Ukr - Pravopys 2019

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÊÈ¯Â ÍÀÓÊÎÂÀ ÄÓÌÊÀ 2019

УДК 81’35
Нова редакція Українського правопису подає уточнені й доповнені

правила написання загальних і власних назв українського та іншомов-
ного походження, деталізовані правила вживання розділових знаків.
В усіх розділах оновлено ілюстративний матеріал.
Для всіх, хто прагне писати, дотримуючись норм сучасної літератур-
ної мови.
СХВАЛИВ
Кабінет Міністрів України
(Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.)
СХВАЛИЛИ:
спільною постановою
Президія Національної академії наук України
(протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.)
та рішенням
Колегія Міністерства освіти і науки України
(протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.)
ЗАТВЕРДИЛА
Українська національна комісія з питань правопису
(протокол № 5 від 22 жовтня 2018 р.)
Українська національна комісія з питань правопису своїм рішенням

від 12 липня 2019 р. визначила Видавництво «Наукова думка»
НАН України установою, яка уповноважена випустити
у світ авторизоване видання Українського правопису в редакції 2019 р.
Науково-видавничий відділ
філологічної, художньої та словникової літератури
Редактори Є. І. Мазніченко, В. Є. Македон,
С. В. Шарабанова, І. Л. Яловнича
© Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні

НАН України, 2019
© Інститут української мови НАН України, 2019
© Український мовно-інформаційний фонд
НАН України, 2019
© НВП «Видавництво “Наукова думка”
ISBN 978-966-00-1728-3 НАН України», дизайн, 2019
ÊÀÁ²ÍÅÒ Ì²Í²ÑÒÐ²Â ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÏÎÑÒÀÍÎÂÀ
â³ä 22 òðàâíÿ 2019 ð. ¹ 437
Êè¿â
Ïèòàííÿ óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó

З метою забезпечення конституційних положень про дер-
жавний статус української мови та уніфікації вживання пра-
вописних норм Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Ïîãîäèòèñÿ ç ïðîïîçèö³ºþ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàó-
êè òà Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ íàóê ùîäî ñõâàëåííÿ Óêðà¿í-
ñüêîãî ïðàâîïèñó â íîâ³é ðåäàêö³¿, ðîçðîáëåí³é Óêðà¿íñü-
êîþ íàö³îíàëüíîþ êîì³ñ³ºþ ç ïèòàíü ïðàâîïèñó.
2. Âèçíàòè òàêèì, ùî âòðàòèâ ÷èíí³ñòü, ïóíêò 1 ïî-
ñòàíîâè Êàá³íåòó Ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè â³ä 8 ÷åðâíÿ 1992 ð.
¹ 309 “Ïèòàííÿ óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó” (ÇÏ Óêðà¿íè,
1992 ð., ¹ 6, ñò. 145).
3. Ì³í³ñòåðñòâàì, ³íøèì öåíòðàëüíèì îðãàíàì âèêîíàâ-
÷î¿ âëàäè, Ðàä³ ì³í³ñòð³â Àâòîíîìíî¿ Ðåñïóáë³êè Êðèì, îá-
ëàñíèì, Êè¿âñüê³é ³ Ñåâàñòîïîëüñüê³é ì³ñüêèì äåðæàâíèì
àäì³í³ñòðàö³ÿì ñïðèÿòè âèêîðèñòàííþ â íîâ³é ðåäàêö³¿ Óêðà-
¿íñüêîãî ïðàâîïèñó â ä³ëîâîäñòâ³, îñâ³ò³, âèäàâíè÷³é ñïðàâ³,
ñôåð³ òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ, ³íøèõ ñôåðàõ ñóñï³ëü-
íîãî æèòòÿ.
Ïðåì’ºð-ì³í³ñòð
Óêðà¿íè Â. ÃÐÎÉÑÌÀÍ
3
ÏÎÑÒÀÍÎÂÀ ¹ 293 Ð²ØÅÍÍß
Ïðåçèä³¿ Íàö³îíàëüíî¿ Êîëåã³¿ Ì³í³ñòåðñòâà
àêàäåì³¿ íàóê Óêðà¿íè îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
24 æîâòíÿ 2018 ðîêó 24 æîâòíÿ 2018 ðîêó
ïðîòîêîë ¹ 22/10 ïðîòîêîë ¹ 10/4-13
ì. Êè¿â
Ïðî íîâó ðåäàêö³þ

Óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó
Â è ò ÿ ã:
Ïðåçèä³ÿ ÍÀÍ Óêðà¿íè ïîñòàíîâèëà òà Êîëåã³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè
óõâàëèëà:
1. Äîïîâ³äü ãîëîâè Ðîáî÷î¿ ãðóïè Óêðà¿íñüêî¿ íàö³îíàëüíî¿ êî-
ì³ñ³¿ ç ïèòàíü ïðàâîïèñó ç ï³äãîòîâêè ïðîåêòó Óêðà¿íñüêîãî ïðàâî-
ïèñó ÷ëåíà-êîðåñïîíäåíòà ÍÀÍ Óêðà¿íè ªðìîëåíêî Ñ.ß. âçÿòè äî
â³äîìà.
2. Ïðîåêò íîâî¿ ðåäàêö³¿ Óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó, ñõâàëåíèé
ð³øåííÿì Êîì³ñ³¿ 22.10.2018, ñõâàëèòè â ö³ëîìó.
3. Ðîáî÷³é ãðóï³ ç ï³äãîòîâêè ïðîåêòó Óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó
(÷ëåí-êîðåñïîíäåíò ÍÀÍ Óêðà¿íè ªðìîëåíêî Ñ.ß.) íåâ³äêëàäíî äî-
îïðàöþâàòè òåêñò íîâî¿ ðåäàêö³¿ Óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó çã³äíî ³ç
çàóâàæåííÿìè, âèñëîâëåíèìè ï³ä ÷àñ ñï³ëüíîãî îáãîâîðåííÿ ïðîåêòó.
4. Ì³í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè äî 15 ëèñòîïàäà 2018 ðî-
êó ïîäàòè äîîïðàöüîâàíèé ïðîåêò Óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó íà
ðîçãëÿä Êàá³íåòó Ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè.
5. Êîíòðîëü çà âèêîíàííÿì ö³º¿ ïîñòàíîâè/ð³øåííÿ ïîêëàñòè
íà Â³öå-ïðåçèäåíòà ÍÀÍ Óêðà¿íè Ïèðîæêîâà Ñ.². òà çàñòóïíèêà
Ì³í³ñòðà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè Ñòð³õó Ì.Â.
Â³öå-ïðåçèäåíò Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ Çà ãîëîâó êîëåã³¿ ò.â.î. Ì³í³ñòðà

íàóê Óêðà¿íè àêàäåì³ê ÍÀÍ Óêðà¿íè îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
Ñ.². Ïèðîæêîâ Â.Â. Êîâòóíåöü
Ãîëîâíèé ó÷åíèé ñåêðåòàð Íàö³îíàëüíî¿ Ñåêðåòàð Êîëåã³¿ Ì³í³ñòåðñòâà
àêàäåì³¿ íàóê Óêðà¿íè àêàäåì³ê îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
ÍÀÍ Óêðà¿íè
Â.Ë. Áîãäàíîâ Î.Á. Êîíîíåíêî
4
ÏÅÐÅÄÌÎÂÀ
Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етно-

культурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої ціліс-
ності є функціонування в різних суспільних сферах літературної
мови, що має кодифікований правопис. Правописна кодифікація
мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом
із тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміні-
стративний контроль за дотриманням правописних стандартів,
ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх за-
кладів і т. ін. почали користуватися орфографічними правилами,
відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користу-
вачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній
компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій
української мови і, зрештою, розхитує мовну норму.
Завдяки сучасним ЗМІ сьогодні маємо змогу почути усне
українське слово не тільки з різних куточків України, а й з усьо-
го світу. Чуємо розмаїття акцентів, вимов, інтонацій, бо це усне
українське мовлення з його природними територіальними, соці-
альними, віковими особливостями. На противагу некодифікова-
ному усному мовленню, правопис — це еталон писемної літе-
ратурної мови, яка, за слушним спостереженням Юрія Шевельо-
ва, є штучним витвором високорозвиненого суспільства, а не
відтворенням почутого «з уст народу».
Правопис складається з трьох підсистем: графіки (букв, яки-
ми позначають найтиповіші звуки), орфографії (закономірностей
поєднання букв для передавання на письмі звукового образу
української мови) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою
яких позначають змістове й інтонаційне членування висловленої
думки). Кожна із цих підсистем, як і кожний із розділів правопи-
су, має свою історію.
5
Ïåðåäìîâà
Українська графіка бере початок від старослов’янського

письма. У нинішньому українському алфавіті є буква, якої не
було у традиційній кирилиці, — це ґ, що відома з кінця XVI ст. і
набула поширення в XVII ст. Букву ї в українських текстах спо-
чатку вживали замість колишньої ѣ та на місці е в новозакритому
складі, а згодом вона перебрала на себе функції позначення спо-
лучення j + і. Зазнала специфікації в українському правописі й
буква є, що вживається на позначення йотованого е (j + е) та е з
м’якістю попереднього приголосного (ь + е); її немає в інших
сучасних кириличних правописах.
Після виходу у світ «Енеїди» Івана Котляревського письмен-
ники, які писали живою українською мовою, почали шукати за-
собів передавати справжнє звучання слів, а не йти за їхнім дав-
нім традиційним написанням. Цей пошук був великою мірою
стихійним: від 1798 до 1905 рр. нараховується близько 50 різних
(більш і менш поширених, іноді суто індивідуальних) правопис-
них систем. Найпомітнішими серед них були правописні системи
Олексія Павловського, «Русалки Дністрової», Пантелеймона Ку-
ліша, Євгена Желехівського, Михайла Драгоманова. У станов-
ленні українського правопису брали участь науковці й культурні
діячі і східних, і західних українських земель: Володимир Анто-
нович, Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Павло Чубин-
ський, Євген Желехівський, Степан Смаль-Стоцький, Василь
Сімович та інші.
У 1876 р. російський імператор Олександр ІІ ухвалив акт,
згідно з яким українська графіка опинилася під забороною.
Українські тексти, навіть дозволені урядовою цензурою, потріб-
но було друкувати, використовуючи російську абетку. Після ска-
сування цієї заборони в 1907—1909 рр. вийшов друком знамени-
тий словник української мови за редакцією Бориса Грінченка, у
якому застосовано принцип фонетичного українського правопи-
су. У 1918 р. опубліковано проєкт офіційного українського пра-
вописного кодексу, запропонований професором Іваном Огієн-
ком, у доопрацюванні якого згодом узяли участь академік Ага-
тангел Кримський і професор Євген Тимченко. У 1919 р. цей
проєкт був виданий під назвою «Головніші правила українського
правопису». Цього ж року спільне зібрання Української академії
6
Ïåðåäìîâà
наук схвалило «Найголовніші правила українського правопи-

су» — перший в історії України офіційний загальнодержавний
правописний кодекс. В умовах складних геополітичних змін,
війн і соціальних катаклізмів він справляв визначальний вплив
на формування української мови як національного, а не етноло-
гічного феномену. Його творці орієнтувалися, по-перше, на спе-
цифіку історичної та діалектної основи української мови, на її
характерні ознаки порівняно з іншими слов’янськими мовами, і
по-друге, на мовну практику визначних українських письменни-
ків і перекладачів.
У 1925 р. уряд УСРР створив при Народному комісаріаті
освіти Державну комісію для впорядкування українського пра-
вопису, а в 1927 р. за наслідками роботи Всеукраїнської право-
писної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала
проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли
участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських зе-
мель. Від імені держави 6 вересня 1928 р. цей Український пра-
вопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив
нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Але за кілька років після
згортання політики українізації та самогубства Миколи Скрип-
ника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли
суттєві зміни, скасувавши низку його норм як «націоналістич-
них» і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову
від великої братньої російської». У 1933 р. Народний комісаріат
освіти УСРР схвалив інший правопис, який з незначними зміна-
ми й доповненнями (упродовж 30-х років ХХ ст., 1946, 1960 рр.)
діяв до 1989 р. З алфавіту було свавільно вилучено букву ґ, що
вплинуло на функціонування її графічної та фонетичної систем.
Репресований «харківський» правопис із деякими змінами й до-
повненнями був чинним на західноукраїнських землях поза
Українською РСР і в переважній частині української діаспори.
У 1989 р. затверджено і 1990 р. опубліковано нову редакцію
Українського правопису, у якій поновлено букву ґ, уточнено й
доповнено окремі правописні норми. У 2015 — 2018 рр. Україн-
ська національна комісія з питань правопису, до якої ввійшли
фахівці мовознавчих установ Національної академії наук Украї-
ни та представники закладів вищої освіти з різних регіонів
7
Ïåðåäìîâà
України, розробила проєкт нової редакції Українського правопи-

су. Після громадського обговорення його схвалено на спільному
засіданні Президії Національної академії наук України та Колегії
Міністерства освіти і науки України 24 жовтня 2018 р.
Сучасна редакція Українського правопису повертає до життя
деякі особливості правопису 1928 р., що є частиною української
орфографічної традиції і поновлення яких має сучасне наукове
підґрунтя. Водночас правописна комісія керувалася тим, що й
мовна практика українців другої половини ХХ — початку ХХІ ст.
вже стала частиною української орфографічної традиції. По-
діляючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталі-
тарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців,
кодифікатори мови не можуть знехтувати те, що мову народу
творить його історія: мова змінюється, і правопис має відобра-
жати насамперед її сучасний стан. Нинішня українська мова —
це багатофункціональна мова з розвиненою різноплановою сти-
лістикою, сучасною науковою термінологією, це мова, яка взає-
модіє з багатьма світовими мовами.
У сучасній редакції Українського правопису збережено під-
хід до мови як до знакової системи й суспільного явища. Право-
писна норма, з одного боку, ґрунтується на тісних зв’язках еле-
ментів сучасної мовної системи, що відображається на письмі, а
з другого — на дотриманні мовної традиції та на залежності від
неї. Здебільшого традиція відбиває вчорашні або позавчорашні
параметри системи. Так само, як і система, традиція є закономір-
ним регулятором мовної норми.
Сучасна українська мова — відкрита й динамічна. Змінюєть-
ся словник, з’являються нові терміни в різних сферах суспільної
комунікації, виникає потреба в адаптації загальних і власних
назв до раніше сформульованих орфографічних правил. Для чого
переглядати ці правила? Для того щоб відреагувати на зміни в
сучасній мовно-писемній практиці, визначити правила правопи-
су нових запозичених слів, нових власних назв, усунути застарілі
формулювання та спростити й, де це можливо, уніфікувати ор-
фографічні норми. Хоч уточнення й коригування орфографічних
правил — це завдання насамперед професійних мовознавців,
співтворцями Українського правопису є також широке коло
8
Ïåðåäìîâà
освічених українців, чия писемна практика узвичаює те чи те

написання.
Кожна мова засвоює іншомовні елементи, і вони здебільшого
відрізняються від питомих елементів за своїми системними озна-
ками. В історії правопису написання слів іншомовного похо-
дження було і досі є предметом гострих дискусій. Ці слова знач-
ною мірою зберігають свій іншомовний колорит. Намагання пе-
редати звукову форму запозичуваних слів або особливості їх
оригінального відтворення призводило до проникнення в україн-
ську мову нових звуків і їхніх поєднань, екзотичних граматичних
явищ. Водночас, стаючи частиною української мовної системи,
ці слова поступово адаптуються до української фонетики, мор-
фології, орфографії. Але вони не завжди вкладаються у тради-
ційні українські парадигми й нерідко потрапляють до категорії
невідмінюваних: ательє, буржуа, какао, кафе, мадам, радіо, та-
ксі, ханум та ін.
Одні запозичення ввійшли в українську мову писемним,
інші — усним шляхом. У мові-джерелі звучання слова часто не
збігається з прочитанням сукупності букв, з яких воно склада-
ється (Carlisle — Карлайл, Rambouillet — Рамбує, Worcester —
Вустер, billet — білет, pioneer — піонер і т. ін.). В українській,
так само як і в багатьох інших мовах, і транскрибування, яке
передає звукову форму іншомовного слова, і транслітерування,
яке відтворює його графічну форму, і комбіноване застосуван-
ня цих підходів, і орфографічна адаптація слова були і досі є
природними й легітимними способами поповнення національ-
ного лексикону.
Реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція
правопису розширила межі використання орфографічних варіан-
тів. Кожний історичний період розвитку мови має свою варіант-
ну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку ор-
фографічних варіантів, кодифікатори зважали на те, що варіатив-
ність — це органічна частина правописного кодексу і тією чи
тією мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її іс-
торичного розвитку. Відповідь на те, який з варіантів залишиться
в минулому, зможе дати тільки майбутнє.
9
Ïåðåäìîâà
Якою має бути «правильна українська мова»? Чи загрожують

їй іншомовні впливи, а якщо загрожують, то в якій частині мов-
ної системи й наскільки? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й
подібні питання, що десятиліттями не втрачають актуальності,
спонукають до періодичного оновлення, перегляду та доопрацю-
вання правописного кодексу, граматики й словників. Спадкоєм-
ність у мові — це зв’язок між поколіннями, які жили, живуть і
житимуть в Україні. Пошук балансу між системними параметра-
ми сучасної мови, з одного боку, і різночасовими прикметами
української мовної традиції, з другого — найскладніше із за-
вдань, що поставали перед творцями національного правопису
на кожному з етапів його розвитку. Нова редакція правопису є
кроком до розв’язання цього завдання з позицій історичної та
етнографічної соборності української мови й української нації.
Українська національна комісія
з питань правопису
10
². ÏÐÀÂÎÏÈÑ ×ÀÑÒÈÍ ÎÑÍÎÂÈ ÑËÎÂÀ
ÁÓÊÂÅÍ² ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß
ÄÅßÊÈÕ ÃÎËÎÑÍÈÕ ÇÂÓÊ²Â
Å, È § 1. Наголошені голосні е та и у вимові ви-

разні, тому їх передаємо відповідними бук-
вами: далéко, вèсоко.
Ненаголошені е та и, невиразні у вимові, передаємо
тими самими буквами, що й під наголосом: велèкий, вели-
чéзний, бо вéлич; держó, бо одéржати; клекотíти, бо клé-
кіт; кривé, бо крèво; несó, бо принéсений; селó, бо сéла;
тримáти, бо стрèмувати; ширóкий, бо шèроко; шепотíти,
бо шéпіт та ін.
У словах із постійним наголосом невиразний звук переві-
ряємо за словником: кишéня, левáда, минóлий.
², È § 2. 1. І пишемо на початку слова відповід-

но до вимови: Івáн, íграшка, íдол, íкати
(‘вимовляти і замість и’), ікóна, іменувáти, ім’ÿ, індèк, íноді,
іржá, існувáти, íстина, ітè.
2. Деякі слова мають варіанти з голосним и: íрій і èрій,
íрод і èрод (‘дуже жорстока людина’).
3. И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич
який хитрий), дієслова èкати (‘вимовляти и замість і’) та по-
хідного від нього іменника èкання.
И на початку слова вживаємо в деяких загальних і влас-
них назвах, що походять із тюркських та інших мов, від-
повідно до їх вимови в цих мовах: ийбéн, ир, Ич-обá, Кім
Чен Ин.
11
². Ïðàâîïèñ ÷àñòèí îñíîâè ñëîâà
¯ § 3. Букву ї, що позначає звуки й + і, пишемо:

1. На початку слова та після букви, що по-
значає голосний: ї́жа, їжáк, їздéць, ї́здити, ї́сти, їх, ї́хати,
герої́зм, краї́на, мої́, наї́вний, руї́на, твої́.
2. Після м’якого знака: Анáньїн, Віньї́.
3. Після апострофа: в’їзд, Захáр’їн, з’їзд, об’ї́хати, під’ї́зд.
4. В іншомовних словах після букви на позначення го-
лосного: архаї́чний, егої́зм, еліпсóїд, мозáїка, прозáїк, целу-
лóїд (див. ще § 126).
ß, Þ, ª § 4. Букви я, ю, є пишемо:
1. На початку слова, після голосного та піс-
ля апострофа для позначення звукосполучень й + а, й + у,
й + е: ÿкість, юродèвий, єствó; моÿ, знáю, твоº; п’ять,
м’ÿта, в’юн, б’ють, п’ємó.
2. Після букви на позначення приголосного звука для пе-
редавання його м’якості: дÿдько, лþди, остáннє, ряд, рÿсно,
рюкзáк, рюш, сюдè.
ÁÓÊÂÅÍ² ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß
ÄÅßÊÈÕ ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ ÇÂÓÊ²Â
Ã § 5. Буква г передає на письмі глотковий

щілинний приголосний звук як в українсь-
ких словах: берегтè, вогóнь, гáдка, гукáти, дорогèй, жагá,
згин, крèга, могóтній, пагінéць, так і в загальних та власних
назвах іншомовного походження на місці h, g: аборигéн,
агітáція, агрéсія, багáж, болгáрин, бригáда, газéта, генерáл,
геолóгія, горизóнт, грáмота, делегáт, кілогрáм, логопéд, ма-
газèн, педагóг, фотогрáфія; Áнглія, Гаáга, Гомéр, Євáнгеліє
(див. ще § 122).
¥ § 6. Буква ґ передає на письмі задньоязико-

вий зімкнений приголосний:
1. В українських та в давно запозичених і зукраїнізованих
словах: áґрус, ґáва, ґáздá, ґандж, ґáнок, ґатóнок, ґвалт, ґéґати,
12
Áóêâåí³ ïîçíà÷åííÿ äåÿêèõ ïðèãîëîñíèõ çâóê³â
ґедзь, ґелґотáти, ґелґотіти, ґерґелі, ґерґотáти, ґерґотíти,

ґèґнути, ґирлèґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґóґель-мóґель, ґонт(а),
ґрасувáти, ґрáти (іменник), ґрéчний, ґринджóли, ґрунт,
ґóдзик, ґóля, ґурáльня, джиґóн, дзèґа, дзèґлик, дриґáти і дрè-
ґати, ремиґáти та ін., і в похідних від них: áґрусовий, ґаз-
дувáти, ґвалтувáти, ґéрґіт, ґратчáстий, ґрунтовèй, ґрунту-
вáти(ся), ґóдзиковий, ґóлька, проґáвити та ін.
2. У власних назвах — топонімах України: Ґорґáни (гірсь-
кий масив), Ґорóнда, Óґля (села на Закарпатті), прізвищах ук-
раїнців: Ґалаґáн, Ґалятóвський, Ґéник, Ґерзáнич, Ґердáн, Ґжèць-
кий, Ґèґа, Ґóґа, Ґóйдич, Ґóнта, Ґрèґа, Ґудзь, Ґóла, Ломáґа.
§ 7. Роздільність вимови попереднього твер-

Àïîñòðîô
дого приголосного перед звуками, переда-
ними буквами я, ю, є, ї, на письмі позначаємо апострофом.
Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:
1. Після букв на позначення губних приголосних б, п, в,
м, ф: б’ю, п’ять, п’є, в’ÿзи, солов’ї́, м’ÿсо, рум’ÿний, (на) тí-
м’ї, жирáф’ячий, мереф’ÿнський; П’ÿста, В’ячеслáв, Дем’ÿн,
Максим’þк, Стеф’þк.
Примітка. Апостроф не пишемо, коли перед буквою на позначення
губного звука є інша буква (крім р), що належить до кореня (осно-
ви): дзвÿкнути, духмÿний, мáвпячий, медвÿний, морквÿний, різдвÿ-
ний, свÿто, тьмÿний, цвях, але: арф’ÿр, вéрб’я, торф’янèй, черв’ÿк.
Коли така буква належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в
спільнокореневих словах без префікса: зв’язóк, зв’ялèти, підв’язá-
ти, розм’ÿкнути, сп’янíти.
2. Після р: бур’ÿн, міжгíр’я, пíр’я, мáтір’ю, кур’ºр, (на) под-

вíр’ї; Валер’ÿн, Мар’ÿна, Мар’яненко.
Примітка. Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполу-
чення пом’якшеного р із наступними а, у, е: бурÿк, бóряний,
крÿкати, рябèй, рþмсати, крюк; Рєпнíн;
3. Після к у слові Лук’ÿн і похідних від нього: Лук’ÿненко,
Лук’янþк, Лук’янéць.
4. Після префіксів і першої частини складних слів, що за-
кінчуються на твердий приголосний: без’ÿдерний, без’язèкий,
13
від’ї́зд, з’ºднаний, з’ї́хати, з’явèтися, напів’європéйський, об’ºм,

пан’європéйський, під’ї́хати, під’þдити, роз’þшити; дит’ÿс-
ла, камер’þнкер, Мін’þст.
Примітка 1. Про апостроф у словах іншомовного походження див.
§ 138; у прізвищах і географічних назвах — § 144, 151.
§ 8. 1. Буквосполучення йо передає звуко-

ÉÎ, ÜÎ
сполучення й + о:
1) на початку слова та після букви, що позначає голосний:
йогó, йомó; завойóваний, привілейóваний, райóн, чийóго;
2) після букви на позначення приголосного, переважно на
початку складу: батальйóн, бульйóн, вйóкати, Воробйóв, кур-
йóз, мільйóн, Соловйóв.
2. Буквосполучення ьо пишемо після букви для позначен-
ня м’якості приголосного перед о: всьогó, Ковальóв, Линьóв,
льон, льох, сьогóдні, сьóмий, трьох, тьóхкати, цьогó.
×ÅÐÃÓÂÀÍÍß ÃÎËÎÑÍÈÕ
§ 9. 1. У сучасній українській мові звуки о, е
×åðãóâàííÿ
Î–², Å–² у відкритих складах чергуються з і в закри-
тих складах:
1) під час словозміни:
а) водопíй — водопóю, дохíд — дохóду, кінь — конÿ, кá-
мінь — кáменя, лід — льóду, мій — могó, сім — семè, óст-
рій — óстрою, ніч — нóчі — нíччю, пéвність — пéвності
(пéвности) — пéвністю, рáдість — рáдості (рáдости) —
рáдістю, вèселок — вèсілка, óсінь — óсені (óсени) — óсінню,
(у) велèкому — (у) велèкім;
б) гір — горá, ніг — ногá, осіб — осóба, слів — слóво, сіл —
селó;
в) бáтьків — бáтькового, бáтькова; брáтів — брáтового,
брáтова; Василíв — Василéвого, Василéва; ковалíв — ковалé-
вого, ковалéва; Петрíв — Петрóвого, Петрóва; шевцíв — шев-
цéвого, шевцéва;
г) Кáнів — Кáнева, Кèїв — Кèєва, Фáстів — Фáстова, Хáр-
ків — Хáркова, Чернíгів — Чернíгова;
14
×åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ
ґ) вівсá — овéс, вівцÿ — овéць, вісь — óсі;

д) бíйся — боþся, стій — стоÿти;
е) вів, вíвши — велá (вестè); замíв, замíвши — замелá (за-
местè); міг, мíгши — мóжу (моглá, могтè); ніс, нíсши — несó
(неслá, нестè); плів, плíвши — плелá (плестè), а також ріс,
рíсши — рослá (ростè);
2) під час словотворення: будівнèк (пор. будóва), вíльний
(пор. вóля), кíлля (пор. колá), піднíжжя (пор. ногá), подвíр’я
(пор. дворá), робітнèк (пор. робóта); зíлля (пор. зелéний),
сільськèй (пор. селó) та ін.
2. О, е не переходять в і в закритому складі за таких умов:

1) коли ці звуки вставні або випадні: вік-
Î, Å,
ùî íå ïåðåõîäÿòü нó — вíкон, землÿ — земéль, кáзка — казóк,
â² сóтня — сóтень, вèтер — вèтру, вíтер —
вíтру, вогóнь — вогнþ, день — дня, роздéр —
розідрáти, смóток — смóтку, сон — сну, трáвень — трáвня.
Примітка 1. У формах окремих слів о, е не випадають: лоб — лóба,
мох — мóху, рот — рóта, лев — лéва.
Примітка 2. За аналогією до таких форм, як книжóк, казóк, маємо
о між приголосними в родовому відмінку множини й у деяких ін-
шомовних словах: áрка — áрок, мáрка — мáрок, пáпка — пáпок та
ін., але: парт, сакль, форм та ін.;
2) у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: торг —

тóргу, хорт — хортá, смерть — смéрті (смéрти), вовк —
вóвка, шовк — шóвку, але погíрдний (пор. погóрда);
3) у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, а також
-еле-: горóд, морóз, пóдорож, пóрох, стóрож; вóлос, сóлод;
бéрег, пéред, сéред, чéрез; зéлень, пéлех, шéлест та ін., але:
морíг, оборíг, порíг, смóрід;
4) у родовому відмінку множини іменників середнього
роду на -енн-(-я): знáчень (знáчення), полóжень (полóження),
твéрджень (твéрдження), твóрень (твóрення);
5) в абревіатурах і похідних від них словах: соцстрáх —
соцстрáхівський, спецвèпуск, спецкóр, спецóдяг, торгфлóт та ін.;
15
6) у словах іншомовного походження: агронóм, інженéр,

студéнт, том та ін.
Примітка. За аналогією до слів української мови, у яких о, е
чергуються з і, таке саме чергування з’явилося й у деяких давно
засвоєних словах іншомовного походження: Антíн — Антóна,
ґніт — ґнотá, кóлір — кóльору, Прóкíп — Прóкóпа; курíнь — ку-
ренÿ, папíр — папéру.
3. Усупереч наведеним правилам о, е не

Â³äõèëåííÿ
â ÷åðãóâàíí³ чергуються з і відповідно у відкритих і за-
Î–², Å–² критих складах, а саме:
1) і наявне у відкритому складі:
а) у формах називного відмінка однини: гребінéць (гре-
бінцÿ), дзвінóк (дзвінкá), камінéць (камінцÿ), кíготь (кíгтя),
кілóк (кілкá), кінéць (кінцÿ), нíготь (нíгтя), олівéць (олівцÿ),
ремінéць (ремінцÿ), рíвень (рíвня), стіжóк (стіжкá), торгі-
вéць (торгівцÿ), фахівéць (фахівцÿ) та ін.;
б) у формах родового відмінка множини: вíкон (вікнó),
вíчок (вíчко), гілóк (гíлка), зірóк (зíрка), кілéць (кільцé), лíжок
(лíжко), нíжок (нíжка), плíтóк (плíтка);
в) у формах іменників зі значенням зменшеності за анало-
гією до таких форм, як кіл — кілкá, міст — місткá, гíрка (де
і — у закритому складі): кілóчок, містóчок, нíженька,
гíронька, але слівцé — словéчко;
2) у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере- звуки о, е
переходять в і:
а) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду
(із рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на
-к-(-а) зі значенням зменшеності: бородá — борíд — борíдка,
боронá — борíн — борíнка; головá — голíв — голíвка (го-
лóвка — з іншим значенням); сторонá — сторíн — сторíнка;
чередá — черíд — черíдка;
б) у родовому відмінку множини іменників середнього
роду і відповідних іменниках зі значенням зменшеності: бо-
лóто — болíт — болíтце; ворóта — ворíт — ворíтця; доло-
тó — долíт — долíтце, але: дéрево — дерéв — деревцé; дже-
релó — джерéл — джерéльце;
16
в) у деяких похідних іменниках середнього роду з подов-

женим приголосним: бездорíжжя, Запорíжжя, підборíддя,
роздорíжжя (але: лівоберéжжя, узберéжжя), а також без по-
довження: безголíв’я, поголíв’я, хоч безголóсся, повноголóсся;
3) і в закритому складі в дієсловах минулого часу у фор-
мах чоловічого роду однини й дієприслівниках із повноголос-
сям, якщо відповідні форми жіночого і середнього роду одни-
ни й форма множини мають наголос на кінцевому складі: во-
лíк, волíкши (волоктè), зберíг, зберíгши (зберегтè), стерíг,
стерíгши (стерегтè), бо: волоклá, збереглá, стереглá; волок-
лó, збереглó, стереглó та ін., але: борóв, колóв, молóв, полóв,
порóв; борóла, колóла, молóла, полóла, порóла та ін.;
4) і у віддієслівних іменниках середнього роду на -нн-(-я) —
лише під наголосом, а без наголосу — е: носíння, ходíння;
врáження, завéршення, збíльшення, знáчення, поÿснення, але:
варéння (і варíння, вáрення — ’процес’), вчéння; так само
-ення, а не -іння мають іменники, похідні від слів з основою
на -ен-: імéння, наймéння;
5) о, е наявні в закритому складі:
а) у непрямих відмінках іменників чоловічого роду з ви-
рівняною за називним відмінком основою: борцÿ, борцéві,
борцéм та ін. — борéць; вèборця — вèборець; ловцÿ — ловéць;
творцÿ — творéць; моткá — мотóк; носкá — носóк; вóд-
ню — вóдень; котлá — котéл; орлá — орéл;
б) у групах із повноголоссям -оро-, -оло- зі сталим наго-
лосом іменників переважно жіночого роду: колóд (колóдка),
долóнь (долóнька), сорóк, огорóж, морóк, нагорóд (від них
немає зменшених форм з і), але: дорíг, дорíжка, корíв, корíв-
ка, берíз, берíзка (проте берéзка — ’виткий бур’ян’);
в) у родовому відмінку множини деяких іменників пере-
важно жіночого роду: будóв, вод, істóт, оснóв, підпóр, проб,
субóт, топóль, шкод; лелéк, меж, озéр, потрéб, але: осíб,
підкíв;
г) у прикметниках, утворених від власних імен на -ов
(-ьов, -йов), -ев (-єв): Мáлишев — мáлишевський, Пáвлов —
пáвловський, але у прикметниках, утворених від власних імен
17
на -ів (-їв), зберігаємо і (ї): Андрíїв — андрíївський, Гаврèлів —

гаврèлівський, Демèдів — демèдівський (див. ще § 153, п. 2);
ґ) у префіксальних безсуфіксних іменниках на зразок
затóн, переóр, потóп (під впливом родового відмінка однини:
затóну, переóру, потóпу), але: потíк, розгíн, удíй.
Зрідка, навпаки, під впливом називного відмінка однини і
поширене на решту форм: óпік (родовий однини óпіку);
д) під наголосом у словотворчих частинах -вод, -воз, -нос,
-роб складних слів, що означають людей за професією, видом
занять, і в похідних від них словах: екскурсовóд, ляльковóд;
водовóз; дровонóс; хліборóб, хліборóбство, чорнорóб та ін.
Проте у словах, що означають предмети, і в похідних від них
утвореннях, незалежно від наголосу, о переходить в і: водо-
провíд, газопровíд, газопровíдний, електропрóвід, трубопрóвід.
У словах із частиною -воз зберігаємо о: електровóз, лі-
совóз, тепловóз.
Незалежно від значення слова у словотворчих частинах
-хід, -ріг уживаємо тільки і: всюдихíд, місяцехíд, пішохíд, пі-
шохíдний, самохíд, самохíдний, стравохíд, швидкохíд, швид-
кохíдний; козерíг і Козерíг (сузір’я), носорíг та ін.;
е) о, е пишемо в деяких словах книжного і церковного похо-
дження та в похідних від них: Бог, верхóвний, виробнèцтво, вè-
рок, закóн, закóнний, нарóд, нарóдний, основнèй, потóп, прáпор,
прорóк, словнèк, а також за традицією в деяких прізвищах: Ар-
темóвський, Боровикóвський, Грабóвський, Котлярéвський, Пè-
семський та ін., але: Верикíвський, Желехíвський, Минькíвський.
×åðãóâàííÿ § 10. 1. Після ж, ч, ш, шч (букви щ), дж, й
Å–Î ï³ñëÿ Æ, ×,
Ø, Ø× (áóêâè Ù),
перед м’яким приголосним, а також перед
ÄÆ, É складами з е та и (яке походить від давньо-
українського и) пишемо е: вечéря, вèшéнь,
джерелó, женèти, нíженька, пшенèця, стáєнь, увéчері, óчень,
чернéтка, четвéртий, шестидéнка, щемíти, щетèна.
Після ж, ч, ш, шч (букви щ), дж, й перед твердим приго-
лосним, а також перед складами з а, о, у, и (яке походить від
давньоукраїнського ы) пишемо о: бджолá, будèночок, вечорè
18
(пор. вечéря), жонáтий (пор. женèти), íграшок, копійóк, пшонó

(пор. пшенèця), чоловíк, чомóсь, чóрний (пор. чернéтка), чо-
тèри (пор. четвéртий), шóстий (пор. шестè), щокá.
Примітка. У словах лóжечка — лóжечок, кнèжечка — книжечóк,
лíєчка — лíєчок та ін. зберігаємо е (є).
2. О вживаємо замість е після шиплячих і й — перед м’я-

ким приголосним:
1) в іменниках жіночого роду третьої відміни в суфіксі
-ост-(-і)/(-и): безкрáйості (безкрáйости), мéншості (мéншос-
ти), пекóчості (пекóчости), свíжості (свíжости) та ін., від-
повідно до вíчності (вíчности), рáдості (рáдости) та ін., де о
стоїть не після шиплячих;
2) у давальному й місцевому відмінках однини деяких
іменників: бджолí, (на) бджолí, вéчорі, пшонí, (у) пшонí, (у)
щоцí, (на) щоцí, відповідно до більшості відмінкових форм із
наступним твердим приголосним: бджолá, бджолó, вéчора,
вечорè та ін.;
3) у закінченнях родового та орудного відмінків прикметни-
ків і займенників та числівників прикметникового типу жіночого
роду: безкрáйої, безкрáйою, гарÿчої, гарÿчою, нáшої, нáшою,
пéршої, пéршою та ін., відповідно до безкрáйого, безкрáйому,
нáшого та ін. або до дрóгої, молодóї та ін., де о закономірне;
4) у похідних утвореннях вечорíти, вечорíє, відповідно до
вéчора, вéчорові та ін., чорнíти, чорнíє, чорнèці, чорнèти, чор-
нèло та ін., відповідно до чóрний, чóрного.
Примітка. У прислівниках ворóже, гáрячé після шиплячих пишемо
е, але: законодáвчо, твóрчо, хèжо.
×ÅÐÃÓÂÀÍÍß ÃÎËÎÑÍÈÕ
Ó Ä²ªÑË²ÂÍÈÕ ÊÎÐÅÍßÕ
§ 11. 1. Це чергування відбувається в коре-
×åðãóâàííÿ Î–À
нях дієслів і змінює їхні значення. Дієслова
з о позначають тривалу, нерозчленовану або одноразову, за-
кінчену дію, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію:
допомогтè — допомагáти, гонèти — ганÿти, крóїти — крáя-
19
ти, ломèти — ламáти, скóчити — скакáти, схопèти — хапá-

ти; стоÿти — стáти.
Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергується з
а: вèмовити — вимовлÿти, вèростити — вирóщувати, прос-
тèти — прощáти, винóшувати, відгорóджувати, договóрю-
вати, заспокóювати, перекóнувати, устанóвлювати та ін.,
але вèпровадити — випроводжáти.
2. Це чергування відбувається в коренях

íåâèïàäíîãî Å ç ² дієслів і змінює їхні значення: е вживаємо у
префіксальних дієсловах доконаного виду,
і — в утворених від них дієсловах недоконаного виду: вèгреб-
ти — вигрібáти, вèкоренити — викорíнювати, вèпекти — ви-
пікáти, заместè — замітáти, зберегтè — зберігáти, нарек-
тè — нарікáти, перелетíти — перелітáти, причепèти —
причіплÿти, спостерегтè — спостерігáти, так само вèволок-
ти — виволікáти, де о чергуємо з і.
Е чергується з і в дієсловах із суфіксом -ува-(-юва-), коли
наголос падає на кореневий і, та в похідних від цих дієслів
іменниках на -нн-(-я): брехáти — набрíхувати, вèкоренити —
викорíнювати, завертíти — завíрчувати, тесáти — затíсу-
вати, чекáти — очíкувати; вèкоренення — викорíнювання,
чекáння — очíкування, так само вèполоскати — виполíскува-
ти, де о чергуємо з і, але: вивéршувати, завéршувати, пере-
вéршувати, потребувáти, прищéплювати.
Випадний е чергується з и перед л, р:
âèïàäíîãî Å ç È берó — брáти — вибирáти, вèстелю — вèс-
лати — вистилáти, завмéр — замрè — за-
вмирáти, запéр — запрè — запирáти, стер — зітрè — сти-
рáти та ін.
×ÅÐÃÓÂÀÍÍß ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ
У сучасній українській мові під час утворення форм слів і
нових слів відбуваються чергування приголосних, спричинені
різними історичними законами її фонетичної системи.
20
×åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ
×åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ ñëîâîçì³íè

До найпоширеніших чергувань приголосних звуків під час
словозміни належать такі.
§ 12. Чергування г, к, х із м’якими з, ц, с

×åðãóâàííÿ Ã, Ê, Õ
³ç ì’ÿêèìè Ç, Ö, Ñ відбувається:
1. У давальному і місцевому відмінках
однини іменників жіночого роду першої відміни: дугá — дузí,
(на) дузí; перемóга — перемóзі, (у) перемóзі; квíтка — квíтці,
(на) квíтці; свáха — свáсі, (на) свáсі.
2. У місцевому відмінку однини іменників чоловічого та
середнього роду другої відміни: терпóг — (на) терпузí, бай-
рáк — (у) байрáці, друк — (у) дрóці, кожóх — (у) кожóсі,
вухо — (у) вусі.
§ 13. Ґ чергується з м’яким з у давальному і

×åðãóâàííÿ ¥
³ç ì’ÿêèì Ç місцевому відмінках однини іменників жі-
ночого роду першої відміни: дзèґа — дзèзі,
(на) дзèзі; ґирлèґа — ґирлèзі, (на) ґирлèзі; Ломáґа (прізви-
ще) — Ломáзі, (на) Ломáзі.
§ 14. Г, к, х чергуються із ж, ч, ш:
×åðãóâàííÿ Ã, Ê, Õ
³ç Æ, ×, Ø 1. В іменниках перед суфіксами -к-,
-ок-, -ин- зі значеннями зменшеності та пе-
стливості: ногá — нíжка, плуг — плужóк, рукá — рóчка,
крюк — крючóк, мóха — мóшка, горóх — горошèна.
2. У кличному відмінку іменників чоловічого роду другої
відміни перед закінченням -е: друг — дрóже, луг — лóже;
козáк — козáче, юнáк — юнáче, пастóх — пастóше.
3. В усіх особових формах дієслів теперішнього часу,
майбутнього часу доконаного виду, у формах наказового спо-
собу та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: бе-
регтè — бережó, бережéш, бережé, бережемó, бережетé,
бережóть, бережè, бережíмо, бережíть хай (нехай) бере-
жóть; зберегтè — збережó, збережéш, збережé, збережемó,
збережетé, збережóть, збережè, збережíмо, збережíть, хай
21
(нехай) збережóть; зберéжений; пектè — печó, печéш, печé,

печемó, печетé, печóть, печè, печíмо, печíть, хай (нехай)
печóть; пéчений; спектè — спечó, спечéш, спечé, спечемó,
спечетé, спечóть, спечè, спечíмо, спечíть, хай (нехай) спе-
чóть, спéчений; колихáти — колишó, колèшеш, колèше, ко-
лèшемо, колèшете, колèшуть, колишè, колишíмо, колишíть,
хай (нехай) колèшуть, поколихáти — поколишó, поколèшеш,
поколèше, поколèшемо, поколèшете, поколèшуть, поколишè,
поколишíмо, поколишíть, хай (нехай) поколèшуть.
§ 15. Д із дж чергуються в першій особі од-
Ä ³ç ÄÆ нини дієслів теперішнього часу, майбут-
нього часу доконаного виду та в пасивних
дієприкметниках перед суфіксом -ен-: садèти — саджó; по-
садèти — посаджó, посáджений; рáдити — рáджу; схóди-
ти — схóджу, схóджений.
§ 16. Чергуються т із ч; з із ж; с із ш; зд із
×åðãóâàííÿ Ò–×,
Ç–Æ, Ñ–Ø, ждж; ст із шч (буква щ) у першій особі од-
ÇÄ–ÆÄÆ, нини дієслів теперішнього часу, майбут-
ÑÒ–Ø× нього часу доконаного виду та в пасивних
(áóêâà Ù)
дієприкметниках перед суфіксом -ен-:
крутèти — кручó — крóчений, летíти — лечó, лáзити — лá-
жу; косèти — кошó — кóшений, покосèти — покошó — по-
кóшений, ї́здити — ї́жджу — ї́жджений, пустèти — пущó —
пóщений.
§ 17. У формі першої особи однини теперіш-
×åðãóâàííÿ ÑÒ–Ø×
(áóêâà Ù) нього часу, майбутнього часу доконаного ви-
ду та в пасивних дієприкметниках ст чергу-
ється із шч (буква щ) перед суфіксом -ен-: запустèти — за-
пущó — запóщений; мостèти — мощó — мóщений; простè-
ти — прощó — прóщений.
×åðãóâàííÿ Á–ÁË,§ 18. У першій особі однини і третій особі
Ï–ÏË, Â–ÂË, множини теперішнього часу, майбутнього
Ì–ÌË, Ô–ÔË
часу доконаного виду та в пасивних діє-
прикметниках перед суфіксом -ен- відбувається чергування
22
б із бл; п із пл; в із вл; м із мл; ф із фл: любèти — люблþ —

лþблять; ліпèти — ліплþ — лíплять — лíплений; зловèти —
зловлþ — злóвлять — злóвлений; стомèти — стомлþ —
стóмлять, стóмлений; розграфèти — розграфлþ — розграф-
лÿть — розгрáфлений.
Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä

íàñòóïíèì ïðèãîëîñíèì ï³ä ÷àñ ñëîâîòâîðåííÿ
§ 19. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä -ÑÜÊ-(-ÈÉ), -ÑÒÂ-(-Î)
1. Під час утворення нових слів деякі приголосні перед
-ськ-(-ий), -ств-(-о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й
на письмі:
1) к, м’який ц, ч + -ськ-(-ий), -ство-(-о) → -цьк-(-ий),
-цтв-(-о): гірнèк — гірнèцький — гірнèцтво; козáк — козá-
цький — козáцтво; пáрубок — парубóцький — парубóцтво;
молодéць — молодéцький — молодéцтво; стрілéць — стрі-
лéцький; ткач — ткáцький — ткáцтво;
2) г, ж, з + -ськ-(-ий), -ств-(-о) → -зьк-(-ий), -зтв-(-о):
Прáга — прáзький, убóгий — убóзтво, Запорíжжя — за-
порíзький, Збáраж — збáразький; боягóз — боягóзький — бо-
ягóзтво, але гéрцог — гéрцогський;
3) х, ш, с + -ськ-(-ий), -ств-(-о) → -ськ-(-ий), -ств-(-о):
волóх — волóський, чех — чéський, залíсся — залíський; то-
вáриш — товарèський — товарèство, але: шах — шáхський,
Цþрих — цþрихський.
2. Інші приголосні перед суфіксами -ськ-(-ий), -ств-(-о) на

письмі зберігаємо: агéнт — агéнтство, багáтий — багáтст-
во, брат — брáтський — брáтство, завóд — заводськèй, інте-
лігéнт — інтелігéнтський, люд — лþдський — лþдство, си-
ротá — сирíтський — сирíтство, пропагандèст — пропа-
гандèстський, студéнт — студéнтський — студéнтство.
Примітка. Про творення прикметників за допомогою суфікса
-ськ-(-ий) від географічних назв і назв народів див. § 150.
23
§ 20. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ó ïðèêìåòíèêàõ

³ ïðèñë³âíèêàõ âèùîãî ñòóïåíÿ ïîð³âíÿííÿ
Під час творення прикметників і прислівників вищого
ступеня порівняння г, ж, з змінюємо на жч, а с — на шч (бук-
ва щ): дорогèй — дорóжчий (дорóжче); дóжий — дóжчий
(дóжче), вузькèй — вóжчий (вóжче), низькèй — нèжчий
(нèжче), висóкий — вèщий (вèще), але легкèй — лéгший
(лéгше).
§ 21. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä ñóô³êñîì -Í-

1. Приголосні звуки к, м’який і твердий ц перед суфіксом
-н- змінюємо на ч: безпéка — безпéчний, вік — вíчний, рік —
річнèй, мíсяць — мíсячний, окóлиця — окóличний, пшенèця —
пшенèчний, сóнце — сóнячний, яйцé — яºчня.
2. Звуки г, х перед суфіксом -н- змінюємо на ж, ш: до-
рóга — дорóжній, перемóга — перемóжний, пихá — пèшний.
Приголосний твірної основи ч зберігаємо в похідних сло-
вах перед суфіксом -н-: помічнèй (від пóміч), нічнèй (від ніч).
Виняток становлять слова дворóшник, мірóшник, рушнèк,
рушнèця, сóняшник, торíшній.
§ 22. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä

ñóô³êñàëüíèì ãîëîñíèì ï³ä ÷àñ ñëîâîòâîðåííÿ
Під час словотворення зазнають змін такі буквосполучен-
ня та окремі приголосні перед суфіксальним голосним:
1) буквосполучення -цьк- змінюємо на -чч-, а -ськ- — на
-ч- в іменниках перед суфіксом -ин-: воÿцький — воÿччина,
козáцький — Козáччина, німéцький — Німéччина, турéцький —
Турéччина (але гáлицький — Галичинá); рéкрутський — рек-
рóтчина, солдáтський — солдáтчина;
2) буквосполучення -ськ-, -ск- змінюємо на щ в іменни-
ках перед суфіксом -ин-: полтáвський — Полтáвщина, віск —
вощèна; пісóк (піскó) — піщèна;
24
3) буквосполучення -ск, -шк- змінюємо на щ у прикмет-

никах перед суфіксом -ан-: віск — вощáнèй; дóшка — до-
щанèй, пісóк (піскó) — піщáний;
4) буквосполучення -ськ-, -зьк- змінюємо на щ, жч у прі-
звищах перед суфіксами -енк-, -ук: Васькó — Вáщенко —
Ващóк, Іськó — Íщенко — Іщóк, Онèсько — Онèщенко — Они-
щóк, Водолáзький — Водолáжченко, Кузькó — Кужчéнко.
Примітка. У присвійних прикметниках від особових імен із букво-
сполученнями -ск-, -ськ- букву с на письмі зберігаємо, а буква к
змінюємо на ч: Парáска — Парáсчин; Онèська — Онèсьчин, -шк-
змінюємо на щ: Мелáшка — Мелáщин;
5) приголосні г, к, х змінюємо на ж, ч, ш у присвійних

прикметниках перед суфіксом -ин: Óльга — Óльжин; Натáл-
ка — Натáлчин, Одáрка — Одáрчин, дочкá — доччèн; Домá-
ха — Домáшин, свáха — свáшин, та у відіменних дієсловах
перед суфіксами -и-, -а-: батíг — батожèти, друг — дружè-
ти, крик — кричáти, сухèй — сушèти.
§ 23. Óæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â Ó, Â

³ ïî÷àòêîâèõ Ó-, Â-
1. Щоб уникнути збігу букв на позначення приголосних
звуків, що є важкими для вимови, та щоб досягти милозвуч-
ності, в українській мові вживають на письмі прийменник у і
початковий у-:
1) між буквами, що позначають приголосні: Десь у житі
кричав перепел; Наш учитель;
2) на початку речення або слова перед буквою на позна-
чення приголосного: У пишному саду загальнолюдської куль-
тури квітне дерево української духовності (М. Степаненко);
У лісі пахло квітами; Угорі яскраво сяяло сонце; Унаслідок
зливи пошкоджено дороги.
Примітка 1. На початку речення і слова можна вживати В та В-:
В лісі пахло квітами; Вгорі яскраво сяяло сонце; Внаслідок зливи
пошкоджено дороги.
25
Примітка 2. Перед двома і більше буквами на позначення приголос-

них можливі варіанти прийменників уві, вві та початкових уві-, вві-:
…уві сні бачив [Артем] батька (А. Головко); Згасала зірка уві млі
(П. Воронько); Юрій увімкнув світло (В. Собко); Чемні гості спер-
шу прохають дозволу ввійти в кімнату (Василь Барка); …обидва
довго і пильно вдивлялися в ту сонячну панораму, ніби хотіли вві-
брати її у свої серця… (О. Гончар).
У художніх творах трапляється варіант ув переважно перед го-
лосним: Петриків батько був ув економії за корівника, а мама за
доярку (Остап Вишня); Це наш, — дівча ступа охоче і сміло ди-
виться ув очі, щоб не хитнувся, не поблід (А. Малишко);
3) на початку речення перед буквою, що позначає звуки
йа, йе, йу, йі: У Японії випускник коледжу не вступить до
університету, якщо не знатиме 100 народних пісень (Л. Ма-
менько); У Європі нечувані повені (Л. Костенко); У Юрія тьох-
нуло серце (В. Винниченко); У їхньому товаристві [Василь]
почувався вільно — як рідний серед рідних (Р. Коваль);
4) на початку речення або слова перед двома чи трьома
буквами, що позначають приголосні: У присмерку літають
ластівки низько (Д. Павличко); У структурі слова таких мор-
фем немає; Утроє склали папір; Упритул підійшли до юрби;
5) незалежно від кінця попереднього слова перед в, ф, а
також перед буквосполученнями льв-, зв-, св-, дв-, тв-, гв-, хв-
та ін.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не лізь у воду
(Укр. прислів’я); Хлопчик уволю награвся; Велике значення у
формуванні характеру має самовиховання; Забіг у фоє; Діти
побували у Львові; Він жив у Львові; Поринути у звучання піс-
ні; Лікар глянув у звужені очі хворого; Прожили рік (роки) у
своїй хаті; Постукали у двері; Юнак переміг у двоборстві;
Коріння вросло у тверду землю; Чужинці живуть у твоєму
будинку; Хлопці служили у гвардії; Лікар побував у Гвінеї;
Схили гори одягнені у хвою; Промінчик заграв у хвилях.
Примітка. Після слова, що закінчується на голосний, у деяких діє-
словах, прикметниках (дієприкметниках), прийменниках і прислів-
никах перед в пишемо префікс в-: Невипадково поезію, насамперед
ліричну, справедливо вважають станом душі (В. Калашник); Гості
ввійшли до зали; Діти ввічливі; Вони ввісьмох вийшли на Говерлу;
Дитина вві сні посміхається;
26
6) після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з

комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед буквою,
що передає приголосний, зокрема і й: До мене зайшла това-
ришка, учителька із сусіднього села; Справжньою долею є не
час, у якому живемо, а місце (Т. Прохасько); Стоїть на вид-
ноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було... у Києві.
2. Щоб уникнути збігу букв, що передають голосні, та щоб
досягти милозвучності, в українській мові на письмі вжива-
ють прийменник в між словами і в- на початку слів:
1) між буквами на позначення голосних: У нього в очах
засвітилась відрада (Панас Мирний); Вона побувала в Одесі;
2) на початку речення перед буквою, що позначає голос-
ний: В очах дівчини бриніла сльоза; В Антарктиді працюють
наукові експедиції;
3) після слова, яке завершує буква на позначення приго-
лосного, перед словом, яке починає буква, що передає голос-
ний: Вартовий поглянув в отвір;
4) перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимов-
ляють голосний: в НБУ [в ен бе у], в МВФ [в ем ве еф];
5) після скороченого слова на приголосний, яке вимовля-
ють повністю з кінцевим голосним: 1990 р. в місті сталася
незвичайна подія;
6) після букви на позначення голосного перед більшістю
букв, що передають приголосні (крім в, ф і буквосполучень
льв-, зв-, св-, дв-, тв-, гв-, хв- та ін.): Пішла в садок вишневий
(Т. Шевченко); З гір приходять дівчатка в коротких спіднич-
ках і приносять перші білі і сині проліски (У. Самчук); Пора
втішатися врожаєм (В. Калашник); Вона прожила в Японії
десять років; Вантажівка повернула вбік.
Примітка 1. У деяких церковнослов’янських висловах перед кіль-
кома буквами, а також перед іменником ім’я можливий варіант во:
Во здравіє, во спасеніє, многая літа (здравиця); Во ім’я Отця, і Си-
на, і Святого Духа. Амінь (молитва).
Примітка 2. У художньому тексті трапляються відхилення від пра-
вил уживання прийменників у, в і початкових у-, в-, що спричинено
вимогами ритмомелодики або мовними вподобаннями автора.
27
3. Деякі слова української мови — загальні та власні назви

вживаємо або тільки з у-: увáга, увертþра, удáрник, узберéж-
жя, укáз, ультимáтум, умóва, устáлення, устанóва, утóпія,
уÿва; Угóрщина, Удовичéнко, Урáл, або тільки з в-: взаºмини,
влáда, влáсний, властèвість, вплив, впливóвий; Владивостóк,
Врóбель та ін.
У кількох словах уживання початкових у-, в- залежить від
їхнього значення: удáча і вдáча, уклáд і вклад, упрáва і впрáва,
устóп і вступ.
Примітка. У поезії, крім узвичаєної назви Украї́на, уживали і вжи-
вають Вкраї́на: Тихо та любо… чи се Вкраїна? Так, се Вкраїна… Он
і садок, батьківська хата і луки зеленії, темнії вільхи, ставочок із
ряскою… Так, се Вкраїна… (Леся Українка).
§ 24. Óæèâàííÿ ñïîëó÷íèê³â, ÷àñòîê ², É

òà ïî÷àòêîâèõ ²-, É-
1. Щоб уникнути збігу букв, що позначають важкі для ви-
мови приголосні звуки, та досягти милозвучності, на письмі
вживаємо і:
1) між буквами на позначення приголосних: Вірю в па-
м’ять і серце людське (Б. Олійник); Він іде; Тут ідеться про
народні звичаї;
2) після паузи, що на письмі позначена крапкою, комою,
крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словом або
складом, які починає буква, що передає приголосний звук:
Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Д. Павличко);
Він, імовірно, нічого не зробить;
3) на початку речення та слова: І долом геть собі село по-
над водою простяглось (Т. Шевченко); І приковують [гори]
до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (М. Коцю-
бинський); Імовірне водопілля цього року.
2. Щоб уникнути збігу букв, що передають голосні, ужи-
ваємо й:
1) між буквами на позначення голосних: У садку співали
Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли
вишні й одцвітали (Ф. Малицький);
28
2) між буквами, що передають голосний і приголосний:

Навчає баєчка великого й малого (Л. Глібов); На траві й квіт-
ках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня
пташки (Я. Щоголів); Про все це йдется у пропонованому
читачеві довідникові (М. Степаненко); Висока ймовірність
захворіти; Вона йде; Високе ймення — патріот.
Примітка. Трапляються відхилення від правил уживання сполуч-
ників, часток і, й та і-, й- на початку слів, що зумовлено вимогами
ритму або мовними вподобаннями автора.
3. Тільки і вживаємо:
1) якщо зіставляємо поняття: Дні і ночі; Батьки і діти;
Правда і кривда; Просте і складне речення;
2) перед словом, на початку якого стоять букви й, є, ї, ю,
я: Ольга і Йосип — друзі; Світлана і Єва навчаються в коле-
джі; Василь і Юрій повернулися додому; Куди, для чого, хто і
як? (М. Рильський).
4. Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники і
або та: Неподалік вони побачили зелений гай і (та) широку
долину; Нехай збудуться моя і твоя мрії; Юнак грає і (та)
співає; Випускники висловили свої найпотаємніші мрії і (та)
обережні прогнози.
§ 25. Óæèâàííÿ ïðèéìåííèêà Ç

³ éîãî âàð³àíò³â ²Ç, Ç² (ÇÎ)
1. Прийменник з уживаємо:
1) на початку речення перед буквою, що позначає голос-
ний: З одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов); усере-
дині речення перед такою самою буквою незалежно від закін-
чення попереднього слова чи паузи: Диктант з української
мови; Контрольна робота з української мови; На додаткових
заняттях учитель працює по-різному: з усіма учнями або з
одним-двома;
2) на початку речення перед буквою, що позначає приго-
лосний (крім свистячих з, с, ц і шиплячих ж, ч, ш): З лісу потягло
29
прохолодою; З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Укра-

їнка); рідше — перед початковим буквосполученням: З друго-
го боку простягалися поля, чи буквосполученням наступного
слова, якщо попереднє слово закінчує буква, що передає го-
лосний: Вона відвідала з друзями Київ; Плугатарі з плугами
йдуть (Т. Шевченко);
3) між двома буквами, перша з яких позначає голосний, а
друга — приголосний: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій
погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).
2. Із, зі (зо) як варіанти прийменника з уживаємо перед
буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних
звуків та для досягнення милозвучності.
Із уживаємо перед одиничними буквами, що позначають
свистячі з, с, ц та шиплячі ж, ч, ш, незалежно від закінчення
попереднього слова та на початку речення: Перстень виго-
товлено із золота; Гнат... запріг коні й так їх гнав із села, що
вони із шкури вилазили (М. Стельмах); Родина із семи душ;
Циліндр зроблено із цупкого паперу; Павук скотивсь із жов-
того листка і завис у повітрі… (Вал. Шевчук); Рибалка ви-
скочив із човна; Із шовку виготовили вітрила, між буквами,
які позначають один або два приголосних, що не належать до
свистячих чи шиплячих: Біг із бар’єрами спортсмени здолали
успішно; Лист із Бразилії (І. Франко); Вони сплели вінок із
хвої, або попередня буква є назвою свистячого чи шиплячого
звука: I місив новий заміс із тіста старого (І. Драч); Бабуся
вийшла босоніж із хати.
Зі вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має
переважно початкові з, с, ш, а також деякі інші букви, неза-
лежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зу-
стріли ворога… зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі
знаком запитання (І. Драч); Бере книжку зі стола (Леся Ук-
раїнка); Зі школи на майдан вивалила дітвора (А. Головко);
Прибув зі Львова.
У позиції перед деякими буквосполученнями варіанти із
та зі можуть бути взаємозамінними: Тихович разом із сходом
сонця зірвався на рівні ноги (М. Коцюбинський) і Він устав
30
Óæèâàííÿ ïðèãîëîñíèõ
разом зі сходом сонця; А вже весна, а вже красна! Із стріх

вода капле (народна пісня) і Хат зі стріхами мало в українсь-
ких селах.
Примітка. Трапляються відхилення від правил уживання приймен-
ника з і його варіантів із, зі, що спричинено вимогами ритмомело-
дики або мовними вподобаннями автора.
3. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди вжива-

ємо із числівниками два, три (Позичив зо дві сотні; Проспав зо
три години) та із займенником мною (Він був зі (зо) мною).
ÓÆÈÂÀÍÍß Ì’ßÊÎÃÎ ÇÍÀÊÀ (Ü)

§ 26. Буквою ь позначаємо на письмі м’якість при-
голосних звуків.
Ïèøåìî Ü 1. Ь пишемо:
1) після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці
слова та складу: мідь, суть, нáморозь, вісь, ґедзь, пáлець,
крохмáль, кінь; дÿдько, молотьбá, блèзько, вóсьмий, Грицькó,
кільцé, ганьбá;
2) після д, т, з, с, дз, ц, л, н і р у середині слова перед о:
дьóготь, тьóхкати, сьóмий, дзьоб, цьогó, льон, сèнього, ларьóк,
трьох, царьóк;
3) після л перед наступною буквою на позначення приго-
лосного: Гáльченко, Гуцóльщина, їдáльня, кільцé, ковáльський,
пáльці, рибáльство, сільськèй, спíльник.
Примітка. Не пишемо ь після л у буквосполученнях -лц-, -лч-, ко-
ли вони походять із -лк-: бáлка — бáлці, гáлка — гáлці, галченÿ,
монгóлка — монгóлці, Натáлка — Натáлці, Натáлчин, рибáлка —
рибáлці, рибáлчин, спíлка — спíлці, спілчáнський, але: ґóлька —
ґóльці, кóлька — кóльці, шпèлька — шпèльці.
2. Також пишемо ь:
1) у словах, що закінчуються на:
а) -зьк-(-ий), -ськ-(-ий), -цьк-(-ий); -зькість, -ськість,
-цькість; -зько, -ськ-(-о), -цько; -зькому, -ському, -цькому;
31
-зьки, -ськи, -цьки: близькèй, вузькèй, волèнський, донéць-

кий; блèзькість; лþдськість; блèзько; вíйсько; багáцько; по-
францóзькому, по-францóзьки; по-украї́нському, по-украї́нсь-
ки; по-німéцькому, по-німéцьки.
Примітка. Ь не пишемо у словах баскèй, боязкèй, в’язкèй, дерзкèй,
жаскèй, ковзкèй, пласкèй (плóский), порскèй, різкèй і в похідних від
них утвореннях бóязкість, в’ÿзкість, бáско, рíзко та ін.;
б) -еньк-(-а), -еньк-(-о), -оньк-(-а), -оньк-(-о); -еньк-(-ий),

-есеньк-(-ий), -ісіньк-(-ий), -юсіньк-(-ий): рóченька, бáтень-
ко; голíвонька, соколóнько; гарнéнький, малéсенький; свіжí-
сінький; тонþсінький (див. ще § 32);
2) у родовому відмінку множини іменників жіночого ро-
ду м’якої групи першої відміни на -я: грèвень, друкáрень,
їдáлень, пісéнь, стáєнь; крамнèць, мáтриць, робітнèць та
середнього роду другої відміни на -нн-(-я), -ц-(-е): бажáнь,
знань, кíлець, місць, сердéць і серць, але: бур, зір, Мотр
(після р);
3) у дієслівних формах дійсного та наказового способу:
бóдить, бóдять, кóсить, кóсять, рóбить, рóблять, хóдить,
хóдять; будь, бóдьте, бóдьмо; лізь, лíзьте, лíзьмо; кинь, кèньте,
кèньмо; трать, трáтьте, трáтьмо (див. ще § 118, прим. 1).
Примітка. Про вживання ь у словах іншомовного походження
див. § 139; у прізвищах — § 144, у географічних назвах — § 151.
Íå ïèøåìî Ü § 27. Ь не пишемо:

1. Після р у кінці складу або слова: вір,
вíрте, гèрка, гіркèй, кобзáр, ларкá, лíкар, монастèр, перевíр,
секретáр, тепéр, тюрмá, школÿр, Хáрків, царкá (від царьóк).
2. Після н перед ж, ч, ш, щ і перед суфіксом -ськ-(-ий):
кíнчик, промíнчик, мéнший, тóнший, Óманщина; волèнський,
громадÿнський, освітÿнський, селÿнський, але: бриньчáти,
дóньчин, нÿньчин, нÿньчити та ін., бо є ь у їхніх твірних ос-
новах між буквами на позначення приголосних: брèнькати,
дóнька, нÿнька.
32
3. Після всіх букв на позначення приголосних, крім л, як-

що за ними стоять інші букви, що передають м’які або напів-
пом’якшені приголосні: Бéршадь — бéршадський, вíнця, дзвÿк-
нути, кінцíвка, кóристю, ланцюжóк, Прèп’ять — прèп’ят-
ський, рáдість, різдвÿний, світ, свÿто, слід, сміх, сніг, сніп,
сьогóдні, танцювáти, цвях, щáстя, але: різьбÿр (і різьбáр),
тьмÿний і похідні від них: різьбÿрство, тьмÿність.
Примітка. Коли ь наявний у формі називного відмінка іменника, то йо-
го зберігаємо в усіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку ь не-
має, то й в інших відмінках його не пишемо: кóлька — кóльці,
дівчèнóнька — дівчèнóньці, письмó — (на) письмí, рéдька — рéдьці, але:
гáлка — гáлці, гíлка — гíлці, сторíнка — сторíнці, пáсмо — (у) пáсмі.
4. Після л в іменникових суфіксах -лн-(-о), -илн-(-о):

дéржално, пóжално, ціпèлно та ін., але в іменниках зі зна-
ченням зменшеності ь пишемо дéржальце, пóжальце та ін.
5. Між двома однаковими буквами, що позначають м’які
приголосні: буттÿ, волóсся, галóззя, гіллÿстий, життÿ, ка-
мíння, ллºться, прилáддя, сíллю.
6. Після букв д, н, т перед суфіксами -ченк-(-о), -чук,
-чишин: безхáтченко, Пáнченко, Фéдченко; Радчóк, Сте-
панчóк; Гринчèшин, Федчèшин, але після л пишемо ь: Гáль-
ченко, Гальчóк; Михáльченко, Михальчóк, Михальчèшин.
7. Після букви ц у деяких вигуках (звуконаслідувальних
словах): бац, буц, гоц, клац, а також у кінці іменників чолові-
чого роду іншомовного походження: кварц, палáц, паÿц, Суéц,
шприц (див. ще § 139).
ÑÏÐÎÙÅÍÍß Â ÁÓÊÂÎÑÏÎËÓ×ÅÍÍßÕ
§ 28. У буквосполученнях -ждн-, -здн-, -стн-,
-ÆÄÍ-, -ÇÄÍ-,
-ÑÒÍ-, -ÑÒË- -стл- випадають д і т на письмі: тè-
ждень — тèжня — тижнéвий, виїздè-
ти — виїзнèй, прої́зд — проїзнèй, вість — вíсник, кóристь —
корèсний, пéрстень — пéрсня, честь — чéсний, ÿкість —
ÿкісний, лéстощі — улéсливий, стелèти — слáти, щáстя —
щаслèвий, але букву т зберігаємо у словах дев’янóстники,
33
зап’ÿстний, кістлÿвий, пестлèвий, хвастлèвий, хвастнóти,

шістнáдцять.
Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного
походження, що закінчуються на -ст, букву т зберігаємо в букво-
сполученні -стн-: аванпóст — аванпóстний, балáст — балáстний,
компóст — компóстний, контрáст — контрáстний, форпóст —
форпóстний.
-ÇÊÍ-, -ÑÊÍ- У буквосполученнях -зкн-, -скн- перед діє-

слівним суфіксом -ну- випадає к: брèзки —
брèзнути, брязк — брÿзнути, блиск — блèснути, писк — пèс-
нути, плюск — плþснути, тріск — трíснути, але: вèпуск — ви-
пускнèй, виск — вèскнути.
У буквосполученні -слн- випадає л: мáс-

-ÑËÍ-
ло — маснèй, мисль — умèсний, навмèсне,
ремеслó — реміснèк.
ÏÎÄÂÎªÍÍß ÁÓÊÂ
§ 29. Ïîäâîºííÿ áóêâ ÿê íàñë³äîê ¿õ çá³ãó

1. Подвоєння букв на позначення приголосних звуків має-
мо, якщо збігаються однакові приголосні:
1) префікса й кореня: беззвóчний, віддáти, вíдділ, ввíчливий,
ввіч, заввèшки, ззáду, оббèти, роззбрóїти, роззÿва.
Примітка. Немає подвоєння букв у таких словах, як отóй, отóт,
отáк, отáм, отепéр, отóді, а також у слові оцéй;
2) кінця першої та початку другої частини складноскоро-

чених слів: військкомáт (військовий комісаріат), міськкóм
(міський комітет);
3) кореня або основи і суфіксів прикметників чи іменни-
ків: день — дéнний, закóн — закóнний, кінь — кíнний, осінь —
осíнній, тумáн — тумáнний; баштáнний, вікóнниця, Вíнни-
ця, годèнник, письмéнник; -нн- зберігаємо також перед суфік-
сом -ість в іменниках і прислівниках, утворених від прикмет-
34
ників із -нн-: закóнний — закóнність — закóнно, тумáнний —

тумáнність — тумáнно.
2. Якщо збігається буква с основи дієслова минулого часу
і постфікса -ся: вèнісся, пáсся, розрíсся, трÿсся.
3. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо
також:
1) у наголошених суфіксах -анн-(-ий) [-янн-(-ий)], -енн-(-ий)
прикметників, що вказують на вищу за звичайну міру якості
або можливість чи неможливість дії: невблагáнний, недотор-
кáнний, нездолáнний, несказáнний, незрівнÿнний, височéнний,
здоровéнний, нездійснéнний, незлічéнний, непримирéнний, не-
скінчéнний, силéнний, страшéнний, числéнний, та в суфіксах
похідних від них іменників і прислівників: невблагáнно, не-
доторкáнність, нездолáнність, нездолáнно, незрівнÿнно, ви-
сочéнно, незлічéнність, непримирéнно, нескінчéнно, страшéн-
но, числéнність, числéнно та ін.;
2) у суфіксах -енн-(-ий), -янн-(-ий) прикметників старо-
слов’янського походження: благословéнний, блажéнний, огнéн-
ний, окаÿнний, свящéнний, спасéнний і в суфіксі прикметника
божéственний, а також у суфіксах похідних від них іменни-
ків і прислівників: блажéнно, свящéнник та ін., божéственно;
Примітка. Немає подвоєння н у дієприкметниках: вèвершений,
вèхований, зрóблений, поóраний, скáзаний, спéчений; у прикметни-
ках на -ен-(-ий), співвідносних із відповідними дієприкметниками
(що мають інший наголос): варéний (пор. дієприкметник вáрений),
печéний (пор. дієприкметник пéчений), а також у прикметниках від-
дієприкметникового походження: довгождáний, жадáний, навіжé-
ний, скажéний, шалéний.
Треба розрізняти такі слова, як здійснéнний (який може здійс-
нюватися — прикметник) і здíйснений (який здійснився — дієприк-
метник), нездолáнний (‘непереможний’) і нездóланий (‘якого не по-
долали’), незлічéнний (‘представлений у дуже великій кількості’) і
незлíчений (‘не порахований’) та ін.
4. Маємо подвоєння букв у словах боввáн, Гáнна, ллянèй,

оввá, ссáти, а також у похідних від них словах: бовванíти,
Гáннин, вèссати, ссавцí та ін.
35
§ 30. Ïîäâîºííÿ áóêâ

ÿê íàñë³äîê ïîäîâæåííÿ ïðèãîëîñíèõ
1. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (на
письмі їх позначаємо двома буквами), коли вжиті після голосного:
1) перед я, ю, і, є в усіх відмінкових формах іменників се-
реднього роду другої відміни (крім форми родового відмінка
множини): знарÿддя, знарÿддю, (на) знарÿдді та ін.; життÿ,
життþ, (у) життí; мотóззя, (у) мотóззі; колóсся, колóссю,
(у) колóссі; гіллÿ, гіллþ, (на) гіллí; знаннÿ, знаннþ, (у) знаннí;
збíжжя, збíжжю, (у) збíжжі; сторíччя, сторíччю, (у)
сторíччі; піддáшшя, піддáшшю, (на) піддáшші, а також у
похідних від них словах: гіллÿ — гіллÿстий, гіллÿчка;
життÿ — життºвий (і життьовèй), життºпис та ін., але:
знань, знарÿдь, піддáш, сторíч, угідь.
Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього
роду закінчуються на -ів, тоді зберігаємо: відкриттÿ — від-
криттíв, почуттÿ — почуттíв;
2) перед я, ю, і, е в усіх відмінкових формах деяких імен-
ників чоловічого, жіночого та спільного роду першої відміни
(за винятком родового відмінка множини на -ей): суддÿ, суддí,
суддþ, сóддів та ін.; статтÿ, статтí, статтéю (але в родо-
вому відмінку множини — статéй); ріллÿ, ріллí, ріллþ,
ріллéю та ін.; Іллÿ, Іллí, Іллþ, Іллéю, Íлле та ін.;
3) перед ю в орудному відмінку однини іменників жіночо-
го роду третьої відміни, якщо в називному відмінку їхня ос-
нова має один м’який або шиплячий приголосний: мóлодь —
мóлоддю, мить — мèттю, мазь — мáззю, вісь — вíссю, міць —
мíццю, сіль — сíллю, тінь — тíнню, пóдорож — пóдорож-
жю, ніч — нíччю, рóзкіш — рóзкішшю.
Примітка. Якщо основа закінчується на два приголосні, губний або
р, їх подовження немає: мóлодість — мóлодістю, прèязнь — прèяз-
ню, пóвість — пóвістю, кров — крóв’ю, мáтір — мáтір’ю, нéхво-
рощ — нéхворощю;
4) перед я, ю у прислівниках зрáння, навманнÿ, спросóння,

попідвікóнню, попідтèнню;
36
Ïðàâîïèñ ïðåô³êñ³â
5) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслів лèти,

лèтися: ллю, ллєш, ллємó, ллєтé, ллють; ллºться, ллþться,
а також у похідних від них: вèллю, віділлþ, наллþ, розіллþ;
розіллºться, розіллþться та ін.
Примітка. Немає подвоєння приголосних в іменниках кутÿ, по-
падÿ, свинÿ і в порядкових числівниках трéтя, трéтє та ін.
ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÏÐÅÔ²ÊÑ²Â
Ç-, ²Ç-, Ç², ÇÎ- § 31. 1. Префікс з- перед буквами на позна-

чення глухих приголосних к, п, т, ф, х пе-
реходить у с-: сказáти, спалахнóти, стовктè, сфотографу-
вáти, схилèти. Перед усіма іншими буквами пишемо з- (зрідка
із-): збáвити, звестè, зжèтися, ззирнóтися, зсадèти, зцíпи-
ти, зчепèти, зшèток; ізжóвкнути, ізнóв, ізсерéдини.
Префікс з- (с-) уживаємо переважно перед коренем, що
починається голосним звуком або сполученням приголосного
й голосного: зеконóмити, зігнорувáти, зорієнтувáтися, зумó-
вити; здрібнèти, зскрібáти; склáсти, скріпèти та ін.
Коли ж корінь слова починають дві букви на позначення
приголосних, пишемо префікс зі-: зібгáти, зігнóти, зігрáти,
зідрáти, зізнáтися, зіпсувáти, зістáвити, зíткнення, зіщóли-
тися та ін.
Префікс зі- вживаємо також у словах із коренем, перший
склад якого становить звукосполучення губний + й: зів’ÿлий,
зім’ÿти, зіп’ÿстися (і сп’ястèся) та ін.
У деяких словах можна паралельно вживати префікси зі-,
зо-: зігрівáти і зогрівáти, зімлівáти і зомлівáти, зіпрівáти і
зопрівáти, зітлíти і зотлíти.
2. У префіксах без-, від- між-, над-, об-,
ÁÅÇ-, Â²Ä-,
Ì²Æ-, ÍÀÄ-, перед-, під-, понад-, роз-, через- кінцевий
ÎÁ-, ÏÅÐÅÄ-, дзвінкий приголосний перед наступним глу-
Ï²Ä-, ÏÎÍÀÄ-,
хим приголосним не змінюємо: безкорèсли-
ÐÎÇ-, ×ÅÐÅÇ-
вий, безкрáїй; відкриттÿ, вíдстань; між-
континентáльний, міжпланéтний; надпотóжний; обпалèти,
37
обтрусèти; передплатèти, передчáсний; підтрèмка; понад-

плáновий; розтягнóти, рóзчин, розхитáти; черезплíчник.
3. Префікс пре- вживаємо в якісних при-

ÏÐÅ- , ÏÐÈ-,
ÏÐ²- кметниках і похідних від них прислівниках
для вираження найвищого ступеня вияву
ознаки: прегáрний, презавзÿтий, прекрáсний, премóдрий, пре-
погáно, пречудóво, а також у словах презèрливий, презèрство
та словах старослов’янського походження преосвящéнний,
преподóбний, престóл.
Префікс при- пишемо:
а) у дієсловах, що означають наближення, приєднання,
частковість дії, результат дії тощо, та в похідних від них сло-
вах: прибíгти, прибóркати, прибудувáти, привáбити, при-
крутèти, пришвèдшити, прибóрканий, прибудóваний, при-
вáбливий, прикрóчений, пришвèдшення;
б) в іменниках і прикметниках, що вказують на просторове
прилягання: прèгірок, прèярок, приберéжний, прикордóнний;
в) у прикметниках на означення неповноти ознаки: при-
стáркуватий.
Префікс прі- зберігся тільки у словах прíзвисько, прí-
звище, прíрва.
4. В іменниках і прикметниках уживаємо

ÀÐÕ²- префікс архі-: архіважлèвий, архімільйо-
нéр, архіскладнèй.
Примітка. У назвах церковних звань, титулів і чинів можна вжива-
ти префікси архи- та архі-: архимандрèт і архімандрèт, архиєрéй і
архієрéй, архистратèг і архістратèг та ін.
ÀÍÒÈ- , ÊÂÀÇ²- 5. Голосний и у префіксі анти- та голос-

ний і префіксі квазі- не зазнають змін: ан-
тиалкогóльний, антиароматèчний, антиаргумéнт антиес-
тетèчний, антиєвропéйський, антиінфляцíйний, антинаукó-
вий, антиурядóвий, антиÿдерний; квазіглобáльний, квазіобер-
тáння, квазіóптика, квазіплóский, квазіпрóжність, квазірè-
нок, квазістíйкість, квазічастèнка.
38
Ïðàâîïèñ ñóô³êñ³â
ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑÓÔ²ÊÑ²Â
§ 32. ²ìåííèêîâ³ ñóô³êñè
1. В українських суфіксах -ик, -ник / -івник,
-ÈÊ, -ÍÈÊ /
-²ÂÍÈÊ, -ËÜÍÈÊ -льник пишемо и: брáтик, вузлик; колÿд-
ник, лíрник, мрíйник, настáвник; газівнèк,
працівнèк, верстáльник, регулювáльник, уболівáльник.
Примітка. Від українського суфікса -ик потрібно відрізняти іншо-
мовні суфікси -ик, -ік (-їк), у яких пишемо и або і (ї) відповідно до
правил уживання и та і (ї) в загальних назвах іншомовного похо-
дження: істóрик, мéдик, ромáнтик, фíзик, але: акадéмік, мехáнік,
прозáїк, хíмік.
У суфіксі -льник після л перед н завжди пишемо ь: во-

лочèльник, мастèльник, полíльник, постачáльник, уболі-
вáльник.
2. У суфіксі -ив-(-о), що називає збірні по-
-ÈÂ-(-Î)
няття, які означають матеріал або продукт
праці, пишемо тільки и: вáриво, дóбриво, кóриво, мéливо, ме-
рéживо, мíсиво, морóзиво, пáливо, пéчиво, прÿдиво.
3. В усіх словах із суфіксами -аль, -ень, -ець
-ÀËÜ, -ÅÍÜ,
-ÅÖÜ (-ªÖÜ),
(-єць), -ість, -тель пишемо ь: ковáль, скри-
-²ÑÒÜ, -ÒÅËÜ пáль; вéлетень, óчень; борéць, італíєць, мо-
вознáвець, перемóжець; здáтність, свí-
жість; виховáтель, любèтель.
4. За допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я),
-Ê-(-À), -ÈÖ-(-ß),
-ÈÍ-(-ß), -ÅÑ-(-À)
-ин-(-я), -ес-(-а) та ін. від іменників чолові-
чого роду утворюємо іменники на означен-
ня осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він
поєднуваний із різними типами основ: áвторка, дизáйнерка,
дирéкторка, редáкторка, співáчка, студéнтка, фігурèстка та ін.
Суфікс -иц-(-я) приєднуємо до основ на -ник: верстáль-
ниця, набíрниця, порáдниця та -ень: ученèця.
Суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець: кравчèня,
плавчèня, продавчèня і приголосний: бойкèня, майстрèня,
лемкèня.
39
Суфікс -ес-(-а) рідковживаний в українській мові: дияко-

нéса, патронéса, поетéса.
5. Суфікси -нн-(-я), -інн-(-я), -енн-(-я) пи-
-ÍÍ-(-ß), шемо з буквами -нн-.
-²ÍÍ-(-ß),
-ÅÍÍ-(-ß) Суфікс -нн-(-я) мають віддієслівні імен-
ники середнього роду, утворені від дієслів
із голосним основи а (я): гукáти — гукáння, гулÿти — гу-
лÿння, зростáти — зростáння, сприÿти — сприÿння.
Суфікс -інн-(-я) вживаємо в іменниках середнього роду,
утворених від дієслів із голосними основи и, і: бурèти —
бурíння, горíти — горíння, носèти — носíння, ходèти — хо-
дíння, шарудíти — шарудíння.
Суфікс -енн-(-я) мають віддієслівні іменники середнього
роду, у яких наголос падає на корінь: звéрнення, напрóження,
піднéсення, удосконáлення.
6. Суфікс -инн-(-я) вживаємо в іменниках
-ÈÍÍ-(-ß)
середнього роду, що називають збірні по-
няття: бобовèння, гарбузèння, картоплèння, павутèння.
7. Суфікс -ен-(-я) [-єн-(-я)] вживаємо в
-ÅÍ-(-ß)
[-ªÍ-(-ß)] іменниках середнього роду, що називають
малих істот: вовченÿ, гусенÿ, совенÿ, чаєнÿ.
8. У суфіксах зі зменшено-пестливим зна-
-Å×ÎÊ (-ª×ÎÊ),
-Å×Ê-(-À) ченням -ечок (-єчок), -ечк-(-а) [-єчк-(-а)],
[-ª×Ê-(-À)], -ечк-(-о) [-єчк-(-о)] пишемо е (є): вершéчок,
-Å×Ê-(-Î) мішéчок, краºчок, дíжечка, копíєчка, Ма-
[-ª×Ê-(-Î)]
рíєчка, рíчечка; вікóнечко, словéчко, яºчко.
Ці суфікси потрібно відрізняти від суфіксів -ичок, -ичк-(-а)
у словах на зразок нóжичок, травèчка.
9. Правопис цих суфіксів залежить від зна-
-ÅÍÊ-(-Î)
[-ªÍÊ-(-Î)], чень іменників, які вони утворюють: суфікс
-ÅÍÜÊ-(-Î, -À) -енк-(-о) [-єнк-(-о)] вживаємо здебільшого
[ªÍÜÊ-(-Î)] в іменниках, що означають прізвища:
Адáменко, Крáвченко, Мусіºнко, Олексíєнко, зрідка — у за-
гальних назвах: безбáтченко, ковалéнко; суфікс -еньк-(-о, -а)
[-єньк-(-о)] — для утворення пестливих назв: бáтенько, ко-
ничéнько, сéрдéнько, нíженька, топóленька, зáєнько.
40
10. За допомогою суфіксів -иськ-(-о)

-ÈÑÜÊ-(-Î)
[-¯ÑÜÊ-(-Î)], [-їськ-(-о)], -ищ-(-е) [-їщ-(-е)] утворені
-ÈÙ-(-Å) слова з емоційно-негативним забарвленням
[-¯Ù-(-Å)] від іменників усіх родів, причому після бук-
ви на позначення приголосного пишемо и, а на позначення го-
лосного — ї: дівчèсько, хлопчèсько; гної́сько; вóгнище, побóїще.
11. Суфікс -ович уживаємо для утворення
-ÎÂÈ×,
-²ÂÍ-(-À)
чоловічих імен по батькові: Вíкторович, Ва-
[¯ÂÍ-(-À)] сèльович, Івáнович, Микèтович, Олексíйович,
Петрóвич, Þрійович.
Примітка. Від особових імен Íгор, Лáзар, які належать до іменни-
ків м’якої групи на -р, утворюємо чоловічі імена по батькові
Íгорьович, Лáзарьович.
Суфікс -івн-(-а) [-ївн-(-а)] вживаємо для утворення жіно-

чих імен по батькові від особових імен на приголосний і на -й:
Борèсівна, Васèлівна, Íгорівна; Валéріївна, Гордíївна, Сергíївна,
Þріївна.
Від таких імен, як Григóрій, Іллÿ, Кузьмá, Лукá, Микóла,
Сáва, Хомá, ßків, відповідні імена по батькові будуть: Григó-
рович, Григóрівна; Іллíч, Іллíвна; Кóзьмович (і Кузьмèч),
Кóзьмівна; Лукèч, Лóківна; Миколáйович (і Микóлович), Ми-
колáївна (і Микóлівна); Сáвович (і Сáвич), Сáвівна; Хóмович
(і Хомèч), Хóмівна; Я́кович, Я́ківна.
Примітка. В основі особового імені чергується і з о в імені по батько-
ві: Антíн — Антóнович, Антóнівна; Фéдір — Фéдорович, Фéдорівна.
12. В іменниках жіночого роду, утворених

-²ÂÊ-(-À),
-ÎÂÊ-(-À) від іменників та інших частин мови, ужи-
ваємо суфікс -івк-(-а): голíвка, долíвка, но-
жíвка, полíвка, спиртíвка, частíвка, шалíвка, шихтíвка.
У деяких іменниках маємо суфікс -овк-(-а): голóвка
(капусти), духóвка.
13. В іменниках чоловічого роду після при-
-ÎÊ
голосних уживаємо суфікс -ок, голосний о
якого в непрямих відмінках випадає: вершóк, гайóк, кийóк,
кілóк, лужóк, стручóк.
41
Після букв на позначення м’яких приголосних перед суфік-

сом -ок- пишемо ь: деньóк, пеньóк.
14. И пишемо в іншомовних суфіксах -ир,
-ÈÐ, -ÈÑÒ, -ист, -изм, ужитих після д, т, з, с, ц, ж, ч,
-ÈÇÌ-,
-²Ð, -²ÑÒ, -²ÇÌ ш, р: бригадèр, касèр, командèр; банду-
рèст, пейзажèст, хорèст; класицèзм, ро-
мантèзм, педантèзм, терорèзм.
І пишемо після інших приголосних у суфіксах -ір, -іст, -ізм:
банкíр, пломбíр; ідеалíст, піанíст, романíст; модернíзм, ре-
алíзм, а також у словах, утворених від українських коренів:
боротьбíст, побутовíзм, речовíзм та ін.
Після голосних у суфіксах -ір, -іст, -ізм пишемо ї: конвої́р,
ліцеї́ст, герої́зм.
§ 33. Ïðèêìåòíèêîâ³ òà ä³ºïðèêìåòíèêîâ³ ñóô³êñè

1. За допомогою суфікса -н-(-ий) від імен-
-Í-(-ÈÉ),
-Í-(-²É) никових і дієслівних основ утворено основ-
ний склад якісних і відносних прикметни-
ків: влóчний, дрóжний (спів), зáхідний, згóбний, мільйóнний,
напускнèй, нарóдний, принáдний, прирóдний, холóдний.
Суфікс -н-(-ий) — один з основних прикметникових суфік-
сів, приєднуваний до основ іншомовних іменників на -ія:
гармонíйний, емоцíйний, категорíйний, коаліцíйний, тради-
цíйний, пропорцíйний та ін.
Суфікс -н-(-ій) уживаємо в небагатьох прикметниках (пе-
реважно відносних): брáтній, всесвíтній, горóдній, дáвній,
жèтній, зáдній, крáйній, лíтній, майбóтній, мáтерній, не-
забóтній, освíтній, пíзній, рáнній, самобóтній, субóтній,
хáтній та ін.
Суфікс -н-(-ій) — типовий для всіх прикметників відпри-
слівникового і відіменникового походження, що мають перед
цим суфіксом ж, ш: блèжній, вчорáшній, дáвнíшній, домáшній,
дорóжній, дрóжній (‘потиск руки’), зóвнішній, колèшній, мóж-
ній, поздóвжній, порóжній, прийдéшній, рáнішній, сінéшній,
спрáвжній, сьогóднішній, тутéшній, худóжній, але потóжний.
42
-È×Í-(-ÈÉ), 2. Після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прик-

-²×Í-(-ÈÉ) метниках, утворених від основ іншомов-
[-¯×Í-(-ÈÉ)]
ного походження, пишемо похідний суфікс
-ичн-(-ий): ортопедèчний, демократèчний, синтаксèчний,
історèчний, після інших приголосних — -ічн-(-ий): академíч-
ний, анархíчний, археологíчний, географíчний, ідилíчний, сим-
фонíчний, після голосних — -їчн-(-ий): прозаї́чний.
3. У присвійних прикметниках, утворених
-ÈÍ, -¯Í
від іменників першої відміни, після букв на
позначення приголосних (крім й) пишемо суфікс -ин: бáба —
бáбин, мáма — мáмин, Гáнна — Гáннин, Кáтря — Кáтрин,
Марóся — Марóсин, свекрóха — свекрóшин, тíтка — тíтчин,
після голосних — -їн: Зóя — Зóїн, Марíя — Марíїн, Соло-
мíя — Соломíїн, Софíя — Софíїн.
4. У прикметниках зі значенням присвійнос-
-ÈÍ-(-ÈÉ),
-¯Í-(-ÈÉ)
ті, утворених від назв тварин, після букв на
позначення приголосних (крім й) пишемо
суфікс -ин-(-ий): бджолèний, голубèний, горобèний, качèний,
орлèний; після букв, що передають голосний, та апострофа —
-їн-(-ий): змії́ний, солов’ї́ний.
5. Ці прикметникові суфікси вказують на
-ÈÑÒ-(-ÈÉ),
-¯ÑÒ-(-ÈÉ)
інтенсивний вияв ознаки. Суфікс -ист-(-ий)
пишемо після букв, що позначать приголос-
ні: барвèстий, голосèстий, іскрèстий, перèстий (але перíс-
тий — рябий), променèстий; суфікс -їст-(-ий) — після букв на
позначення голосних: вибóїстий, гної́стий, олíїстий, трої́стий.
6. Суфікс -ев-(-ий) уживаємо у прикметни-
-ÅÂ-(-ÈÉ), ках, що мають перед цим суфіксом букву
-ªÂ-(-ÈÉ),
-ÎÂ-(-ÈÉ) на позначення м’якого або шиплячого при-
голосного і в яких наголос падає переважно
на основу слова: березнéвий, грушéвий, овочéвий, сèтцевий.
Якщо перед суфіксом -ев-(-ий) стоять букви на позначен-
ня приголосних н, т та й, тоді пишемо -єв-(-ий): значеннºвий,
мисленнºвий, життºвий, поняттºвий, суттºвий; алюмíнієвий,
діºвий, кáлієвий.
43
Суфікс -ов-(-ий), незалежно від наголосу, уживаємо у

прикметниках, що мають перед цим суфіксом букву, що пере-
дає твердий приголосний: вітровèй, казкóвий, квáрцовий, па-
лацóвий, святкóвий, службóвий.
Суфікс -ов-(-ий) пишемо у прикметниках, що мають перед
ним букви на позначення шиплячих (ж, ч, ш), м’яких приго-
лосних або й, причому в них наголос падає на закінчення:
біржовèй, речовèй, грошовèй, дощовèй; нульовèй, стильовèй;
бойовèй, гайовèй, крайовèй.
За цими правилами пишемо суфікси -ов-, -ев- (-єв-) у при-
свійних прикметниках жіночого і середнього роду:
а) суфікс -ов- уживаємо у присвійних прикметниках, утво-
рених від іменників другої відміни чоловічого роду твердої
групи: бáтько — бáтькова, бáтькове; мáйстер — мáйст-
рова, мáйстрове; Петрó — Петрóва, Петрóве; сусíд — сусí-
дова, сусíдове; Шевчéнко — Шевчéнкова, Шевчéнкове;
б) суфікс -ев- (після голосного -єв-) уживаємо у присвій-
них прикметниках, утворених від іменників другої відміни
чоловічого роду м’якої та мішаної груп: Андрíй — Андрíєва,
Андрíєве; Íгор — Íгорева, Íгореве; кобзáр — кобзарéва, коб-
зарéве; піснÿр — піснярéва, піснярéве; скрипáль — скрипалéва,
скрипалéве; стóрож — стóрожева, стóрожеве; товáриш —
товáришева, товáришеве.
Голосні о, е суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) чергуються з і в за-
критому складі: Василéва — Василíв, мáйстрова — мáйстрів,
Олексíєва — Олексíїв.
7. Суфікс -уват-(-ий), а після букв на по-
-ÓÂÀÒ-(-ÈÉ),
-ÞÂÀÒ-(-ÈÉ), значення м’яких приголосних звуків —
-ÎÂÀÒ-(-ÈÉ), -юват-(-ий), уживаємо у прикметниках для
-ÎÂÈÒ-(-ÈÉ) вираження неповного ступеня вияву озна-
ки: білувáтий, горбувáтий, круглувáтий, темнувáтий; синю-
вáтий, а також властивості, подібності, схильності до чогось:
дуплувáтий, злодійкувáтий, остюкувáтий, піскувáтий.
Суфікс -оват-(-ий) із наголошеним о маємо в небагатьох
прикметниках: плискóватий, стовбóватий.
44
Суфікс -овит-(-ий) уживаємо у прикметниках для пере-

дання високого ступеня вияву ознаки: гордовèтий, грошовè-
тий, талановèтий.
§ 34. Ä³ºñë³âí³ ñóô³êñè

1. У багатьох дієсловах української мови
-ÓÂÀ-(-ÞÂÀ-),
-ÎÂÀ- (-ÜÎÂÀ-) пишемо суфікс -ува-(-юва-): будувáти,
керувáти, міркувáти, гостювáти, лікарювá-
ти, учителювáти.
У віддієслівних іменниках і дієприкметниках пишемо -ува-
(-юва-) тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає
наголос: викрóчувати — викрóчування, викрóчуваний; очíкува-
ти — очíкування, очíкуваний; підсèнювати — підсèнювання,
підсèнюваний.
Якщо в дієприкметникові і зрідка у віддієслівному імен-
никові наголос падає на перший голосний дієслівного суфік-
са, то пишемо -ова- (-ьова-): друкóваний, мальóваний, підпо-
рядкóваний, риштóваний, риштóвання (предметне значення),
упакóваний, упакóвання (предметне значення).
2. Суфікс -овува-(-ьовува-) вживаємо в
-ÎÂÓÂÀ-
(-ÜÎÂÓÂÀ-) дієсловах і похідних від них іменниках та
дієприкметниках, якщо перший голосний
його наголошений: завойóвувати — завойóвування, завойóву-
ваний; перемальóвувати — перемальóвування, перемальóвува-
ний; скупóвувати — скупóвування, скупóвуваний.
-IÐ-, -ÈÐ- 3. В українській мові дієслова іншомов-
ного походження, що мають у мові-джерелі
буквосполучення -ir-, утрачають його в похідних від них фор-
мах: дотувáти — дотóваний, дотувáння; загітувáти — за-
гітóваний; закомпостувáти — закомпостóваний; зареєст-
рувáти — зареєстрóваний; конструювáти — конструйова-
ний, конструювáння; лобіювáти — лобійóваний, лобіювáння;
поінформувáти — поінформóваний.
Лише в деяких дієсловах для усунення небажаної омонімії
зберігаємо -ір-; після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-, що поєд-
45
нуються з дієслівним суфіксом -ува-: буксèрувати (бо є бук-

сувáти), парèрувати (бо є парувáти), репетèрувати (бо є ре-
петувáти).
Суфікси -ірува-, -ирува- пишемо в поодиноких дієсловах:
драгíрувати, котèрувати, лавíрувати, марширувáти, пікíру-
вати, третèрувати, солíрувати.
ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑË²Â ÐÀÇÎÌ, ²Ç ÄÅÔ²ÑÎÌ, ÎÊÐÅÌÎ

§ 35. ÇÀÃÀËÜÍ² ÏÐÀÂÈËÀ ÏÐÀÂÎÏÈÑÓ
ÑÊËÀÄÍÈÕ ÑË²Â
Складні слова можна утворювати з двох і більше основ
(слів) за допомогою сполучних голосних і без них.
Ñêëàäí³ ñëîâà ç³ ñïîëó÷íèìè ãîëîñíèìè Î, Å

(ãðàô³÷íî – Å òà ª)
1. Коли перша частина складного слова — прикметник
твердої групи, тоді вживаємо сполучний звук о: важкоатлéт,
гірничопромислóвий, чорнóзем, яснозóрий.
Якщо перша частина складного слова — прикметник м’я-
кої групи, тоді перед о пишемо ь: верхньолýжицький, давньо-
рóський, задньоязикóвий, нижньогíрський, передньобоковèй,
ранньостúглий, середньовíччя, середньодобовúй, синьоóкий.
2. Коли перша частина складного слова — основа іменни-
ка, числівника або займенника, тоді сполучним звуком буває:
1) о після твердого приголосного, зокрема й шиплячого:
водозабíр, Водохрéстя, грушоподíбний, дощомíр, душогýб, ка-
шовáр, країнознáвство, однодéнний, рибокомбінáт, самови-
ховáння, самовчèтель, сировáр, торфорíз, цементовóз;
2) о в числівниковій основі дво- перед наступним приго-
лосним, голосним і й у прикметниках та іменниках: двовúмір-
ний, двоелектрóдний, двоєдúний, двоосьовèй, двоÿрусний,
двобíй, двоголóсся, двоєбóрство;
3) е після м’якого приголосного (неподовженого), яким
закінчується основа іменника м’якої групи: бурелóм, земле-
46
Ïðàâîïèñ ñë³â ðàçîì, ³ç äåô³ñîì, îêðåìî
мíр, землетрóс, киснетерапíя, краплеподíбний, працездáтний,

скелелáз, а в деяких словах — і після шиплячого: друже-
лþбний, ножетримáч, овочесхóвище, але традиційно: конó-
в’язь, коногíн, костогрúз, костопрáв, повітродýв, повітроза-
бíрник, свиномáтка, свинопáс;
4) е після й, яким закінчується основа іменника м’якої
групи, та після м’якого подовженого приголосного першої
частини графічно передаємо буквою є: боєздáтність, життє-
здáтний, життºпис, краєзнáвство, націєтвóрення, сміттє-
збирáльний, хíмієтерапія.
3. Роль сполучного звука у складних словах виконують
також:
1) останній голосний першого невідмінюваного іменника
чи першої незмінної основи іншомовного походження, пере-
важно о, а: автовокзáл, відеозáпис, дискоклýб, Європар-
лáмент, Євросоþз, кінофíльм, наночастèнки, радіокомітéт,
стереоапаратóра; медіалінгвíстика, медіастилíстика;
2) голосний, яким закінчується перше слово:
а) и: всюдихíд, двадцятирíчний, триáтомний, трикіломет-
рóвий, тринíжок, триоксúд, чотирибáльний, чотирикýтник,
чотириосьовúй, семидéнний;
б) е: морепродýкти, сонцестоÿння;
в) а (графічно а і я): кількаповерхóвий, кількаразóвий, пів-
тораметрóвий, сорокарíчний; сім’ядóля, сім’япрóвід;
г) о: дев’яносторíчний, стометрóвий, сторíччя;
ґ) у (графічно ю): двоþрідний, троþрідний.
Ñêëàäí³ ñëîâà áåç ñïîëó÷íîãî ãîëîñíîãî

4. Складні слова утворюємо без сполучного голосного зву-
ка, якщо:
1) перша основа закінчується на приголосний: Болгрáд,
Вúшгород, Мúргород, Нóвгород, крайнéбо, пíвдень, хлорбен-
зóл, хлорвінíл; -ох, що є закінченням родового відмінка числів-
ників два, три, чотири в порядкових числівниках і співвід-
носних із ними іменниках: двохсóтий, трьохтúсячний, чоти-
47
рьохмільйóнний, чотирьохмільÿрдний; двохсотрíччя, трьох-

сотрíччя, чотирьохсотрíччя;
2) першу основу скорочено до приголосного: артпóлк, буд-
майдáнчик, драмтеáтр, завкáфедри, літстýдія, медзáклад,
міськрáда, педуніверситéт.
Ïðàâîïèñ ñë³â ðàçîì ³ ç äåô³ñîì

5. Р а з о м пишемо:
1) складноскорочені слова (мішані та складові абревіату-
ри) й похідні від них: адмінресýрс, адмінрефóрма, академ-
відпýстка, багатвéчір, бухóблік, власкóр, виконрóб, держмú-
то, держустанóва, елітжитлó, епідемситуáція, інвалþта,
інофíрма, інвестпроºкт, інтербригáда, інформповідóмлення,
інформцéнтр, Кабмíн, Київзеленбýд, комбáт (комбáтів-
ський), лісгóсп, медперсонáл, мультфíльм, нардéп, Нацбáнк,
ощадкнèжка, профспíлка (профспілкóвий), Святвéчір, соцза-
безпéчення, соцстрáх (соцстрáхівський), спецвúпуск, спец-
завдáння, спортмайдáнчик, фармпрепарáт, штрихкóд;
2) слова з першими часто вживаними іншомовними час-
тинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’,
‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-,
біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-,
дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-,
мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-,
пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-,
фолк- (фольк-), фоно- та ін.: аброморфéма; авіарéйс; авто-
відповідáч; агробíзнес; аеромéтод; акватéхніка; алкотéст;
артрúнок; астрокорéкція; аудіоальбóм; біоцúкл; бодіáрт, бо-
дибíлдинг; вебсторíнка; геліоцéнтр; геополíтика; гідропáрк;
дендропáрк; екопродýкти; економклáс; етногýрт; єврозóна;
євроремóнт; зоосáд; кібермашúна; метамóва; метеостáн-
ція; моновистáва; мотокрóс; наркобíзнес; неомодернíст;
онколікáрня; панамерикáнський; паранаýка, паранормáльний;
попгýрт, попмýзика; пресконферéнція; псевдогромадÿнський,
псевдонаýка; смартгодúнник, смарткáрта; соціосфéра;
48
телехрóніка; фітотерапíя; фолкгýрт, фолькмýзика; фонозá-

пис, так само пишемо слова з питомими українськими части-
нами іно- (іншо-, інако-), лже-: іновíрець, іншовíрець, іншо-
дýмець, інакодýмець; лжепрорóк, лжесвíдок.
Примітка. Якщо іншомовні частини приєднані до власної назви
або абревіатури, то між ними ставимо дефіс: пан-Єврóпа, псéвдо-
Фáуст; веб-API, псéвдо-ФОП;
3) слова з першою іншомовною частиною, що визначає кіль-

кісний вияв чого-небудь (вищий від звичайного, дуже висо-
кий, слабкий, швидкий та ін.): архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екс-
тра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, по-
лі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладнúй,
архішахрáй; архидиÿкон; бліцновúни, бліцопèтування; гіпер-
звýк, гіпермáркет; екстраклáс; макроеконóміка, макромолé-
кула; максіóдяг; мідіóдяг; мікроорганíзми, мікрохвúлі, мікро-
частúнка; мініблóк, мінідúск, мінікомп’þтер; мультиміль-
йонéр; нанокомп’þтер, наночастúнки; полімотивáція, полі-
цукрúди; преміумклáс; супермáркет, супермодéль, супермóд-
ний; топмéнеджер, топмодéль; ультразвýк, ультрамóдний;
флешінтерв’þ.
Примітка 1. У частинах максі-, міді- кінцевий і перед приголос-
ним наступного слова не переходить в и: максімóда, максісóкня,
мідімóда, мідіспіднèця.
Примітка 2. Частина топ- із числівниками не поєднувана.
Примітка 3. Якщо такі іншомовні частини приєднані до власної назви
або абревіатури, то їх пишемо з дефісом: Сýпер-Шмідт, мíкро-ЕОМ,
мíні-ПК, флеш-BIOS;
4) слова з першою іншомовною частиною анти-, віце-,

екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус; віце-
кóнсул, віцепрем’ºр; ексмінíстр, експрезидéнт, експрем’ºр-
мінíстр, ексчемпіóнка; контрадмірáл, контрудáр; лейбгвар-
дíєць, лейбмéдик; оберлейтенáнт, обермáйстер, оберофіцéр,
оберпрокурóр; штабскапітáн; унтерофіцéр.
Примітка 1. Із власними назвами та абревіатурами частини анти-,
екс- пишемо з дефісом: «Áнти-Дþринг»; екс-Югослáвія; áнти-
АВН, екс-НДР.
49
Примітка 2. У компонента анти- кінцевий и перед голосним на-

ступного слова не переходить в і: антиелектрóн, антиімперіа-
лістèчний, антиінфекцíйний, антиінфляцíйний, антиісторèчний,
антиокèслювач, антиурядóвий (див. § 31);
5) слова, першою частиною яких є кількісний числівник, за-

писаний словом: двадцятип’ятиповерхóвий, двобíчний, двоóкий,
півтораметрóвий, п’ятсотдвадцятип’ятирíччя, сімдесяти-
рíччя, сімсотсорокарíччя, сорокарíчний, сторíччя, тривідсóтко-
вий, трикýтник, триÿрусний, чотириáктний, чотиримíсячний.
6. З д е ф і с о м пишемо:
1) слова, утворені повторенням того самого дієслова, що
виражають інтенсивну дію: писáв-писáв, робèв-робèв, ходèв-
ходèв, або прикметника чи прислівника, що передають висо-
кий ступінь вияву ознаки: бíлий-бíлий, багáто-багáто, далé-
ко-далéко, легéнький-легéнький, лéдве-лéдве, сèньо-сèньо, тè-
хо-тèхо;
2) слова, утворені внаслідок поєднання:
а) слів-синонімів: гèдко-брèдко, зрóду-вíку, тèшком-нèш-
ком, чáсто-гóсто;
б) слів-антонімів: більш-мéнш, вèдимо-невèдимо, купíвля-
прóдаж;
в) близьких за значенням слів, що передають єдине понят-
тя: бáтько-мáти (‘батьки’), хліб-сíль (‘їжа’);
г) слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями,
префіксами чи суфіксами: велèкий-превелèкий, з дáвніх-давéн,
з дíда-прáдіда, мáло-помáлу, повíк-вíки, рáдий-радíсінький,
сèла-силéнна, тèхий-тихéсенький.
Примітка. Два однакові іменники або числівники, один з яких має
форму називного відмінка, а другий — орудного, пишемо окремо:
кінéць кінцéм, однúм однá, честь чéстю, чин чúном;
3) слова, що означають приблизність: день-дрóгий, годèна-

дві, не сьогóдні-зáвтра, три-чотèри.
Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних чи-
слових меж можуть складатися також і з двох числівників, позначе-
них цифрами, між якими ставимо тире: 3 — 4 дні, óчні 8 — 10 клáсів;
50
4) складні вигуки і звуконаслідування, утворені повторен-

ням того самого звукосполучення: їй-бóгу, їй-прáво; гей-гéй,
ґе-ґе-ґé, дзень-дзелéнь, кру-крý, ку-кý, курлú-курлú, ого-го-гó,
ой-ой-óй, ох-хо-хó, тук-тýк, тьох-тьóх;
5) скорочення з належними до них цифрами: Ан-124, Ан-225,
БУ-1, ДС-3, ЖЕК-9, Зеленбóд-4, Су-53, Ту-154, Як-42;
6) числівниково-буквені найменування класів, будинків,
корпусів, поштових відділень та ін.: 7-А клас, 10-В клас, будú-
нок № 28-Г, кóрпус 3-А; Кúїв-1;
7) буквені нарощення на цифри: 90-ті рокú ХХ ст., 40-ві
рокú ХХ ст.; 2-й ряд, 2-га прогрáма, 2-ге повідóмлення; 7-й
ряд, 7-ма вистáва, 7-ме завдáння; 3-й рядóк, 3-тя осóба, 3-тє
завдáння; 1-й абзáц, 1-ша осóба, 1-ше звéрнення; 1,5%-й
прибýток, 1,5%-ва компенсáція, 1,5%-ве підвúщення;
8) ініціальну абревіатуру, написану великими або малими
буквами кирилиці чи латиниці, з будь-яким словом: ВІЛ-інфéкція,
ВІП-зáла, ДНК-анáліз, ДНК-експертèза, е-декларувáння, е-дек-
ларáція; пін-код, PIN-код, смс-повідóмлення, sms-повідóмлення;
9) дві ініціальні абревіатури, написані великими буквами:
ВІЛ-СНІД;
10) слова-терміни, до складу яких входить буква алфавіту:
П-подíбний, Т-подíбний;
11) деякі слова за традицією: карт-блáнш, стáтус-кво та ін.
§ 36. Ñêëàäí³ ³ìåííèêè

1) складні іменники, у яких поєднані за допомогою сполуч-
ного голосного звука дві основи, друга з яких — віддієслів-
ного походження: водопíй, водолáз, газогíн, глибиномíр, гли-
нокóп, дроворýб, лісосплáв, ляльковóд, металорíз, м’ясої́д, са-
мохíд, сінокíс, солевáр, стрічкорíз, тепловóз, трубоклáд, хлі-
бодáр, хліборíз;
2) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та
іменникової основ за допомогою сполучного голосного: біло-
крíвці, високогíр’я, густолíсся, дрібнóліс, жовтóцвіт, синьоцвíт,
червононíжка, червонопíрка, чорнóзем, чорнóліс, чорнóслив;
51
3) складні іменники, утворені за допомогою сполучного

голосного з двох іменникових основ: верболíз, газобалóн, гли-
нопісóк, лісостéп, людинодéнь, льонолавсáн, металоплáст,
носорíг, сталебетóн, тóннокіломéтр, торфогнíй, шлакоблóк;
4) іменники, першою частиною яких є незмінна основа
іншомовного походження на о, а, що виконують роль сполуч-
них голосних: автомагістрáль, агрокультýра, відеофíльм,
велопробíг, дискомýзика, єврорúнок, кінозáл, нанодіагнóстика,
радіокомітéт, стереоекрáн, фотоспрáва; медіахóлдинг;
5) складні іменники, утворені з дієслова у формі другої
особи однини наказового способу, закінчення якого є сполуч-
ним голосним, та іменника: горúцвіт, зірвèголова, пере-
котèпóле, пройдúсвіт; Колúвушко, Непúйпиво, Непúйвода,
Тягнúбік; Перебúйніс,Убúйвовк (прізвища);
6) складні іменники, утворені з кількісного числівника у
формі родового відмінка (для числівників дев’яносто, сто —
називного), іменникової основи та суфікса: дванадцятитóн-
ка, двохсотрíччя, дев’яностоп’ятирíччя, дев’яносторíччя,
стоп’ятдесятирíччя, сторíччя, трьохсотп’ятдесятирíччя,
шестидéнка.
Примітка. Якщо кількісний числівник записаний цифрами, то його
приєднуємо до другої частини за допомогою дефіса: 750-рíччя,
1030-лíття;
7) складні іменники з першою частиною напів-, полу-:
напівавтомáт, напівімлá, напівкýщ, напівлюдúна, напівмáв-
па, напівпітьмá, напівпрáвда, напівфабрикáт; полýдрабок,
полýкіпок, полýмисок.
Примітка. Невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’
з наступним іменником — загальною або власною назвою у формі
родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів відрá,
пів годúни, пів лíтра, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів ÿблука,
пів ÿми, пів ÿщика; пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.
Якщо пів із наступним іменником у формі називного відмінка
становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пи-
шемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, пів-
лíтра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5
літра’), півмíсяць, півóберт, півовáл, півóстрів;
52
8) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: ав-

томотогуртóк, радіоспектрогеліогрáфія, світловодолікувáн-
ня, термогідродинáміка.
1) складні іменники, утворені з двох самостійних іменни-
ків без сполучного голосного звука. У них відмінюємо або
обидва іменники, або тільки другий.
А. Обидва іменники відмінюємо, якщо вони означають:
а) спеціальність, професію, наукові звання: гінекóлог-ендо-
кринóлог, лíкар-екóлог, магнітóлог-астронóм, худóжниця-ка-
рикатурúстка, член-кореспондéнт;
б) протилежні за змістом поняття: купíвля-прóдаж, рóз-
тяг-стиск;
в) казкових персонажів: Зáйчик-Побігáйчик, Лисúчка-Сест-
рúчка, Цап-Відбувáйло;
г) рослини: брат-і-сестрá.
Б. Другий іменник складного слова відмінюємо, якщо пер-
ший іменник:
а) визначає певну прикмету, особливість предмета, осо-
би, явища, названих другим іменником: бíзнес-план, бíзнес-
проºкт, блок-систéма, буй-тóр, дèзель-мотóр, дóпінг-конт-
рóль, дур-зíлля, жар-птèця, інтернéт-видáння, інтернéт-
пóслуга, кóзир-дíвка, компáкт-диск, крéкінг-процéс, піáр-áк-
ція, піáр-кампáнія, розрúв-травá, фан-клýб, фíтнес-клуб,
чар-зíлля;
б) є назвою букви грецького алфавіту: áльфа-прóмені,
áльфа-рóзпад, áльфа-частúнка, бéта-прóмені, бéта-рóзпад,
бéта-частúнка, дéльта-промíння, дéльта-фýнкція, дéльта-
частúнка;
в) разом із другим іменником становить єдине наймену-
вання військового звання, державної посади: генерáл-лейте-
нáнт, генерáл-майóр, прем’ºр-мінíстр; складної одиниці ви-
мірювання: кіловáт-годèна, мегавáт-годúна; узвичаєних му-
зичних понять: до-діºз, мі-бемóль, сі-бемóль, соль-діºз та ін.;
53
проміжних сторін світу: норд-вéст, норд-óст; деяких рослин:

сон-травá, мáти-й-мáчуха;
г) є невідмінюваним іменником іншомовного походження:
караóке-бар, сýші-бар;
2) складні іменники, утворені з двох самостійних слів за
допомогою сполучного голосного о: Áвстро-Угóрщина, мон-
гóло-татáри, ýгро-фíни;
3) першу частину складного слова (яку пишемо разом або
з дефісом), за якою вжите слово з такою самою, як і в першої,
другою частиною: áудіо- та відеопродýкція, кýлько- й ролико-
підшèпники, нáціє- і державотвíрні процéси, рáдіо- й теле-
апаратóра, тéпло- й гідроелектростáнції.
§ 37. Ïðèêëàäêà
Між прикладкою та означуваним іменником ставимо де-
фіс або пишемо їх окремо, що залежить від їхнього значення і
послідовності розташування.
1. Д е ф і с ставимо:
1) якщо означальний (прикладковий) іменник ужито після
означуваного іменника: вовк-жаднþга, дíвчина-розóмниця,
землÿ-мáти, козáк-характéрник, краї́на-інвéстор, краї́на-кре-
дитóр, мóва-джерелó, мóва-посерéдниця, óчі-намистúнки,
боºць-патріóт, хлóпчик-мізúнчик, Украї́на-нéнька;
2) якщо означальним іменником є родова назва, ужита пі-
сля іменника — видової назви: Дніпрó-рікá, звіробíй-травá,
Йордáн-рíчка, Сапýн-горá;
3) якщо означуваний і означальний іменники можуть мі-
нятися місцями, але означальну роль виконує другий іменник:
дíвчина-грузèнка і грузèнка-дíвчина, учèтель-фíзик і фíзик-
учèтель, худóжник-пейзажèст і пейзажèст-худóжник;
4) якщо означальний іменник уходить до складу терміна,
де він утратив своє значення, унаслідок чого утворився склад-
ний іменник без сполучного звука: гриб-паразèт, жук-корої́д,
зáєць-білÿк, зáєць-русáк, льон-довгунéць, льон-кучерÿвець, льон-
сирéць.
54
2. Дефіс не ставимо:
1) якщо означальний іменник ужито перед означуваним
іменником: нéнька Украї́на;
2) якщо означальний іменник є видовою назвою до пер-
шого іменника — родової назви: горá Сапýн, держáва Украї́-
на, мíсто Кèїв, рікá Дніпрó, селó Мóринці, травá звіробíй.
Примітка. Про вживання розділових знаків із поширеними при-
кладками див. § 161, п. 6б.
§ 38. Ñêëàäí³ ÷èñë³âíèêè

1) складні кількісні числівники: одинáдцять, півторá,
п’ятдесÿт, трèста (трьохсóт, трьомстáм, трьомастáми,
(на) трьохстáх);
2) складні порядкові числівники, останнім компонентом
яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: дев’я-
тисóтий, трьохсóтий; двохтúсячний, десятитúсячний, п’ят-
соттридцятитèсячний; чотирьохмільйóнний, п’ятдесяти-
мільйóнний, шістдесятип’ятимільйóнний; семимільÿрдний,
трьохмільÿрдний.
Примітка 1. Складені кількісні та порядкові числівники пишемо
окремо: тèсяча п’ятсóт, трèдцять вíсім; мільйóн трьохтèсячний,
мільÿрд чотирьохмільйóнний, тèсяча дев’ятсóт вісімдесÿт восьмий.
Примітка 2. Кількісні та порядкові числівники, до складу яких
уходить форма з половиною, пишемо окремо: дві з половúною
тúсячі, три з половèною тèсячний загíн.
2. З д е ф і с о м пишемо порядкові числівники, першу

частину яких передано цифрами: 3-тèсячний, 35-мільйóнний,
4-мільÿрдний.
§ 39. Ñêëàäí³ çàéìåííèêè

1. Р а з о м пишемо складні неозначені займенники, утво-
рені від займенників інших семантичних груп за допомогою
часток аби-, ані-, де-, -сь: абúхто (абúкого, абúкому та ін.),
абúякий (абúякого, абúякому та ін.), абúчий (абúчийого, абú-
55
чийому та ін.); аніхтó (анікóго, анікóму та ін.), аніщó

(анічóго, анічóму та ін.), аніÿкий (аніÿкого, аніÿкому та ін.),
анічúй (анічийóго, анічийóму та ін.); дéхто (дéкого, дéкому та
ін.), дéщо (дéчого, дéчому та ін.), дéякі (дéяких, дéяким та ін.);
хтось (когóсь, комýсь та ін.), щось (чогóсь, чомýсь та ін.),
якúйсь (якóгось, якóмусь та ін.), котрúйсь (котрóгось, котрó-
мусь та ін.).
2. З д е ф і с о м пишемо складні неозначені займенники,
що мають у своїй будові частки будь-, -будь, -небудь, казна-,
хтозна-, бозна-: будь-хтó (будь-когó та ін.), будь-щó (будь-
чогó та ін.), будь-чèй, будь-якèй; котрèй-будь, хто-бóдь, чий-
бóдь, що-бóдь, якèй-будь; котрúй-нéбудь, хто-нéбудь, чий-
нéбудь, що-нéбудь, якèй-нéбудь; кáзна-хто, кáзна-чий, кáзна-
що, кáзна-якúй; хтóзна-якèй; бóзна-що, але: будь у кóго, будь
на чóму, кáзна з ким, хтóзна при кóму, бóзна в кóго, бо між
часткою і займенником ужито прийменник.
§ 40. Ñêëàäí³ ïðèêìåòíèêè

1) прикметники, утворені від складних іменників, які пи-
шуть разом: агрокультýрний (агрокультура), електросиловèй
(електросила), лісостеповèй (лісостеп), монокультýрний (мо-
нокультура), м’ясозаготівéльний (м’ясозаготівля), радіофізèч-
ний (радіофізика), самохíдний (самохід), сірководнéвий (сірко-
водень), теплообмíнний (теплообмін), хлібозаготівéльний (хлі-
бозаготівля), цементобетóнний (цементобетон), чорнозéмний
(чорнозем);
2) складні прикметники зі сполучними голосними о, е
(е після м’якого приголосного та графічно є після й) з першою
іменниковою основою на приголосний; з першою числів-
никовою основою на -и, -о, -а, що виконують роль сполучно-
го голосного; з першою основою невідмінюваного числівника
на приголосний. Вони охоплюють:
а) складні прикметники, утворені з іменника та узгодже-
ного з ним прикметника: високоврожáйний (високий урожай),
56
внутрішньоóчний (внутрішнє око), довгохвильовèй (довгі хви-

лі), загальнодостýпний (загальний доступ), загальноосвíтній
(загальна освіта), західноукраї́нський (Західна Україна), зов-
нішньополітèчний (зовнішня політика), короткостебловèй
(коротке стебло), легкоатлетèчний (легка атлетика), мовно-
стильовèй (мовний стиль), молочнопромислóвий (молочна про-
мисловість), м’якопіднебíнний (м’яке піднебіння), народно-
господáрський (народне господарство), народнопоетèчний
(народна поезія), низькопродуктèвний (низька продуктèв-
ність), первіснообщèнний (первісна община), правоберéжний
(правий берег), сільськогосподáрський (сільське господарст-
во), східнослов’ÿнський (східні слов’яни);
б) складні прикметники, утворені з основи дієслова і за-
лежного від нього безсуфіксного іменника: волелþбний, дере-
вообрóбний, машинобудівнèй, світлопоглинáльний, сміттє-
очиснèй, соломоподрíбнювальний, сталерозливнèй, струмови-
мíрювальний.
Примітка. Якщо друга частина походить від префіксального діє-
слова, то складний прикметник пишемо з дефісом: вантáжно-роз-
вантáжувальний, контрóльно-вимíрювальний;
в) складні прикметники, перша частина яких утворена від

прислівника, а друга — від прикметника: багатопрогíнний,
важкорозчèнний, круглообертáльний, легкозаймèстий, мало-
чутлèвий, сильнодíйний, тонкомíрний, тугоплáвкий чи від
дієприкметника: багатоспрямóваний, важкопрогнозóваний, ви-
сокооплáчуваний, густозасéлений, довгоочíкуваний, маловжè-
ваний, низькооплáчуваний, новоутвóрений, новозаснóваний,
різноспрямóваний, свіжозрýбаний, свіжоскóпаний, слабкона-
тÿгнутий, тонкомéлений, тонкорозпорóшений.
Примітка 1. Прислівники, утворені з відносних (зрідка — якісних)
прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос
і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або діє-
прикметником: абсолþтно сухèй, вáлентно пов’ÿзаний, вíльно кон-
вертóваний, діаметрáльно протилéжний, компетéнтнісно орієн-
тóваний, наукóво обґрунтóваний, послідóвно миролþбний, профе-
сíйно орієнтóваний, соціáльно актèвний, соціáльно свідóмий, со-
57
ціáльно небезпéчний, суспíльно корèсний, суспíльно необхíдний, хі-

мíчно стійкèй, чíтко окрéслений.
Примітка 2. Складні терміни, перша прислівникова частина
яких уточнює значення другої прикметникової частини, переважно
складної за будовою, пишемо разом: видовженотупоконíчний, ко-
роткогрушоподíбний, округлояйцеподíбний;
г) складні прикметники (з двох або кількох частин), у яких

основний, переважно термінологічний зміст передає останній
прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його:
вузькодіалéктне (мовне явище), глибокозадньоязикóвий (звук),
давньоверхньонімéцька (мова), двовуглекèслий (газ), лінгво-
стилістèчні (особливості), середньоверхньонімéцька (мова),
середньонижньонімéцька (мова), також — глухонімèй, сліпо-
глухонімèй;
ґ) складні прикметники зі сполучним голосним е (е після
м’якого приголосного та графічно є після й), першою части-
ною яких є іменник з основою на м’який приголосний: вугле-
цевмíсний, кальцієвмíсний, натрієвмíсний;
д) складні прикметники з першою іменниковою основою
на приголосний: натрійорганíчний, хлорфенóльний;
е) складні прикметники, першою частиною яких є числів-
ник, написаний словом, що має форму на:
— и: двадцятиповерхóвий, десятиметрóвий, п’ятдесяти-
тóнний, семиразóвий, стодвадцятип’ятирíчний, трипудóвий,
чотириколíсний;
— о: двометрóвий, двоосьовèй, столітрóвий;
— а: півторавідéрний, сорокагодèнний, сорокадéнний;
— приголосний: піввідéрний, півкілограмóвий, півкіломет-
рóвий, півлітрóвий.
2. З дефісом пишемо:
1) прикметники, утворені від складних іменників, що їх
пишуть із дефісом: дèзель-мотóрний (дизель-мотор), монгóло-
татáрський (монголо-татари), націонáл-патріотèчний (націо-
нал-патріот), норд-óстовий (норд-ост), сі-бемóльний (сі-бемоль),
соціáл-демократèчний (соціал-демократ), соціáл-патріотèч-
58
ний (соціал-патріот), соціáл-пацифíстський (соціал-пацифіст),

ýгро-фíнський (угро-фіни); івáно-франкíвський (Івано-Фран-
ківськ), пýща-водèцький (Пуща-Водиця);
2) складні прикметники, утворені за допомогою сполучно-
го голосного о або е із двох прикметникових основ. Вони
охоплюють:
а) складні прикметники, основи яких називають незалеж-
ні поняття: агрáрно-промислóвий, архітектóрно-будівéльний,
військóво-морськèй, військóво-польовèй, військóво-спортèвний,
воºнно-промислóвий, воºнно-стратегíчний, електрóнно-обчèс-
лювальний, киснéво-воднéвий, крáпково-штриховèй, культóр-
но-технíчний, лінíйно-стрічковèй, лісопèльно-стругáльний,
мóвно-літератóрний, молóчно-м’яснèй, музèчно-танцювáль-
ний, м’ÿльно-тіпáльний, навчáльно-виховнèй, навчáльно-нау-
кóвий, наукóво-експериментáльний, наукóво-прикладнèй, по-
стачáльно-збóтовий, свердлèльно-довбáльний, свердлèльно-
шліфувáльний, свинцéво-мíдний, спèнно-черевнèй, столÿрно-
теслÿрський, судèнно-капілÿрний, сушèльно-сортувáльний,
суспíльно-політèчний, худóжньо-реставрацíйний, між компо-
нентами таких складних прикметників можна вставити сполуч-
ник і, пор.: агрáрний і промислóвий, навчáльний і виховнèй.
Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобо-
в’ÿзаний, військовополонéний пишемо разом;
б) складні прикметники, перша основа яких закінчується

на -ико (-іко): діалéктико-матеріалістèчний, істóрико-куль-
тóрний, лíрико-епíчний, лóгіко-граматèчний, мéдико-генетèч-
ний, мехáніко-математèчний, полíтико-економíчний, хíміко-
бактеріологíчний;
в) складні прикметники, перша основа яких не має при-
кметникового суфікса, але за змістом вона однорідна з другою
основою зóлото-валþтний, крохмáле-пáтоковий, м’ÿсо-вóвнÿ-
ний, м’ÿсо-молóчний, м’ÿсо-сáльний, м’ÿсо-яºчний, óвоче-кар-
топлÿний, óвоче-молóчний, сèро-ковбáсний, цóкро-протеї́новий.
Примітка. Складні прикметники такого зразка, уживані як наукові
терміни, пишемо разом: головонóгі;
59
г) складні прикметники, основи яких означають якість

із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кіль-
кох кольорів в одному предметі: блакèтно-сèній, гіркувáто-
солóний, жóвто-блакèтний, жовтувáто-рожéвий, кèсло-со-
лóдкий, молóчно-бíлий, сíро-голубèй, сліпóчо-бíлий, тéмно-зе-
лéний, червóно-зелéно-сèній, але: жовтогарÿчий, червонога-
рÿчий (окремі кольори);
ґ) складні прикметники, основи яких називають проміжні
сторони світу: півдéнно-зáхідний, півдéнно-схíдний, півнíчно-
зáхідний, півнíчно-схíдний;
д) складні прикметники, утворені з двох прикметникових
основ, що називають поняття з уточнювальним змістом: все-
свíтньо-історèчний, літератóрно-худóжній, нарóдно-вèзвóль-
ний, підзóлисто-болóтний;
3) складні прикметники, першою основою яких є числів-
ник, записаний цифрою, яку вимовляють із відповідним від-
мінковим закінченням, що водночас слугує сполучним голос-
ним. Це закінчення:
а) -и: 20-поверхóвий, 7-разóвий, 125-рíчний, 30-кілограмóвий;
б) -о: 90-метрóвий, 90-рíчний, 100-годèнний;
в) -а: 40-грáдусний, 40-дéнний, 1,5-відсóтковий.
§ 41. Ïðèñë³âíèêè
1) прислівники, утворені сполученням префікса з прислів-
ником: віднèні, відтепéр, донèні, дотепéр, забагáто, задóвго,
занáдто, набагáто, навíчно, надáлі, надóвго, назáвждè, на-
зóвсім, нáскрізь, наспрáвді, нáсторч, отáк, отáм, отóт, по-
всþди, подéкуди, позавчóра, позáторік, потрóху, утрèчі.
Примітка. Від таких прислівників потрібно відрізняти сполучен-
ня прийменників із незмінюваними словами, уживаними зі зна-
ченням іменника. Ці сполучення пишемо о к р е м о: від сьогóдні,
до зáвтра, на зáвтра, на пóтім (Не відкладáйте цьогó до зáвтра
(на зáвтра, на пóтім); за багáто (За багáто рóків син упéр-
ше приї́хав); на багáто (Поділèти на багáто груп); на добрáніч,
на урá;
60
2) прислівники, утворені історично з прийменника та імен-

ника: бéзвісти, вбік (убíк), ввéчері (увéчері), ввóлю (увóлю),
вгóлос (угóлос), вгорí (угорí), вгóру (угóру), вдень (удéнь),
взèмку (узèмку), взнакè (узнакè), вниз (унèз), відрáзу, вкрай
(укрáй), вкóпі (укóпі), влад (улáд), влíтку (улíтку), внизó (уни-
зó), вночí (уночí), восенè, впень (упéнь), вперéд (уперéд), впó-
перек (упóперек), впóру (упóру), враз (урáз), врáнці (урáнці),
врéшті (урéшті), врíвень (урíвень), врíвні (урíвні), вряд (урÿд),
всерéдині (усерéдині), вслід (услíд), всмак (усмáк), вщерть
(ущéрть), довéрху, довíку, довкóла, довóлі, догорè, додóлу, до-
дóму, докóпи, донèзу, дотлá, дощéнту, зáміж, зáочі, запíвніч,
зáраз, заразóм, збóку, звéрху, звíку, згорè, ззáду, зіспóду, знèзу,
зóзла, зóкола, зрáзу, зрáнку, зрéштою, зрóду, зсерéдини, нáбік,
навéрх, наверхó, навеснí, навèворіт, навíк, навíки, нáвіч, на-
гóру (але на-горá), надвéчір, надвóрі, нáдголодь, нáдзелень,
надмíр, надмíру, назáд, нанèз, нанизó, наостáнок, наостáнку,
напáм’ять, наперéд, наполовèну, напочáтку, напрèклад, на-
прóвесні, нарáз, нарéшті, нáрівні, насèлу, наспíд, наспóді, на-
сторóжі, наявó, óбік, óбіч, одвíку, óпліч, підрÿд, пóбіч, повéрх,
повíк, повóлі, позáду, пóночі, пóпліч, пóруч, пóряд, посерéдині,
почáсти, скрáю, спéреду, спочáтку;
3) прислівники, утворені історично з прийменника і від-
дієслівного кореня: впáм’ятку (упáм’ятку), вперéміш (уперé-
міш), вплав (уплáв), вплач (уплáч), врóзкид (урóзкид), врóзліт
(урóзліт), врóзсип (урóзсип), врóзтіч (урóзтіч), навèліт, навíд-
ліг, навідрíз, назáхват, наздогáд, назóстріч, наперебíй, наперé-
ваги, навперевáги, наперекíр, наперерíз, напідпèтку, напокáз,
напóхваті, напролóм, напропáле, нарóзхват, нáскоком, нáспіх;
4) прислівники, утворені історично з прийменника і корот-
кого (нечленного) прикметника: віддáвна, востáннє, вручнó
(уручнý), дóголá, допíзна, завèдна, зáмолоду, зáново, затéмна,
звèсока, згáрячу, злéгка, злíва, знóву, зрíдка, напéвне, нáрізно,
нашвидкó, поблизó, помáлу, спóвнá, спрóста, сп’ÿну;
5) прислівники, утворені історично з прийменника та чис-
лівника: удвóє, утрóє, учéтверо, удéсятеро; упéрше, удрýге,
утрéтє, учетвéрте та ін.; нáдвóє, нáтрóє, начéтверо та ін.;
61
удвóх, утрьóх, учотирьóх та ін.; воднó, заоднó, поодèнці,

спéршу;
6) прислівники, утворені історично з прийменника і за-
йменника: внічиþ (унічиþ), втім (утíм), навíщо, нáщо, пе-
редусíм, почíм, почóму, але: до чóго, за вíщо, за щó в ролі
додатків;
7) прислівники, утворені історично сполученням кількох
прийменників з основою слова будь-якої частини мови: вдó-
світа (удóсвіта), вподóвж (уподóвж), завбíльшки, завглèбшки,
завдóвжки, завтóвшки, завчáсу, завшèршки, знадвóру, навздо-
гíн, нáвзнак, навкèдьки, навкóло, навкругè, навкулáчки, навмèс-
не, навпакè, навперéйми, навпрèсядки, навпростéць, наврÿд,
нáвскáч, нáвскíс, навскосè, навспрáвжки, нáвстіж, навтікачá,
наздогíн, наóсліп, напоготóві, позавчóра, попідтèнню, спід-
лóба;
8) складні прислівники, утворені історично з кількох основ і
прийменника чи без нього: босóніж, воднóсталь, лівóруч, ми-
мовóлі, мимої́здом, мимохíдь, мимохíть, насáмперед, натщé-
серце, нашвидкóрóч, обáбіч, обíруч, очевèдно, повсякчáс, пра-
вóруч, привселþдно, самохíть, стрімголóв, тимчасóво, чим-
дóж, чимрáз;
9) прислівники, утворені поєднанням часток аби-, ані-, де-,
чи-, що-, як- зі словом будь-якої частини мови: абèкуди,
абèяк; аніскíльки, анітелéнь, анітрóхи, анічичèрк, аніÿк;
дедáлі, деíнде, дéколи, дéкуди; чимáло; щовéчора, щогодèни,
щодáлі, щодéнно, щоднÿ, щодóху, щомíсяця, щомóга, що-
найбíльше, щонайдóвше, щонайдóжче, щонайкрáще, що-
наймéнше, щонайшèрше, щонóчі, щопрáвда, щорáз, щорáзу,
щорóку, щосèли, щохвилèни та ін.; якомóга, ÿкось і якóсь (із
різними значеннями), якрáз, якнайбíльше, якнайдóжче, як-
найдóвше та ін.
Примітка. Потрібно відрізняти прислівники, утворені з приймен-
ників або часток і слів різних частин мови (їх п и ш е м о р а з о м),
від прийменників або часток та іменників, прикметників, займенни-
ків, прислівників, що зберігають у реченні свої функції як окремі
частини мови (їх п и ш е м о о к р е м о). Наприклад: Він повернув
62
убік і Хтось ударив спортсмена у бік. Спочатку було слово і З по-

чатку розмови вони зрозуміли вашу думку. Прочитай вірш на-
пам’ять і На пам’ять він подарував мені книжку. Усередині щось
дуже заболіло і Це правило шукай у середині розділу. Хлопці домо-
вилися йти вкупі до міста і У купі піску гралися діти. Зауважую
вам востаннє і Вони постукали в останнє вікно. Ми чуємо це впе-
рше і Зайдемо в перше село. Утім, я не заперечую і У тім спекта-
клі виступав і я. Ми зробили чимало і Чи мало вам допомагали в
житті? Нащо було починати справу? і На що ви натякаєте? Ми
теж виступали на зборах і Він говорив те ж, що і я. Якось уже
воно буде і Як ось і батько на поріг.
2. О к р е м о пишемо:
1) прислівникові сполуки, що складаються із прийменника
та іменника (непохідного або похідного), у яких іменник збе-
рігає конкретне лексичне значення й граматичну форму, особ-
ливо коли між прийменником і поєднаним із ним іменником
можливе означення, виражене прикметником, займенником,
числівником: без вíдома, без жáлþ, без кінцÿ, без кінцÿ-крáю,
без крáю, без лáдó, без лíку, без метè, без нáміру, без путтÿ,
без слíду, без смакó, без сóмніву, без угáву, без упèну, без
чéрги; в (у) зáтишку, в (у) нагорóду, в (у) нóгу, в óбмін, в обрíз,
в (у) пóзику, в (у) цíлості; до бíса, до вподóби, до гóрту, до
дíла, до загèну, до запитáння, до крáю, до крèхти, до ладó, до
лèха, до лицÿ, до мíри, до ногè, до обíду, до остáнку, до пáри,
до пнÿ, до побáчення, до порè, до путтÿ, до рéчі, до рéшти,
до смакó, до смéрті, до снагè, до сьогóдні; за годèни, за днÿ,
за кордóн, за кордóном, за рахóнок, за свíтла; з бóлю, з-за кор-
дóну, з крáю в край, з перелÿку, з рáдості, з розгóну; на бігó,
на бíс, на вагó, на вéсну (але навеснí), на вèбір, на виднотí,
на відмíнно, на вíдчáй, на вікó, на гáмóз, на гóлову, на дèво,
на дозвíллі, на жáль, на злó, на зразóк, на льотó, на мèть,
на ніщó, на óко, на порóки, на прощáння, на рáдість, на рáдо-
щах, на рóку, на самотí, на світáнку, на скакó, на слáву,
на слóво, на смíх, на сóвість, на сóром, на ходó, на шкóду,
на щáстя; над сèлу; не з рукè; ні на грíш; під бóком, під гóру,
під сèлу; по закóну, по змóзі, по знáкó, по прáвді, по сèлі,
63
по сóвісті, по сусíдству, по сóті, по чéрзі, по щèрості; уві

снí; у пóміч, у стокрáт; чéрез сèлу, як трéба;
2) словосполучення, що мають значення прислівників і
складаються з двох іменників (зрідка — займенників, числів-
ників) та одного або двох прийменників: від рáнку до вéчора,
день у дéнь, з бóку на бíк, з дня на дéнь, одèн в одèн, раз у рáз,
рік у рíк, сам на сáм, час від чáсу;
3) словосполучення, що виконують у реченні функцію
прислівника і утворені з узгоджуваного прикметника (числів-
ника, займенника) та іменника: дрóгого дня, тéмної нóчі, тим
рáзом, тим чáсом;
4) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі
збірним числівником: по двóє, по трóє, по чéтверо.
1) прислівники, утворені від прикметників і займенників
за допомогою прийменника-префікса по- і суфіксів -ому або -и:
по-бáтьківському, по-бойовóму, по-брáтньому, по-господáр-
ському, по-íншому, по-козáцькому, по-нáшому, по-свóєму, по-
сусíдському, по-украї́нському, по-христиÿнському; по-бáтьків-
ськи, по-братéрськи, по-господáрськи, по-лþдськи, по-сусíд-
ськи, по-украї́нськи; по-зáячи, по-ведмéжи; також по-латèні.
Примітка 1. У прислівниках такого зразка, утворених від складних
прикметників, що їх пишемо з дефісом, дефіс ставимо тільки після
по: по-соціалдемократèчному, по-генералгубернáторському.
Примітка 2. Прийменник по пишемо окремо від форми місцевого
відмінка іменника батько: по бáтькові;
2) прислівники, утворені за допомогою прийменника-пре-

фікса по- від порядкових числівників: по-пéрше, по-дрóге, по-
трéтє та ін.;
3) неозначені прислівники, що мають у своєму складі част-
ки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-дé, будь-
колè, будь-кудè; колè-будь, кудè-будь; де-нéбудь, колè-нéбудь,
кудè-нéбудь, як-нéбудь; кáзна-де, кáзна-колè; абè-то, дéсь-
то, тáк-то; хтóзна-де, хтóзна-як;
4) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вря-
дè-годè, десь-íнде, десь-íнколи, сяк-тáк та ін.;
64
5) складні прислівники, утворені повторенням слова або

основи без службових слів чи зі службовими словами між ни-
ми: далéко-далéко, лéдве-лéдве, ось-óсь, тúхо-тúхо; будь-що-
бóдь, віч-нá-віч, всьогó-нá-всього, де-не-дé, колè-не-колè, пліч-
ó-пліч, хоч-не-хóч, як-не-ÿк;
6) прислівники термінологічного характеру за традицією:
де-фáкто, де-þре.
§ 42. Ïðèéìåííèêè
1) складні прийменники, утворені сполученням одного або
двох (іноді трьох) прийменників зі словом будь-якої частини
мови: внáслідок (унáслідок), вподóвж (уподóвж), впродóвж
(упродóвж), зáмість, навздогíн, навкóло, навперéйми, назýст-
річ, напередóдні, наприкінцí, повздóвж;
2) складні прийменники, утворені з двох і більше простих
прийменників: зáдля, зарáди, окрíм, пóза, помíж, пóнад, по-
перéд, пóпри, посéрéд, прóміж.
2. З д е ф і с о м пишемо складні прийменники, утворені з
простих прийменників з, із та інших прийменників: з-за (íз-за),
з-над, з-пéред, з-під (із-пíд), з-пóза, з-пóміж, з-пóнад, з-пóпід,
з-пóсеред, з-прóміж.
3. О к р е м о пишемо складені прийменники у (в) рáзі, під
кінéць, під чáс.
§ 43. Ñïîëó÷íèêè
1. Р а з о м пишемо складні сполучники, утворені внаслі-
док поєднання повнозначних чи службових слів із частками
або прийменниками: анíж, затé, мóвби, нáчеб, нáчебто, немóв,
немóвби, немóвбито, ненáче, ненáчебто, нíби, нíбито, ніж,
óтже, отóж, причóму, протé, сéбто, тóбто, цéбто, щоб,
якбè, якщó.
Примітка. Складні сполучники затé, протé, щоб, якбè, якщó тре-
ба відрізняти від спільнозвучних займенників (те, що) та прислів-
65
ника (як), що їх пишуть із простими прийменниками за, про та част-

кою би (б) окремо. Сполучники зате, проте можна замінити одним
із протиставних сполучників (а, але, однак), тоді як прийменники
за, про та вказівний займенник те — не можна. Наприклад: Хоч не за-
став Івана вдома, зате пройшовся і За те оповідання його похвалили.
Сполучник щоб відрізняється від займенника що із часткою б тим,
що на займенник що виразно падає логічний наголос. Наприклад:
Він сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо відрізняються від спільнозвучного з ними
прислівника як із часткою би та займенником що тим, що вони по-
єднують частини у складному реченні, а на прислівник як завжди
падає логічний наголос. Наприклад: Якби тут був мій товариш, я
був би щасливий і Як би краще виконати це завдання! Якщо хочеш,
допоможу тобі і Як що трапиться, нарікай на себе.
1) сполучники із частками би (б), же (ж): колè б, колè б
то, хóч би, хочá б; абó ж, аджé ж, алé ж, бо ж, óтже ж;
2) складені сполучники: дармá що, для тóго щоб, затèм
що, затèм щоб, зважáючи на те що, з óгляду на те що, не-
зважáючи (невважáючи) на те що, пóпри те що, до тóго як,
пíсля тóго як, та й, так що, тимчáсом як, тодí як, томó що,
чéрез те що та ін.
3. З д е ф і с о м пишемо сполучники отóж-то, тèм-то,
тíльки-но, томý-то.
§ 44. ×àñòêè
Частки пишемо окремо, а ті, що стали частиною іншого
слова, — разом і з дефісом.
1) частку не з дієсловами: не ї́сти, не мóже, не бáчити, не
пúти;
2) частку не з дієприкметниками, що виконують функцію
присудка, з дієслівними формами на -но, -то в ролі головного
члена односкладного речення та з дієприслівниками: Праця
не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлогу
не вимито; Дивитися, не підходячи близько; Робити не по-
спішаючи;
66
3) частку не з дієприкметниками, якщо вони мають пояс-

нювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засадже-
на квітами; Я відклав ще не дописаний лист;
4) частку не зі словом, з яким вона не становить єдиного
поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина
творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить
зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а
бажання;
5) частку не з прикметниками у функції присудка, якщо
вона заперечує ознаку, виражену ними: Ця річка не широка
(заперечення), але Ця неширока річка впадає в Дніпро (єдине
поняття).
Примітка. Якщо між не і прикметниковим присудком за змістом
речення можливе є (був, булá та ін.), частку не потрібно писати
окремо. Якщо зв’язка на цьому місці порушує зміст, частку не тре-
ба писати разом: Цей будинок не старий (не є старий), але Цей бу-
динок (є) нестарий (‘відносно недавно збудований’);
6) частку не з прикметником, що має пояснювальний за-

йменник або прислівник із часткою ні, а також із прикметни-
ком, перед яким стоять слова аж ніÿк, зóвсім, нітрóхи: Ні до
чого не здатна людина; Аж ніяк не приємні спогади; Зовсім
не великі обов’язки; Нітрохи не цікава лекція;
7) частку не з підсилювальними прислівниками та незмі-
нюваними присудковими словами, а також зі словами, що їх
пишемо з дефісом: не дóже, не зóвсім, не цілкóм, не від тóго,
не дóсить, не мóжна, не трéба; розмовлÿють не по-нáшому;
8) частку ні, переважно повторювану, уживану для запе-
речення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стій-
ких словосполученнях без дієслова: ні живèй ні мéртвий, ні
крóку дáлі, ні на мáкове зéрнó, ні пáва ні ґáва, ні рèба ні
м’ÿсо, ні сé ні тé, ні сюдè ні тудè, ні тáк ні сÿк;
9) частку ні з формами непрямих відмінків займенників,
якщо між ними є прийменник: ні в кóго, ні в ÿкому, ні до кóго,
ні з кèм, ні до чóго, ні зá що і ні за щó (з різними значеннями),
ні нá що і ні на щó (з різними значеннями), ні на ÿкому;
67
10) частку що, яка входить до складених сполучників,

прислівників та інших часток: дармá що, затúм що, тíльки
що, пóки що, хібá що, щó ж до;
11) частку то в експресивних сполученнях що то за, що
то, чи то, які виконують функцію підсилювальних часток;
12) частку би (б), за допомогою якої утворено форму
умовного способу дієслова: зайшóв би, пішлá б, ходúло б,
співáли б;
13) частку же (ж), що виконує видільну роль у реченні:
Він же видатний письменник; Ходи ж зі мною;
14) частку то, що має у складі речення значення вказівності
або визначальності: Нащо то одній людині стільки грошей?
1) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі слів, на-
лежних до будь-якої частини мови: абèщо, абèяк; аніскíльки,
анітрóхи, аніÿк; дедáлі, дéколи, дéкотрий, дéщо; чималéнь-
кий, чимáло; щовéчора, щогодèни, щодéнник, щоднÿ, щодобè,
щодóху, щонайкрáщий, щопрáвда, щорáзу, щосèли; якнай-
швèдше, якомóга та ін.;
2) частки би (б), то, що у складі сполучників немóвби,
нíби, щоб, якбè; немóвбито, нíбито; абóщо, якщó (див. ще
§ 43) і частку же (ж) у складі стверджувальних часток авжéж,
аÿкже, атóж;
3) -ся (-сь) (із походження — відзайменникова частка) у
зворотних дієсловах: вмúвся (вмивсь), одягнóвся (одягнóвсь), на-
ї́вся (наї́всь);
4) -сь (із походження — відзайменникова частка) у складі
займенників і прислівників: котрáсь, котрèйсь, котрéсь, хтось,
щось, якáсь, якèйсь, якéсь; десь, звíдкись, колúсь, кудèсь, ÿкось;
5) частку не, коли вона вжита на початку слова будь-якої
частини мови як префікс, тобто якщо слово без цієї частки не
вживане: невíльник, негóда, недóга, нéжить, немовлÿ, ненá-
висть, нéук; незлічéнний, невпèнний, невсипóщий, негáйний,
ненáвисний, ненастáнний, непохèтний, нестÿмний; невóли-
ти, нездужати (‘хворіти’), незчóтися, ненáвидіти, непокóї-
тися (‘хвилюватися’), неслáвити (‘ганьбити’), нестÿмитися,
68
нéхтувати; невдóвзі, невèнно, невпèнно, незабáром, непорóшно,

непохúтно, несамовèто. Лише деякі з названих дієслів залеж-
но від їхнього значення із часткою не пишемо окремо: не
здóжати (‘не змогти’), не слáвити (‘не прославляти’);
6) частку не у складі префікса недо-, що вказує на непов-
ний вияв дії, стану або якості: недобачáти, недоїдáти, недо-
лþблювати, недочувáти; недовèконаний, недодéржаний, не-
дозрíлий, недокáзаний, недооцíнений, недопèсаний, недочó-
тий; недóбиток, недóїдок, недокрíв’я, недóліток, недорíд,
недóук.
Якщо частку не вжито для заперечення дії, вираженої діє-
словом із префіксом до, то її пишемо з таким дієсловом окре-
мо, наприклад: Він недочувáє і Він не дочýв моїх слів;
7) частку не з іменниками, прикметниками, займенниками
та прислівниками, якщо вони разом означають єдине поняття:
невмíння, невóля, неврожáй, недóля, непрáвда, несподíванка;
небалакóчий, невдáлий, невесéлий, невчéний, недóбрий, не-
збагнéнний, немалèй, неписьмéнний, несмілèвий; неабèхто,
неабèякий; невдогáд, невжé, невпáм’ятку, невтямкè, негáда-
но, недалéко, недармá, недóрно, нéхотя; а також із приймен-
никами (незважáючи на.., невважáючи на...) та сполучниками
(немóв, ненáче, ненáчебто);
8) частку не з дієприкметником, якщо він є означенням до
іменника і не має своїх пояснювальних слів: незакíнчена
прáця, нез’ясóвані питáння, непрочúтаний текст, неспрос-
тóвані факти, незабýті імена;
9) частку ні із займенниками та прислівниками: ніхтó
(нікóго), нічèй (нічиї́м), ніщó (нічóго), ніÿкий (ніÿкому); нíде і
нідé, нізáщо, нізвíдки, нізвідкілÿ, нíколи і нікóли, нíкуди і
нікýди, нінáщо, ніскíльки, нітрóхи, нíяк і ніÿк.
1) частки -бо, -но, -от, -то, -таки, коли вони виділяють
значення окремого слова: ідè-бо; давáй-но; тíльки-но; так-
óт, як-óт; отакèй-то, стíльки-то, тèм-то, ÿкось-то; важ-
кèй-такè, усé-такè, дістáв-такè, так-такè.
69
Примітка 1. Якщо між цими частками та словом, до якого їх при-

єднують, стоїть інша частка, усі троє слів пишемо окремо: ідè ж бо;
тíльки ж но (повідомили); скíльки ж то (написано); чèм би то
(втішити); усé ж таки (домовилися).
Примітка 2. Частку таки пишемо окремо від тих слів, яких вона
стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга;
2) частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- із

займенниками і прислівниками: будь-хтó, будь-якèй, будь-де,
будь-колè; колè-будь, що-будь; хто-нéбудь, чий-нéбудь, кудú-
нéбудь; кáзна-комý, кáзна-де; хтóзна-якúй; хтóзна-колú, бóз-
на-чий, бóзна-як;
3) частку не з власними назвами: не-Єврóпа, але із загаль-
ними назвами — разом: неістóта, нелюдúна, неосóба.
ÓÆÈÂÀÍÍß ÂÅËÈÊÎ¯ ÁÓÊÂÈ

§ 45. Âåëèêà áóêâà íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ
З великої букви пишемо:
1. Перше слово, яким починається текст:
Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця
(Григір Тютюнник).
2. Перше слово в реченні:
1) після крапки:
Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним.
Хто від кого назву перейняв, ніхто не знав (М. Трублаїні);
2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли вони
закінчують попереднє речення:
Х-ху, натомився! Аж рука заніміла. Ніколи не думав, що
так важко їх писати, оці щоденники (А. Дімаров).
3. Переважно перше слово у віршованих строфах незалеж-
но від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка:
Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі (М. Вінграновський).
70
Óæèâàííÿ âåëèêî¿ áóêâè
Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять

у середині його для позначення переривчастості мови, перше слово
пишемо з малої букви:
— Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен...
(М. Коцюбинський);
Тихо в хаті стало;
Тільки наймичка шептала:
«Мати... мати... мати...» (Т. Шевченко).
Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки
стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова автора) пи-
шемо з малої букви:
— Так тому й буть! — усі гукнули (Л. Глібов);
— Що з тобою? — допитувалась Маланка (М. Коцюбинський);
Я не Ганна, не наймичка,
Я... — та й оніміла (Т. Шевченко).
Примітка 3. Іноді після знака питання (знака оклику), що стоїть
у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації, пи-
шемо малу букву:
Раптом він чує над собою: Остапе! Остапе! це ти? живий?
Сонце! сонце! — на гори й долини, —
Сонце! сонце! — на води й поля.
Хай живе в вільній праці людини
України земля! (П. Тичина).
§ 46. Âåëèêà áóêâà ó çâåðòàííÿõ ³ ðåìàðêàõ

З великої букви пишемо:
1. Перше слово після знака оклику, яким відокремлене
звертання: Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш
(Т. Шевченко).
2. Перше слово після знака оклику, що стоїть після вигуку
або окличного слова, ужитих на початку речення:
— Агов! Де ти? (В. Нестайко).
Примітка. Якщо вигук стоїть у середині речення, то наступне сло-
во пишемо з малої букви: Ждемо день і другий — гай-гай! — немає
Тетяни (С. Васильченко).
71
3. Ремарки-фрази (подані в дужках), що вказують на став-

лення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:
— Ну, ось ви бачили в цій, по-моєму, талановитій, блиску-
чій доповіді, що він справді дійшов висновків — глибоких, ори-
гінальних, талановитих і, безперечно, високоцінних для нас.
(У залі гучні, захоплені оплески.) (М. Івченко).
З великої букви пишемо й інші ремарки та посилання, узя-
ті в дужки, що стоять після закінченого речення:
[Павлина:] Прощайте! (Вийшла.) (І. Карпенко-Карий).
§ 47. Âåëèêà òà ìàëà áóêâè â ðóáðèêàõ

1. З великої букви пишемо перше слово рубрик тексту,
якщо кожна рубрика закінчується крапкою:
Стаття 1. Поняття громадського об’єднання
1. Громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фі-
зичних осіб і/або юридичних осіб приватного права для здійс-
нення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зок-
рема, економічних, соціальних, культурних, екологічних інте-
ресів.
2. Громадське об’єднання за організаційно-правовою фор-
мою утворюється як громадська організація або громадська
спілка (з документа).
2. З малої букви пишемо перше слово рубрик, якщо вони
відокремлені одна від одної крапкою з комою або комою:
Основні засоби — це ресурс підприємства, і завдання ме-
неджерів — досягти найбільшої ефективності його викорис-
тання. На шляху вирішення цієї проблеми вони мають здійс-
нити такі заходи:
— оцінити ефективність використання основних засобів
у звітному періоді;
— провести порівняльний аналіз показників ефективності
звітного періоду з попередніми показниками;
— виявити проблемні питання, резерви підвищення вико-
ристання основних засобів на підприємстві (з навчальної лі-
тератури).
72
3. З малої букви пишемо перше слово рубрик, поданих

після арабських цифр або після букв із круглими дужками
(див. § 168, п. 1):
Тактичними завданнями державної політики розвитку
фінансового ринку України є:
1) розробка єдиних функцій управління для багатьох дер-
жавних органів, що регулюють фінансовий ринок;
2) створення жорсткої регулятивної інфраструктури
ринку та її правової бази як способу обмеження ризиків інвес-
торів;
3) закріплення в правовій базі фінансового ринку заходів
щодо відповідальності за невиконання встановлених правил
(з наукової літератури).
§ 48. Âåëèêà áóêâà ï³ñëÿ äâîêðàïêè,

íà ïî÷àòêó ïðÿìî¿ ìîâè, öèòàòè
1. З великої букви пишемо перше слово після двокрапки:
а) коли це початок прямої мови:
Горлиця питає: «Чи, може, хто гніздечко зруйнував?»
(Л. Глібов); Пішла. А серце моє кричало: «Вернись, вернись, я
все прощу!» (Д. Павличко);
б) коли цитату подано після слів автора як пряму мову, що
пов’язана зі словами автора без сполучника й наведена на по-
чатку речення:
— Прочитаю вам слова видатного польського письменни-
ка Жеромського: «Добути з голої землі щось, таке таємниче,
таке чудесне своєю будовою, своїм життям і смертю, як ко-
лос пшениці, хіба це не означає бути співтворцем дива?»
(М. Стельмах).
Примітка. Коли ж цитата входить до складу речення як його час-
тина або наведена із середини речення, то вона переважно почина-
ється з малої букви: Як писала автор цих рядків ще двадцятилітнім
дівчиськом, «за століттям засунуться ковані брами і брязнуть у
воду ключі» (О. Забужко).
73
2. З великої букви пишемо початкове слово постанови,

протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини:
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів Украї-
ни від 23 квітня 2014 р. № 117 «Про здійснення попередньої
оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бю-
джетні кошти» зміни, що додаються (з документа).
§ 49. Âëàñí³ ³ìåíà ëþäåé, ì³ôîëîã³÷íèõ îñ³á,

êëè÷êè òâàðèí
1. З великої букви пишемо власні імена людей, по батько-
ві, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Володèмир Івáнович Вер-
нáдський, Дніпрóва Чáйка (Людмèла Василéвська-Берéзіна),
Ю́рій Клен (Óсвальд Бóргардт), Івáн Петрóвич Котлярéвсь-
кий, Лéся Украї́нка (Ларèса Петрíвна Кóсач), Маркó Вовчóк
(Марíя Олексáндрівна Вілíнська); Клíрик Острóзький, Нéстор
Літопèсець, також: Каменÿр (про Івана Франка), Кобзáр (про
Тараса Шевченка) та ін.
У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пи-
шуть із дефісом, кожну частину починаємо з великої букви:
Квíтка-Основ’ÿненко, Нечóй-Левèцький, Жан-Жáк, Зинóвій-
Богдáн.
2. Службові слова (артиклі, прийменники та ін.) у складі
прізвищ та імен іншомовного походження пишемо з малої
букви: Абд ель Керíм, Бретóн де лос Еррéрос, Варнгóген фон
Éнзе, Жáнна д’Арк, Леонáрдо да Вíнчі, Лþдвіг ван Бетхóвен,
Нур ад Дін, але за традицією Ван Гог, Д’Аламбéр, Ель Грéко.
Про правопис службових слів, ужитих перед прізвищем,
див. § 146, п. 1.4.
3. Китайські й корейські прізвища та імена пишемо з ве-
ликої букви: Сі Цзіньпíн, Ван Мен, Лі Чжаодáо, Пак Вансó,
Чхве Чхвівóн, Пан Гімóн.
4. У в’єтнамських, м’янмських, індонезійських, тайських і
японських прізвищах та іменах усі складники пишемо з вели-
74
кої букви: То Хоáй, Нгуéн Зу, Він М’їн, Джóко Відóдо, Акáт
Дамкéнг, Сíндзо Áбе.
Примітка. Про правопис арабських, перських, тюрських імен з
компонентами бей, заде, огли, паша див. § 146, п. 3. 4.
5. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами,

пишемо з малої букви: донжуáн, ловелáс, мéнтор, меценáт,
робінзóн, брáунінг (пістолет), галіфé (штани), дèзель (двигун),
макінтóш (плащ), максèм (кулемет), рентгéн (апарат). Так
само пишемо загальні назви, утворені від власних імен (прі-
звищ): франкознáвець, шевченкіáна, бонапартèзм.
Прізвища людей, уживані в загальному значенні, які не
втратили свого індивідуального характеру (не стали загаль-
ними назвами), пишемо з великої букви: Ці хлопці в коман-
ді — нові Блохіни і Шевченки (з газети).
Якщо ж прізвища (імена) вжито зневажливо, їх пишемо
з малої букви: азéфи, квíслінги.
6. Назви народів, племен, а також людей за національною
ознакою або за місцем проживання пишемо з малої букви:
арáби, африкáнці, латиноамерикáнці; ацтéки, ірокéзи, полÿ-
ни; білорóска, запорíжці, латèш, украї́́нка, францóз; киÿни,
львів’ÿни.
7. З великої букви пишемо власні назви, які стосуються:
1) релігії: Ісóс Христóс, Брáхма, Бóдда, Магомéт.
Примітка. Про інші назви, пов’язані з релігією, див. § 53;
2) міфологічних істот і божеств: Антéй, Аполлóн, Афíна,

Ахіллéс, Венéра, Мóлóх.
Примітка 1. Родові назви, які стосуються міфології та релігії, пи-
шемо з малої букви: áнгел, архáнгел, дéмон, лісовèк, мóза, нíмфа,
русáлка, титáн, фавн, фéя.
Примітка 2. Власні міфологічні назви, що перетворилися на за-
гальні або вживаються в переносному значенні, пишемо з малої бу-
кви: молох війни; На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси;
3) дійових осіб у байках, казках, драматичних творах тощо:

Вóрон, Зáєць, Лисèця, Осéл, Щóка; Лісовèк, Мáвка, Перелéс-
75
ник; Дід Морóз, Котигорóшко, Червóна Шáпочка; Будÿк,

Троÿнда, Хліб.
Примітка. Якщо назви персонажів із казок, творів для дітей та ін.
вжиті як загальні, їх пишемо з малої букви: бáба-ягá, дід-морóз,
івáн-покивáн.
8. З великої букви пишемо клички свійських тварин, а та-

кож приручених або дресированих звірів і птахів: Сіркó (со-
бака); Сніжèнка (кішка); Гнідкó, Стрілá (коні); Круторóгий,
Сèвий (воли); Зíрка, Лèска (корови); Рáві, Шáші (слони); Крá-
сень, Фараóн (папуги) та ін.
Примітка. Власні назви, вжиті як назви видів тварин, пишемо з
малої букви: На подвір’ї гралися мурчики.
9. З великої букви пишемо:

1) прикметники, утворені від власних назв за допомогою
суфіксів -ів, -ов-(-а), -ов-(-е), -ев-(-е), -їв, -єв-(-а), -єв-(-е),
-ин, -ин-(-а), -ин-(-е), -їн, -їн-(-а), -їн-(-е), якщо вони означа-
ють належність чогось певній особі: Андрíєві книжкè, Грін-
чéнків словнèк, Зéвсова коліснèця, Марíїн лист, Малèшкова
метáфора, Рафаéлева «Мадонна», Тичèнине слóво, Шевчéн-
кові поéзії;
2) прикметники, що входять до складених власних назв
людей як імена-характеристики: Володèмир Велèкий, Всéво-
лод Велèке Гніздó, Данèло Гáлицький, Карл Смілèвий, Кос-
тянтèн Багрянорóдний, Костянтèн Острóзький, Рíчард Лé-
вове Сéрце, Ярослáв Мóдрий;
3) прикметники, утворені від іменників — власних назв,
якщо вони входять до словосполучення зі значенням «імені
когось», «пам’яті когось»: Нóбелівська прéмія, Франкíвська кім-
нáта, Шевчéнківська прéмія, Потебнÿнські читáння, Коро-
лíвський Шекспíрівський теáтр (в Англії).
Примітка. З малої букви пишемо присвійні прикметники, утворені
від власних особових назв:
1) за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -інськ- (-їнськ-): баль-
зáківські традèції, ґалаґáнівська садèба, довжéнківські фíльми,
франкíвські сонéти, шевчéнківський стиль, прèшвінська прóза;
76
2) якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполу-

чень або наукових термінів: áвгієві стáйні, ахіллéсова п’ятá, гóрдіїв
вóзол, дамóклів меч, прокрóстове лóже, þдині срібнякè; архімéдова
спірáль, базéдова хворóба, бертолéтова сіль, вíттова хворóба,
гáйморова порожнèна, піфагóрова теорéма.
§ 50. Ãåîãðàô³÷í³
òà àäì³í³ñòðàòèâíî-òåðèòîð³àëüí³ íàçâè
1. З великої букви пишемо географічні власні назви (неза-
лежно від кількості їхніх складників), крім службових слів
і родових назв (затóка, мис, мóре, óстрів, пік, хребéт тощо):
Áзія, Азóвське мóре, Антарктèда, Балкáнський півóстрів, Во-
лодèмир-Волèнський, горá Говéрла, Євразíйський степ, Кавкá-
зький хребéт, протóка Лаперóза, Малоазíйське нагíр’я, Новá
Зелáндія, Панáмський перешèйок, Пéрська затóка, Півнíчний
пóлюс, óзеро Свíтязь, пік Шевчéнка.
Примітка. Коли означуване слово, що входить до географічної на-
зви, не є родовим найменуванням, то його пишемо з великої букви:
Бíла Цéрква (місто), Біловéзька Пóща (заповідник), Булóнський Ліс
(парк), Вогнянá Землÿ (архіпелаг), Золотèй Ріг (затока), Єлисéйські
Полÿ (вулиця в Парижі).
2. Так само з великої букви пишемо складники географіч-

них назв, що називають титули, посади, фах тощо: мис Ка-
пітáна Джéральда, островè Королéви Шарлóтти, вóлиця Ака-
дéміка Заболóтного. З великої букви пишемо також назви зі
словом святий: затóка Святóго Лаврéнтія, островè Святóї
Трíйці.
Примітка. Службові слова (артиклі, прийменники та ін.) у складі
географічних назв пишемо з малої букви й відокремлюємо дефісом:
Булóнь-сюр-Мер, Па-де-Калé, Порт-о-Прéнс, Рíо-де-Жанéйро, Фон-
тéн-сюр-Рон, Фрáнкфурт-на-Мáйні.
3. Службові слова, що стоять на початку іншомовних гео-

графічних назв, пишемо з великої букви і відокремлюємо де-
фісом: Де-Брейнé, Ла-Мáнш (протоки), Ле-Крезó, Лос-Áндже-
лес (міста), Лос-Фрáйлес (острови).
77
4. З великої букви пишемо початкові частини Сан-, Санкт-,

Санта-, Сен-, Сент- (що означають ‘святий’): Сан-Францèс-
ко, Санкт-Петербóрг, Сáнта-Бáрбара, Сен-Лó, Сент-Джóнс
(міста).
Примітка. В іншомовних складних географічних назвах, у яких
використано дефіс, з великої букви пишемо й родові позначення:
Іссèк-Куль (куль — ‘озеро’), Муþн-Кум (кум — ‘пісок’), Рíо-Нéгро
(ріо — ‘річка’), Хáра-Нур (нур — ‘озеро’), але: Алатáу, Дихтáу,
Амудар’ÿ, Сирдар’ÿ.
5. Якщо ж складник такої назви увійшов в українську мову

як загальна родова назва, то її пишемо з малої букви: Бéрклі-
сквер, Варáнгер-фіóрд. Так само з малої букви пишемо й родові
позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, бульварів:
Мічигáн-авенþ (авеню — ‘вулиця’), Óнтер-ден-Лíнден-штрáсе
(штрасе — ‘вулиця’), Я́коб-Кáйзер-плац (плац — ‘площа’).
Примітка. Географічні назви, ужиті в переносному значенні, збері-
гають написання з великої букви: Версáль (у значенні ‘Версальсь-
кий мир’), Кáнни (у значенні ‘оточення та розгром’), Мþнхен
(у значенні ‘Мюнхенська угода 1938 р.’), Парнáс (у значенні ‘світ
поезії’), Седáн (у значенні ‘воєнний розгром’).
6. Назви держав пишемо з великої букви. Якщо назва дер-

жави чи автономної республіки складається з кількох слів,
то всі слова пишемо з великої букви: Автонóмна Респóбліка
Крим, Арáбська Респóбліка Єгèпет, Китáйська Нарóдна Рес-
пóбліка, Князíвство Монáко, Королíвство Бахрéйн, Респóбліка
Болгáрія, Респóбліка Корéя, Румóнія, Соціалістèчна Респóб-
ліка В’єтнáм, Сполóчені Штáти Амéрики, Угóрщина, Украї́-
на, Францóзька Респóбліка.
Примітка. У неофіційних і образних назвах держав, територій, об-
ластей, місцевостей, міст, рік тощо з великої букви пишемо перше
(або єдине) слово, а також власні назви: Піднебéсна імпéрія, або
Піднебéсна (імператорський Китай), Тумáнний Альбіóн (Англія),
Вíчне мíсто (Рим), Золотовéрхий (Київ), Славóтич (Дніпро), За-
кавкáззя, Буковèна, Вíнниччина, Наддніпрÿнщина, Покóття, Полíс-
ся, Приазóв’я, Слобожáнщина.
78
7. У назвах груп або союзів держав усі слова, крім родо-

вих назв, пишемо з великої букви: Антáнта, Балкáнські краї́-
ни, Скандинáвські краї́ни, Трої́стий соþз.
8. У назвах адміністративно-територіальних одиниць (ав-
тономних областей та округів, а також країв, областей, райо-
нів, сільрад тощо) з великої букви пишемо перше слово (або
частини складного слова): Гíрсько-Бадахшáнська автонóмна
óбласть, Баянгóл-Монгóльський автонóмний óкруг, Кóшиць-
кий край, Волèнська óбласть, Рожèщенський райóн, Ново-
млèнівська сільрáда.
Це правило поширене й на старі назви країн та одини-
ці старого адміністративно-територіального поділу: Бíрма,
Пéрсія, Прóссія; Бéрегівський óкруг, Вíтебське воєвóдство,
Лóхвицький повíт, Черкáське старóство.
9. У назвах адміністративно-територіальних одиниць за-
рубіжних держав з великої букви пишемо всі слова, крім тих,
що позначають родові поняття: департáмент Аверóн (Фран-
ція), землÿ Нèжня Саксóнія (Німеччина), óбласть П’ємóнт
(Італія), префектóра Тоÿма (Японія), штат Техáс (США).
10. Назви сторін світу: зáхід, пíвдень, пíвніч, схід, норд-
óст, півдéнний зáхід — звичайно пишемо з малої букви. Якщо
ці назви вжито на означення країн, народів, регіонів, тоді їх
пишемо з великої букви: Далéкий Схід, Зáхідна Украї́на,
краї́ни Зáходу, нарóди Пíвночі, Півдéнне Полíсся, Півнíчна Бу-
ковèна.
11. Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), май-
данів (площ), парків, шляхів (залізничних, морських і т. ін.),
каналів, течій (морських) тощо пишемо з великої букви, а їхні
родові найменування — з малої: Андрíївський узвíз, бульвáр
Тарáса Шевчéнка, вóлиця 295-ї Херсóнської Дивíзії, Музéйний
провóлок, Львíвська плóща, майдáн Незалéжності, Стрèйсь-
кий парк, Житóмирська автострáда, Придніпрóвська за-
лізнèця, Півнíчний морськèй шлях, течіÿ Куросíо.
Якщо в назвах вулиць, проспектів тощо слова брід, вал,
ворóта, міст, шлях, яр і т. ін. уже не сприймаються як родові
позначення і вони стали частиною власної назви, то їх пишемо
79
з великої букви: Бóричів Тік, Дóбрий Шлях, Козèний Брід,

Ярослáвів Вал.
12. Утворені від географічних найменувань назви тварин,
птахів, страв, напоїв, тканин тощо пишемо з малої букви:
бостóн (тканина), йоркшèр (порода свиней), мадéра (сорт ви-
на), саÿни (напій), сенбернáр (порода собак), симентáлка (по-
рода корів), токáй (сорт вина) і т. ін.
13. У назвах вокзалів, залізничних станцій, портів, при-
станей тощо всі слова, крім родових назв, пишемо з великої
букви: Приміськèй вокзáл, стáнція Устèнівка, порт Óльвія,
прèстань Ржèщів (на Дніпрі).
Примітка. Якщо найменування підрозділів залізниць складаються з
двох слів, їх пишемо з великої букви: Півдéнно-Кавкáзька залізнèця.
14. Назви аеропортів, станцій метро, зупинок наземного

міського транспорту беремо в лапки. З великої букви пишемо
перше (або єдине) слово таких назв, а також ті слова, які пи-
шуть з великої букви у складі цих топонімів: аеропорти
«Борèспіль», «Кèїв»; станції метро «Академмістéчко», «По-
штóва плóща», «Сирéць», «Університéт», «Червóний Хóтір»;
зупинки «Вóлиця Обсерватóрна», «Каравáєві Дáчі», «Львíвсь-
ка плóща», «Мотоциклéтний завóд», «Шкóла».
§ 51. Àñòðîíîì³÷í³ íàçâè

У назвах небесних тіл, сузір’їв, галактик усі слова, крім
родових найменувань (зорÿ, сузíр’я, планéта, галáктика) і
порядкових позначень яскравості світил (áльфа, бéта, гáмма
тощо), пишемо з великої букви: зорÿ Альтаї́р, сузíр’я Велè-
кого Пса, Марс, Сатóрн, Юпíтер, галáктика Велèка Магел-
лáнова Хмáра, áльфа Малóї Ведмéдиці, бéта Терезíв. Так само
пишемо народні назви зоряних скупчень, сузір’їв і галактик:
Квóчка, Велèкий Віз, Пáсіка, Чумáцький Шлях та ін.
Примітка. Слова землÿ, мíсяць, сóнце пишемо з великої букви, коли
вони вжиті як астрономічні назви: Навколо Сонця обертається Зем-
ля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробíток землí, схід сóнця.
80
§ 52. Íàçâè ³ñòîðè÷íèõ ïîä³é, åïîõ,

êàëåíäàðíèõ ïåð³îä³â ³ ñâÿò, ñóñï³ëüíèõ çàõîä³â
1. У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і
свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні
назви: Велèка францóзька револþція, Версáльський мèрний
дóговíр, Колії́вщина, Львíвське збрóйне повстáння 1848 р., Па-
рèзька комóна, Семирíчна війнá; епóха Барóко (але стиль
барóко), епóха Відрóдження, Ренесáнс; День учèтеля, День
пáм’яті та примèрення, Новèй рік, 1 Трáвня.
2. Так само пишемо назви політичних, культурних, спор-
тивних та інших заходів міжнародного або загальнодержав-
ного значення: Марш мèру, Міжнарóдний рік дитèни; Сві-
товèй конгрéс украї́нців, Всеукраї́нська педагогíчна конферéн-
ція, Бíла олімпіáда, Кóбок УЄФА (футбол), Олімпíйські íгри.
Назви інших регулярних заходів, що не мають офіційного ха-
рактеру, пишемо з малої букви: день інформáції, санітáрний
день, субóтник, недíльник.
Примітка 1. У назвах державних свят України з великої букви пи-
шемо всі слова: День Конститóції Украї́ни, День Незалéжності
Украї́ни, День Собóрності Украї́ни.
Примітка 2. У назвах історичних подій із другим прикметником,
що походить від географічної назви, де використано дефіс, або від
двох географічних назв, велику букву пишемо в обох частинах:
Брест-Литóвський мèрний дóговір (від Брест-Литóвськ), Брéттон-
Вóдська конферéнція (від Брéттон-Вудс), Я́ссько-Кишинíвська опе-
рáція (від Я́сси і Кишинíв).
Примітка 3. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних пері-
одів тощо, які стали загальними, пишемо з малої букви: грéко-
пéрські вíйни, громадÿнська війнá, хрестóві похóди, антèчний світ,
добá феодалíзму, неолíт, палеолíт, палеозóйська éра, серéдні вікè,
середньовíччя, трипíльська культóра.
§ 53. Íàçâè, ïîâ’ÿçàí³ ç ðåë³ã³ºþ

1. З великої букви пишемо слова Бог, Аллáх, а також імена
Бога: Адонáй, Елохíм, Єгóва, Саваóф; імена богів і богинь у різ-
них народів: Брáхма, Вíшну, Гéба, Даждьбóг, Демéтра, Марс,
81
Перóн. Так само пишемо імена засновників релігій: Бóдда,

Заратóстра, Магомéт; апостолів, пророків, святих у христи-
янстві: Андрíй Первозвáний, Івáн Богослóв, Івáн Хрестèтель,
Микóла Чудотвóрець.
Примітка. Слово бог як найменування богів і богинь політеїстич-
них релігій пишемо з малої букви: богè Стародáвнього Єгèпту, бог
Посейдóн, бог торгíвлі, богèня Гéра .
2. З великої букви пишемо слова: Трíйця, Святá Трíйця, на-

йменування осіб Святої Трійці (Бог Отéць, Бог Син, Бог Дух
Святèй) і слово Богорóдиця; інші найменування Бога (Всевèш-
ній, Госпóдь, Спасèтель, Творéць) і Богородиці (Мáти Бóжа,
Пречèста Дíва, Царèця Небéсна); прикметники, утворені від
слів Бог, Госпóдь (слáва Бóжа, вóля Госпóдня, Бóжий прóмисел).
Примітка 1. Слова апóстол, блажéнний, мóченик, преподóбний,
святèй та ін. пишемо з малої букви: апóстол Матвíй, блажéнна
Феодóра, преподóбний Серафèм Сарóвський, святá великомóчениця
Варвáра, святèй Пантелеймóн, але: Пресвятá Богорóдиця, Святá
Трíйця, собóр Святóго Петрá.
Примітка 2. У церковних і релігійних текстах з великої букви пи-
шемо займенники, вжиті замість слів Бог, Бóжий: Блажен муж, що
боїться Господа, що заповіді Його любить! (Біблія); Нехай свя-
титься ім’я Твоє (Біблія).
Примітка 3. В усталених словосполученнях, які передають емо-
ційну оцінку розмовного спілкування на зразок: бог зна колè (неві-
домо коли), госпóдь з тобóю (вáми) (здивування, заперечення, до-
кір), бог з ним (з тобóю) (знак згоди, примирення, прощення та ін.),
або є емоційними вигуками: бóже, бóже збав, гóсподи, гóсподи
бóже мій, їй-бóгу, слова бог, госпóдь пишемо з малої букви, крім
випадків, коли слова Бóже, Гóсподи є звертанням до Бога.
3. З великої букви пишемо назви релігійних свят і постів, а

також окремих днів, що стосуються цих періодів: Благовíщен-
ня, Велèкдень, Петрá й Павлá, Покрóва, Різдвó; Велèкий піст,
Петрíвка, Пилèпівка, Різдвÿний піст, Спáсівка; Страснèй тèж-
день, Страснá п’ÿтниця.
4. З великої букви і без лапок пишемо назви культових
книг: Бíблія, Євáнгеліє, Новèй Завíт (Заповíт), Псалтèр, Свя-
тé Письмó, Старèй Завíт (Заповíт), Корáн, Тóра.
82
5. З великої букви пишемо перше слово назв церков: Вір-

мéнська апóстольська цéрква, Рèмсько-католèцька цéрква,
Украї́нська грéко-католèцька цéрква, Украї́нська лютерáнсь-
ка цéрква, Украї́нська правослáвна цéрква.
6. Великі букви вживаємо в повних офіційних наймену-
ваннях найвищих церковних посадових осіб: Верхóвний Архи-
єпèскоп, Вселéнський Патріáрх, Католікóс-Патріáрх усіºї
Грóзії, Пáпа Рèмський, Святíйший Патріáрх Кèївський і всіºї
Русè-Украї́ни.
Примітка. Найменування інших церковних звань і посад пишемо з
малої букви: митрополèт Вíнницький і Бáрський, архимандрèт (ар-
хімандрèт), архиєпèскоп (архієпèскоп), пáстор, муллá, імáм, ксьондз.
7. З великої букви пишемо всі слова, крім родових най-

менувань, у назвах монастирів, церков, ікон: Кèєво-Печéрська
лáвра, Михáйлівський Золотовéрхий монастèр, Володèмир-
ський собóр, Кирèлівська цéрква, храм Христá Спасèтеля,
ікóна Мáтері Бóжої Теребовлÿнської.
8. З малої букви пишемо назви церковних служб та їхніх
частин: вечíрня, літургíя, повечíр’я, поліºлей, проскомèдія,
óтреня, хрéсний хід.
§ 54. Íàçâè îðãàí³â âëàäè, óñòàíîâ,

îðãàí³çàö³é, òîâàðèñòâ, ïàðò³é, îá’ºäíàíü,
ï³äïðèºìñòâ, ô³ðì, àãåíòñòâ
1. В офіційних складених назвах органів влади, установ
і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо
перше слово і всі власні назви, що входять до складу цих назв:
Міністéрство освíти і наóки Украї́ни, Рáда Єврóпи, Рáда на-
ціонáльної безпéки та оборóни Украї́ни, Управлíння освíти
Шевчéнківської в мíсті Киºві держáвної адміністрáції, Про-
куратóра мíста Кèєва, Апеляцíйний суд Закарпáтської óблас-
ті, Федерáція незалéжних профспілóк Украї́ни, Збрóйні сèли
Украї́ни, Міжнарóдна асоціáція українíстів, Націонáльний банк
Украї́ни, Меджлíс кримськотатáрського нарóду, Товарèство
винахíдників та раціоналізáторів Украї́ни, Організáція еко-
83
номíчного співробíтництва і рóзвитку, Міжнарóдний валþт-

ний фонд.
Це стосується також і назв державних установ минулого:
Держáвна дóма, Директóрія Украї́нської Нарóдної Респóб-
ліки, Зéмський собóр, Тимчасóвий óряд.
У назвах найвищих органів влади і державних установ
України з великої букви пишемо всі слова: Верхóвна Рáда Ук-
раї́ни, Кабінéт Мінíстрів Украї́ни, Конституцíйний Суд Ук-
раї́ни, Верхóвний Суд.
2. У назвах політичних партій і рухів з великої букви пи-
шемо перше слово (і всі власні назви): Республікáнська пáр-
тія США, Соціáл-демократèчна пáртія Украї́ни, Христиÿнсь-
ко-демократèчний соþз Німéччини.
Назви, що не є офіційними найменуваннями, пишемо з
малої букви: ліберáльна пáртія, пáртія консервáторів, пáртія
мèру, пáртія війнè.
3. У назвах наукових і навчальних закладів, театрів, музе-
їв, колективів тощо перше слово (і всі власні назви) пишемо з
великої букви: Націонáльна акадéмія наóк Украї́ни, Націонáль-
ний університéт «Острóзька акадéмія», Гáрвардський універ-
ситéт, Львíвська серéдня загальноосвíтня шкóла № 51 íмені
Івáна Франкá, Націонáльна бібліотéка Украї́ни íмені В. І. Вер-
нáдського, Кèївський академíчний теáтр ляльóк, Музéй ма-
дáм Тюссó, Меморіáльний будèнок-музéй Дмитрá Яворнèць-
кого, Держáвний ансáмбль нарóдного тáнцю Грóзії. З великої
букви пишемо перше (або єдине) слово скороченої назви: Бу-
дèнок учèтеля (Кèївський міськèй будèнок учèтеля), Літе-
ратóрний музéй (Одéський держáвний літератóрний музéй),
Украї́нський музéй (Націонáльний худóжній музéй Украї́ни).
4. У назвах промислових і торгових підприємств, фінансо-
вих організацій, товариств, фірм, організаційно-правових форм
тощо початкове слово, що є складником цих назв, пишемо з
великої букви. Так само пишемо перше слово взятої в лапки
символічної (умовної) назви та власні назви: Кèївська фáбрика
íграшок, Хáрківський трáкторний завóд, Виробнèче акціо-
84
нéрне товарèство «Поліграфкнèга», Публíчне акціонéрне то-

варèство «Вíнницький універмáг», банк «Півдéнний», Цент-
ра́́льний автовокзáл, Комунáльне підприºмство «Київблаго-
óстрій», Садóве товарèство «Лісовá полÿна», Об’ºднання спів-
мéшканців багатоквартèрних будèнків «Наш дім».
5. У назвах, що складаються із родового найменування і
найменування в лапках, родове найменування пишемо з малої
букви, у найменуванні в лапках з великої букви пишемо пер-
ше (або єдине слово) і власні назви: видавнèцтво «Рáнок»,
готéль «Дніпрó», завóд «Фармáк», кінотеáтр «Кèївська Русь»,
магазèн «Ярослáв», оркéстр «Віртуóзи Кèєва», ресторáн
«Лèбідь», спортèвний клуб «Сóкіл», фíрма «Íмідж».
Примітка 1. Назви іноземних компаній, фірм тощо звичайно пода-
ємо кирилицею: концéрн «Фольксвáген», компáнія «Данóн». Проте
на практиці використовують написання латиницею: компáнія
«Мicrosóft», транснаціонáльна корпорáція «Jysk».
Примітка 2. За традицією з великої букви пишемо всі слова в на-
звах: Європéйський Соþз, Лíга Нáцій, Організáція Об’ºднаних Нá-
цій та ін.
Примітка 3. У назвах інформаційних агентств усі слова, крім родо-
вого найменування, пишемо з великої букви й без лапок: агéнтство
Інтерфáкс-Азербайджáн, агéнтство Сіньхуá, агéнтство Украї́нські
Націонáльні Новèни, агéнтство Франс Пресс.
Примітка 4. З малої букви пишемо традиційні, неофіційні назви
законодавчих, державних, представницьких органів, органів міжна-
родних організацій, які періодично скликаються: бундесрáт, джир-
гá, меджлíс, конгрéс, ландтáг, націонáльні збóри, парлáмент, сейм,
сенáт, стóртинг.
Примітка 5. З малої букви пишемо назви закладів, організацій, ор-
ганів влади і т. ін., ужиті у множині: інститóти Націонáльної
акадéмії наóк Украї́ни, комітéти Верхóвної Рáди Украї́ни, мі-
ністéрства Укрáїни.
6. Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших під-
розділів установ, організацій, а також слова актèв, збóри, з’їзд,
конферéнція, презèдія, рáда (інституту тощо), сéсія, симпóзіум
пишемо з малої букви: вíдділ загáльного мовознáвства Інсти-
тóту мовознáвства ім. О. О. Потебнí НАН Украї́ни, кáфедра
85
істóрії Украї́ни Тернóпільського націонáльного педагогíчного

університéту íмені Володèмира Гнатюкá, засíдання презèдії
Украї́нського товарèства охорóни пáм’яток істóрії та куль-
тóри, вчéна рáда філологíчного факультéту, конгрéс Міжна-
рóдної асоціáції українíстів, сéсія Хмельнèцької міськрáди.
7. Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родо-
вого слова пишемо з малої букви (твíттер, гугл); назви з ро-
довим словом пишемо з великої букви та в лапках (пошукóва
систéма «Гугл», енциклопéдія «Вікіпéдія», мерéжа «Фейсбóк»,
систéми óбміну повідóмленнями «Вáйбер», «Телегрáм»); на-
йменування сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з
великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндексу).
§ 55. Íàçâè äîêóìåíò³â, ïàì’ÿòîê ³ñòîð³¿

òà êóëüòóðè, òâîð³â ë³òåðàòóðè òà ìèñòåöòâà,
äðóêîâàíèõ îðãàí³â
1. У складених назвах найважливіших документів, норма-
тивно-правових актів, законів із великої букви пишемо перше
слово, власні назви, перше слово після лапок: Статóт ООН,
Потсдáмська угóда, Акт проголóшення незалéжності Украї́-
ни, Версáльський мир, Конститóція Украї́ни, Кримінáльний
кóдекс Украї́ни, Закóн Украї́ни «Про пенсíйне забезпéчення».
2. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів, предметів і
творів мистецтва тощо пишемо з великої букви: Éйфелева вé-
жа, Колізéй, Хотèнський зáмок, Андрíївська цéрква, Ісаáкіїв-
ський собóр, Почáївська лáвра, Сикстèнська капéла, Аполлóн
Бельведéрський, Венéра Мілóська, Дев’ÿта симфóнія Бетхó-
вена, Кáмерна симфóнія № 1 Євгéна Станкóвича.
Примітка. Родові найменування в таких назвах пишемо з малої
букви: зáмок Іф, палáц Потóцьких, пáм’ятник Володèмиру Велèко-
му, портрéт Мóсоргського робóти Рºпіна, рéквієм Мóцарта, собóр
Сан-Мáрко, собóр Святóго Петрá, храм Васèлія Блажéнного.
3. Назви художніх, наукових праць, творів мистецтва, до-

кументів, газет, журналів тощо беремо в лапки, і в них перше
(або єдине) слово пишемо з великої букви: поéма «Енеї́да»,
86
ромáн «Сто рóків самóтності», підрóчник «Істóрія Украї́ни»,

балéт «Лебедèне óзеро», картèна «Запорóжці пèшуть листá
турéцькому султáнові», кінофíльм «Бен Гур», óпера «Тра-
віáта», пíсня «Стої́ть горá висóкая», скульптóра «Мислè-
тель», прогрáма «Партнéрство зарáди мèру», газéта «Літе-
ратóрна Украї́на», журнáл «Всéсвіт».
Примітка 1. У подвійних складених назвах творів, газет тощо з ве-
ликої букви пишемо також перше слово другої назви: «Андрíй Со-
ловéйко, або Вчéніє світ, а невчéніє — тьма», «Глитáй, або ж
Павóк», «Дéйлі телегрáф енд Мóрнінг пост».
Примітка 2. У назвах писемних історичних пам’яток з великої
букви пишемо перше слово і власні назви: Рéймське Євáнгеліє,
Лаврéнтіївський літóпис, Літóпис Самíйла Велèчка, «Слóво о полкó
Íгоревім», «Рóська прáвда».
§ 56. Íàçâè ïîñàä, çâàíü, òèòóë³â

З великої букви пишемо перше слово офіційних назв най-
вищих державних посад та посад керівників міжнародних ор-
ганізацій: Генерáльний прокурóр Украї́ни, Генерáльний секре-
тáр ООН, Головá Верхóвної Рáди Украї́ни, Президéнт Сполó-
чених Штáтів Амéрики, Президéнт Украї́ни, Прем’ºр-мінíстр
Канáди.
Примітка 1. Назви посад, звань, наукових ступенів тощо пишемо
з малої букви: головá, декáн, дирéктор, кáнцлер, мер, мінíстр, пре-
зидéнт, прем’ºр-мінíстр, рéктор, секретáр; акадéмік, генерáл-
лейтенáнт, заслóжений діÿч мистéцтв, лауреáт Держáвної прéмії
Украї́ни в гáлузі архітектóри, нарóдний артèст Украї́ни, член-
кореспондéнт; дóктор наóк.
Примітка 2. З малої букви пишемо також назви титулів, рангів,
чинів: барóн, гéрцог, королéва, імперáтор, князь, колéзький асéсор,
корóль, принцéса, цар, шах.
Примітка 3. Назви посад міністрів, послів, президентів академій
тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистос-
ті можна писати з великої букви: Мінíстр освíти і наóки Украї́ни,
Посóл Респóбліки Пóльща, Президéнт Націонáльної акадéмії наóк
Украї́ни.
Примітка 4. Про написання назв церковних посад див. § 53, п. 6.
87
§ 57. Íàçâè îðäåí³â, ìåäàëåé, â³äçíàê, ïðåì³é

1. У назвах орденів, медалей, відзнак з великої букви (крім
родових найменувань на зразок óрден, медáль, відзнáка тощо)
пишемо перше слово і власні назви: óрден Держáви, óрден
Кнÿзя Ярослáва Мóдрого, óрден Княгèні Óльги I, II, III сту-
пенів, óрден Свобóди, відзнáка Міністéрства внóтрішніх справ
Украї́ни — нагрóдний знак «За безпéку нарóду», відзнáка Пре-
зèдента Украї́ни — Хрест Івáна Мазéпи.
Якщо таку назву взято в лапки, то з великої букви пишемо:
1) перше слово та власну назву: óрден «За дóблесну шах-
тáрську прáцю», óрден «Мáти-герої́ня», медáль «За військóву
слу́́жбу Украї́ні», медáль «За врятóване життÿ»;
2) усі слова власної назви: óрден «Золотá Зíрка».
2. Назви спортивних нагород пишемо з малої букви: золо-
тá (срíбна, брóнзова) медáль, олімпíйська медáль. Так само:
закінчèти шкóлу із золотóю (срíбною) медáллю.
3. У назвах премій перше слово і власні назви в них пи-
шемо з великої букви: Держáвна прéмія Украї́ни в гáлузі
наóки і тéхніки, Держáвна прéмія Украї́ни íмені Олександра
Довжéнка, Націонáльна прéмія Украї́ни íмені Тарáса Шевчéнка,
Нóбелівська прéмія.
§ 58. Íàçâè òîâàðíèõ çíàê³â, ìàðîê âèðîá³â

1. Торгові назви продуктових, парфумерних товарів, тю-
тюнових виробів, вин, мінеральних вод та інших напоїв бере-
мо в лапки і пишемо з великої букви: ковбасá «Крáківська»,
сир «Королíвський», цукéрки «Асортí», шоколáд «Свíточ»;
духè «Лілéя», взуттÿ «Крокс», кросíвки «Пóма», шампóнь
«Олèвковий»; винó «Перлèна стéпу», коньÿк «Тáврія», мі-
нерáльна водá «Мóршинська», напíй «Жèвчик».
2. Назви виробничих марок технічних виробів (машин,
приладів і т. ін.) беремо в лапки і пишемо з великої букви:
автомобíлі «Вóльво», «Ніссáн», «Фольксвáген», літáк «Бóїнг
777», трáктор «Слобожáнець».
88
Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої

букви: «вóльво», «ніссáн», «фольксвáген» (автомобілі), «бóїнг»
(літак), «слобожáнець» (трактор).
3. Власні назви кораблів, поїздів, літаків тощо беремо в
лапки і перше слово в них (і всі власні назви) пишемо з вели-
кої букви: круї́зний лáйнер «Гармóнія морíв», пóїзд «Чор-
номóрець», літáк «Мрíя».
4. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишемо
без лапок: Ан-225, А-340, В-47, КрАЗ.
§ 59. Íàçâè ïîð³ä òâàðèí, âèä³â ³ ñîðò³â ðîñëèí

1. Назви порід тварин пишемо з малої букви: вівчáрка, до-
бермáн, спаніºль (собаки), гóнтер, мустáнг (коні), кохінхíн,
плімутрóк (кури), лакóн, меринóс (вівці).
2. У неспеціальних текстах назви сортів рослин беремо в
лапки і пишемо з малої букви (зокрема й власні назви): грóша
«парижáнка», малèна «герáкл», пшенèця «золотоколóса»,
троÿнда «глóрія-дей».
3. У спеціальній літературі в назвах сортів рослин перше
слово (і всі власні назви) пишемо з великої букви: картóпля
Серпáнок, огірóк Корольóк, слèва Зарíчна рáння, сморóдина
Софії́вська, тюльпáн Рéмбрандта.
§ 60. Âåëèêà áóêâà

â îñîáëèâîìó ñòèë³ñòè÷íîìó âæèâàíí³
1. З великої букви пишемо такі найменування: Висóкі До-
говíрні Стóрони, Надзвичáйний і Повновáжний Посóл (в актах
міжнародного значення, у дипломатичних документах), Áвтор,
Видавнèцтво (в авторському договорі), Виконáвець, Замóвник
(в угодах) і т. ін.
2. З великої букви пишемо займенники Ви, Ваш як форму
ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах,
офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам..., Вітаємо
Вас..., у відповідь на Ваш запит…
89
3. З великої букви пишемо деякі загальні назви в контекс-

тах, де наголошено на особливому змісті цих назв: Бáтьків-
щèна, Вітчèзна, Людèна, Мáти,Честь.
§ 61. Âåëèêà áóêâà ó ñêëàäíîñêîðî÷åíèõ íàçâàõ

1. Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, органі-
зацій тощо, утворені з частин слів, мають подвійне написання:
1) з великої букви, якщо ці слова вжито на позначення
установ, які є власними назвами: Держтелерáдіо, Київенéрго,
Укрпрофрáда, Укрзалізнèця;
2) з малої букви, якщо такі слова є родовими назвами: ме-
дуніверситéт, міськдержадміністрáція, сільрáда.
2. Складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціаль-
них) букв, пишемо великими буквами: ООН, ГЕС, ЮНЕСКО,
АРК, МАГАТЕ, АТС, КНР.
У відмінюваних звукових абревіатурах на зразок ЦУМ за-
кінчення пишемо малими буквами і приєднуємо до останньої
букви абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): у
ЦУМі, з ЦУМу, до ТЮГу, перед ТЮГом.
Суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо
малими буквами: оóнівський, тþгівець.
3. У складних словах, які пишемо з дефісом, буквені та
звукові абревіатури зберігають великі букви: НВЧ-випромíню-
вання, УВЧ-терапíя.
Примітка 1. Абревіатури, які складаються із двох самостійно вжи-
ваних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пи-
шемо окремо: ДА МВСУ (Держáвний архíв Міністéрства внóт-
рішніх справ Украї́ни); ІФ НАНУ (Інститóт фíзики Націонáльної
акадéмії наóк Украї́ни).
Примітка 2. У складноскорочених словах мішаного типу, утворе-
них з ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальну частину
звичайно пишемо великими буквами, а усічену — малими: БілАЗ
(Білорóський автомобíльний завóд); КУпАП (Кóдекс Украї́ни про
адміністратèвні правопорóшення), НДІхіммáш (Наукóво-дóслідний
інститóт хімíчного машинобудувáння). Складені назви, у яких по-
єднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому
90
відмінку, пишемо окремо: НДІ електромеханíчних прèладів, НДІ

трáнспорту гáзу.
Примітка 3. Сполучник і у звукових абревіатурах передаємо
малою буквою: «КіЖ» («Культóра і Життÿ»), «СіЧ» («Слóво і
Час»).
Примітка 4. У назвах літаків, що складаються з двох перших букв
прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового
позначення, пишемо першу велику букву, другу — малу: Ан-22,
Іл-62, Ту-154.
§ 62. Ãðàô³÷í³ ñêîðî÷åííÿ

Від абревіатур потрібно відрізняти умовні графічні скоро-
чення, які вимовляємо повністю і скорочуємо лише на письмі.
1. Після скорочення звичайно ставимо крапку. Слова ско-
рочуємо переважно після приголосного, але зрідка й після го-
лосного. Слова не скорочуємо на голосний, якщо він не почат-
ковий у слові, і на ь. Наприклад, слово селÿнський може бути
скорочене: сел., селян., селянськ. Якщо маємо збіг двох одна-
кових приголосних, скорочення треба робити після першого
приголосного: ден. норма, настін. календар. У разі збігу двох (і
більше) різних приголосних скорочення можна робити
як після першого, так і після останнього приголосного, залеж-
но від структури слова: власноруч. або власноручн. (власно-
рóчний), але тільки власт. (властèвий).
Поширені графічні скорочення:

авт. — автор; авторський вул. — вулиця
акад. — академік газ. — газета
арк. — аркуш гр. — громадянин
бібл. — біблійний; бібліо- д. — доктор (наук)
графічний; біб- див. — дивись
ліотечний дияк. — диякон
буд. — будинок дол. — долар
бульв. — бульвар до н. е. — до нашої
вид. — видання ери
вип. — випуск доц. — доцент
91
енцикл. — енциклопедія; пор. — порівняй, порів-

енциклопедичний няйте
єп. — єпископ поч. — початок
журн. — журнал пп. — пани, панове; па-
зб. — збірник раграфи; пункти
знач. — значення пресвіт. — пресвітер
ігум. — ігумен пров. — провулок
іл. — ілюстрація; ілюс- прор. — пророк
тративний проф. — професор
ім. — імені р. — рік; річка
ін. — інші ред. — редактор; редак-
і под. — і подібне ція
і т. д. — і так далі р. н. — рік народження
і т. ін. — і таке інше рр. — роки
кв. — квартира Р. Х. — Різдво Христове
кн. — книга; княгиня; с. — село; сторінка
князь св. — святий
коп. — копійка спец. — спеціальний
м. — місто співавт. — співавтор
мист. — мистецтво; мис- ст. — станція; стаття;
тецький століття
митр. — митрополит т. — том
напр. — наприклад та ін. — та інше (інші)
нар. — народний т-во — товариство
наук. — науковий тис. — тисяча; тисячо-
нац. — національний ліття
н. е. — нашої ери т. д. — так далі
о. — острів; отець т. зв. — так званий
обл. — область; обласний т. ін. — таке інше
оз. — озеро укр. — український
п. — пан; параграф; худ. — художній
пункт церк. — церковний
патр. — патріарх чв. — чверть
перев. — переважно чл.-кор. — член-кореспон-
пл. — площа дент
92
Ïðàâèëà ïåðåíîñó
Скорочені назви одиниць вимірювання пишемо без крапок:

Б — байт км — кілометр
Вт — ват л — літр
г — грам м — метр
га — гектар мм — міліметр
год — година с — секунда
дм — дециметр см — сантиметр
кБ — кілобайт т — тонна
кВт — кіловат хв — хвилина
кг — кілограм ц — центнер
Так само пишемо скорочення грн (гривня), млн (мільйон),
млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу).
2. У графічних скороченнях пропущену середню частину сло-
ва позначаємо дефісом: вид-во (видавництво), гр-н (громадянин),
ін-т (інститут), р-н (район), ун-т (університет), ф-ка (фабрика). У
таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо.
3. Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного
слова: півд.-зах. (південно-західний), півн.-сх. (північно-схід-
ний), с.-г. (сільськогосподарський), с.-д. (соціал-демократ, со-
ціал-демократичний), ст.-сл. (старослов’янський). У таких ви-
падках після скорочених частин слів ставимо крапку.
4. Скісну риску використовуємо у скорочених словосполу-
ченнях, рідше — складних словах: а/с (абонентська скринька),
км/год (кілометрів за годину), м/с (метрів за секунду), п/в (по-
штове відділення), р/р (розрахунковий рахунок), т/к (телеканал).
У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставимо.
ÏÐÀÂÈËÀ ÏÅÐÅÍÎÑÓ
§ 63. Îðôîãðàô³÷í³ ïðàâèëà ïåðåíîñó
Частини слів з одного рядка в другий переносимо за складами:
гáй-ка, зó-шит, кнèж-ка, ко-лó-дязь, пáль-ці, са-дів-нèк, Хáр-ків.
Під час перенесення:
1. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку, не пере-
носимо в наступний: ака-дé-мія (не а-кадéмія), Ма-рíя (не Марí-я),
93
олі-вéць (не о-лівéць). Так само не можна поділяти на частини для

переносу такі двоскладові слова, як абó, моÿ, óко, шèя тощо.
2. Не можна розривати сполучення букв дж, дз, які по-
значають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґó-
дзик, хо-джó. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це бу-
ває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня),
то їх треба розривати: над-звичáй-ний (не на-дзвичáйний), під-
жив-лÿти (не пі-дживлÿти).
3. Не можна розривати сполучення букв йо, ьо. Напри-
клад: па-йóк (не пай-óк), сльо-зá (не сль-озá).
4. Апостроф, м’який знак, й у переносах не відокремлю-
ємо від попередньої літери: бур’-ÿн (не бур-’ÿн), Лук’-ÿн (не
Лук-’ÿн), кіль-цé (не кіл-ьцé), нèзь-ко (не нèз-ько), бáй-ка (не
бá-йка), стій-кèй (не сті-йкèй).
5. Коли корінь починається на голосний, то переносимо
довільно: ро-зорáти, роз-орáти, розо-рáти; бе-зупèнно, без-
упèнно, безу-пèнно, але коли на приголосний, то від кореня
його не відриваємо: до-зрівáти (не доз-рівáти), вè-правдання
(не вèп-равдання).
6. При збігу однакових приголосних одну букву залишаємо,
а другу переносимо в наступний рядок: закóн-ний, розрíс-ся.
В іменниках з подовженим приголосним можливий подвійний
перенос: знан-нÿ і зна-ннÿ; жит-тÿ і жи-ттÿ.
7. Не розриваємо у переносах односкладові префікси пе-
ред приголосними: над-мíрний, най-бíльший (не на-дмíрний,
на-йбíльший). Кількаскладові префікси можна розривати: пе-
ре-працювáти, пе-ред-грóззя.
8. У переносах складних слів не можна залишати в кінці рядка
початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:
багато-ступíнчастий (не багатос-тупíнчастий), восьми-грáнний
(не восьмиг-рáнний), далеко-схíдний (не далекос-хíдний).
9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також ком-
біновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень
і цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.
10. У решті випадків, які не підходять під викладені вище
правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-
94
Ïðàâèëà ïåðåíîñó
прó і Дніп-рó, Оле-ксáндра і Олек-сáндра, се-стрá і сест-рá.

Це правило поширюється і на суфікси: бли-зькèй і близь-кèй,
видавнè-цтво, видавнèц-тво і видавнèцт-во, гáли-цький і гá-
лиць-кий, росíй-ський і росíйсь-кий, убó-зтво, убóз-тво і убóзт-
во, суспíльс-тво і суспíльст-во.
§ 64. Òåõí³÷í³ ïðàâèëà ïåðåíîñó

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці по-
переднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що
належать до них: Т. Г. Шевчéнко (не Т. Г. // Шевчéнко), гр. Іва-
нéнко (не гр. // Іванéнко), акад. (доц., проф.) Гончарéнко (не
акад. (доц., проф.) // Гончарéнко), п. Гнатþк (не п. // Гнатþк).
Примітка. Якщо імена, звання тощо подаємо повністю, то прізви-
ща (а також по батькові) можна переносити: Тарáс Григóрович
Шевчéнко і Тарáс // Григóрович Шевчéнко, акадéмік // Агатáнгел
Крèмський та ін.
2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до

яких вони належать: 2008 р. (не 2008 // р.), 150 га (не 150 // га),
20 см3 або 20 куб. см (не 20 // см3 або 20 // куб. см), 5 г (не 5 // г).
3. Граматичні закінчення, поєднані із цифрами дефісом,
не можна відривати й переносити: 2-й (не 2- // й), 4-го (не 4- // го),
10-му (не 10- // му) тощо.
4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення на
зразок вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во тощо.
5. Не можна переносити в наступний рядок розділові зна-
ки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній
рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дуж-
ку або відкриті лапки.
ÇÍÀÊ ÍÀÃÎËÎÑÓ (  )
§ 65. Знак наголосу ставимо на маловідомих словах (лока-
лізмах і т. ін.), а також тоді, коли слово може вживатися
з двома наголосами, змінюючи своє значення, пор.: Ми схó-
дили на гору і Ми сходèли на гору та повернулися додому
ще завидна; Обрáзи (від дієслова ображáти), óбрази (худож-
ні, літературні), образè (ікони).
95
²². ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÇÀÊ²Í×ÅÍÜ
Â²ÄÌ²ÍÞÂÀÍÈÕ ÑË²Â
²ÌÅÍÍÈÊ
§ 66. Ïîä³ë íà â³äì³íè
За належністю до роду та за відмінковими закінченнями
іменники поділено на чотири відміни.
І відміна: іменники переважно жін. і деякі іменники чол.
роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в назив-
ному відмінку однини: вагá, дóнька, дочкá, машèна, гèря, грèв-
ня, організáція, прáця; воєвóда; базíка, знáйда, листонóша,
невдáха, плáкса, сиротá; жіночі особові імена з відповідними
закінченнями: Богдáна, Катерèна, Валéрія, Зóя; чоловічі осо-
бові імена на -а, -я: Микóла, Сáва.
ІІ відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним
основи та із закінченням -о в називному відмінку (переважно
назви осіб): бік, вéлетень, завóд, край, мáйстер, товáриш;
Андрíй, Вітáлій, Захáр, Ярослáв; бáтько, татóньо; Дніпрó;
Мáркó, Петрó;
б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е, -я (крім
іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- у непрямих відмінках):
крилó, мíсто; мóре, пóле, прíзвище; весíлля, життÿ, умíння;
також іменники із суфіксами збільшувально-згрубілого зна-
чення -ищ-, -иськ-, утворювані від іменників усіх родів, які
можуть зберігати й рід твірного, і набувати середн. роду:
вітрèще (від вíтер), дідèще (від дід), коропèще (від кóроп),
морозèще (від морóз), парубèще (від пáрубок) — чол. роду,
ножèще (від ногá) — середн. роду, ведмедèще (від ведмíдь) —
чол. і середн. роду; вовчèсько (від вовк), дубèсько (від дуб),
їжачèсько (від їжáк), левèсько (від лев), сомèсько (від сом) —
чол. роду, зайчèсько (від зáєць) — чол. і середн. роду, свек-
рóшисько (від свекрóха) — жін. і середн. роду, хлопчèсько (від
хлóпець) — чол. і середн. роду.
96
²ìåííèê
IІІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним

основи: вагóмість, вість, гíдність, кров, любóв, міць, неза-
лéжність, ніч, піч, річ, рóзкіш, самостíйність, сіль, собóр-
ність, тінь, слово мáти у відмінкових формах якого з’являєть-
ся суфікс -ер-; а також деякі жіночі особові імена: Адéль,
Любóв, Нікóль.
ІV відміна: іменники середн. роду:
а) із закінченнями -а, -я, що у формах родового, давально-
го та місцевого відмінків мають суфікси -ат-, -ят- перед за-
кінченням: гусÿ — гусÿти, гусÿті, (на) гусÿті; дівчá — дів-
чáти, дівчáті, (на) дівчáті; лошá — лошáти, лошáті, (на)
лошáті; телÿ — телÿти, телÿті, (на) телÿті;
б) із закінченням -я, що мають два зразки відмінювання: із
суфіксом -ен- у формах родового, давального, орудного та
місцевого відмінків і без такого суфікса: вèм’я — вèм’я / вè-
мені, вèм’ю / вèмені, вèм’ям / вèменем, (на) вèм’ї / вèмені; ім’ÿ —
ім’ÿ / íмені, ім’þ / íмені, ім’ÿм / íменем, (на) ім’ї́ / íмені; плé-
м’я — плéм’я / плéмені, плéм’ю / плéмені, плéм’ям / плéменем,
(на) плéм’ї / плéмені; тíм’я — тíм’я / тíмені, тíм’ю / тíмені,
тíм’ям / тíменем, (на) тíм’ї / тíмені.
§ 67. Ïîä³ë íà ãðóïè

Іменники І та ІІ відміни поділено на три групи: тверду,
м’яку та мішану.
² â³äì³íà
1. Òâåðäà ãðóïà
До твердої групи належать іменники жін. роду із закін-
ченням -а (крім тих, основа яких закінчується на шиплячий
приголосний): жíнка, машèна, перемóга, сівбá, фáбрика, фíр-
ма, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) із таким са-
мим закінченням: базíка, бідáха, витріщáка, заводіÿка, не-
дорíка, сиротá та чол. роду (назви осіб): джóра, Микèта, Сá-
ва та ін.
97
²². Ïðàâîïèñ çàê³í÷åíü â³äì³íþâàíèõ ñë³â
2. Ì’ÿêà ãðóïà
До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінчен-
ням -я: бóря, відмíнниця, друкáрня, землÿ, надíя, пíсня, сім’ÿ
та чол. роду — назви осіб: суддÿ, тéсля; іменники спільного
роду із цим самим закінченням: кровопèвця, убèвця та ін., а
також іменник чол. роду Іллÿ.
3. Ì³øàíà ãðóïà
До мішаної групи належать іменники жін. роду із закін-
ченням -а та з основою на шиплячий приголосний: вéжа, гó-
ща, ї́жа, кáша, крóча, межá, плóща, тéща і чол. роду — назви
осіб: вельмóжа, пашá, а також іменники спільного роду із за-
кінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: лис-
тонóша, міхонóша.
²² â ³ ä ì ³ í à
1. Òâåðäà ãðóïà
×îëîâ³÷èé ð³ä
До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим
твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням
-о: дуб, óдуд, палáц, темп, ужèнок, óспіх; бáтько, Петрó;
більшість іменників на -р: вир, вèхор, відвáр, двір, жир, сир,
стóвбур, стóляр, щур, ÿвір; сюди ж належать іменники звір,
комáр, снігóр, які, проте, у називному відмінку множини ма-
ють закінчення м’якої групи: звíрі, комарí, снігурí (іменник
щур може мати і варіантне закінчення -і: щурí), а також усі
іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр): ін-
женéр, колекціонéр, мáйстер, парфумéр, фéрмер, шèфер, шо-
фéр; актóр, дирéктор, інспéктор, профéсор, світлофóр, сема-
фóр; абажóр, каламбóр, гіпþр; іменники з постійно наголо-
шеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр): базáр, гектáр, кулінáр, мон-
таньÿр, мóляр, футлÿр, ювілÿр; касèр, командèр, пасажèр,
папíр, сувенíр, конвої́р; окремі іменники іншомовного похо-
дження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині
та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.
98
²ìåííèê
Примітка. Іменник мáлÿр залежно від наголосу належить або до твер-

дої групи мáлÿр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й
множини: мáлÿр — мáляра, мáлярові, мáляра, мáляром, (на) мáля-
рові — мáляри, мáлярів, мáлярам, мáлярів, мáлярами, (на) мáлярах),
або до мішаної (наголос переходить на закінчення: мáлÿр — малярá,
малярéві, малярá, малярéм, (на) малярí — малярí, малярíв, малярáми,
(на) малярáх).
Ñåðåäí³é ð³ä
До твердої групи належать іменники середн. роду із закін-
ченням -о: болóто, вíяло, вóло, залíзо, зернó, зло, кóло, крилó,
люстéрко, мавпенÿтко, мáйво, мíсто, молодéцтво, селó, хри-
стиÿнство та ін.
2. Ì’ÿêà ãðóïà
До м’якої групи належать іменники чол. роду з кінцевим
м’яким приголосним основи: боºць, вéлетень, звèчай, крадíй,
край, митéць, удíй, учèтель; дідóньо, татóньо; Антóсьо, Бенé-
дьо, Івáньо; сюди належить частина іменників на -ар, -ир, які в
однині мають наголос на корені: бóндар — бóндаря, кóзир —
кóзиря, кóхар — кóхаря, лíкар — лíкаря, пèсар — пèсаря, а та-
кож іменники, у яких у похідних відмінкових формах наголос
переходить з -ар, -ир на закінчення: буквáр — букварÿ, вівчáр —
вівчарÿ, воротáр — воротарÿ, друкáр — друкарÿ, інвентáр —
інвентарþ (збірне), календáр — календарÿ, кобзáр — кобзарÿ,
секретáр — секретарÿ, сухáр — сухарÿ, хабáр — хабарÿ, шах-
тáр — шахтарÿ; гузèр — гузирÿ, проводèр — проводирÿ, пу-
хèр — пухирÿ та ін. До м’якої групи належать також і деякі чо-
ловічі особові імена: Íгор — Íгоря, Лáзар — Лáзаря та ін.
Примітка. У складних словах із хабáр сполучним голосним є лише
о: хабародáвець, хабаромíсткість, хабароодéржувач.
До м’якої групи належать іменники середн. роду із закін-
ченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих
99
відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного

основи): гóре, мíсце, мóре, пóле; життÿ, завдáння, збíжжя, здо-
рóв’я, змагáння, знарÿддя, лèстя, облèччя, пíр’я, пóлум’я та ін.
3. Ì³øàíà ãðóïà
До мішаної групи належать іменники чол. роду з кінцевим
шиплячим приголосним основи: вантáж, дощ, слухáч, стóрож,
ткач, товáриш, а також іменники із суфіксом згрубілості -ищ-
чол. роду: вітрèще, дідèще, дубèще; іменники на -яр (назви
людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких
наголос переходить із суфікса на закінчення: бджолÿр — бджо-
лярá, веслÿр — веслярá, вуглÿр — вуглярá, газетÿр — газетярá,
зброÿр — зброярá, каменÿр — каменярá, піснÿр — піснярá,
скляр — склярá, смолÿр — смолярá, школÿр — школярá та ін.
До мішаної групи належать іменники середн. роду із за-
кінченням -е та основою на шиплячий приголосний: лóже,
плечé, прíзвище, ÿвище та ін.
§ 68. Çðàçêè â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â

I â³äì³íà
²ìåííèêè æ³íî÷îãî ðîäó – çàãàëüí³ íàçâè
Тверда група М’яка група
Однина
Н. машèн-а відмíнниц-я надí-я
Р. машèн-и відмíнниц-і надí-ї
Д. машèн-і відмíнниц-і надí-ї
Зн. машèн-у відмíнниц-ю надí-ю
Ор. машèн-ою відмíнниц-ею надí-єю
М. …машèн-і …відмíнниц-і …надí-ї
Кл. машèн-о відмíнниц-е надí-є
100
²ìåííèê
Множина
Н. машèн-и відмíнниц-і надí-ї
Р. машèн відмíнниць надíй
Д. машèн-ам відмíнниц-ям надí-ям
Зн. машèн-и відмíнниць надí-ї
Ор. машèн-ами відмíнниц-ями надí-ями
М. …машèн-ах …відмíнниц-ях …надí-ях
Кл. машèн-и відмíнниц-і надí-ї
Ì³øàíà ãðóïà
Однина
Н. плóщ-а душ-á
Р. плóщ-і душ-í
Д. плóщ-і душ-í
Зн. плóщ-у дóш-у
Ор. плóщ-ею душ-éю
М. …плóщ-і …душ-í
Кл. плóщ-е дóш-е, душ-é
Множина
Н. плóщ-і дóш-і
Р. площ душ
Д. плóщ-ам дóш-ам
Зн. плóщ-і дóш-і
Ор. плóщ-ами дóш-ами
М. …плóщ-ах ...дóш-ах
Кл. плóщ-і дóш-і
²ìåííèêè æ³íî÷îãî ðîäó – âëàñí³ íàçâè
Однина
Н. Оксáн-а Марí-я Лéс-я
Р. Оксáн-и Марí-ї Лéс-і
Д. Оксáн-і Марí-ї Лéс-і
Зн. Оксáн-у Марí-ю Лéс-ю
Ор. Оксáн-ою Марí-єю Лéс-ею
101
М. …Оксáн-і …Марí-ї …Лéс-і

Кл. Оксáн-о Марí-є Лéс-ю
Множина
Н. Оксáн-и Марí-ї Лéс-і
Р. Оксáн Марíй Лесь
Д. Оксáн-ам Марí-ям Лéс-ям
Зн. Оксáн Марíй Лесь
Ор. Оксáн-ами Марí-ями Лéс-ями
М. …Оксáн-ах …Марí-ях …Лéс-ях
Кл. Оксáн-и Марí-ї Лéс-і

Однина
Н. Полтáв-а Вíнниц-я Терéбл-я
Р. Полтáв-и Вíнниц-і Терéбл-і
Д. Полтáв-і Вíнниц-і Терéбл-і
Зн. Полтáв-у Вíнниц-ю Терéбл-ю
Ор. Полтáв-ою Вíнниц-ею Терéбл-ею
М. …Полтáв-і …Вíнниц-і …Терéбл-і
Кл. Полтáв-о Вíнниц-е Терéбл-е
II â ³ ä ì ³ í à
²ìåííèêè ÷îëîâ³÷îãî ðîäó – çàãàëüí³ íàçâè
Однина
Н. козáк тигр мудрéць óбрій
Р. козак-á тèгр-а мудрец-ÿ óбрі-ю
Д. козак-óві (-ó) тèгр-ові (-у) мудрец-éві (-ю) óбрі-єві (-ю)
Зн. козак-á тèгр-а мудрец-ÿ óбрій
Ор. козак-óм тèгр-ом мудрец-éм óбрі-єм
М. …козак-óві (-ó) …тèгр-ові …мудрец-éві …óбрі-ї (-ю)
(-у , -і) (-þ, -í)
Кл. козáч-е тèгр-е мудрец-þ óбрі-ю
102
²ìåííèê
Множина
Н. козак-è тèгр-и мудрец-í
Р. козак-íв тèгр-ів мудрец-íв
Д. козак-áм тèгр-ам мудрец-ÿм
Зн. козак-íв тèгр-ів мудрец-íв
Ор. козак-áми тèгр-ами мудрец-ÿми
М. …козак-áх …тèгр-ах …мудрец-ÿх
Кл. козак-è тèгр-и мудрец-í
Ì³øàíà ãðóïà
Однина Множина
Н. меч меч-í
Р. меч-á меч-íв
Д. меч-ó(-éві) меч-áм
Зн. меч меч-í
Ор. меч-éм меч-áми
М. …меч-í(-éві) …меч-áх
Кл. мéч-у меч-í
²ìåííèêè ñåðåäíüîãî ðîäó – çàãàëüí³ íàçâè
Тверда група М’яка група Мішана група
Однина
Н. крил-ó пóл-е умíнн-я плеч-é
Р. крил-á пóл-я умíнн-я плеч-á
Д. крил-ó пóл-ю умíнн-ю плеч-ó
Зн. крил-ó пóл-е умíнн-я плеч-é
Ор. крил-óм пóл-ем умíнн-ям плеч-éм
М. …крил-í …пóл-і (-ю) …умíнн-і …плеч-í (-ó, -éві)
Кл. крил-ó пóл-е умíнн-я плеч-é
Множина
Н. крèл-а пол-ÿ умíнн-я плéч-і
Р. крил пол-íв умíнь плеч-éй, пліч
Д. крèл-ам пол-ÿм умíнн-ям плеч-áм і плéч-ам
Зн. крèл-а пол-ÿ умíнн-я плéч-і
103
Ор. крèл-ами пол-ÿми умíнн-ями плеч-èма

(крèль-мè)
М. …крèл-ах …пол-ÿх …умíнн-ях …плеч-áх
Кл. крèл-а пол-ÿ умíнн-я плéч-і
²ìåííèêè ÷îëîâ³÷îãî ðîäó – âëàñí³ íàçâè

Òâåðäà ãðóïà
Однина
Н. Євгéн Дністéр
Р. Євгéн-а Дністр-á
Д. Євгéн-ові (-у) Дністр-ó (-óві)
Зн. Євгéн-а Дністéр
Ор. Євгéн-ом Дністр-óм
М. …Євгéн-ові (-у, -і) …Дністр-ó (-óві, -í)
Кл. Євгéн-е Днíстр-е
М’яка група Мішана група

Однина
Н. Олéсь Íгор Тимíш
Р. Олéс-я Íгор-я Тимóш-á
Д. Олéс-еві (-ю) Íгор-еві (-ю) Тимóш-éві (-у)
Зн. Олéс-я Íгор-я Тимóшá
Ор. Олéс-ем Íгор-ем Тимóш-éм
М. …Олéс-еві (-ю, -і) …Íгор-еві (-ю, -і) Тимóш-éві (-у, -і)
Кл. Олéс-ю Íгор-ю Тимóш-е

Множина
Н. Євгéн-и Олéс-і Íгор-і Тимóш-í
Р. Євгéн-ів Олéс-ів Íгор-ів Тимóш-íв
Д. Євгéн-ам Олéс-ям Íгор-ям Тимóш-áм
Зн. Євгéн-ів Олéс-ів Íгор-ів Тимóш-íв
Ор. Євгéн-ами Олéс-ями Íгор-ями Тимóш-áми
М. ...Євгéн-ах …Олéс-ях …Íгор-ях …Тимóш-áх
Кл. Євгéн-и Олéс-і Íгор-і Тимóш-í
104
²ìåííèê
Çðàçêè â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ÷îëîâ³÷îãî ðîäó

ç îñíîâîþ íà -ð
Однина
Н. пасажèр бульвáр байкáр кóзир ковзанÿр
Р. пасажèр-а бульвáр-у байкар-ÿ кóзир-я ковзаняр-á
Д. пасажèр бульвáр байкар кóзир ковзаняр
-ові (-у) -у (-ові) -éві (-ю) -ю (-еві) -éві (-ó)
Зн. пасажèр-а бульвáр байкар-ÿ кóзир-я ковзаняр-á
Ор. пасажèр бульвáр байкар кóзир ковзаняр
-ом -ом -éм -ем -éм
М. …пасажèр …бульвáр …байкар- ...кóзир-і …ковзаняр
-ові (-у, -і) -і (-ові, -у) éві (-þ, -í) (-еві, -ю) -éві (-ó, -í)
Кл. пасажèр-е бульвáр-е байкáр-ю кóзир-ю ковзанÿр-е
Множина
Н. пасажèр-и бульвáр-и байкар-í кóзир-і ковзаняр-í
Р. пасажèр-ів бульвáр-ів байкар-íв кóзир-ів ковзаняр-íв
Д. пасажèр-ам бульвáр-ам байкар-ÿм кóзир-ям ковзаняр-áм
Зн. пасажèр-ів бульвáр-и байкар-íв кóзир-і ковзаняр-íв
Ор. пасажèр бульвáр байкар кóзир ковзаняр
-ами -ами -ÿми -ями -áми
М. …пасажèр …бульвáр …байкар …кóзир …ковзаняр
-ах -ах -ÿх -ях -áх
Кл. пасажèр-и бульвáр-и байкар-í кóзир-і ковзаняр-í
Çðàçîê â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèêà ÃÎÑÏÓÄÜ

Н. Госпóдь
Р. Гóспод-а
Д. Гóспод-ові (-у) і Господ-éві
Зн. Гóспод-а
Ор. Гóспод-ом
М. …Гóспод-ові (-у, -і)
Кл. Гóспод-и
105
Â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â íà -èùå

(æ³í. ³ ñåðåäí. ð³ä)
Н. бабèщ-е бабèщ-а
Р. бабèщ-і (-а) бабèщ
Д. бабèщ-і (-у) бабèщ-ам
Зн. бабèщ-е (-у) бабèщ
Ор. бабèщ-ею (-ем) бабèщ-ами
М. …бабèщ-і бабèщ-ах
Кл. бабèщ-е бабèщ-а
Примітка. Тип відмінювання іменників на -ище (бабèще — жін. і
середн. рід, свекрóшище — жін. і середн. рід і под.) у хитанні морфо-
логічного роду залежить від значення роду: якщо іменник має дві
форми роду (бабèще — жін. і середн. рід), то для форми жін. роду
лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини влас-
тиве закінчення -е, типове для іменників другої відміни середн. роду,
а в інших відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями імен-
ників першої відміни (обидва варіанти наявні в знахідному відмінку),
а для середн. роду послідовність відмінювання — за зразками відмі-
нювання іменників другої відміни середн. роду.
III â ³ ä ì ³ í à
Однина
Н. тінь пóдорож гíдність
Р. тíн-і пóдорож-і гíдност-і, гíдност-и
Д. тíн-і пóдорож-і гíдност-і
Зн. тінь пóдорож гíдність
Ор. тíнн-ю пóдорожж-ю гíдніст-ю
М. …тíн-і ...пóдорож-і ...гíдност-і
Кл. тíн-е пóдорож-е гíдност-е
Множина
Н. тíн-і пóдорож-і
Р. тíн-ей пóдорож-ей
Д. тíн-ям пóдорож-ам
106
²ìåííèê
Зн. тíн-і пóдорож-і

Ор. тíн-ями пóдорож-ами
М. ...тíн-ях ...пóдорож-ах
Кл. тíн-і пóдорож-і
IV â ³ ä ì ³ í à
Однина
Н. курч-á ім’-ÿ тíм’-я
Р. курч-áт-и íм-ен-і, ім’-ÿ тíм-ен-і, тíм’-я
Д. курч-áт-і íм-ен-і тíм-ен-і, тíм’-ю
Зн. курч-á ім’-ÿ тíм’-я
Ор. курч-áм íм-ен-ем, ім’-ÿм тíм-ен-ем, тíм’-ям
М. ...курч-áт-і ...íм-ен-і …тíм-ен-і, тíм’-ї, але
по тíм’-ю
Кл. курч-á ім’-ÿ, íм-ен-е тíм’-я
Множина
Н. курч-áт-а ім-ен-á тíм’-я
Р. курч-áт ім-éн тíм’-їв
Д. курч-áт-ам ім-ен-áм тíм’-ям
Зн. курч-áт(а) ім-ен-á тíм’-я
Ор. курч-áт-ами ім-ен-áми тíм’-ями
М. ...курч-áт-ах ...ім-ен-áх тíм’-ях
Кл. курч-áт-а ім-ен-á тíм’-я
ÓÂÀÃÈ ÄÎ ÏÐÀÂÎÏÈÑÓ Â²ÄÌ²ÍÊÎÂÈÕ ÔÎÐÌ

I â³äì³íà
À. Îäíèíà
§ 69. Ðîäîâèé â³äì³íîê
У родовому відмінку однини іменники першої відміни
мають закінчення -и, -і, -ї:
1) -и мають іменники твердої групи: дóньки, дочкè, кнèж-
ки, мáми, машèни, перемóги, родèни, фáбрики;
107
2) -і (після голосного, м’якого знака та апострофа — -ї)

мають іменники першої відміни м’якої та мішаної груп: бóрі,
відмíнниці, грèвні (від грèвня — грошова одиниця), дуéньї,
мрíї, надíї, прáці, сім’ї́; крóчі, межí, плóщі, тèші.
Примітка. Однакові за написанням форми родового відмінка од-
нини та називного множини окремих іменників нерідко мають різні
наголоси, пор.: дочкè — дóчки, землí — зéмлі, кнèжки — книжкè,
межí — мéжі, сестрè — сéстри, сім’ї́ — сíм’ї.
§ 70. Äàâàëüíèé â³äì³íîê

У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають
закінчення -і, після голосного, м’якого знака та апострофа — -ї:
дóньці, дочцí, кнèжці, машèні, перемóзі, фáбриці; бóрі, відмíнниці,
грèвні, дуéньї, надíї, сім’ї́, статтí; крóчі, межí, плóщі, тèші.
§ 71. Çíàõ³äíèé â³äì³íîê

У знахідному відмінку однини іменники першої відміни
твердої та мішаної груп мають закінчення -у, м’якої — -ю:
дóньку, дочкó, кнèжку, машèну, перемóгу, фáбрику; бóрю, від-
мíнницю, грèвню, дуéнью, надíю, сім’þ, статтþ; крóчу, межó,
плóщу, тèшу.
§ 72. Îðóäíèé â³äì³íîê

В орудному відмінку однини іменники першої відміни
твердої групи мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп —
-ею, після голосного, м’якого знака та апострофа — -єю: дóнь-
кою, дочкóю, кнèжкою, машèною, перемóгою, фáбрикою; бó-
рею, відмíнницею, грèвнею, дуéньєю, надíєю, сім’ºю, стат-
тéю; крóчею, межéю, плóщею, тèшею.
§ 73. Ì³ñöåâèé â³äì³íîê

У місцевому відмінку однини іменники першої відміни
мають закінчення -і, після голосного, м’якого знака та апо-
строфа — -ї: на дóньці, на дочцí, на кнèжці, на машèні, на
108
²ìåííèê
фáбриці, по дорóзі, по стéжці, по руцí, у перемóзі; на відмíн-

ниці, на грèвні, на дуéньї, у бóрі, у надíї, у сім’ї́, у статтí; на
крóчі, на межí, по плóщі, у межí, у тèші.
Примітка. Перед закінченням -і в давальному та місцевому відмін-
ках приголосні г, к, х переходять відповідно в з, ц, с: ногá — нозí,
рукá — руцí, мóха — мóсі.
§ 74. Êëè÷íèé â³äì³íîê

У кличному відмінку однини іменники першої відміни
мають закінчення -о, -е, -є, -ю:
1) -о властиве іменникам твердої групи: Гáнно Михáй-
лівно, дóнько, дóчко, дружèно, кнèжко, перемóго, сéстро;
2) -е набувають іменники м’якої та мішаної груп, -є —
іменники м’якої групи після голосного, м’якого знака та апо-
строфа: вóле, відмíннице, грèвне, дóше, зéмле, Кáтре, крóче,
магарáдже, рáдже; а також Íлле; дуéньє, Марíє, мрíє, Соломíє;
3) -ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: бабó-
сю, Гáлю, дóню, Катрóсю, Лéсю, Марóсю, матóсю, тітóсю.
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох особових імен —
імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки клично-
го відмінка: Марíє Васèлівно, Оксáно Івáнівно.
Примітка 2. У звертаннях до жінок, що складаються із загальної
назви та прізвища, форму кличного відмінка мають обидва іменни-
ки: добрóдійко Варèводо, пáні Гаркóше, поéтко Забáшто.
Á. Ìíîæèíà
§ 75. Íàçèâíèé â³äì³íîê
1. У називному відмінку множини іменники першої відміни
твердої групи мають закінчення -и, м’якої та мішаної груп — -і,
після голосного, м’якого знака та апострофа — -ї: книжкè,
машèни, перемóги, фáбрики; бóрі, відмíнниці, дуéньї, надíї, ста-
ттí, сíм’ї; крóчі, мéжі, мèші, плóщі; також іменники чол. роду:
джóри, рáджі, сóдді.
109

У родовому відмінку множини іменники першої відміни
мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів:
1) нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та
мішаної груп: верст (від верстá — давня одиниця вимірюван-
ня відстані), верств (від верствá — ‘шар’) і верстóв (від верст-
вá — давня одиниця вимірювання відстані), вèгід (від вèгода)
і вигíд (від вигóда), губ (і губíв), дорíг, машèн, назв, свобóд,
фáбрик, шкіл; бур, долóнь, легéнь (і легéнів), надíй, робітнèць;
круч, меж, площ; в іменниках іншомовного походження зде-
більшого наявне нульове закінчення: арф, догм, пальм, шайб;
2) невелика група іменників жін. роду мають закінчення -ей:
мишéй, свинéй або нульову основу на -ей: бадéй (від баддí),
сімéй (від сíм’ї), статéй (від статтí) та ін.;
3) закінчення -ів має невелика група іменників чол. роду:
гайдамáків, старостíв (від старостè — у весільному обряді)
і стáрост (від стáрости — ‘керівні особи’), сóддів, тéслів,
окремі іменники жін. роду (див. вище п. 1), а також прізвища:
Журбíв, Чупрèнків і т. ін.; для окремих іменників можливі ва-
ріанти із закінченням -ів і нульовим закінченням: мамè —
мамíв і мáми — мам, бабè — бабíв (і рідко баб); у прізвищах:
Мáйбородів (і Мáйбород), Стáростів ( і Стáрост).
Примітка 1. В іменниках, що мають у називному відмінку однини
сполучення двох різних приголосних, у родовому відмінку множи-
ни між такими приголосними з’являються о або е.
О з’являється в тих іменниках, які мають після приголосного осно-
ви суфікс -к: дóчок (дóчки), книжóк, (книжкè), кóльóк (кóлькè), мисóк
(мискè) і т. ін., в іменниках між двома приголосними: гра (мн. íгри),
кóхня, повéрхня, сóснá, сóкня, цéрква — íгор, кóхонь, повéрхонь,
сóсон (і сóсен), сóконь, церкóв. У низці іменників з’являється відпо-
відно е (є): бóєнь, вóєн (і війн), грèвень, дóмен, дуéней, ескадрèлей,
копáлень, лáзень, мíтел, шабéль, але: букв (одн. бóква), мавп (одн.
мáвпа), шахт (одн. шáхта).
Примітка 2. В іменниках іншомовного походження з подвоєними
приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння збере-
жено: бонн (від бóнна), булл (від бóлла), ванн (від вáнна), вілл (від
вíлла), мадóнн (від мадóнна), панн (від пáнна).
110
²ìåííèê

У давальному відмінку множини іменники першої відміни
мають закінчення -ам, -ям:
1) закінчення -ам мають іменники твердої та мішаної груп:
книжкáм, машèнам, фáбрикам; крóчам, мéжам, плóщам;
2) закінчення -ям мають іменники м’якої групи: бóрям,
відмíнницям, грèвням, дуéньям, ескадрèльям, надíям, сíм’ям,
статтÿм.

У знахідному відмінку множини іменники першої відміни
мають форму, однакову з формою називного або родового
відмінка множини, причому:
1) іменники — назви істот мають форму, однакову з фор-
мою родового відмінка множини: ведмéдèць, відмíнниць, вов-
чèць, листонóш, міхонóш, молодèць, украї́нок; дуéней, свинéй.
Примітка. Іменники — назви окремих свійських тварин, комах
мають також менш поширену форму, однакову з формою називного
відмінка: гнáти овéць (і вíвці), пáсти корíв (і корóви), годувáти
свинéй (і свèні), ловèти мух (і мóхи);
2) іменники — назви неістот уживані у формі, однаковій із

формою називного відмінка: книжкè, машèни, фáбрики;
вóлиці, грèвні, друкáрні, ескадрèльї, мрíї, сíм’ї; крóчі, мéжі,
плóщі.

В орудному відмінку множини іменники першої відміни
мають закінчення -ами, -ями, -ми:
1) закінчення -ами мають іменники твердої та мішаної
груп: книжкáми, машèнами, фáбриками; крóчами, мéжами,
плóщами;
2) закінчення -ями властиве іменникам м’якої групи: від-
мíнницями, вóлицями, грèвнями, друкáрнями, дуéньями, ескад-
рèльями, мрíями, сíм’ями, статтÿми;
111
3) варіантні закінчення -ми (поряд із формами на -ами, -ями)

мають лише поодинокі іменники: слізьмè (і сльозáми), свинь-
мè (і свèнями).

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни
мають закінчення -ах для твердої та мішаної груп і -ях — для
м’якої групи: на машèнах, по дорóгах, по рукáх, по стежкáх,
у книжкáх; на крóчах, на мéжах, на грèвнях, на дуéньях, на
ескадрèльях, у статтÿх, у сíм’ях.

У кличному відмінку множини іменники першої відміни
мають форму, однакову з називним: бабè, дóчки, жінкè, від-
мíнниці, грèвні, дуéньї.
²² â ³ ä ì ³ í à
À. Îäíèíà
У родовому відмінку однини іменники другої відміни за-
лежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
I. Іменники середн. роду в родовому відмінку однини за-
кінчуються лише на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у
м’якій, зрідка — у мішаній групі): мíста, селá, плечá, прíзви-
ща; знарÿддя, мóря, облèччя, пóля, узбíччя, умíння.
II. Іменники чол. роду із закінченням -о в родовому відмін-
ку однини набувають закінчення лише -а (у твердій та міша-
ній групах), -я (у м’якій групі): бáтька, Дмитрá, Дорошéнка,
Теслéнка, Франкá, Шевчéнка; Антóся, Бенéдя, Олексíя.
III. Іменники чол. роду з основою на приголосний у родо-
вому відмінку однини набувають закінчення -а, -я або -у, -ю
залежно від значення істоти або неістоти, конкретного чи абс-
трактного значення та інших чинників.
112
²ìåííèê
1. Закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій

групі) мають іменники чол. роду:
1) назви істот у звичайній та зменшено-пестливій формі:
акадéміка, вóїна, делегáта, свящéнника, співакá, теслярá, фе-
нóмена (людина); митцÿ, незнайóмця, промóвця, татусÿ, учè-
теля, óчня, фахівцÿ; Богдáна, Борèса, Олексáндра, Тарáса;
Андрíя, Василÿ, Вітáлія, Сергíя, Ю́рія; козачéнька, хлóпчика;
вóвчика, зáйчика, сокóлика, а також персоніфіковані предмети
і явища: Вíтра, Морóза та ін.;
2) назви неістот у звичайній та зменшено-пестливій формі,
що позначають конкретні предмети, зокрема:
а) назви дерев: бéреста, дóба, клéна, ÿвора, ÿсеня; дубкá,
яворóнька, ясенóчка;
б) назви технічних реалій, машин та їх деталей: вагóна,
електрокáра, ескалáтора, комп’þтера, літакá, монітóра, мо-
тóра, пóтяга, трáктора; автомобíля, дèзеля, пóршня; вагóн-
чика, літачкá;
в) терміни іншомовного походження, які позначають пред-
мети, структурні елементи, геометричні тіла та їхні частини,
математичні, лінгвістичні поняття: áтома, вéктора, елемéн-
та, еліпсóїда, інтегрáла, катóда, квадрáта, квáрка, коефіціºн-
та, кóнуса, кóсинуса, цилíндра; áфікса, інтерфíкса, локатèва,
прéфікса, сóфікса та ін., але: сèнтаксису, фразеологíзму (про
інші категорії термінів див. п. 2.1г);
г) українські за походженням безафіксні та суфіксальні
іменники-терміни: відмíнка, восьмикóтника, додáтка, займéн-
ника, знамéнника, імéнника, прикмéтника, прислíвника, три-
кóтника, чисéльника, числíвника, шкíва; прóменя, але: вèду,
рóду, склáду, спóсобу (див. п. 2.1г);
ґ) назви одиниць вимірюваня довжини: дþйма, кіломéтра,
мéтра або маси: грáма, кілогрáма, фóнта, фóнтика;
д) назви відрізків часу, днів тижня і місяців: дня; вівтóрка,
понедíлка; тèжня; листопáда, мíсяця, сíчня, але: вíку, листопá-
ду (явище природи), рóку (сукупність місяців, тижнів і днів),
пóясу (смуга фізичних об’єктів, частина поверхні земної кулі)
(див. п. 2.2), а також числові назви: десÿтка, мільйóна, мільÿрда;
113
е) назви грошових знаків: грошá, дóлара, карбóванця, сан-

тèма, фрáнка, цéнта, червíнця, червíнчика;
є) назви органів і частин тіла: животá, кишківникá, м’ÿза,
нóса, пáльця, рóта, скелéта, суглóба, хребтá, шлóнка; живó-
тика, пáльчика, але стравохóду та ін.;
ж) назви житлових приміщень, сільськогосподарських і тех-
нічних будівель та їхніх частин, архітектурних деталей: барá-
ка, димарÿ, кóмина, одвíрка, піддáшка, причíлка, свóлока, флí-
геля; вітрякá, вóлика, голубникá; акведóка, багéта, балкóна,
éркера, карнèза, пáндуса, тáмбура; балкóнчика, але: підмóрку,
покóю;
з) назви предметів побуту: ножá, чáйника, черпакá; дивá-
на, мèсника, сервáнта, стільцÿ; стíльчика;
и) назви одягу і взуття: джéмпера, жупáнá, кобенякá, кос-
тþма, кóнтóша, піджакá, плащá, пóяса (елемент одягу), свéт-
ра; кéда, черевèка, чóбота; костþмчика, плáщика; черевèчка;
і) назви виробів із борошна: батóна, бóблика, калачá, ро-
гáлика; бóбличка, калáчика;
ї) назви церковних реалій: амвóна, іконостáса, вíвтарÿ;
іконостáсика;
к) назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-,
формантами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-,
-слав-, -фурт-: Бердÿнська, Лóцька, Бóбринця, Крéменця,
Трускавцÿ; Пíттсбурга, Вèшгорода, Мèргорода, Шáргорода,
Борèсполя, Тернóполя, Я́мполя, Житóмира, Ярослáва, Франк-
фурта, а також назви річок, населених пунктів і різних гео-
графічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому
складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-,
-ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бикá, Дніпрá, Дністрá, Збручá, Псла;
Вільхівцÿ, Дінцÿ, Інгульцÿ, Торцÿ, Хустцÿ; Тéтерева, Кèєва,
Колгóєва, Львóва, Олéськова, Хáркова, Хóдорова; Батóрина,
Пирÿтина, Святóшина, Снÿтина; Бáхмача, Гáдяча, Гáлича,
лише в окремих іменниках з наголосом на корені: Брéча,
Вóвка, Дóвжика, Малóго Куÿльника, Салгèра, Свíжа, Смóт-
рича.
114
²ìåííèê
Примітка. Закінчення -у, -ю наявне у складених назвах населених

пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родо-
вому відмінку закінчення -у: Давèдового Брóду, Зелéного Гáю, Кри-
вóго Рóгу, Часовóго Я́ру, Ширóкого Лáну та ін.
2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій

групі) мають:
1) абстрактні іменники чоловічого роду:
а) назви якостей і властивостей: герої́зму, лірèзму, націона-
лíзму, патріотèзму;
б) назви почуттів, хвороб: бóлю, гнíву, жáлþ, жáху, рóзпа-
чу, сну, сóрому, стèду (і стидá), стрáху; авітамінóзу, арт-
рóзу, бронхíту, гайморèту, грèпу, діабéту, кáшлю, колíту,
кóру, нáбряку, óпіку, óпуху, отèту, правцþ, тèфу, ÿщуру;
в) назви процесів, станів, властивостей, явищ суспільного
життя, загальних понять: анáлізу, бíгу, вíдгуку, зáдуму, зáпису,
заробíтку, затóру, звóку (але як термін звóка), ідеáлу, íм-
пульсу, клóпоту, колóквіуму, конфлíкту, крóку, лéту (льóту),
пóштовху, прибóтку, приї́зду, прогрéсу, регрéсу, ремóнту, рóху,
сèнтезу, смóтку, стóгону, спóкою, сóмніву, óспіху, хóду, шóму,
але: ривкá, стрибкá, стусанá;
г) назви філософських, літературознавчих та інших науко-
вих понять: абсолþту, абсóрду, агностицèзму, антропоцент-
рèзму, дисонáнсу, догматèзму, дóгмату; аврáлу, áкту, достáт-
ку, éкскурсу, éкспорту, ідеáлу, сóрту, спóсобу, фенóмену (яви-
ще), фрейдèзму, хèсту та ін., але як конкретні іменники-тер-
міни: дóха і Дóха (у значенні Святóго Дóха (третя іпостась
єдиного Бога);
ґ) назви явищ природи: вèхору, вíтру, вогнþ, грáду, грóму,
дощó, землетрóсу, морóзу, смéрчу, тумáну, урагáну, хóлоду, цик-
лóну, але Вíтра, Морóза як персоніфікованих явищ (див. п. 1.1);
д) назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж: інстагрáму,
телегрáму, фéйсбóку, ютóбу і под.
2) іменники на позначення сукупності істот: батальйóну,
взвóду, дивізіóну, електорáту, кóрпусу (військове з’єднання),
óрдену (чернеча громада), оркéстру, пóлку, рóю, хóру (але з
наголосом на останньому складі табунá) або неістот:
115
а) дерев, кущів: гáю, лíсу, сáду (але садкá), чагарникó;

б) трав’янистих рослин: барвíнку, бузкó, буркунó, горóху,
звіробóю, крóпу, молочáю, очерéту, щавлþ, ячмéню (але вівсá);
в) предметів побуту: óдягу, реманéнту, сувóю, товáру;
г) сортів плодових дерев: кальвíлю, ранéту, ренклóду та ін.;
3) іменники на позначення установ, закладів, організацій,
об’єднань держав та ін.: інститóту, кóледжу, ліцéю, мáр-
кету, музéю, університéту; клóбу, комітéту, óряду; соþзу,
блóку, але блóка (механізм або камінь);
4) назви спортивних ігор і танців: альпінíзму, бадмінтóну,
баскетбóлу, бейсбóлу, біатлóну, бóксу, бóулінгу, волейбóлу, ганд-
бóлу, гóльфу, дáйвінгу, сéрфінгу, футбóлу; бобслéю, хокéю;
вáльсу, краков’ÿку, тáнку (але переважно з наголосом на за-
кінченні танкá), тáнцю, але: гопакá, козакá (танець), сéрфін-
га (спортивне знаряддя);
5) іменники — назви просторових понять та їхніх різнови-
дів: байрáку, вáлу, лимáну, лóгу, майдáну, тóку; всéсвіту,
рèнгу, рóву, свíту, стéпу, урèвку, ÿру; крáю, небокрáю, ручáю,
але: горбá, хóтора. До цієї групи належать також назви різних
споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх
частин, різних просторових комунікацій: бастіóну, будèнку,
вігвáму, вокзáлу, гуртóжитку, ґáнку, дáху, завóду, зáлу, зáмку,
інтернáту, канáлу, коридóру, метрополітéну, мóлу, мóру, па-
лáцу, парапéту, підвáлу, плóту, пóверху, портáлу, притóлку,
сарáю, тèну, універмáгу, фасáду, фільвáрку, чóму, шèнку,
штáбу, але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажá,
гаражá, куренÿ, млинá, сажá, хлівá; обидва закінчення — -а
(-я) та -у (-ю) — мають іменники: мостá (конкретний пред-
мет) і мóсту (цілісність), подібно: парканá і паркáну, плотá і
плóту, столá і стóлу.
До просторових реалій належать і назви річок (крім зазна-
чених у п. 1.2к), озер, гір, островів, півостровів, країн, облас-
тей і т. ін.: Бóгу, Гáнгу, Дóну, Дунáю, Нíлу, Рéйну, Сéйму,
Стèру, Стрèю; Байкáлу, Свíтязю; Алтáю, Ельбрóсу, Памíру,
Урáлу; Кíпру, Крèту, Рóдосу; Алжèру, Афганістáну, Вати-
116
²ìåííèê
кáну, Єгèпту, Ірáку, Ірáну, Китáю, Тайвáню; Гонкóнгу, Дон-

бáсу, Ельзáсу, Кавкáзу, Карабáху, Мікелóну, Сен-П’ºру, Сибíру.
Примітка. Закінчення -а (-я) та -у (-ю) має розрізнювальну функ-
цію в деяких іменниках: Алжèра, Рèма, Тунíса (місто) і Алжèру,
Рèму, Тунíсу (країна), Нью-Йóрка (місто) і Нью-Йóрку (штат);
6) речовинні іменники: азóту, асфáльту, бальзáму, бóру,

борщó, брóму, вóску, гáсу, гíпсу, гранíту, йóду, квáсу, льóду,
мéду, піскó, плазміногéну, пóроху, спèрту, фібриногéну;
алюмíнію, вóдню, вуглецþ, кèсню, мáгнію, рáдію, тáлію,
тóлію, але: білкá, хлíба (конкретний іменник);
7) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот):
водогóну, вододíлу, газогóну, живóпису, живоплóту, манускрèп-
ту, родовóду, рукóпису, суходóлу, але: електровóза, пароплáва;
8) назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к):
Амстердáму, Гóмелю, Ліверпóлю, Лóндону, Мадрèду, Парèжу,
Чорнóбилю.
Примітка. Ці іменники можуть мати і варіантне закінчення — -а(-я):
Амстердáма, Гóмеля, Ліверпóля, Лóндона, Мадрèда, Парèжа, Чор-
нóбиля;
9) більшість префіксальних іменників із різними значен-

нями (крім назв істот): вèбою, вèпадку, вèслову, відбóю, вíдгу-
ку, заробíтку, зáпису, затóру, пóбуту, пóштовху, прибóтку,
приклáду, прóводу (дріт), сувóю, óсміху, óспіху.
Примітка. У низці іменників зміна закінчення, що ґрунтована на
протиставленні конкретних та абстрактних іменників, а також імен-
ників зі значенням сукупності, передає значення слова: áкта (до-
кумент) — áкту (дія), алмáза (коштовний камінь) — алмáзу (міне-
рал), апарáта (прилад) — апарáту (установа), бáла (одиниця ви-
мірювання) — бáлу (святковий вечір), блóка (частина споруди, ма-
шини) — блóку (об’єднання держав), бóра (свердло) — бóру (хіміч-
ний елемент), бóрта (край одягу, посуду) — бóрту (судно), булáта
(зброя) — булáту (сталь), вáла (деталь машини) — вáлу (насип),
дзвóна (інструмент) — дзвóну (звук), Дóха/дóха (безплотна надпри-
родна істота; безсмертна, нематеріальна основа істоти) — дóху
(здібність, властивість, стан, зміст і напрям; процес), елемéнта
117
(конкретне) — елемéнту (абстрактне), звóка (термін) — звóку (про-

цес), імéйла (поштова електронна скринька) — імéйлу (система елек-
тронної пошти), інструмéнта (одиничне) — інструмéнту (збірне),
кáменя (одиничне) — кáменю (збірне), клèна (предмет) — клèну
(просторове поняття), кóрпуса (тулуб) — кóрпусу (сукупне), листá
(одиничне) — лèсту (збірне), листопáда (місяць) — листопáду
(процес), óргана (частина тіла) — óргану (установа), оригінáла
(особа) — оригінáлу (документ), папéра (документ) — папéру (ма-
теріал), пóтяга (поїзд) — пóтягу (почуття), пóяса (предмет) —
пóясу (просторове поняття), придáтка (відросток) — придáтку (до-
даток), рахóнка (документ) — рахóнку (дія), сиркá (сиркова маса) —
сиркó (зменшене до сир), сóняшника (рослина) — сóняшнику
(насіння), стáна (технічний термін) — стáну (музичний термін),
телефóна (апарат) — телефóну (вид зв’язку), тéрміна (слово) —
тéрміну (строк), фáктора (маклер) — фáктору (чинник), фенóмена
(особа) — фенóмену (явище), шаблóна (пристрій; кресленик) —
шаблóну (зразок), шлóнка (орган травлення) — шлóнку (страва; фі-
зіологічна потреба в їжі) і т. ін.

У давальному відмінку однини іменники другої відміни
мають закінчення -ові, -еві (-єві), -у (-ю).
1. Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі
та в м’якій після приголосного), -єві (у м’якій групі після го-
лосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком
зазначених у п. 2.2): бáтькові, будèнкові, бóкові, дирéкторові,
дíдові, дрóтові, запáсові, кèлимові, мáйстрові, набóрові, палáцові,
Петрóві, побратèмові, працівникóві, сèнові, тáтові; вéлетневі,
дощéві, журавлéві, кáменеві, плáчéві, плащéві, пнéві, секрета-
рéві, товáришеві, шахтарéві; гáєві, добрóдієві, крáєві, Сергíєві,
солов’ºві та ін. Ці ж іменники набувають і закінчення -у (у
твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі): будèнку, бóку,
дирéктору, дрóту, запáсу, кèлиму, мáйстру, палáцу, Петрó;
вéлетню, Вітáлію, гáю, журавлþ, кáменю, крáю, солов’þ.
Примітка. Коли в тексті вжито поряд кілька іменників чол. роду у
формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних
відмінкових закінчень потрібно спочатку використовувати закін-
118
²ìåííèê
чення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Леонíдові Миколáйовичу

Куцéнку, Симонéнкові Олéсю Андрíйовичу, добрóдієві бригадèру,
пáнові капітáну.
Варіантні закінчення -ові та -у мають іменники середн.

роду із суфіксом -к-, що означають недорослих істот: дитÿт-
кові — дитÿтку, лошáткові — лошáтку, немовлÿткові — не-
мовлÿтку, поросÿткові — поросÿтку, телÿткові — телÿтку,
ягнÿткові — ягнÿтку і под.
2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій
групі) мають:
1) іменники середн. роду: мíсту, свÿту, селó; прíзвищу;
знарÿддю, облèччю, піддáшшю, роздорíжжю, сéрцю, сóнцю,
умíнню.
У деяких іменниках середн. роду можливі варіантні закін-
чення -у, -ю та -ові, -еві: лèху — лèхові, мíсту — мíстові,
óзеру — óзерові, сéрцю — сéрцеві;
2) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин:
Львів — Львóву, óстрів — óстрову, рів — рóву, Хáрків — Хáр-
кову, Кèїв — Кèєву; Мáмонтов — Мáмонтову; Колгóєв — Кол-
гóєву; Батóрин — Батóрину, Лебедèн — Лебединó.
Примітка. У прізвищах на зразок Василèшин, Волóшин, Семенèшин,
Яковèшин, Іль¿н можливі варіантні закінчення -у та -ові: Василè-
шину — Василèшинові, Волóшину — Волóшинові, Михайлèшину —
Михайлèшинові, Семенèшину — Семенèшинові, Степанèшину —
Степанèшинові, Яковèшину — Яковèшинові, Ільїнó — Ільїнóві та ін.
У знахідному відмінку однини іменники другої відміни

мають форму, однакову з формою родового або називного
відмінка.
1. Омонімічну з формою родового відмінка мають усі
іменники чол. роду — назви істот, а також найменування пер-
соніфікованих явищ: будівникá, доповíдачá, конÿ, хлóпця; Вíтра,
Морóза.
119
2. Усі іменники — назви неістот чол. роду, а також імен-

ники середн. роду в знахідному відмінку мають ту саму фор-
му, що й у називному: будèнок, декрéт, інститóт, колектèв,
міст, нарóд, полк, сон, стиль, стіл, ячмíнь; корíння, мíсто,
мíсце, мóре, селó.
Примітка. Деякі конкретні іменники чол. роду, переважно назви побу-
тових предметів, дерев, документів та ін., можуть мати варіантні фор-
ми, спільні з формами або називного, або родового відмінків: (уклав)
акт і áкта, (вивчив) вірш і вíрша, (розгорнув) довíдник і довíдника,
(зрізав) дуб і дóба, (написав) лист і листá, (узяв) ніж і ножá, (поклав)
олівéць і олівцÿ, (подарував) пéрстень і пéрсня, (поставив) плуг і плóга.

В орудному відмінку однини іменники другої відміни ма-
ють закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду
твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) —
іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім
іменників середн. роду з кінцевим -я): мáйстром, мíстом,
працівникóм, селóм; бійцéм, кобзарéм, конéм, кущéм, мíсцем,
мóрем, ножéм, плечéм, прíзвищем, секретарéм, слухачéм; пи-
ріºм, рóєм, солов’ºм, урожáєм; Багріºм, Кубліºм, Червоніºм.
2. Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я:
ворожíнням, життÿм, змагáнням, знарÿддям, кíллям, лèс-
тям, лóб’ям, облèччям, піддáшшям, пíр’ям, роздорíжжям,
умíнням, щáстям.
3. Закінчення -им мають в орудному відмінку:
1) іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов, -ев
(-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн): Виногрáдовим, Звéгінцевим, Ковалé-
вим (від Ковалíв), Лéсиним, Ільїнèм. Неслов’янські прізвища, які
закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини
закінчення -ом: Бþловом, Дáрвіном, Кéльвіном, Чáпліном.
Примітка. Прізвища на -ин (-анин, -янин), які походять від назв
осіб за етнічною належністю або місцем проживання, в орудному
відмінку однини набувають закінчення -ом: Волóшином, Лучкáни-
ном, Рóсином, Тóрчином, Турÿнином та ін.;
120
²ìåííèê
2) Іменники — географічні назви середн. роду із суфікса-

ми присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються
як прикметники: Барвíнкове — Барвíнковим, Свáтове — Свá-
товим, Котелéве — Котелéвим, Горóшине — Горóшиним.
Іменники — географічні назви чол. та середн. роду із су-
фіксами -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), що не відміню-
ються як прикметники, мають в орудному відмінку однини
закінчення -ом: Хáрковом, Кèєвом, Козÿтином, Лебединóм,
Пирÿтином, Святóшином, Яготинóм.

У місцевому відмінку однини іменники другої відміни
мають закінчення -і (-ї), -ові, -еві (-єві), -у (-ю).
1. Закінчення -і (після голосного та апострофа — -ї) мають:
1) іменники чол. роду (переважно безсуфіксні) — назви
неістот: на дóбі, на мíсяці, на пóверсі, на порóзі, на столí, на
язицí; по асфáльті, по фундáменті; при дні, при столí, при
харáктері; в áкті, в дóсі; у байрáці, у бéрезі, у ґрóнті, у
декрéті, у комп’þтері, у телефóні.
Примітка 1. Деякі іменники цього зразка можуть мати варіантні
закінчення -і (-ї) та -у (-ю), що залежить від місця наголосу в них:
на льóді — на льодó, на рóді — на родó, на стáві — на ставó, на
тóрзі — на торгó; у гáї — у гаþ, у крáї — у краþ, у лíсі — у лісó.
2) іменники середн. роду твердої групи (без суфікса -к-), а

також мішаної та м’якої груп: на облèччі, на письмí, на
піддáшші, на плечí, на роздорíжжі; по завéршенні; при
згáрищі, при мóрі, при узбíччі; в óзері; у гóрі, у мíсті, у на-
вчáнні, у прíзвищі, у селí, у слóві.
2. Закінчення -у (після голосного — -ю) мають:
1) іменники чол. та середн. роду твердої групи із суфікса-
ми -к, -ак, -ик, -ок, -к(-о), -еньк-, -ечк-(-ечок-), -ищ- — на-
зви неістот: на держакó, на літакó; на дóщику; на мішкó, при
підрахóнку, у будèнку, у гурткó, у ставкó; на лíжку, на яºчку,
у вíйську; при бáтеньку; у містéчку, у горщéчку; по горèщу.
121
Наявні також і варіантні форми з -ові: на/по/при/у держакóві,

на/по/при/у літакóві, на/по/при/у будèнкові, на/по/при/у лíжкові
та ін.;
2) іменники чол. роду односкладових основ із закінченням
-у (-ю) в родовому відмінку, якщо наголос у місцевому відмін-
ку переходить з основи на закінчення: на льодó, на снігó, на
шляхó; по дахó; у сокó, у степó, у ярó, у боþ, у гаþ.
Примітка 1. Із прийменником по деякі іменники набувають варіан-
тних закінчень -у (-ю) та -і (-ї): по Дніпрó і по Дніпрí, по дóбу і по
дóбі, по мíсту і по мíсті, по навчáнню і по навчáнні, по облèччю і по
облèччі, по óзеру і по óзері, по пóлю і по пóлі, по селó і по селí; на
позначення часу вживається переважно закінчення -і (-ї): по закíн-
ченні, по обíді; зрідка — -у(-ю): по вéчорі і по вéчору, по досÿгненні
і по досÿгненню, по завéршенні і по завéршенню, по закíнченні і по
закíнченню, по здíйсненні і по здíйсненню.
Примітка 2. Із прийменниками в (у) деякі іменники також набува-
ють варіантних закінчень -у (-ю) та -і (-ї): у пóтягу і у пóтязі.
3. Закінчення -ові у твердій групі, -еві (після голосного та

апострофа — -єві) у м’якій та мішаній групах мають:
1) іменники чол. роду — переважно назви істот: на/при
бáтькові, на/при лісникóві; на/при вчèтелеві, на/при конéві,
на/при товáришеві; на/при водіºві;
2) іменники середн. роду твердої групи із суфіксом -к-
(назви недорослих істот): на дитÿткові, на левенÿткові, на не-
мовлÿткові, на телÿткові, на хлоп’ÿткові, на яструб’ÿткові.
Примітка 1. Іменники чол. роду твердої групи з основою на -г, -к, -х,
безсуфіксні та із закінченням -о — назви осіб, а також іменники се-
редн. роду із суфіксами зі значенням пестливості — назви істот,
ужиті з прийменниками на, у (в), по, при, поряд із закінченнями -ові,
-еві (-єві) мають і варіантні закінчення -у (-ю): на бáтькові і на
бáтьку, при співробíтникові і на співробíтнику, на чумакóві і на
чумакó, на дитÿткові і на дитÿтку, на телÿткові і по телÿтку.
Іменники чол. роду — назви істот (не осіб) мають поряд із за-
кінченнями -ові, -еві (-єві) й закінчення -і (-ї): на звíрові і на звíрі;
на китóві і на китí, на ослóві і на ослí, на тèгрові і на тèгрі; на
вужéві і на вужí, на конéві і на конí, на лóсеві і на лóсі; на бугаºві
і на бугаї́; -ові та -у — переважно в іменниках з основою на к: на
122
²ìåííèê
борсукóві і на борсукó; на віслюкóві і на віслюкó; на вóвкові і на

вóвку; на воякóві і на воякó.
Примітка 2. Із прийменником по іменники набувають варіантних
закінчень -ові, -еві (-єві) та -у (-ю): по вóвкові і по вóвку, по лéвові і по
лéву; по бугаºві і по бугаþ, по зáйцеві і по зáйцю; по вужéві і по вужó.
Примітка 3. Окремі іменники — назви осіб чол. роду, вжиті з прий-
менниками на, у (в), по, при, мають три варіанти закінчень: -ові / -у
(-ю) / -і (-ї) — у твердій групі, а в м’якій і мішаній групах — -еві (-єві),
-ю, -і (-ї): на/у (в)/по/при капітáнові, капітáну, капітáні; на/у (в)/по/при
прем’ºр-мінíстрові, прем’ºр-мінíстру, прем’ºр-мінíстрі; на/у (в)/по/при
профéсорові, профéсору, профéсорі; на/у (в)/по/при студéнтові, сту-
дéнту, студéнті; на/у (в)/по/при учèтелеві, учèтелю, учèтелі;
на/у (в)/по/при носіºві, носіþ, носії́; на/у (в)/по/при нéбожеві, нéбожу,
нéбожі; на/у (в)/по/при товáришеві, товáришу, товáриші; на/у (в)/по/при
читачéві, читачó, читачí.

Іменники другої відміни у кличному відмінку закінчують-
ся на -у (-ю), -е.
1. Закінчення -у мають іменники твердої групи, зокрема із
суфіксами -ик, -ок, -к-(-о), іншомовні імена з основою на г, к,
х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий при-
голосний (крім ж): Пéтрику, робітникó (і робітнèче), сèнку,
бáтьку, Івáнку; погóничу, слухáчу, товáришу; Лþдвігу, Джéку,
Жáку, Фрíдріху, а також іменники дíду, сèну, тáту.
2. Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Вітáлію,
вчèтелю, Грèцю, крáю, лíкарю, мíсяцю, розмáю, ÿсеню.
3. Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи,
іменники м’якої групи із суфіксом -ець і деякі іменники міша-
ної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і за-
гальні назви з основою на р, ж: Богдáне, Бóже, гóлубе, дрóже,
козáче, мóсте, óрле, пáне, Олéже (й Олéгу), Пéтре, пóсле,
сóколе, Степáне, чумáче; жéнче (від жнець), крáвче, молóдче,
хлóпче, шéвче (але переважно: бійцþ, украї́нцю, умíльцю та ін.);
Дóвбуше; гуслÿре, мáлÿре, теслÿре, школÿре; стóроже. В ок-
ремих іменниках можливі варіанти: повстáнцю і повстáнче,
умíльцю і умíльче.
123
4. Закінчення -е мають прізвища прикметникового похо-

дження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), такі як Ко-
ролéве, Ромáнове, Щóголеве, Глíбове, Гулÿєве, Чугóєве, Рома-
нèшине, Степанèшине та ін. і варіантні форми, спільні з назив-
ним відмінком: Ромáнів, Чугóїв, Королíв, Щóголів, Глíбов,
Гулÿєв, Романèшин, Степанèшин.
Географічні назви, до складу яких уходять зазначені суфік-
си, мають у кличному відмінку закінчення -е: Львóве, Кèєве,
Лебедèне.
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв,
форму кличного відмінка мають обидва слова: добрóдію бригадèре,
пáне лейтенáнте.
Примітка 2. У звертаннях, що складаються із загальної назви та
імені, форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне
ім’я: брáте Пéтре, дрóже Грèцю, колéго Степáне, лíкарю Íгорю,
пáне Вітáлію, побратèме Івáне.
Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прі-
звища, форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне
ім’я: дрóже Максèменку; колéго Євгéне Онищукó, пáне Ковáлю; мож-
ливі також поєднання форми кличного відмінка іменника загальної на-
зви та форми кличного відмінка прізвища, однакової з формою назив-
ного відмінка: дрóже Максèменко; колéго Євгéне Онищóк, пáне Ковáль.
Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв —
імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного від-
мінка: Володèмире Хомичó, Пéтре Кузьмичó, Ярослáве Андрíйовичу.
Примітка 5. Іменники гер, сер, сір мають форму, омонімічну з на-
зивним відмінком: гер, сер, сір.
Примітка 6. Іменник Госпóдь у кличному відмінку має форму
Гóсподи; іменник Христóс може мати варіантні форми кличного
відмінка: Хрèсте, Христé, рідко Христóсе.
Á. Ìíîæèíà
§ 88. Íàçèâíèé â³äì³íîê
У називному відмінку множини іменники другої відміни
мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
1. Закінчення -и мають усі іменники чол. роду твердої
групи: батькè, берегè, горóди, директорè, завóди, клáси, лісè,
працівникè, футлÿри, але дрóзі.
124
²ìåííèê
Примітка. Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн

у множині втрачають -ин (-ін): громадÿни, киÿни, львів’ÿни, селÿни;
болгáри, татáри; хазяї́ (хазяїнè), але: грузèни, осетèни, русèни.
2. Закінчення -і (після голосного та апострофа — -ї) мають

іменники чол. роду м’якої та мішаної груп, а також деякі імен-
ники середн. роду: вéлетні, герóї, ковалí, купцí, лікарí, óбрії, па-
зурí (і пáзури), секретарí, солов’ї́, теслярí, школярí; ножí, слу-
хачí, товаришí; óчі (зрідка вíчі), плéчі.
Примітка 1. Іменники чол. роду із числівниками два, три, чотири ма-
ють закінчення -и, -і (-ї): два хлóпці, три робітникè, чотири слухачí.
Примітка 2. В урочистому мовленні замість форми множини слова
брат — братè вживають форму збірності брáття (зрідка — братóве).
3. Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м’якій,

зрідка мішаній групах) мають усі іменники середн. роду: дéна
(від дно), містá, пéра, стремéна; прíзвища, óрвища; морÿ,
облèччя, піддáшшя, полÿ, прислíв’я, роздорíжжя, умíння.
Декілька іменників чол. роду другої відміни мають у на-
зивному відмінку множини варіантні закінчення -и та -а:
вóси — вóса, ґрунтè — заст. ґрунтá (збірне), рукавè — рукáва,
хлібè — хлібá (збірне), але тільки вíвса.
Примітка. Іменник Госпóдь форм множини не має.

У родовому відмінку множини іменники другої відміни
мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей.
1. Закінчення -ів (після голосного та апострофа — -їв) ма-
ють іменники чол. роду та іменники середн. роду на -е, -я:
батькíв, берегíв, вáтів, вóльтів, герóїв, грáмів, дрóзів, дощíв,
захисникíв, мéтрів, óбріїв, óмів, пíдписів, робітникíв, солдáтів,
солов’ї́в, степíв, татíв (множина татè) і тáтів (множина
тáти), школярíв; верхíв’їв, відкриттíв, життíв, міжгíр’їв, мо-
рíв, подвíр’їв, полíв, покриттíв, почуттíв, прислíв’їв.
Примітка. Невелика група іменників чол. роду має і нульове закін-
чення (основу): вáтів (ват), кіловáтів (кіловáт), чóботів (чобíт), а
125
також у сполученні із числівниками: сто раз (і разíв), але: днів сім,

разíв сто; чоловíк сім і сім чоловíк, тобто ‘сім осіб’, але: сім чоло-
вікíв — ‘сім осіб чоловічої статі’, чоловíк із двíсті, а також ті імен-
ники, що втрачають у множині суфікси -ин, -їн: болгáр, громадÿн,
селÿн, татáр, але: вірмéнів, грузèнів, осетèнів.
2. Нульове закінчення мають усі іменники середн. роду на

-о, -е та більшість іменників на -я (переважно з попереднім
м’яким подовженим приголосним н): бажáнь, болíт, вагáнь,
верховíть, весíль, вíдер, вíкон, долíт, завдáнь, засíдань, кіл, кí-
лець, колíс, місць, озéр, облèч, пальт, питáнь, піддáш, покли-
кáнь, полóтен, прíзвищ, роздорíж, сердéць (і серць), сіл, слів,
сприйнÿть, умінь, хóтер, яºць, але: морíв, полíв (рідко піль) та ін.
Примітка. У разі збігу двох приголосних у кінці основи з нульовим
закінченням між ними часто з’являються голосні о або е: вíкон,
пáсом, сóконь; болíтець, вíдер, вікóнець, гáсел, ден (від дно), кíлець,
озéрець (озерéць), рéбер.
3. Закінчення -ей мають деякі іменники чол. роду: гóстéй,

кóней і середн. роду: очéй (і віч), плечéй (і пліч), заст. ушéй
(óші), переважно вух.
У давальному відмінку множини іменники чол. та середн.

роду другої відміни мають закінчення -ам (у твердій і мішаній
групах) і -ям (у м’якій групі): батькáм, працівникáм, слу-
хачáм, тракторáм; колíнам, містáм, прíзвищам, сéлам; лі-
карÿм, морÿм, óбріям, полÿм, шахтарÿм; а також бажáнням,
дрóзям, місцÿм, облèччям, питáнням, піддáшшям, роздо-
рíжжям, узвèшшям.

У знахідному відмінку множини іменники другої відміни
мають омонімічну форму або з називним, або з родовим від-
мінком множини, причому:
126
²ìåííèê
1. Іменники — назви істот мають закінчення, омонімічне з

родовим відмінком множини: вчителíв, герóїв, кравцíв, лікарíв,
óленів, працівникíв, хрущíв, але: пітè у гвардíйці, перейтè в ро-
бітникè.
Примітка. Назви деяких свійських тварин мають переважно фор-
му, однакову з родовим відмінком: волíв (і волè), кóней (і кóні), по-
росÿток (і поросÿтка).
2. Усі іменники — назви неістот мають форму, омонімічну

з називним відмінком множини: берегè, тракторè; вантажí,
олівцí; містá, сéлища; морÿ, облèччя, полÿ, узвèшшя.

В орудному відмінку множини іменники другої відміни
мають закінчення -ами, -ями, -ми.
1. Закінчення -ами (у твердій та мішаній групах), -ями (у
м’якій, зрідка в мішаній групах) мають іменники чол. і середн.
роду: берегáми, працівникáми, товаришáми, тракторáми;
вóхами, містáми, прíзвищами, сéлами, ÿвищами; ковалÿми,
лікарÿми, шахтарÿми; знарÿддями, місцÿми, облèччями, по-
лÿми, роздорíжжями, узвèшшями.
2. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями)
мають іменники чол. і середн. роду: гíстьми (і гóстÿми),
кíньми (і кóнями), чобітьмè (і чобóтями, чóботами); колí-
ньми (і колíнами), колíсьми (і колéсами), крильмè (і крè-
лами).
Примітка. Іменники середн. роду óко, плечé мають в орудному від-
мінку множини закінчення -има: очèма, плечèма.

У місцевому відмінку множини іменники чол. та середн.
роду мають закінчення -ах (у твердій та мішаній групах), -ях
(у м’якій групі): на дубáх, на працівникáх, у горизóнтах, в
озéрах, у календарÿх; по лісáх, при берегáх, при столáх, у
127
сéлищах; на учителÿх, на шахтарÿх, на чóботах (чобóтях);

на місцÿх, на облèччях, на роздорíжжях, на узвèшшях; по
будèнках, по містáх, по сéлах, по гаÿх, по óбріях.

У кличному відмінку множини іменники другої відміни
мають форму, омонімічну з називним: братè, працівникè; ді-
ячí, товаришí; óбрії, учителí, лікарí; морÿ, полÿ, сéла; у по-
етичному та урочистому мовленні використовують форми на
зразок братóве, панóве, сватóве.
III â ³ ä ì ³ í à
§ 95. Îäíèíà
1. У родовому та давальному відмінках однини іменники
третьої відміни мають закінчення -і: Бéршаді, ванíлі, гáлузі,
герáні, гíдності, крóві, любóві, мóці, незалéжності, нéхворо-
щі, нóчі, Оболóні, óсені, óсі, пóдорожі, прèязні, рéчі, Рóсí,
сóлі, стáлі, сóміші, тíні, Óмані, фáльші, фланéлі, хорóбрості.
Примітка 1. Іменники на -ть після приголосного, а також слова
кров, любóв, óсінь, сіль, Білорóсь, Русь у родовому відмінку однини
можуть набувати як варіант закінчення -и: гíдности, незалéжнос-
ти, рáдости, смéрти, чéсти, хорóбрости; крóви, любóви, óсени,
сóли, Білорóси, Рóсè.
Примітка 2. Форми непрямих відмінків від іменників, що означа-
ють абстрактні поняття простору: височíнь, глибочíнь, далечíнь, ши-
рочíнь, крім знахідного та орудного, уживають зрідка; їх замінюють
відповідні словоформи із суфіксом -ин-(-а): височинá, глибочинá,
широчинá.
2. У знахідному відмінку однини іменники цієї відміни

мають форму, однакову з називним відмінком.
3. В орудному відмінку однини іменники цієї відміни на-
бувають закінчення -ю, причому:
1) якщо основа іменника закінчується одним приголосним
(крім губного та р), то після голосного перед закінченням цей
128
²ìåííèê
приголосний подовжується (на письмі відповідна буква по-

двоюється): Бéршаддю, ванíллю, височíнню, вíссю, гáлуззю,
герáнню, мíддю, мíццю, нíччю, Оболóнню, пóдорожжю, Рóс-
сю, сíллю, сóмішшю, тíнню, Óманню;
2) якщо основа іменника закінчується сполученням при-
голосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, шч (буква
щ), то подовження не відбувається: вéрф’ю, гíдністю, жóвчю,
кíновар’ю, крóв’ю, любóв’ю, мáтір’ю, незалéжністю, нéхво-
рощю, Óб’ю, прèязню, рáдістю, ÿкістю.
4. У місцевому відмінку однини вживаємо закінчення -і:
в Óмані, у Бéршаді, у гáлузі, у дóповіді, у пóдорожі, у рáдості,
у сóлі, у тíні; на óсі, на Оболóні, на Рóсí; при свідóмості.
5. У кличному відмінку, що вживається переважно в пое-
зії, іменники цієї відміни мають закінчення -е: любóве, нóче,
рáдосте, смéрте, Óмане.
§ 96. Ìíîæèíà
1. У називному, знахідному та кличному відмінках мно-

жини іменники третьої відміни мають закінчення -і: вíдповіді,
вíсті, нóчі, óсі, пóдорожі, сóміші, тíні.
2. У родовому відмінку множини вживаємо закінчення -ей:
відóмостей, вíдповідей, вістéй, гáлузей, герáней, дóповідей,
ночéй, областéй, осéй, пóдорожей, сóмішей, тíней.
3. У давальному відмінку множини вживаємо закінчення
-ям (після шиплячого — -ам): вíдповідям, вíстÿм, герáням,
óсям, тíням; ночáм, пóдорожам, сóмішам.
4. В орудному відмінку множини вживаємо закінчення
-ями (після шиплячого — -ами): вíдповідями, вíстÿми, герá-
нями, костÿми (рідко кістьмè), óсями; ночáми, пóдорожа-
ми, сóмішами.
5. У місцевому відмінку множини вживаємо закінчення -ях
(після шиплячого — -ах): на герáнях, на óсях, у вíдповідях,
у вíстÿх, у тíнях; по ночáх, у пóдорожах, у сóмішах.
129
§ 97. Â³äì³íþâàííÿ ñëîâà ÌÁÒÈ

Н. мáт-и (рідко — мáт-ір) мат-ер-í
Р. мáт-ер-і мат-ер-íв
Д. мáт-ер-і мат-ер-ÿм
Зн. мáт-ір мат-ер-íв
Ор. мáт-ір’-ю мат-ер-ÿми
М. ...мáт-ер-і ...мат-ер-ÿх
Кл. мáт-и мат-ер-í
²V â ³ ä ì ³ í à
§ 98. Îäíèíà
1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини
іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шип-
лячого — -а): вèм’я, галченÿ, голуб’ÿ, гусÿ, дитÿ, ім’ÿ, козенÿ,
плéм’я, сíм’я, тíм’я; коліщá, курчá, лошá.
2. У родовому відмінку однини вживаємо форми на -ят-и
(після шиплячого — -ат-и) та -ен-і: галченÿти, голуб’ÿти, гу-
сÿти, дитÿти, козенÿти; коліщáти; курчáти, лошáти; вè-
мені (вèм’я), íмені (ім’ÿ), плéмені (плéм’я), сíмені (сíм’я),
тíмені (тíм’я).
3. У давальному відмінку однини вживаємо форми на -ят-і
(після шиплячого — -ат-і) та -ен-і: галченÿті, гусÿті, дитÿті,
козенÿті; курчáті, лошáті; вèмені (вèм’ю), íмені, плéмені,
сíмені (сíм’ю), тíмені (тíм’ю).
4. В орудному відмінку однини вживаємо форму (без су-
фікса -ят, -ат) на –ям (після шиплячого — -ам), а іменники
із суфіксом -ен- мають варіантні форми на -ен-ем і -ям: гал-
ченÿм, гусÿм; дитÿм, козенÿм; курчáм, лошáм; вèменем
(вèм’ям), íменем (ім’ÿм), плéменем (плéм’ям), сíменем (сíм’ям),
тíменем (тíм’ям).
5. У місцевому відмінку однини вживаємо форми на
-ят-і (після шиплячого — -ат-і) та -ен-і: на галченÿті; на
курчáті; в íмені, у плéмені; іменники вèм’я, сíм’я, тíм’я ма-
130
²ìåííèê
ють варіантні форми: на вèмені (вèм’ї), на сíмені (сíм’ї), на

тíмені (тíм’ї); по вèмені (вèм’ю), по сíмені (сíм’ю), по тíмені
(тíм’ю).
6. У кличному відмінку деякі іменники мають закінчення -е:
íмене, плéмене.
§ 99. Ìíîæèíà
1. У називному та кличному відмінках множини іменники
четвертої відміни мають форми на -ят-а (після шиплячого —
-ат-а) та -ен-а: гусÿта, телÿта; курчáта, лошáта; іменá,
племенá, але: вèм’я, сíм’я, тíм’я (ці іменники у множині від-
мінюємо як іменники другої відміни).
2. У родовому відмінку множини іменники четвертої від-
міни мають нульове закінчення на -ят (після шиплячого — -ат)
і -ен: гусÿт, телÿт; курчáт, лошáт; імéн, племéн, але: вèм’їв,
сíм’їв, тíм’їв.
3. У давальному відмінку множини вживаємо форми на
-ят-ам (після шиплячого — -ат-ам) і -ен-ам: гусÿтам, телÿ-
там; курчáтам, лошáтам; іменáм, племенáм, але: вèм’ям,
сíм’ям, тíм’ям.
4. У знахідному відмінку множини іменники четвертої
відміни мають форму, однакову з називним відмінком: колі-
щáта; іменá, племенá; вèм’я, сíм’я, тíм’я, з родовим відмін-
ком (для назв людей): дівчáт, хлоп’ÿт або обидві форми (для
назв тварин): гусÿт і гусÿта; курчáт і курчáта, ягнÿт і
ягнÿта.
5. В орудному відмінку множини вживаємо форми на
-ят-ами (після шиплячого — -ат-ами) та -ен-ами: гусÿтами,
ягнÿтами; курчáтами, лошáтами; іменáми, племенáми, але:
вèм’ями, сíм’ями, тíм’ями.
6. У місцевому відмінку множини вживаємо форми на
-ят-ах (після шиплячого — -ат-ах) і -ен-ах: на гусÿтах, на
ягнÿтах; на курчáтах, на лошáтах; в іменáх, у племенáх, але:
на тíм’ях, у вèм’ях, у сíм’ях.
131
§ 100. Â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â,

ùî ìàþòü ò³ëüêè ôîðìó ìíîæèíè
1. У називному відмінку вживаємо:
1) закінчення -и: в’ÿзи (‘тильна частина шиї’), дíти, джèн-
си, збóїни, канíкули, лþди, нóчви, окулÿри, сáни, сíни, Сóми,
схóди, фінáнси, штанè.
Примітка. Деякі іменники, зокрема гóси, дíти, кóри, лþди, мають
форму однини, але від інших основ: гóска, дитèна, кóрка, людèна;
2) закінчення -і (після голосного — -ї): гóрдощі, граблí, двé-

рі, дрíжджі, конóплі, нóжиці, рáдощі, хèтрощі, Чернівцí, помèї;
3) закінчення -а (зрідка — -я): вèла, ворóта, дрóва, ÿсла,
ÿсна, вíнця.
2. У родовому відмінку вживаємо:
1) закінчення -ей: грóшéй, дверéй, людéй, санéй, сінéй;
2) закінчення -ів: в’ÿзів, граблíв (і грабéль), джèнсів, дрí-
жджів, кліщíв, окулÿрів, схóдів, фінáнсів, хèтрощів, Чернівцíв;
3) нульове закінчення: вил, ворíт, дров, збóїн, канíкул, ко-
нопéль, лещáт, нóжиць, ночóв (ночв), Сум, ÿсел, ÿсен.
3. У давальному відмінку вживаємо:
1) закінчення -ам після твердого приголосного, коли в на-
зивному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (піс-
ля шиплячого): весéлощам, вèлам, ворóтам (і ворóтям), в’ÿ-
зам, нóчвам, рáдощам, Сóмам, схóдам, фінáнсам, штанáм
(і штáням), ÿслам.
Винятки: гóсям, дíтям, кóрям, лþдям, сáням, сíням;
2) закінчення -ям після голосного та після м’якого приго-
лосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються
на -і, -ї, -я: граблÿм, двéрям, нóжицям, Чернівцÿм, помèям,
вíнцям.
4. У знахідному відмінку вживаємо форми:
1) однакові з називним відмінком: вèла, вíнця, граблí, ко-
нóплі, окулÿри, сáни, фінáнси, ÿсла;
2) однакові з родовим відмінком (для назв людей): дітéй,
людéй;
132
Ïðèêìåòíèê
3) однакові з родовим і називним відмінками (для назв де-

яких свійських тварин): гусéй і гóси, курéй і кóри.
5. В орудному відмінку вживаємо:
1) закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку
мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): вèлами, нóч-
вами, Сóмами, схóдами, фінáнсами; весéлощами, рáдощами;
2) закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку
закінчуються на -і, -ї, -я: вíнцями, граблÿми, конóплями, нóжи-
цями, Чернівцÿми, помèями;
3) закінчення -ми: ворітьмè (і ворóтами), грíшми (і гро-
шèма), гусьмè, двермè (і дверèма), дíтьми, курмè, людьмè,
саньмè (і санÿми), сíньми, штаньмè (і штанáми, рідше —
штáнями).
6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приго-
лосного вживаємо закінчення -ах, -ях: на вèлах, на ворóтах
(рідше — ворóтях), на канíкулах, на нóжицях, на фінáнсах,
на штанáх (рідше — на штáнях), у джèнсах, у нóчвах, у Сó-
мах, у ÿслах; на граблÿх, у двéрях, у помèях, у Чернівцÿх.
ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ
За характером кінцевого приголосного основи та відмін-
кових закінчень прикметники поділено на дві групи — твер-
ду та м’яку.
§ 101. Òâåðäà ãðóïà ïðèêìåòíèê³â

До твердої групи належать:
1) якісні та відносні прикметники, що мають основу на
твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду
закінчуються на -ий: бóсий, бурхлèвий, велèчний, весéлий, вес-
нÿнèй, відвáжний, відповíдний, гіркèй, глухèй, довíчний, жи-
тóмирський, замóжний, зáхідний, кнèжний, майстéрний, мóд-
ний, молодèй, навчáльний, нагíрний, нарóдний, незалéжний,
новèй, питóмий, поперéчний, постмодéрний, потóчний, пра-
цьовèтий, продáжний, рíдний, свíжий, семирíчний, сèзий, сí-
133
рий, сліпèй, стáрший, схíдний, твóрчий, телÿчий, тогобíчний,

тотóжний, тугèй, тямóщий, хорóбрий, чèстий, чотирикóт-
ний, чудóвий, шляхéтний, щаслèвий;
2) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосно-
го та апострофа — -їв), -ин (після голосного та апострофа — -їн),
які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів
мають нульове закінчення: бáтьків, дíдів, Íгорів, шевцíв, Анд-
рíїв, Гáлин, доччèн, нéнин, нÿньчин, Марíїн;
3) усі короткі форми прикметників: варт, вèнен, гóден, го-
тóв, жив, згóден, здорóв, зéлен, лáден, пéвен, пóвен, повèнен,
прав, рад, ÿсен.
§ 102. Ì’ÿêà ãðóïà ïðèêìåòíèê³â

До м’якої групи належать:
1) відносні прикметники, що мають основу на м’який при-
голосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закін-
чуються на -ій (після голосного — -їй): бóдній, вéрхній, вечíр-
ній, всесвíтній (кругосвíтній), горóдній, дáвній (недáвній), до-
рóжній (подорóжній), досвíтній, достáтній, дрóжній (але
дрóжний — з іншим значенням), жèтній, зáдній, крáйній, кóт-
ній, лíтній (повнолíтній), майбóтній, могóтній, мóжній, не-
забóтній, новíтній, обíдній (пообíдній), освíтній, осíнній, остáн-
ній, перéдній, пíзній, порóжній, присóтній (відсóтній, посóт-
ній), пóтній, рáнній, самобóтній, самóтній (але самíтний),
серéдній (посерéдній), спíдній, сторóнній, сусíдній, хáтній,
худóжній тощо, а також замíжня;
2) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від при-
слівників: блèжній, внóтрішній, вчорáшній, дáвнíшній, домáш-
ній, зáвтрашній, зóвнішній, колèшній, нèнішній, поздóвжній,
рáнішній, спрáвжній, сьогóднішній, тепéрішній, торíшній
(але цьогорíчний), тутéшній та ін.; також прийдéшній, сінéш-
ній тощо;
3) відносні прикметники з основою на -й: безкрáїй, дов-
говíїй, короткошèїй; відносні прикметники з відтінком при-
свійності: брáтній, óрлій, а також якісний прикметник сèній.
134
Ïðèêìåòíèê
§ 103. Çðàçêè â³äì³íþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â

Îäíèíà
Чол. рід Середн. рід Жін. рід
Н. гáрн-ий гáрн-е гáрн-а
Р. гáрн-ого гáрн-ого гáрн-ої
Д. гáрн-ому гáрн-ому гáрн-ій
Зн. = Н. або Р. гáрн-е гáрн-у
Ор. гáрн-им гáрн-им гáрн-ою
М. ...гáрн-ому(-ім) ...гáрн-ому(-ім) ...гáрн-ій
Н. брáтів брáтов-е брáтов-а

Р. брáтов-ого брáтов-ого брáтов-ої
Д. брáтов-ому брáтов-ому брáтов-ій
Зн. = Н. або Р. брáтов-е брáтов-у
Ор. брáтов-им брáтов-им брáтов-ою
М. ...брáтов-ому(-ім) ...брáтов-ому(-ім) ...брáтов-ій
Ì’ÿêà ãðóïà
Н. сèн-ій сèн-є сèн-я
Р. сèнь-ого сèнь-ого сèнь-ої
Д. сèнь-ому сèнь-ому сèн-ій
Зн. = Н. або Р. сèн-є сèн-ю
Ор. сèн-ім сèн-ім сèнь-ою
М. ...сèнь-ому ...сèнь-ому ...сèн-ій
(сèн-ім) (сèн-ім)
Н. безкрá-їй безкрá-є безкрá-я

Р. безкрáй-ого безкрáй-ого безкрáй-ої
Д. безкрáй-ому безкрáй-ому безкрá-їй
Зн. = Н. або Р. безкрá-є безкрá-ю
Ор. безкрá-їм безкрá-їм безкрáй-ою
М. ...безкрáй-ому ...безкрáй-ому ...безкрá-їй
(безкрá-їм) (безкрá-їм)
135
Ìíîæèíà
Н. гáрн-і брáтов-і сèн-і безкрá-ї
Р. гáрн-их брáтов-их сèн-іх безкрá-їх
Д. гáрн-им брáтов-им сèн-ім безкрá-їм
Зн. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
Ор. гáрн-ими брáтов-ими сèн-іми безкрá-їми
М. ...гáрн-их ...брáтов-их ...сèн-іх ...безкрá-їх
Примітка 1. Іменники прикметникового походження будівнèчий,
лþтий (місяць), подорóжній і подібні відмінюємо як прикметники:
до будівнèчого, будівнèчі, з будівнèчими; лþтого, у лþтому. Пор.:
сьогóдні п’ÿте лþтого і п’ÿтого лþтого 2018 рóку.
Примітка 2. Прикметники, складені з -лиций: білолèций, блідолè-
ций, круглолèций, повнолèций і под., відмінюємо так:
Îäíèíà
Н. білолèц-ий білолèц-е білолèц-я
Р. білолèць-ого білолèць-ого білолèць-ої
Д. білолèць-ому білолèць-ому білолèц-ій
Зн. = Н. або Р. білолèц-е білолèц-ю
Ор. білолèц-им білолèц-им білолèць-ою
М. ...білолèць-ому ...білолèць-ому ...білолèц-ій
(білолèц-ім) (білолèц-ім)
Ìíîæèíà
Н. білолèц-і Зн. = Н. або Р.
Р. білолèц-их Ор. білолèц-ими
Д. білолèц-им М. ...білолèц-их
§ 104. Ñòóïåíþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â

Âèùèé ñòóï³íü ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â
1. Вищий ступінь порівняння прикметників утворюємо до-

даванням:
1) суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної
форми якісного прикметника: нов-íш-ий, повн-íш-ий, син-íш-ий;
дешéв-ш-ий, солóд-ш-ий. Додавання суфікса -ш- може зумо-
136
×èñë³âíèê
вити появу звукосполучень, які на письмі позначаємо буквами

щ і жч: вèщий, тóвщий (поряд із товстíший); блèжчий,
вáжчий, вóжчий, дорóжчий, дóжчий, нèжчий, тÿжчий тощо.
2) слів більш, менш до звичайної форми якісного прикмет-
ника (рідше): більш вдáлий, більш глибóкий; менш вередлèвий;
3) деякі прикметники вищого ступеня порівняння утворю-
ються від інших основ: велèкий — бíльший, малèй — мéнший,
гáрний — крáщий, погáний – гíрший.
Íàéâèùèé ñòóï³íü ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â
2. Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо

додаванням:
1) префікса най- до форми вищого ступеня: найбíльший,
найкрáща, наймéнше;
2) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного
прикметника (рідше): найбíльш зручнèй, найбíльш стійкá; най-
мéнш приºмне.
Для посилення ознаки додаємо до форм найвищого ступеня
порівняння прикметників частки що і як; пишемо їх із прикмет-
никами разом: щонайсильнíший; якнайбíльший, якнайшвèдший.
×ÈÑË²ÂÍÈÊ
Ê²ËÜÊ²ÑÍ² ×ÈÑË²ÂÍÈÊÈ
§ 105. Â³äì³íþâàííÿ ê³ëüê³ñíèõ ÷èñë³âíèê³â
1. Числівник одúн, однé (однó), однá відмінюємо так:
Îäíèíà Ìíîæèíà
Чол. і середн. рід Жін. рід
Н. одèн однé (рід- однá однí
ше — однó)
Р. одногó одніºї (рід- однèх
ше — однóї)
Д. одномó однíй однèм
Зн. = Н. або Р. однé (однó) однó = Н. або Р.
137
Ор. однèм одніºю (рід- однèми

ше — однóю)
М. ...однóму (однíм) ...однíй ...однèх
Примітка. У займенниках одúн до óдного, одúн óдному, одúн з óдним і
под. наголос у словах óдного, óдному, óдній і т. ін. — на першому складі.
2. Інші кількісні числівники відмінюємо так:

Н. два дві три чотèри
Р. двох трьох чотирьóх
Д. двом трьом чотирьóм
Зн. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
Ор. двомá трьомá чотирмá
М. ...двох ...трьох ...чотирьóх
Н. п’ять шість сім вíсім
Р. п’ятè, шестè, семè, сімóх восьмè,
п’ятьóх шістьóх вісьмóх
Д. п’ятè, шестè, семè, сімóм восьмè,
п’ятьóм шістьóм вісьмóм
Зн. п’ять або шість або сім або сімóх вíсім або
п’ятьóх шістьóх вісьмóх
Ор. п’ятьмá, шістьмá, сьомá, вісьмá,
п’ятьомá шістьомá сімомá вісьмомá
М. ...п’ятè, ...шестè, ...семè, сімóх ...восьмè,
п’ятьóх шістьóх вісьмох
3. Як п’ять або шість відмінюємо числівники дéв’ять, дé-
сять, одинáдцять, дванáдцять, тринáдцять, чотирнáдцять,
п’ятнáдцять, шістнáдцять, сімнáдцять, вісімнáдцять, дев’ят-
нáдцять, двáдцять, трúдцять.
4. Складні числівники п’ятдесÿт, шістдесÿт, сімдесÿт,
вісімдесÿт відмінюємо за таким зразком:
Н. п’ятдесÿт
Р. п’ятдесятè, п’ятдесятьóх
Д. п’ятдесятè, п’ятдесятьóм
Зн. п’ятдесÿт або п’ятдесятьóх
Ор. п’ятдесятьмá, п’ятдесятьомá
М. ...п’ятдесятè, ...п’ятдесятьóх
138
×èñë³âíèê
5. Складні числівники двíсті, трúста, чотúриста, п’ят-

сóт, шістсóт, сімсóт, вісімсóт, дев’ятсóт відмінюємо за та-
кими зразками:
Н. двíсті п’ятсóт
Р. двохсóт п’ятисóт
Д. двомстáм п’ятистáм
Зн. двíсті п’ятсóт
Ор. двомастáми п’ятьмастáми, п’ятьомастáми
М. ...двохстáх ...п’ятистáх
6. У складених кількісних числівниках відмінюємо всі час-
тини: з чотирьохсóт сімдесятú восьмú тúсяч шестисóт п’ят-
десятú дев’ятú (гривень).
7. Числівники сóрок, дев’янóсто, сто в родовому, даваль-
ному, орудному й місцевому відмінках мають закінчення -а:
сорокá, дев’янóста, ста.
8. Збірні числівники двóє, обóє, трóє в непрямих відмінках
мають форми від два, обá (давня форма), три: двох, двом..,
обóх, обóм.., трьох, трьом...
9. Збірний числівник обúдва (обúдві) має в непрямих від-
мінках такі форми: обóх, обóм, обомá, на обóх.
10. Збірні числівники чéтверо, п’ÿтеро, шéстеро, сéмеро,
вóсьмеро, дéв’ятеро, дéсятеро, одинáдцятеро в непрямих від-
мінках мають форми відповідних кількісних числівників: чоти-
рьóх, чотирьóм.., п’ятьóх, п’ятьóм.., шістьóх, шістьóм... і т. д.
11. Числові назви тúсяча, мільйóн, мільÿрд відмінюємо як
іменники відповідних відмін.
12. Неозначено-кількісні числівники кільканáдцять, кіль-
кадесÿт відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцятú і
кільканадцятьóх, кількадесятьмá і кількадесятьомá.
ÏÎÐßÄÊÎÂ² ×ÈÑË²ÂÍÈÊÈ
§ 106. Â³äì³íþâàííÿ ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèê³â
1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як
прикметники твердої групи: пéрший (пéрша, пéрше), дрóгий,
четвéртий, п’ÿтий, шóстий, сьóмий, вóсьмий, дев’ÿтий, де-
139
сÿтий, одинáдцятий, дванáдцятий.., двадцÿтий, тридцÿтий,

сорокóвий, п’ятдесÿтий, шістдесÿтий, сімдесÿтий, вісімде-
сÿтий, дев’янóстий, сóтий, двохсóтий, трьохсóтий, чоти-
рьохсóтий, п’ятисóтий.., тúсячний, двохтúсячний, трьохтú-
сячний, чотирьохтúсячний, п’ятитúсячний.., мільйóнний, двох-
мільйóнний, трьохмільйóнний, чотирьохмільйóнний, п’ятиміль-
йонний..; числівник трéтій (трéтя, трéтє) відмінюємо як
прикметник м’якої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінювана
остання частина: вісімдесÿт вóсьмий, вісімдесÿт вóсьмого,
тúсяча дев’ятсóт дев’янóсто пéршого (року), у тúсяча сім-
сóт вісімдесят дев’ÿтому (році), у дві тúсячі вісімнáдцято-
му (році).
Порядкові числівники на письмі передаємо переважно
словами: пéрше бéрезня, шóстий пóверх. Якщо порядковий
числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину по-
рядкового слова пишемо з дефісом, напр.: 5-й пóверх, на 36-му
кіломéтрі, після 7-ї годúни (але у позначеннях дат, сторінок
видання, а також після римських цифр закінчення не пишемо:
1 січня 2000 року, 120 сторінка, I тисячоліття, XXI століття).
ÄÐÎÁÎÂ² ×ÈÑË²ÂÍÈÊÈ
§ 107. Â³äì³íþâàííÿ äðîáîâèõ ÷èñë³âíèê³â
1. Дробові числівники читаємо так: 1⁄2 — однá дрóга, 1⁄3 —
однá трéтя, 1⁄4 — однá четвéрта, 2⁄3 — дві трéтіх, 2⁄7 — дві
сьóмих, 3⁄4 — три четвéртих, 3⁄5 — три п’ÿтих, 4⁄3 — чотúри
трéтіх, 5⁄2 — п’ять дрóгих, 9⁄10 — дéв’ять десÿтих.
Відмінюємо їх як звичайні числівники: двом трéтім,
трьомá п’ÿтими; ділúти на однó двадцÿту.
Половúна (1⁄2), третúна (1⁄3), чверть (1⁄4) відмінюємо як
іменники.
2. Числівники півторá (відрá, кілогрáма, кіломéтра), пів-
торú (добú, грúвні, тúсячі), півторáста невідмінювані.
140
Çàéìåííèê
ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ
§ 108. Îñîáîâ³ çàéìåííèêè
Â³äì³íþâàííÿ îñîáîâèõ çàéìåííèê³â
Н. я ти ми ви
Р. менé (до мéне) тебé (до тéбе) нас вас
Д. менí тобí нам вам
Зн. менé (на мéне) тебé (на тéбе) нас вас
Ор. мнóю тобóю нáми вáми
М. ...менí ...тобí ...нас ...вас
Н. він вонó вонá вонè
Р. йогó (до ньóго) її́ (до нéї) їх (до них)
Д. йомó їй їм
Зн. йогó (на ньóго) її́ (на нéї) їх (на них)
Ор. ним нéю нèми
М. ...ньóму (нім) ...ній ...них
Форми займенника третьої особи (він, вонá, вонó, вонú) пі-

сля прийменників уживаємо з приставним н: до ньóго, на нéї,
з них. Орудний відмінок має форму з н і без прийменника:
ним, нéю, нúми.
§ 109. Çâîðîòíèé çàéìåííèê

Â³äì³íþâàííÿ çâîðîòíîãî çàéìåííèêà
Н. —
Р. себé (до сéбе)
Д. собí
Зн. себé (на сéбе)
Ор. собóю
М. ...собí
141
§ 110. Ïðèñâ³éí³ çàéìåííèêè

Â³äì³íþâàííÿ ïðèñâ³éíèõ çàéìåííèê³â
Н. мій моº моÿ мої́
Р. могó моºї мої́х
Д. моºму мої́й мої́м
Зн. = Н. або Р. моº моþ мої́х
Ор. мої́м моºю мої́ми
М. ...моºму (мої́м) ...мої́й ...мої́х
Так само відмінюємо займенники твій, свій.
Займенники наш, ваш відмінюємо як прикметники твердої
групи.
Займенник ї́хній відмінюємо як прикметник м’якої групи.
§ 111. Âêàç³âí³ çàéìåííèêè

Â³äì³íþâàííÿ âêàç³âíèõ çàéìåííèê³â
Н. той те та ті
Р. тогó тіºї (рідко — тóї) тих
Д. томó тій тим
Зн. = Н. або Р. те ту = Н. або Р.
Ор. тим тіºю (рідко — тóю) тèми
М. ...тóму (тім) ...тій ...тих
Так само відмінюємо займенник отóй.
Н. цей це ця ці
Р. цьогó (у цьóго) ціºї цих
Д. цьомó цій цим
Зн. = Н. або Р. це цю = Н. або Р.
Ор. цим ціºю цèми
М. ...цьóму (цім) ...цій ...цих
Так само відмінюємо оцéй та рідковживаний варіант сей.
142
Çàéìåííèê
§ 112. Ïèòàëüí³ çàéìåííèêè

Â³äì³íþâàííÿ ïèòàëüíèõ çàéìåííèê³â
Н. хто що
Р. когó (до кóго) чогó (до чóго)
Д. комó чомó
Зн. когó (на кóго) що
Ор. ким чим
М. ...кóму (кім) ...чóму (чім)
Н. чий чиº чиÿ чиї́
Р. чийóго чиºї чиї́х
Д. чийóму (чиºму) чиї́й чиї́м
Зн. = Н. або Р. чиº чиþ = Н. або Р.
Ор. чиї́м чиºю чиї́ми
М. ...чийóму ...чиї́й ...чиї́х
(чиºму, чиї́м)
Займенники якúй, котрúй відмінюємо як прикметники твер-
дої групи.
§ 113. Îçíà÷àëüí³ çàéìåííèêè
Â³äì³íþâàííÿ îçíà÷àëüíèõ çàéìåííèê³â
Н. весь (увéсь, ввесь) все (усé) вся (усÿ) всі (усí)
Р. всьогó (усьогó) всіºї всіх (усíх)
[до всьóго (усьóго)] (усіºї)
Д. всьомó (усьомó) всій (усíй) всім (усíм)
Зн. = Н. або Р. все (усé) всю (усþ) = Н. або Р.
Ор. всім (усíм) всіºю всімá
(усіºю) (усімá)
М. ...всьóму (усьóму), ...всій ...всіх (усíх)
…всім (усíм) (усíй)
143
Примітка 1. У всіх відмінках у чергується з в за загальним прави-

лом (див. § 23).
Займенники кóжен (кóжний), всÿкий, всілÿкий, самúй і сáмий
(напр.: самúй хліб, але той сáмий), сам (самá, самí) відмінюємо як
прикметники твердої групи.
Примітка 2. Після прийменників наголос переходить з останнього
складу на передостанній у таких займенникових формах, як: до
мéне, до тéбе, на сéбе, з ньóго, у нéї, бíля кóго (кóгось), від тóго, від
чóго (чóгось), у цьóго, з усьóго, на тóму, при цьóму, у чóму (чóмусь),
в усьóму.
Але коли прийменник поєднується не із займенником, а з ін-
шою частиною мови, від якої цей займенник залежить, то наголос
не змінюється: до йогó хáти, до її́ дóму.
§ 114. Ñêëàäí³ çàéìåííèêè (íåîçíà÷åí³ é çàïåðå÷í³)

Â³äì³íþâàííÿ ñêëàäíèõ çàéìåííèê³â
Займенники, до складу яких уходять частки аби-, де-, ні-,

-небудь, -сь, відмінюємо так:
Абúхто, абúкого, абú в кóго, абúкому, абúким, абú з ким,
абú на кóму (і абú на кім).
Абúякий, абúякого, абúякому, абúяким, абú з якúм, абú на
якóму (і абú на якíм).
Дéхто, дéкого, дéкому, дé з ким, дé на кому (і дé на кім),
на дéкому.
Дéякий, дéякого, дéяким, на дéяких (і дé на яких).
Котрúйсь, котрóгось, котрóмусь, котрúмсь, на котрóмусь.
Ніхтó, нікóго, нікóму, нікúм, ні з кúм, ні на кóму (і ні
на кíм).
Ніÿкий, ніÿкого, ніÿкому, ніÿким, ні на ÿкому (і ні на ÿкім).
Хто-нéбудь, когó-нéбудь, комó-нéбудь, ким-нéбудь, на кó-
му-нéбудь.
Хтось, когóсь, комóсь, кимсь (і кúмось), у кóмусь.
Чийсь, чийóгось, чийóмусь (і чиºмусь), чиї́мсь (і чиї́мось), на
чийóмусь (і на чиºмусь, чиї́мсь, чиї́мось).
Що-бóдь, чогó-бóдь, чомó-бóдь, чим-бóдь, на чóму-бóдь (і
на чім-бóдь).
144
Ä³ºñëîâî
Що-нéбудь, чогó-нéбудь, чомó-нéбудь, чим-нéбудь, на чóму-

нéбудь (і на чім-нéбудь).
Щось, чогóсь, чомóсь, чимсь (і чúмось), на чóмусь (і на
чімсь, чíмось).
Примітка. Займенникові числівники дéкілька, кíлька, скíльки, стíльки
відмінюємо як числівник два: дéкількóх, дéкількóм, дéкількомá; багáто
відмінюємо так: багатьóх, багатьóм, багатьмá і багатьомá.
Ä²ªÑËÎÂÎ
§ 115. Ä³éñíèé ñïîñ³á
Òåïåð³øí³é ÷àñ
1. Зразки дієвідмінювання в теперішньому часі:
I ä³ºâ³äì³íà
1 ос. ід-ó кол-þ чó-ю ід-емó кóл-емо чó-ємо
2 ос. ід-éш кóл-еш чó-єш ід-етé кóл-ете чó-єте
3 ос. ід-é кóл-е чó-є ід-óть кóл-ють чó-ють
II ä³ºâ³äì³íà
1 ос. робл-þ бáч-у гó-ю рóб-имо бáч-имо гó-їмо
2 ос. рóб-иш бáч-иш гó-їш рóб-ите бáч-ите гó-їте
3 ос. рóб-ить бáч-ить гó-їть рóбл-ять бáч-ать гó-ять
За такими зразками відмінюємо й дієслова доконаного ви-

ду в майбутньому часі.
Ïîä³ë ä³ºñë³â íà ä³ºâ³äì³íè
2. За характером особових закінчень теперішнього часу (або

майбутнього часу дієслів доконаного виду) дієслова поділено
на дві дієвідміни: п е р ш у і д р у г у. Лише чотири дієслова
(див. нижче п. 7) становлять окрему групу.
145
До п е р ш о ї дієвідміни належать дієслова з особовими

закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте),
-уть (-ють).
До д р у г о ї дієвідміни належать дієслова з особовими
закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите
(-їте), -ать (-ять).
3. Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно врахо-
вувати те, що:
1) дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на
-а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі мно-
жини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного
виду) ці голосні втрачають, належать до д р у г о ї дієвідміни:
бáчи-ти бáч-у бáч-ать
варè-ти вар-þ вáр-ять
дої́-ти до-þ дó-ять
летí-ти леч-ó лет-ÿть
сидí-ти сидж-ó сид-ÿть
кричá-ти крич-ó крич-áть
До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти: бульк-
отíти, бурм-отíти, мурк-отíти, цок-отíти, а також дієслова
боÿ-тися, стоÿ-ти (з основою на -я), спá-ти (з основою на -а не
після шиплячого), бíг-ти (з основою на приголосний);
2) усі інші дієслова належать до п е р ш о ї дієвідміни, а

саме:
а) дієслова з односкладовою інфінітивною основою на го-
лосні -и-, -у-, які зберігаються в дієвідмінюваних формах, а
також похідні від них:
вè-ти (док. завèти) вè-ю вè-ють
жè-ти жив-ó жив-óть
крè-ти крè-ю крè-ють
мè-ти мè-ю мè-ють
нè-ти нè-ю нè-ють
шè-ти шè-ю шè-ють
чó-ти чó-ю чó-ють
146
Ä³ºñëîâî
В особових формах дієслів бúти, вúти (док. звúти), лúти,

пúти кореневий голосний и не зберігається: б’ю — б’ють,
в’ю — в’ють, ллю — ллють, п’ю — п’ють;
б) дієслова з основою інфінітива на -і-, що зберігається у
формах дієвідмінювання:
білí-ти білí-ю білí-ють

жовтí-ти жовтí-ю жовтí-ють
синí-ти синí-ю синí-ють
в) дієслова з основою інфінітива на -а- не після шиплячого

приголосного, а також після шиплячого, коли це -а- в дієвід-
мінюваних формах зберігається, та дієслова з основою інфіні-
тива на -я-:
гнá-ти жен-ó жен-óть

закисá-ти закисá-ю закисá-ють
мішá-ти мішá-ю мішá-ють
писá-ти пиш-ó пèш-уть
сíя-ти сí-ю сí-ють
г) дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які у

формах теперішнього часу та майбутнього часу дієслів доко-
наного виду втрачають компонент -ва-:
буд-увá-ти буд-ó-ю буд-ó-ють

гор-ювá-ти гор-þ-ю гор-þ-ють
намал-ювá-ти намал-þ-ю намал-þ-ють
Примітка. Від суфікса -ува- (-юва-) потрібно відрізняти суфікс -ва-,
що зберігається в особових формах: бу-вá-ти — бу-вá-ю, бу-вá-
ють; відчу-вá-ти — відчу-вá-ю, відчу-вá-ють. Але: ку-вá-ти — ку-þ,
пізна-вá-ти — пізна-þ, ста-вá-ти — ста-þ;
ґ) дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-:
полó-ти пол-þ пóл-ють

поборó-ти побор-þ побóр-ють
147
д) дієслова з основою інфінітива на -ну-:

глÿну-ти глÿн-у глÿн-уть
кèну-ти кèн-у кèн-уть
е) дієслова з основою інфінітива на приголосний:

нес-тè нес-ó нес-óть
пáс-ти пас-ó пас-óть
тéр-ти тр-у тр-уть
є) дієслова з основою на -ота-:
бульк-отá-ти булькоч-ó булькóч-уть

мурк-отá-ти муркоч-ó муркóч-уть
ж) окремі дієслова:
жá-ти жн-у жн-уть
іржá-ти ірж-ó ірж-óть
ревí-ти (і ревтè) рев-ó рев-óть
слá-ти (= посилáти) шл-ю шл-ють
слá-ти (= стелèти) стел-þ стéл-ють
хотí-ти хóч-у хóч-уть
Примітка. Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи
наявний е, втрачають його і в особових формах, і у формах наказо-
вого способу: завмéр-ти — замр-ó, замрóть, замр-è; тéр-ти —
тр-у, тр-уть, тр-и; упéр-ти — упр-ó, упр-óть, упр-ú. Але: дéр-
ти — дер-ó, дер-óть, дер-ú; жéр-ти — жер-ó, жер-óть, жер-ú.
ÇÌ²ÍÈ ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ Ó Ä²ªÑËÎÂÀÕ,

Ä²ªÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÕ ² Â²ÄÄ²ªÑË²ÂÍÈÕ
²ÌÅÍÍÈÊÀÕ
4. У дієсловах першої дієвідміни відбувається зміна при-
голосних: г  ж, к  ч, х  ш, з  ж, с  ш, т  ч, ст 
шч (буква щ), ск  шч (буква щ) у всіх формах теперішньо-
го часу (або майбутнього часу дієслів доконаного виду), якщо
148
Ä³ºñëîâî
така зміна є в першій особі однини: могтú — мóжу, мóжеш;

пектú — печó, печéш; колихáти — колишó, колúшеш; в’язá-
ти — в’яжó, в’ÿжеш; чесáти — чешó, чéшеш; хотíти — хó-
чу, хóчеш; свистáти — свищó, свúщеш; полоскáти — поло-
щó, полóщеш.
5. У дієсловах другої дієвідміни в першій особі однини
приголосні д, т, з, с змінюються на дж, ч, ж, ш, а зд, ст  ждж,
шч (буква щ): водúти — воджó, вертíти — верчó, возúти —
вожó, носúти — ношó; ї́здити — ї́жджу, вúмостити — вú-
мощу.
Примітка. У дієслові бíгти й похідних від нього забíгти, прибíгти
та ін., що належать до другої дієвідміни, г змінюється на ж у всіх
формах теперішнього часу (або майбутнього часу дієслів доконано-
го виду): бíгти — біжó, біжúш.
6. Приголосні г, з змінюються на ж; к, т  ч; с  ш; д,
дз  дж; ст, ск  шч (буква щ):
1) у дієприкметниках перед суфіксом -ен-(-ий): перемó-
жений, вóжений, пéчений, крóчений, нóшений, збóджений, вú-
їжджений, вúмощений, пóщений;
2) у похідних дієсловах із суфіксами -ува- та -а-: замо-
рóжувати, викóчувати, винóшувати, розкóшувати, принá-
джувати, виї́жджувати, вимóщувати; походжáти, саджá-
ти, але: заважáти, хоч завáдити, завáджу;
3) у віддієслівних іменниках перед суфіксом -енн-(-я): від-
нóшення, розхóдження, розгнíждження, спрóщення, але перед
-інн-(-я) ці приголосні зберігаються: водíння, возíння, гніздíн-
ня, крутíння, носíння.
Примітка 1. У дієсловах другої дієвідміни після губних перед я, ю
з’являється л: кóплять, лóвлять, лóмлять, лþблять; куплþ, ловлþ,
ломлþ, люблþ. Л з’являється також після губних:
1) у дієприкметниках на -ен-(-ий): зрóблений, кóплений, розгрáфлений;
2) у дієприслівниках на -ячи: гóблячи, лþблячи, рóблячи;
3) у віддієслівних іменниках перед -енн-(-я): здешéвлення, поглúб-
лення.
Примітка 2. Постфікс -ся (-сь) із дієсловами пишемо разом, при-
чому в третій особі однини перед -ся з’являється -ть: б’ºться,
ллºться, сміºться.
149
Â³äì³íþâàííÿ ä³ºñë³â ÄÁÒÈ, ¯ÑÒÈ,

Â²ÄÏÎÂ²ÑÒÈ (òà ³íøèõ ç êîìïîíåíòîì
-Â²ÑÒÈ), ÁÓÒÈ
7. Дієслова дáти, ї́сти, відповíстú, розповíстú та інші на
-вісти, а також бóти з усіма похідними від них становлять
відповідно до закінчень дієслів теперішнього часу (або май-
бутнього часу доконаного виду) окрему групу.
1 ос. дам їм відповíм дамó їмó відповімó
2 ос. дасè їсè відповісè дастé їстé відповістé
3 ос. дасть їсть відповíсть дадóть їдÿть але: дадóть
вíдповідь
Від дієслова бóти вживаємо тільки форму є (інколи в по-

етичній мові для першої та третьої особи однини — єсть), що
заступає всі інші форми; зрідка вживані ще архаїчні форми:
для другої особи однини — єсú, а для третьої особи множи-
ни — суть.
Ìàéáóòí³é ÷àñ
8. Майбутній час дієслів:

1) н е д о к о н а н о г о в и д у вживаємо в таких формах:
а) особових формах допоміжного дієслова бóти — бóду,
бóдеш, бóде, бóдемо (зрідка бóдем), бóдете, бóдуть + інфіні-
тив: бóду писáти, бóдете ходúти;
б) особових формах, утворених з інфінітива та скорочених
особових форм колишнього дієслова ÿти (имó...) — -му, -меш,
-ме, -мемо (зрідка -мем), -мете, -муть, що стали дієслівними
закінченнями: пектúму, пектúмеш, пектúме, пектúмемо (зрід-
ка пектúмем), пектúмете, пектúмуть.
2) д о к о н а н о г о в и д у вживаємо в таких формах:
а) префікс + теперішній час: зроблþ, напишó;
б) деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду із закін-
ченням теперішнього часу (найчастіше зі значенням однора-
зової дії): грúмну, лÿжу, пущó, стóкну.
150
Ä³ºñëîâî
Ìèíóëèé ³ äàâíîìèíóëèé ÷àñ
9. Дієслова м и н у л о г о ч а с у особових закінчень не

мають. Історично форми минулого часу утворилися від дієпри-
кметників, і тому в них зберігаються афікси на позначення ро-
ду: -в або нульове закінчення в чол. роді, -ла — у жін. роді, -ло —
у середн. роді однини, -ли — у множині всіх родів: брав, ніс, пік;
брáла, неслá, пеклá; брáло, неслó, пеклó; брáли, неслú, пеклú.
Д а в н о м и н у л и й ч а с дієслова складається з форм ми-
нулого часу цього дієслова та відповідних форм минулого часу
допоміжного дієслова бóти: ходúв був, ходúла булá, ходúли булú.
Примітка 1. Про чергування о, е з і в дієсловах вів, ніс, ріс та ін.
див. § 9, п. 1е. За аналогією до форм вів, ніс, стерíг та ін., у яких о,
е чергуються з і, утворилися такі форми, як запрíг (від запрягтú),
ліг (від лягтú), де маємо і замість я.
Примітка 2. У ряді дієслів, що мають у формах теперішнього (май-
бутнього) часу суфіксальне н з особовими закінченнями, відповідний
суфікс -ну- у формах інфінітива й минулого часу може випадати. Це
буває переважно тоді, коли суфікс -ну- ненаголошений і дієслово не
має значення одноразовості. Проте повної послідовності в уживанні
інфінітива й минулого часу із суфіксом -ну- або без нього немає:
зблíднути — зблід, зблíдла; посóхнути — посóхти — посóхнув, посóх,
посóхнула, посóхла; слáбнути — заслáбти — заслáб, заслáбла; тяг-
нóти — тягтú — тягнóв, тягнóла — потÿг, тяглá.
Примітка 3. Постфікс -ся після суфікса інфінітива, закінчень усіх
форм минулого часу та закінчень 1 особи однини, множини й 2 особи
множини майбутнього часу доконаного й недоконаного (синтетична
форма) виду може змінюватися на -сь в усному мовленні та худож-
ньому стилі: узÿтись, узÿвсь, узялáсь, узялóсь, узялúсь; візьмóсь, вíзь-
мемось, вíзьметесь; брáтимусь, брáтимемось, брáтиметесь. У формі
чол. роду минулого часу це буває тільки після приголосного в:
знайшóвсь, одягнóвсь, усміхнóвсь (але: стерíгся, обпíкся тощо).
§ 116. Íàêàçîâèé ñïîñ³á

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й
першої та другої особи множини з такими закінченнями:
2 ос. однини -и -Ø (нульове закінчення)
1 ос. множини -імо (-ім), -мо
2 ос. множини -іть, -те
151
1. Закінчення -и, -імо (-ім), -іть звичайно бувають:

1) під наголосом: берú, берíмо (берíм), берíть; живú, живí-
мо (живíм), живíть; ідú, ідíмо (ідíм), ідíть; печú, печíмо (печíм),
печíть; припустú, припустíмо (припустíм), припустíть;
2) у дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вúбери, вú-
берімо (вúберім), вúберіть; вúжени, вúженімо (вúженім),
вúженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос:
берú, берíмо (берíм), берíть; женú, женíмо (женíм), женíть;
3) у дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголос-
ного: кивнóти — кивнú, кивнíмо (кивнíм), кивнíть; крúкну-
ти — крúкни, крúкнімо (крúкнім), крúкніть; моргнóти — морг-
нú, моргнíмо (моргнíм), моргнíть; стóкнути — стóкни, стóк-
німо (стóкнім), стóкніть;
4) у дієсловах з основою на л або р після приголосного:
підкрéсли, підкрéслімо (підкрéслім), підкрéсліть; провíтри,
провíтрімо (провíтрім), провíтріть.
2. В інших дієсловах ненаголошеного голосного в закін-
ченнях наказового способу немає:
1) після голосних: грай, грáймо, грáйте; купóй, купóймо,
купóйте; стій, стíймо, стíйте; ший, шúймо, шúйте;
2) після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, шч (буква щ), р:
не гóрб(ся), не гóрбте(сь); сип, сúпмо, сúпте; став, стáвмо,
стáвте; ознайóм, ознайóмте; ріж, рíжмо, рíжте; поклúч,
поклúчмо, поклúчте; руш, рóшмо, рóште; морщ, мóрщмо,
мóрщте; повíр, повíрмо, повíрте;
3) після приголосних д, т, з, с, л, н ненаголошений голосний
у закінченнях також зникає, причому ці приголосні стають м’я-
кими: сядь, сÿдьмо, сÿдьте; трать, трáтьмо, трáтьте; чисть,
чúстьмо, чúстьте; злазь, злáзьмо, злáзьте; повíсь, повíсьмо, по-
вíсьте; вúзволь, вúзвольмо, вúзвольте; стань, стáньмо, стáньте.
Примітка 1. Від дієслова ї́сти утворюються такі форми наказового
способу: їж, ї́жмо, ї́жте; від дієслів доповíстú, розповíстú зви-
чайно вживаємо форми: доповідáй (від доповідáти), розповідáй (від
розповідáти).
Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж,
ч: бíгти — біжú, біжíмо (біжíм), біжíть; лягтú — ляж, лÿжмо,
152
Ä³ºñëîâî
лÿжте; пектú — печú, печíмо (печíм), печíть (пор. теперішній або

майбутній час: біжó, лÿжу, печó).
Приголосні з, с, х у словах на зразок казáти, писáти, брехáти в
наказовому способі відповідно переходять у ж, ш: казáти — кажú,
кажíмо (кажíм), кажíть; писáти — пишú, пишíмо (пишíм), пи-
шíть; брехáти — (не) брешú, (не) брешíть; пор. теперішній час:
кажó, пишó, (не) брешó.
Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува- (-юва-) мають перед за-
кінченням наказового способу голосний у (ю): вимíрюй, просмó-
люй, розкáзуй.
§ 117. Óìîâíèé ñïîñ³á

Частки б, би в умовному способі пишемо окремо; б пише-
мо після слів, що закінчуються на голосний: я хотíла б; вона
б сказáла; рáда б узÿти; я б про це розповíв; би — після слів,
що закінчуються на приголосний: я хотíв би; він би сказáв; я
міг би взÿти; він би це давнó був зробúв.
§ 118. Íåîçíà÷åíà ôîðìà ä³ºñëîâà (³íô³í³òèâ)
Неозначена форма дієслова закінчується на -ти: глúбша-

ти, годувáти, дóмати, жúти, кúнути, лíзти, мандрувáти,
нестú, пектú, пектúся (пектúсь), ревтú, розумíти, стоÿти,
ходúти, хотíти.
Примітка 1. В усному мовленні, а часом і в художньому стилі
вживають також і форму інфінітива на -ть, коли основа дієслова за-
кінчується на голосний: брать, казáть, кúнуть, терпíть, ходúть.
Примітка 2. Про форми із суфіксом -ну- й без нього див. § 115,
п. 9, прим. 2; там же в прим. 3 див. про постфікс -ся (-сь).
§ 119. Ä³ºïðèêìåòíèê
В українській мові розмежовують:
1. Дієприкметники активного стану:
1) теперішнього часу на -чий (-а, -е) (уживані переважно
як прикметники та іменники): живóчий, квітóчий, лежáчий,
стоÿчий;
153
2) минулого часу на -лий (-а, -е): зжóвклий, навúслий, осí-

лий, почорнíлий.
2. Дієприкметники пасивного стану минулого часу:
1) на -ний (-аний, -яний, -ений, -єний), -ований, -йований,
-ьований, -уваний, -юваний (-а, -е): (зí)гнаний, (по)сíяний,
(с)твóрений, окрúлений, (за)гóєний, (з)будóваний, скопійóваний,
сформульóваний, знéхтуваний, очóлюваний;
2) на -тий (-а, -е): бúтий, взóтий, жáтий, закрúтий, мú-
тий, почáтий, тéртий, ужúтий, узÿтий.
Примітка. 1. Варіантні форми на -тий, -ний утворюємо від дієслів
із суфіксом -н- (-ну-): вернóти — вéрнутий і вéрнений; замкнóти —
зáмкнутий і зáмкнений; кúнути — кúнутий і кúнений; усóнути —
усóнутий і усóнений; розвúнути — розвúнутий і розвúнений.
2. Варіантні форми на -тий, -ний утворюємо й від дієслів з ос-
новою інфінітива на -оло-, -оро-: колóти — кóлотий і кóлений; по-
рóти — пóротий і пóрений.
Від дієслова молóти маємо варіантні форми мóлотий і рідше мé-
лений.
§ 120. Ä³ºïðèñë³âíèê
1. Дієприслівники теперішнього часу утворюємо від осно-
ви дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи
(-ючи), -ачи (-ячи).
Суфікс -учи (-ючи) вживаємо в дієприслівниках, утворе-
них від дієслів першої дієвідміни, а суфікс -ачи (-ячи) — у
дієприслівниках, утворених від дієслів другої дієвідміни: бе-
рóть — беручú, вироблÿють — вироблÿючи, ідóть — ідучú, кá-
жуть — кáжучи; бáчать — бáчачи, летÿть — летячú, си-
дÿть — сидячú, сплÿть — сплячú.
2. Дієприслівники минулого часу утворюємо від основи
дієслова минулого часу чоловічого роду за допомогою суфік-
са -ши (після основи на приголосний) і -вши (після основи на
голосний): брав — брáвши, купувáв — купувáвши, купúв — ку-
пúвши, налетíв — налетíвши; принíс — принíсши, спік — спíк-
ши, став — стáвши.
Примітка. Дієприслівники, утворені від зворотних дієслів, мають
постфікс -сь: сміючúсь, узÿвшись; рідше — -ся: сміючúся, узÿвшися.
154
III. ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑË²Â
²ÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß1
ÏÐÈÃÎËÎÑÍ² ÇÂÓÊÈ ² ÁÓÊÂÈ

ÍÀ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ
L § 121. 1. Звук [l] у словах іншомовного по-
ходження передаємо твердим або м’яким
л — залежно від того, як узвичаєне те чи те слово в українсь-
кій мові:
1) твердим л (л, ла, ло, лу) у словах: арсенáл, бал, вулкáн,
інтегрáл, капітáл, футбóл, халвá; аероплáн, балáнс, галáнт-
ний, глазóр, клас, молéкула, новéла, план, прúмула, фóрмула;
блок, велосипéд, колóнія, сóло, соціолóгія, флот; блóза, лóпа,
металóргія; Албáнія, Атлантúчний океáн, Гренлáндія, Ла-Мáнш,
Лóндон, Óсло, Тулóза; Велáскес, Ламáрк, Флобéр та ін. У новіт-
ніх запозиченнях з англійської мови звук [l] передаємо твер-
дим л (ланч, сейл, таблóїд, файл та ін.);
2) м’яким л (ль, льо, лю, ля) у словах: автомобíль, асфáльт,
бульдóг, гíльза, гольф, магістрáль, педáль, тáбель; туберкульоз;
алюмíній, блþмінг, револþція; вакуóля, пілþля, пляж, полÿрний,
регулÿтор; Бáзель, Óльстер, Лþбек, Алÿска, Фінлÿндія; Вíльсон,
Крóмвель, Лíнкольн, Мішéль, Рафаéль, Лþтер, Золÿ та ін.
2. Звукосполучення [lе] передаємо через ле: елéктрика,
желé, кíлер, легéнда, лéкція, плéєр, плéнум, телегрáф; Валéн-
сія, Каледóнія, Палéрмо, Толéдо; Лéннон, Лéссінг, Пелé та ін.
G, H § 122. 1. Звук [g] та близькі до нього звуки,
що позначаються на письмі буквою g, зви-
чайно передаємо буквою г: авангáрд, агітáція, агрéсор, блó-
гер, гвáрдія, генерáл, гламóр, грáфік, грог, ембáрго, лінгвíсти-
ка, маркéтинг, мігрáція, негатúвний, сéрфінг, синагóга; Гвінéя,
Гольфстрúм, Гренлáндія, Грóзія, Люксембóрг, Чикáго; Вахтáнг,
1
Правопис іншомовних власних назв, що походять зі слов’янських
мов, подано в IV розділі «Правопис власних назв» (§ 141—154).
155
III. Ïðàâîïèñ ñë³â ³íøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ
Гайнетдíн, Гарсíя, Геóрг, Гéте, Гурамішвíлі, Ердогáн, Маго-

мéт; «Фольксвáген».
2. Буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених зага-
льних назвах, таких як ґáнок, ґатóнок, ґвалт, ґрáти, ґрунт і
под. (див. § 6) та в похідних від них: ґáнковий, ґратчáстий,
ґрунтóвний і т. ін.
3. У прізвищах та іменах людей можна передавати звук [g]
двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу україн-
ської мови — буквою г (Вергíлій, Гарсíя, Гéгель, Геóрг, Гéте,
Грегуáр, Гуллівéр) і шляхом імітації іншомовного [g] — бук-
вою ґ (Верґíлій, Ґарсíя, Гéґель, Ґеóрґ, Ґéте, Ґреґуáр, Ґуллівéр і
т. ін.).
4. Звук [h] передаємо переважно буквою г: гандбóл, гер-
бáрій, гíнді, гіпóтеза, горизóнт, гóспіс, гóспіталь, гóмус; Гáр-
вард, Гéльсінкі, Гіндустáн; Ганнібáл, Гéйне, Горáцій; Люфтгáнза.
За традицією в окремих словах, запозичених з європейських
та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки
передаємо буквою х: брахмáн, джихáд, моджахéд, ханóм, ха-
ракíрі, хіджáб, хóбі, хокéй, хол, хóлдинг, шахíд; Аллáх, Ахмéд,
Мухáммед, Сухрóб, Хакíм, Хаммурáпі та ін.
§ 123. Буквосполучення th у словах грець-
TH ó ñëîâàõ
ãðåöüêîãî
кого походження передаємо звичайно буквою
ïîõîäæåííÿ т: антолóгія, антрополóгія, аптéка, áстма,
бібліотéка, католúцький, ортодóкс, орто-
пéдія, теáтр, теóрія; Амальтéя, Прометéй, Таї́сія, Тéкля,
Теодóр. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, можлива
орфографічна варіантність на зразок: анáфема і анáтема, ди-
фірáмб і дитирáмб, ефíр і етéр, кáфедра і катéдра, лога-
рúфм і логарúтм, міф, міфолóгія і міт, мітолóгія; Агафáнгел
і Агатáнгел, Афíни і Атéни, Борисфéн і Бористéн, Демосфéн
і Демостéн, Мáрфа і Мáрта, Фессáлія і Тессáлія та ін.
§ 124. 1. Англійську букву w на позначення
W òà TH ó ñëîâàõ
àíãë³éñüêîãî
звука [w] передаємо звичайно через в: вікéнд;
ïîõîäæåííÿ Вáшингтóн, Вéбстер, Вéллінгтон, Вíльсон,
Вінніпéг та ін.; у деяких словах за традиці-
єю через у: уайт-спíрит; Уéльс та ін.
156
Ïðèãîëîñí³ çâóêè ³ áóêâè íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ
2. Англійське буквосполучення th на позначення звука [θ]

передаємо звичайно через т: трúлер; Агáта, Артóр, Блéксміт,
Вóрдсворт, Мéредіт; на позначення звука [ð] — звичайно
через з: Вéзербі, Рéзерфорд, Сáзерленд; рідше через т: Сáуті,
Сóтбі, або с: Голсуóрсі.
§ 125. Французькі буквосполучення ll та ill
LL òà ILL ó ñëîâàõ
ôðàíöóçüêîãî ïî-
після голосних, у кінці слів та перед голос-
õîäæåííÿ ними відповідно до французької вимови
передаємо через й: макіÿж; Війóн, Шантії́.
У деяких загальних і власних назвах буквосполучення -aille,
-eille, -ille за традицією передаємо як -аль, -іль: ванíль; Вер-
сáль, Марсéль.
§ 126. Звук [j] звичайно передаємо відповід-
J
но до вимови іншомовного слова буквою й,
а у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я:
бóєр, ºті, ін’ºкція, конвéєр, плéєр, проºкт, проºкція, суб’ºкт,
траєктóрія, феєрвéрк, флáєр, фоº; круї́з, мозáїка; лоÿльний,
паранóя, плеÿда, роÿль, саквоÿж, секвóя, фаÿнс; Йогáнн;
Єйтс, Каºнна, Мáєр, Рамбуº, Сóєр, Феєрбáх, Хеєрдáл; Гаї́ті;
Юнóна; Гóя, Ісáя, Савóя, Хаÿм.
§ 127. Кінцеве -tr передаємо через -тр, -dr —
Ê³íöåâ³ -TR, -DR
через -др: барóметр, діáметр, семéстр,
теáтр, термóметр, центр; олеáндр, цилíндр.
§ 128. Íåïîäâîºí³ é ïîäâîºí³ áóêâè

íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ
1. У загальних назвах іншомовного походження букви на
позначення приголосних звичайно не подвоюємо: абáт, аку-
мулÿтор, барóко, беладóна, белетрúстика, бравíсимо, ват,
грóпа, гун (гóни), ідилíчний, інтелектуáльний, інтермéцо, ко-
лектúв, комíсія, лібрéто, піанíсимо, піцикáто, стакáто, сóма,
фін (фíни), шасí та ін.
За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви: аннáли,
білль, бóнна, брóтто, бóлла, вáнна, вíлла, дóнна, дóрра, мадóнна,
мáнна, мíрра, муллá, нéтто, паннó, пéнні, тóнна та слово Аллáх.
157
2. У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних

префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо, зокрема
тоді, коли в українській мові вживається непрефіксальне сло-
во з тим самим коренем: іммігрáція (пор. мігрáція), інновáція
(пор. новáція), ірраціонáльний (пор. раціонáльний), ірреáльний
(пор. реáльний), контрреволþція (пор. револþція), контрре-
формáція (пор. реформáція), сюрреалíзм (пор. реалíзм).
Примітка. Букви на позначення приголосних звичайно не подвою-
ємо, коли семантичний зв’язок між префіксальним словом і словом
без префікса втрачений або суттєво послаблений: анотáція, ко-
нотáція (пор. нотáція), корелÿція (пор. релÿція), кореспондéнт
(пор. респондéнт) і т. ін.
3. Подвоєння букв на позначення приголосних переважно

зберігаємо у власних назвах: Андóрра, Бессемéр, Гарóнна, Гол-
лáндія, Марóкко, Міссóрі, Нíцца, Тéннессі, ßффа; Бéтті, Білл,
Боттічéллі, Джóнні, Кíркконнелл, Ллойд, Мþллер, Руссó,
Смóллетт та в загальних назвах, які від них утворені за до-
помогою афіксів: андóррець, бессемéрівський, голлáндський,
мароккáнець і т. ін. У загальних назвах, утворених від власних
назв без додавання афіксів, букви на позначення приголосних
не подвоюємо: ват (пор. Ватт), бекерéль (пор. Беккерéль),
гаус (пор. Гáусс).
Примітка. За усталеною традицією в деяких власних назвах подво-
єння не зберігаємо (Пенсільвáнія) або зберігаємо частково (Міссісíпі).
CK 4. Буквосполучення ck, що в англійській,

німецькій, шведській та деяких інших мовах
передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Сток-
гóльм; Бéкі, Бíсмарк, Брóкес, Брþкнер, Бóкінгем, Джéксон, Дí-
кенс, Дíкінсон, Ламáрк, Рóдбек, Тéкерей, Шéрлок, Штóкманн.
Примітка. Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського
походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що по-
чинається на [k], коли це одне слово: Маккáртні, Маккéнзі, Мак-
кéнна, Маккíнлі, а також у загальних назвах, утворених від таких
власних назв: маккартèзм і т. ін.
158
Ãîëîñí³ çâóêè ³ áóêâè íà ïîçíà÷åííÿ ãîëîñíèõ
ÃÎËÎÑÍ² ÇÂÓÊÈ ² ÁÓÊÂÈ

ÍÀ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß ÃÎËÎÑÍÈÕ
² § 129. Залежно від позиції у слові, особли-

востей вимови та мовної традиції букви на
позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення
ea, ee, ie та ін., передаємо українськими буквами і, ї та и.
I. І пишемо:
1. На початку слова: ідéя, інстрóкція, інтернаціонáльний;
Іліáда, ²ндія, ²тон; ²бсен, ²ден, Ізабéлла.
2. Після приголосного перед голосним та буквами є, ї, й:
аксіóма, артеріáльний, геніáльний, діáгноз, діáлектика, інду-
стріалізáція, матеріáл, рáдіус, раціóн, революціонéр, соціа-
лíзм, соціолóгія, тріóмф, фіáлка, фіолéтовий, ціанíд, чіабáта;
аудіºнція, гіºна, кліºнт, пієтéт, ріºлтор, тампліºр; копії́ст;
партíйний, рáдій; Біаррúц; Віардó, Іглéсіас, Марціáл, Оссіáн,
Сіáм; Ліºпа, Шантії́; Фіóме.
У кінці слова іншомовне -іa передаємо звичайно через -ія:
артéрія, індóстрія, матéрія; Гáллія, Гарсíя, Ітáлія.
3. В іменах і прізвищах після приголосного перед наступ-
ним приголосним і в кінці слова: Беатрíче, Грíмм, Дідрó,
Дíзель, Овíдій, Рíчард; Анрí, Мéдічі, Россíні.
Власні назви, що перейшли в категорію загальних назв,
пишемо за правилами правопису загальних назв іншомовного
походження: дúзель (від прізвища Рудóльфа Дíзеля), силуéт
(від прізвища Етьºна де Сілуéтта).
4. У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж,
ч, ш, щ, ц і р, перед наступним приголосним, крім [j], і в кін-
ці слова, а також у похідних прикметниках: Лісабóн, Монте-
відéо, Ніл, Севíлья, Сíдней; Замбéзі, Канзáс-Сíті, Кáпрі, Міс-
сісíпі, Сомалí; лісабóнський, сомалíйський.
5. Після приголосних у кінці слова: візавí, вíскі, журí,
колíбрі, мерсí, парí, попурí, сóші, таксí, харакíрі, шасí.
6. У всіх інших словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н
перед наступним приголосним: бíзнес, пілóт, вібрáція, ака-
159
дéмік, фінáнси, грáфік, гіпопотáм, логíчний, гімн, кібóц, кі-

логрáм, кінó, архíв, хíмія, хірóрг, літератóра, респóбліка,
нíша, піанíсимо.
За усталеною традицією в ряді слів іншомовного похо-
дження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в,
м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башкúр, вúмпел, єхúдна, імбúр,
калмúк, кипарúс, кисéт, лимáн, мúля, мирт, нúрка, спирт, хи-
мéра та ін.
За традицією з и пишемо також слова грецького похо-
дження, що усталилися в церковному вжитку: диÿкон, єпúс-
коп, єпитúміÿ, єпитрахúль, мúро, мúтра, митрополúт, хрис-
тиÿнство тощо.
II. Ї пишемо після голосного: альтруї́ст, егої́ст, кофеї́н,

маї́с, мозáїка, наї́вний, руї́на, стóїк, теї́н; Аделаї́да, Аї́да, Каї́р,
Саї́д, Таї́р, Хаї́м, Хусаї́нов.
Примітка. У складних словах, де перша частина закінчується голос-
ним, на початку другої частини пишемо і: неоімперіалíзм, псевдоісто-
рúчний, так само в позиції після префікса, що закінчується на голос-
ний: воíстину, доісторúчний, поінформувáти; неіндуктúвний і т. ін.
III. И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж
(дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): дúзель,
динáмо, диплóм, дирéктор, метóдика; інститóт, матемáти-
ка, стúмул, тип; позúція, фізúчний; таксúст, родзúнка, си-
луéт, систéма; цистéрна, цúфра; режúм, джигíт, джúнси,
джип; чичерóне; шúрма, шифр; бригáда, риф, фáбрика.
2. У географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарк-
тúда, Атлантúда, Флорúда; Адріáтика, Амéрика, Антáркти-
ка, Áрктика, Атлáнтика, Áфрика, Бáлтика, Кóрсика, Мéксика.
3. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш,
щ і ц перед приголосним: Вірджúнія, Алжúр, Жирóнда, Чикá-
го, Чúлі, Вáшингтóн, Гéмпшир, Йóркшир, Лéйпциг, Циндáо та
в похідних від них: алжúрець, йоркшúрський, чилíйський та
ін. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Вішí, Шíофок.
160
4. У географічних назвах після р перед приголосним, крім

[j]: Бритáнія, Крит, Мавритáнія, Магрúб, Мадрúд, Рив’ºра,
Рúга та ін. і в похідних від них: бритáнський, мавритáнський,
рúзький та ін.
Примітка 1. У компоненті власних назв -стріт пишемо і: Бéйкер-
стрíт, Волл-стрíт, Рúджент-стрíт, Фліт-стрíт.
Примітка 2. У географічних назвах після р перед [j] та в похідних
від них пишемо і: Бріºнн, Ер-Ріÿд, Тріºст; ер-ріÿдський, тріºстський.
5. За традицією в деяких географічних назвах після приго-
лосних д, т перед наступним приголосним, крім [j]: Ватикáн,
Единбóрг, Кордильºри, Медúна, Палестúна, Сардúнія, Сканди-
нáвія, Тибéт та в похідних від них: ватикáнський, единбóрзь-
кий, скандинáвський та ін.
Примітка. Після приголосних д, т перед голосним і [j] пишемо і:
Галáтія, Íндія.
6. У ряді інших географічних назв за традицією: Бразúлія,
Вифлеºм, Єрусалúм, Китáй, Пакистáн, Сиракóзи, Сúрія, Си-
цúлія та в похідних від них: єгúпетський, сирíєць та ін.
E, U
§ 130. 1. Голосний [e] звичайно передаємо
буквою е: енéргія, éра, філé, шардонé, шев-
ролé; Есхíл, Éтна, а з попереднім [j] — буквою є: Єллоустóун,
ªль, ªмен.
За традицією є пишемо в низці слів релігійної тематики
(грецького походження): євхарúстія, єпúскоп, єпитúміÿ, єпи-
трахúль, ºресь; Євáнгеліє та ін.
Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в
загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є: абі-
туріºнт, гóмо сáпієнс, діºз, дієрéза, діºта, кáрієс, кліºнт,
конвéєр, паціºнт, реºстр, ріºлтор, сіºста, траєктóрія, феєр-
вéрк, фоº; досьº, портьº; круп’º; Маріºнбург, Тріºст; Сьºрра-
Леóне; Аріºль, Вандріºс, Діºго, Даніºль, Маріºтта, Рамбуº;
Лавуазьº; П’ºтро. Якщо префікс у слові або перша частина
складного слова закінчується на голосний, то після них пи-
шемо е: агроеколóгія, геоеконóміка, діелéктрик, діетúл, євро-
елíта, квазіетнíчний, мегаефéкт, металоемáль, мініескалá-
тор, поетáпний, поліéдр, псевдоефéкт, ультраерóзія.
161
2. У словах, запозичених із французької мови, після шипля-

чих ж, ш пишемо українську букву у: брошóра, журí, парашóт.
AU, OU § 131. Буквосполучення au, ou на позначен-

ня звукосполучень [au], [ou] передаємо че-
рез ау, оу: аутсáйдер, гауптвáхта, мáузер; Кáунас; Клáус,
Крáузе, Пáуль, Фáуст, Джóуль.
У словах, що походять із давньогрецької та латинської
мов, буквосполучення au звичайно передаємо через ав: автен-
тúчний, автобіогрáфія, автомобíль, áвтор, авторитéт, ав-
тохтóн, лáвра; Мавритáнія; Аврóра, Павлó. У запозиченнях
із давньогрецької та латинської мов, що мають стійку тради-
цію передавання буквосполучення au через ау, можливі орфо-
графічні варіанти: аудіºнція і авдіºнція, аудитóрія і авди-
тóрія, лауреáт і лавреáт, пáуза і пáвза, фáуна і фáвна.
Ö, Ø, EU, ÎÅ
§ 132. Голосні, яким на письмі відповіда-
ють букви й буквосполучення ö, ø, ое, eu у
німецькій, данській, іспанській, норвезькій, турецькій, фран-
цузькій, шведській та деяких інших мовах, і фонетично подіб-
ні до них голосні передаємо українською буквою е: Вільнéв,
Гéте, Éнчепінг, Кéльн, Мáльме, Пастéр, Рентгéн, а після зву-
ка [j] — буквою є: Б’ºрнсон, Рішельº.
§ 133. Англійські дифтонги [au], [ei], [ou]
AU, EI, OU ó ñëîâàõ
àíãë³éñüêîãî звичайно передаємо, імітуючи їхнє звучан-
ïîõîäæåííÿ ня в мові оригіналу, через ау, ей, оу: брáу-
зер, брáунінг, гейм, дисплéй, снóуборд, шóу;
Джорджтáун, Пáуелл; Джéймс; Бéллоу, Сíллітоу, Снóу. Окре-
мі слова з дифтонгами [ei] і [ou] ввійшли в українську мову в
адаптованому вигляді з голосними е, о: бебібóм, брек, лéді;
гол, готéль, дóпінг, смóкінг; Айвéнго, Бéкон, Джерóм, Чéмбер-
лен, Шекспíр; Гладстóн, Дефó, Лонгфéлло, Марлó, Óлдос, По.
§ 134. Çâóê [æ] ó ñëîâàõ àíãë³éñüêîãî ïîõîäæåííÿ

Англійський звук [æ], якому на письмі відповідає англійсь-
ка буква а, звичайно передаємо українською буквою а: макін-
тóш, спам, хáкер, чат; Áдлер, Канáверал, Ланкáстер, Манчéс-
162
тер; Áдамс, Áлекс, Гáррісон, Чáплін; у багатьох словах за тради-

цією цей звук передаємо через е: бізнесмéн, мéнеджер; Блéквуд,
Кéмерон, Лéмберт, Сéлінджер, Сем, Тéтчер; Пéлл-Мéлл та ін.
§ 135. Çâóê [ə:]

ó ñëîâàõ àíãë³éñüêîãî ïîõîäæåííÿ
Англійський звук [ə:], якому найчастіше відповідають анг-
лійські буквосполучення ear, er, ir, or, ur, yr, не має в україн-
ській мові фонетичного аналога і відтворюється здебільшого
українським буквосполученням ер: сéрфінг; Бéрд, Бéркшир, Бéр-
тон, Вéртінг, Ерл, Ернéст, Мéрфі, Чéрчилль, Шéрлі та ін. Деякі
слова, засвоєні українською мовою у транслітерованому вигля-
ді, передають графічну форму відповідних англійських букво-
сполучень: гáмбургер, курсóр; Вóрдсворт, Íрвінг, Урбáна та ін.
§ 136. Áóêâîñïîëó÷åííÿ EI, EU ó ñëîâàõ

í³ìåöüêîãî ïîõîäæåííÿ. Áóêâîñïîëó÷åííÿ IJ
òà áóêâà Y ó ñëîâàõ í³äåðëàíäñüêîãî ïîõîäæåííÿ
EI, EU, IJ, Y 1. Німецьке буквосполучення еі відповідно

до вимови передаємо українською мовою
через ай (яй): Айзенáх, Вáйзенборн, Вáйнрайх, Віттгенштáйн,
Кáйзер, Мáйнгоф, Нортгáйм; Блÿйбтрой, Кляйн, Клÿйнерт, Флÿй-
шер; буквосполучення eu — через ой: фрóйляйн; Нойбáуер,
Нойбрáнденбург. За традицією в давніших запозиченнях німе-
цьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому ви-
гляді через ей: гросмéйстер, капельмéйстер, крéйда, крéйцер,
маркшéйдер, штрейкбрéхер; Лéйпциг, Рейн, Швейцáрія; Гéйне.
2. У запозиченнях з нідерландської мови буквосполучення
ij та букву y передаємо через ей: гéйзер, дрейф.
§ 137. Ïîäâîºííÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ãîëîñíèõ

Подвоєння букв на позначення голосних в іншомовних
власних назвах передаємо подвоєнням відповідних українсь-
ких букв: Áарне, Аáхен, Ванзéе, Заáле, Каáба, Кóусінен, Саарб-
рþкен, Тóомінг; Авраáм.
163
§ 138. Àïîñòðîô
1. Апостроф у словах іншомовного походження та похід-
них від них пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучен-
ня звука [j] з наступним голосним:
1) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф,
комп’þтер, п’єдестáл, інтерв’þ, прем’ºр, кар’ºра; П’ємóнт,
П’ячéнца, Рив’ºра, Ак’ÿб, Іх’ÿмас, Ях’ÿ; Барб’º, Б’þкенен,
Женев’ºва, Ф’ºзоле, Дóнаг’ю, Монтеск’º, Руж’º, Фур’º;
2) після кінцевого приголосного у префіксах: ад’þнкт, ад’ю-
тáнт, диз’þнкція, ін’ºкція, кон’þнктура.
2. Апостроф не пишемо:
1) перед йо: курйóз, серйóзний;
2) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього при-
голосного перед а, у: бязь; бюджéт, бюрó, кювéт, мюрúд,
пюпíтр, пюрé, рюкзáк, рюш, фюзелÿж; Барбþс, Бюффóн, Вþр-
темберг, Гюгó, Мþллер.
§ 139. Ì’ÿêèé çíàê (ü)

М’який знак (ь) у словах іншомовного походження пише-
мо після приголосних д, т, з, с, л, н:
1) перед я, ю, є, ї, йо: мільÿрд, дуéнья; кондотьºр, конфе-
рансьº, ательº, марсельºза, віньºтка; бульйóн, каньйóн, се-
ньйóр; В’єнтьÿн, Севíлья, Кордильºри; Ньþтóн, Готьº, Лаву-
азьº, Мольºр, Реньº, Віньї́;
2) у низці слів після л перед приголосним та в кінці де-
яких слів за традицією або відповідно до вимови: альбатрóс,
джóуль, кóльт, магістрáль, фільм; Альбéрта, Бáзель, Булóнь,
Дéльфи, Крóмвель, Нéльсон, Рафаéль, Чáрльз, Шампáнь та ін.
Â²ÄÌ²ÍÞÂÀÍÍß ÑË²Â
²ÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß
§ 140. Іменники іншомовного походження звичайно відмі-
нюємо як відповідні українські іменники:
I в і д м і н а: кáпсула — кáпсули, кáпсулі; фíзика — фíзики,
фíзиці; вакуóля — вакуóлі, вакуóлею; ескадрúлья — ескадрúльї,
164
Â³äì³íþâàííÿ ñë³â ³íøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ
ескадрúльєю, родовий відмінок множини ескадрúлей; Бóдда —

Бóдди, Бóддою; Венéція — Венéції, Венéцією; Гóя — Гóї, Гóєю.
II в і д м і н а: арсенáл — арсенáлу, арсенáлом, в арсенáлі;
блок — блóка (і блóку), блóком, на блóці; автомобíль — авто-
мобíля, автомобíлем; Рафаéль — Рафаéля, Рафаéлем; Бþлов —
Бþлова, Бþловом; Дáрвін — Дáрвіна, Дáрвіном.
III в і д м і н а: магістрáль — магістрáлі, магістрáллю;
верф — вéрфі, вéрф’ю.
ÍÅÂ²ÄÌ²ÍÞÂÀÍ² ²ÌÅÍÍÈÊÈ ²ÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ

ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß
Деякі іменники іншомовного походження не відмінюємо,
а саме:
1) іменники на -а з попереднім голосним: амплуá, боá, бу-
ржуá; Бенуá, Валуá, Джóшуа, Жоффруá, Нікарáгуа, Пáпуа;
2) односкладові слова на -а, -я: бра, па, спа, фа, ля;
3) іменники на -е, -є: валідé, дóче, желé, кабарé, кабернé,
кафé, кашнé, негліжé, пенснé, пікé, суфлé, турнé, шалé, шосé;
ательº, сомельº; Беранжé, Гéйне, Гéте, Дáнте, Туапсé; Бар-
б’º, Готьº, Ле Корбюзьº, Лавуазьº, Рамбуº;
4) іменники на -и, -і, -ї: вíскі, ефéнді, колíбрі, мерсí, парí,
пóні, таксí; Алматú, Амангельдú, Тбілíсі; Анрí, Гальвáні, Рос-
сíні, Фірдоусí, Шéллі; Віньї́, Шантії́;
5) іменники на -о: бюрó, депó, жабó, ºвро, казинó, какáо,
каудúльйо, кімонó, кінó, крéдо, лотó, маéстро, метрó, рáдіо,
рéтро; Макáо; Антóніо, Арнó, Базíліо, Буалó, Ванó, Віардó,
Вóдро, Дідрó, Джо, Мáріо, Лáо, Лонгфéлло, Пікáссó, По, Тор-
квáто, Тáссо; Вóльво, Пежó, Ренó; за традицією відмінюємо
винó, пальтó, ситрó;
6) іменники на -у, -ю: какадó, рагó, рандевó, фрáу, шóу,
Бакó, Катмандó, Палáу, Снóу; інженþ, інтерв’þ, менþ, пар-
венþ, Кюсþ, Сю;
7) топоніми з компонентами -лейн, -ривер, -роуд, -сквер,
-стріт: на Дрóрі-лейн, біля Пáрк-лейн, біля Фолл-Рúвер, на
Éббі-рóуд, на Монтріóл-рóуд, на Тáймс-сквер, на Áдам-стрíт,
біля Рúджент-стрíт, на Сент-Джéймс-стрíт;
165
8) етикетні означення жінки, що закінчуються на приголос-

ний: мадáм, мадемуазéль, міс, мíсис, фрéкен, фрóйляйн, ханóм;
9) жіночі особові імена, що закінчуються на -й і на твер-
дий приголосний (крім губних): Беатрíс, Гюльчатáй, Долó-
рес, Елмáс, Енн, Жаннéт, Ірéн, Кáрмéн, Кім, Клодíн, Ленóр,
Мáргарет, Мерсéдес, Монíк, Тріш, Фарáх та ін.
Примітка. Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який
приголосний, відмінюємо: Ізабéль — Ізабéлі, Етéль — Етéлі, Жі-
зéль — Жізéлі, Зейнáб — Зейнáбі, Мішéль — Мішéлі, Нікóль — Нікó-
лі, Сесíль — Сесíлі, Руф — Рóфі.
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² Â²ÄÌ²ÍÞÂÀÍÍß ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂ

²ÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß
1. У дво- і полікомпонентних іменах і прізвищах відміню-
ємо всі складники, за винятком тих, які є невідмінюваними:
Жáна-Жáка, Марí-Сесíлі, Марíї-Антуанéтти; Áртура Кóнана
Дóйла; Кáрла Гóстава Емíля Маннергéйма; Клóда Жозéфа
Ружé де Лíля; Хуáна Кáрлоса Альфóнсо Віктóра Марíї де Бур-
бóна.
2. У чоловічих формах арабських, перських, тюркських
імен з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соці-
альне становище і т. ін., відмінюємо всі складники, за винят-
ком тих, які є невідмінюваними: з Ахмéдом Гасáном-оглè, у Ма-
мéда-задé, до Мехмéда-бéя, з Кемáлем-пашéю, у Мірзè-хáна.
Примітка. Не відмінюємо особові імена у складі жіночої форми
азербайджанських імен по батькові з компонентом кизè: до Зульфі¿
Мурáд-кизè, з Фатімóю Гасáн-кизè та ін.
166
IV. ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂ
§ 141. Óêðà¿íñüê³ ïð³çâèùà òà ³ìåíà

Українські прізвища передаємо на письмі відповідно до
вимови за загальними нормами українського правопису: Бере-
зíвський, Біловéрхий, Ведмéдів, Зáєць, Кривонíс, Миколáєнко,
Олександрóвич, Олексíєнко, Швець.
§ 142. Â³äì³íþâàííÿ ïð³çâèù

1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають за-
кінчення іменників I відміни, відмінюємо як відповідні загаль-
ні назви I відміни, а прізвища із закінченнями іменників II від-
міни відмінюємо за зразками відмінювання відповідних загаль-
них назв II відміни:
Гмúря — Гмúрі, Гмúрі, Гмúрю, Гмúрею...
Мáйборода — Мáйбороди, Мáйбороді, Мáйбороду...
Мамалúга — Мамалúги, Мамалúзі...
Панібудьлáска — Панібудьлáски, Панібудьлáсці...
Бóсел — Бóсла, Бóслові (Бóслу)...
Гнатþк — Гнатюкá, Гнатюкóві (Гнатюкó)...
Журавéль — Журавлÿ, Журавлéві (Журавлþ)...
Зáєць — Зáйця, Зáйцеві (Зáйцю)...
Іваньó — Іванÿ, Іванéві (Іваньóві, Іванþ)...
Кривонíс — Кривонóса, Кривонóсові (Кривонóсу)...
Лéбідь — Лéбедя, Лéбедеві (Лéбедю)...
Мотóк — Моткá, Моткóві (Моткó)...
Свéкор — Свéкра, Свéкрові (Свéкру)...
Симонéнко — Симонéнка, Симонéнкові (Симонéнку)...
Снігúр — Снігирÿ, Снігирéві (Снігирþ)...
Снігóр — Снігурá, Снігурóві (Снігурó)...
Соловéй — Солов’ÿ, Солов’ºві (Солов’þ)...
167
IV. Ïðàâîïèñ âëàñíèõ íàçâ
Але без чергування нуля звука з голосним і навпаки: Врó-

бель — Врóбеля, Врóбелеві (Врóбелю)...; Жнець — Жнецÿ,
Жнецéві (Жнецþ)...; Чернéць — Чернецÿ, Чернецéві (Черне-
цþ)...; Швець — Швецÿ, Швецéві (Швецþ)...
Примітка 1. Прізвища на зразок Дідуньó, Іваньó в давальному й
місцевому відмінках мають варіанти закінчень -еві (-ьові, -ю): Ді-
дунéві (-ьóві, -þ), Іванéві (-ьóві, -þ).
Примітка 2. Усі чоловічі прізвища ІІ відміни в родовому відмінку
мають закінчення -а (-я) на відміну від деяких співвідносних за-
гальних назв: пор. прізвища Кулíш — Куліш-á, Морóз — Морóз-а,
Коровáй — Коровá-я, Рись — Рúс-я,Чорнотíнь — Чорнотíн-я і за-
гальні назви морóз — морóз-у, кулíш — кулеш-ó, коровáй — коровá-ю,
тінь — тíн-і, рись — рúс-і.
Примітка 3. За відповідними відмінами відмінюємо неслов’янські
змінювані прізвища: Дíтель — Дíтеля, Дíтелеві (Дíтелю)...; Оку-
джáва — Окуджáви, Окуджáві...; Стендáль — Стендáля, Стендá-
леві (Стендáлю)...; Шекспíр — Шекспíра, Шекспíрові (Шекспíру)...
(див. § 140).
2. Прізвища прикметникового типу на -ий (-ій) відмінює-

мо як відповідні прикметники чоловічого та жіночого роду
(твердої чи м’якої групи):
Авдіºвський — Авдіºвського, Авдіºвському...
Кобилÿнська — Кобилÿнської, Кобилÿнській...
3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв),
-ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюємо за такими зразками:
Îäíèíà
Н. Пáвлов Ковалíв Прóкопів

Р. Пáвлов-а Ковалéв-а (-лíв-а) Прóкопов-а (-пів-а)
Д. Пáвлов-у Ковалéв-у (-лíв-у) Прóкопов-у (-пів-у)
Зн. Пáвлов-а Ковалéв-а (-лíв-а) Прóкопов-а (-пів-а)
Ор. Пáвлов-им Ковалéв-им Прóкопов-им (-пів-им)
(-лíв-им)
М. ...Пáвлов-і (-у) ...Ковалéв-і (-у) ...Прóкопов-і (-у)
(-лíв-і, -у) (-пів-і, -у)
Кл. Пáвлов-е Ковалéв-е (-лíв-е) Прóкопов-е (-пів-е)
168
Н. Кирчíв
Р. Кирчéв-а (-чíв-а)
Д. Кирчéв-у (-чíв-у)
Зн. Кирчéв-а (-чíв-а)
Ор. Кирчéв-им (-чíв-им)
М. …Кирчéв-і (-у) (-чíв-і, -у)
Кл. Кирчéв-е (-чíв-е)
Ìíîæèíà
Н. Пáвлов-и Ковалéв-и (-лíв-и) Прóкопов-и (-пів-и)

Р. Пáвлов-их Ковалéв-их (-лíв-их) Прóкопов-их (-пів-их)
Д. Пáвлов-им Ковалéв-им (-лíв-им) Прóкопов-им (-пів-им)
Зн. Пáвлов-их Ковалéв-их (-лíв-их) Прóкопов-их (-пів-их)
Ор. Пáвлов-имиКовалéв-ими Прóкопов-ими
(-лíв-ими) (-пів-ими)
М. ...Пáвлов-их ...Ковалéв-их ...Прóкопов-их
(-лíв-их) (-пів-их)
Кл. Пáвлов-и Ковалéв-и (-лíв-и) Прóкопов-и (-пів-и)
Н. Кирчéв-и (-чíв-и)
Р. Кирчéв-их (-чíв-их)
Д. Кирчéв-им (-чíв-им)
Зн. Кирчéв-их (-чíв-их)
Ор. Кирчéв-ими (-чíв-ими)
М. …Кирчéв-их (-чíв-их)
Кл. Кирчéв-и (-чíв-и)
Îäíèíà
Н. Гáршин Романèшин
Р. Гáршин-а Романèшин-а
Д. Гáршин-ові (-у) Романèшин-ові (-у)
Зн. Гáршин-а Романèшин-а
Ор. Гáршин-им Романèшин-им
М. ...Гáршин-і (-у) ...Романèшин-і (-у)
Кл. Гáршин-е Романèшин-е
169
Ìíîæèíà
Н. Гáршин-и Романèшин-и
Р. Гáршин-их Романèшин-их
Д. Гáршин-им Романèшин-им
Зн. Гáршин-их Романèшин-их
Ор. Гáршин-ими Романèшин-ими
М. ...Гáршин-их ...Романèшин-их
Кл. Гáршин-и Романèшин-и
Примітка 1. У відмінкових формах чеських, словацьких і польсь-
ких прізвищ на -ек суфіксальний -е- зберігаємо: Гáшек — Гáшека,
Гáшекові...; Лóкетек — Лóкетека, Лóкетекові... Так само зберіга-
ємо -е- при відмінюванні прізвищ з кінцевими -ер, -ел: Пéтер —
Пéтера..., Пáвел — Пáвела..., але в іменах він випадає: Пéтер —
Пéтра..., Пáвел (Пáвол) — Пáвла. У відмінкових формах прізвищ
слов’янського походження на -ець суфіксальний -е- випадає: Кáро-
лець — Кáрольця, Кáрольцеві...; Мáлець — Мáльця, Мáльцеві...; Мо-
рáвець — Морáвця, Морáвцеві...; Óравець — Óравця, Óравцеві…
Примітка 2. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінює-
мо: Марíї Сéник, Надíї Балíй, з Лíною Костéнко, без Нíни Бáйко.
Аналогічні чоловічі прізвища відмінюємо як відповідні іменники:
Василÿ Сéника, Михáйлові Баліºві, з Івáном Костéнком, без Андрíя
Бáйка.
Примітка 3. Від прізвищ прикметникового типу на зразок Рома-
нèшин формою орудного відмінка відрізняється відмінювання прі-
звищ іменникового типу на зразок Рóсèн: пор. Романèшиним, але
Рóсèном.
Примітка 4. Про відмінювання неслов’янських прізвищ див. § 140.
§ 143. Â³äì³íþâàííÿ ³ìåí

Українські імена передаємо на письмі відповідно до вимо-
ви за загальними нормами українського правопису: Богдáн,
Васúль, Інокéнтій, Микóла, Петрó, Семéн, Ярослáв; Гáнна,
Íнна, Надíя, Оксáна, Світлáна та ін.
1. Українські чоловічі та жіночі імена, що в називному
відмінку однини закінчуються на -а, -я, відмінюємо як відпо-
відні іменники I відміни:
170
Îäíèíà
Чол. рід Жін. рід
Н. Микóл-а Гáнн-а
Р. Микóл-и Гáнн-и
Д. Микóл-і Гáнн-і
Зн. Микóл-у Гáнн-у
Ор. Микóл-ою Гáнн-ою
М. ...Микóл-і ...Гáнн-і
Кл. Микóл-о Гáнн-о
Н. Ілл-ÿ Соломí-я Мóтр-я Натáл-я
Р. Ілл-í Соломí-ї Мóтр-і Натáл-і
Д. Ілл-í Соломí-ї Мóтр-і Натáл-і
Зн. Ілл-þ Соломí-ю Мóтр-ю Натáл-ю
Ор. Ілл-éю Соломí-єю Мóтр-ею Натáл-ею
М. ...Ілл-í ...Соломí-ї ...Мóтр-і ...Натáл-і
Кл. Íлл-е Соломí-є Мóтр-е Натáл-ю
Ìíîæèíà
Н. Микóл-и Гáнн-и
Р. Микóл Гáнн
Д. Микóл-ам Гáнн-ам
Зн. Микóл Гáнн
Ор. Микóл-ами Гáнн-ами
М. ...Микóл-ах ...Гáнн-ах
Кл. Микóл-и Гáнн-и
171
Н. Ілл-í Соломí-ї Мóтр-і Натáл-і
Р. Ілл-íв Соломíй Мотр Натáль
Д. Ілл-ÿм Соломí-ям Мóтр-ям Натáл-ям
Зн. Ілл-íв Соломíй Мотр Натáль
Ор. Ілл-ÿми Соломí-ями Мóтр-ями Натáл-ями
М. ...Ілл-ÿх ...Соломí-ях ...Мóтр-ях ...Натáл-ях
Кл. Ілл-í Соломí-ї Мóтр-і Натáл-і
Примітка 1. Кінцеві приголосні основи г, к, х у жіночих іменах у да-
вальному та місцевому відмінках однини перед закінченням змінює-
мо на з, ц, с: Óльга — Óльзі, Палáжка — Палáжці, Солóха — Солóсі.
Примітка 2. У жіночих іменах на зразок Одáрка, Парáска в родо-
вому відмінку множини в кінці основи між приголосними з’являєть-
ся звук о: Одáрок, Парáсок.
2. Українські чоловічі імена, що в називному відмінку од-

нини закінчуються на приголосний та -о, відмінюємо як від-
повідні іменники II відміни:
Îäíèíà
Н. Олег Антíн Дмитр-ó
Р. Олéг-а Антóн-а Дмитр-á
Д. Олéг-ові (-у) Антóн-ові (-у) Дмитр-óві (-ó)
Зн. Олéг-а Антóн-а Дмитр-á
Ор. Олéг-ом Антóн-ом Дмитр-óм
М. ...Олéг-ові (-у) ...Антóн-ові (-у) ...Дмитр-óві (-ó, -і)
Кл. Олéж-е (Олéг-у) Антóн-е Дмèтр-е
Ì’ÿêà ãðóïà Ì³øàíà ãðóïà

Н. Сергíй Íгор Терéнь Тимíш
Р. Сергí-я Íгор-я Терéн-я Тимóш-á
Д. Сергí-єві (-ю) Íгор-еві (-ю) Терéн-еві (-ю) Тимóш-éві (-у)
172
Зн. Сергí-я Íгор-я Терéн-я Тимóш-á

Ор. Сергí-єм Íгор-ем Терéн-ем Тимóш-éм
М. ...Сергí-єві ...Íгор-еві ...Терéн-еві ...Тимош-éві
(-ю, -ї) (-ю, -і) (-ю, -і) (-ó, -í)
Кл. Сергí-ю Íгор-ю Терéн-ю Тимóш-е
Ìíîæèíà
Н. Олéг-и Антóн-и Дмитр-è

Р. Олéг-ів Антóн-ів Дмитр-íв
Д. Олéг-ам Антóн-ам Дмитр-áм
Зн. Олéг-ів Антóн-ів Дмитр-íв
Ор. Олéг-ами Антóн-ами Дмитр-áми
М. ...Олéг-ах ...Антóн-ах ...Дмитр-áх
Кл. Олéг-и Антóн-и Дмитр-è
Ì’ÿêà ãðóïà Ì³øàíà ãðóïà

Н. Сергí-ї Íгор-і Терéн-і Тимош-í
Р. Сергí-їв Íгор-ів Терéн-ів Тимош-íв
Д. Сергí-ям Íгор-ям Терéн-ям Тимош-áм
Зн. Сергí-їв Íгор-ів Терéн-ів Тимош-íв
Ор. Сергí-ями Íгор-ями Терéн-ями Тимош-áми
М. ...Сергí-ях ...Íгор-ях ...Терéн-ях ...Тимош-áх
Кл. Сергí-ї Íгор-і Терéн-і Тимош-í
Примітка 1. В іменах на зразок Антíн, Нéстір, Ничúпір, Прóкíп,
Сúдір, Тимíш, Фéдір і вживаємо в називному відмінку (в закритому
складі), у непрямих відмінках — о: Антóна, Антóнові...; Нéстора,
Нéсторові..., але: Авенíр — Авенíра, Лаврíн — Лаврíна, Олефíр —
Олефíра.
Примітка 2. Імена, що закінчуються в називному відмінку на -р, у
родовому мають закінчення -а: Вíктор — Вíктора, Макáр — Ма-
кáра, Світозáр — Світозáра, але імена з історично м’яким р мають
закінчення -я: Íгор — Íгоря, Лáзар — Лáзаря.
Примітка 3. Ім’я Лев має паралельні відмінкові форми: Лéва і
Львá, Лéвові і Львóві та ін., але в кличному відмінку тільки Лéве.
173
3. Українські жіночі імена, що в називному відмінку од-

нини закінчуються на приголосний, відмінюємо як відповідні
іменники III відміни:
Îäíèíà
Н. Любóв Адéль
Р. Любóв-і Адéл-і
Д. Любóв-і Адéл-і
Зн. Любóв Адéль
Ор. Любóв’-ю Адéлл-ю
М. …Любóв-і …Адéл-і
Кл. Любóв-е Адéл-е
Примітка. Форми множини від таких імен рідковживані.
Çðàçîê â³äì³íþâàííÿ
÷îëîâ³÷îãî ³ìåí³ òà ïî áàòüêîâ³
Н. Ярослáв Васèльович (Олексíйович, І́горьович)
Р. Ярослáв-а Васèльович-а (Олексíйович-а, І́горьович-а)
Д. Ярослáв-ові (-у) Васèльович-у (Олексíйович-у, І́горьович-у)
Зн. Ярослáв-а Васèльович-а (Олексíйович-а, І́горьович-а)
Ор. Ярослáв-ом Васèльович-ем (Олексíйович-ем, І́горьович-ем)
М. …Ярослáв-ові (-у, -і) Васèльович-у (Олексíйович-у,
І́горьович-у)
Кл. Ярослáв-е Васèльович-у (Олексíйович-у, І́горьович-у)
Çðàçîê â³äì³íþâàííÿ
æ³íî÷îãî ³ìåí³ òà ïî áàòüêîâ³
Н. Марí-я Васèлівн-а (Андрíївн-а, Іллíвн-а)
Р. Марí-ї Васèлівн-и (Андрíївн-и, Іллíвн-и)
Д. Марí-ї Васèлівн-і (Андрíївн-і, Іллíвн-і)
Зн. Марí-ю Васèлівн-у (Андрíївн-у, Іллíвн-у)
Ор. Марí-єю Васèлівн-ою (Андрíївн-ою, Іллíвн-ою)
М. …Марí-ї Васèлівн-і (Андрíївн-і, Іллíвн-і)
Кл. Марí-є Васèлівн-о (Андрíївн-о, Іллíвн-о)
174
§ 144. Ñëîâ’ÿíñüê³ ïð³çâèùà òà ³ìåíà

Основні правила правопису прізвищ та імен інших слов’ян-
ських народів такі:
1. Білоруські та російські імена за традицією не трансліте-
руємо, а передаємо українськими відповідниками: Артéм, Ми-
кóла, Олексáндр, Семéн, Вíра, Катерúна, Світлáна; винятки
тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських
письменників та діячів культури, такі як Алéсь Адамóвич,
Пятрóсь Брóвка, Рúгор Бородóлін та ін.
2. Російську букву е, польські ie, болгарсь-
Å, ²Å, Ě
ку і сербську е, чеські e, ě після приголос-
них передаємо буквою е: Александрóв, Бестóжев, Вельгóрсь-
кий, Вéнгеров, Веселóвський, Держáвін, Кузнецóв, Лéрмонтов,
Óзеров, Петрóв, Степáнов, Тургéнєв, Фéдін, Шмельóв; Бéлич,
Бронéвський, Вéслав, Залéський, Мечислáв, Міцкéвич, Мíча-
тек, Нéдич, Сéдлачек, Сенкéвич, Серакóвський, Цéнкий, Чáпек.
3. Російську букву е передаємо літерою є в таких позиціях:
1) на початку слів: Євдокúмов, Євтушéвський, Єгóр, Єлáнсь-
кий, Єлизáров, Єршóв, Єфíмов;
2) у середині слів після голосного й при роздільній вимові
після приголосного (після ь та апострофа): Бердÿєв, Буєрáков,
Вересáєв, Гулÿєв, Достоºвський, Ісáєнков; Алÿб’єв, Афанáсьєв,
Григóр’єв, Євгéньєва, Зинóв’єв;
3) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц, зад-
ньоязикових і глоткового г) у суфіксі -єв та у сполученні
морфем -єєв російських прізвищ: Лóмтєв, Медвéдєв, М’ÿт-
лєв; Алексºєв, Веденºєв, Гордºєв, Матвºєв, Менделºєв; але:
Мóромцев, Нехорóшев, Пúсарев, Подьÿчев, Усвÿтцев; Андрé-
єв, Аракчéєв, Мацéєв, Плещéєв, а також у болгарських: Бóтев,
Дрóмев та ін.;
4) коли російському е кореня відповідає в аналогічних
українських коренях і (тобто на місці колишнього ѣ): Бєлíнсь-
кий, Звºрев, Лєскóв, Мєстéчкін, Насºдкін, Пєшкóвський, Рºпін,
Столºтов, Твердохлºбов; до цього переліку належить і пріз-
вище Нарºжний, запозичене російською мовою з української,
де нормативним є Нарíжний.
175
¨ 4. Російську букву ё передаємо:

1) сполученням букв йо на початку слова, у
середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф,
коли ё позначає звукосполучення й + о: Йóлкін; Бугайóв,
Окайóмов, Воробйóва, Соловйóв;
2) через ьо в середині слова після приголосних, коли ё по-
значає сполучення пом’якшеного і м’якого приголосного з о:
Алфьóров, Верьóвкін, Дьóрнов, Корольóв, Новосьóлов, Семьóр-
кін, Тьóркін. Але в прізвищах, утворених від спільних для
української та російської мов імен, пишемо е: Артéмов, Се-
мéнов, Фéдоров та ін.;
3) через о під наголосом після ч, щ: Грачóв, Лихачóв, Пу-
гачóв, Щипачóв, Хрущóв.
5. Польське сполучення букв io передаємо:
IO
1) сполученням букв йо після б, п, в, м, ф:
Голембйóвський, Пйотрóвський, Мйодóвич;
2) через ьо після м’яких приголосних: Аньóлек, Генсьóр-
ський, Козьолéцький.
6. И (І) передаємо через и у прізвищах та
È (²)
іменах, належних до південнослов’янських
мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та
ін.): Велúчков, Жúвков, Хрúстов; Бéлич, Карáджич, Милéтич,
Рáдич, ßгич; Мúлач, Симеóн, Филúп; але через ї після голос-
ного: Рáїч, Стóїч та через і — на початку слова: Íвич, Íво, Ігна-
тóвич, Іконóмов, Ілíєв.
У польських, чеських і словацьких прізвищах та іменах і
передаємо:
1) через і на початку слова та після приголосного: Івашкé-
вич, Ілóна; ªдлічка, Зволíнський, Лíнда, Міцкéвич, Мíчатек;
2) через и після шиплячих і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич
(-евич, -ович): Жúжка, Мíклóшич, Фóчик, Шúмчак; Гáвлик, Ко-
пéрник; Козúцький; Сенкéвич, Бжозóвич, а також у прикметни-
кових суфіксах (див. п. 10), але в кінці слова — через і: ªжі,
ªнсі, Íржі.
7. Російську букву и передаємо:
176
1) буквою і на початку слова та після приголосних (крім

шиплячих і ц): Ігнáтов, Ісáєв; Багíров, Гагáрін, Дубúнін,
Малúнін, Мічóрін, Пóшкін;
2) буквою ї після голосного й за роздільної вимови після
приголосних (після ь та апострофа): Вóїнов, Ізмаї́лов, Гóр’їн,
Ільї́н;
3) буквою и:
а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Дорóжин,
Лóчин, Чúчиков, Гáршин, Шúшкін, Гóщин, Щиглóв, Цецúлін;
це стосується і прізвищ інших народів: Джигарханÿн, Жильє-
рóн, Тажибáєв, Чиковáні, Абашúдзе, Вáшингтóн, Цицерóн та
ін., а також Чингісхáн; але перед голосним пишемо і: Жіонó,
Тиціáн, Ціолкóвський;
б) у прізвищах, утворених від імен і загальних назв, спіль-
них для української, російської та інших слов’янських мов:
Борúсов, Ботвúнник, Вавилóвський, Виногрáдов, Глúнка, Да-
нúлов, Малúнін, Казимúрський, Кантемúр, Кирúлов, Кисельóв,
Мирóнов, Митрофáнов, Мúшкін, Никúфоров, Одинцóв, Пиво-
вáров, Пилÿєв, Пúсарев, Смирнóв, Тимофºєв, Титóв, Тихомú-
ров; але: Нікíтін, Ніколáєв та ін., твірними для яких є імена,
відмінні від українських;
в) у префіксі при-: Прибúлкін, Привáлов, Прúшвін;
г) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бºликов, Гóлик, Ко-
тéльников, Крóтиков, Нóвиков; Гнíдич, Кулúнич, Станюкó-
вич; Голúцин, Палúцин, Солженúцин; Радúщев, Татúщев.
8. Російську й білоруську букву ы (поль-
Û, Y
ську, чеську, словацьку y) передаємо літе-
рою и: Крутúх, Малúцин, Рибакóв, Скорúна, Циганкóв, Чер-
нишóв; Виспÿнський, Пташúнський; Масáрик.
9. Польські носові ą, ę передаємо:
Ą, Ę
1) сполученнями букв ом, ем перед губни-
ми приголосними: Домбрóвський, Зарéмба, Кéмпа;
2) сполученнями букв он, ен перед іншими приголосними:
Зайóнчек, Пáйонк, Пйóнтек, Свьóнтек; Венгжинóвич, Єнджи-
хóвський, Свенцúцький.
177
ÏÐ²ÇÂÈÙÀ ²Ç ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÎÂÈÌÈ
ÑÓÔ²ÊÑÀÌÈ É ÇÀÊ²Í×ÅÍÍßÌÈ
10. Суфікси слов’янських прізвищ -ск-(-ий), -цк-(-ий), -ск-(-і),
-цк-(-і), -sk-(-i), -ck-(-i), -dzk-(-i), -sk-(-ó), -ck-(-ó) передаємо
відповідно через -ськ-(-ий), -цьк-(-ий), -дзьк-(-ий): Бронéвський,
Даргомúжський, Маякóвський, Мóсоргський, Острóвський;
Гомулúцький, Городéцький; Грóдзький, Завáдзький; так само з
ь пишемо російські прізвища на -ск-(-ой), -цк-(-ой): Лугов-
ськúй (Луговськá), Трубецькúй (Трубецькá).
11. Прикметникові закінчення російських прізвищ переда-
ємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного —
через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя —
через -а, -я: Бºлий, Острóвський, Крáйній; Бºла, Острóвська,
Крáйня. Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Кру-
тúй, Луговськúй, Полевúй, Соловйóв-Сєдúй, Босèй, Трубець-
кúй, але Толстóй (Толстá).
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чесь-
ких та словацьких -ó, польських -y, болгарських, македонсь-
ких і сербських -и, хорватських -і передаємо через -ий: Бÿ-
лий, Гáртний, Нéврлий, Нóвотний, Пáлацький, Смирнéнський,
Конéський, Кукóлевич-Сакцúнський, але Гулÿшки (невідмі-
нюване).
М’якість польських приголосних ń, ś, ć, dź у прізвищах
перед суфіксами -ськ-(-ий), -цьк-(-ий) і м’якими приго-
лосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській ви-
мові в цих позиціях н, с, ц, дз пом’якшуються: Виспÿнський,
Яблóнський; Свÿдек, Цвік.
Àïîñòðîô 12. Апостроф пишемо після губних, задньо-
язикових і р перед є, ї, ю, я: Алÿб’єв, Арé-
ф’єв, Григóр’єв, Прокóф’єв, Ю́р’єв; Захáр’їн; В’þжин; Водо-
п’ÿнов, Луб’ÿнцев, Лук’ÿнов, Пом’ялóвський, Рум’ÿнцев; перед
йо апостроф не пишемо: Воробйóв, Соловйóв.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приго-
лосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Бядóля, Пясéць-
кий, Рþмін.
178
Ì’ÿêèé çíàê (Ü) 13. М’який знак (ь) пишемо у прізвищах піс-
ля букв на позначення м’яких приголосних:
1) після м’яких д, т, з, с, ц, л, н:
а) при роздільній вимові перед я, ю, є, ї: Дьÿконов, Пан-
крáтьєв, Третьякóв, Фатьÿнов, Полóзьєв, Салáсьєв, Ільþшин,
Анáньїн;
б) перед приголосними: Вóльнов, Конькóв;
в) у кінці слова: Лось, Сóболь.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного
з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дÿгилєв, Зÿбрев, Ляпунóв,
Тюмéнєв, Цявлóвський;
2) у прізвищах із суфіксом -ець: Глóховець, Скитáлець.

Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо
в українській мові буквою ь лише в кінці слова: Кóронь, Дзісь,
Цúрліць, Нéдзведзь, але: Куснéвич, Свідзèнський, Свÿдек, Урбáнчик.
Примітка 2. На м’якість приголосного ц у кінці основи слов’янсь-
ких прізвищ І відміни вказує закінчення -я (Кустóриця, а не Кустó-
рица). У неслов’янських прізвищах кінцевий ц твердий: Клáузевіц,
Лíфшиц, Мóріц.
§ 145. Íåñëîâ’ÿíñüê³ ïð³çâèùà òà ³ìåíà

Про правопис неслов’янських прізвищ та імен див. III роз-
діл «Правопис слів іншомовного походження» (§ 121—140).
ÑÊËÀÄÍ² ² ÑÊËÀÄÅÍ² ÎÑÎÁÎÂ² ²ÌÅÍÀ

ÒÀ ÏÐ²ÇÂÈÙÀ É ÏÎÕ²ÄÍ² Â²Ä ÍÈÕ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÈ
§ 146. ²ìåíà òà ïð³çâèùà (ïð³çâèñüêà)
Імена та прізвища (також прізвиська) людей, що склада-
ються з двох чи трьох компонентів або до складу яких вхо-
дять прийменники, частки, артиклі тощо, пишемо окремо, ра-
зом і з дефісом.
1) прізвиська й псевдоніми (українські та перекладені ін-
шомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодже-
179
ного з ним чи з наступним іменником: Єлéна Прекрáсна, Івáн

Волóве Óко, Рíчард Лéвове Сéрце, Слугá з Добрóмиля, Степáн
Тúгряча Смерть; до цього переліку належать і власні назви
американських індіанців: Малéнький Вовк, Тупúй Ніж і т. ін.;
2) псевдоніми, що побудовані як поєднання імені та прі-
звища: Джек Лóндон, Жорж Санд, Лéся Украї́́нка, Маркó Вов-
чóк, Панáс Мúрний;
3) повні давньоримські особові назви, у яких перше слово
означає особове ім’я, друге — родове ім’я, третє — прізвище:
Гай Ю́лій Цéзар, Марк Пóрцій Катóн;
4) артиклі, прийменники та інші службові слова (ван, да,
де, дер, ді, дю, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) у питомих (неофі-
ційних) та іншомовних особових власних назвах: Лþдвіг ван
Бетхóвен, да Вíнчі, де ла Куéва, ді Віттóріо, дю Гар, Нур ед
Дін, ле Шапельº, фон дер Гольц.
Примітка 1. Скорочені компоненти прізвищ та імен д та О пишемо
з апострофом: Д’Аламбéр, д’Артаньÿн, Д’Обіньº; О’Кéйсі, О’Кóннор
(але О. Гéнрі — псевдонім письменника); компоненти Мак-, Сан-,
Сен-, які передують прізвищам і водночас становлять їхню не-
від’ємну частину, пишемо з дефісом: Мак-Клþр, Мак-Магóн, Сан-
Мартíн, Сен-Сімóн, але: Маккартні, Маккінлі (як у мові-джерелі).
Примітка 2. У ряді випадків артиклі й прийменники, що входять
до складу прізвищ, пишемо разом, бо в такій формі засвоїла їх
українська мова: Декандóль, Делíль, Дерібáс, Лагáрп, Ламетрí, Ла-
фонтéн, Лесáж, Фонвíзін;
5) слово дон (‘пан’) перед особовим ім’ям як форма ввіч-

ливого звертання: дон Базíліо, дон Пéдро, дон Хосé. У власних
назвах відомих літературних героїв це слово пишемо з вели-
кої букви: Дон Жуáн, Дон Кіхóт.
Примітка. У загальному значенні слово донжуáн пишемо разом і з
малої букви;
6) складники китайських, корейських, в’єтнамських, м’янмсь-

ких, індонезійських особових назв: Ван Мен, Пак Чівóн, Хо Ші
Мін, Нгуºн Конг Хоáн, У Ну Мунг.
Примітка. У складених китайських, корейських, в’єтнамських, м’янм-
ських, індонезійських особових назвах відмінюємо лише останню
180
частину, яка закінчується на приголосні: Кім Ир Сен — Кім Ир

Сéна..., Хо Ші Мін — Хо Ші Мíна..., Ден Сяопíн — Ден Сяопíна...,
але: Го Можó, Чан Кайшí та ін. (незмінювані).
1) українські прізвища, що складаються з дієслова в нака-
зовій формі та іменника: Горèцвíт, Непúйвода, Убèйвóвк;
2) українські прізвища, що виникли на основі словосполу-
чень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові
слова: Добрийвéчір, Нетудихáта, Панібудьлáска;
3) українські прізвища, утворені з прикметника та іменни-
ка за допомогою сполучного звука: Довгопóл, Кривонíс, Ско-
рохóд;
4) слов’янські особові імена, утворені від двох основ: Вла-
дислáв, Володúмир, Мечислáв, Яропóлк;
5) складні китайські імена, які завжди стоять після прі-
звища: Го Можó, Ден Сяопíн, Сунь Ятсéн, Тáо Юаньмíнь.
Примітка. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві
частини особової назви (прізвище та ім’я) пишемо окремо: Дін Лінь,
Лу Сінь, Цюй Юáнь, Чан Кайшí.
1) складні особові імена: Васúль-Костянтúн, Жан-Жáк, Зи-
нóвій-Богдáн, Марíя-Антуанéтта, Фрíдріх-Вільгéльм;
2) складні прізвища: Альтамíра-і-Кревéа, Гулáк-Артемóв-
ський, Жоліó-Кюрí, Квíтка-Основ’ÿненко, Нечóй-Левúцький,
Нóвиков-Прибóй, Рúмський-Кóрсаков, Сент-Бéв;
3) імена з кваліфікаційними прикладками: Івáн-царéнко,
Кúрик-мужичóк. Але якщо прикладка розгорнута, то між нею
та іменем ставимо тире: Івáн — мужúчий син, рідше — кому:
Івáн, селÿнський син;
4) арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що
вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.:
Гáсан-оглú, Кемáль-пашá, Мамéд-задé, Мехмéд-бéй, Мірзá-
хáн, Фікрéт-кизú (але за традицією Чингісхáн). Арабське Ібн
пишемо окремо: Ібн Рóсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн.
Примітка. Прізвища, до складу яких входять ці компоненти, зви-
чайно пишемо разом: Багірзадé, Турсунзадé, Кероглú;
181
5) вірменські прізвища з початковим компонентом Тер-,

наприклад: Тер-Казарÿн, Тер-Ованесÿн, Тер-Петросÿн.
4. Складні прізвища у формі одного слова відмінюємо за
відповідними типами відмін іменників чи прикметників: Си-
вокíнь — Сивокóня, Сивокóневі (Сивокóню)...; Підкуймóха —
Підкуймóхи, Підкуймóсі...; Перекотипóле — Перекотипóля, Пе-
рекотипóлю...; Білоцеркíвський — Білоцеркíвського, Білоцеркíвсь-
кому... У складних прізвищах, компоненти яких пишемо з де-
фісом, відмінюємо за відповідними типами відмін іменників
чи прикметників обидва змінювані компоненти: Квíтка-Осно-
в’ÿненко — Квíтки-Основ’ÿненка, Квíтці-Основ’ÿненкові (Квíт-
ці-Основ’ÿненку)...; Нечóй-Левúцький — Нечуÿ-Левúцького, Не-
чуºві-Левúцькому (Нечуþ-Левúцькому)..., але: Кос-Анатóль-
ський — Кос-Анатóльського, Кос-Анатóльському...; Драй-Хмá-
ра — Драй-Хмáри, Драй-Хмáрі...
5. Складені прізвища, псевдоніми або прізвиська з компо-
нентами в називному відмінку відмінюємо в усіх частинах за
зразками відмінювання відповідних іменників або прикмет-
ників: Рíчард Лéвове Сéрце — Рíчарда Лéвового Сéрця, Рíчар-
дові (Рíчарду) Лéвовому Сéрцю...; Степáн Тúгряча Смерть —
Степáна Тúгрячої Смéрті, Степáнові (Степáну) Тúгрячій Смéр-
ті..., але Слугá з Добрóмиля — Слугú з Добрóмиля, Слузí з Доб-
рóмиля...
§ 147. Ïîõ³äí³ ïðèêìåòíèêè

1. Прикметники від складних особових імен, які пишемо з
дефісом, зберігають це написання: Жан-Жáк — жан-жáківський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в’єтнамських
та індонезійських особових назв пишемо разом: Мáо Цзе-
дóн — маоцзедóнівський, Кім Ир Сéн — кімирсéнівський.
3. Прикметники від прізвищ на зразок ван Бетхóвен, фон
Бíсмарк утворюються тільки від іменника: бетхóвенський, бíс-
марківський. Якщо прикметник утворено від прізвища з прий-
менником, часткою, артиклем тощо, то його пишемо разом:
де Ґолль — деґóллівський, Нур ед Дíн — нуреддíнівський. При-
182
Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè
кметники від прізвищ на зразок Д’Аламбéр зберігають апост-

роф після частки: д’аламбéрівський.
Прикметник, утворений від імені та прізвища, пишемо з
дефісом: Вáльтер Скотт — вáльтер-скóттівський, Жуль
Верн — жуль-вéрнівський, Марк Твен — марк-твéнівський.
4. Не утворюємо прикметники:
1) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів на зразок
Гулáк-Артемóвський, Маркó Вовчóк, Рíчард Лéвове Сéрце.
2) від тюркських, вірменських, арабських та інших особо-
вих назв на зразок Кер-оглú, Осмáн-пашá;
3) від невідмінюваних іншомовних прізвищ на зразок ді
Віттóріо, Д’Обіньº, Ламетрí.
ÃÅÎÃÐÀÔ²×Í² ÍÀÇÂÈ
§ 148. Óêðà¿íñüê³ ãåîãðàô³÷í³ íàçâè
Українські географічні назви на письмі передаємо відпо-
відно до вимови за нормами українського правопису: Верх-
ньодніпрóвськ, Вíнниця, Гребíнка, Донéцьк, Дóбно, Житóмир,
Запорíжжя, Кам’янéць-Подíльський, Кúїв, Козÿтин, Кремен-
чóк, Кривúй Ріг, Львів, Миколáїв, Нóвгород-Сíверський, Одéса,
Охтúрка, Рíвне, Трипíлля, Хáрків, Чернівцí, Чернíгів, Шепе-
тíвка, ßмпіль; Деснá, Дніпрó, Дністéр, Зáхідний Буг, Ірпíнь,
Прúп’ять, Рось, Стохíд, Сян, Тéтерів, Тúса, Трубíж.
Примітка. У назвах українських населених пунктів треба розрізняти
-поль у словах грецького походження (грецьке πόλιϛ ‘місто’): Маріó-
поль, Мелітóполь, Нíкополь, Севастóполь, Сімферóполь і -піль (з
українського ‘поле’): Борúспіль, Крижóпіль, Ольгóпіль, Тернóпіль та ін.
§ 149. Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè ³íøèõ êðà¿í

Географічні назви інших країн передаємо в українській
мові відповідно до вимог практичної транскрипції.
1. Букви слов’янських алфавітів е, ě та спо-
Å, Ě, ²Å, ¨, Ý, È
луку іе передаємо через е: Бéздна, Ветлóга,
183
Ворóнеж, Зáгреб, Зеленодóльськ, Лéна, Новé Мéсто, Опóле,

Пéнза, Щéцин.
Але в деяких позиціях букву е слов’янських мов із кири-
личним алфавітом передаємо через є:
1) на початку слова, після голосного й при роздільній ви-
мові після приголосного: Єгóр’євськ, Єйськ, Єлéць, Єнісéй,
Колгóєв, Скóп’є;
2) після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксі -єв та
у сполученні цього суфікса з антропонімним -єй (-єєв) російсь-
ких назв, похідних переважно від прізвищ: мóре Лáптєвих,
Лéжнєво, але: Плещéєво, Ржев, мис Рум’ÿнцева;
3) коли російському е відповідає в аналогічних українсь-
ких основах і: Бºжецьк, Бºлгород, Бєлóво, Бєлорºцьк, Благо-
вºщенськ, Желєзновóдськ, Орºхово-Зóєво.
Але в географічних назвах, що мають у російській мові фор-
му, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через
і: Бíла, Бíле (озеро), Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий
та ін. Це стосується і польського ia: Бíла Підлÿська, Білостóк
тощо.
Білоруське е передаємо через і (у назвах, засвоєних україн-
ською мовою): Біловéзька Пóща, Білорóсь, або через е: Рéчиця.
Примітка. Польське, чеське й словацьке закінчення -e, що наявне в
географічних назвах із суфіксами -ц-, -іц-, -иц- (лат. -c-, -ic-) і ви-
ражає значення множини, в українській мові передаємо закінчен-
ням -і з відповідним граматичним значенням: Кéльці, Кóшиці,
Лíдиці, Пáрдубиці. Ці географічні назви відмінюємо: Кóшиці — Кó-
шиць, Кóшицям… Назви на зразок Закопáне мають форму прикмет-
ника середнього роду (однина), тому їх відмінюємо, як цей прикмет-
ник: Закопáне — Закопáного, Закопáному і т. ін.
2. Російську букву ё передаємо:

1) через йо на початку та в середині слова, коли воно
означає звукосполучення й + о: Йóлкіно, Соловйóво;
2) через ьо в середині слова, коли воно означає сполучен-
ня м’якого приголосного з о: мис Дежньóва, Оленьóк (річка),
але в назвах, утворених від спільних для української та росій-
ської мов слів, пишемо е: Берéзова (річка), Орéл, Семéново.
184
3) через о під наголосом після ч, щ: Рогачóво, Щóкіно.

3. Російську букву э передаємо через е: Елістá, Ельбрóс,
Ельтóн,.
4. Букву и передаємо:
1) через і:
а) на початку географічних назв: Ігáрка, Ільмéнь (озеро),
Індигíрка, Іркóтськ, Іртúш;
б) у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини:
Брóнниці, Жигулí, Митúщі;
в) у середині слова після приголосного — перед голосним,
й або іншими приголосними (крім позицій, передбачених ниж-
че): Бородінó, Двінá, Кíнешма, Рíєка, Селігéр (озеро), Челÿбінськ;
2) через ї після голосного й при роздільній вимові після
приголосного: Трóїцьк, Анáньїно, Мáр’їно.
Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та
імен, спільних за походженням для української та російської мов,
звичайно пишемо и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березинá, Гусúне Óзе-
ро, Дудúнка, Жáбинка, Карпúнськ, Крутúнське, Прáвдинськ (док-
ладніше про правопис и див. нижче);
3) через и:
а) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Жигáлово,
Жúздра, Áчинськ, Нáльчик, Єгóршино, Ішúм, Камúшин, Тóши-
но, Щигрú, Цимлÿнськ та ін.;
б) у географічних назвах, утворених від імен, спільних для
української та інших слов’янських мов, які в українській мові
пишемо з и: Гаврúлово, Данúлов, Дмúтров, Михáйловське, але
Ніколáєвськ-на-Амóрі та ін. (тобто від імен, що в українській
мові мають форму, виразно відмінну від форми цього ж імені,
вживаної в інших мовах);
в) у коренях спільних для української та російської мов
географічних назв, якщо ці корені пишемо з и: Виногрáдово,
Кисловóдськ, Клин, Крúчев, Курúльські островú, Лúпецьк, Ли-
хослáвль, Тихорºцьк;
г) у складних географічних назвах, де и виконує функцію
сполучного звука: Владивостóк, П’ятигóрськ, Семипалáтинськ;
185
ґ) у префіксі при-: Привóлжя, Прикóмськ, Примóр’я;

д) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Зимóвники, Тупúк; Бо-
ровичí, Котéльнич, Осипóвичі, Óглич; Брóнниці, Гливúці, Кол-
вúцьке (озеро), Луховúці; Митúщі, Ртúщево;
е) у закінченнях географічних назв, уживаних у формі
множини, якщо в російській мові тверда основа: Березникú,
Валóйки, Гóрки.
5. Літеру ы (у латиноалфавітних мовах y)
Û, Y
передаємо через и: Вúкса, Вúтегра, Іртúш,
Сúзрань, Сиктивкáр, Чебоксáри, Шáхти.
6. Польські носові ą, ę передаємо, як і в прі-
Ą, Ę звищах (див. § 144, п. 9), сполученнями
букв ом, ем перед губними приголосними: Домбрóва, Дембú-
ця; перед іншими приголосними — сполученнями букв он,
ен: Конт, Ченстохóва.
§ 150. Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè

ç ïðèêìåòíèêîâèìè çàê³í÷åííÿìè
1. Прикметникові закінчення слов’янських географічних
назв передаємо так само, як у прізвищах, але у формі всіх
трьох граматичних родів та однини й множини: у чол. роді —
через -ий після твердого приголосного, через -ій — після
м’якого приголосного; у жін. роді — через -а, -я; у середн.
роді — через -е, -о, -є; у множині — через -і: Становúй (хре-
бет); Велúкий Óстюг, Новúй Сад, Олéній (острів); Бáнська
Бúстриця, Зелéна Гóра, Лихá (річка), Нúжня Тунгóска; Бла-
годáрне, Бологé (рос. Бологóе), Велúко-Тúрново, Покрóвське;
Кáрлові Вáри.
Примітка. Російські географічні назви, похідні від прізвищ на -ой
без суфіксів -ск-, -цк-, зберігають закінчення -оє: Толстóє.
2. Слов’янські назви з кінцевими -ово, -ево та -ино пере-

даємо через -ово, -єво та -іно (-їно), після шиплячих — -ино
зі збереженням закінчення -о (на відміну від аналогічних ук-
186
раїнських назв на -е): Внóково, Гáброво, Кóсово, Орºхово-Зóє-

во, Сарáєво; Бородінó, Мáр’їно, Пóшкіно; Єгóршино, Рóщино.
Закінчення -о зберігаємо і в назвах на зразок Радóмсько, що
за походженням є відносними прикметниками, які в сучасній
українській мові, на відміну від попередніх географічних назв,
не відмінюємо.
3. Польське ó, наявне в суфіксі -ów у польських геогра-
фічних назвах, передаємо через у або за традицією через і:
Жирáрдув, Жéшув, Томáшув-Мазовéцький та ін., але традицій-
но: Грóбешів, Крáків та ін. Літеру о в суфіксі -óv у чеських і
словацьких назвах передаємо через о, але в назвах змішаних
поселень з етнічними словаками та українцями за традиці-
єю — через і: Крнов, Óрлов, Прóстейов, Пршéров, але: Бардíїв,
Вóронів, Прÿшів.
§ 151. Àïîñòðîô, ì’ÿêèé çíàê

1. Апостроф у слов’янських географічних назвах ставимо
так само, як і у прізвищах (див. § 144, п. 12), а в назвах не-
слов’янського походження на території слов’янських країн,
крім того, — після деяких інших приголосних: Ак’ÿр, Аму-
дар’ÿ, Скóп’є; перед йо апостроф не пишемо: Муравйóво.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приго-
лосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Вÿзьма, Вÿтка,
Рязáнь, Хÿрма, Кÿхта, Крþково.
2. М’який знак пишемо:
1) для пом’якшення твердого кінцевого приголосного осно-
ви ц в усіх слов’янських географічних назвах, зокрема в суфік-
сах -ець, -аць, -иц-(-я), -уць: Олóнець, Повенéць, Череповéць;
Крáгуєваць, Стóлаць; Дембúця, Лóмниця, Рéчиця, Óломоуць;
2) суфікси географічних назв -ск, -цк передаємо відповідно
українськими суфіксами -ськ, -цьк: Брянськ, Гданськ, Курськ;
Кузнéцьк, Трóїцьк.
Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів,
перекладаємо: Аравíйське мóре, мис Дóброї Надíї, Пéрська за-
тóка, Півнíчний Льодовúтий океáн.
187
Звичайно перекладаємо і прикметники на означення роз-

мірів, взаємного розміщення та сторін, що входять до складу
географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Пів-
дéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс.
§ 152. Â³äì³íþâàííÿ ãåîãðàô³÷íèõ íàçâ

1. Українські, а також іншомовні географічні назви з
іменниковими закінченнями відмінюємо переважно як зви-
чайні іменники I, II, III відмін:
I в і д м і н а: Áфрика — Áфрики, в Áфриці; Вóлга — Вóл-
ги, на Вóлзі; Лóхвиця — Лóхвиці, Лóхвицею, у Лóхвиці; Махач-
калá — Махачкалú, у Махачкалí; Москвá — Москвú, Москвóю,
у Москвí; Одéса — Одéси, в Одéсі; Óльвія — Óльвії, Óльвією, в
Óльвії; Полтáва — Полтáви, у Полтáві; Прáга — Прáги, у
Прáзі; Рéчиця — Рéчиці, у Рéчиці; Шепетíвка — Шепетíвки, у
Шепетíвці.
II в і д м і н а: Буг — Бóгу, Бóгом, на Бóзі (й по Бóгу); Вла-
дивостóк — Владивостóка, Владивостóком, у Владивостóці
(у Владивостóку); Гáйсин — Гáйсина, Гáйсином, у Гáйсині;
Дóбно — Дóбна, Дóбном, у Дóбні; Кúїв — Кúєва, Кúєвом, у
Кúєві; Лугáнськ — Лугáнська, Лугáнськом, у Лугáнську; Львів —
Львóва, Львóвом, у Львóві; Орéл — Орлá, Орлóм, в Орлí;
Псков — Пскóва, Пскóвом, у Пскóві; Свíтязь — Свíтязю,
Свíтязем, на Свíтязі; Тернóпіль — Тернóполя, Тернóполем, у
Тернóполі; Теруéль — Теруéля, Теруéлем, у Теруéлі; Токмáк —
Токмакá, Токмакóм, у Токмацí (у Токмакó); Óжгород — Óж-
города, Óжгородом, в Óжгороді.
III в і д м і н а: Бретáнь — Бретáні, Бретáнню, у Бретáні;
Керч — Кéрчі, Кéрчю, у Кéрчі; Об — Óбі, Óб’ю, на Óбі; Свір —
Свíрі, Свíр’ю, на Свíрі; Сúзрань — Сúзрані, Сúзранню, у Сúзрані.
2. Географічні назви, що мають форму множини, відміню-
ємо як відповідні загальні іменники: Березникú — Березникíв,
Березникáм, у Березникáх; Гóрки — Гóрок, Гóркам, у Гóрках;
Єсентукú — Єсентукíв, Єсентукáм, у Єсентукáх; Жигулí —
Жигулíв, Жигулÿм, у Жигулÿх; Ков’ÿги — Ков’ÿг, Ков’ÿгам, у
188
Ков’ÿгах; Лубнú — Лубéн, Лубнáм, у Лубнáх; Плúски — Плú-

сок, Плúскам, у Плúсках; Прилóки — Прилóк, Прилóкам, у
Прилóках; Ромнú — Ромéн, Ромнáм, у Ромнáх; Салóніки —
Салóнік, Салóнікам, у Салóніках; Філіппíни — Філіппíн, Філіп-
пíнам, у (на) Філіппíнах; Чебоксáри — Чебоксáр, Чебоксáрам,
у Чебоксáрах; Чернівцí — Чернівцíв, Чернівцÿм, у Чернівцÿх.
3. Географічні назви із прикметниковими закінченнями
відмінюємо як звичайні прикметники: Боровé — Боровóго,
Боровóму, у Боровóму; Жукóвський — Жукóвського, Жукóв-
ському, у Жукóвському; Лозовá — Лозовóї, Лозовíй, у Лозовíй;
Рíвне — Рíвного, Рíвному, у Рíвному; Чусовá — Чусовóї, Чусо-
вíй, у Чусовíй.
Примітка. Від відприкметникових українських назв населених
пунктів з кінцевим -е на зразок Гаркóшине, Рíвне, Свáтове, Синéль-
никове, що відмінюються за зразком прикметників у формі середн.
роду, слід відрізняти подібні за оформленням назви з кінцевим -о
(рідковживані в українській мові, але поширені в інших слов’ян-
ських мовах) на зразок Бородінó, Гнéзно, Кóсово, Молодéчно, Сарá-
єво, Шеремéтьєво, що відмінюються як іменники середн. роду
ІІ відміни (див. у п. 1 Дóбно), та з кінцевим -а, що відмінюються як
іменники жін. роду І відміни: Смíла, Смíли, Смíлі, Смíлою, у Смíлі.
4. Географічні назви, що складаються з прикметника та

іменника чи, навпаки, іменника та прикметника, відмінюємо в
обох частинах:
1) Гóла Прúстань — Гóлої Прúстані...; Кривúй Ріг — Кри-
вóго Рóгу...; Велúкі Лóки — Велúких Лук...; Єлисéйські Полÿ —
Єлисéйських Полíв...; Мінерáльні Вóди — Мінерáльних Вод...;
2) Аскáнія-Нóва — Аскáнії-Нóвої, Аскáнії-Нóвій...; Кам’я-
нéць-Подíльський — Кам’янцÿ-Подíльського, Кам’янцéві-По-
дíльському...; Нóвгород-Сíверський — Нóвгорода-Сíверського,
Нóвгороду-Сíверському...; Новогрáд-Волúнський — Новогрáда-
Волúнського, Новогрáдові-Волúнському...; Рáва-Рóська — Рáви-
Рóської, Рáві-Рóській...
5. Географічні назви, що складаються з двох іменників або
іменника та присвійного прикметника, відмінюємо лише в
другій частині: Бáден-Бáден — Бáден-Бáдена, у Бáден-Бáдені;
189
Івáно-Франкíвськ — Івáно-Франкíвська, в Івáно-Франкíвську;

Михáйло-Коцюбúнське — Михáйло-Коцюбúнського, у Михáй-
ло-Коцюбúнському; Орºхово-Зóєво — Орºхово-Зóєва, в Орºхо-
во-Зóєві, але: Кóнча-Зáспа — Кóнчі-Зáспи, у Кóнчі-Зáспі; Пó-
ща-Водúця — Пóщі-Водúці, у Пóщі-Водúці.
6. Географічні назви, що складаються з двох іменників та
прийменника між ними, відмінюємо в першій частині: Рос-
тóв-на-Донó — Ростóва-на-Донó, у Ростóві-на-Донó; Фрáнк-
фурт-на-Мáйні — Фрáнкфурта-на-Мáйні, у Фрáнкфурті-на-
Мáйні.
§ 153. Ïðàâîïèñ ïðèêìåòíèêîâèõ ôîðì

â³ä ãåîãðàô³÷íèõ íàçâ ³ â³ä íàçâ íàðîä³â
1. У суфіксах -инськ-(-ий), -інськ-(-ий) при-
Ñóô³êñè
-ÈÍÑÜÊ-(-ÈÉ), кметників, утворених від географічних назв і
-²ÍÑÜÊ-(-ÈÉ) від назв народів, що мають у своїй основі
суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігаємо
той самий голосний (и або і), що й в основній назві:
Камúшин — камúшинський, Нíжин — нíжинський, Тульчúн —
тульчúнський, Тóшино — тóшинський, Бóлдіно — бóлдінський,
Філіппíни — філіппíнський; Чигирúн — чигирúнський; Цюрó-
пинськ — цюрóпинський, Грóзія — грузúн — грузúнський; осе-
тин — осетинський.
У прикметниках, утворених від географічних назв, що не
мають суфіксів -ин, -ін, пишемо завжди и: Алÿска — алÿс-
кинський, Бакó — бакúнський, Кабардá — кабардúнський, Ка-
рагандá — карагандúнський, Пóті — пóтинський, Сóчі —
сóчинський, Читá — читúнський, Шáхти — шáхтинський,
але Амудар’ÿ — амудар’ї́нський.
2. У суфіксах -овськ-(-ий) [-ьовськ-(-ий)],
Ñóô³êñè
-ÎÂÑÜÊ-(-ÈÉ) -евськ-(-ий) [-євськ-(-ий)], -івськ-(-ий)
[-ÜÎÂÑÜÊ-(-ÈÉ)], [-ївськ-(-ий)] прикметників, утворених від
-ÅÂÑÜÊ-(-ÈÉ) географічних назв, що мають у своїй основі
[-ªÂÑÜÊ-(-ÈÉ)],
-²ÂÑÜÊ-(-ÈÉ) -ов (-ьов), -ев (-єв), -ів (-їв), зберігаємо ту
[-¯ÂÑÜÊ-(-ÈÉ)] саму букву (о, е, є, і, ї), що й в основній на-
190
зві: Скадóвськ — скадóвський, Тамбóв — тамбóвський; Карá-

чев — карáчевський, Колгóєв — колгóєвський; Кишинíв — ки-
шинíвський, Львів — львíвський, Тéтерів — тéтерівський, Чернí-
гів — чернíгівський. Якщо при творенні таких прикметникових
форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е
стає закритим, діє правило про чергування о, е з і: Лозовá — ло-
зівськèй, Свáтове — свáтівський, Хмéлеве — хмéлівський.
У прикметниках, утворених від географічних назв, що за-
кінчуються на групу приголосних або із суфіксальним к, пе-
ред яким є інший приголосний, пишемо -івський (-ївський):
Бíла Цéрква — білоцеркíвський, Вáлки — вáлківський, Гребíн-
ка — гребíнківський, Златоóст — златоóстівський, Казáнка —
казáнківський, але Орéл — орлóвський та ін.
У прикметниках, утворених за допомогою суфікса
-ськ-(-ий) від географічних назв і від назв народів, основа
яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетич-
ні зміни:
1) г, ж, з (дз) + -ськ-(-ий) → -зьк-(-ий) [-дзьк-(-ий)]:
Буг — бóзький, Ветлóга — ветлóзький, Вúборг — вúборзький,
Вóлга — вóлзький, Гаáга — гаáзький, Гáмбург — гáмбурзький,
Калóга — калóзький, Лáдога — лáдозький, Лéйпциг — лéйп-
цизький, Люксембóрг — люксембóрзький, Острóг — острóзь-
кий, Прáга — прáзький, Рúга — рúзький, Стрáсбург — стрáс-
бурзький; Ворóнеж — ворóнезький (пор. назву українського
селища: Ворóніж — ворóнізький), Запорíжжя — запорíзький,
Парúж — парúзький; Абхáзія — абхáзький, Кавкáз — кавкáзь-
кий, Лодзь — лóдзький, Сиракóзи — сиракóзький, францóз —
францóзький;
2) к, ц, ч + -ськ-(-ий) → -цьк-(-ий): Баскунчáк — баскун-
чáцький, Велúкі Лóки — великолóцький, Вúшній Волочóк —
вишньоволóцький, Владивостóк — владивостóцький, грек —
грéцький, Кагарлúк — кагарлúцький, Казбéк — казбéцький,
калмúк — калмúцький, Кобелÿки — кобелÿцький, корÿк — ко-
рÿцький, Кременчóк — кременчóцький, Прилóки — прилóць-
кий, словáк — словáцький, таджúк — таджúцький, тóрок —
турéцький, узбéк — узбéцький; Нíцца — нíццький, Суéц —
191
суéцький, Череповéць — череповéцький; Бáхмач — бáхмаць-

кий, Гáлич — гáлицький, Грúнвіч — грúнвіцький, Óвруч — óв-
руцький, але: Дамáск — дамáський, Мéкка — мéккський, тþр-
ки — тþркський;
3) с, х, ш + -ськ-(-ий) → -ськ-(-ий): Арзамáс — арзамáсь-
кий, Одéса — одéський, Русь — рóський, Тбілíсі — тбілíський,
тунгóс — тунгóський, Черкáси — черкáський, черкéс — чер-
кéський; вóлох — волóський, Карабáх — карабáський, Лепе-
тúха — лепетúський, чех — чéський; Золотонóша — золото-
нíський, Кандалáкша — кандалáкський, латúш — латúський,
Сивáш — сивáський, чувáш — чувáський.
Примітка 1. Для збереження звукового складу твірних основ (пе-
реважно іншомовних) у деяких прикметниках зазначені приголосні
перед суфіксом -ськ- не чергуються і передаються відповідно на
письмі: Бангкóк — бангкóкський, бáски — бáскський, казáх — ка-
зáхський, Клуж — клóжський, Небíт-Дáг — небíт-дáгський, Печ —
пéчський та ін.
§ 154. Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ

³ ñêëàäåíèõ ãåîãðàô³÷íèõ íàçâ
1) географічні назви, що складаються з прикметника та
іменника: Бíла Цéрква, Велúкий Óстюг, Вéрхня Сілéзія, Вúш-
ній Волочóк, Гóла Прúстань, Голубúй Ніл, Давúдів Брід, Зáхід-
на Єврóпа, Зелéна Гóра, Новé Мíсто, Новúй Сад, Повáжська
Бúстриця, Сомкóва Долúна, Старá Планúна, Холóдний Яр,
Ширóкий Яр;
2) географічні назви й номенклатурні терміни при них:
Кавкáзький хребéт, Кандалáкська затóка, Скандинáвський пів-
óстрів, Фíнська затóка, Чóрне мóре;
3) географічні назви, що становлять сполучення іменника
з порядковим числівником, який може стояти як перед імен-
ником, так і після нього: Гíльча Дрóга, Залíсся Пéрше, Крáсне
Дрóге, Пéрше Садовé;
4) географічні назви, що становлять сполучення імені та
прізвища або імені й по батькові: селó Івáна Франкá, але:
192
мíсто Івáно-Франкíвськ, селó Михáйло-Коцюбúнське (бо тут

маємо сполучний голосний о й словотвірну чи морфологічну
модифікацію прізвища), а також назва села Дмитрó-Варвáрів-
ка, що складається з основ двох імен.
1) географічні іменникові назви, утворені від прикметни-
ка та іменника, що з’єднані сполучним звуком, а також при-
кметники, що походять від таких назв: Білопíлля, Верхньо-
дніпрóвськ, Гостролóччя, Дорогобóж, Красновóдськ, Мало-
ярослáвець, Нижньокилúмськ, Нововолúнськ, Новосибíрськ,
Старокостянтúнів, Чистовóдне, Ясногорóдка; білопíль-
ський, верхньодніпрóвський, гостролучáнський, дорогобóзь-
кий, чистовóднівський та ін.
Примітка. Так само пишемо складні прикметники, утворені з двох
прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, об-
ластей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні терміни на
зразок горá, ліс, мóре, низовинá, óзеро, óстрів, хребéт та ін.: Ниж-
ньодунáйська низовинá, Новосибíрські островú, Малоазíйське на-
гíр’я тощо;
2) географічні назви, що складаються з основ числівника

та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від
них прикметники: Дворíччя, П’ятигóрськ, П’ятихáтки, Семи-
гóри, Семипíлки, Сорокодóби, Трипíлля; дворічáнський, п’яти-
хáтський, семигíрський, семипíлківський, сорокодóбський та ін.;
3) географічні назви з першою дієслівною частиною у фо-
рмі наказового способу та похідні від них прикметники: Вер-
нèгородок, Гуляйпóле, Копáйгород, Печèводи; вернигородóць-
кий, гуляйпíльський, копáйгородський, печивóдський;
4) географічні назви, утворені від двох іменників, з’єд-
наних сполучним звуком, та похідні від них прикметники:
Верболóзи, Індокитáй, Страхолíсся; верболóзівський, індоки-
тáйський, страхолíський, але: Áвстро-Угóрщина, Азóво-Чор-
номóр’я та деякі інші;
5) географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль,
-поль; -абад, -абат, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир,
193
-штадт і похідні від них прикметники: Белгрáд, Волгогрáд;

Китáйгород, Нóвгород; Кнÿжпіль, Ольгóпіль; Адріанóполь,
Севастóполь; Ашгабáт; Брáнденбург; Камберлéнд; Дáугав-
пілс; Кéйптаун; Йóркшир; Рóдольштадт; волгогрáдський,
нóвгорóдський, ольгóпільський; севастóпольський; бранденбóр-
зький; дáугавпілський; рудольштáдтський;
6) прикметники та іменники (назви жителів) від географіч-
них назв, що складаються з якісного прикметника та іменника
або відносного прикметника (без суфіксів -зьк-(-ий), -ськ-(-ий),
-цьк-(-ий) і суфіксів присвійності) та іменника: біломóрський,
біломóрці (від Бíле мóре), білоцеркíвський, білоцеркíвці (від
Бíла Цéрква), гостромогúльський, гостромогúльці (від Гóст-
ра Могúла), новоміськúй, новоміщáни (від Новé Мíсто), ясно-
полÿнський, яснополÿнці (від ßсна Полÿна); житньогíрський,
житньогíрці (від Жúтні Гóри), західноєвропéйський, західно-
європéйці (від Зáхідна Єврóпа), кам’янобáлківський, кам’яно-
бáлківці (від Кам’янá Бáлка), липоводолúнський, липоводолúн-
ці (від Лúпова Долúна).
1) географічні назви, що складаються з двох іменників
(без сполучного звука) або з іменника й наступного прикмет-
ника, а також прикметники, що походять від них: Бáня-
Лóка — бáня-лóцький, Гвінéя-Бісáу — гвінéя-бісáуський, Ель-
зáс-Лотарúнгія — ельзáс-лотарúнзький, Кóло-Михáйлівка —
кóло-михáйлівський, Орºхово-Зóєво — орºхово-зóєвський, Пó-
ща-Водúця — пóща-водúцький; Áвстро-Угóрщина — áвстро-
угóрський; Берíзки-Бéршадські — берíзки-бéршадський, Вíта-
Поштóва — вíта-поштóвий, Кам’янéць-Подíльський — кам’я-
нéць-подíльський, Рáва-Рóська — рáва-рóський, Хáрків-Товáр-
ний — хáрків-товáрний;
2) географічні назви, що становлять поєднання двох імен
або імені та прізвища (чи прізвиська) за допомогою сполучно-
го звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого ком-
понента, а також похідні від них прикметники: Андрíєво-
Івáнівка — андрíєво-івáнівський, Дмитрó-Варвáрівка — дмит-
194
рó-варвáрівський, Івáно-Франкíвськ — івáно-франкíвський, Ми-

хáйло-Коцюбúнське — михáйло-коцюбúнський, Олексáндро-Пá-
щенкове — олексáндро-пáщенківський, але Петропáвлівка;
3) географічні назви, що складаються з іншомовних еле-
ментів — повнозначних слів, а також похідні від них прикмет-
ники: Буéнос-Áйрес, Дóмбартон-Окс, Іссúк-Куль, Кизúл-Ордá,
Нар’ян-Мáр, Рíо-Нéгро, Улáн-Удé; буéнос-áйреський та ін.,
але назви з другим компонентом -даг, -дар’я, -дау пишемо
разом: Аюдáг, Амудар’ÿ, Сирдар’ÿ, Алатáу; амудар’їАнський,
приамудар’їАнський та ін.;
4) географічні назви (переважно назви населених пунктів)
із першими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними
вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- та ін.,
а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті,
-сквер, -стріт, -фіорд і похідні від них прикметники: Соль-
Ілéцьк, Спас-Клéпики, Усть-Каменогóрськ; Вест-Íндія; Іст-
Лóндон; Нью-Йóрк; Сан-Сальвадóр; Санкт-Гáллен; Сáнта-
Клáра; Сен-Готáрд; Сент-Лóїс; Фолл-Рúвер, Атлáнтік-Сí-
ті, Сóхо-сквер; Бóкна-фіóрд; соль-ілéцький, усть-каменогóр-
ський; нью-йóркський; фолл-рúверський, атлáнтік-сíтинський
та ін.;
5) географічні назви, що складаються з іменників, які по-
єднуються українськими або іншомовними прийменниками,
сполучниками чи мають при собі частку, артикль, а також
утворені від них прикметники: Новосíлки-на-Дніпрí, Ростóв-
на-Донó, Фрáнкфурт-на-Мáйні, Яр-під-Зáйчиком; Булóнь-сюр-
Мер, Бург-ель-Арáб, Ла-Мáнш, Ла-Плáта, Лас-Вéгас, Лос-
Áнджелес, Па-де-Калé, Ріо-де-Жанéйро; новосíлківський-на-
Дніпрí, ростóвський-на-Донó, фрáнкфуртський-на-Мáйні, ÿрсь-
кий-під-зáйчиком; булóнь-сюр-мéрський, бург-ель-арáбський,
ла-мáншський, ла-плáтський і т. ін.;
6) прикметники, утворені від географічних назв, до складу
яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв),
-ин (-їн), -ськ-(-ий), -цьк-(-ий), -зьк-(-ий): вíнницько-стáв-
ськúй (від Вíнницькі Ставú), давúдово-брíдський (від Давúдів
195
Брід), олíйниково-слобідськúй (від Олíйникова Слободá), віль-

шáнсько-новосéлицький (від Вільшáнська Новосéлиця), мишó-
рино-рíзький (від Мишóрин Ріг).
Примітка 1. Назви жителів у формі іменників, що утворені від назв
населених пунктів, частини яких поєднані дефісом, пишемо разом:
Івáно-Франкíвськ — івáно-франкíвський, але іванофранкíвці, Нью-
Йóрк — нью-йóркський, але ньюйóрківці.
Примітка 2. Префіксальні прикметники та іменники, утворені від
географічних назв, що мають усередині дефіс, пишемо разом: Іссúк-
Куль — приіссиккóльський, приіссиккóльці.
196
V. ÓÆÈÂÀÍÍß ÐÎÇÄ²ËÎÂÈÕ ÇÍÀÊ²Â
В українській пунктуації використовуємо такі основні

розділові знаки: крапка, знак питання, знак оклику, кома (мо-
же вживатися і як парний знак), крапка з комою, двокрапка,
тире (може вживатися і як парний знак), три крапки (крапки),
дужки (парний знак — з кількома різновидами), лапки (пар-
ний знак — з різновидами), дефіс (як розділовий, а не власне
орфографічний знак дефіс уживається в тих випадках, де він
слугує знаком поділу між компонентами не слів, а синтаксич-
них сполучень, — у сполученнях прикладки з означуваним
іменником: учитель-біолог, учитель-історик, учитель-фізик
та ін., у сполученнях слів на позначення приблизної кількості:
два-три дні, у сполученнях повнозначних слів з частками на
зразок дай-но, іди-но та ін.: див. § 35, п. 5.3; § 37; § 44, п. 3.1),
а також різні комбінації цих знаків (див. § 166) та подвійне й
потрійне вживання окремих із них (знака питання і знака
оклику). Крім них, уживається також скісна риска ( / ).
§ 155. ÊÐÀÏÊÀ (.)

Крапку ставимо в таких позиціях.
1. У кінці речення — розповідного або спонукального,
якщо останнє вимовлене без окличної інтонації: Весь народ
піднімається до мене. Йдуть з усієї України, та й ще йти-
муть. Посилав універсали з Січі, тепер хочу скласти універ-
сал із Чигирина (П. Загребельний);
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян (М. Рильський).
197
V. Óæèâàííÿ ðîçä³ëîâèõ çíàê³â
У називних реченнях: Зима. Холоднеча. Засніжений ліс

(М. Стельмах); між прізвищем автора, назвою його твору, на-
звою міста: Олесь Гончар. Собор. Київ, 1968; у реченнях з на-
зивним відмінком теми (уявлення): Дванадцятирічна шкільна
освіта. Це добре чи погано? (Заголовок газетної публікації);
Сибір. І соловецькі келії,
і глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний (В. Стус).
Після речення, що вводить у дальший розгорнений виклад,
опис тощо: А діло було таке. Студенти з Царського садка піш-
ли в гості до знайомого купця, котрий жив далеко, аж на Ор-
динському. Той купець мав багацько дочок, і не дуже гарних.
Він закликав до себе усяких студентів, годував, поїв їх і чимало
дочок повидавав уже заміж за світських і духовних. Студенти
часто гуляли там до півночі й цілою юрбою перелазили потім
через стіну Братського монастиря (І. Нечуй-Левицький).
Для надання фрагментам висловлення за допомогою інто-
наційного виділення більшої самостійності та змістової ваги
крапку ставимо також у тих випадках, де звичайно вживаємо
коми, — наприклад, у висловленнях, які могли б бути прос-
тими реченнями, ускладненими наявністю однорідних, повто-
рюваних, відокремлених членів: Випав сніг. І в селі, і в полі, і в
лісі (В. Бабляк); А я ходжу. Рівним, розміреним кроком, через
усю хату, з кутка в куток. З кутка в куток (М. Коцюбинсь-
кий), у висловленнях, що могли б бути частинами складних
речень (див. § 158, ІІ, п. 2, прим. 1 і п. 3, прим. 1).
Примітка 1. Крапку не ставимо в кінці заголовків, у назвах на ви-
вісках, печатках і штампах, на титульних аркушах книжок, журна-
лів тощо — після імені та прізвища автора, назви твору, назв вида-
вництва і місця видання та ін.
Примітка 2. Після цитати або іншої текстової ілюстрації перед прі-
звищем автора чи вказівкою на інше їхнє джерело, наведене в дуж-
ках, якщо відповідне речення подається в рядок, крапку ставимо
після дужок. Крапку після таких дужок ставимо в самому кінці ре-
чення й тоді, коли після цитати перед дужками вже стоять такі роз-
ділові знаки, як знак питання, знак оклику, три крапки. Якщо ж ука-
зівку на автора (джерело) наводимо нижче (у дужках чи частіше без
198
§ 156. Çíàê ïèòàííÿ (?)
них), зокрема в епіграфах, після цитати ставимо крапку, а після та-

кої вказівки її не ставимо. Наприклад, епіграф до роману О. Гонча-
ра «Твоя зоря»:
Твоя зоря — твоя судьба.
З народних уст
Примітка 3. Про вживання крапки в кінці вставлених речень у дуж-
ках див. § 163, І, п. 2, прим.
Примітка 4. Про вживання крапки після зауважень у дужках у ме-
жах певної цитати на зразок «… (примітка наша. — Ред.) …» див.
§ 167, ІІ, п. 3.
2. В умовних графічних скороченнях (див. § 62) п. (пан;
пані), гр. (громадянин; громадянка), проф. (професор), а. а.
(авторський аркуш), ст. (століття), рр. (роки) та ін.
Примітка. Крапку не ставимо:
1) в ініціальних (звукових, літерних і літерно-звукових) абревіатурах
(див. § 61) між літерами на позначення їхніх складових частин: НАН
(Національна академія наук) України, НЕП і неп (нова економічна
політика), НТКУ (Національна телевізійна компанія України) і под.;
2) у графічних скороченнях (див. § 62);
а) у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м
(метр), мм (міліметр), г (грам), кг (кілограм), т (тонна), ц (центнер), л
(літр) і под.; В (вольт), кВ (кіловольт), кгс (кілограм-секунда), лм (лю-
мен), Мкс (максвел), Р (рентген), год (година), с (секунда), хв (хвилина);
б) в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового
складу слова: грн (гривня), крб (карбованець), млн (мільйон), млрд
(мільярд) і под., на відміну від скорочень, утворених усіченням
складу слова, де крапку ставимо: дол. (долар), коп. (копійка), тис.
(тисяча) і под. (згідно з нормами чинного державного стандарту
України «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень
українською мовою. Загальні вимоги та правила» (ДСТУ 3582:2013).
Київ: Мінекономрозвитку України, 2014).
§ 156. ÇÍÀÊ ÏÈÒÀÍÍß (?)

Знак питання ставимо в таких позиціях.
1. У кінці питального речення: За кожною з цих пам’я-
ток — люди: майстри, митці. Хто знає про них? Хто назве їх
імена? (Р. Федорів);
Чи совам зборкати орла?
Чи правду кривді подолати? (М. Рильський).
199
Примітка 1. Знак питання не ставимо в кінці складнопідрядного

речення з непрямим питанням (хоч інтонація в таких випадках час-
то мало відрізняється від інтонації власне питальних речень):
— Що ж він тобі говорив? — Питав мене, чого зайшла, чом неве-
села… (Марко Вовчок).
Якщо ж головна частина речення є питальною, тоді в кінці
складнопідрядного речення з непрямим питанням знак питання ста-
вимо:
Чи знаєте, хлопці, як високо сокіл
Під небом літає у теплії дні? (Л. Глібов);
Пам’ятаєте, який у мене веселий дід був? (Ю. Яновський).
Примітка 2. Підвищену проти звичайної питальну інтонацію мож-

на передавати двома або трьома знаками питання:
Кляті! кляті!
Де ж слава ваша?? На словах! (Т. Шевченко).
Примітка 3. Складну інтонацію питання / оклику передаємо на

письмі двома відповідними знаками ?!:
Се ти, мій чарівниченьку?! (Леся Українка);
— Для чого ж тоді на Ельбі
поклали ви круглі голови?! —
Кричить нам у вічі земля (Б. Олійник).
Примітка 4. У питальних реченнях (переважно з однорідними чле-

нами) у художній літературі знак питання ставимо після кожного
слова (сполучення слів) для їх повнішого увиразнення:
Хіба ж живуть вони? І знають,
Як ви сказали, благодать,
Любов?.. (Т. Шевченко);
Далі старий до парубка: як? що? чи все гаразд? який заробі-

ток? (Марко Вовчок).
Примітка 5. Щодо написання після знака питання слів з малої лі-

тери, напр.: Що його турбувало? погода? далека дорога?; Раптом
він чує над собою: Остапе! Остапе! се ти? живий? (М. Коцюбин-
ський) — див. зауваження в § 157, п. 1, прим. 4 (про практику тако-
го ж написання після знака оклику).
200
§ 157. Çíàê îêëèêó (!)
2. У кінці вставленого речення або після вставленого сло-

ва (словосполучення), вимовленого з питальною інтонацією:
— А я замурував був у хижі дочку від Германії [Німеччини],
то в управі так шмагали, що — вірите? — шкура на мені по-
лопалася (О. Гончар).
3. У дужках у середині цитати або після тих чи інших ци-
тованих уривків для вираження сумніву щодо наведеного ма-
теріалу, критичного ставлення до його автора (тільки знак пи-
тання або знак питання в поєднанні з якими-небудь словами):
Упорядники статистичних даних відзначають у передмові,
що «переважна більшість (скільки це? — Рец.) населення з
недовірою (!) ставиться до заявлених реформ», що «певна (?)
частина опитаних узагалі не вірить в успіх реформ» (!!!) і,
нарешті, що «час уже перевірити (?!) стан виконання попе-
редніх обіцянок нашого керівництва» (з рецензії).
4. У відтворенні реплік діалогу цей знак може передавати
не вимовлене одним зі співрозмовників «німе запитання» (ви-
раження нерозуміння, здивування, сумніву тощо): — Навіщо
вам треба було це робити?! — ???.
§ 157. ÇÍÀÊ ÎÊËÈÊÓ (!)

Знак оклику ставимо в таких позиціях.
1. У кінці речення, що вимовляється з окличною інтона-
цією (часто це спонукальні речення):
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
Тож тепера весна золота! (Леся Українка);
Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю! (П. Тичина).
У кінці окличного називного речення, зокрема в конструк-
ціях з називним відмінком теми (уявлення): Рідний край! На
світі немає нічого дорожчого за нього, за землю, яка породи-
ла тебе й виростила (І. Цюпа).
Примітка 1. Знак оклику звичайно ставимо в кінці речень, що по-
чинаються словами:
201
а) як, який, що (то) за, до чого ж, скільки і под. (у реченнях,

що не є підрядними): Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки
робилося сміливих, але часом і недосяжних проєктів! (М. Коцюбин-
ський); Він звів до Сагайди сіре змучене обличчя з великими сумни-
ми очима. Що то були за очі! (О. Гончар); До чого ж гарно й весе-
ло було в нашому горóді! (О. Довженко). Іноді (у поетичній мові)
такі слова можуть бути в середині речення: На небокраї яка краса
огнів сія! (В. Сосюра);
б) слава, хвала, ганьба, геть і под., зворотом Хай живе…:
— Слава Україні! — Героям слава!
Примітка 2. Підвищену проти звичайної окличну інтонацію можна
передавати двома або трьома знаками оклику:
О мій велетню Самсоне,
Пута розривай!! (О. Олесь);
— Пустіть нас!!! — закричав Синичка (О. Довженко).
Примітка 3. Складну інтонацію оклику/питання передаємо на
письмі двома відповідними знаками !?:
І де та правда!? Горе! Горе! (Т. Шевченко).
Примітка 4. В українській художній і публіцистичній літературі

після слів зі знаком оклику досить звичайним було написання на-
ступного слова з малої літери (якщо, на думку автора, це все було в
межах одного висловлення), часто в конструкціях з інтонаційно
розчленованими однорідними або повторюваними членами: Кляті!
кляті! (Т. Шевченко); [Голос:] Гов, Лукашу, гов! го-го-го-го! А де
ти? (Леся Українка). У сучасній правописній практиці в подіб-
них випадках слід віддавати перевагу написанню з великої літе-
ри (лишаючи, звичайно, більшу свободу вибору для художньої літе-
ратури).
2. Після звертань (непоширених або поширених), що ви-

мовляються з виразною окличною інтонацією:
Україно! Ти в славній борні не одна (М. Рильський);
Ти, прекрасна вечірняя зоре! (Леся Українка);
Народе мій! Твоє буття затяте
В моїй крові затято клекотить!.. (І. Драч).
202
§ 158. Êîìà (,)
3. Після вигуків, а також після слів так і ні, коли вони

стоять на початку речення й вимовляються з виразною оклич-
ною інтонацією:
Ай! як тут гарно! (М. Коцюбинський);
Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка);
— Гей! Піднімайтесь, хто сильний та дужий! (О. Довже-
нко); [Мавка (спалахнула):] Так! Хто не зріс між вами, не
зрозуміє вас! (Леся Українка); — Ні! Недобре зробив бать-
ко, — глухо якось, з протягом, почав Чіпка (Панас Мирний).
4. У кінці вставленого речення або після вставленого сло-
ва (сполучення слів), вимовлених з окличною інтонацією
(відповідні слова й речення в таких випадках звичайно виді-
ляються з обох боків тире):
Крізь ночі і віки сіяють нам
Сліпучим — ні! — животворящим сяйвом
Озера милі! (М. Рильський);
Потім один крикнув щось і скачки — ой горенько ж! — у
гречку влетів (А. Головко); Директор знав — та й як добре
знав! — неспокійну натуру свого головного інженера (П. Загре-
бельний).
5. У дужках у середині цитати або після тих чи інших ци-
тованих уривків, до яких автор хоче привернути особливу
увагу, для вираження емоційного ставлення (обурення, здиву-
вання, іронії тощо або ж, навпаки, повного схвалення) до на-
веденого матеріалу (див. ілюстрацію в § 156, п. 3).
§ 158. ÊÎÌÀ (,)

². ÊÎÌÀ Â ÏÐÎÑÒÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²
У простому реченні кому ставимо в таких позиціях.
1. Між однорідними членами речення, не поєднаними
сполучниками: Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку,
півників та півонії (І. Нечуй-Левицький); Це ж могло насту-
пити нині, завтра, позавтра... (О. Кобилянська); Світло сяй-
203
ною хвилею хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застри-

бало по кущах (Є. Гуцало).
Примітка 1. Не слід розглядати як однорідні й відокремлювати ко-
мами:
а) дві однакові граматичні форми дієслова, що означають дію
та її мету: піду подивлюся, сядьмо поміркуймо тощо;
б) два однакові або близькі за значенням спільнокореневі слова,
друге з яких ужите із запереченням не, якщо таке сполучення ста-
новить одне граматичне ціле (жду не діждуся, дивишся не надивиш-
ся, вовк не вовк і под.): Дивиться вона не надивиться на свого сина:
втішається не навтішається своїм Івасем! (І. Нечуй-Левицький).
Примітка 2. Прикметники-означення є однорідними:
а) коли вони характеризують предмет з одного боку (у переліку
його властивостей, якостей, особливостей) або вказують на різні
близькі, суміжні його ознаки: Немає матусі! У глухій, темній моги-
лі вона (А. Тесленко); Дивом див було, що те пискляве, рожеве,
безпомічне — то і є людина (О. Гончар); Його очі замиготіли зим-
ним, неприязним блиском (О. Кобилянська);
б) коли друге й наступні означення підсилюють, уточнюють,
пояснюють перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна,
літня ніч (І. Нечуй-Левицький); Твердо упираючись ногами в нову,
не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки
(М. Коцюбинський).
Якщо ж прикметники-означення характеризують предмет з різ-
них боків, вони є неоднорідними й коми між ними не ставимо: Вода
шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (І. Нечуй-
Левицький); Ми їхали порожньою рудуватою дорогою (Валерій
Шевчук); В ранковому березневому затуманеному повітрі пахли
вишневі садки (Б. Харчук).
Неоднорідні означення частіше стоять перед іменником, зрідка
(найчастіше в складених термінологічних назвах) — після нього:
Усе застеляла мла вечірня пахучая (Марко Вовчок); На чорній зри-
тій землі по краях поплуталась огудина суха гарбузова (А. Голов-
ко); батарея анодна суха; пшениця м’яка яра.
Примітка 3. Прикладки є однорідними, коли вони, як і звичайні
означення, характеризують предмет з якогось одного боку або вка-
зують на різні близькі, суміжні його ознаки, напр.: Поет, прозаїк-
оповідач, драматург, перекладач, історик і теоретик літератури,
критик, фольклорист, громадський діяч — він [І. Франко] в усьому
був однаково сміливий, самобутній і сильний (М. Рильський) — це
204
§ 158. Êîìà (,)
сфери діяльності І. Франка; доктор філологічних наук, професор

І. Петренко (науковий ступінь і вчене звання); Герой України, лау-
реат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуже-
ний діяч науки і техніки України Г. Ткачук (почесні звання і відзна-
ки). Якщо ж вони характеризують предмет цілком очевидно з різ-
них боків, вони не є однорідними й між ними не ставимо коми: за-
відувач кафедри української мови доктор філологічних наук І. Пет-
ренко (посада й науковий ступінь); чемпіонка України з художньої
гімнастики студентка М. Заруба. У разі поєднання в одному ряду
однорідних і неоднорідних прикладок відповідно розставляються й
розділові знаки: завідувач кафедри української мови доктор філо-
логічних наук, професор І. Петренко; професор, член-кореспондент
Національної академії медичних наук України полковник медичної
служби М. Іваницький.
Але прикладки, що стоять після означуваного іменника, відо-
кремлюються комами незалежно від їхнього змістового наванта-
ження: І. Петренко, завідувач кафедри української мови, доктор
філологічних наук, професор.
2. Між однорідними членами речення, поєднаними двома

або більше єднальними і розділовими повторюваними сполу-
чниками: і... і (й... й), ні... ні (ані... ані), то... то (не то... не
то), або... або, чи... чи (чи то... чи то):
А тим часом місяць пливе оглядать
І небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);
Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Па-
нас Мирний); Не хотів ані дружитись, ані дома жити — чу-
макував (Марко Вовчок); Хлопці, щоб не заважати в хаті,
вчились або в клуні, або в садку чи деінде (М. Коцюбинський);
Доля — наче примхлива дівчина: то пригріє, то знов осту-
дить (Василь Шевчук); Чи то садок видніє, чи город, чи поле?
(Панас Мирний).
Примітка 1. Коли сполучники і (й), та (=і), або, чи між однорідними
членами не повторюються, коми перед ними не ставимо: Було як за-
говорить або засміється — і старому веселіше стане (Марко Вов-
чок); Картина була надзвичайна, неначе сон чи казка (О. Довженко).
Примітка 2. Якщо одні однорідні члени поєднані безсполучнико-
вим зв’язком, а інші — повторюваними сполучниками і (й), та (=і),
205
кому ставимо між усіма однорідними членами, у тому числі й між

першими двома (перед першим сполучником): Червоне полум’я ба-
гаття світило на ту групу, облило червоним кольором білу дідову
сорочку, сиву бороду, й його темне, похмуре лице, і сиві, низько на-
вислі над очима брови (І. Нечуй-Левицький);
Я пам’ятаю вчительку мою,
просту, і скромну, і завжди спокійну (В. Сосюра).
Примітка 3. Якщо однорідні члени речення поєднані сполучника-
ми і (й), та (=і) в пари, то перед сполучниками коми не ставляться,
а пари відокремлюються комами: Життя — це ріка, в якій попутно
й навально тече минувшина й теперішність, добро й зло, правда і
кривда (Р. Федорів).
Примітка 4. Коли два слова, перед кожним з яких стоять сполуч-
ники і або ні, становлять єдиний усталений вислів, то коми між ни-
ми не ставимо: і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, і хочеться і
колеться; ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні се ні те, ні вдень ні
вночі, ні риба ні м’ясо тощо.
Коми не ставимо також між двома однорідними членами ре-
чення, що поєднуються повторюваним сполучником і утворюють
тісну змістову єдність (такі однорідні члени звичайно не мають при
собі залежних слів):
Попідтинню сіромаха
І днює й ночує (Т. Шевченко).
Примітка 5. Якщо ряд однорідних членів речення з повторюваним
сполучником і (й) завершується зворотами і таке інше (або скоро-
чено і т. ін.), і так далі (і т. д.), і подібне (і под.), такі звороти не ві-
докремлюються комою, оскільки їх не можна розглядати як зви-
чайні однорідні члени речення: Її думки все коло Гриця. Як він до
них прибуде, як пришле дедалі старостів, як мати справить весіл-
ля, як вони заживуть, яке їх жде щастя і добро і таке інше (О. Ко-
билянська).
3. Між однорідними членами речення, поєднаними проти-

ставними сполучниками а, але, та (=але), однак, проте (а
проте), зате, так, хоч (хоча) та ін.:
Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! (О. Олесь);
Задер голову Баглай, стежить, як поволі, але вперто піді-
ймаються голуби над собором (О. Гончар);
206
§ 158. Êîìà (,)
Тече вода в синє море,

Та не витікає (Т. Шевченко);
З виду дід був древній, столітній, хоч ще кремезний (Панас
Мирний).
4. Між однорідними членами речення, пов’язаними при-
єднувальними сполучниками і, та, та й, ще й, та ще (й), а та-
кож, а то й та ін., коли до вже сказаного додається ще один
елемент (або більше), який ніби пізніше виникає у свідомості
мовця:
Запахла осінь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський);
Ходімо ж чаю пити, та і в школу підемо (Панас Мирний);
Зазеленіли луги, ще й дібровонька (народна пісня).
Примітка 1. Слід відрізняти приєднувальні сполучники від тих са-
мих сполучників з єднальними значеннями (див. п. 2), перед якими
коми не ставимо, пор.: Жили, жили та й розлетілись… (Л. Глібов).
Примітка 2. Комою відокремлюємо також друге, повторюване
слово в приєднувальних конструкціях: Говорити правду, і тільки
правду;
За що, не знаю, а караюсь,
І тяжко караюсь! (Т. Шевченко).
5. Між однорідними членами речення перед другим ком-
понентом парних сполучників не тільки... а й (не тільки...
але й, не тільки... а ще й, не тільки... але також і), як... так
і, не так... як, хоч... але (та), не стільки... скільки, якщо
не... то та ін.: Як би це добре було, коли б я не тільки спочив,
а й вивіз собі матеріал для роботи (М. Коцюбинський); Як
російська, так і європейська критика все частіше звертає своє
око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (М. Ко-
цюбинський);
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять (Т. Шевченко);
Якщо не по-козацьки, то, гадаю,
Хоч по-рибальськи (М. Рильський).
207
6. У реченнях з однорідними членами перед пояснюваль-

ними сполучниками як, як-от, а саме і под., ужитими після
узагальнювальних слів: Нічого специфічного, врочистого, як-
от гранітних та мармурових пам’ятників, на нашому кладо-
вищі не було (О. Довженко); Весільний обряд складається з
трьох частин, а саме: заручин, сватання й весілля (з наукової
літератури).
7. У разі повторення слова для позначення великої кількості
предметів, тривалості або інтенсивності дії, для увиразнення
ознаки предмета або дії, для підкреслення згоди або запере-
чення тощо: Все, все згадала вона в ту хвилину! (О. Довженко);
Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте (Т. Шевченко);
Здається, часу і не гаю,
а не встигаю, не встигаю! (Л. Костенко).
Примітка. У разі повторного вживання того самого прийменника у
сполученнях означення (прикладки) і означуваного слова (у фольк-
лорі та в стилізаціях під фольклор, а також у синтаксисі розмовної
мови) коми між ними звичайно не ставимо:
На бистрому на озері
Геть плавала качка (народна пісня);
За річкою за голубою
Дві чайки у хмару зліта (А. Малишко);
Із города із Глухова
Полки виступали (Т. Шевченко).
Проте за умови постпозиції означення таке відокремлення можливе:

Як за лісом, за пралісом
Ясне сонце сходить.
Як за морем, за далеким
Десь воно заходить (Л. Глібов).
8. Для виділення звертань і залежних від них слів (про
вживання знака оклику при звертаннях див. § 157, п. 2):
Де ж ти дівся, в яр глибокий
Протоптаний шляху? (Т. Шевченко);
208
§ 158. Êîìà (,)
Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має! (С. Воробкевич);
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! (І. Франко);
Народе мій, ясна любове,
Ти волю лиш яви свою —
Поклич <…>! (Д. Павличко).
Примітка. В усталених вигукових зворотах на зразок боронь боже,
дай боже, боже поможи, ой боже, господи помилуй, де звертання
вже мало відчувається, воно не виділяється комою.
9. Після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною ін-
тонацією меншої сили, ніж наступні слова в реченні, і інтона-
ційно досить тісно пов’язані з реченням у цілому (пор. у
§ 157, п. 3 про вживання після вигуків знака оклику):
Гей, на коні, всі у путь! (П. Тичина);
О, як люблю я рідну землю... (П. Воронько);
— Ой, пустіть мене, пустіть! (Марко Вовчок).
Примітка 1. Слова о, ой, ох, ах, коли вони інтонаційно тісно по-
в’язані з дальшим звертанням (тобто якщо після них у вимові немає
паузи) і вживаються у значенні підсилювальних часток, комою не
відокремлюються:
О болю мій, я бачу в залі
Одне обличчя, друге, третє! (Л. Костенко);
Ой волохи, волохи,
Вас осталося трохи (Т. Шевченко);
— Ох і чудний ти, Давиде… (М. Стельмах); Ах так?!; Ах ось де він!
Так само не ставимо коми після слова ну, ужитого для підсилення:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого (Т. Шевченко).
Примітка 2. Не відокремлюються вигуки на початку речення, якщо
вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання:
Ой ти, дівчино,
З горіха зерня,
Чом твоє серденько —
Колюче терня? (І. Франко);
209
Гей ти, поле колоскове,

молодість моя! (В. Сосюра).
10. Після стверджувальних часток так, еге (еге ж), авжеж,
аякже, гаразд та ін., заперечення ні, запитання що (а що), а
також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими
словами йде речення, яке розкриває їхній конкретний зміст:
Так, це була вона, його земля,
Про неї він співав і нею марив (Д. Павличко);
Еге, я правду вам казав (Є. Гребінка);
— Земляка свого бачили? — Аякже, бачив (А. Головко);
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні (Леся Українка);
— Що, титаря вбили? (Т. Шевченко);
А що, коли не буде того дня? (В. Стус);
Що ж, отак і проходить вечір,
По-лисячому тихо, без стуку (Б. Олійник).
Примітка. Слід відрізняти стверджувальні частки так, гаразд від
прислівників так, гаразд, після яких коми не ставимо:
Так ніхто ще не вірив у мене! (Г. Чубач);
— І що б він не зробив, то все гаразд, усе до ладу (Панас Мирний).
Так само слід відрізняти заперечну частку ні від повторювано-
го сполучника ні (див. п. 2).
11. Для виділення вставних слів, сполучень слів і речень

(про вживання тире або дужок у подібних конструкціях див.
§ 161, п. 10 і § 163, І, п. 2):
Треба хліба людині й металу,
Треба музики і п’єдесталу,
Та, мабуть, над усе до загину
Треба віри людині в людину (В. Забаштанський);
І, можливо, моє серце-проміння
Зловить в свої долоні дитина
І всміхнеться (Р. Братунь);
210
§ 158. Êîìà (,)
А в хлібороба, звісна річ, роботи —

як води, від снігу до снігу (Р. Федорів);
З Копачів я, бачте, родом (Д. Білоус);
Погане, я чував, життя собаче,
Недобре ж і Вовкам (Л. Глібов).
Примітка 1. Вставні слова і конструкції найчастіше:
а) виражають оцінку ступеня реальності, вірогідності повідом-
люваного: безперечно, без сумніву (безсумнівно), безумовно, відома
річ, звичайно, звісно, зрозуміло, немає сумніву, певна річ, природно,
справді, ясна річ і т. ін.; видно, думаю, здається (здавалося б), ли-
бонь, мабуть, може, можливо, очевидно, певно, скоріше за все, слід
гадати і т. ін.; указують на ступінь звичайності повідомлюваного:
було (бувало), бува (буває), як відомо, як завжди, як звичайно і т. ін.;
б) виражають емоційну оцінку повідомлюваного: на біду, на
жаль, на щастя, грішним ділом, чого доброго, як на гріх і т. ін.;
в) указують на зв’язок думок, послідовність викладу: по-перше,
по-друге і т. ін.; з одного боку, з другого боку; наприклад, так, від-
повідно, отже, таким чином, словом, виходить, значить, зрештою,
нарешті; до речі, зокрема (Він, зокрема, сказав, що…), крім того,
навпаки та ін., а також проте й однак (у середині, а не на початку
речення, де ці слова є сполучниками); повторюю, підкреслюю і т. ін.;
г) характеризують ставлення до способу висловлення думки:
власне (власне кажучи), інакше кажучи (іншими словами), коротко
кажучи, можна сказати, попросту кажучи, сказати б, так би мо-
вити, що називається, якщо можна так висловитися, як [то] ка-
жуть та ін.; головне, між іншим, правда (щоправда), точніше та ін.;
ґ) підкреслюють експресивний характер висловлення: далебі, з
дозволу сказати, між нами кажучи, по правді кажучи, чесно ка-
жучи, сказати по правді та ін.;
д) указують на джерело повідомлення: кажуть, за повідомлен-
ням NN, за словами NN, як сказав NN, на думку NN, на мій погляд,
на нашу думку, по-моєму, по-твоєму і т. ін., як на мене і т. ін.; мов,
мовляв; чую, бачу, пам’ятаю та ін.;
е) звернені до співрозмовника або до читача з метою приверну-
ти його увагу: бач (бачте), бачиш (бачите), віриш (вірите), даруй
(даруйте), дозволь (дозвольте), знаєш (знаєте), пам’ятаєш (пам’я-
таєте), погодься (погодьтеся), пробач (пробачте) [на слові], розу-
мієш (розумієте), слухай (послухай), уяви (уявіть) та ін.
Слід відрізняти вставні слова та їх сполучення від омонімічних
слів та їх сполучень, які є членами речення (найчастіше обставина-
ми) або, рідше, сполучниками і тому комами не виділяються, пор.:
211
У нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем роз-

витку української мови (М. Рильський), але: Концерт звичайно за-
кінчується о 10 годині; Ці слова, до речі, викликають сумнів, але:
Ці слова сказані до речі.
Примітка 2. Якщо сполучники а, рідше і стосуються саме вставно-
го слова (напр.: а власне, а втім, а значить, а може, а отже та де-
які ін.), вони комою не відокремлюються: Чи не вкажете мені яких
творів про методи етнографічні, а власне, про способи записуван-
ня народних пісень? (Леся Українка); Як і кожному авторові, а
значить, і мені <…>, хотілось, щоб переклади вийшли найкращими
(М. Коцюбинський); І справді, незабаром наші прогнози здійснилися.
Але, наприклад: Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки,
своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповню-
вало їх (О. Гончар).
Примітка 3. Вставні слова не виділяємо комами, якщо вони вхо-
дять до складу відокремлених членів речення: Дмитро, очевидно
поспішаючи, не поснідав; Надвечір, мабуть годині о шостій, почав-
ся дощ.
12. Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться
сполучниками як (як і), мов, мовби, наче, немов, неначе,
ніби, буцімто, ніж і т. ін.: Із степу, як із вогкої печери, тягло
свіжою прохолодою (О. Гончар);
Це місто [Київ] прекрасне, як усмішка долі.
(Л. Костенко);
Припадаю вустами до слова,
Мов до стиглого грона калини (Н. Кащук);
Зникло лихоліття,
Наче уві сні (Р. Братунь);
В цей час у порту завжди, ніби граючись у хрещика, сно-
вигали матроси всіх націй (П. Панч); Мій старший хлопець ще
дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене (І. Муратов).
Примітка 1. Виділяємо комами звороти зі сполучником як уточ-
нювального або узагальнювального характеру на зразок як завжди,
як звичайно, як колись, як навмисно, як правило, як виняток
та ін.: Дума — це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) ре-
читативом (М. Рильський), за винятком тих, що входять до складу
групи присудка або головного члена односкладного речення: Замо-
розки ще восени тут бувають як правило; Це було допущено як
виняток; Він це зробив як навмисно.
212
§ 158. Êîìà (,)
Примітка 2. У реченнях з уточнювальними зворотами зі сполучни-

ком як і вказівними словами такий (такий самий), так (так само)
можливі два варіанти їх побудови з відповідним розставленням
розділових знаків: а) з комою між ними, коли ці вказівні слова є
членами речення: Він такий, як усі; Зробити так само, як усі; Про
це писали такі письменники, як Шевченко, Панас Мирний; б) без
коми, коли ці вказівні слова стоять у постпозиції до пояснюваного
слова безпосередньо перед як і не є членами речення (тут такі як,
так само як є складеними сполучниками): Про це писали видатні
українські письменники, такі як Шевченко, Панас Мирний; Не мо-
жна одночасно поєднувати різні дієти, так само як зіставляти
непорівнянні речі.
Примітка 3. Коми перед порівняльними сполучниками не ставимо:
а) в усталених широковживаних порівняльних зворотах, напр.:
Голодний як вовк; Здоровий як бик; Мокрий як хлющ; Битися як ри-
ба об лід; Звалитися як сніг на голову; Змерзнути як собака; Кру-
титися як муха в окропі (як білка в колесі); Летіти як стріла; Ллє
як з відра; Мовчати як риба; Почервоніти як рак; Почуватися як
риба в воді; Працювати як віл; Стати як укопаний і под.;
б) у разі наявності перед порівняльним зворотом слів зі значен-
ням ступеня вияву інтенсивності ознаки майже, зовсім (цілком),
просто, точно (точнісінько), достоту, буквально і под. або запе-
речення не: Сонце вже припікає майже як улітку; У спогадах син
з’являвся матері зовсім як живий; Усе в них не як у людей (пор.:
Усе в них не так, як у людей); Обставини складалися по-іншому, не
як завжди;
в) якщо такий зворот є іменною частиною складеного присуд-
ка: Спомин був як блискавка (М. Рильський); Голова була неначе
здорова квочка, що сиділа в обичайці (І. Нечуй-Левицький); Вона
була для нього наче сонце (Леся Українка); Руки зробилися мов лід.
Перед як у конструкціях з присудком, що є повторенням під-
мета: День як день; Люди як люди;
г) перед як у конструкціях з повторенням присудка: Зробив як
зробив;
ґ) якщо порівняльний зворот конкретизує семантично недоста-
тній простий (дієслівний) присудок: Почувати себе як удома;
д) перед зворотами, що вводяться в речення за допомогою спо-
лучника як і мають значення «у ролі кого, у функції чого»: Про ма-
сштаби Довженка як письменника можна судити з його найбіль-
шої літературної праці — «Зачарованої Десни» (Л. Новиченко);
Розглядаємо вашу відповідь як згоду;
213
е) перед як, ніж у зворотах (не) більше (більш) ніж (як), (не)
менше (менш) ніж (як), (не) раніше (раніш) ніж (як), (не) довше
ніж (як) і т. ін.: Сидів не більше як пів години; Роботи вистачило
не довше ніж на два дні.
Про особливості пунктуації в реченнях з нерозкладними синта-
ксичними зворотами, подібними за будовою до складнопідрядних
речень, на зразок Робити як слід; Відбувалося невідомо що і под.
див. § 158, ІІ, п. 3, прим. 4.
Примітка 4. Порівняльні сполучники слід відрізняти від часток
зі значенням непевності, сумніву тощо буцімто, мов, мовбито, на-
че, немов, неначе, ніби, нібито та ін., перед якими коми не стави-
мо: Під байдаркою ламається крига й наче тоне в глибині моря
(М. Трублаїні);
Баштан жовтіє понад яром,
Курінь безверхий ніби спить (М. Рильський).
13. Для виділення відокремлених означень:
1) узгоджених означень, виражених:
а) дієприкметниками та прикметниками, що мають при
собі залежні слова й стоять після означуваного іменника: У
квітнику, заглушеному бур’яном, розцвілася якась жовтога-
ряча квітка (І. Волошин); Розгойдане море, вже брудне й тем-
не, наскакувало на берег і покривало скелі (М. Коцюбинський);
б) дієприкметниками та прикметниками, що не мають за-
лежних слів, але стоять після означуваного іменника, особли-
во в тих випадках, коли вони утворюють ряд з двох чи більше
однорідних членів речення або перед іменником уже є озна-
чення: Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, бли-
скучий, повний (І. Нечуй-Левицький);
Живе життя і силу ще таїть
Оця гора, зелена і дрімлива (М. Зеров);
в) дієприкметниками та прикметниками (як із залежними
словами, так і без них), що стоять перед іменником і, висту-
паючи у функції означення до іменника, мають ще й обста-
винний відтінок: Дезорганізований раптовістю нічної атаки
(«який» / «чому»), ворог не встиг учинити скільки-будь силь-
ного опору (О. Гончар); У червонім намисті, зав’язана вели-
214
§ 158. Êîìà (,)
кою хусткою («яка» / «як» або «чому»), Марта була б дуже

гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький); Розгублений, хло-
пець не зміг нічого сказати;
г) дієприкметниками та прикметниками (як із залежними
словами, так і без них), що стосуються особових займенників:
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (І. Котляревський);
Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на
межі (О. Гончар); Тремтячий, блідий, він привітався до док-
тора, попрохав його сісти (М. Коцюбинський); Дивився [Юрко]
на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого,
спрацьованого (Б. Харчук).
Примітка. Одиничні прикметники при особових займенниках у пев-
них випадках можемо не відокремлювати, зокрема в окличних ре-
ченнях або за наявності протиставлення: О я нещасний!; Я колиш-
ній і я теперішній — це вже ніби зовсім різні особи;
ґ) прикметниками та дієприкметниками, що стосуються

іменників або особових займенників, відсутніх у реченні:
Не рано встане:
Навіки, праведний, заснув (Т. Шевченко);
д) прикметниками та дієприкметниками (як одиничними,
так і з залежними словами), що виступають як уточнення до
попереднього означення: Між своїми, ковалівськими, тут
стояли підводи і з сусідніх сіл (В. Кучер); Степанко чув, ні-
бито буває в лелек такий день, коли вони судять своїх родичів
за якісь, одним їм відомі, злочини (Ю. Збанацький); У тексті
було багато маловідомих, зокрема іншомовних, слів;
2) неузгоджених означень, виражених іменниками в не-
прямих відмінках (з прийменниками або без них) для надання
їм більшої змістової ваги порівняно з невідокремленими чле-
нами речення: Висока на зріст, рівна станом, але не дуже
тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по
лікті, з чорними косами, вона [Мотря] була ніби намальована
на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); До неї наближалась ма-
ти <…> Іллевського, невисока, досить повна жінка, з коши-
ком у руці (О. Гончар).
215
Примітка 1. Не виділяємо інтонаційно й не відокремлюємо комами

означення (із залежними словами або без них), коли вони за зміс-
том тісно пов’язані з означуваними іменниками:
Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав <…> (Т. Шевченко).
Примітка 2. Не відокремлюємо означення, якщо за змістом вони
стосуються не стільки підмета, скільки присудка: Тільки один Вар-
чук стояв біля вікна спокійний, зосереджений (М. Стельмах).
14. Для виділення відокремлених прикладок (як пошире-

них, так і непоширених):
1) прикладок у постпозиції до означуваного іменника:
Я син простого лісоруба,
Гуцула із Карпатських гір (Д. Павличко);
зокрема, прикладок — загальних назв у позиції після власних
назв: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної ни-
зенької хати (М. Коцюбинський);
2) прикладок, що стосуються особових займенників (неза-
лежно від позиції щодо означуваного іменника): Досвідчений
педагог, він знав шлях до серця дітей; Нехай мене, Кармелю-
ка, в світі споминають! (народна пісня);
3) поширених прикладок перед означуваним іменником,
якщо вони мають додатковий відтінок значення обставини
(причини, умови, допустовості): Хоробрі воїни, козаки става-
ли героями народних пісень і дум (з підручника);
4) прикладок — власних назв, які мають уточнювальне
значення щодо означуваних загальних назв: Обабіч Свирида
сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко (О. Копиленко);
5) прикладок, що вводяться сполучниками як, тобто, себ-
то (цебто), або (= тобто) та деякими ін.: Як учений, етнограф
і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ста-
вився до народної творчості (М. Рильський); Тайга, тобто
смуга диких важкопрохідних хвойних лісів, займає величезні
простори на Півночі (з наукової літератури); Вальдшнеп, або
лісовий кулик, — благородна птиця (Остап Вишня), зворотами
216
§ 158. Êîìà (,)
на ім’я (прізвище), родом, за національністю і под., а також

так званий: У журбі отакій і подружився Давид з одним авст-
ріяком, на імення Стах (А. Головко); Мати її, родом турк-
менка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб);
Частина її [старої галицької інтелігенції], так звані москво-
філи, орієнтувалась на монархічну Росію (М. Рильський).
Примітка. Прикладки зі сполучником як виділяємо комами тільки
тоді, коли вони виразно відокремлюються інтонаційно й мають до-
датковий змістовий відтінок причиновості. В інших випадках коми
не ставимо: Шевченко як поет відомий усьому світові (див. також
вище п. 12, прим. 3д);
6) прикладок, що стосуються іменників або особових зай-

менників, відсутніх у реченні:
<…> Та й заплакав, сіромаха,
Степом ідучи (Т. Шевченко).
Примітка. Про вживання дефіса при прикладках див. § 37, а про
вживання тире — § 161, п. 6б.
15. Для виділення відокремлених обставин, виражених:

1) дієприслівниковими зворотами: Маруся, вийшовши з
кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко); Почали лю-
ди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський);
Забившись у дровітню, я плакав, коли Мальва залишала наше
подвір’я (В. Земляк).
Примітка. Дієприслівниковий зворот, який стоїть після сполучни-
ків або сполучних слів, звичайно виділяємо комами з обох боків:
Прислухались і, не вірячи самі собі, одхиляли сінешні двері (М. Ко-
цюбинський). Але сполучник а залежно від логіко-інтонаційного
членування висловлення може входити до складу дієприслівнико-
вого звороту (Хто знає, що тільки одиниці зважуються на це, а
зважившись, знаходять силу розбити кайдани. — М. Коцюбинсь-
кий) або ж не входити, відділяючись від нього комою (звичайно за
наявності в реченні протиставлення з заперечною часткою не),
пор.: З виконанням плану слід не зволікати, а накресливши його, ви-
конувати негайно і З виконанням плану слід не зволікати, а, накрес-
ливши його, виконувати негайно;
217
2) одиничними дієприслівниками, коли вони означають

час, причину, умову дії (а не її спосіб): Повечерявши, полягали
спати (Панас Мирний); Прощаючись, Багіров відкликає Ясно-
горську вбік (О. Гончар); Не повіривши, Чабанчук кинувся в
канцелярію (О. Донченко); Попрацювавши, можна й відпочити.
Примітка. Одиничні дієприслівники та дієприслівникові звороти
не відокремлюємо комами:
а) якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до діє-
слова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у
власне дієслівному значенні (‘що роблячи’), а в значенні прислів-
ника (у функції обставини способу дії ‘як’): Не розмірковуючи він
кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський);
Читати лежачи;
Ідуть дівчата в поле жати
Та, знай, співають ідучи (Т. Шевченко);
Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров);
б) якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебу-
вають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених при-
йменників і сполучників та ін.): Працювати не покладаючи рук;
Слухати затамувавши подих; Зважаючи на обставини вирішили
діяти відразу;
в) якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо
серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у
функції обставин способу дії: Діяти впевнено й ні на кого не зважаючи;
г) якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником
і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної
частини складнопідрядного речення: Перед мандрівниками стояли
гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря;
ґ) якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна
частка і (й): Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу;
3) сполученням іменників з прийменниками, прислівни-

ками — для виділення уточнювальних обставин (перед ними
можна поставити сполучник а саме): Там, за горами, давно
вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М. Ко-
цюбинський); По той бік шляху, десь далеко в степу, за сад-
ками, тремтить червона заграва... (Григорій Тютюнник); А
вечорами, по роботі, він не раз до пізньої ночі ходив у важкій
218
§ 158. Êîìà (,)
задумі по болотистих улицях Борислава (І. Франко); Сьогодні

вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад,
Олег кинувся нагору, до його кімнатки (О. Донченко).
Якщо такі обставини не є уточненням до попередніх об-
ставин у реченні, можливість їх змістового й, відповідно, ін-
тонаційного виділення обмежується і, отже, відокремлення
стає менш обов’язковим, пор., наприклад: Погода, всупереч
сподіванням, різко погіршилася і Погода всупереч сподіванням
різко погіршилася. Це стосується обставин, виражених сполу-
ченням іменників з прийменниками відповідно до, завдяки,
залежно від, згідно з, на відміну від, поза (поза його бажан-
ням), понад (понад усі зусилля), попри (= всупереч), у зв’яз-
ку з, унаслідок і т. ін.
Звороти з прийменниками незважаючи (невважаючи) на
переважно відокремлюємо, крім випадків їхнього тісного змі-
стового зв’язку з дієсловом, причому в постпозиції до нього,
пор.: Пані чогось тихо, але нерозважно плакала, невважаючи
на всі ласки Марії Дмитрівни (Дніпрова Чайка) і Діяти не-
зважаючи на обставини.
16. Для виділення відокремлених додатків — зворотів зі
значенням обмеження, включення, заступлення, що вводяться
в речення прийменниками крім (окрім), опріч, за винятком,
поряд з, замість (також з інфінітивом) та ін.: Було про що ду-
мати цієї ночі, та він примусив себе не думати зараз ні про
що, крім бою (О. Сизоненко); За винятком баби Оришки, ма-
лий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний); У роботі фабри-
ки, поряд з успіхами, були й невдачі (з газетної замітки); А те-
пер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині
темну, непорушну гору якусь (О. Гончар). Це факультативно
можливе змістове й, відповідно, інтонаційне виділення додат-
ків, яке залежить також від ступеня їхньої поширеності, місця
в реченні (так, додатки з прийменником замість уживаються
переважно як невідокремлені).
17. Узагалі для виділення зворотів зі значенням:
а) уточнення, пояснення, другої назви, що вводяться сло-
вами тобто, а саме, (а) точніше, або, інакше, по-місцевому і
под.: Чернишеві під час артпідготовки випало бути стар-
219
шим, тобто командувати з’єднаним вогнем усіх трьох мін-

рот (О. Гончар);
Вони, кажу вам, прозябають.
Або, по-вашому, ростуть,
Як та капуста на городі (Т. Шевченко);
б) додаткового повідомлення, приєднання, що вводимо
словами навіть, особливо, переважно, у тому числі, зокре-
ма, наприклад, причому, (і) притому, і (й) (= навіть або
притому), (і) взагалі (та й узагалі) та ін.: Б’є вся артилерія,
навіть зенітна (І. Нехода); Без гарячої любові до природи лю-
дина не може бути митцем. Та й не тільки митцем, особли-
во зараз, коли треба перебудувати майже все (О. Довжен-
ко); — Мені прикро, — передала їй зошит учителька. — За
змістом усе гаразд, але зверни увагу на синтаксис, зокрема
на складносурядні речення. Губиш коми (Г. Усач); — Бувають
такі дні, коли ви працюєте менше, наприклад зимою, отоді
беріть у руки книжки і читайте (Григорій Тютюнник); Мот-
рона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пи-
ти до дна (К. Гордієнко); — Що се в тебе за думки такі, се-
стро! — почав мене вговоряти та вмовляти, й жінку привів
(Марко Вовчок); Треба діяти, і не зволікаючи (О. Довженко);
[Орест:] Недарма люди завжди старались заселити порожні
ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й
фантастичним (Леся Українка).
Примітка. Див. також про відокремлення уточнювальних означень:
п. 13. 1д, 2, прикладок: п. 14.5, обставин: п. 15.3, додатків: п. 16.
18. Для виділення іменника (іменникового словосполу-

чення) у конструкціях з називним відмінком теми (уявлення)
та в інших подібних конструкціях: Ріка Супій, і що там тої
річечки? (Л. Костенко); — Діти, вони завжди були окрасою
життя (М. Чабанівський).
Примітка. Підсилювальний зворот і той (і та, і те, і ті), що ставимо
після іменника, комою не виділяємо: Навіть батько і той якось
трохи злякався (О. Довженко);
Боже небо голубеє
І те помарніло (Т. Шевченко).
220
§ 158. Êîìà (,)
Див. про частотніші випадки виділення конструкцій з називним те-

ми за допомогою крапки, знака оклику, тире і трьох крапок: § 155, п. 1;
§ 157, п. 1; § 161, І, п. 8; § 162, п. 1.
²². ÊÎÌÀ Ó ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²

У складному реченні кому ставимо в таких позиціях.
1. Для відокремлення частин безсполучникового складно-
го речення зі значенням переліку: В житі синіли волошки та
сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового ма-
ку (М. Коцюбинський);
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).
2. Для відокремлення частин складносурядного речення:
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко);
Вузький, глибокий Прут блиснув врешті з-за прибережних
верб, а попід горами зазеленів розкішний килим виноградників
Усе іде, але не все минає
Над берегами вічної ріки (Л. Костенко);
Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї (Д. Павличко).
З повторюваними єднальними та розділовими сполучни-
ками і... і, ні... ні, або... або, то... то, чи... чи, не то... не то, чи
то... чи то та ін.:
І розсвіте, і вийдуть смілі люди,
І порохом пропахне сніг і дим,
І розсвіте, і всесвіт видно буде,
Весь світ, всю долю видно стане їм (М. Бажан);
Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка);
Чи то праця задавила молодую силу,
Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т. Шевченко).
221
З приєднувальними і пояснювальними сполучниками: Ще

в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учи-
телі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко);
Довго слухав і Бертольдо,
Далі мовив на відході:
«Що за дивна сила слова!
Ворожбит якийсь, та й годі!» (Леся Українка);
— Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла!
(О. Гончар); Вмент маленький візок виповняється тілами
вздовж і впоперек, причім мужчини викидають ноги за полу-
драбки (М. Коцюбинський); <…> Треба вам сказати, що я
іноді хворію на ностальгію, цебто у мене з’являється нудьга
за батьківщиною (Ю. Яновський).
Примітка 1. Для надання більшої самостійності фрагментам ви-
словлення, які могли б бути складовими частинами складносуряд-
ного речення, перед сполучниками сурядності і (й), а, але, та, од-
нак та ін. замість коми можемо ставити крапку:
Ми якось дуже звикли, що він [Ойстрах] є.
А от нема. І струни його стихли (Л. Костенко);
Острів, як спрут, занурив у море шершаві лаби [лапи], приссав-
ся до нього, наче хоче спинитись. Але не може (М. Коцюбинський).
Примітка 2. Коми між двома частинами складносурядного речення
не ставимо перед одиничними (не повторюваними) єднальними
і (й), та (= і), а в першому з поданих нижче випадків також розділо-
вими сполучниками або, чи, якщо:
а) в реченні є спільний для обох його частин другорядний член
або члени, у тому числі спільний відокремлений член, а також
спільне вставне слово: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися
тіні (Л. Смілянський); Часом на цій вересневій сині вилитими дзві-
ночками колихалися грона жолудів або виділявся обрис пташини
(М. Стельмах); За винятком двох-трьох школярів, учні класу регу-
лярно відвідували заняття і ніхто не пропускав їх без поважних
причин; На щастя, буря скінчилася швидко й люди не постраждали;
б) ці частини являють собою питальні, спонукальні, а також
окличні речення, об’єднані між собою відповідною інтонацією: А
де ж вони роблять цей електромобіль і чим ти допомагаєш, Кіро?
(О. Копиленко); Хай завжди буде мир і хай завжди лунає дитячий
сміх!; Як навколо все розквітло і як стало по-весняному гарно!;
222
§ 158. Êîìà (,)
в) ці частини являють собою односкладні номінативні або без-

особові речення (в останньому випадку головні члени цих речень
мають бути цілком однорідні за значенням): Теля десь за двором
ревнуло. Тиша і бур’яни (А. Головко); Сутінки огорнули світлицю.
Порожньо і сумно (А. Хижняк).
3. Для відокремлення частин складнопідрядного речення

(підрядну частину відокремлюємо комою з одного боку або, як-
що вона розташована в середині головної частини, з обох боків):
І той любов’ю повниться до світу,
Хто рідну землю має під собою... (М. Вінграновський);
Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що
синіє за горбочком (М. Коцюбинський);
Весь край слов’янський чує крок дружин,
Які спішать на збір у Дрогичин (М. Бажан);
Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив
у ліс вузьким клином (І. Нечуй-Левицький);
Так тихо сходить місяця підкова,
Що аж завмерли гори та ліси... (С. Пушик);
Душа летить в дитинство, як у вирій,
бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко);
Дай мені, Вітчизно, та для пісні сили,
щоб тебе в цій пісні славить і любить,
щоб для тебе серцем вічно зеленіти (В. Сосюра);
Рідний дім залишається в серці,
Як далеко від нього не йди (Г. Чубач).
Примітка 1. Для надання підрядним частинам складнопідрядних
речень більшої змістової ваги та самостійності перед підрядними
сполучниками і сполучними словами замість коми можемо ставити
крапку:
Спочатку так: терзати, розпинати.
Щоб знав. Щоб знов. Щоб слухався. Щоб звик.
(Л. Костенко).
Примітка 2. Коми не ставимо між двома однорідними підрядними
частинами, з’єднаними одиничними єднальними і (й), та (= і) та
розділовими або, чи сполучниками, оскільки в реченні є спільна
223
для них обох головна частина: Він... розказував, яку в їх селі рибу
ловлять і яка в їх [них] ріка рибна, що усяка риба ведеться (Марко
Вовчок);
І знов моя до тебе думка лине,
Далекий краю ранньої зорі,
Де тигрів слід веде до Уссурі
І спіє виноград між віт ялини (Борис Тен).
Примітка 3. Між однорідними підрядними частинами, з’єднаними
повторюваними єднальними та розділовими сполучниками, кому
ставимо, але тільки перед другим із цих сполучників: Буря вщухала
або коли затихав вітер, або коли він починав дути з іншого боку.
Примітка 4. Коми перед підрядним сполучником або сполучним
словом не ставимо в синтаксично нерозкладних конструкціях, подіб-
них за будовою до складнопідрядних речень і похідних від них
(колишні підрядні частини виконують тут функцію членів речен-
ня): робити як слід (як треба, як годиться, як належить, як має
бути), дивлячись хто (що, який, куди, скільки), невідомо (не знати,
невідь, хтозна) хто (що, куди, звідки, скільки), хто як не він це знає
(кому як не йому це відомо), кричати що є сили (духу), говорити все
що попало (завгодно, доведеться, здумається), роби що хочеш, будь
що буде, іди куди хочеш; Нам є ще над чим працювати; І Остапові
стало жалко Соломію, страх як жалко (М. Коцюбинський); [Са-
ва:] <…> Я піду відсіль, піду куди очі дивляться (М. Костомаров).
Кому ставимо перед як у зворотах не хто інший, як..; не що
інше, як...: Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих
коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський).
Коми не ставимо в конструкціях на зразок не інакше як, не те
що, не те щоб, тільки й розмов що, тільки й того що і под.: Його
витвори всі називали не інакше як шедеврами (С. Андрухович);
[Костомаров:] Тільки й було розмови в нього що про вас (П. Тичи-
на); Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко,
дощ, навіть щось так ніби сніг (Леся Українка); Нюра таке як за-
мислився, бо перестав ворушити пальцями й дивився повз них у під-
логу (Григір Тютюнник).
Примітка 5. Підрядну частину не відділяємо від головної комою,
якщо перед нею є частка не, сполучник і: Мене цікавить не як це
сталося, а які можливі наслідки цього факту (пор.: Мене цікавить
не те, як це сталося, а які можливі наслідки цього факту); Треба
бути уважним і коли обставини цьому не сприяють (пор.: Треба
бути уважним і тоді, коли обставини цьому не сприяють).
224
§ 158. Êîìà (,)
Примітка 6. Не відокремлюємо комою одиничні відносні займен-

ники та прислівники в кінці речення: Черниш теж кричав, не
пам’ятаючи що (О. Гончар); Бачив хлопця й не сказав якого; Засну-
ла, незчувшись коли (О. Гончар).
Але якщо до відносного слова в таких конструкціях прилягає
інше слово, кому ставимо: Я б хотів знати, хто саме.
Примітка 7. Якщо перед підрядним сполучником або сполучним
словом є слова (прислівники, сполучники, частки) з уточнюваль-
ним, підсилювальним, обмежувальним, приєднувальним значення-
ми а саме, особливо, зокрема, якраз, лише, тільки, а також та
ін., кому ставимо перед ними: Восени в лісі рясно ростуть гриби,
особливо коли пройде дощ; Скоро всі однокласники роз’їдуться,
але тільки як закінчать школу; Друзі зустрілися, щоб обговорити
новини, а також щоб накреслити плани на майбутнє.
Примітка 8. Cкладені підрядні сполучники тому що, через те що,
завдяки тому що, для того щоб, незважаючи на те що, попри те
що, дарма що, після того як, унаслідок того що, замість того
щоб, тоді як, тимчасом як, у міру того як і т. ін., у середині яких
коми не ставимо, слід відрізняти від можливих омонімічних сполу-
чень указівних слів у головній частині, якими виступають займен-
ник те в різних відмінках (з прийменниками, рідше також з іменни-
ками) та деякі прислівники (тому, тоді та ін.), і сполучника або
сполучного слова підрядної частини (змістова відмінність між пер-
шими і другими конструкціями виражається різним логічним виді-
ленням їхніх компонентів і, відповідно, інтонацією), пор.: Надворі
стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою і Надво-
рі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Примітка 9. У разі збігу двох сполучників (сполучних слів) перед
другим із них коми не ставимо, якщо в наступній (головній) частині
складнопідрядного речення є співвідносні слова то, так:
І якщо пісня вийде в люди,
То пломінь серця не згашу (А. Малишко).
Пор. без таких співвідносних слів: Але коли Ви такі добрі, що
не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі
скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (М. Ко-
цюбинський).
Якщо перший сполучник при цьому є протиставним (а, але,
однак і т. ін.), коми після нього взагалі не ставимо: Він прокинувся
увечері, <…> довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збирати-
ся у свою п’яту вилазку (Л. Первомайський).
225
4. Для відокремлення частин, що входять до складних

синтаксичних конструкцій (із сурядністю і підрядністю, із
сполучниковим і безсполучниковим зв’язком):
Марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні,
і в мріях ввижалась їм казка ясна,
де квіти не в’януть, де вічна весна (О. Олесь);
Синіють води, зеленіє яр,
І стеляться сліпучі краєвиди (М. Зеров).
Примітка. У складних синтаксичних конструкціях з безсполучни-
ковим і сполучниковим зв’язком коми між двома частинами, поєд-
наними сурядним зв’язком, не ставимо перед одиничними єдналь-
ними сполучниками і (й), та (=і), якщо в конструкції наявна спільна
пояснювальна частина: Туристам треба було поспішати: навігація
закінчувалася й останній теплохід от-от мав уже відпливати.
У конструкціях із сурядністю й підрядністю дві частини, поєд-
нані сурядним зв’язком за допомогою цих сполучників, не відокрем-
люємо комою, якщо для них є спільна підрядна частина: У хаті
вже було повно людей і тютюновий дим ходив над головою хвиля-
ми, коли Юхим переступив через поріг (А. Головко).
§ 159. ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ (;)

². ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ Ó ÏÐÎÑÒÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²
Крапку з комою у простому реченні (або в одній з преди-
кативних частин складного речення) можемо ставити між до-
сить поширеними однорідними членами речення — особливо
тоді, коли всередині хоч би одного з них уже є коми: Чого
тільки немає у Даниловому лантусі: тут і ніж, і ложка, і
шматок дроту, і казанок; пшоно і сало, цибуля й борошно,
картопля й сіль, хліб і сухарі; а ще великі садівницькі ножиці,
пилка, сокира, терпуг; а ще гачки, важки та поплавці до ву-
док; ще коробочок десять сірників <…> (Григір Тютюнник);
На чому б не спинилось моє око, скрізь і завжди я бачу щось
подібне до людей, коней, вовків, гадюк, святих; щось схоже
на війну, пожар, бійку чи потоп (О. Довженко).
226
§ 159. Êðàïêà ç êîìîþ (;)
²². ÊÐÀÏÊÀ Ç ÊÎÌÎÞ Ó ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²

Крапку з комою у складному реченні ставимо в таких по-
зиціях.
1. Між частинами безсполучникового складного речення —
особливо тоді, коли вони досить поширені або всередині них
уже є розділові знаки: Дитинство дивується; молодість обу-
рюється; тільки літа дають нам рівновагу (О. Довженко);
Усміх пославши в останнім промінні,
Згинуло радісне літо;
Дощик уїдливий, дощик осінній
Сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка).
2. Між частинами складносурядного речення, пов’язаними
переважно протиставними (а, але, проте, однак та ін.), зіста-
вним (а), рідше єднальними (і, та) сполучниками, якщо ці ре-
чення досить поширені або всередині них уже є коми:
Осінній вітер в лузі свище,
Вербу хитаючи тонку;
А я схиляюся ще нижче
Себе побачити в струмку (Т. Осьмачка);
Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але мири-
тись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся
Українка).
3. Між досить поширеними однорідними підрядними час-
тинами складнопідрядного речення, підпорядкованими тій са-
мій головній частині, якщо між ними немає єднальних сполуч-
ників, — особливо тоді, коли всередині таких підрядних уже є
розділові знаки: Доводилося вам їздити пізньої весни чи ранньо-
го літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних
степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж,
і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам
про давнє життя людське <…>; де синє небо, побратавшись з
веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно
високе, бездонно-глибоке шатро <…>? (Панас Мирний);
І тепла радість душу обняла,
І сам не знаєш у задумі світлій,
227
Що краще — вечір цей чи ночі мла;

Що краще — біля тебе сад розквітлий
І серць квітучих трепет молодий
Чи над тобою зоряні сади (Борис Тен).
4. Між частинами складних синтаксичних конструкцій (із
сурядністю й підрядністю, із сполучниковим і безсполучни-
ковим зв’язком) — для увиразнення їх розмежування (на про-
тивагу розмежуванню інших частин у середині них за допомо-
гою інших розділових знаків): Щойно полуниця відходить, а
вже буріють вишні <…>, шовковиця сиплеться, а там зажов-
тіють абрикоси; буває, так наспіє полуниці, що жінкам
невправка з нею, тоді оголошується загальна мобілізація, вже
й металурги лазять поруч з дітьми по садках... (О. Гончар);
Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг, і сліпучо-біла вулиця лелі-
ла сріблом; крізь просвічені скісним заполудневим сонцем шиб-
ки вікон зеленіло <…> ялинкове гілля; з крутосхилу Ботанічної
злітали верхи на ґринджолятах хлопчаки (В. Дрозд).
Примітка 1. Уживання крапки з комою в усіх цих випадках як у
простому, так і в складному реченні, крім безсполучникових склад-
них речень і речень з безсполучниковим зв’язком у межах складних
синтаксичних конструкцій, є факультативним, і замість цього знака
можемо вживати кому.
Примітка 2. Про вживання крапки з комою в кінці пунктів перелі-
ку див. § 168.
§ 160. ÄÂÎÊÐÀÏÊÀ (:)

². Ó ÏÐÎÑÒÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²
У простому реченні двокрапку ставимо перед однорідними
членами після узагальнювальних слів — займенників та за-
йменникових прислівників (всі, все, ніхто, ніщо, скрізь, усю-
ди, ніде та ін.), слів (словосполучень), що є назвами родового
поняття або чогось цілого щодо однорідних членів як назв ви-
дових понять або частин цілого (з можливою наявністю перед
переліком також пояснювальних сполучників наприклад, як-
от, а саме і под.): У густій мряці, білій як молоко, все пропада-
ло: небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський);
228
§ 160. Äâîêðàïêà (:)
Несуть пани есаули

Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний,
Шаблю золотую,
Три рушниці-гаківниці
І три самопали... (Т. Шевченко);
Заснув <…>, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (В. Си-
моненко).
Двокрапку перед однорідними членами речення можна
ставити й за відсутності узагальнювального слова, якщо тіль-
ки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а одно-
рідні члени вимовляються з перелічувальною інтонацією:
Та в цю хвилю двері розчинились
і ввійшли: якийсь рудобородий
в довгому старім плащі подертім;
з лірою ж за ним дідок кошлатий,
що все кашляв та все очі мружив;
ще й третій, що безруко щуливсь,
лиш рукав сорочки теліпався (П. Тичина).
Таке вживання двокрапки характерне переважно для сти-
лів книжної мови (офіційно-ділового, наукового, публіцистич-
ного), наприклад: На засіданні присутні: начальник цеху, май-
стри, інженери і робітники.
²². Ó ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²

У складному реченні двокрапку ставимо в таких позиціях.
1. Між частинами безсполучникового складного речення
або складної синтаксичної конструкції, якщо друга (наступна)
його частина:
а) розкриває зміст першої (попередньої) частини (в цілому
або одного з її членів): Ліс іще дрімає, а з синім небом уже
щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяй-
вом, немов од радощів (М. Коцюбинський);
Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь!
(Леся Українка).
229
У заголовках, назвах рубрик і т. ін.: Український правопис:

так і ні (Київ, 1997) — назва книжки; Друга світова війна: при-
чини поразок і перемог;
б) указує на причину або рідше, навпаки, на наслідок того,
про що йдеться в першій (попередній) частині: Лаврін не по-
ганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився
на Мелашку (І. Нечуй-Левицький);
Як мала у тебе сила,
То з гуртом єднайся ти:
Вкупі більше зробиш діла,
Швидше дійдеш до мети (Б. Грінченко);
Як і вони, я був щасливим:
Із теплих уст ловив слова,
Що казкою ставали, дивом,
В якому всесвіт ожива (О. Ющенко);
Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати
просто неможливо (О. Кобилянська).
2. У реченнях з прямою мовою після слів автора (див.
§ 167, І, пп. 3, 4).
3. У складних реченнях, проміжних між складним безспо-
лучниковим і складнопідрядним, коли зміст їхньої другої час-
тини пояснює, уточнює зміст першої частини, а в складі дру-
гої частини є підрядні сполучники і сполучні слова: Вирішили
зробити таким чином: щоб щепленням проти грипу одночас-
но охопити школи всього району;
Ідуть дівчата в поле жати
Та, знай, співають ідучи:
Як проводжала сина мати,
Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко).
§ 161. ÒÈÐÅ (–)

². Ó ÏÐÎÑÒÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²
У простому реченні тире ставимо в таких позиціях.
1. Між підметом і іменною частиною складеного присудка
(як непоширеною, так і поширеною), вираженою іменником
230
Òèðå (–)
або кількісним числівником у називному відмінку, за наявно-

сті між ними нульової дієслівної зв’язки: Кит — ссавець; І
один у полі — воїн (Ю. Дольд-Михайлик); П’ять і п’ять — де-
сять; Київ — столиця України;
Пісня і праця — великі дві сили,
Їм я бажаю до скону служить (І. Франко).
Потреба в такому тире посилюється за наявності в реченні
зіставлення: Мій брат — лікар, а сестра — учителька.
Примітка 1. Якщо в таких реченнях логічно й, відповідно, інтона-
ційно виділяється переважно присудок, тире перед ним можемо не
ставити: Мій батько інженер; Його ім’я Іван.
За відсутності спеціального акцентування тире звичайно не
ставимо, якщо підмет виражений субстантивованим займенником
це: Це наша хата; якщо іменній частині присудка передує якийсь
другорядний член речення: Таке життя другому б рай… (Л. Глі-
бов); Діти завжди діти; якщо присудок стоїть перед підметом: Хо-
роша-таки штука життя (А. Головко).
Примітка 2. Перед присудком, вираженим іменником із запереч-
ною часткою не, тире звичайно не ставимо: Серце не камінь (при-
слів’я). Але в разі сильнішого логіко-інтонаційного наголошування
на запереченні, а особливо за наявності в реченні протиставлення
не… а потреба в такому тире увиразнюється: Мій батько — не ін-
женер, а майстер на фабриці;
Мої літа — не монотонні дублі:
Я змінююсь, як світанковий пруг (Д. Павличко).
Примітка 3. Перед присудком, вираженим порівняльним зворотом
зі сполучниками як, мов, наче, що та ін., тире звичайно не ставимо:
Життя як казка; Микола для мене як брат. Але в разі спеціального
наголошування на ньому тире можливе: Вода — як скло (Л. Глібов);
Душа — мов ніч… (О. Пахльовська).
Примітка 4. Перед присудком, вираженим кількісним числівником
(одиничним або в поєднанні з іменником), у спеціальній літературі
коми звичайно не ставимо: Гарантійний термін використання при-
ладу 2 роки.
Примітка 5. Якщо підмет у таких реченнях виражений особовим
займенником, тире звичайно не ставимо: Я син простого лісоруба
(Д. Павличко). Але в разі спеціального наголошування на ознаці,
вираженій присудком, та інтонаційного виділення його зв’язку з
231
підметом, особливо в разі протиставлення, тире можемо ставити:

Він — публіцист, він — прозаїк, він — драматург, от тільки віршів
він не писав, хоча безмірно любив поезію (Ю. Смолич: про О. Дов-
женка); Вона для мене — все!; Я — письменник, а не журналіст;
О пісне! Ти — плескіт рік,
ти — переливи мідні… (М. Рильський).
Примітка 6. Якщо між підметом і присудком є вставне слово, тире
не ставимо: — Пан, напевно, син шановного <…> Казимира Збо-
ровського? (М. Старицький).
Примітка 7. При інших способах вираження іменної частини скла-
деного присудка тире між присудком і підметом звичайно не ста-
вимо, але в разі спеціального наголошування на ознаці, вираженій
присудком, воно можливе, наприклад: Його поведінка — дитяча; В
однім Дунаї скупані слов’яни, і воля в них — одна! (М. Рильський);
Вода в річці — надзвичайної свіжості; Усі зошити — в клітинку.
2. Між підметом і присудком, коли один або обидва з цих

членів речення виражені інфінітивом: Життя прожити — не
поле перейти (прислів’я);
Говорити — річ нудна.
Працювати слід до дна (М. Рильський).
3. Перед словами це (це є), оце, то, ото, ось, (це) значить,
які передують присудкові, вираженому іменником у називно-
му відмінку або неозначеною формою дієслова:
Поезія — це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко);
Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну —
це найперше захистити її надійно від усіх ворогів (О. Лупій);
Сміле слово — то наші гармати,
Світлі вчинки — то наші мечі (П. Грабовський);
Гармонійне злиття ідеї з художньою формою, в яку вона
вбрана, — ось формула ідеального твору мистецтва (В. Дрозд);
Жити мені без праці — значить не жити (Д. Павличко).
4. На місці випущеного члена речення (це переважно при-
судок): Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними —
232
Òèðå (–)
квітник (М. Коцюбинський); На одній ниві пшениця, на другій —

жито (О. Гончар); Останні дні — знову в Парижі (М. Риль-
ський). У реченнях, що функціонують переважно як заголов-
ки публікацій, назви рубрик, гасла і т. ін.: Книга — поштою;
Ми — за мир; Мир — народам!; Нашим дітям — світле май-
бутнє!; Ні — війні!;
Молоді ж — дорогу!
Молоді — усе! (В. Чумак).
Проте якщо немає потреби в увиразненні паузи, тире мо-
жемо не ставити, напр.: Мотря вибігла з хати. Мелашка за
нею (І. Нечуй-Левицький). У реченнях з відсутнім дієсловом-
присудком зі значенням перебування, наявності і т. ін. та об-
ставинами місця і часу (переважно на початку) тире між ними
і підметом також ставимо в разі наявності в інтонації відпові-
дної паузи, пор.: Праворуч комора дерев’яна, рублена. Між
коморою та будиночком ворота і хвіртка. Біля воріт дві то-
полі (О. Довженко) і Удовина хата — край села (А. Головко).
5. У реченнях з однорідними членами:
а) перед узагальнювальним словом, що стоїть після одно-
рідних членів речення: День, вечір, ніч, ранок — все біле, все
тьмяне (Леся Українка);
Ні спека дня, ні бурі, ні морози —
Ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра);
б) після узагальнювального слова і однорідних членів ре-
чення, якщо такий перелік не закінчує речення: Деякі речі йо-
го [Тараса Шевченка], як-от: «Утоптала стежечку», «Якби
мені, мамо, намисто», «Ой крикнули сірі гуси», «Ой пішла я в
яр за водою» і чимало інших — од першого до останнього ря-
дка витримані в характері народної лірики (М. Рильський);
в) між узагальнювальним словом і однорідними членами
речення (замість частіше вживаної в подібних випадках дво-
крапки (див. §160, І): Всі службовці збіглися на бучу — і по-
штові, і з ощадкаси (О. Гончар);
г) між двома однорідними членами речення, не поєднани-
ми сполучниками, що виражають різке протиставлення: Не
233
хотів ані дружитись, ані дома жити — чумакував (Марко

Вовчок);
Не для слави — для вас, мої браття,
Я свій скарб найдорожчий ховав (Леся Українка);
ґ) між однорідними дієслівними присудками, другий (ос-
танній) з яких виражає причину або наслідок, мету дії, вира-
женої попереднім із них, або швидку зміну подій: Сидять —
пережидають дощ (Панас Мирний); У вікні показалася чоло-
віча постать <…>, виткнулась, глянула — і сховалася (Панас
Мирний).
Тире можна ставити перед єднальними сполучниками і
(й), та або зрідка після них між двома однорідними дієслів-
ними присудками, якщо другий із них виражає щось несподі-
ване або різко протилежне щодо попереднього: Земля на
прощання усміхнулася — і потемніла (Панас Мирний); Мигне
тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і
зникне (М. Коцюбинський); Я тоді швидко підводжусь і —
зирк через комин (О. Довженко).
6. Для відокремлення другорядних членів речення (порів-
няно з відокремленням членів речення за допомогою коми
(див. § 158, І, пп. 13—16) це відбувається в разі виразнішого
логіко-інтонаційного наголошування на таких компонентах
висловлення й робиться частіше тоді, коли вони, по-перше, є
поширеними або в їхньому складі є кілька однорідних членів,
по-друге, в кінцевій позиції речення):
а) означень — як поширених або однорідних, так і, рідше,
одиничних: І ще раз схиляється Хо перед силою — вищою і
сильнішою від сили страху (М. Коцюбинський); Тепер інша
доля — холодна і хмура — заступила матір (Панас Мирний);
У цій роботі він убачав усе своє життя — не тільки тепері-
шнє, а й майбутнє; для відокремлення неузгоджених озна-
чень: У нього була одна звичка — записувати все побачене;
б) прикладок зі значенням уточнення або пояснення (пе-
ред ними можна поставити сполучник а саме): Дочки — Ольга
й Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко); У
234
Òèðå (–)
своїм невеличкім гурточку він завів новину — гуртову працю

(М. Коцюбинський).
Примітка. Якщо після відокремленої прикладки за умовами кон-
тексту має бути кома, ставимо лише одне тире — перед нею: Ав-
томобіль — наш дім на колесах, довго набираючи швидкість, на-
решті розігнався;
в) обставин: Річка Біла неширока. Он через неї перекину-
лися кладочки, позв’язувані де вірьовкою, де перевеслом, а де й
так — просто жмутом трави (Г. Хоткевич); Їсти хочу —
жах як!; Людей зібралося небагато — усього душ десять; зо-
крема, обставин мети, виражених інфінітивом: Увечері кли-
чуть: «Іди до панночки — розбирати» (Марко Вовчок); Ба-
гато люду в цей час подалося з села — подивитися, зустріти-
ся (В. Стефаник).
7. Для виділення повторюваних з певним поширенням
слів: Ми побачили актора вже в новій ролі — у ролі гетьмана;
Хотілося жити — жити повнокровним життям, а не прос-
то існувати.
8. Для виділення конструкцій з називним відмінком теми
(уявлення): А Дике поле, Дике поле! — по груди коням деревій
(Л. Костенко).
9. Для підкреслення в розповіді несподіваності перебігу
подій (замість частіше вживаних у таких випадках трьох кра-
пок (див. § 162, пп. 1—5):
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку (Л. Глібов).
10. Для виразнішого, порівняно з уживанням ком, змісто-
во-інтонаційного виділення в середині речення вставних і
вставлених словосполучень та речень, рідше — вставлених
слів (вставлені слова та конструкції подають додаткові відо-
мості, зауваження, пояснення і т. ін. до основного висловлення):
Душа моя — послухай! —
як яблуня в цвіту… (П. Тичина);
І хоч не раз — признáюся — ставати
Я на котурни моднії любив,
Але тепер… (М. Рильський);
235
<…> Топольський — молодий чоловік, але — на думку па-

на посла — незвичайно талановитий і солідний (О. Маковей);
Опукою згори — аж вітром зашуміло —
Орел ушкварив на Ягня (Є. Гребінка);
А тоді зопалу — не встигло радіо попередити! — вернули-
ся морози (В. Яворівський); Скільки всього — жах! — довело-
ся натерпітися!
Примітка 1. Про вживання ком і дужок при подібних конструкціях
див. § 158, п. 11; § 163, І, п. 2.
Примітка 2. Коли після тире перед відокремленим зворотом або
вставленою конструкцією стоять слова, що мають бути виділені ко-
мами (напр., вставні слова), то їх виділяємо тільки з другого боку: Не
знать звідки взялись [орендарі], наїхали й позабирали панські землі
під оренду — звісно, за ту ціну, яку самі призначили (Панас Мирний).
11. Узагалі для спеціального виділення за допомогою пау-

зи різного змістового та стилістичного призначення тих чи
інших фрагментів тексту: Правда, я сам думав, що я вже зле-
дащів, захолонув в неволі. Аж бачу — ні (Т. Шевченко);
Сьогодні —
майбутнього далину я оком прозираю (П. Тичина);
На прю ми стали проти царства тьми,
Що оскверняє море й суходоли,
І віримо, що переможем — ми,
І знаємо, що не вмремо ніколи! (М. Рильський).
12. Між двома або рідше кількома власними іменами, су-
купністю яких називається вчення, теорія, науковий закон
(замість словосполучень зі сполучником і): закон Бойля —
Маріотта; гіпотеза Сепіра — Ворфа.
13. Між двома або рідше кількома іменниками, сполучен-
ня яких позначає певний зв’язок когось або чогось з кимось
або чимось іншим (замість словосполучень з прийменником
між): відношення товар — гроші — товар; система люди-
на — машина; зв’язок «автор — читач»; шаховий турнір Ка-
рпов — Фішер; матч команд «Динамо» — «Шахтар»; судно
класу «ріка — море».
236
Òèðå (–)
14. Між двома або рідше кількома словами на позначення

просторових, часових, кількісних меж (замість словосполу-
чень з прийменниками від ... до): автотраса Київ — Львів;
велоперегони Суми — Київ — Ужгород; Навчання на курсах
триватиме протягом січня — квітня; вантаж вагою вісім —
десять тонн; на позначення динаміки розвитку чого-небудь з
двох або більше етапів: Задум — реалізація — втілення в жит-
тя; Іншими словами, родословна [родовід] приблизно така:
Лютер — Кромвель — Робесп’єр <…> (М. Хвильовий: про
розвиток революційних ідей у Європі).
Примітка. Між цифрами в таких випадках тире ставимо без від-
ступів між знаками: у 2010—2018 роках; пам’ятки української мови
ХVІ—ХVІІІ ст.; на сторінках 1—10; у 1—4 томах, але, напр.: на-
прикінці ХХ — на початку ХХІ ст.
15. Між словом і сполученням слів або між двома сполу-

ченнями слів на позначення приблизної кількості: Це коштує
триста — триста п’ятдесят гривень; приїхати в гості на
день — на два; у квітні — на початку травня (пор. у § 35, п. 6.3
випадки позначення приблизної кількості на зразок триста-
чотириста, день-два, у квітні-травні з дефісним написанням).
²². Ó ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍ²

У складному реченні тире ставимо в таких позиціях.
1. Між частинами безсполучникового складного й рідше
складносурядного і складнопідрядного речень для вираження
часових, причиново- та умовно-наслідкових, допустових та де-
яких інших відношень позначуваних ними подій або станів,
швидкої або несподіваної зміни подій (порівняно з більш уз-
вичаєним розмежуванням частин складносурядного і склад-
нопідрядного речень комою розмежування їх за допомогою
тире передає різкіше зіставлення змісту їхніх частин): Як
тільки займеться десь небо — з другого боку встає зараз чер-
воний туман і розгортає крила (М. Коцюбинський);
А бавовна як дозріє —
Небом степ заголубіє… (М. Нагнибіда);
237
Защебетав соловейко —
пішла луна гаєм (Т. Шевченко);
Не жди ніколи слушної пори —
Твоя мовчанка може стать ганьбою! (Д. Павличко);
Орач торкнеться до керма руками —
І нива дзвонить темним сріблом скиб (М. Стельмах);
Було, як заговорить або засміється — і старому веселіше
стане (Марко Вовчок); <…> Попадавсь їм багач у руки — во-
ни його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли
(Марко Вовчок); Билися об мене гнівливі хвилі нетерплячки —
я вистояв (П. Загребельний);
Ти гукай, не гукай,
а літа не почують.
Все біжать та спішать —
хоч співай чи ридай... (Б. Олійник);
Заграли знов — ще гірш нема ладу (Л. Глібов);
Скільки глянеш — вилискують розгойдані хліба (О. Гон-
чар); Минали літа — росли сини (А. Головко); Сонце зійшло —
і враз над Києвом знялося ревище гудків (Ю. Смолич).
2. Між частинами безсполучникового складного та склад-
носурядного речень, зміст яких різко протиставляється або
зіставляється: Не козак вклонявся королеві — король схиляв
голову перед козаком! (П. Загребельний);
Ще сонячні промені сплять —
Досвітні огні вже горять! (Леся Українка);
Закрався вечір, одшуміла праця,
Як сльози, затремтіли ліхтарі, —
Та діти наші ночі не бояться (М. Рильський).
3. Між частинами безсполучникового складного речення,
коли друга частина розкриває зміст першої (замість частіше
вживаної в таких випадках двокрапки (див. § 160, п. 1):
<…> Та одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна… (Т. Шевченко);
238
Òèðå (–)
У загоні саме воли заборюкались — це старий підручний

отих, що з ярмарку пригнали, б’є (А. Головко); Бачу — за вік-
ном сніг летить (М. Стельмах);
Бувають дивні на землі діла —
Серед зими черешня зацвіла (Д. Павличко);
Нап’юся з живої кринички —
Візьму доброти від землі (М. Сингаївський).
зміст яких порівнюється: Подивилась ясно — заспівали скрип-
ки (П. Тичина).
коли зміст другої частини завершує, підсумовує, узагальнює
зміст першої (друга частина починається звичайно вказівними
словами це, то, так, цей, такий, ось хто, ось що і под.): Все
для людини і завжди з людиною — цей заповіт Максим Рильсь-
кий проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя (М. Стельмах);
Синиця славу розпустила,
Що хоче море запалить,
Що море буцімто згорить, —
Така, бач, є у неї сила (Л. Глібов);
Господарство занедбане, скрізь брудно — ось до чого при-
зводять лінощі та нехлюйство.
6. Між частинами складнопідрядного речення, коли підря-
дна частина ставиться перед головною з метою виразнішого
змістового й, відповідно, інтонаційного її виділення, особливо
в реченнях з кількома підрядними, коли в головній частині
узагальнюється зміст попередніх підрядних:
Ой, хто в лузі, — озовися,
Ой, хто в полі, — одкликнися! (Я. Щоголів);
Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі!
(Леся Українка).
7. У складнопідрядному реченні між його частинами або
частіше наприкінці головної частини — перед словом (сполу-
239
ченням слів), повторюваним для того, щоб пов’язати з попе-

реднім реченням наступне, яке підсилює, доповнює, розвиває
його зміст: Шевченківський Палій стоїть на порозі того про-
зріння, до якого доходить Іван Вишенський у поемі Франка, —
на порозі усвідомлення, що тільки в діяльнім служінні своєму
народові може бути остаточне виправдання людини, що тіль-
ки в ньому вища рація людського існування (М. Рильський);
Необхідно, щоб виховання дітей, любов і повага до дітей, ви-
моги до них і дружба з ними, — щоб усе це було самою суттю
вашого духовного життя, мій друже (В. Сухомлинський).
Примітка. Про вживання тире в реченнях з прямою мовою див. § 167, І.
²²². Ó ÏÐÎÑÒÎÌÓ ² ÑÊËÀÄÍÎÌÓ ÐÅ×ÅÍÍßÕ

(Ó ÄÅßÊÈÕ ÑÒÈË²ÑÒÈ×ÍÈÕ Ô²ÃÓÐÀÕ)
1. Між частинами заперечного порівняння:
І нишком проковтнуло море
Моє не злато-серебро —
Мої літа, моє добро,
Мою нудьгу, мої печалі (Т. Шевченко);
То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють,
Не орли-чорнокрильці клекочуть,
Попід небесами літають,—
То ж сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандуру грає-виграває,
Голосно-жалібно співає (народна дума).
2. У періоді (разом з комою або без неї) — для виділення
переходу від підвищення до зниження інтонації:
Азовськеє море і Чорнеє море,
Зелені діброви і спів солов’я,
Високі Карпати, донецькі простори —
Це ти, Україно моя! (І. Нехода);
240
Òðè êðàïêè, àáî êðàïêè (...)
Як тільки ясний день погасне,

І ніч покриє Божий мир,
І наше лихо трохи засне,
І стихне людський поговір,—
Я йду до берега крутого,
І довго там дивлюся я,
Як із-за лісу, з-за густого
Зіходить зіронька моя (Л. Глібов).
Примітка 1. Уживання тире в складному реченні може поєднува-
тися з уживанням перед ним коми (див. приклади в межах цього
параграфа): а) для увиразнення протиставлення між складовими ча-
стинами речення (у складних безсполучникових і в складносуряд-
них реченнях); б) перед указівними словами це, так, такий і под.
на початку другої частини безсполучникових складних речень; в) у
різних інших випадках (див. § 166).
Примітка 2. Про вживання тире в разі зазначення прізвища автора
або іншого джерела цитування див. §167, ІІ, п. 3, прим. 2.
Примітка 3. Про тире як засіб абзацного членування тексту див.
§ 168, п. 4.
§ 162. ÒÐÈ ÊÐÀÏÊÈ, ÀÁÎ ÊÐÀÏÊÈ (...)

Три крапки ставимо в таких позиціях.
1. На позначення перерваності або незакінченості вислов-
лення:
І — Вовк Ягнятко задавив…
Нащо йому про теє знати,
Що, може, плаче бідна мати
Та побивається, як рибонька об лід:
Він Вовк, він пан… йому не слід... (Л. Глібов);
Юнак розплющив очі: синь!
Літак... Димки... І височінь (П. Тичина).
У реченнях з називним відмінком теми (уявлення): Щас-
тя… Хіба не думав про нього Степан? (В. Підмогильний).
Три крапки ставимо всередині речення також для по-
значення певної паузи, коли далі висловлюється щось неспо-
діване: Макар Іванович не збрехав: він справді заслаб... від
страху (М. Коцюбинський).
241
Примітка. У випадках, коли три крапки поєднуються в реченні з

іншими розділовими знаками, у препозиції до них вони подаються
повністю, а в постпозиції — після знака питання і знака оклику —
ставимо дві крапки: Стражники на людей стріляли, це відомо, а щоб
селяни?.. (К. Гордієнко);
Встає народ, гудуть мости,
Рокочуть ріки ясноводі!.. (М. Рильський).
2. На позначення уривчастості мовлення від хвилювання,
збудження й узагалі сильних переживань:
«<…> Я не Ганна, не наймичка,
Я…»
Та й оніміла (Т. Шевченко).
3. На позначення несподіваного продовження чи завер-
шення думки — з незвичним або й несумісним поєднуванням
слів (часто в заголовках газетних заміток, нарисів, фейлетонів
тощо): Вибори… без вибору; зокрема, з використанням відо-
мих цитат, крилатих висловів: …І Щуку кинули у річку.
4. На позначення розриву в оповіді, різкого переходу до
нової думки (у художніх і публіцистичних текстах на початку
речення — звичайно на початку абзацу): Летимо над колією
над залізничною… Отакінька колія… Рейки, як дротики. <…>
…Маленькі озеречка, маленькі лісочки, маленькі річечки,
маленькі сільця. І все це там — під нами! (Остап Вишня).
5. На позначення свідомої недомовленості, умовчання
з певних причин: — Ходять тут усякі... — бурмоче дід
(О. Донченко); — Ну, це вже ви того… — прокинувся рибал-
ка. — Це брехня (Ю. Яновський). З цією метою слова, що їх
вважають грубими, образливими, непристойними, можуть
подаватися в тексті не повністю, а з випущенням певної час-
тини їхнього графічного складу (після початкових літер або
всередині слова).
6. На позначення пропуску в цитованому тексті — після
останнього слова перед пропуском або перед першим словом
після пропуску, без дужок або в дужках, без інтервалу після
слова і перед ним або з інтервалом (див. § 167, ІІ, п. 2; § 163,
ІІ, п. 3, ІІІ).
242
Äóæêè ( ), [ ], < >
§ 163. ÄÓÆÊÈ ( ), [ ], < >

В українській пунктуації застосовують круглі, або заокру-
глені, ( ), квадратні [ ] і кутові, або ламані, < > дужки.
І. Круглі дужки ставимо в таких позиціях.
1. Для виділення в тексті підзаголовків, пояснення малові-
домих, зокрема іншомовних, слів, уточнення попереднього
слова (слів), для наведення другої назви кого- або чого-
небудь, прикладів до чого-небудь, варіантів (слова та ін.), для
подання прізвища автора або іншого джерела після цитування
(якщо цитування подано не у формі епіграфа і под.: див.
§ 155, п. 1, прим. 2) тощо: Мова і час (Розвиток функціональ-
них стилів cучасної української літературної мови). Київ,
1977 — назва книжки; Іван Огієнко (Митрополит Іларіон).
Українська культура (Київ, 2002) — назва книжки; Вокатив
(кличний відмінок) — форма іменника, що називає того, до
кого звертаються; Товариш Жан (Іван Іванович) свій високий
лоб і свої рогові окуляри протирає завжди білосніжною хуст-
кою <…> (М. Хвильовий); В українській мові багато запози-
чених слів — з грецької (церква, піп, диявол, театр, політика
та ін.), латинської (медицина, університет, цирк, юрист та
ін.), тюркських (гарбуз, козак, товар, карий та ін.), німецької
(крейда, майстер, ландшафт та ін.), французької (аванс, ба-
гаж, інженер та ін.), англійської (бокс, футбол, смокінг, ме-
неджер та ін.), польської (хлопець, певний, червоний та ін.),
російської (болванка, затвор, льотчик та ін.) та низки інших
мов (з підручника); сполучники і (й), та (у значенні «але»).
2. Для виділення вставлених слів, сполучень слів і речень,
що подаються як додаткові зауваження та пояснення до осно-
вного змісту речення: Тут вам асфальт і на тротуарах, тут
вам асфальт і там, де пролітають бадьорі автомобілі (так-
сі!) і де вже не плентаються зовсім сумні допотопні візники
(М. Хвильовий); Артема на умовному місці (біля криниці) не
було (А. Головко);
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
243
Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. (Т. Шевченко);
Одного дня сестра його, Оксана,
(А матері вже не було в живих),
Листа дістала і малу посилку (М. Рильський).
Примітка. Якщо вставлена конструкція в дужках являє собою са-
мостійне речення (кілька таких речень), у кінці її перед закритою
дужкою має стояти відповідний розділовий знак: крапка, три крап-
ки, знак питання, знак оклику; після закритої дужки розділові знаки
не ставимо: Днина чудова. (Тепер у нас така погода, якої, здається,
ціле літо не було.) Ми підіймаємось все вище та вище (М. Коцю-
бинський); Син. (Пустун. Екзамени. Фокстроти.) (М. Рильський).
Це правило стосується також уживання крапки в реченнях, що
є ремарками в драматичних творах і вставками, що вказують на ре-
акцію слухачів (див. приклади нижче в пп. 3, 4).
Але після прізвищ цитованих авторів (див. приклади вище і ниж-
че) та інших джерел цитування (див. п. 5) крапки в дужках не ставимо.
3. Для виділення ремарок у драматичних творах при прямій

мові дійових осіб: [Куниця (хапає її руки і притягає до себе, весь
тремтячи від хвилювання):] Ольго! Ольго, рідна! Ти жива... ти
тут... в таку хвилину! (Плаче, цілує її руки.) [Ольга (голубить
його голову):] Ну, годі-бо, заспокойся, бідний... (І. Кочерга).
4. Для виділення фраз, що вказують на ставлення слухачів
до слів якогось промовця, до певної промови і т. ін.: — Ну,
ось ви бачили в цій, по-моєму, талановитій, блискучій допові-
ді, що він справді дійшов висновків — глибоких, оригінальних,
талановитих і, безперечно, високоцінних для нас. (В залі гучні,
захоплені оплески.) (М. Івченко).
5. Для зазначення після цитати прізвища автора (див. прикла-
ди до пп. 2, 3) або іншого джерела цитування: … (з журналу, з
наукової літератури та ін.; журнал «Дніпро», 2016, № 1, с. 15).
6. Для вставлення в текст цитати знака (знаків) питання
або знака (знаків) оклику для вияву ставлення автора до наве-
деного ним матеріалу (див. § 156, п. 3; § 157, п. 5).
Примітка 1. Такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокра-
пка й тире, не ставимо перед відкритою чи закритою дужкою, а
тільки після закритої.
244
Äóæêè ( ), [ ], < >
Примітка 2. Знак питання, знак оклику і три крапки можуть стояти

перед закритою дужкою, якщо вони безпосередньо стосуються слів,
узятих у дужки; якщо ж ці знаки стосуються всього речення, їх ста-
влять після закритої дужки.
Примітка 3. Після цитати, за якою в рядок подано в дужках поси-
лання на автора або інше джерело, крапки не ставимо, а переноси-
мо за дужки. Знак оклику, знак питання, три крапки в подібних ви-
падках перед посиланням ставимо, проте крапку після нього в кінці
речення також ставимо. Крапку, як і інші розділові знаки, в кінці
речення перед посиланням ставимо тільки тоді, коли це посилання
переноситься на інший рядок (в епіграфах, при віршових цитатах
тощо), але після посилання на джерело в таких випадках жодних
розділових знаків не ставимо (див. § 155, п. 1, прим. 2).
Примітка 4. Після закритої дужки, що нею закінчується речення,
ставимо розділовий знак, якого потребує ціле речення, незалежно
від того, який знак стоїть перед закритою дужкою.
Примітка 5. Про вживання одиничної закритої круглої дужки —
при цифрових або літерних рубрикаціях — див. § 168.
ІІ. У спеціальних випадках (звичайно в текстах науково-

го та офіційно-ділового стилів) — там, де потрібна особлива
точність і однозначність розуміння, — уживаємо квадратні
дужки.
1. Для розмежування в реченні внутрішніх і зовнішніх ду-
жок, коли можуть застосовувати дужки різної форми — круг-
лі (як внутрішні) і квадратні (як зовнішні).
2. Для вставлення в текст цитати того чи іншого пояснен-
ня у тих випадках, де в текстах загального призначення до-
сить круглих дужок (див. п. 1), для відновлення скороченого в
оригіналі слова: Хочемо ми чи не хочемо, логіка подій і певних
соціальних процесів [пропуск. — Упоряд.] ми мусимо це ви-
знати; до Р[іздва] Х[ристового] (з коментарів і вставок упо-
рядника до видання творів М. Хвильового 1990 р.).
3. Для вказування на зроблений пропуск у тексті цита-
ти — за допомогою трьох крапок, поміщених у дужки такої
форми, з відступами між знаками з обох боків дужок (у текс-
тах загального призначення для цього достатньо тільки вжи-
вання трьох крапок).
245
ІІІ. Для вказування на зроблений пропуск у тексті цитати

у спеціальних текстах застосовують також, крім квадратних,
кутові дужки — з трьома крапками в середині них і з відсту-
пами між знаками з обох боків.
§ 164. ËÀÏÊÈ (« », “ ”, „ “, ð³äøå „ ”)

Лапки ставимо в таких позиціях.
1. Для виділення в тексті прямої мови, цитат (див.
§ 167) — як у тих випадках, коли цитата становить окрему
частину складного речення, так і тоді, коли вона вживається в
межах простого речення або однієї з частин складного речен-
ня як їхній компонент: М. Рильський так характеризував зна-
чення словників у житті культурної людини: «І, звісно, не
обійтись без користування словником. Один мій знайомий по-
ет і літературознавець якось жартуючи сказав: “Я волію
читати словники, ніж поеми. У словнику ті самі слова, що і в
поемі, але подані в систематизованому порядку”. Це сказано
жартома, але “читати словники” — не така вже дивовиж-
на і дивацька річ, як може здатися» (про доцільність викори-
стання різних видів лапок — як зовнішніх і внутрішніх —
див. нижче в п. 3).
Примітка 1. Такі розділові знаки, як крапка, кома, крапка з комою,
двокрапка й тире, ніколи не ставимо перед закритими лапками, а
тільки після них.
Знак питання, знак оклику й три крапки ставимо або перед за-
критими лапками, якщо вони стосуються лише слів, поставлених у
лапки, або після лапок, якщо ці розділові знаки стосуються всього
речення.
Примітка 2. Якщо знак питання, знак оклику й три крапки стоять
перед закритими лапками, то після лапок у кінці речення ті самі
знаки не повторюються; неоднакові ж знаки можемо, залежно від
змісту, ставити водночас і перед закритими лапками, і після них,
наприклад: Чи знайомі ви з романом Панаса Мирного «Хіба ревуть
воли, як ясла повні?»; Невже ти не чув, як гукали: «До зброї!»?
Якщо за характером речення в його кінці має стояти крапка,
вона зберігається і в тому разі, коли речення закінчується фрагмен-
246
Ëàïêè (« », “ ”, „ “, ð³äøå „ ”)
том у лапках з наявністю перед закритими лапками цих розділових

знаків: Бідний багатому: «Здоров будь!». Багатий бідному: «Будь
здоров!» (народна творчість).
2. Для виділення в тексті слів (висловів), що їх наводять як

«чужі» або з відтінком іронічного, презирливого і подібного
ставлення до чужого висловлювання, а також слів незвичай-
них, слів, ужитих уперше або, навпаки, застарілих, і т. ін.:
Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене «во время
оно» оббігало весь край, було пострахом усіх «мирних і вірно-
конституційних горожан», — з моїм іменем усі вони в’язали
поняття перевороту, революції, різнí (І. Франко); Аж якраз
одхилилися двері, і сліпий Жан, брат жінчин, адмірал у од-
ставці, ввійшов під руку з своїм «міноносцем», як він кликав
лакея (М. Коцюбинський); Аби тільки те «завтра» швидше
прийшло (О. Копиленко); Чужих слів уникав, а як траплялися
які «консерватори», «бюджет», кожне з’ясовував (А. Головко).
3. Якщо в цитованому тексті або в прямій мові, узятих у
лапки, є інші цитування, а також власні назви, іронічні висло-
ви та інші слова або вислови, що мають уживатися в лапках,
доцільно використовувати лапки різної форми — зовнішні і
внутрішні. У функції перших рекомендовано вживати кутові
лапки, або «лапки-ялинки» («…»), у функції внутрішніх —
«лапки-лáпки» (“…” та ін.): «Це мій “Кобзар”», — сказав він.
Якщо з певних причин не вдається використовувати зов-
нішні і внутрішні лапки різної форми, то в кінці прямої мови
або цитати лапки одного виду в безпосередній близькості не
повторюються. Не можна писати, наприклад: «Це мій «Коб-
зар»», — сказав він. Лапки, що виділяють якесь слово (кілька
слів) у кінці прямої мови або цитати, зберігаються перед зов-
нішніми закритими лапками тієї ж форми тоді, коли між ними
стоїть знак оклику, знак питання або три крапки: «Ти дивився
телефільм «Роксолана»?» — спитав він товариша.
На письмі (у рукописних текстах) «лапки-лáпки» тради-
ційно використовують у формі „…”.
4. Для виділення певних розрядів власних назв (див. § 50,
п. 14; § 54, пп. 4, 5, 7; § 55, пп. 1, 3; § 57, п. 1; § 58, пп. 1—3).
247
5. Для виділення в тексті слів або висловів, що їх подають

як значення інших слів (висловів): Слово голова, крім свого пря-
мого значення, має ще й кілька переносних: «розум», «керівник»,
«початок колони» та ін.; голова «керівник» — це метафора.
§ 165. ÑÊ²ÑÍÀ ÐÈÑÊÀ ( / )

Скісну риску ставимо в таких позиціях.
1. В офіційно-діловому та науковому стилях — як розді-
ловий знак між однорідними членами речення та в інших по-
дібних випадках у значенні, близькому як до єднального (= і),
так і до розділового (= або) сполучників (з можливістю пере-
важання в різних контекстах то одного, то іншого з цих зна-
чень): складна інтонація оклику / питання; тенденції до син-
тетизму / аналітизму; системність / несистемність мовних
явищ (з мовознавчої літератури); на позначення року, що не
збігається з календарним, напр.: у 2018/2019, 2018/19 навча-
льному році (без відступів до і після скісної риски).
Уживаються також комбіновані єднально-розділові спо-
лучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної
риски): порушення авторського і/або суміжних прав; «Типова
освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів
правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будин-
ків»; Війна і/або поезія? (назва газетної публікації).
Примітка. У тих випадках, де такі сполучення є вже досить устале-
ними, різною мірою наближаючись до складених слів, і між їхніми
компонентами можна поставити також дефіс (див. § 36, п. 2), напр.:
купівля / продаж і купівля-продаж, категорія істот / неістот і ка-
тегорія істот-неістот (у мовознавстві), скісна риска переходить з
розряду пунктуаційних знаків до розряду нелітерних орфографічних
знаків (як дефіс у більшості випадків його вживання, апостроф).
2. На позначення співвідношення яких-небудь величин,
параметрів: співвідношення курсу гривня / долар.
3. У графічних скороченнях (див. § 62) — без відступів до
і після скісної риски:
а) замість сполучень слів і складних слів (іменників і при-
кметників): п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий ра-
248
Ðîçä³ëîâ³ çíàêè äëÿ îôîðìëåííÿ ïðÿìî¿ ìîâè òà öèòàò
хунок), х/к (холодного копчення), к/т (кінотеатр), т/к (теле-

канал) та ін.;
б) у позначеннях складених одиниць виміру: км/год (кіло-
метр на годину), Ф/м (фарад на метр) та ін.
§ 166. ÊÎÌÁ²ÍÎÂÀÍÅ ÂÆÈÂÀÍÍß

ÐÎÇÄ²ËÎÂÈÕ ÇÍÀÊ²Â
У різних випадках можливе поєднане вживання двох роз-
ділових знаків. Це найчастіше:
1) ?! (див. § 156, п. 1, прим. 3), !? (див. § 157, п. 1, прим. 3);
2) …?; …!; ?..; !.. (див. § 162, п. 1);
3) , — (кома й тире), які ставимо: а) у реченнях з прямою
мовою та мовою автора; б) у всіх тих випадках у межах ре-
чень з випущеними членами (З одного боку, це ніби й не так,
а з другого, — факти частково підтвердилися) та з відокрем-
леними і вставленими конструкціями, у складних реченнях,
коли — за наявності в них тире — кома має закривати ту чи
іншу попередню конструкцію; в) для увиразнення протистав-
лення між складовими частинами речення: перед указівними
словами це, так, такий і под. на початку другої частини ре-
чення (див. § 161, ІІІ, прим. 1);
4) збіг різних знаків у реченнях з наявністю конструкцій у
дужках (див. § 163);
5) збіг різних знаків у реченнях з прямою мовою та мовою
автора (див. § 167).
§ 167. ÐÎÇÄ²ËÎÂ² ÇÍÀÊÈ ÄËß ÎÔÎÐÌËÅÍÍß

ÏÐßÌÎ¯ ÌÎÂÈ ÒÀ ÖÈÒÀÒ
І. Для виділення прямої мови вживаємо лапки, якщо пряма
мова йде в рядок, або частіше, якщо кожну з реплік подаємо з
нового рядка (з абзацу), тире.
1. Коли пряма мова починається з абзацу, то перед її поча-
тком ставимо тире, а в кінці, як звичайно, крапка, знак питання,
знак оклику або три крапки (залежно від характеру речення):
249
— Добридень, Замфіре!
— Спасибі вам.
— Що поробляєш?
— З винограднику їду (М. Коцюбинський).
2. Коли пряма мова йде в рядок, без абзацу, то перед її по-
чатком мають стояти відкриті лапки (без тире), у кінці — за-
криті лапки, а перед ними — відповідний до характеру речен-
ня розділовий знак (знак питання, знак оклику, три крапки,
але не крапка, яку ставимо вже після лапок): У цей час я поба-
чила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіть-
ся, дивіться! Хтось іде!» (Ю. Яновський).
3. Речення, що вказує, кому належить пряма мова (тобто
«слова автора»), може:
1) стояти перед прямою мовою, і в такому разі після нього
ставимо двокрапку, а перше слово прямої мови починається з
великої літери: Чується немолодий голос хазяйки: «Та двері,
двері зачиняйте» (А. Шиян);
2) стояти після прямої мови, і в такому разі після прямої
мови ставимо (залежно від характеру речення) кому (там, де
мала б бути крапка), знак оклику, знак питання або три крап-
ки, а слова автора починаються з малої літери; після відповід-
ного розділового знака перед словами автора ставимо тире:
«Невиправдані людські втрати — найбільша ганьба для ко-
мандира», — говорив старший лейтенант (О. Гончар);
— Тату! татку! — упізнали діти.
— Голуб’ята! — батько простер руки (П. Тичина);
— Хто там? — запитав на її легенький стукіт біля дверей
Ковтун <…> — Я, я! — нетерпляче повторила Яринка (В. Ко-
заченко).
Коли пряма мова подається в лапках, після неї також ста-
вимо тире: «Як живете?» — в листі своїм княжна його [Та-
раса Шевченка] запитує (Д. Білоус).
Примітка. Якщо слова автора при цьому починаються словами
так, ось що, ось як і под., то в тих випадках, де після прямої мови
мали б стояти кома й тире, ставимо тільки тире: «Треба завжди бу-
ти чесними» — так казала дітям мати;
250
3) розривати пряму мову, і тоді, якщо пряма мова почина-

ється з абзацу, перед її початком ставимо тире, а якщо без аб-
зацу (в рядок), перед початком і в кінці її ставляться лапки, і
застосовуються такі правила:
а) коли на місці розриву не має бути ніякого розділового
знака або мали б бути кома, крапка з комою, двокрапка або
тире, то перед словами автора й після них ставимо комбінова-
ний знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої лі-
тери: «У мене, — вів своє дід, — сини, двоє, на фронтах»
(Л. Смілянський); «Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно
співали, так гарно...» (П. Загребельний); «Мамо, — каже стар-
ший син, — ходім додому!» (Марко Вовчок);
б) коли на місці розриву мала б бути крапка, то перед сло-
вами автора ставимо кому й тире, а після них — крапку й ти-
ре, причому пряма мова продовжується з великої літери:
— Зроду не чув, щоб лисиці так кидались на людей. — А я
чув, — сказав Жадан. — І не тільки чув. Бачив (Ю. Щербак);
в) коли на місці розриву мав би бути знак питання або
знак оклику, то перед словами автора зберігаємо цей знак і
додаємо тире, а після слів автора ставимо крапку й тире, при-
чому пряма мова продовжується з великої літери:
— А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. — Заходь, заходь!
— Оце довчивсь! — почав батько мені. — Що ж тепер?..
(А. Тесленко);
г) коли на місці розриву мали б бути три крапки, то вони
залишаються перед тире. Пряму мову продовжуємо або з ве-
ликої, або з малої літери залежно від того, яка літера була б
після трьох крапок за відсутності розриву. Після слів автора в
першому випадку ставимо крапку й тире, а в другому — кому
й тире: «Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє
пройшло» (О. Донченко); — «Гратиму!.. й я гратиму?.. Ну
й… — глянув навкруги, — ну й життя гарне!..» (А. Тесленко);
ґ) коли одна частина слів автора стосується першої части-
ни прямої мови (тієї, що стоїть до розриву), а друга — другої,
то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряму мову
продовжуємо з великої літери: «Зараз, — сказав Матюха.
251
Потім згадав щось і повернув голову до жінки: — Де там та

Зінька з кислицями?» (А. Головко).
Примітка. Діалоги й полілоги можна подавати без абзаців, що бу-
ває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише
першу репліку подаємо з абзацу й перед нею ставимо тире, а далі
репліки наводимо в лапках; після них перед авторськими словами
ставимо тире, а перед ними після авторських слів — двокрапку:
— Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-
силенна... а кінні наступають, душать. «Розходьтесь!» — гукають.
А ті: «Не підемо, давай нам наше... ми за правду» (М. Коцюбинський).
4. Коли пряма мова стоїть у середині слів автора, перед

нею стоїть двокрапка, а після неї ставимо:
1) кому, якщо це потрібно в умовах контексту: Казав пан:
«Кожух дам», та й слово його тепле (прислів’я);
2) тире:
а) у разі відсутності розділового знака на місці розриву
слів автора: На зауваження вчителя з приводу запізнення
учень пояснив: «Дуже довго не було автобуса» — і сів на своє
місце;
б) якщо пряма мова закінчується такими розділовими зна-
ками, як три крапки, знак питання або знак оклику:
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
«І нащо зима та люта?» —
Все вони питають (Леся Українка).
5. Коли кілька реплік прямої мови йдуть у рядок, без ука-
зівки, кому вони належать, то кожну з них беремо в лапки, а
між репліками ставимо тире: «А в тебе земля ще де є?» —
«Ні, нема». — «А хата є?» — «Є» (Панас Мирний).
Перед кожною реплікою (у тому числі й перед першою)
можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід
брати в лапки, напр.: — А в тебе земля ще де є? — «Ні, не-
ма». — А хата є? — «Є» (Панас Мирний).
6. Якщо в діалозі, що подається в рядок, після репліки од-
ного з учасників ідуть слова автора, то перед наступною реп-
252
лікою іншого учасника тире не ставимо: «Простіть мені; чо-

го нам сваритись?» — каже вона, аж плаче. «Про мене, —
кажу. — Якби мене ніхто не зачіпав, я б довіку нікого й паль-
цем не зачепила» (І. Нечуй-Левицький).
Примітка. Звичайно не виділяють (лапками або тире) чужу мову і
тоді, коли немає вказівки на те, кому вона належить (це невідомо
або не має значення): Кажуть: скупий двічі платить; — Друкарсь-
ка? — Так. Маю намір купити згодом. Кажуть, у німців чудові ма-
шинки (О. Шугай).
У друкованих засобах масової інформації вставлені речення,
подібні до слів автора, виділяють звичайно комами: Учора, пові-
домляє наш кореспондент, відбулася зустріч лідерів країн Євросо-
юзу (з газети).
ІІ. Для оформлення цитат застосовуємо такі розділові

знаки.
1. Цитати, включені в авторський текст, беремо в лапки.
Інші розділові знаки при них розставляємо так, як у реченнях
з прямою мовою та словами автора. Наприклад: У Конститу-
ції України записано: «Державною мовою в Україні є україн-
ська мова».
Цитати, що виступають як самостійні висловлення (напр.,
в епіграфах), лапками не виділяються.
2. Якщо цитату наводимо не повністю, а з пропуском, йо-
го позначаємо трьома крапками — на початку, в середині або
в кінці цитати (у текстах спеціального призначення знак три
крапки на місці пропуску можна ставити у квадратні або ку-
тові дужки (див. § 163, ІІ, п. 3, ІІІ).
Пропуски на початку цитати позначаємо по-різному. Як-
що цитату подаємо як пряму мову після двокрапки, перше її
слово після трьох крапок пишеться з малої літери: Про цей
переклад «Іліади» І. Франко сказав: «<…> се не популяризо-
ваний, але справді націоналізований наш український Гомер, і
то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка
могла б похвалитися подібною працею» (О. Кундзич). Якщо ж
цитата подана як пряма мова, але на початку речення в цілому
перед авторськими словами, перше слово в ній після трьох
253
крапок пишеться з великої літери: «<…> Іноді словник Грін-

ченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не
даючи російських відповідників до українських слів, а обме-
жуючись поясненням останніх російською мовою <…>», —
зауважував М. Рильський.
Якщо цитата органічніше включена в текст, виступаючи
як підрядна частина складнопідрядного речення, як частина
речення зі вставленими словосполученнями або реченнями,
що вказують на її автора, вона починається завжди з малої
літери (навіть тоді, коли її взято повністю), за винятком вла-
сних назв, і без зазначення можливого пропуску на її почат-
ку: Максим Рильський писав, що «глибока народність лекси-
ки Малишка, граматичного, синтаксичного ладу його творів
не підлягає сумніву»; Як відзначав Олесь Гончар, «ХХ сторіч-
чя принесло нашій мові й культурі високі злети і найскладні-
ші випробування».
3. Якщо під час цитування з’являється потреба у встав-
ленні пояснень, їх подають або в круглих (див. § 163, п. 1),
або (у текстах спеціального призначення) у квадратних дуж-
ках (див. § 163, ІІ, п. 2). У круглих дужках (з виділенням кур-
сивом) подають також зауваження, примітки в межах певної
цитати на зразок: Куренями в Січі звалися великі, довгі хати, в
яких жили запорожці (примітка наша. — Ред.), «… (курсив
мій. — Упоряд.) …» і под.
Примітка 1. Про вживання в цитованому тексті зовнішніх і внут-
рішніх лапок див. § 164, п. 3.
Примітка 2. Прізвище автора або інше джерело цитування подаємо
після цитати звичайно в круглих дужках (див. § 163, І, п. 5); якщо ж
указівка на автора (джерело) наводиться нижче, зокрема в епігра-
фах, джерело зазначається переважно без дужок (див. § 155, п. 1,
прим. 2). У тих випадках, коли цитату наводимо в дужках у середи-
ні речення, її джерело зазначається звичайно після крапки й тире
(див., наприклад, § 158, І, п. 15, 1, у примітці ілюстрацію з творів
М. Коцюбинського).
Про вживання крапки в кінці речення у цитатах (епіграфах і
т. ін.) при зазначенні (у дужках і без них) їхніх авторів та інших
джерел цитування див. § 155, п. 1, прим. 2.
254
Ïðàâèëà ðóáðèêàö³¿ òåêñòó ³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè äëÿ îôîðìëåííÿ…
§ 168. ÏÐÀÂÈËÀ ÐÓÁÐÈÊÀÖ²¯ ÒÅÊÑÒÓ

² ÐÎÇÄ²ËÎÂ² ÇÍÀÊÈ ÄËß ÎÔÎÐÌËÅÍÍß
ÏÓÍÊÒ²Â ÏÅÐÅË²ÊÓ
Для оформлення рубрик переліку (переважно в офіційно-
ділових та наукових текстах) використовують такі способи
членування тексту — з поданням кожної рубрики з абзацу або
рідше в рядок.
1. У разі потреби в кількаступеневому членуванні тексту
від ширших до вужчих за змістом його положень застосовує-
мо комбіновану систему літерно-цифрової нумерації:
— римські цифри (з крапкою після них) або великі літери
(з крапкою) — на найвищому рівні членування тексту (речен-
ня після них починається з великої літери, а в кінці його ста-
вимо крапку);
— арабські цифри (з крапкою) — на середньому рівні
членування (речення після них починається з великої літери, а
в кінці його ставимо крапку);
— арабські цифри (з дужкою після них) — на нижчому рі-
вні членування (речення після них починається з малої літери,
а в кінці його ставимо крапку з комою);
— малі літери (з дужкою) — на найнижчому рівні члену-
вання (речення після них починається з малої літери, а в кінці
його ставимо крапку з комою).
2. У разі потреби застосовують інший принцип — викори-
стання тільки арабських цифр (з крапками після них) з послі-
довним їх додаванням від однієї до більшої кількості:
1. Загальні положення
1.1. Національна академія наук України (далі — НАН Ук-
раїни) є вищою науковою самоврядною організацією України,
що заснована на державній власності.
1.2. НАН України у своїй діяльності керується Консти-
туцією України, законами України, актами Верховної Ради
України, Президента України, Кабінету Міністрів України,
іншими актами законодавства та Статутом НАН України,
255
який ухвалюється та реєструється в порядку, встановленому

законом.
1.3. НАН України є правонаступником Академії наук
України, що була заснована в 1918 році і в подальшому ймену-
валася Українською академією наук, Всеукраїнською акаде-
мією наук та Академією наук Української РСР […] і т. д.
(Статут Національної академії наук України).
3. Якщо ж немає потреби в такому ступеневому членуван-
ні тексту, звичайно використовують арабські цифри з крап-
кою і ще частіше — арабські цифри з дужкою та малі літери,
наприклад:
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або
призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за ста-
ном здоров’я <…> і т. д. (Конституція України).
Особливо це застосовують тоді, коли перелік подають у
рядок: Комп’ютер складається з: а) системного блока;
б) монітора; в) клавіатури (у таких випадках замість крапки з
комою можна використовувати й кому, а двокрапка перед пе-
реліком не обов’язкова).
4. Використовують також спосіб абзацного членування
тексту при переліку за допомогою тире:
12.6. Президія НАН України за рекомендацією загальних
зборів відповідного відділення НАН України:
— призначає на посаду керівника наукової установи
НАН України;
— за наявності вмотивованих заперечень, оголошує новий
конкурс, призначивши виконувача обов’язків керівника науко-
вої установи НАН України на строк не більш як шість міся-
ців (Статут Національної академії наук України).
256
ÏÎÊÀÆ×ÈÊ
А áвгієві стáйні § 49, п. 9, 3, прим., 2

А-340 § 58, п. 4 авдитóрія § 131
а. а. § 155, п. 2 Авдіºвський § 142, п. 2
А́арне § 137 авдіºнція § 131
Аáхен § 137 Авенíр § 143, п. 2, прим. 1
абажóр § 67, II, п. 1 авіарéйс § 35, п. 5, 2
абáт § 128, п. 1 авітамінóзу § 82, III, п. 2, 1, б
Абашúдзе § 144, п. 7, 3, а Авраáм § 137
Абд ель Керíм § 49, п. 2 аврáлу § 82, III, п. 2, 1, г
абзáц — 1-й абзац § 35, п. 6, 7 Аврóра § 131
абúкуди § 41, п. 1, 9 áвстро-угóрський § 154, п. 3, 1
абú-то § 41, п. 3, 3 А́встро-Угóрщина § 36, п. 2, 2;
абúхто § 39, п. 1; § 114 § 154, п. 2, 4; п. 3, 1
абúчий § 39, п. 1 авт. § 62, п. 1
абúщо § 44, п. 2, 1 автентúчний § 131
абúяк § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 автобіогрáфія § 131
абúякий § 39, п. 1; § 114 автовідповідáч § 35, п. 5, 2
абітуріºнт § 130, п. 1 автовокзáл § 35, п. 3, 1
абó ж § 43, п. 2, 1 автомагістрáль § 36, п. 1, 4
аборигéн § 5 автомобíлі «Вóльво», «Ніссáн»,
аброморфéма § 35, п. 5, 2 «Фольксвáген» § 58, п. 2
абсолþтно сухúй § 40, п. 1, 2, в, автомобíль § 121, п. 1, 2; § 131;
прим. 1 § 140
абсолþту § 82, III, п. 2, 1, г автомобíля § 82, III, п. 1, 2, б
абсóрду § 82, III, п. 2, 1, г автомотогуртóк § 36, п. 1, 8
Абхáзія § 153, п. 2, 1 Автонóмна Респóбліка Крим § 50,
абхáзький § 153, п. 2, 1 п. 6
авангáрд § 122, п. 1 А́втор § 60, п. 1
аванпóст § 28, прим. áвтор § 131
аванпóстний § 28, прим. авторитéт § 131
257
Ïîêàæ÷èê
áвторка § 32, п. 4 Адріáтика § 129, III, п. 2

автохтóн § 131 ад’þнкт § 138, п. 1, 2
Агáта § 124, п. 2 ад’ютáнт § 138, п. 1, 2
Агатáнгел § 123 аеромéтод § 35, п. 5, 2
Агафáнгел § 123 аероплáн § 121, п. 1, 1
агéнт § 19, п. 2 аж ніÿк § 44, п. 1, 6
агéнтство § 19, п. 2 азéфи § 49, п. 5
агéнтство Інтерфáкс-Азербай- А́зія § 50, п. 1
джáн § 54, п. 5, прим. 3 Азóво-Чорномóр’я § 154,п. 2, 4
агéнтство Сіньхуá § 54, п. 5, Азóвське мóре § 50, п. 1
прим. 3 азóту § 82, III, п. 2, 6
агéнтство Украї́нські Націонáль- Аї́да § 129, II
ні Новúни § 54, п. 5, прим. 3 Айвéнго § 133
агéнтство Франс Пресс § 54, п. 5, Айзенáх § 136, п. 1
прим. 3 акад. § 62, п. 1
агітáція § 5; § 122, п. 1 академвідпýстка § 35, п. 5, 1
агностицúзму § 82, III, п. 2, 1, г акадéмік § 32, п. 1, прим.; § 56,
агрáрний § 40, п. 2, 2, а прим. 1; § 129, I, п. 6
агрáрно-промислóвий § 40, п. 2, акадéміка § 82, III, п. 1, 1
2, а академíчний § 33, п. 2
агрéсія § 5 «Академмістéчко» § 50, п. 14
агрéсор § 122, п. 1 Акáт Дамкéнг § 49, п. 4
агробíзнес § 35, п. 5, 2 акватéхніка § 35, п. 5, 2
агроеколóгія § 130, п. 1 акведóка § 82, III, п. 1, 2, ж
агрокультýра § 36, п. 1, 4 аксіóма § 129, I, п. 2
агрокультýрний § 40, п. 1, 1 акт § 84, п. 2, прим.
агронóм § 9, п. 2, 6 áкта § 82, III, п. 2, 9, прим.; § 84,
áґрус § 6, п. 1 п. 2, прим.
áґрусовий § 6, п. 1 актúв § 54, п. 6
Адáменко § 32, п. 9 áкті § 86, п. 1, 1
А́дамс § 134 актóр § 67, II, п. 1
А́дам-стрíт § 140, 7 Акт проголóшення незалéжності
Аделаї́да § 129, II Украї́ни § 55, п. 1
Адéль § 66; Адéль (парадигма) áкту § 82, III, п. 2, 1, г; 9, прим.
§ 143, п. 3 акумулÿтор § 128, п. 1
аджé ж § 43, п. 2, 1 Ак’ÿб § 138, п. 1, 1
А́длер § 134 Ак’ÿр § 151, п. 1
адмінресýрс § 35, п. 5, 1 Алатáу § 50, п. 4, прим.; § 154,
адмінрефóрма § 35, п. 5, 1 п. 3, 3
Адонáй § 53, п. 1 Албáнія § 121, п. 1, 1
Адріанóполь § 154, п. 2, 5 алé ж § 43, п. 2, 1
258
Ïîêàæ÷èê
А́лекс § 134 Амудар’ÿ § 50, п. 4, прим.; § 151,

Александрóв § 144, п. 2 п. 1; § 153, п. 1; § 154, п. 3, 3
Алексºєв § 144, п. 3, 3 Ан-22 § 61, 3, прим. 4
Алéсь Адамóвич § 144, п. 1 Ан-124 § 35, п. 6, 5
Алжúр § 129, III, п. 3 Ан-225 § 35, п. 6, 5; § 58, п. 4
Алжúра § 82, III, п. 2, 5, прим. анáлізу § 82, III, п. 2, 1, в
алжúрець § 129, III, п. 3 Анáньїн § 3, 2; § 144, п. 13, 1, а
Алжúру § 82, III, п. 2, 5; прим. Анáньїно § 149, п. 4, 2
алкотéст § 35, п. 5, 2 анархíчний § 33, п. 2
Аллáх § 53, п. 1; § 122, п. 4; § 128, анáтема § 123
п. 1 анáфема § 123
алмáза § 82, III, п. 2, 9, прим. áнгел § 49, п. 7, 2, прим. 1
алмáзу § 82, III, п. 2, 9, прим. А́нглія § 5
Алматú § 140, 4 Андóрра § 128, п. 3
Алтáю § 82, III, п. 2, 5 андóррець § 128, п. 3
Алфьóров § 144, п. 4, 2 Андрéєв § 144, п. 3, 3
альбатрóс § 139, 2 Андрíєва § 33, п. 6, б
Альбéрта § 139, 2 Андрíєве § 33, п. 6, б
альпінíзму § 82, III, п. 2, 4 Андрíєві книжкú § 49, п. 9, 1
Альтамíра-і-Кревéа § 146, п. 3, 2 Андрíєво-Івáнівка § 154, п. 3, 2
альтруї́ст § 129, II андрíєво-івáнівський § 154, п. 3, 2
áльфа § 51 Андрíїв § 9, п. 3, 5, г; § 101, 2
áльфа Малóї Ведмéдиці § 51 Андрíївська цéрква § 55, п. 2
áльфа-прóмені § 36, п. 2, 1, Б, б андрíївський § 9, п. 3, 5, г
áльфа-рóзпад § 36, п. 2, 1, Б, б Андрíївський узвíз § 50, п. 11
áльфа-частúнка § 36, п. 2, 1, Б, б Андрíй § 33, п. 6, б; § 66, II, а
алюмíнієвий § 33, п. 6 Андрíй Бáйко — без Андрíя Бáйка
алюмíній § 121, п. 1, 2 § 142, п. 3, прим. 2
алюмíнію § 82, III, п. 2, 6 Андрíй Первозвáний § 53, п. 1
Алÿб’єв § 144, п. 3, 2; п. 12 Андрíя § 82, III, п. 1, 1
Алÿска § 121, п. 1, 2; § 153, п. 1 анíж § 43, п. 1
алÿскинський § 153, п. 1 аніскíльки § 41, п. 1, 9; § 44,
Амальтéя § 123 п. 2, 1
Амангельдú § 140, 4 анітелéнь § 41, п. 1, 9
амвóна § 82, III, п. 1, 2, ї анітрóхи § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1
Амéрика § 129, III, п. 2 аніхтó § 39, п. 1
амплуá § 140, 1 анічúй § 39, п. 1
Амстердáма § 82, III, п. 2, 8, прим. анічичúрк § 41, п. 1, 9
Амстердáму § 82, III, п. 2, 8 аніщó § 39, п. 1
амудар’ї́нський § 153, п. 1; § 154, аніÿк § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1
п. 3, 3 аніÿкий § 39, п. 1
259
Ïîêàæ÷èê
аннáли § 128, п. 1 антрополóгія § 123

анотáція § 128, п. 2, прим. антропоцентрúзму § 82, III, п. 2,
Анрí § 129, I, п. 3; § 140, 4 1, г
Антáнта § 50, п. 7 Аньóлек § 144, п. 5, 2
Антарктúда § 50, п. 1; § 129, III, апарáта § 82, III, п. 2, 9, прим.
п. 2 апарáту § 82, III, п. 2, 9, прим.
Антáрктика § 129, III, п. 2 Апеляцíйний суд Закарпáтської
Антéй § 49, п. 7, 2 óбласті § 54, п. 1
áнти-АВН § 35, п. 5, 4, прим. 1 Аполлóн § 49, п. 7, 2
антиалкогóльний § 31, п. 5 Аполлóн Бельведéрський § 55, п. 2
антиаргумéнт § 31, п. 5 апóстол § 53, п. 2, прим. 1
антиароматúчний § 31, п. 5 апóстол Матвíй § 53, п. 2,
антивíрус § 35, п. 5, 4 прим. 1
«Áнти-Дþринг» § 35, п. 5, 4, аптéка § 123
прим. 1 арáби § 49, п. 6
антиелектрóн § 35, п. 5, 4, прим. 2 Арáбська Респóбліка Єгúпет § 50,
антиестетúчний § 31, п. 5 п. 6
антиєвропéйський § 31, п. 5 Аравíйське мóре § 151, п. 2, 2
антиімперіалістúчний § 35, п. 5, Аракчéєв § 144, п. 3, 3
4, прим. 2 Арéф’єв § 144, п. 12
антиінфекцíйний § 35, п. 5, 4, Арзамáс § 153, п. 2, 3
прим. 2 арзамáський § 153, п. 2, 3
антиінфляцíйний § 31, п. 5; § 35, Аріºль § 130, п. 1
п. 5, 4, прим. 2 АРК § 61, п. 2
антиісторúчний § 35, п. 5, 4, арк. § 62, п. 1
прим. 2 áрка § 9, п. 2, 1, прим. 2
антинаукóвий § 31, п. 5 А́рктика § 129, III, п. 2
антиокúслювач § 35, п. 5, 4, Арнó § 140, 5
прим. 2 арсенáл § 121, п. 1, 1; § 140; в ар-
антиурядóвий § 31, п. 5; § 35, п. 5, сенáлі § 140
4, прим. 2 арсенáлом § 140
антúчний світ § 52, п. 2, прим. 3 арсенáлу § 140
антиÿдерний § 31, п. 5 Артéм § 144, п. 1
Антíн § 9, п. 2, 6, прим.; § 32, п. 11, Артéмов § 144, п. 4, 2
прим.; § 143, п. 2, прим. 1; Артемóвський § 9, п. 3, 5, е
Антíн (парадигма) § 143, п. 2 артеріáльний § 129, I, п. 2
антолóгія § 123 артéрія § 129, I, п. 2
Антóнівна § 32, п. 11, прим. артпóлк § 35, п. 4, 2
Антóніо § 140, 5 артрúнок § 35, п. 5, 2
Антóнович § 32, п. 11, прим. артрóзу § 82, III, п. 2, 1, б
Антóсьо § 67, II, п. 2 Артóр § 124, п. 2
Антóся § 82, II А́ртура Кóнана Дóйла § 140, п. 1
260
Ïîêàæ÷èê
арф § 76, 1 áтома § 82, III, п. 1, 2, в

арф’ÿр § 7, п. 1, прим. АТС § 61, п. 2
архаї́чний § 3, 4 аудитóрія § 131
архáнгел § 49, п. 7, 2, прим. 1 аудіºнція § 129, I, п. 2; § 131
археологíчний § 33, п. 2 аудіоальбóм § 35, п. 5, 2
архидиÿкон § 35, п. 5, 3 áудіо- та відеопродýкція § 36,
архиєпúскоп § 53, 6, прим. п. 2, 3
архиєрéй § 31, п. 4, прим. аутсáйдер § 131
архимандрúт § 31, п. 4, прим.; Афанáсьєв § 144, п. 3, 2
§ 53, 6, прим. Афганістáну § 82, III, п. 2, 5
архистратúг § 31, п. 4, прим. áфікса § 82, III, п. 1, 2, в
архíв § 129, I, п. 6 Афíна § 49, п. 7, 2
архіважлúвий § 31, п. 4 Афíни § 123
архієпúскоп § 53, 6, прим. А́фрика § 129, III, п. 2; § 152,
архієрéй § 31, п. 4, прим. п. 1; в А́фриці § 152, п. 1
архімандрúт § 31, п. 4, прим.; А́фрики § 152, п. 1
§ 53, 6, прим. африкáнці § 49, п. 6
архімéдова спірáль § 49, п. 9, 3, Ахіллéс § 49, п. 7, 2
прим., 2 ахіллéсова п’ятá § 49, п. 9, 3,
архімільйонéр § 31, п. 4 прим., 2
архіскладнúй § 31, п. 4; § 35, Ахмéд § 122, п. 4; з Ахмéдом
п. 5, 3 Гасáном-оглè § 140, п. 2
архістратúг § 31, п. 4, прим. ацтéки § 49, п. 6
архітектóрно-будівéльний § 40, А́чинськ § 149, п. 4, 3, а
п. 2, 2, а Ашгабáт § 154, п. 2, 5
архішахрáй § 35, п. 5, 3 Аюдáг § 154, п. 3, 3
а/с § 62, п. 4
Аскáнія-Нóва § 152, п. 4, 2 Á
áстма § 123 Б § 62, п. 1
астрокорéкція § 35, п. 5, 2 баб § 76, 3
асфáльт § 121, п. 1, 2 бáба § 33, п. 3
асфáльті § 86, п. 1, 1 бáба-ягá § 49, п. 7, 3, прим.
асфáльту § 82, III, п. 2, 6 бабú § 76, 3; § 81
ательº § 139, 1; § 140, 3 бáбин § 33, п. 3
Атéни § 123 бабúще § 68, II, прим.; бабúще
Атлантúда § 129, III, п. 2 (парадигма) § 68, II
Атлáнтика § 129, III, п. 2 бабíв § 76, 3
Атлантúчний океáн § 121, п. 1, 1 бабóсю § 74, 3
атлáнтік-сíтинський § 154, багáж § 5
п. 3, 4 багатвéчір § 35, п. 5, 1
Атлáнтік-Сíті § 154, п. 3, 4 багáтий § 19, п. 2
261
Ïîêàæ÷èê
багáто § 114, прим. бáлу § 82, III, п. 2, 9, прим.

багáто-багáто § 35, п. 6, 1 бальзáківські традúції § 49, п. 9,
багатопрогíнний § 40, п. 1, 2, в 3, прим., 1
багатоспрямóваний § 40, п. 1, 2, в бальзáму § 82, III, п. 2, 6
багáтство § 19, п. 2 Бангкóк § 153, п. 2, 3, прим. 1
багáцько § 26, п. 2, 1, а бангкóкський § 153, п. 2, 3,
багéта § 82, III, п. 1, 2, ж прим. 1
Багірзадé § 146, п. 3, 4, прим. бандурúст § 32, п. 14
Багíров § 144, п. 7, 1 банкíр § 32, п. 14
Багріºм § 85, п. 1 банк «Півдéнний» § 54, п. 4
баддí § 76, 2 Бáнська Бúстриця § 150, п. 1
бадéй § 76, 2 Бáня-Лóка § 154, п. 3, 1
Бáден-Бáден § 152, п. 5 бáня-лóцький § 154, п. 3, 1
бадмінтóну § 82, III, п. 2, 4 барáка § 82, III, п. 1, 2, ж
бажáнням § 90 Барб’º § 138, п. 1, 1; § 140, 3
бажáнь § 89, п. 2 Барбþс § 138, п. 2, 2
базáр § 67, II, п. 1 барвúстий § 33, п. 5
базéдова хворóба § 49, п. 9, 3, Барвíнкове § 85, п. 3, 2
прим., 2 Барвíнковим § 85, п. 3, 2
Бáзель § 121, п. 1, 2; § 139, 2 барвíнку § 82, III, п. 2, 2, б
базíка § 66, І; § 67, І, п. 1 Бардíїв § 150, п. 3
Базíліо § 140, 5 барóко § 128, п. 1
Байкáлу § 82, III, п. 2, 5 барóметр § 127
байкáр (парадигма) § 68, II барóн § 56, прим. 2
байрáк § 12, п. 2 баскетбóлу § 82, III, п. 2, 4
байрáку § 82, III, п. 2, 5 бáски § 153, п. 2, 3, прим. 1
байрáці § 86, п. 1, 1 баскúй § 26, п. 2, 1, а, прим.
бакúнський § 153, п. 1 бáско § 26, п. 2, 1, а, прим.
Бакó § 140, 6; § 153, п. 1 бáскський § 153, п. 2, 3, прим. 1
бал § 121, п. 1, 1 Баскунчáк § 153, п. 2, 2
бáла § 82, III, п. 2, 9, прим. баскунчáцький § 153, п. 2, 2
балáнс § 121, п. 1, 1 бастіóну § 82, III, п. 2, 5
балáст § 28, прим. батальйóн § 8, п. 1, 2
балáстний § 28, прим. батальйóну § 82, III, п. 2, 2
балéт «Лебедúне óзеро» § 55, п. 3 бáтенько § 26, п. 2, 1, б; § 32, п. 9
бáлка § 26, п. 1, 3, прим. бáтеньку § 86, п. 2, 1
Балкáнський півóстрів § 50, п. 1 батíг § 22, 5
Балкáнські краї́ни § 50, п. 7 батожúти § 22, 5
балкóна § 82, III, п. 1, 2, ж батóна § 82, III, п. 1, 2, і
балкóнчика § 82, III, п. 1, 2, ж Батóрин § 83, п. 2, 2
Бáлтика § 129, III, п. 2 Батóрина § 82, III, п. 1, 2, к
262
Ïîêàæ÷èê
Батóрину § 83, п. 2, 2 без жáлþ § 41, п. 2, 1

бáтька § 82, II беззвóчний § 29, п. 1, 1
батькáм § 90 без кінцÿ § 41, п. 2, 1
батькú § 88, п. 1 без кінцÿ-крáю § 41, п. 2, 1
бáтьків § 9, п. 1, 1, в; § 101, 2 безкорúсливий § 31, п. 2
батькíв § 89, п. 1 безкрáїй § 31, п. 2; § 102, 3; без-
Бáтьківщúна § 60, п. 3 крáїй (парадигма) § 103
бáтько § 33, п. 6, а; § 66, II, а; без крáю § 41, п. 2, 1
§ 67, II, п. 1 без лáдó § 41, п. 2, 1
бáтькова § 33, п. 6, а без лíку § 41, п. 2, 1
бáтькове § 33, п. 6, а без метú § 41, п. 2, 1
бáтькові § 83, п. 1; § 86, п. 3, 1; без нáміру § 41, п. 2, 1
п. 3, 2, прим. 1 безпéка § 21, п. 1
бáтько-мáти § 35, п. 6, 2, в безпéчний § 21, п. 1
бáтьку § 86, п. 3, 2, прим. 1; § 87, без путтÿ § 41, п. 2, 1
п. 1 без слíду § 41, п. 2, 1
бáхмацький § 153, п. 2, 2 без смакó § 41, п. 2, 1
Бáхмач § 153, п. 2, 2 без сóмніву § 41, п. 2, 1
Бáхмача § 82, III, п. 1, 2, к без угáву § 41, п. 2, 1
бац § 27, п. 7 без упúну § 41, п. 2, 1
бáчать § 120, п. 1 безхáтченко § 27, п. 6
бáчачи § 120, п. 1 без чéрги § 41, п. 2, 1
бáчити (парадигма) § 115, п. 1; без’ÿдерний § 7, п. 4
п. 3, 1 без’язúкий § 7, п. 4
башкúр § 129, I, п. 6 Бéйкер-стрíт § 129, III, п. 4,
баштáнний § 29, п. 1, 3 прим. 1
Баянгóл-Монгóльський автонóм- бейсбóлу § 82, III, п. 2, 4
ний óкруг § 50, п. 8 бекерéль § 128, п. 3
бджолá § 10, п. 1; п. 2, 2 Бéкі § 128, п. 4
бджолúний § 33, п. 4 Беккерéль § 128, п. 3
бджолÿр § 67, II, п. 3 Бéкон § 133
Беатрíс § 140, 9 беладóна § 128, п. 1
Беатрíче § 129, I, п. 3 Белгрáд § 154, п. 2, 5
бебібóм § 133 белетрúстика § 128, п. 1
безбáтченко § 32, п. 9 Бéлич § 144, п. 2; п. 6
без вíдома § 41, п. 2, 1 Бéллоу § 133
бéзвісти § 41, п. 1, 2 Бенéдьо § 67, II, п. 2
безголíв’я § 9, п. 3, 2, в Бенéдя § 82, II
безголóсся § 9, п. 3, 2, в Бенуá § 140, 1
Бéздна § 149, п. 1 Беранжé § 140, 3
бездорíжжя § 9, п. 3, 2, в Бéрд § 135
263
Ïîêàæ÷èê
Бердÿєв § 144, п. 3, 2 бéта-рóзпад § 36, п. 2, 1, Б, б

Бердÿнська § 82, III, п. 1, 2, к бéта Терезíв § 51
бéрег § 9, п. 2, 3; у бéрезі § 86, бéта-частúнка § 36, п. 2, 1, Б, б
п. 1, 1 Бéтті § 128, п. 3
берегáми § 92, п. 1 бетхóвенський § 147, п. 3
берегú § 88, п. 1; § 91, п. 2 Бºжецьк § 149, п. 1, 3
берегíв § 89, п. 1 Бºла § 144, п. 11
Бéрегівський óкруг § 50, п. 8 Бºлгород § 149, п. 1, 3
берегтú § 5; § 14, п. 3 Бºлий § 144, п. 11
Березинá § 149, п. 4, 2, прим. Бºликов § 144, п. 7, 3, г
Березíвський § 141 Бєлíнський § 144, п. 3, 4
берéзка § 9, п. 3, 5, б Бєлóво § 149, п. 1, 3
березнéвий § 33, п. 6 Бєлорºцьк § 149, п. 1, 3
Березникú § 149, п. 4, 3, е; § 152, Б’ºрнсон § 132
п. 2 б’ºться § 115, п. 6, 3, прим. 2
Берéзова § 149, п. 2, 2 б’єф § 138, п. 1, 1
бéреста § 82, III, п. 1, 2, а Бжозóвич § 144, п. 6, 2
берú § 116, п. 1, 1; п. 1, 2 Бикá § 82, III, п. 1, 2, к
берíзка § 9, п. 3, 5, б бúти § 115, п. 3, 2, а
берíзки-бéршадський § 154, п. 3, 1 бúтий § 119, п. 2, 2
Берíзки-Бéршадські § 154, п. 3, 1 Біаррúц § 129, I, п. 2
берíм § 116, п. 1, 1; 2 біатлóну § 82, III, п. 2, 4
берíмо § 116, п. 1, 1; 2 бібл. § 62, п. 1
берíть § 116, п. 1, 1; 2 бібліотéка § 123
Бéрклі-сквер § 50, п. 5 Бíблія § 53, п. 4
Бéркшир § 135 бíгти § 115, п. 3, 1; п. 5, прим.;
бертолéтова сіль § 49, п. 9, 3, § 116, п. 2, 3, прим. 2
прим., 2 бíгу § 82, III, п. 2, 1, в
Бéртон § 135 бідáха § 67, І, п. 1
берóть § 120, п. 1 бíзнес § 129, I, п. 6
беручú § 120, п. 1 бізнесмéн § 134
Бéршаддю § 95, п. 3, 1 бíзнес-план § 36, п. 2, 1, Б, а
Бéршаді § 95, п. 1 бíзнес-проºкт § 36, п. 2, 1, Б, а
бéршадський § 27, п. 3 бійцéм § 85, п. 1
Бéршадь § 27, п. 3; у Бéршаді бійцþ § 87, п. 3
§ 95, п. 4 бік § 66, II, а
Бессемéр § 128, п. 3 Бíла § 149, п. 1, 3
бессемéрівський § 128, п. 3 БілАЗ (Білорóський автомобíльний
Бестóжев § 144, п. 2 завóд) § 61, п. 3, прим. 2
бéта § 51 Бíла олімпіáда § 52, п. 2
бéта-прóмені § 36, п. 2, 1, Б, б Бíла Підлÿська § 149, п. 1, 3
264
Ïîêàæ÷èê
Бíла Цéрква § 50, п. 1, прим.; Благодáрне § 150, п. 1

§ 153, п. 2; § 154, п. 1, 1; п. 2, 6 благословéнний § 29, п. 3, 2
Бíле § 149, п. 1, 3 блажéнна Феодóра § 53, п. 2,
Бíле мóре § 154, п. 2, 6 прим. 1
бíлий-бíлий § 35, п. 6, 1 блажéнний § 29, п. 3, 2; § 53, п. 2,
білíти (парадигма) § 115, прим. 1
п. 3, 2, б блажéнно § 29, п. 3, 2
білкá § 82, III, п. 2, 6 блакúтно-сúній § 40, п. 2, 2, г
Білл § 128, п. 3 Блéквуд § 134
білль § 128, п. 1 Блéксміт § 124, п. 2
Біловéзька Пóща § 50, п. 1, прим.; блúжній § 33, п. 1; § 102, 2
§ 149, п. 1, 3 блúжчий § 104, п. 1, 1
Біловéрхий § 141 близькúй § 26, п. 2, 1, а
білокрíвці § 36, п. 1, 2 блúзькість § 26, п. 2, 1, а
білолúций (парадигма) § 103, блúзько § 26, п. 1, 1; п. 2, 1, а
прим. 2 блиск § 28
біломóрський § 154, п. 2, 6 блúснути § 28
біломóрці § 154, п. 2, 6 блідолúций § 103, прим. 2
Білопíлля § 154, п. 2, 1 бліндажá § 82, III, п. 2, 5
білопíльський § 154, п. 2, 1 бліцновúни § 35, п. 5, 3
Білорóси § 95, п. 1, прим. 1 бліцопúтування § 35, п. 5, 3
білорóска § 49, п. 6 блóгер § 122, п. 1
Білорóсь § 95, п. 1, прим. 1; § 149, блок § 121, п. 1, 1; § 140, II
п. 1, 3 блóка § 82, III, п. 2, 3; п. 2, 9,
Білостóк § 149, п. 1, 3 прим.
Білоцеркíвський § 146, п. 4 блок-систéма § 36, п. 2, 1, Б, а
білоцеркíвський § 153, п. 2; § 154, блóку § 82, III, п. 2, 3; п. 2, 9,
п. 2, 6 прим.
білоцеркíвці § 154, п. 2, 6 Блохіни § 49, п. 5
білувáтий § 33, п. 7 блóза § 121, п. 1, 1
більш вдáлий § 104, п. 1, 2 блþмінг § 121, п. 1, 2
більш глибóкий § 104, п. 1, 2 Блÿйбтрой § 136, п. 1
бíльший § 104, п. 1, 3 боá § 140, 1
більш-мéнш § 35, п. 6, 2, б бобовúння § 32, п. 6
біоцúкл § 35, п. 5, 2 Бóбринця § 82, III, п. 1, 2, к
біржовúй § 33, п. 6 бобслéю § 82, III, п. 2, 4
Бíрма § 50, п. 8 боввáн § 29, п. 4
Бíсмарк § 128, п. 4 бовванíти § 29, п. 4
бíсмарківський § 147, п. 3 Бог § 9, п. 3, 5, е; § 53, п. 1; п. 2
Благовºщенськ § 149, п. 1, 3 Богдáн § 143
Благовíщення § 53, п. 3 Богдáна § 66, І; § 82, III, п. 1, 1
265
Ïîêàæ÷èê
Богдáне § 87, п. 3 Бóлдіно § 153, п. 1

Бог Дух Святúй § 53, п. 2 бóлдінський § 153, п. 1
бог зна колú § 53, п. 2, прим. 3 болíт § 89, п. 2
бог з ним § 53, п. 2, прим. 3 болíтець § 89, п. 2, прим.
богúня Гéра § 53, п. 1, прим. болíтце § 9, п. 3, 2, б
богú Стародáвнього Єгúпту § 53, Бологé § 150, п. 1
п. 1, прим. болóто § 9, п. 3, 2, б; § 67, II, п. 1,
Богорóдиця § 53, п. 2 прим.
Бог Отéць § 53, п. 2 бóлю § 82, III, п. 2, 1, б
бог Посейдóн § 53, п. 1, прим. бонапартúзм § 49, п. 5
Бог Син § 53, п. 2 бóндар § 67, II, п. 2
бог торгíвлі § 53, п. 1, прим. бонн § 76, прим. 2
Бóгу § 82, III, п. 2, 5 бóнна § 76, прим. 2; § 128, п. 1
бодибíлдинг § 35, п. 5, 2 бóра § 82, III, п. 2, 9, прим.
бодіáрт § 35, п. 5, 2 борéць § 9, п. 3, 5, а; § 32, п. 3
боєздáтність § 35, п. 2, 4 Борúса § 82, III, п. 1, 1
бóєнь § 76, прим. 1 Борúсівна § 32, п. 11
боºць § 67, II, п. 2 Борúсов § 144, п. 7, 3, б
боºць-патріóт § 37, п. 1, 1 «Борúспіль» § 50, п. 14
бо ж § 43, п. 2, 1 Борúспіль § 148, прим.
Бóже § 53, п. 2, прим. 3; § 87, Борúсполя § 82, III, п. 1, 2, к
п. 3 Бористéн § 123
бóже § 53, п. 2, прим. 3 Борисфéн § 123
бóже збав § 53, п. 2, прим. 3 Бóричів Тік § 50, п. 11
божéственний § 29, п. 3, 2 борíдка § 9, п. 3, 2, а
божéственно § 29, п. 3, 2 борíнка § 9, п. 3, 2, а
Бóжий прóмисел § 53, п. 2 Боровé § 152, п. 3
бóзна в кóго § 39, п. 2 Боровикóвський § 9, п. 3, 5, е
бóзна-чий § 44, п. 3, 2 Боровичí § 149, п. 4, 3, д
бóзна-що § 39, п. 2 бородá § 9, п. 3, 2, а
бóзна-як § 44, п. 3, 2 Бородінó § 149, п. 4, 1, в; § 150,
«бóїнг» § 58, п. 2 п. 2; § 152, п. 3, прим.
«Бóїнг 777» § 58, п. 2 боронá § 9, п. 3, 2, а
бойкúня § 32, п. 4 боротьбíст § 32, п. 14
бойовúй § 33, п. 6 борсукóві § 86, п. 3, 2, прим. 1
Бóкна-фіóрд § 154, п. 3, 4 борсукó § 86, п. 3, 2, прим. 1
бóксу § 82, III, п. 2, 4 бóрта § 82, III, п. 2, 9, прим.
болгáр § 89, п. 1, прим. бóрту § 82, III, п. 2, 9, прим.
болгáри § 88, п. 1, прим. бóру § 82, III, п. 2, 6; § 82, III, п. 2,
болгáрин § 5 9, прим.
Болгрáд § 35, п. 4, 1 борщó § 82, III, п. 2, 6
266
Ïîêàæ÷èê
Босúй § 144, п. 11 брáття § 88, п. 2, прим. 2

бóсий § 101, 1 брать § 118, прим. 1
босóніж § 41, п. 1, 8 брáузер § 133
бостóн § 50, п. 12 брáунінг § 49, п. 5; § 133
Ботвúнник § 144, п. 7, 3, б Брáхма § 49, п. 7, 1; § 53, п. 1
Бóтев § 144, п. 3, 3 брахмáн § 122, п. 4
Боттічéллі § 128, п. 3 брек § 133
бóулінгу § 82, III, п. 2, 4 Брест-Литóвськ § 52, п. 2,
боþ § 86, п. 2, 2 прим. 2
боягóз § 19, п. 1, 2 Брест-Литóвський мúрний
боягóзтво § 19, п. 1, 2 дóговір § 52, п. 2, прим. 2
боягóзький § 19, п. 1, 2 Бретáнь § 152, п. 1, III
боязкúй § 26, п. 2, 1, а, прим. Бретóн де лос Еррéрос § 49, п. 2
бóязкість § 26, п. 2, 1, а, прим. Брéттон-Вудс § 52, п. 2, прим. 2
боÿтися § 115, п. 3, 1 Брéттон-Вóдська конферéнція
бра § 140, 2 § 52, п. 2, прим. 2
брав § 115, п. 9; § 120, п. 2 брехáти § 11, п. 2; § 116, п. 2, 3,
бравíсимо § 128, п. 1 прим. 2
брáвши § 120, п. 2 Брéча § 82, III, п. 1, 2, к
Бразúлія § 129, III, п. 6 бригáда § 5; § 129, III, п. 1
брáла § 115, п. 9 бригадúр § 32, п. 14
брáли § 115, п. 9 брúзки § 28
брáло § 115, п. 9 брúзнути § 28
Брáнденбург § 154, п. 2, 5 брúнькати § 27, п. 2
бранденбóрзький § 154, п. 2, 5 бриньчáти § 27, п. 2
брат § 19, п. 2; § 88, п. 2, Бритáнія § 129, III, п. 4
прим. 2 бритáнський § 129, III, п. 4
брáте Пéтре § 87, п. 4, прим. 2 брід § 50, п. 11
брáти § 11, п. 2 Бріºнн § 129, III, п. 4, прим. 2
братú § 88, п. 2, прим. 2; § 93 Брóкес § 128, п. 4
брáтик § 32, п. 1 брóму § 82, III, п. 2, 6
брáтимемось § 115, п. 9, прим. 3 Бронéвський § 144, п. 2; 10
брáтиметесь § 115, п. 9, прим. 3 Брóнниці § 149, п. 4, 1, б;
брáтимусь § 115, п. 9, прим. 3 п. 4, 3, д
брáтів § 9, п. 1, 1, в бронхíту § 82, III, п. 2, 1, б
брáтів (парадигма) § 103 брошóра § 130, п. 2
брат-і-сестрá § 36, п. 2, 1, А, г брóтто § 128, п. 1
брáтній § 33, п. 1; § 102, 3 Брþкнер § 128, п. 4
братóве § 88, п. 2, прим. 2; § 93 брязк § 28
брáтство § 19, п. 2 брÿзнути § 28
брáтський § 19, п. 2 Брянськ § 151, п. 2, 2
267
Ïîêàæ÷èê
БУ-1 § 35, п. 6, 5 будь-щó § 39, п. 2

Буалó § 140, 5 будь-що-бóдь § 41, п. 3, 5
бóблика § 82, III, п. 1, 2, і будь-якúй § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2
бóбличка § 82, III, п. 1, 2, і Будÿк § 49, п. 7, 3
бувáти § 115, п. 3, 2, г, прим. Буéнос-А́йрес § 154, п. 3, 3
Буг § 152, п. 1; § 153, п. 2, 1; на буéнос-áйреський § 154, п. 3, 3
Бóзі § 152, п. 1; по Бóгу § 152, бóєр § 126
п. 1 Буєрáков § 144, п. 3, 2
бугаºві § 86, п. 3, 2, прим. 1; бузкó § 82, III, п. 2, 2, б
прим. 2 бóзький § 153, п. 2, 1
бугаї́ § 86, п. 3, 2, прим. 1 буй-тóр § 36, п. 2, 1, Б, а
Бугайóв § 144, п. 4, 1 букв § 76, прим. 1
бугаþ § 86, п. 3, 2, прим. 2 бóква § 76, прим. 1
Бóгом § 152, п. 1 буквáр § 67, II, п. 2
буд. § 62, п. 1 Бóкінгем § 128, п. 4
Бóдда § 49, п. 7, 1; § 53, п. 1; Буковúна § 50, п. 6, прим.
§ 140, I бóкові § 83, п. 1
будúнках § 93 буксúрувати § 34, п. 3
будúнкові § 83, п. 1; § 86, п. 2, 1 буксувáти § 34, п. 3
будúнку § 82, III, п. 2, 5; § 83, п. 1; бóку § 83, п. 1
§ 86, п. 2, 1 булáта § 82, III, п. 2, 9, прим.
будúнок § 84, п. 2; будúнок № 28-Г булáту § 82, III, п. 2, 9, прим.
§ 35, п. 6, 6 булл § 76, прим. 2
Будúнок учúтеля § 54, п. 3 бóлла § 76, прим. 2; § 128, п. 1
будúночок § 10, п. 1 Булóнський Ліс § 50, п. 1, прим.
будівнúк § 9, п. 1, 2 Булóнь § 139, 2
будівникá § 84, п. 1 Булóнь-сюр-Мер § 50, п. 2, прим.;
будівнúчий § 103, прим. 1 § 154, п. 3, 5
будмайдáнчик § 35, п. 4, 2 булóнь-сюр-мéрський § 154,
бóдній § 102, 1 п. 3, 5
будóва § 9, п. 1, 2 бульв. § 62, п. 1
будóваний § 119, п. 2, 1 бульвáр (парадигма) § 68, II
будувáти § 34, п. 1; будувáти (па- бульвáр Тарáса Шевчéнка § 50,
радигма) § 115, п. 3, 2, г п. 11
будь-дé § 41, п. 3, 3; § 44, п. 3, 2 бульдóг § 121, п. 1, 2
будь-колú § 41, п. 3, 3; § 44, п. 3, 2 бульйóн § 8, п. 1, 2; § 139, 1
будь-кудú § 41, п. 3, 3 булькотáти (парадигма) § 115,
будь на чóму § 39, п. 2 п. 3, 2, є
будь у кóго § 39, п. 2 булькотíти § 115, п. 3, 1
будь-хтó § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2 бундесрáт § 54, п. 5, прим. 4
будь-чúй § 39, п. 2 бур § 26, п. 2, 2; § 76, 1
268
Ïîêàæ÷èê
Бург-ель-Арáб § 154, п. 3, 5 вагóна § 82, III, п. 1, 2, б

бург-ель-арáбський § 154, п. 3, 5 вагóнчика § 82, III, п. 1, 2, б
бурелóм § 35, п. 2, 3 важкúй-такú § 44, п. 3, 1
бóрею § 72 важкоатлéт § 35, п. 1
буржуá § 140, 1 важкопрогнозóваний § 40,
бурúти § 32, п. 5 п. 1, 2, в
бóрі § 69, 2; § 70; § 73; § 75, п. 1 важкорозчúнний § 40, п. 1, 2, в
бурíння § 32, п. 5 вáжчий § 104, п. 1, 1
буркунó § 82, III, п. 2, 2, б Вáйзенборн § 136, п. 1
бурмотíти § 115, п. 3, 1 Вáйнрайх § 136, п. 1
бурхлúвий § 101, 1 вакуóля § 121, п. 1, 2; § 140
бóрю § 71 вал § 50, п. 11
бóря § 67, І, п. 2 вáла § 82, III, п. 2, 9, прим.
бурÿк § 7, п. 2, прим. Валéнсія § 121, п. 2
бóрям § 77, 2 вáлентно пов’ÿзаний § 40, п. 1, 2,
бур’ÿн § 7, п. 2 в, прим. 1
бóряний § 7, п. 2, прим. Валéріївна § 32, п. 11
Бóсел § 142, п. 1 Валéрія § 66, І
бóти § 115, п. 7; п. 8, 1, а Валер’ÿн § 7, 2
буттÿ § 27, п. 5 валідé § 140, 3
бухóблік § 35, п. 5, 1 Вáлки § 153, п. 2
буц § 27, п. 7 вáлківський § 153, п. 2
бюджéт § 138, п. 2, 2 вáлу § 82, III, п. 2, 5; п. 2, 9,
Б’þкенен § 138, п. 1, 1 прим.
Бþлов § 140 Валуá § 140, 1
Бþлова § 140 Валóйки § 149, п. 4, 3, е
Бþловом § 85, п. 3, 1 вáльсу § 82, III, п. 2, 4
бюрó § 138, п. 2, 2; § 140, 5 Вáльтер Скотт § 147, п. 3
б’ють § 4, п. 1 вáльтер-скóттівський § 147, п. 3
Бюффóн § 138, п. 2, 2 ван Бетхóвен § 147, п. 3
Бядóля § 144, п. 12, прим. Ван Гог § 49, п. 2
бязь § 138, п. 2, 2 Вандріºс § 130, п. 1
Бÿлий § 144, п. 11 Ванзéе § 137
ванíлі § 95, п. 1
Â ванíллю § 95, п. 3, 1
В § 155, п. 2, прим., 2, а ванíль § 125
В-47 § 58, п. 4 Ван Мен § 49, п. 3; § 146, п. 1, 6
Вавилóвський § 144, п. 7, 3, б ванн § 76, прим. 2
вагá § 66, І вáнна § 76, прим. 2; § 128, п. 1
вагáнь § 89, п. 2 Ванó § 140, 5
вагóмість § 66, III вантáж § 67, II, п. 3
269
Ïîêàæ÷èê
вантажí § 91, п. 2 ввіч § 29, п. 1, 1

вантáжно-розвантáжувальний ввíчливий § 29, п. 1, 1
§ 40, п. 1, 2, б, прим. ввóлю § 41, п. 1, 2
Варáнгер-фіóрд § 50, п. 5 вгóлос § 41, п. 1, 2
варéний § 29, п. 3, 2, прим. вгорí § 41, п. 1, 2
вáрений § 29, п. 3, 2, прим. вгóру § 41, п. 1, 2
варéння § 9, п. 3, 4 вдáча § 23, п. 3
вáрення § 9, п. 3, 4 вдень § 41, п. 1, 2
вáриво § 32, п. 2 вдóсвіта § 41, п. 1, 7
варúти (парадигма) § 115, п. 3, 1 веб-API § 35, п. 5, 2, прим.
варíння § 9, п. 3, 4 Вéбстер § 124, п. 1
Варнгóген фон Е́нзе § 49, п. 2 вебсторíнка § 35, п. 5, 2
варт § 101, 3 Веденºєв § 144, п. 3, 3
Василéва § 33, п. 6, б ведмéдúць § 78, 1
Василúшин § 83, п. 2, 2, прим. ведмедúще § 66, II, б
Василúшинові § 83, п. 2, 2, прим. Ведмéдів § 141
Василúшину § 83, п. 2, 2, прим. ведмíдь § 66, II, б
Василíв § 9, п. 1, 1, в; § 33, п. 6, б вéжа § 67, І, п. 3
Васúлівна § 32, п. 11 Вéзербі § 124, п. 2
Васúль § 143 вéктора § 82, III, п. 1, 2, в
Васúль-Костянтúн § 146, п. 3, 1 Велáскес § 121, п. 1, 1
Васúльович § 32, п. 11 вéлетень § 32, п. 3; § 66, II, а
Василÿ § 82, III, п. 1, 1 вéлетневі § 83, п. 1
Василÿ Сéника § 142, п. 3, вéлетні § 88, п. 2
прим. 2 вéлетню § 83, п. 1
Васькó § 22, 4 Велúка францóзька револþція
ват § 89, п. 1, прим.; § 128, п. 1; 3 § 52, п. 1
Ватикáн § 129, III, п. 5 Велúкдень § 53, п. 3
ватикáнський § 129, III, п. 5 велúкий § 1; § 104, п. 1, 3
Ватикáну § 82, III, п. 2, 5 Велúкий Віз § 51
вáтів § 89, п. 1; прим. Велúкий каньйóн § 151, п. 2, 2
Ватт § 128, п. 3 Велúкий піст § 53, п. 3
Вахтáнг § 122, п. 1 велúкий-превелúкий § 35,
Ваш § 60, п. 2 п. 6, 2, г
ваш § 110 Велúкий Óстюг § 150, п. 1; § 154,
Вáшингтóн § 124, п. 1; § 129, III, п. 1, 1
п. 3; § 144, п. 7, 3, а Велúкі Лóки § 152, п. 4, 1; § 153,
Вáщенко § 22, 4 п. 2, 2
Ващóк § 22, 4 великолóцький § 153, п. 2, 2
вбік § 41, п. 1, 2 Велúко-Тúрново § 150, п. 1
ввéчері § 41, п. 1, 2 вéлич § 1
270
Ïîêàæ÷èê
величéзний § 1 верхíв’їв § 89, п. 1

Велúчков § 144, п. 6 вéрхній § 102, 1
велúчний § 101, 1 Верхньодніпрóвськ § 148; § 154,
Вéллінгтон § 124, п. 1 п. 2, 1
велопробíг § 36, п. 1, 4 верхньодніпрóвський § 154,
велосипéд § 121, п. 1, 1 п. 2, 1
Вельгóрський § 144, п. 2 верхньолýжицький § 35, п. 1
вельмóжа § 67, І, п. 3 Вéрхня Сілéзія § 154, п. 1, 1
Вéнгеров § 144, п. 2 верховíть § 89, п. 2
Венгжинóвич § 144, п. 9, 2 Верхóвна Рáда Украї́ни § 54, п. 1
Венéра § 49, п. 7, 2 верхóвний § 9, п. 3, 5, е
Венéра Мілóська § 55, п. 2 Верхóвний Архиєпúскоп § 53,
Венéція § 140, I п. 6
верболíз § 36, п. 1, 3 Верхóвний Суд § 54, п. 1
Верболóзи § 154, п. 2, 4 вершéчок § 32, п. 8
верболóзівський § 154, п. 2, 4 вершóк § 32, п. 13
вéрб’я § 7, п. 1, прим. Верьóвкін § 144, п. 4, 2
Вергíлій § 122, п. 3 весéлий § 101, 1
Верґíлій § 122, п. 3 Веселóвський § 144, п. 2
Вересáєв § 144, п. 3, 2 весéлощам § 100, п. 3, 1
Верикíвський § 9, п. 3, 5, е весéлощами § 100, п. 5, 1
вéрнений § 119, п. 2, 2, прим., 1 весíлля § 66, II, б
Вернúгородок § 154, п. 2, 3 весíль § 89, п. 2
вернигородóцький § 154, п. 2, 3 Вéслав § 144, п. 2
вернóти § 119, п. 2, 2, прим., 1 веслÿр § 67, II, п. 3
вéрнутий § 119, п. 2, 2, прим., 1 веснÿнúй § 101, 1
Версáль § 50, п. 5, прим.; § 125 вестú § 9, п. 1, 1, е
Версáльський мир § 55, п. 1 Вест-І́ндія § 154, п. 3, 4
Версáльський мúрний дóговíр весь (парадигма) § 113
§ 52, п. 1 Ветлóга § 149, п. 1; § 153,
верст § 76, 1 п. 2, 1
верстá § 76, 1 ветлóзький § 153, п. 2, 1
верстáльник § 32, п. 1 вечéря § 10, п. 1; § 10, п. 1
верстáльниця § 32, п. 4 вечíрній § 102, 1
верств § 76, 1 вечíрня § 54, п. 8
верствá § 76, 1 вечорú § 10, п. 1; § 10, п. 2, 2
верстóв § 76, 1 вéчорі § 86, п. 2, 2, прим. 1
Вéртінг § 135 вечорíти § 10, п. 2, 4
вертíти § 115, п. 5 вéчору § 86, п. 2, 2, прим. 1
верф § 140 В’єнтьÿн § 139, 1
вéрф’ю § 95, п. 3, 2 взаºмини § 23, п. 3
271
Ïîêàæ÷èê
в зáтишку § 41, п. 2, 1 вúзвольмо § 116, п. 2, 3

взвóду § 82, III, п. 2, 2 вúзвольте § 116, п. 2, 3
взúмку § 41, п. 1, 2 вúїжджений § 115, п. 6, 1
взнакú § 41, п. 1, 2 виї́жджувати § 115, п. 6, 2
взóтий § 119, п. 2, 2 виїздúти § 28
взуттÿ «Крокс» § 58, п. 1 виїзнúй § 28
Ви § 60, п. 2 Виконáвець § 60, п. 1
ви (парадигма) § 108 виконрóб § 35, п. 5, 1
вúбери § 116, п. 1, 2 вúкоренення § 11, п. 2
вúберім § 116, п. 1, 2 вúкоренити § 11, п. 2
вúберімо § 116, п. 1, 2 викорíнювання § 11, п. 2
вúберіть § 116, п. 1, 2 викорíнювати § 11, п. 2
вибирáти § 11, п. 2 викóчувати § 115, п. 6, 2
вибóїстий § 33, п. 5 викрóчуваний § 34, п. 1
Вúборг § 153, п. 2, 1 викрóчування § 34, п. 1
вúборець § 9, п. 3, 5, а викрóчувати § 34, п. 1
вúборзький § 153, п. 2, 1 Вúкса § 149, п. 5
вúбою § 82, III, п. 2, 9 вил § 100, п. 2, 3
вúвершений § 29, п. 3, 2, прим. вúла § 100, п. 1, 3; п. 4, 1
вивéршувати § 11, п. 2 вúлам § 100, п. 3, 1
виволікáти § 11, п. 2 вúлами § 100, п. 5, 1
вúволокти § 11, п. 2 вúлах § 100, п. 6
вúгід § 76, 1 вúменем § 98, п. 4
вигíд § 76, 1 вúмені § 98, п. 2; 3; 5
вúгода § 76, 1 вимíрюй § 116, п. 2, 3, прим. 3
вигóда § 76, 1 вúм’ї § 98, п. 5
вúгребти § 11, п. 2 вúм’їв § 99, п. 2
вигрібáти § 11, п. 2 вúмовити § 11, п. 1
вид. § 62, п. 1 вимовлÿти § 11, п. 1
Видавнúцтво § 60, п. 1 вúмостити § 115, п. 5
видавнúцтво «Рáнок» § 54, п. 5 вúмощений § 115, п. 6, 1
вид-во § 62, п. 2 вимóщувати § 115, п. 6, 2
вúдимо-невúдимо § 35, п. 6, 2, б вúмпел § 129, I, п. 6
видовженотупоконíчний § 40, вúм’ю § 98, п. 3; п. 5
п. 1, 2, в, прим. 2 вúм’я § 66, ІV, б; § 98, п. 1; 2; 5;
вúду § 82, III, п. 1, 2, г § 99, п. 1; 4; на вúмені § 98, п. 5;
вúжени § 116, п. 1, 2 по вúмені § 98, п. 5
вúженім § 116, п. 1, 2 вúм’ям § 98, п. 4; § 99, п. 3
вúженімо § 116, п. 1, 2 вúм’ями § 99, п. 5
вúженіть § 116, п. 1, 2 вúм’ях § 99, п. 6
вúзволь § 116, п. 2, 3 вúнен § 101, 3
272
Ïîêàæ÷èê
винó § 140, 5 височéнно § 29, п. 3, 1

Виногрáдов § 144, п. 7, 3, б височинá § 95, п. 1, прим. 2
Виногрáдовим § 85, п. 3, 1 височíнню § 95, п. 3, 1
Виногрáдово § 149, п. 4, 3, в височíнь § 95, п. 1, прим. 2
винó «Перлúна стéпу» § 58, п. 1 Виспÿнський § 144, п. 8; 11
винóшувати § 11, п. 1; § 115, вúссати § 29, п. 4
п. 6, 2 вистилáти § 11, п. 2
вип. § 62, п. 1 Вúтегра § 149, п. 5
вúпадку § 82, III, п. 2, 9 вúти (парадигма) § 115,
вúпекти § 11, п. 2 п. 3, 2, а
випікáти § 11, п. 2 витріщáка § 67, І, п. 1
виполíскувати § 11, п. 2 Вифлеºм § 129, III, п. 6
вúполоскати § 11, п. 2 вúхований § 29, п. 3, 2, прим.
вúпровадити § 11, п. 1 виховáтель § 32, п. 3
випроводжáти § 11, п. 1 виховнúй § 40, п. 2, 2, а
вúпуск § 28 вúхор § 67, II, п. 1
випускнúй § 28 вúхору § 82, III, п. 2, 1, ґ
вир § 67, II, п. 1 Вúшгород § 35, п. 4, 1
вироблÿють § 120, п. 1 Вúшгорода § 82, III, п. 1, 2, к
вироблÿючи § 120, п. 1 вúшéнь § 10, п. 1
виробнúцтво § 9, п. 3, 5, е Вúшній Волочóк § 153, п. 2, 2;
Виробнúче акціонéрне това- § 154, п. 1, 1
рúство «Поліграфкнúга» вишньоволóцький § 153, п. 2, 2
§ 54, п. 4 вúще § 19, п. 2
вúрок § 9, п. 3, 5, е вúщий § 19, п. 2; § 104, п. 1, 1
вúростити § 11, п. 1 Віардó § 129, I, п. 2; § 140, 5
вирóщувати § 11, п. 1 вібрáція § 129, I, п. 6
вúселок § 9, п. 1, 1, а вів § 115, п. 9, прим. 1
виск § 28 вíвса § 88, п. 3
вúскнути § 28 вівсá § 82, III, п. 2, 2, б
вúслати § 11, п. 2 вíвтарÿ § 82, III, п. 1, 2, ї
вúслову § 82, III, п. 2, 9 вівтóрка § 82, III, п. 1, 2, д
висóкий § 19, п. 2 вíвці § 78, 1, прим.
Висóкі Договíрні Стóрони § 60, вівцÿ § 9, п. 1, 1, ґ
п. 1 вівчáр § 67, II, п. 2
вúсоко § 1 вівчáрка § 59, п. 1
високоврожáйний § 40, п. 1, 2, а вігвáму § 82, III, п. 2, 5
високогíр’я § 36, п. 1, 2 відбóю § 82, III, п. 2, 9
високооплáчуваний § 40, відвáжний § 101, 1
п. 1, 2, в відвáр § 67, II, п. 1
височéнний § 29, п. 3, 1 відгорóджувати § 11, п. 1
273
Ïîêàæ÷èê
вíдгуку § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9 від рáнку до вéчора § 41, п. 2, 2

віддáвна § 41, п. 1, 4 відсóткова — 1,5%-ва компенсá-
віддáти § 29, п. 1, 1 ція § 35, п. 6, 7
вíдділ § 29, п. 1, 1 відсóткове — 1,5%-ве підвúщення
вíдділ загáльного мовознáвства § 35, п. 6, 7
Інститóту мовознáвства відсóтковий — 1,5-відсóтковий
ім. О. О. Потебнí НАН Украї́ни § 40, п. 2, 3, в; 1,5%-й прибóток
§ 54, п. 6 § 35, п. 6, 7
відеозáпис § 35, п. 3, 1 вíдстань § 31, п. 2
відеофíльм § 36, п. 1, 4 відсóтній § 102, 1
вíдер § 89, п. 2; прим. від сьогóдні § 41, п. 1, 1, прим.
відзнáка Міністéрства внóтріш- відтепéр § 41, п. 1, 1
ніх справ Украї́ни § 57, п. 1 відчувáти § 115, п. 3, 2, г, прим.
відзнáка Презúдента Украї́ни візавí § 129, I, п. 5
§ 57, п. 1 вíзьмемось § 115, п. 9, прим. 3
від’ї́зд § 7, п. 4 вíзьметесь § 115, п. 9, прим. 3
відкриттíв § 89, п. 1 візьмóсь § 115, п. 9, прим. 3
відкриттÿ § 30, п. 1, 1; § 31, війн § 76, прим. 1
п. 2 Війóн § 125
відмíнка § 82, III, п. 1, 2, г військкомáт § 29, п. 1, 2
відмíннице § 74, 2 вíйсько § 26, п. 2, 1, а
відмíнницею § 72 військовозобов’ÿзаний § 40, п. 2,
відмíнниці § 69, 2; § 70; § 73; § 75, 2, а, прим.
п. 1; § 81 військóво-морськúй § 40,
відмíнниць § 78, 1 п. 2, 2, а
відмíнницю § 71 військовополонéний § 40,
відмíнниця § 67, І, п. 2; відмíнниця п. 2, 2, а, прим.
(парадигма) § 68, I військóво-польовúй § 40,
відмíнницям § 77, 2 п. 2, 2, а
відмíнницями § 79, 2 військóво-спортúвний § 40,
віднúні § 41, п. 1, 1 п. 2, 2, а
віднóшення § 115, п. 6, 3 вíйську § 86, п. 2, 1
відóмостей § 96, п. 2 вік § 21, п. 1
вíдповідей § 96, п. 2 вікéнд § 124, п. 1
вíдповіді § 96, п. 1 вікнó § 9, п. 2, 1; п. 3, 1, б
відповíдний § 101, 1 вíкон § 89, п. 2; прим.
вíдповідям § 96, п. 3 вікóнець § 89, п. 2, прим.
вíдповідями § 96, п. 4 вікóнечко § 32, п. 8
вíдповідях § 96, п. 5 вікóнниця § 29, п. 1, 3
відповíстú § 115, п. 7 Вíктор § 143, п. 2, прим. 2
відрáзу § 41, п. 1, 2 Вíкторович § 32, п. 11
274
Ïîêàæ÷èê
вíку § 82, III, п. 1, 2, д вісімнáдцять § 105, п. 3

ВІЛ-інфéкція § 35, п. 6, 8 вісімсóт § 105, п. 5
вілл § 76, прим. 2 віск § 22, 2; 3
вíлла § 76, прим. 2; § 128, п. 1 вíскі § 129, I, п. 5; § 140, 4
ВІЛ-СНІД § 35, п. 6, 9 віслюкóві § 86, п. 3, 2, прим. 1
Вільнéв § 132 віслюкó § 86, п. 3, 2, прим. 1
вíльний § 9, п. 1, 2 вíсник § 28
вíльно конвертóваний § 40, п. 1, 2, вíссю § 95, п. 3, 1
в, прим. 1 вістéй § 96, п. 2
Вíльсон § 121, п. 1, 2; § 124, п. 1 вíсті § 96, п. 1
Вільхівцÿ § 82, III, п. 1, 2, к вість § 28; § 66, III
Вільшáнська Новосéлиця § 154, вíстÿм § 96, п. 3
п. 3, 6 вíстÿми § 96, п. 4
вільшáнсько-новосéлицький § 154, вíстÿх § 96, п. 5
п. 3, 6 вісь § 9, п. 1, 1, ґ; § 26, п. 1, 1;
він (парадигма) § 108 § 30, 1, 3
Він М’їн § 49, п. 4 Вітáлій § 66, II, а
Вíнницькі Ставú § 154, п. 3, 6 Вітáлію § 83, п. 1; § 87, п. 2
вíнницько-стáвськúй § 154, п. 3, 6 Вітáлія § 82, III, п. 1, 1
Вíнниця § 29, 1, 3; § 148; Вíнниця Вíта-Поштóва § 154, п. 3, 1
(парадигма) § 68, I вíта-поштóвий § 154, п. 3, 1
Вíнниччина § 50, п. 6, прим. Вíтебське воєвóдство § 50,
Вінніпéг § 124, п. 1 п. 8
вíнця § 27, п. 3; § 100, п. 1, 3; п. 4, 1 вíтер § 9, п. 2, 1; § 66, II, б
вíнцям § 100, п. 3, 2 Вíтка § 149, п. 1, 3
вíнцями § 100, п. 5, 2 Вíтра § 82, III, п. 1, 1; п. 2, 1, ґ;
віньºтка § 139, 1 § 84, п. 1
Віньї́ § 3, 2; § 139, 1; § 140, 4 вітрúще § 66, II, б; § 67, II, п. 3
ВІП-зáла § 35, п. 6, 8 вітровúй § 33, п. 6
Вíра § 144, п. 1 вíтру § 82, III, п. 2, 1, ґ
Вірджúнія § 129, III, п. 3 вітрякá § 82, III, п. 1, 2, ж
вірмéнів § 89, п. 1, прим. Віттгенштáйн § 136, п. 1
Вірмéнська апóстольська цéрква вíттова хворóба § 49, п. 9, 3,
§ 53, п. 5 прим., 2
вірш § 84, п. 2, прим. Вітчúзна § 60, п. 3
вíрша § 84, п. 2, прим. віцекóнсул § 35, п. 5, 4
вíсім (парадигма) § 105, п. 2 віцепрем’ºр § 35, п. 5, 4
вісімдесÿт § 105, п. 4 віч § 89, п. 3
вісімдесÿт вóсьмий § 106, п. 2 вíчі § 88, п. 2
вісімдесÿт вóсьмого § 106, п. 2 вíчко § 9, п. 3, 1, б
вісімдесÿтий § 106, п. 1 віч-нá-віч § 41, п. 3, 5
275
Ïîêàæ÷èê
Вíчне мíсто § 50, п. 6, прим. в обрíз § 41, п. 2, 1

вíчний § 21, п. 1 вовк § 9, п. 2, 2; § 66, II, б
Вішí § 129, III, п. 3 Вóвка § 82, III, п. 1, 2, к
Вíшну § 53, п. 1 вовк-жаднþга § 37, п. 1, 1
вíяло § 67, II, п. 1, прим. вóвкові § 86, п. 3, 2, прим. 1;
в’їзд § 3, 3 прим. 2
вйóкати § 8, п. 1, 2 вóвку § 86, п. 3, 2, прим. 1;
вклад § 23, п. 3 прим. 2
Вкраї́на § 23, п. 3, прим. вовченÿ § 32, п. 7
вкрай § 41, п. 1, 2 вóвчика § 82, III, п. 1, 1
вкóпі § 41, п. 1, 2 вовчúсько § 66, II, б
влад § 41, п. 1, 2 вовчúць § 78, 1
влáда § 23, п. 3 вóгнище § 32, п. 10
Владивостóк § 23, п. 3; § 149, вогнþ § 82, III, п. 2, 1, ґ
п. 4, 3, г; § 152, п. 1, II; § 153, Вогнянá Землÿ § 50, п. 1, прим.
п. 2, 2 вогóнь § 5; § 9, п. 2, 1
владивостóцький § 153, п. 2, 2 вóдень § 9, п. 3, 5, а
Владислáв § 146, п. 2, 4 водúти § 115, п. 5
власкóр § 35, п. 5, 1 водіºві § 86, п. 3, 1
влáсний § 23, п. 3 водíння § 115, п. 6, 3
власноруч. § 62, п. 1 воднó § 41, п. 1, 5
власноручн. § 62, п. 1 воднóсталь § 41, п. 1, 8
власнорóчний § 62, п. 1 вóдню § 82, III, п. 2, 6
власт. § 62, п. 1 водовóз § 9, п. 3, 5, д
властúвий § 62, п. 1 водогóну § 82, III, п. 2, 7
властúвість § 23, п. 3 вододíлу § 82, III, п. 2, 7
влíтку § 41, п. 1, 2 водозабíр § 35, п. 2, 1
влóчний § 33, п. 1 Водолáжченко § 22, 4
вмивсь § 44, п. 2, 3 водолáз § 36, п. 1, 1
вмúвся § 44, п. 2, 3 Водолáзький § 22, 4
в нагорóду § 41, п. 2, 1 водопíй § 9, п. 1, 1, а; § 36,
внáслідок § 42, п. 1, 1 п. 1, 1
вниз § 41, п. 1, 2 водопровíд § 9, п. 3, 5, д
внизó § 41, п. 1, 2 Водоп’ÿнов § 144, п. 12
внічиþ § 41, п. 1, 6 Водохрéстя § 35, п. 2, 1
в нóгу § 41, п. 2, 1 воєвóда § 66, І
вночí § 41, п. 1, 2 вóєн § 76, прим. 1
Внóково § 150, п. 2 воºнно-промислóвий § 40,
внóтрішній § 102, 2 п. 2, 2, а
внутрішньоóчний § 40, п. 1, 2, а воºнно-стратегíчний § 40,
в óбмін § 41, п. 2, 1 п. 2, 2, а
276
Ïîêàæ÷èê
вóжений § 115, п. 6, 1 Волóшин § 83, п. 2, 2, прим.

возúти § 115, п. 5 Волóшинові § 83, п. 2, 2, прим.
возíння § 115, п. 6, 3 Волóшином § 85, п. 3, 1, прим.
воíстину § 129, II, прим. Волóшину § 83, п. 2, 2, прим.
вóїна § 82, III, п. 1, 1 Вóльво § 140, 5
Вóїнов § 144, п. 7, 2 «вóльво» § 58, п. 2
вокзáлу § 82, III, п. 2, 5 Вóльнов § 144, п. 13, 1, б
Вóлга § 152, п. 1; § 153, п. 2, 1; на вóльтів § 89, п. 1
Вóлзі § 152, п. 1 вóля § 9, п. 1, 2
Вóлги § 152, п. 1 вóля Госпóдня § 53, п. 2
Волгогрáд § 154, п. 2, 5 вонá (парадигма) § 108
волгогрáдський § 154, п. 2, 5 вонú (парадигма) § 108
вóле § 74, 2 вонó § 108
волейбóлу § 82, III, п. 2, 4 Вóрдсворт § 124, п. 2; § 135
волелþбний § 40, п. 1, 2, б ворíт § 100, п. 2, 3
вóлзький § 153, п. 2, 1 ворíтця § 9, п. 3, 2, б
волú § 91, п. 1, прим. ворітьмú § 100, п. 5, 3
Волúнська óбласть § 50, п. 8 Воробйóв § 8, п. 1, 2; § 144,
волúнський § 26, п. 2, 1, а; § 27, п. 12
п. 2 Воробйóва § 144, п. 4, 1
волíв § 91, п. 1, прим. ворóже § 10, п. 2, 4, прим.
Волл-стрíт § 129, III, п. 4, ворожíнням § 85, п. 2
прим. 1 Вóрон § 49, п. 7, 3
вóло § 67, II, п. 1, прим. Ворóнеж § 149, п. 1; § 153,
Володúмир § 146, п. 2, 4 п. 2, 1
Володúмир Велúкий § 49, п. 9, 2 ворóнезький § 153, п. 2, 1
Володúмир-Волúнський § 50, Вóронів § 150, п. 3
п. 1 Ворóніж § 153, п. 2, 1
Володúмире Хомичó § 87, п. 4, ворóнізький § 153, п. 2, 1
прим. 4 ворóта § 9, п. 3, 2, б; § 50, п. 11;
Володúмир Івáнович Вернáдський § 100, п. 1, 3; на ворóтах, на
§ 49, п. 1 ворóтях § 100, п. 6
Володúмирський собóр § 53, п. 7 ворóтам § 100, п. 3, 1
волоктú § 9, п. 3, 3 ворóтами § 100, п. 5, 3
вóлос § 9, п. 2, 3 воротáр § 67, II, п. 2
волóсся § 27, п. 5 ворóтям § 100, п. 3, 1
волóський § 19, п. 1, 3; § 153, восенú § 41, п. 1, 2
п. 2, 3 вóску § 82, III, п. 2, 6
вóлох § 153, п. 2, 3 востáннє § 41, п. 1, 4
волóх § 19, п. 1, 3 вóсьмеро § 105, п. 10
волочúльник § 32, п. 1, прим. вóсьмий § 26, п. 1, 1; § 106, п. 1
277
Ïîêàæ÷èê
восьмикóтника § 82, III, п. 1, 2, г всерéдині § 41, п. 1, 2

вощáнúй § 22, 3 всесвíтній § 33, п. 1; § 102, 1
вощúна § 22, 2 всесвíтньо-історúчний § 40,
воякóві § 86, п. 3, 2, прим. 1 п. 2, 2, д
воякó § 86, п. 3, 2, прим. 1 всéсвіту § 82, III, п. 2, 5
воÿцький § 22, 1 Всеукраї́нська педагогíчна кон-
воÿччина § 22, 1 ферéнція § 52, п. 2
впáм’ятку § 41, п. 1, 3 всілÿкий § 113, прим. 1
впень § 41, п. 1, 2 вслід услíд § 41, п. 1, 2
вперéд § 41, п. 1, 2 всмак § 41, п. 1, 2
вперéміш § 41, п. 1, 3 вступ § 23, п. 3
вплав § 41, п. 1, 3 всьогó § 8, п. 2
вплач § 41, п. 1, 3 всьогó-нá-всього § 41, п. 3, 5
вплив § 23, п. 3 всюдихíд § 9, п. 3, 5, д; § 35, п. 3,
впливóвий § 23, п. 3 2, а
вподóвж § 41, п. 1, 7; § 42, всÿкий § 113, прим. 1
п. 1, 1 Вт § 62, п. 1
в пóзику § 41, п. 2, 1 втім § 41, п. 1, 6
впóперек § 41, п. 1, 2 вуглецевмíсний § 40, п. 1, 2, ґ
впóру § 41, п. 1, 2 вуглецþ § 82, III, п. 2, 6
впрáва § 23, п. 3 вуглÿр § 67, II, п. 3
впродóвж § 42, п. 1, 1 Вóдро § 140, 5
врáження § 9, п. 3, 4 вужéві § 86, п. 3, 2, прим. 1; прим. 2
враз § 41, п. 1, 2 вужí § 86, п. 3, 2, прим. 1
в рáзі § 42, п. 3 вужó § 86, п. 3, 2, прим. 2
врáнці § 41, п. 1, 2 вóжче § 19, п. 2
врéшті § 41, п. 1, 2 вóжчий § 19, п. 2; § 104, п. 1, 1
врíвень § 41, п. 1, 2 вузлик § 32, п. 1
врíвні § 41, п. 1, 2 вузькúй § 19, п. 2; § 26, п. 2, 1, а
врóзкид § 41, п. 1, 3 вузькодіалéктне § 40, п. 1, 2, г
врóзліт § 41, п. 1, 3 вул. § 62, п. 1
врóзсип § 41, п. 1, 3 вóлика § 82, III, п. 1, 2, ж
врóзтіч § 41, п. 1, 3 вóлиці § 78, 2
Врóбель § 23, п. 3; § 142, п. 1 вóлиця Акадéміка Заболóтного
вручнó § 41, п. 1, 4 § 50, п. 2
вряд § 41, п. 1, 2 вóлиця 295-ї Херсóнської Дивíзії
врядú-годú § 41, п. 3, 4 § 50, п. 11
Всевúшній § 53, п. 2 вóлицями § 79, 2
Всéволод Велúке Гніздó § 49, «Вóлиця Обсерватóрна» § 50,
п. 9, 2 п. 14
Вселéнський Патріáрх § 53, п. 6 вулкáн § 121, п. 1, 1
278
Ïîêàæ÷èê
вóса § 88, п. 3 гáєві § 83, п. 1

вóси § 88, п. 3 газ. § 62, п. 1
вух § 89, п. 3 газéта § 5
вóхами § 92, п. 1 газéта «Літератóрна Украї́на»
вухо § 12, п. 2 § 55, п. 3
в цíлості § 41, п. 2, 1 газетÿр § 67, II, п. 3
вчéна рáда філологíчного фа- газівнúк § 32, п. 1
культéту § 54, п. 6 газобалóн § 36, п. 1, 3
вчéння § 9, п. 3, 4 газогíн § 36, п. 1, 1
вчúтелеві § 86, п. 3, 1 газогóну § 82, III, п. 2, 7
вчителíв § 91, п. 1 газопровíд § 9, п. 3, 5, д
вчúтелю § 87, п. 2 газопровíдний § 9, п. 3, 5, д
вчорáшній § 33, п. 1; § 102, 2 гáї § 86, п. 1, 1, прим. 1
вщерть § 41, п. 1, 2 Гаї́ті § 126
В’þжин § 144, п. 12 гайдамáків § 76, 3
в’юн § 4, п. 1 гайморúту § 82, III, п. 2, 1, б
Вþртемберг § 138, п. 2, 2 гáйморова порожнúна § 49, п. 9,
в’ÿзам § 100, п. 3, 1 3, прим., 2
в’язáти § 115, п. 4 Гайнетдíн § 122, п. 1
в’ÿзи § 7, п. 1; § 100, п. 1, 1 гайовúй § 33, п. 6
в’ÿзів § 100, п. 2, 2 гайóк § 32, п. 13
в’язкúй § 26, п. 2, 1, а, прим. Гáйсин § 152, п. 1, II
в’ÿзкість § 26, п. 2, 1, а, прим. Гай Þлій Цéзар § 146, п. 1, 3
Вÿзьма § 151, п. 1, прим. галáктика § 51
Вÿтка § 151, п. 1, прим. галáктика Велúка Магеллáнова
В’ячеслáв § 7, п. 1 Хмáра § 51
галáнтний § 121, п. 1, 1
Ã Галáтія § 129, III, п. 5, прим.
г § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., Гáлин § 101, 2
2, а гáлицький § 22, 1; § 153, п. 2, 2
га § 62, п. 1 Гáлич § 153, п. 2, 2
Гаáга § 5; § 153, п. 2, 1 Гáлича § 82, III, п. 1, 2, к
гаáзький § 153, п. 2, 1 Галичинá § 22, 1
Гáброво § 150, п. 2 галіфé § 49, п. 5
Гáвлик § 144, п. 6, 2 гáлка § 26, п. 1, 3, прим.; § 27,
Гаврúлів § 9, п. 3, 5, г п. 3, прим.
гаврúлівський § 9, п. 3, 5, г Гáллія § 129, I, п. 2
Гаврúлово § 149, п. 4, 3, б гáлузей § 96, п. 2
Гагáрін § 144, п. 7, 1 гáлуззю § 95, п. 3, 1
гáдка § 5 галóззя § 27, п. 5
Гáдяча § 82, III, п. 1, 2, к гáлузі § 95, п. 1; п. 4
279
Ïîêàæ÷èê
галченÿ § 26, п. 1, 3, прим.; § 98, гáрячé § 10, п. 2, 4, прим.

п. 1 Гасáн-оглú § 146, п. 3, 4
галченÿм § 98, п. 4 гáсел § 89, п. 2, прим.
галченÿти § 98, п. 2 гáсу § 82, III, п. 2, 6
галченÿті § 98, п. 3; п. 5 гауптвáхта § 131
Гальвáні § 140, 4 гаус § 128, п. 3
Гáльченко § 26, п. 1, 3; § 27, п. 6 Гаусс § 128, п. 3
Гальчóк § 27, п. 6 Гáшек § 142, п. 3, прим. 1
Гáлю § 74, 3 гáю § 82, III, п. 2, 2, а; § 83, п. 1
Гáмбург § 153, п. 2, 1 гаþ § 86, п. 1, 1, прим. 1; п. 2, 2
гáмбургер § 135 гаÿх § 93
гáмбурзький § 153, п. 2, 1 гвардíйці § 91, п. 1
гáмма § 51 гвáрдія § 122, п. 1
Гáнгу § 82, III, п. 2, 5 Гвінéя § 122, п. 1
гандбóл § 122, п. 4 Гвінéя-Бісáу § 154, п. 3, 1
гандбóлу § 82, III, п. 2, 4 гвінéя-бісáуський § 154, п. 3, 1
Гáнна § 29, п. 4; § 33, п. 3; § 143, Гданськ § 151, п. 2, 2
п. 1 Гéба § 53, п. 1
Гáннин § 29, п. 4; § 33, п. 3 Гéгель § 122, п. 3
Ганнібáл § 122, п. 4 Гéґель § 122, п. 3
Гáнно Михáйлівно § 74, 1 гей-гéй § 35, 6, 4
ганьбá § 26, п. 1, 1 гéйзер § 136, п. 2
ганÿти § 11, п. 1 гейм § 133
гаражá § 82, III, п. 2, 5 Гéйне § 122, п. 4; § 136, п. 1;
гарбузúння § 32, п. 6 § 140, 3
Гáрвард § 122, п. 4 гектáр § 67, II, п. 1
Гáрвардський університéт § 54, геліоцéнтр § 35, п. 5, 2
п. 3 Гéльсінкі § 122, п. 4
Гаркóшине § 152, п. 3, прим. Гéмпшир § 129, III, п. 3
гармонíйний § 33, п. 1 генерáл § 5; § 122, п. 1
гарнéнький § 26, п. 2, 1, б генерáл-лейтенáнт § 36, п. 2, 1, Б,
гáрний (парадигма) § 103; § 104, в; § 56, прим. 1
п. 1, 3 генерáл-майóр § 36, п. 2, 1, Б, в
гáрні (парадигма) § 103 Генерáльний прокурóр Украї́ни
Гарóнна § 128, п. 3 § 56
Гáррісон § 134 Генерáльний секретáр ООН § 56
Гарсíя § 122, п. 1; п. 3; § 129, I, геніáльний § 129, I, п. 2
п. 2 Генсьóрський § 144, п. 5, 2
Гáртний § 144, п. 11 географíчний § 33, п. 2
Гáршин (парадигма) § 142, п. 3; геоеконóміка § 130, п. 1
Гáршин § 144, п. 7, 3, а геолóгія § 5
280
Ïîêàæ÷èê
геополíтика § 35, п. 5, 2 гіперзвýк § 35, п. 5, 3

Геóрг § 122, п. 1; § 122, п. 3 гіпермáркет § 35, п. 5, 3
гер § 87, п. 4, прим. 5 гіпопотáм § 129, I, п. 6
герáней § 96, п. 2 гіпóтеза § 122, п. 4
герáні § 95, п. 1 гíпсу § 82, III, п. 2, 6
герáнню § 95, п. 3, 1 гіпþр § 67, II, п. 1
герáням § 96, п. 3 гíрка § 9, п. 3, 1, в
герáнями § 96, п. 4 гіркúй § 27, п. 1; § 101, 1
герáнях § 96, п. 5 гіркувáто-солóний § 40, п. 2, 2, г
гербáрій § 122, п. 4 гірнúк § 19, п. 1, 1
герóї § 88, п. 2 гірнúцтво § 19, п. 1, 1
герóїв § 89, п. 1; § 91, п. 1 гірничопромислóвий § 35, п. 1
герої́зм § 3, п. 1; § 32, п. 14 гíронька § 9, п. 3, 1, в
герої́зму § 82, III, п. 2, 1, а Гíрсько-Бадахшáнська автонóмна
гéрцог § 19, п. 1, 2; § 56, прим. 2 óбласть § 50, п. 8
гéрцогський § 19, п. 1, 2 гíрший § 104, п. 1, 3
ГЕС § 61, п. 2 гíстьми § 92, п. 2
Гéте § 122, п. 1; п. 3; § 132; Гладстóн § 133
§ 140, 3 глазóр § 121, п. 1, 1
гúдко-брúдко § 35, п. 6, 2, а гламóр § 122, п. 1
гúрка § 27, п. 1 глибиномíр § 36, п. 1, 1
гúря § 66, І глибокозадньоязикóвий § 40, п. 1,
гíдність § 66, III; гíдність (пара- 2, г
дигма) § 68, III глибочинá § 95, п. 1, прим. 2
гíдністю § 95, п. 3, 2 глибочíнь § 95, п. 1, прим. 2
гíдности § 95, п. 1, прим. 1 глúбшати § 118
гíдності § 95, п. 1 Гливúці § 149, п. 4, 3, д
гідропáрк § 35, п. 5, 2 Глúнка § 144, п. 7, 3, б
гіºна § 129, I, п. 2 глинокóп § 36, п. 1, 1
гíлка § 9, п. 3, 1, б; § 27, п. 3, глинопісóк § 36, п. 1, 3
прим. Глíбов § 87, п. 4
гіллÿ § 30, п. 1, 1; § 30, п. 1, 1 Глíбове § 87, п. 4
гіллÿстий § 27, п. 5; § 30, п. 1, 1 глухúй § 101, 1
гіллÿчка § 30, п. 1, 1 Глóховець § 144, п. 13, 2
гíльза § 121, п. 1, 2 глухонімúй § 40, п. 1, 2, г
Гíльча Дрóга § 154, п. 1, 3 глÿнути (парадигма) § 115,
гімн § 129, I, п. 6 п. 3, 2, д
гíнді § 122, п. 4 Гмúря § 142, п. 1
Гіндустáн § 122, п. 4 гнаний § 119, п. 2, 1
гінекóлог-ендокринóлог § 36, п. 2, гнáти (парадигма) § 115,
1, А, а п. 3, 2, в
281
Ïîêàæ÷èê
Гнатþк § 142, п. 1 голуб’ÿти § 98, п. 2

Гнéзно § 152, п. 3, прим. гольф § 121, п. 1, 2
гнíву § 82, III, п. 2, 1, б Гольфстрúм § 122, п. 1
Гнíдич § 144, п. 7, 3, г гóльфу § 82, III, п. 2, 4
гніздíння § 115, п. 6, 3 Гóмелю § 82, III, п. 2, 8
гної́стий § 33, п. 5 Гóмеля § 82, III, п. 2, 8, прим.
гної́сько § 32, п. 10 Гомéр § 5
год § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., Го Можó § 146, п. 1, 6, прим.;
2, а п. 2, 5
гóден § 101, 3 гóмо сáпієнс § 130, п. 1
годèна — годúна-дві § 35, 6, 3; 7-ї Гомулúцький § 144, п. 10
годúни § 106, п. 2 гонúти § 11, п. 1
-годèнний — 100-годúнний § 40, Гонкóнгу § 82, III, п. 2, 5
п. 2, 3, б гóнтер § 59, п. 1
Годúнник § 29, 1, 3 гопакá § 82, III, п. 2, 4
годувáти § 118 горá § 9, п. 1, 1, б; § 154, п. 2, 1,
гóєний § 119, п. 2, 1 прим.
гóїти (парадигма) § 115, п. 1, II горá Говéрла § 50, п. 1
гол § 133 горá Сапýн § 37, п. 2, 2
Гóла Прúстань § 152, п. 4, 1; Горáцій § 122, п. 4
§ 154, п. 1, 1 горбá § 82, III, п. 2, 5
Голембйóвський § 144, п. 5, 1 гóрб(ся) § 116, п. 2, 2
Гóлик § 144, п. 7, 3, г гóрбте(сь) § 116, п. 2, 2
Голúцин § 144, п. 7, 3, г горбувáтий § 33, п. 7
голíвка § 9, п. 3, 2, а; § 32, п. 12 Гордºєв § 144, п. 3, 3
голíвонька § 26, п. 2, 1, б гóрдіїв вóзол § 49, п. 9, 3,
Голлáндія § 128, п. 3 прим., 2
голлáндський § 128, п. 3 Гордíївна § 32, п. 11
головá § 9, п. 3, 2, а; § 56, гордовúтий § 33, п. 7
прим. 1 гóрдощі § 100, п. 1, 2
Головá Верхóвної Рáди Украї́ни гóре § 67, II, п. 2
§ 56 горизóнт § 5; § 122, п. 4
голóвка § 32, п. 12 горизóнтах § 93
головонóгі § 40, п. 2, 2, в, прим. Горúцвíт § 146, п. 2, 1
голосúстий § 33, п. 5 горúцвіт § 36, п. 1, 5
Голсуóрсі § 124, п. 2 горúщу § 86, п. 2, 1
гóлубе § 87, п. 3 гóрі § 86, п. 1, 2
Голубúй Ніл § 154, п. 1, 1 горíння § 32, п. 5
голубúний § 33, п. 4 горíти § 32, п. 5
голубникá § 82, III, п. 1, 2, ж Гóрки § 149, п. 4, 3, е; § 152,
голуб’ÿ § 98, п. 1 п. 2
282
Ïîêàæ÷èê
горобúний § 33, п. 4 граблí § 100, п. 1, 2; п. 4, 1

горóд § 9, п. 2, 3 граблíв § 100, п. 2, 2
Городéцький § 144, п. 10 граблÿм § 100, п. 3, 2
горóди § 88, п. 1 граблÿми § 100, п. 5, 2
горóдній § 33, п. 1; § 102, 1 граблÿх § 100, п. 6
горóх § 14, п. 1 Грабóвський § 9, п. 3, 5, е
горóху § 82, III, п. 2, 2, б грáду § 82, III, п. 2, 1, ґ
горошúна § 14, п. 1 -грáдусний — 40-грáдусний § 40,
Горóшине § 85, п. 3, 2 п. 2, 3, в
Горóшиним § 85, п. 3, 2 грай § 116, п. 2, 1
горщéчку § 86, п. 2, 1 грáймо § 116, п. 2, 1
горювáти (парадигма) § 115, грáйте § 116, п. 2, 1
п. 3, 2, г грáма § 82, III, п. 1, 2, ґ
гóспіc § 122, п. 4 грáмів § 89, п. 1
гóспіталь § 122, п. 4 грáмота § 5
Гóсподи § 53, п. 2, прим. 3; § 87, гранíту § 82, III, п. 2, 6
п. 4, прим. 6 грáфік § 122, п. 1; § 129, I, п. 6
гóсподи § 53, п. 2, прим. 3 Грачóв § 144, п. 4, 3
гóсподи бóже мій § 53, п. 2, гребінéць § 9, п. 3, 1, а
прим. 3 Гребíнка § 148; § 153, п. 2
Госпóдь § 53, п. 2; Госпóдь (пара- гребíнківський § 153, п. 2
дигма) § 68, II; § 87, п. 4, прим. Грегуáр § 122, п. 3
6; § 88, п. 3, прим. грек § 153, п. 2, 2
госпóдь § 53, п. 2, прим. 3; прим. 3 грéко-пéрські вíйни § 52, п. 2,
гóстéй § 89, п. 3 прим. 3
Гóстра Могúла § 154, п. 2, 6 Гренлáндія § 121, п. 1, 1; § 122,
гостролучáнський § 154, п. 2, 1 п. 1
Гостролóччя § 154, п. 2, 1 грéцький § 153, п. 2, 2
гостромогúльський § 154, п. 2, 6 гриб-паразúт § 37, п. 1, 4
гостромогúльці § 154, п. 2, 6 грúвень § 76, 3, прим. 1
гостювáти § 34, п. 1 грúвне § 74, 2
гóстÿми § 92, п. 2 грúвнею § 72
готéль § 133 грúвні § 69, 2; § 70; § 73; § 78, 2;
готéль «Дніпрó» § 54, п. 5 § 81
готóв § 101, 3 грúвню § 71
Готьº § 139, 1; § 140, 3 грúвня § 66, І; § 69, 2
гоц § 27, п. 7 грúвням § 77, 2
Гóя § 126; § 140, I грúвнями § 79, 2
гр. § 62, п. 1; § 155, п. 2 грúвнях § 80
гра § 76, прим. 1 Григóр’єв § 144, п. 3, 2; § 144,
грабéль § 100, п. 2, 2 п. 12
283
Ïîêàæ÷èê
Григóрівна § 32, п. 11 губíв § 76, 1

Григóрій § 32, п. 11 гóблячи § 115, п. 6, 3, прим. 1, 2
Григóрович § 32, п. 11 гугл § 54, п. 7
грúмну § 115, п. 8, 2, б гузúр § 67, II, п. 2
грúнвіцький § 153, п. 2, 2 гукáння § 32, п. 5
Грúнвіч § 153, п. 2, 2 гукáти § 5; § 32, п. 5
Гринчúшин § 27, п. 6 Гулáк-Артемóвський § 146, п. 3,
грúпу § 82, III, п. 2, 1, б 2; § 147, п. 4, 1
Грицькó § 26, п. 1, 1 Гуллівéр § 122, п. 3
Грúцю § 87, п. 2 Гулÿєв § 87, п. 4; § 144, п. 3, 2
Грíмм § 129, I, п. 3 Гулÿєве § 87, п. 4
Грінчéнків словнúк § 49, п. 9, 1 гуляйпíльський § 154, п. 2, 3
грíшми § 100, п. 5, 3 Гуляйпóле § 154, п. 2, 3
гр-н § 62, п. 2 гулÿння § 32, п. 5
грн § 155, п. 2, прим., 2, б гулÿти § 32, п. 5
грог § 122, п. 1 Гулÿшки § 144, п. 11
громадÿн § 89, п. 1, прим. гóмус § 122, п. 4
громадÿни § 88, п. 1, прим. гун § 128, п. 1
громадÿнська війнá § 52, п. 2, гóни § 128, п. 1
прим. 3 Гурамішвíлі § 122, п. 1
громадÿнський § 27, п. 2 Гóр’їн § 144, п. 7, 2
грóму § 82, III, п. 2, 1, ґ гурткó § 86, п. 2, 1
гросмéйстер § 136, п. 1 гуртóжитку § 82, III, п. 2, 5
грошá § 82, III, п. 1, 2, е гусéй § 100, п. 4, 3
грóшéй § 100, п. 2, 1 гусенÿ § 32, п. 7
грошúма § 100, п. 5, 3 гóси § 100, п. 1, 1, прим.; § 100,
грошовúй § 33, п. 6 п. 4, 3
грошовúтий § 33, п. 7 Гусúне Óзеро § 149, п. 4, 2,
Грóбешів § 150, п. 3 прим.
Грóдзький § 144, п. 10 гóска § 100, п. 1, 1, прим.
грузúн § 153, п. 1 гуслÿре § 87, п. 3
грузúни § 88, п. 1, прим. густозасéлений § 40, п. 1, 2, в
грузúнів § 89, п. 1, прим. густолíсся § 36, п. 1, 2
грузúнка-дíвчина § 37, п. 1, 3 гусьмú § 100, п. 5, 3
грузúнський § 153, п. 1 гусÿ § 66, ІV, а; § 98, п. 1
Грóзія § 122, п. 1; § 153, п. 1 гóсям § 100, п. 3, 1
грóпа § 128, п. 1 гусÿм § 98, п. 4
грóша «парижáнка» § 59, п. 2 гусÿт § 99, п. 2; п. 4
грушéвий § 33, п. 6 гусÿта § 99, п. 1; п. 4; на гусÿтах
грушоподíбний § 35, п. 2, 1 § 99, п. 6
губ § 76, 1 гусÿтам § 99, п. 3
284
Ïîêàæ÷èê
гусÿтами § 99, п. 5 ґúґнути § 6, п. 1

гусÿти § 98, п. 2 ґирлúґа § 6, п. 1; § 13
гусÿті § 98, п. 3 ґлей § 6, п. 1
Гуцóльщина § 26, п. 1, 3 ґніт § 6, п. 1; § 9, п. 2, 6, прим.
гóща § 67, І, п. 3 Ґóґа § 6, п. 2
Гóщин § 144, п. 7, 3, а ґóґель-мóґель § 6, п. 1
Гюгó § 138, п. 2, 2 Ґóйдич § 6, п. 2
Гюльчатáй § 140, 9 ґонт(а) § 6, п. 1
Ґóнта § 6, п. 2
¥ Ґорґáни § 6, п. 2
ґáва § 6, п. 1 Ґорóнда § 6, п. 2
ґáздá § 6, п. 1 ґрасувáти § 6, п. 1
ґаздувáти § 6, п. 1 ґрáти § 6, п. 1; § 122, п. 2
Ґалаґáн § 6, п. 2 ґратчáстий § 6, п. 1; § 122, п. 2
ґалаґáнівська садúба § 49, п. 9, 3, Ґреґуáр § 122, п. 3
прим., 1 ґрéчний § 6, п. 1
Ґалятóвський § 6, п. 2 Ґрúґа § 6, п. 2
ґандж § 6, п. 1 ґринджóли § 6, п. 1
ґáнковий § 122, п. 2 ґрунт § 6, п. 1; § 122, п. 2
ґáнку § 82, III, п. 2, 5 ґрунтá § 88, п. 3
ґáнок § 6, п. 1; § 122, п. 2 ґрунтú § 88, п. 3
Ґарсíя § 122, п. 3 ґрóнті § 86, п. 1, 1
ґатóнок § 6, п. 1; § 122, п. 2 ґрунтовúй § 6, п. 1
ґвалт § 6, п. 1; § 122, п. 2 ґрунтóвний § 122, п. 2
ґвалтувáти § 6, п. 1 ґрунтувáти(ся) § 6, п. 1
ґéґати § 6, п. 1 ґóдзик § 6, п. 1
ґе-ґе-ґé § 35, п. 6, 4 ґóдзиковий § 6, п. 1
ґедзь § 6, п. 1; § 26, п. 1, 1 Ґудзь § 6, п. 2
ґелґотáти § 6, п. 1 Ґóла § 6, п. 2
ґелґотіти § 6, п. 1 Ґуллівéр § 122, п. 3
Ґéник § 6, п. 2 ґóлька § 6, п. 1; § 26, п. 1, 3, прим.
Ґеóрґ § 122, п. 3 ґóля § 6, п. 1
ґерґелі § 6, п. 1 ґурáльня § 6, п. 1
ґéрґіт § 6, п. 1
ґерґотáти § 6, п. 1 Ä
ґерґотíти § 6, п. 1 д. § 62, п. 1
Ґердáн § 6, п. 2 давáй-но § 44, п. 3, 1
Ґерзáнич § 6, п. 2 Давúдів Брід § 154, п. 1, 1; п. 3, 6
Ґéте § 122, п. 3 давúдово-брíдський § 154, п. 3, 6
Ґжúцький § 6, п. 2 Давúдового Брóду § 82, III, п. 1,
Ґúґа § 6, п. 2 2, к, прим.
285
Ïîêàæ÷èê
да Вíнчі § 146, п. 1, 4 двадцÿтий § 106, п. 1

дáвній § 33, п. 1; § 102, 1 двадцятиповерхóвий § 40,
дáвнíшній § 33, п. 1; § 102, 2 п. 1, 2, е
давньоверхньонімéцька § 40, п. 1, двадцятип’ятиповерхóвий § 35,
2, г п. 5, 5
давньорóський § 35, п. 1 двадцятирíчний § 35, п. 3, 2, а
Даждьбóг § 53, п. 1 двáдцять § 105, п. 3
дáйвінгу § 82, III, п. 2, 4 дванáдцятий § 106, п. 1
Д’Аламбéр § 49, п. 2; § 146, п. 1, 4, дванадцятитóнка § 36, п. 1, 6
прим. 1; § 147, п. 3 дванáдцять § 105, п. 3
д’аламбéрівський § 147, п. 3 два хлóпці § 88, п. 2, прим. 1
Далéкий Схід § 50, п. 10 дверéй § 100, п. 2, 1
далéко § 1 дверúма § 100, п. 5, 3
далéко-далéко § 35, п. 6, 1; § 41, двéрі § 100, п. 1, 2; у двéрях § 100,
п. 3, 5 п. 6
далечíнь § 95, п. 1, прим. 2 двермú § 100, п. 5, 3
Дамáск § 153, п. 2, 2 двéрям § 100, п. 3, 2
дамáський § 153, п. 2, 2 дві (парадигма) § 105, п. 2
ДА МВСУ (Держáвний архíв Мі- дві з половúною тúсячі § 38, п. 1,
ністéрства внóтрішніх справ 2, прим. 2
Украї́ни) § 61, п. 3, прим. 1 Двінá § 149, п. 4, 1, в
дамóклів меч § 49, п. 9, 3, прим., 2 двір § 67, II, п. 1
Данúлов § 144, п. 7, 3, б; § 149, двíсті (парадигма) § 105, п. 5
п. 4, 3, б дві сьóмих § 107, п. 1
Данúло Гáлицький § 49, п. 9, 2 дві тúсячі вісімнáдцятому § 106,
Даніºль § 130, п. 1 п. 2
Дáнте § 140, 3 дві трéтіх § 107, п. 1
Дáрвін § 140 двобíй § 35, п. 2, 2
Дáрвіна § 140 двобíчний § 35, п. 5, 5
Дáрвіном § 85, п. 3, 1 двовúмірний § 35, п. 2, 2
Даргомúжський § 144, п. 10 двовуглекúслий § 40, п. 1, 2, г
дармá що § 43, п. 2, 2; § 44, двоголóсся § 35, п. 2, 2
п. 1, 10 двоелектрóдний § 35, п. 2, 2
д’Артаньÿн § 146, п. 1, 4, прим. 1 двóє § 105, п. 8
дáти § 115, п. 7 двоєбóрство § 35, п. 2, 2
Дáугавпілс § 154, п. 2, 5 двоєдúний § 35, п. 2, 2
дáугавпілський § 154, п. 2, 5 двометрóвий § 40, п. 1, 2, е
дáху § 82, III, п. 2, 5 двоóкий § 35, п. 5, 5
дахó § 86, п. 2, 2 двоосьовúй § 35, п. 2, 2; § 40, п. 1,
два § 105, п. 8; два (парадигма) 2, е
§ 105, п. 2 дворічáнський § 154, п. 2, 2
286
Ïîêàæ÷èê
Дворíччя § 154, п. 2, 2 декрéті § 86, п. 1, 1

дворóшник § 21, п. 2 дéкуди § 41, п. 1, 9
двохмільйóнний § 106, п. 1 де ла Куéва § 146, п. 1, 4
двохсóтий § 35, п. 4, 1; § 106, п. 1 делегáт § 5
двохсотрíччя § 35, п. 4, 1; § 36, делегáта § 82, III, п. 1, 1
п. 1, 6 Делíль § 146, п. 1, 4, прим. 2
двохтúсячний § 38, п. 1, 2; § 106, дéльта-промíння § 36, п. 2, 1, Б, б
п. 1 дéльта-фýнкція § 36, п. 2, 1, Б, б
двоþрідний § 35, п. 3, 2, ґ дéльта-частúнка § 36, п. 2, 1,
двоÿрусний § 35, п. 2, 2 Б, б
Де-Брейнé § 50, п. 3 Дéльфи § 139, 2
дев’янóста § 105, п. 7 Дембúця § 149, п. 6; § 151, п. 2, 1
дев’янóстий § 106, п. 1 Демéтра § 53, п. 1
дев’янóстники § 28 Демúдів § 9, п. 3, 5, г
дев’янóсто § 105, п. 7 демúдівський § 9, п. 3, 5, г
дев’яностоп’ятирíччя § 36, демократúчний § 33, п. 2
п. 1, 6 дéмон § 49, п. 7, 2, прим. 1
дев’яносторíчний § 35, п. 3, 2, г Демостéн § 123
дев’яносторíччя § 36, п. 1, 6 Демосфéн § 123
Дев’ÿта симфóнія Бетхóвена Дем’ÿн § 7, п. 1
§ 55, п. 2 ден § 89, п. 2, прим.
дéв’ятеро § 105, п. 10 дéна § 88, п. 3
дев’ÿтий § 106, п. 1 дендропáрк § 35, п. 5, 2
дев’ятисóтий § 38, п. 1, 2 де-нéбудь § 41, п. 3, 3
дев’ятнáдцять § 105, п. 3 де-не-дé § 41, п. 3, 5
дев’ятсóт § 105, п. 5 дéнний § 29, 1, 3; 10-дéнний § 40,
дéв’ять § 105, п. 3 п. 2, 3, в
дéв’ять десÿтих § 107, п. 1 ден. норма § 62, п. 1
деґóллівський § 147, п. 3 Ден Сяопíн § 146, п. 1, 6, прим.;
де Ґолль § 147, п. 3 п. 2, 5
дедáлі § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 день § 9, п. 2, 1; § 29, п. 1, 3; § 41,
деíнде § 41, п. 1, 9 п. 2, 2
декáн § 56, прим. 1 день-дрóгий § 35, п. 6, 3
Декандóль § 146, п. 1, 4, прим. 2 день інформáції § 52, п. 2
дéкілька § 114, прим. День Конститóції Украї́ни § 52,
дéкількóм § 114, прим. п. 2, прим. 1
дéкількомá § 114, прим. День Незалéжності Украї́ни § 52,
дéкількóх § 114, прим. п. 2, прим. 1
дéколи § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 деньóк § 32, п. 13
дéкотрий § 44, п. 2, 1 День пáм’яті та примúрення § 52,
декрéт § 84, п. 2 п. 1
287
Ïîêàæ÷èê
День Собóрності Украї́ни § 52, дешéвший § 104, п. 1, 1

п. 2, прим. 1 дéщо § 39, п. 1; § 44, п. 2, 1
День учúтеля § 52, п. 1 де-þре § 41, п. 3, 6
департáмент Аверóн § 50, п. 9 дéякий § 114
депó § 140, 5 дéякі § 39, п. 1
дéрево § 9, п. 3, 2, б Джéймс § 133
деревообрóбний § 40, п. 1, 2, б Джек Лóндон § 146, п. 1, 2
деревцé § 9, п. 3, 2, б Джéксон § 128, п. 4
держáва Украї́на § 37, п. 2, 2 Джéку § 87, п. 1
Держáвін § 144, п. 2 джéмпера § 82, III, п. 1, 2, и
Держáвна дóма § 54, п. 1 джерелó § 9, п. 3, 2, б; § 10, п. 1
Держáвна прéмія Украї́ни в гáлузі джерéльце § 9, п. 3, 2, б
наóки і тéхніки § 57, п. 3 Джерóм § 133
Держáвна прéмія Украї́ни íмені Джигарханÿн § 144, п. 7, 3, а
Олександра Довжéнка § 57, п. 3 джигíт § 129, III, п. 1
Держáвний ансáмбль нарóдного джиґóн § 6, п. 1
тáнцю Грóзії § 54, п. 3 джúнсах § 100, п. 6
держакóві § 86, п. 2, 1 джúнси § 100, п. 1, 1; § 129, III,
держакó § 86, п. 2, 1 п. 1
дéржално § 27, п. 4 джúнсів § 100, п. 2, 2
дéржальце § 27, п. 4 джип § 129, III, п. 1
держмúто § 35, п. 5, 1 джиргá § 54, п. 5, прим. 4
Держтелерáдіо § 61, п. 1, 1 джихáд § 122, п. 4
держустанóва § 35, п. 5, 1 Джо § 140, 5
дерзкúй § 26, п. 2, 1, а, прим. Джóко Відóдо § 49, п. 4
Дерібáс § 146, п. 1, 4, прим. 2 Джóнні § 128, п. 3
дéрти § 115, п. 3, 2, ж, прим. Джорджтáун § 133
Деснá § 148 Джóуль § 131
десь § 44, п. 2, 4 джóуль § 139, 2
десь-íнде § 41, п. 3, 4 Джóшуа § 140, 1
десь-íнколи § 41, п. 3, 4 джóра § 67, І, п. 1
дéсь-то § 41, п. 3, 3 джóри § 75, п. 1
дéсятеро § 105, п. 10 дзвінóк § 9, п. 3, 1, а
десÿтий § 106, п. 1 дзвóна § 82, III, п. 2, 9, прим.
десятиметрóвий § 40, п. 1, 2, е дзвóну § 82, III, п. 2, 9, прим.
десятитúсячний § 38, п. 1, 2 дзвÿкнути § 7, п. 1, прим.; § 27,
десÿтка § 82, III, п. 1, 2, д п. 3
дéсять § 105, п. 3 дзень-дзелéнь § 35, 6, 4
де-фáкто § 41, п. 3, 6 дзúґа § 6, п. 1; § 13
Дефó § 133 дзúґлик § 6, п. 1
дéхто § 39, п. 1; § 114 Дзісь § 144, п. 13, 2, прим. 1
288
Ïîêàæ÷èê
дзьоб § 26, п. 1, 2 дияконéса § 32, п. 4

див. § 62, п. 1 діабéту § 82, III, п. 2, 1, б
дивáна § 82, III, п. 1, 2, з діáгноз § 129, I, п. 2
дивізіóну § 82, III, п. 2, 2 діáлектика § 129, I, п. 2
дизáйнерка § 32, п. 4 діалéктико-матеріалістúчний
дúзель § 49, п. 5; § 129, I, п. 3; § 40, п. 2, 2, б
§ 129, III, п. 1 діáметр § 127
дúзель-мотóр § 36, п. 2, 1, Б, а діаметрáльно протилéжний § 40,
дúзель-мотóрний § 40, п. 2, 1 п. 1, 2, в, прим. 1
дúзеля § 82, III, п. 1, 2, б ді Віттóріо § 146, п. 1, 4; § 147,
диз’þнкція § 138, п. 1, 2 п. 4, 3
димарÿ § 82, III, п. 1, 2, ж дівчá § 66, ІV, а
динáмо § 129, III, п. 1 дівчáт § 99, п. 4
диплóм § 129, III, п. 1 дíвчина-грузúнка § 37, п. 1, 3
дирéктор § 56, прим. 1; § 67, II, дíвчина-розóмниця § 37, п. 1, 1
п. 1; § 129, III, п. 1 дівчúнóнька § 27, п. 3, прим.
директорú § 88, п. 1 дівчúсько § 32, п. 10
Директóрія Украї́нської Нарóдної дід § 66, II, б
Респóбліки § 54, п. 1 дідúще § 66, II, б; § 67, II, п. 3
дирéкторка § 32, п. 4 дíдів § 101, 2
дирéкторові § 83, п. 1 Дід Морóз § 49, п. 7, 3
дирéктору § 83, п. 1 дід-морóз § 49, п. 7, 3, прим.
дискоклýб § 35, п. 3, 1 дíдові § 83, п. 1
дискомýзика § 36, п. 1, 4 Дідрó § 129, I, п. 3; § 140, 5
дисонáнсу § 82, III, п. 2, 1, г дíду § 87, п. 1
дисплéй § 133 Дідуньó § 142, п. 1, прим. 1
дитúна § 100, п. 1, 1, прим. дідóньо § 67, II, п. 2
дитирáмб § 123 діелéктрик § 130, п. 1
дитÿ § 98, п. 1 діетúл § 130, п. 1
дитÿм § 98, п. 4 діºвий § 33, п. 6
дит’ÿсла § 7, п. 4 Діºго § 130, п. 1
дитÿти § 98, п. 2 діºз § 130, п. 1
дитÿті § 98, п. 3 дієрéза § 130, п. 1
дитÿткові § 83, п. 1, прим.; § 86, діºта § 130, п. 1
п. 3, 2; прим. 1 дíжечка § 32, п. 8
дитÿтку § 83, п. 1, прим.; § 86, Дíзель § 129, I, п. 3
п. 3, 2, прим. 1 Дíкенс § 128, п. 4
дифірáмб § 123 Дíкінсон § 128, п. 4
Дихтáу § 50, п. 4, прим. Дін Лінь § 146, п. 2, 5, прим.
дияк. § 62, п. 1 Дінцÿ § 82, III, п. 1, 2, к
диÿкон § 129, I, п. 6 дістáв-такú § 44, п. 3, 1
289
Ïîêàæ÷èê
дітéй § 100, п. 4, 2 добрóдійко Варúводо § 74, 3,

Дíтель § 142, п. 1, прим. 3 прим. 2
дíти § 100, п. 1, 1; прим. добрóдію бригадúре § 87, п. 4,
дíтьми § 100, п. 5, 3 прим. 1
дíтям § 100, п. 3, 1 Дóвбуше § 87, п. 3
діячí § 93 довговíїй § 102, 3
для тóго щоб § 43, п. 2, 2 довгождáний § 29, п. 3, 2, прим.
дм § 62, п. 1 довгоочíкуваний § 40, п. 1, 2, в
Дмитрá § 82, II Довгопóл § 146, п. 2, 3
Дмитрó (парадигма) § 143, п. 2 довгохвильовúй § 40, п. 1, 2, а
Дмúтров § 149, п. 4, 3, б довéрху § 41, п. 1, 2
Дмитрó-Варвáрівка § 154, п. 1, 4; довжéнківські фíльми § 49, п. 9, 3,
п. 3, 2 прим., 1
дмитрó-варвáрівський § 154, Дóвжика § 82, III, п. 1, 2, к
п. 3, 2 довíдник § 84, п. 2, прим.
дні § 86, п. 1, 1 довíдника § 84, п. 2, прим.
днів § 89, п. 1, прим. довíку § 41, п. 1, 2
Дніпрá § 82, III, п. 1, 2, к довíчний § 101, 1
Дніпрí § 86, п. 2, 2, прим. 1 довкóла § 41, п. 1, 2
Дніпрó § 66, II, а; § 148 довóлі § 41, п. 1, 2
Дніпрóва Чáйка § 49, п. 1 до вподóби § 41, п. 2, 1
Дніпрó-рікá § 37, п. 1, 2 догм § 76, 1
Дніпрó § 86, п. 2, 2, прим. 1 догматúзму § 82, III, п. 2, 1, г
Дністéр § 68, II; § 148 дóгмату § 82, III, п. 2, 1, г
Дністрá § 82, III, п. 1, 2, к договóрювати § 11, п. 1
ДНК-анáліз § 35, п. 6, 8 дóголá § 41, п. 1, 4
ДНК-експертúза § 35, п. 6, 8 догорú § 41, п. 1, 2
дно § 88, п. 3; § 89, п. 2, прим. до гóрту § 41, п. 2, 1
дня § 82, III, п. 1, 2, д додáтка § 82, III, п. 1, 2, г
добá феодалíзму § 52, п. 2, до-діºз § 36, п. 2, 1, Б, в
прим. 3 до дíла § 41, п. 2, 1
добермáн § 59, п. 1 додóлу § 41, п. 1, 2
Д’Обіньº § 146, п. 1, 4, прим. 1; додóму § 41, п. 1, 2
§ 147, п. 4, 3 до зáвтра § 41, п. 1, 1, прим.
до бíса § 41, п. 2, 1 до загúну § 41, п. 2, 1
дóбриво § 32, п. 2 до запитáння § 41, п. 2, 1
Добрийвéчір § 146, п. 2, 2 доісторúчний § 129, II, прим.
Дóбрий Шлях § 50, п. 11 дої́ти (парадигма) § 115, п. 3, 1
добрóдієві § 83, п. 1 до крáю § 41, п. 2, 1
добрóдієві бригадúру § 83, п. 1, до крúхти § 41, п. 2, 1
прим. дóктор наóк § 56, прим. 1
290
Ïîêàæ÷èê
докóпи § 41, п. 1, 2 дóньки § 69, 1

дол. § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., дóнько § 74, 1
2, б дóнькою § 72
до ладó § 41, п. 2, 1 дóньку § 71
дóлар § 67, II, п. 1 дóньці § 70; § 73
дóлара § 82, III, п. 1, 2, е дóньчин § 27, п. 2
до лúха § 41, п. 2, 1 дóню § 74, 3
до лицÿ § 41, п. 2, 1 до обíду § 41, п. 2, 1
долíвка § 32, п. 12 до остáнку § 41, п. 2, 1
долíт § 89, п. 2 до пáри § 41, п. 2, 1
долíтце § 9, п. 3, 2, б допíзна § 41, п. 1, 4
долóнь § 9, п. 3, 5, б; § 76, 1 дóпінг § 133
долóнька § 9, п. 3, 5, б дóпінг-контрóль § 36, п. 2, 1, Б, а
Долóрес § 140, 9 до пнÿ § 41, п. 2, 1
долотó § 9, п. 3, 2, б до побáчення § 41, п. 2, 1
Домáха § 22, 5 доповідáти § 116, п. 2, 3,
Домáшин § 22, 5 прим. 1
домáшній § 33, п. 1; § 102, 2 доповíдачá § 84, п. 1
Домбрóва § 149, п. 6 дóповідей § 96, п. 2
Домбрóвський § 144, п. 9, 1 дóповіді § 95, п. 4
дóмен § 76, прим. 1 допомагáти § 11, п. 1
до мíри § 41, п. 2, 1 допомогтú § 11, п. 1
Дóнаг’ю § 138, п. 1, 1 до порú § 41, п. 2, 1
дон Базíліо § 146, п. 1, 5 до путтÿ § 41, п. 2, 1
Донбáсу § 82, III, п. 2, 5 до рéчі § 41, п. 2, 1
до н. е. § 62, п. 1 до рéшти § 41, п. 2, 1
Донéцьк § 148 дорíг § 76, 1
донéцький § 26, п. 2, 1, а дорíжка § 9, п. 3, 5, б
донжуáн § 49, п. 5; § 146, п. 1, 5, дорóга § 21, п. 2; по дорóзі § 73;
прим. по дорóгах § 80
Дон Жуáн § 146, п. 1, 5 дорогúй § 5; § 19, п. 2
донúзу § 41, п. 1, 2 Дорогобóж § 154, п. 2, 1
донúні § 41, п. 1, 1 дорогобóзький § 154, п. 2, 1
Дон Кіхóт § 146, п. 1, 5 Дорóжин § 144, п. 7, 3, а
дóнна § 128, п. 1 дорóжній § 21, п. 2; § 33, п. 1;
до ногú § 41, п. 2, 1 § 102, 1
дон Пéдро § 146, п. 1, 5 дорóжче § 19, п. 2
Донськúй § 144, п. 11 дорóжчий § 19, п. 2; § 104, п. 1, 1
Дóну § 82, III, п. 2, 5 Дорошéнка § 82, II
дон Хосé § 146, п. 1, 5 досвíтній § 102, 1
дóнька § 27, п. 2; § 66, І до смакó § 41, п. 2, 1
291
Ïîêàæ÷èê
до смéрті § 41, п. 2, 1 дрúґáти § 6, п. 1

до снагú § 41, п. 2, 1 дрібнóліс § 36, п. 1, 2
достáтку § 82, III, п. 2, 1, г дрíжджі § 100, п. 1, 2
достáтній § 102, 1 дрíжджів § 100, п. 2, 2
Достоºвський § 144, п. 3, 2 дріт § 82, III, п. 2, 9
досьº § 130, п. 1 дров § 100, п. 2, 3
до сьогóдні § 41, п. 2, 1 дрóва § 100, п. 1, 3
досÿгненні § 86, п. 2, 2, прим. 1 дровонóс § 9, п. 3, 5, д
досÿгненню § 86, п. 2, 2, прим. 1 дроворýб § 36, п. 1, 1
дотепéр § 41, п. 1, 1 дрóтові § 83, п. 1
дотлá § 41, п. 1, 2 дрóту § 83, п. 1
дотóваний § 34, п. 3 друг § 14, п. 2; § 22, 5
до тóго як § 43, п. 2, 2 дрóга — 2-га прогрáма § 35,
дотувáння § 34, п. 3 п. 6, 7
дотувáти § 34, п. 3 дрóге — 2-ге повідóмлення § 35,
дохíд § 9, п. 1, 1, а п. 6, 7
доц. § 62, п. 1 дрóгий § 106, п. 1
дочкá § 22, 5; § 66, І дрóгого дня § 41, п. 2, 3
дóчки § 76, прим. 1; § 81 дрóже § 87, п. 3
дочкú § 69, 1; § 69, 2, прим. дрóже Грúцю § 87, п. 4, прим. 2
дóчко § 74, 1 дружелþбний § 35, п. 2, 3
дочкóю § 72 дрóже Максúменко § 87, п. 4,
дочкó § 71 прим. 3
до чóго § 41, п. 1, 6 дрóже Максúменку § 87, п. 4,
дóчок § 76, прим. 1 прим. 3
дочцí § 70; § 73 дружúно § 74, 1
доччúн § 22, 5; § 101, 2 дружúти § 22, 5
дóшка § 22, 3 дрóжний § 33, п. 1; § 102, 1
дощ § 67, II, п. 3 дрóжній § 33, п. 1; § 102, 1
дощанúй § 22, 3 дрóзі § 88, п. 1
дощéві § 83, п. 1 дрóзів § 89, п. 1
дощéнту § 41, п. 1, 2 дрóзям § 90
дóщику § 86, п. 2, 1 друк § 12, п. 2
дощíв § 89, п. 1 друкáр § 67, II, п. 2
дощовúй § 33, п. 6 друкáрні § 78, 2
дощомíр § 35, п. 2, 1 друкáрня § 67, І, п. 2
дощó § 82, III, п. 2, 1, ґ друкáрнями § 79, 2
драгíрувати § 34, п. 3 друкóваний § 34, п. 1
Драй-Хмáра § 146, п. 4 Дрóмев § 144, п. 3, 3
драмтеáтр § 35, п. 4, 2 Дрóрі-лейн § 140, 7
дрейф § 136, п. 2 ДС-3 § 35, п. 6, 5
292
Ïîêàæ÷èê
дуб § 66, II, б; § 67, II, п. 1; § 84, духóвка § 32, п. 12

п. 2, прим. дóху § 82, III, п. 2, 9, прим.
дóба § 82, III, п. 1, 2, а; § 84, п. 2, дóче § 140, 3
прим. душá (парадигма) § 68, I
дубáх § 93 дóше § 74, 2
Дубúнін § 144, п. 7, 1 душогýб § 35, п. 2, 1
дубúсько § 66, II, б дьóготь § 26, п. 1, 2
дубúще § 67, II, п. 3 Дьóрнов § 144, п. 4, 2
дóбі § 86, п. 1, 1; § 86, п. 2, 2, Дьÿконов § 144, п. 13, 1, а
прим. 1 дю Гар § 146, п. 1, 4
дубкá § 82, III, п. 1, 2, а дþйма § 82, III, п. 1, 2, ґ
Дóбно § 148; § 152, п. 1, II; п. 3, Дÿгилєв § 144, п. 13, 1, прим.
прим. дÿдько § 4, 2; § 26, п. 1, 1
дóбу § 86, п. 2, 2, прим. 1
дугá § 12, п. 1 Å
Дудúнка § 149, п. 4, 2, прим. Е́ббі-рóуд § 140, 7
дуéней § 76, прим. 1; § 78, 1 егої́зм § 3, 4
дуéньє § 74, 2 егої́ст § 129, II
дуéньєю § 72 е-декларáція § 35, п. 6, 8
дуéньї § 69, 2; § 70; § 73; § 75, е-декларувáння § 35, п. 6, 8
п. 1; § 81 Единбóрг § 129, III, п. 5
дуéнью § 71 единбóрзький § 129, III, п. 5
дуéнья § 139, 1 Е́йфелева вéжа § 55, п. 2
дуéньям § 77, 2 економклáс § 35, п. 5, 2
дуéньями § 79, 2 екопродýкти § 35, п. 5, 2
дуéньях § 80 екскурсовóд § 9, п. 3, 5, д
дóжий § 19, 2 éкскурсу § 82, III, п. 2, 1, г
дóжче § 19, 2 ексмінíстр § 35, п. 5, 4
дóжчий § 19, 2; § 104, п. 1, 1 екс-НДР § 35, п. 5, 4, прим. 1
дóмати § 118 éкспорту § 82, III, п. 2, 1, г
Дóмбартон-Окс § 154, п. 3, 3 експрезидéнт § 35, п. 5, 4
Дунáю § 82, III, п. 2, 5 експрем’ºр-мінíстр § 35, п. 5, 4
дуплувáтий § 33, п. 7 екстраклáс § 35, п. 5, 3
дур-зíлля § 36, п. 2, 1, Б, а ексчемпіóнка § 35, п. 5, 4
дóрра § 128, п. 1 екс-Югослáвія § 35, п. 5, 4,
дух — у дóсі § 86, п. 1, 1 прим. 1
Дóха § 82, III, п. 2, 1, г; п. 9, електорáту § 82, III, п. 2, 2
прим. елéктрика § 121, п. 2
дóха § 82, III, п. 2, 1, г; п. 9, прим. електровóз § 9, п. 3, 5, д
духú «Лілéя» § 58, п. 1 електровóза § 82, III, п. 2, 7
духмÿний § 7, п. 1, прим. електрокáра § 82, III, п. 1, 2, б
293
Ïîêàæ÷èê
електрóнно-обчúслювальний § 40, ескадрúлей § 76, прим. 1

п. 2, 2, а ескадрúльї § 78, 2
електропрóвід § 9, п. 3, 5, д ескадрúлья § 140, I; по ескадрú-
електросиловúй § 40, п. 1, 1 льях § 80
елемéнта § 82, III, п. 1, 2, в; п. 2, ескадрúльям § 77, 2
9, прим. ескадрúльями § 79, 2
елемéнту § 82, III, п. 2, 9, прим. ескалáтора § 82, III, п. 1, 2, б
еліпсóїд § 3, 4 Есхíл § 130, п. 1
еліпсóїда § 82, III, п. 1, 2, в Етéль § 140, 9, прим.
Елістá § 149, п. 3 етéр § 123
елітжитлó § 35, п. 5, 1 Е́тна § 130, п. 1
Елмáс § 140, 9 етногýрт § 35, п. 5, 2
Елохíм § 53, п. 1 ефéнді § 140, 4
Ельбрóс § 149, п. 3 ефíр § 123
Ельбрóсу § 82, III, п. 2, 5
Ель Грéко § 49, п. 2 ª
Ельзáс-Лотарúнгія § 154, є § 115, п. 7
п. 3, 1 Євáнгеліє § 5; § 53, п. 4; § 130,
ельзáс-лотарúнзький § 154, п. 1
п. 3, 1 Євгéн § 68, II
Ельзáсу § 82, III, п. 2, 5 Євгéньєва § 144, п. 3, 2
Ельтóн § 149, п. 3 Євдокúмов § 144, п. 3, 1
ембáрго § 122, п. 1 Євразíйський степ § 50, п. 1
емоцíйний § 33, п. 1 ºвро § 140, 5
енéргія § 130, п. 1 євроелíта § 130, п. 1
Енн § 140, 9 єврозóна § 35, п. 5, 2
енцикл. § 62, п. 1 Європарлáмент § 35, п. 3, 1
енциклопéдія «Вікіпéдія» § 54, Європéйський Соþз § 54, п. 5,
п. 7 прим. 2
Е́нчепінг § 132 євроремóнт § 35, п. 5, 2
епідемситуáція § 35, п. 5, 1 єврорúнок § 36, п. 1, 4
епóха Барóко § 52, п. 1 Євросоþз § 35, п. 3, 1
епóха Відрóдження § 52, п. 1 Євтушéвський § 144, п. 3, 1
éра § 130, п. 1 євхарúстія § 130, п. 1
Ердогáн § 122, п. 1 єгúпетський § 129, III, п. 6
éркера § 82, III, п. 1, 2, ж Єгúпту § 82, III, п. 2, 5
Ерл § 135 Єгóва § 53, п. 1
Ернéст § 135 Єгóр § 144, п. 3, 1
Ер-Ріÿд § 129, III, п. 4, прим. 2 Єгóр’євськ § 149, п. 1, 1
ер-ріÿдський § 129, III, п. 4, Єгóршино § 149, п. 4, 3, а; § 150,
прим. 2 п. 2
294
Ïîêàæ÷èê
ªдлічка § 144, п. 6, 1 Жан-Жáк § 49, п. 1; § 146, п. 3, 1;

ªжі § 144, п. 6, 2 § 147, п. 1
Єйськ § 149, п. 1, 1 жан-жáківський § 147, п. 1
Єйтс § 126 Жáнна д’Арк § 49, п. 2
Єлáнський § 144, п. 3, 1 Жаннéт § 140, 9
Єлéна Прекрáсна § 146, п. 1, 1 жар-птúця § 36, п. 2, 1, Б, а
Єлéць § 149, п. 1, 1 жаскúй § 26, п. 2, 1, а, прим.
Єлизáров § 144, п. 3, 1 жáти (парадигма) § 115,
Єлисéйські Полÿ § 50, п. 1, прим.; п. 3, 2, ж
§ 152, п. 4, 1 жáтий § 119, п. 2, 2
Єллоустóун § 130, п. 1 жáху § 82, III, п. 2, 1, б
Єль § 130, п. 1 ЖЕК-9 § 35, п. 6, 5
ªмен § 130, п. 1 желé § 121, п. 2; § 140, 3
Єнджихóвський § 144, п. 9, 2 Желехíвський § 9, п. 3, 5, е
Єнісéй § 149, п. 1, 1 Желєзновóдськ § 149, п. 1, 3
ªнсі § 144, п. 6, 2 Женев’ºва § 138, п. 1, 1
єп. § 62, п. 1 женú § 116, п. 1, 2
єпúскоп § 129, I, п. 6; § 130, п. 1 женúти § 10, п. 1; § 10, п. 1
єпитúміÿ § 129, I, п. 6; § 130, женíм § 116, п. 1, 2
п. 1 женíмо § 116, п. 1, 2
єпитрахúль § 129, I, п. 6; § 130, женíть § 116, п. 1, 2
п. 1 жéнче § 87, п. 3
ºресь § 130, п. 1 жерú § 115, п. 3, 2, ж, прим.
Єрусалúм § 129, III, п. 6 жéрти § 115, п. 3, 2, ж, прим.
Єршóв § 144, п. 3, 1 жерó § 115, п. 3, 2, ж, прим.
Єсентукú § 152, п. 2 жерóть § 115, п. 3, 2, ж, прим.
єсú § 115, п. 7 Жéшув § 150, п. 3
єствó § 4, п. 1 жив § 101, 3
єсть § 115, п. 7 живú § 116, п. 1, 1
ºті § 126 живíм § 116, п. 1, 1
Єфíмов § 144, п. 3, 1 живíмо § 116, п. 1, 1
єхúдна § 129, I, п. 6 живíть § 116, п. 1, 1
Жúвков § 144, п. 6
Æ
живóпису § 82, III, п. 2, 7
Жáбинка § 149, п. 4, 2, прим. живоплóту § 82, III, п. 2, 7
жабó § 140, 5 животá § 82, III, п. 1, 2, є
жагá § 5 живóтика § 82, III, п. 1, 2, є
жадáний § 29, п. 3, 2, прим. живóчий § 119, п. 1, 1
Жáку § 87, п. 1 Жигáлово § 149, п. 4, 3, а
жáлþ § 82, III, п. 2, 1, б Жигулí § 149, п. 4, 1, б; § 152,
Жáна-Жáка § 140, п. 1 п. 2
295
Ïîêàæ÷èê
Жúжка § 144, п. 6, 2 Жоліó-Кюрí § 146, п. 3, 2

Жúздра § 149, п. 4, 3, а жонáтий § 10, п. 1
Жильєрóн § 144, п. 7, 3, а Жорж Санд § 146, п. 1, 2
жир § 67, II, п. 1 Жоффруá § 140, 1
Жирáрдув § 150, п. 3 жук-корої́д § 37, п. 1, 4
жирáф’ячий § 7, п. 1 Жукóвський § 152, п. 3
Жирóнда § 129, III, п. 3 Жуль Верн § 147, п. 3
жúти (парадигма) § 115, п. 3, 2, жуль-вéрнівський § 147, п. 3
а; § 118 жупáнá § 82, III, п. 1, 2, и
Жúтні Гóри § 154, п. 2, 6 Журавéль § 142, п. 1
жúтній § 33, п. 1; § 102, 1 журавлéві § 83, п. 1
житньогíрський § 154, п. 2, 6 журавлþ § 83, п. 1
житньогíрці § 154, п. 2, 6 Журбíв § 76, 3
Житóмир § 148 журí § 129, I, п. 5; § 130, п. 2
Житóмира § 82, III, п. 1, 2, к журн. § 62, п. 1
Житóмирська автострáда § 50, журнáл «Всéсвіт» § 55, п. 3
п. 11
житóмирський § 101, 1 Ç
життºвий § 30, п. 1, 1; § 33, п. 6 Заáле § 137
життєздáтний § 35, п. 2, 4 за багáто § 41, п. 1, 1, прим.
життºпис § 30, п. 1, 1; § 35, забагáто § 41, п. 1, 1
п. 2, 4 забíгти § 115, п. 5, прим.
життíв § 89, п. 1 Завáдзький § 144, п. 10
життьовúй § 30, п. 1, 1 заважáти § 115, п. 6, 2
життÿ § 27, п. 5; § 30, п. 1, 1; § 66, завбíльшки § 41, п. 1, 7
II, б; § 67, II, п. 2 заввúшки § 29, п. 1, 1
життÿм § 85, п. 2 завглúбшки § 41, п. 1, 7
Жізéль § 140, 9, прим. завдáння § 67, II, п. 2
жíнка § 67, І, п. 1 завдáнь § 89, п. 2
жінкú § 81 завдóвжки § 41, п. 1, 7
Жіонó § 144, п. 7, 3, а завертíти § 11, п. 2
жнець § 87, п. 3 завéршення § 9, п. 3, 4; по завéр-
Жнець § 142, п. 1 шенні § 86, п. 1, 2; п. 2, 2, прим.
жовтíти (парадигма) § 115, п. 3, 1; по завéршенню § 86, п. 2, 2,
2, б прим. 1
жóвто-блакúтний § 40, п. 2, 2, г завéршувати § 11, п. 2
жовтогарÿчий § 40, п. 2, 2, г завúдна § 41, п. 1, 4
жовтóцвіт § 36, п. 1, 2 завúти § 115, п. 3, 2, а
жовтувáто-рожéвий § 40, завíрчувати § 11, п. 2
п. 2, 2, г за вíщо § 41, п. 1, 6
жóвчю § 95, п. 3, 2 завкáфедри § 35, п. 4, 2
296
Ïîêàæ÷èê
завмéрти § 115, п. 3, 2, ж, прим. Зáйчик-Побігáйчик § 36, п. 2, 1,

завмирáти § 11, п. 2 А, в
завóд § 19, 2; § 66, II, а зайчúсько § 66, II, б
завóди § 88, п. 1 зайшóв би § 44, п. 1, 12
заводіÿка § 67, І, п. 1 Закавкáззя § 50, п. 6, прим.
заводськúй § 19,2 закисáти (парадигма) § 115, п. 3,
завóду § 82, III, п. 2, 5 2, в
завóд «Фармáк» § 54, п. 5 закíнчення — по закíнченні § 86,
завойóваний § 8, п. 1, 1 п. 2, 2, прим. 1; по закíнченню
завойóвуваний § 34, п. 2 § 86, п. 2, 2, прим. 1
завойóвування § 34, п. 2 закомпостóваний § 34, п. 3
завойóвувати § 34, п. 2 закомпостувáти § 34, п. 3
завтóвшки § 41, п. 1, 7 закóн § 9, п. 3, 5, е; § 29, 1, 3
зáвтрашній § 102, 2 закóнний § 9, п. 3, 5, е; § 29, п. 1, 3
завчáсу § 41, п. 1, 7 закóнність § 29, п. 1, 3
завшúршки § 41, п. 1, 7 закóнно § 29, п. 1, 3
загальнодостýпний § 40, законодáвчо § 10, п. 2, 4, прим.
п. 1, 2, а Закóн Украї́ни «Про пенсíйне за-
загальноосвíтній § 40, п. 1, 2, а безпéчення» § 55, п. 1
загітóваний § 34, п. 3 Закопáне § 149, п. 1, 3, прим.
загітувáти § 34, п. 3 за кордóн § 41, п. 2, 1
за годúни § 41, п. 2, 1 за кордóном § 41, п. 2, 1
загóєний § 119, п. 2, 1 закрúтий § 119, п. 2, 2
Зáгреб § 149, п. 1 Залéський § 144, п. 2
зáдля § 42, п. 1, 2 залíзо § 67, II, п. 1, прим.
зáдній § 33, п. 1; § 102, 1 залíсся § 19, п. 1, 3
задньоязикóвий § 35, п. 1 Залíсся Пéрше § 154, п. 1, 3
за днÿ § 41, п. 2, 1 залíський § 19, п. 1, 3
задóвго § 41, п. 1, 1 зáлу § 82, III, п. 2, 5
зáдуму § 82, III, п. 2, 1, в Замбéзі § 129, I, п. 4
зáєнько § 32, п. 9 заместú § 9, п. 1, 1, е; § 11, п. 2
зáєць § 66, II, б зáміж § 41, п. 1, 2
Зáєць § 49, п. 7, 3; § 141; § 142, замíжня § 102, 1
п. 1 зáмість § 42, п. 1, 1
зáєць-білÿк § 37, п. 1, 4 замітáти § 11, п. 2
зáєць-русáк § 37, п. 1, 4 зáмкнений § 119, п. 2, 2, прим., 1
займéнника § 82, III, п. 1, 2, г замкнóти § 119, п. 2, 2, прим., 1
Зайóнчек § 144, п. 9, 2 зáмкнутий § 119, п. 2, 2, прим., 1
зáйцеві § 86, п. 3, 2, прим. 2 зáмку § 82, III, п. 2, 5
зáйцю § 86, п. 3, 2, прим. 2 Замóвник § 60, п. 1
зáйчика § 82, III, п. 1, 1 замóжний § 101, 1
297
Ïîêàæ÷èê
зáмок Іф § 55, п. 2, прим. затé § 43, п. 1

зáмолоду § 41, п. 1, 4 затéмна § 41, п. 1, 4
заморóжувати § 115, п. 6, 2 затúм що § 43, п. 2, 2; § 44, п. 1,
занáдто § 41, п. 1, 1 10
зáново § 41, п. 1, 4 затúм щоб § 43, п. 2, 2
заоднó § 41, п. 1, 5 затíсувати § 11, п. 2
зáочі § 41, п. 1, 2 затóка § 50, п. 1
запáсові § 83, п. 1 затóка Святóго Лаврéнтія § 50,
запáсу § 83, п. 1 п. 2
запирáти § 11, п. 2 затóн § 9, п. 3, 5, ґ
зáпису § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9 затóру § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9
запíвніч § 41, п. 1, 2 Захáр § 66, II, а
Заповíт § 53, п. 4 Захáр’їн § 3, 3; § 144, п. 12
Запорíжжя § 9, п. 3, 2, в; § 19, захисникíв § 89, п. 1
п. 1, 2; § 148; § 153, п. 2, 1 зáхід § 50, п. 10
запорíжці § 49, п. 6 Зáхідна Єврóпа § 154, п. 1, 1;
запорíзький § 19, п. 1, 2; § 153, п. 2, 6
п. 2, 1 Зáхідна Украї́на § 50, п. 10
запрягтú § 115, п. 9, прим. 1 зáхідний § 33, п. 1; § 101, 1
запустúти § 17 Зáхідний Буг § 148
запóщений § 17 західноєвропéйський § 154, п. 2, 6
запущó § 17 західноєвропéйці § 154, п. 2, 6
зап’ÿстний § 28 західноукраї́нський § 40, п. 1, 2, а
зарáди § 42, п. 1, 2 за щó § 41, п. 1, 6
зáраз § 41, п. 1, 2 зб. § 62, п. 1
заразóм § 41, п. 1, 2 збáвити § 31, п. 1
Заратóстра § 53, п. 1 Збáраж § 19, п. 1, 2
за рахóнок § 41, п. 2, 1 збáразький § 19, п. 1, 2
зареєстрóваний § 34, п. 3 зберегтú § 9, п. 3, 3; § 11, п. 2;
зареєструвáти § 34, п. 3 § 14, п. 3
Зарéмба § 144, п. 9, 1 зберéжений § 14, п. 3
заробíтку § 82, III, п. 2, 1, в; зберігáти § 11, п. 2
п. 2, 9 збíжжя § 30, п. 1, 1; § 67, II, п. 2
за свíтла § 41, п. 2, 1 збíльшення § 9, п. 3, 4
засíдання презúдії Украї́нського зблíднути § 115, п. 9, прим. 2
товарúства охорóни пáм’яток збóїн § 100, п. 2, 3
істóрії та культóри § 54, п. 6 збóїни § 100, п. 1, 1
засíдань § 89, п. 2 збóку § 41, п. 1, 2
заслóжений діÿч мистéцтв § 56, з бóку на бíк § 41, п. 2, 2
прим. 1 з бóлю § 41, п. 2, 1
заспокóювати § 11, п. 1 збóри § 54, п. 6
298
Ïîêàæ÷èê
Збрóйні сúли Украї́ни § 54, п. 1 здíйсненні § 86, п. 2, 2, прим. 1

зброÿр § 67, II, п. 3 здíйсненню § 86, п. 2, 2, прим. 1
Збручá § 82, III, п. 1, 2, к з дня на дéнь § 41, п. 2, 2
збóджений § 115, п. 6, 1 здорóв § 101, 3
збудóваний § 119, п. 2, 1 здоровéнний § 29, п. 3, 1
зважáючи на те що § 43, п. 2, 2 здорóв’я § 67, II, п. 2
Звéгінцевим § 85, п. 3, 1 здрібнúти § 31, п. 1
звéрнення § 32, п. 5 Зéвсова коліснúця § 49, п. 9, 1
звéрху § 41, п. 1, 2 Зейнáб § 140, 9, прим.
звестú § 31, п. 1 зеконóмити § 31, п. 1
Звºрев § 144, п. 3, 4 зéлен § 101, 3
звúсока § 41, п. 1, 4 Зелéна Гóра § 150, п. 1; § 154,
звúти § 115, п. 3, 2, а п. 1, 1
звúчай § 67, II, п. 2 Зеленбóд-4 § 35, п. 6, 5
звíдкись § 44, п. 2, 4 зелéний § 9, п. 1, 2
звíку § 41, п. 1, 2 Зелéного Гáю § 82, III, п. 1, 2, к,
звíрі § 67, II, п. 1; § 86, п. 3, 2, прим.
прим. 1 Зеленодóльськ § 149, п. 1
звіробíй-травá § 37, п. 1, 2 зéлень § 9, п. 2, 3
звіробóю § 82, III, п. 2, 2, б зéмле § 74, 2
звíрові § 86, п. 3, 2, прим. 1 землемíр § 35, п. 2, 3
Зволíнський § 144, п. 6, 1 землетрóс § 35, п. 2, 3
звóка § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9, землетрóсу § 82, III, п. 2, 1, ґ
прим. зéмлі § 69, 2, прим.
звóку § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9, землí § 69, 2, прим.
прим. землÿ § 9, п. 2, 1; § 51, прим.; § 67,
зв’язóк § 7, п. 1, прим. І, п. 2
зв’ялúти § 7, п. 1, прим. Землÿ § 51, прим.
згáрищі § 86, п. 1, 2 землÿ-мáти § 37, п. 1, 1
згáрячу § 41, п. 1, 4 землÿ Нúжня Саксóнія § 50,
згин § 5 п. 9
згóден § 101, 3 Зéмський собóр § 54, п. 1
згорú § 41, п. 1, 2 зернó § 67, II, п. 1, прим.
згóбний § 33, п. 1 з’ºднаний § 7, п. 4
з дáвніх-давéн § 35, п. 6, 2, г зжúтися § 31, п. 1
здáтність § 32, п. 3 зжóвклий § 119, п. 1, 2
здешéвлення § 115, п. 6, 3, з-за § 42, п. 2
прим. 1, 3 ззáду § 29, п. 1, 1; § 41, п. 1, 2
з дíда-прáдіда § 35, п. 6, 2, г з-за кордóну § 41, п. 2, 1
здíйснений § 29, п. 3, 2, прим. ззирнóтися § 31, п. 1
здійснéнний § 29, п. 3, 2, прим. Зимóвники § 149, п. 4, 3, д
299
Ïîêàæ÷èê
Зинóв’єв § 144, п. 3, 2 змії́ний § 33, п. 4

Зинóвій-Богдáн § 49, п. 1; § 146, з-над § 42, п. 2
п. 3, 1 знадвóру § 41, п. 1, 7
зібгáти § 31, п. 1 знáйда § 66, І
зів’ÿлий § 31, п. 1 знайшóвсь § 115, п. 9, прим. 3
зíгнаний § 119, п. 2, 1 знамéнника § 82, III, п. 1, 2, г
зігнорувáти § 31, п. 1 знаннÿ § 30, п. 1, 1
зігнóти § 31, п. 1 знарÿддю § 83, п. 2, 1
зігрáти § 31, п. 1 знарÿддя § 30, п. 1, 1; § 67, II, п. 2;
зігрівáти § 31, п. 1 § 82, I
зідрáти § 31, п. 1 знарÿддям § 85, п. 2
зізнáтися § 31, п. 1 знарÿддями § 92, п. 1
зíлля § 9, п. 1, 2 знач. § 62, п. 1
зімлівáти § 31, п. 1 значеннºвий § 33, п. 6
зім’ÿти § 31, п. 1 знáчення § 9, п. 2, 4; § 9, п. 3, 4
зіпрівáти § 31, п. 1 знéхтуваний § 119, п. 2, 1
зіпсувáти § 31, п. 1 знúзу § 41, п. 1, 2
зіп’ÿстися § 31, п. 1 знóву § 41, п. 1, 4
зірвúголова § 36, п. 1, 5 зóвнішній § 33, п. 1; § 102, 2
зíрка § 9, п. 3, 1, б зовнішньополітúчний § 40,
зіспóду § 41, п. 1, 2 п. 1, 2, а
зістáвити § 31, п. 1 зóвсім § 44, п. 1, 6
зíткнення § 31, п. 1 з óгляду на те що § 43, п. 2, 2
зітлíти § 31, п. 1 зогрівáти § 31, п. 1
зіщóлитися § 31, п. 1 зóзла § 41, п. 1, 2
з’їзд § 3, 3; § 54, п. 6 Зóїн § 33, п. 3
з’ї́хати § 7, п. 4 зóкола § 41, п. 1, 2
з крáю в край § 41, п. 2, 1 золотá (срíбна, брóнзова) медáль
злазь § 116, п. 2, 3 § 57, п. 2
злáзьмо § 116, п. 2, 3 Золотúй Ріг § 50, п. 1, прим.
злáзьте § 116, п. 2, 3 зóлото-валþтний § 40, п. 2, 2, в
Златоóст § 153, п. 2 Золотовéрхий § 50, п. 6, прим.
златоóстівський § 153, п. 2 золотонíський § 153, п. 2, 3
злéгка § 41, п. 1, 4 Золотонóша § 153, п. 2, 3
злíва § 41, п. 1, 4 Золÿ § 121, п. 1, 2
зло § 67, II, п. 1, прим. зомлівáти § 31, п. 1
зловúти § 18 зоосáд § 35, п. 5, 2
злóвлений § 18 зопрівáти § 31, п. 1
злодійкувáтий § 33, п. 7 зорієнтувáтися § 31, п. 1
змагáння § 67, II, п. 2 зорÿ § 51
змагáнням § 85, п. 2 зорÿ Альтаї́р § 51
300
Ïîêàæ÷èê
зотлíти § 31, п. 1 ир § 2, 3
Зóя § 33, п. 3; § 66, І úрій § 2, 2
з-пéред § 42, п. 2 úрод § 2, 2
з перелÿку § 41, п. 2, 1 ич! § 2, 3
з-під § 42, п. 2 Ич-обá § 2, 3
з-пóза § 42, п. 2
з-пóміж § 42, п. 2 ²
з-пóнад § 42, п. 2 Ібн § 146, п. 3, 4
з-пóпід § 42, п. 2 Ібн Рóсте § 146, п. 3, 4
з-пóсеред § 42, п. 2 Ібн Сíна § 146, п. 3, 4
з-прóміж § 42, п. 2 Ібн Фадлáн § 146, п. 3, 4
з рáдості § 41, п. 2, 1 І́бсен § 129, I, п. 1
зрáзу § 41, п. 1, 2 Івáн § 2, п. 1; § 146, п. 3, 3; з Івá-
зрáнку § 41, п. 1, 2 ном Костéнком § 142, п. 3,
зрáння § 30, п. 1, 4 прим. 2
зрéштою § 41, п. 1, 2 Івáн Богослóв § 53, п. 1
зрíдка § 41, п. 1, 4 Івáн Волóве Óко § 146, п. 1, 1
зрóблений § 29, п. 3, 2, прим.; § 115, Івáнку § 87, п. 1
п. 6, 3, прим. 1, 1 Івáнович § 32, п. 11
зроблþ § 115, п. 8, 2, а Івáно-Франкíвськ § 152, п. 5; § 154,
зрóду § 41, п. 1, 2 п. 3, 2; п. 6, прим. 1
зрóду-вíку § 35, п. 6, 2, а івáно-франкíвський § 40, п. 2, 1;
з розгóну § 41, п. 2, 1 § 154, п. 3, 2; п. 6, прим. 1
зростáння § 32, п. 5 іванофранкíвці § 154, п. 3, 6,
зростáти § 32, п. 5 прим. 1
зсадúти § 31, п. 1 Івáн Петрóвич Котлярéвський
зсерéдини § 41, п. 1, 2 § 49, п. 1
зскрібáти § 31, п. 1 івáн-покивáн § 49, п. 7, 3, прим.
Зульфіÿ Мурáд-кизè — до Зульфі¿ Івáн, селÿнський син § 146,
Мурáд-кизú § 140, п. 2, прим. п. 3, 3
зумóвити § 31, п. 1 Івáн Хрестúтель § 53, п. 1
зцíпити § 31, п. 1 Івáн-царéнко § 146, п. 3, 3
зчепúти § 31, п. 1 Івáньо § 67, II, п. 2
зшúток § 31, п. 1 Іваньó § 142, п. 1; прим. 1
Зÿбрев § 144, п. 13, 1, прим. Івашкéвич § 144, п. 6, 1
з’явúтися § 7, 4 І́вич § 144, п. 6
І́во § 144, п. 6
È Ігáрка § 149, п. 4, 1, а
ийбéн § 2, 3 Іглéсіас § 129, I, п. 2
úкання § 2, 3 Ігнáтов § 144, п. 7, 1
úкати § 2, 3 Ігнатóвич § 144, п. 6
301
Ïîêàæ÷èê
І́гор (парадигма) § 68, II; § 143, іконостáсика § 82, III, п. 1, 2, ї

п. 2; І́гор § 32, п. 11, прим.; іл. § 62, п. 1
§ 33, п. 6, б; § 67, II, п. 2; § 143, Іл-62 § 61, 3, прим. 4
п. 2, прим. 2 Іліáда § 129, I, п. 1
íгор § 76, прим. 1 Ілíєв § 144, п. 6
І́горева § 33, п. 6, б І́лле § 74, 2
І́гореве § 33, п. 6, б Іллíвна § 32, п. 11
І́горів § 101, 2 Іллíч § 32, п. 11
І́горівна § 32, п. 11 Іллÿ § 30, п. 1, 2; § 32, п. 11; § 67, І,
І́горьович § 32, п. 11, прим. п. 2; Іллÿ (парадигма) § 143, п. 1
íграшка § 2, п. 1 Ілóна § 144, п. 6, 1
íграшок § 10, п. 1 Ільї́н § 144, п. 7, 2
íгри § 76, прим. 1 Ільїнúм § 85, п. 3, 1
ігум. § 62, п. 1 Ільїнóві § 83, п. 2, 2, прим.
ідеалíст § 32, п. 14 Ільїнó § 83, п. 2, 2, прим.
ідеáлу § 82, III, п. 2, 1, в; г Ільмéнь § 149, п. 4, 1, а
І́ден § 129, I, п. 1 Ільþшин § 144, п. 13, 1, а
ідéя § 129, I, п. 1 ім. § 62, п. 1
ідú § 116, п. 1, 1 імáм § 53, 6, прим.
ідú-бо § 44, п. 3, 1 імбúр § 129, I, п. 6
ідилíчний § 33, п. 2; § 128, п. 1 імéйла § 82, III, п. 2, 9, прим.
ідíм § 116, п. 1, 1 імéйлу § 82, III, п. 2, 9, прим.
ідíмо § 116, п. 1, 1 імéн § 99, п. 2
ідíть § 116, п. 1, 1 іменá § 99, п. 1; п. 4; на іменáх
íдол § 2, п. 1 § 99, п. 6
ідóть § 120, п. 1 іменáм § 99, п. 3
ідучú § 120, п. 1 іменáми § 99, п. 5
Ізабéлла § 129, I, п. 1 íмене § 98, п. 6
Ізабéль § 140, 9, прим. íменем § 98, п. 4
ізжóвкнути § 31, п. 1 íмені § 98, п. 2; п. 3; п. 5
íз-за § 42, п. 2 імéнника § 82, III, п. 1, 2, г
Ізмаї́лов § 144, п. 7, 2 імéння § 9, п. 3, 4
ізнóв § 31, п. 1 іменувáти § 2, п. 1
із-пíд § 42, п. 2 іммігрáція § 128, п. 2
ізсерéдини § 31, п. 1 імперáтор § 56, прим. 2
íкати § 2, п. 1 íмпульсу § 82, III, п. 2, 1, в
ікóна § 2, п. 1 ім’ÿ § 2, п. 1; § 66, ІV, б; ім’ÿ (па-
ікóна Мáтері Бóжої Теребовлÿн- радигма) § 68, IV; § 98, п. 1; п. 2
ської § 53, п. 7 ім’ÿм § 98, п. 4
Іконóмов § 144, п. 6 ін. § 62, п. 1
іконостáса § 82, III, п. 1, 2, ї інако- § 35, п. 5, 2
302
Ïîêàæ÷èê
інакодýмець § 35, п. 5, 2 інтернáту § 82, III, п. 2, 5

інвалþта § 35, п. 5, 1 інтернаціонáльний § 129, I, п. 1
інвентáр § 67, II, п. 2 інтернéт-видáння § 36, п. 2, 1, Б, а
інвестпроºкт § 35, п. 5, 1 інтернéт-пóслуга § 36, п. 2, 1, Б, а
Інгульцÿ § 82, III, п. 1, 2, к інтерфíкса § 82, III, п. 1, 2, в
Індигíрка § 149, п. 4, 1, а інформповідóмлення § 35, п. 5, 1
індúк § 2, п. 1 інформцéнтр § 35, п. 5, 1
І́ндія § 129, I, п. 1; III, п. 5, прим. іншо- § 35, п. 5, 2
Індокитáй § 154, п. 2, 4 іншовíрець § 35, п. 5, 2
індокитáйський § 154, п. 2, 4 іншодýмець § 35, п. 5, 2
індустріалізáція § 129, I, п. 2 і под. § 62, п. 1
індóстрія § 129, I, п. 2 Ірáку § 82, III, п. 2, 5
ін’ºкція § 126; § 138, п. 1, 2 Ірáну § 82, III, п. 2, 5
інженéр § 9, п. 2, 6; § 67, II, п. 1 І́рвінг § 135
інженþ § 140, 6 Ірéн § 140, 9
І́нна § 143 іржá § 2, п. 1
інновáція § 128, п. 2 іржáти (парадигма) § 115,
іно- § 35, п. 5, 2 п. 3, 2, ж
іновíрець § 35, п. 5, 2 І́ржі § 144, п. 6, 2
íноді § 2, п. 1 íрій § 2, 2
Інокéнтій § 143 Іркóтськ § 149, п. 4, 1, а
інофíрма § 35, п. 5, 1 íрод § 2, 2
інспéктор § 67, II, п. 1 ірокéзи § 49, п. 6
інстагрáму § 82, III, п. 2, 1, д Ірпíнь § 148
інститóт § 84, п. 2; § 129, III, п. 1 ірраціонáльний § 128, п. 2
інститóти Націонáльної акадéмії ірреáльний § 128, п. 2
наóк Украї́ни § 54, п. 5, прим. 5 Іртúш § 149, п. 4, 1, а; п. 5
інститóту § 82, III, п. 2, 3 Ісаáкіївський собóр § 55, п. 2
інстрóкція § 129, I, п. 1 Ісáєв § 144, п. 7, 1
інструмéнта § 82, III, п. 2, 9, Ісáєнков § 144, п. 3, 2
прим. Ісáя § 126
інструмéнту § 82, III, п. 2, 9, прим. іскрúстий § 33, п. 5
ін-т § 62, п. 2 існувáти § 2, п. 1
інтегрáл § 121, п. 1, 1 Іссúк-Куль § 50, п. 4, прим.; § 154,
інтегрáла § 82, III, п. 1, 2, в п. 3, 3; п. 6, прим. 2
інтелектуáльний § 128, п. 1 íстина § 2, п. 1
інтелігéнт § 19, п. 2 Іст-Лóндон § 154, п. 3, 4
інтелігéнтський § 19, п. 2 істóрик § 32, п. 1, прим.
інтербригáда § 35, п. 5, 1 істóрико-культóрний § 40,
інтерв’þ § 138, п. 1, 1; § 140, 6 п. 2, 2, б
інтермéцо § 128, п. 1 історúчний § 33, п. 2
303
Ïîêàæ÷èê
Ісóс Христóс § 49, п. 7, 1 йоркшúр § 50, п. 12

Іськó § 22, 4 Йóркшир § 129, III, п. 3; § 154,
італíєць § 32, п. 3 п. 2, 5
Ітáлія § 129, I, п. 2 йоркшúрський § 129, III, п. 3
і т. д. § 62, п. 1
ітú § 2, п. 1; ітú (парадигма) Ê
§ 115, п. 1, 1 Каáба § 137
і т. ін. § 62, п. 1 Кабардá § 153, п. 1
І́тон § 129, I, п. 1 кабардúнський § 153, п. 1
ІФ НАНУ (Інститóт фíзики На- кабарé § 140, 3
ціонáльної акадéмії наóк кабернé § 140, 3
Украї́ни) § 61, п. 3, прим. 1 Кабінéт Мінíстрів Украї́ни § 54, п. 1
Іх’ÿмас § 138, п. 1, 1 Кабмíн § 35, п. 5, 1
Ішúм § 149, п. 4, 3, а Кавкáз § 153, п. 2, 1
І́щенко § 22, 4 Кавкáзу § 82, III, п. 2, 5
Іщóк § 22, 4 кавкáзький § 153, п. 2, 1
Кавкáзький хребéт § 50, п. 1;
¯ § 154, п. 1, 2
їдáльня § 26, п. 1, 3 Кагарлúк § 153, п. 2, 2
ї́жа § 3, п. 1; § 67, І, п. 3 кагарлúцький § 153, п. 2, 2
їжáк § 3, п. 1; § 66, II, б Каºнна § 126
їжачúсько § 66, II, б кáжуть § 120, п. 1
ї́жджений § 16 кáжучи § 120, п. 1
їздéць § 3, п. 1 Казáнка § 153, п. 2
ї́здити § 3, п. 1; § 16; § 115, п. 5 казáнківський § 153, п. 2
її́ § 113, прим. 2 казáти § 116, п. 2, 3, прим. 2
їй-бóгу § 35, п. 6, 4; § 53, п. 2, прим. 3 казáть § 118, прим. 1
їй-прáво § 35, п. 6, 4 казáх § 153, п. 2, 3, прим. 1
ї́сти § 3, п. 1; § 115, п. 7; § 116, казáхський § 153, п. 2, 3, прим. 1
п. 2, 3, прим. 1 Казбéк § 153, п. 2, 2
їх § 3, п. 1 казбéцький § 153, п. 2, 2
ї́хати § 3, п. 1 Казимúрський § 144, п. 7, 3, б
ї́хній § 110 казинó § 140, 5
кáзка § 9, п. 2, 1
É казкóвий § 33, п. 6
Йогáнн § 126 кáзна-де § 41, п. 3, 3; § 44, п. 3, 2
йогó § 8, п. 1, 1; § 113, прим. 2 кáзна з ким § 39, п. 2
йóду § 82, III, п. 2, 6 кáзна-колú § 41, п. 3, 3
Йóлкін § 144, п. 4, 1 кáзна-комý § 44, п. 3, 2
Йóлкіно § 149, п. 2, 1 кáзна-хто § 39, п. 2
Йордáн-рíчка § 37, п. 1, 2 кáзна-чий § 39, п. 2
304
Ïîêàæ÷èê
кáзна-що § 39, п. 2 кам’янобáлківці § 154, п. 2, 6

кáзна-якúй § 39, п. 2 Канáверал § 134
Каї́р § 129, II канáлу § 82, III, п. 2, 5
Кáйзер § 136, п. 1 Кандалáкська затóка § 154,
какадó § 140, 6 п. 1, 2
какáо § 140, 5 кандалáкський § 153, п. 2, 3
каламбóр § 67, II, п. 1 Кандалáкша § 153, п. 2, 3
калачá § 82, III, п. 1, 2, і Канзáс-Сíті § 129, I, п. 4
калáчика § 82, III, п. 1, 2, і Кáнів § 9, п. 1, 1, г
Каледóнія § 121, п. 2 канíкул § 100, п. 2, 3
календáр § 67, II, п. 2 канíкули § 100, п. 1, 1; на канíку-
календарÿх § 93 лах § 100, п. 6
кáлієвий § 33, п. 6 Кáнни § 50, п. 5, прим.
калмúк § 129, I, п. 6; § 153, п. 2, 2 Кантемúр § 144, п. 7, 3, б
калмúцький § 153, п. 2, 2 кáнцлер § 56, прим. 1
Калóга § 153, п. 2, 1 каньйóн § 139, 1
калóзький § 153, п. 2, 1 капельмéйстер § 136, п. 1
кальвíлю § 82, III, п. 2, 2, г капітáл § 121, п. 1, 1
кальцієвмíсний § 40, п. 1, 2, ґ капітáні § 86, п. 3, 2, прим. 3
Камберлéнд § 154, п. 2, 5 капітáнові § 86, п. 3, 2, прим. 3
кáменеві § 83, п. 1 капітáну § 86, п. 3, 2, прим. 3
кáменю § 82, III, п. 2, 9, прим.; Кáпрі § 129, I, п. 4
§ 83, п. 1 кáпсула § 140
кáменя § 82, III, п. 2, 9, прим. карабáський § 153, п. 2, 3
Каменÿр § 49, п. 1 Карабáх § 153, п. 2, 3
каменÿр § 67, II, п. 3 Карабáху § 82, III, п. 2, 5
Кáмерна симфóнія № 1 Євгéна «Каравáєві Дáчі» § 50, п. 14
Станкóвича § 55, п. 2 Карагандá § 153, п. 1
камер’þнкер § 7, п. 4 карагандúнський § 153, п. 1
Камúшин § 149, п. 4, 3, а; § 153, Карáджич § 144, п. 6
п. 1 караóке-бар § 36, п. 2, 1, Б, г
камúшинський § 153, п. 1 Карáчев § 153, п. 2
камінéць § 9, п. 3, 1, а карáчевський § 153, п. 2
камíння § 27, п. 5 карбóванця § 82, III, п. 1, 2, е
кáмінь § 9, п. 1, 1, а кар’ºра § 138, п. 1, 1
Кам’янá Бáлка § 154, п. 2, 6 кáрієс § 130, п. 1
Кам’янéць-Подíльський § 148; Кáрла Гóстава Емíля Ман-
§ 152, п. 4, 2; § 154, п. 3, 1 нергéйма § 140, п. 1
кам’янéць-подíльський § 154, Кáрлові Вáри § 150, п. 1
п. 3, 1 Карл Смілúвий § 49, п. 9, 2
кам’янобáлківський § 154, п. 2, 6 Кáрмéн § 140, 9
305
Ïîêàæ÷èê
карнúза § 82, III, п. 1, 2, ж квазіобертáння § 31, п. 5

Кáролець § 142, п. 3, прим. 1 квазіóптика § 31, п. 5
Карпúнськ § 149, п. 4, 2, прим. квазіплóский § 31, п. 5
карт-блáнш § 35, п. 6, 11 квазіпрóжність § 31, п. 5
картúна «Запорóжці пúшуть квазірúнок § 31, п. 5
листá турéцькому султáнові» квазістíйкість § 31, п. 5
§ 55, п. 3 квазічастúнка § 31, п. 5
картоплúння § 32, п. 6 квáрка § 82, III, п. 1, 2, в
картóпля Серпáнок § 59, п. 3 кварц § 27, п. 7
касúр § 32, п. 14; § 67, II, п. 1 квáрцовий § 33, п. 6
категорíйний § 33, п. 1 квáсу § 82, III, п. 2, 6
катéдра § 123 квíслінги § 49, п. 5
Катерúна § 66, І; § 144, п. 1 квíтка § 12, п. 1
Катмандó § 140, 6 Квíтка-Основ’ÿненко § 49, п. 1;
катóда § 82, III, п. 1, 2, в § 146, п. 3, 2; п. 4
католúцький § 123 квітóчий § 119, п. 1, 1
Католікóс-Патріáрх усіºї Грóзії Квóчка § 51
§ 53, п. 6 кВт § 62, п. 1
Кáтре § 74, 2 кг § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим.,
Кáтрин § 33, п. 3 2, а
Катрóсю § 74, 3 кгс § 155, п. 2, прим., 2, а
Кáтря § 33, п. 3 кéда § 82, III, п. 1, 2, и
каудúльйо § 140, 5 Кéйптаун § 154, п. 2, 5
Кáунас § 131 Кéльвіном § 85, п. 3, 1
кафé § 140, 3 Кéльн § 132
кáфедра § 123 Кéльці § 149, п. 1, 3, прим.
кáфедра істóрії Украї́ни Тернó- Кемáль-пашá § 146, п. 3, 4; з
пільського націонáльного педа- Кемáлем-пашéю § 140, п. 2
гогíчного університéту íмені Кéмерон § 134
Володúмира Гнатюкá § 54, п. 6 Кéмпа § 144, п. 9, 1
качúний § 33, п. 4 Кероглú § 146, п. 3, 4, прим.
кáша § 67, І, п. 3 Кер-оглú § 147, п. 4, 2
кáшлю § 82, III, п. 2, 1, б керувáти § 34, п. 1
кашнé § 140, 3 Керч § 152, п. 1, III
кашовáр § 35, п. 2, 1 кивнóти § 116, п. 1, 3
кБ § 62, п. 1 Кúєва § 82, III, п. 1, 2, к
кв. § 62, п. 1 Кúєве § 87, п. 4
кВ § 155, п. 2, прим., 2, а Кúєвом § 85, п. 3, 2
квадрáта § 82, III, п. 1, 2, в Кúєво-Печéрська лáвра § 53, п. 7
квазіглобáльний § 31, п. 5 Кúєву § 83, п. 2, 2
квазіетнíчний § 130, п. 1 Кизúл-Ордá § 154, п. 3, 3
306
Ïîêàæ÷èê
Кúїв § 9, п. 1, 1, г; § 83, п. 2, 2; Кишинíв § 52, п. 2, прим. 2; § 153,

§ 148; § 152, п. 1, II п. 2
«Кúїв» § 50, п. 14 кишинíвський § 153, п. 2
Кúїв-1 § 35, п. 6, 6 кишківникá § 82, III, п. 1, 2, є
Київенéрго § 61, п. 1, 1 киÿни § 49, п. 6; § 88, п. 1, прим.
Київзеленбýд § 35, п. 5, 1 кібермашúна § 35, п. 5, 2
Кúївська фáбрика íграшок § 54, кібóц § 129, I, п. 6
п. 4 кíготь § 9, п. 3, 1, а
Кúївський академíчний теáтр «КіЖ» («Культóра і Життÿ»)
ляльóк § 54, п. 3 § 61, п. 3, прим. 3
Кúївський міськúй будúнок кіл § 9, п. 3, 1, в; § 89, п. 2
учúтеля § 54, п. 3 кíлер § 121, п. 2
кийóк § 32, п. 13 кíлець § 89, п. 2; прим.
кúлимові § 83, п. 1 кíлля § 9, п. 1, 2
кúлиму § 83, п. 1 кíллям § 85, п. 2
кúнений § 119, п. 2, 2, прим., 1 кіловáт § 89, п. 1, прим.
кúнути (парадигма) § 115, п. 3, 2, кіловáт-годúна § 36, п. 2, 1, Б, в
д; § 118; § 119, п. 2, 2, прим., 1 кіловáтів § 89, п. 1, прим.
кúнутий § 119, п. 2, 2, прим., 1 кілогрáм § 5; § 129, I, п. 6
кúнуть § 118, прим. 1 кілогрáма § 82, III, п. 1, 2, ґ
кипарúс § 129, I, п. 6 кілограмóвий — 30-кілограмóвий
Кúрик-мужичóк § 146, п. 3, 3 § 40, п. 2, 3, а
Кирúлівська цéрква § 53, п. 7 кілóк § 9, п. 3, 1, а; § 32, п. 13
Кирúлов § 144, п. 7, 3, б кіломéтра § 82, III, п. 1, 2, ґ
Кирчíв (парадигма) § 142, п. 3 кілóчок § 9, п. 3, 1, в
Кисельóв § 144, п. 7, 3, б кíлька § 114, прим.
кисéт § 129, I, п. 6 кількадесÿт § 105, п. 12
Кисловóдськ § 149, п. 4, 3, в кільканáдцять § 105, п. 12
кúсло-солóдкий § 40, п. 2, 2, г кількаповерхóвий § 35, п. 3, 2, в
киснéво-воднéвий § 40, п. 2, 2, а кількаразóвий § 35, п. 3, 2, в
киснетерапíя § 35, п. 2, 3 кільцé § 9, п. 3, 1, б; § 26, п. 1, 1; п. 3
кúсню § 82, III, п. 2, 6 Кім § 140, 9
кит — на китí § 86, п. 3, 2, Кім Ир Сен § 146, п. 1, 6, прим.;
прим. 1 § 147, п. 2
Китáй § 129, III, п. 6 кімирсéнівський § 147, п. 2
Китáйгород § 154, п. 2, 5 кімонó § 140, 5
Китáйська Нарóдна Респóбліка Кім Чен Ин § 2, 3
§ 50, п. 6 кінéць § 9, п. 3, 1, а
Китáю § 82, III, п. 2, 5 кінéць кінцéм § 35, п. 6, 2, г,
китóві § 86, п. 3, 2, прим. 1 прим.
кишéня § 1 Кíнешма § 149, п. 4, 1, в
307
Ïîêàæ÷èê
кíнний § 29, 1, 3 клóжський § 153, п. 2, 3, прим. 1

кінó § 129, I, п. 6; § 140, 5 Кляйн § 136, п. 1
кíновар’ю § 95, п. 3, 2 Клÿйнерт § 136, п. 1
кінозáл § 36, п. 1, 4 км § 62, п. 1
кінотеáтр «Кúївська Русь» § 54, км/год § 62, п. 4; § 165, п. 3, б
п. 5 кн. § 62, п. 1
кінофíльм § 35, п. 3, 1 кнúжечка § 10, п. 1, прим.
кінофíльм «Бен Гур» § 55, п. 3 книжкáм § 77, 1
кінцíвка § 27, п. 3 книжкáми § 79, 1
кíнчик § 27, п. 2 книжкáх § 80
кінь § 9, п. 1, 1, а; § 26, п. 1, 1; § 29, кнúжки § 69, 1;
п. 1, 3; на конí § 86, п. 3, 2, книжкú 69, 2, прим.; § 75, п. 1;
прим. 1; на конéві § 86, п. 3, 1; § 76, прим. 1; § 78, 2
2, прим. 1; при конéві § 86, п. 3, 1 кнúжко § 74, 1
кíньми § 92, п. 2 кнúжкою § 72
Кíпру § 82, III, п. 2, 5 кнúжку § 71
Кíркконнелл § 128, п. 3 кнúжний § 101, 1
кістлÿвий § 28 книжóк § 76, прим. 1
кістьмú § 96, п. 4 кнúжці § 70; § 73
клас § 121, п. 1, 1; 7-А клас § 35, КНР § 61, п. 2
п. 6, 6; 10-В клас § 35, п. 6, 6 Кнÿжпіль § 154, п. 2, 5
клáси § 88, п. 1 Князíвство Монáко § 50, п. 6
класицúзм § 32, п. 14 князь § 56, прим. 2
Клáузевіц § 144, п. 13, 2, прим. 2 коаліцíйний § 33, п. 1
Клáус § 131 Кобелÿки § 153, п. 2, 2
клац § 27, п. 7 кобелÿцький § 153, п. 2, 2
клéкіт § 1 кобенякá § 82, III, п. 1, 2, и
клекотíти § 1 кобзáр § 27, п. 1; § 33, п. 6, б; § 67,
клéна § 82, III, п. 1, 2, а II, п. 2
Клин § 149, п. 4, 3, в Кобзáр § 49, п. 1
клúна § 82, III, п. 2, 9, прим. кобзарéва § 33, п. 6, б
клúну § 82, III, п. 2, 9, прим. кобзарéве § 33, п. 6, б
кліºнт § 129, I, п. 2; § 130, п. 1 кобзарéм § 85, п. 1
Клíрик Острóзький § 49, п. 1 Кобилÿнська § 142, п. 2
кліщíв § 100, п. 2, 2 Ковалéвим § 85, п. 3, 1
Клóда Жозéфа Ружé де Лíля ковалéнко § 32, п. 9
§ 140, п. 1 ковалí § 88, п. 2
Клодíн § 140, 9 ковалíв § 9, п. 1, 1, в
клóпоту § 82, III, п. 2, 1, в Ковалíв § 85, п. 3, 1; Ковалíв (па-
клóбу § 82, III, п. 2, 3 радигма) § 142, п. 3
Клуж § 153, п. 2, 3, прим. 1 ковáль § 32, п. 3
308
Ïîêàæ÷èê
Ковальóв § 8, 2 колгóєвський § 153, п. 2

ковáльський § 26, п. 1, 3 Колгóєву § 83, п. 2, 2
ковалÿми § 92, п. 1 колéго Євгéне Онищóк § 87, п. 4,
ковбасá «Крáківська» § 58, п. 1 прим. 3
ковзанÿр (парадигма) § 68, II колéго Євгéне Онищукó § 87, п. 4,
ковзкúй § 26, п. 2, 1, а, прим. прим. 3
Ков’ÿги § 152, п. 2 колéго Степáне § 87, п. 4,
кóго § 113, прим. 2 прим. 2
кóгось § 113, прим. 2 кóледжу § 82, III, п. 2, 3
код — PIN-код § 35, п. 6, 8 колéзький асéсор § 56, прим. 2
коефіціºнта § 82, III, п. 1, 2, в колектúв § 84, п. 2; § 128, п. 1
кóжен § 113, прим. 1 колекціонéр § 67, II, п. 1
кóжний § 113, прим. 1 кóлений § 119, п. 2, 2, прим., 2
кожóх § 12, п. 2 колéсами § 92, п. 2
козáк § 14, п. 2; § 19, п. 1, 1; козáк колú б то § 43, п. 2, 1
(парадигма) § 68, II колú-будь § 41, п. 3, 3; § 44,
козакá § 82, III, п. 2, 4 п. 3, 2
козáк-характéрник § 37, п. 1, 1 Колúвушко § 36, п. 1, 5
козáцтво § 19, п. 1, 1 колú-нéбудь § 41, п. 3, 3
козáцький § 19, п. 1, 1; § 22, 1 колú-не-колú § 41, п. 3, 5
козáче § 87, п. 3 колúсь § 44, п. 2, 4
козачéнька § 82, III, п. 1, 1 колихáти § 14, п. 3; § 115, п. 4
Козáччина § 22, 1 колúшній § 33, п. 1; § 102, 2
козенÿ § 98, п. 1 колíбрі § 129, I, п. 5; § 140, 4
козенÿм § 98, п. 4 Колізéй § 55, п. 2
козенÿти § 98, п. 2 Колії́вщина § 52, п. 1
козенÿті § 98, п. 3 колíнам § 90
козерíг § 9, п. 3, 5, д колíнами § 92, п. 2
Козерíг § 9, п. 3, 5, д колíньми § 92, п. 2
Козúний Брід § 50, п. 11 кóлір § 9, п. 2, 6, прим.
кóзир § 67, II, п. 2; кóзир (паради- колíс § 89, п. 2
гма) § 68, II колíсьми § 92, п. 2
кóзир-дíвка § 36, п. 2, 1, Б, а колíту § 82, III, п. 2, 1, б
Козúцький § 144, п. 6, 2 коліщá § 98, п. 1
Козьолéцький § 144, п. 5, 2 коліщáта § 99, п. 4
Козÿтин § 148 коліщáти § 98, п. 2
Козÿтином § 85, п. 3, 2 кóло § 67, II, п. 1, прим.
Колвúцьке § 149, п. 4, 3, д колóд § 9, п. 3, 5, б
Колгóєва § 82, III, п. 1, 2, к колóдка § 9, п. 3, 5, б
Колгóєв § 83, п. 2, 2; § 149, п. 1, 1; колóквіуму § 82, III, п. 2, 1, в
§ 153, п. 2 Кóло-Михáйлівка § 154, п. 3, 1
309
Ïîêàæ÷èê
кóло-михáйлівський § 154, п. 3, 1 Конéський § 144, п. 11

колóнія § 121, п. 1, 1 коничéнько § 32, п. 9
колóсся § 30, п. 1, 1 кóні § 91, п. 1, прим.
колóти § 119, п. 2, 2, прим., 2; конóв’язь § 35, п. 2, 3
колóти (парадигма) § 115, коногíн § 35, п. 2, 3
п. 1, I конопéль § 100, п. 2, 3
кóлотий § 119, п. 2, 2, прим., 2 конóплі § 100, п. 1, 2; § 100,
кóльт § 139, 2 п. 4, 1
колÿдник § 32, п. 1 конóплями § 100, п. 5, 2
командúр § 32, п. 14; § 67, II, п. 1 конотáція § 128, п. 2, прим.
комáр § 67, II, п. 1 Конституцíйний Суд Украї́ни
комарí § 67, II, п. 1 § 54, п. 1
Комбáт § 35, п. 5, 1 Конститóція Украї́ни § 55, п. 1
комбáтівський § 35, п. 5, 1 конструйований § 34, п. 3
кóмина § 82, III, п. 1, 2, ж конструювáння § 34, п. 3
комíсія § 128, п. 1 конструювáти § 34, п. 3
комітéти Верхóвної Рáди Украї́ни Конт § 149, п. 6
§ 54, п. 5, прим. 5 контрадмірáл § 35, п. 5, 4
комітéту § 82, III, п. 2, 3 контрáст § 28, прим.
компáкт-диск § 36, п. 2, 1, Б, а контрáстний § 28, прим.
компáнія «Данóн» § 54, п. 5, контрóльно-вимíрювальний § 40,
прим. 1 п. 1, 2, б, прим.
компáнія «Мicrosóft» § 54, п. 5, контрреволþція § 128, п. 2
прим. 1 контрреформáція § 128, п. 2
компетéнтнісно орієнтóваний контрудáр § 35, п. 5, 4
§ 40, п. 1, 2, в, прим. 1 кóнуса § 82, III, п. 1, 2, в
компóст § 28, прим. конферансьº § 139, 1
компóстний § 28, прим. конферéнція § 54, п. 6
комп’þтер § 138, п. 1, 1 конфлíкту § 82, III, п. 2, 1, в
комп’þтера § 82, III, п. 1, 2, б концéрн «Фольксвáген» § 54, п. 5,
комп’þтері § 86, п. 1, 1 прим. 1
Комунáльне підприºмство «Київ- Кóнча-Зáспа § 152, п. 5
благоóстрій» § 54, п. 4 Конькóв § 144, п. 13, 1, б
конвéєр § 126; § 130, п. 1 коньÿк «Тáврія» § 58, п. 1
конвої́р § 32, п. 14; § 67, II, п. 1 кон’þнктура § 138, п. 1, 2
конгрéс § 54, п. 5, прим. 4 конÿ § 84, п. 1
конгрéс Міжнарóдної асоціáції кóнями § 92, п. 2
українíстів § 54, п. 6 коп. § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим.,
кондотьºр § 139, 1 2, б
кóней § 89, п. 3; § 91, п. 1, прим. Копáйгород § 154, п. 2, 3
конéм § 85, п. 1 копáйгородський § 154, п. 2, 3
310
Ïîêàæ÷èê
копáлень § 76, прим. 1 корÿцький § 153, п. 2, 2

Копéрник § 144, п. 6, 2 Кос-Анатóльський § 146, п. 4
копíєчка § 32, п. 8 кóсинуса § 82, III, п. 1, 2, в
копії́ст § 129, I, п. 2 косúти § 16
копійóк § 10, п. 1 Кóсово § 150, п. 2; § 152, п. 3,
Корáн § 53, п. 4 прим.
Кордильºри § 129, III, п. 5; костогрúз § 35, п. 2, 3
§ 139, 1 костопрáв § 35, п. 2, 3
корелÿція § 128, п. 2, прим. костþма § 82, III, п. 1, 2, и
кореспондéнт § 128, п. 2, прим. костþмчика § 82, III, п. 1, 2, и
коридóру § 82, III, п. 2, 5 костÿми § 96, п. 4
корúсний § 28 Костянтúн Багрянорóдний § 49,
кóристь § 28 п. 9, 2
корíв § 78, 1, прим. Костянтúн Острóзький § 49,
корíвка § 9, п. 3, 5, б п. 9, 2
корíння § 84, п. 2 котéл § 9, п. 3, 5, а
Коровáй § 142, п. 1, прим. 2 Котелéве § 85, п. 3, 2
коровáй § 142, п. 1, прим. 2 Котелéвим § 85, п. 3, 2
Коровáя § 142, п. 1, прим. 2 Котéльников § 144, п. 7, 3, г
коровáю § 142, п. 1, прим. 2 Котéльнич § 149, п. 4, 3, д
корóви § 78, 1, прим. Котигорóшко § 49, п. 7, 3
королéва § 56, прим. 2 котúрувати § 34, п. 3
Королéве § 87, п. 4 Котлярéвський § 9, п. 3, 5, е
Королíв § 87, п. 4 котрáсь § 44, п. 2, 4
Королíвство Бахрéйн § 50, п. 6 котрéсь § 44, п. 2, 4
Королíвський Шекспíрівський котрúй § 112
теáтр § 49, п. 9, 3 котрúй-будь § 39, п. 2
корóль § 56, прим. 2 котрúй-нéбудь § 39, п. 2
Корольóв § 144, п. 4, 2 котрúйсь § 39, п. 1; § 44, п. 2, 4;
кóроп § 66, II, б § 114
коропúще § 66, II, б кофеї́н § 129, II
короткогрушоподíбний § 40, п. 1, кохінхíн § 59, п. 1
2, в, прим. 2 кóшений § 16
короткостебловúй § 40, п. 1, 2, а Кóшиці § 149, п. 1, 3, прим.
короткошúїй § 102, 3 Кóшицький край § 50, п. 8
кóрпус 3-А § 35, п. 6, 6 кравцíв § 91, п. 1
кóрпуса § 82, III, п. 2, 9, прим. крáвче § 87, п. 3
кóрпусу § 82, III, п. 2, 2; п. 9, прим. Крáвченко § 32, п. 9
Кóрсика § 129, III, п. 2 кравчúня § 32, п. 4
кóру § 82, III, п. 2, 1, б Крáгуєваць § 151, п. 2, 1
корÿк § 153, п. 2, 2 крадíй § 67, II, п. 2
311
Ïîêàæ÷èê
крáєві § 83, п. 1 Кривонíс § 141; § 142, п. 1; § 146,

краєзнáвство § 35, п. 2, 4 п. 2, 3
краºчок § 32, п. 8 крúга § 5
КрАЗ § 58, п. 4 Крижóпіль § 148, прим.
краї́на § 3, п. 1 крик § 22, 5
краї́на-інвéстор § 37, п. 1, 1 крúкнути § 116, п. 1, 3
краї́на-кредитóр § 37, п. 1, 1 крúлами § 92, п. 2
краї́ни Зáходу § 50, п. 10 крилó § 66, II, б; § 67, II, п. 1,
країнознáвство § 35, п. 2, 1 прим.; § 68, II
край § 66, II, а; § 67, II, п. 2; у крáї крильмú § 92, п. 2
§ 86, п. 1, 1, прим. 1 Кримінáльний кóдекс Украї́ни
крайнéбо § 35, п. 4, 1 § 55, п. 1
крáйній § 33, п. 1; § 102, 1 Крит § 129, III, п. 4
Крáйній § 144, п. 11 крúти (парадигма) § 115, п. 3, 2, а
Крáйня § 144, п. 11 Крúту § 82, III, п. 2, 5
крайовúй § 33, п. 6 кричáти § 22, 5; кричáти (пара-
Крáків § 150, п. 3 дигма) § 115, п. 3, 1
краков’ÿку § 82, III, п. 2, 4 Крúчев § 149, п. 4, 3, в
крáпково-штриховúй § 40, Крнов § 150, п. 3
п. 2, 2, а кров § 30, п. 1, 3, прим.; § 66, III;
краплеподíбний § 35, п. 2, 3 § 95, п. 1, прим. 1
Крáсне Дрóге § 154, п. 1, 3 крóви § 95, п. 1, прим. 1
Красновóдськ § 154, п. 2, 1 крóві § 95, п. 1
Крáузе § 131 кровопúвця § 67, І, п. 2
крáщий § 104, п. 1, 3 крóв’ю § 95, п. 3, 2
крáю § 82, III, п. 2, 5; § 83, п. 1; крóїти § 11, п. 1
§ 87, п. 2 крóку § 82, III, п. 2, 1, в
краþ § 86, п. 1, 1, прим. 1 Крóмвель § 121, п. 1, 2; § 139, 2
крáяти § 11, п. 1 крóпу § 82, III, п. 2, 2, б
крб § 155, п. 2, прим., 2, б кросíвки «Пóма» § 58, п. 1
крéдо § 140, 5 крохмáле-пáтоковий § 40,
крéйда § 136, п. 1 п. 2, 2, в
крéйцер § 136, п. 1 крохмáль § 26, п. 1, 1
крéкінг-процéс § 36, п. 2, 1, Б, а круглолúций § 103, прим. 2
Крéменця § 82, III, п. 1, 2, к круглообертáльний § 40, п. 1, 2, в
Кременчóк § 148; § 153, п. 2, 2 круглувáтий § 33, п. 7
кременчóцький § 153, п. 2, 2 кругосвíтній § 102, 1
Кривúй Ріг § 148; § 152, п. 4, 1 круї́з § 126
крúво § 1 круї́зний лáйнер «Гармóнія морíв»
Кривóго Рóгу § 82, III, п. 1, 2, к, § 58, п. 3
прим. кру-крý § 35, 6, 4
312
Ïîêàæ÷èê
круп’º § 130, п. 1 Кулúнич § 144, п. 7, 3, г

Крутúй § 144, п. 11 кулінáр § 67, II, п. 1
Крóтиков § 144, п. 7, 3, г Кулíш § 142, п. 1, прим. 2
Крутúнське § 149, п. 4, 2, прим. кулíш § 142, п. 1, прим. 2
крутúти § 16 кýлька § 26, п. 1, 3, прим.; § 27,
Крутúх § 144, п. 8 п. 3, прим.
крутíння § 115, п. 6, 3 кýлькú § 76, прим. 1
круч § 76, 1 кýлько- й роликопідшúпники § 36,
крóча § 67, І, п. 3; на крóчах § 80 п. 2, 3
крóчам § 77, 1 кýльóк § 76, прим. 1
крóчами § 79, 1 культýрно-технíчний § 40,
крóче § 74, 2 п. 2, 2, а
крóчений § 115, п. 6, 1 кýнтýша § 82, III, п. 1, 2, и
крóчею § 72 КУпАП (Кóдекс Украї́ни про ад-
крóчі § 69, 2; § 70; § 73; § 75, п. 1; міністратúвні правопорýшен-
§ 78, 2 ня) § 61, п. 3, прим. 2
крóчу § 71 купúв § 120, п. 2
крюк § 7, 2, прим.; § 14, п. 1 купúвши § 120, п. 2
Крþково § 151, п. 1. прим. купíвля-прóдаж § 35, п. 6, 2, б;
крючóк § 14, п. 1 § 36, п. 2, 1, А, б
крÿкати § 7, 2, прим. кýплений § 115, п. 6, 3, прим. 1, 1
ксьондз § 53, 6, прим. куплþ § 115, п. 6, 3, прим. 1
к/т § 165, п. 3, а кýплять § 115, п. 6, 3, прим. 1
Кубліºм § 85, п. 1 купувáв § 120, п. 2
Кóбок УЄФА § 52, п. 2 купувáвши § 120, п. 2
кувáти § 115, п. 3, 2, г, прим. купýй § 116, п. 2, 1
кудú-будь § 41, п. 3, 3 купýймо § 116, п. 2, 1
кудú-нéбудь § 41, п. 3, 3; § 44, купýйте § 116, п. 2, 1
п. 3, 2 купцí § 88, п. 2
кудúсь § 44, п. 2, 4 курéй § 100, п. 4, 3
Кужчéнко § 22, 4 куренÿ § 82, III, п. 2, 5
Кузнецóв § 144, п. 2 кур’ºр § 7, 2
Кузнéцьк § 151, п. 2, 2 кýри § 100, п. 1, 1, прим.; п. 4, 3
Кузькó § 22, 4 кýриво § 32, п. 2
Кузьмá § 32, п. 11 Курúльські островú § 149,
Кузьмúч § 32, п. 11 п. 4, 3, в
Кóзьмівна § 32, п. 11 курíнь § 9, п. 2, 6, прим.
Кóзьмович § 32, п. 11 курйóз § 8, п. 1, 2; § 138, п. 2, 1
ку-кý § 35, 6, 4 кýрка § 100, п. 1, 1, прим.
Кукýлевич-Сакцúнський § 144, курлú-курлú § 35, 6, 4
п. 11 курмú § 100, п. 5, 3
313
Ïîêàæ÷èê
Кýронь § 144, п. 13, 2, прим. 1 Лáзар § 32, п. 11, прим.; § 67, II,
курсóр § 135 п. 2; § 143, п. 2, прим. 2
Курськ § 151, п. 2, 2 Лáзарьович § 32, п. 11, прим.
курчáм § 98, п. 4 лáзень § 76, прим. 1
курчá (парадигма) § 68, IV; § 98, лáзити § 16
п. 1 лакóн § 59, п. 1
курчáт § 99, п. 2; § 99, п. 4 Ла-Мáнш § 50, п. 3; § 121, п. 1, 1;
курчáта § 99, п. 1; § 99, п. 4 § 154, п. 3, 5
курчáтам § 99, п. 3 ла-мáншський § 154, п. 3, 5
курчáтами § 99, п. 5 Ламáрк § 121, п. 1, 1; § 128, п. 4
курчáтах § 99, п. 6 ламáти § 11, п. 1
курчáти § 98, п. 2 Ламетрí § 146, п. 1, 4, прим. 2;
курчáті § 98, п. 3; п. 5 § 147, п. 4, 3
кýрям § 100, п. 3, 1 ландтáг § 54, п. 5, прим. 4
Куснéвич § 144, п. 13, 2, прим. 1 Ланкáстер § 134
Кустýриця § 144, п. 13, 2, прим. 2 ланцюжóк § 27, п. 3
кýтній § 102, 1 ланч § 121, п. 1, 1
кутÿ § 30, п. 1, 5, прим. Лáо § 140, 5
Кýусінен § 137 Ла-Плáта § 154, п. 3, 5
кýхар § 67, II, п. 2 ла-плáтський § 154, п. 3, 5
кýхня § 76, прим. 1 ларкá § 27, п. 1
кýхонь § 76, прим. 1 ларьóк § 26, п. 1, 2
кущéм § 85, п. 1 Лас-Вéгас § 154, п. 3, 5
кювéт § 138, п. 2, 2 латиноамерикáнці § 49, п. 6
Кюсþ § 140, 6 латúський § 153, п. 2, 3
Кÿхта § 151, п. 1, прим. латúш § 49, п. 6; § 153, п. 2, 3
лауреáт § 131
Ë лауреáт Держáвної прéмії
л § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а Украї́ни в гáлузі архітектýри
лавíрувати § 34, п. 3 § 56, прим. 1
лáвра § 131 Лафонтéн § 146, п. 1, 4, прим. 2
лавреáт § 131 Лебедúн § 83, п. 2, 2
Лаврéнтіївський літóпис § 55, Лебедúне § 87, п. 4
п. 3, прим. 2 Лебединóм § 85, п. 3, 2
Лаврíн § 143, п. 2, прим. 1 Лебединý § 83, п. 2, 2
Лавуазьº § 130, п. 1; § 139, 1; Лéбідь § 142, п. 1
§ 140, 3 Лев § 143, п. 2, прим. 3
Лагáрп § 146, п. 1, 4, прим. 2 лев § 9, п. 2, 1, прим. 1; § 66, II, б
лáден § 101, 3 левáда § 1
Лáдога § 153, п. 2, 1 левенÿткові § 86, п. 3, 2
лáдозький § 153, п. 2, 1 левúсько § 66, II, б
314
Ïîêàæ÷èê
лéвові § 86, п. 3, 2, прим. 2 Лéся Украї́нка § 49, п. 1; § 146,

лéву § 86, п. 3, 2, прим. 2 п. 1, 2
легéнда § 121, п. 2 летíти § 16; летíти (парадигма)
легéнів § 76, 1 § 115, п. 3, 1
легéнь § 76, 1 лéту § 82, III, п. 2, 1, в
легéнький-легéнький § 35, п. 6, 1 летÿть § 120, п. 1
легкúй § 19, п. 2 летячú § 120, п. 1
легкоатлетúчний § 40, п. 1, 2, а ле Шапельº § 146, п. 1, 4
легкозаймúстий § 40, п. 1, 2, в лещáт § 100, п. 2, 3
лéгше § 19, п. 2 Лєскóв § 144, п. 3, 4
лéгший § 19, п. 2 лже- § 35, п. 5, 2
лéдве-лéдве § 35, п. 6, 1; § 41, лжепрорóк § 35, п. 5, 2
п. 3, 5 лжесвíдок § 35, п. 5, 2
лéді § 133 лимáн § 129, I, п. 6
лежáчий § 119, п. 1, 1 лимáну § 82, III, п. 2, 5
Лéжнєво § 149, п. 1, 2 Линьóв § 8, 2
лейбгвардíєць § 35, п. 5, 4 Лúпецьк § 149, п. 4, 3, в
лейбмéдик § 35, п. 5, 4 Лúпова Долúна § 154, п. 2, 6
Лéйпциг § 129, III, п. 3; § 136, п. 1; липоводолúнський § 154, п. 2, 6
§ 153, п. 2, 1 липоводолúнці § 154, п. 2, 6
лéйпцизький § 153, п. 2, 1 Лисúця § 49, п. 7, 3
Ле Корбюзьº § 140, 3 Лисúчка-Сестрúчка § 36, п. 2, 1,
Ле-Крезó § 50, п. 3 А, в
лéкція § 121, п. 2 лист § 84, п. 2, прим.
Лéмберт § 134 листá § 82, III, п. 2, 9, прим.; § 84,
лемкúня § 32, п. 4 п. 2, прим.
Лéна § 149, п. 1 листонóш § 78, 1
Лéннон § 121, п. 2 листонóша § 66, І; § 67, І, п. 3
Ленóр § 140, 9 листопáда § 82, III, п. 1, 2, д; п. 2,
Леонáрдо да Вíнчі § 49, п. 2 9, прим.
Леонíдові Миколáйовичу Куцéнку листопáду § 82, III, п. 1, 2, д; п. 2,
§ 83, п. 1, прим. 9, прим.
лепетúський § 153, п. 2, 3 лúсту § 82, III, п. 2, 9, прим.
Лепетúха § 153, п. 2, 3 лúстя § 67, II, п. 2
Лéрмонтов § 144, п. 2 лúстям § 85, п. 2
Лесáж § 146, п. 1, 4, прим. 2 лúти § 30, п. 1, 5; § 115, п. 3, 2, а
Лéсиним § 85, п. 3, 1 лúтися § 30, п. 1, 5
Лéссінг § 121, п. 2 Лихá § 150, п. 1
лéстощі § 28 Лихачóв § 144, п. 4, 3
Лéсю § 74, 3 лúхові § 83, п. 2, 1
Лéся (парадигма) § 68, I Лихослáвль § 149, п. 4, 3, в
315
Ïîêàæ÷èê
лúху § 83, п. 2, 1 лісабóнський § 129, I, п. 4

ліберáльна пáртія § 54, п. 2 лісгóсп § 35, п. 5, 1
лібрéто § 128, п. 1 лісú § 88, п. 1
Ліверпýлю § 82, III, п. 2, 8 Ліснá § 149, п. 1, 3
Ліверпýля § 82, III, п. 2, 8, прим. лісникóві § 86, п. 3, 1
лівоберéжжя § 9, п. 3, 2, в лісовúк § 49, п. 7, 2, прим. 1
лівóруч § 41, п. 1, 8 Лісовúк § 49, п. 7, 3
Лíга Нáцій § 54, п. 5, прим. 2 лісовóз § 9, п. 3, 5, д
лід § 9, п. 1, 1, а; на льодý § 86, лісопúльно-стругáльний § 40, п. 2,
п. 1, 1, прим. 1; п. 2, 2 2, а
Лíдиці § 149, п. 1, 3, прим. лісосплáв § 36, п. 1, 1
Ліºпа § 129, I, п. 2 лісостéп § 36, п. 1, 3
лíєчка § 10, п. 1, прим. лісостеповúй § 40, п. 1, 1
лíжко § 9, п. 3, 1, б лíсу § 82, III, п. 2, 2, а
лíжкові § 86, п. 2, 1 літакá § 82, III, п. 1, 2, б
лíжку § 86, п. 2, 1 літáк «Бóїнг 777» § 58, п. 2
лíзти § 118 літáк «Мрíя» § 58, п. 3
лíкар § 27, п. 1; § 67, II, п. 2 літакóві § 86, п. 2, 1
лíкар-екóлог § 36, п. 2, 1, А, а літакý § 86, п. 2, 1
лікарí § 88, п. 2; § 93 літачкá § 82, III, п. 1, 2, б
лікарíв § 91, п. 1 літератýра § 129, I, п. 6
лíкарю § 87, п. 2 Літератýрний музéй § 54, п. 3
лікарювáти § 34, п. 1 літератýрно-худóжній § 40, п. 2,
лíкарю Íгорю § 87, п. 4, прим. 2 2, д
лікарÿм § 90 лíтній § 33, п. 1; § 102, 1
лікарÿми § 92, п. 1 Літóпис Самíйла Велúчка § 55,
Лíна Костéнко — з Лíною Кос- п. 3, прим. 2
тéнко § 142, п. 3, прим. 2 літстýдія § 35, п. 4, 2
лінгвíстика § 122, п. 1 -лíття — 1030-лíття § 36, п. 1, 6,
лінгвостилістúчні § 40, п. 1, 2, г прим.
Лíнда § 144, п. 6, 1 літургíя § 54, п. 8
лінíйно-стрічковúй § 40, п. 2, 2, а Лíфшиц § 144, п. 13, 2, прим. 2
Лíнкольн § 121, п. 1, 2 ліцеї́ст § 32, п. 14
ліпúти § 18 ліцéю § 82, III, п. 2, 3
лíплений § 18 Лі Чжаодáо § 49, п. 3
лірúзму § 82, III, п. 2, 1, а ллºться § 115, п. 6, 3, прим. 2
лíрико-епíчний § 40, п. 2, 2, б Ллойд § 128, п. 3
лíрник § 32, п. 1 ллянúй § 29, п. 4
ліс § 154, п. 2, 1, прим.; у лíсі, у лм § 155, п. 2, прим., 2, а
лісý § 86, п. 1, 1, прим. 1 лоб § 9, п. 2, 1, прим. 1
Лісабóн § 129, I, п. 4 лобійóваний § 34, п. 3
316
Ïîêàæ÷èê
лобіювáння § 34, п. 3 лошáта § 99, п. 1

лобіювáти § 34, п. 3 лошáтам § 99, п. 3
ловелáс § 49, п. 5 лошáтами § 99, п. 5
ловéць § 9, п. 3, 5, а лошáтах § 99, п. 6
ловлþ § 115, п. 6, 3, прим. 1 лошáти § 98, п. 2
лóвлять § 115, п. 6, 3, прим. 1 лошáті § 98, п. 3
логарúтм § 123 лошáткові § 83, п. 1, прим.
логарúфм § 123 лошáтку § 83, п. 1, прим.
лóгіко-граматúчний § 40, п. 2, 2, б лоÿльний § 126
логíчний § 129, I, п. 6 Лубнú § 152, п. 2
логопéд § 5 лýб’ям § 85, п. 2
Лодзь § 153, п. 2, 1 Луб’ÿнцев § 144, п. 12
лóдзький § 153, п. 2, 1 луг § 14, п. 2
лóже § 67, II, п. 3 Лугáнськ § 152, п. 1, II
лóжечка § 10, п. 1, прим. Луговськá § 144, п. 10
лозівськúй § 153, п. 2 Луговськúй § 144, п. 10; 11
Лозовá § 152, п. 3; § 153, п. 2 лýгу § 82, III, п. 2, 5
локатúва § 82, III, п. 1, 2, в лужóк § 32, п. 13
Лóкетек § 142, п. 3, прим. 1 Лукá § 32, п. 11
Ломáґа § 6, 2; § 13 Лукúч § 32, п. 11
ломúти § 11, п. 1 Лýківна § 32, п. 11
ломлþ § 115, п. 6, 3, прим. 1 Лук’ÿненко § 7, 3
лóмлять § 115, п. 6, 3, прим. 1 Лук’янéць § 7, 3
Лóмниця § 151, п. 2, 1 Лук’ÿнов § 144, п. 12
Лóмтєв § 144, п. 3, 3 Лук’янþк § 7, 3
Лонгфéлло § 133; § 140, 5 лýпа § 121, п. 1, 1
Лóндон § 121, п. 1, 1 Лу Сінь § 146, п. 2, 5, прим.
Лóндона § 82, III, п. 2, 8, прим. Луховúці § 149, п. 4, 3, д
Лóндону § 82, III, п. 2, 8 Лýцька § 82, III, п. 1, 2, к
Лос-А́нджелес § 50, п. 3; § 154, Лýчин § 144, п. 7, 3, а
п. 3, 5 Лучкáнином § 85, п. 3, 1, прим.
лóсеві § 86, п. 3, 2, прим. 1 Львів § 83, п. 2, 2; § 148; § 152,
лóсі § 86, п. 3, 2, прим. 1 п. 1, II; § 153, п. 2
Лос-Фрáйлес § 50, п. 3 Львíвська плóща § 50, п. 11
Лось § 144, п. 13, 1, в «Львíвська плóща» § 50, п. 14
лотó § 140, 5 Львíвська серéдня загально-
Лóхвицький повíт § 50, п. 8 освíтня шкóла № 51 íмені Івáна
Лóхвиця § 152, п. 1, I Франкá § 54, п. 3
лошá § 66, ІV, а; § 98, п. 1 Львíвське збрóйне повстáння
лошáм § 98, п. 4 1848 р. § 52, п. 1
лошáт § 99, п. 2 львíвський § 153, п. 2
317
Ïîêàæ÷èê
львів’ÿни § 49, п. 6; § 88, п. 1, Люксембýрг § 122, п. 1; § 153,

прим. п. 2, 1
Львóва § 82, III, п. 1, 2, к люксембýрзький § 153, п. 2, 1
Львóве § 87, п. 4 люстéрко § 67, II, п. 1, прим.
Львóву § 83, п. 2, 2 Лþтер § 121, п. 1, 2
льóді § 86, п. 1, 1, прим. 1 лþтий § 103, прим. 1
льóду § 82, III, п. 2, 6 Люфтгáнза § 122, п. 4
льон § 8, 2; § 26, п. 1, 2 ля § 140, 2
льон-довгунéць § 37, п. 1, 4 лягтú § 115, п. 9, прим. 1; § 116,
льон-кучерÿвець § 37, п. 1, 4 п. 2, 3, прим. 2
льонолавсáн § 36, п. 1, 3 лÿжу § 115, п. 8, 2, б
льон-сирéць § 37, п. 1, 4 ляльковóд § 9, п. 3, 5, д; § 36,
льóту § 82, III, п. 2, 1, в п. 1, 1
льох § 8, 2 Ляпунóв § 144, п. 13, 1, прим.
Лþбек § 121, п. 1, 2
любúтель § 32, п. 3 Ì
любúти § 18 м. § 62, п. 1
люблþ § 115, п. 6, 3, прим. 1 м § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а
лþблять § 115, п. 6, 3, прим. 1 Мáвка § 49, п. 7, 3
лþблячи § 115, п. 6, 3, прим. 1, 2 мавп § 76, прим. 1
Любóв § 66, III; Любóв (парадиг- мáвпа § 76, прим. 1
ма) § 143, п. 3 мавпенÿтко § 67, II, п. 1, прим.
любóв § 66, III; § 95, п. 1, прим. 1 мáвпячий § 7, п. 1, прим.
любóве § 95, п. 5 Мавритáнія § 129, III, п. 4; § 131
любóви § 95, п. 1, прим. 1 мавритáнський § 129, III, п. 4
любóві § 95, п. 1 магазúн § 5
любóв’ю § 95, п. 3, 2 магазúн «Ярослáв» § 54, п. 5
люд § 19, п. 2 магарáдже § 74, 2
Лþдвіг ван Бетхóвен § 49, п. 2; МАГАТЕ § 61, п. 2
§ 146, п. 1, 4 магістрáль § 121, п. 1, 2; § 139, 2;
Лþдвігу § 87, п. 1 § 140
людéй § 100, п. 2, 1 магнітóлог-астронóм § 36, п. 2,
лþди § 4, 2; § 100, п. 1, 1; прим. 1, А, а
Людúна § 60, п. 3 мáгнію § 82, III, п. 2, 6
людúна § 100, п. 1, 1, прим. Магомéт § 49, п. 7, 1; § 53, п. 1;
людинодéнь § 36, п. 1, 3 § 122, п. 1
лþдство § 19, п. 2 Магрúб § 129, III, п. 4
лþдський § 19, п. 2 мадáм § 140, 8
лþдськість § 26, п. 2, 1, а мадемуазéль § 140, 8
людьмú § 100, п. 5, 3 мадéра § 50, п. 12
лþдям § 100, п. 3, 1 мадóнн § 76, прим. 2
318
Ïîêàæ÷èê
мадóнна § 76, прим. 2; § 128, п. 1 максúм § 49, п. 5

Мадрúд § 129, III, п. 4 Максим’þк § 7, п. 1
Мадрúда § 82, III, п. 2, 8, прим. максімóда § 35, п. 5, 3, прим. 1
Мадрúду § 82, III, п. 2, 8 максіóдяг § 35, п. 5, 3
маéстро § 140, 5 максісýкня § 35, п. 5, 3, прим. 1
Мáєр § 126 Малéнький Вовк § 146, п. 1, 1
мазь § 30, 1, 3 малéсенький § 26, п. 2, 1, б
маї́с § 129, II Мáлець § 142, п. 3, прим. 1
Мáйбород § 76, 3 малúй § 104, п. 1, 3
Мáйборода § 142, п. 1 малúна «герáкл» § 59, п. 2
Мáйбородів § 76, 3 Малúнін § 144, п. 7, 1; 3, б
майбýтній § 33, п. 1; § 102, 1 Малúцин § 144, п. 8
мáйво § 67, II, п. 1, прим. Мáлишев § 9, п. 3, 5, г
майдáн Незалéжності § 50, п. 11 мáлишевський § 9, п. 3, 5, г
майдáну § 82, III, п. 2, 5 Малúшкова метáфора § 49, п. 9, 1
Мáйнгоф § 136, п. 1 Малоазíйське нагíр’я § 50, п. 1;
мáйстер § 33, п. 6, а; § 66, II, а; § 154, п. 2, 1, прим.
§ 67, II, п. 1 маловжúваний § 40, п. 1, 2, в
майстéрний § 101, 1 Малóго Куÿльника § 82, III, п. 1, 2, к
майстрúня § 32, п. 4 мáло-помáлу § 35, п. 6, 2, г
мáйстрів § 33, п. 6, б малочутлúвий § 40, п. 1, 2, в
мáйстрова § 33, п. 6, а; б Малоярослáвець § 154, п. 2, 1
мáйстрове § 33, п. 6, а Мáльме § 132
мáйстрові § 83, п. 1 мальóваний § 34, п. 1
мáйстром § 85, п. 1 мáлÿр § 67, II, п. 1, прим.
мáйстру § 83, п. 1 мáлÿре § 87, п. 3
Макáо § 140, 5 мам § 76, 3
Макáр § 143, п. 2, прим. 2 мáма § 33, п. 3
макінтóш § 49, п. 5; § 134 Мамалúга § 142, п. 1
макіÿж § 125 Мамед-задé § 146, п. 3, 4;
маккартúзм § 128, п. 4, прим. у Мамéда-задé § 140, п. 2
Маккáртні § 128, п. 4, прим.; мáми § 69, 1
§ 146, п. 1, 4, прим. 1 мáми § 76, 3
Маккéнзі § 128, п. 4, прим. мамú § 76, 3
Маккéнна § 128, п. 4, прим. мáмин § 33, п. 3
Маккíнлі § 128, п. 4, прим.; § 146, мамíв § 76, 3
п. 1, 4, прим. 1 Мáмонтов § 83, п. 2, 2
Мак-Клþр § 146, п. 1, 4, прим. 1 Мáмонтову § 83, п. 2, 2
Мак-Магóн § 146, п. 1, 4, прим. 1 мандрувáти § 118
макроеконóміка § 35, п. 5, 3 мáнна § 128, п. 1
макромолéкула § 35, п. 5, 3 манускрúпту § 82, III, п. 2, 7
319
Ïîêàæ÷èê
Манчéстер § 134 Мáрта § 123

Мáо Цзедýн § 147, п. 2 Марýсин § 33, п. 3
маоцзедýнівський § 147, п. 2 Марýсю § 74, 3
Мáргарет § 140, 9 Марýся § 33, п. 3
Марíє § 74, 2 Мáрфа § 123
Марíє Васúлівно § 74, 3, прим. 1 Марціáл § 129, I, п. 2
Маріºнбург § 130, п. 1 марширувáти § 34, п. 3
Маріºтта § 130, п. 1 Марш мúру § 52, п. 2
Марíєчка § 32, п. 8 Мар’ÿна § 7, 2
Марíї-Антуанéтти § 140, п. 1 Мар’яненко § 7, п. 2
Марíїн § 33, п. 3; § 101, 2 Масáрик § 144, п. 8
Марíїн лист § 49, п. 9, 1 мáсло § 28
Марíї Сéник § 142, п. 3, прим. 2 маснúй § 28
Мáріо § 140, 5 мастúльник § 32, п. 1, прим.
Марí-Сесíлі § 140, п. 1 Матвºєв § 144, п. 3, 3
Маріýполь § 148, прим. матемáтика § 129, III, п. 1
Марíя § 33, п. 3; Марíя (парадиг- матеріáл § 129, I, п. 2
ма) § 68, I матéрія § 129, I, п. 2
Марíя Андрíївна (парадигма) мáтерній § 33, п. 1
§ 143, п. 3 Мáти § 60, п. 3
Марíя-Антуанéтта § 146, п. 3, 1 мáти § 66, III; мáти (парадигма)
Марíя Васúлівна (парадигма) § 97
§ 143, п. 3 Мáти Бóжа § 53, п. 2
Марíя Іллíвна (парадигма) § 143, п. 3 мáти-й-мáчуха § 36, п. 2, 1, Б, в
Мáр’їно § 149, п. 4, 2; § 150, п. 2 мáтір § 30, п. 1, 3, прим.
мáрка § 9, п. 2, 1, прим. 2 мáтір’ю § 95, п. 3, 2
маркéтинг § 122, п. 1 матýсю § 74, 3
мáркету § 82, III, п. 2, 3 мáузер § 131
Мáркó § 66, II, а Махачкалá § 152, п. 1, I
Маркó Вовчóк § 49, п. 1; § 146, Мацéєв § 144, п. 3, 3
п. 1, 2; § 147, п. 4, 1 машúн § 76, 1
Марк Пóрцій Катóн § 146, п. 1, 3 машúна § 66, І; § 67, І, п. 1; машú-
Марк Твен § 147, п. 3 на (парадигма) § 68, I
марк-твéнівський § 147, п. 3 машúнам § 77, 1
маркшéйдер § 136, п. 1 машúнами § 79, 1
Марлó § 133 машúнах § 80
мароккáнець § 128, п. 3 машúни § 69, 1; § 75, п. 1; § 78, 2
Марóкко § 128, п. 3 машúні § 70; § 73
Марс § 51; § 53, п. 1 машинобудівнúй § 40, п. 1, 2, б
Марсéль § 125 машúною § 72
марсельºза § 139, 1 машúну § 71
320
Ïîêàæ÷èê
Маякóвський § 144, п. 10 Меморіáльний будúнок-музéй

мегавáт-годúна § 36, п. 2, 1, Б, в Дмитрá Яворнúцького § 54, п. 3
мегаефéкт § 130, п. 1 Менделºєв § 144, п. 3, 3
медáль «За військóву слу́́жбу мéне § 113, прим. 2
Украї́ні» § 57, п. 1, 1 мéнеджер § 134
медáль «За врятóване життÿ» мéнтор § 49, п. 5
§ 57, п. 1, 1 менш вередлúвий § 104, п. 1, 2
Медвéдєв § 144, п. 3, 3 мéнший § 27, п. 2; § 104, п. 1, 3
медвÿний § 7, п. 1, прим. менþ § 140, 6
меджлíс § 54, п. 5, прим. 4 мер § 56, прим. 1
Меджлíс кримськотатáрського Мéредіт § 124, п. 2
нарóду § 54, п. 1 мерéжа «Фейсбýк» § 54, п. 7
медзáклад § 35, п. 4, 2 мерéживо § 32, п. 2
мéдик § 32, п. 1, прим. мереф’ÿнський § 7, п. 1
мéдико-генетúчний § 40, п. 2, 2, б меринóс § 59, п. 1
Медúна § 129, III, п. 5 Мерсéдес § 140, 9
медіалінгвíстика § 35, п. 3, 1 мерсí § 129, I, п. 5; § 140, 4
медіастилíстика § 35, п. 3, 1 Мéрфі § 135
медіахóлдинг § 36, п. 1, 4 металоемáль § 130, п. 1
Мéдічі § 129, I, п. 3 металоплáст § 36, п. 1, 3
медперсонáл § 35, п. 5, 1 металорíз § 36, п. 1, 1
мéду § 82, III, п. 2, 6 металýргія § 121, п. 1, 1
медуніверситéт § 61, п. 1, 2 метамóва § 35, п. 5, 2
меж § 76, 1 метеостáнція § 35, п. 5, 2
межá § 67, І, п. 3 метóдика § 129, III, п. 1
мéжам § 77, 1 мéтра § 82, III, п. 1, 2, ґ
мéжами § 79, 1 мéтрів § 89, п. 1
мéжах § 80 метрó § 140, 5
межéю § 72 метрóвий — 90-метрóвий § 40,
мéжі § 69, 2, прим.; § 75, п. 1; п. 2, 3, б
§ 78, 2 метрополітéну § 82, III, п. 2, 5
межí § 69, 2; прим.; § 70; § 73 мехáнік § 32, п. 1, прим.
межý § 71 мехáніко-математúчний § 40,
Мéкка § 153, п. 2, 2 п. 2, 2, б
мéккський § 153, п. 2, 2 Мехмéд-бéй § 146, п. 3, 4; до
Мéксика § 129, III, п. 2 Мехмéда-бéя § 140, п. 2
Мелáшка § 22, 4, прим. меценáт § 49, п. 5
Мелáщин § 22, 4, прим. меч (парадигма) § 68, II
мéлений § 119, п. 2, 2, прим., 2 Мечислáв § 144, п. 2; § 146, п. 2, 4
мéливо § 32, п. 2 Мєстéчкін § 144, п. 3, 4
Мелітóполь § 148, прим. Микúта § 67, І, п. 1
321
Ïîêàæ÷èê
Микúтович § 32, п. 11 Митúщі § 149, п. 4, 1, б; § 149,

Микóла § 32, п. 11; § 66, І; Микóла п. 4, 3, д
(парадигма) § 143, п. 1; § 144, митр. § 62, п. 1
п. 1 мúтра § 129, I, п. 6
Миколáєнко § 141 митрополúт § 129, I, п. 6
Миколáїв § 148 митрополúт Вíнницький і Бáр-
Миколáївна § 32, п. 11 ський § 53, 6, прим.
Миколáйович § 32, п. 11 Митрофáнов § 144, п. 7, 3, б
Микóла Чудотвóрець § 53, п. 1 митцÿ § 82, III, п. 1, 1
Микóлівна § 32, п. 11 мить § 30, п. 1, 3
Микóлович § 32, п. 11 Михайлúшинові § 83, п. 2, 2, прим.
Мúлач § 144, п. 6 Михайлúшину § 83, п. 2, 2, прим.
Милéтич § 144, п. 6 Михáйлівський Золотовéрхий мо-
мúля § 129, I, п. 6 настúр § 53, п. 7
мимовóлі § 41, п. 1, 8 Михáйлові Баліºві § 142, п. 3,
мимої́здом § 41, п. 1, 8 прим. 2
мимохíдь § 41, п. 1, 8 Михáйловське § 149, п. 4, 3, б
мимохíть § 41, п. 1, 8 Михáйло-Коцюбúнське § 152, п. 5;
минýлий § 1 § 154, п. 3, 2
Минькíвський § 9, п. 3, 5, е михáйло-коцюбúнський § 154,
Мúргород § 35, п. 4, 1 п. 3, 2
Мúргорода § 82, III, п. 1, 2, к Михáльченко § 27, п. 6
мúро § 129, I, п. 6 Михальчúшин § 27, п. 6
Мирóнов § 144, п. 7, 3, б Михальчýк § 27, п. 6
мирт § 129, I, п. 6 мишéй § 76, 2
мис § 50, п. 1 мúші § 75, п. 1
мис Дежньóва § 149, п. 2, 2 Мúшкін § 144, п. 7, 3, б
мис Дóброї Надíї § 151, п. 2, 2 мишýрино-рíзький § 154, п. 3, 6
мис Капітáна Джéральда § 50, Мишýрин Ріг § 154, п. 3, 6
п. 2 мі-бемóль § 36, п. 2, 1, Б, в
мискú § 76, прим. 1 мігрáція § 122, п. 1; § 128, п. 2
мисленнºвий § 33, п. 6 мíддю § 95, п. 3, 1
мисль § 28 мідімóда § 35, п. 5, 3, прим. 1
мúсника § 82, III, п. 1, 2, з мідіóдяг § 35, п. 5, 3
мисóк § 76, прим. 1 мідіспіднúця § 35, п. 5, 3, прим. 1
мис Рум’ÿнцева § 149, п. 1, 2 мідь § 26, п. 1, 1
мис Сíрий § 149, п. 1, 3 міжгíр’їв § 89, п. 1
мист. § 62, п. 1 міжгíр’я § 7, п. 2
митéць § 67, II, п. 2 міжконтинентáльний § 31, п. 2
мúти (парадигма) § 115, п. 3, 2, а Міжнарóдна асоціáція укра-
мúтий § 119, п. 2, 2 їнíстів § 54, п. 1
322
Ïîêàæ÷èê
Міжнарóдний валþтний фонд Мірза-хáн § 146, п. 3, 4; у Мірзú-

§ 54, п. 1 хáна § 140, п. 2
Міжнарóдний рік дитúни § 52, п. 2 міркувáти § 34, п. 1
міжпланéтний § 31, п. 2 мірóшник § 21, п. 2
мій § 9, п. 1, 1, а; мій (парадигма) мíрра § 128, п. 1
§ 110 міс § 140, 8
Мікелóну § 82, III, п. 2, 5 мíсиво § 32, п. 2
Мíклóшич § 144, п. 6, 2 мíсис § 140, 8
мíкро-ЕОМ § 35, п. 5, 3, прим. 3 Міссісíпі § 128, п. 3, прим.; § 129,
мікроорганíзми § 35, п. 5, 3 I, п. 4
мікрохвúлі § 35, п. 5, 3 Міссýрі § 128, п. 3
мікрочастúнка § 35, п. 5, 3 міст § 9, п. 3, 1, в; § 50, п. 11;
мільйóн § 8, п. 1, 2; § 105, п. 11 § 84, п. 2
мільйóна § 82, III, п. 1, 2, д мíста § 82, I
мільйóнний § 33, п. 1; § 106, п. 1; містá § 88, п. 3; § 91, п. 2
35-мільйóнний § 38, п. 2 містáм § 90
мільйóн трьохтúсячний § 38, п. 1, містáми § 92, п. 1
2, прим. 1 містáх § 93
мільÿрд § 105, п. 11; § 139, 1 містéчку § 86, п. 2, 1
мільÿрда § 82, III, п. 1, 2, д мíсті § 86, п. 1, 2; п. 2, 2, прим. 1
мільÿрдний — 4-мільÿрдний § 38, мíсто § 66, II, б; § 67, II, п. 1,
п. 2 прим.; § 84, п. 2
мільÿрд чотирьохмільйóнний § 38, мíстові § 83, п. 2, 1
п. 1, 2, прим. 1 мíсто Івáно-Франкíвськ § 154, п. 1, 4
мінерáльна водá «Мóршинська» мíсто Кúїв § 37, п. 2, 2
§ 58, п. 1 мíстом § 85, п. 1
Мінерáльні Вóди § 152, п. 4, 1 містóчок § 9, п. 3, 1, в
Мінерáльних Вóд § 152, п. 4, 1 мíсту § 83, п. 2, 1; § 86, п. 2, 2,
мініблóк § 35, п. 5, 3 прим. 1
мінідúск § 35, п. 5, 3 мíсце § 67, II, п. 2; § 84, п. 2
мініескалáтор § 130, п. 1 мíсцем § 85, п. 1
мінікомп’þтер § 35, п. 5, 3 місць § 89, п. 2
мíні-ПК § 35, п. 5, 3, прим. 3 місцÿм § 90
міністéрства Укрáїни § 54, п. 5, місцÿми § 92, п. 1
прим. 5 міськдержадміністрáція § 61,
Міністéрство освíти і наýки п. 1, 2
Украї́ни § 54, п. 1 міськкóм § 29, п. 1, 2
мінíстр § 56, прим. 1 міськрáда § 35, п. 4, 2
Мінíстр освíти і наýки Украї́ни місяцехíд § 9, п. 3, 5, д
§ 56, прим. 3 мíсяці § 86, п. 1, 1
Мін’þст § 7, п. 4 Мíсяць § 51, прим.
323
Ïîêàæ÷èê
мíсяць § 21, п. 1; § 51, прим. мóдний § 101, 1

мíсяцю § 87, п. 2 мозáїка § 3, 4; § 126; § 129, II
мíсяця § 82, III, п. 1, 2, д мої́ § 3, п. 1
мíсячний § 21, п. 1 молéкула § 121, п. 1, 1
міт § 123 молодéцтво § 19, п. 1, 1; § 67, II,
мíтел § 76, прим. 1 п. 1, прим.
мітолóгія § 123 молодéць § 19, п. 1, 1
міф § 123 молодéцький § 19, п. 1, 1
міфолóгія § 123 Молодéчно § 152, п. 3, прим.
міхонóш § 78, 1 молодúй § 101, 1
міхонóша § 67, І, п. 3 молодúць § 78, 1
Міцкéвич § 144, п. 2; п. 6, 1 мóлодість § 30, п. 1, 3, прим.
мíццю § 95, п. 3, 1 молóдче § 87, п. 3
міць § 30, 1, 3; § 66, III мóлодь § 30, п. 1, 3
Мíчатек § 144, п. 2; п. 6, 1 молóти § 119, п. 2, 2, прим., 2
Мічигáн-авенþ § 50, п. 5 мóлотий § 119, п. 2, 2, прим., 2
Мічýрін § 144, п. 7, 1 молотьбá § 26, п. 1, 1
мішáти (парадигма) § 115, Мóлóх § 49, п. 7, 2
п. 3, 2, в мóлóх війнú § 49, п. 7, 2, прим. 2
Мішéль § 121, п. 1, 2; § 140, 9, молочáю § 82, III, п. 2, 2, б
прим. молóчно-бíлий § 40, п. 2, 2, г
мішéчок § 32, п. 8 молóчно-м’яснúй § 40, п. 2, 2, а
мішкý § 86, п. 2, 1 молочнопромислóвий § 40,
Мйодóвич § 144, п. 5, 1 п. 1, 2, а
Мкс § 155, п. 2, прим., 2, а мóлу § 82, III, п. 2, 5
млинá § 82, III, п. 2, 5 Мольºр § 139, 1
млн § 155, п. 2, прим., 2, б монастúр § 27, п. 1
млрд § 155, п. 2, прим., 2, б монгóлка § 26, п. 1, 3, прим.
мм § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., монгóло-татáри § 36, п. 2, 2
2, а монгóло-татáрський § 40,
мóва-джерелó § 37, п. 1, 1 п. 2, 1
мóва-посерéдниця § 37, п. 1, 1 Монíк § 140, 9
мóвби § 43, п. 1 монітóра § 82, III, п. 1, 2, б
мóвно-літератýрний § 40, моновистáва § 35, п. 5, 2
п. 2, 2, а монокультýрний § 40, п. 1, 1
мовностильовúй § 40, п. 1, 2, а монтаньÿр § 67, II, п. 1
мовознáвець § 32, п. 3 Монтевідéо § 129, I, п. 4
могтú § 9, п. 1, 1, е; § 115, п. 4 Монтеск’º § 138, п. 1, 1
могýтній § 5; § 102, 1 Монтріóл-рóуд § 140, 7
модернíзм § 32, п. 14 Морáвець § 142, п. 3, прим. 1
моджахéд § 122, п. 4 моргнýти § 116, п. 1, 3
324
Ïîêàæ÷èê
мóре § 50, п. 1; § 66, II, б; § 84, моÿ § 4, п. 1

п. 2; § 154, п. 2, 1, прим. мрíє § 74, 2
мóре Лáптєвих § 149, п. 1, 2 мрíї § 69, 2; § 78, 2
мóрем § 85, п. 1 мрíйник § 32, п. 1
морепродýкти § 35, п. 3, 2, б мрíями § 79, 2
мóрі § 86, п. 1, 2 м/с § 62, п. 4
морíв § 89, п. 1; 2 мудрéць (парадигма) § 68, II
морíг § 9, п. 2, 3 мýжній § 33, п. 1; § 102, 1
Мóріц § 144, п. 13, 2, прим. 2 мýза § 49, п. 7, 2, прим. 1
морквÿний § 7, п. 1, прим. Музéй мадáм Тюссó § 54, п. 3
Морóз § 142, п. 1, прим. 2 Музéйний провýлок § 50, п. 11
морóз § 9, п. 2, 3; § 66, II, б; § 142, музéю § 82, III, п. 2, 3
п. 1, прим. 2 музúчно-танцювáльний § 40, п. 2,
Морóза § 82, III, п. 1, 1; п. 2, 1, ґ; 2, а
§ 84, п. 1 муллá § 53, 6, прим.; § 128, п. 1
морóзиво § 32, п. 2 мультимільйонéр § 35, п. 5, 3
морозúще § 66, II, б мультфíльм § 35, п. 5, 1
морóзу § 82, III, п. 2, 1, ґ мýляр § 67, II, п. 1
мóру § 82, III, п. 2, 5 Муравйóво § 151, п. 1
морщ § 116, п. 2, 2 муркотáти (парадигма) § 115,
мóрщмо § 116, п. 2, 2 п. 3, 2, є
мóрщте § 116, п. 2, 2 муркотíти § 115, п. 3, 1
мóря § 82, I Мýромцев § 144, п. 3, 3
морÿ § 88, п. 3; § 91, п. 2; § 93 мýсі § 73, прим.
морÿм § 90 Мусіºнко § 32, п. 9
Москвá § 152, п. 1, I Мýсоргський § 144, п. 10
мостá § 82, III, п. 2, 5 мустáнг § 59, п. 1
мóсте § 87, п. 3 мух § 78, 1, прим.
мостúти § 17 мýха § 14, п. 1; § 73, прим.
мóсту § 82, III, п. 2, 5 Мухáммед § 122, п. 4
мотóк § 9, п. 3, 5, а мýхи § 78, 1, прим.
Мотóк § 142, п. 1 мýченик § 53, п. 2, прим. 1
мотокрóс § 35, п. 5, 2 мýшка § 14, п. 1
мотóра § 82, III, п. 1, 2, б Муþн-Кум § 50, п. 4, прим.
«Мотоциклéтний завóд» § 50, Мþллер § 128, п. 3; § 138, п. 2, 2
п. 14 Мþнхен § 50, п. 5, прим.
Мóтря (парадигма) § 143, п. 1 мюрúд § 138, п. 2, 2
мотýззя § 30, п. 1, 1 м’ÿза § 82, III, п. 1, 2, є
мох § 9, п. 2, 1, прим. 1 м’якопіднебíнний § 40, п. 1, 2, а
мóці § 95, п. 1 м’ÿльно-тіпáльний § 40,
мóщений § 17 п. 2, 2, а
325
Ïîêàæ÷èê
м’ÿсо § 7, п. 1 навíчно § 41, п. 1, 1

м’ÿсо-вóвнÿний § 40, п. 2, 2, в навíщо § 41, п. 1, 6
м’ясозаготівéльний § 40, п. 1, 1 навкúдьки § 41, п. 1, 7
м’ясої́д § 36, п. 1, 1 навкóло § 41, п. 1, 7; § 42, п. 1, 1
м’ÿсо-молóчний § 40, п. 2, 2, в навкругú § 41, п. 1, 7
м’ÿсо-сáльний § 40, п. 2, 2, в навкулáчки § 41, п. 1, 7
м’ÿсо-яºчний § 40, п. 2, 2, в навманнÿ § 30, п. 1, 4
м’ÿта § 4, п. 1 навмúсне § 28; § 41, п. 1, 7
М’ÿтлєв § 144, п. 3, 3 навпакú § 41, п. 1, 7
навперевáги § 41, п. 1, 3
Í навперéйми § 41, п. 1, 7; § 42,
набагáто § 41, п. 1, 1 п. 1, 1
на багáто § 41, п. 1, 1, прим. навпрúсядки § 41, п. 1, 7
на бігý § 41, п. 2, 1 навпростéць § 41, п. 1, 7
нáбік § 41, п. 1, 2 наврÿд § 41, п. 1, 7
набíрниця § 32, п. 4 нáвскáч § 41, п. 1, 7
на бíс § 41, п. 2, 1 нáвскíс § 41, п. 1, 7
набóрові § 83, п. 1 навскосú § 41, п. 1, 7
набрíхувати § 11, п. 2 навспрáвжки § 41, п. 1, 7
нáбряку § 82, III, п. 2, 1, б нáвстіж § 41, п. 1, 7
на вагý § 41, п. 2, 1 навтікачá § 41, п. 1, 7
навéрх § 41, п. 1, 2 навчáльний § 40, п. 2, 2, а;
наверхý § 41, п. 1, 2 § 101, 1
навеснí § 41, п. 1, 2; п. 2, 1 навчáльно-виховнúй § 40, п. 2, 2, а
на вéсну § 41, п. 2, 1 навчáльно-наукóвий § 40, п. 2, 2, а
навздогíн § 41, п. 1, 7; § 42, п. 1, 1 навчáння — у навчáнні § 86, п. 1,
нáвзнак § 41, п. 1, 7 2; п. 2, 2, прим. 1; по навчáнню
на вúбір § 41, п. 2, 1 § 86, п. 2, 2, прим. 1
навúворіт § 41, п. 1, 2 на гáмýз § 41, п. 2, 1
на виднотí § 41, п. 2, 1 нагíрний § 101, 1
навúліт § 41, п. 1, 3 на гóлову § 41, п. 2, 1
навúслий § 119, п. 1, 2 на-горá § 41, п. 1, 2
навíдліг § 41, п. 1, 3 нагóру § 41, п. 1, 2
на відмíнно § 41, п. 2, 1 нагрýдний знак «За безпéку
навідрíз § 41, п. 1, 3 нарóду» § 57, п. 1
на вíдчáй § 41, п. 2, 1 надáлі § 41, п. 1, 1
навіжéний § 29, п. 3, 2, прим. надвéчір § 41, п. 1, 2
навíк § 41, п. 1, 2 нáдвóє § 41, п. 1, 5
навíки § 41, п. 1, 2 надвóрі § 41, п. 1, 2
на вікý § 41, п. 2, 1 нáдголодь § 41, п. 1, 2
нáвіч § 41, п. 1, 2 Наддніпрÿнщина § 50, п. 6, прим.
326
Ïîêàæ÷èê
Надзвичáйний і Повновáжний наймéнш приºмне § 104, п. 2, 2

Посóл § 60, п. 1 налетíв § 120, п. 2
нáдзелень § 41, п. 1, 2 налетíвши § 120, п. 2
на дúво § 41, п. 2, 1 на льотý § 41, п. 2, 1
надíєю § 72 Нáльчик § 149, п. 4, 3, а
надíї § 69, 2; § 70; § 73; § 75, п. 1 намалювáти (парадигма) § 115,
Надíї Балíй § 142, п. 3, прим. 2 п. 3, 2, г
надíй § 76, 1 на мúть § 41, п. 2, 1
надíю § 71 на місцÿх § 93
Надíя § 143 нáморозь § 26, п. 1, 1
надíя § 67, І, п. 2; надíя (парадиг- нанúз § 41, п. 1, 2
ма) § 68, I нанизý § 41, п. 1, 2
надíям § 77, 2 на ніщó § 41, п. 2, 1
надмíр § 41, п. 1, 2 нанодіагнóстика § 36, п. 1, 4
надмíру § 41, п. 1, 2 нанокомп’þтер § 35, п. 5, 3
на добрáніч § 41, п. 1, 1, прим. наночастúнки § 35, п. 3, 1; п. 5, 3
надóвго § 41, п. 1, 1 НАН України § 155, п. 2,
на дозвíллі § 41, п. 2, 1 прим., 1
надпотýжний § 31, п. 2 на óко § 41, п. 2, 1
над сúлу § 41, п. 2, 1 наóсліп § 41, п. 1, 7
на жáль § 41, п. 2, 1 наостáнку § 41, п. 1, 2
назáвждú § 41, п. 1, 1 наостáнок § 41, п. 1, 2
на зáвтра § 41, п. 1, 1, прим. напáм’ять § 41, п. 1, 2
назáд § 41, п. 1, 2 напéвне § 41, п. 1, 4
назáхват § 41, п. 1, 3 наперебíй § 41, п. 1, 3
назв § 76, 1 наперéваги § 41, п. 1, 3
наздогáд § 41, п. 1, 3 наперéд § 41, п. 1, 2
наздогíн § 41, п. 1, 7 напередóдні § 42, п. 1, 1
на злó § 41, п. 2, 1 наперекíр § 41, п. 1, 3
назóвсім § 41, п. 1, 1 наперерíз § 41, п. 1, 3
на зразóк § 41, п. 2, 1 напишý § 115, п. 8, 2, а
назýстріч § 41, п. 1, 3; § 42, п. 1, 1 напівавтомáт § 36, п. 1, 7
наї́вний § 3, п. 1; § 129, II напів’європéйський § 7, п. 4
наї́всь § 44, п. 2, 3 напівімлá § 36, п. 1, 7
наї́вся § 44, п. 2, 3 напівкýщ § 36, п. 1, 7
найбíльш зручнúй § 104, п. 2, 2 напівлюдúна § 36, п. 1, 7
найбíльший § 104, п. 2, 1 напівмáвпа § 36, п. 1, 7
найбíльш стійкá § 104, п. 2, 2 напівпітьмá § 36, п. 1, 7
найкрáща § 104, п. 2, 1 напівпрáвда § 36, п. 1, 7
наймéння § 9, п. 3, 4 напівфабрикáт § 36, п. 1, 7
наймéнше § 104, п. 2, 1 напідпúтку § 41, п. 1, 3
327
Ïîêàæ÷èê
напíй «Жúвчик» § 58, п. 1 на рýку § 41, п. 2, 1

напоготóві § 41, п. 1, 7 Нар’ян-Мáр § 154, п. 3, 3
напокáз § 41, п. 1, 3 на самотí § 41, п. 2, 1
наполовúну § 41, п. 1, 2 насáмперед § 41, п. 1, 8
на порýки § 41, п. 2, 1 на світáнку § 41, п. 2, 1
на пóтім § 41, п. 1, 1, прим. Насºдкін § 144, п. 3, 4
напóхваті § 41, п. 1, 3 насúлу § 41, п. 1, 2
напочáтку § 41, п. 1, 2 на скакý § 41, п. 2, 1
напр. § 62, п. 1 нáскоком § 41, п. 1, 3
наприкінцí § 42, п. 1, 1 нáскрізь § 41, п. 1, 1
напрúклад § 41, п. 1, 2 на слáву § 41, п. 2, 1
напрóвесні § 41, п. 1, 2 на слóво § 41, п. 2, 1
напролóм § 41, п. 1, 3 на смíх § 41, п. 2, 1
напропáле § 41, п. 1, 3 на сóвість § 41, п. 2, 1
на прощáння § 41, п. 2, 1 на сóром § 41, п. 2, 1
напрýження § 32, п. 5 наспíд § 41, п. 1, 2
напускнúй § 33, п. 1 нáспіх § 41, п. 1, 3
нар. § 62, п. 1 наспóді § 41, п. 1, 2
на рáдість § 41, п. 2, 1 наспрáвді § 41, п. 1, 1
на рáдощах § 41, п. 2, 1 настáвник § 32, п. 1
нарáз § 41, п. 1, 2 настін. календар § 62, п. 1
нардéп § 35, п. 5, 1 нáсторг § 41, п. 1, 1
наректú § 11, п. 2 насторóжі § 41, п. 1, 2
нарéшті § 41, п. 1, 2 Натáлка § 22, 5; § 26, п. 1, 3,
Нарºжний § 144, п. 3, 4 прим.
нáрівні § 41, п. 1, 2 Натáлчин § 22, 5; § 26, п. 1, 3,
Нарíжний § 144, п. 3, 4 прим.
нáрізно § 41, п. 1, 4 Натáля (парадигма) § 143, п. 1
нарікáти § 11, п. 2 натрієвмíсний § 40, п. 1, 2, ґ
наркобíзнес § 35, п. 5, 2 натрійорганíчний § 40, 1, 2, д
нарóд § 9, п. 3, 5, е; § 84, п. 2 нáтрóє § 41, п. 1, 5
нарóди Пíвночі § 50, п. 10 натщéсерце § 41, п. 1, 8
нарóдний § 9, п. 3, 5, е; § 33, п. 1; наук. § 62, п. 1
§ 101, 1 наукóво-експериментáльний § 40,
нарóдний артúст Украї́ни § 56, п. 2, 2, а
прим. 1 наукóво обґрунтóваний § 40, п. 1,
нарóдно-вúзвóльний § 40, п. 2, 2, д 2, в, прим. 1
народногосподáрський § 40, п. 1, наукóво-прикладнúй § 40,
2, а п. 2, 2, а
народнопоетúчний § 40, п. 1, 2, а на урá § 41, п. 1, 1, прим.
нарóзхват § 41, п. 1, 3 на ходý § 41, п. 2, 1
328
Ïîêàæ÷èê
нац. § 62, п. 1 НДІхіммáш (Наукóво-дóслідний

Нацбáнк § 35, п. 5, 1 інститýт хімíчного машинобу-
нáціє- і державотвíрні процéси дувáння) § 61, п. 3, прим. 2
§ 36, п. 2, 3 н. е. § 62, п. 1
націєтвóрення § 35, п. 2, 4 неабúхто § 44, п. 2, 7
націоналíзму § 82, III, п. 2, 1, а неабúякий § 44, п. 2, 7
націонáл-патріотúчний § 40, небалакýчий § 44, п. 2, 7
п. 2, 1 не бáчити § 44, п. 1, 1
Націонáльна акадéмія наýк нéбіж — на нéбожеві, у нéбожі,
Украї́ни § 54, п. 3 при нéбожу § 86, п. 3, 2,
Націонáльна бібліотéка Украї́ни прим. 3
íмені В. І. Вернáдського § 54, Небíт-Дáг § 153, п. 2, 3,
п. 3 прим. 1
Націонáльна прéмія Украї́ни íмені небíт-дáгський § 153, п. 2, 3,
Тарáса Шевчéнка § 57, п. 3 прим. 1
Націонáльний банк Украї́ни § 54, небокрáю § 82, III, п. 2, 5
п. 1 невблагáнний § 29, п. 3, 1
Націонáльний університéт невблагáнно § 29, п. 3, 1
«Острóзька акадéмія» § 54, невважáючи на... § 44, п. 2, 7
п. 3 невважáючи на те що § 43,
Націонáльний худóжній музéй п. 2, 2
Украї́ни § 54, п. 3 невдáлий § 44, п. 2, 7
націонáльні збóри § 54, п. 5, невдáха § 66, І
прим. 4 невдóвзі § 44, п. 2, 5
нáчеб § 43, п. 1 невдогáд § 44, п. 2, 7
нáчебто § 43, п. 1 невесéлий § 44, п. 2, 7
начéтверо § 41, п. 1, 5 невжé § 44, п. 2, 7
наш § 110 невúнно § 44, п. 2, 5
нашвидкý § 41, п. 1, 4 не від тóго § 44, п. 1, 7
нашвидкýрýч § 41, п. 1, 8 невíльник § 44, п. 2, 5
на шкóду § 41, п. 2, 1 невмíння § 44, п. 2, 7
на щáстя § 41, п. 2, 1 невóлити § 44, п. 2, 5
нáщо § 41, п. 1, 6 невóля § 44, п. 2, 7
наявý § 41, п. 1, 2 невпáм’ятку § 44, п. 2, 7
НВЧ-випромíнювання § 61, п. 3 невпúнний § 44, п. 2, 5
Нгуéн Зу § 49, п. 4 невпúнно § 44, п. 2, 5
Нгуºн Конг Хоáн § 146, п. 1, 6 Нéврлий § 144, п. 11
НДІ електромеханíчних прúладів неврожáй § 44, п. 2, 7
§ 61, п. 3, прим. 2 невсипýщий § 44, п. 2, 5
НДІ трáнспорту гáзу § 61, п. 3, невтямкú § 44, п. 2, 7
прим. 2 невчéний § 44, п. 2, 7
329
Ïîêàæ÷èê
негáдано § 44, п. 2, 7 незабýті іменá § 44, п. 2, 8

негáйний § 44, п. 2, 5 незабýтній § 33, п. 1; § 102, 1
негатúвний § 122, п. 1 незакíнчена прáця § 44, п. 2, 8
негліжé § 140, 3 незалéжний § 101, 1
негóда § 44, п. 2, 5 незалéжність § 66, III
Негорíле § 149, п. 1, 3 незалéжністю § 95, п. 3, 2
недáвній § 102, 1 незалéжности § 95, п. 1, прим. 1
недалéко § 44, п. 2, 7 незалéжності § 95, п. 1
недармá § 44, п. 2, 7 незбагнéнний § 44, п. 2, 7
Нéдзведзь § 144, п. 13, 2, прим. 1 незважáючи на… § 43, п. 2, 2;
Нéдич § 144, п. 2 § 44, п. 2, 7
недíльник § 52, п. 2 нездійснéнний § 29, п. 3, 1
недобачáти § 44, п. 2, 6 нездóланий § 29, п. 3, 2, прим.
недóбиток § 44, п. 2, 6 нездолáнний § 29, п. 3, 1; п. 3, 2,
недóбрий § 44, п. 2, 7 прим.
недовúконаний § 44, п. 2, 6 нездолáнність § 29, п. 3, 1
недодéржаний § 44, п. 2, 6 нездолáнно § 29, п. 3, 1
недозрíлий § 44, п. 2, 6 нездýжати § 44, п. 2, 5
недоїдáти § 44, п. 2, 6 не здýжати § 44, п. 2, 5
недóїдок § 44, п. 2, 6 незлíчений § 29, п. 3, 2, прим.
недокáзаний § 44, п. 2, 6 незлічéнний § 29, п. 3, 1; п. 3, 2,
недокрíв’я § 44, п. 2, 6 прим.; § 44, п. 2, 5
недóліток § 44, п. 2, 6 незлічéнність § 29, п. 3, 1
недолþблювати § 44, п. 2, 6 незнайóмця § 82, III, п. 1, 1
недóля § 44, п. 2, 7 не зóвсім § 44, п. 1, 7
недооцíнений § 44, п. 2, 6 незрівнÿнний § 29, п. 3, 1
недопúсаний § 44, п. 2, 6 незрівнÿнно § 29, п. 3, 1
недорíд § 44, п. 2, 6 не з рукú § 41, п. 2, 1
недорíка § 67, І, п. 1 незчýтися § 44, п. 2, 5
не дóсить § 44, п. 1, 7 нез’ясóвані питáння § 44, п. 2, 8
недоторкáнний § 29, п. 3, 1 неіндуктúвний § 129, II, прим.
недоторкáнність § 29, п. 3, 1 неістóта § 44, п. 3, 3
недóук § 44, п. 2, 6 нéї § 113, прим. 2
недочувáти § 44, п. 2, 6 не ї́сти § 44, п. 1, 1
недочýтий § 44, п. 2, 6 Нéльсон § 139, 2
недýга § 44, п. 2, 5 нелюдúна § 44, п. 3, 3
не дýже § 44, п. 1, 7 немалúй § 44, п. 2, 7
недýрно § 44, п. 2, 7 немóв § 43, п. 1; § 44, п. 2, 7
не-Єврóпа § 44, п. 3, 3 немóвби § 43, п. 1
нéжить § 44, п. 2, 5 немóвбито § 43, п. 1
незабáром § 44, п. 2, 5 немовлÿ § 44, п. 2, 5
330
Ïîêàæ÷èê
немовлÿткові § 83, п. 1, прим.; неслó § 115, п. 9

§ 86, п. 3, 2 несмілúвий § 44, п. 2, 7
немовлÿтку § 83, п. 1, прим. несподíванка § 44, п. 2, 7
не мóже § 44, п. 1, 1 неспростóвані фáкти § 44, п. 2, 8
не мóжна § 44, п. 1, 7 нестú § 9, п. 1, 1, е; § 118; нестú
ненáвидіти § 44, п. 2, 5 (парадигма) § 115, п. 3, 2, е
ненáвисний § 44, п. 2, 5 Нéстір § 143, п. 2, прим. 1
ненáвисть § 44, п. 2, 5 Нéстор Літопúсець § 49, п. 1
ненастáнний § 44, п. 2, 5 нестÿмитися § 44, п. 2, 5
ненáче § 43, п. 1; § 44, п. 2, 7 нестÿмний § 44, п. 2, 5
ненáчебто § 43, п. 1; § 44, п. 2, 7 не трéба § 44, п. 1, 7
нéнин § 101, 2 нéтто § 128, п. 1
нéнька Украї́на § 37, п. 2, 1 Нетудихáта § 146, п. 2, 2
неоімперіалíзм § 129, II, прим. нéук § 44, п. 2, 5
неолíт § 52, п. 2, прим. 3 нéхворощ § 30, п. 1, 3, прим.
неомодернíст § 35, п. 5, 2 нéхворощі § 95, п. 1
неосóба § 44, п. 3, 3 нéхворощю § 95, п. 3, 2
НЕП § 155, п. 2, прим., 1 Нехорóшев § 144, п. 3, 3
неп § 155, п. 2, прим., 1 нéхотя § 44, п. 2, 7
Непúйвода § 36, п. 1, 5; § 146, нéхтувати § 44, п. 2, 5
п. 2, 1 не цілкóм § 44, п. 1, 7
Непúйпиво § 36, п. 1, 5 Нечýй-Левúцький § 49, п. 1; § 146,
неписьмéнний § 44, п. 2, 7 п. 3, 2; п. 4
не пúти § 44, п. 1, 1 нéю § 108
непокóїтися § 44, п. 2, 5 Нúжній Нóвгород § 151, п. 2, 2
не по-нáшому § 44, п. 1, 7 нижньогíрський § 35, п. 1
непорýшно § 44, п. 2, 5 Нижньодунáйська низовинá § 154,
непохúтний § 44, п. 2, 5 п. 2, 1, прим.
непохúтно § 44, п. 2, 5 Нижньокилúмськ § 154, п. 2, 1
непрáвда § 44, п. 2, 7 Нúжня Тунгýска § 150, п. 1
непримирéнний § 29, п. 3, 1 нúжче § 19, п. 2
непримирéнно § 29, п. 3, 1 нúжчий § 19, п. 2; § 104, п. 1, 1
непрочúтаний текст § 44, п. 2, 8 низовинá § 154, п. 2, 1, прим.
несамовúто § 44, п. 2, 5 низькúй § 19, п. 2
несказáнний § 29, п. 3, 1 низькооплáчуваний § 40, п. 1, 2, в
нескінчéнний § 29, п. 3, 1 низькопродуктúвний § 40,
нескінчéнно § 29, п. 3, 1 п. 1, 2, а
неслá § 115, п. 9 Никúфоров § 144, п. 7, 3, б
неслáвити § 44, п. 2, 5 ним § 108
не слáвити § 44, п. 2, 5 нúми § 108
неслú § 115, п. 9 нúнішній § 102, 2
331
Ïîêàæ÷èê
нúрка § 129, I, п. 6 ні на мáкове зéрнó § 44, п. 1, 8

нúти (парадигма) § 115, п. 3, 2, а ні нá що § 44, п. 1, 9
Ничúпір § 143, п. 2, прим. 1 ні на щó § 44, п. 1, 9
нíби § 43, п. 1 нінáщо § 44, п. 2, 9
нíбито § 43, п. 1 ні на ÿкому § 44, п. 1, 9
нíготь § 9, п. 3, 1, а ні пáва ні ґáва § 44, п. 1, 8
нíде § 44, п. 2, 9 ні рúба ні м’ÿсо § 44, п. 1, 8
нідé § 44, п. 2, 9 ніс § 115, п. 9; прим. 1
ні до кóго § 44, п. 1, 9 ні сé ні тé § 44, п. 1, 8
ні до чóго § 44, п. 1, 9 ніскíльки § 44, п. 2, 9
ніж § 43, п. 1; § 84, п. 2, прим. «Ніссáн» § 58, п. 2
нíженька § 9, п. 3, 1, в; § 10, п. 1; «ніссáн» § 58, п. 2
§ 32, п. 9 ні сюдú ні тудú § 44, п. 1, 8
ні живúй ні мéртвий § 44, п. 1, 8 ні тáк ні сÿк § 44, п. 1, 8
Нíжин § 153, п. 1 нітрóхи § 44, п. 1, 6; п. 2, 9
нíжинський § 153, п. 1 ніхтó § 44, п. 2, 9; § 114
нíжка § 9, п. 3, 1, б; § 14, п. 1 Нíцца § 128, п. 3; § 153, п. 2, 2
ні зá що § 44, п. 1, 9 нíццький § 153, п. 2, 2
ні за щó § 44, п. 1, 9 ніч § 9, п. 1, 1, а; § 21, п. 2; § 30,
нізáщо § 44, п. 2, 9 п. 1, 3; § 66, III
нізвíдки § 44, п. 2, 9 нічúй § 44, п. 2, 9
нізвідкілÿ § 44, п. 2, 9 нічнúй § 21, п. 2
Нікарáгуа § 140, 1 нíччю § 95, п. 3, 1
нікýди § 44, п. 2, 9 нíша § 129, I, п. 6
Нікíтін § 144, п. 7, 3, б ніщó § 44, п. 2, 9
Ніколáєв § 144, п. 7, 3, б нíяк § 44, п. 2, 9
Ніколáєвськ-на-Амýрі § 149, п. 4, 3, б ніÿк § 44, п. 2, 9
нíколи § 44, п. 2, 9 ніÿкий § 44, п. 2, 9; § 114
нікóли § 44, п. 2, 9 Нóбелівська прéмія § 49, п. 9, 3;
Нікóль § 66, III; § 140, 9, прим. § 57, п. 3
Нíкополь § 148, прим. Новá Зелáндія § 50, п. 1
ні крóку дáлі § 44, п. 1, 8 новáція § 128, п. 2
нíкуди § 44, п. 2, 9 Нóвгород § 35, п. 4, 1; § 154, п. 2, 5
Ніл § 129, I, п. 4 Нóвгород-Сíверський § 148; § 152,
Нíлу § 82, III, п. 2, 5 п. 4, 2
Німéцький § 22, 1 нóвгорóдський § 154, п. 2, 5
Німéччина § 22, 1 новéла § 121, п. 1, 1
нíмфа § 49, п. 7, 2, прим. 1 Новé Мéсто § 149, п. 1
Нíна Бáйко — без Нíни Бáйко Новé Мíсто § 154, п. 1, 1; п. 2, 6
§ 142, п. 3, прим. 2 новúй § 101, 1
ні на грíш § 41, п. 2, 1 Новúй Завíт § 53, п. 4
332
Ïîêàæ÷èê
Новúй рік § 52, п. 1 норд-вéст § 36, п. 2, 1, Б, в

Новúй Сад § 150, п. 1; § 154, норд-óст § 36, п. 2, 1, Б, в; § 50, п. 10
п. 1, 1 норд-óстовий § 40, п. 2, 1
Нóвиков § 144, п. 7, 3, г Нортгáйм § 136, п. 1
Нóвиков-Прибóй § 146, п. 3, 2 нóса § 82, III, п. 1, 2, є
новíтній § 102, 1 носúти § 32, п. 5; § 115, п. 5
новíший § 104, п. 1, 1 носіºві § 86, п. 3, 2, прим. 3
Нововолúнськ § 154, п. 2, 1 носії́ § 86, п. 3, 2, прим. 3
Новогрáд-Волúнський § 152, носíння § 9, п. 3, 4; § 32, п. 5;
п. 4, 2 § 115, п. 6, 3
новозаснóваний § 40, п. 1, 2, в носіþ § 86, п. 3, 2, прим. 3
новоміськúй § 154, п. 2, 6 носóк § 9, п. 3, 5, а
новоміщáни § 154, п. 2, 6 Носорíг § 9, п. 3, 5, д
Новомлúнівська сільрáда § 50, п. 8 носорíг § 36, п. 1, 3
Новосибíрськ § 154, п. 2, 1 нотáція § 128, п. 2, прим.
Новосибíрські островú § 154, п. 2, ночáм § 96, п. 3
1, прим. ночáми § 96, п. 4
Новосíлки-на-Дніпрí § 154, п. 3, 5 ночáх § 96, п. 5
новосíлківський-на-Дніпрí § 154, ночв § 100, п. 2, 3
п. 3, 5 нóчвам § 100, п. 3, 1
Новосьóлов § 144, п. 4, 2 нóчвами § 100, п. 5, 1
Нóвотний § 144, п. 11 нóчви § 100, п. 1, 1; на нóчвах
новоутвóрений § 40, п. 1, 2, в § 100, п. 6
ногá § 9, п. 1, 1, б; п. 1, 2; § 14, нóче § 95, п. 5
п. 1; § 66, II, б; § 73, прим. ночéй § 96, п. 2
ножá § 82, III, п. 1, 2, з; § 84, п. 2, нóчі § 95, п. 1; § 96, п. 1
прим. ночóв § 100, п. 2, 3
ножéм § 85, п. 1 нóшений § 115, п. 6, 1
ножетримáч § 35, п. 2, 3 НТКУ (Національна телевізійна
нóжиці § 100, п. 1, 2; на нóжицях компанія України) § 155, п. 2,
§ 100, п. 6 прим., 1
нóжиць § 100, п. 2, 3 нульовúй § 33, п. 6
нóжицям § 100, п. 3, 2 Нур ад Дін § 49, п. 2
нóжицями § 100, п. 5, 2 Нур ед Дін § 146, п. 1, 4; § 147,
нóжичок § 32, п. 8 п. 3
ножúще § 66, II, б нуреддíнівський § 147, п. 3
ножí § 88, п. 2 ньóго § 113, прим. 2
ножíвка § 32, п. 12 Нью-Йóрк § 154, п. 3, 4; п. 3, 6,
нозí § 73, прим. прим. 1
Нойбáуер § 136, п. 1 Нью-Йóрка § 82, III, п. 2, 5, прим.
Нойбрáнденбург § 136, п. 1 ньюйóрківці § 154, п. 3, 6, прим. 1
333
Ïîêàæ÷èê
нью-йóркський § 154, п. 3, 4; п. 3, обóє § 105, п. 8

6, прим. 1 Оболóні § 95, п. 1; п. 4
Нью-Йóрку § 82, III, п. 2, 5, прим. Оболóнню § 95, п. 3, 1
Ньþтóн § 139, 1 оборíг § 9, п. 2, 3
нÿнька § 27, п. 2 обпалúти § 31, п. 2
нÿньчин § 27, п. 2; § 101, 2 обпíкся § 115, п. 9, прим. 3
нÿньчити § 27, п. 2 ображáти § 65
óбрази § 65
Î обрáзи § 65
о. § 62, п. 1 образú § 65
Об § 152, п. 1, III óбрії § 88, п. 2; § 93
обá § 105, п. 8 óбріїв § 89, п. 1
обáбіч § 41, п. 1, 8 óбрій (парадигма) § 68, II
оббúти § 29, п. 1, 1 óбріям § 90
оберлейтенáнт § 35, п. 5, 4 óбріях § 93
обермáйстер § 35, п. 5, 4 обробíток землí § 51, прим.
оберофіцéр § 35, п. 5, 4 обтрусúти § 31, п. 2
оберпрокурóр § 35, п. 5, 4 О́б’ю § 95, п. 3, 2
Об’ºднання співмéшканців бага- оввá § 29, п. 4
токвартúрних будúнків «Наш овéс § 9, п. 1, 1, ґ
дім» § 54, п. 4 овéць § 78, 1, прим.
об’ºм § 7, п. 4 Овíдій § 129, I, п. 3
обúдва § 105, п. 9 овочéвий § 33, п. 6
обúдві § 105, п. 9 óвоче-картоплÿний § 40,
обíді § 86, п. 2, 2, прим. 1 п. 2, 2, в
обíдній § 102, 1 óвоче-молóчний § 40, п. 2, 2, в
óбік § 41, п. 1, 2 овочесхóвище § 35, п. 2, 3
обíруч § 41, п. 1, 8 óвруцький § 153, п. 2, 2
óбіч § 41, п. 1, 2 О́вруч § 153, п. 2, 2
об’ї́хати § 3, п. 3 О. Гéнрі § 146, п. 1, 4, прим. 1
обл. § 62, п. 1 огірóк Корольóк § 59, п. 3
областéй § 96, п. 2 огнéнний § 29, п. 3, 2
óбласть П’ємóнт § 50, п. 9 ого-го-гó § 35, п. 6, 4
облúч § 89, п. 2 Одáрка § 22, 5; § 143, п. 1,
облúччю § 83, п. 2, 1 прим. 2
облúччя § 67, II, п. 2; § 82, I; § 88, Одáрчин § 22, 5
п. 3; § 91, п. 2; на облúччі § 86, одвíку § 41, п. 1, 2
п. 1, 2; по облúччі § 86, п. 2, 2, одвíрка § 82, III, п. 1, 2, ж
прим. 1; на облúччях § 93 одéржати § 1
облúччям § 85, п. 2; § 90 Одéса § 148; § 152, п. 1, I; § 153,
облúччями § 92, п. 1 п. 2, 3
334
Ïîêàæ÷èê
одéський § 153, п. 2, 3 ой-ой-óй § 35, п. 6, 4

Одéський держáвний літе- Окайóмов § 144, п. 4, 1
ратýрний музéй § 54, п. 3 окаÿнний § 29, п. 3, 2
одинáдцятеро § 105, п. 10 О’Кéйсі § 146, п. 1, 4, прим. 1
одинáдцятий § 106, п. 1 óко § 92, п. 2, прим.
одинáдцять § 38, п. 1, 1; § 105, окóлиця § 21, п. 1
п. 3 окóличний § 21, п. 1
одúн (парадигма) § 105, п. 1 О’Кóннор § 146, п. 1, 4, прим. 1
одúн в одúн § 41, п. 2, 2 окрúлений § 119, п. 2, 1
одúн до óдного § 105, п. 1, прим. окрíм § 42, п. 1, 2
одúн з óдним § 105, п. 1, прим. округлояйцеподíбний § 40, п. 1, 2,
одúн óдному § 105, п. 1, прим. в, прим. 2
Одинцóв § 144, п. 7, 3, б Оксáна § 143; Оксáна (парадигма)
однá дрýга § 107, п. 1 § 68, I
однá (парадигма) § 105, п. 1 Оксáно Івáнівно § 74, 3, прим. 1
однá трéтя § 107, п. 1 Окуджáва § 142, п. 1, прим. 3
однá четвéрта § 107, п. 1 окулÿри § 100, п. 1, 1; п. 4, 1
однé (парадигма) § 105, п. 1 окулÿрів § 100, п. 2, 2
однúм однá § 35, п. 6, 2, г, О́лдос § 133
прим. олеáндр § 127
однó (парадигма) § 105, п. 1 Олег (парадигма) § 143, п. 2
однодéнний § 35, п. 2, 1 Олéгу § 87, п. 3
óдуд § 67, II, п. 1 Олéже § 87, п. 3
одягнýвсь § 44, п. 2, 3; § 115, п. 9, Олексáндр § 144, п. 1
прим. 3 Олексáндра § 82, III, п. 1, 1
одягнýвся § 44, п. 2, 3 Олександрóвич § 141
óдягу § 82, III, п. 2, 2, в олексáндро-пáщенківський § 154,
оз. § 62, п. 1 п. 3, 2
озéр § 89, п. 2 Олексáндро-Пáщенкове § 154,
озéрах § 93 п. 3, 2
озéрець § 89, п. 2, прим. озерéць Олексíєва § 33, п. 6, б
§ 89, п. 2, прим. Олексíєнко § 32, п. 9; § 141
óзеро § 154, п. 2, 1, прим.; в óзері Олексíїв § 33, п. 6, б
§ 86, п. 1, 2; по óзері, по óзеру Олексíйович § 32, п. 11
п. 2, 2, прим. 1 Олексíя § 82, II
О́зеров § 144, п. 2 óленів § 91, п. 1
óзерові § 83, п. 2, 1 Олéній § 150, п. 1
óзеро Свíтязь § 50, п. 1 Оленьóк § 149, п. 2, 2
óзеру § 83, п. 2, 1 Олéськова § 82, III, п. 1, 2, к
ознайóм § 116, п. 2, 2 Олéсь (парадигма) § 68, II
ознайóмте § 116, п. 2, 2 Олефíр § 143, п. 2, прим. 1
335
Ïîêàæ÷èê
олівéць § 9, п. 3, 1, а; § 84, п. 2, Організáція Об’ºднаних Нáцій

прим. § 54, п. 5, прим. 2
олівцí § 91, п. 2 óргану § 82, III, п. 2, 9, прим.
олівцÿ § 84, п. 2, прим. óрден Держáви § 57, п. 1
олíїстий § 33, п. 5 óрден «За дóблесну шахтáрську
Олíйникова Слободá § 154, прáцю» § 57, п. 1, 1
п. 3, 6 óрден «Золотá Зíрка» § 57, п. 1, 2
олíйниково-слобідськúй § 154, óрден Княгúні О́льги I, II,
п. 3, 6 III ступеня § 57, п. 1
олімпíйська медáль § 57, п. 2 óрден Кнÿзя Ярослáва Мýдрого
Олімпíйські íгри § 52, п. 2 § 57, п. 1
О́ломоуць § 151, п. 2, 1 óрден «Мáти-герої́ня» § 57, п. 1, 1
Олóнець § 151, п. 2, 1 óрден Свобóди § 57, п. 1
О́львія § 152, п. 1, I óрдену § 82, III, п. 2, 2
О́льга § 22, 5; § 143, п. 1, прим. 1 Орéл § 149, п. 2, 2; § 152, п. 1, II;
Ольгóпіль § 148, прим.; § 154, § 153, п. 2
п. 2, 5 орéл § 9, п. 3, 5, а
ольгóпільський § 154, п. 2, 5 Орºхово-Зýєво § 149, п. 1, 3; § 150,
О́льжин § 22, 5 п. 2; § 152, п. 5; § 154, п. 3, 1
О́льстер § 121, п. 1, 2 орºхово-зýєвський § 154, п. 3, 1
óмів § 89, п. 1 оригінáла § 82, III, п. 2, 9, прим.
Онúська § 22, 4, прим. оригінáлу § 82, III, п. 2, 9, прим.
Онúсько § 22, 4 оркéстр «Віртуóзи Кúєва» § 54,
Онúсьчин § 22, 4, прим. п. 5
Онúщенко § 22, 4 оркéстру § 82, III, п. 2, 2
Онищýк § 22, 4 óрле § 87, п. 3
онколікáрня § 35, п. 5, 2 орлúний § 33, п. 4
ООН § 61, п. 2 óрлій § 102, 3
оóнівський § 61, п. 2 О́рлов § 150, п. 3
óпера «Травіáта» § 55, п. 3 орлóвський § 153, п. 2
óпік § 9, п. 3, 5, ґ ортодóкс § 123
óпіку § 82, III, п. 2, 1, б ортопедúчний § 33, п. 2
óпліч § 41, п. 1, 2 ортопéдія § 123
Опóле § 149, п. 1 освíтній § 33, п. 1; § 102, 1
óпуху § 82, III, п. 2, 1, б освітÿнський § 27, п. 2
О́равець § 142, п. 3, прим. 1 осéй § 96, п. 2
óргана § 82, III, п. 2, 9, прим. Осéл § 49, п. 7, 3
організáція § 66, І óсени § 95, п. 1, прим. 1
Організáція економíчного спів- óсені § 95, п. 1
робíтництва і рóзвитку § 54, осетúн § 153, п. 1
п. 1 осетúни § 88, п. 1, прим.
336
Ïîêàæ÷èê
осетúнів § 89, п. 1, прим. отодí § 29, п. 1, 1, прим.

осетúнський § 153, п. 1 отóж § 43, п. 1
Осипóвичі § 149, п. 4, 3, д отóй § 29, п. 1, 1, прим.; § 111
óсі § 95, п. 1; 4; § 96, п. 1; на óсях отýт § 29, п. 1, 1, прим.; § 41,
§ 95, п. 5 п. 1, 1
осíлий § 119, п. 1, 2 Охтúрка § 148
осíнній § 29, п. 1, 3; § 102, 1 ох-хо-хó § 35, п. 6, 4
óсінь § 9, п. 1, 1, а; § 29, п. 1, 3; оцéй § 29, п. 1, 1, прим.; § 111
§ 95, п. 1, прим. 1 очевúдно § 41, п. 1, 8
ослí § 86, п. 3, 2, прим. 1 очéй § 89, п. 3
О́сло § 121, п. 1, 1 очерéту § 82, III, п. 2, 2, б
ослóві § 86, п. 3, 2, прим. 1 очúма § 92, п. 2, прим.
Осмáн-паша § 147, п. 4, 2 óчі § 88, п. 2
основнúй § 9, п. 3, 5, е очíкуваний § 34, п. 1
осóба § 9, п. 1, 1, б очíкування § 11, п. 2; § 34,
Оссіáн § 129, I, п. 2 п. 1
остáннє § 4, п. 2 очíкувати § 11, п. 2; § 34, п. 1
остáнній § 102, 1 óчі-намистúнки § 37, п. 1, 1
óстрів § 50, п. 1; § 83, п. 2, 2; очóлюваний § 119, п. 2, 1
§ 154, п. 2, 1, прим. ощадкнúжка § 35, п. 5, 1
островú Королéви Шарлóтти
§ 50, п. 2 Ï
островú Святóї Трíйці § 50, п. § 62, п. 1; § 155, п. 2
п. 2 па § 140, 2
Острóвська § 144, п. 11 Пáвел § 142, п. 3, прим. 1
Острóвський § 144, п. 10; 11 пáвза § 131
óстрову § 83, п. 2, 2 Павлó § 131
Острóг § 153, п. 2, 1 Пáвлов § 9, п. 3, 5, г; Пáвлов
острóзький § 153, п. 2, 1 (парадигма) § 142, п. 3
остюкувáтий § 33, п. 7 пáвловський § 9, п. 3, 5, г
ось-óсь § 41, п. 3, 5 павутúння § 32, п. 6
óсям § 96, п. 3 пагінéць § 5
óсями § 96, п. 4 Па-де-Калé § 50, п. 2, прим.;
отáк § 29, п. 1, 1, прим.; § 41, § 154, п. 3, 5
п. 1, 1 пáзури § 88, п. 2
отакúй-то § 44, п. 3, 1 пазурí § 88, п. 2
отáм § 29, п. 1, 1, прим.; § 41, Пáйонк § 144, п. 9, 2
п. 1, 1 Пак Вансó § 49, п. 3
отепéр § 29, п. 1, 1, прим. Пакистáн § 129, III, п. 6
óтже § 43, п. 1, ж; п. 2, 1 Пак Чівóн § 146, п. 1, 6
отúту § 82, III, п. 2, 1, б Палáжка § 143, п. 1, прим. 1
337
Ïîêàæ÷èê
Палáу § 140, 6 панн § 76, прим. 2

палáц § 27, п. 7; § 67, II, п. 1 пáнна § 76, прим. 2
палацóвий § 33, п. 6 паннó § 128, п. 1
палáцові § 83, п. 1 панóве § 93
палáц Потóцьких § 55, п. 2, прим. пáнові капітáну § 83, п. 1, прим.
палáцу § 82, III, п. 2, 5; § 83, п. 1 пáнцир § 67, II, п. 1
Пáлацький § 144, п. 11 Пáнченко § 27, п. 6
палеозóйська éра § 52, п. 2, Пáпа Рúмський § 53, п. 6
прим. 3 папéра § 82, III, п. 2, 9, прим.
палеолíт § 52, п. 2, прим. 3 папéру § 82, III, п. 2, 9, прим.
Палéрмо § 121, п. 2 папíр § 9, п. 2, 6, прим.; § 67, II,
Палестúна § 129, III, п. 5 п. 1
пáлець § 26, п. 1, 1 пáпка § 9, п. 2, 1, прим. 2
пáливо § 32, п. 2 Пáпуа § 140, 1
Палúцин § 144, п. 7, 3, г паранаýка § 35, п. 5, 2
пальм § 76, 1 паранормáльний § 35, п. 5, 2
пальт § 89, п. 2 паранóя § 126
пальтó § 140, 5 парапéту § 82, III, п. 2, 5
пáльці § 26, п. 1, 3 Парáска § 22, 4, прим.; § 143, п. 1,
пáльця § 82, III, п. 1, 2, є прим. 2
пáльчика § 82, III, п. 1, 2, є Парáсчин § 22, 4, прим.
Памíру § 82, III, п. 2, 5 парашýт § 130, п. 2
пáм’ятник Володúмиру Велúкому парвенþ § 140, 6
§ 55, п. 2, прим. Пáрдубиці § 149, п. 1, 3, прим.
панамерикáнський § 35, п. 5, 2 Парúж § 153, п. 2, 1
Панáмський перешúйок § 50, п. 1 Парúжа § 82, III, п. 2, 8, прим.
Панáс Мúрний § 146, п. 1, 2 Парúжу § 82, III, п. 2, 8
Пан Гімýн § 49, п. 3 Парúзька комýна § 52, п. 1
пáндуса § 82, III, п. 1, 2, ж парúзький § 153, п. 2, 1
пáне § 87, п. 3 парúрувати § 34, п. 3
пáне Вітáлію § 87, п. 4, прим. 2 парí § 129, I, п. 5; § 140, 4
пáне Ковáль § 87, п. 4, прим. 3 парканá § 82, III, п. 2, 5
пáне Ковáлю § 87, п. 4, прим. 3 паркáну § 82, III, п. 2, 5
пáне лейтенáнте § 87, п. 4, Пáрк-лейн § 140, 7
прим. 1 парлáмент § 54, п. 5, прим. 4
пан-Єврóпа § 35, п. 5, 2, прим. Парнáс § 50, п. 5, прим.
пан’європéйський § 7, п. 4 пароплáва § 82, III, п. 2, 7
Панібудьлáска § 142, п. 1; § 146, партíйний § 129, I, п. 2
п. 2, 2 пáртія війнú § 54, п. 2
пáні Гаркýше § 74, 3, прим. 2 пáртія консервáторів § 54, п. 2
Панкрáтьєв § 144, п. 13, 1, а пáртія мúру § 54, п. 2
338
Ïîêàæ÷èê
парубúще § 66, II, б пектúмемо § 115, п. 8, 1, б

пáрубок § 19, п. 1, 1; § 66, II, б пектúмете § 115, п. 8, 1, б
парубóцтво § 19, п. 1, 1 пектúмеш § 115, п. 8, 1, б
парубóцький § 19, п. 1, 1 пектúму § 115, п. 8, 1, б
парувáти § 34, п. 3 пектúмуть § 115, п. 8, 1, б
парфумéр § 67, II, п. 1 пектúсь § 118
пасажúр § 67, II, п. 1; пасажúр пектúся § 118
(парадигма) § 68, II Пелé § 121, п. 2
Пáсіка § 51 пéлех § 9, п. 2, 3
пáсмо § 27, п. 3, прим. Пéлл-Мéлл § 134
пáсом § 89, п. 2, прим. Пéнза § 149, п. 1
Пастéр § 132 пéнні § 128, п. 1
пáсти (парадигма) § 115, п. 3, 2, е Пенсільвáнія § 128, п. 3, прим.
пáстор § 53, п. 6, прим. пенснé § 140, 3
пастýх § 14, п. 2 пеньóк § 32, п. 13
патр. § 62, п. 1 пéра § 88, п. 3
патріотúзму § 82, III, п. 2, 1, а первіснообщúнний § 40, п. 1, 2, а
патронéса § 32, п. 4 Перебúйніс § 36, п. 1, 5
Пáуелл § 133 перев. § 62, п. 1
пáуза § 131 перевéршувати § 11, п. 2
Пáуль § 131 пéред § 9, п. 2, 3
паціºнт § 130, п. 1 перéдній § 102, 1
пашá § 67, І, п. 3 передньобоковúй § 35, п. 1
паÿц § 27, п. 7 передплатúти § 31, п. 2
п/в § 62, п. 4; § 165, п. 3, а передусíм § 41, п. 1, 6
пéвен § 101, 3 передчáсний § 31, п. 2
пéвність § 9, п. 1, 1, а перекóнувати § 11, п. 1
педагóг § 5 Перекотипóле § 146, п. 4
педáль § 121, п. 1, 2 перекотúпóле § 36, п. 1, 5
педантúзм § 32, п. 14 Перелéсник § 49, п. 7, 3
педуніверситéт § 35, п. 4, 2 перелетíти § 11, п. 2
Пежó § 140, 5 перелітáти § 11, п. 2
пейзажúст § 32, п. 14 перемальóвуваний § 34, п. 2
пейзажúст-худóжник § 37, п. 1, 3 перемальóвування § 34, п. 2
пеклá § 115, п. 9 перемальóвувати § 34, п. 2
пеклú § 115, п. 9 перемóга § 12, п. 1; § 21, 2; § 67, І,
пеклó § 115, п. 9 п. 1
пектú § 14, п. 3; § 115, п. 4; § 116, перемóги § 69, 1; § 75, п. 1
п. 2, 3, прим. 2; § 118 перемóго § 74, 1
пектúме § 115, п. 8, 1, б перемóгою § 72
пектúмем § 115, п. 8, 1, б перемóгу § 71
339
Ïîêàæ÷èê
перемóжений § 115, п. 6, 1 печéний § 29, п. 3, 2, прим.

перемóжець § 32, п. 3 печú § 116, п. 1, 1
перемóжний § 21, п. 2 пéчиво § 32, п. 2
перемóзі § 70; § 73 Печúводи § 154, п. 2, 3
переóр § 9, п. 3, 5, ґ печивóдський § 154, п. 2, 3
перúстий § 33, п. 5 печíм § 116, п. 1, 1
перíстий § 33, п. 5 печíмо § 116, п. 1, 1
Пéрсія § 50, п. 8 печíть § 116, п. 1, 1
пéрсня § 28; § 84, п. 2, прим. пéчський § 153, п. 2, 3, прим. 1
пéрстень § 28; § 84, п. 2, прим. печý § 14, п. 3
Пéрська затóка § 50, п. 1; § 151, п’єдестáл § 138, п. 1, 1
п. 2, 2 П’ємóнт § 138, п. 1, 1
Перýн § 53, п. 1 П’ºтро § 130, п. 1
пéрша § 106, п. 1; 1-ша осóба Пєшкóвський § 144, п. 3, 4
§ 35, п. 6, 7 Пивовáров § 144, п. 7, 3, б
пéрше § 106, п. 1; 1-ше звéрнення Пилúпівка § 53, п. 3
§ 35, п. 6, 7; 1 сíчня 2000 рóку Пилÿєв § 144, п. 7, 3, б
§ 106, п. 2 пиріºм § 85, п. 1
пéрше бéрезня § 106, п. 2 Пирÿтина § 82, III, п. 1, 2, к
Пéрше Садовé § 154, п. 1, 3 Пирÿтином § 85, п. 3, 2
пéрший § 106, п. 1 писáв-писáв § 35, п. 6, 1
пестлúвий § 28 пúсар § 67, II, п. 2
Пéтер § 142, п. 3, прим. 1 Пúсарев § 144, п. 3, 3; п. 7, 3, б
Петрá й Павлá § 53, п. 3 писáти § 116, п. 2, 3, прим. 2;
Пéтре § 87, п. 3 писáти (парадигма) § 115,
Пéтре Кузьмичý § 87, п. 4, прим. 4 п. 3, 2, в
Пéтрику § 87, п. 1 Пúсемський § 9, п. 3, 5, е
Петрíв § 9, п. 1, 1, в писк § 28
Петрíвка § 53, п. 3 пúснути § 28
Петрó § 33, п. 6, а; § 66, II, а; письмéнник § 29, п. 1, 3
§ 67, II, п. 1; § 143 письмí § 86, п. 1, 2
Петрóв § 144, п. 2 письмó § 27, п. 3, прим.
Петрóва § 33, п. 6, а питáнням § 90
Петрóве § 33, п. 6, а питáнь § 89, п. 2
Петрóвич § 32, п. 11 пúти § 115, п. 3, 2, а
Петрóві § 83, п. 1 питóмий § 101, 1
Петропáвлівка § 154, п. 3, 2 пихá § 21, п. 2
Петрý § 83, п. 1 пúшний § 21, п. 2
Печ § 153, п. 2, 3, прим. 1 піанíсимо § 128, п. 1; § 129, I, п. 6
пéчений § 14, п. 3; § 29, п. 3, 2, піанíст § 32, п. 14
прим.; § 115, п. 6, 1 піáр-áкція § 36, п. 2, 1, Б, а
340
Ïîêàæ÷èê
піáр-кампáнія § 36, п. 2, 1, Б, а пів огіркá § 36, п. 1, 7, прим.

півáркуш § 36, п. 1, 7, прим. півóстрів § 36, п. 1, 7, прим.
пів áркуша § 36, п. 1, 7, прим. пів óстрова § 36, п. 1, 7, прим.
піввідéрний § 40, п. 1, 2, е півторá § 38, п. 1, 1; § 107, п. 2
пів відрá § 36, п. 1, 7, прим. півторавідéрний § 40, п. 1, 2, е
пів годúни § 36, п. 1, 7, прим. півтораметрóвий § 35,
Півдéнна Амéрика § 151, п. 2, 2 п. 3, 2, в; п. 5, 5
Півдéнне Полíсся § 50, п. 10 півторáста § 107, п. 2
півдéнний зáхід § 50, п. 10 півторú § 107, п. 2
півдéнно-зáхідний § 40, п. 2, 2, ґ пів Украї́ни § 36, п. 1, 7, прим.
Півдéнно-Кавкáзька залізнúця пів ÿблука § 36, п. 1, 7, прим.
§ 50, п. 13, прим. пів ÿми § 36, п. 1, 7, прим.
півдéнно-схíдний § 40, п. 2, 2, ґ пів ÿщика § 36, п. 1, 7, прим.
пíвдень § 35, п. 4, 1; § 36, п. 1, 7, під бóком § 41, п. 2, 1
прим.; § 50, п. 10 підборíддя § 9, п. 3, 2, в
півд.-зах. § 62, п. 3 підвáлу § 82, III, п. 2, 5
пів Єврóпи § 36, п. 1, 7, прим. підв’язáти § 7, п. 1, прим.
півзáхист § 36, п. 1, 7, прим. під гóру § 41, п. 2, 1
пів Кúєва § 36, п. 1, 7, прим. піддáш § 89, п. 2
півкілограмóвий § 40, п. 1, 2, е піддáшка § 82, III, п. 1, 2, ж
півкілометрóвий § 40, п. 1, 2, е піддáшшю § 83, п. 2, 1
півкóло § 36, п. 1, 7, прим. піддáшшя § 30, п. 1, 1; § 88, п. 3;
півкýля § 36, п. 1, 7, прим. на піддáшші § 86, п. 1, 2
пів лíтра § 36, п. 1, 7, прим. піддáшшям § 85, п. 2; § 90
півлíтра § 36, п. 1, 7, прим. піджакá § 82, III, п. 1, 2, и
півлітрóвий § 40, п. 1, 2, е підзóлисто-болóтний § 40,
пів мíста § 36, п. 1, 7, прим. п. 2, 2, д
півмíсяць § 36, п. 1, 7, прим. під’ї́зд § 3, п. 3
пíвніч § 50, п. 10 під’ї́хати § 7, п. 4
Півнíчна Буковúна § 50, п. 10 під кінéць § 42, п. 3
Півнíчний Льодовúтий океáн підкрéсли § 116, п. 1, 4
§ 151, п. 2, 2 підкрéслім § 116, п. 1, 4
Півнíчний морськúй шлях § 50, підкрéслімо § 116, п. 1, 4
п. 11 підкрéсліть § 116, п. 1, 4
Півнíчний пóлюс § 50, п. 1; § 151, Підкуймýха § 146, п. 4
п. 2, 2 підмýрку § 82, III, п. 1, 2, ж
півнíчно-зáхідний § 40, п. 2, 2, ґ Піднебéсна § 50, п. 6, прим.
півнíчно-схíдний § 40, п. 2, 2, ґ Піднебéсна імпéрія § 50, п. 6,
півн.-сх. § 62, п. 3 прим.
півóберт § 36, п. 1, 7, прим. піднéсення § 32, п. 5
півовáл § 36, п. 1, 7, прим. піднíжжя § 9, п. 1, 2
341
Ïîêàæ÷èê
пíдписів § 89, п. 1 піч § 66, III

підпорядкóваний § 34, п. 1 пішлá б § 44, п. 1, 12
підрахýнку § 86, п. 2, 1 пішохíд § 9, п. 3, 5, д
підрýчник «Істóрія Украї́ни» § 55, пішохíдний § 9, п. 3, 5, д
п. 3 Піщáне § 149, п. 1, 3
підрÿд § 41, п. 1, 2 піщáний § 22, 3
під сúлу § 41, п. 2, 1 піщúна § 22, 2
підсúнюваний § 34, п. 1 Пйóнтек § 144, п. 9, 2
підсúнювання § 34, п. 1 Пйотрóвський § 144, п. 5, 1
підсúнювати § 34, п. 1 пл. § 62, п. 1
підтрúмка § 31, п. 2 плавчúня § 32, п. 4
під чáс § 42, п. 3 плазміногéну § 82, III, п. 2, 6
під’þдити § 7, п. 4 плáкса § 66, І
пієтéт § 129, I, п. 2 план § 121, п. 1, 1
пізнавáти § 115, п. 3, 2, г, прим. планéта § 51
пíзній § 33, п. 1; § 102, 1 пласкúй § 26, п. 2, 1, а, прим.
пік § 50, п. 1; § 115, п. 9 плáчéві § 83, п. 1
Пікáссó § 140, 5 плащá § 82, III, п. 1, 2, и
пікé § 140, 3 плащéві § 83, п. 1
пікíрувати § 34, п. 3 плáщика § 82, III, п. 1, 2, и
пік Шевчéнка § 50, п. 1 плéєр § 121, п. 2; § 126
пілóт § 129, I, п. 6 племéн § 99, п. 2
піль § 89, п. 2 племенá § 99, п. 1; 4; у племенáх
пілþля § 121, п. 1, 2 § 99, п. 6
пін-код § 35, п. 6, 8 племенáм § 99, п. 3
пíр’я § 7, п. 2; § 67, II, п. 2 племенáми § 99, п. 5
пíр’ям § 85, п. 2 плéменем § 98, п. 4
піскý § 82, III, п. 2, 6 плéмені § 98, п. 2; 3; 5
піскувáтий § 33, п. 7 плéм’я § 66, ІV, б; § 98, п. 1; 2
пíсля тóго як § 43, п. 2, 2 плéм’ям § 98, п. 4
пíсня § 67, І, п. 2 плéнум § 121, п. 2
піснÿр § 33, п. 6, б; § 67, II, п. 3 плестú § 9, п. 1, 1, е
піснярéва § 33, п. 6, б плечá § 82, I
піснярéве § 33, п. 6, б плечé § 67, II, п. 3; § 68, II; § 92,
пíсня «Стої́ть горá висóкая» § 55, п. 2, прим.; на плечí § 86, п. 1, 2
п. 3 плечéй § 89, п. 3
пісóк § 22, 2; 3 плечéм § 85, п. 1
Пíттсбурга § 82, III, п. 1, 2, к плечúма § 92, п. 2, прим.
піфагóрова теорéма § 49, п. 9, 3, плéчі § 88, п. 2
прим., 2 Плещéєв § 144, п. 3, 3
піцикáто § 128, п. 1 Плещéєво § 149, п. 1, 2
342
Ïîêàæ÷èê
плеÿда § 126 по-брáтньому § 41, п. 3, 1

Плúски § 152, п. 2 побутовíзм § 32, п. 14
плискóватий § 33, п. 7 пóбуту § 82, III, п. 2, 9
плімутрóк § 59, п. 1 Повáжська Бúстриця § 154,
плíтка § 9, п. 3, 1, б п. 1, 1
пліч § 89, п. 3 по-ведмéжи § 41, п. 3, 1
пліч-ó-пліч § 41, п. 3, 5 пóвен § 101, 3
пломбíр § 32, п. 14 Повенéць § 151, п. 2, 1
плóский § 26, п. 2, 1, а, прим. повéрх § 41, п. 1, 2; на пóверсі
плотá § 82, III, п. 2, 5 § 86, п. 1, 1; 5-й пóверх § 106,
плóту § 82, III, п. 2, 5 п. 2
площ § 76, 1 повéрхня § 76, прим. 1
плóща § 67, І, п. 3; плóща (пара- -поверхóвий — 20-поверхóвий
дигма) § 68, I § 40, п. 2, 3, а
плóщам § 77, 1 повéрхонь § 76, прим. 1
плóщами § 79, 1 пóверху § 82, III, п. 2, 5
плóщею § 72 повечíр’я § 54, п. 8
плóщі § 69, 2; § 70; § 73; § 75, п. 1; повздóвж § 42, п. 1, 1
§ 78, 2 повúнен § 101, 3
плóщу § 71 sms-повідóмлення § 35, п. 6, 8
плуг § 14, п. 1; § 84, п. 2, прим. повідомляємо Вам... § 60, 2
плýга § 84, п. 2, прим. повíк § 41, п. 1, 2
плужóк § 14, п. 1 повíк-вíки § 35, п. 6, 2, г
плюск § 28 повíр § 116, п. 2, 2
плþснути § 28 повíрмо § 116, п. 2, 2
пляж § 121, п. 1, 2 повíрте § 116, п. 2, 2
пнéві § 83, п. 1 пóвість § 30, п. 1, 3, прим.
По § 133; § 140, 5 повíсь § 116, п. 2, 3
по-бáтьківськи § 41, п. 3, 1 повíсьмо § 116, п. 2, 3
по-бáтьківському § 41, п. 3, 1 повíсьте § 116, п. 2, 3
по бáтькові § 41, п. 3, 1, прим. 2 повітродýв § 35, п. 2, 3
пóбіч § 41, п. 1, 2 повітрозабíрник § 35, п. 2, 3
поблизý § 41, п. 1, 4 повнíший § 104, п. 1, 1
побóїще § 32, п. 10 повноголóсся § 9, п. 3, 2, в
по-бойовóму § 41, п. 3, 1 повнолúций § 103, прим. 2
поборóти (парадигма) § 115, повнолíтній § 102, 1
п. 3, 2, ґ повóлі § 41, п. 1, 2
по-братéрськи § 41, п. 3, 1 повстáнцю § 87, п. 3
побратúме Івáне § 87, п. 4, повстáнче § 87, п. 3
прим. 2 повсþди § 41, п. 1, 1
побратúмові § 83, п. 1 повсякчáс § 41, п. 1, 8
343
Ïîêàæ÷èê
погáний § 104, п. 1, 3 по змóзі § 41, п. 2, 1

по-генералгубернáторському § 41, по знáкý § 41, п. 2, 1
п. 3, 1, прим. 1 поінформóваний § 34, п. 3
погíрдний § 9, п. 2, 2 поінформувáти § 34, п. 3; § 129,
поглúблення § 115, п. 6, 3, II, прим.
прим. 1, 3 по-íншому § 41, п. 3, 1
поголíв’я § 9, п. 3, 2, в пóїзд «Чорномóрець» § 58, п. 3
погóничу § 87, п. 1 пóки що § 44, п. 1, 10
погóрда § 9, п. 2, 2 покликáнь § 89, п. 2
по-господáрськи § 41, п. 3, 1 поклúч § 116, п. 2, 2
по-господáрському § 41, п. 3, 1 поклúчмо § 116, п. 2, 2
подвíр’їв § 89, п. 1 поклúчте § 116, п. 2, 2
подвíр’я § 9, п. 1, 2 по-козáцькому § 41, п. 3, 1
по двóє § 41, п. 2, 4 поколихáти § 14, п. 3
подéкуди § 41, п. 1, 1 покосúти § 16
пóдорож § 9, п. 2, 3; § 30, п. 1, 3; покóшений § 16
пóдорож (парадигма) покóю § 82, III, п. 1, 2, ж
§ 68, III покриттíв § 89, п. 1
пóдорожам § 96, п. 3 Покрóва § 53, п. 3
пóдорожами § 96, п. 4 Покрóвське § 150, п. 1
пóдорожей § 96, п. 2 Покýття § 50, п. 6, прим.
пóдорожжю § 95, п. 3, 1 по-латúні § 41, п. 3, 1
пóдорожі § 95, п. 1; 4; § 96, п. 1; у полýдрабок § 36, п. 1, 7
пóдорожах § 96, п. 5 пóле § 66, II, б; § 68, II; на пóлі
подорóжній § 102, 1; § 103, § 86, п. 2, 2, прим. 1
прим. 1 Полевúй § 144, п. 11
по-дрýге § 41, п. 3, 2 полíв § 89, п. 1; 2
Подьÿчев § 144, п. 3, 3 полíвка § 32, п. 12
поéма «Енеї́да» § 55, п. 3 поліéдр § 130, п. 1
поетáпний § 130, п. 1 поліºлей § 54, п. 8
поетéса § 32, п. 4 полíльник § 32, п. 1, прим.
поéтко Забáшто § 74, 3, полімотивáція § 35, п. 5, 3
прим. 2 по лісáх § 93
пóза § 42, п. 1, 2 Полíсся § 50, п. 6, прим.
позавчóра § 41, п. 1, 1; п. 1, 7 полíтико-економíчний § 40, п. 2,
позáду § 41, п. 1, 2 2, б
по закóну § 41, п. 2, 1 поліцукрúди § 35, п. 5, 3
позáторік § 41, п. 1, 1 полк § 84, п. 2
по-зáячи § 41, 3, 1 пóлку § 82, III, п. 2, 2
поздóвжній § 33, п. 1; § 102, 2 половúна § 107, п. 1
позúція § 129, III, п. 1 полóження § 9, п. 2, 4
344
Ïîêàæ÷èê
Полóзьєв § 144, п. 13, 1, а попадÿ § 30, п. 1, 5, прим.

полоскáти § 115, п. 4 попгýрт § 35, п. 5, 2
полóтен § 89, п. 2 поперéд § 42, п. 1, 2
полóти (парадигма) § 115, поперéчний § 101, 1
п. 3, 2, ґ по-пéрше § 41, п. 3, 2
Полтáва (парадигма) § 68, I; попідвікóнню § 30, п. 1, 4
§ 152, п. 1, I попідтúнню § 30, п. 1, 4; § 41,
полтáвський § 22, 2 п. 1, 7
Полтáвщина § 22, 2 пóпліч § 41, п. 1, 2
полýкіпок § 36, п. 1, 7 попмýзика § 35, п. 5, 2
полýмисок § 36, п. 1, 7 по прáвді § 41, п. 2, 1
пóлум’я § 67, II, п. 2 пóпри § 42, п. 1, 2
пóлю § 86, п. 2, 2, прим. 1 пóпри те що § 43, п. 2, 2
по-лþдськи § 41, п. 3, 1 попурí § 129, I, п. 5
пóля § 82, I пор. § 62, п. 1
полÿ § 88, п. 3; § 91, п. 2; § 93 порáдниця § 32, п. 4
полÿм § 90 пóрений § 119, п. 2, 2, прим., 2
полÿми § 92, п. 1 порíг § 9, п. 2, 3; на порóзі § 86,
полÿни § 49, п. 6 п. 1, 1
полÿрний § 121, п. 1, 2 порóжній § 33, п. 1; § 102, 1
помáлу § 41, п. 1, 4 поросÿтка § 91, п. 1, прим.
помúї § 100, п. 1, 2 поросÿткові § 83, п. 1, прим.
помúям § 100, п. 3, 2 поросÿтку § 83, п. 1, прим.
помúями § 100, п. 5, 2 поросÿток § 91, п. 1, прим.
помúях § 100, п. 6 порóти § 119, п. 2, 2, прим., 2
помíж § 42, п. 1, 2 пóротий § 119, п. 2, 2, прим., 2
пóміч § 21, п. 2 пóрох § 9, п. 2, 3
помічнúй § 21, п. 2 пóроху § 82, III, п. 2, 6
Пом’ялóвський § 144, п. 12 порскúй § 26, п. 2, 1, а, прим.
пóнад § 42, п. 1, 2 портáлу § 82, III, п. 2, 5
понадплáновий § 31, п. 2 порт О́львія § 50, п. 13
по-нáшому § 41, п. 3, 1 Порт-о-Прéнс § 50, п. 2, прим.
понедíлка § 82, III, п. 1, 2, д портрéт Мýсоргського робóти
пóні § 140, 4 Рºпіна § 55, п. 2, прим.
по-німéцьки § 26, п. 2, 1, а портьº § 130, п. 1
по-німéцькому § 26, п. 2, 1, а пóруч § 41, п. 1, 2
пóночі § 41, п. 1, 2 пóршня § 82, III, п. 1, 2, б
поняттºвий § 33, п. 6 пóряд § 41, п. 1, 2
пообíдній § 102, 1 посáджений § 15
поодúнці § 41, п. 1, 5 посадúти § 15
поóраний § 29, п. 3, 2, прим. по-свóєму § 41, п. 3, 1
345
Ïîêàæ÷èê
посéрéд § 42, п. 1, 2 пóтягу § 82, III, п. 2, 9, прим.; у

посерéдині § 41, п. 1, 2 пóтягу, на пóтязі § 86, п. 2, 2,
посерéдній § 102, 1 прим. 2
посилáти (парадигма) § 115, п. 3, по-украї́нськи § 26, п. 2, 1, а; § 41,
2, ж п. 3, 1
по сúлі § 41, п. 2, 1 по-украї́нському § 26, п. 2, 1, а;
посíяний § 119, п. 2, 1 § 41, п. 3, 1
пóсле § 87, п. 3 по-францýзьки § 26, п. 2, 1, а
послідóвно миролþбний § 40, п. 1, по-францýзькому § 26, п. 2, 1, а
2, в, прим. 1 походжáти § 115, п. 6, 2
по сóвісті § 41, п. 2, 1 по-христиÿнському § 41, п. 3, 1
Посóл Респýбліки Пóльща § 56, поч. § 62, п. 1
прим. 3 Почáївська лáвра § 55, п. 2
посóхнути § 115, п. 9, прим. 2 почáсти § 41, п. 1, 2
посóхти § 115, п. 9, прим. 2 почáтий § 119, п. 2, 2
по-соціалдемократúчному § 41, по чéрзі § 41, п. 2, 1
п. 3, 1, прим. 1 по чéтверо § 41, п. 2, 4
постачáльник § 32, п. 1, прим. почíм § 41, п. 1, 6
постачáльно-збýтовий § 40, п. 2, почóму § 41, п. 1, 6
2, а почорнíлий § 119, п. 1, 1, 2
постмодéрний § 101, 1 почуттíв § 89, п. 1
по сусíдству § 41, п. 2, 1 почуттÿ § 30, п. 1, 1
по-сусíдськи § 41, 3, 1 «Поштóва плóща» § 50, п. 14
по-сусíдському § 41, 3, 1 пóштовху § 82, III, п. 2, 1, в;
по сýті § 41, п. 2, 1 п. 2, 9
посýтній § 102, 1 пошукóва систéма «Гугл» § 54,
Потебнÿнські читáння § 49, п. 7
п. 9, 3 по щúрості § 41, п. 2, 1
пóтинський § 153, п. 1 пóяса § 82, III, п. 1, 2, и; п. 2, 9,
Пóті § 153, п. 1 прим.
потíк § 9, п. 3, 5, ґ поÿснення § 9, п. 3, 4
потóп § 9, п. 3, 5, ґ; е пóясу § 82, III, п. 1, 2, д; п. 2, 9,
потóчний § 101, 1 прим.
потребувáти § 11, п. 2 пп. § 62, п. 1
по-трéтє § 41, п. 3, 2 П-подíбний § 35, п. 6, 10
по трóє § 41, п. 2, 4 прав § 101, 3
потрóху § 41, п. 1, 1 Прáвдинськ § 149, п. 4, 2,
Потсдáмська угóда § 55, п. 1 прим.
потýжний § 33, п. 1 правоберéжний § 40, п. 1, 2, а
пóтяга § 82, III, п. 1, 2, б; п. 2, 9, правóруч § 41, п. 1, 8
прим. правцþ § 82, III, п. 2, 1, б
346
Ïîêàæ÷èê
Прáга § 19, п. 1, 2; § 152, п. 1, I; преподóбний § 31, п. 3; § 53, п. 2,

§ 153, п. 2, 1 прим. 1
прáзький § 19, п. 1, 2; § 153, п. 2, 1 преподóбний Серафúм
прáпор § 9, п. 3, 5, е Сарóвський § 53, п. 2, прим. 1
працездáтний § 35, п. 2, 3 пресвіт. § 62, п. 1
прáці § 69, 2 Пресвятá Богорóдиця § 53, п. 2,
працівнúк § 32, п. 1 прим. 1
працівникáм § 90 пресконферéнція § 35, п. 5, 2
працівникáми § 92, п. 1 престóл § 31, п. 3
працівникú § 88, п. 1; § 93; на пра- префектýра Тоÿма § 50, п. 9
цівникáх § 93 прéфікса § 82, III, п. 1, 2, в
працівникíв § 91, п. 1 Пречúста Дíва § 53, п. 2
працівникóві § 83, п. 1 пречудóво § 31, п. 3
працівникóм § 85, п. 1 Приазóв’я § 50, п. 6, прим.
працьовúтий § 101, 1 приамудар’ї́нський § 154, п. 3, 3
прáця § 66, І при берегáх § 93
прегáрний § 31, п. 3 приберéжний § 31, п. 3, б
презавзÿтий § 31, п. 3 Прибúлкін § 144, п. 7, 3, в
президéнт § 56, прим. 1 прибíгти § 31, п. 3, а; § 115, п. 5,
Президéнт Націонáльної акадéмії прим.
наýк Украї́ни § 56, прим. 3 прибóрканий § 31, п. 3, а
Президéнт Сполýчених Штáтів прибóркати § 31, п. 3, а
Амéрики § 56 прибудóваний § 31, п. 3, а
Президéнт Украї́ни § 56 прибудувáти § 31, п. 3, а
презúдія § 54, п. 6 прибýтку § 82, III, п. 2, 1, в;
презúрливий § 31, п. 3 п. 2, 9
презúрство § 31, п. 3 привáбити § 31, п. 3, а
прекрáсний § 31, п. 3 привáбливий § 31, п. 3, а
прем’ºр § 138, п. 1, 1 Привáлов § 144, п. 7, 3, в
прем’ºр-мінíстр § 36, п. 2, 1, Б, в; привілейóваний § 8, п. 1, 1
§ 56, прим. 1; на прем’ºр-мінí- Привóлжя § 149, п. 4, 3, ґ
стрі § 86, п. 3, 2, прим. 3 привселþдно § 41, п. 1, 8
Прем’ºр-мінíстр Канáди § 56 прúгірок § 31, п. 3, б
прем’ºр-мінíстрові § 86, п. 3, 2, придáтка § 82, III, п. 2, 9, прим.
прим. 3 придáтку § 82, III, п. 2, 9, прим.
прем’ºр-мінíстру § 86, п. 3, 2, Придніпрóвська залізнúця § 50,
прим. 3 п. 11
преміумклáс § 35, п. 5, 3 приіссиккýльський § 154, п. 3, 6,
премýдрий § 31, п. 3 прим. 2
преосвящéнний § 31, п. 3 приіссиккýльці § 154, п. 3, 6,
препогáно § 31, п. 3 прим. 2
347
Ïîêàæ÷èê
приї́зду § 82, III, п. 2, 1, в прúшвінська прóза § 49, п. 9, 3,

прийдéшній § 33, п. 1; § 102, 2 прим., 1
приклáду § 82, III, п. 2, 9 прищéплювати § 11, п. 2
прикмéтника § 82, III, п. 1, 2, г прúязні § 95, п. 1
прикордóнний § 31, п. 3, б прúязнь § 30, п. 1, 3, прим.
прикрутúти § 31, п. 3, а прúязню § 95, п. 3, 2
прикрýчений § 31, п. 3, а прúярок § 31, п. 3, б
Прикýмськ § 149, п. 4, 3, ґ прíзвисько § 31, п. 3, в
прилáддя § 27, п. 5 прíзвищ § 89, п. 2
Прилýки § 152, п. 2; § 153, п. 2, 2 прíзвища § 82, I; § 88, п. 3
прилýцький § 153, п. 2, 2 прíзвищам § 90
Приміськúй вокзáл § 50, п. 13 прíзвищами § 92, п. 1
Примóр’я § 149, п. 4, 3, ґ прíзвище § 31, п. 3, в; § 66, II, б;
прúмула § 121, п. 1, 1 § 67, II, п. 3; у прíзвищі § 86,
принáджувати § 115, п. 6, 2 п. 1, 2
принáдний § 33, п. 1 прíзвищем § 85, п. 1
принéсений § 1 прíзвищу § 83, п. 2, 1
принíс § 120, п. 2 прíрва § 31, п. 3, в
принíсши § 120, п. 2 пров. § 62, п. 1
принцéса § 56, прим. 2 провíтри § 116, п. 1, 4
припустú § 116, п. 1, 1 провíтрім § 116, п. 1, 4
припустíм § 116, п. 1, 1 провíтрімо § 116, п. 1, 4
припустíмо § 116, п. 1, 1 провíтріть § 116, п. 1, 4
припустíть § 116, п. 1, 1 проводúр § 67, II, п. 2
прúп’ятський § 27, п. 3 прóводу § 82, III, п. 2, 9
Прúп’ять § 27, п. 3; § 148 прогрáма «Партнéрство зарáди
прирóдний § 33, п. 1 мúру» § 55, п. 3
прислíв’їв § 89, п. 1 прогрéсу § 82, III, п. 2, 1, в
прислíвника § 82, III, п. 1, 2, г проґáвити § 6, п. 1
прислíв’я § 88, п. 3 продавчúня § 32, п. 4
прúстань Ржúщів § 50, п. 13 продáжний § 101, 1
пристáркуватий § 31, п. 3, в проºкт § 126
присýтній § 102, 1 проºкція § 126
притýлку § 82, III, п. 2, 5 прозáїк § 3, п. 4; § 32, п. 1, прим.
причепúти § 11, п. 2 прозаї́чний § 33, п. 2
причíлка § 82, III, п. 1, 2, ж прої́зд § 28
причіплÿти § 11, п. 2 проїзнúй § 28
причóму § 43, п. 1 пройдúсвіт § 36, п. 1, 5
пришвúдшення § 31, п. 3, а Прóкíп § 9, п. 2, 6, прим.; § 143,
пришвúдшити § 31, п. 3, а п. 2, прим. 1
Прúшвін § 144, п. 7, 3, в Прóкóпа § 9, п. 2, б, прим.
348
Ïîêàæ÷èê
Прóкопів (парадигма) § 142, п. 3 псевдоісторичний § 129, II,

Прокóф’єв § 144, п. 12 прим.
прокрýстове лóже § 49, п. 9, 3, псевдонаýка § 35, п. 5, 2
прим., 2 псéвдо-Фáуст § 35, п. 5, 2, прим.
Прокуратýра мíста Кúєва § 54, п. 1 псéвдо-ФОП § 35, п. 5, 2, прим.
променúстий § 33, п. 5 Псков § 152, п. 1, II
прóменя § 82, III, п. 1, 2, г Псла § 82, III, п. 1, 2, к
Прометéй § 123 Пташúнський § 144, п. 8
промислóвий § 40, п. 2, 2, а Публíчне акціонéрне товарúство
прóміж § 42, п. 1, 2 «Вíнницький універмáг» § 54,
промíнчик § 27, п. 2 п. 4
промóвця § 82, III, п. 1, 1 Пугачóв § 144, п. 4, 3
пропагандúст § 19, п. 2 пýжално § 27, п. 4
пропагандúстський § 19, п. 2 пýжальце § 27, п. 4
пропорцíйний § 33, п. 1 пустúти § 16
прор. § 62, п. 1 пýтній § 102, 1
прорóк § 9, п. 3, 5, е пухúр § 67, II, п. 2
проскомúдія § 54, п. 8 Пýшкін § 144, п. 7, 1
просмóлюй § 116, п. 2, 3, прим. 3 Пýшкіно § 150, п. 2
Прóстейов § 150, п. 3 пýща-водúцький § 40, п. 2, 1;
простúти § 11, п. 1; § 17 § 154, п. 3, 1
протé § 43, п. 1 Пýща-Водúця § 152, п. 5; § 154,
протóка Лаперýза § 50, п. 1 п. 3, 1
проф. § 62, п. 1; § 155, п. 2 пýщений § 16; § 115, п. 6, 1
професíйно орієнтóваний § 40, пущý § 115, п. 8, 2, б
п. 1, 2, в, прим. 1 пшенúця § 10, п. 1; § 21, п. 1
профéсор § 67, II, п. 1; на профé- пшенúця «золотоколóса» § 59,
сорі, при профéсорові § 86, п. 3, п. 2
2, прим. 3 пшенúчний § 21, п. 1
профéсору § 86, п. 3, 2, прим. 3 пшонó § 10, п. 1
профспíлка § 35, п. 5, 1 пюпíтр § 138, п. 2, 2
профспілкóвий § 35, п. 5, 1 пюрé § 138, п. 2, 2
прощáти § 11, п. 1 Пясéцький § 144, п. 12, прим.
прóщений § 17 П’ÿста § 7, п. 1
Прýссія § 50, п. 8 п’ятдесÿт § 38, п. 1, 1; п’ятдесÿт
Пршéров § 150, п. 3 (парадигма) § 105, п. 4
прÿдиво § 32, п. 2 п’ятдесÿтий § 106, п. 1
Прÿшів § 150, п. 3 п’ятдесятимільйóнний § 38,
Псалтúр § 53, п. 4 п. 1, 2
псевдогромадÿнський § 35, п. 5, 2 п’ятдесятитóнний § 40,
псевдоефéкт § 130, п. 1 п. 1, 2, е
349
Ïîêàæ÷èê
п’ÿтеро § 105, п. 10 рáдіо- й телеапаратýра § 36,

П’ятигóрськ § 149, п. 4, 3, г; п. 2, 3
§ 154, п. 2, 2 радіокомітéт § 35, п. 3, 1; § 36,
п’ÿтий § 106, п. 1 п. 1, 4
п’ятимільйóнний § 106, п. 1 радіоспектрогеліогрáфія § 36,
п’ятисóтий § 106, п. 1 п. 1, 8
п’ятитúсячний § 106, п. 1 радіофізúчний § 40, п. 1, 1
П’ятихáтки § 154, п. 2, 2 рáдість § 9, п. 1, 1, а; § 27, п. 3
п’ятихáтський § 154, п. 2, 2 рáдістю § 95, п. 3, 2
п’ятнáдцять § 105, п. 3 рáдіус § 129, I, п. 2
Пятрýсь Брóвка § 144, п. 1 рáдію § 82, III, п. 2, 6
п’ятсóт § 105, п. 5 Радóмсько § 150, п. 2
п’ятсотдвадцятип’ятирíччя рáдосте § 95, п. 5
§ 35, п. 5, 5 рáдости § 95, п. 1, прим. 1
п’ятсоттридцятитúсячний § 38, рáдості § 95, п. 4
п. 1, 2 рáдощам § 100, п. 3, 1
п’ять § 4, п. 1; § 7, п. 1; п’ять рáдощами § 100, п. 5, 1
(парадигма) § 105, п. 2 рáдощі § 100, п. 1, 2
п’ять дрýгих § 107, п. 1 Радчýк § 27, п. 6
П’ячéнца § 138, п. 1, 1 раз § 89, п. 1, прим.
раз у рáз § 41, п. 2, 2
Ð разíв § 89, п. 1, прим.
р. § 62, п. 1 -разóвий — 7-разóвий § 40,
Р § 155, п. 2, прим., 2, а п. 2, 3, а
Рáва-Рýська § 152, п. 4, 2; § 154, Рáїч § 144, п. 6
п. 3, 1 райóн § 8, п. 1, 1
рáва-рýський § 154, п. 3, 1 Рамбуº § 126; § 130, п. 1; § 140, 3
рагý § 140, 6 рандевý § 140, 6
рад § 101, 3 ранéту § 82, III, п. 2, 2, г
рáда § 54, п. 6 рáнішній § 33, п. 1; § 102, 2
Рáда Єврóпи § 54, п. 1 рáнній § 33, п. 1; § 102, 1
Рáда націонáльної безпéки та ранньостúглий § 35, п. 1
оборóни Украї́ни § 54, п. 1 Рафаéлева «Мадóнна» § 49, п. 9, 1
рáдже § 74, 2 Рафаéль § 121, п. 1, 2; § 139, 2;
рáджі § 75, п. 1 § 140, II
рáдий-радíсінький § 35, п. 6, 2, г рахýнка § 82, III, п. 2, 9, прим.
рáдити § 15 рахýнку § 82, III, п. 2, 9, прим.
Рáдич § 144, п. 6 раціóн § 129, I, п. 2
Радúщев § 144, п. 7, 3, г раціонáльний § 128, п. 2
рáдій § 129, I, п. 2 реалíзм § 32, п. 14; § 128, п. 2
рáдіо § 140, 5 реáльний § 128, п. 2
350
Ïîêàæ÷èê
рéбер § 89, п. 2, прим. Респýбліка Болгáрія § 50, п. 6

ревíти (парадигма) § 115, Респýбліка Корéя § 50, п. 6
п. 3, 2, ж Республікáнська пáртія США
революціонéр § 129, I, п. 2 § 54, п. 2
револþція § 121, п. 1, 2; § 128, п. 2 ресторáн «Лúбідь» § 54, п. 5
ревтú (парадигма) § 115, п. 3, 2, рéтро § 140, 5
ж; § 118 реформáція § 128, п. 2
регрéсу § 82, III, п. 2, 1, в Рéчиця § 149, п. 1, 3; § 151, п. 2, 1;
регулювáльник § 32, п. 1 § 152, п. 1, I
регулÿтор § 121, п. 1, 2 рéчі § 95, п. 1
ред. § 62, п. 1 речовúй § 33, п. 6
редáкторка § 32, п. 4 речовíзм § 32, п. 14
рéдька § 27, п. 3, прим. Рºпін § 144, п. 3, 4
реºстр § 130, п. 1 Рєпнíн § 7, п. 2, прим.
режúм § 129, III, п. 1 Ржев § 149, п. 1, 2
Рéзерфорд § 124, п. 2 Рибакóв § 144, п. 8
Рéймське Євáнгеліє § 55, п. 3, рибáлка § 26, п. 1, 3, прим.
прим. 2 рибáлчин § 26, п. 1, 3, прим.
Рейн § 136, п. 1 рибáльство § 26, п. 1, 3
Рéйну § 82, III, п. 2, 5 рибокомбінáт § 35, п. 2, 1
рéквієм Мóцарта § 55, п. 2, прим. Рив’ºра § 129, III, п. 4; § 138,
рéкрутський § 22, 1 п. 1, 1
рекрýтчина § 22, 1 ривкá § 82, III, п. 2, 1, в
рéктор § 56, прим. 1 Рúга § 129, III, п. 4; § 153, п. 2, 1
релÿція § 128, п. 2, прим. Рúгор Бородýлін § 144, п. 1
реманéнту § 82, III, п. 2, 2, в Рúджент-стрíт § 129, III, п. 4,
ремеслó § 28 прим. 1; § 140, 7
ремиґáти § 6, п. 1 рúзький § 129, III, п. 4; § 153,
ремінéць § 9, п. 3, 1, а п. 2, 1
реміснúк § 28 Рúма § 82, III, п. 2, 5, прим.
ремóнту § 82, III, п. 2, 1, в Рúмський-Кóрсаков § 146, п. 3, 2
Ренесáнс § 52, п. 1 Рúмсько-католúцька цéрква § 53,
ренклóду § 82, III, п. 2, 2, г п. 5
Ренó § 140, 5 Рúму § 82, III, п. 2, 5, прим.
Рентгéн § 132 рúнгу § 82, III, п. 2, 5
рентгéн § 49, п. 5 Рись § 142, п. 1, прим. 2
Реньº § 139, п. 1 рись § 142, п. 1, прим. 2
репетúрувати § 34, п. 3 риф § 129, III, п. 1
репетувáти § 34, п. 3 риштóваний § 34, п. 1
респондéнт § 128, п. 2, прим. риштóвання § 34, п. 1
респýбліка § 129, I, п. 6 рів § 83, п. 2, 2
351
Ïîêàæ÷èê
рíвень § 9, п. 3, 1, а робінзóн § 49, п. 5

Рíвне § 148; § 152, п. 3, прим. робітнúк § 9, п. 1, 2
рíдний § 101, 1 робітникú § 91, п. 1
Рíєка § 149, п. 4, 1, в робітникíв § 89, п. 1
ріºлтор § 129, I, п. 2; § 130, п. 1 робітникý § 87, п. 1
ріж § 116, п. 2, 2 робітнúць § 76, 1
рíжмо § 116, п. 2, 2 робітнúче § 87, п. 1
рíжте § 116, п. 2, 2 роблþ (парадигма) § 115, п. 1, II
Різдвó § 53, п. 3 рóблячи § 115, п. 6, 3, прим. 1, 2
різдвÿний § 7, п. 1, прим.; § 27, робóта § 9, п. 1, 2
п. 3 рóву § 82, III, п. 2, 5; § 83, п. 2, 2
Різдвÿний піст § 53, п. 3 рогáлика § 82, III, п. 1, 2, і
різкúй § 26, п. 2, 1, а, прим. Рогачóво § 149, п. 2, 3
рíзко § 26, п. 2, 1, а, прим. родзúнка § 129, III, п. 1
різноспрямóваний § 40, п. 1, 2, в родúни § 69, 1
різьбáр § 27, п. 3 рóді § 86, п. 1, 1, прим. 1
різьбÿр § 27, п. 3 родовóду § 82, III, п. 2, 7
різьбÿрство § 27, п. 3 Рóдосу § 82, III, п. 2, 5
рік § 21, 1 рóду § 82, III, п. 1, 2, г
рікá Дніпрó § 37, п. 2, 2 родý § 86, п. 1, 1, прим. 1
рік у рíк § 41, п. 2, 2 рóєм § 85, п. 1
ріллÿ § 30, п. 1, 2 Рожúщенський райóн § 50, п. 8
Рíо-де-Жанéйро § 50, п. 2, прим.; розвúнений § 119, п. 2, 2, прим., 1
§ 154, п. 3, 5 розвúнути § 119, п. 2, 2, прим., 1
Рíо-Нéгро § 50, п. 4, прим.; § 154, розвúнутий § 119, п. 2, 2, прим., 1
п. 3, 3 розгíн § 9, п. 3, 5, ґ
ріс § 115, п. 9, прим. 1 розгнíждження § 115, п. 6, 3
річ § 66, III розграфúти § 18
Рíчард § 129, I, п. 3 розгрáфлений § 18; § 115, п. 6, 3,
Рíчард Лéвове Сéрце § 49, п. 9, 2; прим. 1, 1
§ 146, п. 1, 1; п. 5; § 147, п. 4, 1 роздорíж § 89, п. 2
рíчечка § 32, п. 8 роздорíжжю § 83, п. 2, 1
-рíчний —125-рíчний § 40, п. 2, 3, роздорíжжя § 9, п. 3, 2, в; § 88,
а; 90-рíчний § 40, п. 2, 3, б п. 3; на роздорíжжі § 86, п. 1,
річнúй § 21, п. 1 2; на роздорíжжях § 93
-рíччя — 750-рíччя § 36, п. 1, 6, роздорíжжям § 85, п. 2; § 90
прим. роздорíжжями § 92, п. 1
Рішельº § 132 роззбрóїти § 29, п. 1, 1
р. н. § 62, п. 1 роззÿва § 29, п. 1, 1
р-н § 62, п. 2 розідрáти § 9, п. 2, 1
робúв-робúв § 35, п. 6, 1 розкáзуй § 116, п. 2, 3, прим. 3
352
Ïîêàæ÷èê
рóзкіш § 30, п. 1, 3; § 66, III роÿль § 126

розкýшувати § 115, п. 6, 2 рр. § 62, п. 1; § 155, п. 2
розмáю § 87, п. 2 р/р § 62, п. 4; § 165, п. 3, а
розм’ÿкнути § 7, п. 1, прим. Ртúщево § 149, п. 4, 3, д
рóзпачу § 82, III, п. 2, 1, б Рýдбек § 128, п. 4
розповідáти § 116, п. 2, 3, прим. 1 Рýдольштадт § 154, п. 2, 5
розповíстú § 115, п. 7 рудольштáдтський § 154, п. 2, 5
розрúв-травá § 36, п. 2, 1, Б, а Руж’º § 138, п. 1, 1
розтягнýти § 31, п. 2 руї́на § 3, п. 1; § 129, II
рóзтяг-стиск § 36, п. 2, 1, А, б рукá § 14, п. 1; на рукáх § 80; у
розумíти § 118 руцí § 73
розхитáти § 31, п. 2 рукáва § 88, п. 3
розхóдження § 115, п. 6, 3 рукавú § 88, п. 3
рóзчин § 31, п. 2 рукóпису § 82, III, п. 2, 7
роз’þшити § 7, 4 Румýнія § 50, п. 6
рокè — 40-ві рокú ХХ ст., 90-ті рум’ÿний § 7, п. 1
рокú ХХ ст. § 35, п. 6, 7 Рум’ÿнцев § 144, п. 12
рóку § 82, III, п. 1, 2, д русáлка § 49, п. 7, 2, прим. 1
Романúшин § 87, п. 4; § 142, п. 3, Рýсú § 95, п. 1, прим. 1
прим. 3; Романúшин (парадиг- Рýсúн § 142, п. 3, прим. 3
ма) § 142, п. 3 русúни § 88, п. 1, прим.
Романúшине § 87, п. 4 Рýсином § 85, п. 3, 1, прим.
Ромáнів § 87, п. 4 Рýсí § 95, п. 1; 4
романíст § 32, п. 14 Руссó § 128, п. 3
Ромáнове § 87, п. 4 Рýссю § 95, п. 3, 1
ромáн «Сто рóків самóтності» Русь § 95, п. 1, прим. 1; § 153,
§ 55, п. 3 п. 2, 3
романтúзм § 32, п. 14 «Рýська прáвда» § 55, п. 3,
ромáнтик § 32, п. 1, прим. прим. 2
Ромнú § 152, п. 2 рýський § 153, п. 2, 3
Россíні § 129, I, п. 3; § 140, 4 Руф § 140, 9, прим.
ростú § 9, п. 1, 1, е рýху § 82, III, п. 2, 1, в
Ростóв-на-Донý § 152, п. 6; § 154, ручáю § 82, III, п. 2, 5
п. 3, 5 рýченька § 26, п. 2, 1, б
ростóвський-на-Донý § 154, рýчка § 14, п. 1
п. 3, 5 руш § 116, п. 2, 2
Рось § 148 рýшмо § 116, п. 2, 2
рот § 9, п. 2, 1, прим. 1 рушнúк § 21, п. 2
рóта § 82, III, п. 1, 2, є рушнúця § 21, п. 2
Рóщино § 150, п. 2 рýште § 116, п. 2, 2
рóю § 82, III, п. 2, 2 Р. Х. § 62, п. 1
353
Ïîêàæ÷èê
рюкзáк § 4, п. 2; § 138, п. 2, 2 самостíйність § 66, III

Рþмін § 144, п. 12, прим. самóтній § 102, 1
рþмсати § 7, п. 2, прим. самохíд § 9, п. 3, 5, д; § 36, п. 1, 1
рюш § 4, п. 2; § 138, п. 2, 2 самохíдний § 9, п. 3, 5, д; § 40,
рябúй § 7, п. 2, прим. п. 1, 1
ряд § 4, п. 2; 2-й ряд § 35, п. 6, 7; самохíть § 41, п. 1, 8
7-й ряд § 35, п. 6, 7 сам (самá, самí) § 113, прим. 1
рядóк — 3-й рядóк § 35, п. 6, 7 Сан- § 50, п. 4
Рязáнь § 151, п. 1. прим. санéй § 100, п. 2, 1
рÿсно § 4, п. 2 сáни § 100, п. 1, 1; п. 4, 1
санітáрний день § 52, п. 2
Ñ Санкт- § 50, п. 4
с. § 62, п. 1 Санкт-Гáллен § 154, п. 3, 4
с § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а Санкт-Петербýрг § 50, п. 4
Саарбрþкен § 137 Сан-Мартíн § 146, п. 1, 4, прим. 1
Сáва § 32, п. 11; § 66, І; § 67, І, Сан-Сальвадóр § 154, п. 3, 4
п. 1 Санта- § 50, п. 4
Саваóф § 53, п. 1 Сáнта-Бáрбара § 50, п. 4
Сáвич § 32, п. 11 Сáнта-Клáра § 154, п. 3, 4
Сáвівна § 32, п. 11 сантúма § 82, III, п. 1, 2, е
Сáвович § 32, п. 11 Сан-Францúско § 50, п. 4
Савóя § 126 саньмú § 100, п. 5, 3
саджáти § 115, п. 6, 2 сáням § 100, п. 3, 1
садúти § 15 санÿми § 100, п. 5, 3
садкá § 82, III, п. 2, 2, а Сапýн-горá § 37, п. 1, 2
Садóве товарúство «Лісовá Сарáєво § 150, п. 2; § 152, п. 3,
полÿна» § 54, п. 4 прим.
сáду § 82, III, п. 2, 2, а сарáю § 82, III, п. 2, 5
сажá § 82, III, п. 2, 5 Сардúнія § 129, III, п. 5
Сáзерленд § 124, п. 2 Сатýрн § 51
Саї́д § 129, II Сáуті § 124, п. 2
саквоÿж § 126 саÿни § 50, п. 12
Салáсьєв § 144, п. 13, 1, а св. § 62, п. 1
Салгúра § 82, III, п. 1, 2, к свáтівський § 153, п. 2
Салóніки § 152, п. 2 Свáтове § 85, п. 3, 2; § 152, п. 3,
сáмий, самúй § 113, прим. 1 прим.; § 153, п. 2
самíтний § 102, 1 сватóве § 93
сам на сáм § 41, п. 2, 2 Свáтовим § 85, п. 3, 2
самобýтній § 33, п. 1; § 102, 1 Свáха § 22, 5
самовиховáння § 35, п. 2, 1 свáха § 12, п. 1
самовчúтель § 35, п. 2, 1 свáшин § 22, 5
354
Ïîêàæ÷èê
Свéкор § 142, п. 1 Свíтязь § 152, п. 1, II

свекрýха § 33, п. 3; § 66, II, б Свíтязю § 82, III, п. 2, 5
свекрýшин § 33, п. 3 свобóд § 76, 1
свекрýшисько § 66, II, б свóлока § 82, III, п. 1, 2, ж
свекрýшище § 68, II, прим. Свьóнтек § 144, п. 9, 2
Свенцúцький § 144, п. 9, 2 Свÿдек § 144, п. 11; п. 13, 2,
свердлúльно-довбáльний § 40, п. 2, прим. 1
2, а святá великомýчениця Варвáра
свердлúльно-шліфувáльний § 40, § 53, п. 2, прим. 1
п. 2, 2, а Святá Трíйця § 53, п. 2; прим. 1
свéтра § 82, III, п. 1, 2, и Святвéчір § 35, п. 5, 1
свинéй § 76, 2; § 78, 1, прим. Святé Письмó § 53, п. 4
свúні § 78, 1, прим. святúй § 53, п. 2, прим. 1
свиномáтка § 35, п. 2, 3 святúй Пантелеймóн § 53, п. 2,
свинопáс § 35, п. 2, 3 прим. 1
свинцéво-мíдний § 40, п. 2, 2, а Святíйший Патріáрх Кúївський і
свиньмú § 79, 3 всіºї Русè-Украї́ни § 53, п. 6
свинÿ § 30, п. 1, 5, прим. святкóвий § 33, п. 6
свúнями § 79, 3 свÿто § 7, п. 1, прим.; § 27, п. 3
свистáти § 115, п. 4 Святóго Дýха § 82, III, п. 2, 1, г
Свідзúнський § 144, п. 13, 2, Святóшина § 82, III, п. 1, 2, к
прим. 1 Святóшином § 85, п. 3, 2
свідóмості § 95, п. 4 свÿту § 83, п. 2, 1
Свíжа § 82, III, п. 1, 2, к свящéнний § 29, п. 3, 2
свíжий § 101, 1 свящéнник § 29, п. 3, 2
свіжíсінький § 26, п. 2, 1, б свящéнника § 82, III, п. 1, 1
свíжість § 32, п. 3 с.-г. § 62, п. 3
свіжозрýбаний § 40, п. 1, 2, в с.-д. § 62, п. 3
свіжоскóпаний § 40, п. 1, 2, в сéбе § 113, прим. 2
свій § 110 себé (до сéбе) (парадигма)
Свір § 152, п. 1, III § 109
світ § 27, п. 3 сéбто § 43, п. 1
Світлáна § 143; § 144, п. 1 Севастóполь § 148, прим.; § 154,
світловодолікувáння § 36, п. 1, 8 п. 2, 5
світлопоглинáльний § 40, севастóпольський § 154, п. 2, 5
п. 1, 2, б Севíлья § 129, I, п. 4; § 139, 1
світлофóр § 67, II, п. 1 Седáн § 50, п. 5, прим.
Світовúй конгрéс украї́нців § 52, Сéдлачек § 144, п. 2
п. 2 сей § 111
Світозáр § 143, п. 2, прим. 2 сейл § 121, п. 1, 1
свíту § 82, III, п. 2, 5 сейм § 54, п. 5, прим. 4
355
Ïîêàæ÷èê
Сéйму § 82, III, п. 2, 5 семигíрський § 154, п. 2, 2

секвóя § 126 Семигóри § 154, п. 2, 2
секретáр § 27, п. 1; § 56, прим. 1; семидéнний § 35, п. 3, 2, а
§ 67, II, п. 2 семимільÿрдний § 38, п. 1, 2
секретарéві § 83, п. 1 Семипалáтинськ § 149, п. 4, 3, г
секретарéм § 85, п. 1 Семипíлки § 154, п. 2, 2
секретарí § 88, п. 2 семипíлківський § 154, п. 2, 2
сел. § 62, п. 1 семиразóвий § 40, п. 1, 2, е
селá § 82, I Семирíчна війнá § 52, п. 1
сéла § 93; у сéлах § 93 семирíчний § 101, 1
сéлам § 90 Семьóркін § 144, п. 4, 2
сéлами § 92, п. 1 Сен- § 50, 4
сéлища § 91, п. 2 сенáт § 54, п. 5, прим. 4
сéлищах § 93 сенбернáр § 50, п. 12
Селігéр § 149, п. 4, 1, в Сен-Готáрд § 154, п. 3, 4
Сéлінджер § 134 Сенкéвич § 144, п. 2; п. 6, 2
селó § 1; 9, п. 1, 1, б; п. 1, 2; § 67, Сен-Лó § 50, п. 4
II, п. 1, прим.; § 84, п. 2; § 86, Сен-П’ºру § 82, III, п. 2, 5
п. 2, 2, прим. 1; на селí § 86, Сен-Сімóн § 146, п. 1, 4, прим. 1
п. 1, 2; п. 2, 2, прим. 1 Сент- § 50, п. 4
селó Івáна Франкá § 154, п. 1, 4 Сент-Бéв § 146, п. 3, 2
селóм § 85, п. 1 Сент-Джéймс-стрíт § 140, 7
селó Михáйло-Коцюбúнське § 154, Сент-Джóнс § 50, п. 4
п. 1, 4 Сент-Лýїс § 154, п. 3, 4
селó Мóринці § 37, п. 2, 2 сеньйóр § 139, п. 1
селý § 83, п. 2, 1 сер § 87, п. 4, прим. 5
селян. § 62, п. 1 Серакóвський § 144, п. 2
селÿн § 89, п. 1, прим. сервáнта § 82, III, п. 1, 2, з
селÿни § 88, п. 1, прим. Сергíєві § 83, п. 1
селянськ. § 62, п. 1 Сергíївна § 32, п. 11
селÿнський § 27, п. 2; § 62, п. 1 Сергíй (парадигма) § 143, п. 2
Сем § 134 Сергíя § 82, III, п. 1, 1
семафóр § 67, II, п. 1 сéрдéнько § 32, п. 9
Семéн § 143; § 144, п. 1 сердéць § 89, п. 2
Семенúшин § 83, п. 2, 2, прим. сéред § 9, п. 2, 3
Семенúшинові § 83, п. 2, 2, прим. серéдні вікú § 52, п. 2, прим. 3
Семенúшину § 83, п. 2, 2, прим. серéдній § 102, 1
Семéнов § 144, п. 4, 2 середньоверхньонімéцька § 40,
Семéново § 149, п. 2, 2 п. 1, 2, г
сéмеро § 105, п. 10 середньовíччя § 35, п. 1; § 52, п. 2,
семéстр § 127 прим. 3
356
Ïîêàæ÷èê
середньодобовúй § 35, п. 1 сúній § 102, 3; сúній (парадигма)

середньонижньонімéцька § 40, § 103
п. 1, 2, г синíти (парадигма) § 115,
серйóзний § 138, п. 2, 1 п. 3, 2, б
сéрфінг § 122, п. 1; § 135 синíший § 104, п. 1, 1
сéрфінга § 82, III, п. 2, 4 сúнку § 87, п. 1
сéрфінгу § 82, III, п. 2, 4 сúнові § 83, п. 1
сéрцеві § 83, п. 2, 1 сúнтаксису § 82, III, п. 1, 2, в
серць § 89, п. 2 синтаксúчний § 33, п. 2
сéрцю § 83, п. 2, 1 сúнтезу § 82, III, п. 2, 1, в
Сесíль § 140, 9, прим. сúну § 87, п. 1
сéсія § 54, п. 6 сúнього § 26, п. 1, 2
сéсія Хмельнúцької міськрáди синьоóкий § 35, п. 1
§ 54, п. 6 сúньо-сúньо § 35, п. 6, 1
сестрú — сéстри § 69, 2, прим. синьоцвíт § 36, п. 1, 2
сéстро § 74, 1 синювáтий § 33, п. 7
Сибíру § 82, III, п. 2, 5 сип § 116, п. 2, 2
сивáський § 153, п. 2, 3 сúпмо § 116, п. 2, 2
Сивáш § 153, п. 2, 3 сúпте § 116, п. 2, 2
Сивокíнь § 146, п. 4 сир § 67, II, п. 1; § 82, III, п. 2, 9,
Сúдір § 143, п. 2, прим. 1 прим.
сидíти (парадигма) § 115, п. 3, 1 Сиракýзи § 129, III, п. 6; § 153,
сидÿть § 120, п. 1 п. 2, 1
сидячú § 120, п. 1 сиракýзький § 153, п. 2, 1
сúзий § 101, 1 Сирдар’ÿ § 50, п. 4, прим.; § 154,
Сúзрань § 149, п. 5; § 152, п. 1, III п. 3, 3
Сикстúнська капéла § 55, п. 2 «Сирéць» § 50, п. 14
Сиктивкáр § 149, п. 5 сирíєць § 129, III, п. 6
сúла-силéнна § 35, п. 6, 2, г сирíтство § 19, п. 2
силéнний § 29, п. 3, 1 сирíтський § 19, п. 2
силуéт § 129, I, п. 3; III, п. 1 Сúрія § 129, III, п. 6
сильнодíйний § 40, п. 1, 2, в сиркá § 82, III, п. 2, 9, прим.
симентáлка § 50, п. 12 сир «Королíвський» § 58, п. 1
Симеóн § 144, п. 6 сиркý § 82, III, п. 2, 9, прим.
Симонéнко § 142, п. 1 сировáр § 35, п. 2, 1
Симонéнкові Олéсю Андрíйовичу сúро-ковбáсний § 40, п. 2, 2, в
§ 83, п. 1, прим. сиротá § 19, п. 2; § 66, І; § 67, І,
симпóзіум § 54, п. 6 п. 1
симфонíчний § 33, п. 2 систéма § 129, III, п. 1
синагóга § 122, п. 1 систéми óбміну повідóмленнями
Синéльникове § 152, п. 3, прим. «Вáйбер», «Телегрáм») § 54, п. 7
357
Ïîêàæ÷èê
ситрó § 140, 5 сíм’я § 98, п. 1; 2; 5; § 99,

сúтцевий § 33, п. 6 п. 1; 4
Сицúлія § 129, III, п. 6 сім’ядóля § 35, п. 3, 2, в
Сіáм § 129, I, п. 2 сíм’ям § 77, 2; § 98, п. 4; § 99,
сі-бемóль § 36, п. 2, 1, Б, в п. 3
сі-бемóльний § 40, п. 2, 1 сíм’ями § 79, 2; § 99, п. 5
сівбá § 67, І, п. 1 сім’япрóвід § 35, п. 3, 2, в
Сíдней § 129, I, п. 4 сíм’ях § 80; § 99, п. 6
сіºста § 130, п. 1 Сíндзо А́бе § 49, п. 4
сік — у сокý § 86, п. 2, 2 сінéй § 100, п. 2, 1
сіл § 89, п. 2 сінéшній § 33, п. 1; § 102, 2
Сíллітоу § 133 сíни § 100, п. 1, 1
сíллю § 95, п. 3, 1 сінокíс § 36, п. 1, 1
сіль § 30, п. 1, 3; § 66, III; § 95, сíньми § 100, п. 5, 3
п. 1, прим. 1 сíням § 100, п. 3, 1
сільрáда § 61, п. 1, 2 сір § 87, п. 4, прим. 5
сільськúй § 9, п. 1, 2; § 26, сíрий § 101, 1
п. 1, 3 сірководнéвий § 40, п. 1, 1
сільськогосподáрський § 40, п. 1, сíро-голубúй § 40, п. 2, 2, г
2, а Сі Цзіньпíн § 49, п. 3
сім § 9, п. 1, 1, а сíчня § 82, III, п. 1, 2, д
сімдесÿт § 105, п. 4 «СіЧ» («Слóво і Час») § 61, п. 3,
сімдесÿтий § 106, п. 1 прим. 3
сімдесятирíччя § 35, п. 5, 5 сíяний § 119, п. 2, 1
сімéй § 76, 2 сíяти (парадигма) § 115, п. 3, 2, в
сíменем § 98, п. 4 Скадóвськ § 153, п. 2
сíмені § 98, п. 2; 3; 5 скадóвський § 153, п. 2
сім’ºю § 72 скажéний § 29, п. 3, 2, прим.
сім’ї́ § 69, 2; § 70; § 73 скáзаний § 29, п. 3, 2, прим.
сíм’ї § 69, 2, прим. сказáти § 31, п. 1
сíм’ї § 75, п. 1; § 76, 2; § 78, 2; скакáти § 11, п. 1
§ 98, п. 5 Скандинáвія § 129, III, п. 5
сíм’їв § 99, п. 2 скандинáвський § 129, III, п. 5
сімнáдцять § 105, п. 3 Скандинáвський півóстрів § 154,
сім (парадигма) § 105, п. 2 п. 1, 2
сімсóт § 105, п. 5 Скандинáвські краї́ни § 50, п. 7
сімсотсорокарíччя § 35, п. 5, 5 скелелáз § 35, п. 2, 3
Сімферóполь § 148, прим. скелéта § 82, III, п. 1, 2, є
сім’þ § 71 Скитáлець § 144, п. 13, 2
сíм’ю § 98, п. 3; 5 скíльки § 114, прим.
сім’ÿ § 67, І, п. 2 склáду § 82, III, п. 1, 2, г
358
Ïîêàæ÷èê
склáсти § 31, п. 1 службóвий § 33, п. 6

скляр § 67, II, п. 3 слухáч § 67, II, п. 3
Скóп’є § 149, п. 1, 1; § 151, п. 1 слухачáм § 90
скопійóваний § 119, п. 2, 1 слухачéм § 85, п. 1
Скорúна § 144, п. 8 слухачí § 88, п. 2
Скорохóд § 146, п. 2, 3 слухáчу § 87, п. 1
скóчити § 11, п. 1 сльозáми § 79, 3
скрáю § 41, п. 1, 2 см § 62, п. 1
скрипалéва § 33, п. 6, б смартгодúнник § 35, п. 5, 2
скрипалéве § 33, п. 6, б смарткáрта § 35, п. 5, 2
скрипáль § 32, п. 3; § 33, п. 6, б смéрте § 95, п. 5
скріпúти § 31, п. 1 смéрти § 95, п. 1, прим. 1
скульптýра «Мислúтель» § 55, смерть § 9, п. 2, 2
п. 3 смéрчу § 82, III, п. 2, 1, ґ
скупóвуваний § 34, п. 2 Смирнéнський § 144, п. 11
скупóвування § 34, п. 2 Смирнóв § 144, п. 7, 3, б
скупóвувати § 34, п. 2 сміºться § 115, п. 6, 3, прим. 2
слабконатÿгнутий § 40, п. 1, 2, в Смíла § 152, п. 3, прим.
слáбнути § 115, п. 9, прим. 2 сміттєзбирáльний § 35, п. 2, 4
слáва Бóжа § 53, п. 2 сміттєочиснúй § 40, п. 1, 2, б
Славýтич § 50, п. 6, прим. сміх § 27, п. 3
слáти § 28; слáти (парадигма) сміючúсь § 120, п. 2, прим.
§ 115, п. 3, 2, ж сміючúся § 120, п. 2, прим.
слúва Зарíчна рáння § 59, п. 3 смóкінг § 133
слів § 89, п. 2 Смóллетт § 128, п. 3
слівцé § 9, п. 3, 1, в смолÿр § 67, II, п. 3
слід § 27, п. 3 смóрід § 9, п. 2, 3
слізьмú § 79, 3 сморóдина Софії́вська § 59, п. 3
сліпúй § 101, 1 Смóтрича § 82, III, п. 1, 2, к
сліпоглухонімúй § 40, п. 1, 2, г смс-повідóмлення § 35, п. 6, 8
сліпýчо-бíлий § 40, п. 2, 2, г смýтку § 82, III, п. 2, 1, в
«слобожáнець» § 58, п. 2 смýток § 9, п. 2, 1
Слобожáнщина § 50, п. 6, прим. сніг § 27, п. 3; на снігý § 86, п. 2, 2
словáк § 153, п. 2, 2 Снігúр § 142, п. 1
словáцький § 153, п. 2, 2 Снігýр § 142, п. 1
словéчко § 9, п. 3, 1, в; § 32, п. 8 снігýр § 67, II, п. 1
слóві § 86, п. 1, 2 снігурí § 67, II, п. 1
словнúк § 9, п. 3, 5, е сніп § 27, п. 3
слóво § 9, п. 1, 1, б Снóу § 133; § 140, 6
«Слóво о полкý І́горевім» § 55, снóуборд § 133
п. 3, прим. 2 сну § 82, III, п. 2, 1, б
359
Ïîêàæ÷èê
Снÿтина § 82, III, п. 1, 2, к Соль-Ілéцьк § 154, п. 3, 4

Сóболь § 144, п. 13, 1, в соль-ілéцький § 154, п. 3, 4
собóрність § 66, III сом § 66, II, б
собóр Сан-Мáрко § 55, п. 2, прим. Сомалí § 129, I, п. 4
собóр Святóго Петрá § 53, п. 2, сомалíйський § 129, I, п. 4
прим. 1; § 55, п. 2, прим. сомельº § 140, 3
совенÿ § 32, п. 7 Сóми § 100, п. 1, 1
Сóєр § 126 сомúсько § 66, II, б
сóколе § 87, п. 3 Сомкóва Долúна § 154, п. 1, 1
сокóлика § 82, III, п. 1, 1 сон § 9, п. 2, 1; § 84, п. 2
соколóнько § 26, п. 2, 1, б сон-травá § 36, п. 2, 1, Б, в
солдáтів § 89, п. 1 Сóнце § 51, прим.
солдáтський § 22, 1 сóнце § 21, 1; § 51, прим.
солдáтчина § 22, 1 сонцестоÿння § 35, п. 3, 2, б
солевáр § 36, п. 1, 1 сóнцю § 83, п. 2, 1
Солженúцин § 144, п. 7, 3, г сóнячний § 21, п. 1
сóли § 95, п. 1, прим. 1 сóняшник § 21, п. 2
сóлі § 95, п. 1; 4 сóняшника § 82, III, п. 2, 9, прим.
солíрувати § 34, п. 3 сóняшнику § 82, III, п. 2, 9, прим.
сóло § 121, п. 1, 1 сóрок § 105, п. 7
Соловéй § 142, п. 1 сорокá § 105, п. 7
солов’ºві § 83, п. 1 сорокагодúнний § 40, п. 1, 2, е
солов’ºм § 85, п. 1 сорокадéнний § 40, п. 1, 2, е;
солов’ї́ § 7, п. 1; § 88, п. 2 40-дéнний § 40, п. 2, 3, в
солов’ї́в § 89, п. 1 сорокарíчний § 35, п. 3, 2, в; § 35,
солов’ї́ний § 33, п. 4 п. 5, 5
Соловйóв § 8, п. 1, 2; § 144, п. 4, 1; сорокóвий § 106, п. 1
п. 12 Сорокодýби § 154, п. 2, 2
Соловйóво § 149, п. 2, 1 сорокодýбський § 154, п. 2, 2
Соловйóв-Сєдúй § 144, п. 11 сóрому § 82, III, п. 2, 1, б
солов’þ § 83, п. 1 сóрту § 82, III, п. 2, 1, г
сóлод § 9, п. 2, 3 сóсен § 76, прим. 1
солóдший § 104, п. 1, 1 сóснá § 76, прим. 1
Соломíє § 74, 2 сóсон § 76, прим. 1
Соломíїн § 33, п. 3 Сóтбі § 124, п. 2
Соломíя § 33, п. 3; Соломíя (пара- сóтий § 106, п. 1
дигма) § 143, п. 1 сóтня § 9, п. 2, 1
соломоподрíбнювальний § 40, п. 1, Софíїн § 33, п. 3
2, б Софíя § 33, п. 3
Солóха § 143, п. 1, прим. 1 Сóхо-сквер § 154, п. 3, 4
соль-діºз § 36, п. 2, 1, Б, в соцзабезпéчення § 35, п. 5, 1
360
Ïîêàæ÷èê
Соціáл-демократúчна пáртія спецóдяг § 9, п. 2, 5

Украї́ни § 54, п. 2 спéчений § 14, п. 3; § 29, п. 3, 2,
соціáл-демократúчний § 40, прим.
п. 2, 1 спúнно-черевнúй § 40, п. 2, 2, а
соціалíзм § 129, I, п. 2 спирт § 129, I, п. 6
Соціалістúчна Респýбліка спиртíвка § 32, п. 12
В’єтнáм § 50, п. 6 спúрту § 82, III, п. 2, 6
соціáл-патріотúчний § 40, п. 2, 1 співавт. § 62, п. 1
соціáл-пацифíстський § 40, п. 2, 1 співакá § 82, III, п. 1, 1
соціáльно актúвний § 40, п. 1, 2, в, співáли б § 44, п. 1, 12
прим. 1 співáчка § 32, п. 4
соціáльно небезпéчний § 40, п. 1, співробíтникові § 86, п. 3, 2,
2, в, прим. 1 прим. 1
соціáльно свідóмий § 40, п. 1, 2, в, співробíтнику § 86, п. 3, 2,
прим. 1 прим. 1
соціолóгія § 121, п. 1, 1; § 129, I, спідлóба § 41, п. 1, 7
п. 2 спíдній § 102, 1
соціосфéра § 35, п. 5, 2 спік § 120, п. 2
соцстрáх § 9, п. 2, 5; § 35, п. 5, 1 спíкши § 120, п. 2
соцстрáхівський § 9, п. 2, 5; § 35, спíлка § 26, п. 1, 3, прим.
п. 5, 1 спілчáнський § 26, п. 1, 3, прим.
сóчинський § 153, п. 1 спíльник § 26, п. 1, 3
Сóчі § 153, п. 1 сплÿть § 120, п. 1
соþзу § 82, III, п. 2, 3 сплячú § 120, п. 1
спа § 140, 2 спóвнá § 41, п. 1, 4
спалахнýти § 31, п. 1 спóкою § 82, III, п. 2, 1, в
спам § 134 Сполýчені Штáти Амéрики § 50,
спаніºль § 59, п. 1 п. 6
спасéнний § 29, п. 3, 2 спортúвний клуб «Сóкіл» § 54,
Спасúтель § 53, п. 2 п. 5
Спáсівка § 53, п. 3 спортмайдáнчик § 35, п. 5, 1
Спас-Клéпики § 154, п. 3, 4 спóсобу § 82, III, п. 1, 2, г; п. 2, 1, г
спáти § 115, п. 3, 1 спостерегтú § 11, п. 2
спектú § 14, п. 3 спостерігáти § 11, п. 2
спéреду § 41, п. 1, 2 спочáтку § 41, п. 1, 2
Сýпер-Шмідт § 35, п. 5, 3, прим. 3 спрáвжній § 33, п. 1; § 102, 2
спéршу § 41, п. 1, 5 сприйнÿть § 89, п. 2
спец. § 62, п. 1 сприÿння § 32, п. 5
спецвúпуск § 9, п. 2, 5; § 35, п. 5, 1 сприÿти § 32, п. 5
спецзавдáння § 35, п. 5, 1 спросóння § 30, п. 1, 4
спецкóр § 9, п. 2, 5 спрóста § 41, п. 1, 4
361
Ïîêàæ÷èê
спрóщення § 115, п. 6, 3 статтí § 70; § 73; § 75, п. 1;

сп’янíти § 7, п. 1, прим. § 76, 2
сп’ÿну § 41, п. 1, 4 статтþ § 71
сп’ястúся § 31, п. 1 статтÿ § 30, п. 1, 2
ссавцí § 29, п. 4 статтÿм § 77, 2
ссáти § 29, п. 4 статтÿми § 79, 2
ст. § 62, п. 1; § 155, п. 2 статтÿх § 80
ста § 105, п. 7 стáтус-кво § 35, п. 6, 11
став § 116, п. 2, 2; § 120, п. 2; на Статýт ООН § 55, п. 1
стáві, на ставý § 86, п. 1, 1, ствóрений § 119, п. 2, 1
прим. 1 стежкáх § 80
ставкý § 86, п. 2, 1 стéжці § 73
стáвмо § 116, п. 2, 2 стелúти § 28; стелúти (парадиг-
стáвте § 116, п. 2, 2 ма) § 115, п. 3, 2, ж
стáвши § 120, п. 2 Стендáль § 142, п. 1, прим. 3
стáєнь § 10, п. 1 Степáне § 87, п. 3
стакáто § 128, п. 1 Степанúшин § 87, п. 4
сталебетóн § 36, п. 1, 3 Степанúшине § 87, п. 4
сталерозливнúй § 40, п. 1, 2, б Степанúшинові § 83, п. 2, 2,
стáлі § 95, п. 1 прим.
стáна § 82, III, п. 2, 9, прим. Степанúшину § 83, п. 2, 2, прим.
Становúй § 150, п. 1 Степáнов § 144, п. 2
стáну § 82, III, п. 2, 9, прим. Степáн Тúгряча Смерть § 146,
стáнція Устúнівка § 50, п. 13 п. 1, 1; п. 5
стань § 116, п. 2, 3 Степанчýк § 27, п. 6
стáньмо § 116, п. 2, 3 степíв § 89, п. 1
стáньте § 116, п. 2, 3 степ — стéпу § 82, III, п. 2, 5;
Станюкóвич § 144, п. 7, 3, г у степý § 86, п. 2, 2
Старá Планúна § 154, п. 1, 1 стерегтú § 9, п. 3, 3
Старúй Завíт § 53, п. 4 стереоапаратýра § 35, п. 3, 1
Старокостянтúнів § 154, стереоекрáн § 36, п. 1, 4
п. 2, 1 стерíг § 115, п. 9, прим. 1
стáрост § 76, 3 стерíгся § 115, п. 9, прим. 3
Стáрост § 76, 3 Стеф’þк § 7, п. 1
стáрости, старостú § 76, 3 стидá § 82, III, п. 2, 1, б
старостíв § 76, 3 стúду § 82, III, п. 2, 1, б
Стáростів § 76, 3 стиль § 84, п. 2
стáрший § 101, 1 стиль барóко § 52, п. 1
статéй § 76, 2 стильовúй § 33, п. 6
стáти § 11, п. 1 стúмул § 129, III, п. 1
статтéю § 72 стирáти § 11, п. 2
362
Ïîêàæ÷èê
Стúру § 82, III, п. 2, 5 стóрожева § 33, п. 6, б

стіжóк § 9, п. 3, 1, а стóрожеве § 33, п. 6, б
стій § 116, п. 2, 1 сторонá § 9, п. 3, 2, а
стíймо § 116, п. 2, 1 сторóнній § 102, 1
стíйте § 116, п. 2, 1 стóртинг § 54, п. 5, прим. 4
стіл § 84, п. 2; на столáх § 93; при Стохíд § 148
столí § 86, п. 1, 1 стоÿти § 9, п. 1, 1, д; § 11, п. 1;
стíльки § 114, прим. § 115, п. 3, 1; § 118
стíльки-то § 44, п. 3, 1 стоÿчий § 119, п. 1, 1
стільцÿ § 82, III, п. 1, 2, з стравохíд § 9, п. 3, 5, д
стíльчика § 82, III, п. 1, 2, з стравохóду § 82, III, п. 1, 2, є
сто § 105, п. 7 Стрáсбург § 153, п. 2, 1
стовбóватий § 33, п. 7 стрáсбурзький § 153, п. 2, 1
стóвбур § 67, II, п. 1 Страснá п’ÿтниця § 53, п. 3
стовктú § 31, п. 1 Страснúй тúждень § 53, п. 3
стóгону § 82, III, п. 2, 1, в Страхолíсся § 154, п. 2, 4
стодвадцятип’ятирíчний § 40, страхолíський § 154, п. 2, 4
п. 1, 2, е стрáху § 82, III, п. 2, 1, б
стóїк § 129, II страшéнний § 29, п. 3, 1
Стóїч § 144, п. 6 страшéнно § 29, п. 3, 1
Стокгóльм § 128, п. 4 стремéна § 88, п. 3
столá § 82, III, п. 2, 5 стрибкá § 82, III, п. 2, 1, в
Стóлаць § 151, п. 2, 1 Стрúйський парк § 50, п. 11
Столºтов § 144, п. 3, 4 стрúмувати § 1
столітрóвий § 40, п. 1, 2, е Стрúю § 82, III, п. 2, 5
XXI столíття § 106, п. 2 стрілéць § 19, п. 1, 1
стóлу § 82, III, п. 2, 5 стрілéцький § 19, п. 1, 1
стóляр § 67, II, п. 1 стрімголóв § 41, п. 1, 8
столÿрно-теслÿрський § 40, п. 2, стрічкорíз § 36, п. 1, 1
2, а струмовимíрювальний § 40, п. 1,
стометрóвий § 35, п. 3, 2, г 2, б
стомúти § 18 стручóк § 32, п. 13
стóмлений § 18 ст.-сл. § 62, п. 3
стоп’ятдесятирíччя § 36, п. 1, 6 студéнт § 9, п. 2, 6; § 19, п. 2; на
сторíнка § 9, п. 3, 2, а; § 27, п. 3, студéнті § 86, п. 3, 2, прим. 3;
прим.; 120 сторінка § 106, п. 2 при студéнтові § 86, п. 3, 2,
сторíччя § 30, п. 1, 1; § 35, п. 3, 2, прим. 3; по студéнту § 86, п. 3,
г; п. 5, 5; § 36, п. 1, 6 2, прим. 3
стóрож § 9, п. 2, 3; § 33, п. 6, б; студéнтка § 32, п. 4
§ 67, II, п. 3 студéнтство § 19, п. 2
стóроже § 87, п. 3 студéнтський § 19, п. 2
363
Ïîêàæ÷èê
стýкну § 115, п. 8, 2, б сусíдова § 33, п. 6, а

стýкнути § 116, п. 1, 3 сусíдове § 33, п. 6, а
стусанá § 82, III, п. 2, 1, в суспíльно корúсний § 40, п. 1, 2, в,
Су-53 § 35, п. 6, 5 прим. 1
суб’ºкт § 126 суспíльно необхíдний § 40, п. 1, 2,
субóтник § 52, п. 2 в, прим. 1
субóтній § 33, п. 1 суспíльно-політúчний § 40,
сувенíр § 67, II, п. 1 п. 2, 2, а
сувóю § 82, III, п. 2, 2, в; суттºвий § 33, п. 6
п. 2, 9 суть § 26, п. 1, 1; § 115, п. 7
суглóба § 82, III, п. 1, 2, є сýфікса § 82, III, п. 1, 2, в
сýдді § 75, п. 1 суфлé § 140, 3
сýддів § 76, 3 сухáр § 67, II, п. 2
суддÿ § 30, п. 1, 2; § 67, І, п. 2 сухúй § 22, 5
судúнно-капілÿрний § 40, суходóлу § 82, III, п. 2, 7
п. 2, 2, а Сухрóб § 122, п. 4
Суéц § 27, п. 7; § 153, п. 2, 2 сучáсні геркулéси § 49, п. 7, 2,
суéцький § 153, п. 2, 2 прим. 2
сузíр’я § 51 сушúльно-сортувáльний § 40, п. 2,
сузíр’я Велúкого Пса § 51 2, а
сýкня § 76, прим. 1 сушúти § 22, 5
сýконь § 76, прим. 1; § 89, п. 2, сýші § 129, I, п. 5
прим. сформульóваний § 119, п. 2, 1
Сум § 100, п. 2, 3 сфотографувáти § 31, п. 1
сýма § 128, п. 1 схилúти § 31, п. 1
Сýмам § 100, п. 3, 1 схід § 50, п. 10
Сýмами § 100, п. 5, 1 схíдний § 101, п. 1
Сýми — у Сýмах § 100, п. 6 східнослов’ÿнський § 40, п. 1, 2, а
сýмішам § 96, п. 3 схід сóнця § 51, прим.
сýмішами § 96, п. 4 схóдам § 100, п. 3, 1
сýмішей § 96, п. 2 схóдами § 100, п. 5, 1
сýміші § 95, п. 1; § 96, п. 1; у сýмі- схóди § 100, п. 1, 1
шах § 96, п. 5 схóдити § 15
сýмішшю § 95, п. 3, 1 схóдів § 100, п. 2, 2
сýмніву § 82, III, п. 2, 1, в схопúти § 11, п. 1
Сунь Ятсéн § 146, п. 2, 5 сýші-бар § 36, п. 2, 1, Б, г
супермáркет § 35, п. 5, 3 Сьºрра-Леóне § 130, п. 1
супермодéль § 35, п. 5, 3 сьогóдні § 8, п. 2; § 27, п. 3
супермóдний § 35, п. 5, 3 сьогóдні-зáвтра § 35, 6, 3
сусíд § 33, п. 6, а сьогóднішній § 33, п. 1; § 102, 2
сусíдній § 102, 1 сьóма — 7-ма вистава § 35, п. 6, 7
364
Ïîêàæ÷èê
сьóме — 7-ме завдáння § 35, тáнцю § 82, III, п. 2, 4

п. 6, 7 танцювáти § 27, п. 3
сьóмий § 8, 2; § 26, п. 1, 2; § 106, Тáо Юаньмíнь § 146, п. 2, 5
п. 1 Тарáса § 82, III, п. 1, 1
Сю § 140, 6 Тáссо § 140, 5
сюдú § 4, п. 2 татáр § 89, п. 1, прим.
сюрреалíзм § 128, п. 2 татáри § 88, п. 1, прим.
сядь § 116, п. 2, 3 татú § 89, п. 1
сÿдьмо § 116, п. 2, 3 тáти § 89, п. 1
сÿдьте § 116, п. 2, 3 Татúщев § 144, п. 7, 3, г
сяк-тáк § 41, п. 3, 4 татíв § 89, п. 1
Сян § 148 тáтів § 89, п. 1
тáтові § 83, п. 1
Ò тáту § 87, п. 1
т. § 62, п. 1 татýньо § 66, II, а; § 67, II, п. 2
т § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а татусÿ § 82, III, п. 1, 1
тáбель § 121, п. 1, 2 Тбілíсі § 140, 4; § 153, п. 2, 3
таблóїд § 121, п. 1, 1 тбілíський § 153, п. 2, 3
табунá § 82, III, п. 2, 2 твéрдження § 9, п. 2, 4
таджúк § 153, п. 2, 2 Твердохлºбов § 144, п. 3, 4
таджúцький § 153, п. 2, 2 твій § 110
Тажибáєв § 144, п. 7, 3, а твíттер § 54, п. 7
та ін. § 62, п. 1 т-во § 62, п. 1
Таї́р § 129, II твої́ § 3, п. 1
Таї́сія § 123 твóрений § 119, п. 2, 1
та й § 43, п. 2, 2 твóрення § 9, п. 2, 4
Тайвáню § 82, III, п. 2, 5 Творéць § 53, п. 2
Тáймс-сквер § 140, 7 творéць § 9, п. 3, 5, а
так-óт § 44, п. 3, 1 твóрчий § 101, 1
таксúст § 129, III, п. 1 твóрчо § 10, п. 2, 4, прим.
таксí § 129, I, п. 5; § 140, 4 т. д. § 62, п. 1
тáк-то § 41, п. 3, 3 теáтр § 123; § 127
так що § 43, п. 2, 2 тéбе § 113, прим. 2
талановúтий § 33, п. 7 теї́н § 129, II
тáлію § 82, III, п. 2, 6 Тéкерей § 128, п. 4
Тамбóв § 153, п. 2 Тéкля § 123
тамбóвський § 153, п. 2 телегрáму § 82, III, п. 2, 1, д
тáмбура § 82, III, п. 1, 2, ж телегрáф § 121, п. 2
тампліºр § 129, I, п. 2 телефóн — телефóна § 82, III,
танкá § 82, III, п. 2, 4 п. 2, 9, прим.; у телефóні § 86,
тáнку § 82, III, п. 2, 4 п. 1, 1
365
Ïîêàæ÷èê
телефóну § 82, III, п. 2, 9, прим. тéрти (парадигма) § 115, п. 3, 2,

телехрóніка § 35, п. 5, 2 е; п. 3, 2, ж, прим.
телÿ § 66, ІV, а тéртий § 119, п. 2, 2
телÿт § 99, п. 2 Теруéль § 152, п. 1, II
телÿта § 99, п. 1 тесáти § 11, п. 2
телÿтам § 99, п. 3 Теслéнка § 82, II
телÿткові § 83, п. 1, прим.; § 86, тéслів § 76, 3
п. 3, 2; § 86, п. 3, 2, прим. 1 тéсля § 67, І, п. 2
телÿтку § 83, п. 1, прим.; § 86, теслярá § 82, III, п. 1, 1
п. 3, 2, прим. 1 теслÿре § 87, п. 3
телÿчий § 101, 1 теслярí § 88, п. 2
тéмно-зелéний § 40, п. 2, 2, г Тессáлія § 123
тéмної нóчі § 41, п. 2, 3 Тéтерева § 82, III, п. 1, 2, к
темнувáтий § 33, п. 7 Тéтерів § 148; § 153, п. 2
темп § 67, II, п. 1 тéтерівський § 153, п. 2
Тéннессі § 128, п. 3 Тéтчер § 134
Теодóр § 123 течіÿ Куросíо § 50, п. 11
теóрія § 123 тéща § 67, І, п. 3
тепéр § 27, п. 1 т. зв. § 62, п. 1
тепéрішній § 102, 2 ти (парадигма) § 108
тепловóз § 9, п. 3, 5, д; § 36, Тибéт § 129, III, п. 5
п. 1, 1 тигр (парадигма) § 68, II; на тúгрі,
тéпло- й гідроелектростáнції на тúгрові § 86, п. 3, 2, прим. 1
§ 36, п. 2, 3 тúждень § 28
теплообмíнний § 40, п. 1, 1 тижнéвий § 28
Терéбля (парадигма) § 68, I тúжня § 82, III, п. 1, 2, д
Терéнь (парадигма) § 143, п. 2 Тимíш (парадигма) § 68, II; § 143,
Тер-Казарÿн § 146, п. 3, 5 п. 2; п. 2, прим. 1
тéрміна § 82, III, п. 2, 9, прим. Тимофºєв § 144, п. 7, 3, б
тéрміну § 82, III, п. 2, 9, прим. тим рáзом § 41, п. 2, 3
термогідродинáміка § 36, тúм-то § 44, п. 3, 1
п. 1, 8 Тимчасóвий ýряд § 54, п. 1
термóметр § 127 тимчасóво § 41, п. 1, 8
Тернóпіль § 148, прим.; § 152, тим чáсом § 41, п. 2, 3
п. 1, II тимчáсом як § 43, п. 2, 2
Тернóполя § 82, III, п. 1, 2, к тúну § 82, III, п. 2, 5
Тер-Ованесÿн § 146, п. 3, 5 тип § 129, III, п. 1
терорúзм § 32, п. 14 тис. § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим.,
Тер-Петросÿн § 146, п. 3, 5 2, б
терпíть § 118, прим. 1 Тúса § 148
терпýг § 12, п. 2 тúсяча § 105, п. 11
366
Ïîêàæ÷èê
тúсяча дев’ятсóт вісімдесÿт тíні § 95, п. 1; 4; § 96, п. 1; на

вóсьмий § 38, п. 1, 2, прим. 1 тíнях § 96, п. 5
тúсяча дев’ятсóт дев’янóсто тíнню § 95, п. 3, 1
пéршого § 106, п. 2 тінь (парадигма) § 68, III; § 30, п. 1,
тúсяча п’ятсóт § 38, п. 1, 2, 3; § 66, III; § 142, п. 1, прим. 2
прим. 1 тíням § 96, п. 3
тúсяча сімсóт вісімдесÿт тíтка § 33, п. 3
дев’ÿтому § 106, п. 2 тітýсю § 74, 3
тúсячний § 106, п. 1; 3-тúсячний тíтчин § 33, п. 3
§ 38, п. 2 т/к § 62, п. 4; § 165, п. 3, а
тисячолíття — I тисячолíття ткáцтво § 19, п. 1, 1
§ 106, п. 2 ткáцький § 19, п. 1, 1
титáн § 49, п. 7, 2, прим. 1 ткач § 19, п. 1, 1; § 67, II, п. 3
Титóв § 144, п. 7, 3, б тóбто § 43, п. 1
тúфу § 82, III, п. 2, 1, б товарúство § 19, п. 1, 3
тúхий-тихéсенький § 35, п. 6, 2, г Товарúство винахíдників та раці-
Тихомúров § 144, п. 7, 3, б оналізáторів Украї́ни § 54, п. 1
Тихорºцьк § 149, п. 4, 3, в товарúський § 19, п. 1, 3
тúхо-тúхо § 35, п. 6, 1; § 41, товáриш § 19, п. 1, 3; § 33, п. 6, б;
п. 3, 5 § 66, II, а; § 67, II, п. 3; на товá-
Тиціáн § 144, п. 7, 3, а риші § 86, п. 3, 2, прим. 3
Тичúнине слóво § 49, п. 9, 1 товаришáми § 92, п. 1
тúшею § 72 товáришева § 33, п. 6, б
тúші § 69, 2; § 70; § 73 товáришеве § 33, п. 6, б
тúшком-нúшком § 35, п. 6, 2, а товáришеві § 83, п. 1; § 86, п. 3, 1;
тúшу § 71 п. 3, 2, прим. 3
тíльки-но § 44, п. 3, 1 товаришí § 88, п. 2; § 93
тíльки що § 44, п. 1, 10 товáришу § 86, п. 3, 2, прим. 3;
тíменем § 98, п. 4 § 87, п. 1
тíмені § 98, п. 2; 3; 5 товáру § 82, III, п. 2, 2, в
тíм’їв § 99, п. 2 товстíший § 104, п. 1, 1
тíм’ю § 98, п. 3; п. 5 тóвщий § 104, п. 1, 1
тíм’я § 66, ІV, б; § 98, п. 1; 2; тóго § 113, прим. 2
п. 5; § 99, п. 1; 4; на тíм’ї тогобíчний § 101, 1
§ 98, п. 5 тодí як § 43, п. 2, 2
тíм’ям § 98, п. 4; § 99, п. 3 той (парадигма) § 111
тíм’ями § 99, п. 5 токáй § 50, п. 12
тíм’я (парадигма) § 68, IV; на Токмáк § 152, п. 1, II
тíм’ях § 99, п. 6 тóку § 82, III, п. 2, 5
т. ін. § 62, п. 1 Толéдо § 121, п. 2
тíней § 96, п. 2 Толстá § 144, п. 11
367
Ïîêàæ÷èê
Толстóє § 150, п. 1. прим. тракторú § 91, п. 2

Толстóй § 144, п. 11 трáктор «Слобожáнець» § 58,
том § 9, п. 2, 6 п. 2
Томáшув-Мазовéцький § 150, п. 3 транснаціонáльна корпорáція
тóму § 113, прим. 2 «Jysk» § 54, п. 5, прим. 1
томý що § 43, п. 2, 2 трать § 116, п. 2, 3
тонкомéлений § 40, п. 1, 2, в трáтьмо § 116, п. 2, 3
тонкомíрний § 40, п. 1, 2, в трáтьте § 116, п. 2, 3
тонкорозпорóшений § 40, трéтє § 30, п. 1, 5, прим.; § 106,
п. 1, 2, в п. 1; 3-тє завдáння § 35, п. 6, 7
тóнна § 128, п. 1 третúна § 107, п. 1
тóннокіломéтр § 36, п. 1, 3 третúрувати § 34, п. 3
тóнший § 27, п. 2 трéтій § 106, п. 1
тонþсінький § 26, п. 2, 1, б Третьякóв § 144, п. 13, 1, а
Тóомінг § 137 трéтя § 30, п. 1, 5, прим.; § 106,
топмéнеджер § 35, п. 5, 3 п. 1; 3-тя осóба § 35, п. 6, 7
топмодéль § 35, п. 5, 3 три (парадигма) § 105, п. 2; 8
топóленька § 32, п. 9 триáтомний § 35, п. 3, 2, а
Тóра § 53, п. 4 тривідсóтковий § 35, п. 5, 5
торг § 9, п. 2, 2; на торгý, на тридцÿтий § 106, п. 1
тóрзі § 86, п. 1, 1, прим. 1 трúдцять § 105, п. 3
торгівéць § 9, п. 3, 1, а трúдцять вíсім § 38, п. 1, 2,
торгфлóт § 9, п. 2, 5 прим. 1; ; на 36-му кіломéтрі
торíшній § 21, 2; § 102, 2 § 106, п. 2
Торквáто § 140, 5 трикілометрóвий § 35, п. 3, 2, а
торфогнíй § 36, п. 1, 3 трикýтник § 35, п. 5, 5
торфорíз § 35, п. 2, 1 трикýтника § 82, III, п. 1, 2, г
торф’янúй § 7, п. 1, прим. трúлер § 124, п. 2
Торцÿ § 82, III, п. 1, 2, к тримáти § 1
тотóжний § 101, 1 тринáдцять § 105, п. 3
То Хоáй § 49, п. 4 тринíжок § 35, п. 3, 2, а
Т-подíбний § 35, п. 6, 10 триоксúд § 35, п. 3, 2, а
травá звіробíй § 37, п. 2, 2 Трипíлля § 148; § 154, п. 2, 2
трáвень § 9, п. 2, 1; 1 Травня § 52, трипíльська культýра § 52, п. 2,
п. 1 прим. 3
травúчка § 32, п. 8 трипудóвий § 40, п. 1, 2, е
традицíйний § 33, п. 1 три п’ÿтих § 107, п. 1
траєктóрія § 126; § 130, п. 1 три робітникú § 88, п. 2, прим. 1
трáктора § 82, III, п. 1, 2, б трúста § 38, п. 1, 1; § 105, п. 5
тракторáм § 90 три четвéртих § 107, п. 1
тракторáми § 92, п. 1 три-чотúри § 35, п. 6, 3
368
Ïîêàæ÷èê
триÿрусний § 35, п. 5, 5 туберкульóз § 121, п. 1, 2

Тріºст § 129, III, п. 4, прим. 2; тугúй § 101, 1
§ 130, п. 1 тугоплáвкий § 40, п. 1, 2, в
тріºстський § 129, III, п. 4, тук-тýк § 35, 6, 4
прим. 2 тýлію § 82, III, п. 2, 6
Трíйця § 53, п. 2 Тулýза § 121, п. 1, 1
тріск § 28 Тульчúн § 153, п. 1
трíснути § 28 тульчúнський § 153, п. 1
тріýмф § 129, I, п. 2 тумáн § 29, п. 1, 3
Тріш § 140, 9 тумáнний § 29, п. 1, 3
трóє § 105, п. 8 Тумáнний Альбіóн § 50, п. 6, прим.
трої́стий § 33, п. 5 тумáнність § 29, п. 1, 3
Трої́стий соþз § 50, п. 7 тумáнно § 29, п. 1, 3
Трóїцьк § 149, п. 4, 2; § 151, тумáну § 82, III, п. 2, 1, ґ
п. 2, 2 тунгýс § 153, п. 2, 3
троþрідний § 35, п. 3, 2, ґ тунгýський § 153, п. 2, 3
Троÿнда § 49, п. 7, 3 Тунíса § 82, III, п. 2, 5, прим.
троÿнда «глóрія-дей» § 59, п. 2 Тунíсу § 82, III, п. 2, 5, прим.
Трубецькá § 144, п. 10 Тупúй Ніж § 146, п. 1, 1
Трубецькúй § 144, п. 10; 11 Тупúк § 149, п. 4, 3, д
Трубíж § 148 Тургéнєв § 144, п. 2
трубоклáд § 36, п. 1, 1 Турéцький § 22, 1
трубопрóвід § 9, п. 3, 5, д турéцький § 153, п. 2, 2
Трускавцÿ § 82, III, п. 1, 2, к Турéччина § 22, 1
трьомастáми § 38, п. 1, 1 турнé § 140, 3
трьомстáм § 38, п. 1, 1 тýрок § 153, п. 2, 2
трьох § 8, 2; § 26, п. 1, 2 Турсунзадé § 146, п. 3, 4, прим.
трьохмільйóнний § 106, п. 1 Тýрчином § 85, п. 3, 1, прим.
трьохмільÿрдний § 38, п. 1, 2 Турÿнином § 85, п. 3, 1, прим.
трьохсóт § 38, п. 1, 1 тутéшній § 33, п. 1; § 102, 2
трьохсóтий § 38, п. 1, 2; § 106, Тýшино § 149, п. 4, 3, а; § 153, п. 1
п. 1 тýшинський § 153, п. 1
трьохсотп’ятдесятирíччя § 36, тьмÿний § 7, п. 1, прим.; § 27, п. 3
п. 1, 6 тьмÿність § 27, п. 3
трьохсотрíччя § 35, п. 4, 1 Тьóркін § 144, п. 4, 2
трьохстáх § 38, п. 1, 1 тьóхкати § 8, п. 2; § 26, п. 1, 2
трьохтúсячний § 35, п. 4, 1; тьох-тьóх § 35, п. 6, 4
§ 106, п. 1 ТЮГ — до ТЮГу, перед ТЮГом
Ту-154 § 35, п. 6, 5; § 61, 3, § 61, п. 2
прим. 4 тþгівець § 61, п. 2
Туапсé § 140, 3 тюльпáн Рéмбрандта § 59, п. 3
369
Ïîêàæ÷èê
Тюмéнєв § 144, п. 13, 1, прим. удосконáлення § 32, п. 5

тþрки § 153, п. 2, 2 удрýге § 41, п. 1, 5
тþркський § 153, п. 2, 2 Уéльс § 124, п. 1
тюрмá § 27, п. 1 Óжгород § 152, п. 1, II
Тягнúбік § 36, п. 1, 5 ужúнок § 67, II, п. 1
тягнýти § 115, п. 9, прим. 2 ужúтий § 119, п. 2, 2
тягтú § 115, п. 9, прим. 2 у зáтишку § 41, п. 2, 1
тÿжчий § 104, п. 1, 1 узбéк § 153, п. 2, 2
тямýщий § 101, 1 узберéжжя § 9, п. 3, 2, в; § 23,
п. 3
Ó узбéцький § 153, п. 2, 2
уáйт-спíрит § 124, п. 1 узбíччя § 82, I; на узбíччі § 86,
убúвця § 67, І, п. 2 п. 1, 2
Убúйвóвк § 36, п. 1, 5; § 146, п. 2, 1 узвúшшя § 91, п. 2; на узвúшшях
убíк § 41, п. 1, 2 § 93
убóгий § 19, п. 1, 2 узвúшшям § 90
убóзтво § 19, п. 1, 2 узвúшшями § 92, п. 1
уболівáльник § 32, п. 1; прим. узúмку § 41, п. 1, 2
увáга § 23, п. 3 узнакú § 41, п. 1, 2
увертþра § 23, п. 3 узÿвшись § 120, п. 2, прим.
увéчері § 10, п. 1; § 41, п. 1, 2 узÿвшися § 120, п. 2, прим.
уві снí § 41, п. 2, 1 узÿтий § 119, п. 2, 2
увóлю § 41, п. 1, 2 узÿтись § 115, п. 9, прим. 3
УВЧ-терапíя § 61, п. 3 укáз § 23, п. 3
Óглич § 149, п. 4, 3, д уклáд § 23, п. 3
угóлос § 41, п. 1, 2 укр. § 62, п. 1
угорí § 41, п. 1, 2 Украї́на § 50, п. 6
угóру § 41, п. 1, 2 Украї́на-нéнька § 37, п. 1, 1
Угóрщина § 23, п. 3; § 50, п. 6 украї́́нка § 49, п. 6
ýгро-фíни § 36, п. 2, 2 украї́нок § 78, 1
ýгро-фíнський § 40, п. 2, 1 Украї́нська грéко-католúцька
Óґля § 6, 2 цéрква § 53, п. 5
удáрник § 23, п. 3 Украї́нська лютерáнська цéрква
удáча § 23, п. 3 § 53, п. 5
удвóє § 41, п. 1, 5 Украї́нська правослáвна цéрква
удвóх § 41, п. 1, 5 § 53, п. 5
удéнь § 41, п. 1, 2 Украї́нський музéй § 54, п. 3
удéсятеро § 41, п. 1, 5 украї́нцю § 87, п. 3
удíй § 9, п. 3, 5, ґ; § 67, II, п. 2 укрáй § 41, п. 1, 2
Удовичéнко § 23, п. 3 Укрзалізнúця § 61, п. 1, 1
удóсвіта § 41, п. 1, 7 Укрпрофрáда § 61, п. 1, 1
370
Ïîêàæ÷èê
укýпі § 41, п. 1, 2 уперéд § 41, п. 1, 2

улáд § 41, п. 1, 2 уперéміш § 41, п. 1, 3
Улáн-Удé § 154, п. 3, 3 упéрти § 115, п. 3, 2, ж, прим.
улéсливий § 28 упéрше § 41, п. 1, 5
улíтку § 41, п. 1, 2 уподóвж § 41, п. 1, 7; § 42,
ультимáтум § 23, п. 3 п. 1, 1
ультраерóзія § 130, п. 1 у пóзику § 41, п. 2, 1
ультразвýк § 35, п. 5, 3 у пóміч § 41, п. 2, 1
ультрамóдний § 35, п. 5, 3 упóперек § 41, п. 1, 2
Óмане § 95, п. 5 упóру § 41, п. 1, 2
Óмані § 95, п. 1; п. 4 упрáва § 23, п. 3
Óманню § 95, п. 3, 1 Управлíння освíти Шевчéнків-
Óманщина § 27, п. 2 ської в мíсті Киºві держáвної
умúсний § 28 адміністрáції § 54, п. 1
умíльцю § 87, п. 3 упродóвж § 42, п. 1, 1
умíльче § 87, п. 3 урагáну § 82, III, п. 2, 1, ґ
умíнню § 83, п. 2, 1 урáз § 41, п. 1, 2
умíння § 66, II, б; § 68, II; § 82, I; у рáзі § 42, п. 3
§ 88, п. 3 Урáл § 23, п. 3
умíнням § 85, п. 2 Урáлу § 82, III, п. 2, 5
умінь § 89, п. 2 урáнці § 41, п. 1, 2
умóва § 23, п. 3 Урбáна § 135
у нагорóду § 41, п. 2, 1 Урбáнчик § 144, п. 13, 2, прим. 1
унáслідок § 42, п. 1, 1 ýрвища § 88, п. 3
унúз § 41, п. 1, 2 урéшті § 41, п. 1, 2
унизý § 41, п. 1, 2 урúвку § 82, III, п. 2, 5
універмáгу § 82, III, п. 2, 5 урíвень § 41, п. 1, 2
«Університéт» § 50, п. 14 урíвні § 41, п. 1, 2
університéту § 82, III, п. 2, 3 урожáєм § 85, п. 1
унічиþ § 41, п. 1, 6 урóзкид § 41, п. 1, 3
у нóгу § 41, п. 2, 1 урóзліт § 41, п. 1, 3
уночí § 41, п. 1, 2 урóзсип § 41, п. 1, 3
ун-т § 62, п. 2 урóзтіч § 41, п. 1, 3
Óнтер-ден-Лíнден-штрáсе § 50, уручнý § 41, п. 1, 4
п. 5 урÿд § 41, п. 1, 2
унтерофіцéр § 35, п. 5, 4 ýряду § 82, III, п. 2, 3
У Ну Мунг § 146, п. 1, 6 Усвÿтцев § 144, п. 3, 3
упакóваний § 34, п. 1 усерéдині § 41, п. 1, 2
упакóвання § 34, п. 1 усé-такú § 44, п. 3, 1
упáм’ятку § 41, п. 1, 3 усмáк § 41, п. 1, 2
упéнь § 41, п. 1, 2 усміхнýвсь § 115, п. 9, прим. 3
371
Ïîêàæ÷èê
ýсміху § 82, III, п. 2, 9 ýші § 89, п. 3

ýспіх § 67, II, п. 1 ущéрть § 41, п. 1, 2
ýспіху § 82, III, п. 2, 1, в; п. 2, 9 уÿва § 23, п. 3
устáлення § 23, п. 3
устанóва § 23, п. 3 Ô
устанóвлювати § 11, п. 1 фа § 140, 2
у стокрáт § 41, п. 2, 1 фáбрик § 76, 1
ýстрій § 9, п. 1, 1, а фáбрика § 67, І, п. 1; § 129, III, п. 1;
устýп § 23, п. 3 на фáбриці § 70; § 73
Усть-Каменогóрськ § 154, фáбрикам § 77, 1
п. 3, 4 фáбриками § 79, 1
усть-каменогóрський § 154, фáбрики § 69, 1; § 75, п. 1; § 78, п. 2
п. 3, 4 фáбрикою § 72
усýнений § 119, п. 2, 2, прим., 1 фáбрику § 71
усýнути § 119, п. 2, 2, прим., 1 фавн § 49, п. 7, 2, прим. 1
усýнутий § 119, п. 2, 2, прим., 1 фáвна § 131
усьóго § 113, прим. 2 файл § 121, п. 1, 1
усьóму § 113, прим. 2 фáктора § 82, III, п. 2, 9, прим.
утíм § 41, п. 1, 6 фáктору § 82, III, п. 2, 9, прим.
утóпія § 23, п. 3 фáльші § 95, п. 1
ýтреня § 54, п. 8 фан-клýб § 36, п. 2, 1, Б, а
утрéтє § 41, п. 1, 5 Фарáх § 140, 9
утрúчі § 41, п. 1, 1 фармпрепарáт § 35, п. 5, 1
утрóє § 41, п. 1, 5 фасáду § 82, III, п. 2, 5
утрьóх § 41, п. 1, 5 Фáстів § 9, п. 1, 1, г
у цíлості § 41, п. 2, 1 Фáтіма Гасáн-кизè — з Фатімóю
ученúця § 32, п. 4 Гасáн-кизú § 140, п. 2, прим.
ýчень § 10, п. 1; § 32, п. 3 Фатьÿнов § 144, п. 13, 1, а
учéтверо § 41, п. 1, 5 фáуна § 131
учетвéрте § 41, п. 1, 5 Фáуст § 131
учúтелеві § 86, п. 3, 2, прим. 3 фахівéць § 9, п. 3, 1, а
учúтелі § 86, п. 3, 2, прим. 3 фахівцÿ § 82, III, п. 1, 1
учителí § 93; на учителÿх § 93 фаÿнс § 126
учúтель § 67, II, п. 2 Федерáція незалéжних проф-
учúтель-фíзик § 37, п. 1, 3 спілóк Украї́ни § 54, п. 1
учúтелю § 86, п. 3, 2, прим. 3 Фéдін § 144, п. 2
учителювáти § 34, п. 1 Фéдір § 32, п. 11, прим.; § 143,
учúтеля § 82, III, п. 1, 1 п. 2, прим. 1
ýчня § 82, III, п. 1, 1 Фéдорівна § 32, п. 11, прим.
учотирьóх § 41, п. 1, 5 Фéдоров § 144, п. 4, 2
ушéй § 89, п. 3 Фéдорович § 32, п. 11, прим.
372
Ïîêàæ÷èê
Фéдченко § 27, п. 6 фíтнес-клуб § 36, п. 2, 1, Б, а

Федчúшин § 27, п. 6 фітотерапíя § 35, п. 5, 2
Феєрбáх § 126 Фіýме § 129, I, п. 2
феєрвéрк § 126; § 130, п. 1 ф-ка § 62, п. 2
фéйсбýку § 82, III, п. 2, 1, д флáєр § 126
фенóмена § 82, III, п. 1, 1; III, п. 2, фланéлі § 95, п. 1
9, прим. флеш-BIOS § 35, 5, 3, прим. 3
фенóмену § 82, III, п. 2, 1, г; п. 2, флешінтерв’þ § 35, п. 5, 3
9, прим. флíгеля § 82, III, п. 1, 2, ж
фéрмер § 67, II, п. 1 Фліт-стрíт § 129, III, п. 4,
Фессáлія § 123 прим. 1
фéя § 49, п. 7, 2, прим. 1 Флобéр § 121, п. 1, 1
Ф’ºзоле § 138, п. 1, 1 Флорúда § 129, III, п. 2
Филúп § 144, п. 6 флот § 121, п. 1, 1
фіáлка § 129, I, п. 2 Флÿйшер § 136, п. 1
фібриногéну § 82, III, п. 2, 6 Ф/м § 165, п. 3, б
фігурúстка § 32, п. 4 фоº § 126; § 130, п. 1
фíзик § 32, п. 1, прим. фолкгýрт § 35, п. 5, 2
фíзика § 140, I Фолл-Рúвер § 140, 7; § 154, п. 3, 4
фíзик-учúтель § 37, п. 1, 3 фолл-рúверський § 154, п. 3, 4
фізúчний § 129, III, п. 1 фолькмýзика § 35, п. 5, 2
Фікрет-кизú § 146, п. 3, 4 «фольксвáген» § 58, п. 2
філé § 130, п. 1 «Фольксвáген» § 58, п. 2; § 122,
Філіппíни § 152, п. 2; § 153, п. 1 п. 1
філіппíнський § 153, п. 1 фон Бíсмарк § 147, п. 3
фільвáрку § 82, III, п. 2, 5 Фонвíзін § 146, п. 1, 4, прим. 2
фільм § 139, 2 фон дер Гольц § 146, п. 1, 4
фін § 128, п. 1 фонозáпис § 35, п. 5, 2
фінáнсам § 100, п. 3, 1 Фонтéн-сюр-Рон § 50, п. 2, прим.
фінáнсами § 100, п. 5, 1 фóрмула § 121, п. 1, 1
фінáнси § 100, п. 1, 1; п. 4, 1; форпóст § 28, прим.
§ 129, I, п. 6; у фінáнсах § 100, форпóстний § 28, прим.
п. 6 фотогрáфія § 5
фінáнсів § 100, п. 2, 2 фотоспрáва § 36, п. 1, 4
фíни § 128, п. 1 фразеологíзму § 82, III, п. 1, 2, в
Фінлÿндія § 121, п. 1, 2 Франкá § 82, II
Фíнська затóка § 154, п. 1, 2 фрáнка § 82, III, п. 1, 2, е
фіолéтовий § 129, I, п. 2 Франкíвська кімнáта § 49, п. 9, 3
Фірдоусí § 140, 4 франкíвські сонéти § 49, п. 9, 3,
фíрма § 67, І, п. 1 прим., 1
фíрма «І́мідж» § 54, п. 5 франкознáвець § 49, п. 5
373
Ïîêàæ÷èê
Фрáнкфурта § 82, III, п. 1, 2, к хапáти § 11, п. 1

Фрáнкфурт-на-Мáйні § 50, п. 2, харакíрі § 122, п. 4; § 129, I, п. 5
прим.; § 152, п. 6; § 154, п. 3, 5 харáктері § 86, п. 1, 1
фрáнкфуртський-на-Мáйні § 154, Хáра-Нур § 50, п. 4, прим.
п. 3, 5 Хáрків § 9, п. 1, 1, г; § 27, п. 1;
францýз § 49, п. 6; § 153, п. 2, 1 § 83, п. 2, 2; § 148
Францýзька Респýбліка § 50, п. 6 Хáрківський трáкторний завóд
францýзький § 153, п. 2, 1 § 54, п. 4
фрáу § 140, 6 Хáрків-Товáрний § 154, п. 3, 1
фрейдúзму § 82, III, п. 2, 1, г хáрків-товáрний § 154, п. 3, 1
фрéкен § 140, 8 Хáркова § 82, III, п. 1, 2, к
Фрíдріх-Вільгéльм § 146, п. 3, 1 Хáрковом § 85, п. 3, 2
Фрíдріху § 87, п. 1 Хáркову § 83, п. 2, 2
фрóйляйн § 136, п. 1; § 140, 8 хáтній § 33, п. 1; § 102, 1
фундáмент — на фундáменті Хаÿм § 126
§ 86, п. 1, 1 хв § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а
фýнта § 82, III, п. 1, 2, ґ хвастлúвий § 28
фýнтика § 82, III, п. 1, 2, ґ хвастнýти § 28
Фур’º § 138, п. 1, 1 Хеєрдáл § 126
футбóл § 121, п. 1, 1 хúжо § 10, п. 2, 4, прим.
футбóлу § 82, III, п. 2, 4 химéра § 129, I, п. 6
футлÿр § 67, II, п. 1 хúсту § 82, III, п. 2, 1, г
футлÿри § 88, п. 1 хúтрощі § 100, п. 1, 2
Фýчик § 144, п. 6, 2 хúтрощів § 100, п. 2, 2
фюзелÿж § 138, п. 2, 2 хібá що § 44, п. 1, 10
хіджáб § 122, п. 4
Õ хíмієтерапія § 35, п. 2, 4
хабáр § 67, II, п. 2 хíмік § 32, п. 1, прим.
хабародáвець § 67, II, п. 2, прим. хíміко-бактеріологíчний § 40, п. 2,
хабаромíсткість § 67, II, п. 2, 2, б
прим. хімíчно стійкúй § 40, п. 1, 2, в,
хабароодéржувач § 67, II, п. 2, прим. 1
прим. хíмія § 129, I, п. 6
хазяї́ § 88, п. 1, прим. хірýрг § 129, I, п. 6
хазяїнú § 88, п. 1, прим. х/к § 165, п. 3, а
Хаї́м § 129, II Хліб § 49, п. 7, 3
хáкер § 134 хлíба § 82, III, п. 2, 6
Хакíм § 122, п. 4 хлібá § 88, п. 3
халвá § 121, п. 1, 1 хлібú § 88, п. 3
Хаммурáпі § 122, п. 4 хлібодáр § 36, п. 1, 1
ханýм § 122, п. 4; § 140, 8 хлібозаготівéльний § 40, п. 1, 1
374
Ïîêàæ÷èê
хліборíз § 36, п. 1, 1 хорóбрий § 101, 1

хліборóб § 9, п. 3, 5, д хорóбрости § 95, п. 1, прим. 1
хліборóбство § 9, п. 3, 5, д хорóбрості § 95, п. 1
хліб-сíль § 35, п. 6, 2, в хорт § 9, п. 2, 2
хлівá § 82, III, п. 2, 5 хóру § 82, III, п. 2, 2
хлóпець § 66, II, б Хотúнський зáмок § 55, п. 2
хлóпця § 84, п. 1 хотíти § 115, п. 4; § 118; хотíти
хлóпче § 87, п. 3 (парадигма) § 115, п. 3, 2, ж
хлóпчика § 82, III, п. 1, 1 хочá б § 43, п. 2, 1
хлóпчик-мізúнчик § 37, п. 1, 1 хóч би § 43, п. 2, 1
хлопчúсько § 32, п. 10; § 66, II, б хоч-не-хóч § 41, п. 3, 5
хлоп’ÿт § 99, п. 4 Хо Ші Мін § 146, п. 1, 6; прим.
хлоп’ÿткові § 86, п. 3, 2 храм Васúлія Блажéнного § 55,
хлорбензóл § 35, п. 4, 1 п. 2, прим.
хлорвінíл § 35, п. 4, 1 храм Христá Спасúтеля § 53, п. 7
хлорфенóльний § 40, п. 1, 2, д хребéт § 50, п. 1; § 154, п. 2, 1,
Хмéлеве § 153, п. 2 прим.
хмéлівський § 153, п. 2 хребтá § 82, III, п. 1, 2, є
хóбі § 122, п. 4 хрéсний хід § 54, п. 8
ходúв був § 115, п. 9 Хрест Івáна Мазéпи § 57, п. 1
ходúв-ходúв § 35, п. 6, 1 хрестóві похóди § 52, п. 2, прим. 3
ходúла булá § 115, п. 9 Хрúсте § 87, п. 4, прим. 6
ходúли булú § 115, п. 9 Христé § 87, п. 4, прим. 6
ходúло б § 44, п. 1, 12 христиÿнство § 67, II, п. 1, прим.;
ходúти § 32, п. 5; § 118 § 129, I, п. 6
ходúть § 118, прим. 1 Христиÿнсько-демократúчний
ходíння § 9, п. 3, 4; § 32, п. 5 соþз Німéччини § 54, п. 2
Хóдорова § 82, III, п. 1, 2, к Хрúстов § 144, п. 6
хóду § 82, III, п. 2, 1, в Христóс § 87, п. 4, прим. 6
хокéй § 122, п. 4 Христóсе § 87, п. 4, прим. 6
хокéю § 82, III, п. 2, 4 хрущíв § 91, п. 1
хол § 122, п. 4 Хрущóв § 144, п. 4, 3
хóлдинг § 122, п. 4 хто (парадигма) § 112
холóдний § 33, п. 1 хто-бýдь § 39, п. 2
Холóдний Яр § 154, п. 1, 1 хтóзна-де § 41, п. 3, 3
хóлоду § 82, III, п. 2, 1, ґ хтóзна-колú § 44, п. 3, 2
Хомá § 32, п. 11 хтóзна при кóму § 39, п. 2
Хомúч § 32, п. 11 хтóзна-як § 41, п. 3, 3
Хóмівна § 32, п. 11 хтóзна-якúй § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2
Хóмович § 32, п. 11 хто-нéбудь § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2;
хорúст § 32, п. 14 § 114
375
Ïîêàæ÷èê
хтось § 39, п. 1; § 44, п. 2, 4; § 114 циклóну § 82, III, п. 2, 1, ґ

Хуáна Кáрлоса Альфóнсо Віктóра цилíндр § 127
Марíї де Бурбóна § 140, п. 1 цилíндра § 82, III, п. 1, 2, в
худ. § 62, п. 1 Цимлÿнськ § 149, п. 4, 3, а
худóжник-пейзажúст § 37, Циндáо § 129, III, п. 3
п. 1, 3 Цúрліць § 144, п. 13, 2, прим. 1
худóжниця-карикатурúстка § 36, цистéрна § 129, III, п. 1
п. 2, 1, А, а цúфра § 129, III, п. 1
худóжній § 33, п. 1; § 102, 1 Цицерóн § 144, п. 7, 3, а
худóжньо-реставрацíйний § 40, ціанíд § 129, I, п. 2
п. 2, 2, а Ціолкóвський § 144, п. 7, 3, а
Хусаї́нов § 129, II ціпúлно § 27, п. 4
Хустцÿ § 82, III, п. 1, 2, к цокотíти § 115, п. 3, 1
хýтер § 89, п. 2 цукéрки «Асортí» § 58, п. 1
хýтора § 82, III, п. 2, 5 цýкро-протеї́новий § 40,
Хÿрма § 151, п. 1, прим. п. 2, 2, в
ЦУМ § 61, п. 2; з ЦУМу, у ЦУМі
Ö § 61, п. 2
ц § 62, п. 1; § 155, п. 2, прим., 2, а цьогó § 8, 2; § 26, п. 1, 2
Цап-Відбувáйло § 36, п. 2, 1, А, в цьóго § 113, прим. 2
цар § 56, прим. 2 цьогорíчний § 102, 2
Царúця Небéсна § 53, п. 2 цьóму § 113, прим. 2
царкá § 27, п. 1 Цюй Юáнь § 146, п. 2, 5, прим.
царьóк § 26, п. 1, 2; § 27, п. 1 Цþрих § 19, п. 1, 3
Цвік § 144, п. 11 цþрихський § 19, п. 1, 3
цвях § 7, п. 1, прим.; § 27, п. 3 Цюрýпинськ § 153, п. 1
цéбто § 43, п. 1 цюрýпинський § 153, п. 1
цей (парадигма) § 111 Цявлóвський § 144, п. 13, 1, прим.
целулóїд § 3, п. 4
цементобетóнний § 40, п. 1, 1 ×
цементовóз § 35, п. 2, 1 чагарникý § 82, III, п. 2, 2, а
Цéнкий § 144, п. 2 чаєнÿ § 32, п. 7
цéнта § 82, III, п. 1, 2, е чáйника § 82, III, п. 1, 2, з
центр § 127 Чан Кайшí § 146, п. 1, 6, прим.;
Центрáльний автовокзáл § 54, п. 2, 5, прим.
п. 4 Чáпек § 144, п. 2
церк. § 62, п. 1 Чáплін § 134
цéрква § 76, прим. 1 Чáпліном § 85, п. 3, 1
церкóв § 76, прим. 1 чар-зíлля § 36, п. 2, 1, Б, а
Цецúлін § 144, п. 7, 3, а Чáрльз § 139, 2
Циганкóв § 144, п. 8 час від чáсу § 41, п. 2, 2
376
Ïîêàæ÷èê
Часовóго ßру § 82, III, п. 1, 2, к, Чернéць § 142, п. 1

прим. Чернишóв § 144, п. 8
частíвка § 32, п. 12 Чернівцí § 100, п. 1, 2; § 148;
чáсто-гýсто § 35, п. 6, 2, а § 152, п. 2; у Чернівцÿх § 100,
чат § 134 п. 6
чв. § 62, п. 1 Чернівцíв § 100, п. 2, 2
чверть § 107, п. 1 Чернівцÿм § 100, п. 3, 2
Чебоксáри § 149, п. 5; § 152, п. 2 Чернівцÿми § 100, п. 5, 2
чекáння § 11, п. 2 Чернíгів § 9, п. 1, 1, г; § 148; § 153,
чекáти § 11, п. 2 п. 2
Челÿбінськ § 149, п. 4, 1, в чернíгівський § 153, п. 2
Чéмберлен § 133 черпакá § 82, III, п. 1, 2, з
Ченстохóва § 149, п. 6 Чéрчилль § 135
червíнця § 82, III, п. 1, 2, е чесáти § 115, п. 4
червíнчика § 82, III, п. 1, 2, е чéсний § 28
Червóна Шáпочка § 49, п. 7, 3 чéсти § 95, п. 1, прим. 1
«Червóний Хýтір» § 50, п. 14 честь § 28
Червоніºм § 85, п. 1 Честь § 60, п. 3
червоногарÿчий § 40, п. 2, 2, г честь чéстю § 35, п. 6, 2, г,
червóно-зелéно-сúній § 40, прим.
п. 2, 2, г чéський § 19, п. 1, 3; § 153, п. 2, 3
червононíжка § 36, п. 1, 2 чéтверо § 105, п. 10
червонопíрка § 36, п. 1, 2 четвéртий § 10, п. 1; § 106, п. 1
черв’ÿк § 7, п. 1, прим. чех § 19, п. 1, 3; § 153, п. 2, 3
черевúка § 82, III, п. 1, 2, и Чигирúн § 153, п. 1
черевúчка § 82, III, п. 1, 2, и чигирúнський § 153, п. 1
чередá § 9, п. 3, 2, а чий-бýдь § 39, п. 2
чéрез § 9, п. 2, 3 чий-нéбудь § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2
черезплíчник § 31, п. 2 чийóго § 8, п. 1, 1
чéрез сúлу § 41, п. 2, 1 чий (парадигма) § 112
чéрез те що § 43, п. 2, 2 чийсь § 114
Череповéць § 151, п. 2, 1; § 153, Чикáго § 122, п. 1; § 129, III, п. 3
п. 2, 2 Чиковáні § 144, п. 7, 3, а
череповéцький § 153, п. 2, 2 Чúлі § 129, III, п. 3
черíдка § 9, п. 3, 2, а чилíйський § 129, III, п. 3
Черкáси § 153, п. 2, 3 чималéнький § 44, п. 2, 1
Черкáське старóство § 50, п. 8 чимáло § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1
черкáський § 153, п. 2, 3 чимдýж § 41, п. 1, 8
черкéс § 153, п. 2, 3 чимрáз § 41, п. 1, 8
черкéський § 153, п. 2, 3 Чингісхáн § 144, п. 7, 3, а; § 146,
чернéтка § 10, п. 1 п. 3, 4
377
Ïîêàæ÷èê
чин чúном § 35, п. 6, 2, г, прим. чóмусь § 113, прим. 2

чисéльника § 82, III, п. 1, 2, г Чóрне мóре § 154, п. 1, 2
числéнний § 29, п. 3, 1 чóрний § 10, п. 1; п. 2, 4
числéнність § 29, п. 3, 1 чорнúло § 10, п. 2, 4
числéнно § 29, п. 3, 1 чорнúти § 10, п. 2, 4
числíвника § 82, III, п. 1, 2, г чорнúці § 10, п. 2, 4
чúстий § 101, 1 чорнíти § 10, п. 2, 4
Чистовóдне § 154, п. 2, 1 Чорнóбилю § 82, III, п. 2, 8
чистовóднівський § 154, п. 2, 1 Чорнóбиля § 82, III, п. 2, 8, прим.
чисть § 116, п. 2, 3 чорнóзем § 35, п. 1; § 36, п. 1, 2
чúстьмо § 116, п. 2, 3 чорнозéмний § 40, п. 1, 1
чúстьте § 116, п. 2, 3 чорнóліс § 36, п. 1, 2
Читá § 153, п. 1 чорнорóб § 9, п. 3, 5, д
читачéві § 86, п. 3, 2, прим. 3 чорнóслив § 36, п. 1, 2
читачí § 86, п. 3, 2, прим. 3 Чорнотíнь § 142, п. 1, прим. 2
читачý § 86, п. 3, 2, прим. 3 чотúри § 10, п. 1; чотúри (пара-
читúнський § 153, п. 1 дигма) § 105, п. 2
чи то § 44, п. 1, 11 чотириáктний § 35, п. 5, 5
чичерóне § 129, III, п. 1 чотирибáльний § 35, п. 3, 2, а
Чúчиков § 144, п. 7, 3, а чотириколíсний § 40, п. 1, 2, е
чіабáта § 129, I, п. 2 чотирикýтник § 35, п. 3, 2, а
чíтко окрéслений § 40, п. 1, 2, в, чотирикýтний § 101, 1
прим. 1 чотиримíсячний § 35, п. 5, 5
член-кореспондéнт § 36, п. 2, 1, А, чотириосьовúй § 35, п. 3, 2, а
а; § 56, прим. 1 чотири слухачí § 88, п. 2, прим. 1
чл.-кор. § 62, п. 1 чотúриста § 105, п. 5
чобíт § 89, п. 1, прим. чотúри трéтіх § 107, п. 1
чобітьмú § 92, п. 2 чотирнáдцять § 105, п. 3
чóбота § 82, III, п. 1, 2, и чотирьохмільйóнний § 35, п. 4, 1;
чóботами § 92, п. 2 § 38, п. 1, 2; § 106, п. 1
чóботах § 93 чотирьохмільÿрдний § 35, п. 4, 1
чóботів § 89, п. 1, прим. чотирьохсóтий § 106, п. 1
чобóтями § 92, п. 2 чотирьохсотрíччя § 35, п. 4, 1
чобóтях § 93 чотирьохсóт сімдесятú восьмú
чóго § 113, прим. 2; до чóго § 41, тúсяч шестисóт п’ятдесятú
п. 1, 6 дев’ятú § 105, п. 6
чóгось § 113, прим. 2 чотирьохтúсячний § 106, п. 1
чоловíк § 10, п. 1; § 89, п. 1, прим. чувáський § 153, п. 2, 3
чоловікíв § 89, п. 1, прим. чувáш § 153, п. 2, 3
чóму § 113, прим. 2 Чугýєве § 87, п. 4
чомýсь § 10, п. 1 Чугýїв § 87, п. 4
378
Ïîêàæ÷èê
чудóвий § 101, 1 Швейцáрія § 136, п. 1

чумакóві § 86, п. 3, 2, прим. 1 Швець § 141; § 142, п. 1
чумакý § 86, п. 3, 2, прим. 1 швидкохíд § 9, п. 3, 5, д
Чумáцький Шлях § 51 швидкохíдний § 9, п. 3, 5, д
чумáче § 87, п. 3 шевролé § 130, п. 1
чýму § 82, III, п. 2, 5 шевцíв § 9, п. 1, 1, в; § 101, 2
Чупрúнків § 76, 3 шéвче § 87, п. 3
Чусовá § 152, п. 3 Шевчéнка § 82, II
чýти (парадигма) § 115, п. 1, 1; Шевчéнки § 49, п. 5
п. 3, 2, а шевченкіáна § 49, п. 5
Чхве Чхвівóн § 49, п. 3 Шевчéнківська прéмія § 49, п. 9, 3
шевчéнківський стиль § 49, п. 9, 3,
Ø прим., 1
шабéль § 76, прим. 1 Шевчéнко § 33, п. 6, а
шаблóна § 82, III, п. 2, 9, прим. Шевчéнкова § 33, п. 6, а
шаблóну § 82, III, п. 2, 9, прим. Шевчéнкове § 33, п. 6, а
шайб § 76, 1 Шевчéнкові поéзії § 49, п. 9, 1
шалé § 140, 3 Шекспíр § 133; § 142, п. 1, прим. 3
шалéний § 29, п. 3, 2, прим. шéлест § 9, п. 2, 3
шалíвка § 32, п. 12 Шéллі § 140, 4
Шампáнь § 139, 2 Шепетíвка § 148; § 152, п. 1, I
шампýнь «Олúвковий» § 58, п. 1 шéпіт § 1
Шантії́ § 125; § 129, I, п. 2; шепотíти § 1
§ 140, 4 Шеремéтьєво § 152, п. 3, прим.
Шáргорода § 82, III, п. 1, 2, к Шéрлі § 135
шардонé § 130, п. 1 Шéрлок § 128, п. 4
шарудíння § 32, п. 5 шéстеро § 105, п. 10
шарудíти § 32, п. 5 шестидéнка § 10, п. 1; § 36, п. 1, 6
шасí § 128, п. 1; § 129, I, п. 5 ший § 116, п. 2, 1
шах § 19, п. 1, 3; § 56, прим. 2 шúймо § 116, п. 2, 1
шахíд § 122, п. 4 шúйте § 116, п. 2, 1
шáхський § 19, п. 1, 3 Шúмчак § 144, п. 6, 2
шахт § 76, прим. 1 шúнку § 82, III, п. 2, 5
шáхта § 76, прим. 1 шúрма § 129, III, п. 1
шахтáр § 67, II, п. 2; на шахтарÿх ширóкий § 1
§ 93 Ширóкий Яр § 154, п. 1, 1
шахтарéві § 83, п. 1 шúроко § 1
шахтарÿм § 90 Ширóкого Лáну § 82, III, п. 1, 2, к,
шахтарÿми § 92, п. 1 прим.
Шáхти § 149, п. 5; § 153, п. 1 широчинá § 95, п. 1, прим. 2
шáхтинський § 153, п. 1 широчíнь § 95, п. 1, прим. 2
379
Ïîêàæ÷èê
шúти (парадигма) § 115, п. 3, 2, а штанáми § 100, п. 5, 3

шúфер § 67, II, п. 1 штанú § 100, п. 1, 1; у штанáх, у
шифр § 129, III, п. 1 штáнях § 100, п. 6
шихтíвка § 32, п. 12 штаньмú § 100, п. 5, 3
Шúшкін § 144, п. 7, 3, а штáням § 100, п. 3, 1
Шíофок § 129, III, п. 3 штáнями § 100, п. 5, 3
шістдесÿт § 105, п. 4 штат Техáс § 50, п. 9
шістдесÿтий § 106, п. 1 Штóкманн § 128, п. 4
шістдесятип’ятимільйóнний штрейкбрéхер § 136, п. 1
§ 38, п. 1, 2 штрихкóд § 35, п. 5, 1
шістнáдцять § 28; § 105, п. 3
шістсóт § 105, п. 5 Ù
шість (парадигма) § 105, п. 2 щавлþ § 82, III, п. 2, 2, б
шкíва § 82, III, п. 1, 2, г щаслúвий § 28; § 101, 1
шкіл § 76, 1 щáстя § 27, п. 3; § 28
«Шкóла» § 50, п. 14 щáстям § 85, п. 2
школÿр § 27, п. 1; § 67, II, п. 3 щемíти § 10, п. 1
школÿре § 87, п. 3 щетúна § 10, п. 1
школярí § 88, п. 2 Щéцин § 149, п. 1
школярíв § 89, п. 1 Щиглóв § 144, п. 7, 3, а
шлакоблóк § 36, п. 1, 3 Щигрú § 149, п. 4, 3, а
шлýнка § 82, III, п. 1, 2, є; § 82, III, Щипачóв § 144, п. 4, 3
п. 2, 9, прим. щоб § 43, п. 1
шлýнку § 82, III, п. 2, 9, прим. що-бýдь § 39, п. 2; § 44, п. 3, 2;
шлях § 50, п. 11 § 114
шляхéтний § 101, 1 щовéчора § 41, п. 1, 9; § 44,
шляхý § 86, п. 2, 2 п. 2, 1
Шмельóв § 144, п. 2 щогодúни § 41, п. 1, 9; § 44,
шовк § 9, п. 2, 2 п. 2, 1
шоколáд «Свíточ» § 58, п. 1 Щóголеве § 87, п. 4
шосé § 140, 3 Щóголів § 87, п. 4
шóстий § 10, п. 1; § 106, п. 1 щодáлі § 41, п. 1, 9
шóстий пóверх § 106, п. 2 щодéнник § 44, п. 2, 1
шóу § 133; § 140, 6 щодéнно § 41, п. 1, 9
шоýму § 82, III, п. 2, 1, в щоднÿ § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1
шофéр § 67, II, п. 1 щодобú § 44, п. 2, 1
шпúлька § 26, п. 1, 3, прим. щодýху § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1
шприц § 27, п. 7 щó ж до § 44, п. 1, 10
штабскапітáн § 35, п. 5, 4 щокá § 10, п. 1
штáбу § 82, III, п. 2, 5 Щóкіно § 149, п. 2, 3
штанáм § 100, п. 3, 1 щомíсяця § 41, п. 1, 9
380
Ïîêàæ÷èê
щомóга § 41, п. 1, 9 ß
щонайбíльше § 41, п. 1, 9 я (парадигма) § 108
щонайдóвше § 41, п. 1, 9 Яблóнський § 144, п. 11
щонайдýжче § 41, п. 1, 9 ÿвищами § 92, п. 1
щонайкрáще § 41, п. 1, 9 ÿвище § 67, II, п. 3
щонайкрáщий § 44, п. 2, 1 ÿвір § 67, II, п. 1
щонаймéнше § 41, п. 1, 9 ÿвора § 82, III, п. 1, 2, а
щонайсильнíший § 104, п. 2, 2 яворóнька § 82, III, п. 1, 2, а
щонайшúрше § 41, п. 1, 9 ßгич § 144, п. 6
що-нéбудь § 39, п. 2; § 114 ягнÿт § 99, п. 4
щонóчі § 41, п. 1, 9 ягнÿта § 99, п. 4; на ягнÿтах § 99,
що (парадигма) § 112 п. 6
щопрáвда § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 ягнÿтами § 99, п. 5
щорáз § 41, п. 1, 9 ягнÿткові § 83, п. 1, прим.
щорáзу § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 ягнÿтку § 83, п. 1, прим.
щорóку § 41, п. 1, 9 Яготинóм § 85, п. 3, 2
щосúли § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 яºць § 89, п. 2
щось § 39, п. 1; § 44, п. 2, 4; яºчко § 32, п. 8
§ 114 яºчку § 86, п. 2, 1
що то § 44, п. 1, 11 яºчня § 21, 1
що то за § 44, п. 1, 11 язèк — на язицí § 86, п. 1, 1
щохвилúни § 41, п. 1, 9 яйцé § 21, 1
Щýка § 49, п. 7, 3 Як-42 § 35, п. 6, 5
щур § 67, II, п. 1 якáсь § 44, п. 2, 4
щурí § 67, II, п. 1 якбú § 43, п. 1
якéсь § 44, п. 2, 4
Þ якúй § 112
ювілÿр § 67, II, п. 1 якúй-будь § 39, п. 2
þдині срібнякú § 49, п. 9, 3, якúй-нéбудь § 39, п. 2
прим., 2 якúйсь § 39, п. 1; § 44, п. 2, 4
юнáк § 14, п. 2 ßків § 32, п. 11
ЮНЕСКО § 61, п. 2 ßківна § 32, п. 11
Юнóна § 126 ÿкісний § 28
Юпíтер § 51 ÿкість § 4, п. 1; § 28
Þр’єв § 144, п. 12 ÿкістю § 95, п. 3, 2
Þріївна § 32, п. 11 якнайбíльше § 41, п. 1, 9
Þрій Клен § 49, п. 1 якнайбíльший § 104, п. 2, 2
Þрійович § 32, п. 11 якнайдóвше § 41, п. 1, 9
Þрія § 82, III, п. 1, 1 якнайдýжче § 41, п. 1, 9
юродúвий § 4, п. 1 якнайшвúдше § 44, п. 2, 1
ютýбу § 82, III, п. 2, 1, д якнайшвúдший § 104, п. 2, 2
381
Ïîêàæ÷èê
як-нéбудь § 41, п. 3, 3 Ярослáв Олексíйович (парадигма)

як-не-ÿк § 41, п. 3, 5 § 143, п. 3
ßкоб-Кáйзер-плац § 50, п. 5 Яр-під-Зáйчиком § 154, п. 3, 5
ßкович § 32, п. 11 ÿрський-під-зáйчиком § 154,
Яковúшин § 83, п. 2, 2, прим. п. 3, 5
Яковúшинові § 83, п. 2, 2, прим. ÿру § 82, III, п. 2, 5
Яковúшину § 83, п. 2, 2, прим. ярý § 86, п. 2, 2
якомóга § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 1 ÿсел § 100, п. 2, 3
ÿкось § 41, п. 1, 9; § 44, п. 2, 4 ÿсен § 100, п. 2, 3; § 101, 3
якóсь § 41, п. 1, 9 ясенóчка § 82, III, п. 1, 2, а
ÿкось-то § 44, п. 3, 1 ÿсеню § 87, п. 2
як-óт § 44, п. 3, 1 ÿсеня § 82, III, п. 1, 2, а
якрáз § 41, п. 1, 9 ÿсла § 100, п. 1, 3; п. 4, 1; у ÿслах
як трéба § 41, п. 2, 1 § 100, п. 6
якщó § 43, п. 1 ÿслам § 100, п. 3, 1
ßмпіль § 148 ÿсна § 100, п. 1, 3
ßмполя § 82, III, п. 1, 2, к ßсна Полÿна § 154, п. 2, 6
ßндекс § 54, п. 7 Ясногорóдка § 154, п. 2, 1
яр § 50, п. 11 яснозóрий § 35, п. 1
Яропóлк § 146, п. 2, 4 яснополÿнський § 154, п. 2, 6
Ярослáв § 66, II, а; § 143 яснополÿнці § 154, п. 2, 6
Ярослáва § 82, III, п. 1, 2, к ßсси § 52, п. 2, прим. 2
Ярослáв Васúльович (парадигма) ßссько-Кишинíвська оперáція
§ 143, п. 3 § 52, п. 2, прим. 2
Ярослáве Андрíйовичу § 87, п. 4, яструб’ÿткові § 86, п. 3, 2
прим. 4 ßффа § 128, п. 3
Ярослáвів Вал § 50, п. 11 Ях’ÿ § 138, п. 1, 1
Ярослáв І́горьович (парадигма) ячмéню § 82, III, п. 2, 2, б
§ 143, п. 3 ячмíнь § 84, п. 2
Ярослáв Мýдрий § 49, п. 9, 2 ÿщуру § 82, III, п. 2, 1, б
382
ÇÌ²ÑÒ
ПЕРЕДМОВА .......................................................................................... 5
². ÏÐÀÂÎÏÈÑ ×ÀÑÒÈÍ ÎÑÍÎÂÈ ÑËÎÂÀ

БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ............... 11
§ 1. Е, И ............................................................................................. 11
§ 2. І, И .............................................................................................. 11
§ 3. Ї ................................................................................................... 12
§ 4. Я, Ю, Є ....................................................................................... 12
БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ...... 12

§ 5. Г .................................................................................................. 12
§ 6. Ґ ................................................................................................... 12
§ 7. Апостроф .................................................................................... 13
§ 8. ЙО, ЬО ....................................................................................... 14
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ............................................................... 14

§ 9. Чергування О—І, Е—І .............................................................. 14
О, Е, що не переходять в І ........................................................ 15
Відхилення в чергуванні О—І, Е—І ....................................... 16
§ 10. Чергування Е—О після Ж, Ч, Ш, ШЧ (букви Щ), ДЖ, Й .... 18
Чергування голосних у дієслівних коренях ........................................... 19
§ 11. Чергування О—А .................................................................... 19
Чергування невипадного Е з І ................................................ 20
Чергування випадного Е з И .................................................. 20
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ...................................................... 20

Чергування приголосних під час словозміни ........................................ 21
§ 12. Чергування Г, К, Х із м’якими З, Ц, С .................................. 21
§ 13. Чергування Ґ із м’яким З ........................................................ 21
§ 14. Чергування Г, К, Х із Ж, Ч, Ш .............................................. 21
§ 15. Чергування Д із ДЖ ................................................................ 22
383
Çì³ñò
§ 16. Чергування Т—Ч, З—Ж, С—Ш, ЗД—ЖДЖ, СТ— ШЧ

(буква Щ) .............................................................................................. 22
§ 17. Чергування СТ—ШЧ (буква Щ) ........................................... 22
§ 18. Чергування Б—БЛ, П—ПЛ, В—ВЛ, М—МЛ, Ф—ФЛ ..... 22
Зміни приголосних перед наступним приголосним під час слово-
творення .................................................................................................... 23
§ 19. Зміни приголосних перед -СЬК-(-ИЙ), -СТВ-(-О) .............. 23
§ 20. Зміни приголосних у прикметниках і прислівниках
вищого ступеня порівняння ............................................................ 24
§ 21. Зміни приголосних перед суфіксом -Н .................................. 24
§ 22. Зміни приголосних перед суфіксальним голосним під час
словотворення ................................................................................... 24
§ 23. Уживання прийменників У, В і початкових У-, В- ............... 25
§ 24. Уживання сполучників, часток І, Й та початкових І-, Й- .... 28
§ 25. Уживання прийменника З і його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО) ......... 29
УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА (Ь) ................................................. 31

§ 26. Пишемо Ь ................................................................................. 31
§ 27. Не пишемо Ь ............................................................................ 32
Спрощення в буквосполученнях ............................................................ 33
§ 28. -ЖДН-, -ЗДН-, -СТН-, -СТЛ- ................................................ 33
-ЗКН-, -СКН- .................................................................................... 34
-СЛН- ................................................................................................ 34
Подвоєння букв ........................................................................................ 34
§ 29. Подвоєння букв як наслідок їх збігу ...................................... 34
§ 30. Подвоєння букв як наслідок подовження приголосних ....... 36
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ ...................................................................... 37

§ 31. З-, ІЗ-, ЗІ-, ЗО- ......................................................................... 37
БЕЗ-, ВІД-, МІЖ- НАД-, ОБ-, ПЕРЕД-, ПІД-, ПОНАД-,
РОЗ-, ЧЕРЕЗ- ................................................................................... 37
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ- ............................................................................ 38
АРХІ- ................................................................................................. 38
АНТИ-, КВАЗІ- ................................................................................ 38
ПРАВОПИС СУФІКСІВ ......................................................................... 39

§ 32. Іменникові суфікси .................................................................. 39
-ИК, -НИК / -ІВНИК, -ЛЬНИК ........................................... 39
-ИВ-(-О) ................................................................................... 39
-АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ (-ЄЦЬ), -ІСТЬ, -ТЕЛЬ ......................... 39
-К-(-А), -ИЦ-(-Я), -ИН-(-Я), -ЕС-(-А) .................................. 39
384
Çì³ñò
-НН-(-Я), -ІНН-(-Я), -ЕНН-(-Я) ............................................... 40

-ИНН-(-Я) ................................................................................ 40
-ЕН-(-Я) [-ЄН-(-Я)] ................................................................ 40
-ЕЧОК (-ЄЧОК), -ЕЧК-(-А) [-ЄЧК-(-А)], -ЕЧК-(-О)
[-ЄЧК-(-О)]............................................................................... 40
-ЕНК-(-О) [-ЄНК-(-О)], -ЕНЬК-(-О, -А) [ЄНЬК-(-О)] ...... 40
-ИСЬК-(-О) [-ЇСЬК-(-О)], -ИЩ-(-Е) [-ЇЩ-(-Е)] ................. 41
-ОВИЧ, -ІВН-(-А) [-ЇВН-(-А)] .............................................. 41
-ІВК-(-А), -ОВК-(-А) .............................................................. 41
-ОК- .......................................................................................... 41
-ИР, -ИСТ, -ИЗМ, -ІР, -ІСТ, -ІЗМ ....................................... 42
§ 33. Прикметникові та дієприкметникові суфікси ....................... 42
-Н-(-ИЙ), -Н-(-ІЙ) .................................................................. 42
-ИЧН-(-ИЙ), -ІЧН-(-ИЙ) [-ЇЧН-(-ИЙ)] .............................. 43
-ИН-, -ЇН .................................................................................. 43
-ИН-(-ИЙ), -ЇН-(-ИЙ) ............................................................ 43
-ИСТ-(-ИЙ), -ЇСТ-(-ИЙ) ....................................................... 43
-ЕВ-(-ИЙ), -ЄВ-(-ИЙ), -ОВ-(-ИЙ) ........................................ 43
-УВАТ-(-ИЙ), -ЮВАТ-(-ИЙ), -ОВАТ-(-ИЙ),
-ОВИТ-(-ИЙ) .......................................................................... 44
§ 34. Дієслівні суфікси ..................................................................... 45
-УВА- (-ЮВА-), -ОВА- (-ЬОВА-) ......................................... 45
-ОВУВА- (-ЬОВУВА-) ........................................................... 45
-ІР-, -ИР- .................................................................................. 45
ПРАВОПИС СЛІВ РАЗОМ, ІЗ ДЕФІСОМ, ОКРЕМО ........................ 46

§ 35. Загальні правила правопису складних слів .................................. 46
Складні слова зі сполучними голосними
О, Е (графічно — Е та Є) ................................................................. 46
Складні слова без сполучного голосного ....................................... 47
Правопис слів разом і з дефісом ...................................................... 48
§ 36. Складні іменники ..................................................................... 51
§ 37. Прикладка ................................................................................. 54
§ 38. Складні числівники ................................................................. 55
§ 39. Складні займенники ................................................................ 55
§ 40. Складні прикметники .............................................................. 56
§ 41. Прислівники ............................................................................. 60
§ 42. Прийменники ........................................................................... 65
§ 43. Сполучники .............................................................................. 65
§ 44. Частки ....................................................................................... 66
385
Çì³ñò
УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ ........................................................... 70

§ 45. Велика буква на початку речення .......................................... 70
§ 46. Велика буква у звертаннях і ремарках ................................... 71
§ 47. Велика та мала букви в рубриках ........................................... 72
§ 48. Велика буква після двокрапки, на початку прямої мови,
цитати ............................................................................................... 73
§ 49. Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин ..... 74
§ 50. Географічні та адміністративно-територіальні
назви ................................................................................................. 77
§ 51. Астрономічні назви ................................................................ 80
§ 52. Назви історичних подій, епох, календарних періодів і
свят, суспільних заходів .................................................................. 81
§ 53. Назви, пов’язані з релігією .................................................... 81
§ 54. Назви органів влади, установ, організацій, товариств,
партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств ............................ 83
§ 55. Назви документів, пам’яток історії та культури, творів
літератури та мистецтва, друкованих органів ............................... 86
§ 56. Назви посад, звань, титулів .................................................... 87
§ 57. Назви орденів, медалей, відзнак, премій .............................. 88
§ 58. Назви товарних знаків, марок виробів .................................. 88
§ 59. Назви порід тварин, видів і сортів рослин ............................ 89
§ 60. Велика буква в особливому стилістичному вживанні ......... 89
§ 61. Велика буква у складноскорочених назвах .......................... 90
§ 62. Графічні скорочення ............................................................... 91
ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ ......................................................................... 93

§ 63. Орфографічні правила переносу ........................................... 93
§ 64. Технічні правила переносу ..................................................... 95
ЗНАК НАГОЛОСУ ( ́ ) .............................................................................. 95

§ 65. ................................................................................................... 95
²². ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÇÀÊ²Í×ÅÍÜ Â²ÄÌ²ÍÞÂÀÍÈÕ ÑË²Â

ІМЕННИК ............................................................................................... 96
§ 66. Поділ на відміни ..................................................................... 96
§ 67. Поділ на групи ........................................................................ 97
§ 68. Зразки відмінювання іменників ............................................. 100
Уваги до правопису відмінкових форм ................................................. 107
І відміна ................................................................................................... 107
386
Çì³ñò
А. Однина ................................................................................................ 107

§ 69. Родовий відмінок .................................................................... 107
§ 70. Давальний відмінок ................................................................ 108
§ 71. Знахідний відмінок ................................................................. 108
§ 72. Орудний відмінок ................................................................... 108
§ 73. Місцевий відмінок .................................................................. 108
§ 74. Кличний відмінок ................................................................... 109
Б. Множина ............................................................................................. 109
§ 75. Називний відмінок .................................................................. 109
ІІ відміна .................................................................................................. 112
А. Однина ................................................................................................ 112
Б. Множина ............................................................................................. 124
§ 88. Називний відмінок .................................................................. 124
III відміна ................................................................................................. 128
§ 95. Однина ..................................................................................... 128
§ 96. Множина .................................................................................. 129
§ 97. Відмінювання слова МÁТИ ................................................... 130
ІV відміна ................................................................................................ 130
§ 98. Однина ..................................................................................... 130
§ 99. Множина .................................................................................. 131
§ 100. Відмінювання іменників, що мають тільки форму
множини ........................................................................................... 132
387
Çì³ñò
ПРИКМЕТНИК ...................................................................................... 133

§ 101. Тверда група прикметників ................................................. 133
§ 102. М’яка група прикметників ................................................... 134
§ 103. Зразки відмінювання прикметників .................................... 135
§ 104. Ступенювання прикметників ............................................... 136
Вищий ступінь порівняння прикметників ..................................... 136
Найвищий ступінь порівняння прикметників ............................... 137
ЧИСЛІВНИК .......................................................................................... 137

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ .................................................................. 137
§ 105. Відмінювання кількісних числівників ................................ 137
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ ............................................................... 139

§ 106. Відмінювання порядкових числівників .............................. 139
ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ ..................................................................... 140

§ 107. Відмінювання дробових числівників .................................. 140
ЗАЙМЕННИК ......................................................................................... 141

§ 108. Особові займенники ............................................................. 141
Відмінювання особових займенників ................................. 141
§ 109. Зворотний займенник ........................................................... 141
Відмінювання зворотного займенника ............................... 141
§ 110. Присвійні займенники .......................................................... 142
Відмінювання присвійних займенників ............................. 142
§ 111. Вказівні займенники ............................................................. 142
Відмінювання вказівних займенників ................................ 142
§ 112. Питальні займенники ........................................................... 143
Відмінювання питальних займенників ............................... 143
§ 113. Означальні займенники ........................................................ 143
Відмінювання означальних займенників ........................... 143
§ 114. Складні займенники (неозначені й заперечні) ................... 144
Відмінювання складних займенників ................................. 144
ДІЄСЛОВО .............................................................................................. 145

§ 115. Дійсний спосіб ...................................................................... 145
Теперішній час ...................................................................... 145
Поділ дієслів на дієвідміни .................................................. 145
Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках
і віддієслівних іменниках .................................................... 148
388
Çì³ñò
Відмінювання дієслів ДÁТИ, ¯СТИ, ВІДПОВІ́СТИ́

(та інших з компонентом -ВІСТИ), БУ́ТИ .......................... 150
Майбутній час ....................................................................... 150
Минулий і давноминулий час ............................................. 151
§ 116. Наказовий спосіб .................................................................. 151
§ 117. Умовний спосіб ..................................................................... 153
§ 118. Неозначена форма дієслова (інфінітив) .............................. 153
§ 119. Дієприкметник ...................................................................... 153
§ 120. Дієприслівник ....................................................................... 154
²²². ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÑË²Â ²ÍØÎÌÎÂÍÎÃÎ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ І БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ
ПРИГОЛОСНИХ .................................................................................... 155
§ 121. L ............................................................................................. 155
§ 122. G, H ........................................................................................ 155
§ 123. TH у словах грецького походження .................................... 156
§ 124. W, TH у словах англійського походження ......................... 156
§ 125. LL та ILL у словах французького походження ................. 157
§ 126. J .............................................................................................. 157
§ 127. Кінцеві -TR, -DR .................................................................. 157
§ 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення
приголосних ..................................................................................... 157
СК ..................................................................................................... 158
ГОЛОСНІ ЗВУКИ І БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГОЛОСНИХ ....... 159

§ 129. І .............................................................................................. 159
§ 130. E, U ........................................................................................ 161
§ 131. AU, OU .................................................................................. 162
§ 132. Ö, Ø, EU, ОЕ ......................................................................... 162
§ 133. AU, EI, OU у словах англійського
походження ...................................................................................... 162
§ 134. Звук [æ] у словах англійського походження ...................... 162
§ 135. Звук [ə:] у словах англійського походження ...................... 163
§ 136. Буквосполучення EI, EU у словах німецького походжен-
ня. Буквосполучення IJ та буква Y у словах нідерландського
походження ...................................................................................... 163
§ 137. Подвоєння букв на позначення голосних ........................... 163
§ 138. Апостроф ............................................................................... 164
§ 139. М’який знак (ь) ..................................................................... 164
389
Çì³ñò
ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ......... 164

§ 140 .................................................................................................. 164
Невідмінювані іменники іншомовного походження ........................... 165
Особливості відмінювання власних назв іншомовного походження ... 166
IV. ÏÐÀÂÎÏÈÑ ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂ

§ 141. Українські прізвища та імена .............................................. 167
§ 142. Відмінювання прізвищ ......................................................... 167
§ 143. Відмінювання імен ............................................................... 170
§ 144. Слов’янські прізвища та імена ............................................ 175
Прізвища із прикметниковими суфіксами й закінченнями ................. 178
§ 145. Неслов’янські прізвища та імена ......................................... 179
СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА

Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ ............................................ 179
§ 146. Імена та прізвища (прізвиська) ............................................ 179
§ 147. Похідні прикметники ........................................................... 182
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ......................................................................... 183

§ 148. Українські географічні назви ............................................... 183
§ 149. Географічні назви інших країн ............................................ 183
§ 150. Географічні назви з прикметниковими закінченнями ....... 186
§ 151. Апостроф, м’який знак ......................................................... 187
§ 152. Відмінювання географічних назв ........................................ 188
§ 153. Правопис прикметникових форм від географічних назв
і від назв народів .............................................................................. 190
Суфікси -ИНСЬК-(-ИЙ), -ІНСЬК-(-ИЙ) ........................... 190
Суфікси -ОВСЬК-(-ИЙ) [-ЬОВСЬК-(-ИЙ)],
-ЕВСЬК-(-ИЙ) [-ЄВСЬК-(-ИЙ)],
-ІВСЬК-(-ИЙ) [-ЇВСЬК-(-ИЙ)] ........................................... 190
§ 154. Правопис складних і складених географічних назв ........... 192
V. УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ ............................................. 197

§ 155. Крапка (.) ............................................................................... 197
§ 156. Знак питання (?) .................................................................... 199
§ 157. Знак оклику (!) ...................................................................... 201
§ 158. Кома (,) .................................................................................. 203
І. Кома в простому реченні ........................................................ 203
ІІ. Кома у складному реченні ..................................................... 221
§ 159. Крапка з комою (;) ................................................................ 226
390
Çì³ñò
І. Крапка з комою у простому реченні ............................... 226

ІІ. Крапка з комою у складному реченні ............................ 227
§ 160. Двокрапка (:) ......................................................................... 228
І. У простому реченні ........................................................... 228
ІІ. У складному реченні ....................................................... 229
§ 161. Тире (—) ................................................................................ 230
І. У простому реченні ........................................................... 230
ІІ. У складному реченні ....................................................... 237
ІІІ. У простому і складному реченнях (у деяких стиліс-
тичних фігурах) .................................................................... 240
§ 162. Три крапки, або крапки (...) ................................................. 241
§ 163. Дужки ( ), [ ], < > ................................................................... 243
§ 164. Лапки (« », “ ”, „ “, рідше „ ”) .............................................. 246
§ 165. Скісна риска ( / ) ................................................................... 248
§ 166. Комбіноване вживання розділових знаків .......................... 249
§ 167. Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат .... 249
§ 168. Правила рубрикації тексту і розділові знаки для оформ-
лення пунктів переліку .................................................................... 255
ПОКАЖЧИК ........................................................................................... 257
391
Довідкове видання
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ
ПРАВОПИС
Київ, Науково-виробниче підприємство
«Видавництво “Наукова думка” НАН України», 2019
Художній редактор М. А. Панасюк

Технічний редактор Т. С. Березяк
Оператор В. Г. Каменькович
Комп’ютерна верстка О. І. Фуженко
Укладачі покажчика І. В. Остапова, А. В. Дорожинська
Підп. до друку 19.11.2019. Формат 84×108/32. Папір офс. № 1.

Гарн. Таймс Нью Роман. Друк офс. Ум. друк. арк. 20,58.
Ум. фарбо-відб. 21,0. Обл.-вид. арк. 22,06.
Тираж прим. Зам. №
Оригінал-макет виготовлено
у НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України»
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції
серія ДК № 2440 від 15.03.2006 р.
01601 Київ 1, вул. Терещенківська, 3

Ukr - Pravopys 2019

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Ukr - Pravopys 2019

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÊÈ¯Â ÍÀÓÊÎÂÀ ÄÓÌÊÀ 2019

Нова редакція Українського правопису подає уточнені й доповнені

Українська національна комісія з питань правопису своїм рішенням

© Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні

Ïèòàííÿ óêðà¿íñüêîãî ïðàâîïèñó

Ïðî íîâó ðåäàêö³þ

Â³öå-ïðåçèäåíò Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ Çà ãîëîâó êîëåã³¿ ò.â.î. Ì³í³ñòðà

Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етно-

Українська графіка бере початок від старослов’янського

наук схвалило «Найголовніші правила українського правопи-

України, розробила проєкт нової редакції Українського правопи-

освічених українців, чия писемна практика узвичаює те чи те

Якою має бути «правильна українська мова»? Чи загрожують

Å, È § 1. Наголошені голосні е та и у вимові ви-

², È § 2. 1. І пишемо на початку слова відповід-

¯ § 3. Букву ї, що позначає звуки й + і, пишемо:

Ã § 5. Буква г передає на письмі глотковий

¥ § 6. Буква ґ передає на письмі задньоязико-

ґедзь, ґелґотáти, ґелґотіти, ґерґелі, ґерґотáти, ґерґотíти,

§ 7. Роздільність вимови попереднього твер-

2. Після р: бур’ÿн, міжгíр’я, пíр’я, мáтір’ю, кур’ºр, (на) под-

від’ї́зд, з’ºднаний, з’ї́хати, з’явèтися, напів’європéйський, об’ºм,

§ 8. 1. Буквосполучення йо передає звуко-

ґ) вівсá — овéс, вівцÿ — овéць, вісь — óсі;

2. О, е не переходять в і в закритому складі за таких умов:

2) у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: торг —

6) у словах іншомовного походження: агронóм, інженéр,

3. Усупереч наведеним правилам о, е не

в) у деяких похідних іменниках середнього роду з подов-

на -ів (-їв), зберігаємо і (ї): Андрíїв — андрíївський, Гаврèлів —

(пор. вечéря), жонáтий (пор. женèти), íграшок, копійóк, пшонó

2. О вживаємо замість е після шиплячих і й — перед м’я-

ти, ломèти — ламáти, скóчити — скакáти, схопèти — хапá-

2. Це чергування відбувається в коренях

×åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ ñëîâîçì³íè

§ 12. Чергування г, к, х із м’якими з, ц, с

§ 13. Ґ чергується з м’яким з у давальному і

(нехай) збережóть; зберéжений; пектè — печó, печéш, печé,

б із бл; п із пл; в із вл; м із мл; ф із фл: любèти — люблþ —

Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä

2. Інші приголосні перед суфіксами -ськ-(-ий), -ств-(-о) на

§ 20. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ó ïðèêìåòíèêàõ

§ 21. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä ñóô³êñîì -Í-

§ 22. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ïåðåä

3) буквосполучення -ск, -шк- змінюємо на щ у прикмет-

5) приголосні г, к, х змінюємо на ж, ч, ш у присвійних

§ 23. Óæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â Ó, Â

Примітка 2. Перед двома і більше буквами на позначення приголос-

6) після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з

3. Деякі слова української мови — загальні та власні назви

§ 24. Óæèâàííÿ ñïîëó÷íèê³â, ÷àñòîê ², É

2) між буквами, що передають голосний і приголосний:

§ 25. Óæèâàííÿ ïðèéìåííèêà Ç

прохолодою; З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Укра-

разом зі сходом сонця; А вже весна, а вже красна! Із стріх

3. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди вжива-

ÓÆÈÂÀÍÍß Ì’ßÊÎÃÎ ÇÍÀÊÀ (Ü)

-зьки, -ськи, -цьки: близькèй, вузькèй, волèнський, донéць-

б) -еньк-(-а), -еньк-(-о), -оньк-(-а), -оньк-(-о); -еньк-(-ий),

Íå ïèøåìî Ü § 27. Ь не пишемо:

3. Після всіх букв на позначення приголосних, крім л, як-

4. Після л в іменникових суфіксах -лн-(-о), -илн-(-о):