Будапештський університет ім.

Лоранда Етвеша
Кафедра філології

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

СЛОВ’ЯНСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В УГОРСЬКИХ

ГОВІРКАХ БЕРЕГІВСЬКОГО РАЙОНУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вільмош Газдаг
(Hazdah Vilmosh)

Будапешт, 2017
1
 Будапештський університет ім. Лоранда Етвеша
Кафедра філології

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА

ФІЛОСОФІЇ

Вільмош Газдаг
(Hazdah Vilmosh)

СЛОВ’ЯНСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В УГОРСЬКИХ

ГОВІРКАХ БЕРЕГІВСЬКОГО РАЙОНУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Докторська програма з мовознавства

Керівник докторської школи: Dr. Tolcsvai Nagy Gábor CMHAS, egyetemi tanár

Докторська програма зі слов’янського мовознавства

Керівник докторської програми: Prof. Dr. Bańczerowski Janusz, DSc, professor emeritus

Члени комісії:
Голова комісії: Prof.Dr. Bańczerowski Janusz, DSc, professor emeritus
Рецензенти: Dr. Palágyi Angela PhD, egyetemi adjunktus
Pállné Dr. Lakatos Ilona, PhD, ny. főiskolai tanár
Cекретар: Dr. Janurik Szabolcs PhD, egyetemi adjunktus
Члени: Dr. Taskovics Okszana, PhD
Dr. Tóth Péter, PhD
Dr. Hegedűs Iván, PhD, egyetemi adjunktus
Наукові керівники:
Prof. Dr. habil. Zoltán András, DSc, professor emeritus
Dr. Bárány Erzsébet, PhD, főiskolai adjunktus

Будапешт, 2017
Вступ
У даній роботі шляхом дослідження говірок угорської мови Берегівського району
Закарпатської області та їх сфер вживання представлено лексичні елементи російської та
української мов, укорінені в говірках внаслідок двомовності. Основою наукової праці є
тлумачно-етимологічний словник, у якому подано речення-приклади, зібрані на кількох
мовних ареалах, що підтверджують частоту та сферу вживання слів-запозичень. Крім
цього, в ході роботи маємо на меті представити шляхи розвитку славістики в Угорщині, а
також подати історію досліджень укорінених із східнослов’янських мов слів-запозичень у
закарпатських говорах, акцентуючи увагу на роз’ясненні питань, що стосуються теми
дослідження. Ця робота, якщо навіть незначною мірою, сприятиме розвитку галузі
угорського мовознавства, що займається дослідженням закордонних варіантів угорської
мови, а також доповнить новими результатами вже наявні досить широко представлених
у науковій літературі досліджень угорсько-словʾянських, в тому числі угорсько-
російських та угорсько-українських міжмовних контактів.
Структура роботи
Дисертація складається з 10 розділів та численних підрозділів. У першому розділі
висвітлено ключові питання, що стосуються даного дослідження, а саме тлумачення
терміна «двомовність», проблематику категоризації іншомовних слів, запозичень,
причини запозичення слів, а також ставлення до використання іншомовних слів. Другий
розділ присвячений історії досліджень угорської славістики від початків до сьогодення,
приділено особливу увагу працям Франца Міклошіча, Оскара Асбовта, Яноша Меліха,
Іштвана Кніежи, Ласло Гадровича та Лайоша Кіша.
У подальшій частині роботи описано діалектні особливості угорської мови та
мовне становище угорців Закарпаття, загальні відомості про слова-запозичення, а також
охарактеризовано типи двомовності, угорсько-українську двомовність зокрема. Після
ознайомлення з демографічною ситуацією та територіальними особливостями
Закарпаття, у дисертації представлено методи дослідження, які були застосовані при зборі
словесного матеріалу, а також подано структуру словникових статей та словникової бази,
яка складається з 493 словникових статей та містить 581 слів-запозичень. Слова-
запозичення угруповано за різними критеріями (хронологічний, етимологічний тощо).
Останньою частиною роботи є висновки, список використаної літератури та
додатки (приклади, зібрані у соцмережі «Фейсбук», таблиці тематичне групування, та
список зафіксованих слів-запозичень без прикладів-речень).

2
Методи дослідження
Збір східнословʾянських лексичних елементів – кількарівневий процес, який, крім
опрацювання звукових матеріалів, розповсюдився на використання запозичених
мовних елементів у друкованих та електронних ЗМІ, белетристичних творах,
Інтернет-джерелах, а також на спостерігання за членами комунікаційних актів.
Достовірність даних про вживання та знання зафіксованих слів-запозичень було
перевірено у ході проведеного анкетування, дані яких були оброблені у формі карт.
Аналіз живорозмовної мови
Збір укорінених у говірках угорської мови Берегівщини словʾянських лексичних
елементів відбувався шляхом опрацювання 150 діалогів (це приблизно 86-годинний
звукозапис1), зафіксованих у 35 угорських населених пунктах Берегівського району
Закарпатської області. Із звукозаписів зафіксовано 246 слів, запозичених зі
слов’янських мов, що вважається значною кількістю, особливо в тому випадку, якщо
взяти до уваги той факт, що переважна більшість угорців Закарпаття проживає на
теренах Берегівського району, і як наслідок, угорська мова є чи не єдиним засобом
комунікації у приватній сфері. При цьому також слід врахувати, що усього кілька
запитань поставили стосовно особливостей закарпатських говорів угорської мови.
Аналіз мови ЗМІ
Для проведення дослідження довелося застосувати часово-просторову диференціацію. Я
звернув увагу на угорськомовну друкарську продукцію 2000-х років. Однак з погляду
наукової праці опрацювати таку кількість видань було б надскладним завданням, адже
«порівняно з даними девʾяностих років, за якими закарпатська угорська палітра ЗМІ
налічувала 20 видань, нині ж зареєстровано на 15 тисяч більше, тобто 35 видань» (Kulin
2012: 199). У зв’язку з цим досліджувану область довелося звузити, у ході дослідження
увагу акцентували на виданнях єдиного району Закарпаття з переважною більшістю
угорського населення – Берегівського. Тутешнє угорськомовне населення, не враховуючи
церковних видань, читає усього пʾять газет, а саме: 1. «Карпті ігаз со», поширену по всій
країні; 2. «Карпатолйо» та «Карпатінфо», поширену по всій області; 3. Районну «Берегі
хірлоп»; 4. Міську «Берегсас», поширену по всьому району. За поданим вище списком
видань, можна стверджувати, що дана робота подає правдиву картину стосовно всього
Закарпаття, незважаючи на проведений відбір.
1
Висловлюємо вдячність співробітникам Інституту ім. Антала Годинки, що функціонує при
Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ, за надані інтерв’ю, які були зроблені в
рамках дослідницької програми, запущеної у 2003 році в Інституті ім. Антала Годинки
Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

3
Збір слов’янських слів-запозичень являє собою багаторівневий процес. Спочатку
переглянули всі номери за рік (2010) за вподобаннями обраної друкарської продукції
(щотижневик «Карпатолйо»), постійно читаючи всі опубліковані там матеріали та
фіксуючи запозичені лексичні елементи, що в них зустрічалися. Опісля цього, на основі
«Українсько-угорського словника» Іштвана Удварі та «Російсько-угорського словника-
довідника» Ласло Галді був укладений список вживаних слів-запозичень, які, зіставляючи
з елементами, зібраними із щотижневика «Карпатолйо», були по одному знайдені в
онлайн-версії досліджуваної друкарської продукції та виписані разом із прикладами.
Аналіз художньої літератури
У ході дослідження нашою метою було провести спостереження над явищами
інтерференції у творах сучасної угорської літератури Закарпаття: на основі творів
угорських письменників Закарпаття (Кароль Болло Д.; Ласло Болло; Густав Барта; Золтан
Дьєрке; Вільмош Ковач; Сільвія Курмоі-Раті; Золтан Міхай Нодь; Марія Пенцковфер
(Пуньков); Ласло Варі Фабіан; Каталін Венраух) намагалися представити основні риси
впливу словʾянських мовних елементів на закарпатські говори угорської мови.
У лави аналізованих літературних творів явно не вписується роман Вільмоша
Ковача «Holnap is élünk» («Завтра житимемо також»), який побачив світ у 1965 році, в той
же час, якщо взяти до уваги той факт, що незабаром після появи роману радянська влада
заборонила його, а також те, що твір зрештою став відомим широкому колі лише у 90-х
роках минулого століття, то з погляду такого роду дослідження на нього неодмінно
потрібно звернути увагу. У подальшому хочемо коротко представити деякі твори та їх
авторів. Окім цього, до списку досліджених творів потрапив і документальний роман
Міклоша Зелеі «A kettézárt falu» («Село навпіл»), у якому розповідається про історичну
долю угорців Закарпаття, зокрема про історичні події 20 століття на прикладі сіл Малі та
Великі Селменці та сусідніх населених пунктів через призму спогадів місцевих жителів,
або тих, хто колись проживав у цих населених пунктах, а також архівних матеріалів.
Сам автор твору констатує наявність іншомовних елементів, які зустрічаються у
слововживанні угорців Закарпаття. Ці елементи переховані наприкінці видання в
алфавітному порядку. У той же час перелік слів покликаний лише зрозуміти текст для
читачів, які малозрозумілі закарпатські говори угорської мови, тобто до списку включено
лише частину словʾянських елементів, яка зустрічається у творі. Беручи за основу
документальний роман, було досліджено 111 слов’янських лексичних елементів, які
потрапили до мови-реципієнта безпосередньо зі слов’янських мов або за їх
посередництвом.

4
Аналіз інтернет-комунікації
Інтернет та можливості, які він надає, відіграють чималу роль у житті людини. У
звʾязку з цим ми вважали за потрібне провести аналіз комунікативних процесів, які
реалізуються у всесвітній павутинні. Адже у такій комунікації, яку D. Crystal (2001:
47-48) назвав мовою Інтернету, «спостерігається своєрідне змішування
комунікативних жанрів письма та мовлення: незважаючи на розвиток, мова
публічних повідомлень, зроблених у письмовій формі, у різних Інтернет-жанрах по-
різному вказує на певні особливості живої розмовної мови» (Bódi 2004а: 26), тому
таку мову часто називають писемною розмовною (Balázs 2005), у якій знижується
потреба у сформованості писаного тексту (Bódi 2010: 71). У зв’язку з цим Bódi
(2004b: 292) дійшов наступного висновку: «відхилення від основних правописних
норм та норм оформлення відбувається не через брак знань, а, можливо, у зв’язку з
відсутністю корекції або наміру креативного вживання тих чи інших мовних
елементів, а також через підсилення емоціональності, використання візуальної сили
характеру групової мови та письма».
Однак у випадку закордонних Інтернет-користувачів не можна цілковито
розділяти озвучену вище думку Золтана Бовді. Це пояснюється тим, що у деяких
закордонних регіонах, таких, як, наприклад, Закарпаття, є чимала кількість осіб, хто,
незважаючи на те, що їхньою рідною мовою є угорська, з різних причин
навчалися/навчаються у школах з українською мовою навчання.
Дослідженню цієї теми присвячено ряд праць Аніти Марку (див., напр., Márku
2015, Márku-Barta 2015). У звʾязку з російськими/українськими словами-
запозиченнями, зафіксованими у базі даних лексичних елементів угорської мови, які
використовують угорці, що проживають за межами сучасної території Угорщини,
Аніта Марку наголошує, що в інтернет-комунікації «крім запозичених частин, які
стосуються спеціально цієї області, зустрічаються і «традиційні» запозичення»
(Márku 2014: 121).
Односторонній аналіз соціальної мережі «Фейсбук» показав, що слова-
запозичення зустрічаються частіше у різних, здебільшого створених з комерційною
метою спільнотах нашкалт «Куплю-продам», ніж у постах користувачів та їх
коментаторів. Як і у випадку зі словами-запозиченнями у цих спільнотах
зустрічаються переважно іменники, що є цілком природнім, адже людина купити чи
продати, зазвичай, може конкретні речі/предмети.

5
Спостереження
Окрім перерахованих вище методів, для збору матеріалів був застосований і метод
спостереження. Початком цього вважається ДТП, у яку я потрапив наприкінці 2012
року, внаслідок якої близько двох тижнів мені довелося користуватися послугами
травматологічного відділення Берегівської районної лікарні. Коли болі трохи стихли,
я не міг не звертати уваги на мовні явища, а точніше на вживання запозичених зі
словʾянських мов слів, які досліджувалися мною ще до того нещасного випадку, тож
почав записувати речення, у яких зустрічалися ці слова. У другій половині
перебування у лікарні, приблизно за вісім днів, вдалося скласти доволі значимий
список, який містив 64 слова. Дослідження такого роду продовжую проводити і до
сьогодні, щоправда не з такою інтенсивністю. З погляду арени збору зафіксованих у
такий спосіб речень-прикладів, їх можна умовно розділити на чотири групи:
1. речення, зафіксовані у населеному пункті, де я проживаю, – селі Запсонь; 2.
речення, зафіксовані під час поїздок у електричці за маршрутом «Запсонь-Берегово»;
3. речення, занотовані під час автобусних поїздок за маршрутом «Запсонь-
Берегово»; 4. речення, занотовані у місті Берегові. Тут варто зазначити, що через
неуважність та людські лінощі вдалося занотувати лише частину речень, у яких
містилися слова-запозичення. У той же час за 5 років збору матеріалу в такий спосіб
вдалося зафіксувати близько 150 слів-запозичень.
Занотовані без прикладів слова-запозичення
Вживання деяких східнослов’янських слів-запозичень, зібраних представленими
вище методами, підтверджені реченнями-прикладами, відповідно до цього,
запозичені слова, які містяться у цих реченнях та є основою даної роботи, потрапили
і до складу тлумачно-етимологічного словника. У той же час проводилися і такі
дослідження, у ході яких респонденти мали змогу перерахувати ті слова-
запозичення, які не зустрічалися під час анкетування.
Одне з таких досліджень було проведено з 13 січня до 13 лютого 2014 року у
формі онлайн-анкетування. Респондентами стали люди з мого оточення, адже запит
на заповнення анкети був опублікований у соціальній мережі «Фейсбук» у вигляді
посту, який поширили мої знайомі (всього 18 осіб поділилися моєю публікацією).
Відповідно, ті, хто взяв участь у анкетуванні, були люди безпосередньо з мого
оточення за місцем проживання. Анкету заповнили всього 85 закарпатців, для яких
угорська мова є рідною. В останньому пункті анкети ми попросили респондентів
перерахувати ті слова, які вживаються виключно на Закарпатті. Подібне завдання

6
можна було знайти і у дослідженні, проведеному у 2016-2017 роках, у рамках якого
у формі анкетування, враховуючи чисельність населених пунктів, опитав 342
жителів трьох вікових груп (18-40 років; 40-60 років та за 60 років) 35 угорських
населених пунктів Берегівського району Закарпатської області про використання у
їхній мові слов’янських слів-запозичень. Під час цього дослідження опитані знову
мали змогу позначити ті запозичення, значення яких вони знають та використовують
у своєму мовленні. У результаті проведених двох анкетувань респонденти
перерахували близько 150 російських та українських слів-запозичень, вживання яких
до цього часу не вдалося підтвердити прикладами, тож їх не було включено до
укладеного етимологічно-тлумачного словника. На нашу думку, хоча й
використання цих слів є сумнівним, однак ми повинні про них згадати. Зрештою ці
слова були опрацьовані у вигляді словникової бази, що міститься у додатку 4, у
якому подано їх словʾянський відповідник та значення угорською мовою.
Дослідження, проведені з метою перевірки
У ході дослідження, проведеного з метою перевірки достовірності даних, у рамках
анкетування, враховуючи чисельність населених пунктів, було опитано 342 жителів
трьох вікових груп (18-40 років; 40-60 років та за 60 років) 35 угорських населених
пунктів Берегівського району Закарпатської області про використання у своїй мові
слов’янських слів-запозичень.
Анкети були складені згідно традицій угорської діалектології, у яких
містилися запитання щодо значення та використання слів-запозичень, зібраних під
час досліджень живої розмовної, професійної мови, мови ЗМІ, а також аналізу
художньої літератури. При укладанні анкет, як засобу проведення досліджень,
намагалися акцентувати увагу на ті запозичення, що стосуються різних арен
слововживання у закарпатських говорах угорської мови. Респондентам потрібно
було відповісти на кілька типів запитань: від охарактеризування понять та
розпізнання картинок аж до пояснення значень перерахованих слів-запозичень. В
анкеті, крім питань відкритого типу, містилися питання щодо знання та
використання 220 слов’янських чужомовних слів. З відповідей на питання відкритої
форми нам вдалося зібрати близько 150 східнослов’янських слів-запозичень, а
стосовно збройного конфлікту близько 100, які не були занотовані взагалі чи були
занотовані, але не в такій формі. Дані, отримані в ході дослідження, були
опрацьовані у формі карт, як результат – стало наочно зрозумілим, у якому значенні
та в якій формі вживається те чи інше слово у даному населеному пункті.

7
Словникові статті
Словникові статті мають наступну будову: ■ Орфографічно правильне заголовне слово.
■ Курсивом позначено приналежність слова до типу запозичення. ■ Указано на
приналежність лексеми до частини мови та її граматичні ознаки, у тому числі форму
знахідного та присвійного відмінків іменників. Подано угорський літературний
відповідник. Подібно до слов’янських мов, у говорах угорської мови Берегівщини
більшість лексичних елементів часто мають не одне, а декілька значень. У той же час у
ході проведеного нами дослідження нам вдалося зафіксувати слова, які мають лише
одне значення, відтак, і речення-приклади базуються саме на цьому значенні. Інші
значення того чи іншого запозичення подано виключно з інформативною метою (аби
довести, що дослідження можна ще продовжити та доповнити). ■ Подано слово,
написане кирилицею, яке зустрічається у мові-першоджерелі. ■ Слідом за цим у
квадратних дужках позначено етимологію лексичних елементів (більшість укорінених в
українських та російських запозичених слів походять з інших мов: латинської, грецької,
німецької, італійської тощо)). Дані стосовно етимології деяких слів представлено на
основі етимологічного словника української (у словникових статтях – ESUM) та
російської мови (у словникових статтях Vasmer–Tr), подаючи точне місце їх уживання.
■ Приклади-речення були зібрані з кількох мовних ареалів, які у словникових
статтях поділені на наступні категорії: І. зі звукозапису живої розмовної мови, яке
представляє вживання угорської мови у Берегівському районі: Приклади із
звукозаписів подано у первісній формі (не дотримуючись правил правопису) без
втрати діалектологічного колориту. З метою відшукування та для забезпечення
можливостей для проведення подальших досліджень подано ідентифікатор інтервʾю
(де і з ким воно було зроблено). ІІ. з угорськомовних ЗМІ Закарпаття: Якщо один
елемент зустрічається у кількох друкарських продукціях, то кожного з них цитуємо,
у якому наявний елемент. Звісно, більшість елементів в одній і тій газеті
зустрічається по кілька разів. Однак через обмеженість у часі та обсязі займатися
питаннями про частоту вживання запозичених елементів в одній газеті у ході даного
дослідження ми не будемо. Для того, аби легше віднайти той чи інший лексичний
елемент, а також з метою забезпечення можливостей для проведення додаткових
досліджень з теми дослідження указуємо назву та дату появи номера газети. До цієї
групи віднесено і приклади речень, зібрані з угорських порталів Закарпаття.
ІІІ. художня література: Сюди відносяться цитати з творів, у яких зустрічається той

8
чи інший мовний елемент. Для того, аби легше віднайти той чи інший лексичний
елемент у творі, а також з метою забезпечення можливостей для проведення
додаткових досліджень у дужках вказуємо сторінку. Більшість лексичних елементів
у творі зустрічаються не один раз, з огляду на обмеження обсягу роботи подаємо
приклад лише одного слововживання із вказівкою на номер сторінки подальшого
вживання слова. IV. Приклади з соціальної мережі «Фейсбук»: Оголошення та
пости, у яких зустрічалися слова-запозичення, були зафіксовані методом скриншоту
(фотографування) та містяться у додатку 1, що знаходиться наприкінці роботи. У той
же час для повноти огляду тексти фотографій введені до тієї частини роботи, у якій
містяться приклади вживання запозичень. V. Приклади, зібрані методом
спостережень: Віднесені сюди речення були зафіксовані у письмовому вигляді
шляхом спостережень за учасниками комунікативних актів. Тобто ці діалоги не були
записані у формі звукозапису. Водночас, відповідно до соціолінгвістичних
досліджень, ми намагалися ідентифікувати ці приклади, що з погляду часу та місця
фіксації якихось великих труднощів не викликало. Однак ідентифікувати особи було
складно, адже серед т.зв. інформаторів, тобто людей, які спілкувалися між собою в
моєму оточенні, були незнайомі особи, а імена тих, з ким був знайомий, не хотілося
розголошувати. Тож з погляду потреби єдності, вирішили вказати лише стать та
приблизний вік інформаторів. У зв’язку з цим ідентифікація прикладів стала
амбівалентною. Це пояснюється тим, що кілька прикладів пролунали з вуст однієї
особи. У більшості випадків це відповідає дійсності, однак бувають такі випадки,
коли під одним і тим самим ідентифікатором криються кілька осіб. Незважаючи на
це, у зв’язку із змістовністю речень-прикладів, ми вирішили не виключати з даної
роботи зафіксовані у такій формі дані.
■ Потім вказали, чи зустрічається те чи інше запозичення в інших, укладених з
подібною метою базах даних. З цією метою проаналізували Базу даних лексичних
елементів угорської мови, укладену дослідницьким інститутом «Termini» (245 збігів),
Словник говорів угорської мови (193 збіги та два слова в іншому значенні),
кандидатської дисертації Іштвана Ковтюка (Kótyuk 2007: 15 збігів) та працях Аніти
Марку (Márku 2013: 64 збігів), що вийшли друком у 2007 та 2013 роках, а також
дипломну роботу Ілдіки Крайнік (Krajnik: 2010: 134 збігів), написану у 2010 році. Нам
вдалося зафіксувати більш ніж 200 таких слів, які не були занотовані раніше з
науковою метою. ■ Наприкінці словникової статті у квадратних дужках подано
порядковий номер понятійного гнізда, до якого відноситься запозичене слово.

9
Можливості групування запозичених слів
Хронологічне групування
З погляду хронології зафіксованих слів-запозичень, можна стверджувати, що
переважна більшість з них є новими запозиченнями, тобто такими, які укорінилися у
говорах після 1945 року. Слова українського походження почали
розповсюджуватися та закріплюватися в говорах угорської мови після проголошення
незалежності України. Це, в першу чергу пояснюється тим, що протягом десятиліть
український народ жив під владою Росії, а їхню мову вважали діалектом російської.
Це підсилювало і те, що в радянські часи російська мова використовувалася майже у
всіх сферах суспільного життя. Престиж української мови зріс після проголошення
України незалежною державою. Вплив укаїнської мови на сусідні мови посилився.
Етимологічне групування
Східнословʾянські мови мають багато подібних рис. Однією з найбільш наочних є
схожість чи тотожність лексичного фонду, що підсилює обіпільна наявність запозичених
із інших мов елементів. З 581 запозичень, зібраних у ході дослідження, 302 потрапили до
словʾянських мов з інших мов. Словʾянського походження вважаємо 223 лексичних
елементів, а також було зафіксовано 56 складних слів, частина яких словʾянського, а інша
– іншомовного походження, тобто гібридне слово-запозичення (діаграма 1).

Діаграма1: Етимологічний розподіл зафіксованих слів

словʾянські французькі німецькі латинські
англійські грецькі гібридні італійські
польські турецькі литовські татарські
арабські голландські казахські китайські
латвійські давньонімецькі румунські

12,74% 12,91%

13,08%
38,38%
3,79%
2,41%
9,64%

0,17%
0,17%
0,17%
0,17% 1,72%
1,38%
0,17% 0,34% 0,17% 0,34% 0,69%1,55%

10
Укорінені через слов’янську в угорську мову слова не слов’янського походження
теж можна угрупувати, при цьому за тим, у вигляді якого мовного елементу був
запозичений у слов’янські мови. Відповідно до цього, етимологічний поділ 302
лексичних елементів склався наступним чином: 74 французьких, 75 німецьких, 76
латинських, 22 англійських, 14 грецьких, 10 італійських, 8 польських, 9 турецьких, 4
литовських, 2 татарських, 1 арабське, 2 голландське, 1 казахське, 1 китайське, 1
литовське, 1 давньоверхньонімецьке (двн-цькі), 1 румунське слово.
Словʾянські елементи запозичені з різних мов: російської – 129 слів; ст.ловʾянської
– 41 слів; української – 16 слів; прасловʾянської – 37 слова (див. діаграма 2).

Діаграма 2: Етимологічний розподіл зафіксованих слів

словʾянського походження

17%
російські 7%
старословʾянські 58%
18%
українські
прасловʾянські

Класифікація за мовою-першоджерела
Мовознавці акцентують увагу і на класифікації слів-запозичень за мовою-
першоджерела. Словʾянський (український чи російський) вплив, якого зазнали
закарпатські говори угорської мови, безперечно був найсильнішим у радянські часи
(Kótyuk 2007: 95), відповідно до цього серед запозичень, укорінених у говорах після
1945 року, зустрічаються переважно російські лексичні елементи (Lizanec 1993: 54),
що в першу чергу пояснюється вище описаною політичною та освітньою ситуацією.
Російська та українська – споріднені мови східнословʾянської мовної групи,
на що вказує велика частка тотожності словникового складу. Визначити мову-
першоджерело доволі легко навіть тоді, коли між російською та українською
формою слова спостерігається відмінність у вимові. Відтак, з погляду діалектного
слова pricep, вживаного у значені «вантажний візок без мотора», можна
стверджувати, що це слово є запозиченням російського слова прицеп, а не
українського – причіп. Слово sifer «будівельний плитковий матеріал», на
фонетичному рівні тотожні в українській та в російській мовах. Зважаючи на це, не
можна точно сказати, з якої мови ввійшло до мови-реципієнта те чи інше слово.

11
Звісно, можемо спробувати визначити мову-першоджерело, беручи до уваги
позамовні фактори, і тоді, посилаючись на більшу розвиненість російської мови,
можна стверджувати, що дане слово походить з російської мови. Однак в таких
випадках дати відповідь на це питання можна лише провівши детальне історичне
дослідження. Разом із цим можемо однозначно стверджувати, що більшість
східнослов’янських слів-запозичень, які вживають у своїй мови угорці Закарпаття,
мають російське походження. Але існують і такі слов’янські запозичення,
словоформа яких в українській та російській мові не мають нічого спільного. Такі
слова вживаються паралельно, як синоніми один одного.
Саме тому, крім етимологічного аналізу, доцільно дослідити частку вживаності
деяких елементів у мові-першоджерелі. Розподіл слововживання зафіксованих
запозичень у мові-першоджерелі, враховуючи вище подані дані, склався наступним
чином: 34 українських, 124 російських слів; 379 слів, що зустрічаються в українській
та російській мовах; 44 гібридних запозичень (див. діаграма 3).

Діаграма 3: Розподіл зафіксованих слів-запозичень у мові-

першоджерелі

7,57%
українські 65,23% 5,85%
російські
українські/російські 21,34%
гібридні

Класифікація за частинами мови

Крім походження, науковці досліджують і класифікацію слів-запозичень за
частиномовною приналежністю, адже наукова література контактної лінгвістики
вважає мовним універсалом, а також стверджує, що у випадках міжмовних контактів
іменники, дієслова та прикметники найлегше запозичуються з однієї мови в іншу
(Barta 1993: 105). Згадані вище твердження є правдивими і з погляду нашого
дослідження. Серед 581 лексичних елементів, що увійшли до складу словника, 508
іменників; 27 дієслів; 23 прикметники; 14 слів, що відносяться до двох частин мови
одночасно; 5 прислівників; 2 інфінітиви; один дієприслівник та одне слово-речення.

12
 Діаграма 4: Класифікація зафіксованих слів-запозичень за
частиномовною приналежністю

508 27 23 14 5 2 1 1

Групування за типами запозичень

Слідуючи міжнародній та угорській практиці, закарпатські науковці теж намагалися
класифікувати слов’янські елементи за типом запозичень. У розділі наукового
видання, написаного Іштваном Черничко спільно з Hires Kornélia (2003: 125–138) та
у пізніших публікаціях (Bárány–Csernicskó 2009), беручи за основу роботи угорських
мовознавців (Kontra 1981, Barta 1999), виділяються наступні типи слів-запозичень: 1.
безпосередні (лексичні) запозичення; 2. запозичення звукових форм (фонетичні); 3.
гібридні запозичення; 4. значеннєві запозичення; 5. кальки.
За вищеподаною класифікацією, зафіксовані нами слова-запозичення
відносяться до наступних типів: безпосереднє запозичення – 498; гібридне запозичення
– 44; запозичення звукових форм – 23; запозичення значення слова – 14; калька – 2.

Діаграма 5: Класифікація за типом запозичень

Безпосереднє запозичення
0,34%
Гібридне запозичення
2,41% 85,71%
Запозичення звукових форм
3,96%
Запозичення значення
7,57%
Калька

13
Тематична класифікація слов’янізмів
У деяких працях ще можемо зустрітися з тематичною класифікацією слов’янізмів.
Більшість мовознавців вважає, що завдяки такому групуванню чіткіше можна
окреслити мовні території, які піддалися впливу слов’янізмів. Відтак, групування
іншомовних елементів за тематичною класифікацією не є чимось новим. Однак деякі
групування відрізняються одне від одного. Це пояснюється тим, що елементи, введені у
каталог, відрізняються один від одного.

Діаграма 6: Тематична класифікація запозичених слов’янізмів

Матеріали Документи
Посуд та його деталі Медицина
Вчинки, властивості, частини тіла Знаряддя праці
Харчі, напої Поняття
Професії, посади Географічні назви та назви окраїн
Місцевості Заклади
Освіта, школа Транспортні засоби та їх запчастини
Армія Суспільне життя
Управління Посвякденне життя
Робочі машини Народи
Економіка Вбрання
Огранізація Технічні засоби
Релігія Овочі

12,2%
2,4% 1,4%
5,0% 3,3%

4,5%

12,2%
5,7%

3,1%
1,7%
5,7%

6,9%
3,6%

2,6% 2,9%
0,3% 1,7%
0,7% 4,0%
11,0% 1,2%
1,9% 1,9%
2,2%
0,3% 1,5%

14
У праці «Життєпис угорської мови» Гейза Барці укорінені у період між здобуттям
батьківщини угорцями та Битві при Могачі словʾянські запозичення групує у 17
тематичних груп (Bárczi 1963, перевидано 1996: 117-120). У своїй дисертації Іштван
Ковтюк 247 лексичних елементів відносить до 21 тематичної групи (Kótyuk 2007: 71-
73). Шандор Рот (Rot 1989: 357-364) у своїй праці «Угорсько-український мовний
взаємовплив» запозичення, які укорінилися внаслідок давньоугорсько-
давньоруських міжмовних контактів, групує у сім тематичних груп. Порівнюючи
подані вище класифікації та створивши нові групи, досліджені нами слов’янізми
віднесли до 26 тематичних груп.
Явище асиміляції слів-запозичень
Фонетичні зміни
Дослідження фонетичних змін запозичень є важливим сегментом контактної лінгвістики.
Вивчення питань, що стосуються фонетики, має велике значення особливо в тих
випадках, коли йдеться про контакти тих мов, які не мають ніяких спільних рис, а також
коли аналізуємо слова-запозичення, які укорінилися в результаті міжмовних контактів.
Про контакти такого характеру слід говорити і у випадку української/російської мови, що
належать до східнословʾянської групи мов, та угорської мови, яка належить до угро-
фінської групи мов. Відмінності у фонетичній системі словʾянських та угорської мов
сприяє тому, що запозичення адаптуються до фонетичної системи мови-реципієнта.
Морфологічна асиміляція
Крім фонетичної асиміляції, передумовою розповсюдженості слов’янізмів є те, щоб
ті морфологічно адаптувалися до граматичної системи мови-реципієнта. У звʾязку з
досліджуваними українізмами Іштван Ковтюк зауважує, що в ході укорінення деякі
лексичні елементи змінюють свою приналежність до частини мови. Так, деякі,
наприклад, українські іменники в угорській мові можуть перейти у розряд
прикметників чи стати словами, що відноситься до двох частин мови одночасно
(Kótyuk 2007: 120-134). Серед зафіксованих запозичень зустрічаються лише 14
прикладів, напр.: блатной < blátnoj; герой <geroj; православний <právoszláv.
Дієслова, які втратили українську морфологічну форму, адаптувалися до мови-
реципієнта за допомогою суфікса -l. Дослідник звертає увагу і на те, що більшість
запозичень активно бере участь у творенні нових та складних слів (Kótyuk 2007:
120–134). Подібної думки дотримується й Черничко. Він вважає, що морфологічна
адаптація словʾянських запозичень у закарпатських говорах угорської мови
відбувається відповідно до законів угорської мови. (Csernicskó 1995: 141-143).

15
Зміна значення запозичень: розширення та звуження значення
У більшості випадків запозичені слова зберігають лексичне значення мови-
першоджерела, однак часто буває так, що під час адаптації слова до системи мови-
реципієнта його значення може дещо змінитися (Lanstyák 2006: 38). На думку Аттіли
Бенев (Benő 2008: 147), «якщо лексичне запозичення в тому самому варіанті мови має
одразу кілька значень, то можемо цілковито не сумніватися в тому, що маємо справу з
укоріненим елементом, запозиченим словом». Тобто, досліджуючи, як змінилося
значення запозиченого слова, можемо отримати чітку картину про проникнення певних
слів та рівень їх укорінення до мови-реципієнта. Явище зміни значення запозичених слів
має гетерогенний характер. Поділ слів на дві групи відбувається за напрямом руху
семантичного поля конкретного слова. Відтак, можемо говорити про категорію слів з
розширеним та звуженим значенням, які близькі до перенесення найменувань одного
предмета на інший, що базується на подібності, адже по суті їх значення коливаються на
лінії понять, які відносяться до одного роду (Hadrovics 1992: 150). У зафіксованих у ході
дослідження словах відбувся один з типів зміни значення. При розширені значення слова-
запозичення зазвичай отримують додаткове негативне значення. Звужування значення
зустрічається рідше, але все ж таки приклади цього явища привести можна.
Процес укорінення слів-запозичень
Завдяки спостереженню за факторами впливу державної та вторинної мови, що
зустрічається на різних мовних рівнях, а також за запозиченнями, які укорінилися
внаслідок такого впливу, можна простежити процес їх адаптації. Цей процес наочно
візуалізовано на схемі 7, де чітко видно, що переважна більшість запозичень
укорінюються в живій розмовній мові, але у меншій кількості проникають в інші стилі
мови.
Схема 7: Процес адаптації запозичень
(на основі власних досліджень)

16
 Список використаної літератури
BALÁZS GÉZA 2005: Az internetkorszak kommunikációja. — In: Balázs Géza–Bódi Zoltán
szerk. Az internetkorszak kommunikációja. Gondolat/Infonia, Budapest, 25–57.
BÁRÁNY ERZSÉBET–CSERNICSKÓ ISTVÁN 2009: = Барань Єлизавета – Черничко Степан:
Дослідження українсько-угорських міжмовних контактів у Закарпатському
угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ. — In. Acta Beregsasiensis 2009. VIII.
évfolyam, 1. kötet 91–112.
BÁRCZI GÉZA 1963: A magyar nyelv életrajza, Gondolat Budapest; újabb kiadás: Custos
Kiadó, Budapest 1996.
BARTHA CSILLA 1993: Egy amerikai magyar közösség nyelvhasználatának
szociolingvisztikai megközelítései. Kandidátusi értekezés. Kézirat. Budapest.
BARTHA CSILLA 1999: A kétnyelvűség alapkérdései – Beszélők és közösségek – Nemzeti
Tankönyvkiadó, Budapest.
BENŐ ATTILA 2008: Kontaktológia. A nyelvi kapcsolatok alapfogalmai. Egyetemi Műhely
Kiadó Bolyai Társaság – Kolozsvár.
BÓDI ZOLTÁN 2004A: A szóbeliség kifejeződése az internetes kommunikációban. — In.
Információs társadalom. 4. évf. 1. szám. 26–38.
BÓDI ZOLTÁN 2004B: Az írás és beszéd viszonya az internetes interakcióban. — In.
Magyar Nyelvőr 128. évf. 3. szám. 286–294.
BÓDI ZOLTÁN 2010: Kommunikációs stratégiák az információs társadalomban. — In.
Alkalmazott Nyelvészeti Közlemények, Miskolc V. évf. 1. szám. 65–73.
CRYSTAL, DAVID 2001: Language and the Internet. Cambridge University Press, Cambridge.
CSERNICSKÓ ISTVÁN 1995: A kárpátaljai magyarság és a kétnyelvűség (1945–1993). — In.
Kassai Ilona szerk., Kétnyelvűség és magyar nyelvhasználat, MTA Nyelvtudományi
Intézete, Budapest. 129–145.
CSERNICSKÓ ISTVÁN–HIRES KORNÉLIA 2003: A kölcsönzés — In. Csernicskó István szerk. A
mi szavunk járása. Bevezetés a kárpátaljai magyar nyelvhasználatba. Beregszász:
Kárpátaljai Magyar Tanárképző Főiskola, 125–138.
HADROVICS LÁSZLÓ 1992: Magyar történeti jelentéstan. Rendszeres gyakorlati
szókincsvizsgálat. Akadémiai Kiadó, Budapest.
KONTRA MIKLÓS 1981: A nyelvek közötti érintkezés néhány kérdéséről, különös tekintettel
„elangolosodó” orvosi nyelvünkre. Nyelvtudományi Értekezések. 109. sz. Budapest
Akadémiai kiadó.

17
KÓTYUK ISTVÁN 2007: = Ковтюк И. Украинские заимствования в ужанском
венгерскoм говоре. Под редакцией и с предисловием А. Золтана. Ниредьхаза.
KRAJNIK ILDIKÓ 2010: Igazolás, szprávka vagy dovidka? Orosz és ukrán kölcsönszavak
szociolingvisztikai vizsgálata Kárpátalján. Debreceni Egyetem. Szakdolgozat. Kézirat.
KULIN ZOLTÁN 2012: A kárpátaljai magyar média. — In: Apró István szerk.: Határon túli
magyar nyelvű médiumok 2010/2011. Kutatási jelentések. Médiatudományi Intézet,
197–268.
LANSTYÁK ISTVÁN 2006: Nyelvből nyelvbe Tanulmányok a szókölcsönzésről, kódváltásról
és fordításról. Pozsony: Kalligram Könyvkiadó.
LIZANEC PÉTER 1993: = Lizanec Petro Ukrán valamint orosz elemek a kárpátaljai magyar
nyelvjárásokban. — In. Az Ungvári Hungarológiai Intézet tudományos gyűjteménye,
Intermix Kiadó, Ungvár–Budapest. 50–56.
MÁRKU ANITA 2013: „Po Zákárpátszki”. Kétnyelvűség, kétnyelvűségi hatások és kétnyelvű
kommunikációs stratégiák a kárpátaljai magyar közösségben. „Líra”
Poligráfcentrum, Ungvár.
MÁRKU ANITA 2014: Kölcsönszavak a hálózatban. — In: Beregszászi Anikó, Hires-László
Kornélia szerk. Meszelt falakon túl: Születésnapi köszöntő kötet Kótyuk István
tiszteletére. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola Filológiai Tanszék
Magyar Tanszéki Csoport – Hodinka Antal Intézet. Beregszász. 113–129.
MÁRKU ANITA 2015: Az internetes nyelvhasználat kutatásának lehetőségei a kárpátaljai
magyarok gyakorlóközösségeiben. — In. Márku Anita és Hires László Kornélia
szerk. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Tanulmányok a Hodinka Antal
Nyelvészeti Kutatóközpont Kutatásaiból. Autdor-Shark, Ungvár. 71–88.
MÁRKU, ANITA–BARTHA, CSILLA 2015: Researching the Internet language use as a modern
trend in applied linguistics. — In: Ilona Huszti and Ilona Lechner ed. Modern trends in
foreign language teaching and applied linguistics. Proceedings of the international
conference ‘Modern trends in foreign language teaching and applied linguistics in the
twenty-fi rst century: Meeting the challenges’, 11-12 April, 2014. Beregszász. 156–167.
MIKLOSICH, FRANZ 1872: Die slavischen Elemente im Magyarischen. Denkschriften der
Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-Historische Classe 21.
Band, Wien. 1–74.
ROT SÁNDOR 1989: Magyar–ukrán nyelvi kölcsönhatás. — In. Balázs János szerk.
Nyelvünk a Duna-tájon, Tankönyvkiadó Budapest, 351–401.

18
 Список публікацій здобувача за темою дисертації
GAZDAG VILMOS 2010A: Szláv eredetű lexikai elemek a Beregszászi járás magyar
nyelvjárásaiban (Kárpátalja, Ukrajna) — In. Határhelyzetek III. Önmeghatározási
kísérletek: hagyományőrzéstől a nyelvi identitásig. Szerkesztő: Fábri István – Kötél
Emőke Balassi Intézet Márton Áron Szakkollégium Budapest, 124–160.
GAZDAG VILMOS 2010B: Másodnyelvi elemek a Beregszászi járás (Kárpátalja) magyar
nyelvjárásaiban — In. Kozmács István, Vančoné Kremmer Ildikó szerk., Közös jövőnk a
nyelv I. Nyelvtudomány és pedagógia, Tudomány az oktatásért – oktatás a tudományért,
Nyitra: Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kara, 109–130.
GAZDAG VILMOS 2010C: A kárpátaljai magyar köznyelv szláv lexikai elemei Zelei Miklós A
kettézárt falu c. dokumentumregényében, — In. Acta Beregsasiensis II. Rákóczi Ferenc
Kárpátaljai Magyar Főiskola tudományos évkönyve 2010. IX. évfolyam, 3. kötet 29–40.
GAZDAG VILMOS 2011: Az ukrán tannyelvű iskolák magyar tanulóinak nyelvhasználata, különös
tekintettel a keleti szláv kölcsönszavak fokozott használatára — In. Nyelvi mítoszok,
ideológiák, nyelvpolitika és nyelvi emberi jogok Közép-Európában elméletben és
gyakorlatban A 16. Élőnyelvi Konferencia előadásai Szerkesztette: Hires-László Kornélia,
Karmacsi Zoltán, Márku Anita Tinta Könyvkiadó II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar
Főiskola Hodinka Antal Intézete Budapest – Beregszász, 2011. 355–363.
GAZDAG VILMOS 2012A: Másodnyelvi elemek a kárpátaljai Beregvidék magyar lakosságának
nyelvhasználatában — In. Bárdosi Vilmos szerk. A szótól a szövegig. Segédkönyvek a
nyelvészet tanulmányozásához sorozat 137. tagja. Tinta Kiadó Budapest, 75–86.
GAZDAG VILMOS 2012B: A Beregszászi Járás ukrán tannyelvű iskoláiban tanuló magyar
diákok nyelvhasználati sajátosságai — In. Hungaro-Ruthenica VI. Szerkesztette:
Kocsis Mihály. Szeged, 2012. 77–91.
GAZDAG VILMOS 2012C: = Газдаг Вільмош. Використання мов (рідної та державної)
угорськомовними учнями Закарпаття — In. Prolínání Slovanských Prostředí.
Editoři: PhDr. Marcel Černý, Ph.D. (literárněvědná část), et. al. Praha 2012. 185–194.
GAZDAG VILMOS 2013A: A nyelvválasztási stratégia és a pályaválasztás összefüggései a
kárpátaljai beregszászi járás magyar középiskolásai körében — In. Határhelyzetek V.
Sztereotípiák, választások, túlélési stratégiák kisebbségi léthelyzetekben Szerkesztő:
Szoták Szilvia, Balassi Intézet Márton Áron Szakkollégium, Budapest 2013. 200–230.

19
GAZDAG VILMOS 2013B: Nyelvhasználati sajátosságok a Beregszászi Járási Kórházban — In.
Acta Academiae Beregsasiensis, a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola
tudományos évkönyve, 2013. XII. évfolyam, 1. kötet, 229–238.
GAZDAG VILMOS 2013C: Orosz/ukrán lexikai elemek a kárpátaljai magyar nyomtatott sajtóban
— In. Gecső Tamás, Sárdi Csilla szerk. Nyelvhasználat a médiában, Segédkönyvek a
nyelvészet tanulmányozásához sorozat 115. tagja. Tinta Kiadó Budapest, 2013. 33–39.
GAZDAG VILMOS 2013D: Államnyelvi kontaktuselemek a kárpátaljai magyar sajtóban — In.
Fedinec Csilla – Szoták Szilvia (szerk.) Változó világ – változó közösségek a Kárpát-
medencében. Balassi Intézet Márton Áron Szakkollégium, Budapest. 199–242.
GAZDAG VILMOS 2014A: A kárpátaljai magyar nyelvjárások sajátos lexikai elemei: Keleti szláv
(orosz/ukrán) kölcsönszók. — In: Balázs Géza, Juhász Dezső, Zelliger Erzsébet (szerk.)
Élő tájnyelvek: Válogatás az Emberi Erőforrások Minisztériuma és az Anyanyelvápolók
Szövetsége anyanyelvi pályázataiból. Budapest: Anyanyelvápolók Szövetsége. 77–85.
GAZDAG VILMOS 2014B: A szovjet éra hatásának tükröződése a kárpátaljai magyar nyelv
szókészletében. — In: Bárány Erzsébet, Csernicskó István (szerk.) Az ukrán-magyar
nyelvi kapcsolatok múltja és jelene: Nemzetközi konferencia előadásai. Ungvár:
Vydavnyctvo V. Padâka, 93–108.
GAZDAG VILMOS 2015A: A kárpátaljai magyar nyelvjárások orosz/ukrán kölcsönszavai. —
In: Márku Anita, Hires-László Kornélia (szerk.) Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi
tájkép: Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból.
Ungvár: Autdor-Shark, 113–128.
GAZDAG VILMOS 2015B: Впив української мови на лексичну систему угорських говірок
закарпаття. — In: Павло Гриценко, Наталія Хобзей (szerk.) Традиції і
новаторство. Lviv: Institut ukrainoznavstva im. I. Kripakevica NAN Ukraini, 393-401.
GAZDAG VILMOS 2016A: A kárpátaljai magyar nyelvjárások szókészleti sokszínűségéről az
ukrán/orosz kölcsönszavak és magyar nyelvi megfelelőik használata kapcsán — In:
Gazdag Vilmos, Karmacsi Zoltán, Tóth Enikő (szerk.) Értékek és kihívások I. kötet:
Nyelvtudomány, Ungvár: Autdor-Shark 43–50.
GAZDAG VILMOS 2016B: Keleti szláv kölcsönszók a kárpátaljai magyar facebookozók
nyelvhasználatában. — In: Hires-László Kornélia (szerk.) Nyelvhasználat,
kétnyelvűség, Ungvár: Autdor-Shark, 77–90.
GAZDAG VILMOS 2017: Nyelvi interferencia a kárpátaljai magyar irodalmi művekben. —
In. Márku Anita és Tóth Enikő (szerk.) Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás,
Ungvár, „Rik-U”. 178–185.

20
21
22