МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Факультет адвокатури
Кафедра адміністративного права

Доповідь на гурток
з адміністративного права
на тему:
«Актуальні проблеми кібербезпеки інформаційних технологій»

Студентки 2 курсу
Факультету адвокатури
Маркової Єлизавети Сергіївни, 18-21-04

Науковий керівник:
Доцентка, кандидатка юридичних наук
Рябченко Ярослава Степанівна

Харків
2022
 ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................3
Розділ 1 Основні терміни та визначення.........................................................5
1.1 Термін «Інформаційний
простір»...............................................................5
1.2 Термін «Інформаційна
безпека».................................................................6
1.3 Термін «Інформаційні
загрози»..................................................................8
1.4 Термін «Інформаційний
ризик»..................................................................9
Розділ 2 Відмінність між інформаційною безпекою та
кібербезпекою.......10
Розділ 3 Аналіз даних………………………………………………………..13
3.1 Збір даних...................................................................................................13
Висновки..........................................................................................................16
Література……………………………………………………………………18

2
 ВСТУП
Актуальність дослідження. Поняття «інформаційна безпека» історично
існує відносно давно (за даними про перші публікації на цю тему з 60-х років
минулого століття) [1]. Поява терміну «кібербезпека» поклала початок
постійному суперництву між термінами «інформаційна безпека» та
«кібербезпека», а сфера використання цих термінів тлумачилася по-різному.
Різні варіанти інтерпретації наведені в [1, 2]. ]. В українському законодавстві
поточне значення терміну «інформаційна безпека» наведено в проекті Закону
України від 26 листопада 2018 р. «Про внесення змін до Закону України «Про
інформаційну безпеку» [3], тоді як «кібербезпека» раніше була розкрито в [4].
Через велику кількість визначень важко точно зрозуміти різницю між
поняттями «кібербезпека» та «інформаційна безпека» та суміжними
термінами.ще не досягнуто консенсусу.
Також актуальним є аналіз тенденцій популярності термінів
«інформаційний простір», «інформаційна безпека», «інформаційна загроза» та
«інформаційний ризик». реальність і новизна. У статті проаналізовано різницю
у змісті термінів «інформаційна безпека» та «кібербезпека» з точки зору
вітчизняних правових систем та закордонного практичного досвіду. Ми також
зібрали та проаналізували інформацію щодо кількості та популярності
«інформаційної безпеки» та пов’язаних з нею термінів «інформаційний
простір», «інформаційний ризик» та «інформаційна загроза» у публікаціях з
1960-х років у різних напрямках.

3
 Вони доступні онлайн за допомогою основних веб-служб. Це дозволяє
нам встановити перспективи використання цих термінів міжнародним
науковим співтовариством. Метою цієї роботи є дослідження категорій
«загроз», вирішення термінологічних питань у сфері інформаційної безпеки та
встановлення чіткого поділу між доменами кібернетики. 10 Метою дослідження
є використання термінів, визначених у публікаціях та нормативно-правових
документах у різних галузях. Предметом дослідження є контекст, у якому
вживаються окремі терміни, та популярна динаміка їх використання. Методами
дослідження є інтелектуальний аналіз тексту (текстовий аналіз), аналіз
інтелекту, порівняльний аналіз та аналіз RS.

4
 РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
1.1 Термін «Інформаційний простір»
Існує дуже багато визначень інформаційного простору. Зокрема,
інформаційний простір можна розглядати як сукупність сховищ даних,
технологій їх обробки та інформаційних комунікаційних систем, які
забезпечують інформаційні відносини між організаціями та громадянами.
Інформаційний простір слід передусім розглядати як соціальний простір не
територіальний, фізичний, але без регулярних кордонів і території. Його
структуру визначають люди в стані інформації та знання та інформаційної
взаємодії. Інформаційний простір, за визначенням Глосарію з інформаційної
безпеки України, включає інформацію, інформаційні продукти та ресурси, що
перебувають під юрисдикцією держави. Інформаційний простір - це сукупність
об'єктів, що беруть участь в інформаційній взаємодії, і технології, що
забезпечує цю взаємодію.
ІТ утворюють інформаційні ресурси, засоби інформаційної взаємодії,
інформаційна інфраструктура. У центрі інформаційного простору знаходяться
суб'єкти, які в процесі своєї діяльності створюють, привласнюють, зберігають і
передають інформацію. Такими суб’єктами можуть бути окремі особи,
соціальні групи, підприємства, державні адміністрації, будь-хто, хто
використовує у своїй діяльності можливості сучасних інформаційних
технологій, але в будь-якому разі інформаційний простір не може існувати без

5
діяльності людини. Інформаційний простір є динамічним середовищем, фізичні
об’єкти, як правило, мають чітко визначені фізичні межі, за допомогою яких
можна досягти переваг тимчасової інформації, а простір є структурованим [5].
На думку американського дослідника Д. Елема, інформаційний простір
складається із сукупності об’єктів, які інформаційно взаємодіють між собою, і
технології цієї взаємодії. Інформаційний простір – це різновид інформаційного
дизайну, в якому зображення інформаційних об’єктів розташовані в
принциповому просторі. В принципі, простір, позиція та орієнтація мають сенс,
таким чином уможливлюючи картографування та навігацію [6]. Власне кажучи,
термін «інформаційний простір» є одним із основних понять і не піддається
чіткому визначенню. Найчастіше його розуміють як логічне протиставлення
світу об'єктів (предметів, фізики, матерії).
1.2 Термін «Інформаційна безпека»
Під інформаційною безпекою слід розуміти захист інтересів суб'єктів,
пов'язаних з інформацією. Перш ніж розуміти термін «інформаційна безпека» в
загальному вигляді, необхідно з'ясувати, що таке інформація. Це поняття
сьогодні використовується дуже широко і різнобічно. У літературі даються такі
визначення: Інформація — це дані про людей, речі, факти, події, явища,
процеси незалежно від форми подання. Інформація має характеристики
цілісності, конфіденційності та доступності. Враховуючи це, перш за все,
«інформаційна безпека - підтримання конфіденційності, цілісності та
доступності інформації. Крім того, коли розглядаються інші характеристики,
такі як достовірність, простежуваність, спростовність і надійність» [7].
Тут «інформаційна безпека визначається як стан безпеки систем обробки
та зберігання даних, при якому гарантується конфіденційність, доступність і
цілісність інформації або безпека інформації від несанкціонованого доступу,

6
використання або розголошення. Комплекс заходів, спрямованих на :
знищення, модифікація, ознайомлення, перевірка, запис або знищення (у цьому
сенсі частіше вживається термін «захист інформації»)» [8]. Враховуючи
різноманіття інформації, термін «інформаційна безпека» може мати різні
значення в різних контекстах. Інформаційна безпека - це захист інформації та
інфраструктури, яка її підтримує, від навмисних або випадкових дій, які можуть
завдати неприйнятної шкоди суб'єктам, яких ця інформація стосується.
Сполучення слів «інформаційна безпека» зазвичай означає інформацію
або обмеження доступу до інформації, свободу слова та свободу обміну
думками. Держави можуть обмежити цей процес[9], зауважте. В Україні
обмеження можливі лише згідно із законом. Іншими словами, саме Верховний
парламент регулює основи та порядок державного втручання в реалізацію
права на свободу слова. Зосередження на механізмах захисту та автентифікації
звужує уявлення про інформаційну безпеку, і ми повинні усвідомити, що
звуження уявлення небезпечне.
Метою захищеної системи є запобігання несанкціонованому
використанню інформації, вимога негативного типу [10]. 14 Для більш
загального уявлення про термін «інформаційна безпека» доцільно
ознайомитися з визначеннями, взятими з різних джерел. Інформаційна безпека
– це захист інформації з метою мінімізації ризику розкриття інформації
неавторизованим особам [11]. Інформаційна безпека – це обґрунтована
впевненість у тому, що інформаційні ризики збалансовані відповідними
заходами контролю та управління [12]. Інформаційна безпека – це захист
інформації, мінімізація ризику розголошення інформації третім особам [13].
Проблеми інформаційної безпеки можна розділити на два класи: • Захист
інформації (запобігання інформаційним загрозам). З іншого боку, інформаційна

7
безпека розглядається в кількох аспектах. Тобто забезпечити стан охорони. •
Інформація та інформаційні ресурси, що перебувають під неправомірним
впливом третіх осіб. • Інформаційні права і свободи громадян [14].
З юридичної точки зору, «інформаційна безпека — це стан захисту
життєво важливих інтересів осіб, суспільств і націй, у якому шкода запобігає
тому, що: • несприятливий вплив на інформацію;15 • несанкціоноване
поширення, використання та порушення цілісності, конфіденційності та
доступності інформації. інформація”[15]. У військовій сфері інформаційна
безпека визначається як захищеність об'єктів від інформаційних загроз або
інформаційних негативних впливів. Суб’єктом інформаційної безпеки є
відповідне національне відомство, що забезпечує постійну доступність даних
для прийняття стратегічних рішень та захист національних інформаційних
ресурсів. Важливими умовами забезпечення інформаційної безпеки є захист
національних інформаційних ресурсів і доступність даних для прийняття
стратегічних рішень.
1.3 Термін «Інформаційні загрози»
Загрози інформаційній безпеці — сукупність факторів і умов, що
загрожують життєво важливим інтересам окремих людей, суспільств і націй в
інформаційному просторі. Загроза інтересам учасників інформаційних відносин
— це потенційно виникла загроза, яка може прямо чи опосередковано
зашкодити інтересам цих учасників шляхом впливу на інформацію чи інші
елементи інформаційної системи, що розуміється як подія, процес або явище,
що набуває. Загрози інформаційній безпеці в основному зумовлені
виникненням і реалізацією загроз в економічній і політичній сфері, сфері
виконання функцій держави тощо, а причини шкоди в інформаційній сфері
пов’язані переважно з досягненням інших цілей.

8
 Тому рекомендується узгодити визначення загрози національній
інформаційній безпеці як «сукупності умов і факторів, що створюють загрозу
життєво важливим інтересам держави, суспільства та особи у зв’язку з
негативними можливостями». 16 Інформаційні ресурси та інфраструктура
інформаційних технологій, а також вплив інформації на обізнаність і поведінку
населення»[16]. При цьому до суттєвих характеристик загроз національній
інформаційній безпеці належать вибірковість, передбачуваність та шкідливість
[17].
Згідно з визначенням Національного інформаційного глосарію,
інформаційна загроза – це будь-яка обставина чи подія, яка може негативно
вплинути на інформаційну систему через несанкціонований доступ, знищення,
розкриття, зміну та/або відмову в обслуговуванні даних. Інформаційні загрози –
це засоби, за допомогою яких може проявлятися здатність або намір агента
загрози негативно вплинути на автоматизовані системи, об’єкти чи операції
[18]. Усі загрози інформаційній безпеці поділяються на такі основні групи: •
Загроза несанкціонованого або протиправного впливу третіх осіб на
інформацію та інформаційні ресурси фізичних та юридичних осіб, органів
державної влади та місцевого самоврядування. • Обмеження індивідуальних
прав на інформацію та загрози механізмам їх забезпечення.
1.4 Термін «Інформаційний ризик»
З точки зору інформаційної безпеки, ризик розглядається як продукт
втрати через ймовірність порушення конфіденційності, цілісності,
автентичності та доступності інформації або інформаційних ресурсів.
«Інформаційний ризик — це ризик, пов’язаний із використанням
інформаційних систем для підтримки місії та бізнес-функцій організації»[19].
17 У банківській галузі «інформаційний ризик визначається як виникнення

9
внутрішніх і зовнішніх подій, неадекватний внутрішній контроль або зміни в
інформації. Неадекватні або неправильні внутрішні банківські процеси в галузі.
Інформаційний ризик є складовою операційного ризику»[20].

РОЗДІЛ 2. ВІДМІННІСТЬ МІЖ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ТА

КІБЕРБЕЗПЕКОЮ

Терміни «кібербезпека» та «інформаційна безпека» зазвичай

використовуються як синоніми в термінології безпеки, що викликає плутанину
серед спеціалістів із безпеки. Відповідно до [3], «Інформаційна безпека — це
стан захисту життєво важливих інтересів особи, громадянина, суспільства і
нації, недосконалості, передчасності та недостовірності, цілісності та повноти
інформації, що поширюється. , несанкціоноване розповсюдження інформації з
обмеженим доступом і навіть негативний психологічний вплив інформації та
негативні наслідки використання інформаційних технологій.Це пов’язано з
навмисним причинно-наслідковим зв’язком.» Цікаво, що у визначенні не
згадується порушення конфіденційності інформації.
Це визначення інформаційної безпеки включає інформаційний і
психологічний вплив, який може виникнути в соціальних мережах, а контроль
цілісності, своєчасності та надійності інформації (тобто шкідливої інформації в
обох засобах масової інформації). контроль розповсюдження) входить до сфери
його компетенції. і в соціальних мережах). Для порівняння, згідно з [4],
«кібербезпека» визначається як «життєво важливі інтереси окремих осіб і
громадян, суспільств і націй у використанні кіберпростору для забезпечення
сталого розвитку інформаційного суспільства та цифрового комунікаційного
середовища». своєчасне виявлення, попередження та нейтралізація реальних і

10
потенційних загроз національній безпеці України в кіберпросторі» є важливою
складовою національної безпеки.
Як видно, визначення термінів «кібербезпека» та «інформаційна
безпека» у національному законодавстві мають багато спільного19, але
визначення «кібербезпека» відрізняється від поняття «кіберпростір». Це
передбачає наявність комунікаційного середовища з використанням глобальної
мережі передачі даних [4]. Тепер розглянемо, як міжнародні експерти з
інформаційної безпеки бачать відмінності між цими термінами [21] Зауважимо,
що ми розрізняємо дані та інформацію. Інформація - це дані, які мають певне
значення. Інформаційна безпека регулює цілісність, конфіденційність і
доступність інформації.
Кібербезпека, у свою чергу, відповідає за захист різноманітних речей,
доступних за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ),
звертаючи увагу на те, де зберігаються дані та які технології використовуються.
«ІКТ-безпека» вважається підмножиною «кібербезпеки». Таким чином,
інформаційна безпека має справу з інформацією (в аналоговій або цифровій
формі). Кібербезпека також охоплює будь-яку вразливість, спричинену
інформаційними та комунікаційними технологіями (включно з інформацією в її
найчистішому вигляді (переважно цифровою) або неінформаційними
компонентами, тобто речами (очевидно, мають на увазі пристрої Інтернету
речей)). Згідно з цим поділом, існує невелика різниця між поняттями «ІТ-
безпека» та «ІКТ-безпека», і цей поділ є частиною інформаційної безпеки, а
також включає кібербезпеку.
Різниця полягає в захисті інформації, яка є аналоговим представленням,
і використанні фізичних і технічних засобів захисту (інформаційна безпека) і
захисту Інтернету речей (кібербезпека). Це рівнове явище, на стан якого

11
безпосередньо впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Загрози
інформаційній безпеці, у свою чергу, передбачають виникнення та реалізацію в
інформаційному просторі явищ, подій, процесів, які негативно впливають на
учасників інформаційних відносин. Захист інформації застосовує заходи щодо
обмеження доступу до захищеної інформації та створення умов, які значно
ускладнюють або прямо забороняють несанкціонований і незаконний доступ до
інформації, яка не є у вільному доступі. Кібербезпека, у свою чергу, поєднує
технології, процеси та заходи, призначені для захисту мереж, комп’ютерів,
програм і даних від атак, щоб забезпечити конфіденційність, цілісність і
доступність даних. Загалом, головною метою інформаційної безпеки є захист
сенсу, а основною метою кібербезпеки є захист систем контролю.

12
 РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ДАНИХ
3.1 Збір даних
Для попереднього аналізу даних для виявлення найпоширеніших
шаблонів і тенденцій у використанні термінів «інформаційний простір»,
«інформаційна безпека», «інформаційна загроза» та «інформаційний ризик»
див. Web Collection Science Publishing. Об’єкт JSTOR [22], ScienceDirect [23],
Google Scholar [24], Google Books Ngram Viewer service [25]. JSTOR
(скорочення від Journal STORage) — це цифрова повнотекстова база даних
наукових журналів і посібників (гуманітарних наук, лише англійською),
написаних різними європейськими мовами. База даних JSTOR містить понад 12
мільйонів наукових журналів, посібників і першоджерел у 75 різних галузях.
ScienceDirect — це одна з найбільших онлайнових колекцій опублікованих
наукових досліджень. Він містить понад 12 мільйонів елементів вмісту,
включаючи понад 3500 журналів і понад 34 000 книг, довідників і колекцій з
різних дисциплін. Статті розділені на чотири основні напрями: фізико-технічні
науки, природничі науки, медицина, соціальні науки та гуманітарні науки.

Тези до більшості статей знаходяться у вільному доступі. Google Scholar

— це пошукова система Google, яка індексує повні тексти наукових публікацій
у всіх мислимих форматах і дисциплінах. Ця послуга включає більшість
рецензованих онлайн-журналів з усього світу. Сервіс містить приблизно 389
мільйонів документів, включаючи статті, цитати та патенти, що робить його

13
найбільшим пошуковим сервісом у світі. Google Ngram Viewer або Google
Books Ngram Viewer — пошуковий онлайн-сервіс Google, який дозволяє
створювати лінгвістичні частотні графіки на основі 22 десятків друкованих
джерел, опублікованих з 16 століття та зібраних сервісом Google Books. Даними
слугувала приблизна кількість англомовних згадок термінів «інформаційний
простір», «інформаційна безпека», «інформаційна загроза» та «інформаційний
ризик» у виданнях різного спрямування (помилки несуттєві) (Додаток А).
Зверніть увагу, що термін «інформаційна загроза» в англійській мові
вважається «загрозою безпеці».

Цей переклад використано тому, що, згідно з даними Google Ngram

Viewer, «інформаційні загрози» зустрічаються та використовуються в
літературі, на відміну від більш загальних «загроз безпеці», тому що це
трапляється рідко. Використовується саме в контексті інформаційної безпеки.
По-перше, для коректної обробки даних у майбутньому завдяки сервісу Google
Ngram Viewer було визначено роки, в яких частоти згадок біграм, що
шукаються, не були одночасно нульовими (рис. 3.2). У нашому випадку
відправною точкою для збору даних був 1958 рік. Завдяки сервісу наступним
кроком для точності даних стало визначення загальної кількості публікацій за
кожен рік з 1958 по 2018 рік (Додаток Б). Отримавши ці дані, ми виявили
відносну частоту згадок терміну в кожному році. Сервіс Google Ngram Viewer
надає дані до 2008 року. Дивлячись на графік частоти згадок, ми бачимо, що
інформаційний простір, «загроза безпеці» та «інформаційний ризик» поступово
набувають популярності та з часом використовуються все частіше.

Так само можна виділити два помітних періоди, протягом яких активно
використовувався термін «інформаційна безпека». З 1974 по 1983 рік і після
1997 року частота згадок різко зросла. Такі показники безпосередньо пов'язані з

14
мережами Інтернет. Перший розрив відноситься до 1973 року. У цей час перші
іноземні організації в Норвегії та Великобританії були підключені до мережі
через трансатлантичні кабелі. Мережа стала міжнародною, що призвело до
зростання. Турбота про інформацію та турбота про безпеку Також з кінця 1970-
х років почав активно розвиватися протокол передачі даних, який був
стандартизований у 1983 році. Сплеск 1997 року пояснюється початком
активного використання Інтернету в різних сферах життя.

15
 ВИСНОВКИ
У ході роботи були детально проаналізовані питання термінології в
контексті загроз інформаційній безпеці. Визначено та досліджено ключові
терміни. Це: • Інформаційна безпека (Information Security). • Інформаційні
загрози (Information Threats/Security Threats) • Інформаційні ризики (Information
Risks). Враховано визначення цих термінів, які використовуються в основних
нормативно-правових документах та працях різного спрямування. На основі
проведеного аналізу виділено основні елементи, необхідні для однозначного
тлумачення цих термінів, та запропоновано власні визначення. Проаналізовано
динаміку вживання видових термінів у оцифрованих виданнях з 1958 по 2018
рр. Оскільки розглянуті процеси не є нормально розподіленими, ми застосували
R/S аналіз для виявлення фрактальної структури. Результати аналізу дозволили
зробити певні висновки щодо категорії «загрози» в інформаційній безпеці та
дослідити суміжні, менш важливі терміни.

16
17
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1) Качинський А. Б. Безпека складних систем.-К.: ТОВ «Видавництво Юстон»,
2017.-498 с.
2) Грайворонський М.В. Сучасні підходи до забезпечення кібербезпеки / М.В.
Матеріали XVII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, зб.
Аспіранти та молоді вчені «Теоретичні та прикладні проблеми фізики,
Математика та інформатика», НТУУ «КПІ», 2015,
3) Закон України "Про внесення змін до Закону України про інформацію"
безпека», [електронний ресурс] – режим доступу до ресурсу:
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH77G00A.html
4) Закон України про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні.
Електронний ресурс – режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19
5) УДК 007:304:001 Серія: Соціальні комунікації, 2015, № 4 (24)
6) Лабораторія штучного інтелекту MIT, 10 червня 1998 р.
7) GSTU SUIB 1.0/ISO/IEC 27001:2010, Методи захисту інформаційних
технологій, Системи управління інформаційною безпекою, Офіційний
переклад, стаття 3,
8) «Основи інформаційної безпеки» Маркуш Олег
9) Конвенція про захист прав людини та основних прав, стаття 10, частина 2
безкоштовно, [текст]

18
10) Захист інформації в комп’ютерних системах, JEROME H. SALTZER,
Старший член IEEE, член IEEE МАЙКЛ Д. СКРОДЕР,
11) Вентер, Г. С. Класифікація технологій інформаційної безпеки / Х. С.
Вентер, Дж. Х. П. Елофф // Комп’ютери та безпека — 2003. — Вип. 22, вип. 4.
— С.299–307
12) Андерсон Дж. М. Чому нам потрібне нове визначення інформаційної
безпеки // Комп’ютери
& сейф. — 2003. — Вип. 22, вип. 4. — С. 308–313, [текст]
13) Вентер, Г. С.; Елофф, Дж. Х. П. (2003). «Таксономія інформаційної безпеки
технологія ». комп'ютер і безпека. 22(4):299–307, [текст]
14) Курок Р.О., Академія Служби національної безпеки України, Інформаційна
безпека в безпеці України: сучасні проблеми та шляхи їх вирішення.
15) Закон України «Про засади розвитку інформаційного суспільства»
України у 2007-2015 рр
16) Інформаційна безпека (соціально-правовий аспект) / [В.Остроухов,
В.Петрик, М.Присяжнюк та ін.];89.
17) Дереко В. Н. Теоретико-методологічні основи класифікації загроз об’єктам.
Інформаційна безпека / В. Дереко // Інформаційна безпека людини, суспільства
і нації. – 2015. – № 2 (18) – С. 16-22
18) Національний навчально-освітній центр інформаційного забезпечення,
[текст]
19) NIST Special Publication 800-30 Revision 1. Risk Assessment Practice Guide,
[текст]
20) Статті про організацію систем управління ризиками в українських банках і
банківських групах, [текст]
21) Зрозумійте різницю між кібербезпекою та інформаційною безпекою - CISO

19
Платформа, 2016. Електронний ресурс – режим доступу до ресурсу:
http://www.cisoplatform.com/profiles/blogs/understanding-difference-betweencyber-
security-information
22) [Електронні ресурси] - Як отримати доступ до ресурсів:
https://www.jstor.org/
23) [Електронні ресурси] – Як отримати доступ до ресурсів:
https://www.sciencedirect.com/
24) [Електронний ресурс] – режим доступу до ресурсу:
https://scholar.google.com.ua/
25) [Електронні ресурси] – Режим доступу до ресурсу:
https://books.google.com/ngrams
26) Герст, Г. Е., 1951. «Довгострокова ємність водосховищ». Праці
Американського товариства цивільних інженерів, 116, 770-808, [текст]
27) Феллер В. Асимптотичний розподіл по діапазону сум незалежних змінних //
Ann.Arifmetic. статистика. 1951. Т. 22. С. 427–432, [текст]
28) Федер Е. Фрактал. М.: Мир, 1991, [текст]
29) Андрєєв С. Д., Івлєв Л. С. Часові та просторові варіації поля оптичних і
аерозольних властивостей атмосфери. Ч. І. Оптичні властивості атмосфери //
Оптика атмосфери і океанів. 1997. Т. 10, № 12. С.
1440–1449, [текст]
30) Торстен Клейнов (2002) Тестування моделей безперервного часу на
фінансових ринках,
Докторська дисертація, Берлін, [текст]

20