Відпрацювання з Трудового права

Маркової Єлизавети, 18-21-04

104. Бухгалтер Семко повернулася із відпустки у зв’язку з вагітністю та
пологами. Того ж дня вона подала заяву про надання їй щорічної
відпустки. Керівник підприємства відмовив Семко на тій підставі, що в
цілому вона пропрацювала на заводі менше шести місяців. Чи правомірна
така відмова?

"Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за

дитиною

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у

зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до
пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення
пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється

сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі
народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона
надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично
використаних до пологів.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по
державному соціальному страхуванню.

Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть

надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без
збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Стаття 180. Приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв'язку з

вагітністю та пологами

У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами

власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки
приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від
тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в
поточному робочому році.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про відпустки", працівник має

право на щорічну відпустку незалежно від тривалості його роботи на
підприємстві. Таким чином, відмова керівника підприємства надати
щорічну відпустку бухгалтеру Семко є неправомірною.
Ось відповідний уривок зі статті 10:
"Працівник має право на щорічну відпустку незалежно від тривалості його
роботи на підприємстві, в установі, організації або у громадянина, який
використовує найману працю."
Також важливо зазначити, що відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами
не враховується при розрахунку тривалості роботи на підприємстві (вище
зазначені статті).
Отже, бухгалтер Семко має повне право на щорічну відпустку, незалежно
від того, скільки часу вона пропрацювала на підприємстві.

105. Директор підприємства «Колос» запросив на роботу двох зварників

для ремонту обладнання. Трудовий договір у письмовій формі з ними не
був укладений, з наказом про прийняття на роботу їх не ознайомили,
однак у відділі кадрів повідомили, що вони можуть розпочати роботу.
Оплата провадилася в кінці кожного місяця. Через шість місяців, коли
робота була закінчена, зварникам оголосили, що вони звільнені, проти
чого вони не заперечували, але вимагали, щоб їм виплатили грошову
компенсацію за невикористану відпустку. Чи є законною вимога
працівників?

Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за
порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану
відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є
останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового
договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й
тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк
трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору
продовжується до закінчення відпустки.
Так, вимога працівників є законною. Згідно з Законом України "Про
відпустки", працівник має право на відпустку незалежно від того, чи був
укладений трудовий договір у письмовій формі чи ні. Якщо працівник не
використав свій відпустку, він має право на грошову компенсацію.
 1. Стаття 10 Закону України "Про відпустки" стверджує, що
працівник має право на відпустку незалежно від форми та умов
трудового договору.
2. Стаття 12 цього ж Закону говорить, що якщо працівник не
використав свій відпустку, він має право на грошову компенсацію.
Особливістю також є те, що робітники працювали 6 місяців, що 100%
надає їм можливість отримати компенсацію.

106. У зв’язку зі спадом виробництва за наказом керівника підприємства і

з його ініціативи інженеру Войтенку з вересня по листопад 2022 р. була
надана відпустка без збереження заробітної плати. Чи правомірним є
такий наказ? Чи зараховується час відпустки без збереження заробітної
плати в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку?

Чинне законодавство містить дві норми, які регламентують надання

працівнику відпустки без збереження зарплати:

- відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника в

обов'язковому порядку;

- відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін.

Надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи

роботодавця законодавством про працю не передбачено. Тобто,
оформлення відпусток без збереження заробітної плати є правом, а не
обов'язком працівника.

Чи зараховується відпустка без збереження заробітної плати до стажу

роботи, який надає право на щорічну відпустку?

Так, відпустка без збереження заробітної плати зараховується до стажу

роботи, який дає право на щорічну відпустку.

107. Комірник ТОВ «Інтертрейд» Потапов вийшов на роботу із відпустки

на три дні пізніше, ніж було зазначено у наказі. Генеральний директор
товариства Березюк запропонував Потапову дати письмові пояснення в
його присутності з приводу відсутності на роботі. Потапов пояснив, що
оскільки його не ознайомили з наказом про відпустку і не повідомили день
виходу на роботу, він вправі сам визначити день закінчення відпустки.
Який порядок складання графіків відпусток та яким чином визначається
конкретний період надання щорічних відпусток? Чи є підстави для
звільнення Потапова за прогул?

Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин

більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є
порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути
притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у
вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП).
Прогулом без поважних причин вважається:

- залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним

органу (далі — власник) працівником, з яким укладено трудовий договір
на невизначений строк;

- залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення

без згоди власника;

- залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий

трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору;

- самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим працівником)

роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального
закладу, до закінчення строку обов’язкового відпрацювання;

- самовільне використання без погодження з власником днів відгулів,

чергової відпустки тощо.

Законодавство про працю не містить переліку причин відсутності на

роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх
наявність або відсутність визначає роботодавець. У разі виникнення спору
про звільнення оцінку причин як поважних здійснює суд, розглядаючи цей
спір. Судова практика визнає поважними причинами хворобу працівника,
навіть якщо в нього немає листка непрацездатності; запізнення на роботу
через аварії чи затори на дорогах; надання допомоги особам, які
постраждали від нещасних випадків, тощо.
Стаття 147. Стягнення за порушення трудової дисципліни
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано
тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути

передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні
стягнення.

Можуть звільнити за ст 40 п 4 кзпп (прогул) через відсутність поважних

причин