконайте граматичний аналіз форм, перекладіть українською:
1. Medĭci debent curare aegrotos cito, tuto et jucunde (Celsus). 2. Spirĭtus vini optĭme recti
ficātus seu spirĭtus aethylĭcus. 3. Infūsa frigĭde (calĭde) parata. 4. Remedium exactissĭme parātum.
5. Morbi inveterāti semper difficĭle curantur. 6. Facilius est camēlum per foramen acus transīre,
quam divītem intrāre in regnum Dei. 7. Remedia recenter parata. 8. Pulvis longe subtilissĭmus. 9.
Quidquid agis, prudenter agas et respĭce finem. 10. Apte dictum.
1. Прочитайте ці книги уважно. 2. Зберігай обережно! 3. Ця розповідь мене глибоко
зворушила 4. У темній склянці щонайкраще закритій. 5. Високо в небі пролітає журавель. 6.
Додай білого цукру скільки треба. 7. Тихо лунала пісня.
1. Citius, altius, fortius! – Швидше, вище, сильніше!
2. Ibi bene, ubi patria –Там добре, де батьківщина.
3. Sero venientibus – ossa – Для тих, хто пізно приходить [на бенкет] – [залишаються
тільки] кістки.
4. Potīus sero, quam nunquam – Краще пізно, ніж ніколи.
5. Multum vinum biběre, non diu vivěre – Багато вина пити – довго не жити.
Тема 27. Займенник (Pronomen)

Займенник – повнозначна змінна частина латинської мови. За значенням і граматични-
ми ознаками латинські займенники можна поділити на ті, що співвідносяться а) з іменниками
(ego – я, tu – ти, nemo – ніхто та ін.), б) з прикметниками (meus, a, um – мій, я, є, tuus, a, um – твій,
я, є vester, tra, trum– ваш, а, е тощо), в) з числівниками (quantus, a, um – скільки, nullus, a, um –
ніякий та ін.).
Розряди займенників за значенням: особові, вказівні, означальні, питальні, відносні,
неозначені, заперечні, присвійні, зворотний.
1. Особові займенники (Pronomĭna personalia): ego – я; tu – ти; nos – ми; vos – ви43
Casus Pronomen
Nom. ego tu nos vos
Gen. mei tui nostri (nostrum) vestri (vestrum)
Dat. mihi tibi nobis vobis
Асc. me te nos vos
Abl. me te nobis vobis
Voc. ego te nos vos
NB!
Прийменник «cum» (cum Abl.) – з, разом з вживається з особовими прийменниками в по-
стпозиції, зливаючись в одне слово: mecum – зі мною, tecum з тобою, nobiscum – з нами, vo
biscum – з вами.
Особові займенники, якщо вони виконують у реченні роль підмета, зазвичай пропус-
каються, оскільки на особу вказує закінчення дієслова, однак при перекладі українською ці
займенники обов’язково додаються. Наприклад: Facias ita, ut vim – Ти зробиш те, що я хочу.
Особові займенники в ролі підмета вживаються при протиставленні чи коли на них падає
логічний наголос: Ego dico, tu audis – Це я кажу, а ти слухаєш.
43
Форми ґенетива в дужках передають відтінок значення вибірковості: nostrum – з-поміж нас, vestrum – з-поміж вас.
2. У латинській мові не існує особових займенників для третьої особи однини й множи-
ни – їхню роль виконують відповідні вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīvа): is, ea,
id – цей, ця, це; рідше в цьому значенні – hic, haec, hoc – цей, ця, це; ille, illa, illud – той, та, те.
До вказівних займенників належать також:
iste, ista, istud – цей, ця, це
ipse, ipsa, ipsum – сам,сама, саме;
idem, eadem, idem – той, та, те самий, а, е
Відмінювання вказівних займенників
is, ea, id – цей, ця, це
Casus singularis pluralis
m. f. n. m. f. n.
Nom. is ea id ei (ii) eae ea
Gen. ejus eorum earum eorum
Dat. ei eis (iis)
Асc. eum eam id eos eas eos
Abl. eo ea eo eis (iis)
hic, haec, hoc – цей, ця, це
m. f. n. m. f. n.
Nom. hic haec hoc hi hae haec
Gen. hujus horum harum horum
Dat. huic his
Асc. hunc hanc hoc hos has haec
Abl. hoc hac hoc his
ille, illa, illud – цей, ця, це – вказує на більш віддалений предмет:
m. f. n. m. f. n.
Nom. ille illa illud illi illae illa
Gen. ilius illorum illarum illorum
Dat. illi illis
Асc. illum illam illud illos illas illa
Abl. illo illa illo illis
За цим самим зразком відмінюються також вказівний займенник iste, ista, istud – цей,
ця, це, який вказує на більш віддалений предмет, й означальний ipse, ipsa, ipsum – сам, сама,
саме.
idem, eadem, idem – той, та, те самий, а, е
m. f. n. m. f. n.
Nom. idem eadem idem eidem eaedem eadem
Gen. ejusdem eorundem earundem eorundem
Dat. eidem eisdem
Асc. eundem eandem idem eosdem easdem eadem
Abl. eodem eadem eodem eisdem
3. Відносні займенники (Pronomina relativa):

qui, quae, quod – який, яка, яке
quicumque, quaecumque, quodcumque – будь-який, а, е
quisquis, quidquid – будь-хто, будь-що, будь-який, а, е
qui, quae, quod – який, яка, яке
m. f. n. m. f. n.
Nom. qui quae quod qui quae quae
Gen. cujus quorum quarum quorum
Dat. cui quibus
Асc. quem quam quod quos quas quae
Abl. quo qua quo quibus
Займенник quicumque, quaecumque, quodcumque – будь-який, а, е відмінюється подіб
ним чином, однак частина -cumque залишається незмінною. А в займенників quisquis, quid
quid – будь-хто, будь-що, будь-який, а, е обидві частини відмінюються синхронно.
4. Питальні займенники (Pronomina interrogativa) quis, quid – хто? що?, qui? quae?
quod? – який, а, е? котрий, а, е? відмінюються аналогічно до відносних займенників. Питальні
займенники можуть бути підсилені часткою -nam у постпозиції, яка не заважає передній час-
тині відмінюватися.
5. Присвійні займенники (Pronomina possessiva):
meus, mea, meum – мій, моя, моє
tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє
suus, sua, suum – свій, своя, своє, його, її, їх
noster, nostra, nostrum – наш, а, е
vester, vestra, vestrum – ваш, а, е
Відмінюються, як прикметники І–ІІ відмін, подібно до прикметників, у ролі узгодженого
означення ставляться після означуваного слова.
6. Зворотний займенник (Pronomen reflexivum) se – себе.
Casus singularis
Nom. –
Gen. sui
Dat. sibi
Асc. se
Abl. se
7. Неозначені займенники (Pronomina indefinitiva):
aliquis, aliquid хто-небудь, що-небудь
quisquam, quicquam хто-небудь, що-небудь
quispiam quaepiam, quidpiam хто-небудь, що-небудь
quidam, quaedam, quiddam хтось, щось
quisque, quidque кожен
aliqui, aliqua, aliquod будь-який, а, е
ullus, a, um будь-який, а, е
quidam, quaedam, quoddam якийсь, певний, один, а, е
quisque, quaeque, quodque кожен, а, е
NB!
1. Частини складних займенників ali-, -que, -dam не перешкоджають відмінюванню ос
новної частини слова.
2. Відмінюючи quidam, варто пам’ятати, що звук m перед d перетворюється на n у від-
мінкових формах акузатива однини (quendam, quandam) та ґенетива множини (quorundam,
quarundam).
8. Заперечні займенники (Pronomina negativa): nemo – ніхто, nihil – ніщо.
Nom. nemo nihil (nil)
Gen. nullius (neminis) nullius rei (nihili)
Dat. nulli (nemini) nulli rei
Асc. neminem nihil (nil, nihilum)
Abl. nullo (nemine) nulla re (nihilo)
Вправи
Вправа 1. Прочитайте, зробіть граматичний аналіз, перекладіть речення:
1. Nemo nostrum amico auxilium negabit. 2. Nobiscum versari iam diutius non potes; non
feram, non patiar, non sinam. 3. Vos curate vestrum officium, ego efficiam meum. 4. Si necessarium
erit pro patria nostra pugnare, ad arma vocabimur, contra inimicos ducemur. 5. Superbiam ejus
non feremus. 6. Vobiscum bona malaque superabimus. 7. Quidquid id est, timeo Danaos et dona
ferentes. 8. Quid in corde sobrii id in ore ebrii. 9. Medice, cura te ipsum. 10. Nemo diu gaudet, qui
bellum incepit iniquum.
Вправа 2. Перекладіть латиною, вказавши словникові форми слів:
1. Сьогодні мені, завтра – тобі. 2. Пізнай себе самого. 3. Життя без волі – ніщо. 4. Бог
з вами. 5. Наша батьківщина нам дорожча за життя.
1. Omnia mea mecum porto – Все своє ношу з собою.
2. Nobiscum Deus! – З нами Бог!
3. Et tu, Brute, contra me! – І ти, Бруте, проти мене!
4. Vade mecum! – Ходімо зі мною.
5. Nemo debet bis puniri pro uno delicto – Ніхто не має бути двічі покараним за одну провину.
Розділ 6. Синтаксис
Тема 28. Синтаксис відмінків

Функціональне значення відмінків вивчається у спеціальному розділі синтаксису. Ма
ючи на меті коректний переклад латинських словосполучень і речень, неможливо оминути
принаймні базових частин цього об’ємного вчення. Адже різноманітні значення певного від-
мінка в українській не завжди відповідають значенням того ж відмінка в латинській мові.
Номінатив
Nominativus duplex (подвійний): зустрічається у реченнях після дієслів у пасивному
стані зі значенням «вважатися», «називатися», «вибиратися» та ін.: Ovidius cantor amoris pu
tatur – Овідій вважається співцем кохання. Якщо дієслова з переліченими значеннями (а та-
кож дієслово esse – бути) – в активному стані, тоді прямий додаток й іменна частина складе-
ного присудка вживаються в акузативі (Accusativus duplex): Romani Ovidium cantorem amoris
putabant – Римляни вважали Овідія співцем кохання.
Ґенетив
1). Genetivus partitivus (частковий) – назва цілого, з якого береться частина, вживає
ться в ґенетиві; при цьому прийменники зі значенням «з», «з-поміж», «серед» тощо не вжива-
ються. У функції часткового ґенетив найчастіше вживається в сполученні з прикметника
ми в компаративі й суперлятиві, з числівниками, займенниками: оptimus omnium – найкра-
щий з усіх; nemo nostrum – ніхто з нас.
2). Genetivus possesivus (належності) – вказує на власника чогось матеріального: do
mus patris – дім батька (батьківський дім).
3). Genetivus characteristicus (характеристики) – вказує на особу, якій влас тива певна
якість, характеристика, обов’язок. У такому реченні зазвичай є допоміжне дієслово esse –
бути; у перекладі українською варто додавати «властиво», «личить» тощо: Dormire noctu ho
minum est – Людям властиво вночі спати.
4). Genetivus qualitatis (якості) – іменник у ґенетиві, поєднуючись із означальним сло-
вом, передає якість чи властивість, замінюючи собою якісний прикметник: iter octo dierum –
восьмиденний шлях.
5). Genetivus pretii (оцінювання) – вказує на вартість чи виражає оцінкове судження
при дієсловах зі значенням: купувати, бути вартим, цінувати, вважати: magni facere – високо
цінувати: Quanti quisque alios facit, tanti ipse ab aliis fieri solet – Наскільки хто поважає інших,
настільки, зазвичай, інші його самого поважають.
Розділ 6. Синтаксис 87
NB!
На відміну від української, при дієсловах зі значеннями «пам’ятати», «забувати» ім’я чи
назва того, що (не) забувають, та назва вини або покарання після дієслів зі значенням «зви-
нувачувати», «засуджувати», «звільняти» тощо ставляться в ґенетиві.
Датив
1). Dativus commodi / incommodi (користі / шкоди) позначає осіб, на користь чи шкоду
яким відбувається певна дія; перекладається українською частіше з прийменником «для»:
Non scholae, sed vitae discimus – Не для школи, а для життя навчаємося.
2). Dativus finalis (мети) вживається при дієсловах esse – бути, dare – давати, tribueri –
уділяти, mittere – посилати, venio – приходити та ін. і відповідає на запитання для чого? Напри-
клад: Est mihi aliquid curae – Є щось моїм клопотом; praemio dare – давати у винагороду.
3). Dativus possesivus (належності) – ім’я чи назва того, в кого щось є, вживається при
дієслові esse – бути; українською перекладається місцевим із прийменником «у»: Mihi est
filius – У мене є син; Tibi sunt multi amici – У тебе є багато друзів.
NB!
На відміну від української, при дієсловах зі значеннями зглянутися, прагнути, займати-
ся, переконати, сердитися, одружуватися, вітати – тощо іменники ставляться в дативі.
Аблятив
1). Ablativus separationis (відокремлення) – назва предмета, від якого щось відокремлю
ється, або віддаляється; відповідає на питання: звідки? Наприклад: eo Roma – я йду з Риму44.
2). Ablativus causae (причини) – назва причини або підстави для певної дії: ira impulsus –
спонуканий гнівом, precibus adductus – доведений проханнями.
3). Ablativus modi (способу) – іменник в аблятиві відповідає на питання як? і вживається
як із прийменником «cum» так і без нього; перекладатися може прис лівником: cum fortitudine
pugnare – боротися з мужністю / мужньо; silentio – у тиші / тишком.
4). Ablativus qualitatis (якості) – іменник в аблятиві, поєднуючись із означенням, пере-
дає якість чи властивість, замінюючи собою якісний прикметник: Caesar fuit magno ingenio –
Цезар був вельми обдарованим.
5). Ablativus loci (місця) – досить часто назва місця, в якому чи на якому щось відбу
вається, вживається в аблятиві без відповідного прийменника «in»: terra marique – у небі й
на землі.
6). Ablativus temporis (часу) – іменник в аблятиві відповідає на питання коли? і вживає
ться без прийменника: bello Persarum – під час війни з персами.
7). Ablativus instrumenti (знаряддя) – у реченні, присудок якого перебуває в пасиві,
назва логічного виконавця дії вживається в аблятиві і відповідає на запитання: чим виконує
ться дія? – Terra stellis illustratur – Земля освітлюється зорями.
8) Ablativus auctoris (виконавця дії) – у реченні, присудок якого перебуває в пасиві,
а логічний виконавець дії – особа, його ім’я вживається в аблятиві і відповідає на запитання:
ким виконується дія? При цьому перед назвою виконавця дії викорис товується прийменник
«а – за допомогою», що при перекладі українською не відтворюється: Oppidum a Romanis ce
ptum est – Місто римлянами було захоплене.
Синтаксичні конструкції при прикметниках у ступенях порівняння
У латинській мові речення, що містять прикметники з вищим ступенем порівняння,
конструюються в один із двох способів: 1) сполучникова конструкція (зі сполучником quam –
ніж): назва того, з чим щось порівнюється, вживається в номінативі: Dens durior est, quam os –
Зуб твердіший, ніж кістка; 2) безсполучникова конструкція: назва того, з чим щось порівнює
ться, вживається в аблятиві (Ablativus comparationis), попередній приклад у такому разі ма
тиме вигляд: Dens durior est osse.
Якщо з низки однорідних предметів виділяється один, що переважає якістю решту, або
з цілого виокремлюється частина, то назва низки предметів чи цілого вживається в ґенетиві
(Genetivus partitivus): Omnium artium medicina nobilissima est – З усіх мистецтв медицина на-
йшляхетніша. Таким чином, українською такі речення перекладаються прийменниковою
конструкцією зі сполучниками «з», «із», «з-поміж».
44
Назви міст часто вживаються без прийменників: назва міста, яке покидають, вживається в аблятиві, до якого прямують,
в акузативі: eo Romam – iду до Риму.

– розумієте значення термінів Nom. / Acc. duplex;
– можете перелічити синтаксичні функції ґенетива;
– знаєте, яка різниця між дативом користі / шкоди, мети, належності;
– можете навести приклад речення з дативом належності;
– можете назвати і пояснити специфіку синтаксичних функцій аблятива;
– знаєте, коли слід застосувати конструкцію Ablativus instrumenti, а коли – Ablativus auctoris.
Вправи
Вправа 1. Перекладіть, виконавши граматичний аналіз форм, вкажіть синтаксичну
роль відмінків, у яких перебувають виділені слова:
1. Hic erat vir rei militaris peritissimus. 2. Permitte mihi stilum scriptoris magni spectare.
3. Non est viri timere laborem. 4. Cujusvis hominis est errare, nullius, nisi insipientis. 5. Tuum est
vivere, meum servare te. 6. Omnium populorum antiquorum Romani proximi mihi fuerunt. 7. Ho
stes principum liberos obsides dederunt. 8. Multitudo hominum audiebant orationem ducis Boh
dani Chmelnycii. 9. Ubi gentium sumus? 10. Quanti quisque alios facit, tanti ipse ab aliis fieri solet.
11. Est proprium stultitiae aliorum vitia cernere, oblivisci suorum. 12. Miltiades proditionis est accu
satus; capitis absolutus, pecunia multatus est. 13. Ciceronem populus Romanus consulem creavit.
Вправа 2. Перекладіть латиною, вкажіть словникову форму виділених слів
і визначте синтаксичну функцію відмінків, у яких вони перебувають:
1. Добрим шкодить той, хто лихих милує. 2. Не для ліцею, а для життя навчаємося. 3. Ви-
бери місце для нашого будинку. 4. Візьміть у дарунок будь-яку книгу. 5. У тебе є п’ять яблук.
6. Іду до Києва, шлях триватиме (буде) десять днів. 7. Гесіод звався древніми батьком історії.
8. Він уникає роботи, як вогню.
Вправа 3. У текстах із хрестоматії знайдіть речення з іменниками у відмінках,
що виконують різноманітні синтаксичні функції.
Вправа 4. Складіть повні поширені речення зі словосполученнями-прикладами.
Вправа 5. Проаналізуйте сентенції, вкажіть синтаксичні функції відмінків
у реченнях.
1. Aequam memento servare mentem – Пам’ятай, що треба зберігати рівновагу.
2. Coelum, non animum mutant, qui trans mare currunt – Небо, а не вдачу змінюють ті,
хто пливуть за море.
3. Trahimur omnes studio laudis – Усіма нами рухає прагнення до слави.
4. Nepotum oblivium facta – Ми забули власних прадідів.
5. Ignavis semper feriae – Ледачому – завжди свято.
Тема 29. Узгодження прикметників з іменниками

Узгодження прикметників 1-ої групи з іменниками І–II відмін
Найпоширеніша синтаксична роль прикметника – узгоджене означення, тобто таке, яке
перебуває в однаковому роді, числі та відмінку з означуваним словом. Зазвичай означення
ставиться після іменника: culpa mea – моя провина, persona grata – поважна, бажана особа,
homo felix – щаслива людина, а в науковій термінології – така пост-позиція прикметника щодо
означуваного іменника – це правило (costa vera – справжнє ребро, Mentha piperita – перцева
м’ята). Прикметники та інші означення узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.
Наприклад, щоб утворити словосполучення «велика небезпека», потрібно знати словникову
форму відповідних латинських слів: magnus, a, um – великий, а, е, рericulum, і, n. – небезпека,
таким чином, правильний переклад – рericulum magnum.
Роди латинських іменників дуже часто не збігаються з родом їхніх відповідників в ук
раїнській: так, слово «квітка» в українській мові – жіночого, а в латинській – чоловічого роду
(flos, oris, m.).
Знаючи правила поділу іменників за відмінами, не слід втрачати пильності: у кожній

відміні є винятки щодо роду. Так, у І трапляються іменники чоловічого (poëta, ае, m.); у ІІ –
іменники жіночого та середнього родів із закінченнями, як у чоловічого роду. При узгоджен-
ні з таким іменником, прикметник «відреагує» на граматичний рід (а не належність до відміни)
слова-винятка. Наприклад, утворимо словосполучення «знаменитий поет»: poëta, ае, m. –
поет, clarus, а, um – знаменитий; правильний переклад – poëta clarus.
Зразок відмінювання
silva magna – великий ліс
Singularis Pluralis
Nom. silvă magnă silv-ae magn-ae
Gen. silv-ae magn-ae silv-ārum magn-ārum
Dat. silv-ae magn-ae silv-is magn-is
Acc. silv-am magn-am silv-as magn-as
Abl. silv-ā magn-ā silv-is magn-is
Voc. silvă magnă silv-ae magn-ae
consilium bonum – добра порада, задум
Nom. consilium bonum consili-a bon-a
Gen. consili-i bon-i consili-orum bon-orum
Dat. consili-o bon-o consili-is bon-is
Acc. consili-um bon-um consili-as bon-as
Abl. consili-o bon-o consili-is bon-is
Voc. consilium bonum consili-a bon-a
paediater perītus – досвідчений педіатр
Nom. paediater peritus paediatr-i perit-i
Gen. paediatr-i perit-i paediatr-ōrum perit-ōrum
Dat. paediatr-o perit-o paediatr-is perit-is
Acc. paediatr-um perit-um paediatr-os perit-os
Abl. paediatr-o perit-o paediatr-is perit-is
Voc. paediater peritus paediatr-i perit-i
methodus nova – новий метод
Nom. methodus nova method-i nov-ae
Gen. method-i nov-ae method-ōrum nov-ārum
Dat. method-o nov-ae method-is nov-is
Acc. method-um nov-am method-os nov-as
Аbl. method-o nov-a method-is nov-is
Voc. methode nova method-i nov-ae
Узгодження прикметників 2-ої групи з іменниками І–IIІ відмін
Узгоджуючи прикметник з іменником, слід пам’ятати не лише про про рід, а й зважати
на те, що прикметник не завжди відмінюється за тією ж відміною, що й іменник. Наприклад,
утворимо словосполучення «простий перелом»: fractura, ae, f. – перелом, simplex, icis – про-
стий, а, е; правильний переклад – fractura simplex. В утвореному зі словосполученні імен-
ник відмінюватиметься за І відміною, а прикметник 2-ої групи – за ІІІ з характерними особли-
востями.
Зразок відмінювання
Singularis Pluralis
Nom. fractur-a simplex fractur-ae simplic-es
Gen. fractur-ae simplic-is fractur-ārum simplic-ium
Dat. fractur-ae simplic-i fractur-is simplic-ibus
Acc. fractur-am simplic-em fractur-as simplic-es
Abl. fractur-ā simplic-i fractur-is simplic-ibus
Voc. fractur-a simplex fractur-ae simplic-es
– знаєте, що таке узгоджене означення і чим воно відрізняється від неузгодженого;
– можете узгодити прикметник будь-якої групи з іменником будь-якої відміни і провідміняти
їх за відмінками.
Вправи
Вправа 1. Перекладіть, виконавши граматико-синтаксичний аналіз форм:
1. In regionibus palustribus aёr saluber non est. 2. Multae herbae, fructus et arbores utiles
et necessariae ad vitam hominum sunt. 3. Plantae sunt: plantae silvestres, campestres, palu-
stres, hortenses, horticolae. 4. Divide pulverem in partes aequales numero decem. 5. Mare sem-
per varium et mutabile fuit. 6. Et mors, et somnus miseros felicibusque aequat. 7. Mendacibus
hominibus non credite. 8. Erat etiam inter liberos cives et servos discrimen in vestimentis. 9. Nam
servi modo tunicam, liberi super tunicam togam induebant. 10. Toga insigne civis Romani putaba-
tur. 11. Militi forti nulla itinera longa, nulli hostes terribiles sunt.
Вправа 2. Вкажіть словникові форми, перекладіть, узгодивши прикметники
з іменниками, виділені словосполучення провідміняйте:
Здорове серце, здорова людина, простий перелом, складна операція, хронічний ка-
шель, щасливий день, довгий корінь, гіркий порошок, прозорий розчин, округлий край, висо-
ка гора, хороша звичка, свята простота, золота середина, міцний дуб, відоме ім’я, приємна
праця, рівна частина, червоний кристал, висока башта.
Вправа 3. Визначте, які українські слова утворилися від латинських:
lex, legis f.; mos, moris m.; magister, tri, m.; locus, i, m.; ornamentum, i, n.; praesidium, i, n.;
justus, a, um; civis, is, m.; symptoma, ātis, n.; radix, īcis, f; corpus, ŏris, n.; examinatio, ōnis, f.;
planta, ae, f.
Однією з перший бальнеологічних праць, які постали в українських етнічних землях,
був трактат львівського лікаря Еразма Сикста (Мриголода) «O cieplicach we Skle, ksiąg troie –
Про теплики в селі Шклі. Три книги» (1617, м. Замостя), перекладений латиною і повторно
оприлюднений 1780 р. у Варшаві. Е. Сикст описує місцевість, наводить результати власноруч
здійсненого хімічного аналізу термальних вод в околицях м. Дрогобича, пояснює їхні ліку-
вальні властивості, пропагує грязелікування. Услід за Тертуліаном, Сикст наполягає на тому,
що лікар повинен знати філософію, і вважає неможливим опанування медицини без оволо-
діння азами філософії: «Медицина з філософією пов’язані як дві рідні сестри, так їх називає
Тертуліан у своїй книзі про душу: якщо хтось хоче ґрунтовно про якусь природну річ в меди-
цині сказати, завжди мусить починати з філософії, з чим і я погодився». Еразм Сикст у баль
неологічному трактаті цитує не лише праці колег, а й Біблію та поетичні твори, вочевидь,
прагнучи надати своїй розповіді художності, урізноманітнюючи науковий виклад: «Красивий
приклад [Сенека] навів: так само, як молоко часто смак різних трав, якими худоба харчуєть-
ся, вбирає, і в оцті властивості того вина є, з якого оцет був зроблений: жодної речі немає,
яка від тієї, з якої народилася, ознак не увібрала».
Тема 30. Синтаксис простого речення

Синтаксис простого розповідного речення. Порядок слів
Порядок слів у латинській мові досить вільний, проте усталеною вважається така по-
слідовність:
1) на першому місці – підмет із залежними від нього словами;
2) присудок тяжіє до кінця речення;
3) узгоджене означення, виражене прикметником або присвійним займенником, а та-
кож неузгоджене означення зазвичай ставляться після означуваного слова;
4) дієслово-зв’язка esse узгоджується з підметом у числі: Discipulus es – ти є учнем.
Discipuli sunt – вони є учнями.
NB!
Дієслово esse може випускатися у прислів’ях, крилатих висловах: Ars longa, vita brevis
(est) – Наука вічна, а життя коротке. Homo faber (est) – Людина – творець.
Синтаксичні функції латинських дієприкметників різноманітні: від означення – узго-
дженого (terra divisa – поділена земля) чи неузгодженого (vox clamantis – голос того, хто во-
лає) до стрижневої частини синтаксичних зворотів.
Так, P.P.P. і P.P.А. можуть входити до складу синтаксичного звороту Ablativus Absolu
tus – (орудного незалежного), – граматично незалежного від інших членів речення звороту.
Він складається з логічного підмета, вираженого іменником, займенником, субстантивова-
ним прикметником в аблятиві та логічного присудка – дієприкметника: P.P.А., якщо дія зворо-
ту одночасна з дією в головному реченні: Graecis Troiam capientibus Aeneas ab oppido fugit –
Коли греки захоплювали Трою, Еней утік із міста; P.P.P. – якщо дія раніша: Troia capta Graeci
patriam suam veniĕrunt – Захопивши Трою, греки повернулися додому. Таким чином, зворот
Ablativus Absolutus перекладається українською залежно від контексту: повним підрядним
реченням часу, способу дії, причини умови чи допустовим; дієприслівниковим зворотом; від-
дієслівним іменником з прийменником: Actis laboribus otium jucundius est – Після завершення
роботи відпочинок ще приємніший.
Ablativus Absolutus називається неповним, якщо у звороті відсутній логічний присудок,
виражений дієприкметником – натомість є іменна частина складеного прис удка – так само
в аблятиві того числа, якого й логічний підмет: Marco Pisone et Marco Messala consulibus multi
motus erant – Під час консульства Марка Пізона й Марка Месала численні заворушення від-
бувалися.
Participium futuri activi (P.F.А.), поєднуючись із допоміжним дієсловом, може виступати
в ролі іменної частини складеного присудка. Наприклад: Lectūrus sum – Наміряюся почитати.
Активна та пасивна описові конструкції (Conjugatio Periphrastica Activa, Conjugatio
Periphrastica Passiva)
Conjugatio periphrastica activa – описова конструкція активного стану утворює ться
шляхом додавання дієприкметника майбутнього часу активного стану (P.F.A.), що виступає
в ролі іменної частини складеного присудка, та дієслова-зв’язки esse у певній особовій і ча
совій формі. Якщо підмет у латинському реченні не виражений формально (переважно таке
трапляється, коли дію виконує перша чи друга особи), тоді в українському перекладі потріб-
но додавати відповідний займенник. Словосполучення P.F.A. з esse перекладається україн-
ською описово, з додаванням слів «мати намір», «збиратися», «задумати» тощо; при цьому
P.F.A. переходить у форму інфінітива. Таким чином, описова конструкція активного стану пе
редає намір якоїсь особи виконати дію (без повної впевненості, що ця дія буде виконуватися
або що намір таки був здійснений, якщо йдеться про минулий час).
Наприклад: Bellum scripturi sumus – Ми маємо намір описувати війну. Pisces suo mari
profecturi erant – Риби надумали покинути своє море.
Conjugatio periphrastica passiva – описова конструкція пасивного стану, що утворює
ться шляхом поєднання ґерундива (віддієслівна форма, яка виражає необхідність виконання
дії) та дієслова-зв’язки esse в потрібній часовій та особовій формі; при цьому назва справж-
нього виконавця дії вживається в дативі. У перекладі українською 1) назва логічного вико-
навця дії може залишатися додатком у давальному відмінку або виражатися словосполучен-
ням з прийменником для, 2) додається предикативний прислівник «можна», «потрібно», «тре-

ба», 3) формальний підмет конс трукції перетворюється на додаток українського речення, 4)
ґерундив стає присудком, що виражений інфінітивом. При цьому слід пам’ятати про залеж-
ність роду й числа підмета (вираженого ґерундивом і дієсловом esse) від відповідних кате
горій формального присудка в латинському реченні.
Наприклад: Liber mihi hodie legendus est – Мені потрібно сьогодні почитати книжку.
Haec interrogationes vobis cogitandae sunt – Вам слід подумати над цими запитаннями.
У безособовій конструкції, де виконавець дії не вказаний, ґерундив вживається в се-
редньому роді, а дієслово-зв’язка esse – в 3-ій особі однини: Hoc erat demonstrandum – Що
слід було довести.
– знаєте, яка усталена послідовність членів латинського речення;
– знаєте, які синтаксичні побудови використовуються в реченнях, що містять прикметники
у вищому ступені порівняння;
– знаєте, чим відрізняються активна та пасивна описові конструкції;
– знаєте, з чого складається зворот Ablativus absolutus.
– знаєте особливості значення активної і пасивної описових конструкцій.
Вправи
Вправа 1. Перекладіть, виконавши граматичний аналіз форм, вкажіть синтаксичні
звороти:
1. Ea prudentior sorore fuit. 2. Luna minor est quam terra, sed terra minor est sole. 3. Romani
erant fortiores et belicosiores omnibus ceteris populis. 4. Memoria discipulis exercenda est. 5.
Aurum est res ad ornanda ornandas mulieres necessaria. 6. Deliberandum est saepe, statuendum
semel. 7. Consules Romani inter se sortiebantur, uter rem publicam administraturus, uter ad bel
lum profecturus esse. 8. Puto, te venturum esse. 9. Primo vere moturus exercitus in Graeciam
erat. 10. Senatus hodie fuerat facturus. 11. Imprimis videndum erit ei, qui rem publicam adminis
trabit, ut suum quisque teneat. 12. Gaium Gracchum mors fraterna ad expetendas domestici san
guinis poenas excitavit.
Вправа 2. а). Вкажіть словникові форми дієслів, перекладіть утворення
українською.
б). Підберіть іменники, утворіть і запишіть словосполучення з цими віддієслівними
прикметниками:
laudandus, a, um; delendus, a, um; audiendus, a, um; memorandus, a, um; аgendus, a, um;
notandus, a, um; corrigendus, a um; legendus, a, um.
1. Praeponenda est divitiis gloria – Славі треба надавати перевагу над багатством.
2. Juveni parandum, seni utendum est – Юнакові потрібно накопичувати, старому –
користуватися.
3. Hominis mens discendo alitur cogitandoque – Людський розум живлять наука
і мислення.
4. Nemo sine vitio est – Немає нікого без вад.
5. Vir bonus semper tiro – Шляхетна людина завжди вчиться.
Тема 31. Синтаксис складного речення

Підрядні додаткові речення
Підрядні додаткові речення вводяться сполучникoм ut (ne) – що, щоб, (щоб не), що має
назву ut (ne) objectīvum (додаткове).
Залежно від значення керуючого дієслова існує декілька типів підрядних додаткових
речень:
1) після дієслів із значенням «прагнути», «бажати» (verba studii et voluntātis): curāre –
турбуватися, studēre – прагнути, optare – бажати, rogāre, petĕre – просити, permittĕre – до-
зволяти, monēre, suadēre – переконувати, imperāre – наказувати;
2) після дієслів із значенням «боятися» (verba timendi): timēre, metuĕre, verēri – бояти-
ся, pericŭlum est – є небезпека. Ut (що, щоб) вживається для висловлення бажання аби щось
сталося, а ne (що не, щоб не) – щоб не сталося. Сполучник ut і ne non перекладається сполуч-
ником «що» із запереченням «не», а сполучник ne – що не, щоб не;
3) після дієслів із значенням «перешкоджати» (verba impediendi): impedire, prohibere,
obstare, repugnare, retinere, resistere – перешкоджати; recusāre – відмовляти; interdicere – за-
бороняти. Сполучниками підрядності служать ne, quomĭnus, quin – «щоб не». Сполучники
quomĭnus та quin вживаються тоді, коли перед присудком головного речення є заперечення.
У цих типах підрядних додаткових речень вживається теперішній час умовного спосо-
бу після головних часів та минулий незавершений умовного способу – після історичних часів
головного речення – згідно з правилами узгодження часів.
Підрядні наслідкові речення
Підрядні наслідкові речення вводяться сполучником ut – так що. При запереченні вико
ристовуються ut non – так що не, neque – і що не. У головних реченнях вживаються переваж-
но слова tantus, a, um talis, e – такий великий; sic, ita – так; adeo – такою мірою та ін. У наслід-
кових реченнях зазвичай вживається кон’юнктив теперішнього часу або імперфекта. Прису
док підрядного речення ставиться у такому часі, у якому він був би, якщо б це речення було
незалежним Після безособових дієслів: fit, accidit – буває, трапляється; restat – лишається;
sequitur, eficitur – походить, виникає і под. ставиться кон’юнктив – так само згідно з правилами
узгодження часів. Наприклад: Tanta subito tranquilitas extitit, ut se ex loco commovere naves
non possent – Раптово настав такий штиль, що кораблі не могли рушити з місця.
Синтаксичні звороти з інфінітивом
Знахідний з інфінітивом – Accusativus cum infinitivo – синтаксична конструкція, частина
складнопідрядного речення, що відповідає українським підрядним з’яс увальним і приєднує
ться до головного сполучниками «що», «щоб», «як». Зворот виконує роль поширеного додат-
ка до дієслів і дієслівних сполучень, тому комою зазвичай не виділяється.
Класична структура звороту Accusativus cum infinitivо включає: 1) керуюче дієслово зво
роту (в активному стані) зі значенням «говорити», «бачити», «бажати» тощо, безособові ви-
рази на зразок «відомо», «годиться» та ін.; 2) логічний підмет звороту – іменник чи інша суб-
стантивована частина мови в акузативі; 3) логічний присудок звороту – дієслово в інфінітиві.
Audio puellam cantare – Чую, що дівчинка співає.
Sciam terram rotundam esse – Знаю, що земля кругла.
Notum est Ciceronem consulem fuisse – Відомо, що Ціцерон був консулом.
Якщо керуюче дієслово перебуває в пасивному стані, після нього вживається зворот
Nominativus cum infinitivo, основною відмінністю якого від попереднього є логічний підмет в
номінативі та залежність граматичних категорій (числа й особи) керуючого дієслова від від-
повідних категорій підмета. Сполучники в обох видах звороту не вживаються.
Felix esse dicor – Кажуть, я щасливий.
Fratres Romulus et Remus conditores Romae fuisse traduntur – Передають, що брати
Ромул і Рем були засновниками Риму.
Videris experta esse – Здається, що ти досвідченa.
Функції кон’юнктива у складнопідрядних реченнях
Використання умовного способу не лише в головному, а й в залежному реченнях латин
ської мови (граматизований кон’юнктив) мало на меті адекватне висловлення думки. Функції
граматизованого кон’юнктива у підрядних реченнях: вираження причинової обумовленості,
бажаності, вірогідності чи допустової дії, фіксація не власної, а чужої думки чи слів.
Застосування часів кон’юнктива в підрядних реченнях регулюється правилом послідо
вності часів (consecutio temporum): залежно від того, як співвідноситься в часі дія головного
речення з дією підрядного, та в якій часовій формі перебуває присудок головного речення.
Причинова обумовленість виражається підрядними реченнями, які поєднуються з го
ловним за допомогою сполучників ut – щоб, ne – щоб не. У таких реченнях ідеться про дію,
виконання якої є бажаним або небажаним, а не про реальний факт, – таким чином, присудок
підрядного речення перебуває обов’язково в кон’юнктиві, вибір часової форми якого зумов-
люється часом присудка головного речення.
Часи, в яких вживається присудок головного речення, умовно поділяються на головні

(теперішній, майбутній І, майбутній ІІ) та історичні (імперфект, перфект, плюсквамперфект).
Якщо в головному реченні вживається один із головних часів, то в підрядному – кон’юнктив
теперішнього часу, якщо один з історичних, то кон’юнктив імперфекта.
Головне Підрядне Приклад Переклад

речення речення
Присудок у головному часі
Praesens Caesar exploratores praemit Цезар послав розвідників, щоб
tit, ut locum castris deligant. вони вибрали місце для табору.
Futurum I Praesens Nesciam ubi sis. Я не знатиму, де ти будеш.
Futurum II conjunctivi Magistri optaverint, ut Вчителі побажають, щоб
semper fideles amicos завжди вірних друзів ми
aestimemus. цінували.
Присудок в історичному часі
Imperfec- Hostes orabant, ut dux sibi Вороги благали, щоб гетьман їх
tum parceret. помилував.
Perfectum Helvetii constitierunt se- Гельвети вирішили зробити
Imperfectum mentes quam maximas якомога більші посіви, щоб під
conjunctivi facere, ut in itinere copia час походу хліба було
frumenti suppeteret. достатньо.
Plusquam- Caesar postulaverat, ne Цезар домігся, щоб Аріовіст не
perfectum Ariovistus bellum inferret. починав війну.
– можете перелічити функції кон’юнктива у складнопідрядних реченнях і здатні
на прикладах розрізнити їх;
– можете сформулювати правило послідовності часів;
– знаєте, з чого складається зворот Accusativus cum infinitivo і чим він відрізняється
від Nominativus cum infinitivo;
– можете розповісти про різні види складнопідрядних речень зі сполучниками ut, ne.
– знаєте типи підрядних додаткових речень.
Вправи
Вправа 1. Перекладіть, виконавши граматичний аналіз форм, визначте
синтаксичні звороти:
1. Terram Slavorum montes Carpathici per medium sciderunt. 2. Ne illud tempus totum ela
boratur mihi aut male agenti, aut nihil agenti, aut aliud agenti. 3. Si vales, gaudeo; si etiam laetus es,
etiam magis gaudeo. 4. Cosaci oppidum Turcarum non incelebre, Jangikie dictum, exciderunt flam
misque vastaverunt. 5. Enim laetitia vera valetudo bene compositi animi est. 6. Constat ad salutem
hominum inventas esse leges. 7. Multos scriptores rerum suarum Alexander Magnus secum in ex
peditionibus habuisse dicitur. 8. Vis levis et sanus esse senex? Cole juvenis sobrietatem et casti-
tatem. 9. Fortuna fortes saepe adjuvare existimatur. 10. Ferae bestiae, dum Orpheus cantabat,
undique concurrebant, ut carmina ejus audirent.
Вправа 2. Вкажіть словникові форми, перекладіть українською:
1. Я знаю, що я нічого не знаю. 2. Вивчаючи мову, учні багато читають і розмовляють
нею. 3. Стародавні народи знали, що сонце освітлює землю. 4. За правління Цезаря у Римі став
ся землетрус. 5. Вони побачать, що ти сумуєш за батьківщиною. 6. Ми сподівалися, що жодна
робота не буде важкою для нас. 7. Пам’ятай, що ти – вільна людина. 8. Вважається, що доля –
сліпа. 9. Ця прекрасна земля морем омивалася. 10. Поля оброблялися селянами.
1. Oscitante uno deinde osciat et alter – Коли позіхає один, інший теж позіхне.
2. Nil admirari – Нічому не дивуватися.
3. Varium et mutabile semper femina – Жінка завжди непостійна і мінлива.
4. Ridendo dicere verum – Сміючись, казати правду.

5. Duo si faciunt idem, non est idem – Якщо двоє роблять те саме, це вже не те саме.
Тема 32. Особливості будови питальних і заперечних речень

Як і в українській, в латинській мові є різні види речень за метою висловлювання та ін-
тонацією: 1) розповідні речення містять у собі повідомлення, розповідь про щось і поділяються
на стверджувальні й заперечні; 2) питальні речення містять запитання; 3) спонукальні речення
виражають наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. Якщо розповідні, пи-
тальні, спонукальні речення вимовляються з сильним почуттям, вони стають ще й окличними.
Досі йшлося переважно про особливості синтаксичної конструкції розповідних ствер-
джувальних речень як найбільш поширеного виду в латиномовних текстах. Для коректного
перекладу питальних і заперечних речень так само важливо знати їхню специфіку.
Питальні прості речення у латинській мові не вибудовуються за якимись спеціальними
схемами, на зразок тих, що існують, наприклад, в англійській чи франц узькій мовах, – у цьому
латина більше схожа з українською, де перетворити розповідне речення на запитальне мож-
на за допомогою самої лише зміни інтонації: Iulia Marcum amat – Юлія кохає Марка; Iulia Mar
cum amat? – Юлія кохає Марка?
Також питальні речення можуть будуватися за допомогою питальних займенників: quis –
хто? quid – що? qui? quae? quod? – який, котрий, а, е? та ін. Наприклад: Quo vadis? – Куди йдеш?
Qui vocaris? – Як звешся? Unde domo? – Звідки? Характерною рисою латинських питальних
речень є частка ne – чи, що пишеться разом із першим словом речення, але має бути на пер-
шому місці в українському перекладі: Probusne eris si te emero? – Чи будеш ти чесним, якщо
я тебе куплю? Potestisne Latine intellegere? – Чи розумієш ти по-латинськи?
Питальні складні речення: непрямим питанням називається додаткове підрядне ре-
чення, зв’язок якого з головним відбувається за допомогою
питальних займенників:
quis – хто? quid – що?
qui? quae? quod? – який, котрий, а, е?
питальних слів:
quantus, a, um – який, а, е, якої якості?
uter, tra, trum – котрий, а, е з двох?
питальних прислівників:
cur – чому? quando – коли?
ubi – де? quare – чому?
unde – звідки? quot – скільки?
quam – як? наскільки? quomodo – як? яким чином?
quamdiu – наскільки довго? quo – куди?
питальних часток:
ne, num – чи, невже, хіба
nonne – чи не, хіба не
При конструюванні таких складних речень слід пам’ятати про правила послідовності
часів і способів:
Пряме питання Непряме питання

Quis magistra vestra est? Хто Dicite nobis, quis magistra vestra sit? – Скажіть, хто ваша
ваша вчителька? вчителька?
Quomodo Troja capta est? Як Homerrus descripsit quomodo Troja capta esset. – Гомер
була захоплена Троя? описав, як була захоплена Троя?
Заперечні речення – почасти інформація про них міститься у попередніх розділах, од-
нак варто нагадати і доповнити її. Розрізняють повне (фразове) й часткове (прислівне) запе
речення, або ж заперечення судження і заперечення поняття.
Найпоширеніші моделі, за якими утворюється заперечна форма дієслів у дійсному,

умовному й наказовому способах:
1) індикатив – заперечна частка non перед дієсловом-присудком, що в заперечному
реченні, зазвичай розташована на початку: Non efficit doctos librorum copia – Не робить вче-
ними лише велика кількість книжок.
2) Імператив: заперечна форма Imperativus рraesentis для 2-ої особи однини утворює
ться шляхом додавання до дієслова у формі Infinitivus praesentis activi дієслова noli (не ба-
жай), а для 2-ої особи множини – nolǐte (не бажайте): noli tacēre – не мовчи, nolіte tacēre – не
мовчіть. При цьому заперечення міститься на початку речення: Noli tangere circulos meos –
Не руш моїх кіл.
3) Кон’юнктив: у структурі заперечного речення використовуються заперечні частки ne,
або non, що розташовуються безпосередньо перед дієсловом-присудком у формі кон’юнкти
ва: Sint ut sunt aut non sint – Нехай буде, як є, або не буде ніяк; Actum ne agas – Не перероблюй
зробленого. На цих двох прикладах можна спостерігати функцію, яку виконує кон’юнктив
у простих заперечних реченнях – заперечний кон’юнктив (Coniunctivus prohibitivus).
Перекладаючи складнопідрядні речення з кон’юнктивом, потрібно пам’ятати, зокрема,
про таке: 1) заперечна частка ne вживається у підрядних додаткових реченнях після дієслів
із значенням боятися (verba timendi): timēre, metuĕre, verēri – боятися, pericŭlum est – є небез
пека в ролі сполучника і перекладається українською щоб не; 2) у підрядних наслідкових
реченнях для вираження заперечення викорис товуються сполучники ut non – так що не і
neque – і що не.
Традиційно вважається, що в латинському реченні є місце лиш одному виразнику запе
речення, наприклад: Nemo debet bis punire pro uno delicto – Ніхто не має бути покараний
двічі за одну провину; Nihil audeo – Я нічого не чую. Однак не слід сприймати це правило за-
надто буквально, оскільки трапляються конструкції на зразок: Noli verberare lapidem, ne per
das manum – Не лупцюй камінь, щоб не позбутися руки.
– знаєте, як конструюються прості питальні речення в латинській мові;
– умієте правильно побудувати заперечне речення;
– знаєте правила послідовності часів у складнопідрядних реченнях з непрямим запитанням;
– знаєте, яку функцію виконує кон’юнктив у простих заперечних реченнях;
– умієте утворювати заперечну форму дієслів у наказовому способі.
Вправи
Вправа 1. Перекладіть, виконавши граматико-синтаксичний аналіз форм у реченнях:
1. Ne multis verbis pauca comprehenderis, sed paucis multa. 2. Multum interest, utrum pe
care aliquis nolit an nesciat. 3. Nil prius in corde, nil frequentius in ore, praeter te. 4. Non intellegunt
homines, quam magnum vectigal sit parsimonia. 5. Non est omnium rerum reddenda ratio. 6. Ut
te habes? – Gratias ago, sanus sum. 7. Habesne librum «De thermis in pago Sklo» Erasmi Sixti? 8.
Dic mihi, unde veniant ciconiae? 9. Ad Africamne navigas? 10. Hocne est regnum quod Graeci vas
taverunt? 11. Еt ne nos inducas in tentationem. 12. Dic, quando ad me venturus sis.
Вправа 2. Вкажіть словникову форму слів, перекладіть латиною, поясніть
особливості конструювання речень:
1. Чи ви щасливі? 2. Хто кого ошукав? 3. Що зараз робиш? 4. Не знаю, чому ми вчора
не зустрілися. 5. Де твій товариш, з яким ви вчора втекли з лекції? 6. Ми не знаємо, що при-
несе пізній вечір. 7. Я знаю те, що я нічого не знаю. 8. Ніщо не є приємніше за рідну домівку.
9. Не зачіпай мене.
1. Quod dubitas, ne feceris – Не роби того, про що вагаєшся.
2. Nemo potest regere, nisi qui et regi – Хто не здатний підкорятися, той не може й керувати.
3. Ne mаlorum memineris – Не пам’ятай лихого.
4. Quod differtur, non aufertur – Що відкладається, те не буде зроблене.
5. Melius non incipient, quam desinent – Краще й не починати, ніж не завершити.
Частина II. Медична термінологія
Елементи термінології природничих наук
Розділ 7. Анатомічна термінологія
Тема 33. Типи формування медичних термінів

Медична термінологія – специфічна професійна мова, яка описує явища та поняття,
пов’язані з хворобами людей, сформувалася на базі живої латинської мови з грецькими за-
позиченнями, а відтак – підкоряється правилам латини.
Термінотворення здійснюється двома способами: через компонування багатос лів
них термінів (напр., manubrium sterni – руків’я груднини) або шляхом поєднання основ (термі-
ни-композити). Багатослівний термін – це словосполучення, утворене за принципом узго-
дженого чи/і неузгодженого означення (детальніше див. тему 29 «Узгодження прикметників
з іменниками»).
Термін-композит – це складене слово, яке утворюється з поєднання терміноелемен
тів – частин слова (префікс, корінь, суфікс чи основа), що мають стале значення. Напр., прик
метник parasternalis – білягруднинний, де: para- терміноелемент-префікс, зі значенням «бі-
ля», -stern- – терміноелемент-корінь, який означає «груднина».
Дуже часто для утворення терміна використовуються обидві моделі. Напр., linea para
sternalis – білягруднинна лінія.
Для успішного опанування медичної термінології необхідно мати навички використан-
ня граматичного та морфемного аналізу. Граматичний аналіз застосовується для багатослів-
них термінів (див. схеми граматичного аналізу іменників, прикметників та інших частин мо-
ви), а морфемний – для термінів-композитів.
Суть морфемного аналізу полягає у пошуку, виокремленні та тлумаченні терміно
елементів, що складають композит, й у створенні визначення, яке його описує. Напр., мор-
фемний аналіз прикметника antihypertensivus, a, um – антигіпертензивний має виявити три
терміноелементи: префікс anti-(проти), префікс hyper- (понад) та корінь -tens- (тонус, тиск);
у результаті створюється визначення: антигіпертензивний – той, що діє проти підвищення
тиску.
Таблиця 1. Площини – plana (planum, i, n.)

planum frontale фронтальна площина (людина анфас)
planum sagittale сагітальна площина (людина у профіль)
planum horizontale горизонтальна площина (паралельна земній поверхні)
100 Частина II. Медична термінологія. Елементи термінології природничих наук
Таблиця 2. Лінії – lineae (linea, ae, f.)

linea mediana anterior передня серединна лінія
linea mediana posterior задня серединна лінія
linea sternalis груднинна лінія
linea medioclavicularis середньоключична лінія
linea parasternalis білягруднинна лінія
linea axillaris anterior передня пахвова лінія
linea axillaris media середня пахвова лінія
linea axillaris posterior задня пахвова лінія
linea scapularis лопаткова лінія
linea paravertebralis прихребтова лінія
Таблиця 3. Ділянки голови – regiones capitis (regio, onis, f.)

regio frontalis лобова ділянка
regio parietalis тім’яна ділянка
regio occipitalis потилична ділянка
regio temporalis скронева ділянка
regio auricularis слухова ділянка
regio mastoidea соскоподібна ділянка
regio facialis лицева ділянка
regio orbitalis очноямкова ділянка
regio infraorbitalis підочноямкова ділянка
regio buccalis щічна ділянка
regio parotidomasseterica привушно-жувальна ділянка
regio zygomatica вилична ділянка
regio nasalis носова ділянка
regio oralis ротова ділянка
regio mentalis підборідна ділянка
Таблиця 4. Передні та бічні ділянки грудної клітки

(Regiones thoracicae anteriores et laterales)
regio presternalis передгруднинна ділянка
regio pectoralis грудна ділянка
regio pectoralis lateralis бічна грудна ділянка
regio mammaria грудна ділянка
regio inframammaria підгрудна ділянка
regio axillaris пахвова ділянка
Таблиця 5. Ділянки живота (Regiones abdominales)

regio hypochondriaca (hypochondrium, i, n.) підреброва ділянка (підребер’я)
regio epigastrica (epigastrium, i, n.) надчеревна ділянка (надчерев’я)
regio lateralis (latus, eris, n.) бічна ділянка (бік)
regio umbilicalis (umbilicus) пупкова ділянка (пуп)
regio inguinalis (inguen) пахвинна ділянка (пахвина)
regio pubica (pubis, is, f.) лобкова ділянка (лобок)
Розділ 7. Анатомічна термінологія 101
Таблиця 6. Прикметники, які використуваються для орієнтування в будові людського тіла

anterior, ius (ventralis, e) передній (черевний)
caudalis, e хвостовий
cranialis, e черепний
dexter, tra, trum правий
distalis, e дальший від тіла (використовується переважно для кінцівок)
inferior, ius нижній
lateralis, e латеральний (прибл. бічний), дальший від серединної лінії тіла
medialis, e медіальний (прибл. серединний), ближчий до серединної лінії тіла
posterior, ius (dorsalis, e) задній (спинний)
proximalis, e ближчий до тіла (використовується переважно для кінцівок)
sinister, tra, trum лівий
superior, ius верхній
– можете пояснити, чим відрізняється багатослівний термін від терміна-композита;
– знаєте назви ліній та площин тіла людини;
– можете відтворити 80% наведеної у темі латиномовної лексики;
– можете зробити граматичний або морфемний аналіз, розрізняєте ситуації, які потребують
того чи іншого методу.
Вправи
1. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та/або морфемний аналіз
Phalanx distalis digiti minimi manus dextrae, sulcus mentolabialis, regio mentalis, foramen
magnum, dolichocephalia, musculus biceps brachii, mesoderma, microorganismus, regio buccalis,
stenosis laryngis, pia mater encephali, tussis sicca, nervus scapularis, punctum medioclaviculare,
regio facialis, sulcus suprapalpebralis, regio orbitalis, sulcus infrapalpebralis, regio infraorbitalis,
regio parotidomasseterica, regio zygomatica, regio nasalis, sulcus nasolabialis, regio oralis.
2. Знайдіть і випишіть назви анатомічних утворень, які стали базовими
для утворення назв анатомічних площин та ліній
3. Перекладіть латиною терміни. Провідміняйте виділене:
Несправжнє ребро, підпахвова ямка, задня поверхня, проксимальна частина кістки,
верхня лінія, реброві хрящі, тверда оболонка мозку, мала частина, медіальний відросток кіс
тки, латеральна частина долоні, права ключиця, ділянка стегна, передня ділянка стегна, три-
кутник стегна, задня ділянка стегна, ділянка коліна, передня ділянка коліна, задня ділянка
коліна, підколінна ямка, ділянка гомілки, передня ділянка гомілки, задня ділянка гомілки, лит-
кова ділянка
4. Перекладіть українською речення:
Caput in binas partes dividitur, quarum una capillis obsita est, quae dicitur cranium; altera
vero crinibus caret, quae facies nominatur. Ossa geminas illas partes constituentia et numerosa,
et momentosa satis sunt ut binis Demonstrationibus sufficientem materiam suppeditent: ideoque
ad ossibus cranii exordiemur et in faciei ossibus finem faciemus. Externa et superior cranii super
ficies laevis et expolita est; sed inferior admodum aspera et scrabra, ob varias productiones et
appendices in illa occurrentes. (Petri Dionis Anatomici Celeberrimi Anatomia Corporis Humani)
5. Перекладіть латиною речення, вкажіть словникову форму слів:
1. Живіт людини поділяється на 9 ділянок. 2. Головний мозок вкритий трьома оболон-
ками: твердою, павутинною та м’якою оболонкою головного мозку. 3. Лейкоцити людини мо-
жуть утворювати псевдоподії. 4. Несправжні ребра прикріплюються до груднини за допомо-
гою хрящів.
1627 р. у Львові побачила світ праця лікаря Еразма Сикста (Мриголода) «Commentarius
medicus de L. Annaei Seneca opera – Медичний коментар до творів Луція Сенеки». Професор
Краківської та Замойської академій був безпосередньо причетний до діяльності центру ме-

дицини та фармації Успенського братства у Львові, де систематизувалися медичні знання та
надавали необхідну допомогу хворим. Попри назву твору, Еразм Сикст цитує і коментує не
тільки праці Сенеки: він звертається до стародавніх письменників, які хоча б побіжно торка-
лися медичних питань (Плутарх, римські дослідники природи і сільської місцевості Катон Ста
рший, Варон, Колумела); прекрасно орієнтується у творах давньогрецького медика Паладія,
математика Діофанта, римського полководця, а насамперед, визнаного дослідника природи
й географії Гая Плінія Старшого, римського письменника, інженера й архітектора Вітрувія.
Саме «Медичний коментар» може слугувати прикладом синкретизму наукового, публіцисти
чного та художнього стилів в одному творі, де серйозні наукові факти, приклади з власної
медичної практики сусідять з цитатами не лише античних лікарів, а й письменників, і навіть
з поетичними рядками: «Tres medicus facies habet; una, quando rogatur // Angelicam; mox est,
cum juvat ipse Deus. // Post ubi curato poscit sua praemia morbo, // Horridus apparet, terribilsque
sathan. – «Три обличчя лікар має: одне, коли кличуть його// – ангельське; щойно допоміг – як
сам Бог; // Потім, коли вилікує хворобу й винагороду свою вимагає, // жахливе являє і страш
не, як у сатани».
Тема 34. Назви органів і частин тіла

Таблиця 8. Іменники, які мають грецькі еквіваленти
Латинський іменник Терміноелемент Переклад
caput, itis, n. cephal- голова
cornea, ae, f. kerat- рогівка
cornu, us, n. kerat- ріг
corpus, oris, n. somat- тіло
digitus, і, m. dactyl- палець
facies, ei, f. prosop- лице, обличчя
glandula, ae, f. aden- залоза
lien, lienis, m. splen- селезінка
lingua, ae, f. gloss- язик
mamma, ae, f. mast- молочна залоза
manus, us, f. chir- рука, кисть
pectus, oris, n. steth- груди
pilus, і, m. trich- волосина
thymus, i, m. thym- вилочкова залоза, тимус
umbilicus, і, m. omphal- пуп
unguis, is, m. onych- ніготь
Таблиця 9. Іменники, які не мають грецьких еквівалентів

Латинський іменник Переклад
abdomen, inis, n. живіт, черево
adenohypophўsis, is, f. аденогіпофіз, залозиста передня частка гіпофіза
appendix, icis, f. придаток, відросток
bulbus oculi очне яблуко
bulbus, i, m. цибулина
cervix, icis, f. шия; шийка (матки)
collum, i, n. шия, шийка
derma, atis, f. власне шкіра

diaphragma, atis, n. діафрагма
dorsum, і, n. спина
epidermis, is, f. надшкір’я, епідерміс
epiglottis, idis, f. надгортанник
fossa, ae, f. ямка
fovea, ae, f. ямка
ganglion, i, n. вузол
gingiva, ae, f. ясна
glottis, idis, f. голосник
incisura, ae, f. вирізка
iris, idis, f. райдужка, райдужна оболонка
lamina, ae, f. пластинка
lens, lentis, f. кришталик
mediastinum, i, n. середостіння
musculus, i, m. м’яз
naris, is, f. ніздря
pars, rtis, f. частина
plexus, us, m. сплетення
sternum, i, n. груднина
tonsilla, ae, f. мигдалик
thorax, acis, m. грудна клітка
Таблиця 10. Прикметники, які мають грецькі еквіваленти

Латинський прикметник Терміноелемент грец. Переклад
походження
alienus, a, um xen- чужий
alter, a, um all-, heter- інший
angustus, a, um sten- вузький
brevis, e brachy- короткий
compactus, a, um pycn- щільний
crassus, a, um pachy- товстий
duplex, icis dipl- подвійний
durus, a, um scler- твердий
gravis, e bar- важкий
humidus, a, um hygr- вогкий, вологий
imperfectus, a, um atel- недоконаний
ipse, a, um; proprius, a, um auto- власний
latus, a, um platy-, eury- широкий
levis, e rad- легкий
longus, a, um dolich- довгий
macilentus, a, um asarc- худий
magnus, a, um macr-, mega(l)- великий
malus, a, um cac- поганий

medius, a, um mes- середній
mortuus, a, um necr- мертвий
multus, a, um poly- численний
novus, a, um neo- новий
parvus, a, um micr-, olig- малий
pius, a, um, (tenuis, e) lept- ніжний, м’який, тонкий
profundus, a, um bathy- глибокий
proprius, a, um idio- власний
sanus, a, um hygien- здоровий
siccus, a, um xer- сухий
spurius, a, um pseud- уявний, несправжній
tardus, a, um brady- повільний
totus, a, um pan- весь, цілий
vitreus, a, um hyal- скляний
Таблиця 11. Прикметники, які не мають грецьких еквівалентів

Латинський прикметник Переклад
compactus, a, um компактний, щільний
compositus, a, um складний
comutans, ntis супутній
conjunctus, a um з’єднаний
costalis, e ребровий
cranialis, e черепний
cribrosus, a, um решітчастий
cruciatus, a, um схрещений
descendens, ntis низхідний
duplex, icis подвійний
durus, a, um твердий
facialis, e лицевий
frontalis, e лобовий
impar, paris нерівний
internus, a, um внутрішній
liber, era, erum вільний
medianus, a, um серединний, а, е
oblongatus, a, um довгастий
par, paris рівний
rotundus, a, um круглий, а, е
spinosus, a, um остистий, а, е
transversus, a, um поперечний
Ви засвоїли тему, якщо:
– вмієте виокремлювати термінологічні відрізки та пояснити їхнє значення
– можете відтворити 80% наведеної у темі термінологічної лексики
того чи іншого методу;
– можете утворити багатослівні терміни та терміни-композити з вивченої лексики.
Вправи
1. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та/або морфемний аналіз:
Syndactylia, keratonecrosis, ganglia basalia, dorsum sellae, processus transversus, lamina
cribrosa, colon descendens, musculus flexor digiti minimi brevis, encephalitis acuta, foramen ro
tundum, manus dextra, costae verae, costae spuriae, costae fluctuantes, nervus trigeminus, liga
mentum oblongatum, substantia compacta, pyramis medullae oblongatae, pyramis bulbi, nucleus
amygdalae basalis lateralis, ganglion trunci sympathici, plexus caroticus externus.
2. Перекладіть латиною терміни. Провідміняйте виділене.
Піднебінний мигдалик, серединна лінія, лицевий нерв, середньоключична лінія, пояс
верхньої кінцівки, шийка матки, дактилоскопія, аденопатія, цефальгія, гострий паненцефаліт,
хронічний тонзиліт, лицевий череп, мозковий череп, остистий відросток третього грудного
хребця, суглобова поверхня поперечного відростка грудного хребця, спіральний орган, зоро
ва частина сітківки, сідничий нерв.
3. Перекладіть українською текст, виконавши граматико-синтаксичний аналіз
речень:
Hoc sensu accipio: corpora pravo humore repleta & distenta, non inde tantum incrementum
morbi capiunt, quod plethora cum cacochymia laborent, sed quia pestiferi quippiam contrahunt
quod quidam ex nostris αρρυτον putredinis gradum appellant. Et recte si quis Hippocrates ex
pendat ubi de plenitudine quo ad vasa docet, quam in habitu athletarum ωσέν τώ τυπω indicat.
Cum enim non consistat, neque in melius proficere queat, superest ut recidat in deterius, & ultra.
Sed an detur aliqua corruptio humorum, in corpore, ut quidam ex neothericis, indicibilis, cum apud
alios, tum in meo commentario in lib. Herculis Saxonia de Plica repperies, verum corpora, copia
vitiosi humoris intensa, morbum suscitant, etiam absque pestilenti abundantia (Erasmi Sixti Com
mentarius medicus).
4. Перекладіть латиною, вказавши словникову форму слів:
1. Гостре запалення піднебінних мигдаликів називають ангіною, а хронічне – тонзилітом.
2. Діафрагма ділить тіло людини на черевну та грудну порожнини. 3. У людини є дві лобові та
дві верхньощелепні пазухи. 4. Покрив людини має три шари: епідерміс, дерму та підшкірну
жирову клітковину.
«Manu facta manu destruam – Рукою створене рукою зруйную,» – так відповів Богдан
Хмельницький Станіславу Конецпольському на запитання, чи досить міцна тепер фортеця Ко
дак, відновлена польською владою 1639 р. для контролю Запорозької Січі. Цю цитату повто-
рив не один історик – і з тих, що симпатизували українцям, і пропольськи налаштовані, зокрема,
Веспасіан Коховський, Самійло Величко, Микола Костомаров та ін. Один з небагатьох річпос-
политських хронікарів, які прагнули об’єктивно описувати події Хмельниччини, Ян Юзефович
оздобив цей епізод таким коментарем: «Коли Конецпольським, головнокомандувачем військо-
вим, фортеця Кодак на радість загонам Речі Посполитої була споруджена, Хмельницького за
питали про природу місця, улаштування, розташування і форму її. Кажуть, він відповів Конец
польському: „Рукою зроблене, рукою можна і зруйнувати,“ – і це було пророцтвом, бо, підтрима
ний великою силою повстання, цю фортецю, міцну вуздечку на козацьку пиху, він таки знищив».
Тема 35. Опорно-руховий апарат

Таблиця 12. Терміни, які мають грецькі еквіваленти
ala, ae, f. pter- крило
antrum, i, n. antr- печера
anulus, i, m. crico- кільце

articulatio, onis, f. arthr- суглоб
cartilago, inis, f. chondr- хрящ
caverna, ae, f. spele(o)- печера, порожнина
columna vertebralis rhachi- хребет
costa, ae, f. pleur- ребро
cranium, ii, n. crani- череп
fibula, ae, f. peron- мала гомілкова кістка
flexio, onis, f. lord- згинання
fons, fontis, m. creno- джерело
genu, us, n. gon- коліно
humerus, i, m. brachi- плечова кістка
ligamentum, i, n. desm- зв’язка
mandibula, ae, f. gen-, myl- нижня щелепа
maxilla, ae, f. gnath- верхня щелепа
mentum, i, n. geni- підборіддя
musculus, і, m. my- м’яз
os, ossis, n. oste- кістка
palatum, i, n. uran- піднебіння
pes, pedis, m. pod- стопа
phalanx, ngis, m. phalang- фаланга
stria, ae, f. rhabd- смуга
tenax, acis elast- в’язкий
tendo, inis, m. ten- сухожилок
vertebra, ae, f. spondyl- хребець
Таблиця 13. Терміни, які не мають грецьких еквівалентів

Латинський Переклад Латинський Переклад
іменник іменник
acetabulum, і, n. кульшова западина index, icis, m. вказівний палець кисті
acromion, i, n. надплечовий junctio, onis, f. сполучення
відросток, акроміон
ala, ae, f. крило membrum, i, n. кінцівка
anastomosis, is, f. анастомоз, metaphўsis, is, f. метафіз
сполучення
apertura, ae, f. отвір occiput, itis, n. потилиця
aponeurosis, is, f. апоневроз olecranon, i, n. ліктьовий відросток
apophўsis, is, f. апофіз orbita, ae, f. орбіта, очна ямка
arcus, us, m. дуга palatum, i, n. піднебіння
articularis, e суглобовий palma, ae, f. долоня
brachium, i, n. плече patella, ae, f. надколінок
calcar, aris, n. острога, шпора pelvis, is, f. таз
calvaria, ae, f. черепне склепіння pollex, icis, m. великий палець кисті
calx, cis, f. п’ята processus, us, m. відросток

clavicula, ae, f. ключиця radius, i, m. променева кістка
columna, ae, f. стовп sella, ae, f. сідло
coxa, ae, f. кульша, клуб, таз sinus, us, m. пазуха, синус
crista, ae, f. гребінь skeleton, i, n. скелет
crus, cruris, n. голінка, гомілка, ніжка sulcus, i, m. борозна
cubitus, i, m. лікоть stratum, i, n. шар
diaphўsis, is, f. діафіз, тіло кістки symphўsis, is, f. симфіз, зрощення
femur, oris, n. стегно synchondrosis, is, f. синхондроз, хрящове
fonticulus, i. m. тім’ячко syndesmosis, is, f. синдесмоз, кісткове
genion, i, n. (гр.) підборіддя tempus, oris, n. скроня; час
gomphosis, is, f. гомфоз, вклинення tibia, ae, f. великогомілкова кістка
humerus, i, m. плечова кістка tuberositas, atis, f. горбистість
hyoideus, a, um під’язиковий xiphoideus, a, um мечоподібний, а, е
ile, is, n. клубова ділянка zygomaticus, a, um виличний, а, е
Таблиця 14. Групи м’язів

Латинський іменник Переклад Латинський іменник Переклад
abductor, oris, m. відвідник, extensor, oris, m. розгинач
відвідний м’яз
adductor, oris, m. привідник, flexor, oris, m. згинач
привідний м’яз
biceps, cipitis двоголовий levator, oris, m. підіймач
triceps, cipitis триголовий obturator, oris, m. затульник
quadriceps, cipitis чотириголовий pronator, oris, m. пронатор, привертач
compressor, oris, m. стискач rotator, oris, m. ротатор, обертач
constrictor, oris, m. стискач sphincter, oris, m. замикач
dilatator, oris, m. розширювач supinator, oris, m. відвертач, супінатор
erector, oris, m. випрямляч
Таблиця 15. Назви пальців

Digiti manus Пальці кисті
pollex; digitus primus (I) великий палець кисті; перший палець (I)
index; digitus secundus (II) вказівний палець; другий палець (ІІ)
digitus medius; digitus tertius (III) середній палець; третій палець (ІІІ)
digitus anularis; digitus quartus (IV) перстневий палець; четвертий палець (IV)
digitus minimus; digitus quintus (V) мізинець; п’ятий палець (V)
facies palmares digitorum долонні поверхні пальців
facies dorsales digitorum тильні поверхні пальців
– знаєте назви різних груп м’язів;
– можете перелічити назви пальців кисті;
– вмієте виокремлювати термінологічні відрізки та пояснити їхнє значення;
– можете відтворити 80% наведеної у темі лексики;

Вправи
Musculus levator ani, musculus flexor digiti minimi brevis, musculus biceps brachii, muscu-
lus sphincter oris, processus zygomaticus, palatum durum, processus hyoideus, columna verte-
bralis, anastomosis gastrojejunalis, musculus sternocleidomastoideus, crista costae, facies pal
maris, ligamentum inguinale, foramen magnum cranii, symphisis pubica, fissura sphenopetrosa,
fissura petrooccipitalis, fossa cranii anterior, fossa cranii media, fossa cranii posterior, fossa pte
rygopalatina, fissura pterygomaxillaris, fonticuli cranii, fonticulus anterior, fonticulus posterior, fon-
ticulus sphenoidalis, fonticulus anterolateralis, margo lateralis, margo medialis, paries superior,
paries inferior.
Артросиндесмологія, м’яз-підіймач кута рота, найширший м’яз спини, дуга аорти, шийні
хребці, поперечний відросток, реберний хрящ, поперековий відділ хребта, кістки черепа,
тім’яні кістки, потилична кістка, лобова кістка, скроневі кістки, верхньощелепна пазуха, лоб-
ковий симфіз, дистальний кінець ключиці, руків’я груднини, кісткова носова перегородка,
грушоподібний отвір, верхній хід носа, середній хід носа, тіло груднини, мечоподібний відрос-
ток, трапецієподібна лінія, дугоподібна лінія, клубовий гребінь.
3. Перекладіть українською текст:
Musculus depressor maxillae inferioris, funiculo similis, tantum ex parte ad stratum super
ficiale pertinet. A fine inferiore tertii arcus branchialis initio capto, a parte postica et inferiore ad
anticam et ad superficiem decurrens, cum respondente lateris alterius musculo in funiculum unum
conjungitur, ita ut duorum laterum musculi truncum arteriosum, arcuum branchialium copulae
impositum, inter se accipiant. Jam musculi unum in funiculum juncti ab anteriore musculi porrigentis
oris margine ad stratum superficiale pertiuent, ac denuo inter se discedunt, ita ut X literae formam
referant, et inferioribus maxillarum inferiorum finibus inseruntur. (G. Brutzer. De Scaphirhyncho
Rafinescii Disquisitiones Anatomicae).
4. Вкажіть словникову форму, перекладіть латиною речення:
1. У людини є 12 грудних хребців. 2. У скроневій кістці є багато каналів. 3. Форма голо-
ви дитини залежить від форми тазу матері. 4. М’язи нижніх кінцівок беруть участь у транс
портуванні крові судинами. 5. Артросиндесмологія – це наука про суглоби та зв’язки. 6. Від-
ростки хребців утворюють спинномозковий канал. 7. Двоголовий м’яз плеча – один з найвідо-
міших м’язів.
Латиномовний твір «Leopolis Triplex – Потрійний Львів» Бартоломея Зиморовича є
важливою пам’яткою історіографії XVII ст. України та Польщі. Б. Зиморович, писар, а згодом
радник і бургомістр Львова, мав доступ до історичних документів, які він дослідив і поклав в
основу праці, інтерпретуючи їх, проте, на власний розсуд. «Потрійний Львів» не був опубліко-
ваний за життя автора – понад півтора століття про існування хроніки знали тільки нечислен-
ні дослідники та архіваріуси, які зберігали рукописи та робили з них копії для вправ з латини.
Одна з таких копій зберігалася у монастирі Василіан при церкві св. Онуфрія у Львові. З неї
й був зроблений перший польськомовний переклад хроніки (оприлюднений 1835 р.), який
здійснив перекладач-аматор, учитель Мартин Півоцький. Оригінальний латинський текст
«Leopolis Triplex» був опублікований лише 1899 р. Підготовку до друку здійснив дослідник
життя і творчості Зиморовича Корнелій Юліус Гек. Це було професійне видання з ретельним
аналізом та історичним коментарем. 2002 р. «Потрійний Львів» вперше видано українською
мовою у перекладі Наталі Царьової.
Тема 36. Нервова система

cerebrum, i, n., encephalon, i, n. encephal- головний мозок
chiasma, atis, n. chiasm- перехрестя
lens, ntis, f. phaco- кришталик
mater, tris, f. mening- мозкова оболона
medulla, ae, f. (ossium, spinalis) myel- мозок (у термінах: кістковий
мозок, спинний мозок)
mens, ntis, f. noo-, -noia розум
nervus, і, m. neur- нерв
nomen, inis, n. onom(at)- ім’я
nucleus, i, n. cary- ядро
obscuritas, atis, f. scoto- темрява
pupilla, ae, f. -coria зіниця
retina, ae, f. retin- сітківка
rigor, oris, m. narco- заціпеніння
signum, i, n. semio-,-semia ознака
somnus, i, m. on(e)ir-, hypn- сон
vox, vocis, f. phon- голос
Таблиця 17. Органи чуття

Назва Терміно- Перек- Назва Терміно- Переклад
елемент лад елемент
auris, is, f. ot- вухо auditus, us, m. acus- слух
cutis, is, f. derm- шкіра sensus, us, m. aesthes- дотик
nasus, і, m. rhin- ніс olfactus, us, m. osm- нюх
oculus, і, m. ophthalm- око visus, us, m. ops- зір
os, oris, n. stomat- рот gustus, us, m. geus- смак
Таблиця 18. Кольори

Латинський прикметник Терміноелемент Переклад
albus, a, um leuk- білий
caeruleus, a,um cyan- синій
citricoflavus, a, um cirrhos- лимонно-жовтий
color, oris, m. chromat- колір, барва
flavus, a, um, luteus, a, um xanth- жовтий
glaucus, a, um glauc- синьо-зелений
griseus, a, um polio- сірий
lux, lucis, f. phot- світло
niger, gra, grum melan- чорний
pallidus, a, um ochr- блідий
ruber, bra, brum erythr- червоний
viridis, e chlor- зелений
Таблиця 19. Смакові відчуття

Латинський прикметник Терміноелемент Переклад
dulcis, e glyc-, gluc- солодкий
amarus, a, um pikr- гіркий
acidus, a, um oxy- кислий
salsus, a, um almyr- солоний
– знаєте назви органів чуття;
– можете перелічити назви кольорів, смакових відчуттів;
Вправи
Medulla oblongata, tractus pontocerebellaris, nuclei pretectales, mesencephalon, substa
ntia grisea, nervus opticus, nervus vagus, fasciculus retroflexus, diencephalon, nervus facialis,
nervus abducens, nervus olfactorius, nervus oculomotorius, cerebellum, cortex encephali, meningo
encephalitis, nucleus habenularis lateralis, nucleus habenularis medialis, commissura posterior,
commissura epithalamica, area pretectalis, prosencephalon, neuritis, medulla spinalis, globus palli
dum, hyperosmia, dysaesthesia, aqueductus cerebri, systema nervorum centrale, pedunculus cere
bellaris inferior, corpus juxtarestiforme, corpus restiforme, tractus solitarius, fibrae arcuatae ex
ternae anteriores, fibrae arcuatae externae posteriores, raphe medullae oblongatae, epithalamus,
commissura habenularum, tractus habenulointerpeduncularis, telencephalon, truncus encephali.
Отоларинголог, зорове перехрестя, дихальний ацидоз, черв’як мозочка, мозолисте
тіло, довгастий мозок, біла речовина спинного мозку, передній спіноталамічний шлях, ме-
нінгеальна гілка блукаючого нерва, під’язиковий нерв, бінокулярний зір, бінауральний слух,
чутливий нерв, руховий нерв, основна частина кінцевого мозку, мигдалеподібне тіло, присе
редній шкірний нерв плеча, спільні долонні пальцеві нерви, крижове сплетення, нерв внут
рішнього затульного м’яза, нерв грушоподібного м’яза, присінково-завитковий орган.
речень:
Homo, ut ait Hippocrates triplici substantia constat, solidis partibus, humoribus, & spiriti-
bus, certum itaque solidas partes nullum nutrimentum ad sese attrahere, quia viscidis & lentorem
trahentibus nutriuntur: ita neque humores, at vero spiritus certum est ab illis refici & restaurari,
praecipue vero animales, atque ideo nares patentes vias habent ad cerebrum. Atque idem con-
tingit cerebro ex odoribus, quod jecinori ex dulcibus, ut enim jecur dulcia avidissime trahit: ita
cerebrum odorata quia diligit, confertim trahit, atque ideo frequentissime oppletur. Hinc in synco-
pe & bulimo exoluti spiritum cordis restituuntur rebus odoratis: atque ideo ejusmodi homines ju-
vat odor, quem panis reddit adhuc calidus e furno extractus, odor quem caro suilla affata exhalat:
caseus itidem excalfactus. (Erasmi Sixti Commentarius medicus).
4. Перекладіть латиною речення, вказавши словникову форму слів:
1. Нервова система складається з центральної, периферичної та вегетативної (авто-
номної) частин. 2. До органів центральної нервової системи належать головний і спинний
мозок, а до периферичної – сплетення та нерви. 3. Клітина нервової тканини називається
нейроном, має тіло й відростки.
Упродовж XVI–XVIII ст. серед освічених українців вельми популярними були латино-
мовні віршовані вітання, написані з нагоди різноманітних свят і подій (етикетна поезія). Чи не
найпоширенішим приводом, з якого виникали такі твори, було одруження. Для прикладу –
епіталама з нагоди шлюбу львів’янки Констанції Кудличівни й Томи Гордона – «Venatio Amoris
in Apro et Leaena – Лови Кохання на Вепра та Левицю». Її автор – студент львівського єзуїт-
ського колегіуму Лукаш Словицький (згодом – відомий річпосполитський поет XVII ст.) зма-
льовує молодят в образах Вепра та Левиці – тварин, зображених на їхніх гербах. У вічі впа-
дає підкреслений патріотизм поета, який до чеснот нареченої зараховує і те, що вона – льві
в’янка (на відміну від нареченого). Це особливо підкреслюється у вірші на герб «левенятка
міста шляхетного, знатної дівчини Констанції Кудличівни»: «Місто величну тебе боронить,
шляхетства початок, // З руських найвище, і вище ступити не можна. // Стань же, нащадку
шляхетний із левиного роду, // Стань, озирнися на лари братерські поважно // Гори Русі уля
глися спиною до володіння // Лева. Тендітна ж Левиця не важка, а важлива».
Тема 37. Травна, репродуктивна системи

abdomen, inis, n. lapar- живіт, черево
bursa, ae, f. burs- сумка
cibus, і, m. troph- їжа, живлення
crassum, i, n. col- ободова кишка
dens, ntis, m. odont- зуб
duodenum, i, n. duoden- 12-пала кишка
faeces, ium, f. copr-, scat- кал
gaster, tri, m. gastr- шлунок
hepar, atis, n. hepat- печінка
intestinum, i, n. enter- кишка, кишечник
intestinum crassum товста кишка
intestinum tenue тонка кишка
crassus, a, um товстий
tenuis, e тонкий
labium, i, n. cheil- губа
oesophagus, i, m. oesophag- стравохід
omentum, i, n. oment- сальник
os, oris, n. stomat- рот
pancreas, atis, n. pancreat- підшлункова залоза
peritoneum, i, n. periton- очеревина
pharynx, ngis, m. pharyng- глотка
rectum, i, n. proct- пряма кишка
succus, і, m. chyl- сік
venter, tris, m. coeli- живіт, черево
vesica biliaris, vesica fellea cholecyst- жовчний міхур
vesica, ae, f. cyst- міхур
felleus, a, um chol-
жовчний
biliaris, e bil-
viscus, eris, n. splanchn- внутрішній орган, нутрощі
Таблиця 21. Терміни, які не мають грецький еквівалентів

buccalis, e щічний
caecalis, e сліпокишковий
dentalis, e зубний
dentifricus, a, um зубочисний, а, е
enameleus, a, um емалевий
gingivalis, е ясенний, гінгівальний
hypoglossus, a, um під’язиковий
incisivus, a, um різцевий
labialis, e губний
massetericus, a, um жувальний
mastoideus, a, um соскоподібний, а, е
odontoideus, a, um зубоподібний, а, е
palatinus, a, um піднебінний, а, е
Таблиця 22. Назви кишок

Назва латиною Терміноелемент Переклад
caecus, a, um сліпий
caecum, i, n. (intestinum caecum) typhl- сліпа кишка
rectus, a, um orth-, прямий, правильний
rectum, i, n. (intestinum rectum) proct- пряма кишка
jejunus, a, um порожній, голодний
jejunum, i, n. (intestinum jejunum) jejun- порожня кишка
ileum, i, n. (intestinum ileum) ile- клубова кишка
ileos (ileus), i, m. заворот кишок
colon, i, n. col- ободова кишка
colon ascendens висхідна ободова к.
colon descendens низхідна ободова к.
colon transversum поперечна ободова к.
colon sigmoideum сигмоподібна ободова кишка
Таблиця 23. Назви зубів

dens incisivus різець
dens caninus собачий (ікло)
dens serotinus запізнілий, а, е (зуб мудрості)
dens pr[a]emolaris премоляр
dens molaris моляр
Таблиця 24. Репродуктивна система

ovarium, i, n. oophor- яєчник
ovum, i, n. oo- яйце
uterus, і, m. hyster-, metr- матка
testis, is, m. orch- яєчко

vagina, ae, f. colp- піхва
tuba uterina salping- маткова труба
tuba, ae, f. труба
uterinus, a, um матковий
penis, is, m. phall- пеніс
glandula prostatica prostat- передміхурова залоза, простата
glandula, ae, f. залоза
prostaticus, a, um простатичний
Таблиця 25. Біологічні рідини

lac, lactis, n. galact- молоко
pus, puris, n. py- гній
sanguis, inis, m. haem(at)- кров
semen, inis, n. spermat- сперма, насіння
sudor, oris, m. hidr- піт
lympha, ae, f. lymph- лімфа
liquor, oris, m. liquor- ліквор, цереброспінальна рідина
saliva, ae, f. sial-, ptial- слина
lacryma, ae, f. dacryo- сльоза
urina, ae, f. uro- сеча
sputum, i, n. muc- мокротиння
fel, fellis, n. chol- жовч
– вмієте виокремлювати термінологічні відрізки та можете пояснити їхнє значення;
– знаєте назви зубів, кишок, біологічних рідин;
– можете відтворити 80% наведеної у темі лексики
– можете виконати граматичний або морфемний аналіз, розрізняєте ситуації, які
потребують того чи іншого методу.
Вправи
1. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та/або морфемний аналіз.
Oesophagogastroduodenoscopia, intestinum tenue, ductus hepaticus communis, ductus cy
sticus, choledochus, angulus ileocaecalis, strictura oesophagi, ductus deferens, haemoglobinum,
haemothorax, pyothorax, splanchnologia, bursa omentalis, dystrophia hepatocerebralis, lympho
cytus, hypersalivatio, nodi mesenterici superiores, glandulae urethrales, recessus vertebromedia
stinalis, tunica mucosa, pars hepatis dextra, fissura umbilicalis, tuber omentale, vinculum longum.
Під’язикова залоза, передня стінка шлунка, шийка матки, капсула яєчка, фарингіт, тве
рде піднебіння, голівка підшлункової залози, лікворограма, протоки печінки, залози шлунка,
м’язовий шар висхідної ободової кишки, сперматогенез, нутрощеві лімфатичні вузли, стра-
вохідні гілки, глибоке пахвинне кільце, м’яз-підіймач яєчка, білі клітини крові, червоний кіст-
ковий мозок, правий яєчник.
3. Перекладіть українською текст, виконавши граматико-синтаксичний аналіз речень:
Latitant in ore humano duo angusti ductus. Adscendentes utrimque, ad latera maxillae ver
sus aures, quarum ingenito aёri ut advehunt pabulum. Sic concendunt interdum exitum per aures,
spiritui; ob gutturis angustiam, alias hominem certo suffocaturo. Uti id bis a nobis observatum
in illa respiratione, quae non trahitur, nisi recta cervice: orthopnoё vocant Graeci. A cujus pericu
losissimi morbi suffocatione equidem vidi duos aegros liberatos: effuso spiritu, per vias jam com
mememoratas. Quod auxilii genus, forte quoque animadvertit olim Alkmaeon Crotoniates: affe
rens propter ea, capras auribus sperare. (N. Tulpius. Observationes medicae).
1. Вірус набутого імунодефіциту людини передається через біологічні рідини, напри-
клад, кров. 2. Кров складається з клітин та плазми. 3. До клітин крові належать еритроцити,
лейкоцити та тромбоцити. 4. Кажуть, що еритроцити – це диски, які не мають ядра. 5. Плазма
крові містить білки й солі.
1. Nescire, quid antequam natus sis acciderit, nihil est aliud, quam semper esse puerum – Не
знати, що було перед твоїм народженням – це не що інше, як назавжди залишатися дитиною.
2. Maior erit lex, quam Rex, et melior, et longe illo nobilior – Закон більший за короля, кра
щий і значно за нього шляхетніший.
3. Altissima flumina minimo sono labuntur – Найглибші річки течуть з найменшим шумом.
4. Omnium artium medicina nobilissima est – З усіх мистецтв медицина – найшляхетніша.
5. Terra incognita – Невідома земля.
Тема 38. Серцево-судинна, дихальна та видільна системи

aorta, ae, f. aort- аорта
arteria, ae, f. arteri- артерія
arteriola, ae, f. arteriol- артеріола
atrium, i, n. atri- передсердя
celer, eris, ere tachy- частий
cor, cordis, n. card- серце
cuspis, idis, f. cuspid- стулка
ductus, us, m. duct- протока
valvula, ae, f. valvul- клапан
vas, is, n. angi- судина
vena, ae, f. phleb- вена
ventriculus, i, m. ventricul- шлуночок
venula, ae, f. venul- венула
Таблиця 27. Дихальна система

alveola, ae, f. alveol- альвеола
bronchi, orum, m. bronch- бронхи
caverna, ae, f. cavern- каверна, порожнина
exspiratio, onis, f. expir- видих
haemoglobinum, i, n. haemglobin- гемоглобін
inspiratio, onis, f. inspir- вдих
larynx, ngis, m. laryng- гортань
lobus, i, m. lob- частка
nasus, i, m. rhin- ніс

pulmo, onis, m. pneum- легеня
respiratio, onis, f. -pnoё, respir- дихання
Таблиця 28. Терміни, які не мають грецьких еквівалентів

abdominalis, e черевний
abducens, ntis відвідний
afferens, ntis приносний
alveolaris, e альвеолярний, комірковий
apicalis, e апікальний, верхівковий
brevis, е короткий
bronchialis, e бронхіальний
caroticus, a, um сонний
cavernosus, a, um печеристий
cavus, a, um порожнистий
cerebralis, e мозковий
cervicalis, e шийний
circumflexus, a, um оточуючий
communicans, ntis сполучний
efferens, ntis виносний
interosseus, a, um міжкістковий
lymphaticus, a, um лімфатичний
profundus, a, um глибокий
sacer, сra, crum крижовий
simplex, icis простий
teres, etis круглий
Таблиця 29. Видільна система

ansa, ae, f. петля
glomerulum, i, n., glomus, eris, n. glomerul- клубочок, клубок
pelvis renalis pyel- ниркова миска
ren, renis, m. nephr- нирка
ureter, eris, m. urethr- сечовід
urethra, ae, f. urethr- сечівник (сечовівидний канал)
vesica, ae, f. cyst- міхур /
vesica urinaria сечовий міхур
– можете утворювати багатослівні терміни.
Вправи
Arteria pulmonalis, ventriculus dexter, atrium sinister, radix pulmonis, lobus pulmonis, nodus
sinoatrialis, nodus atrioventricularis, cardiomyocytus, valvula tricuspidalis, oxyhaemoglobinum, car
boxyhaemoglobinum, carbhaemoglobinum, vena hemiazygos accessoria, systema cytochromo-
rum, arteria carotis interna, arteria femoralis, arteria afferens, glomus caroticum, arteria pancre-
aticoduodenalis superior posterior, arcus venae azygos.
Ниркова артерія, бронхіальне дерево, верхівка серця, ворітна вена, нижня порожнис-
та вена, хребтова артерія, катетеризація підключичної артерії, хрящі гортані, хрящові кільця
трахеї, тромбоцитопенія, глибокі вени гомілки, коронарні судини, короткі шлункові артерії,
лівий шлуночок серця, вінцева борозна, сечівникові залози, черевний стовбур, задні міжреб
рові вени, білястравохідні вузли, кровоносні судини внутрішнього вуха, губна частина, клубо
во-лобковий шлях, лівий бічний передній сегмент.
речень:
Cordis usus est sanguinem venarum in ventriculos suos admittere, scilicet venae cavae san
guinem in dextrum ventriculum, sanguinem vero venae pulmonis in sinistrum, ad hunc perficien-
dum et extenuandum; eundemque deinceps arteriarum ope per universas corporis partes distribu
ere; quod peragitur motibus ejus dilationis et contractionis, qui diastoles et systoles nominibus
designantur. (Petri Dionis Anatomia Corporis Humani).
1. Тіло людини має дві легені, які розташовані у грудній клітці. 2. Права легеня складає
ться з трьох часток, а ліва – з двох, оскільки ліворуч розташоване серце. 3. Дихання складає
ться з трьох етапів: легеневого дихання, транспорту газів та клітинного дихання. 4. Легеневе
дихання складається з вдиху та видиху.
«Annalium urbis Leopoliensis tomus extravagans... – Щорічних записів міста Львова том
відокремлений» – результат багаторічної праці історіографа з українсько-польського пору-
біжжя, Яна Томи Юзефовича (1663–1728). Його життя та діяльність були пов’язані переваж-
но зі Львовом, де він народився і звідки походив його рід, та з Краковом, оскільки Юзефович
був вихованцем і викладачем Ягелонського університету. Усередині розділів твору події ви-
світлюються в хронологічній послідовності: на першому місці – діяння архієпископів і все, що
стосується церковного управління, далі – визначні політичні події у Південній Русі та у Львові,
наприкінці кожного року перелічені суспільні та стихійні лиха. В описі деяких років Ян Юзе-
фович коментує вихід у світ літературних творів, які привернули його увагу. Проте головна
приваба цього твору для вдумливого читача – це нагода поглянути на відомі події та образи
(зокрема, йдеться про Визвольну війну 1648–1654 рр. та її ватажка Богдана Хмельницького)
очима представника католицького духовенства. При цьому неможливо не завважити пошу-
ки істини, які веде автор на сторінках своєї латиномовної праці.
Тема 39. Назви різних анатомічних утворів

Таблиця 30. Іменники, які не мають грецьких еквівалентів
Латинський іменник Переклад Латинський іменник Переклад
aditus, us, m. вхід, доступ frenulum, i, n. вуздечка
apex, icis, m. верхівка fundus, i, m. дно
aqu(a)eductus, us, m. водопровід hiatus, us, m. розтвір, розщілина
basion, i, n. базіон humor, oris, m. волога, рідина
basis, is, f. основа inguen, inis, n. пахвина
canalis, is, m. канал limen, inis, n. поріг, кордон, межа

capitulum, i, n. голівка margo, inis, m. край
cavitas, atis, f. порожнина meatus, us, m. прохід, хід
cementum, i, n. цемент (зубний) ostium, i, n. отвір, вічко
cingulum, і, n. пояс pediculus, i, m. ніжка
commissura, ae, f. спайка prisma, atis, n. призма
cornu, us, n. ріг, ріжок pulpa, ae, f. пульпа, м’якуш
cortex, icis, m., f. кора, кірка pulvinar, aris, n. подушка
culmen, inis, n. вершина pyramis, idis, f. піраміда
decussatio, onis, f. перехрестя recessus, us, m. закуток
dentinum, і, n. дентин (зубна речовина) regio, onis, f. ділянка
diastema, atis, n. проміжок rete, is, n. сітка
enamelum, i, n. емаль rostrum, i, n. дзьоб
fasciculus, i, m. пучок stroma, atis, n. строма
fauces, ium, f. (pl.) зів tractus, us, m. тракт, шлях
fibra, ae, f. волокно truncus, i, m. стовбур
fissura, ae, f. щілина tunica, ae, f. оболонка
flexus, us, m. згин, петля vertex, icis, m. тім’я, вершина
foramen, inis, n. отвір vestibulum, i, n. присінок
fossa, ae, f. ямка
Таблиця 31. Прикметники, які не мають грецьких еквівалентів

Латинський Переклад Латинський Переклад
прикметник прикметник
aberrans, ntis відхильний fluctuans, ntis хиткий, коливний
affixus, a, um прикріплений, lacrimalis, e слізний
нерухомий
asper, era, erum шорсткий lacteus, a, um молочний
basalis, e базальний, стосується obturatorius, a, um затульний, а, е
basilaris, e основи obtusus, a, um притуплений
bifidus, a, um роздвоєний opponens, ntis протиставний
caudalis, e хвостовий, задній opticus, a, um зоровий, а, е
centralis, e центральний pelvinus, a, um тазовий, а, е
clavatus, a, um штифтовий perforans, ntis пронизний,
проколюючий
deciduus, a, um випадний perforatus, a, um пронизаний, протнутий
fissus, a, um розщеплений permanens, ntis постійний
fixus, a, um прикріплений
– можете відтворити 80% наведеної у темі лексики – назв анатомічних утворів
у словниковій формі;
– вмієте утворювати багатослівні терміни.
Вправи
Truncus cephalicus, tunica mucosa, bulbus oculi, manubrium sterni, nervus oculomotorius,
capsula lentis, cavitas oris, nucleus dentatus, apertura thoracis inferior, spina bifida, tractus spi-
nocerebellaris dorsalis, auricula atrii, septum interatriale, trabeculae carneae, vortex cordis, mu-
sculi papillares, chordae tendineae, trigonum fibrosum dextrum, anulus fibrosus sinister, tendo
infundibuli, tendo valvulae venae cavae inferioris, trigonum nodi sinoatrialis, plexus venosus ver-
tebralis externus anterior, cisterna cerebellomedullaris lateralis.
Піраміда скроневої кістки, зоровий нерв, коливне ребро, постійні зуби, ендоплазма
тична сітка, основа черепа, діафрагма тазу, тіло груднини, найширший м’яз спини, централь-
на нервова система, присінок рота, вуздечка верхньої губи, слизова оболонка поперечної
ободової кишки, шлунковий сік, третій шлуночок мозку, слізний мішок, діафрагмова поверхня,
верхня частина, серцеве втиснення, передня частина, права частина, задня частина, голе по
ле, борозна порожнистої вени, щілина венозної зв’язки, венозна зв’язка, нутрощева поверх-
ня, ямка жовчного міхура, щілина круглої зв’язки, кругла зв’язка печінки, ворота печінки,
чепцевий горб, стравохідне втиснення, шлункове втиснення.
речень:
Hic loci non dico quid sit oculus, quia nemo id ignorat, neminique persuasum non est hunc
esse pulcherrimam corporis humani partem, et admiratione dignissimam. Oculus infra frontem
situs est, in cavitate prorsus ossea, quae vocatur oculi orbita. Inter anatomicos qui rationes inve-
stigarunt cur in editissima corporis parte colocatus fuerit, alii dixerunt id fatum fuisse ut is e ma-
iori distantia prospiceret quae nobis vel utiliora vel nocua sunt.
Численні кажуть і пишуть, що море не є глибшим за 80 футів або 15 сажнів, в якихось
місцях 20 футів, в інших – 6. Це так мало, що ці місця латиною vada, польскою – броди звуться,
оскільки їх можна перейти. Інші наполягають, що в морі є численні місця, у яких дно відшукати
не можна. Кажуть, поблизу Швеції, у морі, що зветься Германським, якраз і є таке місце, де
якір не дістає дна. (За Еразмом Сикстом).
1. Ultra quam satis est – Більш, ніж досить.
2. Necessitas feriis caret – Потреба не знає спочинку.
3. Quod re vera factum est – Що й справдилося.
4. Claudus pillam – Кульгавий із м’ячем (недоріка).
5. Plures computant, quam oderunt – Більшість керується розрахунком, а не ненавидить.
Тема 40. Кінцеві терміноелементи, що вказують на локалізацію

процесу чи явища
Таблиця 32. Кінцеві терміноелементи, які вказують на орган чи функцію організму
Терміноелемент Значення Терміноелемент Значення
-acusia слух -lalia мовлення
-aemia кров, стан крові (на початку -lexia читання
терміна haem-, haemat-)
-aesthesia чутливість -mnesia пам’ять
-calculia лічба -opsia зір
-cardia серце -orexia апетит
-cephalia голова -osmia нюх
-chylia шлунковий сік -phagia ковтання
-crinia виділення -phonia здатність створювати

звук
-derma (-dermia) шкіра -phrenia розумові здібності
-gamia шлюб, розмноження -pnoё дихання
-geusia смак -sphygmia пульс
-glossia язик -uria сеча
-kinesia рух, рухливість
Таблиця 33. Деякі поширені кінцеві терміноелементи

-blastus зародок
-capnia вміст вуглекислого газу (діоксиду карбону) у крові
-chromia колір
-cytus клітина
-genes (genus, a, um) вказівка на походження
-geněsis походження, виникнення, утворення, розвиток
-gnōsis вчення, пізнання
-lithus камінь
-logia вчення, наука
-logus спеціаліст
-oxia вміст кисню у крові
-paedia виховання, навчання
-pathia захворювання, страждання
-pepsia стосується травлення
-philia схильність, любов
-poësis утворення
-praxis виконання
-sthenia сила
-tonia напруження, тонус, тиск
-trophia живлення
-tropus прагнення, напрямок дії
– вмієте утворювати терміни-композити.
Вправи
Osteogenesis imperfecta, myasthenia gravis, hypertonia renalis, morbus jatrogenes, bra-
chycephalia, hyperosmia, phagocytosis, schisophrenia, gluconeogenesis, hypokinesia, dyspepsia
gastrica, uropoёsis, haemophilia congenita, orthopaedia.
2. Утворіть терміни відповідно до визначень. Провідміняйте виділене:
Порушення живлення, підвищення концентрації вуглекислого газу, утворення крові,
лікування рослинами, відсутність відчуття смаку, наука про суглоби, порушення здатності
читати, відсутність дихання, патологічне збільшення язика, ятрогенні хвороби.

речень:
Homoeopathici praeparabant olim Plicium, quod isopathice interne adhibebant! Haec the-
oria quam primus Starnigelius laudasse videtur est ancora sacra longe plurimorum in Polonia me
dicorum, et abiit in superstitionem plebis. Plicam reperiebant tum Syphilidi similem, tum Leprae,
tum arthritidi, fuerunt etiam qui ulcera plicosa peculiaria describerent, et exanthemata plicosa, quin
alii medici loquuntur de plica et semilibus sensationibus plicosis subjectivis! (A. Walther. De Impli-
cationis Pilorum in Plica Polonica).
1. Тертуліан писав, що медицина з філософією пов’язані як дві сестри (Е. Сикст). 2. Сте-
нокардія – найбільш поширена хвороба в Україні. 3. Ксантохромія спинномозкової рідини –
небезпечна ознака. 4. Еритропоез – це процес утворення червоних клітин крові – еритроци-
тів. 5. Однією з функцій лейкоцитів є фагоцитоз: активне захоплення і поглинання бактерій
чи фрагментів клітин одноклітинними організмами.
1. Ut te habes? Satin salve? – Як ти? Все гаразд?
2. Gratias ago, sanus sum – Дякую, я здоровий.
3. Qui vocare / vocaris? – Ego vocor Julia – Як звешся? – Мене звати Юлія.
4. Si audea – Будь ласка.
5. I pede fausto! – Щасти!
Роман Тимківський (1785, Україна – 1820, Росія) – педагог, літературний критик, полі-
глот (знав класичні мови, німецьку, французьку, англійську, польську), дядько відомого укра-
їнського науковця Михайла Максимовича. Навчався в Києво-Могилянській академії, закін-
чив Московський університет, 1806 р. здобув ступінь доктора філософії. Роман Тимківський
викладав римську літературу, читав особливо захопливі лекції з античної поезії на словесно-
му факультеті Московського університет у. Одним із низки його блискучих творів є промова
«De virtutibus Graecorum et Romanorum... – Про чесноти греків і римлян». Загальна її настано-
ва: греки і римляни – це відмінні культури, кожну з яких є за що цінувати. Ламаючии стерео-
типи, Р. Тимківський стверджував: греки – вічні діти, які не хотіли знати історії, отже, не могли
подорослішати; римляни не були виключно вояками і грабіжниками, що копіювали грецькі
досягнення. Вони, за Р. Тимківським, «запозичене в греків пристосовували до власного сма-
ку, важливості й величі так, що часто завагаєшся, кому з них надати перевагу»45.
45
Роман Тимківський. Про чесноти греків і римлян http://www.medievist.org.ua/2013/07/blog-post_12.html
Розділ 8. Термінологія діагностики та лікування
Тема 41. Назви патологій та асоційованих понять

Терміносистема діагностики та лікування переважно складається з терміноелементів
грецького походження. Саме через ускладену орфографію її опанування вимагає особливої
уваги до вивчення лексики. Нагадаємо, що терміноелемент – це частина слова (префікс, ко-
рінь, суфікс чи основа), що має стале значення та викорис товується для утворення термінів-
композитів. Для засвоєння цього розділу необхідно володіти прийомами граматичного та мор
фемного аналізу, ознайомитися з якими можна у темах 4 «Перша відміна (Declinatio prima)»
та 33 «Типи формування медичних термінів».
Таблиця 34. Іменники, які мають грецькі еквіваленти

adeps, ipis, m. lip-, steat- жир
angulus, і, m. goni- кут
anima, ae, f. psych- душа
animal, alis, n. zoo- тварина
apex, icis, m. acr- верхівка
appetitus, us, m. orex- апетит
avis, avis, f. ornith- птах
cadaver, eris, n. necr- труп
calculus, і, m., concrementum, i, n. lith-, petr- камінь
calor, oris, m. therm-, pyr- жар, тепло
cancer, cri, m. carcin- рак
carbo, onis, m. anthrac- вугілля
caro, rnis, f. sarc- м’ясо
causa, ae, f. aeti- причина
curatio, onis, f. -therapia лікування
dies, ei, f. hemer- день
dignitas, atis, f. areto- гідність
dolor, oris, m. odyn- біль

domus, us, f. oec- будинок
ensis, is, m. xiph- меч
femina, ae, f. gynaec- жінка
foetus, us, m. embry- зародок
fortitudo, inis, f. sthen-, dynam- сила
gaudium, i, n. hedon- задоволення
gelu, us, n. cry- холод, лід
glans, ndis, f. balan- голівка, жолудь
homo, inis, m. anthrop- людина
initium, ii, n. arche- початок
lantens, ntis cript- прихований
locus, i, m. top- місце
medicamentum, i, n. pharmac- ліки
medicus, і, m. -iatr- лікар
membrana, ae, f. -lemma пластинка, мембрана
mens, ntis, f. phren- розум
mensis, is, m. men- місяць
morbus, і, m. nos-, path- хвороба
mors, rtis, f. thanat- смерть
motus, us, m. kines- pyx
mucus, i, m. blenn- слиз
nodus, i, m. nod- вузол
partus, us, m. toсо- пологи
pavor, oris, m. phob- страх
pernicies, ei, f. catastroph- загибель
pilus, i, m. trich- волосина
piscis, is, m. ichthy- риба
populus, і, m. dem- народ
pulsus, us, m. sphygm- пульс
rabies, ei, f. lyss- сказ
scutum, i, n. thyr- щит
sectio, onis, f. tom- розріз, розтин
sol, solis, m. heli- cонце
somnus, і, m. hypn- сон
species, ei, f. id- вид
speculum, i, n. eisoptro- дзеркало
tempus, oris, n. chron- час
textus, us, m. hist- тканина
tumor, oris, m. onc- пухлина
venenum, i, n. tox- отрута
vir, viri, m. andr- чоловік
vomitus, us, m. emes- блювання, блювота
Розділ 8. Термінологія діагностики та лікування 123
Таблиця 35. Прикметники, які мають грецькі еквіваленти

Прикметник Терміноелемент Переклад
aequalis, e homo- рівний, однаковий
brevis, e brachy- короткий
celer, eris, ere tachy- швидкий
impar, is aniso- нерівний
latens, ntis crypto- прихований
mollis, e malac- м’який
omnis, e pan- весь, всякий
par, paris iso- рівний
puter, tris, tre sapr- гнилий
senex, senis ger(ont)- старий
Таблиця 36. Терміноелементи, які мають значення числівників

Терміноелемент лат. Терміноелемент грец. Значення
походження походження
semi- hemi- половина
un- (uni-) mono- одно-
primi- proto- першо-
bi- di- дво-
tri- tri- три-
quadr(i)- tetra- чотири-
quinque- penta- п’яти-
sext- hex- шести-
sept- hept- семи-
oct- oct- восьми-
non- non- дев’ятий
deci- deca- десяти-
Таблиця 37. Терміноелементи-префікси

Терміноелемент лат. Терміноелемент грец. Значення
походження походження
super- hyper- більше
infra- hypo- менше
dis- dys- порушення, зміна
juxta- para- біля
circum- peri- навколо
super- epi- над
intro- endo- зсередини
medio- meso- посередині
extra- exo- ззовні
de- a(n)- заперечення
ana- iso- рівність
ante-, prae- pro- перед
re- відновлення, поновлення

contra- anti- проти
co- syn-, sym- разом
semi- hemi- напів
ambi- amphi- обидва
bene eu- добре, правильно
saepe pollak- часто
multum poly- багато
Таблиця 38. Найпоширеніші суфікси, які вказують на тип хвороби

-itis, itidis, f. запальне захворювання
-osis, is, f. незапальне захворювання
-oma, atis, n. пухлина, набряк
Таблиця 39. Медична фразеологія

ex tempore за потребою
facies acromegalica акромегалоїдне обличчя
facies adenoidea аденоїдне обличчя
facies anaemica анемічне, бліде обличчя
facies asymmetrica асиметричне обличчя
facies febrilis лихоманкове обличчя
facies Hippocratica «обличчя Гіпократа» – при перитоніті, різноманітних видах шоку,
агонії
facies leonina «лев’яче» обличчя хворого на проказу
facies potatorica алкоголічне обличчя
facies pupae ceratea «обличчя воскової ляльки» у хворого анемією Аддісона-Бірмера
facies selenica «місяцеподібне» обличчя хворого з гіперкортицизмом
facies symmetrica симетричне обличчя
graviditas eutopica нормальна вагітність
graviditas bigeminalis двоплідна вагітність
in observatione при спостереженні
in statu nascendi у стані зародження
in statu praesenti у теперішньому стані
in vitro nigro (fusco) в чорній (темній) склянці
indicatio causalis вказівка, зумовлена певною причиною
partus artificialis штучні пологи
partus imminens передчасні пологи
partus maturus нормальні, вчасні пологи
partus pathologicus патологічні пологи
partus post mortem посмертні пологи
partus rapidus швидкі пологи
per inhalationem через інгаляцію
per os через рот, перорально
per rectum через пряму кишку, ректально

per se в чистому вигляді
post partum після пологів
restitutio ad integrum відновлення до неушкодженого стану
sedes morbi місце хвороби
serva in loco frigido зберігай у холодному місці
status quo ante стан попередній (без змін)
sub graviditate під час вагітності
syncope e hypervente- гіпервентиляційна непритомність
latione
syncope hysterica істерична непритомність
– можете конструювати та деконструювати клінічні терміни;
того чи іншого методу
– можете за назвою захворювання визначити, чи воно належить до групи запальних,
незападьних чи пухлинних процесів;
– знаєте медичну фразеологію.
Вправи
1. Прочитайте речення, виберіть слова, що містять латинські терміноелементи,
вкажіть їхній переклад, спробуйте витлумачити буквальне значення терміна.
Порівняйте зі словниковими визначеннями (всі речення з Вікіпедії).
1. У Пентагоні Міністерство оборони США приймає найважливіші військові рішення. 2.
У кіркових нефронах тонкий каналець має лише низхідну частину, а в юкстамедулярних є
також довга висхідна частина, яка переходить у прямий дистальний каналець. 3. Серед імо-
вірних фізіологічних наслідків прийому ЛСД: гіпертермія, аритмія, бруксизм, потовиділення,
слиновиділення, гіперрефлексія та синестезія. 4. Слово «мігрень» запозичене з французької
і походить від лат. hemicrania. 5. Святослав Вакарчук під час одного з чатів сказав, що є амбі-
декстром. 6. Працюючи інтерном в лікарні, Каміль Біот першим звернув увагу на характерний
тип дихання у 16-річного хворого туберкульозним менінгітом, згодом цей тип дихання був
названий дихання Біота. 7. Клітини прокаріотів (бактерій, архей) та еукаріотів на фенотипічно
му рівні схожі за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату, предс тавленого рибосома-
ми. 8. Попередні результати застосування інгібіторів BRAF свідчать про певну регресію ме-
ланоми у пацієнтів. 9. За віковими періодами білінгвізм поділяється на ранній та пізній. 10.
Вперше морфологічна картина антракозу була описана гістологом Донецького медичного
інституту Вульфом Раввіном. 11. Навесні 2010 року у книгарнях країни з’явилась у продажу
збірка «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років».
2. Виконайте морфемний аналіз термінів. Провідміняйте виділене:
Bilateralis, dysphagia acuta, hypotonia, periosteum ossis occipitalis, endocarditis, hypertro
phia ventriculi sinistri cordis, syndactylia, criptorchismus, chronologia, pandemia, tomographia,
tetraiodthyroninum, cryodestructio, ornithosis, anisocoria, brachydactylia, organismus saprotro-
phus, photophobia, tachycardia, bradypnoё, geriatria, diagnosis, histologia, periodontitis, ectopia,
pollakiuria, apparatus juxtaglomerularis, bronchitis allergica, nephrosis, musculus quadriceps,
endoderma, mesenterium.
3. Проаналізуйте назви перших 10 представників насичених вуглеводнів. На які дві
групи їх можна розділити з погляду термінотворення? Який критерій ви обрали для поділу?
Метан, етан, пропан, бутан, пентан, гексан, гептан, октан, нонан, декан.
4. Утворіть терміни відповідно до визначень, перекладіть латиною. Провідміняйте
виділене:
Нездатність отримувати задоволення, наявність токсинів у крові, нав’язливий страх

смерті, інструментальне дослідження пульсу, сповільнене серцебиття, наука про причини
хвороб, наука про перебіг патологічного процесу.
5. Перекладіть текст латиною, вказавши словникову форму слів:
Запалення – це типовий патологічний процес. Воно має три стадії: стадію альтерації (уш
кодження тканини), стадію ексудації (виділення рідини) та стадію проліферації (розмноження
клітин). Є п’ять ознак запалення, які можна спостерігати без додаткового обладнання: підви-
щення термператури, біль, набряк, почервоніння та порушення фунції тканини чи органа.
речень:
Pater historicorum Herodotus Allicarnasseus in sua Historia de antiquitatibus rerum varia-
rum edita multum et curiose in describendis rebus Sciticis occupavit, gentis primordia clarius ex-
plicans, gesta et mores simulque diversitatem. Alios enim Europeos esse, alios vero Asiaticos
tradit. Eorum octo esse genera describit terminis et sedibus inter se discreta, ritu etiam lingua et
moribus mutuo discrepantia, intra Histrum et ejusdem hostia Imaumque montem, qui Indiam
orientalem a Scitis disterminat, inestimabilem orbis terrarum tractum incolentia, secundum Colo-
chorum, Hiberorum, Albanorum ac Persidis regiones, in Sogdianos, Corosminos, ac Bactrianos
usque ab una protensa, ac desertis aquilonaribus perpetuo rigore damnatis usque in Glatialem
occeanum ab altera parte (N. Rosenberg. Compendiosa narratio de Scythis).
«Carmina Burana» – сценічна кантата, написана німецьким композитором Карлом Ор
фом у 30-ті рр. ХХ ст. Її повна латинська назва «Carmina Burana: Cantiones profanae cantoribus
et choris cantandae comitantibus instrumentis atque imaginibus magicis – Пісні Боєрна: світські
пісні для виконання співаками та хорами, спільно з інструментами та магічними зображення-
ми». Лібретто кантати – це світські латиномовні пісні раннього Середньовіччя, радісні, пустот-
ливі й ліричні, написані безіменними поетами й школярами та записані ченцями бенедикт-
ського монастиря Боєрна. Карл Орф уперше познайомився з цими текстами завдяки їх ан-
гломовному перекладу, здійсненому й оприлюдненому 1884 р. Джоном Саймондом. Пізніше
Мішель Гофман, студент-юрист, аматор класичних мов допоміг К. Орфу відібрати 24 вірші і
скомпонувати з них лібретто мовою оригіналу. Перша постановка відбулася 1937 р. у Фран
кфурті-на-Майні і, попри те, що кантата була розкритикована нацистськими музикознавцями,
вона дуже швидко завоювала популярність серед слухачів. Чи не найвідомішою частиною
кантати є хорова композиція «O Fortuna!» – ця частина, що відкриває і завершує твір, знайома
нині й тим, хто не особливо знається на музиці, оскільки з’являється повсюди – навіть у рек
ламних роликах.
Тема 42. Терапевтична термінологія

Таблиця 40. Терміни, які мають грецькі відповідники
antiquus, a, um paleo- стародавній
curatio, onis, f. -therapia, -iatria лікування, спосіб лікування; лікувальна діяльність
cursus, us, m. drom- перебіг
detestatio, onis, f. mis- ненависть
devoratio, onis, f. phag-, -phagia поглинання
filum, i, n. mito- нитка
graviditas, atis, f. kyes- вагітність
ictus, us, m. -crota, -crotia удар
inflammatio, onis, f. phlog- запалення
marinus, a, um thalass- морський
medicus, i, m. -iater лікар

monstrum, i, n. terat- монстр, потвора
mucus, i, m. myx- слиз
nanus, i, m. nan-, pygmae- карлик
nocturnus, a, um nyct- нічний
occisio, onis, f. -phtheria змертвіння
paralysis, is, f. -plegia, -plexia параліч
pediculus pubis phthiti- лобкова воша
sitis, is, f. dips- спрага
sternutatio, onis, f. ptarm- чхання
surdus, a, um coph- глухий
tuberculosis, is, f. phthis- туберкульоз
Таблиця 41. Фізикальні методи обстеження

Назва латиною Переклад
inspectio, onis, f. огляд
palpatio, onis, f. пальпація (обмацування)
percussio, onis, f. перкусія (вистукування)
auscultatio, onis, f. аускультація (вислуховування)
Таблиця 42. Види інструментальних та лабораторних досліджень

Терміно Значення Приклади
елемент
-gramma запис результатів інструментального phlebogramma, electrocardiogramma,
обстеження encephalogramma
-graphia дослідження, результатом якого є phlebographia, electrocardiographia,
зображення encephalographia
-scopia огляд за допомогою інструмента oesophagogastroduodenoscopia,
bronchoscopia
-metria вимірювання anthropometria, pH-metria
-opsia огляд, візуальне обстеження biopsia, autopsia
Таблиця 43. Види пульсів

Назва Переклад
pulsus regularis / pulsus irregularis ритмічний / неритмічний
(arrhythmicus)
pulsus aequalis / pulsus inaequalis рівний / нерівний
pulsus plenus / pulsus vacuus повний / порожній
pulsus frequens / pulsus rarus частий / нечастий
pulsus celer / pulsus tardus швидкий / повільний
pulsus durus / pulsus mollis твердий / м’який
pulsus altus / pulsus parvus, humilis великий / малий
pulsus differens різний на різних руках
pulsus bigeminus пульс, що складається з парних пульсових хвиль
Таблиця 44. Види гарячок (за температурною кривою)

Назва Переклад
febris continua гарячка постійного типу
febris remittens гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу
febris intermittens гарячка переміжного (інтермітуючого) типу
febris hectica гарячка гектичного типу
febris inversa гарячка зворотного (інвертованого) типу
febris undulans гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу
febris irregularis (febris atypica) гарячка нерегулярного типу (атипова)
Таблиця 45. Види висипів

Латинська назва Українська назва Опис
macula, ae, f. пляма плоский безпорожнинний елемент
papula, ae, f. папула (вузлик) опуклий безпорожниннийелемент до 5 мм
(в епідермісі, зникає повністю)
urtica, ae, f. пухир опуклий безпорожнинний елемент понад 5 мм
у діаметрі (в епідермісі)
tuberculum, i, n. горбик безпорожнинний елемент, у діаметрі до 1 см
(в дермі, залишає рубець)
nodus, i, m. вузол безпорожнинний елемент, у діаметрі понад
1 см (в дермі, залишає рубець)
vesicula, ae, f. пухирець порожнинний елемент до 1 см у діаметрі
(може розташовуватися і в дермі, і в епідермісі)
bulla, ae, f. булла порожнинний елемент понад 1 см у діаметрі
pustula, ae, f. пустула різновид пухирця, особливістю є гнійний вміст
порожнини
crusta, ae, f. кірка елемент висипу, що виникає після підсихання
порожнинних елементів
squama, ae, f. лусочка відлущені фрагменти верхнього шару шкіри
rhagas, adis, f. тріщина механічний дефект шкіри
excoriatio, onis, f. розчух наслідок розчухування
erosio, onis, f. ерозія дефект епідермісу
ulcus, eris, n. виразка дефект епідермісу та дерми
cicatrix, icis, f. рубець елемент висипу, що може виникати після
загоєння рани
licheneficatio, onis, f. ліхеніфікація видиме потовщення всіх шарів шкіри
Таблиця 46. Традиційні назви деяких хвороб

Назва латиною Назва українською Назва латиною Назва українською
angina pectoris стенокардія pestis, is, f. чума
anthrax, acis, m. сибірська виразка rabies, ei, f. сказ
aphtae epizooticae ящур rheumatismus, i, m. ревматизм
aspergillosis, is, f. аспергільоз rubeola, ae, f. краснуха
botulismus, i, m. ботулізм scabies, ei, f. короста
brucellosis, is, f. бруцельоз scarlatina, ae, f. скарлатина
diphtheria, ae, f. дифтерія syphilis, idis, f., lues, is, f. сифіліс

erysipelas, atis, n. бешиха tetanus, i, m. правець
gonorrhoea, ae, f. гонорея tuberculosis, is, f. туберкульоз
influenza, ae, f. грип typhus, i, m. тиф
lepra, ae, f. проказа, лепра t. exanthematicus висипний тиф
malaria, ae, f. малярія varicella, ae, f. вітряна віспа
morbilli, orum, m. кір variola, ae, f. віспа
pertussis, is, f. кашлюк
Таблиця 47. Кінцеві терміноелементи, що позначають патологічний процес

Терміноелемент Значення
-algesia больове відчуття
-algia біль (без органічних змін)
-ectasia розширення трубчастого або порожнистого органа
-eměsis блювота, блювання
-ergia діяльність, реактивність організму
-lithiasis наявність конкрементів
-lўsis розпад
-malacia розм’якшення
-mania хвороблива схильність, пристрасть
-megalia збільшення
-mycōsis грибкове захворювання, мікоз
-necrōsis змертвіння, відмирання тканин, частин тіла, некроз
-odynia біль
-penia недостатня кількість
-phobia боязнь, нав’язливий страх
-plegia параліч; удар
-ptosis опущення
-rrhagia кровотеча
-rrhexis розрив кровоносної судини або органа; крихкість
-rrhoea виділення секрeту або рідини
-schīsis розщеплення (губи, щелепи), роздвоєння
-sclerōsis ущільнення
-spasmus спазм
-stāsis застій (жовчі, крові, калу, молока)
-stenōsis звуження
– можете конструювати та деконструювати назви методів дослідження;
– знаєте назви гарячок, пульсів, шкірних висипів та традиційних назв захворювань;
Вправи
Onychoschisis, oesophagogastroduodenoscopia, cephalohaematoma, karyolysis, hepato

splenomegalia, stenosis aortae, anaesthesia, hypomania, claustrophobia, hemiplegia, haemorrha
gia, leukopenia, hyperemesis, cardiosclerosis, sialorrhoea, roenthgenographia, biometria, haemo
gramma, encephalographia, cholestasis.
Тріщина, виразка, частий пульс, аускультація серця, перкусія грудної клітки, еритропенія,
виразка шлунка, ахілія, стеноз коронарних судин, пляма, нерегулярний пульс, розчух, ати-
пова гарячка, постійна гарячка, гострий апендицит, біліарний панкреатит, гектична гарячка.
3. Утворіть терміни відповідно до визначень:
Змертвіння тканини підшлункової залози, хворобливий страх відкритих місць, розрив
кровоносної судини, інструментальний огляд вуха, хвороблива схильність до підпалювання
(вогню), кровотеча з матки, біль у м’язах, запалення слизової оболонки носа, наявність кон-
крементів у жовчному міхурі.
речень:
Mеrito igitur Plinius vitam vigiliam dixit, siquidem somnus assiduus aut mors est, aut mortis
imago, & ut quidam eum vocavit publicanum vitae. Sed audi quid dicat noster Senex. Somnus &
vigilia, utraque si immoderata existant, malum. Propterea somnus nimius malum est, quia corpus
reddit dissolutum, flaccidum & excoctum: praeterea capitis gravitatem parit: unde etiam in ebrijs,
posteaquam crapulam divtius edormiverunt, corpus subtumidum & pallidum videmus (E. Sixtus.
Commentarius medicus).
1. Постійна гарячка та пухирці – ознаки вітряної віспи. 2. При краснусі на шкірі бачимо
малі червоні плями. 3. Пустула – це пухирець з гнійним вмістом. 4. Аускультація серця про-
водиться у 5 точках. 5. Гематемезис – причина для термінового хірургічного втручання. 6.
Гепатоспленомегалія – ознака хвороб крові.
6. Використовуючи спеціальну літературу, знайдіть зображення та описи типів
гарячок / типів висипів. На вашу думку: а) які властивості гарячок дали їм назви?
б) яку інформацію можна було б додати до назв шкірних висипів?
1. Auribus teneo lupum – Тримаю вовка за вуха
2. Caesar non supra gramaticis – Цезар не вищий за граматиків.
3. Hic manebimus optime – Тут ми заживемо щасливо.
4. Ex nihilo nihil fit – Нічого з нічого не робиться.
5. Imperium In Imperio – Держава в державі.
Тема 43. Хірургічна термінологія

Таблиця 48. Терміни, які мають грецькі відповідники
caro, rnis, f. sarc- м’ясо
dilatatio, onis, f. -ectasia розширення
flexus, a, um ankylo- зігнутий
fractura, ae, f. -clasia перелом
germen, inis, n. blast- зародок
gibbus, a, um; kypho- горб
valgus, a, um kypho- вигнутий всередину
varus, a, um lord- вигнутий назовні
hernia, ae, f. -cele грижа
labor, oris, m. erg-, -ergia, -urgia робота

obturatio, onis, f. обтурація, закупорка
strangulatio, onis, f. странгуляція, задушування
Таблиця 49. Види ран

Назва рани Опис
vulnus incisum різана (нанесена ковзаючим рухом тонкого гострого предмета –
ширина рани більша за глибину)
vulnus punctum колота (нанесена предметом з невеликим поперечним
перерізом – глибина рани більша за ширину)
vulnus laceratum рвана (наслідок перерозтягнення тканин)
vulnus morsum укушена (нанесена зубами тварин або людини, не обов’язково
внаслідок укусу)
vulnus caesum рубана (нанесена важким гострим предметом)
vulnus conquassatum розтрощена (такі рани характеризуються роздавлюванням і
розривом тканин)
vulnus contusum забита (від удару тупим предметом з одночасним травмуванням
навколишніх тканин)
vulnus operativum seu операційна або хірургічна (утворена під час хірургічної операції)
chirurgicum
vulnus sclopetarium вогнепальна рана
Таблиця 50. Види переломів

fractura, ae, f. перелом
fissura, ae, f. тріщина
dislocatio, onis, f. зміщення (уламків)
callus, i, m. кістковий мозоль
fractura traumatica травматичний перелом
fractura pathologica патологічний
fractura clausa закритий
fractura aperta відкритий
fractura completa повний перелом
fractura incompleta неповний перелом
fractura linearis лінійний (поздовжній) перелом
fractura transversa поперечний перелом
fractura obliqua косий перелом
fractura spiralis спіральний перелом
osteogenesis imperfecta незавершений остеогенез (генетичне захворювання,
яке призводить до множинних переломів кісток)
fracturae acquisitae набуті переломи
Таблиця 51. Види зміщення уламків

dislocatio primaria первинне (відбувається під час перелому)
dislocatio secundaria вторинне (відбувається після перелому)
dislocatio ad latus за шириною
dislocatio ad longitudinem за довжиною

dislocatio ad axim під кутом
dislocatio ad periferiam до периферії
Таблиця 52. Види гнійних процесів

abscessus, us, m. абсцес (відмежоване скупчення гною в тканині)
phlegmone, es, f. флегмона (невідмежоване гнійне запалення)
furunculus, i, m. фурункул (гнійне запалення волосяної цибулини та її сальних залоз)
carbunculus, i, m. карбункул (гнійно-некротичне запалення декількох волосяних
цибулин та сальних залоз)
Таблиця 53. Види оперативних втручань

resectio, onis, f. видалення частини органу
amputatio, onis, f. видалення кінцевої частини
extirpatio, onis, f. видалення органу з прилеглими тканинами та шляхами лімфовідтоку
punctio, onis, f. проколювання, пункція
-centesis центез
-рехіа прикріплення
-lysis розпад; звільнення оперативним способом від зрощень, рубця
-tomia розріз
-ectomia видалення
-stomia створення штучного отвору
-plastica пластична операція
-rrhaphia зшивання
-synthesis з’єднування
– можете конструювати та деконструювати назви оперативних втручань;
– можете назвати види гнійних процесів у словниковій формі;
– вмієте утворювати багатослівні хірургічні терміни та терміни-композити.
Вправи
Resectio lobi pulmonis, cholecystectomia laparoscopica, punctio cavitatis pleuralis, extir-
patio uteri, autopsia, osteosynthesis, phleborrhaphia, keratoplastica, curatio chirurgica vulnerum
contusorum, pylorostenosis postoperativa, fractura clausa tibiae cum dislocatione primaria ad
longitudinem, phlegmone buccae dextrae, fissura ossis temporalis sinistri, abscessus lobi inferio-
ris pulmonis dextri, callus costae VI dextrae post fracturam clausam obliquam.
2. Утворіть терміни відповідно до визначень, перекладіть латиною. Провідміняйте
виділене:
Невідкладна операція, створення штучного отвору шлунка, візуальне інструменталь
не обстеження бронхів, розпад клітинного ядра, розтин грудної клітки, заходи, спрямовані на
боротьбу з інфекцією, заходи, спрямовані на запобігання поширенню пухлинних клітин, сарко
ма великогомілкової кістки, дрібноклітинний рак легень, абсцес головного мозку, емпієма
плеври, анасарка, залізодефіцитна анемія, гострий лімфобластний лейкоз, жирова дистрофія
печінки, каріорексис, апоптоз, некротична ангіна, закритий косий перелом нижньої третини
плечової кістки.

речень:
Casus Primus. Vulnus scilicet contusum capitis, cum fractura cranii et depressione insigni.
An laesus animi deliquium perpessus fuerit, nec ex aliis nec ex aegrotante ipso comperire
potuimus, quamquam quidem suspicari id licet ex violentia ictus et magnitudine laesionis. Terre-
factis tunc adstantibus ob sanguinis profluvium vehemens, quod cum solitis remediis sistere non
possent, сhirurgum quendam ex urbe acciverunt, qui inspecto vulnere & fracturam cranii inveni
ens, deligationem ad cohibendam haemorrhagiam applicavit, vulneratumque ad nosocomium ur
bis ducendum suasit. Praeter haemorrhagiam vero de nullo malo conquestus fuerat aegrotus, nul
lum habuerat dolorem capitis, nullamque nec vomitionem nec nauseam perpessus erat. (C. von
Haartman. Casus chirurgici).
4. Перекладіть латиною речення, вказавши словникову форму слів:
1. Залежно від походження, злоякісні новоутворення поділяються на раки та саркоми.
2. Рак – це злоякісна пухлина, яка походить з епітеліальної тканини, а саркома – зі сполучної
та м’язової. 3. Наука, яка досліджує профілактику, діагностику та лікування злоякісних пух-
лин, називається онкологією. 4. Онкологічні діагнози в Україні пишуться латинською мовою.
5. Смертність від хвороб серця та судин більша, ніж від злоякісних новоутворень.
1. Casus extraordinarius – надзвичайний випадок
2. Aurea mediocritas – золота середина
3. Ad usum internum (externum) / Pro usu interno (externo) – для внутрішнього / зовніш-
нього застосування
4. Ceteris paribus – за інших рівних умов
5. Consilium absente aegroto – нарада за відсутності хворого
Розділ 9. Основи термінотворення
окремих природничих наук
Тема 44. Біологічна термінологія. Назви рослин

Принципи найменування біологічних об’єктів були запропоновані шведським вченим
Карлом Ліннеєм (1707–1778) і залишаються актуальними до сьогодні. Згідно з ними, назва
біологічного виду складається з двох компонентів: назви роду та видового епітету. Через по
двійність як свою характерну ознаку номенклатура отримала назву бінарної (біноміальної).
Назва роду (nomen genericum) – це іменник, який стоїть на першому місці та пишеться
з великої літери. Видовий епітет (nomen specificum) – зазвичай прикметник або іменник,
який вказує на характерну ознаку виду в межах певного роду, завжди пишеться з малої літе-
ри, навіть якщо походить від власної назви (прізвища дослідника, назви країни та ін.).
Напр., Homo sapiens – людина розумна, де Homo – назва роду (до якого входять також
вимерлі Homo habilis – людина уміла, Homo erectus – людина прямоходяча та низка інших),
sapiens – видовий епітет (який у конкретному випадку вказує на характерну рису виду: на дум
ку дослідника, це – розум), а Homo sapiens – назва виду. Дізнатися більше про сучасну класи-
фікацію біологічних істот можна за адресою http://www.iapt-taxon.org/index_layer.php?page
=s _nomenclature
Таблиця 54. Біологічні терміни, які мають терміноелементи грецького походження

algidus, a, um psychro- холодний
arbor, oris, f. dendr- дерево
arena, ae, f. psammo- пісок
avis, is, f. ornith- птах
connubium, ii, n. gamo- шлюб
filix, icis, f. pterid- папороть
folium, ii, n. phyll- листок
forma, ae, f. morph- форма
fructus, us, m. carp- плід
humus, i, f. ge- ґрунт
Розділ 9. Основи термінотворення окремих природничих наук 135
muscus, i, m. bryo- мох

natura, ae, f. physi- природа
piscis, is, m. ichthy- риба
planta, ae, f. phyt- рослина
radius, ii, m. actin- промінь
radix, acis, f. rhizo- корінь
virgo, inis, f. parthen-, cor- дівчина
vita, ae, f. bio- життя
Ботанічна номенклатура
Назви рослин, які вживаються в медицині, нерідко відрізняються від назв рос лин у бо-
танічній номенклатурі, надалі будемо їх називати фармацевтичними назвами. Цей різновид
терміносистеми був витворений з метою спростити роботу лікарів і фармацевтів: напри-
клад, досить часто замість назви виду використовується назва роду (Mentha piperita ->
Mentha).
Таблиця 55. Ботанічні назви деяких рослин

Назва українською Назва латиною Назва українською Назва латиною
абрикос звичайний Prunus armeniaca клен звичайний (клен Acer platanoides
гостролистий)
аїр тростиновий Acorus calamus конвалія звичайна Convallaria majalis
алое деревоподібне Aloё arborescens кропива жалка Urtica urens
алтея лікарська Althaea officinalis лавр благородний Laurus nobilis
аніс звичайний Pimpinella anisum мак дикий Papaver rhoeas
багно звичайне Ledum palustre малина звичайна Rubus idaeus
барбарис звичайний Berberis vulgaris м’ята перцева Mentha piperita
беладонна звичайна Atropa belladonna нагідки лікарські Calendula officinalis
(календула лікарська)
блекота чорна Hyoscyamus niger наперстянка Digitalis purpurea
пурпурова
брусниця звичайна Vaccinium vitis- обліпиха Hippophaё rham-
idaea крушиноподібна noides
бузина чорна Sambucus nigra папороть чоловіча Dryopteris filix-mas
валеріана лікарська Valeriana officinalis плаун колючий Lycopodium annoti-
num
верба плакуча Salix babylonica полин гіркий Artemisia absin-
thium
виноград культурний Vitis vinifera ромашка лікарська Matricaria recutita
вишня звичайна Prunus cerasus смородина чорна Ribes nigrum
волошка синя Centaurea cyanus собача кропива Leonurus quinquelo-
п’ятилопатева batus
гіркокаштан звичайний Aesculus hippo- солодка гола Glycyrrhiza glabra
(кінський каштан castanum
звичайний)
глід колючий Crataegus oxyacan- суниці лісові Fragaria vesca
tha
горіх волоський Juglans regia тютюн звичайний Nicotiana tabacum
горицвіт весняний Adonis vernalis фіалка триколірна Viola tricolor

горобина звичайна Sorbus aucuparia хвощ польовий Equisetum arvense
гранат звичайний Punica granatum хміль звичайний Humulus lupulus
грейпфрут Citrus paradisi хрін звичайний Armoracia rusticana
гречка звичайна Fagopyrum escu- цибуля городня Allium cepa
lentum
груша звичайна Pyrus communis цикута отруйна Cicuta virosa
дурман звичайний Datura stramonium часник городній Allium sativum
(дурман смердючий)
ехінацея пурпурова Echinacea purpurea чистотіл звичайний Chelidonium majus
женьшень Panax ginseng чорниця звичайна Vaccinium myrtillus
живокіст лікарський Symphytum чорнобривці Tagetes patula
officinale дрібноквіткові
журавлина звичайна Vaccinium oxycoc- шавлія лікарська Salvia officinalis
cos
звіробій звичайний Hypericum perfora- шипшина травнева Rosa majalis
tum
калина звичайна Viburnum opulus шовковиця біла Morus alba
капуста городня Brassica oleracea щавель кислий Rumex acetosa
картопля Solanum tubero- ялина європейська Рісеа abies
sum (смерека)
квасоля звичайна Phaseolus vulgaris ялівець звичайний Juniperus communis
Таблиця 56. Назви лікарської рослинної сировини

Назва українською Назва латиною
бруньки gemmae (gemma, ae, f.
бульба (потовщена м’ясиста частина пагона чи кореня) tuber, eris, n.
квіти flores (flos, oris, m.)
кора cortex, icis, m.
кореневище rhizoma, atis, n.
корінь radix, icis, f.
листя folia (folium, ii, n.)
насіння semina (semen, inis, n.)
пагони cormi (cormus, i, m.)
плоди fructus (fructus, us, m.)
рильця (кукурудзяні приймочки) stigmata (stigma, atis, n.) [Maydis]
трава (пагони з листками та квітами) herba, ae, f.
цибулини bulbi (bulbus, i, m.)
ягоди baccae (bacca, ae, f.)
Таблиця 57. Перелік офіцінальних рослинних засобів

Назва українською Назва латиною
бруньки берези gemmae Betulae
бруньки сосни gemmae Pini
квіти бузини чорної flores Sambuci nigrae

квіти липи flores Tiliae
квіти ромашки flores Chamomillae
квіти цмину піщаного flores Helichrysi arenarii
кора дуба cortex Quercus
кора крушини cortex Frangulae
кореневища лепехи rhizomata Calami
листки кропиви folia Urticae dioicae
листки мати-й-мачухи folia Farfarae tussilaginis
листки подорожника великого folia Plantaginis majoris
насіння гарбуза semen Cucurbitae
плоди глоду fructus Crataegi
плоди горобини fructus Sorbi
плоди шипшини fructus Rosae
стовпчики з приймочками кукурудзи styli cum stigmatis Zeae maydis
стулки плодів квасолі valvae fructuum Phaseoli
трава водяного перцю herba Polygoni hydropiperis
трава грициків herba Bursae pastoris
трава деревію herba Achillea millefolii
трава звіробою Herba Hyperici
трава материнки herba Origani
трава полину гіркого herba Artemisiae аbsinthii
трава польового хвощу herba Equiseti arvensis
трава собачої кропиви herba Leonuri (пустирника)
трава споришу herba Polygoni avicularis
трава сухоцвіту болотяного herba Gnaphalii uliginosi
трава фіалки herba Violae
трава череди herba Bidentis
трава чистотілу herba Chelidonii
Таблиця 58. Назви деяких збудників хвороб

Назва хвороби Назва збудника Назва хвороби Назва збудника
бруцельоз Brucella melitensis правець Clostridium tetani
висипний тиф Rickettsia prowazekii псевдо- Yersinia
туберкульоз pseudotuberculosis
гонорея Neisseria gonorrhoeae сибірська Bacillus anthracis
виразка
дизентерія Shigella dysenteriae сифіліс Treponema pallidum
дифтерія Corynebacterium diphtheriae сказ Rabies virus
жовта гарячка Flavivirus febricis скарлатина Streptococcus pyogenes
кашлюк Bordetella pertussis туберкульоз Mycobacterium
tuberculosis
легіонельоз Legionella pneumophila туляремія Francisella tularensis
лептоспіроз Leptospira spp.12 хвороба Лайма Borrelia burgdorferi

лістеріоз Listeria monocytogenes холера Vibrio cholerae
малярія Plasmodium malariae черевний тиф Salmonella typhi
менінгококова Neisseria meningitidis чума Yersinia pestis
інфекція
– можете відрізнити назву роду, назву виду та видовий епітет у ботанічних назвах рослин;
– можете пояснити різницю між ботанічною та фармацевтичною назвою рослини;
– знаєте назви лікарської рослинної сировини (у словниковій формі);
– можете написати без помилок 50% назв патогенних мікроорганізмів, згаданих у розділі.
Вправи
1. Порівняйте списки рослин і рослинної сировини, створіть порівняльну таблицю,
яка демонструватиме різницю між ботанічною та фармацевтичною назвами.
2. Складіть список із десяти латинських назв мікроорганізмів, відомих вам
із курсу біології.
Трава шавлії, квіти чистотілу, плоди абрикоса, корінь солодки, квіти ехінацеї пурпуро-
вої, трава м’яти перцевої, кора верби, ягоди чорної смородини, плоди глоду, квіти горобини,
плоди гарбуза, листки липи.
речень:
Tabacum nomen traxit ab ejus regionis nomine quae Hispaniae Novae est Provincia in Novi
Orbis Occidentali India, quadraginta ferme quatuor milliaribus supra Mexicam Hispaniolae metro
polim. In hac igitur provincia Tabaco (Hispanis postea Beatissimae Virginis victoriosae dicta, quod
anno MDXIX Ferdinandus Cortesius Hispaniae Novae fundator magnam istic loci victoriam repor
tavit) Iucatanensi imperio subjecta, reperta primum nobilis haec Panacaea exstitit, indeque post
modum nomen obtinuit (J. Neander. Tabacologia).
5. Перекладіть латиною текст, вказавши словникову форму слів:
Для приготування настою шипшини візьми 10 г плодів шипшини, додай 200 мл води та
тримай в окропі 15 хв. Вживай по 100 мл 2-3 рази на день після їжі. Вживати для профілакти-
ки й лікування гіповітамінозів чи авітамінозів С і Р; як допоміжний засіб при геморагічних діа-
тезах, геморої, кровотечах різного генезу та локалізації; гострих і хронічних захворюваннях
печінки та жовчного міхура.
За мотивами «Метаморфоз» римського поета Овідія сучасний письменник-постмодер
ніст Крістоф Рансмайр написав разючий твір «Останній світ» (Die letzte Welt, 1988). Свого часу
відомий німецький видавець звернувся до молодого автора з пропозицією підготувати для
видавництва прозовий переказ славетних «Метаморфоз». К. Рансмайр, поринувши в робо-
ту, відчув, що виходить за межі просторово-часової структури поеми, що вічні образи й теми
античної міфології живуть у сучасності, їх можна зустріти, скажімо, у Відні, чи в невеликому
гірському селі Пелопонесу, чи на узбережжі океану в Бразилії. «Ці образи супроводжували
мене понад чотирнадцять років», – якось зізнався письменник. Так з’явився оригінальний за-
дум, своєрідна міфологізація дійсності. Образи роману можна поділити на історичні й міфоло-
гічні: до перших належить поет Публій Овідій Назон, імператор Октавіан Август та молодий
римлянин Котта, та образи мешканців м. Томів, запозичені з Овідієвих «Метаморфоз». І вже
від самого читача залежить, чи розглядати сучасний австрійський роман крізь призму істо-
ричної епохи Овідія та його творів, чи обмежиться сюжетною лінією теперішнього. Адже інт
рига твору така захоплива, розповідь ведеться такою образною й багатою мовою, що мимо-
волі піддаєшся магнетизмові роману.
(за Ларисою Цибенко)
Тема 45. Основи хімічної термінології:

утворення назв оксидів, гідроксидів, солей
Назви хімічних елементів латиною завжди пишуться з великої літери. Це, переважно,
іменники середнього роду ІІ відміни, окрім Phosphorus, i, m. – фосфор, Sulfur, uris, n. – суль-
фур, Fluor, oris, m. – флуор46.
Таблиця 59. Назви хімічних елементів та утворюваних ними простих речовин

Латинська назва Символ Українська назва Назва простої речовини
Aluminium, і, n. Аl алюміній алюміній
Argentum, і, n. Ag арґентум срібло
Arsenicum, і, n. As арсен миш’як
Aurum, і, n. Au аурум золото
Barium, і, n. Ва барій барій
Bismuthum, і, n. Ві бісмут вісмут
Borum, і, n. В бор бор
Natrium, і, n. Na натрій натрій
Bromum, і, n. Вr бром бром
Calcium, і, n. Са кальцій кальцій
Carbonium, і, n. C карбон вуглець
Chlorum, і, n. Cl хлор хлор
Cuprum, і, n. Cu купрум мідь
Ferrum, і, n. Fe ферум залізо
Fluor, іs, m. F флуор фтор
Hydrargyrum, i, n. Hg меркурій ртуть
Hydrogenium, i, n. H гідроген водень
Iodum, і, n. І йод йод
Kalium, і, n. K калій калій
Lithium, і, n. Li літій літій
Magnesium, і, n. Mg магній магній
Manganum, і, n. Mn манган марганець
Natrium, ii, n. Na натрій натрій
Nitrogenium, i, n. N нітроген азот
Phosphorus, i, m. P фосфор фосфор
Plumbum, і, n. Рb плюмбум свинець
Silicium, і, n. Si силіцій кремній
Stannum, i, n. Sn станум олово
Stibium, і, n. Sb стибій сурма
Sulfur, uris, n. S сульфур сірка
Thallium, і, n. Тl талій талій
Zincum, і, n. Zn цинк цинк
46
У деяких зарубіжних фармакопеях ці елементи мають синонімічні назви: Hydrargyrum, i, n. – Mercurium, i, n.; Kalium, і, n. –
Potassium, i, n.; Magnesium, і, n. – Magnium, i, n.; Natrium, ii, n.– Sodium, i, n.; Stibium, і, n. – Antimonium, i, n.
Назви оксидів та пероксидів

Назва оксиду (пероксиду) складається з назви хімічного елемента в ґенетиві однини та
іменника oxydum, i, n. (peroxydum, i, n.). Наприклад:
H2O – Hydrogenii oxydum – оксид гідрогену
H2O2 – Hydrogenii peroxydum – пероксид гідрогену
Якщо елемент утворює декілька оксидів, то в дужках зазначається валентність його ва
лентність у цій сполуці. Наприклад:
Cu2O – Cupri oxydum (I) – оксид купруму (І)
CuO – Cupri oxydum (II) – оксид купруму (ІІ)
У назвах деяких оксидів кількість атомів оксигену, що припадає на один атом оксидоут-
ворювача, виражається за допомогою числівників. У такому варіанті назви його валентність
не вказується. Наприклад:
SO2 – Sulfuris dioxydum – діоксид сульфуру
SO3 – Sulfuris trioxydum – триоксид сульфуру
Назви гідроксидів
Назва гідроксиду складається з назви хімічного елемента в ґенетиві однини та іменни-
ка hydroxydum, i, n. – гідроксид. За аналогією з оксидами, якщо хімічний елемент утворює
гідроксиди в різних ступенях окислення, то в дужках зазначається його валентність у цій спо-
луці. Наприклад:
Fe(OH)2 – Ferri hydroxydum (II) – гідроксид феруму (ІІ)
Fe(OH)3 – Ferri hydroxydum (III) – гідроксид феруму (IIІ)
NB! Термін гідроксид (синонімічна назва – основа) позначає всі сполуки, що мають
структуру R(OH)x, де R – елемент-метал; термін луги позначає лише добре розчинні (у воді)
гідроксиди.
Припустимо вказувати кількість гідроксильних груп за допомогою числівників.
Наприклад:
Cu(OH)2 – Cupri dihydroxydum – дигідроксид купруму
Cu(OH) – Cupri monohydroxydum – моногідроксид купруму
Назви солей
Назва солі складається з назви катіона (який завжди пишеться з великої літери у ґене-
тиві однини) та узгодженої з ним назви аніона (пишеться з малої). Оскільки утворення назв
багатьох хімічних сполук (напр., солей чи кислот) підпорядковане писаним законам, то можли
во встановити деякі характеристики речовини, застосувавши морфемний аналіз до її назви.
Для більшості неорганічних солей назва катіона збігається з назвою відповідного хіміч
ного елемента, а назва аніона утворюється за допомогою додавання до кореня суфіксів та/
або префіксів, де корінь вказує на характерний елемент кислотного залишку, а суфікси та пре-
фікси – на кількість атомів оксигену у кислотному залишку та наявність залишкових атомів
гідрогену чи груп -OH (для кислих та основних солей, відповідно).
Таблиця 60. Префікси

Префікс використовується для утворення:
hydro- назв кислих солей, солей з органічним катіоном
hydroxo- (sub-) назв основних солей
per- назв солей, що утворені кислотами з найвищим ступенем окислення
hypo- назв солей, що утворені кислотами з найнижчим ступенем окислення
Таблиця 61. Суфікси

Суфікс використовується для утворення:
-as, -at-(is) назв солей оксигеновмісних кислот (вищий ступінь окислення)
-is, -it-(is) назв солей оксигеновмісних кислот (нижчий ступінь окислення)
-id-(um) назв солей безоксигенових кислот
Наприклад:
а) хлор утворює п’ять кислот: HCl (хлоридну), HClO (гіпохлоритну), HClO2 (хлоритну), HClO3
(хлоратну), HClO4 (перхлоратну), отже може існувати відповідна кількість солей, що містять
хлор у кислотному залишку:
хлориди: CaCl2 – Calcii chloridum – кальцію хлорид;
гіпохлорити: Ca(ClO)2 – Calcii hypochloris – кальцію гіпохлорит;
хлорити: Ca(ClO2)2 – Calcii chloris – кальцію хлорит;
хлорати: Ca(ClO3)2 – Calcii chloras – кальцію хлорат;
перхлорати: Ca(ClO4)2 – Calcii perchloras – кальцію перхлорат.
б) Сульфур утворює три кислоти: H2S (сульфідну), H2SO3 (сульфітну), H2SO4 (сульфатну),
отже – такі солі:
сульфіди: Na2S – Natrii sulfidum – натрію сульфід;
сульфіти: Na2SO3 – Natrii hyposulfis – натрію сульфіт;
сульфати: Na2SO4 – Natrii sulfas – натрію сульфат.
в) Кожна з цих середній солей може мати основний (Ca(OH)Cl – Calcii subchloridum\Calcii
hydroxochloridum – кальцію субхлорид\кальцію гідроксохлорид) чи кислий (NaHSO4 – Natrii
hydrosulfas – натрію гідросульфат) варіанти.
Таблиця 62. Назви деяких поширених солей

Назва латиною Формула Назва українською
Argenti nitras AgNO3 аргентуму нітрат
Barii sulfas BaSO4 барію сульфат
Calcii carbonas CaCO3 кальцію карбонат
Calcii chloridum CaCl2 кальцію хлорид
Calcii sulfas CaSO4 кальцію сульфат
Hydrargyri chloridum HgCl2 меркурію хлорид (ІІ)
Kalii chloridum KCl калію хлорид
Kalii iodidum KI калію йодид
Kalii permanganas KMnO4 калію перманганат
Kalii phosphas K3PO4 калію фосфат
Magnesii sulfas MgSO4 магнію сульфат
Magnii carbonas MgCO3 магнію карбонат
Natrii acetas CH3COONa натрію ацетат
Natrii chloridum NaCl натрію хлорид
Natrii hydrocarbonas NaHCO3 натрію гідрокарбонат
Natrii nitris NaNO2 натрію нітрит
Zinci sulfas ZnSO4 цинку сульфат
Таблиця 63. Терміноелементи грецького походженння у назвах хімічних елементів

Назва Термінолелемент Значення
Aurum, i, n. chrys- золото
Argentum, i, n. argyr- срібло
Ferrum, i, n. sider(o)- залізо
foetor, oris, m. brom- запах
– знаєте латинські назви хімічних елементів і деякі особливості цієї номенклатури;
– знаєте префікси та суфікси, які використовуються для утворення назв солей;
– можете деконструювати назви гідроксидів, солей;

– вільно перекладаєте назви хімічних сполук з латини українською.
Вправи
1. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та/або морфемний
аналіз. Провідміняйте виділене:
Natrii hydroxydum, Aluminii phosphas, Hydrogenii peroxydum, Calcii hydrocarbonas, Ka-
lii chloridum, Sulfuri oxydum (VI), Sulfuri dioxydum, Natrii permanganas, Zinci oxydum, Barii hyd
roxydum, Carbonii oxydum (II), Aluminii orthophosphas, Natrii sulfis, Magnii chloras, Barii per-
manganas, Aluminii chloridum, Plumbi nitras, Stanni oxydum (II).
2. Назвіть сполуки українською та латиною. Провідміняйте латинські назви
виділеного:
NaCl, Ca(OH)2, AlPO4, NaHCO3, BaSO4, NaOH, Fe(OH)3, CuO, SO3, FeSO4, K2HPO4, K2CO3,
Na2SO3, CaSO4, (CaOH)2SO3, CaCO3, MgO, MgSO4, CO2, H2O, N2O5, SiO2, CO, CuSO4, P2O3, Al(OH)3.
речень:
Accipe ollam novam encausto incrustatam, et imple eam cum illa aqua totam, coque deinde
tam diu, usquedum tertia primum pars aquae evaporaret, tunc odorare et gusta eam, si eundem
odorem et gustum, quam ab initio, percipias, iterum postea coque ad dimidiam partem: tunc tem
poris denuo gusta et odorare aquam illam, quae primum illum gustum odoremque utcunque con
servabit, vel plane non conservabit. Hoc facto, duas res explorabis; alteram, si per quartam vel
dimidiam horae partem aqua illa subsistat, eamque pedetentim transfundas, tunc in fundo ollae
materiam aquae admixtam invenies, vel alumen, vel sulphur, vel nitrum, vel bitumen, et statim
cognosces, cujus fit aqua, illa virtutis, ad quosque morbos utilis sit vel inutilis (E. Sixtus. De Thermis
in Pago Sklo).
4. Перекладіть латиною, вказавши словникові форми слів:
Розчин Рінгера – це суміш основних катіонів, які містяться у плазмі крові. Він є більш
фізіологічним порівняно з 0,9% ізотонічним розчином натрію хлориду. 100 мл розчину Рінге-
ра містить 0,9 г натрію хлориду, 0,02 г калію хлориду, 0,02 г кальцію хлориду, 0,02 г натрію
гідрокарбонату. Він відновлює баланс води і солей та кислот і лугів, ліквідує дефіцит рідини в
організмі людини.
1. Fortes non modo fortuna adjuvat – Сміливим не лише доля сприяє.
2. Calamitas virtutis occasio est – Труднощі – нагода виявити звитягу.
3. Cave tibi a cane muto et aqua silente – Стережися мовчазної собаки й тихої води.
4. Virorum fortium est toleranter dolorem pati – Мужні лицарі терпляче зносять біль.
5. Parcam verbis: gratuita sunt – Шкода слів, бо вони даремні.
Тема 46. Утворення назв кислот та органічних сполук

Назви кислот
Назва кислоти складається з іменника Acidum, i, n. (який у хімічній термінології завжди
пишеться з великої літери) та узгодженого з ним прикметника-означення. Так само, як і солі,
назви кислот утворюються за допомогою додавання характерис тичних терміноелементів
(іноді – у вигляді префіксів чи суфіксів) до кореня, який походить від назви елемента-утворю-
вача кислоти.
Таблиця 64. Префікси47

Префікс використовується для
hydro- утворення назв безоксигенових кислот
per- утворення назв кислот із найвищим ступенем окислення
47
Основність – кількість груп -OH, приєднаних до кислотоутворувача. Наприклад, HPO3 – одноосновна та H3PO4 – триосновна
hypo- утворення назв кислот із найнижчим ступенем окислення

meta- утворення назв кислот із меншою основністю
ortho- утворення назв кислот із більшою основністю
Таблиця 65. Суфікси

Суфікс значення:
-ic-(um) безоксигенові кислоти, неорганічні кислоти елементів у вищому
ступені окислення, органічні кислоти
-os-(um) неорганічні кислоти елементів у нижчому ступені окислення
Наприклад:
а) хлор утворює п’ять кислот: HCl (хлоридну – Acidum hydrochloricum), HClO (гіпохло-
ритну – Acidum hypochlorosum), HClO2 (хлоритну – Acidum chlorosum), HClO3 (хлоратну – Aci
dum chloricum), HClO4 (перхлоратну – Acidum perchloricum);
б) сульфур утворює три кислоти: H2S (сульфідну – Acidum hydrosulfuricum), H2SO3 (суль-
фітну – Acidum sulfurosum), H2SO4 (сульфатну – Acidum sulfuricum);
в) деякі елементи можуть утворювати декілька кислот в одному ступені окислення,
наприклад фосфор, який у ступені окислення V утворює дві кислоти: HPO3 (метафосфатну –
Acidum metaphosphoricum) та H3PO4 (ортофосфатну – Acidum orthophosphoricum).
NB!
В українській та латинській мовах принципи утворення назв кислот відрізняються. В ук
раїнській термінології назва неорганічної кислоти відповідає назві утворюваної нею солі. На-
приклад: сульфатна кислота – сульфати. У латиномовній термінології назва солі та кислоти
мають різні основи: Acidum sulfuricum – sulfas, atis, m.
У назвах органічних кислот латинському [Acidum] -ic-(um) відповідає українське -ов-(а)
[кислота].
Таблиця 66. Назви деяких органічних і неорганічних кислот, що застосовуються

в медицині та фармацевтичній промисловості
Назва латиною Формула Назва українською
Acida nucleinica нуклеїнові кислоти
Acidum aceticum CH3COOH оцтова кислота
Acidum acetylsalicylicum C9 H 8 O 4 ацетилсаліцилова
Acidum adipinicum HOOC(CH2)COOH адипінова
Acidum barbituricum H2CCONHCONHCO барбітурова
Acidum benzoicum C6H5COOH бензойна
Acidum boricum H3BO3 боратна
Acidum butyricum CH3CH2CH2COOH бутирова
Acidum caproicum CH3(CH2)4COOH капронова
Acidum carbolicum C6H5OH карболова
Acidum carbonicum H2CO3 карбонатна
Acidum chloricum HClO3 хлоратна
Acidum chromicum H2CrO4 хроматна
Acidum citricum C3H4(OH)(COOH)3 лимонна
Acidum folicum C19H19N7O6 фолієва
Acidum formicicum HCOOH мурашина
Acidum glutaminicum C5H9O4N глутамінова
Acidum hydrochloricum HCl хлоридна

Acidum hypochlorosum HClO гіпохлоритна
Acidum lacticum CH3CH(OH)COOH молочна
Acidum maleicum C2H2(COOH)2 малеїнова
Acidum nicotinicum C6H5O2N нікотинова
Acidum oleinicum C17H33COOH олеїнова
Acidum orthophosphoricum H3PO4 ортофосфатна
Acidum oxalicum HOOCCOOH оксалатна (щавлева)
Acidum oxaloaceticum C4H4O5 щавлево-оцтова (оксалоацетатна)
Acidum pantothenicum C9H17O5N пантотенова
Acidum perchloricum HClO4 перхлоратна
Acidum phthalicum C6H4(COOH)2 фталева
Acidum propionicum CH3CH2COOH пропанова
Acidum pyruvicum CH3COCOOH піровиноградна
Acidum salicylicum C6H4(OH)COOH саліцилова
Acidum silicicum H2SiO3 силікатна
Acidum stearicum C17H35COOH стеаринова
Acidum succinicum (CH2COOH)2 бурштинова
Acidum tartaricum C2H2(OH)2(COOH)2 винна
Acidum undecylenicum CH3(CH2)9COOH ундециленова
Назви органічних сполук
Згідно з систематичною номенклатурою органічних сполук48, основою будь-якої орга-
нічної речовини вважається вуглеводневий ланцюг – послідовність з’єднаних між собою ато-
мів карбону, до яких приєднуються атоми гідрогену. Тому в назві сполуки, яка складається
тільки з атомів карбону і гідрогену (вуглеводнів), ніякої інформації, крім кількості атомів кар-
бону, не міститься49. Решта атомів або груп атомів, які можуть заміщати атоми гідрогену, на-
зиваються замісниками і зазначаються в назві.
Розрізняють два типи замісників: функціональні групи, які визначають належність спо-
луки до певного класу50, та характеристичні групи, які впливають на фізико-хімічні властиво
сті й назву речовини, але не є визначальними для її класифікації51. Якщо сполука містить ли-
ше одну характеристичну групу, то вона виконує роль функціональної, а якщо їх декілька, то
спочатку треба визначити так звану «старшу» характеристичну групу.
Таблиця 67. Характеристичні групи52

Характеристич Префікс Суфікс Назва класу
на група
-COOH карбокси- / carboxy- -[карбон]ова кислота / карбонові кислоти
[Acidum] -ic-um
48
Наприкінці ХХ ст. Міжнародна рада з теоретичної та органічної хімії (International Union of Pure and Applied Chemistry –
IUPAC) запропонувала проект систематичної номенклатури органічних сполук. Ця номенклатура була визнана більшістю
країн світу і, згідно з основним принципом класифікації, отримала назву «замісникової». На сьогодні назви всіх препаратів
у Фармакопеї подані двома способами: товарна назва або тривіальна назва діючої речовини та систематична назва основної
діючої речовини.
49
Як відомо, валентність карбону у всіх органічних сполуках дорівнює чотирьом, тому кількість приєднаних атомів гідрогену
для будь-якого атому карбону в ланцюзі можна розрахувати.
50
Клас органічних сполук – сукупність сполук, які мають однакову функціональну групу –специфічну групу атомів всередині
молекул, які відповідають за їхні хімічні властивості. Одна і та ж функціональна група однаково поводиться в хімічних
реакціях, незважаючи на розмір молекули, частиною якої є ця група.
51
Тобто не визначає належність до певного класу органічних сполук.
52
за зменшенням «старшості». Префікс «форміл-» використовується в назвах циклічних сполук; R – вуглеводневий радикал,
наприклад метилокси-, етилокси-.
-SO3H сульфо- / sulpho- (sulfo-) -сульфокислота сульфокислоти

-(CH)=O оксо- / oxo- -аль /-al- альдегіди
-CH=O форміл- / formyl- -карбальдегід
>C=O оксо- / oxo- -он / -on- кетони
-OH гідрокси- / hydroxy-, окси- / -ол / -ol- спирти
oxy-
-SH тіо- / thio-, меркапто- / -тіол / -thiol- –
mercapto-
-NH2 аміно- / amino- -амін / -amin- амінсполуки
(>NH, >N-)
-NO2 нітро- / nitro- – нітросполуки
-OR {алк}окси- / {alk}oxy- – прості ефіри
-F,-Cl,-Br,-I фтор-, хлор-, бром, йод- {алкіл}-фторид
{алкіл}-хлорид
{алкіл}-бромід
{алкіл}-йодид
R-С6Н5 феніл- / phenyl- -бензол похідні бензолу
R-CH2C6H5 бензил- /benzyl- -толуол похідні толуолу
R-C6H5OH фенокси- / phenoxy- -фенол похідні фенолу
-СN ціано- / cyano- ––
-СnHm утворюється від назви ––
відповідного насиченого
вуглеводню заміною
суфікса на -ил (-іл) / -yl-
«Старша» у певній сполуці характеристична група виконує роль функціональної. Ок
ремо можна виділити два класи органічних сполук, що не містять характеристичних груп,
– насичені та ненасичені вуглеводні. Насичені вуглеводні (алкани) – це сполуки, атоми карбо-
ну в яких мають тільки по одному зв’язку між собою. Ненасичені вуглеводні (алкени та алки-
ни) – це вуглеводні, атоми карбону у яких утворюють один або більше подвійний чи потрій-
ний зв’язок. Структура назв насичених вуглеводнів залежить від кількості атомів карбону, які
входять до складу початкової структури, і складається з назви латинського числівника та
суфікса -ан. Назви ненасичених вуглеводнів з подвійним зв’язком походять від назви відпо
відного алкану з заміною суфікса на -ен, а з потрійним зв’язком – на -ин.
Систематичні назви органічних сполук, починаючи з тих, у яких кількість атомів карбону
перевищує п’ять (C5H12 – пентан і більше), утворюються від основ грецьких числівників за до-
помогою суфіксів, що вказують на належність сполуки до певного класу органічних сполук.
Для утворення назви органічної речовини необхідно визначити початкову структуру
(за її структурною формулою) – найдовший вуглеводневий ланцюг, до складу якого входить
функціональна група. Наприклад:
1 2 3
СН3–СН–СН–СН3 2-бром 3-метилпентан
| |
Br CH2 4
|
CH3 5
Найдовший вуглецевий ланцюг складається з п’яти атомів карбону, не містить функці-
ональних груп та подвійних чи потрійних зв’язків. Отже, початкова структура – це пентан,
який належить до алканів. Далі необхідно дописати назви замісників, які містяться в сполуці:
бром у другому53 та метильна група – у третьому положенні. Таким чином, назва сполуки
«2-бром 3-метилпентан».
53
Нумерація ланцюга без функціональних груп починається з того боку, до якого ближчі характеристичні групи
Якщо у наведеному прикладі замінити метильну групу карбоксильною, то найдовший

вуглеводневий ланцюг, який містить функціональну групу, складатиметься з чотирьох атомів
карбону і належатиме до класу карбонових кислот. Пронумерувавши ланцюг (від функціо-
нальної групи), отримаємо таку назву сполуки: 2-етил 3-бромбутанова кислота.
4 3 2 1
СН3–СН–СН–СOOH 2-етил 3-бромбутанова
| | кислота
Br CH2
|
CH3
Таблиця 68. Приклади

Клас органічних сполук Приклад
насичені вуглеводні Octanum, i, n. октан
ненасичені вуглеводні Aethenum, i, n. етен
Aethinum, i, n. етин
карбонові кислоти Acidum pentanicum пентанова кислота
Carboxybutanum карбоксибутан
сульфокислоти Acidum pentylsulfonicum пентилсульфонова кислота
1-sulfopentanum 1-сульфопентан
альдегіди Propanalum пропаналь
1-oxopropanum 1-оксопропан
кетони Propanonum, i, n. пропанон (ацетон)
2-oxopropanum 2-оксопропан
спирти Propanolum, i, n. пропанол
1-oxypropanum 1-оксипропан
тіоли 2-thiopropanum 2-тіопропан
аміни 2-aminopropanum 2-амінопропан
Особливості утворення назв амінокислот
Назви амінокислот та деяких інших сполук утворюються також за іншою схемою. Згід-
но з нею, нумерація атомів карбону починається від першого атома вуглеводневого ланцю-
га, а не від функціональної групи. Положення характеристичної групи позначається як α, β, γ.
Так, для наведеного прикладу можливі два варіанти назви:
γ β α
СН3–СН–СН2–СООН β-амінобутанова кислота /
| (3-амінобутанова кислота)
NH2
Саме такий різновид назви використовується у літературі медико-біологічного спря-
мування. Це важливо, оскільки до складу тваринних білків входять лише α-амінокислоти.
Приклад такої α-амінокислоти – сполука, що має тривіальну назву «аланін»:
СН3-СН2-СООН α -амінопропанова кислота /
| (2-амінопропанова кислота)
NH2
– можете деконструювати назви кислот, вуглеводнів, спиртів, амінокислот;
– можете правильно записати тривіальні назви органічних та неорганічних кислот,
які зустрічаються у медичній термінології;
– можете розповісти про принципи систематичної номенклатури органічних сполук.
Вправи
1. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та/або морфемний
аналіз. Провідміняйте виділене:
Acidum chloricum, Acidum nitrosum, Acidum hydroiodicum, Acidum boricum, Acidum hy
pochlorosum, Acidum carbonicum, Acidum hydrochloricum, Acidum sulfuricum, Acidum perman
ganicum, Acidum aceticum, Acidum formicicum, Acidum perchromicum, Acidum metaphospho
ricum, Acidum sulfurosum.
2. Проаналізуйте систематичні назви органічних сполук, визначте клас,
до якого вони належать, та характеристичні групи, які містять. У разі, якщо сполука має
тривіальну назву – вкажіть її:
Етанова кислота, 2-(ацетилокси)бензойна кислота, пропанон, β-оксибутанова кислота,
4-(2-аміноетил)-імідазол, 3,7-Дигідро-1,3,7-триметил-1H-пурин-2,6-діон, пропан-1,2,3-тріол, ета
нол, 6-амінопурин, 3-етилгептан, 3,4-окси-5-амінононанова кислота.
3. Перекладіть латиною:
Бурштинова кислота, 3-хлоргексан, пропанова кислота, метаналь, α-метилпентаналь,
пропанон, 2,4-діоксидекан, 2-тіогептанол, сульфатна кислота, оцтова кислота, 2-етил 3-суль-
фононан, хлоридна кислота, карбонатна кислота, перхлоратна кислота, сульфітна кислота,
хлоритна кислота.
4. Перекладіть українською текст, вкажіть словникову форму слів:
Acidum formicum est Acidum carboxylicum simplissimum, cum uno atomo Carbonii. Nomen
ejus ortum a formica est, ob extractione primo ex fonte hoc. Proprietates acidi sunt unicae, ut
habet et acidum et aldehydum greges. Ex hoc trahitur potentia reductionis, aequalis fere eadem
formaldehydum e.g. metalla nobilia exsoluta sunt a faciendo suo. Azeotropus cum aqua habet; is
est 78% acidi et 22% aquae pondo. (З Вікіпедії латинською мовою).
5. Перекладіть латиною:
Кажуть, що першим аспірин застосував хімік Фелікс Гофман. Він шукав у хімічній літе-
ратурі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю для свого батька і по-
бачив дані про ацетилсаліцилову кислоту. Новим лікам дали назву «аспірин», яка походить
від латинської назви рослини Spiraea ulmaria, що містить велику кількість саліцилової кисло-
ти. 1899 р. фірма «Байєр» почала виробництво препарату як анальгетичного, жарознижую-
чого і протизапального засобу.
6. Виберіть будь-яку амінокислоту, що входить до складу білків, знайдіть
її структурну формулу й назвіть українською та латиною.
1. Audi et tace – Слухай і мовчи
2. Ad narrandum non probandum – для розповідання, а не для підтвердження
3. Haec res facilius intellegi, quam explanare – Цю річ простіше зрозуміти, ніж пояснити.
4. Veritas odit moras – Істина не любить зволікань.
5. Miserum est miseris insultare – Негідно знущатися з нещасних.
Тема 47. Фармацевтична термінологія

Таблиця 69. Терміноелементи, які використовуються у назвах фармацевтичних
препаратів (фармвідрізки)54
Терміноелемент Значення Приклад
-in- назвотворчі суфікси Atropinum
-ol- Propranololum
-on- Canephronum
anth- квітка, речовина виділяється з квітів Galanthaminum
54
Назви препаратів, безвідносно до того, яке закінчення у номінативі однини вони мають, відмінюються за середнім
родом ІІ відміни
-phyll листок, речовина виділяється з листків Euphyllinum

coffe- препарати, що містять кофеїн Coffeinum
thea- препарати, що містять похідні чаю Theobrominum
sid- приналежність до глікозидів Adonisidum
benz- наявність бензольного (ароматичного) ядра Benzonaphtholum
в молекулі препарату Benzotephum
Benzylpenicillinum
naph(th)- похідні нафталану Naphazolinum
phth- похідні фталевої кислоти Phthalazolum
phen- наявність фенілу або фенілену Phenolum
fen- Phenaminum
Fenisan
(a)z- наявність азотогрупи Isoniazidum
(a)zid- Ceftazidimum
(a)zol- Chlorpromazine
(a)zin-
aesth(es) анестетики Anaesthesolum
alg- знеболюючі препарати, Analginum
dol- анальгетики Panadolum
morph- наркотичні анальгетики Oxymorphonum
cod- Hydrocodonum
-pon- Omnoponum
andr- препарати чоловічих статевих Androfort
vir- гормонів та їх аналоги Virormone
test- Testolutin
ster- препарати, що належать до стероїдних Progesteronum
cort- гормонів Hydrocortisonum
spasm- спазмолітичні препарати Spasmalgonum
vas- судинозахисні Vasoket
allerg- протиалергійні препарати Allergan
ap- препарати бджолиної отрути, інші продукти Apiphorum
apis- життєдіяльності бджіл Apisarthronum
asthm(at)- препарати протиастматичної дії Asthmatolum
-terol- бронходилятатори Salmeterol
-lukast- антагоністи лейкотрієну (антиалергічні Montelukast
препарати)
bil- жовчогінні засоби Biletan
chol-(col-) Allocholum
Cholagolum
barb- барбітурати (заспокійливі, снодійні, Barbovalum
наркотичні засоби)
dorm- снодійні Reladormum
somn- Somnolum
hypn- Hypnogenum
noct- Noctivane
sed- седативні Sedalginum
stress- Antistressum
tranqu- транквілізатори Tranquilarum

zepam- Diazepamum
adapt- Adaptolum
depress- антидепресанти Depressinum
-xetin- Paroxetinum
fung- протигрибкові засоби Fungisan
myc-
py(о)- антисептичні засоби Pyocidum
Pyopan
pyr- антипіретики, засоби проти гарячки Antipyrinum
Pyrameinum
vip(e)r- препарати зміїної отрути Viperalgin
Vipratox
vir- противірусні препарати Oseltamivir
-tadin Rimantadin
-vudin- Lamivudinum
vit- комбінований препарат вітамінів Undevitum
Polyvitaplex
-prolol- блокатори β-адренорецепторів Metaprololum
-dolol- (антигіпертензивні препарати) Bopindololum
-nolol- Cloranololum
-dipin- блокатори кальцієвих каналів Verapamilum
-pamil- (антигіпертензивні препарати) Pharmadipinum
-vaptan- антагоністи вазопресину (діуретики) Mozavaptan
-statin- препарати для зниження рівня холестерину Simvastatinum
-prazol- Інгібітори протонної помпи (антацидні Pantoprazolum
препарати)
-tidin- блокатори H2-рецепторів шлунку (антацидні Ranitidinum
препарати)
flog- антифлогістики, протизапальні Phlogex
phlog-
cid- антибактеріальні засоби Streptocidum
cillin- антибіотики-пеніциліни Amoxycillinum
myc(et)- антибіотики – похідні грибка Streptomyces Laevomycetinum
myc(et)in- Streptomycinum
cef- антибіотики-цефалоспорини Ceftriaxonum
-floxacin антибіотики-фторхінолони Ciprofloxacinum
-penem антибіотики-карбапенеми Meropenemum
-cain- місцеві анестетики Lydocainum
-daron- антиаритмічні препарати Amiodaron
gado- препарати гадолінію для контрастування Gadodiamidum
racetam- ноотропи Piracetamum
Таблиця 70. Прислівники в медичній практиці

acute гостро longe subtilissĭme надзвичайно дрібно
ana по, порівну male погано
aseptĭce асептично minūtim дрібно
bene добре modĭce посередньо

bis двічі optĭme якнайкраще
calĭde гарячим способом partim частково
caute обережно perpetuo постійно
certe різно praecipue переважно
cito швидко quantum libet скільки завгодно
citissĭme якнайшвидше quantum satis скільки потрібно
continue безперервно recenter свіжо
dextre праворуч recte правильно
exacte точно, докладно sеro пізно
frigĭde холодним способом sinistre ліворуч
gratis безплатно statim негайно
ibi там subĭto раптово
grоsse грубо, крупно tarde пізно
jucunde приємно tuto безпечно
lente повільно (за дією) ubi де
Таблиця 71. Назви лікарських форм

ароматичні води aquae aromaticae
бальзами balsama (balsamum, i, n.)
відвари decocta (decoctum, i, n.)
гелі gela (gelum, i, n.)
гранули granula (granulum, і, n.)
губка spongia, ae, f.
драже dragee (dragee, n. невідмін.)
екстракти сухі extracta sicca (extractum, i, n.)
екстракти густі extracta spissa
екстракти рідкі extracta fluida
емульсії emulsiones (emulsio, onis, f.)
збори species (species, erum, f.)
каплети capletae (capleta, ae, f.)
капсули capsulae (capsula, ae, f.)
кахети cacheta (cachetum, i, n.)
краплі guttae (gutta, ae, f.)
лініменти linimenta (linimentum, i, n,)
мазі unguenta (unguentum, i, n.)
мікстури mixturae (mixtura, ae, f.)
настої infusa (infusum, i, n.)
настоянки tincturae (tinctura, ae, f.)
пасти pastae (pasta, ae, f.)
пластирі emplastra (emplastrum, i, n.)
порошки pulveres (pulvis, eris, m.)
присипки aspersiones (aspersio, onis, f.)
розчини solutiones (solutio, onis, f.)

розчини для ін’єкцій solutiones pro injectionibus
сиропи sirupi (sirupus, i, m.)
слизи mucilagines (mucilago, inis, f.)
соки succi (succus, i, m.)
спансули spansulae (spansula, ae, f.)
супозиторії suppositoria (suppositorium, i, n.)
суспензії suspensiones (suspensio, onis, f.)
таблетки tabulettae (tabuletta, ae, f.)
Таблиця 72. Назви деяких речовин

adeps suillus depuratus, очищений свинячий oleum Helianthi соняшникова
axungia porcina purificata жир олія
amylum Maydis крохмаль із кукурудзи oleum Hyoscyami олія блекоти
amylum Oryzae крохмаль із рису oleum Lini лляна олія
amylum Solani крохмаль із картоплі oleum Maydis кукурудзяна олія
amylum Tritici крохмаль із пшениці oleum Persicorum персикова олія
aqua purificata очищена вода oleum Ricini рицинова олія
bolus alba біла глина oleum Terebinthinae скипидар
Ichthyolum іхтіол oleum Vaselini вазелінова олія
Lanolinum ланолін oleum Оlivarum оливкова олія
Lycopodium лікоподій (спори плауна) pix liquida дьоготь
oleum Amygdalarum мигдалева олія Saccharum цукор
oleum Arachidis арахісова олія Spiritus rectificatus очищений спирт
oleum Cacao масло какао Talcum тальк
oleum Cannabis конопляна олія Vaselinum вазелін
– можете за назвою препарату визначити його належність до певної групи;
– вмієте орфографічно правильно записувати латиномовні назви препаратів;
– можете відтворити 50% лексики цієї теми;
– знаєте назви лікарських форм і речовин, які використовуються у фармакології.
Вправи
1. Визначте значення термінів, використовуючи фахову медичну літературу:
Антибіотик, антацидний, антигіпертензивний, антипіретик, антигістамінний, антисептич
ний, асептичний, транквілізатор, ноотроп, детоксикаційний.
2. Перекладіть українською терміни, зробіть граматичний та\або морфемний аналіз:
Amlodipinum, Barbovalum, Benzonaphtholum, Benzotephum, Benzylpenicillinum, Biletan,
Bopindololum, Canephronum, Ceftazidimum, Ceftriaxonum, Chlorpromazine, Cholagolum, Codei
nonum, Herbimycinum, Meropenemum, Metaprololum, Montelukast, Mozavaptan, Mycoseptin, Na
phazolinum, Rufloxacinum, Noctivane, Pramiracetamum, Methylenomycinum, Somnolum, Spas
malgonum, Streptocidum, Streptomycinum, Testolutin, Theobrominum, Cefozopranum, Tranqui
larum, Ciprofloxacinum, Cloranololum, Coffeinum, Depressinum, Diazepamum, Euphyllinum, Fe
nisan, Gadodiamidum.
3. Перекладіть назви препаратів, виконайте морфемний аналіз:
Адаптол, адонізид, аллерган, алохол, аміодарон, амоксицилін, анестезин, барал гін, ан-
дрофорт, астмопент, антистрес, апізартрон, галантамін, імурацетам, оксикодон, кортизол,
гіпноген, ізоніазид, зидовудин, новокаїн, омнопон, занамівір, оксиморфон, панадол, омепра-

зол, пароксетин, фармадипін, фентаніл, ревіт, прогестерон, пропранолол, піоцид, фамотидин,
амантадин, сальметерол, седалгін, аторвастатин, верапаміл.
4. Перекладіть рецепти українською. Знайдіть терміноелементи у назвах
препаратів та поясніть їх значення
Recipe: Infusi fructuum Anisi ex 15,0 200 ml
Da.
Signa.
____________________
Recipe: Tincturae Convallariae
Tincturae Valerianae ana 10,0
Solutionis Nitroglycerini 1% 1 ml
Validoli 2 ml
Misceatur. Detur.
Signetur.
____________________
Recipe: Chloroformii
Olei Hеliаnthi ana 20 ml
Olei Persicorum 10 ml
Misce, fiat linimentum Da.
Signa.
____________________
Recipe: Dragee Aminazini 0,05 numero 30
Da
Signa.
____________________
Recipe: Acidi ascorbinici 0,05
Rutini 0,02
Sacchari ad 1,0
Misce, fiat pulvis
Da tales doses numero 12
Signa.
____________________
Recipe: Fructuum Rosae
Fructuum et foliorum Sambuci ana 20,0
Foliorum Calendulae 25,0
Strobilorum Lupuli
Rhizomatis cum radicibus Valerianae ana 15,0
Misce, fiant species
Da
Signa.
____________________
Recipe: Promedoli 0,025
Euphyllini 0,1
Olei Cacao 3,0
Misce, fiat suppositorium rectale
Da tales doses numero 6
Signa.
____________________
Recipe: Suppositoria cum Synthomycino 0,25 numero 10
Da.
Signa.
____________________
Recipe: Codeini phosphatis 0,2

Infusi herbae Adonidis vernalis ex 6,0 180 ml
Natrii bromidi 6,0
Misce. Da
Signa.
5. Перекладіть, виконайте граматико-синтаксичний аналіз речень:
a) Alumen est salsugo terrae mineralis, constans spiritu acido, & sale terrestri caustico.
Varia genera ejus apud Dioscoridem, & Matthiolum assignantur. Naturale reperitur in venis,
artificiale excoquitur e terra, vel aqua, vel Iapidibus aluminosis. Ejus usus externus praecipuus est
in angina, putredine gingivarum, tumore pedum. Dantur montes aluminosi in Polonia.
b) 1. Постав у прохолодне місце. 2. Змішай, щоб утворилися супозитоії. 3. Хай буде
зроблено за правилом науки. 4. Хай буде видано таких доз кількістю 10. 5. Хай буде повто-
рено двічі.
1. Mania grandiosa – манія величі.
2. Nemo diu gaudet, qui bellum incepit iniquum – Недовго тішиться той, хто війну неспра-
ведливу розпочав.
3. Ludi regula non est corrigenda – Граючи, правила не змінюють.
4. Deme supercilio nubem – не насуплюй брів
5. Circumagetur hic orbis – світ повернеться іншим боком.
Частина III. Хрестоматія
Pater Noster
Pater noster qui es in caelis:
sanctificetur Nomen Tuum;
adveniat Regnum Tuum;
fiat voluntas Tua,
sicut in caelo, et in terra.
Panem nostrum cotidianum da nobis hodie;
et dimitte nobis debita nostra,
sicut et nos dimittimus debitoribus nostris;
et ne nos inducas in tentationem;
sed libera nos a Malo.
Gajus Iulius Caesar55

Commentarii de Bello Gallico
Prima luce productis omnibus copiis duplici acie instituta, auxiliis in mediam aciem coniectis,
quid hostes consilii caperent expectabat.
Illi, etsi propter multitudinem et veterem belli gloriam paucitatemque nostrorum se tuto dimi-
caturos existimabant, tamen tutius esse arbitrabantur obsessis viis commeatu intercluso sine vulnere
victoria potiri, et si propter inopiam rei frumentariae Romani se recipere coepissent, impeditos in ag-
mine et sub sarcinis infirmiores animo adoriri cogitabant. Hoc consilio probato ab ducibus, productis
Romanorum copiis, sese castris tenebant. Hac re perspecta Crassus, cum sua cunctatione atque opin-
ione timoris hostes nostros milites alacriores ad pugnandum effecissent atque omnium voces au-
direntur expectari diutius non oportere quin ad castra iretur, cohortatus suos omnibus cupientibus ad
hostium castra contendit.
Ibi cum alii fossas complerent, alii multis telis coniectis defensores vallo munitionibusque depel-
lerent, auxiliaresque, quibus ad pugnam non multum Crassus confidebat, lapidibus telisque subminis-
trandis et ad aggerem caespitibus comportandis speciem atque opinionem pugnantium praeberent,
cum item ab hostibus constanter ac non timide pugnaretur telaque ex loco superiore missa non frustra
acciderent, equites circumitis hostium castris Crasso renuntiaverunt non eadem esse diligentia ab de
cumana porta castra munita facilemque aditum habere.
Crassus equitum praefectos cohortatus, ut magnis praemiis pollicitationibusque suos excitar-
ent, quid fieri vellet ostendit. Illi, ut erat imperatum, eductis iis cohortibus quae praesidio castris relic-
tae intritae ab labore erant, et longiore itinere circumductis, ne ex hostium castris conspici possent,
omnium oculis mentibusque ad pugnam intentis celeriter ad eas quas diximus munitiones pervenerunt
55
Фрагменти творів Юлія Цезаря подаються завдяки The Latin Library http://www.thelatinlibrary.com/
158 Частина III. Хрестоматія
atque his prorutis prius in hostium castris constiterunt quam plane ab his videri aut quid rei gereretur
cognosci posset. Tum vero clamore ab ea parte audito nostri redintegratis viribus, quod plerumque
in spe victoriae accidere consuevit, acrius impugnare coeperunt. Hostes undique circumventi despe-
ratis omnibus rebus se per munitiones deicere et fuga salutem petere contenderunt. Quos equitatus
apertissimis campis consectatus ex milium L numero, quae ex Aquitania Cantabrisque convenisse
constabat, vix quarta parte relicta, multa nocte se in castra recepit.
Hac audita pugna maxima pars Aquitaniae sese Crasso dedidit obsidesque ultro misit; quo in
numero fuerunt Tarbelli, Bigerriones, Ptianii, Vocates, Tarusates, Elusates, Gates, Ausci, Garumni,
Sibusates, Cocosates: paucae ultimae nationes anni tempore confisae, quod hiems suberat, id facere
neglexerunt.
Eodem fere tempore Caesar, etsi prope exacta iam aestas erat, tamen, quod omni Gallia pac-
ata Morini Menapiique supererant, qui in armis essent neque ad eum umquam legatos de pace misis-
sent, arbitratus id bellum celeriter confici posse eo exercitum duxit; qui longe alia ratione ac reliqui
Galli bellum gerere coeperunt. Nam quod intellegebant maximas nationes, quae proelio contendis-
sent, pulsas superatasque esse, continentesque silvas ac paludes habebant, eo se suaque omnia con-
tulerunt. Ad quarum initium silvarum cum Caesar pervenisset castraque munire instituisset neque
hostis interim visus esset, dispersis in opere nostris subito ex omnibus partibus silvae evolaverunt et
in nostros impetum fecerunt. Nostri celeriter arma ceperunt eosque in silvas repulerunt et compluribus
interfectis longius impeditioribus locis secuti paucos ex suis deperdiderunt.
Reliquis deinceps diebus Caesar silvas caedere instituit, et ne quis inermibus imprudentibusque
militibus ab latere impetus fieri posset, omnem eam materiam quae erat caesa conversam ad hostem
conlocabat et pro vallo ad utrumque latus extruebat. Incredibili celeritate magno spatio paucis diebus
confecto, cum iam pecus atque extrema impedimenta a nostris tenerentur, ipsi densiores silvas peter-
ent, eius modi sunt tempestates consecutae uti opus necessario intermitteretur et continuatione im-
brium diutius sub pellibus milites contineri non possent. Itaque vastatis omnibus eorum agris, vicis
aedificiisque incensis, Caesar exercitum reduxit et in Aulercis Lexoviisque, reliquis item civitatibus quae
proxime bellum fecerant, in hibernis conlocavit.
Publius Vergilius Maro56

Aeneidos Liber Primus Id metuens, veterisque memor Saturnia belli,
Arma virumque cano, Troiae qui primus ab oris prima quod ad Troiam pro caris gesserat Argis –
Italiam, fato profugus, Laviniaque venit necdum etiam causae irarum saevique dolores
litora, multum ille et terris iactatus et alto exciderant animo: manet alta mente repostum
vi superum saevae memorem Iunonis ob iram; iudicium Paridis spretaeque iniuria formae,
multa quoque et bello passus, dum conderet et genus invisum, et rapti Ganymedis honores.
urbem, His accensa super, iactatos aequore toto
inferretque deos Latio, genus unde Latinum, Troas, reliquias Danaum atque immitis Achilli,
Albanique patres, atque altae moenia Romae. arcebat longe Latio, multosque per annos
Musa, mihi causas memora, quo numine laeso, errabant, acti fatis, maria omnia circum.
quidve dolens, regina deum tot volvere casus Tantae molis erat Romanam condere gentem!
insignem pietate virum, tot adire labores Vix e conspectu Siculae telluris in altum
impulerit. Tantaene animis caelestibus irae? vela dabant laeti, et spumas salis aere ruebant,
Urbs antiqua fuit, Tyrii tenuere coloni, cum Iuno, aeternum servans sub pectore volnus,
Karthago, Italiam contra Tiberinaque longe haec secum: ‘Mene incepto desistere victam,
ostia, dives opum studiisque asperrima belli; nec posse Italia Teucrorum avertere regem?
quam Iuno fertur terris magis omnibus unam Quippe vetor fatis. Pallasne exurere classem
posthabita coluisse Samo; hic illius arma, Argivom atque ipsos potuit submergere ponto,
hic currus fuit; hoc regnum dea gentibus esse, unius ob noxam et furias Aiacis Oilei?
si qua fata sinant, iam tum tenditque fovetque. Ipsa, Iovis rapidum iaculata e nubibus ignem,
Progeniem sed enim Troiano a sanguine duci disiecitque rates evertitque aequora ventis,
audierat, Tyrias olim quae verteret arces; illum expirantem transfixo pectore flammas
hinc populum late regem belloque superbum turbine corripuit scopuloque infixit acuto.
venturum excidio Libyae: sic volvere Parcas. Ast ego, quae divom incedo regina, Iovisque
56
Фрагменти творів Вергілія подаються завдяки The Latin Library http://www.thelatinlibrary.com/
Gajus Valerius Catullus 159
et soror et coniunx, una cum gente tot annos LVIII. Ad Marcum Caelium Rufum
bella gero! Et quisquam numen Iunonis adoret Caeli. Lesbia nostra. Lesbia illa.
praeterea, aut supplex aris imponet honorem?’ illa Lesbia quam Catullus unam
Talia flammato secum dea corde volutans plus quam se atque suos amavit omnes
nimborum in patriam, loca feta furentibus austris, nunc in quadruviis et angiportis
Aeoliam venit. Hic vasto rex Aeolus antro glubit magnanimi Remi nepotes.
luctantes ventos tempestatesque sonoras XLVI.
imperio premit ac vinclis et carcere frenat. Iam ver egelidos refert tepores,
Illi indignantes magno cum murmure montis iam caeli furor aequinoctialis
circum claustra fremunt; celsa sedet Aeolus arce iucundis Zephyri silescit aureis.
sceptra tenens, mollitque animos et temperat iras. Linquantur Phrygii, Catulle, campi
Ni faciat, maria ac terras caelumque profundum Nicaeaeque ager uber aestuosae:
quippe ferant rapidi secum verrantque per auras. ad claras Asiae volemus urbes.
Sed pater omnipotens speluncis abdidit atris, Iam mens praetrepidans avet vagari,
hoc metuens, molemque et montis insuper altos iam laeti studio pedes uigescunt.
imposuit, regemque dedit, qui foedere certo o dulces comitum valete coetus,
et premere et laxas sciret dare iussus habenas. longe quos simul a domo profectos
Ad quem tum Iuno supplex his vocibus usa est: diversae varie viae reportant.
XLVII. Ad Porcium et Socrationem
Porci et Socration, duae sinistrae
Gajus Valerius Catullus Pisonis, scabies famesque mundi,
uos Veraniolo meo et Fabullo
V. Ad Lesbiam verpus praeposuit Priapus ille?
Vivamus mea Lesbia, atque amemus, Vos conuiuia lauta sumptuose
rumoresque senum severiorum de die facitis, mei sodales
omnes unius aestimemus assis! quaerunt in triuio uocationes?
Soles occidere et redire possunt: XLVIII. Ad Iuventium
nobis cum semel occidit brevis lux, Mellitos oculos tuos, Iuuenti,
nox est perpetua una dormienda. si quis me sinat usque basiare,
Da mi basia mille, deinde centum, usque ad milia basiem trecenta
dein mille altera, dein secunda centum, nec numquam uidear satur futurus,
deinde usque altera mille, deinde centum. non si densior aridis aristis
Dein, cum milia multa fecerimus, sit nostrae seges osculationis.
conturbabimus illa, ne sciamus, IL. Ad Marcum Tullium Ciceronem
aut ne quis malus inuidere possit, Disertissime Romuli nepotum,
cum tantum sciat esse basiorum. quot sunt quotque fuere, Marce Tulli,
XLIII. Ad Ameanam quotque post aliis erunt in annis,
Salve nec minimo puella naso gratias tibi maximas Catullus
nec bello pede nec nigris ocellis agit pessimus omnium poeta,
nec longis digitis nec ore sicco tanto pessimus omnium poeta,
nec sane nimis elegante lingua. quanto tu optimus omnium patronus.
Decoctoris amica Formiani.
Ten prouincia narrat esse bellam. Caius Plinius Secundus57
Tecum Lesbia nostra comparatur.
Naturalis Historia
O saeclum insapiens et infacetum.
[l] Libros Naturalis Historiae, novicium Ca-
LI. Ad Lesbiam menis Quiritium tuorum opus, natos apud me pro
Ille mi par esse deo videtur, xima fetura licentiore epistula narrare constitui ti-
ille, si fas est, superare divos, bi, iucundissime Imperator; sit enim haec tui prae
qui sedens adversus identidem te fatio, verissima, dum maximi consenescit in patre.
spectat et audit Namque tu solebas nugas esse aliquid meas puta
dulce ridentem, misero quod omnis re, ut obiter emolliam Catullum conterraneum me-
eripit sensus mihi: nam simul te, um (agnoscis et hoc castrense verbum): ille enim,
Lesbia, aspexi, nihil est super mi ut scis, permutatis prioribus syllabis duriusculum
[vocis in ore] lingua sed torpet, tenuis sub artus se fecit quam volebat existimari a Veraniolis suis
flamma demanat, sonitu suopte et Fabullis.
tintinant aures, gemina et teguntur 57
Фрагменти творів Плінія подаються завдяки The Latin
lumina nocte. Library http://www.thelatinlibrary.com/
[2] Simul ut hac mea petulantia fiat quod proxime non fieri questus es in alia procaci epistula
nostra, ut in quaedam acta exeat sciantque omnes quam ex aequo tecum vivat imperium.
[3] Triumphalis et censorius tu sexiesque consul ac tribuniciae potestatis particeps et, quod his
nobilius fecisti, dum illud patri pariter et equestri ordini praestas, praefectus praetorii eius omniaque
haec rei publicae es: nobis quidem qualis in castrensi contubernio, nec quicquam in te mutavit fortunae
amplitudo, nisi ut prodesse tantundem posses et velles.
[4] Itaque cum ceteris in veneratione tui pateant omnia alia, nobis ad colendum te familiarius
audacia sola superest: hanc igitur tibi imputabis et in nostra culpa tibi ignosces. Perfricui faciem nec
tamen profeci, quoniam alia via occurris ingens et longius etiam summoves ingenii fascibus.
[5] Fulgurare in nullo umquam verius dicta vis eloquentiae, tribunicia potestas facundiae. Quanto
tu ore patris laudes tonas! Quanto fratris amas! quantus in poetica es! O magna fecunditas animi!
Quem ad modum fratrem quoque imitareris excogitasti.
[6] Sed haec quis possit intrepidus aestimare subiturus ingenii tui iudicium, praesertim lacessi-
tum? Neque enim similis est condicio publicantium et nominatim tibi dicantium. Tum possem dicere:
‘Quid ista legis, Imperator? Humili vulgo scripta sunt, agricolarum, opificum turbae, denique studiorum
otiosis. Quid te iudicem facis? Cum hanc operam condicerem, non eras in hoc albo. Maiorem te scie-
bam, quam ut descensurum huc putarem.’
[7] Praeterea est quaedam public etiam eruditorum reiectio. utitur illa et M. Tullius extra omnem
ingenii aleam positus et, quod miremur, per advocatum defenditur: nec doctissimis. Manium Persium
haec legere nolo, Iunium Congium volo. Quod si hoc Lucilius, qui primus condidit stili nasum, dicendum
sibi putavit, Cicero mutuandum, praesertim cum de re publica scriberet, quanto nos causatius ab al-
iquo iudice defendimur?
[8] Sed haec ego mihi nunc patrocinia ademi nuncupatione, quoniam plurimum refert, sortiatur
aliquis iudicem an eligat, multumque apparatus interest apud invitatum hospitem et oblatum.
[9] Cum apud Catonem, illum ambitus hostem et repulsis tamquam honoribus inemptis gaud-
entem, flagrantibus comitiis pecunias deponerent candidati, hoc se facere, quod tum pro innocentia
ex rebus humanis summum esset, profitebantur. inde illa nobilis M. Ciceronis suspiratio: O te felicem,
M. Porci, a quo rem inprobam petere nemo audet!
[10] Cum tribunos appellaret L. Scipio Asiaticus, inter quos erat Gracchus, hoc adtestabatur vel
inimico iudici se probari posse. adeo summum quisque causae suae iudicem facit quemcumque, cum
eligit. Unde provocatio appellatur.
[11] Te quidem in excelsissimo generis humani fastigio positum, summa eloquentia, summa eru-
ditione praeditum, religiose adiri etiam a salutantibus scio, et ideo curant, quae tibi dicantur ut digna
sint. Verum dis lacte rustici multaeque gentes et mola litant salsa qui non habent tura, nec ulli fuit vitio
deos colere quoquo modo posset.
[12] Meae quidem temeritati accessit hoc quoque, quod levioris operae hos tibi dedicavi libel-
los. Nam nec ingenii sunt capaces, quod alioqui in nobis perquam mediocre erat, neque admittunt ex
cessus aut orationes sermonesve aut casus mirabiles vel eventus varios, iucunda dictu aut legentibus
blanda sterili materia:
[13] Rerum natura, hoc est vita, narratur, et haec sordidissima sui parte ac plurimarum rerum
aut rusticis vocabulis aut externis, immo barbaris etiam, cum honoris praefatione ponendis.
[14] Praeterea iter est non trita auctoribus via nec qua peregrinari animus expetat. Nemo apud
nos qui idem temptaverit, nemo apud Graecos, qui unus omnia ea tractaverit. Magna pars studiorum
amoenitates quaerimus; quae vero tractata ab aliis dicuntur inmensae subtilitatis, obscuris rerum ten-
ebris premuntur. Ante omnia attingenda quae Graeci τῆς ἐγκυκλίου παιδείας vocant, et tamen ignota
aut incerta ingeniis facta; alia vero ita multis prodita, ut in fastidium sint adducta.
Lucius Annaeus Seneca58

Ad Neronem Caesarem. De Clementia
1. Scribere de clementia, Nero Caesar, institui, ut quodam modo speculi vice fungerer et te tibi
ostenderem perventurum ad voluptatem maximam omnium. Quamvis enim recte factorum verus fruc
tus sit fecisse nec ullum virtutum pretium dignum illis extra ipsas sit, iuvat inspicere et circumire bonam
conscientiam, tum immittere oculos in hanc immensam multitudinem discordem, seditiosam, impo-
tentem, in perniciem alienam suamque pariter exsultaturam, si hoc iugum fregerit, et ita loqui secum:
58
Фрагменти творів Сенеки подаються завдяки The Latin Library http://www.thelatinlibrary.com/
Lucius Annaeus Seneca 161
2. Egone ex omnibus mortalibus placui electusque sum, qui in terris deorum vice fungerer? Ego
vitae necisque gentibus arbiter; qualem quisque sortem statumque habeat, in mea manu positum est;
quid cuique mortalium Fortuna datum velit, meo ore pronuntiat; ex nostro responso laetitiae causas
populi urbesque concipiunt; nulla pars usquam nisi volente propitioque me floret; haec tot milia gladi-
orum, quae pax mea comprimit, ad nutum meum stringentur; quas nationes funditus excidi, quas trans
portari, quibus libertatem dari, quibus eripi, quos reges mancipia fieri quorumque capiti regium cir
cumdari decus oporteat, quae ruant urbes, quae oriantur, mea iuris dictio est.
3. In hac tanta facultate rerum non ira me ad iniqua supplicia compulit, non iuvenilis impetus,
non temeritas hominum et contumacia, quae saepe tranquillissimis quoque pectoribus patientiam
extorsit, non ipsa ostentandae per terrores potentiae dira, sed frequens magnis imperiis gloria. Condi-
tum, immo constrictum apud me ferrum est, summa parsimonia etiam vilissimi sanguinis; nemo non, cui
alia desunt, hominis nomine apud me gratiosus est.
4. Severitatem abditam, at clementiam in procinctu habeo; sic me custodio, tamquam legibus,
quas ex situ ac tenebris in lucem evocavi, rationem redditurus sim. Alterius aetate prima motus sum,
alterius ultima; alium dignitati donavi, alium humilitati; quotiens nullam inveneram misericordiae cau
sam, mihi peperci. Hodie dis immortalibus, si a me rationem repetant, adnumerare genus humanum
paratus sum.
5. Potes hoc, Caesar, audacter praedicare: omnia, quae in fidem tutelamque tuam venerunt,
tuta haberi, nihil per te neque vi neque clam adimi rei publicae. Rarissimam laudem et nulli adhuc prin
cipum concessam concupisti innocentiam. Non perdit operam nec bonitas ista tua singularis ingratos
aut malignos aestimatores nancta est. Refertur tibi gratia; nemo unus homo uni homini tam carus
umquam fuit, quam tu populo Romano, magnum longumque eius bonum.
6. Sed ingens tibi onus imposuisti; nemo iam divum Augustum nec Ti. Caesaris prima tempora
loquitur nec, quod te imitari velit, exemplar extra te quaerit; principatus tuus ad gustum exigitur. Diffi
cile hoc fuisset, si non naturalis tibi ista bonitas esset, sed ad tempus sumpta. Nemo enim potest per
sonam diu ferre, ficta cito in naturam suam recidunt; quibus veritas subest quaeque, ut ita dicam, ex
solido enascuntur, tempore ipso in maius meliusque procedunt.
7. Magnam adibat aleam populus Romanus, cum incertum esset, quo se ista tua nobilis indoles
daret; iam vota publica in tuto sunt; nec enim periculum est, ne te subita tui capiat oblivio. Facit quidem
avidos nimia felicitas, nec tam temperatae cupiditates sunt umquam, ut in eo, quod contigit, desinant;
gradus a magnis ad maiora fit, et spes improbissimas conplectuntur insperata adsecuti; omnibus ta-
men nunc civibus tuis et haec confessio exprimitur esse felices et illa nihil iam his accedere bonis pos
se, nisi ut perpetua sint.
8. Multa illos cogunt ad hanc confessionem, qua nulla in homine tardior est: securitas alta, ad-
fluens, ius supra omnem iniuriam positum; obversatur oculis laetissima forma rei publicae, cui ad sum-
mam libertatem nihil deest nisi pereundi licentia.
9. Praecipue tamen aequalis ad maximos imosque pervenit clementiae tuae admiratio; cetera
enim bona pro portione fortunae suae quisque sentit aut exspectat maiora minoraque, ex clementia
omnes idem sperant; nec est quisquam, cui tam valde innocentia sua placeat, ut non stare in conspe
ctu clementiam paratam humanis erroribus gaudeat.
Ad Serenum. De Otio
I.
1. *** nobis magno consensu vitia commendant. Licet nihil aliud quod sit salutare temptemus,
proderit tamen per se ipsum secedere: meliores erimus singuli. Quid quod secedere ad optimos uiros
et aliquod exemplum eligere ad quod vitam derigamus licet? Quod <nisi> in otio non fit: tunc potest
optineri quod semel placuit, ubi nemo interuenit qui iudicium adhuc inbecillum populo adiutore detor
queat; tunc potest uita aequali et uno tenore procedere, quam propositis diversissimis scindimus.
2. Nam inter cetera mala illud pessimum est, quod uitia ipsa mutamus. Sic ne hoc quidem nobis
contingit, permanere in malo iam familiari. Aliud ex alio placet vexatque nos hoc quoque, quod iudicia
nostra non tantum praua sed etiam leuia sunt: fluctuamur aliudque ex alio comprendimus, petita relin-
quimus, relicta repetimus, alternae inter cupiditatem nostram et paenitentiam uices sunt.
3. Pendemus enim toti ex alienis iudiciis et id optimum nobis uidetur quod petitores laudato
resque multos habet, non id quod laudandum petendumque est, nec uiam bonam ac malam per se
aestimamus sed turba uestigiorum, in quibus nulla sunt redeuntium.
4. Dices mihi: ‘quid ais, Seneca? deseris partes? Certe Stoici vestri dicunt: «usque ad ultimum vi-
tae finem in actu erimus, non desinemus communi bono operam dare, adiuvare singulos, opem ferre
etiam inimicis senili manu. Nos sumus qui nullis annis vacationem damus et, quod ait ille vir disertissi-
mus, canitiem galea premimus; nos sumus apud quos usque eo nihil ante mortem otiosum est ut, si res
patitur, non sit ipsa mors otiosa». Quid nobis Epicuri praecepta in ipsis Zenonis principiis loqueris?
Quin tu bene gnaviter, si partium piget, transfugis potius quam prodis?
5. Hoc tibi in praesentia respondebo: numquid vis amplius quam ut me similem ducibus meis
praestem? Quid ergo est? non quo miserint me illi, sed quo duxerint ibo.
II.
1. Nunc probabo tibi non desciscere me a praeceptis Stoicorum; nam ne ipsi quidem a suis des-
civerunt, et tamen excusatissimus essem, etiam si non praecepta illorum sequerer sed exempla. Hoc
quod dico in duas dividam partes: primum, ut possit aliquis vel a prima aetate contemplationi veritatis
totum se tradere, rationem vivendi quaerere atque exercere secreto;
2. Deinde, ut possit hoc aliquis emeritis stipendiis, profligatae aetatis, iure optimo facere et ad
alios actus animos referre, virginum Vestalium more, quae annis inter officia divisis discunt facere sa-
cra et cum didicerunt docent.
Stanislaus Orichovius Roxolanus

Fidelis subditus
Comparatio legis cum Rege
Tu ergo Rempublicam hunc in modum, et bello, et pace reges. Sed quoniam omne regnum
tuum in belli, et pacis rationes distribuitur, quorum utrumque certis legibus in nostra Republica tibi est
circumscriptum; non abs re quaeri videtur, cum in tuo regno, haec duo sint praecipua Lex, et Rex,
utrum horum altero sit maius: ut omni errore sublato, intra fines officij tui certus consistas. Si enim
audiamus Romanos Iurisconsultos, hoc est, Tyrannorum parasitos; sine dubio omnia summa in regno
tribuemus Regi. Nam et iustitiam ipsam utilitate Regis definiemus, et legem ipsiu iusiurandum erranti
proferemus: ipsum postremo fatebimur, vitae necisque nostrae dominum. et haec, quo certiora sint
Regi, communierunt illi crimine Maiestatis laesae. At nos non in Neronis regno nati, sed in Sigismundi
editi patria, it edocti sumus; ut sciamus Regem deligi propter regnum, non regnum constitui propter
Regem. Ex qua ratione multo nobilius atque dignius regnum arbitramur esse Rege. Lex vero, cum
anima sit et mens regni, ideo potior est procul dubio regno, et consequenter Rege. Maior ergo erit lex,
quam Rex, et melior, et longe illo nobilior. Quid ergo est lex, ego dicam: Lex ipsa princeps liberi regni
est, ut iam docui, sed muta, coeca, et surda: ob quam causam etiam unus homo deligitur, quem Regem
vocamus, qui lingua, oculus, auris sit legis. Quod si lex audire, videre, loqui posset; nulla gens deligeret
Regem; ipsa enim lex praeciperet quid opus esset facto; sed cum hoc non potest, interpretem habet
Regem. Si quis ergo Trebonianus, aut aliquis ex servitute Romana Ulpianus tibi blandiens, te summum
in tuo regno esse dicat; negato: legem in tua patria regnare dicito, non hominem. Tu igitur quis es, si
quaerat, sic responde pie, et vere: Rex ego sum: hoc est, lingua, oculus, auris legis: et breviter, inter-
pres legis; ita ut etiam iureiurando obstrinxerim fidem regno, ne aliud loquar, quam quod vult lex. Talis
responsio, ut vera erit, ita praeclara atque magnifica, et digna Casimiri Magni successore. Hic enim
nobis primus sanctissimas et iustissimas leges dedit, quas omnes, illis exceptis impijs, de homicidio, te
venerari aequum est, et ab illis ne transuersum quidem unguem discedere. Cum enim lex sit donum
Dei, ulciscitur Deus violatores sui muneris, caede, seditione, exilio, hoste, vastitate, servitute: trans-
fert, postremo regnum de gente in gentem ob violatas leges. multa possem tibi exempla proferre, tam
nova quam vetera, quibus liquet miserabiles semper fuisse Tyrannorum exitus, id quod etiam disticho
notatum est, Iustitia et pietas validae sunt principis arces, Nulla Tyrannorum vis diuturna fuit.
Iustitia arx Regum
Sed cum ad alia propero, et tua? facietati occurro, ideo haec omittam, et illud concludam. Si le
gem ipse tibi in regno veluti alterum Regem praefeceris, beatum quoque faciet te Deus, et regnum
tuum, quod te voluntati ipsius ultro totum subieceris. At si hunc ordinem mutaveris, et te dominum
legis constitueris; mutabit etiam dominus regnum tuum, et tradet illud aut hosti, aut servo tuo. Tot er-
ant admonendi tui forte capita: nam illa, quae cum multis videbantur tibi esse communia, praetermisi:
neque enim nos te, ut privatum aliquem hominem admonuimus; sed ut Regem, cuius omnis vita, cum
referatur ad regnum, earum rerum tantum capita posuimus, sine quibus Rex utilis regno esse non po
test: trita vero et vulgaria ut dixi reiecimus. Nam si te, verbi gratia, admonerem, quo pacto cum uxore,
quam ducis, vivas, sic monerem: Suaviorem quidem nullum esse comitem; diligenter tamen cavendum
praeciperem, ne illa suavitate vua ita influat in tuum animum, ut aut omnem curam regni aboleat ex
Stanislaus Orichovius Roxolanus 163
animo tuo, aut totam in se transferat: hoc ego si ita te monerem, neque tu, neque quisquam alter
magnopere attenderet, omnibus enim maritis generaliter hoc a sapientibus praecipitur, ne quid aliud
mulieris ingenio permittant, praeter domus curam. Ideo haec atque his similia praetermisi: his tantum
contentus fui, quae tibi soli erant propria. Proinde nemo me neque negligentiae, neque imprudentiae
iure damnabit, quod multa sciens obmisi. Hac ego prima parte suscepti negotij hunc in modum consti-
tuta, iam aggrediar secundam.
Panagyricus Nuptiarum Sigismundi Augusti Poloniae Regis
Puto vos scire ex me velle, quonam modo Regis nostri fuerint institutae, et confectae nuptiae.
Tum etiam, quae ratio adventus reginae: qui illius excipiendi modus: quod hominum studium: quae
spes, quae alacritas sub adventum illius in Polonia fuerit. Haec vos a me fortasse in hoc consessu ves-
tro requiretis. Morem vobis geram, neque patiar vos tanti expertes esse gaudii, cui par haud scio an
poterit reperiri. Narrabo ergo vobis rem iucundam auditu, eorum etiam cognitione dignam, qui litteris
servant res in Polonia memoratu dignas, idque faciam ut in [gr: panegeire], solet. in qua sedatis animis
laetae traduntur, et accipiuntur res. Abstinebo igitur ab illo dicendi genere sublimi, perturbat enim
animos. Humile etiam non atingam, extenuat enim res. Mediocri oratione erimus contenti, quae vos lae
tificet, ac omni spe deteriore levet. Quod sit munus meum videtis, nunc vestrum illud erit officium, has
ut faventes audiatis nuptias, res ipsa sibi apud vos audientiam faciet, si et initium, et exitum nuptiarum
volueritis peratente cognoscere, quibus neque sumptu magnificentius, neque apparatu splendidius,
neque spe bona iucundius homines se vidisse, aut audisse, aut legisse passim commemorant. Et ne
prooemium narratione fiat prolixius, rem ipsam dicam.
Quod ut cumulate faciam, altius paulo rei explicandae causa repetam veteres illas, et proprias
Austriacae domus laudes: in qua salutem terrarum orbis inclusit deus, unde humanum genus in rebus
dubiis spem, in afflictis consilium, in perditis vero flagitaret auxilium. Haec est enim illa domus, quae
non solum Germaniam, sed omnes vicinas gentes ad communem salutem est amplexa: quas illa af-
finitatibus, et cognationibus devinciens, non patitur dissidio interire. Eius rei testis est Germania, quam
tot bellis civilibus afflictam, et perditam, recreat atque reficit, divina Caroli Caesaris virtus. Testis est
Hungaria, quam tot annos Ferdinandus rex contra furorem tutatur Turcicum. Testis est Booemia, quae
civili motu sedibus suis convulsa, huius istius regis sapientia est constituta. Denique testis est Polonia,
quae Austriaco foeta fanguine, clarissimos Principes, atque Reges, Germanis, Hungaris, Booemis, at
que Polonis progenuit. Quae est enim Germana gens nota, et illustris, quae sanguinis sit expers Polo-
ni? et quae ad Helizabetam Alberti regis, Austriae Ducis filiam, Casimiri uxorem, suum genus non refe
rat. Ex hoc enim sacrato, ac regali fonte profluxerunt, ad hominum salutem, Bavari, renenses, Misnenses,
Brandeburgenses et Pomeraniae Duces. Ex hoc eodem ad suum caput reverso quasi rivo, nati sunt
Maximilianus, Ferdinandus, et Carolus Austriaci Principes. Hi enim Anna Vladislai Poloni filia editi, Fer-
dinandi regis filii, Casimiri autem clarissimi habentur nepotes. Tanta rerum, et cognationum inter Aus-
triam et Poloniam est vicissitudo, ut ultro, citroque inter sese unum atque idem commeet genus: ut
modo ex Austria in Poloniam profluat, modo ex Polonia in Austriam tanquam ad initium ortus sui recur-
rat, ut mihi videatur Deus tanta necessitudine Austriam cum Polonia propterea iunxisse, ut una abs
que altera neque stare, neque salva esse posset. Qui enim quaeso Austria staret, nisi Ferdinando regi
Annam uxorem genuisset Polonia?
Nostra vero quae fors aut quae ratio futura fuisset, nisi nobis Austria alteram etiam Ferdinandi
misisset filiam? ipsa profecto orbitate debilitati, non solum extincti, sed etiam oppressi fuissemus.
Cum enim Elizabeta regina prior morte spes nostras fefellisset, idem Ferdinandus non magis Elizabe-
tae quam Poloniae pater, altera filia Catharina orbitatem nostram est consolatus, quae collapsas in
sorore spes nostras instauraret, suoque iusto cum rege nostro connubio desperare nos vetaret, ac
pacem, otium, et tranquillitatem in Polonia constitueret.
Quod Ferdinandi regis beneficium in Polonos tantum est, ut non modo ego, qui nullus sum: sed
ne illi quidem veteres Cicerones, atque Crassi, possent verbis, quantum illud sit, exprimere. Etenim
cum illa clarissima, et imperiosa Iagellana familia ad unum Sigismundum Augustum sit redacta, quan-
tus tandem metus ille fuit, in unius hominis mortalis, et caduci, anima tantum genus periclitari? quo
genere (inquam) extincta olim in Ludovico Rege Hungariae, et Poloniae, regia stirpe, de integro Polo-
nia est conditarum maiores nostri Vladislao Iagelloni Lithuano regi regnum tradiderant, ac illud max-
imis hostibus, periculosissimisque bellis, virtute, consilio, atque labore eiusdem nominis conseruarant.
Qui decedens reliquerat imaginem no solum corporis, sed etiam animi sui Vladislaum filium: qui annos
natus duos, et viginti, duorum regnorum amplissimorum Rex fuit: Hungariamque, et Poloniam furori
Turcico ad Varnam cum opposuisset, caesus ab Amurate in praelio cum Exercitu est, Quid Casimirus
huius istius Vladislai frater, cui labori pepercit? quos sumptus non fecit? quae pericula non adiit? dum
Daciam (Valachiam nunc vocant) contra Bayssetum Turcam defendit? Iam huius Casimiri illustres filii, ma
gni autem reges nostri, Vladislaus in Hungaria, Ioannes Albertus, et Alexander, et Sigismundus in Po-
lonia, in quo tandem discrimine non sunt versati, dum contra Turcas, Moschos, Scythas, atque Dacos
nomen tuentur Romanum? Sed nimis longinqua sunt fortasse quae commemoro? Adest Sigismundus
Augustus Rex, Iagellonis inclyta Soboles, qui postrema pueritia Rex factus, maiorum suorum decori nul
la in re defuit: qui nuper Daciam, non dolo, neque bello, sed iustitiae, atque clementiae fama devicit:
illamque bellicosam, ac vere Romanam gentem, quae Turcas saepe fuderat: Mathiam Hungarum devi
cerat: Ioannem autem Albertum Polonum profligarat, ditionis suae nuper fecit mira benignitate fortu-
nae. Tantum nomen Iagellonum est, tanta laus, tanta virtutis praestantia, ut quoquo te converteris, sive
ad exortum solis, sive ad occasum, sive ad meridiem, sive ad septentriones, plurima virtutis monume
nta huius inclytae gentis reperias, et tamen tam potens, tamque salutaris orbi terrarum familia in uno
Sigismundo Augusto his annis periclitabatur: cum nulla propagata sobole sustentaretur, prohibere
turque a ruina. Quam rem miseratus Deus misit ex Austria iterum, non tam uxorem, quam alteram spem
Poloniae regno: quae nobis Iagellonum gloriosam conservaret domum, illamque prole aleret foecun-
da, ac perpetuaret nunquam interitura sobole.
Sebastianus Fabianus Acernus

Goraidos Liber Unicus
Declaratio.
Sedes antiqua et natalis locus Goraisciorum est arx jam per vetustatem collapsa et oppidum
Gorai dictum, sive ab ejus gentis proavo, eo nomine primum appellata, sive a casu aliquo conflagrati
onis eo loci incidentis. Oppidum autem illud tuorum alumnorum virtute celebre, situm est in tractu lub
linensi, in ea parte, quae antiquitus ad Sandomiriensem districtum pertinebat. Solum est fertile, omni
bus naturae dotibus affluens, campis et silvis natales agros ambientibus, imprimis amoenus et frugifer,
omni satorum et armentorum genere, lacte, melle, feris, rivis et fontibus opulentus et abundans. Unde
et piscium laudatissimorum et molarum aquaticarum magna copia, et summa in pratis pabuli laetitia
est. Hic etiam probatissimi vitri magnus est proventus, quod nullis in eo genere officinis cedit. Verumen-
imvero ea terra semper optimorum heroum ita ferax erat, ut omni aevo huic reipubicae egregios Phoe
nices, et non arrogantes propugnatores et suffecerit et sufficiat, ut ex iis, quae sequuntur, patebit.
Christinus Gorai. Myriadas ducunt Hircano littore gentem,

Et quia seclorum absorbent oblivia plures, Caedibus assuetam, quae dum superavit Imaum,
Quorum res gestas quamvis ingrata vetustas Qua dorsum vicinus agit, qua brachia Taurus
His premat in terris, tamen illa Deus memor astris Porrigit et populos variis amplexibus ambit,
Intulit in vivoque omnes adamante notavit: Evasere solum in nostrum, cognataque jungunt
Scilicet et veniet tempus cum facta bonorum Agmina, cultores Asiae cum robore toto
In coelo signata legent per secula gentes, Europeorum, qui fusca mapalia fingunt
Et mirabuntur proavorum gesta minores, Cis Tanaim, Lachidi magna contermina pestis.
Agnoscentque suos, facies et nomina discent. Ergo praedonum vires et foedera linguae
Tales te, Christine! patres abavique nepotem Sanguinis et moris, corpus stipantur in unum,
Praecessere bonum, justique bonique parentes, Et veluti quando geminae per inania nubes,
Quorum virtutes injuria supprimit aevi, Quas diversus agit ventus, cogantur in atrum
Scriptorumque illos penuria condidit atris Et caligantem fumum pluviumque vaporem,
In tenebris et nocturna caligine mersit. Fit fragor in coelo, glomerantur in aethere fluctus
Subduxit annis famae inclementia nostris Nimborumque globi, tempestas horrida surgit.
Antores, exempla, viros et nomina mille. Aera proscindunt flammae, quas dira sequuntur
Non potuere tamen caelari pressa silenti Fulmina et annosae quercus feruntur et orni
Annorum invidia, quae tu Christine! gerebas Atque tremunt crebris concussa ceraunia plagis,
Tempore funesto, quando vis magna Scytharum Grando petit culmos, cererem prosternit adultam
Sarmaticos intra fines irrupit et urbes, Et lapidat spes agricolae, terit hordea, messes;
Agros et vicos foedavit, sanguine, ferro Sic vis illa fuit conjurataeque phalanges
Vulcanoque furens, Nogaio Telebugaque Tartaricae, quas, heu! fratres auxere Rutheni
Sub ducibus saevis, Euxina per aequora vectis, Perfidia insigni, Danielis regia proles,
Qui multas hominum, patriae in praecordia nostrae, Romanusque Leoque ferox, qui pectore Christum
Sebastianus Fabianus Acernus 165
Invido produnt, ausi confundere foedus Qui se pro vestris atavis devoverat olim,
Contra fas et jura Deumque hominumque feruntur. Funera contemnens, ut nostro redderet aevo
Undique collecti coeunt Russique Scythaeque Sospes depositum, tot millia totque virorum
Atque ruunt in nos, grassantur et obvia vastant Agmina et incolumes per tot connubia stirpes.
Omnia nec morbum, sexum aetatemque morantur. Hac virtute viri meritisque ingentibus, ille
Dumque fefellerunt pacis dulcedine Petrum Rex delectatus, pumilo sub corpore magnos
Crempicidem, capiunt te Sandomiria! princeps Exortans animos, Loctecus nomine dictus,
Immensi tractus olim sedesque ducalis. Praemia decernit factis fidoque labori
Imbelles animos, leti formidine clausos Herois tanti, dat vectigalia fundos
Ac desiderio vitae castique pudoris, Et titulos auget, mensis epulisque merentem
Non bene defendis, proceres turbamque Praeficit ipse suis, operum rex arbiter aequus.
trementem Roxolania59
Indubiae cladi portis exponis apertis, Hactenus agresti cecini modulamine sylvas,
Dum te credulitas et spes malefida quietis Urbes et vicos dicere tempus erit.
Atque Vasilconis fratrumque nefaria prodit Principio Russas inter caput extulit urbes,
Impietas et consilii teterrima labes. Gentis primus honor sacra Leontopolis.
Impiger hostis adest, intrat foedissimus urbem, Salve suscepti requies et summa laboris,
Barbaria indomita crudelibus imbuit arcem O decus antiquae relligionis ave.
Caedibus, accumulat strages et stragibus addit. Tu procul olfaciens phaleratos prima prophetas,
Sanguinis humani torrens in prona cucurrit Praecludis portas, urbs bene culta, malo.
Flumina, clivoso montis de vertice lapsus, Non lupus imposuit tibi vellere tectus ovillo,
Vistuleas rubefecit aquas Mars impius atque Nosti quod pestis dissimulata venit.
Purpurei fluctus, largoque cruore coacti In media vigilat pater Archiepiscopus urbe,
Lentius in salsas immensae Thetidos undas Ordinibus dictat iura beata sacris.
Ibant, et stupuit ferrali gurgite Nympha Inclytus e medio tollit contagia praesul,
Cracias, ex qua cognomen tulit Albidus amnis. In vicina malum serpere membra vetat.
Barbarie tandem propria lassatus anhelat Pontificemque iuvat lectissima turba Senatus,
Nec jam dignatur gladio dirisque sagittis Non aditum Haereseos blandula pestis habet.
Tartarus attonitos homines, sed caedit agitque Macte sacra Leontopolis Marpesia rupes,
Turmatim in fluvium fera per compendia mortis, Non te de veteri relligione move.
Opprimit et perdit, vivos deturbat in amnem. Sede sacra celebris, pulchris celeberrima templis,
Interea dum Barbaries in caede natabat Turribus et vallis, moenibus, arce potens.
Sandomiriacis in agris victaque sub urbe, Moenibus incumbens alta de rupe minatur,
Christinus gessit rem, Goraiovius heros Arx e longinquo conspicienda loco.
Intrepide patriaeque memor virtutis, in arce Huc ego Pieridas deduxi carmine Musas,
Crasnicia multos homines tutatur inermes, Hic pro laurifero taedia monte levant.
Palantes, trepidos, instantibus eripit armis. Hospitium vetus agnoscunt, urbemque revisunt,
Hic rnulti angustis habuere in rebus asylum Sacra, fidem, mores et pia scita probant.
Et se Christino vicinia credidit omnis. Exclamant, iterum sedes placidissima salve,
Ille Deo dextraque sua confisus ab urbe Terrarum fortes urbs tua sola tenet.
Natalique solo violentum depulit hostem, Et quae finitima sparsim regione videntur,
Occiso ductore Scytha multisque necatis. Urbs tua collectim conspicienda dabit.
Ergo multa viro debebant millia vitam In medioque iaces geminarum sola plagarum,
Et coetus hominum: debebat casta pudorem Perpetuae flammae perpetuaeque nivis.
Foemina servatum, foedus matrona jugale, Quippe pruinosis paulo vicinior oris,
Virgoque debebat salvum purissima cestum, Porrecta ad Boreae frigida regna trucis.
Et possessor opes, patriae solatia civis. Dona sub ignivomo quae sunt generata Coluro,
Christino debetis avos aviasque nepotes Haec ultro tellus mittit adusta tibi.
Et generis non ingratae neptesque nurusque. Et quae sunt gelido passim generata sub axe
Praecipue vos, indigenae Lublinidos orae Munera, sponte tibi terra nivosa vehit.
Vicinos colles patriis qui bobus aratis, Non gemmae tibi, non extractum montibus aurum,
Crasnicio qui contiguos offringitis agros, Desunt, quas vel opes orbis uterque parit.
Et qui Bystriciam bibitis Porumque liquentem,
Incelebresque alios centum sine nomine rivos;
59
Подається за виданням: Мирослав Трофимук. Іван
Франко - інтерпретатор «Роксоланії» Себастіяна Фабіяна
Vos non immemores non ingratosqne decebit, Кленовича. // Збірник праць кафедри української преси
Jure recordari, magnus quae fecerit heros, і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси.
Вип. 7. Львів, 2006.
Et tua caeruleas feriunt fastigia nubes, Et reliquum tendem perficiamus opus.

Culminibus pulsant aethera, tecta suis. Curia commemoranda mihi, subsellia, leges,
Summa Trias colitur summa reverenter in Aede, Arces cum portis magnificaeque domus.
Regifico sumptu templa dicata tenet. Vos quoque Sarmarticis constructae Regibus
Nomina praeterea templo veneranda Synaxis, aulae,
Ac titulos, Christi nobile Soma, dedit. O solium splendens et Iove digna domus.
Regula Bernhardi, tetricae durissima vitae, Delitiae Regum, solidis coenacula muris,
Praecipua nutrit sobrietate patres. Qua recipit Solis crebra fenestra iubar.
Contentos modicis, et prorsus ab orbe remotos, Ardua procerae nutant fastigia turres,
Quos ex praescripto tegmina gilua tegunt. Fundamenta stygem, sidera tangit apex.
Emendicatosque cibos emptosque pudore, Horologus tacite labentes computat horas,
Parcius acquirunt et reverenter habent. Momentumque sono, temporis omne notat.
Nocte dieque Deum vigili modulamine placant, Metitur lapsum trutinato p;ondere tempus,
Insomnes noctes ducere saepe solent. Serratas agitat iugiter ille rotas.
Saepius et corpus crebra vibice flagellant, Alternis lituus mulcer clangoribus auras,
Ultro probra, crucem pauperiemque ferunt. Temporibus et partem praeteriisse monet.
Armenus hic etiam crinitus, aromate dives, Horarum recinens incompensabile damnum,
Innumeras merces ex Oriente vehit. Et quam tempus sit res preciosa, docet
Serica cum Xylinis, argenti stamen et auri,
Quas vel humi stratus Turca tapetas habet.
Radices Acori, Cynamomum, Gingiber, illam Simon Simonides
Quam vocitat Cannam vulgus Aromaticam,
Et piper, et iecoris Rebarbara mite levamen, Hercules Prodiceus ad Thomam Zamoyscium
Muscati florem, virgineique Croci. Magni Ioannis F.
Hic sedes posuere, sua tellure relicta Alcidem mihi musa refer, non quantus in Hydram,
Armenii, pubes ingeniosa virum. Non quantusque ierat sternere Geryonem.
Huc tibi sacrificos et patria sacra tulerunt, Sed qualis modo decursis puerilibus annis,
Ritibus atque suis granda templa locant. Aetatis primo in limine constiterat.
Hic dedit Russus quoque, relligione Pelasga, Imberbes quando iuvenes, custode remoto,
Hic delubra suo more dicata tenet. Jam propriis gaudent se regere imperiis.
Hic etiam vanus coenosa suburbia Verpus Inque viam vitae cursu nituntur anhelo
Irrecutitus habet, foetida tecta colens. Atque sui praebent non dubium indicium.
Gens redolens hyrcum, iugi paedore notata, Ardua virtutis num se in penetralia mittant.
Et cui perpetuus pallor in ore sedet. Num fluxo in vitium se impete praecipitent.
Personat hic etiam rauco Synagoga boatu, Ergo ancepsque sui, trepidusque errore iuventae,
Diversis mugit carmine mixta sonis. Desertis solus sederat usque locis.
Ex factis intecta facit praepostera turba, Multa putans animo, multum ratione vagatus.
Flagitat e coelo munera missa semel. Virtutis ne alta poneret arce gradum.
Forte rogas celebri quid agat Iudaeus in urbe? An vaga multiplici qua se via tramite fundit,
Quod facit in plenum missus ovile lupus? Vaderet ignavas carpere delicias.
Foenore perpetuo claras oppignerat urbes, Inque voluptatum miseris se mergeret undis,
Usurisque gravat pauperiemque ferit. Qua rapidus vortex pectora lenta vorat.
Non secus ut sensim consumit robora cossus, Haec alternanti, dubiaque in mente frementi,
Atque citam cariem lenta teredo facit. Apparent geminae, numina magna, Deae
Et velut a tacita potatur hirudine sanguis, Ire simul, visaeque pari vestigia gressu
Carpuntur vires ingenuusque vigor. Proferre, et iam iam non nimis esse procul.
A tineis pereunt vestes, rubidine ferrum, Altera nativo formae praesignis honore,
Sic Iudaeus iners rodere multa solet. Et vultu, et toto libera sponte animo.
Saepe facultates privatas arte totondit, Mundiciem membris referens, oculisque pudorem.
Saepeque communes attenavit opes. In castigatis conspicienda bonis.
Saepius attriti fero sapuere Monarchae, Finxerat et placidos pacata modestia gestus.
Et res ingemuit publica, docta malo. Fluxerat inque imum candida palla pedem.
Cum prostrata fuit, tanquam sine sanguine corpus, Ast aliam tenera nutriverat arte sagina
Dum totae vires et cruor omnis abest. Lacteaque in toto corpore mollicies.
Sed notas pestes, mea dedignare Thalia, Quaesitusque ori color, et pigmenta reperta.
Detestare nefas. Perfida turba vale. Nec facies constans, nec lepor ingenuus.
A qua digredimur, pulchram redeamus in urbem, Sed fallaxque nimis candor, fallaxque nitebat
Simon Simonides 167
In cerusatis purpura fusa genis. Perfacilem te illis tu quoque nempe dabis.

Membrorumque modus surgens procerior aequo. Te sibi tuta quies, gremio te somnus amico,
Incessusque fluens, perspicuumque latus. Te pluma molli gestiet accipere.
Ast oculi nunc huc volucres nunc protinus illuc. Atque ea ne multo veniant tibi parta labore
Et vestis nudis facta Cupidinibus. Devita, hoc unum strenuus advigilans.
Quae mage lascivae radiaret lumina formae. Nec tibi conuellat mentem malus angor habendi.
Et transparentes nequitias faceret. Nec quaeras, unde haec suppeditare queant.
Tum se sollicito lustrabat fedula visu. Non metus, haud ullo poteris in tempore egere.
Ornatusque ibat cernere saepe suos. Nec miseras sudans accumulabis opes.
Inque alios limis aciem vertebat ocellis. Non mare tentabis ratibus, non vomere terram
Ecquis in illam avidus Iumina coniiceret. Scindes, non fessus corpore, non animo.
Non raro affixam pone aspectabat ad umbram. Sed quae alii sine fine parant, sine fine recondunt.
Se se perpendens illius ad modulos. Haec tua sunt, his tu iure fruare bonis.
Postquam prospectum iuvenis venere sub ipsum. Nil sacrum iubeo esse tibi, nihil esse profanum.
Proximiorque loci constitit esse via. Quoslibet apta manus convolet in loculos.
Non celerare gradum, non immutare tenorem Et quocunque penu spes fulserit alma lucelli.
Diva prior, studio nec trepidare avido. Hanc rape non tardus, caetera lentus age.
Evolat interea, et gradientem praeterit illam Namque meos ista devinxi lege sodales.
Altera, sermonisque occupat officium. Quod libitum cuiquam est, ut liceatque simul.
Atque ait. O iuvenum fortunatissime frustra Liberaque omnigeni permissa licentia questus.
Frustra animum curis conficis ipse tuum. Utile sit tantum, turpe nefasque nihil.
Frustra suspensam crucias formidine mentem. Talia dicentem iamdudum obtutibus Heros
Non opus est vobis consilio ambiguo. Aduersis, tacito et lumine pervolitat.
Nec tibi sollicitae quaerenda est orbita vitae. Tandem pauca rogat, quo te Dea femine cretam
Nec labor instandus, nec via dura nimis. Esse rear! famam nominis ede tui.
Me tibi si sociam, tibi me si sumis amicam. Illa sub haec paullum verbis mente morata.
Ipsa dabo cursus, ipsa regamque pedes. O iuvenis, non mi nominis unus honos.
Ipsa ego deducam te inter laetissima Tempe Ex animo me quisque suo fingitque vocatque.
Inter delicias luxuriemque loci. Sum bona, sum felix, sum mala, misera.
Quicquid iucundum, quicquid formosius usquam Felicem dicunt socii, dicuntque beatam.
est. Et praesens numen me mea turba colit.
Non pergustatum nil tibi praetereat.
Ast quicquid durum, quicquid rigidumque
ferumque. Michaelis Boym60
Immunem te horum degere constituam.
Animadversiones ad Cafrariam a Patre Mi-
Principio tibi bellorum non ingruet horror.
Non adimet somni munera rauca tuba. chaele Boym Polono Missa Mozambico 1644
Non rerum nimio pressabit pondere moles. Cafraria est tractus magnus, qui et Mono
Nil tibi cum curis, nil tibi cum strepitu. mot apae regnum includit, a capite Bonae Spei
Unica sola tibi tantum dulcissima cura. protensus ad Mozambicum et ad flumina, Goam
Ut laetus laeto cuncta feras genio. versus. Negotiatio Lusitanorum cum Cafribus tota
Obsoni sive insignis se proferet usquam redit ad eandem civitatem. Omnes Cafres viri, fe
Gloria, prompta gulae serviet illa tuae. minae, pueri, nudi <capitibus> incedunt sine pil-
Pocula seu blandum crescent superantia nectar. leis, nihilominus modo iamviri a cingulo se velant
His cupies mensas exhilarare tuas. ad genua, feminae a pectore ad talos telis depic-
Nec solum inventis utebere, lautior ipse tis, quales Turcae vendunt Europaeis. Sunt crinibus
Invenies, quae te sumere non pigeat. crispi, feminae quoque nonhabent longos crines,
Quaeque oculos satiare solent, quaeque ire esto si quando accrescunt, eos pectine attollant
per aures. adinstar pillei sacerdotalis.
Quisquis odor narem suavius insinuat. Gens est servilis, ingeniosa subinde, manci
Gaudia quaeque manum tangunt, quxque pia sunt Lusitanorum. Emuntur protelis dictis aut
omnibus haerent pro argento, quod hic magis aestimatur, vocant pa
Membris, pervolitat, quisquis ubique lepor. tacas. Parvi Cafres pretium et cognomen habent
Floriferis ut apes in saltibus omnia libant. trium aut septem, si sunt bene compacti et maio
Sic tu decerpes omnia grata animo. res, decem aut 12 scutorum. Plurimi furto sublati
Te sibi formosae cupient prensare puellae. 60
Фрагменти творів Михайла Боїма подаються завдяки The
Latin Library http://www.thelatinlibrary.com/
a suis venduntur, alii aparentibus, pauci bello capti, alii damnati ad captivitatem ob milium devastatum,
alii in via deprehensi adducuntur ad Lusitanos. Si vero captivorum quispiam diceret coram emptore
se liberum esse aut iniuste venum dari, subito anigro venditore occiditur. Propterea in bona fide mul-
tos liberos pro mancipiis emptos habent Lusitani, quamquam multi Deus novit, quomodo comparantur.
Omnes Cafres sunt nigri coloris, sufflavi etiam reperiuntur. Cani et barbati, rufi crinibus et senes
turpissimi sunt aspectus. Oleo se libentissime inunguntet inde pelles eorum collucent. Sol capitibus
illorum, quiest intensissimi hic caloris, non nocet. Reges aut regulos plures (quos fumos appellant) ha
bent. Hi inter se bella committunt. Civitates, potius mappalia, rarissimas invenias. Ambulant caterva-
tim et aut milium inventum, quod maiora grana habet Europaeo, aut homines captos assos comedunt.
Quaesitus a me Cafer, quis illum vendidisset, «Cafres», respondit, «alii, qui me volebant comedere». «Tu
vero quoties homines comedisti?». «Bis», inquit, «semel caput unius, alteravice pedes alterius». Alius
narravit se ter comedisse tostum hominem.
Ignes ingentes noctu faciunt, qui circum circa Mozambici apparent. Rex illorum praecipuus est
ad caput Bonae Spei, dicitur Maravius. Quando moritur, cadaver eius sollemniter ducitur ad foveam,
eandem simul ingrediuntur concubinae, consanguinei, amici, milites, et plane nuper ad quinque milia
insignum amoris erga regem a populo obruti eadem terra periere. Eidem regi pugnummilii et pugnum
farinae (sicuti et ceteris solent facere Cafribus mortuis) alligant.
Narravit Pilotus, cum ante aliquot annos ad Promunturium Bonae Spei naufragi navem reficer-
ent et campanam ad gentem navis convocandam pulsarent, «concurrerunt», inquit, «infiniti ad novi-
tatem soni Cafres et inter illos proximius accessit unus, olim mancipium Lusitani cuiusdam. Lusitanice
locutus dixit se nosse homines, qui essent. Generum se regis esse, sed tempestate navi Indica quas-
sata delatum eo, omnibus summersis remansisse ad litus derelictum ettandem a Cafribus inventum et
curatum recuperasse sanitatem. Atque, quod scivisset praedicere ventos, tempestates et pluvias,
aestimatum et regi carum generumque effectum. Quod vero vos hic agitis et vultis? Illi vaccas et tau-
ros postulavere. Modo pecuniam consuetam non negarent, appromisit illa. Dederunt quadratas aeris
particulas 40, nam aurum hic non aestimatur ob ignorantiam. Et subito 40 vaccae ab illo adductae.
Ipse quoque rex persuasus a suo genero venit. Dicebat gener Lusitanos esse suos consanguineos,
quod ab illis aere sibi concredito probabat, nam in istis partibus neque uxor pecuniam credit suo mar-
ito. Et campanam ipse rex saepius inspiciens atque sonum admirans collo suo appendit munition-
esque Lusitanorum pulsando illud tintinnabulum sua et suorum summa cum voluptate circumivit. Tan-
dem tormenta admiratus et boatum illorum reveritus abiit».
Bellum pedibus peragunt. Arma azagalha (est simplex baculus cum ferro infine ad instar lanceae
latae), arcus (lignum recurvum tensum cerato funiculo), sagittae ex harundine sine pennis (has enim gra
tia ornatus cuiuscumque avis, etiam gallinae, capitis crinibus innodant); sagittae, inquam, ferream cus-
pidem in extremitate habent et, quia teretes, celerrime volant. Aliquando veneno imbuuntur. Vidi ego
ad arcus alligatam radicem et particulam ab uno nigro accepi pro medalia. Est optima res pro vulneri-
bus, immo morsibus serpentium et venenosorum inservit. Attrita lapide aut commansa et applicata
radix <nomen radicis mitambo> vel illius pulvis intra tres quattuorve dies hominem sanat a quocumque
letali vulnere. Itaque, ut se videt Cafer traiectum sagitta aut azagalha, si non repente moritur, ipse aut
circumstantes applicant radicem et certissime evadit mortem.
Iudicium exercent hac ratione. Quando alicui moritur pater aut mater, statim currunt ad malefi-
cum aut striges et narrant patrem suum mortuum, sed cum his et illis gessisse inimicitias. Sortes ma-
leficus mittit (aliquando etiam antequam aperiat causam sui adventus, coram astantibus manifestat
hominem propter quid venerit), postea divinat et nominat occisorem. Abit Cafer ad fumum seu regem,
accusat hostem patris, in silvis quaeritur herba dicta moabi venenosa, mandat fumus bibere accusat-
um. Si ebibit et post 24 horasper vomitum sanus evadit, innocens declaratur. Si renuit, aliquando bonis
privatur, plerumque necatur aut intra illud tempus veneno emoritur et est res quasi impossibilis etiam
ipsis Christianis Cafribus iudicii hoc genus iniustum esse persuadere.
Isaac Newton61
Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica
Axiomata Sive Leges Motus
Lex. I.
Corpus omne perseverare in statu suo quiescendi vel movendi uniformiter in directum, nisi
quatenus a viribus impressis cogitur statum illum mutare.
61
Фрагменти творів Ісаака Ньютона подаються завдяки The Latin Library http://www.thelatinlibrary.com/
Isaac Newton 169
Projectilia perseverant in motibus suis nisi quatenus a resistentia aeris retardantur et vi gravita
tis impelluntur deorsum. Trochus, cujus partes cohærendo perpetuo retrahunt sese a motibus rectiline
is, non cessat rotari nisi quatenus ab aere retardatur. Majora autem Planetarum et Cometarum corpo
ra motus suos et progressivos et circulares in spatiis minus resistentibus factos conservant diutius.
Lex. II.
Mutationem motus proportionalem esse vi motrici impressæ, et fieri secundum lineam rectam
qua vis illa imprimitur.
Si vis aliqua motum quemvis generet, dupla duplum, tripla triplum generabit, sive simul et semel,
sive gradatim et successive impressa suerit. Et hic motus quoniam in eandem semper plagam cum vi
generatrice determinatur, si corpus antea movebatur, motui ejus vel conspiranti additur, vel contrario
subducitur, vel obliquo oblique adjicitur, et cum eo secundum utriusque determinationem componitur.
Lex. III.
Actioni contrariam semper et æqualem esse reactionem: sive corporum duorum actiones in se
mutuo semper esse æquales et in partes contrarias dirigi.
Quicquid premit vel trahit alterum, tantundem ab eo premitur vel trahitur. Siquis lapidem digito
premit, premitur et hujus digitus a lapide. Si equus lapidem funi allegatum trahit, retrahetur etiam et
equus æqualiter in lapidem: nam funis utrinque distentus eodem relaxandi se conatu urgebit Equum
versus lapidem, ac lapidem versus equum, tantumque impediet progressum unius quantum promovet
progressum alterius. Si corpus aliquod in corpus aliud impingens, motum ejus vi sua quomodocunque
mutaverit, idem quoque vicissim in motu proprio eandem mutationem in partem contrariam vi alterius
(ob æqualitatem pressionis mutuæ) subibit. His actionibus æquales fiunt mutationes non velocitatum
sed motuum, (scilicet in corporibus non aliunde impeditis). Mutationes enim velocitatum, in contrarias
itidem partes factæ, quia motus æqualiter mutantur, sunt corporibus reciproce proportionales.
Corol. I.
Corpus viribus conjunctis diagonalem parallelogrammi
eodem tempore describere, quo latera separatis. Si corpus datoA B
tempore, vi sola M, ferretur ab A ad B, et vi sola N, ab A ad C,
compleatur parallelogrammum ABDC, et vi utraque feretur id
eodem tempore ab A ad D. Nam quoniam vis N agit secundum
lineam AC ipsi BD parallelam, hæc vis nihil mutabit velocitatem
accedendi ad lineam illam BD a vi altera genitam. Accedet igitur
corpus eodem tempore ad lineam BD sive vis N imprimatur, sive
non, atque adeo in fine illius temporis reperietur alicubi in linea
illa BD. Eodem argumento in fine temporis ejusdem reperietur C D
alicubi in linea CD, et idcirco in utriusque lineæ concursu D re
periri necesse est.
Corol. IIII.
Commune gravitatis centrum ab actionibus corporum inter se non mutat statum suum vel motus
vel quietis, et propterea corporum omnium in se mutuo agentium (exclusis actionibus et impedimentis
externis) commune centrum gravitatis vel quiescit vel movetur uniformiter in directum.
Nam si puncta duo progrediantur uniformi cum motu in lineis rectis et distantia eorum dividatur
in ratione data, punctum dividens vel quiescet vel progredietur uniformiter in linea recta. Hoc postea
in Lemmate XXIII demonstratur in plano, et eadem ratione demonstrari potest in loco solido. Ergo si cor
pora quotcunque moventur uniformiter in lineis rectis, commune centrum gravitatis duorum quorum-
vis, vel quiescit vel progreditur uniformiter in linea recta, propterea quod linea horum corporum centra
in rectis uniformiter progredientia jungens, dividitur ab hoc centro communi in ratione data: similiter
et commune centrum horum duorum et tertii cujusvis vel quiescit vel progreditur uniformiter in linea
recta, propterea quod ab eo dividitur distantia centri communis corporum duorum et centri corporis
tertii in data ratione. Eodem modo et commune centrum horum trium et quarti cujusvis vel quiescit vel
progreditur uniformiter in linea recta, propterea quod ab eo dividitur distantia inter centrum commu
ne trium et centrum quarti in data ratione, et sic in infinitum. Igitur in systemate corporum quæ actio
nibus in se invicem, alijsque omnibus in se extrinsecus impressis, omnino vacant, adeoque moventur
singula uniformiter in rectis singulis, commune omnium centrum gravitatis vel quiescit vel movetur uni
formiter in directum.
Porro in systemate duorum corporum in se invicem agentium, cum distantiæ centrorum utri-
usque a communi gravitatis centro sint reciproce ut corpora, erunt motus relativi corporum eorundem
vel accedendi ad centrum illud vel ab eodem recedendi, æquales inter se. Proinde centrum illud a mo
tuum æqualibus mutationibus in partes contrarias factis, atque adeo ab actionibus horum corporum
inter se, nec promovetur nec retardatur nec mutationem patitur in statu suo quoad motum vel quietem.
In systemate autem corporum plurium, quoniam duorum quorumvis in se mutuo agentium commune
gravitatis centrum ob actionem illam nullatenus mutat statum suum; et reliquorum, quibuscum actio
illa non intercedit, commune gravitatis centrum nihil inde patitur; distantia autem horum duorum cent
rorum dividitur, a communi corporum omnium centro, in partes summis totalibus corporum, quorum sunt
centra, reciproce proportionales, adeoque centris illis duobus statum suum movendi vel quiescendi
servantibus, commune omnium centrum servat etiam statum suum; manifestum est quod commune
illud omnium centrum, ob actiones binorum corporum inter se, nunquam mutat statum suum quoad
motum et quietem. In tali autem systemate actiones omnes corporum inter se, vel inter bina sunt corpo
ra, vel ab actionibus inter bina compositæ, et propterea communi omnium centro mutationem in statu
motus ejus vel Quietis nunquam inducunt. Quare cum centrum illud ubi corpora non agunt in se invicem,
vel quiescit, vel in recta aliqua progreditur uniformiter, perget idem, non obstantibus corporum actioni
bus inter se, vel semper quiescere, vel semper progredi uniformiter in directum, nisi a viribus in syste
ma extrinsecus impressis deturbetur de hoc statu. Est igitur systematis corporum plurium Lex eadem
quæ corporis solitarii, quoad perseverantiam in statu motus vel quietis. Motus enim progressivus seu
corporis solitarii seu systematis corporum ex motu centri gravitatis æstimari semper debet.
Gregorius Skoworoda62
З листів до Михайла Ковалинського
Salve, Amice pretiosissime! mі Michaёl!
Barbarus jocus meus pridianus de porcis et asinis, vereor, ne te (ut hac ætate sumus omnes le
viculi) offenderit; nimio enim aceto temperatus erat, et tibi nunc serio immerso magnificis istis nugis
jocos audire non vacat nec libet. Quod vereor, amoris est; quod tam crasse sum jocatus, tribue nauseæ,
qua istos vehementer nauseare soleo, istos, inquam Cyprios boves, quod proverbium vide. Quemad-
modum autem parentes, ubi vident infantem filiolum humi reptantem ludentemque imprudenter inci
disse in merdam, inque ea sese versantem volutantemque, solent illum admonere ridentes, et quo faci
lius sordes ostendant avocentque ab illo loco, referunt, cuinam tum sit similis, oblitus videlicet manusque
pedesque et ora flavo illo cœno; ille audiens scommata plorare, indignum facinus existimans ab illis se
ludibrio haberi, quibus deberet esse omnium carissimus; donec parens serio lacrumantem nom ferens
e luto ocius accurrens expediat lacrumasque absterso corpusculo mitiget; ita animus amici cernens ani
mum tuum inter merdosas istas ac suibus amicabus dignas nugas versari, sciensque te ad pura illa cæ
lestiaque esse fictum a communi nostro parente Deo, non te, sed locum, ubi es, ridet ac cavillatur; te
ipsum amat plusquam germanum ἀδελφὸν. Tu ad nos tria verba remitte, cum quattuor non vacat. Nam
visus sum κατ’ ὄναρ a te versiculos mihi missos accepisse, dimetros an Anacreonteos haud memini;
quale mittes, nectar erit. Vale, carissime! Σὸς ὁ Σαββίν.
Mane hora prima Diej.
Salve carissime Philomuse, Michaёl!
Nec tibi, mi Michaёl, scio, res ingrata futura,
Pullus idem portet si mea scripta tibi.
Scripta hominis, qui plusquam oculos te diligit istos,
Uritur igne pio, flagrat amore tui.
Diligit, ardet, amat toto te corde, sodalis,
Te delectatur, diligit, ardet, amat.
Non mihi flore thymus, non tam sunt Attica mella,
Quam tuus hic animus dulcis amore mei.
Scribe ad nos, siquid sit amabile, si quid amicum,
Pergeque, dum vivis me redamare tuum.
At me ab amore tui deducet nulla senectus,
Sive ego Tithonus, sive ego Nestor ero…
Quid pestilentius amore vulgari, id est falso? Rursum quid divinius amore Christiano, id est vero?
Quid est Christiana religio nisi vera ac perfecta amicitia? An non Christus χαρακτῆρα suis imposuit mu
tuum amorem? An non amicitia omnia conglutinat, ædificat, creat, quemadmodum inimicitia diruit? An
62
Фрагменти творів Григорія Сковороди подаються завдяки Online Concordance to the Complete Works of Hryhorii Skovoroda
(автори: Natalia Pylypiuk, Oleh Ilnytzkyj, Serhij Kozakov) http://www.artsrn.ualberta.ca/skovoroda/
Gregorius Skoworoda 171
non Deus ἀγάπη dicitur apud dilectissimum discipulum suum Joannem? An non mortuus animus vero
amore carens, puta Deo? An non omnia dona, quin et ipsæ angelicæ linguæ nihil sunt sine caritate? Quid
fundat? Caritas. Quid creat? Caritas. Quid conservat? Caritas, caritas. Quid delectat? Caritas, caritas
primum et medium et postremum, α καὶ ω, breviter ut illo claudam:
A te principium, tibi desinet …
Sed avocat græca campana. Vale, carissime Michaёl!
Græculus tuus peramanter est a mе exceptus.
Tuus Gregor[ius] Sabbin.
Carmen
In Imaginem Beatissimæ Virginis, concipientis Christum, calcantis Sphæram Mundi, decrescen
tem Lunam, et Serpentem, cum suo Pomo. Hæc Imago stat in Ludo Theologico in Urbe Zacharpoli.
Formatum hoc carmen Anno 1760, cum essem Ludi Poetici Magister.
Picta stat ecce vides Virgo castissima! cujus
Pomum, Anguis, Mundus, Lunaque sub Pedibus
Nempe Voluptates Carnis, Pomum illud adumbrat,
Ad quas, ceu Serpens, allicit ipsa Caro.
Errorum Vulgi male sani, Mundus Imago est.
At Bona fluxa, suo Nomine Luna notat.
Quatuor hæc vince! et capies in corpore Christum.
Vivere in impuro Corde, Sophia nequit.
Quid est Virtus?
Brutos affectus carnis frenare valere
Atque voluptates, hoc opus, hic labor est.
Hoc opus, hic labor, a quovis opprobria ferre:
Ac tempsisse sui jura patrimonij.
Hoc opus, hic labor, in cælos traducere mentem,
Vulgique errorum exsuperare mare.
Vincere qui valeat veteres cacodæmonas istos,
Is rex, virtutem pectoris intus habens.
In Natalem Basilij Tomaræ, Pueri 12 Annorum
Perfecto circo, rursum novus incipit annus.
Hæc est prima dies, quam caput annus habet.
Hocce die nasci, puer ingeniose Basili,
Omine felici fata dedere tibi,
Ut, cum primus es in lucem puer editus infans,
Primus virtute ac primus honore sies.
Primus es ingenio, primus quoque dotibus illis,
Consona quas poscit corporis harmonia.
Primo prima tibi indulsit Natura benigna,
Quæ post te natis dura noverca fuit.
Sic prius ille opifex rerum confinxit Adamum,
Finxit post et Evam, sed minor Eva fuit.
Gratulor ergo tibi, quod tam bona multa dedere,
Multa dedere tibi Numina dextra bona,
Sed tamen heus! multum tibi credidit Ille creator,
Illo in judicio reddita multa volet.
Magna, puer, te cura manet toleranda laborque,
Ut sis Basilius nomine reque simul.
De Umbratica Voluptate
Si levis umbra tegit, fugit hinc, mox æstus adurit;
Sin te ædes, erit hic nocte dieque quies.
Sic carnis dulcedo, simul te melle perunxit,
Mox velut umbra fugit, pectora felle replens.
Heu! fuge, Care Deo, fuge sis! latet hamus in esca;
Esca fugit propere, sed manet hamus edax.
At non sic virtus: animum facit illa virilem,

Et prius est gravior felle, deinde lubet.
Quale est, si sumas ægre medicamen amarum,
Post tibi dulce tamen fit genus omne cibi.
Quique febri somnum suadenti cedere non vult,
Mox ibi temperies nempe serena redit.
Quique tulit cœptam brumam, ver dulce sequetur:
Quos prius umbra fovet, bruma deinde venit.
Iustus ubique Deus, qui temperat omnia rerum;
Nil est sincerum, miscuit omne Deus.
Namque superficiem dulcedo texit amari;
Dulce quod incipiet, finis amarus erit.
Contra dulcedo tetrico prætexta labore est:
Dulcia post capiet, dura vorare valens.
Dulce quidem cœpisse valent et vilia corda;
Solis egregijs dulce coronat opus.
Erasmus Sixtus
Commentarius Medicus in L. Annaei Senecae Opera
Cum duobus abhinc annis, caeperat lues feralis Leopoli sensim serpere, iamque cives in diversa
loca dispergerentur, subiit mihi in mentem, ut idem facerem non solum imitatus alios, et vulgi senten-
tiam, sed secutus praeceptum Maximi Medicorum, (Lib: de Na. Hum.) qui in contagio omni nullum reme
dium praesentius dicit, quam sese subtrahere, a consortio hominum. Atque cum iam destinatum habe
rem locum ubi semotus viverem, venit mihi in mentem illud dictum sapientis Stoici, ne illud tempus
totum elaberetur mihi aut male agenti, aut nihil agenti, aut aliud agenti. Itaque exemplo magnorum
virorum qui in otio minime otiosi erant, artem meam, in quam ab annis plusquam viginti quatuor adscri
ptus sum nocturna diurnaque manu versare caepi, recordatus illius dicti divini senis: vitam esse brevem,
artem vero longam: atque propterea bene dictum censebam. Tamdiu esse discendum, (1. Aph. 1. Sen.
epist. 76.) quamdiu nescias, et si proverbio credimus, quamdiu vivas. Cumque iam accinctus operi
sedulo id agerem, vereri coepi ne ut sit in laboribus et exercitationibus vehementibus, et ultra modum
provectis, quod corpora usu assiduo non solum fatigantur et atteruntur, sed victa atque lassa in mor-
bos incidunt, et vita de funguntur. (Sen. de Tran: cap. 15.) Ne igitur animi impetum assiduus labor fran
geret, dandam esse remissionem duxi animo meo: ut melior acriorque requietus surgeret. Atque cum
honestum laxamen menti meae quaererem, occurrit mihi rigidae disciplinae sapiens Seneca, quem
cum fatigatus medica lectione, evolueba ad relaxandu animum (Sen. epist. 84.) meum. (Alit enim ipsius
lectio ingeniu et studio fatigatum, non sine studio tamen reficit) ecce invenio quamplurimos locos ex
abditiori Medicinae sacrario non delibatos, sed uti in ipsis autoribus scilicet Hippocrate et Celso repe-
riuntur depromptos, quos ille frequentissime ad animi seu vitia, seu virtutes, mirum dictu, sic concinne
apposuit, ut non ovum ovo simile videatur. Summopere delectatus sum, quod e nostris viridariis Medi
cinae tam multa apud eum invenerim, atque cum huc atque illuc circumspicio, an quippiam tale inter-
pretes eius viri undiquaque doctissimi, scilicet Muretus, Lipsius, Gruterus, atque Andreas Schotus ad
illustrandum eum contulerint, video ab illis, totum id neglectum esse, aut potius Medicis ad explanandum
reliquisse: sciebant enim viri litteratissimi illud: Quod Medicorum est promittere medicos, ita quod
Philologorum tractare Philologos. Veni itaque in hanc sententiam, ut hos tantum (Sen. epist. 33.) locos
Medicos, qui ab ipsis intacti remanserant, excuterem, et unde aut desumpti sunt, aut quomodo decla-
rari debeant, demonstrem: siquidem patet veritas, nondum est occupata: multum ex illa etiam futuris
relictum est. Et certo hoc affirmare possum, quia in hoc sapiente legendo, omnem aetatem, et omnem
hominem invenire quod agat polle. Scripsi itaque commentarium horis subcisivis et a Medicina vacan-
tibus, inquo quid prestiterim docti viri iudicent: utrumlibet calculum mihi dederint volens et libens re-
cipiam, a vitiligatoribus ne laudari quidem volo. Tibi autem Illustrissime Princeps tribus de causis hunc
commentariolum nuncupo, tum quod me etiam unum ex medicis in Russia degentibus amare non de
finis, atque si quando accidit, me scribere quippiam tibi meas aliquid puras esse nugas. Alterum est,
quod et praesens praesentem me et per literas invitabas, ut ad latus tuum sub hoc tempus pestilen-
tiae commorarer: neque vero Illustrissime Princeps velim existimes me dedignatum fuisse tuae con-
versationis splendorem et suavitatem, sed quia Musae secessum amant, Philosophiaque atque eius
Erasmus Sixtus 173
soror Medicina, non est populare artificium, ideo haec cogitans, semotus ab agendo, in hunc locum
secesseram, qui mihi Tusculani Ciceronis Speciem referet. Neque tamen Illustrissime Princeps cense
as, quod absque tui beneficii munere commoratus sum hoc in loco, tibi enim, et filio tuo carissimo, qui
in spem perennandae domus Ducum Ostrogiae alitur et instituitur debetur arx haec, in qua hic com
mentariolum consarcinavi, licet nunc alius usucapione teneat. Iure igitur hic libellus tibi Illustrissime
Princeps addicitur, ut qui in arce tua natus est, etiam tui nominis patrocinio Securior et splendidior inter
homines versetur. Accipe igitur eo animo quo semper mea placidissime excipere consuevisti. Datum
Leopoli ex Musae meo. Anno salutiferi partus, 1627. Kalend. Maii.
De Thermis in Pago Sklo
Caput decimum. Tria ad examinandas aquas minerales experimenta, per coctionem, evaporatio
nem et destilIationem, quale sit certissimum?
Hi quinque igitur modi adinstituenda cum thermis experimenta, hoc est, tactus, visus, odor,
gustus et pelluciditas seu crasities, non recte ad evoluendam expiscandumque, quae in iis contineatur,
materiam, adhibentur. Idcirco periti et cum in philosophia tum in artibus medicis viri docti, longe illius
meliorem certioremque modum inuenerunt, qui in hoc ab illis supra dictis differt, quod has aquas exami
nent, non tangentes neque separantes eas ab materia illa, quacum mixtae sint: hic autem, de quo di
cemus, modus ita est comparatus, ut nunquam recte experimentum instituatur, nisi aqua a materia,
quae admixta sit, separetur: tunc vero statim hae methodus nos docet, qua ratione aqua mineralis sit
mixta, et quo modo a tribus illis supra dictis dictis speciebus differat. Hoc autem experimentum triplici
modo instituitur, nempe per coctionem aquae mineralis, vel per evaporationem, hoc est quasi, per
exhalationem, vi caloris solaris, vel etiam camerae, et tandem per destillationem ope cucurbitae. Coc-
tionem autem aquae mineralis ita instituere debes.
Accipe ollam novam encausto incrustatam, et imple eam cum illa aqua totam, coque deinde tam
diu, usquedum tertia primum pars aquae evaporarit, tunc odorare et gusta eam, si eundem odorem et
gustum, quam ab initio, percipias, iterum postea coque ad dimidiam partem: tunc temporis denuo
gusta et odorare aquam illam, quae primum illum gustum odoremque utcunque conservabit, vel plane
non conservabit. Hoc facto, duas res explorabis; alteram, si per quartam vel dimidiam horae partem
aqua illa subsistat, eamque pedetentim transfundas, tunc in fundo ollae materiam aquae admixtam
inuenies, vel alumen, vel sulphur, vel nitrum, vel bitumen, et statim cognosces, cuius fit aqua, illa virtu-
tis, ad quosque morbos utilis sit vel inutilis: alteram, si aqua illa odorem et gustum perdat, ad tertiam
vel etiam dimidiam partem cocta, id animo probe perpendas oportet, quod in aqua illa non sit ipsa
sulphuris, vel nitri, vel alius materiae essentia admixta, sed tantum spiritus seu vapor illius materiae in
aqua illa insit, qui, cum sit subtilis levisque, cito etiam exhalat, nil plane post se relinquens. Quod si vero
et odor et gustus post aquae coctionem restent, sciendum est, primae aquarum speciei aquam illam
esse, hoc est, quae statim ab initio ita generata fuerit, qua de re abunde supra fuit dictum. Et hic est
primus modus ad unius cuiusque aquae mineralis explorandam materiam vel mineram.
Alter itidem, ut primus, facilis modus. Accipe ollam aqua repletam, eamque in sole expone, vel
si aura refrigerata sit, in camera calida, nullo addito operculo, et sic maneat per aliquot dies, usque que
dum evaporet aqua, de qua exhalata, si neque odorem, neque gustum percipias, ita ut de prima iudica:
id vero quod fundum petit, monstrat, quae materia vel minera in illa aqua insit. Sed duo hi modi non sunt
ita comparati perfectique, ut omne id, quod admixtum fit, ab aqua separari possit. Per primum enim
modum, cum coctione aqua examinetur, non omne id quod inest, auferri potest: quia tam minutae in-
veniuntur particulae admixtae, ut neutiquam seiungi possint. Incertior adhuc est secundus modus, pri
mum quia diu moratur, deinde quia saepius accidit, ut aqua illa diu stans corrumpatur ac putrescat:
unde et odor et gustus illius aquae alius, quam ab initio fuit, oritur. Praeter id et hoc fit, ut in superficie
aquae diu in sole stantis color sit ruber, vel rubiginosus, diversus ab aquae illius colore innato.
Tertius modus examinandi aquas, ut certissimus perfectissimusque, ita est difficillimus laborio-
sissimusque. Dupliciter institui potest: semel, quando destillatio fit in balneo Mariae, hoc est, si cucur-
bita vitrea, in qua aqua mineralis inest, alii vasi, aqua fervida repleto, imponatur: sed et hic modus est
ad separandam aquam ab materia admixta difficilior. Aliter hoc fieri potest per alembicum sicco modo,
nempe: in fornace ad destillationem aptata, in qua ignis infra ardet, pone supra in foramine ad id facto
vas testaceum satis amplum, uti est paropsis, arena repletum, accipe curcurbitam vitream aquae min-
eralis plenam, quacum experimentum instituere velis, distamque cucurbitam dimidia ex parte in arenam
illius vasis immitte, eique impone capitellum cum fistula, omniaque foramina, ubi cucurbita cum capi
tello iungitur, bene obtura: accepta deinde fistula vitrea duabus ab extremitatibus ad digiti crassitiem
perforata, immite in alterum huius fistulae foramen capitelli fistulam, et circum circa linteo deliga, ut
nullus inde vapor exire possit. Tum demum fume doliolum ligneum aqua frigida impletum et duobus
in locis oblique perforatum, quae in foramina fistulam illam immittas, tali modo, ut fit in destillatione
spiritus frumenti. Destillatio autem aquae mineralis ita, ut iam dictum, ab solvi debet; quae vero hic
sunt observanda, diligenter notemus. Sciendum, arena in vase calefacta, et aquam in cucurbita calefi-
eri, ex qua vapor ascendit, qui in capitello coacervatur, iterumque coagulatur, et in aquam mutatur,
quae aqua per fistulam vitream destillat refrigerata, partim ab ipsa fistula, quae natura sua frigida
est, partim ab aqua frigida, quacum doliolum ligneum repletum, et sic vapor ille non exhalat, quamvis
in aquam mutatus: tam diu autem ignis subiiciendus in fornace, usque dum aqua omni ex parte sub
specie vaporum adscendat. Quod reliquum aquae supersit, soli expone, ut ab eo adhuc digeratur,
feces vero in fundo exsicca in sole.
Post destillationem eiusmodi aquae mineralis, prius odorare, quam sedimentum in cucurbita
relictum refrigeret, qualis fit odor: ex isto enim odore iam certius de illius materia vel minera iudicium
facere potes. Deinde refrigerato illo sedimento, accipe parum, idque inter digitos tere, sic enim facile
videbis, utrum sulphur, vel auripigmentum, vel etiam aurum fit. Tandem accipe sedimentum illud, id
que super tabulam soli expone, et respice, si in sedimento illo particulas coruscantes insint.
Hac methodo intelligitur, si aqua illa sal, vel sal nitrum in se contineat: nitrum vero, nisi in copia
in sedimento illo insit, haud potest cognosci, et in parva quantitate minime apparet.
Superest adhuc unum medium, vi cuius, si aquae, admixtum sit, vel non, et minerale diiudicare
possumus. Sume laminam ferream expolitam et candefactam, et super eam sedimentum illud effun
de, ibi brevi se monstrabit vel cinis, vel marmor, lithocolla, calx, sulphur, sulphur, nitrum, cerussa. Si calx
erit vel marmor, tunc non comburitur: quamvis enim aliud quid ex eorum quisquiliis comburatur, ipsae
tamen restant, et magis quam initio fient albae. Et si haud igne consumatur, materiaque cito fiat alba
valde, tunc lithocollam esse intellige. Et sic hae tres species, calx, marmor et lithocolla, in eo conveni-
unt, ut in lamina candefacta haud comburantur, sed maneant, magisque albescant.
In hoc autem differunt, quod calx et marmor tardius ab igne albescant, atque albedo illa parum
naturali eorum sit maior: lithocolla vero cito ab igne albescat, et longe magis alba fiat, quam a natura sit.
Eodem experimento et sulphur recte indagatur, quia in eiusmodi lamina liquefit, suumque odorem natu
ralem conservat. Pari modo sal et sal nitrum exploratur, quod utrumque in hac lamina ardet, et statim
fulgurat, seu scintillas quasi ex se evibrat: in hoc unico tantum sal a sale nitro diverfum est, si sal ar-
deat, tunc scintillas cum fulguratione emittit, et illico crepitat, sal nitrum autem sine crepitu fulgurat: si
cerussa sit, sedimentum illud rubrum fiet. Aliae minerae ope huius experimenti non possunt bene dig
nosci, nisi prius sedimentum illud immutatum sit, vel acetum forte vel aqua fortis superinfundatur.
Cum vero multum iam temporis in hoc consumsimus, et parum hoc ad thermas in pago Sklo re
fert, praetermitto id, ablegans lectorem ad Gabrielem Fallopium, et finiens hoc caput, aliud incipiam,
in quo de naturali harum aquarum calore quaestionem afferam, et cur quaedam earum, non sint calidae.
Iohannes Herbinius
Religiosae Kijoviensium Cryptae
I. Duo sunt, quorum nomine Borysthenes ejusque accolae Roxolani a Geographis commendan-
tur maxime: Cataracta & Urbs Kijovia. Cataracta est, qua Borysthenes, inter scopulos & maeandros
anfractusque multos, gradibus aliquot praecipitatus, in alios scopulos & saxa eminentia,horrendo cum
fragore & mugitu, terraque tremente, labitur. Hasce Cataractas Kosaci accola; idiomate Rutheno Poro
hi, id est, Limina ideo vocant, quod Cataractae illae Tartarorum excursiones, instar obicis sufflaminant,
eumque illis opponunt limitem aut limina, quae transilire nequeunt. Inde Cosaci Zaporovienses dicun-
tur incolae Roxolani & milites, qui in illo tractu perpetuas contra Tartarorum excursiones & jatrocinia
agunt excubias. De quorum Cosacorum Etymologia hodie docti varie sentiunt. Quidam cum Piasecio
nomen hoc derivant a voce Polonica, koza, id est, capra: rationem addunt istam: quia instar caprarum
cursu velocissimo ad omnia agiles currant: vel quod caprinis pellibus contra injurias aeris tegantur. Sed
forsan veri similior est derivatio a Slavonico nomine kossa, id est, falx; Unde kossak, falcifer. Atque ita
priscos Borysthenidas fuisse appellatos, ex Magnate, quodam Polono didici. Postea, litera S, in cogna-
tam sibi (quoad pronuntiationem Sarmaticam) literam Z, mutata, vulgus Cossacos olim falcigeros nunc
kozacos, id est, caprinos, vocat. Quod Etymon Q. Curtium in lib.7. de rebus gestis Alexandri M. probare
Scythas Borysthenidas falcigeros (Polonice kozakos) in castris Alexandri M. militasse Disputator quidam
haud ita pridem asserebat, quod ego tamen nec in Plutarcho, nec in Q. Curtii Historia, imo nuspiam ad
vertere possum. Disquirant eruditi.
Iohannes Herbinius 175
II. Alterum est Kijovia Urbs cis Borysthenem, elevat, Poli circiter 50, gradus sita, cujus originem
investigare hic non est animus. Illud autem expendere pretium operae erit haud leve, quod inter alia
de Urbe ista vulgo praedicantur: fuisse scilicet kijoviam. I. Trojam veterem, quae, ob raptam a Paride
Helenam Menelai Spartanorum Regis uxorem, a Graecis olim per decennium obsessa, tandemque
expugnata ac penitus excisa est. Cui fabulae istud accedit commentum, in Crypta Kijoviensi gigantea
Hectoris, Priami, Achillis, & aliorum tum Trojanorum, tum Graecorurn Heroum corpora, a tanto jam tem
pore, incorrupta spectari. Sed absurda haec atque falsissimae esse Geographia docet. Si enim Troja
olim fuit, ubi nunc Kijovia existit; qui quaeso ratione classis Graecorum eo per descendentes Borys-
thenis adversi Cataractas penetrare potuit, cum ne scapha quidem incolumis illac transeat? Quomodo
AEneas classem per Cataractas illas transmittere potuit, cum ne trabes quidem impune ibi praecipiten
tur. Magna sane est ac celebris Cataracta WestroGothica, nomine Trollhetta, Latine, si cum Nonio loqui
licet, et, Capitium aut mitra Diaboli, in quam trabes vel mali nautici praecipitati impune evadunt pauci
admodum: Quam Cataractam cum inspectaremus Viatores, toti horrebamus. Astuna haec Cataracta
cum multis Borysthenis praecipitiis nequaquamest conferenda. Sed & Virgilius navigationem AEneae
in Italiam recensens, nullam Borysthenis, nullam Ponti Euxini, nullamque Hellesponti ab AEnea trajecti,
quae omnia tamen trajicienda classi Dardanorum erant, facit mentionem.
Certe Homerus de Borysthene nostro tacet, & nos cum eo. Quae vero & quorum hominum cada
vera in Cryptis Kijoviensibus incorrupta hactenus ostenduntur, infra specttabimus. Quapropter fabulas
istas suis remittimus auctoribus.
III. 2. Hoc autem disquisitione accuratiore dignius est. An Kijovia exilii Ovidiani sedes fuerit?
Ad quae nonnulli variis adducti rationibus, varie respondent. I. Affirmantes nituntur hisce argumentis.
Quia Augustus Octavius Caesar Poetam Ovidium ad Scythos relegavit. Jam vero Roxolani Borystheni-
dae, quorum oppidum est Kijovia, olim gens erant Scythica e Scythis oriunda, teste Herodoto in Melpo
mene lib. 4. qui gentem illam Scythas vocat agricolas, quos Graeci, qui sub Hypane incolunt, Borysthe-
nidas appellant, ipsi vero se Olpiopolitas. Hi autem populi sunt Cosacci falcigeri, Ukrainam tractumque
Borysthenis hodie usque ad Moscoviam sese porrigentem incolentes, de quorum esculentis Herodo-
tus loc cit haec scribit. Horum utrique (scilicet Callipidas, qui sunt GraecoScythae, hoc est, e Graecis
facti Scythae & Halizones) cum in caeteris servant ritum Scytbarum, tum in serendo, tum in vescendo,
cepe, allio, lente, millio, Supra Halizones incolunt Scythae aratores, qui non ad panem conficiendum
serunt triticum, sed ad illud torrendum. Praeterea docet nunc laudatus Scriptor, quod Borysthenes in
suo tractu pascua praebeat amoenissima, pecoribusque accommodatissima, juxtaquem sementis op-
tima sit, & herba non sativa altissima. Si ergo Herodotus Borysthenem inter flumina Scythiae constan-
tissime recenset, an non gentes Ruthenae Ponto Euxino usque ad Moscoviam Borysthenem hodie
accolentes, ingenio, moribus, victu allii, ceparum, lentium, & milii, ac fere eadem Christiana; gaudeant
Religione? Ergo Kijovienses, aliique Borystenidae Cosacci, olim Scythae erant, adeoque & Ovidii Po-
etae exulis hospites. Ovidius Borysthenem, gratus hospitio exul, mirifice laudat, lib. 4. de Ponto, Eleg.
10. Cumque Borysthenio liquidissimus amne Dryaspes etc.
IV. Qui vero negant Kijoviam Ovidiani exilii fuisse sedem, ipsius exulis ducuntur testimonio, qui
lib. III. Tristium Eleg. 9. relegatum se in oppidum Thraciae Tomos ita luget:
Inde Tomos dictus locus est, quia fertur,
in illo
Membra soror fratris consecuisse sui? Jam vero pars illa Thraciae sita est Istri inter & Borysthe
nis ostia, quibus sese grandes illi Europa: fluvii in Euxinum Pontum effundunt. Quid, quod exul ipsemet
sedem exilii sui, oppidumque Tomos dictum, Istro sive Danubio proximum esse, lib. 4. de Ponto Eleg. 6.
Et prius hinc nobis nimium conterminus Ister.
Preterea iti littore maris Euxini, non autem in ripa Borysthenis exulare se Ovidius tristibus ad-
modum elegiis in libris Tristium & de Ponto luget, Eleg. 3.
Littus ad Euxinum, si quis mihi diceret,
Et metues arcu neferiare Getae.
Eleg. 10. Hic mihi in Euxino bis tertia ducitur aestas, Littore pellitas inter agenda Getas.
Manet ergo immota haec assertio, Ovidium Poetam, inter Scythas quidem steriles, qui ante se
cula septem & decem, Getarum nomine in Orbe audiebant, in maritimo Euxini oppido Tomos, in cujus
littore frequenter deambulans Ovidius spe Augustae Octavii Caesaris Clementiae suum levabat exilium,
non autem inter Scythas aratores & cultiores: hoc est, in terra Borysthenidarum Cosaciorum; (Ukraina
vulgo hodie appellatur) multo minus in Urbe Kijovia exulasse; adeoque nobili huic Ruthenorum Urbi Ki
joviae S. Andreae Apostoli potius largimur Evangelii ministerium, (de quo mox agemus,) quam Nasonis
Romani exilium asserimus.
Samuel Grondski de Grondi

Historia Belli Cosacco-Polonici
Jam hic de ipso Chmielnicio dicendum aliquid occurrit. Fuit ille Patre nobili Polono natus, qui pat
rato aliquo crimine, et propter illud poena infamiae secundum Jura Regni sententiatus, atque proscrip-
tus, contulerat sese inter Cosaccos; et quia fuit vir militaris, ab iis grato animo susceptus, uxoremque
ab iis obtinuit, ex qua postea hunc unicum suscepit filium, cui ad designationem ejus rei, sibi esse gra
tissimum, se talem nactum fuisse conditionem, atque praeter opinionem suam ad confirmandam cum
Cosaccis amicitiam, obtinuisse uxorem, et ex illa donatum sibi esse filium, indidit ei nomen Bohdan,
quod ex Ruthenica lingua denotat, Datus a Deo. Illo demortuo, hic jam inter Cosaccos crevit, et est
educatus, nec unquam antiqui Patrimonii recordatus, cum Matre sua mansit, atque postquam annos
legitimae aetatis attigisset, ad res militares animum appiicuit, exigua litteratura tinctus; sed quocun
que se contulit, rem egregie gessit, et fortunatus fuit: crescente aetate ad majora ex consensu Cosac
corum facile promotus fuisset, sed obstantibus Commissariis a Regno ordinatis, nullum officium cotise
qui potuit. Interim tamen Koniecpolski, ille Generalis Exercituum Regni, siquidem sibi ejusdem Chmielnicii
dexteritas in rebus gerendis, atque promptitudo multum semper placuit, constituerat illum Notarium
Exercitus Cosaccorum; quo officio tunc temporis altius inter ipsos non dabatur; atque ut illum sibi, et
Regno magis addictum ad officia praestanda redderet, contulit ipsi gratiose amplam circumferentiam
campi deserti eis Borysthenem, ut ibi ad usus suos proprios novam coloniam duceret. Ibi itaqus inter
paucos annos fundavit egregiam Civitatem Sambotoru dictam, uno milliari a Czehryn, antiqua Civitate
Ukrajnensi, dissitam, (interim tamen referunt aliqui dixisse eundem Koniecpolscium, dum morti esset pro
ximus, se multum poenitere, quod sibi sit moriendum, relicto in vivis Chmielnicio qui hactenus a pravis
machinationibus cohibebatur partim beneficiis a se collatis (quia alias etiam in parata pecunia larga
manu ipsi conferebat) partim authoritate sua: quod si Cosacci aliquando motus aliques excitaverint, et
ad ipsum summa rerum devenerit, vereri se, ne multum malorum patiatur ab illo Respublica, nunquam
enim tanti ingenii, et animi vir prodiit inter Cosaccos, atque hic est.) Demortuo Koniecpolscio, Chmiel-
nicio, prout superius exposui, intimabatur bellum contra Turcas. Interim dum haec coepta sunt, non
multo post obitum Supremi Generalis interjecto tempore, Filius ejus unicus ad magnas spes natus Al-
exander Koniecpolski, siquidem hactenus nihil Heroicum ad comparandam nomini suo gloriam gesser-
at, eo quod quam primum ex exoticis rediisset oris, instante Patre, matrimonium contraxerat, ducta in
Uxorem Virgine Zamosciana, volens decrlarare fortissimo Patre se quoque non imbellem esse pro-
creatum, associatis sibi quorundam Amicorum claris militibus circiter IV. millia armatorum efficientibus,
irruit in ditiones Tatarorum, ibique edica magna in Tataris strage, aliquot millia captivorum eliberavit,
et multa armenta equorum, et ovium abegit.
Causae et occasiones belli Cosacci
Accedo jam adexponendas occasiones et causas, atque media belli per Cosaccos contra Polo
nos suscepti, persuasum habens, quod quamquam reperiantur quam plurimi, qui in magnam rapiuntur
admirationem, dum audiunt gentem barbaram et ignobilem, et (ut putant) meros rusticos, Regno no-
bilissimo, eo in tempore florentissimo, militibus veteranis exercitatissimis, simul et armis instructissi-
mis, nec minus Ducibus exercituum peritissimis ac fortissimis celeberrimo, tam multa intulisse damna,
tam multos egregios Heroes, aperto Marte de medio viventium sustulisse, tum multa millia hominum
in captivitatem Ethnicorum deduxisse, libertati se se asseruisse, aliquot Palatinatus (omnibus inde
Nobilibus partim ejectis, partim trucitatis) occupasse, eosdemque pro se hucusque retinere non amp-
lius miraturum, quisquis horum omnium cognoverit causas atque incrementa, quae multa per, multos
annos conglomerabaritur in unum, et tandem effecerunt acervum magnum, qui in hunc usque diem
consumi non potest. Quorum malorum quis finis futurus, tantum id in abstruso solius Coeli ac Terrae
Rectoris repositum est consilio. Causae autem illae fuerunt: partim solos Cosaccos, partim universam
plebem, partim Religionem Graecam, partim denique Ductorem ipsorum Cosaccorum, quem illi Hetma
num apellant, ad arma concitantes, quibus omnibus accessit aliquod extraordinarium, inexpectatum,
et a scopo, ad quem collimabatur, valde alienum; quod tamen super omnia maxima incrementa attulit
rebellioni Cosaccorum, de quibus seorsive dicturus incipio a Cosaccis. Quandoquidem manifestum hoc
erat universo Reg. Poloniae, Cosaccos quiescere nunquam posse, sed ex innata insolentia, quam, ge
nerabat opum affluentia, augebat major ih dies multitudo, nec minus rei militaris, de dic in diem melior
experientia, multas et frequentes excitare turbas, et vel in partes Turcicas contra pacta solitose esse
irrumpere, vel contra Reg. Poloniae minima de causa insurgere, prouc talia aliquoties fecerant superi-
Samuel Grondski de Grondi 177
oribus annis, praecipue sub Duce Nalewayko ad Mediwede Lozy, numerosissimo in loco munitissimo
congregato Exercitu, qui undique cinctus erat paludibus impenetrabilibus; eam vero partem, qua ac-
cessus patebat, triplici aggere, interjectis fossis, aggeribus autem superpositis frequentibus tormen-
tis, et adjunctis plurimis sclopetariis. Sed eo in tempore, officio Supremi Generalis Exercicus Regni
perfunctus Zamoyski, intra tres horas dispendio unius cohortis hastatorum, finem huic malo et sedi-
tioni imposuit, et rebelles ad deditionem coegit. Quod quia insolito more factum (utut facta digres-
sione a proposito) referre me non piget, existimantem, quod nec legere quenquam poenitebit. Post-
quam dictus Zamoyski, opinione citius, cum majori quam sperassent Cosacci Exercitu in Ukrajnam
appulisset, Cosacci non integrum sibi fore rati aperto marte in patenti decertare campo, receperunt
se ad illud propugnaculum omnibus necessariis instructissimum, spe ea freti, Exercitum Polonicum
ob inopiam commeatus diu in illo loco commorari non posse, de expugnatione vero desperando debe
re obsidionem illam solvere, interim sibi aliter prospecturos.
Tum Zamoyski volens more solito, perlustrare situm loci, ut informaretur, qua arte sibi in op-
pugnatione illorum utendum esset, constituto ob oculos Cosaccorum exercitu, illoque in egregium or-
dinem redacto, attamen loco ita dissito, ne tormentis peti possit, cum paucis sibi adjunctis, processit
versus fortalitium hostium incognite, simulando se aliquem gregarium milicem: quem dum eminus
conspicati fuissent Cosacci data securitatis fide, accersiverunt ad se, ut possint ad invicem colloqui:
deposito omni timore Zamoyski, accessit ita prope, ut penitus omnem apparatum, probeque cognovi
sset, institutisque ultro citroquc colloquiis, recessit, cognito vero eo illos omnem falutem fuam ponere
in aggeribus frequentibus tormentis communitis, communicato cum Officialibus Consilio, quid faciendum
sit, atque compluribus in eam sencentiam euntibus, ut lenta obsidione illos fatiget, et ad obsequium
redigat; ille vero praevidens, quod si ibi longam moram trahere velit, praeter alia discrimina cuncta-
tionem subsequentia, magna pars Exercitus ex ipsis morbis, qui diuturna castra. comitari solent, dis-
siparetur; quaproptet potius ab jecta cunctatione fortiter agendum esse censuit, atque uno et altero
secum sentiente, haec verba, effatus: Nunquam periculum sine periculo vincitur; accersivit unum
gravioris armaturae Equitum Magistrum dictum Jordan cum animi fortitudinem et leoninam audaciam
in aliis occasionibus habuit perspectam, jussitque, ut cum cohorte sua CC. hastis constante accepto
signo irruat in illos aggeres. His dictis et exercitu tanquam ad pugnam praeparato, atque heroica ora-
tione animato, jubet percuti tympana, tubis classicis canere, et lente universum Exercitum producere.
Quibus rebus Cosacci visis, ex omnibus locis concurrunt cum sclopetis, tormentorum Magistri
astant, quisque suo tormento intentus, expectando ut aliquanto propius accedant Poloni, Dum jam ita
prope accessissent, ut possint peti tormentis, jubet Zamoyski Jordanum ut irruat, qui dicto citius pro-
tiliit (interim aliquantulum cohibuit Exercitum Zamoyski) et in momento Cosaccis arbitrantibus univer-
sum Exercitum assultum facturum, eamque ob rem, omnibus exploderte festinantibus, cum omnibus
cominilitonibus suis ita deletus est praefatus Jordan, ut ne sella quidem integra, tanto minus homo aut
equus vivus repertus snerit, sed omnia fragmenta per aerem, disjecta fuere. Quo casu nihil turbatus
Zamoyski confestim submittit quingentos Dragonerios, qui citato cursu advolantes ad municiones
Cosaccorum, atque de equis desilientes, frequenti glande sclopetaria emissa, illos qui iterum tormen-
ta implere voluerunt, disjecerunt. Dragonerios 500 subsequuti sunt hastati (ex quibus paucissimi de-
siderati: nam cam subito implere sclopos nequivere Cosacci) trans fossas coeperunt deturbare hostes.
Tandem cum universo rotore inilitiae advolat Zamoyski: quibus rebus subito evenientibus nimium con-
sternati Cosacci, mox coeperunt pacem petere: quae tali conditionae concessa, ut principales seditio-
num protinus in manus Zamoyscii traderentur, quod etiam praestiterunt; quibus receptis, coeteros ar
mis exutos egredi jussit de Fortalitio, et decapitatis aliquot praecipuis, ipsum Ducem Nalewayko deduxit
ad Regem, qui postea solis vigiliis, quod ipsi non fuisset concettum dormire, enecatus est, reliquis pax
concessa, recepto ab illis fidelitatis ac obedientiae juramento. Quod non diu intactum ab illis servatum
fuit: saepius enim arripiebant contra Reg. arma; sed solent tia Ducum et militum fortitudine semper re
primebantur: prout novissime factum rebellionem concitante Sulima circa Annum 1640. qui temerita-
tis suae poenas palo insutus solvit, et nonnulli capite plexi; universitati autem parsum, cum ob recor-
dationem meritorum ipsorum, quod egregiam contra Imperatorem Turcarum Osmanum fidelitatis et
dexteritatis mistaris praestiterint operam, tum conservando eosdem ad alias similes pro Patria sub-
eundas expeditiones. Sed ut redeam unde sum digressus; videns Respublica Cosaccos esse turbulen-
tissimum genus hominum, quo facilius illos in officio continere posset, ejusmodi pervicacie eorum froe
na imponere placuit.
Jan Thoma Juzefowicz

Annalium Urbis Leopoliensis
Scriptor ad lectorem.
Parvum ingenio et eruditione, non tamen gestis et labore fero tibi operatum lector benevole,
ex quo enim mandato illustrissimi pie demortui (proh dolor) in captivitate Moschovitica Constantini
Zieliński archipraesulis mei, autoritateque capituli ad continuandas vitas archiepiscoporum nostrorum
Leopoliensium (ubi Jacobus Scrobiszovius canonicus, antiquitatum nostrarum collector egregius ces-
savit) obstrictus, calamum adhibere, his annotationibus meis praeconcepi, nulla inpromptu informa-
tione praehabita, scripturaque extanti, acta publica, annalesque revolvere, quaedam hinc, illinc pas-
sim sparsa legere, manuscriptorum fragmenta colligere memorias senum apud varios exquirere, et in
annos distinctos opus hoc compilare, operae pretium facturus curiosam mihi, non tamen levem neces-
sitatem indixi. Bene tamen in rem posterorum [posteriorum], actum esse reor, dum ea, quae hic con-
tenta sunt, non ex proprio genio meo, sensu, sive memoria (quae rerum humanarum inconstans, et
incerta est) sed ex scripturis maiorum eruta, velut e ruderibus, cum indagatione locorum) ex quibus
deprompsi quasi fide publica antecedantorum probata legent; multos equidem incuriosae futurorum
inertiae, sive inurbanitatis in gustu verae gloriae nauseantis incuso, quod egregie gesta suoru[m] non
connotaverint, alii muttaties petitam scripturaram notitiam, rudem vetustatem superaturam scrupu-
losa excusatione, sive humilitate, subticuerint, quasi plus illis decori esset, latere in umbris, inangulis
que silentibus, blatasque pascere, obsoleta nomina benemeritorum, quam in oculis legentium, luceque
dierum versari. Suum utique decus rependit unicuique posteritas. Et divinum eloquium virtutes prae-
cedentium enarrare, sicut pro gloria reputat, ita et indolet iis, quorum memoria tacetur. Sic enim ec-
clesiastici capitulum 44 dicitur. Homines divites in virtute puleritudinis studium habentes, pacificantes
in domibus suis; omnes isti in generationibus gentis suae gloriam adepti sunt, et in diebus suis haben-
tur in laudibus, qui de illis nati sunt, reliquerunt nomen narrandi, laudes eorum ets sunt quorum non est
memoria, perierunt quasi qui non fuerint, et nati sunt quasi non nati.
Quocirca suae gloriae crimen imposuerunt, qui requisitam informationem denegaverunt, cogno
scant qui facile scribenti mihi posteri, quod multa egregia sacrorum, saecularium, ordinum, statuum,
hominum archidiecesis, et civitatis nostrae gesta praetermissa videant. Non enim scrutari, investigare,
et connotare omnia et singula ex intortis actorum scripturis, ad breve tempus concessis fortuna memo
riaque labilis, (et praecipue continua curarum negotia, ex iisque promiscuae ad diversa mensis distrac-
tiones) permiserunt. Ea duntaxat, quae operosa apis diurna nocturnaque revolutio, ex mutis paginis,
seu floribus multis collegit, excuxitque sive affectu et praeiudicio cuius piam, prout res gesta, scripta
que est, reforre curavi. Et quanquam quaedam horum praeclara ingenia, typo pyblico prius vulgarunt,
mihi tamen haec eadem ob seriem annorum et contextum rerum narrandarum, saltim volanti calamo
attigisse, ratio cepti operis pervasit, ne deesse videatur legendi studiosis, dulcis praeteritorum recor-
datio, et tam de prosperorum aeque ac improsperorum, ecclesiae archidiaecesis, capituli (quorum
causa specialiter haec mea lucubratio desudabat) successu memoria. Noscat unus quisqui succeda-
neorum meorum (quantum per tenuitatem meam licebit) archipraesuleae cathedrae, capituli ecclesiae,
personas, jura, sancita, consentudines, sive anteriori sive recenti aetate observatas, si Justiniani im
peratoris edicti Acrimoniam vitare desiderat, sic enim L. 2 fol. De origine juris, dicit: Turpe est patritio
et nobili viro, causas exoranti, jus in quo versaretur ignorare. Et quoniam Amphides dixit: urbes theatra
fortunae sunt, et tragediarum bone Deus quantum theatrum ut plurimum improsperorum, urbs nostra
Leopolis archiepiscopatus sedes, per huius saeculi tractum extitit? Quot in ea quasi in scena fuere cala
mitatum et publicarum revolutionum tragediae? Sciet futura praesensque aetas quomodo civitas haec
sago, togaque inclyta, processerit; quomodo dum aliae urbes regni Poloniae pace altissima, et felici
otio gaudebant, illa circumcirca sanguine suorum redundabat! Quomodo sola tot exercitus potentis-
simos, tot feroces hostium impetus stiterit, salutem publicam regni, Reique publicae integritatem, aere
proprio redemerit, tot tantisque adversis iactata, et iam sub ictu tatorum posita mirabili providentia
altissimi e caedibus incendiis funeribusque suis erepta, hucusque superstes persistat.
Quis enim credidisset exiguam hanc urbem hoc saeculo (alia tempora non attingo) humili vallo
protunc cinctam, septingenta millia Cosacorum, Scytharorumque, deincque octuaginta et ultra Mosch
orum Cosacorumque supra centum millia Turcarum, victoriis depressi orientis, et protunc Europae, Can
diaeque subiugatae, tamentium tam longo tempore sustinere potuisse? Arma armis opposuisse? Mo
dicas vires paucorum civium immanes bellatorum potentias retardasse? Totius ad scopulus montium
suorum Herculeo conatu non plus ultra procedere, permisisse (ne dicam) retudisse? Nonne hoc opus
Jan Thoma Juzefowicz 179
dexterae excelsi? Quis eligit vilia, ut confundat fortia? Habent aliae diaeceses et ecclesiae regni nostri
antiquitatem suarum sacram reverentiam, aliae structurarum sumptuosa molimina, basilica miranda
opera, illae amplissimos fundationem reditus, illae superum et fortunae favores, quibus viros suos em
eritos ad infulas et tiaratos honores usitato exemplo promovent.
Nostra ecclesia novella fere agri caelestis sponsa, quia ultimo aevo Leopolim Halicia, anno 1414
regnante Vladislao Jagiellone in regno Poloniae (ut Skrobiszovius, Capitulum 2 in Vitis archiepiscopo-
rum probat) translata hoc: quasi pro dote caelitus accepit, quod precibus suis (in humilitate, cum mod
estia gloriari liceat) Deum propitium habuerit, quoties enim rebus trepidis, imo in extremis, non suis
tantum, sed etiam regni periculis, observationibus, votivis, caelum pulsavit, toties potenti manu Dei,
de laqueo mortis, de ore gladii erepta, et sibi salutum, et circumsitis pagis, oppidis, provinciis (absit
invidia dicto) impetravit. Non omnia tamen omnibus nota, nec meus hic exiguus libellus, omnibus ea
opera facit, pro privatorum duntaxat informatione, conscriptus est ideo, nec typomandatur, tum ob par
vitatem ingenii mei, tum ob inopiam redituum (qui exiles semper in nostra ecclesia erant, et praesenti
calamitate, temporumque iniquitate summopere ceciderunt) tum quia neque hoc intentio mea postu-
lat, nec lucubratio umbratilis tantum meretur. Loquantur alii secundum divum Augustum Lib. 4 De doc
trina Christiana meros flores, et folia integra, nos humili stylo et tenui modulamur avena, sic tamen, ut
si tuo mi lector favore (ut te benevolum spero) animetur, iuxta Marcial Lib. 7, Epigram 3: Vincet avena
tubas. Si quid erge boni, verique scriptum est, in humilitate doctoris gentium ad Ephes Cap. 4, dico,
cedat ad consumationem sanctorum, in opus ministerii, in aedificationem Corporis Christi, quod est ec
clesia Dei iuxta Cornel, A Lapida et D. Anselmum. Truere lector benevole, et hoc per infirma, repentis
calamimei monumento, laborem tamen hunc meum, qui in hoc codice uno (ideoque defacili in manibus
terentium perire potest) tibi offertur, moderatione discretionis tuae conserva, precor. Etsi quae, ex eo
idonea collegeris, fontem omnium bonorum, e cuius beneficio, ad otium vitae vitandum (ne a Salustio
vitam silentio transire reprehendar) hansisse aliqua, pro modico meo lucuit, corona, simulta indigna
oculo et eruditione tua conspexeris, insufficientiam, inscitiamque meam cognosce, argue, corrige et
aliis corrigenda relinque, parceque erranti (quis enim res veteres pro certo affirmet) omnia aequi bo-
nique consule, et pro me Deum praecare. Vale.
1624.
Cosaci quoque Zaporovienses, damna innocentis Russiae ulturi, mense Septembri ex Borysthe
ne centum myoparonibus per Pontum Euxinum Corstantinopolim usque delati, oppidum Turcarum non
incelebre, Jangikie dictum, exciderunt flammisque vastaverunt. Qui postea, opimis spoliis aucti, Turcis
Constantinopoli ipsa magno terrore correptis, nec per sex horas opem suis pereuntibus ferre auden-
tibus, quinimo parata triremium classe, secure regredientes spectantibus, feliciter domum remearunt.
1648.
Gliscebat tamen ignis suppositus cineri doloso, donec jus sceleri datum ac fomes incendiarum
impiae rebellionis primus author motorque Bochdanus Chmielniczenko sive Chmielnicki accesserit. Is
patre Michaele (quem alii Mazovia oriundum, alii Liszanka, municipio Ukrainensi retulere) natus, puer
in gymnasio Kiioviensi seu in Jaroslaviensi collegio apud patres societatis Jesu studia puerilia didicisse
putabatur. Maturior annis sensum abdere, ex usu praesentia metiri, spem iu futura promittere, comi-
tatem ferociamque prout conduceret ostendere, minas saepe simulare, nunquam ultionem ammitere
pro natura habebat. Militari praessa sermone facuudia animus obtegens sui vultns renidens erat. Dum
a Koniecpolio generali exercituum fortalitium Kodak, placito ordinum reipublicae excitaretur, sciscita-
tus de natura loci et regulata operis situsque forma, respondisse fertur Koniecpolio: „manu facta,
manu destrui“; quod re ipsa praestitit, dum majori stipatus potentia rebellionis, hocce fortalitium, tam
nobile frenum cosaticae insolentiae, evertit.
Bartholomaeus Zimorowicz
Leopolis Russiae Metropolis a Turcis, Tartatis, Cosacis, Moldavis Hostiliter Obsessa
6 Octobris. Hucusque Leopolis conclamata, omnibus animam agere videbatur; hodie primum
Spiritum, vitamque recepit; quo Turcos receptui canere audivit, castraque retro movere conspexit,
Adhuc, enim dubia luce tympano albescente autem die, labarum e praetoriano tabernaculo prolatum,
profectionis signum dederunt. Praemissis igitur cohortibus exploratorijs, in primo agmine fulminae
machinae maiores octo, minores duodecim, multo hominum, bubalorumque labore trahebantur; Pone
hos, cameli, muliasini sarcinarij gregatim ibant. Hos Ianifari concatervati sequebantur. Istorum tergis
equites pilani, densis vexillis discreti imminebant. Valachi, Moldavi, Cosaci, latera, Tartari terga ab eun-
tium custodiebant. Quorum postremi omnium pessimi, Aediculam durateam, Principibus Apostolorum
in ipso margine suburbij positam, succendetunt. Indicem discellus fui pyra huiusmodi conterraneis fur-
sum versum palantibus dantes. At Cives tantispera malis geniis infessi, nunc demum liberati, alij dom-
icilia Divorum Tutelatium gratantes, ovantesque compleverem, animas suas, sicut passeres de laqueis
venantium ereptas, laqueos contritos, se vero in libertatem dextera Domini affertos, cum Vate Regio
decantantes. Iuniores autem superatis cacuminibus collium eminentium, quantum acie oculorum per-
tingere poterant, terga hostium perfequebantur. Egentissimi quique mendicabulis circumforaneis im-
misti, in ipsa stativa hostium involantes, tuguria, Macellaque relicta diripiebant. Bustuarij autem Sep-
ulchreta Turcica scrutati, e rancidis morticinijs illorum, sindones, linteaminaque detracta sibi aptabant,
Caeterum qualem vastitatem Civitati, hostilis manus inferre nitebatur; in tagurijs Summoenianis ad
vivum expressit. Ruta illic, caesaque omnia, aedes sacrae in stabula equina, mansionesque camelinas,
asinariasque versae. Ex Andronibus, Parthenonibusque religiosis, consistoria omnis turpitudinis facta;
ipsa altatia diruta, fessibula semiusta, corpora fidelium loculis mota, canibusque ad laniandum relicta,
statuae Divorum varijs contumelijs, ludibrijsque dictu infandis affectae, privatorum domus pars solo
aequatae, pars igni datae, prorsus a capite ad calcem in utroque suburbio nihil sani, salutque relictum,
omnia pessundata, et proprijs cineribus sepulta. Sola Civitas per tres obsidiones ocuIis non manibus
hostium contrectata, favore Caeli propitij, velut Virgo illibata, permansit; ut sine iniuria, Flaviae ac-
roama, per Scaligerum scriptum arrogare sibi possit. Caelituum Patria est, caelum cui militat omne,
Urbsque Dei pro qua dimicat ipse Deus.
Ut enim candide fatear, cum primum molem exercitus Turcici, apparatum castrensem, gentes
auxiliares in con spectum Urbis venisse vidimus; reliquias autem Civium nu mero modicas, animo nu-
tantes, circumspeximus, reexactius pensiculata; nec Viris, nec viribus aequis, defensionem Urbis nos
suscepisse iudicavimus; mox ubi barbati fraenis furori suo laxatis, incessanter tormentis tonare, e
mortarijs fulgurare, fossas ducere, moenia subruere, assultum adornare coepisset multi non tantum e
vulgo phanatico, sed etiam armorum periti, vitreis fuis capitibus a grandine Turcica timentes, vanam-
sine viribus audacia, Rectorum Urbis fugillabant; illisque invitis deditionem se facturos, secretis ser-
monibus iactabant; palam vociferantes, Ordines Regni ad armam convocatos, et vix tridui itinere circa
Lublinum degentes, Leopolim deploratam sine ullis depulsorijs copijs arbitrio fortunae, fatisque per-
misisse; supra vires reputantes, Urbeculam derelictam, e faucibus Draconis Regna integra devorantis
se erepturos, qua propter obsessi ab omnibus depositi, omnique spe auxiliorum abunde venturorum
evoluti; quoniam maioribus animis, quam viribus Patriam sibi Divis communem tuendam sumpser-
ant; ad evocanda Caelituum subsidia, altaria ipsorum, ipsamque aram, indigentium glomeratim ob-
sidentes, tamdiu supplicibus gemitibus aures Divinas pulsarunt; donec eundem praemiatorem obse-
quij etiam minimi, nomini suo exhibui ad talionem provocassent, ut defensorum honoris sui defensionem
susciperet.
Leopolis Triplex
Sarmatae. Iam illi supra Tanaim, qui iuxta poetam lib. IV. eleg. 10. Asiam Cadmique sororem
separat et cursus inter utramque facit, Maeotim, Bosphorum Cimmerium, Pontumque Euxinum ductu
Asarmatis, Iectani filii, a quo Sarmatae, deinde licentia multiludinis cis Tanaim aperta Europae et inti-
ma aquilonis scrutati, utriusque Sarmaliae cognomina impleverant: tamen mare illorum Axenum, terra
incognita, regio magni paene ultima mundi, locus inamabilis et quo esse nihil toto tristius orbe potest,
ipsi homines non homines, quamque lupi saevae plus feritatis habentes. Novissime per ludibrium a scin
tillantibus oculis Sauromatae, a truculentia morum Scythae his potissimum, qui eos manu non poter-
ant, verbis ultum ibant, vocitabantur. Horum praecipuus Naso, quem nostrae aetatis nonnemo omnium
ingeniorum compendium vocat, in Pontum indignatione Caesaris proiectus et hibernaculis Sarmatar-
um malo Suo vicinus, feros, indomitos, crudos, pellitos, intonsos, incomptos, pharetratos, hostes per-
petuos, equis sagittisque pollentes, quos cruor et caedes bellaque semper habent, ut quidquid am-
plius probrorum dolor, verba aspera dictare solitus, suggessit: novissime loco convicii servilis egregium
acroama tribuit:
Maxima pars hominum, nec te pulcherrima curat,
Roma, nec Ausonii militis arma timet.
Dant illis animos arcus plenaequc pharetrae.
Scilicet in communi orbis triumphati servitio solos Sarmatas. Romani imperii immunes, domina-
tioni iniquos, lihertatis nimios, suo arbitrio vixisse, potentiam autem Romanam, longe dissitis nationi-
bus formidabilem, contemptui habuisse. Ut autem iu abdita fatorum altius descendamus, uno eodem
Bartholomaeus Zimorowicz 181
que tempore Sarmatae quidem non amplius agris ingemere, proventus aestatis cum annis exspectare:
verum dulcedine praedae delibuti, et propria prossidere mulierum, alienis inhiare virorum decora esse
arbitrantes, nullatenus sudore acquirere, quod poterant cruore parare, statuerant. Quare ultro hostes
vocare, vulnera mereri, contemptu vitae mortem contemnere, magnitudinem Romanam infra multi-
tudinem suam habere, nec iam claustra, sed intimos recessus imperii penetrare, elam, palam, pari
audacia et successu. Romani autem nimia felicitate cum molem fortunae ulterius sustinere neque
spiritus tumentes concoquere possent, ex summa potentia ad eam impotentiam animi delapsi. Capi-
tolium caput mundi.
Imperium sine fine, opes cum Iove divisas, urbem aeternam, se vero plus quam homines hu-
manum fastigium egressos, rerum dominos, vocitare non dubitarunt. Illico ultrices divae, fastus fas-
cesque superis etiam graves fastidire gnarae, velut satietate prosperorum in orbem eundem recur-
rentium fatigatae, ne data sua perpetuare aut uno in loco posita consenescere paterentur, circulum
rerum humanarum ad summum evectum, eum ulterius eniti ne per virtutem quidem poterat, retro
verterunt Nemesis quoque divina insolentiam populi, in suismet divitiis lascivientis, pertaesa illos
Ioves ut ait comicus sepelibiles fragilitatis immunis commonefacere, triumphatores in pompam, prae-
datores in spolia, dominos in vincula, hominibus, sed quod foedius, uno illorum testificante, hominum
vix nomine dignis dare destinarit.
Tum septemtrio, fecundus barbarorum pater, quasi per anteactos annorum circuitus solis lib-
eris operam navaret, gentes immanitate efferas, numero infinitas, caelo suo immiti collactaneas,
saevitia hiemis et nivis induratas, in exitium gentis togatae propagabat, ut non sine vano, latera aquilo-
nis civitatem magni regis firmatam formidine, psaltes multo ante praedixerit: Cuius quot cives, tot
caeci numinis satellites, nec alio armorum paratu, quam terroribus, minis, excidionibus loricati, a do-
mestico Borea truculentiam, pernicitatem, vincula, volucres fluvios et iracundiam Oceani furentis com-
pedibus adamantinis constrigentia, mutuare, robora iuventutis ad praedas suo et alieno sanguine
parandas, deliciis ac divitiis Italiae accendere nunquam cessabant, donec statis fatorum periodis Mars
populo Martio deserto, in hac specula mundi ultima ludum aperiret. Aperuit tandem et ecce septem-
trionis alumni qua data porta ruunt, omnes uno ore arma, arma! loquuntur. Quorum prior iuncta phare
tratis Sarmatis ora Getis eiusque accolae, qui nisi de praedu vivere turpe putant, eum aliquoties Thra
ciam. Macedoniam, Illyricum, Pannonias aliaque reipublicae Romanae membra ferro cruentassent,
flammis deformassent. Augusto per Lentulum Danubio illos prohibere, cum plus non posset, satis fuit,
nempe aquis pro armis, fluvio pro clipeo uti.
Roxolani. Neque tamen diu is limes arma, manus et in his omnia habentibus obstitit. Potiunte
enim rerum Othone Istro etiam, quo tum, ut supra retuli, diciones imperii Romani saeptae claudeban-
tur, superato, novem milia equitum ex ferocia et successu, caesis duabus cohortibus audentius supra
numerum Maesiam irruperunt. Ibi primum, signis cum aquilis collatis manibusque cum manipulis con-
sertis. Roxolanos se inter Sarmatas dici ore docuerunt, sanguine, manubiis inscripserunt. Quippe
attestante Tacito quia praedae quam pugnae intenti ferocius proelium sumpserant, fugati magis quam
victi, alieno excesserunt, ut iterum animosiores redirent. Redeuntibus autem frustra Oppius Sabinus
et Cornelius Fuscus iussu Domitiani praesidia opposuere. Una legionum cum legato internecione de-
leta cadaveribus suis viam Sarmatis in Maesiam, qua eos nuper pepulerat, constravit; victores au-
tem, ultione et spoliis ad satietatem sese explentes, reliquis conterraneis suis in penitiores provincias
iter aperuerunt. Interim Domitianus stolide superbus, interversis nuntiis, sub nomine hostium volati-
corum, quos stylo per otium configere solebat, de commilitonibus proelio confectis lauream Iovi Capi-
tolino retulit.
Vandali. Hucusque praeludia et tentamenta virium data: in posterum totam procellam, quam
dudum in officina sua atrox septemtrio cuderat, effudit. Iidem Sarmatae in tribus unius sanguinis, di-
versi nominis, discreti, pars Vindi Veneti, Vindelici, universe Vandali circa Oceanum Germanicum, si-
num Codanum, recens Veneticum in gratiam novorum hospitum transnominatum. Albim et Salam
tenus, citra utraque Vandalum, in prasens Vistulam, dubiae possesionis arva cum coniugiis pignori-
busque suis possederunt. pars laetioris glebae Pannoniam utrumque, coloniis Latinorum ipso strepitu
armorum fugatis, suam fecere, ubi prout Germanis aut Pannoniis mixti in habitus, mores linguasque
vicinorum desciverunt. Inde Honorii Arcadiique temporibus per Stiliconem parte reipublicae vice sli-
pendii ad pinguiorem fortunam invitati, terribiles ac in omne scelus venales, per Strages Germaniae,
Italiae, Galliae, Hispaniae in Africam festinaverunt, non iam advenae et peregrini, sed tanquam do-
mestici et cives mundi, in ea quoque Lares suos fixuri.
Jesus Maria Joseph Ut sponsus egressus thoro,

I In ore praetulit decus.
Divinitatis unicae A solis ortu lucido
Fecunditatem caelicam, Ad orbis usque limitem
Verbique non effabilis Magni Gigantis passibus
Agnationem mysticam, Totum cucurrit tramitem.
De fonte torrens perpeti Cuius calores torridos
Quanto restagnet flumine, Inbarque sparsum protinus,
De luce lumen quomodo Dum sustinere non valet
Fluat perenni lumine Adusta tellus comminus,
Paternitatis intima Ut temperaret fervidos
Jugisque mentis abdita, Aestus, ab astro prodromo
Soli parenti pervia Velavit ora nubibus,
Solique nato cognita, Deusque factus est homo.
Consors paternae dexterae III
Emanet ut de numine, Ad lucis adventum nove
Deusque gignat ut Deum, Ortumque Christi parvuli
Quis dicet unquam carmine? Laetemur omnes invicem,
Quae vox valebit eloqui? Et gaudeamus singuli.
Trinunitatis filium, Haec namque caeca corda lux
In carne mersum fragili, Illuminavit gentium,
Verbumque fari nescium? Hanc destinavit feriis,
Incorporatum caelitus Fecitque factor omnium.
Afflante dio pneumate, Ventura cuius regii
Dum virgo numen vestiit Natalis incunabula
Mortalitatis syrmate. Omnes avebant cernere,
O utriusque Gabriel Per anteacta saecula.
Nativitatis conscie! Quam taediosa noctium
Testis prioris, posterae Inusitatarum mora,
Orator atque nuntie! Quam concupiscebant diu
Tu solus amborum sacra Perennitatis tempora;
Natalium mysteria quam mancipati carcere,
Expande, solus increpa Antiquitatis obsides,
Hymnodiorum nablia. Quam primitivorum patrum
II Desiderabant praesides.
Postquam nefastus Lucifer, En huius ad primordia,
Cum plebe Ditis barbara Polaris axis cardines
Instar corusci fulguris Stant, huius exortum stupent
Delapsus est ad Tartara, Mundi triformis margines.
Miscere summis infima, IV.
Facesque claras demere Cum summus introduceret
Caelo, diurnae lampadis Parens in orbem filium
Ignem volebat tollere. Natusque cum loco throni
Et iam cadente vespere Ascenderet praesepium,
Umbrae ruebant ocius, Multis stipatus millibus
Jam mentis humanae diem Archangelorum tum fuit,
Nox occupabat illius. Et conglobatus caelitum
At lux inenarrabilis Hierarchiis apparuit.
De patris orta lumine, Sic cereas domos apum
Ut liberaret hac genus Circumvolant examina,
Mortalium caligine, Ut pupulum volucria
Stellam diei nuntiam Cinxere protunc agmina.
Claro micantem circulo, Pars apparat cubilia
Splendore primum de suo Pannosque cunis applicat,
Accenderat diluculo. Pars metra plectris dividens
Mox ipse sidus praevium Paeana laetrum duplicat.
Celer secutus, non secus Summo datori munerum
Bartholomaeus Zimorowicz 183
Sit saecularis gloria, Extollit astris altius.

Laus astra, terras occupent Qui nuper udis nubibus
Tranquillitatis gaudia. Affixus arcus foederis
V. Sublimis arsit, proximus
Telluris immensae globus Nunc lucet ipsis inferis.
Et magnus aether audiat, Iunxere mutuas manus,
Pastoribus dum gaudium Pax, aequilibris aequitas,
Caelestis ales nuntiat. Et miscuerunt oscula,
Huc quotquot estis incolae Cum veritate charitas.
Mundi patentis currite, Regalis icta civitas
Hic gratiarum cantica Quatit pavore maenia,
Deo Deorum psallite. Turbatus Herodes ferus
Nam dulce vobis affero Et omnis eius curia.
Solatii compendium: Nos vero, quorton bis satus
In Bethleem Judae Deum Puer misertus est vices,
Factum Mariae filium. Reddamus eius numini
In Bethleem sunt hac die Grates, precesque supplices.
Caelestibus terrestria, VII.
Sublesta mixta fortibus At tu peracti temporis
Et infimis sublimia. Deus creator maxime,
Soter satorque maximus, Idem futuri saeculi
Deus puerque pusio, Jesu redemptor optime.
Confasciatus vagitat Festivitatis dum tui
In Bethleem gurgustio. Natalis hymnos pangimus,
Aeternitas repagulis Crepundiorum munera
Conclusa plorat temporis, Largire nobis poscimus.
Divinitas flet obsita Amoris impotentia
Infirmitate corporis. Tu Christe nostri saucius,
In tam pusillis artubus Divinitati nos tuae
Coisse praeter ordinem, Ut copularis ocius!
Natura miratur Dei Heu quanta zelotes bone
Et virginis propaginem. Dilectionis taedia!
O quotquot ergo praemia Nobis ab ipsis qualia
Salutis almae quaeritis, Perpessus es ladibria!
Infantis ad magalia Tu totus ambis mentium
Adeste gressibus citis. Nostratium sponsalia,
VI. Turpis repalsae nos tibi
Nascente Christo penniger Rependimus fastidia.
Concentibus chorus tonat, Posses ut indulgentius
Cui volubilis polus Nostris potiri suaviis,
Stridore suavi consonat. Te subdidisti casibus
Exsultat aer, murmure Mortalitati propriis.
Leni susurrant caerula, Hiems, probra, nuditas, fuga,
De valle concava quibus Vagitus, indigentia,
Respondet echo garrula. Affectionis dant tuae
His excitata vocibus Sincera testimonia.
Nutant Sionis culmina, Contemptus, indidignatio,
Suum recurrunt ad caput Acediaeque sonticae,
Jordanis alti flumina. Sunt crebra nostrae symbola
Velociores capreis Aversionis rusticae.
Sinus aguntur vallium, O sponse noster, quos tibi
Et promptiores hinnulis Primus subarrasti, tamen
Clivi moventur collium. Illos vel invitos trahe
Tellure caelum vertices Tuos in amplexus. Amen.
Demittit ima pressius, Deliciae meae esse cum filiis hominum. Proverb 8.
Tellus at ima cornua
Michael Zlotorowicz Falx erit Andreae fructibus apta meis,

Illa fruet muros haec propugnacula ponet
Omina Felicissimi Futuri Connubii... Et pro ferratis aurea fecla feret.
Pro Latio Latijque Penatibus excubat Anser Omphaliae Alcides ut testaretur amorem
Pervigil, hostiles pellat et ore dolos Protinus in signum Regia dona dedit
Pulchrius Ancevii Muro Gladioque timendus Dona securis etant de Principe Amazone rapta
Pro Lechiae excubat ipse Leo. Quam clavo victam fuderat ille sua
Pervigil e muris hostem Leo spectat, et arma Anceviane Leo testes exposcis ampris
Exporrecta gerit, Taurica turba fuge. Аndreae falces pignus amoris habe.
I. Omen metropoli Russiae ex Neosponsis V. Omen ex Annulis Nuptialibus
Non Maurus pharetras et spicula tincta chelydri Caelestis aula cum annulis
Felle pater, nec vos bella timete Lechi. Tempus futurum vellet
Rustica nil contra tentabit turba rebellis Notare, claraque animitus
Id repleta Viris Urbs Leonina vetat. Fata cuperet videre,
Falce Leo terna munitus praesidet Urbi, Totumque cursum seculi
Perdius et pernox excubat ante fores. Sponsique consortisque.
II. Omen Nobilibus Sponsae Parentibus Exhuc nitore gemmeo
ex Stemmatibus Neosponsorum Sponsique consortisque
Magnifica dignissime Consul in Urbe Leonis Fulsere vultus annulis
Non iam Leucadei fecula quaere Dei Niuei iubaris adinstar.
Dum trinae Gladium Falci conjungis acutum Uter igne et aurj clarior
His una iunctis aurea secula metes. Suffragiis petitum est.
III. Omen Sponso ex stemmate Sponsae Tum lucis Auctor maximus
Non ego Thermodonticam deposco fecurim Orbis Dominus atque Poli
Quam forti gessit Penthesilea vanu Haec ad Tribunal detulit
Picta pharetratae nec suspicio arma Camillae Par fulgor, (inquit) splendet
Queis clarum toto nomen in arma tulit. Utrique par eminet maiestas
Seruant me arma, Domus quibus Anceviana Et Sponsus aurum est gemmaque
refulget Еt Sponsa gemma et aurum est.
Pro me decertant illa, pauebo nihil. VI. Omen ex Aedibus Nuptialis
Fictjs Hesperidum seruet Dracj peruigil hortos Ut nuptiali splendidus
Tu Leo seruabis cor animumque meum. Decore gratiarum
Ut tamen id melius postis praestare probatas Hymenaeus Ancevios Lares
Aeterno Falces faedere iunge meas. Adiit. Amenitatum
Nil ego Pellei juvenis celebrem moror ensem Et plausuum celebrium
Quo plena augurij Cordia vincla scidit. Ferias reduxit hospes.
Faustius Ancevii mucro mihi sanciet omen Non tibiae tantum sono
Stringet, non scindet vincula amicitiae Dulcique buxo Cytharae
Prostrati Samson legit de fauce Leonis Sed repulit etiam pectorum
Mella Calidnaeis annumeranda faucis Nubes lepore vultus
Ancevius tibipropinat Leo nectar amoris Mox iura sanxit foederum
Andrea credo mellea felca dabit Nunquam soluta, nunquam
Quid robur Nemees horrendi Sylua Leonis Et Arte soluenda, Phrygi
Aut Hyrtae afferis barbara Bactra fera? Quam Gordiis frui
Ecquid Cervorumcaedes, quid bella Draconum Et Cacubo indulgere.
Enarras veterum fabula ficta Patrum? Est et precatus ab Arbitro
Est virtus vestro stirps Anceviana Leoni Rerum omnium supremo
Ille mihi murus robur et ille mihi. Ex intimis penetralibus
Ergo ne Traiani nummus tibi displicet atque Cordis maneret aedes
Ancevii Murus, mansio magne Leo. Ut Ancevia perenniter
Gemmaque Pompeij sedes ingrata videtur Deo favente felix.
Ut quaeras dolium pro statione locum? VII. Omen ex Limine Nuptiali
Sic est: iam nolo nummum, murum, mea Falces Succede tecto faustitas
Posthac dilectae recta beata domus. Et aureum Saturnis
IV. Omen Sponsae ex Stemmate Sponsi Aevum, diesque prosperi,
I falx aurata Saturni messe celebris Gaudiaque mille, limen
Michael Zlotorowicz 185
Subite Sponsi et Coniungis, Horridus, aurato Stemma colore nitet.

Rotasque trahite fortis, Atria delectant Superos, quae caerulea verrunt.
Cedite procul de limine Partibus infernis aurea vena placet.
Timorque maeroreque Empyrei color hic felices denotat annos.
Beata Sors hic excubat Coelituumque viam.
Vigil cum amaenitate, Auro fulget Aper, telis surgentibus aureis:
Hic gaudis sunt limites. His Fortuna fauet, Divitisque beat.
Abscede, quis limen Hic triplicatus Aper, triplicataque tela minantur,
Tangis nefasto pede sacrum Queis hostes Generis posteritate, fugent.
Abscede, quid moraris? Scutum Gentilitium (...) Constantiae Kudliczowna
VIII. Omen ex Mensa Nuptiali Urbs tibi Magnificae fiat, Nobilitatis Origo,
O Nuptiarum prosperam Inter Russiacas altius ire nequis.
Sortem, ioci quam mille Siste, Leoninae proles Generosa Parentis,
Secunda mille gaudia Siste, et Frateros aemula vise Lares.
Lenesque mille risus Montes Russiaci dorso imposuero Leonis
Gaudiaque blanda pectoris Reges, at tanto pondere casa Lea est.
Exambiunt et ornant, Querit honore frui, querit amore mori.
Amaenitates seрiunt Frater agam Patriae perplexa negotia carae.
Suavis sales circumdant. Tu Catulos foveas, haec tua cura Soror.
IX. Omen ex Dapibus Nuptialibus Venator Amor
Subtrahite Sybaritae dapes, Rete tetendit Amor, niveis venator in agris,
Cleopatra tolle cyatos Inque Leam Brito praecipitatur Aper.
Cratera nos Sponsis damus Cypris adesto parens, vel mitte Cupidinis arcus,
Vitae mero tumentem Queis feriatur Aper, vel Lea victa ruat.
Longos propinamus dies Quid Lea, num requies? quid Aper, num tela
Et cum Polo precamur vibralis.
Quod si bibant vitamm bene est Heus puer, in casses ambo ruere tuos.
Vita fruantur satis est. Iuppiter extemplo Vulcania vincula cudi
ІХ. Omen ex frequentia nobilium civium Iussit et indomitis inijci Apro atque Leae.
Metropolis Russiae Res nova! Victus Aper, Lea victa vicit Adonis:
Dotalibus quidquid metis Unus Aprum atque Leam nidus Amoris habet.
Sicania Flora pratis Quam bene conveniunt, nidoque morantur in uno,
Seu Balsama seu lilia Tam cicuratus Aper, quam cicurata Lea.
Oebalia sive Violas. Heus Lea Zodiaci Fraternos vise Penates,
Et quidquid Hesperidum hortulis Atque refer Fratri Sanguine iunctus Aper.
Tyrio colore pictis Cui Fortuna dedit Caelestes ferre colores
Fragrantione Nobilis Ludere in his valeant hinc Aper, inde Lea.
Cyrrhae vireto carpis Iam mansuestus Aper, jamque est manuesta
Effunde largo copiae Leaena.
Cornu manuque plena. Ante aras Divium, procubere genu.
Serto coronet candidi Numinis Interpres taedas, ignesque iugales
Flores domum sponsorum Accendit Mystes: pandit Amoris opus.
Redimita palmi floridis Iungit utrumque iugo, caelesti rore beandum
Ut floridas aetates Spondet et inflammat connubiale decus.
Aeterna Caelo floreat Dextram Sponsus amat, non frustra Sponsa
Favente Caelitibusque. sinistram
Hoc virtutis honos, hoc vestrae gloria laudis Occupat; huic rimam Iupiter apposuit:
Hoc culti mores exoptant atque precantur. Inspice Sponsa latus, latet hic tua costa, Maritam
Finxit et edocuit cordis amore mori.
Luca Stanislaus Slowicki Foederis æterni signum est, ac pignus Amoris
Annulus, hunc vobis fata fecunda vehant.
Venatio Amoris in Apro et Leaena Sponsae Adamas rutilat, Sponsi micat Unio, ab aure
Scutum Gentilitium (...) Thomae Gordon Pendulus: aut mas, aut faemina utrumque place
de Corridowne Mox niveas (quid enim superest) coniungite dextras
Empireo similis splendescit in aequore Campus, Corda sed arcitenens mollia nectat Amor
Substratum pedibus, Caerulemque decus. Una amborum vox est, vox venatoris Amoris.
Ardet Aper triplex, triplici formidine teli Accipe me tuus est: Accipe me tua sum.
Est animus senusque idem redamantis Amoris Florent per Vates summorum numina Regum:
Nolo, voloque meum, nolo voloque tuum est. Florent magnorum fortia gesta Ducum.
Proditor est Amor ipse sui, sacra fulmina vibrat: Florent Pontificumque Sacerdotumque corona
Sis Amor ipsa meus, simque Amor ipse tuus. Florent pro merito Clericus Ordo Suo.
Proditor est Amor ipse sui, cor ora resoluit Florent munifici Heroes, proceresque benigni
Ut meus es tua sum: sim tuus, ut mea tu. Floret cum factis nobilis Ordo Suis.
Optimus auritus, testisque oculatus: amica Maecenas floret; floret cum Quie colonus:
Facta Laena Apro, factus Aperque Leae Floret dives opum; floret amicus inops.
Cordius est nodus, strictus Constantia Amoris Floret res puerum, iuvenumque virumque
Quem nec Alexandri solvere mucro valet. senumque
Non melius teneris iunguntur vitibus ulmi, Florent cum dictis optima facta bonis
Hic ut Apri, atque Leae pectora strinxit Amor. Res privata domi floret: Res publica floret:
Non est tanta Fides Pyladis redamantis Orestem, Florent cum magnis, parva; vetusta, novis.
Quanta Fides Apri quanta fidesque Leae. Omnia per Vatum praeclara Poëmata florent:
Vita fugit, Plutusque fugit, fugit annulus usu, Carmine floret opus: carmine floret honos.
Omnia vincit Honor, non moriatur Honor. Caetera marcescunt aliquo mortalia casu:
Imperiis parere Viri Constantia vouit: Omnia Carminibus florida semper erunt.
Sed prius hic Apros exuat, illa Leam. Carmina flore suo praecenteis suauiter ornant.
Ius in Aprum obtinuit Lea, ius Aper inque Leaenam Ornant absenteis Carmina flore suo
Lis iam decisa est, hic meus, illa mea est, Carmina viventis faciunt florere benignos:
Nec se diuelli patient ut Amore, vel ibnut Carmina post faciunt vivere fata bonos.
Ad mores Aper hic, ad geniumque Lea. Carmine nunc omnes florent praestante celebres:
Naturam expellas furca tamen usque recurret, Carmine deliciae posteritatis erunt.
Tela vibrabi Aper, cor ferietque Lea. Carmine florentes florent florente, poëtae
Cedite iam templis, quibus est fortuna peracta Quisque Poetarum Carmine clarus erit;
Iam sua: mutati sunt Aper atque Lea. Qui modo sit florente sua Virtute celebris:
Sponsa tibi Thomam reddo, moremexuit Apri: Qui modo sit Tituli dignus honore sui.
Ne timeas Apros, aurea tela gerunt. Vere novo florente nove florentibus aruis,
Sponse, Leam abiecit Constantia nulla futura Mense sub Aprili florida floridulo;
Pugna, nisi euis spicula gestat Amor Cingo Thaleia caput florenti Musa corolla;
Barbita, sistra, tubae, vestras modô cogite turmas, Florenteis vario compleo flore sinus:
Vos Hymenaeus amat, vos Jovis aula beat, Exeo Maiori Patrum florente Lyceo:
Vos Amphionijs implete canalibus auras, Desero floridulum, Vate iubente, chorum.
Dum Dionysiaco menso liquore natat. Ambulo per Craci florentem nobilis urbem;
Fercula prima paret, discos qui Cecropis urget. Quendam florentem quaerere iussa Virum.
Sit Palamedis onus, sit Ganymedis honos. Florentem facie, florentem nomine Patrem:
In superium patinis cerebrum sumpsisse Leaenae, Florentem gestis, Stemmatibusque suis.
Dicitur Alcides Extimuere Dij. Dicite, Mortales, in qua Vir floridus Aula
Sponse, Leae cerebrum soli tibi praeparat una Floreat ingenio, floreat eloquio?
Quae constanter amat: portio tota tua est. Praeditus est magnis magnus Virtutibus Heros,
En Aper, est animal propter conuiuia natum, Per quas Heroum se genus esse probat.
Sponsa tuum hoc caput est. Hospitibus reliqua Hac decet Heroem Gravitas in parte severa:
Viuite nunc Laeti venantis finis Amoris, Hac Affabilitas parte serena iuuat.
Iam Lea victa ab Apro, iam Lea vicit Aprum Omnia solerti Praesentia mente tuetur:
Dum pars una bibat, clamat pars altera viuat, Iungit Praeteritis mente futura sua.
Et Sponso et Sponsae plaudite, utrumque Prudenter causas iustis in lancibus aequat;
bonum est Digna ferens meritis praemia quique suis.
Palladias fulcire suo solet aëre Palaestras:
Tirones sumptu dulce fovere suo.
Vigilantius Gregorius Samboritanus Praecones ab eo Divini munera Verbi
Accipiunt; obeunt munus etc. inde suum.
Reverendissimo in Christo Patri et Domino, Iusta ferunt ab eo clari donaria Vates:
Philippo Padniewski Episcopo Cracoviensi... Dona frequens ab eo turba mi sella refert.
Musa Thalia novenarum soror una sororum Dic mihi solicitae, dic obuie, quaeso, Viator;
Florea de viridi nomina flore fero. Hic ubi praestans optimus ille Pater;
Per mea dona mei florent florentia Vates: Cuius in est reseo Miranda Modestia vultu:
Per Vates fiunt florida quae que meos. Cuis intest nitidis Gratia blanda genis:
Vigilantius Gregorius Samboritanus 187
Quanquam magnanimo sublimia pectore verset: Ex varia notos conditone pios.

Quanquam celsus eum tollat honores apex, Plura relicta domi lugent Monimenta parata:
Regius est (Auguste tuus Sigismunde) Senator Sumptus in tantam non habuere viam.
Consilio pollens, praesidioque potens. His quoque tam paucis aliena Crumena, profecto,
Vos, vos hac incendentens compello sodales: Mutua mittendis aëra, petita dedit.
Vestra, rogo, verbis verba referte meis: Has aliquando iuuat iucundam cernere lucem:
Nostis sacrati notissima Principis ora? Prae selaetitiam, luce potita, ferunt.
Nostis saeveriae stemmata clara Ducis? Haec ego nunque in eo porto depicta Libello;
Est Academiae nostrae, uestraeque Patronus: Pontificique libens offero dona sacro
A Cancellatis nomen habetque notis Offero Pontifici clementi dona Phillippo;
Praeside quo docto iuueneisque virosque Gregorij Vatis nomine Musa mei.
probante Haecilli propria munuscula voce dicabo:
Dignis iuveneis Laurea terna datur. Haec in cum nostri pignus amoris erunt.
Cuius Stanislaus in hac Slomovius urbe, Discam, quid valeat nostrae facundia linguae:
Est solitus sacras nuper obire vices. Experiar vires Musa diserta meas.
Qui modo Laodicensis erat Slomovius orae. Thalia sum dictura, diu meditate Thalia,
Nunc summus Russa Praesuli in Urbe sedet. Qualia mortalis non capit auricula.
Hic Martinus ei similis Bialobrescius alter Venimus huc tandem latum spatiando per Urbem,
Abbas succedit, clara Mogila, tuus. Iam locus iste meum claudet, opior, iter.
Hos ego florentes alibi non quaero Camoena: Hic in ea Fratrum dicunt habitare plataea,
Hic ego florentem qaero Thalia Patrem. Quem tanto studio quero Camoena Patrem.
Dicite quaerenti: quaerentem ducite Musam: En sacram Divi Francisci conspicor eadem:
Me comitem concomitate Deam, E regione nitet Praesulis aula pij.
Est ignotus ea vobis Antistes in urbe. Iunguntur teretes tereti cum limine postes:
Qui Fama uasto notus in Orbe sua est? Valuas ferratas ianua quadra secat.
Cui non est notus Padnevius ille Philippus Fors Fortuna; patescit adempto ianua uecte:
Summa Sismundi Praesul in Arce sacer? Ferrea cum duro uecte repulse sera est.
Huius, amabo, Donum digito monstrate fideli, Pulcher Apollo, tuae faciem lustrate Camoenae,
Nam cupio faciem Musa videre suam. Ut possim tanto grata placere Viro:
Sunt apud hunc nostrum quaedam dicenda Vi me suscipiat dextra, foueatque benigna;
Patronu: Suscipiat Vatis munera missa mei.
Ex animo quaedam conficienda suo. O quam picta suis cum floribus atria florent!
Quid faciam dicam populo, dicenda Patrono? Vah, quam pulchra iuviat lumina nostra Domus
Commonstremne, meo quae gero dona sinu Floreat haec Domus: hic aeternum floreat Heros.
Que bona sunt, non sunt comiteis celanda fidelis Votis etc. nostris dexter adesse velit.
Nobilis, in claro lumine cuncta facit. Ingrediar felix in pictam Praesuis Aulam:
Huc aureis aduerte tuas mihi iucte Viator: Quisquis es interea, Ductor amice, Vale.
Huc oculos adbibe mi comos, oro tuos. Aut, si forte, placet dicentem audire Camoenam,
Est in ea Craci Vates non ultimus urbe, Me in Penetrale Sacrum concomitatus, ad es
Qui nos ingenuo semper amore colit. Cracoviae Maiori Collegio Caled Aprilis,
Graio Gregorius, Latio Vigilantius ore: Anno Iesu Christi Dei Nostri 1566.
A Patria nomen Samboritanus habet. Reverendo in Cristo Patri, Petro Porembski
Quamuis in diuersa sua dismente trahatur: Cantori, et officinali Cracoviensi Mecoenati
Nec par his studiis tempus habere queat: suo, V. Gregorius Samboritanus
Inter confestos alios hoc tempore Libros, Quas tibi gratus aga, Porebi cadide, grates
Hunc quoque quem monstro, fecit, amice, Librû, Quae referam mericis praemia digna tuis?
In quo culta suam primum nitet Ecloga frontem: Nam mea saepe tuo fortuna levata favore est:
Et dat amicitiae candida signa bonae. Saepe resarta tuo damna favore mea.
Accedunt comptis Elegiae crinibus amplae: Altera Sauromatae multis mihi rebus egenti
Ancillaeque suam iure sequuntur Heram. Laurea suppetijs parta corona tuis.
Has omneis stipant ternis Epigrammata formis, Si quae nostra tuas poscebant iura tabellas,
Mos quibus est, scita cum brevitate loqui. Max fine compensis obtinuere suis.
Persua dicta Deum celebrant memoranda Quae Decreta tua pro nobis voce tulisti,
supremum: Confirmata suo cuncta tenore valent.
Concelebrant claros per sua dicta Viros. At numerare prius varias ex ordine causas,
Gratam Gregorij mentem testantur, in omneis Quae peraguntur in his aedibus usque tuis;
Quam memora queam, vel multis versibus illa, Qui mala uaesano tanta furore patrant?
Que mihi, quae multis emolumenta facis. Sacra Deo, Sanctisque prophani phana prophanat
Quare sollicitia mecum delibero mente, Extinguunt sanctos, eijciuntque focos
Immemor innumeri ne ferare esse boni. Vulcano resecrant hominum Simulachra piorum,
Quando, quoue tuos aequabo fauore fauores, Quae rudium fuerant, simpliciumque libri.
O Porembini gloria Petre soli? Quales extulerat pro nostro crimine Christus
Est mihi pauca quidem reliquarum copia rerum: Tales decutit haec impia turba manus.
Multa mihi gratae copia mentis adest In cruce suspensas excindunt undique formas,
Caetera uanescunt tenues dilapsa per auras: Ne memor hac propriae quisque salutis est.
Ingenii grati munia grata manent. Infantes olidi primorum labe parentum,
Si qua suo Vati donaria fauit Apollo: Iam non lustrantur flumine rite sacro.
Si qua dedit Genio munera Musa meo: Aulicus et cerdo, connubia friuola ungunt,
Omnia semper erunt nobis communia tecum: Quae dis ipse, puto, iungere cerdo queat.
Et fient studiis officiosa, bonis. Frustra mero diluta, sua virtute sacrata,
Sed magis haec soleo rebus praestare quibus uis, Ut Deum, adorantes mystica dona vocant.
Quam lingua ventos exagitare leues. Sacramenta sibi fingunt, uanissima porci:
En nova nunc etiam tecum communico mira, Conculcant Stygio Coelica liba pede.
Hactenus arcanis dissimulata notis. De Patre progenitum summo sine tempore
Annua luce dies nuper radiabat Eoa: Christu.
Nonaque furtiuis hora fluebat aquis: Trinum, unumque Deum fortiter esse negant.
Cum Stanislavi natalem Martyris almum Blasphemas passim voces, per compita iactant:
Tollebat celebris Sarmata laude pius: Afficiunt nullo nomen honore Dei
Prodieram picta solemni tempore cella, Haec non clam patrare; palam patrare laborant:
Rupellam repetens, more iubente, sacram, Ac impune volunt plura patrare malo.
In qua stat Michael, animas in lancibus aequans Hos tamen audaces audet compescere nemo:
Inqua concisus Martyr et ille fuit. Incolumni spargunt quodlibet ore nefas.
Intravi summam gradibus subvectus in Aedeni. Non nos esca Deo commendat sumta superno:
Ad primas intus procubuique fores. Ieiunanda nihil Sabbata frugis habent.
Versabamque graves devoto pectore curas, In medio succersa die, quem lampas in usum?
Plena uidens multis secula nostra malis. Virgo parens nobis par homo nata fuit.
Christicolas studijs inuigilare suis: Non sunt cum Coelis Santorum Principe mentes:
Ergo dolenda trahens imo suspiria corde, Mortua Diuorum corpora surda iacent.
Mente reuoluebam talia sensa mea: Non verum Christi praesens est Hostia Corpus:
Nunc ego, nunc cupere, quam sum, facudior esse: Christus homo verus, non Deus esse potest.
Eloquio cuperem praeditus esse bono. Haec homines stolidi cum claris stulta cachinnis,
Optarem Maia genitum mihi prorsus inesse Et buccis tumidis, eblaterare solent.
Suadelam labijs aut residere meis. Ut mutatur eis in ueste figura quotannis
Expeterem merito vel tullius esse disertus: Mutari Fidei sumpta figura solet.
Vel praestare tua, Quintiliane, toga. Inque fides audent iurare subinde resumptas:
Coelius aut mallem lactantius alter haberi: Et facit bis alium quaelibet Hora Deum
Aut Cypriane, tuo planius ore loqui. Humano Diuina volunt apprendere sensu,
Aut Ciceronaeo Sadoletus more locutus: Quae, nec ab aetheria cognita mente, latent.
Aut natus Veneti Barbarus ille senis. Trinus, et Unus erit nobis deus ille collendus:
Simiolusve viri Longolius Arpinatis: Sed quonam pacto Trinus, et Unus erit?
Cuiue dedit nomen lingua Polita suum. Unus enim, non Trinus erit. Si Trinus et Unus,
Aut Amore esse velim nostrae Tarnovius orae: Qua simplex idem, qua ratione Triplex?
Aut Lambertus eques melleus ore loquens. Inus erit, non Trinus erit, non Trinus, at Unus?
Aut, cuicunque fuit facundae gratia linguae: Ergo Pater nobis unicus esto Deus.
Aut quouis alio nomine talis homo, Filius ergo Deo genitus iam non Deus esto:
Cuius permoueat cessantes dictio Reges, Nec sacer ille potest spiritus esse Deus.
Pastoresque sacros, armigerosque Viros: Filius Ille Dei uiuentis non Deus esset?
Ut tristem Mundi faciem, casumque videre, Spiritu emanans nullus utroque Deus?
Ut deplorandis rebus adesse velint. Filius esto Deus: Deus alter spiritus esto:
Ecquis vestra tenet tam lentus pectora torpor, Non minus ille Pater tertius esto Deus.
Sceptriferique Duces, Pontificesque sacri: Quod plus, hoc meli… numero Deus impare gaudet.
Quod non sacrilegos omneis compescitis istos, Tres sunto nobis (unus abesto) Dei.
Vigilantius Gregorius Samboritanus 189
Nonne Dei plures gentilibus esse putantur? Aspera suscipiunt uerbera, probra, cruces:
Unum nonne Deum uanus Apella putat? Quod non peruerso persoluunt vota Luthero:
Quod nobis discrimen? Utri iam malumus esse? Verum Christe Deum te crucifice colunt
Tu sis gentilis: verus Hebraeus ergo. Ah, si qua primi Pastores forte redirent,
Isti perpetuo popouli damnantur Averno: Qui sibi commissos hic aluere greges:
Nos dedimus Christo nomina nostra Deo Aut Pater in nostris Albertus Apostolus oris,
Ergo Deus nobis Unus, Trinusque colatur. Pragensi quondam Praesul in Urbe sacer:
Hoc fieri nulla conditione potest. Aut Stanislaus, noster novus ille Pericles,
Quilibet ergo Deus cautis tantisuper ametur, Hac qui frustatim caesus in aede fuit:
Quoad verum nostra comperiamus ope. Aut, illi claris Proceres maioribus orti,
Qualid, me miserum, Fidei sunt dona nouatae Ingenui, fortes, belligerique Viri,
Quos male proventus semina iacta ferunt! Qui, quo Divinium legeretur tempore Verbum,
Quantulus heu quantos excreuit agellus in agros! Cum strictis stabant ensibus egregij:
Quantula planta (malum) proba quata tulit? Vel non credenteis ferro mactare parati;
Haec virgulta suo Martinus Marte Lutherus Vel pro tam sancto Nomine sponte mori:
Plantavit, propriae conseruitque domi. Non huc peruersus uenisset, credo, Lutherus:
Ista Phillipus adivit adulta fruteta Melanchton: Non hac discipulos falleret arte suos:
Aridaque obscoenis ligma rigauit aquis. Non haec progenies illius nata fuisset:
Cerberus ista trisavae spumis oblivit anhelis: Non foret Hydra suum multiplicata caput:
Incrementa niger pessima Pluto dedit. Non Agnos adeo lethali peste necaret:
Hocque per agricolasque suos aliosque Ministros, Non animas Orco mitteret innumeras.
Distulit; et toto sparsit in Orbe malum. Felices animae nostrorum semper Aurorum,
Docta venenatos carpit Germania fructus: Qui priis extremam sustinuere necem:
Vescitur infernis Anglia celsa bonis. Quam tot, tamque Fides varias, Sectasque
Pannonis arreptum degluit terra venenum: viderent:
Degustat malum Sarmatis ora malum. Quam mala conciperent auribus ista suis:
Sic quoq rapta necant incautos toxica gallos Dedecus alma tuum genitrix Ecclesia summum:
Sic quoque gallinas toxica rapta necant. Excidium Patriae, perniciemque suae.
Haec tamen hae taxi tolerantur toxica dantes: Aspicis haec oculis: oculis haec aspicis aequis?
Radicesque noua prole frequenter agunt. Auribus haec: placidis auribus ista capis?
Quisque suo tiliam sterilem bonus execat horto, Qui non usque tui Verbi mucrone fugantur,
Si quae foecundis obstitit arboribus: Hos irae differs ense fugare tuae?
Nos neque lethiferas excindimus undique sentes: Expectet Lolium maturam fertile messem?
Et finimus nostro crescere, quaeso, malo? Non haec maturae tempora messis eunt?
Nunc ego nolo mali Vates malus esse futuri: Ut, Deus, his Atheos brutis habeare petulcis,
Hoc tamen, hei, uereor, pertimeoque malum: Hace etiam summi summa futura mali est?
Ne nos, incretis concretos sentibus, omneis Ecquo progreditur ratio delira malorum?
Excindat dura forte secure Deus: Quis censes, horum, Maxime, finis erit?
Dura securis eum praecedat Moscus euntem; Cereoli, res magna fuit; ieiunid, maior;
Dura securis eum Turca sequantur atrox. Maxima, Diuorum spreta patrocinia.
At prius excindi debebant strpitus isti, Quid, sub sacrato praesentia Corpore Christi?
Qui res excindunt, eijciuntque sacras. Quid, sine connato Numine Christus erat?
Multa leves multis ob causas bella geruntur: At, modo qui Trinumque negant, Unumque
Causaque sanguinei foemina Martis erat: Tonatem,
Plurima depereunt animarum millia passim, Iam dicent, Vatum est fabulo Ficta Deus.
Pro quibus heu Christus mortuus ipse fuit: Omnis iure mihi merito charissima gens est:
Arma tamen nullus sumit iustissima vindex; Omnis amore sui ut scera nostra monet:
Nullus Diffusi sanguinis ultor adest. Sed magis illa mouet, quae tot constanter in annos,
Ruricolae, cuies, cleri, coguntur inique Intermerata suo Russia flore manet.
Per concepta piam verba negare fidem. Huic timeo, Omnipotens: huius tibi supplico causa:
Qui negat hanc habet egregios, fortesque Hanc commendatam contueare, precor.
patronos: Sic tua Panchaeis fumabit odoribus ara:
Vir constans, causa vel meliore cadit. Lucebitque sacro priscus ab igne focus.
Heu, quantos alto gemitus e pectore ducunt, Haec ego sensa meo dum volo pectore moestus,
Quorum proscriptae diripiuntur opes: Incipioque sacra surgere fessus humo:
Aut, qui iamdum tenebroso in carcere clausi, Ecce rotundo nova coram me luce columna
Splenduit, hic media quae stat in Aede uctus Pessima mox comitata tyranni poena
Aspicio video iuxta sublime columnam tyrannum est:
Procero quendam corpore stare uirum. Optima Martyrij praemia Martyr habet.
Est pius in sacra visus mihi veste Sacerdos: Illum corrosere crepanti dente Molossi.
Floridus ore: niger lumine: fronte gravis. Hunc iusto nostras Orbis honore colit.
Fulua manus ambas obducit aluta latenteis: Huic me commendo populum commendo fidelem.
Annulus in digitis eminet aureolus. Hic mea sarmaticus vota Patronus habet.
Tecta coloratae distinguunt pectora gemmae: Surgo sacram moesto Rupellam desero vultu:
Rasum ornat duplex infula dia caput: Sauromatam video, percelebremque Virum.
Laeva pedum gestat; divinum dextra favorem (Stanislaus erat rediens Orechovius una,
Largitur; dandum, vox taciturna probat. In Roxollana nobile gente decus).
E tumulo redivivus homo, supplexque resurgit: Is voluit certam moeroris discere causam:
Consistitque, sacros Praesulis ante pedes. Causam moeroris cum didicisset, ait.
Sarmata visus erat mihi Stanislaus, opinior. Quam facis ante deum moerens, nostruque
Inclytus insigni Praesul honore potens, Patronum,
Quem Boleslaus, decurrens arce, tyrannus Iustis in rebus iusta querela tua est.
Consciderat rigido militis ense sui: Non tamen ex omni est Ecclesia parte relicta:
Membraque particulis, eheu, concisa minutis, Non unus curat pascere Pastor oueis.
Hoc circa templum spaserat illa sacrum; Nam Deus in Coelo Regum Rex ille supremo,
Ut fera in hoc proiecta voraret bestia campo: Cuncta sub imperio continent ima suo.
Aut a carniuora diriperentur aue. In terris etiam susceptum nauiter imis,
Quator huc Aquilae demissae Coelitus albae Dirigit imperium quisque Monacha suum.
Pennis actutum prosiluere citis. Est Pius Italicis pastorum Pastor in aurius,
Haec segmenta, suis rostris: haec unguibus, acres Qui totum Domini seruat Ouile sui.
Collegere, novo, ferme mimisterio. Pastores sanctos patulum dimittit in Orbem:
Continuo collata suis compagibus illa Panduntur gregibus pascua laeta pijs.
Concreuere, velut (mira stupendo) prius. Quos videt insigni multa uirtute micare;
Defuit at dexter toto de corpore pollex: Omnigena doctos arte ualere Viros,
Detinuit clerum sollicitudo pium. Hos habet in pretio: titulis hos ornat honestis:
Parua manet spectans septem piscina trionem His tribuit propriae Stemmata clara Domus.
A templi paulum fronte remota iaced. Hos non est omneis hodie memorare necesse,
Hanc Aquilae properant circumuolitare sagaces: Quos memorat Virtus, nobilitatque sua:
Exploratrices esse videntur aves. Unum de nostra memorabo gente profectum,
In media radius piscinae parte coruscus Qui lucet meritis clarus ubique suis.
Cum tremulo motam lumine lustrat aquam. Cuius sancta fidem firmat confessio sanctam:
Qua, sese unda movet, radius se fundit eadem: Haereticosque reos impietatis agit.
Hoc, illo, radius statque fugitque loco. Ianua quo Christi sridens e Cardine pendet:
Ecce tibi grandis medio super aequore piscis Voluunturque tua Petre, sub Aede fores.
Exilit, et nitidas saepe refindit aquas. Praesule quo felix sancto se Varmia iactat:
Resliquet intellecta: venit piscator: et arte Quem vocat eximium prussia grata Patrem.
Pisciuorum capiunt retia tensa lupum. Quid te detineo multis fine nomine verbis?
In caeso pollex humanus ventre repertus, Stanislaus is est Hosius ille Pater.
Adque suam profitus crevit, ut ante manum. Huic dedit ille suae Medices insignia gentis;
Omnia cum toto creuerunt corpore membra. Hunc Pius ingenuo Quartus amore colit:
(Excedit debiam dictio certa fidem) Cardineo dignatus eum redimire galero,
Hocque loco furtim tacito sunt condita luctu: Supremoque Patrum consociare choro,
Spiritus aetherea uiuit in arce pius. Quo vero magnos incusas nomine Reges?
Nam Deus excepit multa virtute propatum: An ducunt nocuis otia lenta moris?
Martyris et facti plurima signa dedit, Maximus Austriaca Rex Aemilianus in ora,
Qui Boleslavo pro Christi plebe tyranno, Qui meruit titulum Coesar habere nouum,
Talia praesenti fervidus ore dabat; Legatos mundi cunctas dimittit in oras,
Non licet humanis catulos apponere mammis: Collapsam retined restituitque Fidem.
Non licet infanteis lacte fouere canum. Illius Andreas modo Burdelatus amicus,
Clamque palamque gravi compescens voce Eloquio praestans, integritate nitens,
tyrannum, Qua pia nunc Antistite Quinqueccelesia gaudet,
Propter vera malo verba molestus erat. Et reparat vires collabe facta suas:
Hilarion Jaroszewicki 191
Venit ad Augusti praecelsa palatia Regis, Semina maturis iacuiuntur frugibus apta,
Legatumque pia mente disertus agit. Quae summi repleant horreo sancta Patris,
Antiquioque Fidem, persuadet honore colendam: Hac quibus in vita felix vescatur optimis:
Firmat constantes, instabiles statuit. Et robusta Dei crescere Sponsa queat.
Haec facit ore, facit concinnis omnia scriptis. Empyreo Sanctos Coelo reuocare Laboras?
Haec facit ad summum per sua vota, Deum. Defunctiam sunt munere quisque suo.
Omnis iure tibi merito charissima gens est? Cesserunt alijs fato Pastoribus aequo,
Charior est patriae gens ea Sarmatiae? Qui sumptas obeant, continuentque uices.
Nonne Sigismundus Rex inclytos ille Polonus, Praestat in hac Craci Padnevius urbe Phillippus,
Augustus Patriae gloria magna suae; Dignatus tanti Praesul honore loci.
Eligit ex multis Pastores millibus unos, Qui plenum Christi conseruat Pastor Ovile:
Qui reserent Christi pascua laeta gregi? Et qui Nestoreo dulcius ore sonat.
En Generosus in hoc Iacobus Uchanius orbe, Qualis erat quondam Graiae Chrisostomus orae:
Summus Gnesnensi Praesul in Aede sedet. Gregoruis Latio Magnos in Orbe Pater:
Quae docet, illa facit: mandatque auditque Qualis apud Magnus Lubrantius ante Polonos:
Optima constituit pessima destituit. Eximium Vatum Critius ille decus:
Ad sacras Evangelium depredicat oras: Qualis apud nostros Tomitius ante Minores:
Suffulcit Christi firma columna Domum. Musaeisaimuel fama benigna sacri.
Nobilium natis proprio fovet aere magistros: Andreas pietate pios Zebridovius aequans.
Nulla vacat studio Praesulis aula bono. Discipulus Batave doctus, Erasme, tuus.
Hilarion Jaroszewicki
Declamatio seu Post Peractum veteris Anni Funus Electio
Cum feliciori, Purpurascentis Dei Hominis, Regisque Regum: Augurio Novi Anni.
September
Furibundum ne perversae Infelicitatis, an fausti ominis tempus, hodie advenisse ignoro. Nescio,
an volubilia et fallacia modernis annalis Cursus nostris diebus successere momenta. Nunc aliquantum
et si subitaneas variarum Rerum vi cissitudines experiri tamen liceat. Dubius ancepsque haereo martis
nem ferrentis incendia, an togatae Pacis victrices refrigerascentes Palmae ad sat opulenta horrea, me
amplis abundam fructibus cererem Compellunt. En hinc invidiosi aquilones superbos augustarum ar-
borum vertices frangunt. En isthinc chamelica mortalium manus dulces a Pomona eripit fructus. Hinc
exquisitus onerati Bellarijs Currus ruunt, isthinc Lapata fructifero plusquam Athlantis pondere Prachia
ingemiscunt. Hinc profunda implent cellaria, illinc publica fori in arena stupenda repraesentatur felicitas.
Porro omnium exantlati longa expectatione animi, in omn placida fructuam collectione conquiescunt.
October laudat septembrem
Pervenustum inte september antiquitatis animadverto exemplar, cum ipse augustus Tytan tuam
Libere veniens in Libram, inter eximia orbis praetia, tuas Numerat virtutes. Quam potens dextra tua, quam
dum astra poli in bilance reponit, velocibus imperat minutis, non plus ultra Dies noctesque extendere
quam ad duo orbis Luminaria, primum radiantem Phaebum, alterum valeat te septembrem. Zyzypheo
iam humanum Librabit pondere genus, cum Platonis haec Libra tua, veridico sui Ingenij Libramento,
Levia mancipataque mortalium ponderabit facinora. Hinc discat improvida magnanimo generositas,
discat quanta quanta est Latepatentis orbis mortalitas, triumphalibus Coronare Laureis septembrem,
qui contrari antibus iustas Dei Plutonis recensendo ac inferendo pænas, primo Pricipe adorat.
September
Perbelle nosti tantam Nominis mei magnitudinem, nimirum september sum mensis, ex haebra
ico aethanin, plusquam achillei roboris, mensis virium intitulor. Ast Ego solenniores in te October cele
brando virtutes terna tibi auspicato Ingenij documento inscribo Encomia. Primum faecundissimos mise
randis augustus ipse mortalibus aureos colligis imbres. Secundum fessos laboribus Incolas terrae principali
muneraris Commodo. Tertium quod maius ipsa augustissima Regina cunctis cum opulentijs aetas intra
tuos auscultat Lares.
October
Nolo hic meas optimas quibusque melioribus me faventes enarrare Beatitudinis sortes tanta
enim tua intra viscera enarro esse Commoda, quae ec aurea mea gemmeam adiustitiam bilance pon-
derare queam. Ne numerare plura in hac spectassem Libranda Commoda, satis Loquar commoda In-
finita. Praeterea quem adversa humanae vivendi conditioni inforunia, saepe ex furibundo contrariorum
ventorum influctu experiantur. Per sidera Iovis tuumque in Me faderatum enimum iuro September, ista
haec me infortunia supraemum testor, me continuo duris in Rebus egestas flagellat. Intollerabiles Ruina
rum impellunt Casus. Hinc incessanter ponderosis plumbeis Mars pluvijs fativat illinc invida pestis imme
dicabili Cunctos inficit morbo. Hinc splendidae Caecorum nubes, illinc Cymmeræae umbrae, hinc contra
riae insultandi aurae, illinc pallescentes morbi tristisque senectus, et male suada fames turpisque undique
grassatur egestas. Porro malignantes furentium tempestatum praeferre labores, horrendosque aq-
uilonum insultus, natum, october vivere sum, in octo millena miseriarum expositus experiri infortunia.
Nunquam tantas alternantis fortunae vices expertus, quantas mihi invidiosus et insatiabilis hel-
luo tempus imposuit frenas. O me summum quondam per vos universi orbis directorem. Nunc testor
minimum esse. O Sol spirabile Lumen Deorum qui mihi roseus purpureusque videbaris, nunc mero
Ecclypsis calculo annotatus, nudus Indianum contemplaris. O Nubes! quibus nimio defendebar ab aes-
tu nunc vobismet ipsis, in omne tempestatum expositus malum. O stabilia mihi quondam sidera! et ad
obsequendum parata, nunc ipsa errantia facta, nec non me gyro errorum implicastis. Te in testimoni-
um posco adamanda tellus ignoras ne me tantas habuisse opes, nunc solus Cornu copias ferrato manci
pio plenas experior miserias. Non sine scientia et quatuor partibus orbis de meo fuit maiestatis augus-
tali, ast modo primum in ultima postremus sublimitate experior fatum. Ad invidiam rapiebatur antiqua
mortalitas, contemplando meas copiosas divitias, nunc cernat posteritas, qualibus ipse egenus utor in
commodis. Certo iam mei magnitudinem mentita est fama, en miseriam testem, mihi augusta vix ancil-
labant Dominia, nunc nec straminea sufficit gaza Rumpe moram, ipseque hanc intrare poteris maies
tatem, o september, in qua cuncta visurus sydera, quae togatam praeferunt pacem et cruenta simul
martis Lorica indutam ambiunt. Quibus praeesse quondam principalibus Planetis meum praecurrerat
Nomen nunc subesse studet. Vere Dominum me cognoscas vel exinde, dum aliorum subiaceo Domi
nio. Eheu! quo ferrea sine tempore mihi superfluunt saecula. Et fortuna volubiles Rotas in aniter volvit.
Heu quam Ludit in humanis Divina potentia Rebus. Ast fallor, potius cuncta solus spatiosi solis quia
caelorum collocatus alto in solio possideo voluptates.
November
Ne miremi ambitiose propria Laude volantes septembris Octobris qui animos, hi enim in humili
existentes magnitudine, magna quaeque praestare nullatenus videntur, imo vilia dum mollia sua inex
iguitate colligunt Bellaria. Recenti complector memoria (quam nec dum invidus causavit Lethes) quan-
tas utrique cruento mananti sudore in Ruinas dedere colono, Ille pendulas furenti ventorum turbine
atterens aristas, stare sed non sine detrimendo nativae usu virtutibus edocuit. Hinc renidentes spetio
so foliorum fructuumque germine arbores ad madidas grati refrigerij umbras, gelido amburens aestu,
nudas spectando Dolori reliquit. Auguror plenusque fidei pronuncio, imbelles utriusque Curas, in Lan-
guido infidae spei auro, in infecto progenerandarum incendia gemmarum contagio, in gracili Praxitelis
per tumutuantem solis influxum argento positas insitasque. Non Unius Apellis tabulas exanimabunt,
non spirabunt in animis, nec desiderari non desinent. Omnius Loco excusationis erit, quod fecerint
quibusvis famem non famam, plauctus non plausus, pudorem non favorem, arcana non Libertatem,
paupertatem non divitias facient triumphis.
Nicolaus Tulpius
Observationum Medicarum Libri tres
Respiratio per aures
Latitant in ore humano, duo angusti ductus; adscendentes utrimque, ad latera maxillae versus
aures; quarum ingenito aeri ut advehunt pabulum: sic concendunt interdum exitum per aures, spiritui;
ob gutturis angustiam, alias hominem certo suffocaturo. Uti id bis a nobis observatum in illa respirati
one, quae non trahitur, nisi recta cervice: orthopnoe vocant Graeci. A cuius periculosissimi morbi suf
focatione equidem vidi duos aegros liberatos: effuso spiritu, per vias iam commememoratas. Quod
auxilii genus, forte quoque animadvertit olim Alkmaeon Crotoniates: afferens propterca, capras auri-
bus sperare. Non quod crederet illis omne spirandi officium esse ab auribus: sed quod nota verit non
nunquam, hac via non leve levamentum accedere pulmonibus a spiritus diffucultare oppressis. Docet
uticue haec ipsa via: cur surdi acutius aidiant aperto quam occluso ore. Adscendit quippe per illam cum
aere etiam sonus: ineveniens interdum aurem intus non tantum laesam quantum videtur indicare ex-
terna surditas. Quibus addo per hos ipsos ductus offendi interdum non parum illorum aures: quos plus
aequo infirmavit lues venerea: quibus aures subinde adeo sunt tenerae: uteas laedat non tantum aer
frigidus, sed etiam qualiscunque strepitus, inaequalius per os ad aures transiens.
Gabriel Rzaczynski 193
Catalepsis ex amore
Iuvenis Britannus, impensius (ut solet illa aetas) amori indulgens, perculsus fuit adeo vehemen
ter ex inopinata matrimonii repulsa: ut obriguerit instar stipitis; sedens in sedili suo νάτοχα, sive deten
tus, sive congelatus, per integrum diem: retinensque continenter eundem situm, et oculos non minus
apertos; atque olim simillimum adfectum delineavit Galenus, comm. II in prorh. cap. LV.
Aqua figura, ne latum quidem cum recederet unguem: iurasses certo, te statuam potius, quam
hominem videre. Adeo quippe fuere omnia non modo rigida, sed plane immobilia. Verum ubi exclama-
retur, alta voce; rem ipsius meliori esse loco, et cupitam habiturum amicam: modo ad se reverteretur,
prosiliit confestim ex sedili, et quasi excitatus ex profundiore somno, rediit actutum ad se, disruptis
protinus illis vinculis, quibus ipsum arcte illigaverat, tenacissima haec catoche.
Gabriel Rzaczynski
Historia Naturalis Curiosa Regni Poloniae (Sandomiriae, 1721)
De salibus mineralibus.
Mineralia sunt, quae ex terra effodiuntur, Metallica, quae producta liquefieri possunt, ac diduci.
Fossilia hic enumeranda, sub nomine Salium veniunt, per Salem intelligendo corpus minerale, in aqua
solubile, saporis diversi.
Alumen, Hałun, est salsugo terrae mineralis, constans spiritu acido, et sale terrestri caustico.
Varia genera ejus apud Dioscoridem, et Matthiolum assignantur. Naturale reperitur in venis, artificiale
excoquitur e terra, vel aqua, vel Iapidibus aluminosis. Ejus usus externus praecipuus est in angina, put
redine gingivarum, tumore pedum. Dantur montes aluminosi in Polonia. Dlugossus Hist. Pol. L.1. In Cuj
avia ad Koschelicz, olim alumen coquebatur. Tabula Geograph. ab Henneberg edita. Aluminis fodinam
extitisse ad Odolany testatur Thurneissern. in Alchimia Magna.
Nitrum, Saletra, a Nitria Aegypti dictum, est sal sulphureum, salsoamarum, Chimicis Cerberus,
Anatron, Sal infernalis. Nativum Alexandrinum coloris rosei, ejusdem Neapolitanum, flavescens Puteo
lanum. Triplex apud nos datur. Primum in muris lapideis, striarum instar pendens; secundum adnatum
rupibus; utruque Graecis Aphronitrum, Sal petrae Latinis. Factitium tertium, sive Sal nitrum ex aqua
nitrosa, aut ex terra, nitroso femine imbuta, non sine lixivio praeparato, percolato, et per ignis calorem
exhalato. Descriptus fusc, a Siemianowicz Litvano in Artilleria, accuratus modus praeparandi, clarifi-
candi Sal nitrum. Virtutes medicinales Nitri, a Schelhamer in Tractatu de Nitro, enumeratae. In Polonia
opificium excoquendi Nitri, seu conficiendi Halonitri passim exercetur. Weber in Discursibus Curiosis.
Fodina Nitri apud Visliciam extitit. Cromerus, et Sprengerus in Polonia. Sal nitratum Podolia abunde
suppeditat. Opalenski in Polonia Defensa. Materiae salnitrosae plurimum erui videram in Podoliae
desertis, inter Bohum et Borysthenem, ubi post campestria commissa praelia, in foveas sunt conjecta
cadavera, super foveas, immensae moles terrae eminent: de quibus post multa annorum intervalla,
materia dicta depromitur. Siemianowicz in Artilleria. Unus ex Illustrissima Familia Koniecpolsciorum,
ante dislimitationem cum Turcis factam, regnante Joanne III, ex bonis hereditariis in Podolia, et Ukraina;
Salis nitri octo millia pondo (nobis Kamieni) singulis annis percipiebat, typis dato elencho amissorum
oppidorum, atque pagorum, deducente. Ex Podolia, et Russia Rubra Gedanum deportatur, inde Bal
thico mari, nationibus exteris transmittendum in copia.
Sulphur, Siarka, Agricolae pinguedo terrae, vi caloris expressa, aliis resina terrae permissa aci
ditati chalcanthosae seu vitriolicae. Nativum sive vivum, Graecis Apyron, id est, ignis expers, purum,
solidum,interdum scissile. Factitium sive mortuum, ignem expertum, vel ex vivo impuriore, vel pyrite,
vel lapidibus aliis educitur; aut ex glebis, aquisque sulphureis excoquitur. Conducere in pestilentibus
febribus, phthisi, asthmate, catarrhis, tussi, traditur a Schrodero in Pharmacopaia: ubi et Spiritus, Oleum,
Balsamus, Lac, Tinctura, Flores sulphuris describuntur. Prodiit et Untzeri Tractatus de Sulphure, ejusque
medico usu. Uberrimae venae apud Polonos Sulphuris. Gotofredus in Archontolog. Cosmica, Stephani
Dictionar. Hist. Geographicum. Montes sulphurei suntin Polonia. Dlugossus Hist. Pol. L. 1, Munstorus
in Cosmographia. Fodinae sulphureae in villa Swoszowice inventae ad Cracovia. Lipski in Practic Ob-
servationibus, In eodem Palat. Craco., e montibus sulphureis haud pridem inventis, materia extrahitur
ad eliciendum sulphur in fornacibus. De hac, Wormius in Musco adnotavit sequentia. Sulphuris Cracov-
iensis minera, lapis est cinereus, ponderosus, durus, in aequalis, albicantis sulphuris venas, hinc inde
per totum corpus dispersas habens, quae subinde flavescunt. Arte, purum ab impuro separandum, ut
inservire usibus possit. Effoditur sulphur, et in Charkloviensibus sylvis vicinis Hungariae. Ad Dobrzin-
iam, in ripa Vistulae legeram fragmenta lapidis nigricantis, gravis, friabilis, sulphur maxime redolentis,
Flores Sulphuris, nihil aliud sunt, quam Chymica arte sublimatum, subtilisatum, pulverisaram vulgare
sulphur. Quibusdam tamen in locis, natura sponte sulphur sublimat, ope ignis subterranei, unde scis-
sille manet; quod juxta Cracoviam, aeque in Polonia, ac in Regno Neapolitano, juxta Puzzoli oppidum,
se dat inveniendum, Marxii in Museo Materialium testimonio. Non minus montes ignivomi, Aetna, Ve-
suvius, etc, ejusmodi sulphur ejiciunt.
Carolus von Haartman

Casus Chirurgici Quorum Primum Vulneris Scilicet Contusi Capitis cum Fractura Cranii
Casus Primus
Fuit aeger, cujus historiam hic e schedis nostris transscribimus, Rustici cujusdam e pago prope
ad urbem nostram famulus, nomine Johannis Matthiae filii, corpore carnoso et robusto, aetate 21 an-
norum, et nimium deditus potationibus. Orta vespere nostrum inter et alium confamulum quendam,
cum quo antea in amicitia vixerat, rixa initio verbis certabant, ambobus vero, ut videtur, a spiritu fru-
menti nimio capto incitatis, alter ille malleum sutorium qui ad manus erat, occupatus enim fuerat aeger
noster in opere sutorio, prehendens, hujus nostri caput rotunda mallei parte tanta cum violentia per-
cussit, ut mox dilaceratis integumentis magna e vulnere oriretur haemorrhagia quae finem poluit rixae.
An laesus animi deliquium perpessus fuerit, nec ex aliis nec ex aegrotante ipso comperire po-
tuimus, quamquam quidem suspicari id licet ex violentia ictus et magnitudine laesionis. Terrefactis
tunc adstantibus ob sanguinis profluvium vehemens, quod cum solitis remediis sistere non possent,
Chirurgum quendam ex urbe acciverunt, qui inspecto vulnere et fracturam cranii inveniens, deliga-
tionem ad cohibendam haemorrhagiam applicavit, vulneratumque ad Nosocomium Urbis ducendum
suasit. Praeter haemorrhagiam vero de nullo malo conquestus fuerat aegrotus, nullum habuerat dolo-
rem capitis, nullamque nec vomitionem nec nauseam perpessus erat.
Postera die, quae erat 21 Mensis martii anni superioris, aegrotantem visitavimus eumque con-
scium sui parumque de dolore ullo conquerentem invenimus. Erat tamen facies rubicunda, pulsus
naturali tardior, et vertiginem debilitatemque sentiebat insignem. Remota vero deligatione quo ipsius
laesionis naturam cognosceremus, haemorrhagia oriebatur e vulnere dilacerato, ad lingitudinem pol-
licis cum dimidio supra angulum anteriorem superiorem ossis bregmatis sinistri inflicto. Quod ubi dig-
ito et specillo exploravimus, tracturam cum depressione ossis nominati adesse intelleximus, tantaque
sentiebatur depressio quasi margo ejusdem sinister sub margine ossis sani adjacentis submersus
fuisset, pars vero ossis fracta ita soluta, ut digito imposito deprimi aliquantulum posset.
Quo igitur accuratius nobis explorare liceret indolem fracturae, incisionem ibidem fecimus cruci
alem, qua facta fractam ita et depressum vidimus ossis parietalis sinistri partem fere circularem, mag-
nitudine imperiales argentei Russici, in angulo superiori anteriori nominati ossis, ut fere omnino soluta
a circumjacentibus ossibus sentiretur. Hic dum erat status aegrotantis periculosus, justum et neces-
sarium duximus partem ita fractum et prope solutam amovendam esse, ne orta caries duram orrepa-
rabiliter laederet matrem, et quamquam nulla aderant symptomata graviora, qualia fuissent paralysis,
stupor, spasmi etc. confestim operationem poscentia, ne mora tamen inutili et forsan noxia curationem
differremus, continuo ad eandem perficiendam aggrediebamur. Primo igitur elevatorii ope fecimus
periculum ti ita ossis fracti eductionem perficere possemus; quum vero incassum evasit tentamen
nostrum, magnaque haemorrhagia ad saltus per fracturam vehementer prorumpens majoris cujus-
dam sanguinei receptaculi et quidem, ut suspicavimus. Sinus longitudinalis laesionem indicaret ad mo
dioli usum statim confugimus applicatis antea plumaceolis duram matrem inter et os ad haemorrha-
giam paululum cohibendam. Dilatata igitur incisione cruciali, primum quidem periosteum ad latitudinem
coronae trepani, ope respatoris, ab osse denudavimus, deinde vero, ut solent Chirurgi, terebello acu
minato, perforator dicto, in centro orbiculi exscindendi circumagendo foramen efficimus tandemque
ipsam coronam unius pollicis diametri, cylindricam, trepanum mas qualem vocant, aptando stylo acuto
in medio ejusdem affixo in foramen perforatore factum, ad anteriorem partem fracturae fere in an-
gulo ossis applicavimus, eoque modo ut pars coronae super futuram sagittalem collocaretur. Terebra-
tionem vero cauta et levi manu repetiusque frequenter institutis explorationibus cum penna anserina,
in specilli formam excissa, in altitudinem foraminis, lente perfecimus, postquam antea sub media op-
eratione, vel quamprimum coronae circumductione sulcus annularis factus fuit in quo ipsa corona fir-
mius potuit circumagi, clavum vel in medio coronae fixum terebellum removissemus.
Peracta vero ita operatione, cujus sub initio satis magna erat haemorrhagia, quamque fortissi
mo perpessus est animo aegrotans, et partem orbicularem trepanatione excissam et ipsum tractum
frustum facile absque omni vi forcipe eduximus, duramque invenimus matrem a cranio nonnihil ad
Alexander de Walther 195
margines fracturae, praesertim vero sinistrorsum ad orbitam versus, longitudine pollicis solutam et
sanguine coagulato tectam; in Sinu vero Longitudinali vulnus conspiciebatur minutum, ex quo et nunc
sanguis abunde prorupit et haemorrhagiam illam vehementem ante operationem ortam fuisse credi-
mus. Remotis igitur cultro lenticulari circumducto spinis in margine foraminis inferiori hinc inde emi-
nentibus, levique manu depurato vulnere a scobe post terebrationem remanente et a sanguine co-
agulato, turundam Oleo Terebinthinae tinctam in vulnus Sinus longitudinalis imposuimus, duramque
matrem linteo carpto tenero obteximus, impositisque deinde spleniis cum fascia triangulari, mitra
dicta, omnia firmiter deligavimus. Aegrotus vero ad vires non nimium fractus, ipse in conclave suum
cubitum semet contulit. Ordinabantur: fomentationes frigidae in caput applicandae, dieta tenuis et
potio laxans e salis Anglici (Sulphatis magnesiae) uncia confecta.
Alexander de Walther
De Mechanismo Implicationis Pilorum In Plica Polonica
Minimae mihi in animo est, ex mea experientia symptomata hujus morbi adumbrare, quamvis
hoc esset utilissimum, quia multi medici parum critice de iis tractant, sed mihi neque satis vacabat
neque satis diu in illis regionibus degere poteram, neque ad res medico-practicas satis exercitatos
oculos habeo, Ut vero majorem fidem mihi faciam, non negabo, me non salum non potuisse, sed ne
voluisse quidem, studium hujus morbi ab innumeris de illo scriptis perlegendis incipere, sed tum de-
mum ea consuluisse, quum fere per biennum summa diligentia partem corporis in morbo maxime no-
tandam, capillos observassem, quo melius, subjecto fundamento firmiori, theoriarum variarum usum
et auctoritatem aestimate possem. Aliter tamen agendum est in exponenda disquisitione, quippe
multo facilius quaeque intelligentur si primum opiniones scriptorum in universum explicaverimus.
Innumerae de plicae Polonicae natura opiniones in duas potissimum partes discendunt 1) Eo-
rum qui contendunt morbum esse localem; quo pertinet omnis dermatopatholodorum grex inprimis
Alibert, a quo morbum illum, secundum signa external in plicam virilem et feminineam, divisum esse
constat. Quaenam pars capillorum degeneratione affecta sit, inter scriptores non convenit, plerique
tamen designarunt radicem, h.e. bulbum, alii vaginam, alii alias partes.
2) Eorum qui plicam ducunt morbum universalem, iidem existimant aimplicationem crinium non
esse signum necessarium sed tantum habendam, pro evacuatione critica. Eam exercere vim miti-
gantem in omnia phaenomena generalia quae praecesserunt isque potissimum fieri ab initio, repetitis
vero accessionibus morbi, plicam haud raro tantum comitari, non finire molestias universales. Hujus
opinionis sectatores autem abeunt in duas sectiones, alteri enim contendunt plicam esse morbum sui
generis, cui sententiae plurimi addicti sunt, Homoeopathici praeparabant olim Plicium, quod isopath
ice interne adhibebant! Haec theoria, quam primus Starnigelius laudasse videtur est ancora sacra lon
ge plurimorum on Polonia medicorum, et abiit in superstitionem plebis. Plicam reperiebant tum Syph-
ilidi similem, tum Lepra[e], tum arthritidi, fuerunt etiam qui ulcera plicosa peculiaria describerent, et,
exanthemata plicosa, quin alii medici loquuntur de pica et semilibus sensationibus plicosis subjectivis!
Ex novissimis Oczapowski 1) odore cognoscere se contendit plicam in sanguine emisso et calefacto.
Contra alii, qui de universali plicae natura non dubitant, omnes morbos opinatur plica finiri pos-
se et omnia momenta endemica tantum in crisi diversissimorum morborum apparere. hanc opinionem
potissimum defendit Marcinkowski 2) eujus librum mihi tantum ex recensione Remackii quae legitur
in Schmidis jahrbuecher 1843 II; innotuisse vehementer doleo.
Tertia theoria est eorum, quo omnino negant, esse morbum talem, qualis plica vulgo describi-
tur, sed cum multi, illam non modo finem praesentium, sed etiam remedium praeservativum futuro-
rum morborum esse credentes, quoqunque modo crines implicare studeant, implicationem illam arte
et consulto fieri per immunditiam et negligentiam circa caesariem.
Quum mihi propositum sit, in hac commentatione potissimum de mechanismo formationis pli-
cae agere simul explonere quid ex meis praeparatis et observationibus saepe repetitis cognoverim,
iterum atque iterum monendum videtur, res ipsas cognitas in hac quaestione diligenter separandas
esse a conclusionibus; dein vero, quum hic de applicatione legum physiologicarum agatur, prosperum
exentum hujus modi omnis disquisitionis pendere solum modo a quaestionibus physiologicis plus mi-
nusve bene persolutis, quibus sequentia superstrui possint. Ad anatomiam microscopicam plicae po-
lonicae perpauci hucusque contulerunt, fortasse quia excepto lemberg in terris ubi plica regnat, nullae
dum sunt universitates litterarum, microscopium autem in manibus medicorum hujus quidem regionis
rarissime invenitur. Quare factum est, ut omnes hujus morbi observatores microscopio usi, inter med-
icos terrarum confinium exstiterint, uti Remak Berolini ) Schmidts Iahrbuecher 1845. Heft II) Baum Ge
dani (Rusts Magazin, - Munter Mullers Archiv 1845 Heft I. in adnotatione ad Guensburgii comentatio
nem) Guensburg Wratislawiae, Bidder Dorpati (Muller Archiv 1840 Heft V) ego Kiovae. Omnes excepto
Baumio consentiunt, capillos plicae plerumque a sanis capillis non differre, tamen observari in illis
solito majorem differentiam diametri, aliquando solutionem erinium in fibrillas primitivas, ita ut peni-
cilli speciem prae se ferant. Ipse ejusmodi observationibus ineumbere coepi inde a mense Julio anni
1845 cum urihi copia facta esset et praeparata Musei nostri, et nonnulla recentia examinandi. Quibus
quidem ex observationibus plicae polonicae hoc modo dividendae mihi videntur.
Primus ordo. Plicae sine vegetabilibus, quae aut magna copia partium pingivum notabiles sunt,
aut iis fere carere videntur. In his praeparatis apparebant sub microscopio a) magna copia cellularum
epidermidis, in quibus tamen granula molecularia et nuclei a Guensburgio descripti (Comptes rendus
1843) minime semper animadvertebantur. Cellulae illae crinibus adhaerebant sed facile a crinibus vel
in aqua maceratis removeri poterant. b) Crystalli qui quidem raro tam bene conservati erant ut forma
eorum crystallographica agnosci possit. Saepius vidi inter eos tabulas rhombicas, nunquam vero ob-
servare contigit crystallos cubicos vel octaedricos salis culinaris, neque arborisationes quales ammo-
nium muriaticum formare salet. c) Materia fusco-flava amprphum granulorum sub forma (sc. materiae
extractivae). d) Cellulae amylaceae quarum in nunnullis praeparatis tanta erat copia, ut solis ab iis
conglutinatio orta esse videretur. e) Fila plurima, variarum telarum. f) Plumulae. De diametro crinium
postea uberius agam. Hujus generis plicae ope aquae fere plane explicabantur, et formam habebant
modo placentae modo funiculis similem, sed nunquam in iis tantam massae interpositae copiam ani-
madverti, quantam in plicis sequentis generis.
Plicae materia pingui notabiles. Earum formae maxime voluminosae, ipsaeque fere omnes pla-
centae instar conglutinatae erant. Hujusmodi plicae, licet per plures hebdomades in aqua maceraren-
tur, ipsa tamen aqua sub finem macerationis filtrata fere pura manebat: sub microscopio autem ap-
parebant per multae cellulae epidermidis crinibus agglutinatae. In iisdem plicis aetheris vel alcoholis
absoluti ope facile pili explicabantur, quo facto vel accuratissima investigatio nullam in crinibus formae
mutationem monstrabat. Idem apparebat si pili digitibus terebantur, quo tamen stratum pilorum squa
mosum aliquando violabatur. Hoc loco statim monendum est magnam istam pinguedinis copiam min-
ime semper, arte crinibus illitum esse. nam contigit mihi duarum nobilioris conditionis feminarum plicas
examinare; et illae quidem nunquam se hoc remedio cosmetico usas esse affirmaverunt, qui caesaries
jam per se satis pinguem adspectum praebuerit. Vix notandum esse videtur, haec duo genera non
certis finibus inter se separari, quia ex observationibus Krausii in secreto glandularum spiralium, cer-
tissime vero in glandulis sebaceis cutis adipem inesse patet, itaque semper in crinibus etiam reperiri
debet.
Додатки
Додаток 1. Парадигма всіх відмін іменників
I II III IV V
sg. pl. sg. pl. sg. pl. sg. pl. sg. pl.
m. n. m. n. m., f. n. m., f. n. m. n. m. n.
-us, -um, [різні -a /

Nom. -a -ae -i -a -es -us -u -us -ua -es -es
-er -on закінчення] -ia
Gen. -ae -arum -i -orum -is -um / ium -us -us -uum -uum -ei -erum
Dat. -ae -is -o -is -i -ibus -ui -u -ibus -ibus -ei -ebus
-um, = -a /
Acc. -am -as -um -os -a -em -es -um -u -us -ua -em -es
-on Nom. -ia
Abl. -а -is -o -is -e / -i -ibus -u -u -ibus -ibus -e -ebus
-e, -um, = = = =
Voc. -a -ae -i -a -us -u -us -ua -es -es
-er -on Nom. Nom. Nom. Nom.
Додаток 2. Форми дієслова esse у всіх часах і способах

не за загальними правилами. Крім того, це дієслово не має форм пасивного стану.
Теперішній час
Теперішній час дійсного способу Теперішній час умовного способу
(Praesens indicativi) (Praesens conjunctivi)
persona singularis pluralis persona singularis pluralis
1 sum sumus 1 sim simus
2 es estis 2 sis sitis
3 est sunt 3 sit sint
Теперішній час наказового способу

(Praesens imperativi)
2 es este
200 Додатки
Минулий час
Минулий незавершений час дійсного Минулий завершений час умовного способу
способу (Imperfectum indicativi) (Perfectum conjunctivi)
1 eram eramus 1 fuerim fuerimus
2 eras eratis 2 fueris fueritis
3 erat erant 3 fuerit fuerint
Минулий незавершений час умовного Давноминулий завершений час дійсного

способу (Imperfectum conjunctivi) способу (Plusquamperfectum indicativi)
1 essem essemus 1 fueram fueramus
2 esses essetis 2 fueras fueratis
3 esset essent 3 fuerat fuerant
Минулий завершений час дійсного способу Давноминулий завершений час умовного

(Perfectum indicativi) способу (Plusquamperfectum conjunctivi)
1 fui fuimus 1 fuissem fuissemus
2 fuisti fuistis 2 fuisses fuissetis
3 fuit fuerunt 3 fuisset fuissent
Майбутній час
Майбутній I час дійсного способу Майбутній ІІ завершений час дійсного
(Futurum I indicativi) способу (Futurum II indicativi)
1 ero erimus 1 fuero fuerimus
2 eris eritis 2 fueris fueritis
3 erit erunt 3 fuerit fuerint
Майбутній І час наказового способу

(Futurum I imperativi)
2 esto estote
3 esto sunto
Додаток 3. Лексичні мінімуми 201
Додаток 3. Лексичні мінімуми

Лексичний мінімум № 1 49. lingua, ae, f. – мова
1. aegrotus, a, um – хворий 50. longus, a, um – довгий, а, е
2. amicus, i, m. – друг, товариш 51. magister, tri, m. – учитель
3. amicitia, ae, f. – дружба 52. magistra, ae, f. – вчителька
4. amo, avi, atum, are – любити, кохати 53. magnus, a, um – великий, а, е
5. antiquus, a, um – стародавній 54. medicus, i, m. – лікар, медик,
6. aqua, ae, f. – вода 55. miles, itis, m. – воїн
7. bellum, i, n. – війна 56. mirus, a, um – дивовижний, а, е
8. bene (adv.) – добре 57. miser, a, um – нещасний
9. bestiа, ae, f. – тварина 58. mox (adv.) – скоро, ледве, трохи
10. bonum, i, n. – благо 59. multus, a, um – численний
11. bonus, a, um – добрий, хороший 60. nasus, i, m. – ніс
12. campus, i, m. – поле 61. narrо, avi, atum, are – розповідати
13. canto, avi, atum, are – співати 62. nobilis, e – шляхетний
14. caput, itis, n. – голова 63. noctu (adv.) – вночі
15. carus, a, um – дорогий, а, е 64. noster, tra, trum – наш, а, е
16. clarus, a, um – відомий, знаменитий, а, е 65. novus, a, um – новий, а, е
17. cochlear, aris, n. – мушля, ложка 66. oculus, i, m. – око
18. colo, ui, ltum, ěre – обробляти, шанувати 67. oppidum, i, n. – містечко
19. credo, didi, itum, ěre – вірити 68. orno, avi, atum, are – прикрашати
20. cresco, vi, tum, ěre – рости 69. parvus, a, um – маленький, а, е
21. crystallus, i, f. – кристал 70. periculum, i, n. – небезпека
22. de (Abl.) – з, від, про 71. periculosus, a, um – небезпечний, а, е
23. dea, ae, f. – богиня 72. periodus, i, f. – період
24. debeo, ui, itum, ēre – мусити, бути 73. plantа, ae f. – рослина
зобов’язаним 74. populus, i, m. – народ
25. defendo, ndi, nsum, ěre – захищати 75. proverbium, i, n. – приказка, вислів
26. deus, i, m. – бог 76. puer, eri, m. – хлопчик
27. dico, xi, ctum, ěre – говорити, казати 77. pulcher, chra, chrum – прекрасний, а, е
28. digitus, i, m. – палець 78. rarus, a, um – рідкісний, а, е
29. discipulus, i, m. – учень 79. Romanus, a, um – римський
30. et – і, та 80. Romanus, i, m. – римлянин
31. febris, is, f. – гарячка 81. ratio, onis, f. – розум, глузд
32. fecundus, a, um – врожайний, а, е 82. ruber, bra, brum – червоний
33. finio, ivi, itum, ire – закінчувати 83. sano, avi, atum, are – оздоровлювати
34. forum, i, n. – майдан, зібрання 84. schola, ae, f. – школа
35. Graecus, a, um – грецький 85. seco, avi, atum, are – різати
36. Graecus, i, m. – грек 86. semper (adv.) – завжди
37. herba, ae, f. – трава 87. servus, i, m. – раб
38. hortus i, m. – сад 88. severus, a, um – суворий, а, е
39. humanus, a, um – людський 89. silva, ае, f. – ліс
40. illustro, avi, atum, are – освітлювати 90. stella, ae, f. – зоря
41. inimicus, i, m. – ворог 91. studeo, ui, –, ēre – навчитися
42. injustus, a, um – несправедливий, а, е 92. terra, ae f. – земля
43. Latinus a, um – латинський 93. timeo, ui, –, ēre – боятися
44. Latinus, a, um – латинянин 94. Ucraina, ae, f. – Україна
45. laudo, avi, atum, are – хвалити, 95. unus, a, um – один, єдиний, а, е
прославляти 96. varius, a, um – різноманітний, а, е
46. lego, gi, ctum, ěre – складати, збирати, 97. verbum, i, n. – слово
читати 98. verus, a, um – справжній, я, є
47. liber, bri, m. – книга 99. vita, ae, f. – життя
48. liber, era, erum – вільний 100. vivо, xi, ctum, ěre – жити
202 Додатки
Лексичний мінімум № 2
1. acer, cris, cre – гострий 50. malum, i, n. – зло
2. adhibeo, adhibui, adhibitum, ēre – 51. manus, us, f. – рука, кисть
застосовувати 52. mare, is, n. – море
3. altus, a, um – високий, глибокий 53. mens, ntis, f. – розум
4. amica, ae, f. – подруга 54. moveo, movi, motum, ēre – рухати(ся),
5. animal, alis, n. – тварина зворушувати
6. annus, i, m. – рік 55. Musa, ae, f. – муза
7. arma, orum, n. – зброя 56. niger, gra, grum – чорний
8. ars, artis, f. – мистецтво, наука 57. nihil – ніщо
9. brevis, е – короткий 58. nobilis, e – знатний
10. carmen, inis, n. – пісня 59. nomen, inis, n. – ім’я
11. celer, eris, ere – швидкий 60. nullus, a, um – жодний, ніякий, а, е
12. cito (adv.) – швидко 61. omnis, e – увесь, всякий
13. civis, is, m., f. – громадянин 62. par, is – рівний
14. coelum (calum), i, n. – небо 63. pax, cis, f. – мир
15. communis, e – спільний 64. pes, dis, m. – нога, стопа
16. condo, didi, ditum, ěre – заснувати 65. pingo, nxi, ctum, ĕre – малювати
17. congrego, avi, atum, are – об’єднувати 66. Piper, is, n. – перець
18. copia, ae, f. – багатство 67. possessio, onis, f. – власність
19. cor, cordis, n. – серце 68. praevaleo, valui, –, ēre – переважати
20. cornu, us n. – ріг 69. quam (conj.) – ніж
21. corpus, oris, n. – тіло 70. ratio, onis, f. – розум
22. curo, avi, atum, are – піклуватися, лікувати 71. recipio, cepi, ceptum, ěre – брати, приймати
23. defensor, oris, m. – захисник 72. regio, onis, f. – край, ділянка
24. divitia, ae, f. – багатство 73. rex, gis, m. – король
25. ductus, us, m. – хід, протока 74. scribo, scripsi, scriptum, ěre – писати
26. dulcis, e – солодкий 75. severus, a, um – суворий
27. epistola, ae, f. – лист 76. sileo, lui, –, ēre – мовчати
28. etiam – навіть 77. sol, is, m. – сонце
29. facies, ei, f. – обличчя, поверхня 78. sonum, i, n. – звук
30. facio, feci, factum, ěre – робити 79. spes, ei, f. – сподівання, надія
31. felix, icis – щасливий 80. spurius, a, um – несправжній, я, є
32. fido, fisus sum, ěre – довіряти 81. sto, steti, statum, stare – стояти,
(semidepon.) наполягати
33. flos, oris, m. – квітка 82. tempus, oris, n. – час, скроня
34. flumen, inis, n. – річка 83. urbs, is, f. – велике місто
35. fortis, e – сміливий, сильний 84. venio, veni, ventum, ire – приходити
36. fugio, fugi, fugiturus, ěre – тікати, бігти 85. veritas, atis, f. – правда
37. habeo, ui, itum, ēre – мати 86. vetus, eris – старий
38. homo, ǐnis, m. – людина 87. via, ae, f. – шлях
39. hostis, is, m., f. – ворог 88. videо, vidi, visum, ēre – бачити
40. impero, avi, atum, are – керувати 89. virtus, utis, f. – доброчесність
41. impono, sui, situm, ěre – розташовувати, 90. vulnus, eris, n. – рана
покладати
42. inaresco, arui, –, ěre – висихати
43. invenio, veni, ventum, ire – знаходити
44. jucundus, a, um – приємний
45. jus, juris, n. – право
46. labor, lapsus sum, labi – ковзати, плинути,
помилятися
47. lacrima, ae, f. – сльоза
48. libri, orum, m. – діти
49. libertas, atis, f. – воля, свобода
Латинсько-український словник 203
Додаток 4
Латинсько-український словник
A
a (ab) (Abl.) – від aethereus, a, um – ефірний
abducens, ntis – відвідний afferens, ntis – приносний (у словосполученні
abeo, ii (ivi), itum, ire – йти nervus afferens – руховий)
abscessus, us, m. – абсцес affero, attuli, allatum, afferre – приносити,
absentia, ae, f. – відсутність повідомляти
absque – без, крім affor, fatus sum, fari – промовляти, прощатися
abundantia, ae, f. – багатоводдя, надмір agnus, i, m. – ягня
ac – та ago, egi, actum, ere (3) – діяти, зрушувати, робити
academia, ae, f. – академія agricola, ae, m. – землероб
accessorius, a, um – додатковий aio, ait, –, – говорити, погоджуватися
accio, civi (ii), citum, ire – кликати, запрошувати ala, ae, f. – крило
accipio, cepi, ceptum, ere (3) – отримувати, albus, a, um – білий
припускати alchimia, ae, f. – алхімія
accuso, avi, atum, are – скаржитися, звинувачувати aldehydum, i, n. – альдегід
aceticus, a, um – оцтовий aliquando (adv.) – колись, іноді
acidosis, is, f. – ацидоз aliqui, aliqua, aliquod – будь-який
acidum, i, n. – кислота aliquis, aliqua, aliquid – деякий
acies, ei, f. – вістря alium, i, n. – часник
acquisitus, a, um – набутий allergicus, a, um – алергічний
acta, orum, n. – дії, відомості Allicarnassus – =Halicarnas(s)us (os), i, f.
actio, onis, f. – вчинок alter, altera, alterum – інший
acutus, a, um – гострий alteratio, onis, f. – альтерація
ad (Acc.) – до altus, a, um – високий, глибокий
addo, didi, ditum, ere (3) – додавати alumen, inis, n. – галун
adhaeresco, haesi, –, ere (3) – прикріплюватися Aluminium, i, n. – алюміній
adhibeo, bui, bitum, ere (2) – застосовувати, aluminosus, a, um – той, що містить галун
закликати amarus, a, um – гіркий
adhuc (adv.) – досі, настільки amica, ae, f. – подруга
adiposus, a, um – жировий amicitia, ae, f. – дружба
adjuvans, ntis – допоміжний amicus, i, m. – друг, товариш
admiratio, onis, f. – подив amo, avi, atum, are – кохати, любити
admitto, misi, missum, ere (3) – припускати, amor, oris, m. – кохання, любов
відпускати amphibia, ae, f. – амфібія
admixtus, a, um – домішаний Amygdala, ae, f. – мигдаль
adscendo (ascendo), scendi, – йти вгору, звеличу- an – невже
ватися analgeticus, a, um – анальгетичний
scensum, ere (3) anastomosis, is, f. – анастомоз
adsto (asto), stiti, statum, are – стояти поруч, anatomia, ae, f. – анатомія
зупинятися anatomicus, a, um – анатомічний
adveho, vexi, vectum, ere (3) – привозити ancora, ae, f. – якір
advenio, veni, ventum, ire – наближатися, angina, ae, f. – ангіна
наступати (військ.) angulus, i, m. – кут
advocatus, i, m. – адвокат angustia, ae, f. – вузьке місце, ущелина
advoco, avi, atum, are – запрошувати, застосову- angustus, a, um – вузький
вати anima, ae, f. – душа
aeger, gra, grum – хворий animadverto, verti, versum, ere (3) – помічати,
aegrotus, a, um – хворий дізнаватися
aequalis, e – рівний, однаковий animal, alis, n. – тварина, звір
aёr, is, m. – повітря animus, i, m. – дух
Aesculapius, ii, m. – Асклепій annus, i, m. – рік
Aesŏpus, i, m. – Езоп antebrachium, ii, n. – передпліччя
aestas, atis, f. – літо anterior, ius – передній
aetas, atis, f. – вік anterolateralis, e – передньобічний
aeternum (adv.) – завжди anticus, a, um – передній, старий
204 Додатки
antiflogeticus, a, um – протизапальний audens, ntis – охочий; той, що наважився

antipyreticus, a, um – жарознижувальний audeo, ausus sum, ere (2) – бажати, наважитися
antiquitas, atis, f. – античність, давні часи audio, ivi, itum, ire – слухати
antiquus, a, um – старий, стародавній auditus, us, m. – слух
anulus, i, m. – кілечко augustus, a, um – величний
anus (annus), i, m. – кільце, анальний отвір aulici, orum, m. – придворні
aorta, ae, f. – аорта auricula, ae, f. – вушко
apertura, ae, f. – отвір, апертура auris, is, f. – вухо
apex, icis, m. – верхівка Aurum, i, n. – золото
apparatus, us, m. – обладнання, підготовка, auscultatio, onis, f. – аускультація
апарат auster, tri, m. – південь
appello, avi, atum, are – звертатися, називати aut – або
appendix, icis, f. – додаток, апендикс autonomicus, a, um – автономний
applicior, oris – щільніший, тісніший autopsia, ae, f. – аутопсія, розтин
applico, avi (ui), atum (itum), are – підсувати, autumnus, i, m. – осінь
додавати auxilium, i, n. – допомога
apud (Acc.) – біля, близько, під avena, ae, f. – овес
aqua, ae, f. – вода aveo (haveo), –, –, ere (2) – бути здоровим
aqueductus, us, m. – водогін avĭdus, a, um – жадібний, кровожерний
aquilonius, a, um – північний avitaminosis, is, f. – авітаміноз
ara, ae, f. – підвищення, пам’ятник, вівтар axillaris, e – підпахвовий, пахвовий
arachnoideus, a, um – павутинний azygos (невідм.) – непарний
arbor, oris, f. – дерево B
arcuatus, a, um – дуговий bacca, ae, f. – ягода
arcus, us, m. – дуга Bactrianus, a, um – бактрійський
area, ae, f. – ділянка Barium, i, n. – барій
Argentum, i, n. – срібло basalis, e – основний
argumentum, i, n. – оповідання, доказ basis, is, f. – основа
Aristoteles, is, m. – Аристотель beatus, a, um – щасливий
arma, orum, n. – зброя, військо bellum, i, n. – війна
Armeniaca, ae, f. – абрикос bene (adv.) – добре
arteria, ae, f. – артерія beneficium, i, n. – послуга
arteriosus, a, um – артеріальний bestia, ae, f. – тварина
articularis, e – суглобовий biceps, cipitis – двоголовий
articulatio, onis, f. – суглоб bifidus, a, um – розщеплений
artificialis, e – штучний, мистецький bilateralis, e – двобічний
arvum, i, n. – поле, берег binus, a, um – подвійний
ascendens, ntis – висхідний biologicus, a, um – біологічний
ascendo, scendi, scensum, ere (3) – підніматися, bis (adv.) – двічі
починатися bitumen, inis, n. – смола
Asiaticus, a, um – азійський bonum, i, n. – добро
asĭnus, i, m. – віслюк bonus, a, um – добрий, хороший
asperum, i, n. – нерівність, труднощі boricus, a, um – борний
assiduus, a, um – постійний, осідлий Borysthenes, is, m. – Бористен (Дніпро)
assigno, avi, atum, are – призначати, доручати bos, bovis, m., f. – бик, корова
asto, stiti, (astatum / astitum), are – стояти brachium, ii, n. – плече
astrum, i, n. – зоря brevis, e – короткий
at – але Britannia, ae, f. – Британія
athleta, ae, m. – атлет bronchialis, e – бронхіальний
atomus, i, f. – атом bronchitis, idis, f. – бронхіт
atrioventricularis, e – передсердно-шлуночковий bucca, ae, f. – щока
atrium, i, n. – передсердя buccalis, e – щічний
attineo, tinui, tentum, ere (2) – утримувати, bulbus, i, m. – цибулина
досягати bursa, ae, f. – сумка
attraho, traxi, tractum, ere (3) – притягувати,
спонукати C
auctoritas, atis, f. – думка, воля Caesar, aris, m. – Цезар
auctus, a, um – збільшений, розширений caesus, a, um – порізаний, порубаний
audax, acis – сміливий calcar, aris, n. – шпора
Calcium, ii, n. – кальцій choledochus, i, m. – загальна жовчна протока,

calidus, a, um – теплий холедох
callosus, a, um – мозолистий chorda, ae, f. – хорда, струна
campus, i, m. – поле chronĭcus, a, um – хронічний
canalis, is, m. – канал Cicěro, onis, m. – Ціцерон
cancer, cri, m. – рак cingulum, i, n. – пояс
canto, avi, atum, are – співати cisterna, ae, f. – цистерна
capillus, i, m. – волосина cito (adv.) – швидко
capio, cepi, captum, ere (3) – брати, отримувати civilis, e – цивільний, громадянський
capitulum, i, n. – голівка civis, is, m., f. – громадянин
capra, ae, f. – коза civitas, atis, f. – громада, громанянство
capsula, ae, f. – капсула clamo, avi, atum, are – кричати, закликати
capto, avi, atum, are – хапати clarus, a, um – сяйливий, відомий
caput, itis, n. – голова classis, is, f. – група, клас
Carbo, onis, m. – карбон, вугілля clausus, a, um – закритий
careo, ui, (iturus), ere (2) – не мати, відмовлятися clavicula, ae, f. – ключиця
carmen, inis, n. – пісня clavis, is, f. – ключ
carnaeus (carneus), a, um – плотський coelum, i, n. – небо
carnosus, a, um – м’ясистий cogitatio, onis, f. – мислення
caro, rnis, f. – м’ясо cognosco, novi, nitum, ere (3) – знати, пізнавати
caroticus, a, um – сонний (мед.) cohibeo, bui, bitum, ere (2) – містити, стримувати
carotis, idis – сонний (мед.) collegium, ii, n. – товариство, колегіум
carotis, idis, f. – сонна артерія colloco, avi, atum, are – розташовувати, впоряд-
Carpathici, orum, m. – Карпати ковувати
cartilagineus, a, um – хрящовий colloquium, ii, n. – розмова, співбесіда
cartilago, inis, f. – хрящ colo, colui, cultum, ere (3) – 1. обробляти, вирощу-
caseus, i, m. – сир вати 2. шанувати
casus, us, m. – падіння, випадок, відмінок colocatus, a, um – розташований, впорядкований
catulus, i, m. – дитинча кота чи собаки colon, i, n. – ободова кишка
causa, ae, f. – причина columna vertebralis – хребет
causticus, a, um – їдкий columna, ae, f. – стовп
caveo, cavi, cautum, ere (2) – бути обережним, combustio, onis, f. – опік
захищатися commememoratus, a, um – згаданий
cavitas, atis, f. – порожнина commemoro, avi, atum, are – нагадувати, згадувати
cavus, a, um – порожній, порожнистий commentarius, ii, m. – коментар, нотатка, записник
celer, eris, ere – швидкий commissura, ae, f. – спайка
cellularis, e – клітинний communis, e – спільний
cellula, ae, f. – клітина compactus, a, um – компактний, щільний
Celsus, i, m. – Цельс comparatio, onis, f. – порівняння
centralis, e – центральний compendiosus, a, um – вигідний, скорочений
centum, i, n. – сотня comperio, peri, pertum, ire – дізнаватися
cephalicus, a, um – головний complex, plicis – пов’язаний
cerebellaris, e – мозочковий concordia, ae, f. – злагода
cerebellum, i, n. – мозочок concrementum, i, n. – конкремент
cerebralis, e – мозковий conditor, oris, m. – засновник
cerebrum, i, n. – мозок confertim (adv.) – стисло
certatio, onis, f. – сварка confirmo, avi, atum, are – зміцнювати
certo, avi, atum, are – змагатися conjunctivus, a, um – сполучний
certum (adv.) – дійсно, справді conjungo, junxi, junctum, ere (3) – приєднувати,
certus, a, um – правильний, відданий, певний з’єднувати, сполучати
cervicalis, e – шийний conquestus, us, m. – скарга
cervix, icis, f. – шия, шийка conscientia, ae, f. – поінформованість,
cetěrus, a, um – інший, решта домовленість
charisma, atis, n. – дар conservans, ntis – той, що зберігає
Сhelidonium, i, n. – чистотіл conservo, avi, atum, are – зберігати
chiasma, atis, n. – перехрестя consilium, i, n. – нарада, порада
chirurgicus, a, um – хірургічний consisto, stiti, –, ere (3) – ставати, складатися
chirurgus, i, m. – хірург constans, ntis – той, що залишається
chloridum, i, n. – хлорид Constantinopolis, is, f. – Константинополь
206 Додатки
constituens, ntis – той, що ставить, шикує, cysta, ae, f. – міхур, кіста

встановлює cysticus, a, um – міхуровий
constituo, ui, utum, ere (3) – ставити, шикувати cytochromum, i, n. – цитохром
consto, stiti, staturus, are – зупинятися, залишатися, D
погоджуватися damnatus, a, um – злочинний
consuetudo, inis, f. – звичка damnum, i, n. – втрата, збиток
consulis, is, m. – консул, райця Danubius (Danuvius), i, m. – Дунай
contagiōsus, a, um – контагіозний, de (Abl.) – про
той, що передається при контакті dea, ae, f. – богиня
contineo, tinui, tentum, ere (2) – містити, debeo, ui, itum, ere (2) – мусити
складатися December, bri, m. – грудень
contingo, tigi, tactum, ere (3) – торкатися, хапати decenter (adv.) – пристойно
continuo, avi, atum, are – з’єднувати decurrens, ntis – той, що біжить, падає
continuus, a, um – постійний, безперервний decursus, us, m. – перебіг
contra (Acc.) – проти deditus, a, um – відданий
contractio, onis, f. – стягування, скорочення deduco, duxi, ductum, ere (3) – спускати
contraho, traxi, tractum, ere (3) – стягувати, defendo, fendi, fensum, ere (3) – опиратися,
скорочувати захищати
contrarius, a, um – протилежний defensor, oris, m. – захисник
contusus, a, um – забитий deferens, ntis – виносний
convenio, ivi, itum, ire – збиратися, зустрічатися deinceps, cipitis – наступний
convenio, veni, ventum, ire – зустрічатися deinde (adv.) – звідси, потім
convivo, vixi, victum, ere (3) – мешкати разом dejicio, jeci, jectum, ere (3) – скидати,
copia, ae, f. – запас, статки, велика кількість delatus, a, um – перенесений
copula, ae, f. – мотузка, зв’язок delectatio, onis, f. – задоволення
coquo, coxi, coctum, ere (3) – варити deleo, evi, etum, ere (2) – знищувати
cor, rdis, n. – серце deligatio, onis, f. – розірвання, розв’язування
coronarius, a, um – коронарний, вінцевий deliquium, i, n. – нестача
corono, avi, atum, are – увінчувати demonstratio, onis, f. – демонстрація, доказ,
corpus, oris, n. – тіло визначення
correptus, a, um – схоплений, уражений dens, ntis, m. – зуб
corruptio, onis, f. – пошкодження, зіпсуття dentatus, a, um – зубатий
cortex, icis, f. – кора denuo (adv.) – знову
Cosacus, i, m. – козак deprehensus, a, um – схоплений, упійманий
costa, ae, f. – ребро depressio, onis, f. – опущення, знищення, депресія
costalis, e – ребровий depressor, oris, m. – опускач
cranium, ii, n. – череп derivativus, a, um – похідний
crapula, ae, f. – сп’яніння, ненажерливість derma, atis, n. – шкіра, дерма
Crataegus, i, m. – глід descendens, ntis – низхідний
creo, avi, atum, are – створювати describo, scripsi, scriptum, ere (3) – переписувати,
crescentia, ae, f. – збільшення описувати
cresco, crevi, cretum, ere (3) – рости desertum, i, n. – пустеля
cribrosus, a, um – пробитий designo, avi, atum, are – позначати, з’ясовувати
crinis, is, m. – волосся deterius (adv.) – гірше
crista, ae, f. – гребінь deus, i, m. – бог
criticus, a, um – критичний devoro, avi, atum, are – з’їдати
Crotoniates, ae, m. – кротонець dexter, tra, trum – правий
crus, cruris, n. – гомілка Diana, ae, f. – Діана
crystallus, i, f. – кристал diaphragma, atis, n. – діафрагма
cucurbita, ae, f. – гарбуз diaphragmaticus, a, um – діафрагмовий
Cujavia, ae, f. – Куявія diastole, es, f. – діастола
culpa, ae, f. – провина dico, dixi, dictum, dicere (3) – казати, говорити
cum (Abl.) – з diencephalon, i, n. – проміжний мозок
cur – чому dies, ei, f., m. – день
curatio, onis, f. – лікування diffusus, a, um – поширений
curiosus, a, um – цікавий Digitālis, is, f. – наперстянка
curo, avi, atum, are – лікувати, опікуватися digitatus, a, um – пальцевий
cutaneus, a, um – шкірний digitus, i, m. – палець
cutis, is, f. – шкіра dilaceratus, a, um – розірваний
dilapsus, a, um – розкладений, зниклий eminentia, ae, f. – підвищення (опуклість)

dilatio, onis, f. – відтермінування emoveo, movi, motum, ere (2) – відсуватися
diligo, lexi, lectum, ere (3) – цінувати, поважати encaustum, i, n. – енкаустика, гаряча воскова
diluo, ui, utum, ere (3) – розчиняти фарба
dimidia, ae, f. – половина encephalon, i, n. – головний мозок
dimitto, misi, missum, ere (3) – звільняти enim (adv.) – адже, дійсно
Dio(n), onis, m. – Діон epistola, ae, f. – лист
dioxydum, i, n. – діоксид epithalamicus, a, um – епіталамічний
discipulus, i, m. – учень epithelialis, e – епітеліальний
disco, didici, –, ere (3) – вчитися equester, tris, m. – вершники, шляхта
discordia, ae, f. – незгода, розбрат equidem (adv.) – дійсно, справді
discrepantia, ae, f. – суперечності equus, i, m. – кінь
discretus, a, um – окремий era, ae, f. – пані
discus, i, m. – диски Erasmus, i, m. – Еразм
dislocatio, onis, f. – зміщення erectus, a, um – здійнятий, прямий, правильний
dissolutus, a, um – неохайний, легковажний ergo – отже
distalis, e – віддалений, дистальний erro, avi, atum, are – помилятися
distantia, ae, f. – відстань erudio, ivi (ii), itum, ire – навчати
distentus, a, um – наповнений et – і, й та
distermino, avi, atum, are – розділяти etenim (adv.) – оскільки
distribuo, tribui, tributum, ere (3) – розділяти, ethanolum, i, n. – етанол
розподіляти etiam (adv.) – також, ще
diu (adv.) – довго, давно, вдень Eucalyptus, i, f. – евкаліпт
diutius (adv.) – довше Europa, ae, f. – Європа
diversitas, atis, f. – протилежність, різниця europeus, a, um – європейський
divido, visi, visum, ere (3) – поділяти, ділити euxinus, a, um – гостинний, доброзичливий
divisus, a, um – розділений evaporo, avi, atum, are – випаровувати
divitiae, arum, f. – багатство exacerbatio, onis, f. – загострення
Dlugossus, i, m. – Длугош examinatio, onis, f. – обстеження
do, dedi, datum, are – давати exanthema, atis, n. – екзантема, висип
doceo, docui, doctum, docere (2) – навчати excalfio, factus sum, fieri – нагріватися
doctrina, ae, f. – наука excido, cidi, –, ere (3) – подати, потрапляти
defoedatio, onis, f. – ураження excoctus, a, um – кип’ячений
dolor, oris, m. – біль excoquo, coxi, coctum, ere (3) – кип’ятити
dolus, i, m. – хитрощі, брехня excussus, a, um – витягнутий
domesticus, a, um – домашній exemplar, aris, n. – примірник, копія
domĭnus, i, m. – пан exemplum, i, n. – приклад
domus, i, f. – дім, будинок exhalo, avi, atum, are – видихати, випаровувати
donum, i, n. – подарунок exigo, egi, actum, ere (3) – виганяти, вимагати,
dormio, ivi (ii), itum, ire – спати завершувати
dorsalis, e – спинний, задній exitus, us, m. – вихід, метод, кінець
dorsum, i, n. – спина exordior, orsus sum, iri – започатковувати,
ductus, us, m. – протока починати
dulcis, e – солодкий exordium, i, n. – початок, вступ
duplex, icis – подвійний expedio, ivi (ii), itum, ire – ліквідувати
durus, a, um – твердий expendo, pendi, pensum, ere (3) – зважувати,
dux, ducis, m. – полководець, князь, гетьман обговорювати
E explicans, ntis – той, що розгортає, поширює
e, ex (Abl.) – з explico, avi (ui), atum (itum), are – розгортати,
eadem (adv.) – там само, водночас поширювати
ebrius, a, um – п’яний exploro, avi, atum, are – досліджувати, нишпорити
ecclesia, ae, f. – церква expolitus, a, um – блискучий, оздоблений
Echinacea, ae, f. – ехінацея expugno, avi, atum, are – захоплювати, атакувати
edormio, ivi, itum, ire – прокидатися exsisto (existo), stiti, –, ere (3) – виходити,
efferens, ntis – виносний, чутливий (нерв) виникати, з’являтися
effusus, a, um – широкий, розкиданий exsolutus (exolutus), a, um – вигнаний, завершений
ego – я exspiratio, onis, f. – видих
elevatus, a, um – піднятий, зібраний exsudatio, onis, f. – ексудація
eloquentia, ae, f. – красномовність exsulatus, a, um – вигнаний
208 Додатки
exsulo (exulo), avi, atum, are – бути у вигнанні folium, ii, n. – листок
(= в екзилі), завершуватися fons, fontis, m. – джерело
extenuo, avi, atum, are – робити тоншим, fonticulus, i, m. – джерельце
зменшувати foramen, inis, n. – отвір
externus, a, um – зовнішній forma, ae, f. – форма
extirpatio, onis, f. – екстирпація formaldehydum, i, n. – формальдегід
extra (adv.) – зовні, окрім formica, ae, f. – мурашка
extractio, onis, f. – екстракція formicicus, a, um – мурашиний
extractum, i, n. – екстракт foro, avi, atum, are – свердлити, дірявити
extractus, a, um – витягнутий forte (adv.) – випадково
extraho, traxi, tractum, ere (3) – витягувати, fortis, e – твердий, потужний
extremitas, atis, f. – кінцівка fortunatus, a, um – щасливий
exturbo, avi, atum, are – виганяти, виключати fossa, ae, f. – ямка
F fractura, ae, f. – перелом, тріщина (кістки)
fabula, ae, f. – казка, байка frater, tris, m. – брат
facialis, e – лицевий fraternitas, atis, f. – братство
facies, ei, f. – обличчя, поверхня fraudo, avi, atum, are – обманювати, забирати
facilitas, atis, f. – здатність frenulum, i, n. – вуздечка
facio, feci, factum, ere (3) – робити frequens, ntis – частий
falsimonia, ae, f. – підступність frigidus, a, um – холодний
fama, ae, f. – чутка frons, ntis, f. – лоб, чоло
familia, ae, f. – родина frontalis, e – лобовий
famosus, a, um – знаменитий, відомий fructus, us, m. – плід
famulus, i, m. – слуга frumentum, i, n. – зерно
fartum, i, n. – вміст fugio, fugi, fugiturus, ere (3) – бігти, тікати
fasciculus, i, m. – пучок fumus, i, m. – дим, пара
fatum, i, n. – доля fundator, oris, m. – засновник
febris, is, f. – гарячка fundatus, a, um – заснований, ґрунтовний
feliciter (adv.) – рясно, щасливо fundo, avi, atum, are – постачати, засновувати
felix, icis, m. – щасливий fundo, fudi, fusum, ere (3) – лити, текти
felleus, a, um – жовчний fundus, i, m. – дно
femoralis, e – стегновий funiculus, i, m. – канатик, напрям
femur, oris, n. – стегно furnus, i, m. – піч
Ferdinandus, i, m. – Фердинанд G
fere (adv.) – приблизно, звичайно Gallus, i, m. – гал
ferme (adv.) – досить часто ganglion, ii, n. – вузол
fero, tuli (tetuli), latum, ferre – нести gaster, tri, m. – шлунок
ferox, ocis – хоробрий gastricus, a, um – шлунковий
ferrum, i, n. – залізо gastrocnemius, a, um – литковий
fibra, ae, f. – волокно gelu, us, n. – холод, лід
fibrosus, a, um – волокнистий geminus, a, um – подвійний, парний
fide (adv.) – вірно, віддано genesis, is, f. – походження
fides, ei, f. – віра, впевненість, вірність gens, gentis, f. – рід
filia, ae, f. – дочка genu, us, n. – коліно, покоління
filius, ii, m. – син Germanicus, a, um – германський, німецький
filtro, avi, atum, are – фільтрувати gero, gessi, gestum, ere (3) – нести, здійснювати
finis, is, f. – кінець gingiva, ae, f. – ясна
fio, factus sum, fieri – виникати, робитися glacies, ei, f. – лід
fissura, ae, f. – щілина glandula, ae, f. – залоза
flaccidus, a, um – в’ялий, слабкий glans, ndis, f. – жолудь, голівка
flamma, ae, f. – вогонь, сяйво globus, i, m. – куля
flavus, a, um – жовтий glomus, eris, n. – клубок
flexor, oris, m. – згинач gloria, ae, f. – слава
flos, oris, m. – квітка gradus, us, m. – крок, сходинка, ступінь, градус
fluctuans, ntis – коливний Graecus, i, m. – грек
flumen, inis, n. – річка grate (adv.) – охоче
fluo, fluxi, fluxum, ere (3) – текти, йти gratis (adv.) – даремно
fluvium, ii, n. – річка gratia, ae, f. – вдячність
fodina, ae, f. – копальня, кар’єр gravis, e – важкий
gravitas, atis f – тягар, вагітність, ille, illa, illud – той, він

Gregorius, ii, m. – Григорій illumino, avi, atum, are – освітлювати
grex, gregis, m. – стадо, натовп imago, inis, f. – зображення
griseus, a, um – сірий immoderatus, a, um – непоміркований,
Guilielmus, i, m. – Гульєльмо\Вільгельм надмірний, безладний
gustus, us, m. – смак immolo, avi, atum, are – приносити у жертву,
gutta, ae, f. – крапля вбивати
guttur, uris, n. – глотка, гортань; ненажерливість imperator, oris, m. – володар, імператор
H imperium, i, n. – наказ, влада
habena, ae, f. – пасок, батіг; влада impero, avi, atum, are – наказувати, панувати
habenularis, e – пасковий impleo, evi, etum, ere (2) – наповнювати,
habeo, ui, itum, ere (2) – тримати, мати, володіти оголошувати
habitus, us, m. – зовнішність, стан impono, posui, positum, ere (3) – класти, вдягати
hac (adv.) – цим шляхом, з цього боку impressio, onis, f. – втиснення
haemoglobinum, i, n. – гемоглобін imprudens, entis – той, що не знає, недосвідчений
Halicarnas(s)us (os), i, f. – Галікарнас impugno, avi, atum, are – боротися
Hamilcar, aris, m. – Гамількар in (Acc., Abl.) – в, до, на
Hannibal, alis, m. – Ганібал inaresco, arui, –, ere (3) – сохнути
hemiazygos невідм. – напівнепарний incelebris, bre – невідомий
hepar, atis, n. – печінка incitatus, a, um – швидкий, прискорений
hepaticus, a, um – печінковий incito, avi, atum, are – прискорювати
herba, ae, f. – трава incola, ae, f. – мешканець, співвітчизник
Hercules, is, m. – Геракл\Геркулес incolo, colui, cultum, ere (3) – мешкати
Herodotus, i, m. – Геродот incrementum, i, n. – зростання, збільшення,
Hiberus, a, um – іберійський, іспанський розвиток
hic (adv.) – сюди, туди incrusto, avi, atum, are – вкривати корою,
hic, haec, hoc – це оздоблювати
hiems, hiemis, f. – негода, зима inde (adv.) – звідти, далеко, тому
hinc (adv.) – звідси, потім index, icis, m., f. – вказівник, ознака, вказівний
Hispania, ae, f. – Іспанія палець
historia, ae, f. – історія India, ae, f. – Індія
historicus, a, um – історичний indicabilis, e – той, що містить вказівку
historicus, i, m. – історик indico, avi, atum, are – казати, вказувати
Histricus (Hister), a, um – істрійський (тепер Дунай) inertia, ae, f. – лінощі, нездатність
hoc – 1. n sg. к infans, ntis, m., f. – дитина
homo, inis, m. – людина infectiosus, a, um – інфекційний
homoeopathicus, a, um – гемеопатичний inferior, ius – нижній
hora, ae, f. – година infernum, i, n. – надра землі
Horatius, ii, m. – Горацій infernus, i, m. – пекло
hortus, i, m. – сад inflammatio, onis, f. – запалення
hostia, ae, f. – жертва influenza, ae, f. – грип
humanus, a, um – людський infra (adv.) – низько, гірше, пізніше
humerus, i, m. – плече, плечова кістка infundibulum, i, n. – лійка
humilis, e – низький, неглибокий infusum, i, n. – настій
humor, oris, m. – рідина ingenitus, a, um – вроджений, ненароджений
Hydrargyrum, i, n. – гідраргірум, ртуть ingens, entis – величезний, чудовий
Hydrogenium, ii, n. – гідроген, водень ingigno, genui, genitum, ere (3)– вирощувати
hydroxydum, i, n. – луг (основа, гідроксид) inguinalis, e – паховий, пахвинний
hyoideus, a, um – під’язиковий initio, avi, atum, are – починати
initium, i, n. – початок
I injuria, ae, f. – правопорушення, шкода
iam (adv.) – вже, ще, тепер injustus, a, um – несправедливий, протизаконний
ictus, us, m. – удар, напад innocens, entis – нешкідливий, безпечний,
idem, eadem, idem – той самий, також невинуватий
ideo (adv.) – тому що, оскільки inquiro, sivi, situm, ere (3) – шукати
igitur (adv.) – тоді, отже insero, serui, sertum, ere (3) – встромляти,
ignorantia, ae, f. – незнання прищеплювати
ignoro, avi, atum, are – не знати insignis, e – помітний, видатний
ileum, i, n. – кишка insimul (adv.) – одночасно
210 Додатки
inspectus, a, um – досліджений, розглянутий Julius, ii, m. – Юлій

inspectus, us, m. – огляд, спостереження junctus, a, um – з’єднаний
inspiratio, onis, f. – вдих Juno, onis, f. – Юнона
insto, stiti, –, are – наполягати Juppiter, Jovis, m. – Юпітер
instructus, a, um – споряджений, багатий, jus, juris, n. – право
обдарований, навчений justitia, ae, f. – справедливість
instrumentalis, e – інструментальний justus, a, um – справедливий, чесний,
instrumentum, i, n. – знаряддя, матеріал переконливий
insula, ae, f. – острів juvo, avi, atum, are – допомагати
integumentum, i, n. – покрив, завіса K
intellego, lexi, lectum, ere (3) – відчувати, сприй- Kalendae, arum, f. – Календи
мати, мислити, знатися на чомусь Kalium, ii, n. – калій
intensus, a, um – натягнутий, напружений, Kijovia, ae, f. – Київ
уважний Kijovomohylaneus, a, um – Києво-могилянський
inter (Acc.) – серед
interatrialis, e – міжпередсердний L
intercostalis, e – міжребровий labialis, e – губний
interdum (adv.) – іноді, тим часом labilis, e – слизький, хиткий
intermitto, misi, missum, ere (3) – перетинати labium, ii, n. – губа
interne (adv.) – всередині labor, oris, m. – робота
internus, a, um – внутрішній laboro, avi, atum, are – працювати
interrogatio, onis, f. – запитання lac, ctis, n. – молоко
interseco, secui, sectum, are – розрізати, розтинати Lacaena, ae, f. – лакедемонянка, спартанка
intestinum, i, n. – кишка Lacedaemonius, a, um – лакедемонський,
intra – 1) (praep. cum Acc.) всередину, (спартанський), лакедемонянин
2) (adv.) всередині, менш, упродовж, у межах lacero, avi, atum, are – рвати, сварити, мучити
introduco, duxi, ductum, ere (3) – проводити lacrima, ae, f. – сльоза
inutilis, е – некорисний lacrimalis, e – слізний
invenio, veni, ventum, ire – знаходити, винаходи- lacus, us, m. – водойма
ти, набувати, вигадувати laesio, onis, f. – порушення, ушкодження
inventrix, icis, f. – винахідниця laesus, a, um – ушкоджений
investigatio, onis, f. – дослідження laevis, е – легкий
investigo, avi, atum, are – розшукувати, lagena (lagoena), ae, f. – пляшка
досліджувати lamina, ae, f. – пластинка
invicem (adv.) – почергово, взаємно, з обох боків, lapis, idis, m. – камінь
навпроти larynx, yngis, m. – гортань
invito, avi, atum, are – запрошувати, lateralis, e – бічний, латеральний
пропонувати, заохочувати Latinus, a, um – латинський, латинянин
ipse, a, um – сам latito, avi, –, are – ховатися
ira, ae, f. – гнів latus, a, um – 1) широкий
irregibilis, e – непокірний 2) (P.P.P. від fero) принесений
is, ea, id – цей, він latus, eris, n. – бік
ischiadicus, a, um – сідничий laudo, avi, atum, are – хвалити
isotonicus, a, um – ізотонічний lavo, lavi, lautum (lavatum), are – мити
istic, istaec, istoc (istuc) – ось цей, ось такий lego, legi, lectum, ere (3) – читати
isto (adv.) – туди lens, ntis, f. – кришталик
ita – таким чином, отже lentor, oris, m. – гнучкість, в’язкість
Italia, ae, f. – Італія leo, onis, m. – лев
itaque – отож, унаслідок leprae, arum, f. – лепра
iterum (adv.) – знову, з іншого боку levator, oris, m. – підіймач
itidem (adv.) – так само, таким самим чином levo, avi, atum, are – підіймати
lex, gis, f. – закон
J libenter (adv.) – охоче
jam (adv.) – вже, ще, негайно liber, bri, m. – книга
Jangikia, ae, f. – Ені-Кіой, передмістя Стамбула libero, avi, atum, are – звільняти
jecur, oris, n. – печінка libertas, atis, f. – воля
jucundus, a, um – приємний licet, licuit (licitum est), ere (2) – (безособ.) дозво-
judicium, i, n. – суд лено, можна
jugus, a, um – поєднаний, парний ligamentum, i, n. – зв’язка
Julius, a, um – Юлій, Юліїв, юліанський
linea, ae, f. – лінія meningeus, a, um – менінгеальний

lingua, ae, f. – мова, язик mensis, is, m. – місяць (календ.), менструація
littera, ae, f. – літера, буква mens, ntis, f. – розум, свідомість
litteratura, ae, f. – література mentalis, e – 1) розумовий, мисленнєвий
litus, oris, n. – край, узбережжя 2) підборідний
Livius, i, m. – Лівій Тит – римський історик Mentha, ae, f. – м’ята
lobus, i, m. – частка mercaturae, ae, f. – торгівля, набуття
locatio, onis, f. – локалізація Mercurius, і, m. – Меркурій
locus, i, m. – місце meridies, ei, m. – полудень, південь
longitudо, inis, m. – довжина merito, avi, –, are – заробляти, служити за плату
longus, a, um – довгий metallum, i, n. – метал, копалина, копальня
loquor, locutus sum, loqui – говорити metropolis, is, f. – головне місто
lumbalis, e – поперековий meus, a, um – мій
Luna, ae, f. – Місяць (астроном.) migro, avi, atum, are – переходити
lupus, i, m. – вовк miles, itis, m. – воїн
lux, lucis, f. – світло, слава, блиск miliarius, a, um – тисячний
lymphaticus, a, um – лімфатичний mineralis, e – мінеральний
lymphocytus, i, m. – лімфоцит mirabilis, e – чудовий
M miraculum, i, n. – диво
Macedŏnus, a, um. – македонський, македонець misceo, ui, xtum, ere (2) – змішувати
macula, ae, f. – пляма misěrus, a, um – нещасний
magis (adv.) – більше mixtura, ae, f. – суміш
magister, tri, m. – вчитель modus, i, m. – спосіб
magistra, ae, f. – вчителька momentosus, a, um – миттєвий, швидкий
magnitūdo, inis, f. – велич mons, montis, m. – гора, пагорб
magnus, a, um – великий monstro, avi, atum, are – показувати
major, ius – від magnus monumentum, і, n. – спогад, пам’ятка
malignus, a, um – злоякісний mora, ae, f. – затримка, зволікання
malleus, i, m. – молоток morbus, i, m. – хвороба, недуга
malum, i, n. – зло, лихо mordeo, momordi, morsum, ere (2) – кусати
malus, a, um – поганий mors, rtis, f. – смерть
Malus, i, f. – яблуня mortifěrus, a, um – сметоносний
manubrium, i, n. – руків’я mortuus, a, um – мертвий
manus, us, f. – рука mos, moris, m. – звичай
mare, is, n. – море Moschus, i, m. – мосх, московит
margo, inis, m. – край motus, us, m. – рух
Martius, ii, m. – березень moveo, movi, motum, ere (2) – рухати, зворушувати
mater, matris, f. – 1) мати, 2) оболонка головного mox (adv.) – скоро, потім, недавно
мозку mucosus, a, um – слизовий
materia, ae, f. – речовина multiplicatio, onis, f. – підвищення (процес)
matrimonium, i, n. – шлюб multo (adv.) – багато
Matthaeus (Matheus), i, m. – Матфій multus, a, um – численний
maturus, a, um – стиглий munіо, ivi (ii), itum, ire – зміцнювати (муром)
maxilla, ae, f. – верхня щелепа murus, i, m. – стіна мур
maxillaris, e – верхньощелепний muscularis, e – м’язовий
maximus, a, um – від magnus musculus, i, m. – м’яз
meatus, us, m. – (про)хід muto, avi, atum, are – змінювати
medialis, e – медіальний, середній mutuo (adv.) – взаємно, так само
medianus, a, um – серединний myoparo, onis, m. – легкий човен
medicamentum, i, n. – ліки N
medicina, ae, f. – медицина nam – 1) (adv.) дійсно, насправді 2) (conj.) бо ж,
medicinalis, e – лікарський а саме
medĭcus, і, m. – лікар naris, is, f. – ніздря, отвір, нюх
medioclavicularis, e – середньоключичний narratio, onis, f. – розповідь
medius, a, um – середній narrātor oris, m. – оповідач
medulla, ae, f. – спинний або кістковий мозок narro, avi, atum, are – розповідати
mel, mellis, n. – мед nasalis, e – носовий
memoriа, ae, f. – пам’ять nascor, natus sum, nasci – народжуватися,
memoro, avi, atum, are – пам’ятати походити
212 Додатки
nasus, i, m. – ніс obsitus, a, um – 1) P.P.P. від obsero

Natrium, i, n. – натрій 2) adj. порослий укритий
natura, ae, f. – природа obtineo, tinui, tentum, ere (2) – володіти, займати,
naturalis, e – природний досягати
nausea, ae, f. – нудота obturatorius, a, um – затульний
nauta, ae, m. – мореплавець, моряк obverto, verti, versum, ere (3) – повертати, звертати
nec, neque – і не occasus, a, um – P.P.P. від occido,
necessarius, a, um – необхідний, потрібний occasus, us, m. – захід сонця, занепад, загибель,
neglego, lexi, lectum, ere (3) – зневажати випадок
nego, avi, atum, are – заперечувати Occeanus, i, m. – океан
nemo, inis, m., f. – ніхто occidens, entis – 1) part. praes. від occido 2) захід
neoplasma, atis, n. – новоутворення occidentalis, e – західний
neotericus, a, um – новак occipitalis, e – потиличний
Neptunus, i, m. – Нептун occupo, avi, atum, are – займати, захоплювати
nervosus, a, um – нервовий occurro, curri, cursum, ere (3) – приходити,
nervus, i, m. – нерв протидіяти, попереджувати
neuron, i, n. – нейрон oculomotorius, a, um – окоруховий
niger, gra, grum – чорний oculus, i, m. – око
nihil – ніщо, ніяк odor, oris, m. – запах
nimium, i, n. – надмір, odoratus, a, um – пахучий
nimium (adv.) – надмірно odoro, avi, atum, are – пахнути
nisi – якщо не, окрім oedema, atis, n. – набряк
nitrum, i, n. – луг, сода oesophagealis, e – стравохідний
nobilis, е – знатний, шляхетний oesophagus, i, m. – стравохід
nobilitas, atis, f. – шляхетність, шляхта officina, ae, f. – аптека
noceo, cui, citum, ere (2) – шкодити, псувати officium, i, n. – обов’язок
nocuus, a, um – шкідливий oleum, i, n. – олія
nodus, і, m. – вузол olfactorius, a, um – нюховий
nolo, nolui, –, nolle – не бажати olim (adv.) – колись, іноді, давно
nomen, inis, n. – ім’я, назва olla, ae, f. – горщик, банка
nomino, avi, atum, are – називати omentalis, e – чепцевий
non – не omnis, e – всякий, кожен
noscito, avi, atum, are – завважувати opimus, a, um – урожайний
nosocomium, i, n. – лікарня oppidum, i, n. – містечко
noster, tra, trum – наш oppleo, plevi, pletum, ere (2) – наповнювати,
novus, a, um – новий охоплювати
nox, noctis, f. – ніч ops, opis, f – сила, міць, допомога
nucleus, i, m. – ядро opticus, a, um – зоровий
nudus, a, um – голий opus, eris, n. – робота
nullus, a, um – жoден oralis, e – ротовий
numerosus, a, um – численний orator, oris, m. – промовець
numerus, i, m. – число orbis, is, m. – коло
nunc (adv.) – тепер orbita, ae, f. – колія, відбиток, круговерть
nuntius, a, um – вісницький, вісник orbitalis, е – колійний, орбітальний
nuptiae, arum, f. – весілля, шлюб organismus, i, m. – організм
nutricius, a, um – живильний orgănon, i, n. – орган
nutrimentum, і, n. – живлення oriens, entis, m. – схід, світанок
nutrio, ivi, itum, ire – годувати, живити orientalis, е – східний
O orior, ortus sum, iri – поставати, починатися
ob – praep. cum Acc. через ornamentum, i, n. – прикраса
objectus, a, um – P.P.P. від objicio orno, avi, atum, are – прикрашати
objicio, jeci, jectum, ere (3) – кидати вперед, ortus, us, m. – походження, витік
спрямовувати, протиставляти os, oris, n. – рот
obliquus, a, um – косий os, ossis, n. – кістка
obliviscor, litus sum, livisci – забувати osseus, a, um – кістковий
oblongatus, a, um – довгастий ovarium, ii, n. – яєчник
observo, avi, atum, are – спостерігати Ovidius, i, m. – Овідій
obsessus, a, um – нав’язливий ovis, is, f. – вівця
obsideo, sedi, sessum, ere (2) – мешкати oxydum, i, n. – оксид
P persido, sedi, sessum, ere (3) – осідати, проникати

pabulum, i, n. – їжа persona, ae, f. – особа
pago, inis, m. – село persuadeo, suasi, suasum, ere (3)– переконувати,
palatinus, a, um – піднебінний схиляти
palatum, i, n. – піднебіння persuasus, а, um – P.P.P. від persuadeo
pallidus, a, um – блідий pertineo, tinui, –, ere (3) – простягатися, сягати,
palma, ae, f. – долоні стосуватися, сприяти
palmaris, e – долонний pes, pedis, m. – нога, стопа, міра довжини
panacaea, ae, f. – панацея pestifer (pestiferus), fera, ferum – згубний,
pancreas, atis, n. – підшлункова залоза небезпечний, шкідливий
panis, is, m. – хліб pestilens, ntis – чумний, нездоровий, згубний
papillaris, e – сосочковий Petrus, i, m. – Петро
paries, etis, m. – стін(к)а Phaedrus, i, m. – Федр
parietalis, e – тім’яний phalanx, ngis, f. – фаланга
pars, rtis, f. – частина, відділ pharyngitis, itidis, f. – фарингіт
parum (adv.) – мало Philippus, i, m. – Філіп
parvus, a, um – малий philosophia, ae, f. – філософія
pateo, ui, –, ere (2) – бути відкритим, беззахис- phlegmone, es, f. – флегмона
ним, видатним, у розпорядженні; простягатися phosphas, atis, m. – фосфат
pater, tris, m. – батько physica, ae, f. – фізика
pingo, nxi, ctum, ere (3) – малювати
pathologicus, a, um – патологічний
Pinus, us, f. – сосна
patria, ae, f. – батьківщина
Piper, eris, n. – перець
pavor, oris, m. – страх
piperitus, a, um – перцевої
pax, cis, f. – мир
piriformis, e – грушоподібний
peculiaris, e – приватний, властивий, особливий
pius, a, um – м’який
pecunia, ae, f. – гроші
plaga, ae, f. – удар, забій, укус, збиток, страждання
pedetentim (adv.) – послідовно, обережно
plane (adv.) – широко
pello, pepuli, pulsum, ere (3) – бити, зрушувати,
planta, ae, f. – рослина
уражати
plasma, atis, n. – плазма
pelvis, is, m. – таз plebs, bis, f. – простолюд
pendeo, pependi, –, ere (3) – залежати plenitudo, inis, f. – повнота
per (Acc.) – через, упродовж pleuralis, e – плевральний
perago, egi, actum, ere (3) – гнати, здійснювати, plexus, us, m. – сплетіння
викладати plica, ae, f. – складка
percipio, cepi, ceptum, ere (3) – сприймати, plicosus, a, um – складчастий
охоплювати, отримувати, відчувати Plinius, ii, m. – Пліній
percussio, onis, f. – перкусія plurimum, i n. – найбільша кількість
percutio, cussi, cussum, ere (3) – пробивати, poena, ae, f. – кара
вражати, дурити poëta, ae, m. – поет
perennis, e – річний, довговічний, міцний, pol – справді!
старовинний polluo, ui, utum, ere (3) – бруднити, порушувати
pereo, ii (ivi), itum, ire – гинути Polonia, ae, f. – Польща
perficio, feci, fectum, ere (3) – готувати, пере Polonus, a, um – польський
робляти, будувати, вдосконалювати, досягати pondo (adv.) – вагою
pergo, perrexi, perrectum, ere (3) – просуватися, pontus, i, m. – глибина, море
починати, продовжувати popliteus, a, um – підколінний
periculōsus, a, um – небезпечний populus, i, m. – народ
pericŭlum, i, n. – небезпека porrigo, rexi, rectum, ere (3) – витягувати,
periens, pereuntis – P.P.A. від pereo простягати, укласти
periodus, i, f. – період porro (adv.) – далі
periosteum, i, n. – окістя porta, ae, f. – ворота
periphericus, a, um – периферичний Posoniensis, e – позонський
peritus, a, um – досвідчений Posonius, i, m. – Позонь (теп. Братислава)
peroxydum, i, n. – пероксид possum, potui, –, posse – могти
perpetior, pessus sum, peti – стійко зносити, бути post (Acc.) – після
мужнім, дозволяти post adv. (adv.) – після
perpetuus, a, um – постійний, вічний postea (adv.) – потім, пізніше, унаслідок, понад те
persevero, avi, atum, are – наполягати, продовжу- post(ea)quam (adv.) – після того як, відтоді як,
вати, тривати оскільки
214 Додатки
posterior, ius – задній publicanus, a, um – той, що стосується державних

postica, ae, f. – задні двері прибутків, фінансовий
postmodum (adv.) – незабаром, пізніше publicus, a, um – громадський
postoperativus, a, um – післяопераційний puer, eri, m. – хлопчик
postrēmo (adv.) – зрештою pugno, avi, atum, are – воювати
potatio, onis, f. – пиятика pulcher, chra, chrum – красивий, гарний
potentia, ae, f. – сила, здатність pulchritudo, inis, m. – краса
potis, pote – могутній pulmo, onis, m. – легеня
praecello, –, –, ere (3) – перевершувати pulmonalis, e – легеневий
praeciosus, a, um – дорогий, багатий pulsus, us, m. – пульс
praecipue (adv.) – переважно punctio, onis, f. – пункція
praecipuus, a, um – винятковий, особливий, punctum, i, n. – точка, крапка
визначний purpureus, a, um – пурпуровий
praeparatio, onis, f. – приготування purulentus, a, um – гнійний
praeparo, avi, atum, are – готувати purus, a, um – чистий
praesens, entis – теперішній, терміновий pustula, ae, f. – пустула
praesentia, ae, f. – присутність, наявність putredo, inis, f. – гниття, загнивання
praesidium, i, n. – захист, засіб pyramis, idis, m. – піраміда
praeter – 1) (adv.) окрім 2) (Acc.) уздовж Q
praetextum, i, n. – привід quadriceps, cipitis – чотириголовий
praevaleo, valui, –, ere (2) – переважати quaero, sivi (ii), situm, ere (3) – шукати, потребувати
pransus, a, um – 1) P.P.P. від prandeo; quam (adv.) – як, настільки, ніж, якомога, надзви-
pravum, i, n. – викривлення, збочення чайно
prehendo, prehendi, prehensum, ere (3) – хапати, quantitas, atis, f. – кількість
досягати, розуміти queo, quivi (quii), itum, ire – могти,
primarius, a, um – первинний бути спроможним
primo (adv.) – вперше Quercus, us, f. – дуб
primordium, ii, n. – початок, основа qui, quae, quod – який
primus, a, um – перший quidam (quiddam), quaedam, quoddam – якийсь,
privus, a, um – відокремлений один, певний
pro (Abl.) – для quies, etis, f. – спокій
probatus, a, um – випробуваний quietus, a, um – спокійний
processus, us, m. – відросток quin – 1) (adv.) чому ж не, і навіть
prodeo, ii, itum, ire – виходити, йти вперед, 2) (conj.) хто б не, щоб не
виступати, виявлятися quinimmo – і навіть
productio, onis, f. – подовження, розтягнення quis, quid – хто, що
proficio, feci, fectum, ere (3) – просуватися, quispiam, quaepiam, quodpiam, quidpiam
допомагати, рости (quippiam) – якийсь, хтось, той чи інший
profluvium, i, n. – витікання quo – 1) (adv.) куди, де, до якої міри, нащо, тому,
profundus, a, um – глибокий за допомогою чого, 2) (conj.) щоб
proliferatio, onis, f. – розмноження, проліферація quod (adv.) – чому, наскільки
promitto, misi, missum, ere – відпускати, обіцяти, quoque – також, навіть
пропонувати, передбачати
prope (Acc.) – поблизу R
prope adv. (adv.) – поблизу radix, icis, f. – корінь
proprietas, atis, f. – особливість, власність ramus, i, m. – гілка
propterea – тому raphe, es, f. – шов
prorsus (adv.) – вперед, прямо, цілком, загалом ratio, onis, f. – рахунок, звіт, перелік
prorsus, a, um – прямий, простий, незв’язаний recedo, cessi, cessum, ere (3) – відходити,
prospicio, spexi, spectum, ere (3) – передбачати, віддалятися, уникати
вартувати, турбуватися, готувати recessus, us, m. – відступ, поглиблення
proverbium, i, n. – прислів’я recido, cidi, casum, ere (3) – відпадати,
provincia, ae, f. – посада, посадові обов’язки, претворюватися, траплятися
доручення, провінція recido, cidi, cisum, ere (3) – відрубувати,
provoco, avi, atum, are – провокувати, збуджува- знищувати, скорочувати
ти запрошувати, оскаржувати recipio, cepi, ceptum, ere (3) – виймати, відводити,
proximalis, e – ближній, проксимальний повертатися, відступати
pruritus, us, m. – свербіж recte (adv.) – прямо, правильно
pubicus, a, um – лобковий rectus, a, um – прямий, правильний
reddo, reddidi, redditum, ere (3) – віддавати, ritus, us, m. – звичай

надавати, викладати, відгукуватися, rivus, i, m. – річка
відтворювати rixa, ae, f. – суперечка, бійка, боротьба
reductio, onis, f. – повернення, відновлення, robustus, a, um – дубовий, твердий, могутній
відсування назад Roma, ae, f. – Рим
refero, rettuli (retuli), relatum (rellatum), referre (3) – Romanus, a, um – римський, римлянин
відносити, одержувати, звертати, порівнювати, Romŭlus, i, m. – Ромул
повертати, заперечувати, відновлювати, Rosa, ae, f. – троянда
переказувати rotundus, a, um – круглий
reficio, feci, tectum, ere (3) – знову робити, rubeola, ae, f. – краснуха
відновлювати, поповнювати, добувати, ruber, bra, brum – червоний
відшкодовувати rubor, oris, m. – почервоніння
regimen, inis, n. – керування Russia, ae, f. – Русь (теп. Україна)
regio, onis, f. – країна, ділянка rusticus, a, um – сільський
regius, a, um – королівський, розкішний, Ruthenia, ae, f. – Рутенія (Русь, теп. Україна)
деспотичний S
regno, avi, atum, are – королювати, правити saccus, i, m. – мішок
rego, xi, ctum, ere (3) – правити, керувати sacer, cra, crum – священний, присвячений
regrediens, ntis – P.P.P. від regredior sacralis, e – крижовий
regredior, gressus sum, gredi – іди назад, saeculum, i, n. – рід, покоління, вік, світське
повертатися середовище
relinquo, liqui, lictum, ere (3) – залишати, saepe (adv.) – часто
надавати, покидати saevus, a, um – суворий, лютий
reliquus, a, um – інший, залишений sal, is, m. – сіль
remedium, ii, n. – засіб, ліки, препарат salicylicus, a, um – саліциловий
remeo, avi, atum, are – повертатися Salix, icis, f. – верба
remissio, onis, f. – ремісія, звільнення, спокій salsugo (salsilago), inis, f. – солоність, соляний
renalis, e – нирковий розчин
reperio, repperi, repertum, ire – відшукувати, salus, utis, f. – здоров’я, добробут, порятунок,
пізнавати привіт, радість
repertus, a, um – P.P.P. від reperio Salvia, ae, f. – шавлія
repertus, us, m. – відкриття, знахідка salvus, a, um – неушкоджений, цілий,
repleo, plevi, pletum, ere (2) – поповнювати, sanctus, a, um – святий
вкривати sanguifer, fera, ferum – кровоносний
reporto, avi, atum, are – відвозити sanguineus (sanguiniferus), a, um – кровоносний
res, rei, f. – річ, справа sanguis, inis, m. – кров
rescribo, psi, ptum, ere (3) – відписувати sano, avi, atum, are – оздоровлювати, зцілювати
resectio, onis, f. – обрізання, зрізання sanus, a, um – здоровий
respiratio, onis, f. – дихання sapio, ii (ivi, ui), –, ere (3) – пізнавати, бути
respiratorius, a, um – дихальний розсудливим
respondeo, spondi, sponsum, ere (2)– відповідати sarcoma, atis, n. – саркома
respublica, reipublicae, f. – держава satelles, itis, m., f. – охоронець, супутник, спільник
restauro, avi, atum, are – відновлювати satis (adv.) – досить
restituo, ui, utum, ere (3) – поновлювати, Saxonia, ae, f. – Саксонія
відшкодовувати, повертати scabies, ei, f. – короста
rete, is, n. – сітка scapula, ae, f. – лопатка
retina, ae, f. – сітківкa scapularis, e – лопатковий
retroflexus, a, um – загнутий назад sceptrum, i, n. – скіпетр, символ влади
rex, gis, m. – король scheda/schida/scida, aе, f. – смуга папірусового
rhagas, adis, f. – тріщина (шкіри) паперу, листок, сторінка
rhetorice, es (rhetorica, ae), f. – красномовство schismaticus, a, um – роздвоєний, розщеплений,
Rheum, i, n. – ревінь схизматик
rhombus, i, m. – магічне коло, ромб scientia, ae, f. – знання, наука
Ribes, is, m. – смородина scilicet (adv.) – слід знати, звісно
Ricinus, i, f. – рицина scindo, scidi, scissum, ere (3) – роздирати,
rigor, oris, m. – твердість, жорсткість, напруга переривати, втручатися, заважати
rima, ae, f. – тріщина, щілина scio, ivi (ii), itum, ire – знати, зазнавати, знатися
ripa, ae, f. – річковий берег scitum, i, n. – постанова, положення
risus, us, m. – сміх scitus, a, um – розумний, хитрий, підходящий
216 Додатки
sciurus, i, m. – білка solvo, solvi, solutum, ere (3) – розв’язувати,

scriba, ae, m. – писар розчиняти, звільняти
scribo, scripsi, ptum, ere (3) – писати somnium, і, n. – сон
scutum, i, n. – щит somnus, і, m. – сон
se – себе, собою Sorbus, i, f. – горобина (дерево)
secretio, onis, f. – виділення soror, oris, f. – сестра
secundus, a, um – другий specto, avi, atum, are – дивитися, спостерігати
secure (adv.) – безтурботно, безпечно speculum, i, n. – дзеркало
sed – а, але sperо, avi, atum, are – сподіватися
sedes, is, f. – сидіння, сідало, престол spes, ei, f. – надія
segmentum, i, n. – відтинок, шмат, ділянка sphenoidalis, е – клиноподібний
sellae, ae, f. – сідло sphincter, eris, m. – сфінктер (коловий м’яз)
semper (adv.) – завжди spina, ае, f. – вісь
senex, is – старий, старець spinalis, e – спинномозковий
sensatus, a, um – розумний, розсудливий spinosus, a, um – остистий
sensus, us, m. – відчуття spiralis, е – спіральний
September, bri, m. – вересень spiritus, a, um – дух
septentrio, onis, m. – північний вітер, spissus, a, um – густий
сузір’я з 7-ми зірок splanchnologia, ae, f. – спланхнологія
septum, i, n. – перегородка spolium, i, n. – здобич
series, ei, f. – низка, послідовність spurius, a, um – оманливий, несправжній
serratus, a, um – пилкоподібний, зазубрений stadium, ii, n. – стадіон, змагання, міра довжини
servio, vivi, itum, ire – служити statim (adv.) – негайно
servo, avi, atum, are – берегти statio, onis, f. – стан, становище, зупинка
servus, a, um – підлеглий, залежний statua, аe, f. – статуя
servus, i, m. – раб stella, ae, f. – зірка
sese (se) – від sui sternum, i, n. – груднина
seu – або stragula, ae, f. – укривало, килим
severus, a, um – суворий stratum, i, n. – шар, покрив
si – якщо strictura, ae, f. – звуження, прищемлення
sic – так Strophanthus, i, m. – строфант
siccus, a, um – сухий structura, ae, f. – будівля
Sicilia, ae, f. – Сицилія studeo, ui, –, ere (2) – старанно працювати,
signo, avi, atum, are – позначати вчитися
signum, i, n. – ознака studiosus, a, um – наполегливий, старанний
silentia, ae, f. – тиша stultus, a, um – дурний
silva, ae, f. – ліс suadeo, suasi, suasum, ere (2) – радити,
similis, e – подібний запрошувати
simplicitas, atis, f. – простота suavis, e – приємний
simul – 1) (adv.) водночас, спільно 2) (Abl.) разом з subclavius, a, um – підключичний
sine – (Abl). без subcutaneus, a, um – підшкірний
singulus, a, um – єдиний, одинарний subĭto (adv.) – зненацька, похапцем
sinister, tra, trum – лівий subjaceo, jacui, –, ere – лежати
sinus, us, m. – пазуха subjectivus, a, um – той, що додається
siquidem – оскільки, адже, якщо тільки subjectus, a, um – розташований нижче, підлеглий
sisto, stiti (steti), statum, ere (3) – ставити, sublingualis, e – під’язиковий
розташовувати зупиняти, ставати, тривати substantia, ae, f. – речовина
situs, us, m. – розташування succus, i, m. – сік
Sixtus, i, m. – Сикст sufficiens, entis – достатній, підходящий
Slavus, i, m. – слов’янин suffocatio, onis, f. – ядуха
Socrates, is, m. – Сократ suffoco, avi, atum, are – душити
sol, is, m. – сонце suillus, a, um – свинячий
soleo, solui, solitus sum, ere (2) – звикнути sulcus, i, m. – борозна
solidus, a, um – твердий sulfurosus, a, um – сірчистий
solitarius, a, um – поодинокий sulphur, uris, n. – сульфур, сірка
solitus, a, um – 1) P.P.P. від soleo 2) (adj.) звичний, sum, fui, –, esse – бути
звичайний supellex, lectilis, f. – начиння, спорядження
solum (adv.) – лише superbus, a, um – зверхній, грізний
solutio, onis, f. – розчин superficialis, e – поверхневий
superficies, ei, f. – поверхня Titus, i, m. – Тит

superior, ius – верхній tonsilla, ae, f. – мигдалик
superstitio, onis, f. – забобони, святощі tonsillitis, idis, f. – тонзиліт
supersum, fui, –, esse – виживати, залишатися totus, a, um – весь
suppedito, avi, atum, are – вистачити toxinum, i, n. – токсин
supplicium, i, n. – прохання, страта, тортури trabecula, ae, f. – трабекула, паличка
supra – (Acc.) вгорі trachea, ae, f. – трахея
suscito, avi, atum, are – піднімати, відлякувати tractio, onis, f. – виробництво
suspicor, atus sum, ari – підозрювати tractus, a, um – 1) P.P.P. від traho
sutorius, i, m. – швець 2) adj. неперервний, плавний
suus, a, um – свій tractus, us, m. – шлях
sympathicus, a, um – симпатичний, співчутливий trado, didi, ditum, ere (3) – передавати
symphisis, is, f. – симфіз traho, traxi, tractum, ere (3) – тягти, забирати
symptoma, atis, n. – симптом transcribo, scripsi, scriptum, ere (3)– переписувати,
syncope, es, f. – запаморочення передавати
systema, atis, n. – система transfundo, fudi, fusum, ere (3) – переливати,
systole, es, f. – систола розповсюджувати
T translatio, onis, f. – перенесення, переклад
Tabacus, i, m. – тютюн transversus, a, um – поперечний
tabula, ae, f. – дошка tres, tria – три
tabuletta, ae, f. – таблетки tricuspidalis, e – тристулковий
tam (adv.) – так, настільки trigeminus, a, um – трійчастий
tamen (adv.) – проте, нарешті trigonum, i, n. – трикутник
tango, tetigi, tactum, ere (3) – чіпати triplex, icis – потрійний
tantum (adv.) – так, настільки; лише triremis, e – той, що має три ряди весел
tantus, a, um – такий trombocytus, i, m. – тромбоцит
Tarquinius, ii, m. – Тарквіній truncus, i, m. – стовбур
tela, ae, f. – тканина tuber, eris, n. – горб
templum, i, n. – храм Tulpius, ii, m. – Тульпій
temporalis, e – скроневий tum (adv.) – тоді
tempus, oris, n. – час tumor, oris, m. – пухлина
tendineus, a, um – сухожилковий tunc (adv.) – тоді
tendo, inis, f. – сухожилок tunica, ae, f. – оболонка
teneo, tenui, tentum, ere (2) – тримати, досягати turba, ae, f. – сум’яття, орда
tenuis, e – тонкий Turcus, i, m. – турок
tepĭdus, a, um – ледь теплий tussis, is, f. – кашель
ter (adv.) – тричі tuus, a, um – твій
teres, etis – круглий U
terminalis, e – кінцевий ubi – де
terminus, i, m. – межа, кінець, термін Ucrainǐcus, a, um – український
tero, trivi, tritum, ere (2) – терти, часто Ucraina (Ukraina), ae, f. – Україна
використовувати ulcerosus, a, um – виразковий
terra, ae, f. – земля ulciscor, ultus sum, ulcisci – мстити, карати
terrestris, e – земний ulcus, eris, n. – виразка
terror, oris m – жах ulmarium, i, n. – в’язовий гай
tertius, a, um – третій ultĭmus, a, um – останній
Tertulianus , i, m. – Тертуліан ultra (adv.) – далі, більше
testis, is, m. – яєчко ulturus, a, um – P.F.A. від ulciscor
testor, atus sum, ari – покликатися, свідчити umbilicalis, e – пупковий
textus, us, m. – тканина unde – звідки
Thea, ae, f. – чай unguis, is, m. – ніготь
theoria, ae, f. – теорія unicus, a, um – єдиний
thermae, arum, f. – теплики universalis, e – загальний
thoracicus, a, um – грудний universus, a, um – цілий, загальний
thorax, acis, m. – грудна клітка, панцир unus, a, um – один, сам
tibia, ae, f. – сопілка, велика гомілкова кістка urbs, urbis, f. – місто
tilia, ae, f. – липа urethralis, e – сечівниковий
timeo, ui, –, ere (2) – боятися ursus, i, m. – ведмідь
tinctura, ae, f. – настоянка usque – постійно, до, аж до
218 Додатки
usus, us, m. – вжиток, використання, досвід victus, us, m. – харчування, спосіб життя, побут
ut – щоб video, vidi, visum, videre (2) – бачити
uter, utra, utrum – один з двох vigilia, ae, f. – бадьорість, нічна варта
uterque, utraque, utrumque – кожен з двох, vinco, vici, victum, ere (3) – перемагати
обидва vinculum, і, n. – ланцюг, мотузка, зв’язок
uterus, i, m. – матка violentia, ae, f. – нестриманість, грубощі, насилля
uti (ut) – як, немов vir, і, m. – чоловік
utilis, e – корисний virgо, inis, f. – дівчина
utilitas, atas, f. – користь, послуга virtus, utis, f. – чеснота
uxor, oris, f. – дружинa virus, i, n. – вірус, отрута
V vis, –, f. – сила
vacca, ae, f. – корова visceralis, e – нутрощевий
vadum, i, n. – мілина, брід visus, us, m. – зір
vagus, a, um – блукаючий, мандрівний vita, ae, f. – життя
valeo, lui, itum, ere (2) – бути здоровим vitiosus, a, um – зіпсований, помилковий
Valeriana, ae, f. – валеріана vitium, i, n. – недолік
valvula, ae, f. – клапан vivarium, i, n. – заповідник, звіринець
variola, ae, f. – віспа vivo, vixi, victum, vivere (3) – жити
varius, a, um – різний vivus, a, um – живий
vas, vasis, n. – судина voco, avi, atum, are – кликати
vasto, avi, atum, are – спустошувати voluntas, atis, f. – воля, бажання, згода
vegetativus, a, um – пожвавлений, вегетативний vomitio, onis, f. – блювання
vehemens, entis – сильний, потужний vortex (vertex), icis, m. – круговерть, тім’я, маківка
vel – або, навіть vox, vocis, f. – голос
vena, ae, f. – вена vulneratus, a, um – P.P.P. від vulno
vendo, didi, ditum, ere (3) – продавати vulno, avi, atum, are – ранити
venio, veni, ventum, ire – прибувати vulnus, eris, n. – рана
venor, atus sum, ari – полювати X
venosus, a, um – венозний xenium, i, n. – гостинець
venter, tris, m. – живіт xiphoideus, a, um – мечоподібний
ventriculus, a, um – шлуночок Z
ventus, i, m. – кишкові гази, вітер Zaporoviensis, e – запорозький, запорожець
ver, veris, n. – весна Zincum, i, n. – цинк
verbum, i, n. – слово, дієслово zona, ae, f. – пояс, ділянка, зона
Vergilius, i, m. – Вергілій zygomaticus, a, um – виличний
veritas, atis, f. – істина
vermis, is, m. – черв’як Українсько-латинський словник
vero (adv.) – справді
versus, a, um – 1) P.P.P. від verto 2) (adv.) стосовно
A
а, але – sed
versus, us, m. – борозна, ряд, лінія
або – aut, seu
vertebra, ae, f. – хребець
або, навіть – vel
vertebralis, е – хребцевий
абрикос – Armeniaca, ae, f.
verto, verti, versum, ere (3) – обертати
абсцес – abscessus, us, m.
verum (adv.) – а проте, саме так
авітаміноз – avitaminosis, is, f.
verus, a, um – справжній
автономний – autonomicus, a, um
vesica, ae, f. – міхур
адвокат – advocatus, i, m.
vesicula, ae, f. – пухирець
адже, дійсно – enim (adv.)
vesper, eri/eris, m. – вечір, вечеря
азійський – asiaticus, a, um
vesperі (adv.) – увечері
академія – academia, ae, f.
vestibulum, i, n. – присінок
алергічний – allergicus, a, um
vestis, is, f. – одяг
алхімія – alchimia, ae, f.
vetus, eris – старий
алюміній – Aluminium, i, n.
vexillifer (vexillarius), i, m. – прапороносець,
альдегід – aldehydum, i, n.
очільник
альтерація – alteratio, onis, f.
via, ае, f. – шлях
амфібія – amphibia, ae, f.
victor, oris, m. – переможець
анальгетичний – analgeticus, a, um
victoria, ae, f. – перемога
анатомічний – anatomicus, a, um
victoriosus, a, um – переможний
анатомія – anatomia, ae, f.
victus, a, um – 1) P.P.P. від vinco; vivo
Українсько-латинський словник 219
ангіна – angina, ae, f. брат – frater, tris, m.

античність, давні часи – antiquitas, atis, f. брати, отримувати – capio, cepi, captum, ere (3),
аорта – aorta, ae, f. recipio, cepi, ceptum, ere (3)
апендикс – appendix, icis, f. братство – fraternitas, atis, f.
аптека – officina, ae, f. Британія – Britannia, ae, f.
Аристотель – Aristoteles, is, m. бронхіальний – bronchialis, e
артеріальний – arteriosus, a, um бруднити, порушувати – polluo, ui, utum, ere (3)
артерія – arteria, ae, f. будівля – structura, ae, f.
Асклепій – Aesculapius, ii, m. будувати – perficio, feci, fectum, ere (3)
атлет – athleta, ae, m. будь-який – aliqui, aliqua, aliquod
атом – atomus, i, f. бути – sum, fui, –, esse
аускультація – auscultatio, onis, f. бути вдосталь – suppedito, avi, atum, are
ацидоз – acidosis, is, f. бути відкритим – pateo, ui, –, ere (2)
Б бути здоровим – aveo (haveo), –, –, ere (2), valeo,
багатий – instructus, a, um lui, itum, ere (2)
багато – multo (adv.) бути обережним – caveo, cavi, cautum, ere (2)
багатоводдя, пишнота – abundantia, ae, f. бути розсудливим – sapio, ii (ivi, ui), –, ere (3)
багатство – divitiae, arum, f. бути у вигнанні (в екзилі) – exsulo (exulo), avi,
бадьорість, нічна варта – vigilia, ae, f. atum, are
бажати, наважитися – audeo, ausus sum, ere В
бактрійський – Bactrianus, a, um в, до, на – in (Acc., Abl.)
барій – Barium, i, n. в’ялий, слабкий – flaccidus, a, um
батьківщина – patria, ae, f. вагою – pondo (adv.)
батько – pater, tris, m. важкий – gravis, e
бачити – video, vidi, visum, videre (2) важкість, вагітність – gravitas, atis, f., graviditas,
без – sine (Abl.) atis, f.
без, крім – absque валеріана – Valeriana, ae, f.
безладний – immoderatus, a, um варити – coquo, coxi, coctum, ere (3)
безпечний, невинуватий – innocens, entis вартувати – prospicio, spexi, spectum, ere (3)
безтурботно, безпечно – secure (adv.) вгорі – supra (Acc.)
берегти – servo, avi, atum, are вдих – inspiratio, onis, f.
березень – Martius, ii, m. вдосконалювати – perficio, feci, fectum, ere
бик – bos, bovis, m., f. вдячність – gratia, ae, f.
бити, зрушувати, уражати – pello, pepuli, pulsum, вегетативний – vegetativus, a, um
ere (3) ведмідь – ursus, i, m.
бігти, тікати – fugio, fugi, fugiturus, ere велика гомілкова кістка – tibia, ae, f.
бік – latus, eris, n. великий – magnus, a, um
білих – albus, a, um велич – magnitūdo, inis, f.
білка – sciurus, i, m. величезний, чудовий – ingens, entis
біля – apud (Acc.) величний, священний – augustus, a, um
біль – dolor, oris, m. вена – vena, ae, f.
більш – applicior, oris венозний – venosus, a, um
більше – magis (adv.) верба – Salix, icis, f.
біологічний – biologicus, a, um Вергілій – Vergilius, i, m.
бічний, латеральний – lateralis, e вересень – September, bri, m.
ближній, проксимальний – proximalis, e верхівка – apex, icis, m.
близько, під – apud (Acc.) верхній – superior, ius
блискучий, оздоблений – expolitus, a, um верхня щелепа – maxilla, ae, f.
блідий – pallidus, a, um верхньощелепний – maxillaris, e
блукаючий, мандрівний – vagus, a, um вершники, шляхта – eques, itis, m.
блювання – vomitio, onis, f. весілля, шлюб – nuptiae, arum, f.
бог – deus, i, m. весна – ver, veris, n.
богиня – dea, ae, f. весь – omnis, e, totus, a, um
Бористен (Дніпро) – Borysthenes, is, m. вечір, вечеря – vesper, eri/eris, m.
борний – boricus, a, um вже, ще, негайно – jam (adv.)
борозна – sulcus, i, m. вживати – adhibeo, bui, bitum, ere (2)
борозна, ряд, лінія – versus, us, m. вжиток, використання – usus, us, m.
боротися – impugno, avi, atum, are взаємно, так само – mutuo (adv.)
боятися – timeo, ui, –, ere (2) вигадувати – invenio, veni, ventum, ire
220 Додатки
виганяти, виключати – exturbo, avi, atum, are відступ – recessus, us, m.

виганяти, вимагати – exigo, egi, actum, ere (3) відступати – recipio, cepi, ceptum, ere (3)
вигідний, скорочений – compendiosus, a, um відсуватися – emoveo, movi, motum, ere (2)
вигнаний, завершений – exsolutus, a, um відсутність – absentia, ae, f.
видих – exspiratio, onis, f. відтворювати – reddo, reddidi, redditum, ere (3)
видихати, випаровувати – exhalo, avi, atum, are відтермінування – dilatio, onis, f.
виділення – secretio, onis, f. відтинок – segmentum, i, n.
виживати, залишатися – supersum, fui, –, esse відходити – recedo, cessi, cessum, ere (3)
виймати – extraho, traxi, ctum, ere (3) відчувати – intellego, lexi, lectum, ere (3)
викривлення, збочення – pravum, i, n. відчуття – sensus, us, m.
виличний – zygomaticus, a, um відшкодовувати – restituo, ui, utum, ere (3)
винахідниця – inventrix, icis, f. відшукувати – reperio, repperi, repertum, ire
винаходити – invenio, veni, ventum, ire війна – bellum, i, n.
виникати – fio, factus sum, fieri вік – aetas, atis, f.
виносний – deferens, ntis вінцевий – coronarius, a, um
винятковий – praecipuus, a, um віра, впевненість, вірність – fides, ei, f.
випадково – forte (adv.) вірно – fide (adv.)
випадок – occasus, us, m., casus, us, m. вірус, отрута – virus, i, n.
випаровувати – evaporo, avi, atum, are вісім – octo
випробуваний – probatus, a, um віслюк – asĭnus, i, m.
виразка – ulcus, eris, n. вісницький – nuntius, a, um
виразковий – ulcerosus, a, um віспа – variola, ae, f.
виробництво – tractio, onis, f. вістря – acies, ei, f., cuspis, idis, f.
вирощувати – ingigno, genui, genitum, ere (3) вісь – spina, ае, f.
високий, глибокий – altus, a, um вітер – ventus, i, m.
висхідний – ascendens, ntis вказівник – index, icis, m., f.
витікання – profluvium, i, n. вкривало, килим – stragula, ae, f.
витягнутий – extractus, a, um вкривати шаром, корою – incrusto, avi, atum, are
витягувати – extraho, traxi, tractum, ere (3), вкритий – obsitus, a, um
porrigo, rexi, rectum, ere (3) власність – proprietas, atis, f.
вихід – exitus, us, m. вміст – fartum, i, n.
виходити – exsisto (existo), stiti, –, ere (3), внутрішній – internus, a, um
prodeo, ii, itum, ire вовк – lupus, i, m.
вівця – ovis, is, f. вогонь, сяйво – flamma, ae, f.
від – a, ab (Abl.) вода – aqua, ae, f.
відвідний – abducens, ntis водночас – eadem (adv.)
відвозити – reporto, avi, atum, are водогін – aqueductus, us, m.
віддавати – reddo, reddidi, redditum, ere (3) водойма – lacus, us, m.
віддалений, дистальний – distalis, e воїн – miles, itis, m.
відданий – deditus, a, um, certus, a, um володар, імператор – imperator, oris, m.
відділ – pars, rtis, f. володіти – habeo, ui, itum, ere (2)
відкриття, знахідка – repertus, us, m. володіти – obtineo, tinui, tentum, ere (2)
відмінок – casus, us, m. волокнистий – fibrosus, a, um
відмовлятися – careo, ui, (iturus), ere (2) волокно – fibra, ae, f.
відновлення – reductio, onis, f. волосина – capillus, i, m.
відновлювати – restauro, avi, atum, are, refero, волосся – crinis, is, m.
rettuli (retuli), relatum (rellatum), referre воля – libertas, atis, f.
відносити – refero, rettuli (retuli), relatum воля, бажання, згода – voluntas, atis, f.
(rellatum), referre ворожий – axinus, a, um
відокремлений – privus, a, um ворота – porta, ae, f.
відомий – famosus, a, um воювати – pugno, avi, atum, are
відомості, діяння – acta, orum, n. вперед – prorsus (adv.)
відпадати – recido, cidi, casum, ere (3) вперше – primo (adv.)
відписувати – rescribo, psi, ptum, ere (3) впорядкований – collocatus, a, um
відповідати – respondeo, spondi, nsum, ere (3) впорядковувати – colloco, avi, atum, are
відпускати – promitto, misi, missum, ere (3) всередині – interne (adv.)
відросток – processus, us, m. всередині – intra (adv.)
відрубувати – recido, cidi, cisum, ere (3) встромляти – insero, serui, sertum, ere
відстань – distantia, ae, f. всякий, кожен – omnis, e
втиснення – impressio, onis, f. гортань – larynx, yngis, m.

втрата, збиток – damnum, i, n. горщик, банка – olla, ae f.
вуздечка – frenulum, i, n. гостинець – xenium, i, n.
вузол – ganglion, ii, n., nodus, і, m. гострий – acutus, a, um
вузьке місце, ущелина – angustia, ae, f. готувати – praeparo, avi, atum, are, perficio, feci,
вузький – angustus, a, um fectum, ere (3), prospicio, spexi, spectum, ere (3)
вухо – auris, is, f. гребінь – crista, ae, f.
вушко – auricula, ae, f. грек – Graecus, i, m.
вчинок – actio, onis, f. Григорій – Gregorius, ii, m.
вчитель – magister, tri, m. грип – influenza, ae, f.
вчителька – magistra, ae, f. громада, громанянство – civitas, atis, f.
вчити – doceo, docui, doctum, docere (2) громадський – publicus, a, um
вчитися – disco, didici, –, ere (3) громадянин – civis, is, m., f.
в’язовий гай – ulmarium, i, n. громадянський – civilis, e
Г гроші – pecunia, ae, f.
гал – Gallus, i, m. грубощі – violentia, ae, f.
Галікарнас – Halicarnas(s)us (os), i, f. грудень – December, bri, m.
галун – alumen, inis, n. грудна клітка – thorax, acis, m.
Гамількар – Hamilcar, aris, m. грудний – thoracicus, a, um
Ганібал – Hannibal, alis, m. груднина – sternum, i, n.
гарбуз – Cucurbita, ae, f. група, клас – classis, is, f.
гарячка – febris, is, f. грушоподібний – piriformis, e
Геракл\Геркулес – Hercules, is, m. губа – labium, ii, n.
германський, німецький – Germanicus, a, um губний – labialis, e
Геродот – Herodotus, i, m. густий – spissus, a, um
гетьман, князь, очільник – dux, ducis, m., f. Ґ
гинути – pereo, ii (ivi), itum, ire ґрунтовний – fundatus, a, um
гідраргірум, ртуть – Hydrarhyrum, i, n. Д
гідроген, водень – Hydrogenium, ii, n. давати – do, dedi, datum, are
гілка – ramus, i, m. далі – porro (adv.)
гіркий – amarus, a, um далі, більше – ultra (adv.)
гірше – deterius (adv.) дані – instrumentum, i, n.
глибина, море – pontus, i, m. два – duo
глибокий – profundus, a, um двічі – bis
глибше – altius (adv.) двобічний – bilateralis, e
глід – Crataegus, i, m. двоголовий – biceps, cipitis
глотка – guttur, uris, n. де – ubi
гнати – perago, egi, actum, ere (3) демонстрація – demonstratio, onis, f.
гниття, загнивання – putredo, inis, f. день – dies, ei, f.
гнів – ira, ae, f. депресія – depressio, onis, f.
гнійний – purulentus, a, um дерево – arbor, oris, f.
гнучкість, в’язкість – lentor, oris, m. держава – respublica, reipublicae, f.
говорити – loquor, locutus sum, loqui дерма – derma, atis, n.
говорити, казати – dico, dixi, dictum, ere (3) деякий – aliquis, aliqua, aliquid
говорити, погоджуватися – aio, ait, –, – джерело – fons, fontis, m.
година – hora, ae, f. джерельце – fonticulus, i, m.
годувати – nutrio, ivi, itum, ire дзеркало – speculum, i, n.
голий – nudus, a, um дивитися, спостерігати – specto, avi, atum, are
голівка – capitulum, i, n., glans, ndis, f. диво – miraculum, i, n.
голова – caput, itis, n. дим, пара, туман – fumus, i, m.
головне місто – metropolis, is, f. диски – discus, i, m.
головний – cephalicus, a, um дистальний – distalis, e
головний мозок – encephalon, i, n. дитина – infans, ntis, m., f.
голос – vox, vocis, f. дитинча кота чи собаки – catulus, i, m.
гомілки – crus, cruris, n. дихальний – respiratorius, a, um
гора, пагорб – mons, montis, m. дихання – respiratio, onis, f.
Горацій – Horatius, ii, m. Діана – Diana, ae, f.
горб – tuber, eris, n. діастола – diastole, es, f.
горобина (дерево) – Sorbus, i, f.
222 Додатки
діафрагма – diaphragma, atis, n. дурний – stultus, a, um

дівчина – virgо, inis, f. дух – animus, i, m., spiritus, us, m.
дізнаватися – comperio, peri, pertum, ire душа – anima, ae, f.
дійсно, справді – certum, equidem, nam (adv.) душити – suffoco, avi, atum, are
ділити – divido, visi, visum, ere (3) Е
ділянка – area, ae, f. евкаліпт – Eucalyptus, i, f.
дім, будинок – domus, i, f. Езоп – Aesŏpus, i, m.
Діон – Dio(n), onis, m. екзантема, висип – exanthema, atis, n.
діставати – accipio, cepi, ceptum, ere екстирпація – extirpatio, onis, f.
діяння – acta, orum, n. екстракт – extractum, i, n.
діяти – ago, egi, actum, ere екстракція – extractio, onis, f.
для – pro (Abl.) ексудація – exsudatio, onis, f.
дно – fundus, i, m. енкаустика – encaustum, i, n.
до – ad (Acc.) епітеліальний – epithelialis, e
добре – bene (adv.) етанол – Aethanolum, i, n.
добрий – bonus, a, um ефірний – aethereus, a, um
добро – bonum, i, n. ехінацея – Echinacea, ae, f.
добробут – salus, utis, f.
довгастий – oblongatus, a, um Є
довгий – longus, a, um Європа – Europa, ae, f.
довго, давно, вдень – diu (adv.) європейський – Europeus, a, um
довговічний – perennis, e єдиний – singulus, a, um, unicus, a, um
довжина – longitudо, inis, m. Ж
додавати – addo, didi, ditum, ere (3) жoден – nullus, a, um
доданий – subiectivus, a, um жадібний, кровожерний – avĭdus, a, um
додатковий – accessorius, a, um жарознижувальний – antipyreticus, a, um
додаток, апендикс – appendix, icis, f. жах – terror, oris, m.
дозволено – licet, licuit (licitum est), ere (2) жертва – hostia, ae, f.
доказ – argumentum, i, n. живий – vivus, a, um
долоні – palma, ae, f. живильний – nutricius, a, um
долонний – palmaris, e живити – nutrio, ivi, itum, ire
доля – fatum, i, n. живіт – venter, tris, m.
домашній – domesticus, a, um живлення – nutrimentum, і, n.
домішаний – admixtus, a, um жировий – adiposus, a, um
допомагати – juvo, avi, atum, are жити – vivo, vixi, victum, vivere (3)
допоміжний – adjuvans, ntis жити у вигнанні – exsulo, avi, atum, are
допомога – auxilium, i, n. життя – vita, ae, f.
дорогий – praeciosus, a, um жовтий – flavus, a, um
досвід – usus, us, m. жовчний – felleus, a, um
досвідчений – peritus, a, um жолудь, залоза – glans, ndis, f.
досить часто – ferme, satis (adv.) З
досі, настільки – adhuc (adv.) з, разом з – cum (Abl.)
дослідження – investigatio, onis, f. з, від – e, ex (Abl.)
досліджувати – exploro, avi, atum, are, investigo, з’єднаний – junctus, a, um
avi, atum, are з’єднувати – continuo, avi, atum, are
достатній, підходящий – sufficiens, entis з’їдати – devoro, avi, atum, are
дочка – filia, ae, f. з’являтися – exsisto, stiti, –, ere (3)
дошка – tabula, ae, f. забезпечений – instructus, a, um
друг – amicus, i, m. забирати – fraudo, avi, atum, are
другий – secundus, a, um забитий – contusus, a, um
дружба – amicitia, ae, f. забобони, святощі – superstitio, onis, f.
дружинa – uxor, oris, f. забувати – obliviscor, litus sum, livisci
дуб – Quercus, us, f. завважувати – noscito, avi, atum, are
дубовий – robustus, a, um завжди – semper, aeternum (adv.)
дуга – arcus, us, m. загальна жовчна протока – choledochus, i, m.
дуговий – arcuatus, a, um загальний – universalis, e
думка, воля, влада – auctoritas, atis, f. загнутий назад – retroflexus, a, um
Дунай – Danubius (Danuvius), i, m., Hister (Ister), загострення – exacerbatio, onis, f.
tri, m. задні двері – postica, ae, f.
задній – posterior, ius здатність – facilitas, atis, f., potentia, ae, f.

задоволення – delectatio, onis, f. здійнятий – erectus, a, um
займати, захоплювати – occupo, avi, atum, are здійснювати – gero, gessi, gestum, ere (3)
закон – lex, gis, f. здобич – spolium, i, n.
закритий – clausus, a, um здоров’я, добробут – salus, utis, f.
залежати – pendeo, pependi, –, ere (3) здоровий – sanus, a, um
залишати, покидати – relinquo, liqui, lictum, ere (3) землероб – agricola, ae, m.
залишатися, – consto, stiti, staturus, are земля – terra, ae, f.
залізо – Ferrum, i, n. земний – terrestris, e
залоза – glandula, ae, f. зерно – frumentum, i, n.
запалення – inflammatio, onis, f. зима – hiems, hiemis, f.
запаморочення – syncope, es, f. зіпсований, помилковий – vitiosus, a, um
запас, статки – copia, ae, f. зіпсуття – corruptio, onis, f.
запах – odor, oris, m. зір – visus, us, m.
заперечувати – nego, avi, atum, are зірка – stella, ae, f.
запитання – interrogatio, onis, f. злагода – concordia, ae, f.
заповідник, звіринець – vivarium, i, n. зло, лихо – malum, i, n.
запорозький, запорожець – Zaporoviensis, e злочинний – damnatus, a, um
започатковувати – exordior, orsus sum, iri злоякісний – malignus, a, um
запрошувати, заохочувати – invito, avi, atum, are, змагатися – certo, avi, atum, are
suadeo, suasi, suasum, ere (2) зменшувати – extenuo, avi, atum, are
заробляти – merito, avi, –, are змінювати – muto, avi, atum, are
засіб, ліки – remedium, ii, n. зміцнювати – confirmo, avi, atum, are
заснований – fundatus, a, um зміцнювати (муром) – munіо, ivi, itum, īre
засновник – conditor, oris, m., fundator, oris, m. змішувати – misceo, ui, xtum, ere (2)
застосовувати – advoco, avi, atum, are, adhibeo, зміщення – dislocatio, onis, f.
bui, bitum, ere (2) знаменитий – famosus, a, um
затримка, зволікання – mora, ae, f. знання, наука – scientia, ae, f.
затульний – obturatorius, a, um знати, зазнавати, знатися – scio, ivi, itum, ire
захисник – defensor, oris, m. знати, пізнавати – cognosco, novi, nitum, ere (3)
захист, засіб – praesidium, i, n. знатний, шляхетний – nobilis, е
захищати – defendo, fendi, fensum, ere (3) знаходити – invenio, veni, ventum, ire
захищатися – caveo, cavi, cautum, ere (2) зневажати – neglego, lexi, lectum, ere (3)
захід сонця, загибель – occasus, us, m. зненацька, похапцем – subĭto (adv.)
західний – occidentalis, e знищення – depressio, onis, f.
захоплювати, атакувати – expugno, avi, atum, are знищувати – deleo, evi, etum, ere (2)
зберігати – conservo, avi, atum, are знову – denuo (adv.)
збиратися, зустрічатися – convenio, ivi, itum, ire знову робити – reficio, feci, tectum, ere (3)
збільшений, розширений – auctus, a, um знову, з іншого боку – iterum (adv.)
збільшення – crescentia, ae, f., incrementum, i, n. зображення – imago, inis, f.
зброя, військо – arma, orum, n. зовні, окрім – extra (adv.)
зв’язка – ligamentum, i, n. зовнішній – externus, a, um
зважувати, обговорювати – expendo, pendi, зовнішність, стан – habitus, us, m.
pensum, ere (3) золото – Aurum, i, n.
звертатися, називати – appello, avi, atum, are зоровий – opticus, a, um
зверхній, грізний – superbus, a, um зоря – astrum, i, n.
звикнути – soleo, solui, solitus sum, ere (2) зрештою – postrēmo (adv.)
зростання, розвиток – incrementum, i, n.
звичай – mos, moris, m., ritus, us, m.
зрушувати, робити – ago, egi, actum, ere (3)
звичка – consuetudo, inis, f.
зуб – dens, ntis, m.
звідки – unde
зубатий – dentatus, a, um
звідси, потім – deinde, hinc (adv.)
зупинка – statio, onis, f.
звідти, далеко, тому – inde (adv.)
зустрічатися – convenio, veni, ventum, ire
звільняти – dimitto, misi, missum, ere (3), libero,
avi, atum, are, solvo, solvi, solutum, ere (3) Й
звуження, прищемлення – strictura, ae, f. йти – abeo, ii, itum, ire
згаданий – commememoratus, a, um йти вперед – proficio, feci, fectum, ere (3)
згинач – flexor, oris, m. йти назад, повертатися – regredior, gressus sum,
згубний – pestifer (pestiferus), fera, ferum gredi
224 Додатки
І кістка – os, ossis, n.

і навіть – quinimmo кістковий – osseus, a, um
і не – nec, neque клапан – valvula, ae, f.
і, й, та – et класти, вдягати – impono, posui, positum, ere (3)
іберійський, іспанський – Hiberus, a, um кликати – voco, avi, atum, are
ізотонічний – isotonicus, a, um кликати, запрошувати – accio, civi (ii), citum, ire
ім’я, назва – nomen, inis, n. клиноподібний – sphenoidalis, е
Індія – India, ae, f. клітина – cellula, ae, f.
іноді, тим часом – interdum (adv.) клітинний – cellularis, e
інструментальний – instrumentalis, e клубок – glomus, eris, n.
інфекційний – infectiōsus, a, um ключ – clavis, is, f.
інший – alter, altera, alterum ключиця – clavicula, ae, f.
інший, залишений – reliquus, a, um книга – liber, bri, m.
інший, решта – cetěrus, a, um князь, гетьман, очільник – dux, ducis, m., f.
Іспанія – Hispania, ae, f. кожен з двох, обидва – uterque, utraque, utrumque
істина – veritas, atis, f. коза – capra, ae, f.
історик – historicus, i, m. козак – Cosacus, i, m.
історичний – historicus, a, um коливний – fluctuans, ntis
історія – historia, ae, f. колись, іноді, давно – olim, aliquando (adv.)
істрійський (дунайський) – Histricus, a, um колійний, орбітальний – orbitalis, е
Італія – Italia, ae, f. коліно – genu, us, n.
колія – orbita, ae, f.
Ї
коло – orbis, is, m.
їдкий – causticus, a, um
коментар – commentarius, ii, m.
їжа – pabulum, i, n.
компактний, щільний – compactus, a, um
К конкремент – concrementum, i, n.
казати – dico, dixi, dictum, dicere (3) Константинополь – Constantinopolis, is, f.
казати, вказувати – indico, avi, atum, are консул, райця – consulis, is, m.
казка, байка – fabula, ae, f. контагіозний – contagiōsus, a, um
Календи – Kalendae, arum, f. копальня, кар’єр – fodina, ae, f.
калій – Kalium, ii, n. кора – cortex, icis, f.
кальцій – Calcium, ii, n. корисний – utilis, e
камінь – lapis, idis, m. користь, послуга – utilitas, atas, f.
канал – canalis, is, m. корінь – radix, icis, f.
канатик, напрям – funiculus, i, m. корова – vacca, ae, f.
капсула – capsula, ae, f. королівський – regius, a, um
кара – poena, ae, f. королювати, правити – regno, avi, atum, are
карбон, вугілля – Carbo, onis, m. король – rex, gis, m.
Карпати – Carpathici, orum, m. коронарний – coronarius, a, um
кашель – tussis, is, f. короста – scabies, ei, f.
квітка – flos, oris, m. короткий – brevis, e
керування – regimen, inis, n. косий – obliquus, a, um
кидати вперед – objicio, jeci, jectum, ere (3) кохання, любов – amōr, oris m
Києво-могилянський – Kijovomohylaneus, a, um кохати, любити – amo, avi, atum, are
Київ – Kijovia, ae, f. край – margo, inis, m.
кип’ятити – excoquo, coxi, coctum, ere (3) край, узбережжя – litus, oris, n.
кип’ячений – excoctus, a, um країна, ділянка – regio, onis, f.
кислота – Acidum, i, n. крапля – gutta, ae, f.
кишка – ileum, i, n. краса – pulchritudo, inis, m.
кишка – intestinum, i, n. красивий, гарний – pulcher, chra, chrum
кілечко – anulus, i, m. красномовність – eloquentia, ae, f.
кількість – quantitas, atis, f. красномовство – rhetorice, es (rhetorica, ae), f.
кільце – annus, i, m. краснуха – rubeola, ae, f.
кільце, анальний отвір – anus, i, m. крижовий – sacralis, e
кінець – finis, is, f., exitus, us, m. крило – ala, ae, f.
кінцевий – terminalis, e кристал – crystallus, i, f.
кінцівка – extremitas, atis, f. критичний – criticus, a, um
кінь – equus, i, m. кричати, закликати – clamo, avi, atum, are
кіста – cysta, ae, f. кришталик – lens, ntis, f.
крім – praeter (adv.) / (Acc.) луг (основа, гідроксид) – hydroxydum, i, n.

кров – sanguis, inis, m. людина – homo, inis, m.
кровоносний – sanguifer, fera, ferum людський – humanus, a, um
кровоносний – sanguineus (sanguiniferus), a, um М
крок, сходинка, – gradus, us, m. м’яз – musculus, i, m.
ступінь, градус м’язовий – muscularis, e
кротонець – Crotoniates, ae, m. м’який – pius, a, um
круглий – rotundus, a, um, teres, etis м’ясистий – carnosus, a, um
круговерть, тім’я, маківка – vortex (vertex), icis, m. м’ясо – caro, rnis, f.
куля – globus, i, m. м’ята – Mentha, ae, f.
кусати – mordeo, momordi, morsum, ere (2) магічне коло, ромб – rhombus, i, m.
кут – angulus, i, m. македонець – Macedŏnus, і, m.
Куявія – Cujavia, ae, f. малий – parvus, a, um
Л мало – parum (adv.)
лакедемонський, – Lacedaemonius, a, um малювати – pingo, nxi, ctum, ere (3)
лакедемонянин мати – mater, matris, f.
лакедемонянка – Lacaena, ae, f. матка – uterus, i, m.
ланцюг, мотузка, зв’язок – vinculum, і, , n. Матфій – Matthaeus (Matheus), i, m.
латинський, – Latinus, a, um мед – mel, mellis, n.
латинянин – медицина – medicina, ae, f.
лев – leo, onis, m. медіальний, середній – medialis, e
легеневий – pulmonalis, e межа, кінець, термін – terminus, i, m.
легеня – pulmo, onis, m. менінгеальний – meningeus, a, um
легкий – laevis, е Меркурій – Mercurius, і, m.
легкий човен – myoparo, onis, m. мертвий – mortuus, a, um
ледь теплий – tepĭdus, a, um метал, копалина, копальня – metallum, i, n.
лежати – subjaceo, jacui, –, ere (2) мечоподібний – xiphoideus, a, um
лепра – leprae, arum, f. мешканець, співвітчизник – incola, ae, m., f.
липа – Tilia, ae, f. мешкати – incolo, colui, cultum, ere (3), obsideo,
лист – epistola, ae, f. sedi, sessum, ere (2)
листок – folium, ii, n. мешкати разом – convivo, vixi, victum, ere (3)
лити, текти – fundo, fudi, fusum, ere (3) мигдалик – tonsilla, ae, f.
литковий – gastrocnemius, a, um мигдаль – Amygdala, ae, f.
лицевий – facialis, e мир – pax, cis, f.
лише – solum (adv.) мислення – cogitatio, onis, f.
лівий – sinister, tra, trum мислити – intellego, lexi, lectum, ere (3), cogito, avi,
Лівій – Livius, i, m. atum, are
лід – glacies, ei, f. мити – lavo, lavi, lautum (lavatum), are
лійка – infundibulum, i, n. миттєвий – momentosus, a, um
лікар – medĭcus, і, m. міжпередсердний – interatrialis, e
лікарня – nosocomium, i, n. міжребровий – intercostalis, e
лікарський – medicinalis, e мій – meus, a, um
ліквідувати – expedio, ivi, itum, ire мілина, брід – vadum, i, n.
ліки – medicamentum, i, n. мінеральний – mineralis, e
лікування – curatio, onis, f. містечко – oppidum, i, n.
лікувати, опікуватися – curo, avi, atum, are містити – contineo, tinui, tentum, ere (2)
лімфатичний – lymphaticus, a, um містити, стримувати – cohibeo, bui, bitum, ere (2)
лімфоцит – lymphocytus, i, m. місто – urbs, urbis, f.
лінія – linea, ae, f. місце – locus, i, m.
ліс – silva, ae, f. Місяць (астроном.) – Luna, ae, f.
літера, буква – littera, ae, f. місяць (календ.) – mensis, is, m.
література – litteratura, ae, f. міхур – vesica, ae, f.
літо – aestas, atis, f. міхуровий – cysticus, a, um
лоб, чоло – frons, ntis, f. мішок – saccus, i, m.
лобковий – pubicus, a, um мова, язик – lingua, ae, f.
лобовий – frontalis, e могти – possum, potui, –, posse
локалізація – locatio, onis, f. могти, бути спроможним – queo, quivi, itum, ire
лопатка – scapula, ae, f. могутній – potis, pote, robustus, a, um
лопатковий – scapularis, e можна – licet, licuit (licitum est), ere (2) impers.
226 Додатки
мозковий – cerebralis, e не знати – ignoro, avi, atum, are

мозок – cerebrum, i, n. не мати – careo, ui, (iturus), ere (2)
мозолистий – callosus, a, um небезпека – pericŭlum, i, n.
мозочковий – cerebellaris, e небезпечний – periculōsus, a, um
мозочок – cerebellum, i, n. небо – coelum, i, n.
молоко – lac, ctis, n. невже – an
молоток, хвороба – malleus, i, m. невідомий – incelebris, bre
море – mare, is, n. негайно – statim (adv.)
мореплавець, моряк – nauta, ae, m. негода – hiems, hiemis, f.
мосх, московит – Moschus, i, m. негостинний – euxinus, a, um
мотузка, зв’язок – copula, ae, f. недолік – vitium, i, n.
мстити, карати – ulciscor, ultus sum, ulcisci незабаром, пізніше – postmodum (adv.)
мурашиний – formicicus, a, um незгода – discordia, ae, f.
мурашка – formica, ae, f. нездатність – inertia, ae, f.
мусити – debeo, ui, itum, ere (2) незнання – ignorantia, ae, f.
Н нейрон – neuron, i, n.
на – in (Acc., Abl.) некорисний – inutilis, е
наближатися (військ.) – advenio, veni, ventum, ire необхідний – necessarius, a, um
набряк – oedema, atis, n. необхідно – necessarie (adv.)
набутий – acquisitus, a, um неохайний – dissolutus, a, um
нав’язливий – obsessus, a, um непарний – azygos (невідм.)
навчати – doceo, docui, doctum, ere (2), erudio, ivi непокірний – irregibilis, e
(ii), itum, ire непоміркований – immoderatus, a, um
навчений – instructus, a, um Нептун – Neptunus, i, m.
нагадувати, згадувати – commemoro, avi, atum, are нерв – nervus, i, m.
нагріватися – excalfio, factus sum, fieri нервовий – nervosus, a, um
надавати – relinquo, liqui, lictum, ere (3) нерівність, труднощі – asperum, i, n.
надія – spes, ei, f. несправедливий – injustus, a, um
надмір – nimium, i, n. несправжній – spurius, a, um
надмірний – immoderatus, a, um нестача – deliquium, i, n.
надра землі – infernum, i, n. нести – fero, tuli, latum, ferre, gero, gessi, gestum,
називати – nomino, avi, atum, āre ere (3)
наказ, влада – imperium, i, n. нестриманість – violentia, ae, f.
наказувати, панувати – impero, avi, atum, are неушкоджений, цілий – salvus, a, um
наперстянка – Digitālis, is, f. нешкідливий – innocens, entis
напівнепарний – hemiazygos (невідм.) нещасний – misěrus, a, um
наповнений – distentus, a, um нижній – inferior, ius
наповнювати – impleo, evi, etum, ere (2), oppleo, низка – series, ei, f.
plevi, pletum, ere (2) низхідний – descendens, ntis
наполегливий – studiosus, a, um низький, неглибокий – humilis, e
наполягати – insto, stiti, –, are низько – infra (adv.)
наполягати – persevero, avi, atum, are нирковий – renalis, e
наприклад – exempli gratia (e.g.), verbi gratia (v.g.) нишпорити – exploro, avi, atum, are
напружений – intensus, a, um ніготь – unguis, is, m.
нарада – consilium, i, n. ніздря – naris, is, f.
народ – populus, i, m. німецький – Germanicus, a, um
народжуватися, походити – nascor, natus sum, nasci ніс – nasus, i, m.
насилля – violentia, ae, f. ніхто – nemo, inis
настій – infusum, i, n. ніч – nox, noctis, f.
настоянка – tinctura, ae, f. ніщо, ніяк – nihil
наступати (військ.) – advenio, veni, ventum, ire новак – neot(h)ericus, i, m.
наступний – deinceps, cipitis новий – novus, a, um
натрій – Natrium, i, n. новоутворення – neoplasma, atis, n.
натягнутий – intensus, a, um нога – pes, pedis, m.
наука – doctrina, ae, f. носовий – nasalis, e
начиння – supellex, lectilis, f. нотатки, записник – commentarius, i, m.
наш – noster, tra, trum нудота – nausea, ae, f.
наявність – praesentia, ae, f. нутрощевий – visceralis, e
не – non, noli нюховий – olfactorius, a, um
О отож, унаслідок – itaque

обдарований – instructus, a, um отримувати, припускати – accipio, cepi, ceptum,
обертати – verto, verti, versum, ere (3) ere (3)
обидва – uterque, utraque, utrumque охоплювати – oppleo, plevi, pletum, ere (2)
обладнання – apparatus, us, m. охоронець – satelles, itis, m., f.
обличчя – facies, ei, f. охоче – libenter, grate (adv.)
обманювати – fraudo, avi, atum, are охочий; той, що наважився – audens, ntis
обов’язок – officium, i, n. оцтовий – aceticus, a, um
ободова кишка – colon, i, n. П
оболонка – tunica, ae, f. п’яний – ebrius, a, um
оболонка головного мозку – mater, matris, f. павутинний – arachnoideus, a, um
обрізання – resectio, onis, f. падіння – casus, us, m.
обробляти, вирощувати – colo, colui, cultum, ere (3) пазуха – sinus, us, m.
обстеження – examinatio, onis, f. палець – digitus, i, m.
овес – avena, ae, f. пальцевий – digitatus, a, um
Овідій – Ovidius, i, m. пам’ятати – memoro, avi, atum, are
огляд, спостереження – inspectus, us, m. пам’ять – memoriа, ae, f.
оголошувати – impleo, evi, etum, ere (2) пан – domĭnus, i, m.
один – unus, a, um панацея – panacaea, ae, f.
один з двох – uter, utra, utrum пані – era, ae, f.; domina, ae, f.
один, сам – unus, a, um парний – geminus, a, um
однак – at пасковий – habenularis, e
одночасно – insimul (adv.), simul (adv.) пасок – habena, ae, f.
одяг – vestis, is, f. патологічний – pathologicus, a, um
оздоблювати – incrusto, avi, atum, are пахнути – odoro, avi, atum, are
оздоровлювати – sano, avi, atum, are паховий, пахвинний – inguinalis, e
ознака – signum, i, n. пахучий – odoratus, a, um
океан – occeanus, i, m. певний – certus, a, um
окістя – periosteum, i, n. пекло – infernus, i, m.
око – oculus, i, m. первинний – primarius, a, um
окоруховий – oculomotorius, a, um перебіг – decursus, us, m.
окремий – discretus, a, um переважати – praevaleo, valui, –, ere (2)
оксид – oxydum, i, n. переважно – praecipue (adv.)
олія – oleum, i, n. перевершувати – praecello, –, –, ere (3)
оманливий – spurius, a, um перегородка – septum, i, n.
опиратися – defendo, fendi, fensum, ere (3) передавати – trado, didi, ditum, ere (3), transcribo,
опік – combustio, onis, f. scripsi, scriptum, ere (3)
оповідання, доказ – argumentum, i, n. передбачати – prospicio, spexi, spectum, ere (3),
оповідач – narrātor, oris, m. promitto, misi, missum, ere (3)
опускач – depressor, oris, m. передній – anterior, ius, anticus, a, um
опущення – depressio, onis, f. передньобічний – anterolateralis, e
орган – orgănon, i, n. передпліччя – antebrachium, ii, n.
організм – organismus, i, m. передсердно-шлуночковий – atrioventricularis, e
освітлювати – illumino, avi, atum, are передсердя – atrium, i, n.
осідати – persido, sedi, sessum, ere (3) переказувати – refero, rettuli (retuli), relatum
осінь – autumnus, i, m. (rellatum), referre
оскільки – etenim (adv.) перекладати – translatio, onis, f.
оскільки, якщо тільки – siquidem (adv.) переконливий – justus, a, um
основа – basis, is, f. переливати – transfundo, fudi, fusum, ere (3)
основний – basalis, e перелом – fractura, ae, f.
особа – persona, ae, f. перемагати – vinco, vici, victum, ere (3)
особливий – peculiaris, e перемога – victoria, ae, f.
особливість, власність – proprietas, atis, f. переможець – victor, oris, m.
останній – ultĭmus, a, um переможний – victoriosus, a, um
остистий – spinosus, a, um перенесений – delatus, a, um
острів – insula, ae, f. переписувати – describo, scripsi, scriptum, ere (3)
ось цей, ось такий, а, е – istic, istaec, istoc (istuc) передавати – transcribo, scripsi, scriptum, ere (3)
отвір – foramen, inis, n., apertura, ae, f. переривати – scindo, scidi, scissum, ere (3)
отже – ergo перетинати – intermitto, misi, missum, ere (3)
228 Додатки
переходити – migro, avi, atum, are пляма – macula, ae, f.

перехрестя – chiasma, atis, n. пляшка – lagena, ae, f.
перець – Piper, eris, n. поблизу – prope (Acc.), prope (adv.)
периферичний – periphericus, a, um поверхня – facies, ei, f.
період – periodus, i, f. пов’язаний – complex, plicis
перкусія – percussio, onis, f. повернення – reductio, onis, f.
пероксид – peroxydum, i, n. повертати, звертати – obverto, verti, versum, ere
перцевий – piperitus, a, um (3), restituo, ui, utum, ere (3)
перший – primus, a, um повертатися – remeo, avi, atum, are
Петро – Petrus, i, m. поверхневий – superficialis, e
печінка – hepar, atis, n. поверхня – superficies, ei, f.
печінка (риб‘яча) – jecur, oris, n. повітря – aёr, is, m.
печінковий – hepaticus, a, um повнота – plenitudo, inis, f.
пилкоподібний – serratus, a, um поганий – malus, a, um
писар – scriba, ae, m. поглиблення – recessus, us, m.
писати – scribo, scripsi, ptum, ere (3) подарунок – donum, i, n.
пиятика – potatio, onis, f. подати, потрапляти – excido, cidi, –, ere (3)
південь – auster, tri, m. подвійний – binus, a, um, duplex, icis, geminus, a, um
північ – Boreos, ae, m. подив – admiratio, onis, f.
північний – aquilonius, a, um подібний – similis, e
під’язиковий – hyoideus, a, um, sublingualis, e поділяти – divido, visi, visum, ere (3)
підвищення (опуклість) – eminentia, ae, f. подовження, розтягнення – productio, onis, f.
підвищення (процес) – multiplicatio, onis, f. подруга – amica, ae, f.
підвищення, пам’ятник – ara, ae, f. поет – poëta, ae, m.
підготовка, апарат – apparatus, us, m. поєднаний, парний – jugus, a, um
підіймати – levo, avi, atum, are позначати – signo, avi, atum, āre
підіймач – levator, oris, m. позначати, з’ясовувати – designo, avi, atum, are
підключичний – subclavius, a, um Позонь (Братислава) – Posonius, i, m.
підколінний – popliteus, a, um поінформованість – conscientia, ae, f.
підлеглий, залежний – servus, a, um показувати – monstro, avi, atum, are
підлеглий – subjectus, a, um покликатися, свідчити – testor, atus sum, ari
піднебінний – palatinus, a, um покрив, завіса – integumentum, i, n.
піднебіння – palatum, i, n. поле – campus, i, m.
піднімати, відлякувати – suscito, avi, atum, are поле, берег – arvum, i, n.
підніматися, починатися – ascendo, scendi, полководець, очільник – dux, ducis, m., f.
scensum, ere (3) половина – dimidia, ae, f.
піднятий, зібраний – elevatus, a, um полудень, південь – meridies, ei, m.
підозрювати – suspicor, atus sum, ari полювати – venor, atus sum, ari
підпахвовий, пахвовий – axillaris, e польський – Polonus, a, um
підступність – falsimonia, ae, f. Польща – Polonia, ae, f.
підсувати, додавати – applico, avi, atum, are помилятися – erro, avi, atum, are
підшкірний – subcutaneus, a, um помітний, видатний – insignis, e
підшлункова залоза – pancreas, atis, n. помічати – animadverto, verti, versum, ere (3)
пізнавати – sapio, ii, –, ere (3), reperio, repperi, поновлювати – restituo, ui, utum, ere (3)
repertum, ire поодинокий – solitarius, a, um
піраміда – pyramis, idis, f. поперековий – lumbalis, e
після – post (Acc.), post (adv.) поперечний – transversus, a, um
після того як, скільки – post(ea)quam поповнювати, вкривати – repleo, plevi, pletum,
післяопераційний – postoperativus, a, um ere (2)
пісня – carmen, inis, n. порада – consilium, i, n.
піч – furnus, i, m. поранений – vulneratus, a, um
плазма – plasma, atis, n. порівняння – comparatio, onis, f.
пластинка – lamina, ae, f. порізаний – caesus, a, um
плевральний – pleuralis, e порожнина – cavitas, atis, f.
плече – brachium, ii, n. порожній, порожнистий – cavus, a, um
плечова кістка – humerus, i, m. порушення – laesio, onis, f.
плід – fructus, us, m. посада – provincia, ae, f.
Пліній – Plinius, ii, m. послідовно, обережно – pedetentim (adv.)
плотський – carneus, a, um послуга – beneficium, i, n.
поставати, починатися – orior, ortus sum, iri присередній – medialis, e

постанова, положення – scitum, i, n. присінок – vestibulum, i, n.
постачати – fundo, avi, atum, are прискорювати – incito, avi, atum, are
постійно, аж до – usque прислів’я – proverbium, i, n.
потиличний – occipitalis, e пристойно – decenter (adv.)
потім, пізніше – postea (adv.) притягувати – attraho, traxi, tractum, ere (3)
потрібний – necessarius, a, um приходити – occurro, curri, cursum, ere (3)
потрійний – triplex, icis причина – causa, ae, f.
потужний – fortis, e про – de (Abl.)
похідний – derivativus, a, um пробивати – percutio, cussi, cussum, ere (3)
походження – genesis, is, f. пробитий – cribrosus, a, um
походження, витік – ortus, us, m. провина – culpa, ae, f.
початок – initium, i, n. провінція – provincia, ae, f.
початок, вступ – exordium, i, n. проводити – introduco, duxi, ductum, ere (3)
початок, основа – primordium, i, n. провокувати – provoco, avi, atum, are
почервоніння – rubor, oris, m. продавати – vendo, didi, ditum, ere (3)
почергово, взаємно – invicem (adv.) продовжувати – persevero, avi, atum, are
починати – initio, avi, atum, are, exordior, orsus прокидатися – edormio, ivi, itum, ire
sum, iri проміжний мозок – diencephalon, i, n.
поширений – diffusus, a, um проміжок – dilatio, onis, f.
поширювати – explico, avi, atum, are промовець – orator, oris, m.
пошкодження – corruptio, onis, f. промовляти, прощатися – affor, fatus sum, fari
пояс – cingulum, i, n. пропонувати – promitto, misi, missum, ere (3),
пояс, ділянка, зона – zona, ae, f. invito, avi, atum, are
правий – dexter, tra, trum простий – prorsus, a, um
правильний – certus, a, um, rectus, a, um простолюддя – plebs, bis, f.
правильно – recte (adv.) простота – simplicitas, atis, f.
правити, керувати – rego, xi, ctum, ere (3) простягатися – pertineo, tinui, –, ere (2), pateo, ui,
право – jus, juris, n. ere (2)
правопорушення, шкода – injuria, ae, f. просуватися – pergo, perrexi, perrectum, ere (3),
прапороносець, вождь – vexillifer (vexillarius), i, m. proficio, feci, fectum, ere (3)
працювати – laboro, avi, atum, are проте, нарешті – tamen (adv.)
препарат – remedium, ii, n. проти – contra (Acc.)
приблизно, звичайно – fere (adv.) протизаконний – injustus, a, um
прибувати – venio, veni, ventum, ire протизапальний – antiflogeticus, a, um
приватний – peculiaris, e протилежний – contrarius, a, um
привід – praetextum, i, n. протилежність, різниця – diversitas, atis, f.
привозити – adveho, vexi, vectum, ere (3) протиставляти – objicio, jeci, jectum, ere (3)
приготування – praeparatio, onis, f. протока – ductus, us, m.
придворні – aulici, orum, m. прохання, страта – supplicium, i, n.
приєднувати, з’єднувати – conjungo, junxi, прямий – rectus, a, um
junctum, ere (3) прямо – recte (adv.)
приємний – jucundus, a, um, suavis, e пульс – pulsus, us, m.
призначати, доручати – assigno, avi, atum, are пункція – punctio, onis, f.
приймати – recipio, cepi, ceptum, ere пупковий – umbilicalis, e
приклад – exemplum, i, n. пурпуровий – purpureus, a, um
прикладати – adhibeo, bui, bitum, ere (2) пустеля – desertum, i, n.
прикраса – ornamentum, i, n. пустула – pustula, ae, f.
прикрашати – orno, avi, atum, āre пухирець – vesicula, ae, f.
прикріплюватися – adhaeresco, haesi, –, ere (3) пухлина – tumor, oris, m.
примірник, копія – exemplar, aris, n. Р
приносити у жертву, вбивати – immolo, avi, atum, раб – servus, i, m.
are радити – suadeo, suasi, suasum, ere (2)
приносити, повідомляти – affero, attuli, allatum, рак – cancer, cri, m.
afferre рана – vulnus, eris, n.
припускати, відпускати – admitto, misi, missum, рахунок, звіт, перелік – ratio, onis, f.
ere (3) рвати, сварити, мучити – lacero, avi, atum, are
природа – natura, ae, f. ребро – costa, ae, f.
природний – naturalis, e ребровий – costalis, e
230 Додатки
ревінь – Rheum, i, n. рух – motus, us, m.

резекція – resectio, onis, f. рухати, зворушувати – moveo, movi, motum, ere (2)
ремісії – remissio, onis, f. руховий – efferens, ntis
речовина – materia, ae, f., substantia, ae, f. рясно, щасливо – feliciter (adv.)
Рим – Roma, ae, f. С
римський, римлянин – Romanus, a, um сад – hortus, i, m.
рицина – Ricinus, i, f. Саксонія – Saxonia, ae, f.
рівний, однаковий – aequalis, e саліциловий – salicylicus, a, um
рід – gens, gentis, f., saeculum, i, n. сам – ipse, a, um
рідина – humor, oris, m. саркома – sarcoma, atis, n.
різний – varius, a, um сварка – certatio, onis, f.
рік – annum, i, n. свербіж – pruritus, us, m.
річ, справа – res, ei, f. свердлити, дірявити – foro, avi, atum, are
річка – flumen, inis, n., rivus, i, m., fluvium, ii, n. свинячий – suillus, a, um
річковий берег – ripa, ae, f. свій – suus, a, um
річний, тривалий – perennis, e світло, слава, блиск – lux, lucis, f.
робити – facio, feci, factum, ere (3) світське середовище – saeculum, i, n.
робитися – fio, factus sum, fieri святий – sanctus, a, um
робити тоншим – extenuo, avi, atum, are священний, присвячений – sacer, cra, crum
робота (заняття) – labor, oris, m. себе, собою – se
робота (твір) – opus, eris, n. село – pago, inis, m.
родина – familia, ae, f. серед – inter (Acc.)
розбрат – discordia, ae, f. серединний – medianus, a, um
розв’язувати – solvo, solvi, solutum, ere (3) середній – medius, a, um
розгортати – explico, avi, atum, are середньоключичний – medioclavicularis, e
роздвоєний, розщеплений, – schismaticus, a, um серце – cor, rdis, n.
роздирати – scindo, scidi, scissum, ere (3) сестра – soror, oris, f.
розділений – divisus, a, um сечівниковий – urethralis, e
розділяти – distermino, avi, atum, are сидіння, сідало, престол – sedes, is, f.
розділяти, розподіляти – distribuo, tribui, Сикст – Sixtus, a, um
tributum, ere (3) сила – vis, –, f.
розірваний – dilaceratus, a, um сила, здатність – potentia, ae, f.
розірвання, розв’язування – deligatio, onis, f. сила, міць, допомога – ops, opis, f.
розкладений, зниклий – dilapsus, a, um сильний, потужний – vehemens, entis
розмноження – proliferatio, onis, f. символ влади – sceptrum, i, n.
розмова – colloquium, ii, n. симпатичний – sympathicus, a, um
розповідати – narro, avi, atum, are симптом – symptoma, atis, n.
розповідь – narratio, onis, f. симфіз – symphisis, is, f.
розташований нижче – subjectus, a, um син – filius, ii, m.
розташований – collocatus, a, um сир – caseus, i, m.
розташовувати – colloco, avi, atum, are система – systema, atis, n.
розташування – situs, us, m. систола – systole, es, f.
розум, свідомість – mens, ntis, f. Сицилія – Sicilia, ae, f.
розумний, розсудливий – sensatus, a, um сідло – sella, ae, f.
розумовий, мисленнєвий – mentalis, e сідничий – ischiadicus, a, um
розчин – solutio, onis, f. сік – succus, i, m.
розчиняти – diluo, ui, utum, ere (3), solvo, solvi, сіль – sal, is, m.
solutum, ere (3) сільський – rusticus, a, um
розшукувати – investigo, avi, atum, are сірий – griseus, a, um
розщеплений – bifidus, a, um сітка – rete, is, n.
Ромул – Romŭlus, i, m. сітківкa – retina, ae, f.
рослина – planta, ae, f. скарга – conquestus, us, m.
рости – cresco, crevi, cretum, ere (3) скаржитися – accuso, avi, atum, are
рот – os, oris, n. скидати – dejicio, jeci, jectum, ere (3)
ротовий – oralis, e складатися – consisto, stiti, –, ere (3), contineo,
рука – manus, us, f. tinui, tentum, ere (2)
руків’я – manubrium, i, n. складка – plica, ae, f.
Русь – Russia, ae, f. складчастий – plicosus, a, um
Рутенія (Русь, теп. Україна) – Ruthenia, ae, f. скоро, потім, недавно – mox (adv.)
скорочений – compendiosus, a, um справа – res, rei, f.

скроневий – temporalis, e справді – vero (adv.)
слава – gloria, ae, f. справедливий – justus, a, um
слизовий – mucosus, a, um справедливість – justitia, ae, f.
слизький, хиткий – labilis, e справжній – verus, a, um
слід знати, звісно – scilicet (adv.) сприймати – percipio, cepi, ceptum, ere (3)
слізний – lacrimalis, e спускати – deduco, duxi, ductum, ere (3)
слов’янин – Slavus, i, m. спустошувати – vasto, avi, atum, are
слово, дієслово – verbum, i, n. срібло – Argentum, i, n.
слуга – famulus, i, m. ставати – consisto, stiti, –, ere (3)
служити – servio, vivi, itum, ire ставити – sisto, stiti (steti), statum, ere (3)
слух – auditus, us, m. ставити, шикувати – constituo, ui, utum, ere (3)
слухати – audio, ivi, itum, ire стадіон – stadium, ii, n.
сльоза – lacrima, ae, f. стадо, натовп – grex, gregis, m.
смак – gustus, us, m. стан – statio, onis, f.
смерть – mors, rtis, f. старанно працювати – studeo, ui, –, ere (2)
сметоносний – mortifěrus, a, um старий – vetus, eris
сміливий – audax, acis старий, старець – senex, is
сміх – risus, us, m. старий, стародавній – antiquus, a, um
смола – bitumen, inis, n. статуя – statua, аe, f.
смородина – Ribes, is, m. створювати – creo, avi, atum, are
смуга папірусового паперу – scida, aе, f. стегно – femur, oris, n.
Сократ – Socrates, is, m. стегновий – femoralis, e
солодкий – dulcis, e стиглий – maturus, a, um
солоність, соляний розчин – salsilago, inis, f. стисло – confertim (adv.)
сон – somnium, і, n., somnus, і, m. стійко зносити – perpetior, pessus sum, peti
сонна артерія – carotis, idis, f., arteria carotis стін(к)а – paries, etis, m.
сонний – caroticus, a, um, carotis, idis стіна мур – murus, i, m.
сонце – sol, is, m. стовбур – truncus, i, m.
сопілка – tibia, ae, f. стовп – columna, ae, f.
сосна – Pinus, us, f. стопа – pes, pedis, m.
сосочковий – papillaris, e стояти – asto, stiti, (astatum / astitum), are
сотня – centum, i, n. стравохід – oesophagus, i, m.
сохнути – inaresco, arui, –, ere (3) стравохідний – oesophagealis, e
сп’яніння, ненажерливість – crapula, ae, f. страх – pavor, oris, m.
спайка – commissura, ae, f. строфант – Strophanthus, i, m.
спартанець, спартанський – Lacedaemonius, a, um стягування, скорочення – contractio, onis, f.
спартанка – Lacaena, ae, f. стягувати, скорочувати – contraho, traxi, tractum,
спати – dormio, ivi (ii), itum, ire ere (3)
спина – dorsum, i, n. суворий – severus, a, um
спинний/кістковий мозок – medulla, ae, f. суворий, лютий – saevus, a, um
спинний, задній – dorsalis, e суглоб – articulatio, onis, f.
спинномозковий – spinalis, e суглобова – articularis, e
співати – canto, avi, atum, are суд – judicium, i, n.
спільний – communis, e судина – vas, vasis, n.
спільно – simul (adv.) сульфур, сірка – Sulphur, uris, n.
спіральний – spiralis, е сум’яття, орда – turba, ae, f.
спланхнологія – splanchnologia, ae, f. суміш – mixtura, ae, f.
сплетіння – plexus, us, m. сумка – bursa, ae, f.
спогад, пам’ятка – monumentum, і, n. суперечка – rixa, ae, f.
сподіватися – sperо, avi, atum, are суперечності – discrepantia, ae, f.
спокій – quies, etis, f. супутник – satelles, itis, m., f.
спокійний – quietus, a, um сухий – siccus, a, um
сполучати – conjungo, junxi, junctum, ere (3) сухожилковий – tendineus, a, um
сполучний – conjunctivus, a, um сухожилок – tendo, inis, f.
споряджений – instructus, a, um сфінктер – sphincter, eris, m.
спорядження – supellex, lectilis, f. схизматик – schismaticus, a, um
спосіб – modus, i, m. схід, світанок – oriens, entis
спостерігати – observo, avi, atum, are східний – orientalis, е
232 Додатки
схоплений, вражений – correptus, a, um третій – tertius, a, um

схоплений, упійманий – deprehensus, a, um три – tres, tria
сюди – hic (adv.) тривалий, постійний – continuus, a, um,
сяйливий, відомий – clarus, a, um perpetuus, a, um, assiduus, a, um
Т тривати – persevero, avi, atum, are
та – ac трикутник – trigonum, i, n.
таблетки – tabuletta, ae, f. тримати, досягати – teneo, tenui, tentum, ere (2)
таз – pelvis, is, m. тримати, мати – habeo, ui, itum, ere (2)
так – sic тристулковий – atricuspidalis, e
так само – itidem (adv.) тричі – ter (adv.)
так, настільки – tam (adv.) трійчастий – trigeminus, a, um
так, настільки; лише – tantum (adv.) тріщина (кістки) – fractura, ae, f.
такий – tantus, a, um тріщина (шкіри) – rhagas, adis, f.
таким чином, отже – ita тріщина – rima, ae, f.
також, навіть – quoque тромбоцит – trombocytus, i, m.
також, ще – etiam (adv.) троянда – Rosa, ae, f.
там само, одночасно – eadem (adv.) туди – isto (adv.)
Тарквіній – Tarquinius, ii, m. Тульпій – Tulpius, ii, m.
тварина, звір – bestia, ae, f., animal, alis, n. турок – Turcus, i, m.
твердий – durus, a, um, solidus, a, um, fortis, e, тютюн – Tabacus, i, m.
robustus, a, um тягти, забирати – traho, traxi, tractum, ere (3)
твердість, жорсткість – rigor, oris, m. У
твій – tuus, a, um у – in (Acc., Abl.)
текти, йти – fluo, fluxi, fluxum, ere (3) уважний – intensus, a, um
теорія – theoria, ae, f. увечері – vesperі (adv.)
тепер – nunc (adv.) увінчувати – corono, avi, atum, are
теперішній, терміновий – praesens, entis удар – plaga, ae, f.
теплий – calidus, a, um удар, напад – ictus, us, m.
теплики – thermae, arum, f. укладати – porrigo, rexi, rectum, ere (3)
терти – tero, trivi, tritum, ere (3) укол, крапка – punctum, i, m.
Тертуліан – Tertulianus, i, m. Україна – Ucraina (Ukraina), ae, f.
Тит – Titus, i, m. український – Ucrainǐcus, a, um
тиша – silentia, ae, f. уникати – recedo, cessi, cessum, ere (3)
тіло – corpus, oris, n. уперше – primo (adv.)
тім’яний – parietalis, e ураження – defoedatio, onis, f.
тканина – tela, ae, f. урожайний – opimus, a, um
тканини – textus, us, m. утримувати, досягати – attineo, tinui, tentum, ere (2)
товариство, колегіум – collegium, ii, n. учень – discipulus, i, m.
товариш – amicus, i, m. ушкоджений – laesus, a, um
тоді – tum, tunc (adv.) ушкодження, порушення, збиток – laesio, onis, f.
тоді, отже – igitur (adv.) Ф
той самий, також – idem, eadem, idem фаланга – phalanx, ngis, f.
той, він – ille, illa, illud Федр – Phaedrus, i, m.
той, що біжить, падає – decurrens, ntis Фелікс – Felix, icis, m.
той, що зберігає – conservans, ntis Фердинанд – Ferdinandus, i, m.
той, що має три ряди весел – triremis, e фізика – physica, ae, f.
той, що містить галун – aluminosus, a, um Філіп – Philippus, i, m.
той, що встановлює – constituens, ntis філософія – philosophia, ae, f.
токсин – toxinum, i, n. фільтрувати – filtro, avi, atum, are
тому – propterea флегмона – phlegmone, es, f.
тому що, оскільки – ideo (adv.) форма – forma, ae, f.
тонзиліт – tonsillitis, idis, f.
тонкий – tenuis, e Х
торгівля – mercaturae, ae, f. хапати – capto, avi, atum, are
торкатися, хапати – contingo, tigi, tactum, ere (3) хапати – prehendo, prehendi, prehensum, ere (3)
точка – punctum, i, n. харчування – victus, us, m.
трабекула, паличка – trabecula, ae, f. хвалити – laudo, avi, atum, are
трава – herba, ae, f. хворий – aeger, gra, grum, aegrotus, a, um
трахея – trachea, ae, f. хвороба, недуга – morbus, i, m.
хитрощі, брехня – dolus , i, m. чистотіл – Chelidonium, i, n.

хід – meatus, us, m. читати – lego, legi, lectum, ere (3)
хірург – chirurgus, i, m. чіпати – tango, tetigi, tactum, ere (3)
хірургічний – chirurgicus, a, um чепцевий – omentalis, e
хліб – panis, is, m. чоловік – vir, і, m.
хлопчик – puer, eri, m. чому – cur
хлорид – chloridum, i, n. чому, наскільки – quod (adv.)
ховатися – latito, avi, –, are чорний – niger, gra, grum
холедох – choledochus, i, m. чотириголовий – quadriceps, cipitis
холод, мороз – gelu, us, n. чудовий – mirabilis, e
холодний – frigidus, a, um чумний, згубний – pestilens, ntis
хорда, струна – chorda, ae, f. чутка – fama, ae, f.
хоробрий – ferox, ocis чутливий – afferens, ntis
хороший – bonus, a, um
Ш
храм – templum, i, n.
шавлія – Salvia, ae, f.
хребець – vertebra, ae, f.
шар, покрив – stratum, i, n.
хребет – columna vertebralis
швець – sutorius, i, m.
хребцевий – vertebralis, е
швидкий – celer, eris, ere
хронічний – chronĭcus, a, um
швидко – cito (adv.)
хрящ – cartilago, inis, f.
шийка – cervix, icis, f.
хрящовий – cartilagineus, a, um
шийний – cervicalis, e
хто, що – quis, quid
широкий – latus, a, um
Ц широкий, розкиданий – effusus, a, um
цей – hic, haec, hoc широко – plane (adv.)
Цезар – Caesar, aris, m. шия – cervix, icis, m.
цей, ця, це; він, вона, воно – is, ea, id шкідливий – nocuus, a, um
Цельс – Celsus, i, m. шкіра – cutis, is, f.
центральний – centralis, e шкірний – cutaneus, a, um
церква – ecclesia, ae, f. шкодити, псувати – noceo, cui, citum, ere (2)
цибулина – bulbus, i, m. шлунковий – gastricus, a, um
цивільний, громадянський – civilis, e шлунок – gaster, tri, m.
цим шляхом, з цього боку – hac (adv.) шлуночок – ventriculus, i, m.
цинк – Zincum, i, n. шлюб – matrimonium, i, n.
цистерна – cisterna, ae, f. шлях – tractus, us, m., via, ае, f.
цікавий – curiosus, a, um шляхетність, шляхта – nobilitas, atis, f.
цілий, загальний – universus, a, um шов – raphe, es, f.
цінувати, поважати – diligo, lexi, lectum, ere (3) шпора – calcar, aris, n.
Ціцерон – Cicěro, onis, m. штучний, мистецький – artificialis, e
Ч шукати – inquiro, sivi, situm, ere (3)
чай – Thea, ae, f. Щ
час – tempus, oris, n. щасливий – beatus, a, um, fortunatus, a, um, felix,
часник – Alium, i, n. icis
частий – frequens, ntis щит – scutum, i, n.
частина – pars, rtis, f. щілина – fissura, ae, f., rima, ae, f.
частка – lobus, i, m. щічний – buccalis, e
часто – saepe (adv.) щоб – ut
чепцевий – omentalis, e щока – bucca, ae, f.
черв’як – vermis, is, m.
Ю
червоний – ruber, bra, brum
Юлій, Юліїв, юліанський – Julius, a, um
через – ob (Acc.)
Юнона – Juno, onis, f.
через, упродовж – per (Acc.)
Юпітер – Juppiter, Jovis, m.
череп – cranium, ii, n.
чесний – justus, a, um Я
чеснота – virtus, utis, f. я – ego
численний – multus, a, um яблуня – Malus, i, f.
численний – numerosus, a, um ягня – agnus, i, m.
число – numerus, i, m. ягода – bacca, ae, f.
чистий – purus, a, um ядро – nucleus, i, m.
234 Додатки
ядуха – suffocatio, onis, f. якийсь, той чи інший – quispiam, quaepiam,

яєчко – testis, is, m. quodpiam, quidpiam (quippiam)
яєчник – ovarium, ii, n. якір – ancora, ae, f.
як, настільки, ніж – quam (adv.) якщо – si
як, немов – uti (ut) якщо не, окрім – nisi
який – qui, quae, quod ямка – fossa, ae, f.
якийсь, один, певний – quidam (quiddam), ясна – gingiva, ae, f.
quaedam, quoddam
Читайте також у книгарні medievist.org.ua
Людмила Шевченко-Савчинська
ускниця
араса
Латиномовна українська література
ична
ра»).
Загальний огляд
а 2004 р.,
Латиномовна українська Література. загаЛьний огЛяд
кетна
ратурі
Латинська мова побутувала як літературна
у XV–XVIII ст. на більшій частині українських етнічних
льця –
Лю
дного
2007–
земель. При цьому перші документальні свідчення

дм
лістикою
ила
про її використання в Русі датуються ХІІІ ст., щодо

Ше
гогічний
логія останніх, то навіть якщо в цей самий момент, коли
вч е
ви читаєте передмову, хтось в Україні пише текст

нко-
надського,
авчально-
латиною (що не така вже й дивина), навіть тоді,
ого
С а вч
призер
озвідки
тературна
з величезною імовірністю,– цей текст не останній.
статей
Що вже казати про ХІХ ст., яким зазвичай
инсь
енних
ура
ька л
ітерат обмежуються неолатиністичні дослідження: на його
ка
н с
ької
укр
аї о гл я д початку в Закарпатті з’являється низка об’ємних
екладі
овна г а л ьний
но
м За історіографічних праць українських авторів і навіть
ти
Ла усередині ХІХ ст. в Києві пишуть і захищають латиною
дисертації, зокрема з медицини. У монографії
зроблена спроба охопити максимальний часовий
проміжок, за який витворилася латиномовна сторінка
Медієвіст української писемної культури.
medievist.org.ua
Юрій Ващенко, Наталя Кудлай,

Російсько-український та українсько-російський
словник туристичних термінів
Спортивний туризм пов’язаний з обробкою великих

обсягів текстової документації. Це географічна і
краєзнавча література, путівники, карти, спеціальна
література з техніки подолання перешкод.
Особливе місце займають звіти про туристські
походи, підготовані туристами і для туристів.
А оскільки за своєю природою туризм пов’язаний
з міжнаціональним спілкуванням, стає очевидною
роль словників, що покликані його спростити.
Словник складається з 3 частин - російсько-
українського словника в алфавітному порядку;
російсько-українського словника, поділеного
на рубрики; українсько-російського словника
в алфавітному порядку.
Читайте також у книгарні medievist.org.ua
Йосип Кононович-Горбацький
Оратор Могилянський
Переклад Віталія Маслюка
«Могилянський Оратор, вихований на прекрасно

ЙОсиП КОнОнОВич-ГОрбацьКиЙ. МОГилянсьКиЙ ОратОр
підготовлених «Частинах» Марка Туллія Цицерона»

(назва латиною: «Orator Mohileanus Marci Tullii
Ciceronis apparatissimis Partitionibus excultus») був
створений професором риторики Києво-
Могилянської академії Йосипом Кононовичем-
Горбацьким 1636 р., і наприкінці XX ст. перекладений
Йосип Кононович-Горбацький
українським неолатиністом Віталієм Маслюком,
Могилянський Оратор автором дослідження «Латиномовні поетики і
риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль
у розвитку теорії літератури на Україні» (Київ:
Переклад з латини Віталія Маслюка Наукова думка, 1983). У трактаті йдеться про те,
як за допомогою риторичного мистецтва зробити
промову переконливою. Автор посилається на праці
Медієвіст
medievist.org.ua
Цицерона, Геродота, Плутарха, Саллюстія, Тацита,
Плінія Старшого та ін.
Людмила Шевченко-Савчинська,
Костянтин Балашов
Давня література: з полону стереотипів
Видання 2-ге.
Загалом після появи праць Наталі Яковенко,

Оксани Забужко, інших поодиноких та не завжди
почутих гуманітаріїв видання «Давня література:
з полону стереотипів» заклало ще один наріжний
камінь у формування нових уявлень про нашу
«терра інкогніта», чиє завдання – неминуче
проектуватися з минувшини на сучасність.
Мова передусім іде про реконструкцію образу
«українця шляхетного», нехай і запропалого,
однак такого, що конче мусить з’явитися знову,
зважаючи на зак лики й ґрунт минулого та невтішні
реалії сучасности. І в цьому ракурсі історичні
тексти лише починають виголошувати свою
нагальну та вагому промову.
Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

ЛАТИНА ПІДРУЧНИК

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ЛАТИНА ПІДРУЧНИК

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Людмила Шевченко-Савчинська,

Підручник складається із двох відокремлених частин: нормативної граматики і синтаксису та

Сконтактувати з авторами можна за електронною адресою

Учасники проекту беруть участь у позамережевій

© Шевченко-Савчинська Л.Г., Балашов К.В., 2014

Частина I. Нормативна граматика та синтаксис латинської мови

Утворення форм кон’юнктива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Частина II. Медична термінологія

Таблиця 2. Лінії – lineae (linea, ae, f.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100

Таблиця 43. Види пульсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Частина III. Хрестоматія

Aeneidos Liber Primus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158

Historia Naturalis Curiosa Regni Poloniae (Sandomiriae, 1721) . . . . . . . . . . . . . . . 193

Латинська мова в культурному розвитку європейців

Новолатинська література – явище загальноєвропейське: вона творила єдиний інтер-

ся принципу релігійної толерантності: учнів-іншої віри не змушували брати участь у католиць­

Тема 1. Алфавіт. Читання голосних, приголосних, буквосполучень

друкована літера писана літера вимова приклад переклад

H, h H, h [г] herba, ae, f. трава

буквосполучення вимова приклад переклад

буквосполучення вимова приклад переклад

Вправа 3. Прочитайте уривок, застосовуючи правила вимови букв та

Тема 2. Наголос (Accentus)

Слід пам’ятати довготу та короткiсть за природою деяких часто вживаних в науковiй

Тема 3. Загальна характеристика

Відміна Закінчення називного Приклади

Назва відмінка Скоро- Переклад назви Запитання Відповідник

– знаєте, що визначається з форми ґенетива однини;

Тема 4. Перша відміна (Declinatio Prima)

Відмінкові закінчення першої відміни

Casus Singularis Pluralis

Casus Singularis Pluralis

Тема 5. Друга відміна (Declinatio Secunda)

Casus Singularis Pluralis

Casus Singularis Pluralis

б) середнього роду – periculum, i, n. – небезпека, organon, i, n. – орган:

Casus Singularis Pluralis

Тема 6. Третя відміна (Declinatio Tertia)

Genus Masculinum Femininum Neutrum

Dat. flor-i nomin-i flor-ibus nomen-ibus

Casus Singularis Pluralis

Зразок відмінювання за змішаним типом:

Тема 7. Особливості відмінювання іменників III відміни

Casus Singularis Pluralis

Асc. vim vires

Casus Singularis Pluralis

Тема 8. Четверта й п’ята відміни іменників

Casus Singularis Pluralis

Casus Singularis Pluralis

Casus Singularis Pluralis

Тема 9. Загальна характеристика. Прикметники 1-ої групи

Назва відмінка латиною Скорочення Переклад назви українською

Відмінювання прикметників 1-ої групи відбувається за зразком іменників І відміни (жі-

Nom. rub-er rubră rubr-um rubr-i rubr-ae rubr-a

Nom. mis-er miser-ă miser-um miser-i miser-ae miser-a

Abl. miser-o miser-ā miser-o miser-is miser-is miser-is

Тема 10. Прикметники 2-ої групи (Nomen Adjectivum Classis Secundae)

Залежно від кількості різних родових закінчень ці підгрупи прикметників на­зиваються

Nom. brev-is brev-is brev-e brev-es brev-es brev-ia

Nom. feli-x feli-x feli-x felic-es felic-es felic-ia

Тема 11. Ступені порівняння прикметників (Gradus Comparationis)

Форма суперлятива утворюється шляхом приєднання до основи прикметника суфікса

Casus Singularis Pluralis

Casus Singularis Pluralis

ся принципу релігійної толерантності: учнів-іншої віри не змушували брати участь у католиць

Залежно від кількості різних родових закінчень ці підгрупи прикметників називаються

Дієвідміна 4-а словн. форма 4-а словн. форма Закінчення Закінчення

Дієвід Інфінітив Основа Імператив

Алгоритм утворення форм Imperfectum indicativi activi / passivi: з 4-ої словникової

2. Минулий незавершений час умовного способу активного й пасивного станів (Imper

3. Минулий завершений час умовного способу активного стану (Perfectum conjunctivі

4. Давноминулий завершений час умовного способу активного стану (Plusquamperfec