НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ВІЙСЬКОВОГО ІНСТИТУТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА

ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З НАЛАШТУВАННЯ РАДІОРЕЛЕЙНОЇ СТАНЦІЇ Р-425С3

КИЇВ-2016
 2

ЗМІСT

ВСТУП………………………………………………………………………… 3

Вибір прийомо-передавача …………………………………………………. 4

Підключення станції до комп’ютера ……………………………………… 4

Конфігурування основних параметрів радіорелейної станції………….. 5
Базові налаштування………………………………………………………… 8

Створення VLAN ……………………………………………………………. 17

Підключення ІР телефону…………………………………………………… 19

Включення портів Е1 в трафік …………………………………………….. 21

Увімкнення шлейфів ……………………………………………………….. 22

Конфігурування станцій на інтервалі …………………………………… 24
 3

ВСТУП

Станція призначена для побудови цифрових ліній зв’язку протяжністю до

20 інтервалів зі швидкістю передавання інформації не менше 155 Мбіт/с у
діапазоні (6,43…7,10) ГГц.
Крім цього станція забезпечує передавання по лінії зв’язку сигналів:
- телесигналізації і телекерування;
- службового зв’язку;
- Ethernet (10/100/1000 Base T), потоків Е1(G.703), змішаного TDM+IP трафіку.
Основне обладнання, що входить до складу станції Р-425С3:
- пристрій ВО-6С (антена Ø1,2 м з двома встановленими прийомо-
передавачами і опорно-поворотним пристроєм);
- контейнер ТК-6С (контейнер у складі: корзина AMM 2P B з вхідними
касетами; пристрій М1-11С; персональний комп’ютер CF-31; панель
розподільчо-комутаційна; комутатор 8 портів TP Link TL-SF1008D; ІР телефон
Grandstream GXP1625; 2 модеми SHDSL СПМ-14ЛТ-МС-104-bis2; VoIP шлюз
Grandstraem HT-704; джерело живлення; з’єднувальні кабелі);
- комплект кабелів;
- комплект ЗМП;
- комплект експлуатаційної документації.
 4

Вибір прийомо-передавача

Важливо не забути, що в комплекті станції знаходиться 4 прийомо-

передавачі, які встановлюються відповідно до номіналів отриманих частот на
передавання і приймання згідно з таблицею 1.
Табл. 1

Необхідно врахувати, що в пристрої ВО-6С виконання 1+1 прийомо-

передавачі RAU2 X 6U
встановлюються тільки парами:
- RAU2 X 6U/A21 HP і RAU2 X 6U/A27 HP – одна пара;
- RAU2 X 6U/A25 HP і RAU2 X 6U/A23 HP – друга пара.

Підключення станції до комп’ютера

Для перевіряння або налагоджування станції під’єднуємо комп’ютер, з

установленою на ньому програмою MINI-LINK Craft до модуля NPU3 C.
Є два варіанти під’єднання:
1. За допомогою кабеля USB - mini-USB (рисунок 1). NE: 10.0.0.1 - для всіх
станцій. User: admin_user - для всіх станцій. Password: ericsson – встановлений
за замовчуванням, завжди пишеться з маленької букви.

Рис.1 Екран комп’ютера при інсталяції станції через кабель USB - mini-USB
 5

2. За допомогою кабеля Ethernet через з’єднувач типу RJ-45 (рисунок 2). NE:
192.168.0.25 - індивідуально для кожної станції, може змінюватися
користувачем. User: admin_user - для всіх станцій. Password: ericsson –
встановлений за замовчуванням, завжди пишеться з маленької літери.

Рис. 2 Екран комп’ютера при інсталяції станції через кабель Ethernet.

Конфігурування основних параметрів радіорелейної станції

Впродовж 2-3 хвилин, після натискання кнопки Logon (рис.1, рис.2)

відкриється вікно з зображенням «дерева» меню обладнання Ericsson Рис.3.

Рис.3 Вікно з зображенням «дерева» меню обладнання Ericsson

Пошук необхідних складових частин станції, які підлягають конфігурації

(чи перевірянню результатів конфігурування) проводиться на панелі D у
відкритому вікні «дерева» всіх програмованих модулів радіорелейної станції
(рис.4).
 6

Є три групи в деревовидному списку: - AMM 6p - список розбитий на

модулі і їх компоненти. При натисканні на "+" лівою клавішею мишки список
розгортається і показує склад модулів; - Ethernet – основою є програмований
комутатор, який дозволяє об’єднувати пристрої, під’єднані до LAN - портів у
віртуальні мережі, організовувати WAN - інтерфейс на основі пакетних лінків і
під’єднувати мережу до радіоканалу; - Radio Links – налагоджування і
управління прийомо-передавачами (встановлення частот, видів модуляції,
смуги сигналу, рівня потужності, конфігурації каналів і т.і.).

Рис.4 Відкрите вікно «дерева» всіх програмованих модулів станції

Всі пункти навігації мають контекстне меню при натисканні правою

клавішею миші. Є декілька варіантів конфігурації радіорелейної станції.
Установлення раніше збереженої конфігурації. Скид настроювань до
заводських і конфігурація з «нуля». Перший варіант самий швидкий і надійний,
але потребує резервної копії конфігурації. Другий варіант використовується
при відсутності резервної копії або коли не вдається підстроїти діючу
конфігурацію (поточні настроювання можуть не дозволити вносити деякі
зміни).
Бажано періодично робити копії конфігурації, особливо, коли станцію
доводиться експлуатувати у різних режимах і при різних настроюваннях. Скид
настроювань до заводських. На панелі управління в пункті "TN-
172.168.121.140" (рис. 3) правою клавішею миші кликаємо контекстне меню
(рис. 5). Вибираємо пункт "Initial Setup"
Примітка: Скидання до заводських настройках доступне при
підключенні через USB кабеля через IP «10.0.0.1»

Рис. 5 Контекстне меню TN-172.168.121.140

 7

У відкритому контекстному меню "Initial Setup" вибираємо опцію

"Factory Setting"(рис. 6).

Рис. 6 Контекстне меню пункту "Initial Setup"

Після натискання кнопки «ОК» відбудеться встановлення заводських

настроювань (рис. 7). Час очікування 7-10 хвилин.

Рис.7 Встановлення заводських настроювань

 8

Базові налаштування

Після встановлення заводських настроювань приступаємо до

встановлення базових настроювань. Натискаємо правою клавішею миші на
назву вузла у вікні MINI-LINK Craft на «дереві» і вибираємо Сonfigure > Basic
NE (рис. 8).

Рис. 8 Покроковий вибір інсталяції вузла

У «дереві» контекстного меню знаходимо пункт "Basic NE"і натискаємо
правою клавішею миші. Повинно з’явитися меню Basic NE (рис. 9).

Рис. 9 Контекстне меню Basic NE

 9

У вікні базових настроювань вводимо значення для таких параметрів: -

NE Name – ім’я вузла, можливо використовувати тільки англійський алфавіт,
цифри, знаки тире і підкреслювання (наприклад М1А1-1). - NE Host Address –
IP адресу вузла (наприклад), під яким він буде доступним каналами управління;
- NE Host Subnet Mask – маска підмережі для IP адреси. - Default Gateway –
адреса шлюза за замовчуванням; - FAU Settings, Admin Status – якщо корзина
обладнана блоком вентиляторів, встановлюємо в Enable, в противному разі в
Disable; - Bypass Power to RAU – ліквідовуємо відмітку; - Power Redundancy –
залишаємо відмітку; - Clock Settings – виставляємо часовий пояс для вузла, при
необхідності вказуємо IP адресу сервера NTP у полі NTP Server; - Date and
Time – виставляємо поточні дату і час; - General Settings – лишаємо всі
настроювання за замовчуванням. Для збереження уведених параметрів
необхідно натиснути кнопку Save у верхній лівій частині вікна MINI-LINK
Craft. До базових настроювань відноситься і активація Ethernet Switch (рисунок
23), щоб була можливість управління пристроями, під’єднаними через
з’єднувач RJ-45, створення VLAN (віртуальної мережі) і передавати їх
радіоканалом (в заводських настроюваннях опція не активована). Активацію
проводимо у такому порядку "Ethernet Switch" ===> "Configure" ===>
"General" (рис. 10).

Рис. 10 Активація "Ethernet Switch"

У вікні "Switch Mode" вибираємо Customer Node (802.1Q) режим ручного
управління. Натискаємо зберегти (save) (рис. 11).
 10

Рис. 11 Схема запам’ятовування режиму "Ethernet Switch"

З’являється вікно, яке нагадує про відсутність ліцензії. Натискаємо "ОК".

Параметри радіолінка Для відкриття вікна конфігурування радіолінка
необхідно розгорнути «дерево» MINI-LINK Craft Menu і вибрати розділ Radio
Links. Після того як розкриється розділ Radio Links кликніть правою клавішею
миші на потрібний радіолінк (перша цифра в дужках означає номер слоту з
модемом) і виберіть з меню пункт Configure Radio Link (рис. 12).

Рис. 12 Схема конфігурування Radio Link

 11

Відкриється вікно (рисунок 31). Якщо радіолінк ще не

сконфігурований, то буде відображена тільки ліва частина вікна, яка відображає
конфігурацію ближнього кінця. Настроювання для кожного терміналу повинні
бути однаковими. Запуск конфігурації Radio Link можливо зробити і у
відповідному пункті, який виділений синім кольором. Після чого з’явиться
вікно (рисунок 32).

Рис. 13 Схема запуску конфігурації Radio Link

 12

Значення параметрів: - Terminal ID – чотиризнаковий ідентифікатор

(великі/рядкові літери і цифри) терміналу на ближньому кінці інтервалу; - Far
End ID – чотиризнаковий ідентифікатор (великі/рядкові літери і цифри)
терміналу на дальньому кінці інтервалу; - Radio ID Check – перевіряти чи не
перевіряти ідентифікатор терміналу на дальньому кінці інтервалу. Якщо опція
увімкнена і прописаний ідентифікатор не співпадає з тим, що приймається,
буде генеруватися аварія; - Mode – конфігурація роботи захисту на інтервалі:
1+0 (без захисту), 1+1 Hot Standby (гарячий резерв, обидва передавачі
працюють на одній і тій же частоті, резервний передавач вимкнений), 1+1
Working Standby (обидва передавачі працюють на різних частотах одночасно,
увімкнені обидва передавачі); - Enable XPIC – увімкнути або вимкнути роботу в
режимі крос-поляризації (модеми повинні знаходитися у відповідних позиціях).
Галочку не ставимо; - Adaptive Modulation – увімкнення режиму адаптивної
модуляції. Деякі швидкості в радіоканалі і модуляції не будуть доступні,
якщо ця опція вимкнена, наприклад 200 Мбіт/с при ширині частотного каналу
28 МГц; - Channel Spacing – ширина частотного каналу; - Reference Spectrum
Efficiency Class – тип спектральної маски, залежить від модуляції і
виставляється відповідно до виданої ліцензії. Стандартні значення для
модуляцій: 4 QAM – 2, 16 QAM – 4L, 32 QAM – 4H, 64 QAM и 128 QAM –
5B, 256 QAM и 512 QAM – 6B; - Max Capacity – Modulation – вибір
максимальної ємності радіоканалу. Є три типи модуляції – v0, v1, v2. V2
найкращий, так як найбільш ефективний, і дозволяє виділити більшу ємність; -
Min Capacity – Modulation – аналогічно зазначеному вище, тільки для
мінімально допустимої ємності(модуляції) в радіоканалі. Якщо виставити
обидва значення однаковими, РРЛ буде утримувати ємність радіоканалу
постійною; - Number of E1s – кількість потоків Е1, які виділяються в
радіоканалі. Мінімальна кількість - 0, максимальна кількість, залежить від
максимальної ємності радіоканалу, але не більше 80; - Tx Freq. (MHz) - частота
передавання; - Rx Freq. (MHz) - частота приймання; - Output Power Mode -
режим підтримки вихідної потужності;
- Fixed (RTPC) - режим фіксованої потужності, вказаної в Output Power; - ATPC
- вихідна потужність встановлюється автоматично і залежить від отриманого
вхідного сигналу на дальньому кінці. Допустимо, коли обидва кінці (ближній і
дальній) РРС підтримують режим АTPC; - Output Power (dBm) – визначає
рівень вихідної потужності в dBm. Допустимий тільки, коли режим вихідної
потужності встановлюється в RTPC; - Transmitter On – вмикає/вимикає
передавач; - XPIC – вибір позиції, в якій знаходиться сусідній за резервуванням
модем за XPIC. Функція XPIC встановлюється при необхідності; - Advanced-
настроювання. У цьому вікні можна вибрати мінімальний рівень сигналу, що
приймається (поріг), при якому спрацьовує аварія (сухі контакти). Можливо
задати максимальну величину помилок на прийомі (BER=10-6) при перевищені
якої, спрацьовує сигналізація (аварія) (рис. 14).
 13

Рис. 14 Схема настроювання в режимі Advanced

DNC only – проти цього терміналу галочку ставити категорично

заборонено, так як зникне трафік між двома станціями на інтервалі. Після
встановлення параметрів радіолінка необхідно зберегти настроювання,
натиснувши кнопку Save у верхній лівій частині вікна MINI-LINK Craft.
Призначення пакетного радіолінка інтерфейсу WAN Далі необхідно прив’язати
радіолінк, з встановленими параметрами до порту WAN. Для цього необхідно
розгорнути дерево в лівій частині MINI-LINK Craft, розділ NPU, і вибрати одну
з незадіяних груп RL-IME. Далі натиснути на неї правою клавішею миші,
вибрати Configure – Capacity. На екрані комп’ютера з’явиться картинка
показана на рис. 15.
 14

Рис. 15 Схема встановлення радіолінків

Виділяємо один із пакетних лінків у списку «Available Packet Links» зліва,

а потім натискаємо на кнопку « >>», для переміщення лінка у список «Assigned
Packet Links» з права. Якщо в даному напрямку використовується тільки один
пакетний радіолінк, то залишаємо режим пакетного радіолінка – Single Mode.
Якщо необхідно об’єднати два і більше паралельних лінки – вибираємо режим
Radio Link Bonding Mode, і додаємо додаткові лінки в список справа. При
додаванні необхідно врахувати обмеження Max Supported Links і Max
Capacity, вказані на початку сторінки у розділі Capacity. Після встановлення
всіх параметрів, настроювання необхідно зберегти натисканням на кнопку Save
у верхній лівій частині вікна MINI-LINK Craft. Для реєстрації помилок модуля
NPU3 C на панелі аварій у віконці Notifications необхідно встановити галочку.
Після конфігурації RL-IME 1/1/100 вікно буде мати вигляд, показаний на
рис. 16.

Рис. 16 Вікно після конфігурації RL-IME 1/1/100

 15

Після цього, в дереві MINI-LINK Craft, у розділі Ethernet з’явиться порт

WAN з такою ж адресою, як і RL-IME, в яку був доданий пакетний радіолінк.

Рис. 17 Схема конфігурації порту WAN

WAN порту призначаємо найменування Port 2 (рис. 17). Прив’язка LAN

портів (модулів NPU3 C , MMU3 A) до Switch порту Відкриваємо LAN
інтерфейс, як показано в дереві LAN interfaces (приклад нижче). Для цього
заходимо в порт LAN 1/1/3 гілкою "Ethernet Switch" ===> "Configure" ===>
"General" і в Unused вибираємо порт Switch (Port 1), як показано на рис. 18.
 16

Рис. 18 Схема прив’язки LAN портів

Переводимо Switch (Port 1) у цьому ж вікні з статусу Down у статус Up і,

при необхідності, вмикаємо Notifications (рис. 18). Speed порту виставляємо
Auto (рис. 19)

Рис. 19 Схема встановлення режиму Auto для Speed порту

 17

Після встановлення параметрів, їх необхідно зберегти натисканням

кнопки Save. Порт Switch Port 1 через опцію Port Role переводимо у режим UNI
(рис. 20). Натискаємо Save.

Рис. 20 Схема встановлення Switch Port 1 у режим UNI

Створення VLAN

Створення VLAN на базі портів LAN и WAN. Для цього гілкою "Ethernet
Switch" ===> "Configure" ===> "VLAN" заходимо у вікно Configure VLAN
(рис. 21).

Рис. 21 Схема створення VLAN

 18

Автоматично присвоюємо VLAN номер ID – номер 2, вибираємо ім’я

(name), наприклад testIP і вибираємо порти, які хочемо додавати в VLAN
(рисунок 40). Далі у стовпці Ports/Untagged знімаємо tag (ставимо галочку) з
порту 1. Натискаємо кнопку Save. Настроювання порту LAN-DSN 1/1/2
(з’єднувач TR:2/LAN модуля NPU3 C) Порт LAN-DSN 1/1/2 (з’єднувач
TR:2/LAN модуля NPU3 C) – це порт управління і моніторингу РРС. Через цей
порт за ІР адресою є можливість проводити управління, як своєю станцією, так
і віддаленою, за її ІР адресою. Від самого початку порт знаходиться у
конфігурації Front Connection. Для прив’язки його до Switch Port переводимо в
Unused (рис. 22).

Рис. 22 Настроювання порту LAN-DSN 1/1/2

Натискаємо кнопку Save. На «дереві» з’явився LAN 1/1/2 порт, який

можемо використовувати для корисного трафіку (рис. 23). Прив’язуємо його до
Switch Port 10 і переводимо порт в режим UNI. Натискаємо Save.

Рис. 23 Схема прив’язки LAN-DSN 1/1/2 порту до Switch Port 10

 19

Додаємо порт 10 до раніше створеного VLAN ID2. Знімаємо tag з

порту 10 (рис. 24).

Рис. 24 Схема прив’язки Switch Port 10 до LAN-DSN 1/1/2

Підключення ІР телефону

Під’єднання ІР телефону до окремого VLAN Приклад. Використовуємо

порт LAN 1/2/2 на модулі MMU3 A. Під’єднаємо його до Switch Port 3 (рис.
25). Тепер цей порт під’єднуємо до ІР телефону. Зберігаємо.
 20

Рис. 25 Схема створення порту для ІР телефону

Порт Switch Port 3 переводимо в режим UNI. Натискаємо Save.

Створюємо новий VLAN ID-200. Порт прив’язуємо до WAN1/1/100 (рис. 26).

Рис. 26 Проміжна схема створення нового VLAN ID-200

 21

Знімаємо tag з порту 3 (рис. 27).

Рис. 27 Кінцева схема створення нового VLAN ID-200

Включення портів Е1 в трафік

У кореневому каталозі натисніть правою клавішею миші на М1А1-1 (рис.

28).

Рис. 28 Конфігурація М1А1-1

 22

Натискаємо кнопку >> і переводимо в праве вікно всі чотири потоки

Е1 і зберігаємо.

Увімкнення шлейфів

Для увімкнення шлейфу для потоку Е1 заходимо в модуль NPU 3 C у

кореневому каталозі Tools T1===> Е1 Loops (рис. 29).

Рис. 29 Схема встановлення шлейфів

Розкривається вікно Loops, у якому вибираємо шлейф LOCAL. Цей

шлейф завертає потік Е1 номер 1 на модулі NPU 3 C віддаленої станції.
Можливе установлення шлейфів, як показано у вікні Loops.
У станції є можливість увімкнення інших шлейфів. Їх встановлення
показане нижче у вікні Radio Link Loops (рис. 30).
 23

Рис. 30 Встановлення шлейфів на станції

Шлейф, який встановлюється на RAU2, формує заворот сигналу на виході

прийомопередавача, при цьому прийомо-передавач не випромінює вихідну
потужність у ефір, а приймач відмикається від антени. Шлейф IF організовує
заворот сигналу на модемі MMU3 A, а шлейф Rx завертає сигнал на віддаленій
станції в MMU3 A.
 24

Конфігурування станцій на інтервалі

Рис. 31 Конфігурування другої станції

Установлюємо відповідні частоти передавача і приймача, ручний режим
вихідної потужності Fixed (RTPC). Вихідну потужність виставляємо 30 дБм
(рис. 31). Вибираємо чотири потоки Е1 з обох сторін однаково (рис. 32 ).
 25

Рис. 32 Вибір потоків Е

Після проведеної конфігурації радіорелейного обладнання можна

приступати до перевіряння його працездатності. Встановіть на станції шлейф
RF Loop. Під’єднайте тестер інтерфейсних сигналів на швидкості 2048 кбіт/с до
роз’єднувача «Е1-1» SHDSL модему, який виноситься за межі контейнера ТК-
6С. За допомогою тестера інтерфейсних сигналів виміряйте залишковий
коефіцієнт бітових помилок станції. Під’єднайте тестер інтерфейсних сигналів
на швидкості 2048 кбіт/с до роз’єднувача «Е1-2» SHDSL модему, який
виноситься за межі контейнера ТК-6С. За допомогою тестера інтерфейсних
сигналів виміряйте залишковий коефіцієнт бітових помилок станції.
Під’єднайте тестер інтерфейсних сигналів на швидкості 2048 кбіт/с до
роз’єднувача «Е1-3» SHDSL модему, який виноситься за межі контейнера ТК-
6С. За допомогою тестера інтерфейсних сигналів виміряйте залишковий
коефіцієнт бітових помилок станції. Під’єднайте тестер інтерфейсних сигналів
на швидкості 2048 кбіт/с до роз’єднувача «Е1-4» SHDSL модему, який
виноситься за межі контейнера ТК-6С. За допомогою тестера інтерфейсних
сигналів виміряйте залишковий коефіцієнт бітових помилок станції.
Станцію вважають працездатною, якщо отриманий залишковий коефіцієнт
бітових помилок станції є не гіршим ніж 10-10.