Шлай Олени МПБ 19-1

Задача 1.
Вимоги працівника є незаконними. Пункт 5 Постанови КМУ від
30.11.2011р. № 1232 визначає, що нещасні випадки, що сталися з
працівниками під час прямування на роботу або з роботи пішки,
на громадському, власному або іншому транспортному засобі,
який не належить підприємству і не використовується в інтересах
підприємства, розглядаються як невиробничі.
Задача 2.
Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,
затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232
зазначає, що пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що
сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у
тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період
перебування на робочому місці, на території підприємства або в
іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з
моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття,
який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил
внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі
протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань
роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні,
святкові та неробочі дні. Саме тому треба оформити травму
Іванова як нещасний випадок на виробництві.
Задача 3.
Усі нещасні випадки, профзахворювання й аварії, які сталися з
працівниками, підлягають розслідуванню роботодавцем. Цього
вимагає ст. 22 Закону про охорону праці. При цьому порядок
розслідування нещасного випадку залежатиме від того,
пов’язаний він з виробництвом чи ні.
Процедуру, відповідно до якої нещасні випадки кваліфікують і
розслідують як пов’язані з виробництвом, регламентує Порядок
проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений
постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
При нещасних випадках складаються такі документи: акт
розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з
додатком 2 у трьох примірниках, а також акт про нещасний
випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з
додатком 3 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок
визнано таким, що пов’язаний з виробництвом.
Задача 4.
Згідно зі ст. 14 Закон Україн "Про охорону праці" працівник
зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про
безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-
яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони
праці, правила поводження з машинами, механізмами,
устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися
засобами колективного та індивідуального захисту. І саме
працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог. Проте ст. 18 вказує, що працівники під час
прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за
рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони
праці, не допускаються до роботи працівники, у тому числі
посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку
знань з охорони праці. Тому так, роботодавець несе
відповідальність, адже мав не допустити працівника, який не
пройшов інструктажу.
Задача 5.
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним
одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту встановлює, що ЗІЗ, що видаються
працівникам безоплатно, є власністю підприємства,
враховуються як інвентар і підлягають обов'язковому
поверненню при звільненні з підприємства. Тому згідно закону
Хрящ повинен повернути спецодяг.
Задача 6.
Кодекс законів про працю України визначає, що сімнадцятирічні
особи можуть влаштуватися на роботу вже без згоди батьків.
Проте, в КЗпП зазначено, що допускається розірвання трудового
договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, на підставі
вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього.
Трудові договори з неповнолітніми працівниками обов’язково
мають укладатися в письмовій формі; прийняття на роботу
неповнолітніх відбувається лише після попереднього медичного
огляду, надалі вони обов’язково мають проходити медичний
огляд щороку до досягнення ними 21 року; при прийнятті на
роботу особам, які не досягли 18 річного віку не встановлюється
випробувальний термін.