Практичне робота № 6

Панасенко Полина

Розділ 1. Правові та організаційні

положення охорони праці
Практичне заняття 1

Тема 1 . Законодавча та нормативна база України про

охорону праці
Мета: Ознайомитись і проаналізувати основні положення Закону України “Про охорону
праці” (далі Закон). Набути практичні навички використання статей Закону в подальшій своїй
діяльності.

Завдання 1.
Приватний підприємець не використовує найману працю. Обов’язки реалізатора виконує
його дружина. Чи поширюються дії Закону на підприємця та його дружину?

Відповідь: Для одноосібних підприємців, які не використовують найману

працю була створена Міністерством аграрної політики України Система
самоконтролю безпеки і охорони праці для фермерів і одноосібних підприємців,
які не використовують найману працю. Згідно з пунктом 3.2.1 даного
положення Одноосібні підприємці з урахуванням специфіки виробництва
повинні знати та дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони
праці. На діяльність одноосібних підприємців поширюються вимоги усіх
існуючих Законів і інших нормативно-правових актів з безпеки та охорони
праці, що є чинними і регламентують їх діяльність.
Самостійну роботу за професією, або виконання відповідного виду робіт,
здійснюють особи, які пройшли навчання з питань охорони праці, попередній
медичний огляд і не мають медичних протипоказань для виконання даної
роботи, володіють необхідними знаннями з охорони праці з урахуванням
специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів. Отже дія Закону
поширюється як на підприємця так і на його дружину.
Завдання 2.
У приватному підприємстві за контрактом працюють іноземці‚ що
знаходяться на Україні на законних підставах. Чи поширюється дія Закону на
цих працюючих?

Відповідь: Згідно з статею 2 Загального положення Закону України "Про

охорону праці" дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб,
які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх
працюючих ,а отже на іноземців також.

Завдання 3.
Водій автоцистерни з молоком в’їхав на територію кондитерської фабрики ВАТ
“Полтавакондитер”. Чи поширюється на нього дія Закону‚ як такого‚ котрий залучений до
праці на даному підприємстві?

Відповідь: Робота автомобілів на будівельних майданчиках, території

промислових підприємств, у кар’єрах тощо допускається лише з дозволу
відповідальних осіб цих об’єктів та після проведення з водіями цільового
інструктажу відповідно до нормативних актів з охорони праці (п. 1.5 розділу
XIV Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених
наказом МНС України від 09.07.2012 № 964). Отже дія Закону поширюється на
водія котрий залучений до праці на даному підприємстві.
Завдання 4.
Роботодавець при прийомі працівника на роботу заявив‚ що створення належних‚ безпечних і
здорових умов праці повністю залежить від самого працівника. Чи вірно це?

Відповідь: Згідно з статею 4 Закону України "про Охорону здоров'я"

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності
роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. А отже
заява роботодавця була неправомірною.
Завдання 5.
При прийомі на роботу працівник під розписку був повідомлений про шкідливі виробничі
фактори (отрутохімікати‚ протруєне зерно)‚ можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Чи має в
такому випадку працівник на пільги і компенсації?
Відповідь: Так, працівник має право на пільги і компенсації, це передбачено в статті 5
Закону України "про Охорону здоров'я".
Завдання 6.
Під час прийому товарів за якістю гуртового складу працівник виявив тару з порушеною
герметичністю з якої витікає концентрована соляна кислота. Створилась небезпечна
виробнича ситуація: небезпечна для життя та здоров’я його самого‚ оточуючих людей і
природного середовища. Чи має право працівник відмовитись від подальшої перевірки
якості? Чи зберігається у разі простою за ним середній заробіток?

Відповідь: За статею 6 Закону України "про Охорону здоров'я" Працівник

має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича
ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його
оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний
негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт
наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з
охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої
він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо
професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового
експерта з охорони праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли
не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Завдання 7.
Усі працівники роздрібного підприємства підлягають обов’язковому соціальному
страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання‚ які
спричинили втрату працездатності. Хто сплачує страхові внески роботодавець чи працівник?
Відповідь: Згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності, Розділ VIII "Права та обов'язки застрахованого та
роботодавця як страхувальника" стаття 45. Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків. Отже внески сплачує роботодавець.

Завдання 8.
Працівник тимчасово втратив працездатність у зв’язку з нещасним випадком. Чи має він
право на зберігання місця роботи та середню заробітну плату на весь період втрати
працездатності?
Відповідь: Згідно з статею 9 Закону України "про Охорону здоров'я" за працівниками,
які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним
захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь
період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної
працездатності. Отже має право.'
Завдання 9.
Внаслідок отриманої травми на виробництві лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) зробила
медичний висновок‚ що працівник має бути переведений на 1 місяць на легку тимчасову
роботу (нижче оплачувану). Чи зобов’язаний власник зберегти працівнику середньомісячний
заробіток за попереднім місцем роботи?

Відповідь: Згідно з ст.170 Кодексу законів України про працю про

переведення на легшу роботу: Працiвникiв, якi потребують за станом здоров'я
надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен
перевести, за їх згодою, на таку роботу у вiдповiдностi з медичним висновком
тимчасово або без обмеження строку.
При переведеннi за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за
працiвниками зберiгається попереднiй середнiй заробiток протягом двох тижнiв
з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України,
попереднiй середнiй заробiток зберiгається на весь час виконання
нижчеоплачуваної роботи або надається матерiальне забезпечення за
загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням.Отже
власник зобов'язаний зберегти працівнику середньомісячний заробіток.

Завдання 10.
Працівник торгівлі у холодну пору року постійно працює на відкритому повітрі та у закритих
неопалюваних приміщеннях. Чи має він право на спеціальні перерви для обігрівання і
відпочинку‚ які включаються у робочий час?

Відповідь: Стаття 168 Кодексу законів України про працю передбачає

надання працівникам двох видів перерв: 1) для обігрівання; 2) для відпочинку.
Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих
неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у
випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і
відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган
зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.

Завдання 11.
Чи має право роботодавець видати замість спеціального одягу та спеціального взуття
матеріал для їх виготовлення чи грошові суми для їх придбання?

Відповідь: Згідно зі ст. 164 КЗпП України не дозволяється видавати замість

спеціального одягу чи спеціального взуття працівникам грошові суми для їх придбання або
матеріали для їх виготовлення.
Завдання 12.
Нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів
про охорону праці. Чи може бути зменшений розмір одноразової допомоги?
Відповідь: Згідно з Постановою Правління фонду соціального страхування України
від 19.07.2018 № 11 пункт 3.3 Призначення одноразової допомоги: якщо нещасний випадок
трапився внаслiдок невиконання потерпiлим вимог нормативних актiв про охорону працi,
розмiр одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим
колективом за поданням власника та профспiлкового комiтету пiдприємства, але не бiльш як
на п'ятдесят процентiв. Отже розмір одноразової допомоги може бути зменшений.

Завдання 13.
Працівник внаслідок отриманої травми не працював 17 днів‚у тім числі робочих – 11. За який
період розраховується втрачений заробіток?
Згідно з пп. 2.2.1 Порядку №7, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок
коштів роботодавця і - надалі безпосередньо допомогу за рахунок коштів Фонду призначають і
виплачують за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок. Розмір
допомоги становить 100% втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з
графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

На запитання: "Чи виплачується ця допомога працівникові на підприємстві, на якому він працює за

сумісництвом?" - можна відповісти ствердно, але тільки в тому разі, якщо страховий випадок стався
за неосновним місцем роботи. Отже, у разі якщо страховий випадок (наприклад виробнича травма)
стався за основним місцем роботи (тут ведеться трудова книжка), допомогу, у т. ч. за перші п’ять
днів, виплачують за основним місцем роботи, якщо на неосновному місці роботи - на підприємстві,
де працівник працює за сумісництвом.

Зупинимося докладніше на питаннях виплати допомоги працівникам-сумісникам.

Згідно з пп. 2.2.2 Порядку №7, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога
призначається і виплачується з урахуванням нарахованої заробітної плати за іншим місцем роботи.
При цьому заробітна плата за іншим місцем роботи враховується на підставі довідки про середню
заробітну плату з іншого місця роботи.

Отже, якщо страховий випадок стався за основним місцю роботи, допомогу нараховуватимуть з
урахуванням доходів працівника за сумісництвом на підставі довідки про середню заробітну плату,
надану з неосновного місця роботи. А якщо ця неприємна подія сталася за неосновним місцем
роботи, нарахування і виплату допомоги здійснюватимуть з урахуванням доходів сумісника за
основним місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату з цього місця роботи.

Завдання 14.
21 квітня 2005 року на Полтавському м’ясокомбінаті стався вибух котла. Декілька
працівників обпекло гарячою парою.
Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК)‚ одному з них за наслідками огляду видала
висновок про встановлення стійкої втрати працездатності у зв’язку з каліцтвом з визначенням
10% відсотків втрати професійної працездатності. Як розраховується одноразова допомога у
такому випадку?
Держпраці у Полтавській області пояснює, що ч. 2 ст. 42 Закону №1105-XIV передбачено,
що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить
одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня
втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для
працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на
страхову виплату.

Завдання 15.
Під час аварії на Полтавському м’ясокомбінаті (див. завдання 14) один працівник загинув. Як
розраховується при цьому одноразова допомога?
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 42 Закону №1105 у разі смерті потерпілого внаслідок
нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що
дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого
законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній
особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом
не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20
розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день
настання права на страхову виплату.