Білет №1

1.
Стаття 1. Визначення понять і термінів
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-
профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової
діяльності.

2.
Стаття 14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
Працівник зобов’язаний:
 дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання
будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
 знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами,
механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та
індивідуального захисту;
 проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Коментар до ст. 14
В той же час законодавством передбачено коло обов'язків працівника з цих питань, і в першу чергу це вимога —
дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт
чи під час перебування на території підприємства.
Кожен працівник повинен знати, що Закон України "Про охорону праці" забороняє допуск до роботи осіб, які не
пройшли навчання з питань охорони праці.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про охорону праці" та статтею 169 КЗпП України працівники певних категорій
повинні проходити за рахунок роботодавця попередній і періодичний медичні огляди.
В разі непроходження медичного огляду або ненавченості з питань охорони праці працівник повинен бути
відсторонений від роботи.
Дисциплінарна відповідальність працівників за порушення трудової дісципліни, за невиконання або неналежне
виконання трудових обов'язків, у тому числі в галузі охорони праці, полягає в тому, що винний працівник вимушено несе
невигідні для нього наслідки у зв'язку з накладеним на нього дисциплінарним стягненням.
Виконувати вимоги з охорони праці та виробничої санітарії працівників зобов'язують Кодекс законів про працю
України (ст. 139, 159), Закон України "Про охорону праці" (ст. 14), правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють
на підприємствах, в установах і організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні акти. Відповідні умови можуть
бути внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.
КЗпП України (ст. 147) встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Законодавством,
статутами і положеннями про дисціплину, що діють у деяких галузях суспільного виробництва, можуть бути передбачені
для окремих категорій й інші дисциплінарні стягнення.

3.
Будівлі з підвищеною небезпекою
До цього типу будівель належать споруди, в яких наявний принаймні один із таких факторів:
-сирі приміщення, відносна вологість в яких протягом тривалого часу перевищує 75%;
-приміщення, в яких пил покриває провідники, забивається всередину машин та обладнання;
-приміщення зі струмопровідними підлогами (металевими, земляними, цегляними, залізобетонними);
-приміщення, в яких середня температура повітря зазвичай перевищує +30 °С;
-приміщення, в яких існує ймовірність одночасного торкання співробітника до зовнішніх елементів електричного
устаткування і заземлених металевих конструкцій будівель, технологічного обладнання тощо.

Будівлі з особливо небезпечними умовами

Ці будівлі характеризуються як дуже сирі приміщення зі стовідсотковою відносною вологістю. Стеля, стіни,
підлога, устаткування у таких приміщеннях постійно вкриті тонким шаром крапель чи пліснявою. Слід бути вкрай
обережними, оскільки при виконанні робіт з використанням електричної напруги на відкритому повітрі, всередині посудин,
всередині непросохлих приміщень ймовірність ураження співробітників чи сторонніх осіб електричним струмом дуже
висока.

До будівель з особливо небезпечними умовами належать також споруди з хімічно активним середовищем, яке
завдяки своїм властивостям завдає шкоду ізоляції та електричним матеріалам.

Окрім того, будівлі, які мають одночасно дві або більше ознаки приміщень з підвищеною небезпекою так само
належать до будівель із особливо небезпечними умовами.
Будівлі без факторів збільшеної небезпеки
До цієї категорії належать будівлі, в яких немає жодної з ознак, властивих приміщенням з підвищеною або
особливою небезпекою.

4.

1. Обладнання підлягає первинному, періодичному та позачерговому технічному огляду відповідно до вимог цих
Правил.
2. Первинному технічному огляду підлягає обладнання перед першим уведенням в експлуатацію.
3. Періодичному технічному огляду підлягає обладнання, що перебуває в експлуатації:
 1) до закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації), зазначеного в експлуатаційних
документах їх виробника, а у разі відсутності таких даних - відповідно до призначеного строку служби (граничного строку
експлуатації) обладнання, зазначеного в додатку 7 до цих Правил:
повному технічному огляду ПТО- не рідше одного разу на три роки,
частковому технічному огляду ЧТО- не рідше одного разу на 12 місяців;
2) після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або продовжуваного строку безпечної
експлуатації в терміни, встановлені регламентом технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації або
висновком експертизи.
4. Вантажопідіймальні крани та машини, що обслуговують машинні зали електричних та насосних станцій, компресорні
установки, установлені на обладнанні та використовуються тільки під час технічного обслуговування та ремонту
обладнання, піддаються повному технічному огляду не рідше одного разу на п’ять років.
5. Позачерговий повний технічний огляд обладнання належить здійснювати у разі:
1) проведення ремонту, зазначеного в пункті 1 глави 1 розділу V цих Правил;
2) проведення модифікації (реконструкції або модернізації) обладнання;
3) перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;
4) демонтажу та встановлення на новому місці;
5) після заміни на мобільних підйомниках лебідок, обмежувача граничного вантажу, стріли або її секцій;
6) після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли вантажопідіймальних кранів;
7) після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;
8) за ініціативою роботодавця.
6. Технічний огляд має проводитися відповідно до, організаційно-методичних документів, розроблених з урахуванням
вимог настанови з експлуатації обладнання та/або вимог цих Правил.
7. Технічний огляд має проводитися за участю працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною
експлуатацією цього обладнання, крім випадку, коли він є технічним експертом з промислової безпеки і проводить цей
технічний огляд, а також працівника, відповідального за утримання цього обладнання в справному стані, як відповідальних
осіб, призначених суб’єктом господарювання з наданням права підпису актів, висновків та інших матеріалів.
8. Технічний огляд обладнання має на меті встановити, що:
його встановлення відповідає вимогам цих Правил;
воно перебуває у справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію.
9. Повний технічний огляд має включати:
вивчення експлуатаційних (журнал нагляду /паспорт/, настанова з експлуатації, вахтовий журнал машиніста тощо),
конструкторських (проектних) і ремонтних документів, а також інформації, накопиченої реєстратором робочих параметрів
за наявності реєстратора на обладнанні;
аналіз умов і режимів експлуатації;
огляд і перевірку роботи обладнання;
статичне випробування;
динамічне випробування;
оцінку технічного стану;
визначення умов експлуатації та строку чергового періодичного технічного огляду.
Під час часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування не проводяться.
10. Під час технічного огляду мають бути оглянуті та перевірені в роботі всі механізми та їх гальма, прилади та пристрої
безпеки, гідравлічне обладнання та електричне обладнання, сигналізація (світлова, звукова), а також перевіряються
регламентовані цими Правилами розміри.

5.
Капілярна: Порізи неглибокі
Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного
кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.
Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від
діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Ознаки травми з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми;
відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20
вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості.
Перша допомога при підозрі на внутрішню кровотечу
а) надати постраждалому напівсидяче положення;
б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №2
1.
Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з
охорони праці.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та
про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки
їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства
і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До
виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності
висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

2.
Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

Понад 1000 В
Діелектричні рукавички
Діелектричне взуття
Діелектричні килими
Ізолювальні підставки
Ізолювальні накладки
Ізолювальні ковпаки
Штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу
Сигналізатори напруги
Захисні огородження (щити, ширми)
Переносні заземлення
Плакати і знаки безпеки
Інші засоби захисту

3.
Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт

Послідовність виконання технічних заходів

Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати у зазначеній послідовності
такі технічні заходи:
- провести необхідні вимкнення і вжити заходів щодо запобігання помилковому або самочинному
вмиканню комутаційної апаратури;
- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної
апаратури. За необхідності струмовідні частини слід огороджувати;
- приєднати до "землі" переносні заземлення;
- перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на які слід встановити заземлення. Якщо
переносні заземлення планується ставити поблизу струмовідних частин, що не входять в зону робочого місця, то їх
огородження слід встановити до перевірки відсутності напруги та заземлення;
- встановити заземлення (увімкнути заземлювальні ножі, приєднати до вимкнених струмовідних частин
переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги та вивісити плакати "Заземлено" на приводах
вимикальних комутаційних апаратів;
- огородити, у разі необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишились під напругою, і
вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджують до або після їх
заземлення.

4.
6.5. Вимоги безпеки під час виконаний робіт на висоті з підйомників
6.5.1. Підйомники телескопічні, з механічним, електричним чи гідравлічним приводами (далі - підйомники) мають
відповідати вимогам чинного законодавства та документів з експлуатації виробників.
6.5.2. Умови безпечної експлуатації підйомників під час виконання робіт на висоті мають відповідати вимогам
Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 08.12.2003 № 232 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за№ 1262/8583 (далі -
ІІПАОП 0.00-1.36-03).
6.5.3. Конструкція робочої платформи повинна мати місця для кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і
фалів для інструменту.
 6.5.4. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше 0,5 м2 на працівника;
ширина входу на робочу платформу - не менше 500 мм. Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше 600 х 600
мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше 700 мм.
Має бути передбачений захист прорізу для входу на робочу платформу знімною огорожею або дверима та
унеможливлене самовільне їх відчинення.
Підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи, а також східці та підніжки, призначені
для доступу працівників на опорну раму та поворотну платформу, мають бути не слизькими.
6.5.5. При роботі з підйомників мають передбачаються заходи щодо унеможливлення випадання людей, попадання
їх між робочою платформою (кліткою) та нерухомою частиною підйомника, або травмування працівників противагами та
предметами у разі їх падіння зверху.
Робочі платформи підйомників огороджуються огорожею висотою не менше 1000 мм, проміжною пов'яззю на
висоті 500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту не менше 100 мм.
6.5.6. На робочій платформі підйомника, на якому дозволяється піднімання людей, на видному місці слід указати
максимальну кількість одночасного піднімання людей.
6.5.7. Підніматися працівникам у робочу платформу (колиску) підйомників дозволяється тільки після
встановлення автомобіля на виносні опори, а у робочу платформу (колиску) телескопічного підйомника - тільки
після встановлення його висувної частини вертикально та фіксації її в такому положенні.
6.5.8. Спускатися працівникам з робочої платформи (колиски) дозволяється тільки після опускання і зупинки
висувної (підіймальної) частини підйомника.
6.5.9. Дозволяється в межах робочого місця переміщення підйомників по рівній місцевості з піднятим робочим
органом без вантажу та людей на підіймальній або висувній частині, якщо таке переміщення дозволяється
документами з експлуатації виробника і при цьому не потрібно проїжджати під невимкненими струмовідними
частинами електроустановок.
6.5.10. Піднімання робочої платформи (колиски) до місця робіт проводиться тільки після того, як працівники
піднімуться в робочу платформу (колиску) і закріпляться карабінами стропів запобіжних поясів за передбачені
для цього місця на робочій платформі (колисці).
6.5.11. Виконувати роботи з підйомника слід, стоячи на дні робочої платформи (колиски), тільки після зупинки
висувної (підіймальної) частини підйомника.
6.5.12. Під час проведення робіт з підйомника між працівниками, які виконують роботи з робочої платформи, і
машиністом має підтримуватися безперервно зв'язок: у разі підіймання робочої платформи до 10 м – голосом ,
більше 10 м - знаковою сигналізацією, більше 22 м - двостороннім радіо або телефонним зв`язком.
6.5.13. Працівникам в робочій платформі (колисці) підйомника допускається переходити з робочої платформи
(колиски) підйомника на споруду та назад тільки з дозволу відповідального керівника робіт з використанням
двостропних запобіжних поясів.

5.
перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в
результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення;
відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних
покровів у проекції перелому;
закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покровів у проекції
перелому;
іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання стандартних шин чи
імпровізованих засобів.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших
нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль в області рани;
порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація
(своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.
4. Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації
кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення
кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не
медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною;
б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних
засобів;
ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних
засобів;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
 г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №3
1.
Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-
профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право
на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану
відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку,
визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-
профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним
договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором)
працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово
інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому
додатково.

2.
Звичайний Розслідування - 5 робочих днів
Спеціальне Розслідування - 15 робочих днів
Розслідування аварій - 20 робочих днів

3.
ПЛ всіх класів напруг і ПЛЗ, що проходить по всій довжині або на окремих ділянках загальною довжиною не менше 2 км на
відстані від осі іншої ПЛ напругою 110 кВ і вище змінного струму за напруги
110 кВ .............................100 м
154,220 кВ ........................150 м
330, 500 кВ ........................200 м
750 кВ .............................250 м

Складові: Електромагнітна і Статична

4.
Знімати та встановлювати запобіжники необхідно при знятій напрузі.
Під напругою, але без навантаження, допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в
схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу.
Під напругою та під навантаженням допускається замінювати запобіжники у вторинних колах, мережах
освітлення та запобіжники трансформаторів напруги.
4.1.1. Під час знімання та встановлення під напругою запобіжників необхідно користуватись:
- в електроустановках понад 1000 В - ізолювальними кліщами (штангою) із застосуванням діелектричних
рукавичок та захисних окулярів (масок);
- в електроустановках до 1000 В - ізолювальними кліщами або діелектричними рукавичками. Роботу слід
виконувати із застосуванням захисних окулярів (масок).
4.1.2. В разі розташування запобіжників приєднання вертикально один над одним (вертикальне
розташування фаз) на щитах і збірках до 1000 В та у разі відсутності комутаційних апаратів допускається встановлювати та
знімати запобіжники під навантаженням. У такому разі рекомендується використовувати замість засобів захисту очей
засоби захисту обличчя (захисні маски).

5.
переохолодження - загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод, а температура тіла при цьому
падає нижче 35°C.
відмороження - ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін під дією холоду.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших
нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах: тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної
вологості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні; незадовільний загальний стан постраждалого
(хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).
4. При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:
1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;
2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні
підвищення температури тіла, охолодження;
3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору;
навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації -
охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.
 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не
медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та
одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід
давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини
тіла;
7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за
допомогою імпровізованих або стандартних шин;
9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;
10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет№4
1.
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в
таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до
восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім
років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору
дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких
поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );
особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань
відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ); донорам, які мають право на
пільгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" ( 239/95-ВР ). { Абзац п'ятий
статті 37 із змінами,внесеними згідно із Законами N 2256-IV ( 2256-15 ) від 16.12.2004,N 964-V ( 964-16 ) від 19.04.2007 }

Стаття 36. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції
хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок

алкогольного,
наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці,
додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим,
встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений
строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну
комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням
органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

2.
10. Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки;
випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому
вони сталися, ліквідовано без правонаступника;
нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених
законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами
фермерського господарства;
 нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору
(контракту).
Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи
без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального
органу чи у судовому порядку.
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого,
може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці
письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний
випадок.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю
потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за
ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.

3.

До засобів захисту від падіння з висоти належать:

1. Пояс запобіжний
2. Каски
3. Канати
4. Запобіжні пристрої
5. Уловлювачі з вертикальним канатом
6. Огородження
7. Захисні сітки
8. Знаки
9. Верхолазне спорядження разом з усіма засобами захисту.

4.

Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

До 1000 В включно Понад 1000 В
Ізолювальні штанги Ізолювальні штанги всіх видів
Ізолювальні кліщі Ізолювальні кліщі
Електровимірювальні кліщі Електровимірювальні кліщі
Покажчики напруги Покажчики напруги
Діелектричні рукавички Пристрої для створення безпечних умов праці під
Інструмент з ізолювальним покриттям час проведення випробувань і вимірювань в елект-
роустановках (покажчики напруги для фазування,
покажчики пошкодження кабелів та ін.)

4.1.4. Додаткові електрозахисні засоби, які повинні застосовуватись в електроустанов-

ках, наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
До 1000 В включно Понад 1000 В
Діелектричне взуття Діелектричні рукавички
Діелектричні килими Діелектричне взуття
Ізолювальні підставки Діелектричні килими
Ізолювальні накладки Ізолювальні підставки
Ізолювальні ковпаки Ізолювальні накладки
Сигналізатори напруги Ізолювальні ковпаки
Захисні огородження (щити, ширми) Штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу
Переносні заземлення Сигналізатори напруги
Плакати і знаки безпеки Захисні огородження (щити, ширми)
Інші засоби захисту Переносні заземлення
Плакати і знаки безпеки
Інші засоби захисту

5.
3. При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:
1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;
2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з
утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;
3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;
4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал
тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких
опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.
4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
 5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:
а) охолодити місце опіку прохолодною водою;
б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;
в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;
6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:
а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;
б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної
допомоги;
8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної
температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №5
1)Порядок видачі працівникам спецодягу , інших засобів індивідуального захисту , змивальних і знешкоджувальних
засобів
Безоплатно видають спецодяг і подібне тим працівникам , які зайняті на роботах ( ст 163 КЗП і ст 8 Закону про ОП )
1. Зі шкідливими та небезпечними умовами праці
2. Пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеоумовами
3. Разових , пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії , стихійного лиха , не передбачених трудовим договором
Придбання , комплектування , видачу і утримання ЗІЗ. Роботодавець здійснює за свій рахунок і відповідно до НПАОП
і кол-договору . Положення №53 наказу Держ. комітету України з пром.безпеки , ОП та гір.нагляду
2) Права та обов`язки застрахованої особи .
Мають право :
1. Безплатне отримання інформації про використання страхових коштів ФСС та роз`яснення з питань соц.
страхування
2. Отримання в разі нещасного випадку матеріального забезпечення , страхових виплат та соціальних послуг
3. Участь у розслідуванні нещасного випадку
4. Послуги медичної реабілітації
5. Послуги проф. реабілітації , включаючи збереження робочого місця , навчання або перекваліфікацію
6. Послуги соц. реабілітації , віключаючи придбання автомобіля , протезів , допомогу у веденні домашнього
господарства
7. Судовий захист своїх прав
3) Визначення електробезпеки
Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів , що забезпечують захист людей від шкідливого
та небезпечного впливу електричного струму , електричної дуги , поля , статики
4) Що таке наряд допуск
Наряд-допуск –це викладене на спеціальному бланку розпорядження на безпечне виконання робіт яке визначає зміст ,
місце , час початку та закінчення робіт , необхідні заходи безпеки , склад пригати і осіб , відповідальних за безпечне
виконання робіт .
5) Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
1. Переконатися у відсутності небезпеки
2. Якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму , при можливості припинити його дію : відкинути
провод за допомогою сухої діелектричної палиці , вимкнути
3. Провести огляд постраждалого , визначити наявність свідомості , дихання
4. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги
5. Якщо у постраждалого відсутнє дихання , розпочати проведення серцево-легеневої реанімації
6. Якщо постраждалий без свідомості , але дихання збережене , надати постраждалого стабільного положення
7. Накласти на місця опіку чисті , стерильні пов`язки
8. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги
9. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади швидкої допомоги повторно телефонувати диспетчеру
 Білет №6
1. В яких випадках може зменшуватися розмір одноразової допомоги особам, з якими стався нещасний
випадок або професійне захворювання.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини
роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги
зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
Крім того, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні
соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:
- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
- подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих
відомостей про страховий випадок;
- вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Також Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг
застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом.

2. Організація медогляду і порядок його проведення.

Загальна характеристика
Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та
порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника,
з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного
виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Види медичних оглядів

• попередні (при прийнятті на роботу);
• періодичні (протягом трудової діяльності);
• позачергові (за ініціативною роботодавця чи працівника);
• щорічні (для осіб до 21 року).
Як вже зазначалося, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємств, установ, організацій
або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників). Терміни
проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням
відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів). Перелік необхідних обстежень,
лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових
медичних оглядів, затверджується МОЗ.

3. Послідовнсть заходів перед вводом в експлуатацію вантажопідіймальних машин

6.2. Пуск у роботу

6.1.1. Підйомники до введення в експлуатацію, крім установлених на залізничному спеціальному рухомому
складі (дрезина, автомотриса тощо), підлягають реєстрації в
територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та
охорони праці.
6.1.2. Суб'єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є підйомник та який має
намір його експлуатувати, для реєстрації подає письмову заяву та паспорт підйомника. У заяві необхідно вказати
наявність у суб'єкта господарювання призначених наказом відповідальних працівників, зазначених у підпункті 6.4.2,
і навченого персоналу для обслуговування та ремонту підйомника.
Якщо в суб'єкта господарювання відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі
спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт.
6.2.1. Перед пуском у роботу підйомників суб'єкт господарювання відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03
повинен одержати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та
охорони праці на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки (експлуатація підйомників).
6.2.4. Рішення про можливість експлуатації нововиготовлених, капітально відремонтованих, реконструйованих чи
модернізованих підйомників приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань,
проведених у виробника або на
ремонтному підприємстві, та часткового технічного огляду в суб'єкта господарювання.
6.3.7. Повний технічний огляд має включати:
огляд і перевірку роботи підйомника (у тому числі приладів і пристроїв безпеки);
статичне випробування;
динамічне випробування.

4. Склад комісії з розслідування нещасного випадку, порядок її утворення

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язанийпротягом доби утворити комісію у
складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст)
служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова
комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на
підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки -
уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства
та його первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими
працівниками особа з питань охорони праці.
До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.
Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати
участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в
тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та
одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
5. Види кровотеч. Перша допомога при артеріальній кровотечі

Основні види кровотечі: капілярні;венозні;артеріальні;внутрішні.

Як визначити вид кровотечі:
1. Капілярний: незначне і рівномірне виділення крові з ушкодженої поверхні.
2. Венозний: рівномірне і швидке витікання крові темно-червоного відтінку без ознак був фонтануючий;
можливе формування згустків.
3. Артеріальний: пульсуюча, іноді переривчаста струмінь крові яскраво-червоного відтінку, що витікає з
великою швидкістю.
4. Внутрішнє: блідість шкіри, холодний піт, запаморочення, слабкий пульс, непритомність, поверхове
дихання; відсутність зовнішнього кровотечі. Якщо кровотеча локалізується в області легенів, спостерігається
посиніння шкіри і слизових, часте та/або утруднене дихання, кашель з кров'ю. Кровотеча в область черевної
порожнини може додатково проявлятися блюванням з кров'ю, тахікардією, зниженням тиску. Гематоми
виникають у разі крововиливи у великі м'язи.
Перша допомога при артеріальній кровотечі
при відсутності переломів підніміть кінцівку;
накладіть джгут (або його аналог) вище місця травми;
на час пошуку матеріалу для джгута притисніть артерію (вище ушкодження) в місці пульсації;
при порушенні цілісності визначених артерій (плечовий, ліктьовий, або підколінної стегнової) кінцівку можна
підняти і зафіксувати в зігнутому положенні.
 Білет №7
1. Види відповідальності за порушення вимог НПАОП

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових
осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні
особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з
охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. В яких випадках проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Склад комісії
при розслідуванні.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості
ушкодження їх здоров’я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого
До складу спеціальної комісії включаються:
посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем
настання нещасного випадку
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності — місцевій
держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена
найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, — у разі розслідування випадку гострого
професійного захворювання (отруєння);
Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути
включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів
охорони здоров’я та інших органів.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право
брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що
стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від
голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

3. В яких випадках утворюється служба охорони праці на підприємстві, а в яких ні

йдеться у ст. 15 Закону про ОП, у якій зазначено, що на підприємстві з кількістю працюючих:
― 50 і більше осіб ― роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення № 255;
― менше 50 осіб ― функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають
відповідну підготовку;
― менше 20 осіб — для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних
засадах, які мають відповідну підготовку.

4. Чинники неелектричного характеру, які впливають на наслідки ураження електричним струмом

Шлях проходження струму через тіло людини. Небезпека ураження надто велика тоді, коли на шляху
струму знаходяться життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок. Індивідуальні особливості людини
Струм, ледь відчутний для одних людей, може бути невід пускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму є
приблизно в півтора разу нижчими, ніж для чоловіків.
Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані
нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та
центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму.
Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом.
У переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні
людиною існуючої небезпеки ураження.
Умови навколишнього середовища

5. Перша допомога при відмороженні і замерзанні

Перша медична допомога при обмороженнях: Помістіть постраждалого з будь-яким видом обмороження в тепле
приміщення. Дайте постраждалому гарячий чай, каву або вино. Розітріть щоки, ніс, вуха, якщо вони побіліли, чистою рукою
до почервоніння і появи поколювання. Розітріть обморожену частину тіла спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо їх
немає, розтирайте м’якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Не можна розтирати снігом, тому що сніг
не зігріває, а прохолоджує обморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Заставте постраждалого під час розтирання намагатися
рухати ушкодженою кінцівкою. Розтирання заборонене, якщо з’явилося припухання обмороженого місця або пухирі.
Покладіть на обморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати, укладіть кінцівку вище і доставте постраждалого до
лікаря. Замерзання Загальне системне ураження організму холодом найчастіше розвивається у людей виснажених, а також
при алкогольному сп’янінні. Симптоми замерзання – спочатку виникає сонливість, млявість, порушення координації рухів,
пригнічується стан, температура тіла знижується до 23-25оС. Пам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 260С.
Перша медична допомога при замерзанні. Швидко відновлюйте нормальну температуру тіла. Помістіть постраждалого у
ванну, вода в якій повинна бути 25-30оС, а через 20-30 хвилин воду доводять до 35оС (але не вище). Обкладіть тіло
грілками, пляшками з теплою водою тієї ж самої температури, якщо ванни немає, Робіть штучне дихання і закритий масаж
серця – при порушенні дихання і серцевої діяльності Після відновлення нормальної температури і свідомості, дайте
постраждалому гарячий чай або каву, укрийте теплою ковдрою і доставте у лікувальний заклад.
 Білет №8
1 Види загальнообов’язкового соціального страхування
Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
Страхування від нещасного випадку на виробництві та захворювання, що спричинило втрату працездатності;
Медичне страхування

2 Вимоги до працівників, які виконують роботи в електроустановках

Вимоги до працівників
Посадові особи і працівники, які виконують роботи в електроустановках Міністерства енергетики України,
проходять навчання та перевірку знань цих Правил.
Медичний огляд працівників слід здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про
медичний огляд працівників певних категорій".
Працівники, які обслуговують електроустановки, повинні вивчити ці Правила відповідно до вимог своєї посади
або роботи, яку вони виконують, пройти навчання безпечним прийомам праці на робочому місці під керівництвом
досвідченого працівника, перевірку знань та присвоєння групи з електробезпеки (далі - групи) відповідно до додатка 1 до
цих Правил. Працівнику, який пройшов перевірку знань цих Правил, видається посвідчення встановленої форми, яке він
повинен мати при собі під час виконання робіт.
Кожний працівник повинен знати, розуміти і дотримуватись вимог цих Правил.
Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Працівники, які виконують роботи, зазначені у ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою",
повинні мати відповідний запис у посвідченні про перевірку знань.
Забороняється допуск працівників, молодших 18 років, до робіт, зазначених у ДНАОП 0.03-8.07-94 "Перелік
важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці
неповнолітніх".
Забороняється допуск до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Кожний працівник, якщо він не може вжити заходів щодо усунення порушень цих Правил, зобов'язаний негайно
повідомити безпосереднього керівника про всі помічені порушення, а також про небезпечні для людей несправності
електроустановок та машин, механізмів, пристроїв, інструменту та засобів захисту, що застосовуються під час виконання
робіт.
Забороняється виконувати розпорядження та завдання, що суперечать вимогам цих Правил.
Керівники, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу, зобов'язані забезпечити виконання її відповідно
до вимог цих Правил.
Працівники, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну
відповідальність згідно з чинним законодавством.

3 Порядок виконання робіт стріловими кранами в охоронній зоні ЛЕП

Виконання робіт вантажопідіймальними кранами та мобільними підйомниками поблизу ВРУ і в охоронних
зонах ПЛ та їх відгалуженнях
Установлення та робота крана стрілового типу та мобільного підйомника біля охоронної зони ПЛ на відстані
менше 40 м від ВРУ і крайнього проводу ПЛ напругою понад 42 В, до неогороджених струмовідних частин
електроустановок, що можуть перебувати під напругою, а також роботи поблизу ліній електропередачі
вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, що використовуються для обслуговування і ремонту цих ліній,
проводиться лише за нарядом-допуском на проведення робіт вантажопідіймальним краном і мобільним підйомником
поблизу повітряних ліній електропередачі, який наведений в додатку 15 до цих Правил.
Наряд-допуск оформлюється суб’єктом господарювання і видається на руки машиністу крана (підйомника) перед
початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ВРУ, ПЛ, видачі наряду-допуску та інструктажу
працівників установлюється наказами суб’єкта господарювання та виконавця робіт.
2. Машиністу крана (підйомника) забороняється самочинне встановлення вантажопідіймального крана
(підйомника) для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі.
Робота вантажопідіймального крана (підйомника) поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом
працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана
(підйомника) відповідно до ПВР або технологічної карти на виконання робіт, забезпечує виконання передбачених нарядом-
допуском умов роботи та робить запис до вахтового журналу машиніста про можливість виконання робіт.
3. У разі виконання робіт на струмовідних частинах, що потребують знімання напруги, необхідно відключити:
струмовідні частини, на яких виконуватиметься робота;
неогороджені струмовідні частини, ВРУ та ПЛ, які знаходяться під напругою і до яких можливе наближення
людей, частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях, від стропів
інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів на відстань меншу, ніж допустима відстань до
струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначена в додатку 2 до цих Правил.
4. Вантажопідіймальні крани стрілового типу та мобільні підйомники на пневмоколісному ходу, що перебувають у
зоні впливу електричного поля, необхідно заземлювати. Під час їх пересування у цій зоні для знімання наведеного
потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг, що приєднаний до шасі або кузова і торкається землі.
5. Заправляти вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники пальними та мастильними матеріалами необхідно
поза зоною впливу електричного поля.
6. У разі призначення працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами,
підйомниками, про це робиться запис у наряді-допуску.
Роботи поблизу лінії електропередачі виконуються в присутності та під керівництвом працівника, відповідального
за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, мобільними підйомниками.
7. Під час руху по ВРУ і під ПЛ підіймальні та висувні частини вантажопідіймальних кранів і мобільних
підйомників повинні перебувати в транспортному положенні. Допускається в межах робочого місця пересування
вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників рівною місцевістю з піднятою стрілою без вантажу та працівників на
робочій платформі, якщо таке пересування дозволено настановою з експлуатації, і під час якого не потрібно проїжджати під
не відключеними шинами або проводами ПЛ.
На ВРУ швидкість руху визначається за місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год. Під ПЛ
вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники повинні проїжджати в місцях найменшого провисання проводів (біля
опор).
8. Установлення і робота вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників під проводами ПЛ, що перебувають
під напругою, не дозволяється.
Установлювати вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на виносні опори та переводити стрілу з
транспортного положення в робоче повинен машиніст, який ними керує. Не дозволяється залучати для цього інших
працівників.
9. Під час проїзду, установлення та роботи вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників відстані від
працівників, від частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях, від
стропів інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів до ВРУ та проводів ПЛ і елементів, що з’єднані з
проводами, мають бути не менше допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під
напругою, зазначених у додатку 2 до цих Правил.
10. Перед початком роботи підйомників необхідно перевірити в дії висувну та підіймальну частини. Перевірку
потрібно здійснювати в безпечному місці якнайдалі від струмовідних частин, що перебувають під напругою.
11. Не дозволяється під час виконання робіт на кутових опорах у разі замінювання ізоляторів, проводів або
ремонту арматури встановлювати підйомник усередині кута, утвореного проводами.
12. Під час виконання всіх робіт у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники
на пневмоколісному ходу необхідно заземлювати.
У разі коли ПЛ відключена та заземлена на робочому місці і не перебуває під наведеною напругою не вимагається
заземляти вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на пневмоколісному ходу.
Вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на гусеничному ходу у разі встановлення безпосередньо на
ґрунті заземлювати не потрібно.
13. Під час роботи вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників не дозволяється перебування людей під
вантажем, що підіймається краном або робочою платформою підйомника, а також безпосередньо (ближче ніж за 5 м) біля
проводів (тросів), що натягуються, упорів, кріплень і вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, що працюють.
14. Під час проведення робіт з підйомника має бути візуальний зв’язок між членом бригади, який перебуває на
робочій платформі, і машиністом. У разі відсутності такого зв’язку біля підйомника повинен перебувати член бригади
(сигнальник), який передає машиністу команди про переміщення робочої платформи.
Працювати з підйомника необхідно стоячи на дні робочої платформи, закріпившись стропом запобіжного пояса.
Перехід з робочої платформи на опору або обладнання і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.
Під час перебування працівників, які виконують роботу на робочій платформі підйомника, машиніст не повинен
залишати пульт керування.
15. У разі зіткнення стріли або робочої платформи підйомника із струмовідними частинами, що перебувають під
напругою, машиніст повинен ужити заходів щодо швидкого розриву контакту, що виник, і відвести рухому частину
підйомника від струмовідних частин на відстань, не меншу ніж допустима відстань до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ,
що перебувають під напругою, зазначену в додатку 2 до цих Правил.
Забороняється спускатись з підйомника на землю або підніматись на нього, а також доторкатись до нього, стоячи
на землі, якщо підйомник перебуває під напругою.
Машиніст зобов’язаний попередити працівників, які його оточують, про те, що підйомник перебуває під напругою.
У разі загоряння вантажопідіймального крана чи мобільного підйомника, що перебуває під напругою, водій
(машиніст) повинен зіскочити на землю, з’єднавши ноги, і водночас, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від
неї на відстань не менше ніж 8 м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.
16. Не допускається робота вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників під час вітру, який спричиняє
відхилення на небезпечну відстань вільних (без вантажу) канатів і приладдя для вантажопідіймальних кранів і мобільних
підйомників, за допомогою яких піднімається вантаж, а також за швидкості вітру, що перевищує допустимі значення,
зазначені в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана чи мобільного підйомника.

4 Нещасні випадки не пов'язані з виробництвом. Обов'язки потерпілого або працівника, який виявив
нещасний випадок
За результатами розслідування не складається акт за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що
сталися з працівниками:
 під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському або іншому транспорті;
 за місцем постійного проживання;
 унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок
їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із
застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування
або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку
був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або
колективного договору;
 під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування,
інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
 у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не
зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та
організаційних причин його настання;
 під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім
випадків, зазначених вище);
 у разі природної смерті або самогубства.
Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок повинен:
  терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його
направлення до закладу охорони здоров’я;
 негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
 зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого
професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування у
такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших
працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

5 Порядок проведення серцево-легеневої реанімації

1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;
2) визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього,
наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»;
3) якщо постраждалий реагує:
а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
б) з’ясувати характер події, що сталася;
в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;
ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо постраждалий не реагує:
а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів.
Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити,
відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання
відсутнє;
5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:
а) перемістити постраждалого в стабільне положення;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо дихання відсутнє:
а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:
виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не
більше 120) за хвилину;
виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна
не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати
не більше 5 секунд;
після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;
7) змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
8) припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної
допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.
 Білет №9
1. Принципах державної політики в сфері охорони праці
Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою
України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та
професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

 пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних,
безпечних і здорових умов праці;
 підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом
виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов
праці;
 комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних
програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і
техніки та охорони довкілля;
 соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань;
 встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності
незалежно від форм власності та видів діяльності;
 адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного
стану;
 використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів
щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить
законодавству;
 інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації
працівників з питань охорони праці;
 забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян,
що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій
між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з
охорони праці на місцевому та державному рівнях;
 використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на
основі міжнародного співробітництва.

2. Суміщення обов’язків осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт в діючих електроустановках.

6.1.13. Допускається будь-яке суміщення обов'язків відповідно до наданих прав, за винятком суміщення особою,
яка видає дозвіл на допуск, обов'язків допускача.

3. Порошкові вогнегасники: призначення, їх види, характеристика, порядок приведення в дію

ПОРОШКОВІ ВОГНЕГАСНИКИ
Порошкові вогнегасники призначені для гасіння займань класів: A (горіння твердих речовин), В1 (горіння рідких
речовин, нерозчинних у воді), С (горіння газоподібних речовин.
Вони поділяються на:
— вогнегасники з порошком класів A, B, C, E — загального призначення, якими можна гасити більшість пожеж;
— вогнегасники з порошком класів B, C, E — загального призначення, обмеженого застосування.
Порошковими вогнегасниками (особливо із зарядом класів ABCE) можна успішно гасити майже всі класи пожеж,
зокрема й електрообладнання, яке перебуває під напругою до 1000 В. Проте вони не призначені для гасіння займань лужних
і лужноземельних металів та інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

Конструктивна схема порошкового вогнегасника зображена на рис. 1.

Рисунок 1. Конструктивна схема порошкового вогнегасника

Вогнегасники порошкові переносні Вогнегасники порошкові пересувні

Рисунок 2. Зовнішній вигляд порошкових вогнегасників

Порошкові вогнегасники поділяються на закачні та газогенераторні.

Закачні вогнегасники заряджені вогнегасним порошком і закачані інертним газом (азот, вуглекислота) або
повітрям під тиском близько 16 атм.
Цим типом вогнегасника можна гасити:
— тип порошку А, В, С, Е — гарячі тверді речовини, які горять, рідини, займисті гази, електропроводки під
напругою до 1000 В;
— тип порошку В, С — невеликі займання рідин і газів у легкодоступних місцях.
До конструкції цього вогнегасника входить запірний пристрій, який дозволяє, не прикладаючи особливих зусиль,
подавати порошок на полум’я простим натисканням рукою на верхню ручку або, відпускаючи ручку, припиняти його
подачу. Перевагою цього типу вогнегасника є встановлений на його голівці індикатор внутрішнього тиску, який показує
його працездатність (зелений сектор шкали), на відміну від інших типів вогнегасників.
Газогенераторні вогнегасники. Принцип дії полягає у використанні енергії, яка генерується в момент запуску
газу для викиду вогнегасної речовини. Можуть застосовуватися в будь-яких умовах як первинний засіб пожежогасіння.
Крім необхідного часу очікування (6–10 сек.) одразу після запуску, принципово не відрізняються від закачних
вогнегасників.
Особливості застосування порошкових вогнегасників
А. Необхідно знати можливості вашого вогнегасника. На кожному з них на етикетці вказано класи пожежогасіння,
наприклад: «А В С D» або «В С D», та зазначено тип порошку, наприклад: «АВС» або «ВС». Купуючи вогнегасник, слід
одразу звернути на це увагу, тому що намагатися гасити дерево, дрантя, папір і пластик вогнегасником, у якого на етикетці
символ «А» перекреслений, а тип порошку вказаний як «ВСD» — марно! Це призведе до повторного займання вже
погашеного горючого матеріалу від залишкового тління або нагрітих елементів будівельних конструкцій та устаткування.
Саме компоненти, які додають до порошку, піднімають ранг вогнегасника до класів «А В С D» і попереджають повторне
займання вже погашеного полум’я.
 Б. Через значне забруднення порошком не можна застосовувати порошкові вогнегасники для захисту
комп’ютерних залів, електронного устаткування, електричного обладнання з елементами, які обертаються, музейних
експонатів тощо.
В. Порошкова хмара, яка утворюється при гасінні, викликає високу запиленість і різке зниження видимості,
особливо в невеликих за площею приміщеннях. У деяких людей може виникати алергічна реакція на компоненти порошку.
Г. Висока дисперсність вогнегасних порошків зумовлює їх схильність до грудкування та злежування при
зберіганні, що може призвести до втрати вогнегасної здатності. Тому при використанні порошків у вогнегасниках необхідно
строго дотримуватися рекомендованого режиму зберігання, а також пам’ятати про терміни перевірки робочого тиску та
терміни перезарядки.
Принцип гасіння порошковим вогнегасником
1. Гасіння осередків пожежі на відкритих майданчиках слід проводити з їх навітряної сторони.
2. Струмінь порошку слід направити на передній фронт палаючої поверхні, переміщаючи насадку маховими
рухами та підрізаючи полум’я. Необхідно покрити всю поверхню горіння порошковою хмарою, створити найбільшу
концентрацію порошку в зоні горіння та наступати на осередок горіння в міру відступу вогню від переднього краю.
3. При наявності палаючого витоку пального у технологічного обладнання гасіння слід починати з палаючого
витоку з подальшим переходом безпосередньо на обладнання.
4. Займання горючих рідин площею більше 8 м2 і часом горіння більше 1 хв. слід гасити кількома вогнегасниками
одночасно.
5. При гасінні тліючих матеріалів (дерева, паперу, тканини тощо) порошок тільки збиває полум’я з їхньої поверхні,
але не припиняє повного горіння (тління). Тому необхідно додатково застосовувати водяні та пінні вогнегасники.
6. Займання газів, а також рідин, які витікають з отворів ємностей, слід гасити, подаючи струмінь порошку в
основу газового факелу з наступним переміщенням вздовж його розповсюдження до повного відриву факела.
7. Електроустановки під напругою слід гасити з відстані не ближче 1 м.

4. Порядок та види технічного огляду вантажопідіймальних машин

3. Технічний огляд обладнання
1. Обладнання підлягає первинному, періодичному та позачерговому технічному огляду відповідно до вимог цих
Правил.
2. Первинному технічному огляду підлягає обладнання перед першим уведенням в експлуатацію.
3. Періодичному технічному огляду підлягає обладнання, що перебуває в експлуатації:
1) до закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації), зазначеного в експлуатаційних
документах їх виробника, а у разі відсутності таких даних - відповідно до призначеного строку служби (граничного строку
експлуатації) обладнання, зазначеного в додатку 7 до цих Правил
повному технічному огляду - не рідше одного разу на три роки;
частковому технічному огляду - не рідше одного разу на 12 місяців;
2) після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або продовжуваного строку
безпечної експлуатації в терміни, встановлені регламентом технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної
експлуатації або висновком експертизи.
4. Позачерговий повний технічний огляд обладнання належить здійснювати у разі:
1) проведення ремонту;
2) проведення модифікації (реконструкції або модернізації) обладнання;
3) перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;
4) демонтажу та встановлення на новому місці;
5) після заміни на мобільних підйомниках лебідок, обмежувача граничного вантажу, стріли або її секцій;
6) після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли вантажопідіймальних кранів;
7) після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;
8) за ініціативою роботодавця.
6. Технічний огляд має проводитися відповідно до, організаційно-методичних документів, розроблених з
урахуванням вимог настанови з експлуатації обладнання та/або вимог цих Правил.

5. Загальний порядок надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках

Алгоритм ваших дій має бути таким:
1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а
також безпеку потерпілого та людей навколо.
2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби
(поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати
серцево-легеневу реанімацію.
7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в
коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх
на місці події.
 Білет №10
1. Дайте визначення поняття «розпорядження»
Розпорядження – усне завдання на безпечне виконання роботи, яке визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки
(якщо вони вимагаються) таперелік працівників, яким доручено її виконання. Розпорядження може видаватись також у
письмовій формі
2. Що забороняється під час експлуатації запобіжних поясів.
Не дозволяється:
 самостійно ремонтувати вилучені з експлуатації запобіжні пояси та приладдя до них;
 використовувати пояси та приладдя не за призначенням;
 використовувати пояси та приладдя, які піддавалися динамічному навантаженню (ривку), що виникає на них у
момент зупинки падіння працівника;
 вносити будь-які зміни в конструкцію поясів та приладдя без погодження з виробником.
Під час експлуатації запобіжні пояси та приладдя до них проходять один раз за 6 місяців статичні випробування
навантаженням 4000 Н протягом 5 хвилин за методикою, наведеною у документах з експлуатації виробників.

3. Аварії І та ІІ категорії на виробництві. Порядок їх розслідування.

Існує два види аварії, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії першої та другої категорії.
До першої категорії належать аварії, внаслідок яких:
 загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
 спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
 збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
 зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників
підприємства чи населення;
До другої категорії належать аварії, внаслідок яких:
 загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
 зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників
цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Процедура розслідування складається з таких етапів, як:
повідомлення відповідних суб’єктів про нещасний випадок, що трапився, і надання необхідної допомоги
потерпілим та вжиття заходів щодо попередження виникнення інших нещасних випадків;
створення комісії з розслідування нещасних випадків;
проведення розслідування нещасних випадків;
результат розслідування нещасних випадків, надання матеріалів розслідування зацікавленим особам, облік
нещасних випадків.
Аварії розслідуються протягом 20 робочих днів
Свідок аварії повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства
які в свою чергу повинні повідомити власника .

4. Види інструктажів з питань ОП, ПБ та ТЕ, їх оформлення

Вступний інструктаж
Проводиться:
 з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та
посади;
 з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому
процесі або виконують інші роботи для підприємства;
 з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;
 з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу
(розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку
знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано,
з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою
службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються
керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань
охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного
інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний інструктаж.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
 новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману
працю;
 який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;
 який виконуватиме нову для нього роботу;
 відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на
підприємстві.
 Первинний інструктаж проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
 до початку трудового або професійного навчання;
 перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів,
матеріалів тощо.
 Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на
підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Повторний інструктаж.
Повторний інструктаж на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які
виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють
у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але
не рідше:
 на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
 для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін
та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,
матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій,
пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для
решти робіт - понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення
трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть
призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників
одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і
обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
 при ліквідації аварії або стихійного лиха;
 при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або
розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст
цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник
структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного
опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка
проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після
первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна
перевірка знань.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не
надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа,
яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому
наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів не обов'язково.

5. Перша допомога при тепловому ударі та теплових судомах.

ПОРЯДОК надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними
працівниками.
2. У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні – це патологічний стан організму, що
виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії зовнішнього тепла.
3. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми,
теплове перевтомлення, тепловий удар.
4. При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла
шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата
свідомості, прискорене поверхневе дихання.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними
працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;
 в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та
на лобі;
ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними
компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №11
1. Захисне заземлення та його роль з точки зору електробезпеки.
Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю та в мережах
напругою вище 1000В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення
Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання частини будь-якої ел.установки чи частини іншої
установки із землею або з її еквівалентом металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитися під
напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних
частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист
людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до
безпечних значень напруг доторкання та кроку.

2 Терміни повідомлень про нещасний випадок (телефонним зв’язком та письмово). Обов’язки роботодавця
при розслідуванні
Після настання нещасного випадку та отримання повідомлення від безпосереднього керівника або закладу
охорони здоров’я, роботодавець зобов’язаний повідомити протягом двох годин з використанням засобів зв’язку відповідним
підприємствам, а також надіслати дані повідомлення на паперовому носії не пізніше наступного робочого дня.
Роботодавець зобов’язаний:
 створити належні умови для роботи комісії (спеціальної комісії), зокрема забезпечити приміщенням,
засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям
тощо, а також за рішенням комісії (спеціальної комісії) залучити до роботи експертів, інших спеціалістів;
 забезпечити виконання за рішенням комісії (спеціальної комісії) додаткової фотозйомки місця, де стався
нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), об’єктів, устаткування, інструментів, надання
технічної документації та інших документів, необхідних для розслідування, а також проведення необхідних лабораторних
досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи (науково-технічної, медичної тощо);
 забезпечити належне виконання обов’язків у роботі комісії (спеціальної комісії) представників
підприємства (установи, організації), а у разі невиконання - внести відповідні зміни;
 розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), підготовлені комісією, затвердити примірники
актів за формою Н-1;
 організувати друкування, тиражування та формування протягом п’яти робочих днів після затвердження
актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за
формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;
 видати протягом двох робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття
запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або
гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам
та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан
вжиття заходів;
 притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких призвели
до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та які допустили порушення
вимог нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
 компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю комісії (спеціальної комісії) та залучених до її роботи
експертів, інших спеціалістів, проведенням технічної експертизи чи роботи експертної комісії, на підставі документів, що
містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення;
 відшкодувати витрати, пов’язані з відрядженням працівників, які є членами комісії (спеціальної комісії),
та інших залучених до її роботи осіб, у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок
валових витрат шляхом перерахування відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах
Казначейства та поточні рахунки суб’єктів господарювання у банківських установах України.

3 Дайте визначення поняття «гігієна праці», виробнича санітарія»

Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм
працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення
найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно
небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

4 Особи відповідальні за безпечне проведення робіт в електроустановках

Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
 працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
 працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
 працівник, який готує робоче місце*;
 працівник, який допускає до роботи (допускач)*;
 керівник робіт;
 працівник, який спостерігає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
 член бригади.
_______________
* Підготовляти робоче місце і допускати до роботи може один і той самий працівник.

5 Фібріляція серця, небезпека цього явища та методи його усунення

Фібріляція серця - стан серця, при якому окремі групи м'язових волокон серцевого м'яза скорочуються
нерівномірно і нескоординовано, внаслідок чого серце втрачає здатність здійснювати узгоджені скорочення, що
призводить до неефективності роботи цього органу.
 Ефективним способом виведення зі стану фібриляції є вплив на серце поодиноким короткочасним (0,01 сек)
електричним імпульсом (дефібриляція). Для дефібриляції використовують напругу 1500-2500 вольт на оголене серце (під
час операцій), при непошкодженій грудній клітці - 4000-7000 вольт. Виділяють фібриляцію передсердь і фібриляцію
шлуночків серця.
Фібриляція серця може настати внаслідок проходження крізь тіло людини шляхом рука-рука або рука-
ноги, змінного струму більше 50 мА частотою 50 Гц впродовж кількох секунд. Струми силою менше 50 мА тієї ж частоти,
фібриляцію серця у людини не викликають.
 Білет №12
1 Обставини за яких нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за
формою Н-1, є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком, у тому числі
у відрядженні;
2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим
трудових (посадових) обов'язків в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
3) підготовка до роботи та приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів
щодо особистої гігієни, перед початком роботи і після її закінчення;
4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під чи відпустки, у вихідні,
святкові та неробочі дні;
5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному
засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;
6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням
роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;
7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його
трудових (посадових) обов'язків;
8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих
об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
9) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-
якого об'єкта за дорученням роботодавця;
10) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на
підземних роботах
11) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в
разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування
у рейс внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;
12) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов'язаного з нещасним випадком під час
виконання ним трудових (посадових) обов'язків;
13) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого в інтересах підприємства;
14) одержання травм або смерті потерпілого під час виконання трудових обов’язків у разі перебування його в стані
сп’яніння, або у разі коли потерпілий не був відсторонений;

2 Який термін зберігання актів та матеріалів розслідування нещасних випадків.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування
підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.
У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ підлягають
передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства - до
державного архіву.

3 Порядок допуску працівників при виконанні робіт за нарядом-допуском

Видавання дозволу на підготовку робочого місця та на допуск
Підготовку робочих місць та допуск слід проводити тільки після отримання дозволу від чергового, за винятком
допуску в установках ТАВ згідно з розділом 19 цих Правил.
Дозвіл можна передавати працівнику, який виконує підготовку робочого місця та допуск працівників особисто, по
телефону, радіо, з нарочним або через чергового проміжної підстанції. Забороняється видавати такий дозвіл на попередньо
обумовлений час.
Давати дозвіл на підготовку робочих місць можна тільки за умови, якщо у працівника, який видає цей дозвіл, є
оригінал або копія наряду (розпорядження) чи заявка, якими визначено зміст роботи і технічні заходи для підготовки
робочого місця. (Пункт 6.4.3 розділу 6 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Допуск бригади дозволяється тільки за одним нарядом (розпорядженням).
Підготовка робочого місця і допуск
Підготовка робочого місця полягає у виконанні технічних заходів, зазначених у розділі 7 цих Правил,
працівниками зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників. (Абзац перший пункту 6.5.1 розділу 6 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
У тому разі, коли керівник робіт суміщає обов'язки допускача, підготовку робочого місця він може виконувати з
одним із членів бригади з групою III.
Працівники, які не беруть участі в підготовці робочого місця, повинні перебувати за межами електроустановки.
(Пункт 6.5.1 розділу 6 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Забороняється змінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи щодо підготовки робочих місць. (Абзац
перший пункту 6.5.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
У разі виникнення сумніву в достатності і правильності заходів щодо підготовки робочого місця та у можливості
безпечного виконання роботи цю підготовку слід негайно припинити.
Допускач перед допуском повинен переконатись у виконанні всіх технічних заходів щодо підготовки робочого
місця (особистим оглядом, за записами в оперативному журналі, за оперативною схемою або за повідомленням чергових,
оперативно-виробничих працівників та працівників підприємств-споживачів).
Керівник робіт (наглядач) перед допуском повинен з'ясувати у допускача повноту виконання заходів щодо
підготовки робочого місця. Після цього керівник робіт повинен перевірити підготовку робочого місця особистим оглядом
разом з допускачем. Якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, то перевірку підготовки робочого місця він виконує
з одним із членів бригади.
Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці.
 Допуск до роботи за розпорядженням у тому разі, коли підготовка робочого місця не передбачена, проводити на
робочому місці необов'язково, а на ПЛ, ПЛЗ та КЛ - не потрібно.
Допуск проводиться після перевірки підготовки робочого місця. У цьому разі допускач повинен:
- перевірити, чи відповідає склад бригади вказаному у наряді або розпорядженні. Перевірку слід проводити
за іменними посвідченнями;
- провести інструктаж: ознайомити бригаду із змістом наряду, розпорядження; вказати межі робочого
місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця обладнання та струмовідні частини приєднань, що
ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатись незалежно від того, перебувають вони під
напругою чи ні;
- довести бригаді, що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності
напруги, якщо заземлення не видно з робочих місць, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне
виконання без піднімання) - наступним дотиком рукою до струмовідних частин після перевірки відсутності напруги.
Бригаду у разі допуску, крім допускача, повинен проінструктувати керівник робіт щодо безпечного проведення
робіт, використання інструменту, приладів, механізмів та вантажопідіймальних машин. Без проведення інструктажу
допускати бригаду до роботи забороняється.
Підготовка робочого місця, проведення інструктажів та допуск оформлюються підписами допускача та керівника
робіт (наглядача) в таблиці 4 наряду із зазначенням дати, часу. Цільовий інструктаж членів бригади проводиться під час
первинного допуску і оформлюється в таблиці 3 наряду. Такий самий порядок оформлення цільових інструктажів повинен
бути і в разі введення до складу бригади нових працівників. (Абзац перший пункту 6.5.8 розділу 6 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Оформлення проведення такого інструктажу у журналі під час допуску до роботи не вимагається.
Допуск до роботи оформлюється в обох примірниках наряду, один з яких залишається у керівника робіт
(наглядача), а другий - у допускача.
Якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, допуск оформлюється в одному примірнику наряду.
Допуск до роботи за розпорядженням оформлюється в оперативному журналі або журналі обліку робіт за
нарядами та розпорядженнями (додаток 3 до цих Правил). У разі виконання роботи оперативними працівниками достатньо
оформити розпорядження тільки в оперативному журналі.

4 Що необхідно знати працівнику з групою електробезпеки ІІ, ІІІ, IV та V

Для отримання груп II - V працівники повинні:
- мати чітке уявлення про небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;
- знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи,
яка виконується;
- знати будову і принцип дії електроустановок;
- вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.
Крім того, для отримання груп III, IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати
безпечне проведення робіт. Для отримання групи V необхідно також чітко розуміти, чим спричинені вимоги конкретних
пунктів цих

5 Надання першої допомоги особам при підозрі на перелом хребта

ПОРЯДОК надання до медичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
1. Цей Порядок визначає механізм надання до медичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження
хребта не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «пошкодження хребта» вживається у такому значенні - це патологічний стан, що
виникає внаслідок прямого та непрямого травмуючого фактора.
3. Ознаки пошкодження хребта: сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата
чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області хребта; судоми; ускладнене
дихання; втрата рівноваги.
4. Травму хребта слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по тулубу;
дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух.
5. Послідовність дій при наданні до медичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта не
медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання - відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення
серцево-легеневої реанімації;
5) якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:
а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна
фіксація);
б) залишити у початковому положенні;
в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
ґ) забезпечити психологічну підтримку;
6) якщо місце події небезпечне:
а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна
фіксація);
б) перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо);
в) зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній дошці перед транспортуванням;
 г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
ґ) перемістити постраждалого в безпечне місце;
д) провести повторний огляд;
е) надати до медичну допомогу постраждалому залежно від наявних пошкоджень (пов’язки, фіксація переломів
тощо);
є) надати психологічну підтримку;
ж) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
 Білет №13
1 Поняття про моральний збиток. Порядок відшкодування постраждалому за понесений моральний збиток.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця
шкода підлягає відшкодуванню.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших
негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода
полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи
близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини
фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини
особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають
істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром
цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Порядок проведення інструктажів з охорони праці. Ким проводиться і в яких документах фіксується.
Вступний інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки працівникам управління ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»
проводиться спеціалістами служби охорони праці; працівникам районих електромереж, РЕМ, ВЕМ, МЕМ – інженером з охорони
праці або особою, на яку наказом по підрозділу покладено ці обов’язки. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці
або приміщенні, спеціально для цього обладнаному, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та
наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці і затвердженою Головою правління ПАТ
«ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО». Тривалість проведення вступного інструктажу – не менше 30 хвилин.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
та пожежної безпеки, який зберігається в службі охорони праці або у працівника, що відповідає за проведення вступного
інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
Первинний інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації проводиться до початку роботи
безпосередньо на робочому місці індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Інструктаж проводиться за
програмою, складеною з урахуванням виробничих особливостей та відповідних інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки для
працівників, інших нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку, технічної документації і орієнтовного переліку питань
первинного інструктажу. Програма первинного інструктажу розробляється в відокремленому підрозділі безпосереднім керівником,
узгоджується із службою охорони праці, інженером з охорони праці РЕМ, ВЕМ, ЧмЕМ і затверджується Головою правління ПАТ
«ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», директором РЕМ, ВЕМ, ЧмЕМ по підпорядкованості та повинна містити питання охорони праці,
пожежної безпеки і технічної експлуатації, які стосуються даної посади (робочого місця).
17.2.4.Повторний інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації проводиться індивідуально з
окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом програми первинного
інструктажу.
17.2.5.Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників спільного
фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що
спричинили потребу його проведення.
17.2.6.Цільовий інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які
виконують роботу. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що ними виконуватимуться.
17.2.10.Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів робиться запис в „Журналі реєстрації
інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації’ . При цьому обов’язкові підписи як того, кого
інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і
скріплені печаткою.
Цільовий інструктаж у разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, оформляється в цьому наряді-
допуску, при виконанні робіт за розпорядженнями – у журналі реєстрації цільового інструктажу на робочому місці.
При виконанні разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові
роботи за межами підприємства), при проведенні екскурсій, масових заходів – в журналі реєстрації цільового інструктажу на
робочому місці .
17.2.11.Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів з
питань охорони праці та технічної експлуатації затверджується Головою правління Товариства за погодженням з органами
Держпромгірнагляду. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов’язана з
безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини,
матеріалів тощо.
Всі інструктажі повинні закінчуватися перевіркою знань їх змісту у вигляді усного опитування. Знання перевіряє особа, яка
проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань змісту інструктажу, інструктаж проводиться повторно:
- первинний, повторний та позаплановий інструктажі –не пізніше, як через 10 днів;
- цільовий інструктаж відразу на робочому місці.
При незадовільних результатах повторної перевірки знань змісту інструктажу:
- первинного, повторного та позапланового: працівнику призначається позапланова перевірка знань;
- цільового: працівник до роботи не допускається.
17.2.9.Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх
основних професій, так і з професій за сумісництвом.
 3. Дайте визначення поняття «Роботи верхолазні»
Роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або з монтажних
пристосувань, тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному
просторі тощо на висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу; основним засобом індивідуального
захисту під час виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс ПЛ.

4. Обовязки комісії з розслідування нещасного випадку.

Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:
- провести засідання з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому
розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між
членами комісії; провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи
засідання комісії згідно з додатком;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти
відповідний протокол ; розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння),
аварія, згідно з додатком 6 до Порядку № 337 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та
його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це
можливо); опитати свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних
висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого
небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми,
транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання
(отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів,
що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для
встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з
виробництвом;
- встановити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої
сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або використання (експлуатація) якої могло стати їх
причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її
походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням
(отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) у кількості, визначеній рішенням комісії
(спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти
акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі
незгоди члена комісії (спеціальної комісії) зі змістом розд. 5, 6, 8, 9 такого акта — обов’язково підписати ці акти з відміткою про
наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта
(окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною);
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1,
скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі — картка за формою П-5);
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та
примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх
розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані у межах
виконання повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

5. Які мінімальні витрати на охорону праці передбачені законодавством.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання
нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними
законодавством, у державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману
працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства
використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом
Міністрів України.
 Білет №14
1. Дії персоналу у випадку пожежі
1) Негайно повідомити телефоном аворійно-рятувальну службу 101 . При цьому назвати адресу об`єкта , вказати
кількість поверхів , місця виникнення пожежі . обстановку на пожежі , наяність людей а також повідомити своє
прізвище .
2) Вжити заходів по евакуації людей , гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей
3) Якщо пожежа виникла на підприємстві , повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну особу
4) У разі необхідності викликати інші аварійні служби ( медичну , газову )
2. Функції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань
1) Реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання які спричинили втрату працездатності , у зв`язку з тимчасовою втратою
працездатності , медичного страхування
2) Надання матеріального забезпечення , страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього закону
3) Профілактика нещасних випадків
4) Здійснення перевірки обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам , у
тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності
5) Здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду
6) Аназіл та прогнозування надходжень коштів від сплати єдиного внеску
3. Поняття крокової напруги , безпечні відстані до місця замикання на землю
Крокова напруга – елекрична напруга , що виникає між точками опори поблизу струмовідної лінії , яка торкається землі , на
відстані одного кроку .
В електроустановках 6-35кВ забороняється наближатись до місця замикання на відстань менше 4м в ЗРУ та менше 8м у
ВРУ та на ПЛ. Наближення до місця замикання на землю в цих електроустановках допускається тільки для снімання
напруги та звільнення людей , які потрапили під напругу .
4. Визначення категорій приміщень А , Б і В відповідно до НАПБ 03.002-07
A. Вибухопожежонебезпечна : горючі гази , легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 28 градусів у
такій кількості , що можуть утворювати вибухонебезпечні гізо- , пароповітряні суміші , у разі займання яких
розвивається розрахунковий наблишковий тиск вибуху у приміщенні , який перевищує 5кПа , або речовини і
матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодіє з водою , киснем повітря
Б. Вибухопожежонебезпечна: горючі гази , легкозаймисті рідини з температурою спалаху
вище 28 градусів у такій кількості , що можуть утворювати вибухонебезпечні гізо- ,
пароповітряні суміші , у разі займання яких розвивається розрахунковий наблишковий тиск
вибуху у приміщенні , який перевищує 5кПа , або речовини і матеріали здатні вибухати і
горіти при взаємодіє з водою , киснем повітря
B. Пожежонебезпечна : горючі гази , легкозаймисті , горючі або важкогорючі рідини , а також речовини , які здатні
вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою , киснем

5. Надання першиї медичної допомоги при отруєнні невідомою речовиною

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння
невідомою речовиною не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах,
полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані
шприци тощо;
3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне
положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок
«ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3
стакани) чистої, холодної (18 °C) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих
промивних вод;
9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне
(дорослим — 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та
порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;
10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної
(18 °C) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №15
1. Дублювання, стажування та та спеціальна підготовка працівників.

Стажування. Стажування проходять всі працівники, які виконують роботи в електроустановках.Стажування проводиться під час
спеціальної підготовки з метою поглиблення і розширення працівником безпосередньо на робочому місці знань правил безпечної
експлуатації технологічного устаткування, технологічних і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки,
освоєння в конкретних умовах особливостей устаткування, виробничих процесів, а також набуття практичних навичок і уміння
економічного і безаварійного керування устаткуванням в нормальних і аварійних ситуаціях.Тривалість стажування залежить від
характеру роботи, стажу, кваліфікації працівника і визначається керівником відокремленого підрозділу. Тривалість стажування має
бути від 2 до 15 днів (змін). Тривалість стажування оперативних і оперативно-виробничих працівників не може бути меншою 6
робочих днів (змін).

Дублюваня.Оперативні, оперативно-виробничі працівники перед допуском до самостійної роботи (після навчання, стажування,
перевірки знань) повинні пройти дублювання на своєму робочому місці. Необхідність дублювання на інших робочих місцях
визначається з урахуванням вимог до професії (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників) і включається до
програми спеціальної підготовки.

Тривалість дублювання на робочому місці встановлюється після перевірки знань та залежить від кваліфікації працівника
та складності обладнання, яке він буде обслуговувати, але не менше 6 змін.У випадку перерви в роботі оперативних та
оперативно-виробничих працівників більше 6 місяців, вони допускаються до самостійної роботи тільки після спеціальної
підготовки (навчання, стажування, перевірки знань, дублювання). При менших термінах перерви у роботі цих працівників
тривалість дублювання визначається керівником підрозділу. У випадку перерви в роботі менше 15 календарних днів дублювання
проводити необов’язково.
Спеціальна підготовка. Спеціальна підготовка (спеціальне навчання) проводиться одноразово перед допуском працівників до
самостійної роботи, а також у разі оволодіння новими функціональними обов’язками, освоєння нового устаткування, апаратури,
нових методів роботи тощо. Спеціальна підготовка з питань охорони праці, пожежної безпеки, технічної експлуатації проводиться
також у разі перерви в роботі понад шість місяців.

Спеціальна підготовка працівників Товариства здійснюється за індивідуальними програмами, які розробляються керівником
підрозділу, з урахуванням освіти, кваліфікації працівника та його попереднього досвіду роботи. Складовими частинами
індивідуальних програм повинні бути розділи з навчання з охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації.

2. Склад спеціальної комісії при рослідуванні спеціального випадку

Спеціальна комісія утворюється протягом 1 робочого дня і до її складу входять :

1. Посадова особа держ. праці ( голова комісії )

2. Представник фонду соціального страхування ( ФСС )
3. Представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємтсва
4. Керівник служби охорони праці (СОП)
5. Представник первинної організації проф.спілки
6. Представник проф.спілкового органу вищого рівня
7. Лікар з гігієни праці територіального органу держ. праці
8. Посадові особи органів держ.проф.спожив.служби або ДСНС у разі потреби
3. Засоби захисту від падіння з висоти порядок користування запобіжним поясом.

Засобом захисту від падіння працівника з висоти є:

- запобіжний пояс.
- каска.
- страхувальні канати.
- огородження.
Запобіжний пояс повинен проходити статичні випробування 1 раз на 6 місяців навантаженням 400кг протягом 5
хвилин.
Перед початком робіт необхідно:
- перевірити наявність відмітки про проходження періодичного випробуванняє.
- перевірити цілісність металевих деталей.
- первірити шви в узлах зєднання
- первірити замикальний пристрій ( пряжка)
4. За яких умов працівник має право відмовитися від дорученої роботи.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його
життя чи здоровя або для людей які його оточують, а також для виробничого середовища чи довкілля.
5. Медична аптечка її склад.

Індивідуальний перевязочний антисептичний пакет, бинти, вата, джгут, настоянка йоду, нашатирний спирт, розчин (2-4%)
борної кислоти,вазелін, валідол.
 Білет №16
1. Первинні засоби пожежогасіння
До первинних засобів пожежогасіння відносяться : вогнегасники , пожежний інвентар ( покривала з інертного
теплоізоляційного полотна , грубовов`яної транини , ящики з піском , бочки з водою , пожежні відра , совкові лопати ) та
пожежний інструмент ( гаки , ломи , сокири , тощо )
2. Які докумети належать до матеріалів розслідування нещасного випадку
До матеріалів розслідувань нещасного випадку належать такі документи :

1. Екстренне повідомлення закладу охорони здоров`я про звернення потерпілого

2. Повідомлення роботодавця про нещасний випадок
3. Копія наказу про утворення комісії з розлідування
4. Копія наказу про продовження сроку з розлідування ( якщо вимагається )
5. Лист потерпілому або членам його сім`ї про утворення комісії з розлідування та запрошення до співпраці
6. Протоколи засідання комісії щодо розподілу обов`язків та зустрічі з потерпілим або членами його сім`ї
7. Протокол огляду місця де стався нещасний випадок
8. Пояснювальні записки та протоколи опитування причетних до нещасного випадку осіб
9. Копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з питань охорони праці
10. Документи про забезпечення потерпілого засобами індивідуального та колективного захисту
11. Документи про проходження потерпілим попереднього та періодичного медичних оглядів
12. Висновок медичної експертизи про діагноз , причини смерті , характер та ступінь тажкості травм , стан
алкогольного , токсичного або наркотичного сп`яніння потерпілим
13. Витяги з нормативно правових актів що до охорони праці (НПАОП) що були порушені
14.
3. Дія електричного струму на організм людини
 Термічна - опіки , ураження внаслідок високої температури кровоносних судин , нервових клітин , серця , мозку ,
що призводить до небезпечних фенкціональних розпадів
 Електролітична – розклад органічних речовин , електроліз крові
 Біологічна – мимовільне скорочення м`язів , фібриляція серця
 Офтальмологічна - враження очей ультрафіолетом

4. Основні та додаткові засоби захисту при роботі до 1000В
Основні :
 Ізолювальні штанги
 Ізолювальні кліщі
 Електровимірювальні кліщі
 Вказівникі напругіи
 Діелектричні рукавиці
 Інструмент з ізольованими рукоятками
Допоміжні :
 Діелектричне взуття
 Діелектричні коврики
 Ізолювальні підставки
 Ізолювальні накладки
 Ізолювальні колпаки
 Сигналізатори напруги
 Захисні огородження
 Переносні заземлення ( ПЗ )
 Плакати і знаки безпеки
 Інші засоби безпеки

5. Види кровотеч . Перша допомога при капілярні кровотечі
Бувають 3 види кровотеч : венозна , капілярна та артеріальна
Капілярна кровотеча буває при пошкодженні кровоносних судин . Кров йде повільно . Зупинити можна за допомогою
стерильної пов`язки , обробивши шкіру навколо рани йодом або примочки з 3%-ного розчину перекису водню
 Билет №17

1. Чинники електричного характеру, які впливають на наслідки ураження електричним струмом.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного
характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.
Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє,
та опір її тіла, рід і частота струму.
Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним
струмом. За характером дії на організм виділяють:
- відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;
- невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій
затиснуто провідник;
- фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця.
Величина струму, мА
Назва струму Змінний,
Постійний
f = 50 Гц
Пороговий відчутний 0,5…1,5 5,0…7,0
Пороговий невідпускаючий 10…15 50…80
Пороговий фібриляційний 80…100 300

Струм понад 5 А, як постійний, так і змінний, викликає раптову зупинку серця, минаючи стан фібриляції. Водночас із зупинкою
серця виникає і параліч дихання, причому після швидкого відключення струму дихання, як правило, самостійно не відновлюється.
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи
електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі
збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі
замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.
Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна
перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.
Електричний опір тіла людини.
Шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового
шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників, на опір шкіри
впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини
напруги, струму і часу його дії опір шкіри, а також і тіла людини в цілому падає. Так, якщо при напрузі в декілька вольт опір тіла
людини перевищує 10 000 Ом, то при напрузі 100 В він знижується до 1500 Ом, а при напрузі більше 1000 В — до 300 Ом. Для
розрахунків опір тіла людини умовно приймають рівним 1 кОм.
Частота і вид струму. Через наявність в опорі людини ємнісної складової, збільшення частоти прикладеної напруги
супроводжується зменшенням повного опору тіла людини і, як наслідок, збільшенням величини струму, який проходить через
людину. Останнє дає підставу вважати, що тяжкість ураження електричним струмом має зростати зі збільшенням частоти. Але така
закономірність спостерігається тільки в межах частот 0...50 Гц. Подальше збільшення частоти, незважаючи на зростання струму, що
проходить через людину, не супроводжується зростанням небезпеки ураження. При частотах 450-500 кГц вірогідність загальних
електротравм майже зникає, але зберігається небезпека опіків дугових за рахунок проходження струму через тіло людини. При цьому
струмові опіки спостерігаються на шкірі і прилеглих до неї тканинах — за рахунок поверхневого ефекту змінного струму.
Як подразнюючий чинник постійний струм викликає подразнення в тканинах організму при замиканні і розмиканні струму, що
проходить через людину. В проміжку часу між замиканням і розмиканням цієї мережі дія постійного струму зводиться, переважно,
до теплової. Змінний струм викликає більш тривалі інтенсивні подразнення за рахунок пульсації напруги. З цієї точки зору, змінний
струм є небезпечнішим. В дійсності, ця закономірність зберігається до величини напруги 400-600 В, а при більшій напрузі постійний
струм більш небезпечний для людини.

2.Фінансування заходів з охорони праці відповідно до ЗУ «Про охорону праці».

Стаття 19. Фінансування охорони праці
Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання
нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними
законодавством, у державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману
працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства
використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом
Міністрів України.

3.Які вимоги до працівників для отримання груп з електробезпеки 2 та 3.

Для одержання груп II-III працівники мають:
а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов’язану з роботою в електроустановках;
б) знати і уміти застосувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
в) знати будову і улаштування електроустановок;
г) уміти практично надавати першу допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного
дихання і зовнішнього масажу серця.
 Для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою
групою, зазначеній у додатку 1 цих Правил.

4. Порядок проведення робіт вантажопідіймальною технікою.

Порядок проведення робіт вантажо-підіймальною технікою :
1. Підіймання працівників може здійснюватися тільки за допомогою обладнання та пристроїв призначених для цієї мети
2. Під час перебування працівників на обладнанні на посту керування повинен весь час перебувати машиніст
3. Працівникі яких піднімають поминні мати надійні засоби зв*язку
4. Необхідно вжити заходів для унеможливлення присутності праціників під підвішеним вантажем
5. Не допускається переміщувати вантажів над незахищеними робочими місцями на яких перебувають працівники
6. Для забезпечення безпеки працівників всі переміщення повинні контролюватися
7. Підвішені вантажі не повинні залишатися без нагляду якщо доступ до небезпечної зони неогороджений
8. Вантажо-підіймальні крани та машини , підйомники всіх типів мають бути споряджені табличкою чи написом розміщеною на
видному місці , з чітко позначеними обліковими номерами , вантажо-підіймальністю та датою наступного ЧТО та ПТО .
9. Під час експлуатації вантажо-підіймальних кранів та машин , має бути забезпечен екерування ними лише машиністом або
працівником який одержав спеціальний ключ від індивідуального замку пульта
10. Роботи з вантажо-підіймальними кранами та машинами проводяться відповідно до ПВР(проект ведення робіт або проект
проведення робіт ( ППР ) ) або технологічної карти навиконання робіт
ППР повинен передбачати :

- місце встановлення вантажо-підіймального механізму із зазначенням робочої та

небезпечної зони роботи кранів
- забезпечення допустимих безпечних відстаней
- місця руху міського транспорту та пішоходів
- умови встановлення та роботи вантажо-підіймальних кранів

5. Організація медогляду і порядок його проведення

Обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди
проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де
є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.
Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю
представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які
підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які
підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. На підставі Акта роботодавець складає протягом місяця у чотирьох
примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам на паперовому та електронному носіях,
узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за
організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров’я, третій - до закладу державної
санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Для
проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з
закладом охорони здоров'я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Під
час прийняття на роботу в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці
роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника. Роботодавець за рахунок
власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з
підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику
розвитку професійних захворювань. Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення
медичних оглядів закладів охорони здоров'я (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена
головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.
Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих
факторів і медичних протипоказань.
До складу Комісії входять обов'язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпатології. При відсутності окремих
лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших закладів охорони здоров'я. Комісія
забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень. На підставі списку працівників, які
підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров'я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і
закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні,
функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності
результатів зазначених досліджень. Для проходження медичного огляду працівник пред'являє до Комісії паспорт або інший
документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого, при попередньому медогляді пред'являє направлення,
видане роботодавцем за встановленою формою. Працівники, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичні
наркологічні огляди, повинні надати Комісії сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду. Працівники, для
яких є обов'язковими попередній та періодичні психіатричні огляди, повинні надати Комісії, що проводить медичний огляд, довідку
про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду. Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку
вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного
процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження. Кожен лікар, який бере
участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров'я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою
печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі
необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.
Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до
Картки працівника. Копія Картки працівника зберігається в архіві закладу охорони здоров'я, що проводив медичний огляд на підставі
укладеного договору з роботодавцем протягом 15 років після звільнення працівника.
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за
результатами періодичного медичного огляду працівників (далі - Заключний акт) , який складається у шести примірниках - один
примірник залишається в закладі охорони здоров'я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику
профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної
служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Термін зберігання Заключного акта 5 років.
Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за
результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.
 Білет №18
1. Небезпечні фактори в електроустановках. Основні причини електротравматизму.
Основними причинами виробничого електротравматизму е:
- незадовiльна органiзацiя виконавства робiт;
- виконання робiт в дiючих ЕУ без виконання органiзацiйних та технiчних заходiв безпеки;
- незадовiльна пiдготовка робочого мiсця;
- розширення обсягу робiт, передбачених нарядом;
- вiдсутнiсть оперативних написiв на обладнаннi;
- самовiльне виконання робiт без оформлення наряду;
- не якiснi та не повнi iнструктажi бригад перед допуском;
- не достатнiсть заходiв щодо проведення робiт в зонi перетинання з iншими дiючими лiнiями;
- вiдсутнiсть постiйного нагляду з боку вiдповiдальних осiб, призначених нарядами;
- не укомплектованiсть бригад засобами захисту;
- не застосування засобiв захисту та iншi;
Шляхи зниження виробничого травматизму:
- замiна небезпечного виробничого обладнання безпечним, автоматизацiя i механiзацiя виробничих процесiв;
- примiнення рiзних запобiжних пристроiв, блокувань, якi виключають помилковi операцii при переключеннях;
- примiнення засобiв захисту;
- виконання правил по технiцi безпеки, вимог виробничих iнструкцiй, правил внутрiшнього розпорядку, виробничоi
дисциплiни;
- навчання робiтникiв, проведення iнструктажiв, бесiд, лекцiй, семiнарiв з питань технiки безпеки та iншi;
Особливість електричної енергії полягає в тому, що вона не видима, не має запаху та кольору, а тому виявити електричний
струм людина не може.
Значною мірою безпека обслуговування електрообладнання залежить від умов середовища приміщення, в якому воно
встановлене. Ознаками підвищеної небезпеки є:
- волога (відносна вологість повітря вище 75%) або наявність струмопровідного пилу;
- струмопровідні підлоги;
- підвищена температура повітря (більше +35 0 С);
- можливість одночасного дотику людини до заземлених корпусів обладнання і до частин електрообладнання, що перебуває
під напругою.
Ознакою особливої небезпеки являється наявність особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100 %) і хімічно
активне середовище.

2. Види інструктажів та періодичність їх проведення.

Види інструктажів.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації поділяються
на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
17.1.1. Вступний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки проводиться:
- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
- з працівниками інших підприємств і організацій, які прибули в Товариство і беруть безпосередню участь у виробничому
процесі, або виконують інші роботи в відокремлених підрозділах ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»;
- з учнями та студентами, які прибули в підрозділи Товариства для проходження виробничої практики або на навчання;
- з екскурсантами у разі екскурсій на підприємство.
17.1.2. Первинний інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації проводиться до початку
роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
- новоприйнятим (постійно чи тимчасово);
- який переводиться з одного відокремленого підрозділу (служби, цеху, дільниці тощо) до іншого;
- який буде виконувати нову для нього роботу;
- відрядженим працівникам іншого підприємства, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі відокремленого
підрозділу.
- з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів інструктаж проводиться до початку трудового або
професійного навчання.
17.1.3. Повторний інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації проводиться з працівниками
на робочому місці в терміни:
- на роботах із підвищеною небезпекою та роботах, де є потреба у професійному доборі – 1 раз в три місяці.
- для решти робіт: інструктаж з ОП і ТЕ – 1 раз в 6 місяців, інструктаж з ПБ – 1 раз в 12 місяців.
17.1.4. Позаплановий інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації проводиться з
працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці (технічному кабінеті) у разі:
- введення в дію нових або внесення змін та доповнень до нормативних актів з питань охорони праці, пожежної безпеки і
технічної експлуатації;
- зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,
матеріалів та інших факторів, які впливають на умови праці;
- порушення працівниками вимог нормативних актів, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, відмов, пожеж
тощо;
- незнання працівниками вимог нормативних актів стосовно робіт, що виконуються працівником, виявлені особами, які
здійснюють державний нагляд або посадовими особами Товариства, які мають право контролювати згідно з посадовими
інструкціями;
- перерви в роботі більш ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60
днів. В інших випадках – за рішенням керівника відокремленого підрозділу.
 Проведення позапланового інструктажу не змінює термінів проведення періодичних інструктажів.
17.1.5. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у разі:
- проведення різноманітних заходів, екскурсій;
- виконання разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із посадовими обов’язками або обов’язками за фахом;
- ліквідації аварії, стихійного лиха;
- проведення робіт, на які оформлюється наряд-допуск, наряд-допуск на виконання вогневих робіт, розпорядження.

3. Від чого залежать внески до Фонду соціального страхування.

Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-
технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру
страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
Джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими похованням
1. Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими похованням, є:
1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених
законом;
2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій,
застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
4) асигнування із Державного бюджету України;
5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному
рахунку;
6) часткова сплата за путівки на санаторно-курортне лікування;
7) інші надходження відповідно до законодавства.
Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та
використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний
фінансовий рік.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий
внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та
на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання
страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що
дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний
внесок;
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру
заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті
щомісяця;
Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюється Верховною Радою України.
Пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджуються Кабінетом
Міністрів України.
Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску.

4. Організаційні заходи для безпечного виконання робіт в електроустановках.

6.1.1. Для безопасного проведения работ необходимо выполнять следующие организационные мероприятия:
- назначение работников, ответственных за безопасное ведение работ;
- выдача наряда или распоряжения;
- выдача разрешения на подготовку рабочих мест и на допуск;
- подготовка рабочего места и допуск к работе;
- надзор при выполнении работы;
- перевод на другое рабочее место;
- оформление перерывов в работе и ее окончание.
5. Реніамаційні заходи: виконання штучного дихання та непрямого масажу серця.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця не медичними працівниками:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;
2) визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З
Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»;
3) якщо постраждалий реагує:
а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
б) з’ясувати характер події, що сталася;
в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;
ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо постраждалий не реагує:
а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо
механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати».
Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;
5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:
 а) перемістити постраждалого в стабільне положення;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо дихання відсутнє:
а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:
виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за
хвилину;
виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не
виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5
секунд;
після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;
7) змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
8) припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при
відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.
 Білет №19
1. В яких випадках проводиться цільовий інструктаж.
Цільовий інструктаж.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
- при ліквідації аварії або стихійного лиха;
- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск або розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст
цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
2. Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт в електроустановках.
7.1.1. При подготовке рабочего места для работы, требующей снятия напряжения, необходимо выполнить в указанном порядке
следующие технические мероприятия:
1) провести необходимые отключения и принять меры, препятствующие ошибочному или самопроизвольному включению
коммутационной аппаратуры;
2) вывесить запрещающие плакаты на приводах ручного и на ключах дистанционного управления коммутационной аппаратуры. В
случае необходимости токоведущие части следует оградить;
3) присоединить к "земле" переносные заземления;
4) проверить отсутствие напряжения на токоведущих частях, на которые следует наложить заземление. Если переносные заземления
планируется ставить вблизи токоведущих частей, не входящих в зону рабочего места, то их ограждение следует установить до
проверки отсутствия напряжения и заземления;
5) установить заземления (включить заземляющие ножи, присоединить к отключенным токоведущим частям переносные заземления)
непосредственно после проверки отсутствия напряжения и вывесить плакаты "Заземлено" на приводах отключающих
коммутационных аппаратов;
6) оградить, при необходимости, рабочие места или токоведущие части, оставшиеся под напряжением, и вывесить на ограждениях
плакаты безопасности. В зависимости от местных условий токоведущие части ограждают до или после их заземления.

3. Служба охорони праці на підприємстві, порядок утворення та її функції.

Стаття 15. На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до
типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку
сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися
сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і
спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої
праці фізичною особою.
Управління охороною праці забезпечується виконанням таких функцій:
- організації та координації робіт в галузі охорони праці;
- планування робіт з охорони праці;
- аналізу та оцінки показників охорони праці;
- стимулювання за роботу з охорони праці;
- контролю за станом охорони праці.
5.2 Організація та координація робіт в галузі охорони праці передбачає формування органів управління охороною праці,
встановлення обов'язків та порядку взаємодії осіб, що беруть участь в управлінні, а також прийняття i реалізацію управлінських
рішень (накази, вказівки, розпорядження).
5.3 Планування робіт з охорони праці включає визначення завдань відокремленим підрозділам та внутрішнім виробничим та
функціональним підрозділам, а також окремим посадовим особам. Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:
- комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, підвищення існуючого рівня
охорони праці;
- заходів з охорони праці, передбачених колективним договором;
- заходів щодо усунення недоліків i виконання приписів органів державного нагляду;
- заходів щодо поліпшення умов i безпеки праці, пропонованих профспілковими органами, уповноваженими трудових
колективів, комісіями з охорони праці та органами Держгірпромнагляду;
- заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час розслідування нещасних випадків та аварій;
- заходів з охорони праці, намічених за результатами перевірок стану охорони праці i робочих місць, а також за критичними
зауваженнями, пропозиціями та листами трудящих.
5.4 Аналіз та оцінка стану охорони праці. Для аналізу повинні використовуватися матеріали розслідування нещасних
випадків, професійних захворювань, аварій, приписи органів державного нагляду; матеріали спеціальних обстежень з питань
охорони праці, результати інших видів контролю, дані паспортизації санітарно-технічного стану умов праці i лабораторного аналізу.
В результаті всебічного аналізу умов праці визначаються оціночні показники стану охорони праці.
На основі аналізу і оцінки стану охорони праці повинні розроблятись та реалізовуватись управлінські рішення i здійснюватись
планування роботи з охорони праці.
5.5 Стимулювання за роботу з охорони праці повинне направлятися на створення зацікавленості працівників у забезпеченні
безпечних умов праці на робочих місцях.
Стимулювання здійснюється на основі об’єктивної оцінки стану охорони праці на робочих місцях i в відокремлених підрозділах
в цілому.
Види стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки i за роботу без
порушень правил безпеки визначаються колективним договором.
5.6 Єдина організація контролю за станом охорони праці повинна бути направлена на перевірку:
- дотримання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
 - стану умов праці працівників;
- виявлення відхилень від правил i норм;
- виконання відокремленими підрозділами та окремими особами своїх обов’язків щодо створення безпечних i здорових умов
праці;
- відповідності устаткування вимогам безпеки;
- забезпечення безпечного виконання робіт.
5.7 Основні види контролю за охороною праці:
- державний нагляд;
- контроль службами охорони праці всіх рівнів;
- контроль з боку керівників відокремлених підрозділів, структурних одиниць i служб підрозділів, а також фахівців;
- раптові цільові перевірки робочих місць групами оперативного контролю чи окремими особами;
- громадський контроль трудовими колективами через своїх уповноважених, професійними спілками через своїх представників,
комісіями з питань охорони праці відокремлених підрозділів;
- контроль спеціально призначеними комісіями міністерства, ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» та відокремлених підрозділів.
Результати раптових перевірок робочих місць оформляються актом i щомісячно розглядаються керівниками відокремлених
підрозділів з метою вжиття відповідних заходів.

4. Основні засоби захисту в мережах до 1000 В.

Ізолювальні штанги
Ізолювальні кліщі
Електровимірювальні кліщі
Покажчики напруги
Діелектричні рукавички
Інструмент з ізолювальним покриттям.

5. Перша допомога при переломах. Їх класифікація. Правила накладення шин.

Перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в
результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення;
Відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покровів у
проекції перелому;
Закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покровів у проекції перелому;
Іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання стандартних шин чи імпровізованих засобів.
Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль в області рани;
порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний
хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.
Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації кінцівки;
патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі);
порушення функцій ушкодженої кінцівки.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не
медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною;
б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;
ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати
диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Загальні принципи накладання шин на кінцівки
1. Підготовка постраждалого до накладання шини. Перед проведенням іммобілізації постраждалого потрібно заспокоїти,
пояснити свої дії, розслабити стискаючі частини одягу, з травмованої руки зняти прикраси та годинник (за наявності, з метою
попередження її набряку та подальшого ушкодження).
2. За відкритого перелому перед накладанням шини, у разі значної кровотечі, необхідно накласти на кінцівку джгут, на рану —
стерильну пов'язку, але під час фіксації (закріплення) шини не можна закривати місце, де накладений джгут, щоб була можливість
коригувати стан останнього.
3. Шину не можна накладати з того боку, де зламана кістка виступає назовні.
4. Під час іммобілізації кінцівки попередньо треба надати їй нормальне фізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке,
за якого кінцівка найменше травмуватиметься.
5. У разі закритих переломів перед накладанням транспортної шини треба злегка витягнути травмовану кінцівку, що зазвичай
зменшує зміщення уламків і відповідно послаблює їхній тиск на прилеглі м'які тканини. Але цього не можна робити в разі відкритих
переломів, тому що забруднені уламки кістки із рани перемістяться в м'які тканини і додатково інфікуватимуть рану.
6. У разі відкритих переломів перед накладанням транспортної шини вправлення кісток не виконують, а накладають стерильну
пов'язку і кінцівку фіксують у тому положенні, у якому вона перебувала в момент травмування.
 7. Шини для іммобілізації потрібно накладати поверх одягу і взуття постраждалого, які лише за необхідності розрізають. Це дає
можливість уникнути додаткової травматизації пошкодженої кінцівки під час роздягання постраждалого, а також одяг та взуття
виконують роль додаткових прокладок між шкірою і шинами. Між шиною і кінцівкою постраждалого треба прокласти м'яку ватно-
марлеву прокладку або інший м'який матеріал для попередження стискання тканин у місцях кісткових виступів. Накладаючи шини
поверх одягу або взуття, такі прокладки підкладають тільки в місцях кісткових виступів.
 Білет №20
1. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- нещасні випадки із смертельними наслідками;
- групові нещасні випадки;
- випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
- гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
- нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони
сталися, ліквідовано без правонаступника;
- нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
- випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
- нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом,
фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
- нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

2. В яких випадках проводиться позаплановий інструктаж.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та
доповнень до них;
- при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,
матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж
тощо;
- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для
решти робіт - понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і
професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або
призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху.
Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що
спричинили потребу його проведення.

3. Засоби захисту працівників при роботах на висоті і верхолазних роботах.

Робота на висоті — це робота, під час виконання якої працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених
перепадів на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, при цьому основним засобом
індивідуального захисту є запобіжний пояс.
Роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або з монтажних
пристосувань, тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному
просторі тощо на висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу; основним засобом індивідуального
захисту під час виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс ПЛ.
Ширина лямок пояса, які несуть навантаження, не повинна бути менше ніж 50 мм, безлямкового пояса в спинній частині - не
менше 80 мм.
Статичне розривне навантаження для пояса має бути не менше 700 кг.
– динамічне зусилля у разі захисної дії для безлямкового і лямкового страхувальних поясів, що мають тільки плечові лямки,
повинно бути не більше 4000 Н (400 кгс), а для лямкового пояса, що має плечові та ножні лямки, – не менше 6000 Н (600 кгс).
На кожному поясі мають бути нанесені:
товарний знак підприємства-виробника;
розмір та тип пояса;
дата виготовлення;
клеймо ВТК;
позначення технічних умов;
знак відповідності.
Усі запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації, повинні мати інвентарні номери. Допускається використовувати заводські
номери як інвентарні. Монтерські пояси та страхувальні канати необхідно випробовувати на механічну міцність статичним
навантаженням 4000 Н (400 кгс) в такі терміни: – перед введенням в експлуатацію; – в процесі експлуатації – 1 раз на 6 міс .Для
безпечного виконання робіт в електроустановках, коли місце роботи знаходиться на відстані, що не дозволяє закріпитись стропом
запобіжного пояса за конструкцію обладнання, необхідно, як додатковий засіб страхування, застосовувати страхувальний канат.
Для страхування необхідно застосовувати бавовняний страхувальний канат діаметром не менше 15 мм і завдовжки до 10 м або канат
з капронового плетеного фалу. Страхувальні канати необхідно оснащувати карабінами. Розривне статичне навантаження такого
каната повинно бути не менше 7000 Н (700 кгс).

4. Що записується в рядках «Окремі вказівки наряду-допуску»

В рядках "Окремі вказівки" записуються:
- додаткові заходи, що створюють безпечні умови праці працівників (встановлення огороджень, перевірка повітря в приміщенні
на відсутність водню, заходи пожежної безпеки та ін.);
- дозвіл керівнику робіт (наглядачу) на повторний допуск бригади до роботи на підготовлене робоче місце (пункт 6.8.3 цих
Правил);
- дозвіл керівнику робіт на переведення бригади на інше робоче місце (пункт 6.7.1 цих Правил);
- дозвіл керівнику робіт на тимчасове знімання і встановлення заземлень (пункт 6.8.4 цих Правил);
- дозвіл керівнику робіт оперувати комутаційними апаратами (пункт 19.8 цих Правил);
- призначення особи, відповідальної за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами (пункт 20.1 цих Правил);
- у разі видавання наряду наглядачу - відповідальний працівник, який очолює бригаду (пункт 6.1.10 цих Правил);
- вказівка про необхідність перевірки заземлення ПЛ інших підприємств (пункт 13 цього додатка);
 - вказівка про те, що лінія, яка ремонтується, перебуває в зоні наведеної напруги, із зазначенням рівня наведеної напруги (пункт
16.3.10 цих Правил);
- дозвіл увімкнути електроустановку або частину її (окремі комутаційні апарати) без дозволу або розпорядження чергового
(пункт 6.9.3 цих Правил).
- дозвіл на проведення пробних вмикань, випробувань (вимірювань) із зазначенням осіб, які мають виконувати ці роботи.
Працівнику, який видає наряд, дозволяється вносити на свій розсуд в ці рядки й інші записи, пов'язані з роботою, що
виконується.

5. Перша допомога при тепловому ударі

«Перегрівання» – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії зовнішнього
тепла. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове
перевтомлення, тепловий удар.
При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра,
головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості,
прискорене поверхневе дихання.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;
в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;
ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не
слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати
диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №21
1 Які види інструктажів проводяться з працівниками
Всього є 5 інструктажів : Вступний , первинний , повторний , позаплановий та цільовий
 Вступний – проводиться з новоприйнятими , тимчасовими працівниками , з працівниками які знаходяться у
відрядженні , а також з учнями та студентами які прибули на практику або навчання. Проводить інженер з охорони
праці в кабінеті з охорони праці .
 Первинний – проводиться на робочому місці до початку робіт керівником робіт . Проводиться з :
 Всіма працівниками що були переведені з другого підрозділу
 Працівниками яким було поручено виконання нової для нього роботи
 Відрядними працівниками сторонніх організації або практикантами
 Всіма працівниками які надійшли в цей підрозділ
 Повторний – проходять всі працівники не ріже ніж 1 разу на 6 місяців ( робітникам з підвищеною небезпекою не
ріже 1 разу на 3 місяці ). Проводить інструктаж керівник робіт.
 Позаплановий – проводить керівник робіт у випадках :
 При введені нових або коректуванні старих правил , інструкцій з охорони праці
 При зміненні технологічного процесу , обладнання
 При порушені правил охорони праці , якщо ці порушення створили загрозу настанню важких наслідків
 При перерві в роботі більше 30 календарних днів
 По рішенню роботодавця або уповноваженої особи
 По вимозі члена держ.контролю
 Цільовий – проводить керівник робіт у випадках :
 При виконанні разових робіт , не пов`язаних з прямими обов`зками по спеціальності
 При ліквідації наслідків аварій , стихійних лих та катастроф
 При проведенні інструкцій
 При роботі з оформленням наряду або розпорядженням
 При організації масових міроприємств
2 Хто здійснює виплати у разі ушкодження здоров`я працівників або у разі смерті на виробництві
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника,
здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності».
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати
відповідно до колективного чи трудового договору.
Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням
зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами,
який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законі.
3 Оформлення наряду-допуску для виконання робіт в електроустановках
Наряд викладене на спеціальному бланку розпорядження на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст,
місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і працівників, відповідальних за безпечне
виконання роботи.
Наряд виписується у двох, а у тому разі, якщо він передається по телефону, радіо, - у трьох примірниках. В
останньому випадку працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст у вигляді
телефоно- або радіограми, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису
працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом.
У тому разі, коли керівник робіт суміщає обов'язки допускача, наряд, незалежно від способу його передавання,
заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається у працівника, який видав наряд, або у працівника, який дає
дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск (диспетчера).
Наряди на планові роботи слід видавати заздалегідь.
Кількість нарядів, що видаються на одного керівника робіт, визначає працівник, який видає наряд.
Допускачу і керівнику робіт (наглядачу) може бути видано одночасно кілька нарядів та розпоряджень для почергового
допуску і роботи за цими нарядами та розпорядженнями.
Видавати наряд дозволяється на термін тривалості робіт згідно з оперативною заявкою. Наряд може бути
продовжено один раз на термін не більше ніж 5 діб. Під час перерв у роботі наряд залишається дійсним.
Продовжити наряд може працівник, який видав його, або інший працівник, який має право видавати наряди на
роботи у даній електроустановці.
Дозвіл на продовження наряду може оформлюватись особисто працівником, який видав наряд, або передаватись
по телефону, радіо або з нарочним допускачу або керівнику робіт, які у цьому разі за власним підписом вказують у наряді
прізвище та ініціали працівника, який продовжив наряд.
Наряди, роботи за якими повністю завершено, слід зберігати протягом 30 діб, після чого їх можна знищити.
4 Будова і види вогнегасників
Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:
1 автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.
2 ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених місцях.
3 комбінованої дії — мають переваги обох вищеописаних типів.
Залежно від закачаної вогнегасної речовини, вогнегасники поділяються на п'ять видів:
 1 вуглекислотні;
2 повітряно-пінні;
3 порошкові;
4 водні;
5 аерозольні.
За обсягом корпуса:
1 ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;
2 промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;
3 стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л, зазвичай на візку.
За способом подачі вогнегасного складу:
1 під тиском газів, що утворюються внаслідок хімічної реакції складників заряду;
2 під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;
3 під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;
4 під власним тиском вогнегасного засобу.
За видом пускових пристосувань:
1 з вентильним затвором;
2 із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;
3 з пуском від постійного джерела тиску.
Будова вогнегасника :
 Корпус
 Сприск
 Важіль запуску
 Кільце запуску
 Кільце ущільнювальне
 Кришка
 Шток
 Пружина
 Шайба упорна
 Клапан
 Стакан
 Ручка
5 Класифікація переломів . Надання першої допомоги при переломах
Класифікації переломів :
 Відкритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних
покровів у проекції перелому;
 Закритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покровів у
проекції перелому.
Надання першої медичної допомоги при переломах
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною;
б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної
допомоги.
 Білет №22
1 Обов`язки роботодавця при складанні трудової угоди з працівником
Умови трудового договору не можуть містити положень що суперечать законам та іншим нормативно`правовим актам з
охорони праці .
Під час укладання трудового договору , роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови
праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів , які ще не усунуто ,можливі
наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до
законодавства і колективного договору .
Працівнику не можу пропонуватися робота , яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров`я . До
виконання робіт підвищеної небезпеки та тих . що потребують професійного добору , допускаються особи за наявності
висновку психофізіологічної експертизи .
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від
нещасного випадку та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності
2 Основні причини пожеж
Основними причинами пожеж являються :
 Необережне поводження з вогнем
 Використання факелів та паяльних ламп для відігрівання замерзлих труб центрального опалення , водопостачання
чи каналізації
 Несправності та неправильна експлуатація приладів газопостачання та опалення
 Порушення правил пожежної безпеки при експлуатації побутових споживачів електроенергії
3 Обов`язки комісії з розслідування нещасного випадку , порядок її створення та склад
Під час розлідування утворюється комісія наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання
інформації про нещасний випадок і до її складу входять :

1. Керівник служби охорони пряці (СОП)

2. Представник робочого органу фонду
3. Представник первинної організації проф. спілки
4. Лікар з гігієни праці територіального органу держ. праці ( у випадку гострого проф. захворювання )
5. Можуть входити інші працівники підприємства

До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого

Спеціальна комісія утворюється протягом 1 робочого дня і до її складу входять :

9. Посадова особа держ. праці ( голова комісії )

10. Представник фонду соціального страхування ( ФСС )
11. Представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємтсва
12. Керівник служби охорони праці (СОП)
13. Представник первинної організації проф.спілки
14. Представник проф.спілкового органу вищого рівня
15. Лікар з гігієни праці територіального органу держ. праці
16. Посадові особи органів держ.проф.спожив.служби або ДСНС у разі потреби

Під час проведення розлідування між членами комісії розподіляється їхні обов`язки , проводиться аналіз матеріалів
розлідування , досліджується місце настання нещасного випадку , проводиться опитування потерпілих та слідків нещасного
випадку і після розслідування складається акт за формою Н.1 . Кількість примірників актів форми Н.1 визначається
комісією .

4 Вимоги до працівників для отримання груп з електробезпеки 2-3

Для отримання групи 2 з електробезпеки працівники повинні :
 Мати чітке уявлення про небезпеку пов’язану з роботою в електроустановках
 Знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі , що відноситься до роботи що
виконується
 Знати будову та принцип дії електроустановок
 Вміти практично надавати першу медичну допомогу потерпілим ц разі нещасних випадків
Для отримання групи 3 необхідно додатково знати компоновку електроустановок та вміти організовувати безпечне
проведення робіт
5 Класифікація опіків . Перша допомога при опіках
Розрізняють опіки чотирьох ступенів:
1) I ступінь (еритема) — почервоніння шкіри, набряклість і біль;
2) II ступінь (утворення пухирів) — сильний біль із інтенсивним почервонінням,
відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною
рідиною;
3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким
перебувають ушкоджені тканини;
4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур
(полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на
автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків —
ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними
працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:
а) охолодити місце опіку прохолодною водою;
б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;
в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту,
стерильну пов’язку;
6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:
а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;
б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади
екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати
чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги;9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної
допомоги.
 Білет №23
1. Право працівників на охорону праці , пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-
профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право
на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану
відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку,
визначеному законодавством.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профі-
лактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним догово-
ром.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором)
працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово
інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому
додатково.

2. Обов`язки безпосереднього керівника робіт при виявленні нещасного випадку або гострого професійного
захворювання згідно порядку розслідування та обліку нещасних випадків
Безпосередній керівник робіт зобов`язаний :

1. Терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його
направлення до закладу охорони здоров`я
2. Негайно повідомити роботодацю про те що сталося
3. Зберегти до прибуття коміссії з розслідування ( спеціального розслідування ) обстановку на робочому місці
машин , механізмів , обладнання , устаткування у такому стані в якому вони були на момент настання нещасного
випадку якщо це не загрожує життю та здоров`ю працівників , і це не приведе до більш тяжких наслідків

3. Класифікація приміщень стосовно небезпеки ураження електричним струмом

Що до небезпеки ураження людей електричним струмом розрізняють :
a) Приміщення без підвищеної небезпеки
b) Приміщення з підвищеною небезпекою , які характеризуються наявністю однієї з наступних
умов :
 Вологість більше 75%
 Висока температура ( перевищує 35 градусів понад 1 добу )
 Струмоведучий пил або струмопровідна підлога ( металева , земляна , залізобетонна , цегляна та
інше )
 Можливість одночасного дотику людини до неструмоведучих частин електроустановки і
заземлених частин
c) Особливо небезпечні приміщення ,які характеризуються наявністю однією з умов :
 Особлива вологість ( близько 100%)
 Хімічне активне або органічне середовище
 Одночасно двох і більше умов приміщень з підвищеною небезпекою
d) Території де розміщено зовнішні електроустановки

4. Дайте визначення понять роботодавець та працівник

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм
власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з
трудовим договором (контрактом).
5. Способи виконання штучного дихання
Штучне дихання (штучна вентиляція) – використовується, якщо дихання потерпілого порушено чи припинилося.
Існує два основних способи штучного дихання:
- ручний метод штучного дихання – розсування за допомогою рук і ремінного пояса, за якого грудна клітка розгинається до
фази вдиху, а за стискання її, згинається до фази видиху;
- штучне дихання з видиханням повітря – це найефективніший метод. Існує два його різновиди: - «рот у ніс» і «рот у рот»
Штучне дихання можна робити за допомогою ручного портативного апарата
 Білет №24
1. Соціальна реабілітація працівників
Соціальна реабілітація – це сукупність заходів , що здійснюються державними , приватними , громадськими
організаціями , спрямованих на захист соціальних прав громадян . Процес соціальної реабілітації є процес взаємодії
особистості і суспільства , який включає в себе , з одного боку , спосіб передачі індивіду , соціального досвіду , спосіб
включення його в систему суспільних відносин , з іншого боку , процес особистісних змін .
Залежно соціальних чи особистісних проблем людей, які потребують розв'язання, застосовуються такі основні види
соціальної реабілітації:
Соціально-медична - це відновлення або формування у людини нових навичок повноцінного життя і допомогу по
організації побуту і ведення домашнього господарства, також включає в себе відновну і реконструктивну терапію.
Соціально-психологічна - це відновлення психічного і психологічного здоров'я суб'єкта, оптимізації
внутрішньогрупових зв'язків і відносин, виявлення потенційних можливостей особистості і організації психологічної
корекції, підтримки і допомоги.
Соціально-педагогічна - це організація і здійснення педагогічної допомоги при різних порушеннях здатності людини до
отримання освіти, певна робота по створенню адекватних умов, форм і методів навчання, а також, відповідних методик
і програм.
Професійна і трудова - формування нових або відновлення втрачені людиною трудових і професійних навичок і згодом
його працевлаштування.
Соціально-середова- відновлення у людини почуття соціальної значущості всередині нової для нього соціального
середовища .
Принципи соціальної реабілітації
Практичне здійснення основних видів соціальної реабілітації спирається на ряд основних принципів:
- Своєчасність і поетапність соціально-реабілітаційних заходів, які передбачають своєчасне виявлення
Проблеми клієнта і організацію послідовної діяльності по її вирішенню.
- Дифференцированность, системність і комплексність, спрямовані на здійснення соціально-реабілітаційних
заходів як єдиної, цілісної системи підтримки і допомоги.
- Послідовність і безперервність у проведенні соціально-реабілітаційних заходів, реалізація якого дозволяє
не тільки відновити втрачені суб'єктом ресурси, але і передбачити можливе виникнення проблемних
ситуацій в майбутньому.
- Індивідуальний підхід до визначення обсягу, характеру та спрямованості соціально-реабілітаційних
заходів.
- Доступність соціально-реабілітаційної допомоги для всіх, хто потребує, незалежно від їх матеріального і
майнового стану.
Медико-соціальна реабілітація
Медико-соціальна реабілітація - це процес, мета якого профілактика інвалідності протягом лікування захворювання і
допомога хворим в досягненні фізичного, психічного, професійного, соціального та економічного повноцінності, на яку
вони здатні в рамках існуючого захворювання.
2. Небезпечні рівні струму і напруги у виробничих умовах
Величина струму (мА) Змінний струм частотою 50 гц Постійний струм
0.6-1.5 Початок вiдчуття – легке тремтiння рук Не вiдчуваеться
2-3 Сильне тремтiння рук Не вiдчуваеться
5-7 Судороги в руках Свербiння, вiдчуваеться нагрiвання
8-10 Руки важко, але можна вiдiрвати вiд електродiв. Посилене вiдчуття нагрiвання
Сильний бiль в пальцях рук

20-25 Руки паралiзуються раптово, Пiдсилене нагрiвання. Незначнi скорочення

вiдiрватися вiд електродiв м'язiв рук
неможливо. Затрудняеться
дихання.

50-80 Паралiч дихання, трiпотiння шлуночкiв серця Сильне нагрiвання. Скорочення м'язiв рук,
судороги. Затруднене дихання

90-100 Паралiч дихання. При тривалостi 3с. i бiльше – Паралiч дихання

паралiч серця, трiпотiння шлуночкiв серця

3. Класифікація приміщень стосовно небезпеки ураження електричним струмом

Що до небезпеки ураження людей електричним струмом розрізняють :
e) Приміщення без підвищеної небезпеки
f) Приміщення з підвищеною небезпекою , які характеризуються наявністю однієї з наступних
умов :
 Вологість більше 75%
  Висока температура ( перевищує 35 градусів понад 1 добу )
 Струмоведучий пил або струмопровідна підлога ( металева , земляна , залізобетонна , цегляна та
інше )
 Можливість одночасного дотику людини до неструмоведучих частин електроустановки і
заземлених частин
g) Особливо небезпечні приміщення ,які характеризуються наявністю однією з умов :
 Особлива вологість ( близько 100%)
 Хімічне активне або органічне середовище
 Одночасно двох і більше умов приміщень з підвищеною небезпекою
h) Території де розміщено зовнішні електроустановки
4. Які запобіжні пояси не дозволяється використовувати при роботах на висоті
При роботі на висоті дозволяється використовувати і лямкові і безлямкові запобіжні пояси .
Не дозволяється застосовувати пояси:
- Відсутні відмітки про проведення періодичних випробувань;
- Є порушення цілісності металевих деталей, які знижують їх міцність;
- Порушено нормальне функціонування деталей поясу, яке може призвести до відмов у їх роботі;
- Є порушення швів у вузлах зєднання, розірвані нитки у структурі стрічок та канатів, надрізи розплетення,
пропалення та інші дефекти, які здійснюють їх міцність.
- Замикальний запобіжного поясу(карабін) має таку конструкцію, яка може призвести невірного або неповного
його закривання, або випадкового розстібування.

5. Надання першої медичної допомоги при отруєнні чадним газом

Перша допомога при отруєнні чадним газом

При отруєнні чадним газом, потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку,
розстебнути комір і пояс.
Найкращий засіб при цьому отруєнні - довготривале вдихання кисню.
Якщо є можливість, потрібно принести з аптечки кисневу подушку. На голову і груди кладуть холодний компрес і
змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки. Якщо потерпілий при свідомості, його
потрібно напоїти міцним чаєм, чи кавою. Ні в якому випадку не можна давати алкоголю. При втраченій свідомості,
дають нюхати змочену нашатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків. Якщо потерпілий не дихає, або
дихання швидко погіршується, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання за методом "рот в рот", або
"рот в ніс".
Після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню, викликавши машину «швидкої
медичної допомоги» за телефоном «103»
 Білет №25
1. Види відповідальності за порушення вимог з охорони праці:

Види відповідальності: Адміністративна, Дисциплінарна, Матеріальна, Кримінальна.

Адміністративна- це відповідальність перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні накладання
штрафів.
Дисциплінарна – передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Матеріальна – відповідальність передбачена відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, працівниками які
постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.
Кримінальна – відповідальність за порушення правил охорони та профзахворювання.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку і їх значимість упорядкуванні обліку нещасних випадків на

виробництві

Визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових
обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи,
починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до
вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або
виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту,
одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її
закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному
засобі, наданому роботодавцем;
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в
установленому роботодавцем порядку;
- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових
обов’язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування
людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);
- ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і
транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам
з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків;
- надання підприємством шефської допомоги;
- перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час
змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з
впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;
- прямування працівника до об’єкта (між об’єктами)
- обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
- прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.
-
3. Категорії аварій, порядок їх розслідування.

Аварії поділяються на дві категорії:

До 1 категорії відносяться аварії внаслідок яких:
- Загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб.
- Стався викид отруйних, радіоактивних біологічно небезпечних речовин за межі санітарно захисної зони
підприємства.
- Збільшилася концентрація забруднюючих речовину навколишньому середовищі більш як у 10 разів.
- Зруйновано будівлі чи конструкції об`єкта що створило загрозу для життя та здоров`я працівників

До 2 категорії відносяться аварії внаслідок яких:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб.

- Зруйновано будівлі чи конструкції об`єкта що створило загрозу для життя та здоров`я працівників з чисельністю
100 чоловік і більше
Розслідування аварії проводиться протягом 20 робочих днів. Свідок повинен негайно повідомити про це
безпосереднього керівника, або іншу посадову особу підприємства, які в свою чергу повідомляють власників підприємства.

4. Порядок проведення огляду електроустановок

Огляд електроустановок може виконувати працівник з групою 3 зі складу оперативних та оперптивно- виробничих
працівників, або працівників з групою 5 зі складу керівників або спеціалістів підприємства. Огляд виконується з дозволу
особи в управліні якої знаходиться електроустановка. Огляд електроустановок неелектротехнічними працівниками та
екскурсії слід проводити під наглядом працівника з групою 5 або оперативного працівника з гупою 4, якщо є дозвіл
керівництва підприємства .
Під час огляду електроустановок понад 1000 В забороняється відчиняти двері приміщень, комірок, не обладнаних
сітчастими огородженнями або бар'єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в
таблиці 5.1 цих Правил. Перелік таких приміщень і комірок затверджує керівництво підприємства.
В електроустановках понад 1000 В, в яких вхід до приміщень, комірок обладнано сітчастими огородженнями або
бар'єрами, під час огляду забороняється відчиняти двері сітчастих огороджень і проникати за огородження або бар'єри.
В електроустановках до 1000 В під час огляду дозволяється відчиняти двері щитів, збірок, пультів керування та інших
пристроїв.

5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Послідовність дій :

1)переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості
припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за
допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;
3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому
стабільного положення;
7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;
8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет №26
1. Вимоги до працівників, які виконують роботи в електроустановках.
Посадові особи і працівники, які виконують роботи в електроустановках Міністерства енергетики України, проходять
навчання та перевірку знань цих Правил.
Медичний огляд працівників слід здійснювати відповідно до вимог
Працівники, які обслуговують електроустановки, повинні вивчити ці Правила відповідно до вимог своєї посади або
роботи, яку вони виконують, пройти навчання безпечним прийомам праці на робочому місці під керівництвом досвідченого
працівника, перевірку знань та присвоєння групи з електробезпеки
Працівнику, який пройшов перевірку знань цих Правил, видається посвідчення встановленої форми, яке він повинен
мати при собі під час виконання робіт.
Кожний працівник повинен знати, розуміти і дотримуватись вимог цих Правил.
Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Забороняється допуск до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Кожний працівник, якщо він не може вжити заходів щодо усунення порушень цих Правил, зобов'язаний негайно
повідомити безпосереднього керівника про всі помічені порушення, а також про небезпечні для людей несправності
електроустановок та машин, механізмів, пристроїв, інструменту та засобів захисту, що застосовуються під час виконання
робіт.
Забороняється виконувати розпорядження та завдання, що суперечать вимогам цих Правил.
Керівники, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу, зобов'язані забезпечити виконання її відповідно до
вимог цих Правил.
Працівники, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну
відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Порядок виконання робіт стріловими кранами в охороній зоні ЛЕП.

1. Установлення та робота крана стрілового біля охоронної зони ПЛ на відстані менше 40 м від ВРУ і крайнього
проводу ПЛ напругою понад 42 В, до неогороджених струмовідних частин електроустановок, що можуть перебувати під
напругою, а також роботи поблизу ліній електропередачі вантажопідіймальних кранів що використовуються для
обслуговування і ремонту цих ліній, проводиться лише за нарядом-допуском на проведення робіт вантажопідіймальним
краном і мобільним підйомником поблизу повітряних ліній електропередачі, який наведений в додатку 15 до цих Правил.
Наряд-допуск оформлюється суб’єктом господарювання і видається на руки машиністу крана (підйомника) перед
початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ВРУ, ПЛ, видачі наряду-допуску та інструктажу
працівників установлюється наказами суб’єкта господарювання та виконавця робіт.
2. Машиністу крана забороняється самочинне встановлення вантажопідіймального крана для роботи поблизу ПЛ і
ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі.
Робота вантажопідіймального крана поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом працівника,
відповідального за безпечне проведення робіт, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана відповідно
до ПВР або технологічної карти на виконання робіт, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та
робить запис до вахтового журналу машиніста про можливість виконання робіт.
3. У разі виконання робіт на струмовідних частинах, що потребують знімання напруги, необхідно відключити:
- струмовідні частини, на яких виконуватиметься робота;
- неогороджені струмовідні частини, ВРУ та ПЛ, які знаходяться під напругою і до яких можливе наближення людей,
частин вантажопідіймального крана в робочому та транспортному положеннях, від стропів інших знімних
вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів на відстань меншу, ніж допустима відстань до струмопровідних частин ВРУ
та ПЛ, що перебувають під напругою.
4. Вантажопідіймальні крани стрілового типу , що перебувають у зоні впливу електричного поля, необхідно
заземлювати. Під час їх пересування у цій зоні для знімання наведеного потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг,
що приєднаний до шасі або кузова і торкається землі.
5. Заправляти вантажопідіймальні крани пальними та мастильними матеріалами необхідно поза зоною впливу
електричного поля.
6. У разі призначення працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, про
це робиться запис у наряді-допуску.
Роботи поблизу лінії електропередачі виконуються в присутності та під керівництвом працівника, відповідального за
безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами,
7. Під час руху по ВРУ і під ПЛ підіймальні та висувні частини вантажопідіймальних кранів повинні перебувати в
транспортному положенні. Допускається в межах робочого місця пересування вантажопідіймальних кранів рівною
місцевістю з піднятою стрілою без вантажу та працівників на робочій платформі, якщо таке пересування дозволено
настановою з експлуатації, і під час якого не потрібно проїжджати під не відключеними шинами або проводами ПЛ.
На ВРУ швидкість руху визначається за місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год. Під ПЛ
вантажопідіймальні крани повинні проїжджати в місцях найменшого провисання проводів (біля опор).
8. Установлення і робота вантажопідіймальних кранів під проводами ПЛ, що перебувають під напругою, не
дозволяється.
Установлювати вантажопідіймальні крани на виносні опори та переводити стрілу з транспортного положення в
робоче повинен машиніст, який ними керує. Не дозволяється залучати для цього інших працівників.
9. Під час проїзду, установлення та роботи вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників відстані від
працівників, від частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях, від
стропів інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів до ВРУ та проводів ПЛ і елементів, що з’єднані з
проводами, мають бути не менше допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під
напругою, зазначених у додатку 2 до цих Правил.
12. Під час виконання всіх робіт у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ вантажопідіймальні крани необхідно заземлювати.
У разі коли ПЛ відключена та заземлена на робочому місці і не перебуває під наведеною напругою не вимагається
 заземляти вантажопідіймальні крани Вантажопідіймальні крани та мобільні у разі встановлення безпосередньо на ґрунті
заземлювати не потрібно.
13. Під час роботи вантажопідіймальних кранів не дозволяється перебування людей під вантажем, що підіймається
кранома також безпосередньо (ближче ніж за 5 м) біля проводів (тросів), що натягуються, упорів, кріплень і
вантажопідіймальних кранів
15. У разі зіткнення стріли або робочої платформи підйомника із струмовідними частинами, що перебувають під
напругою, машиніст повинен ужити заходів щодо швидкого розриву контакту, що виник, і відвести рухому частину
підйомника від струмовідних частин на відстань, не меншу ніж допустима відстань до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ,
що перебувають під напругою. забороняється спускатись з підйомника на землю або підніматись на нього, а також
доторкатись до нього, стоячи на землі, якщо підйомник перебуває під напругою.
Машиніст зобов’язаний попередити працівників, які його оточують, про те, що підйомник перебуває під напругою.
У разі загоряння вантажопідіймального крана чи що перебуває під напругою, водій (машиніст) повинен зіскочити на
землю, з’єднавши ноги, і водночас, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань не менше ніж 8 м,
пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.
16. Не допускається робота вантажопідіймальних кранів час вітру, який спричиняє відхилення на небезпечну відстань
вільних (без вантажу) канатів і приладдя для вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, за допомогою яких
піднімається вантаж, а також за швидкості вітру, що перевищує допустимі значення, зазначені в журналі нагляду (паспорті)
вантажопідіймального крана.

3.Порядок проведення цільового інструктажу.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у разі:
- проведення різноманітних заходів, екскурсій;
- виконання разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із посадовими обов’язками або обов’язками за фахом;
- ліквідації аварії, стихійного лиха;
- проведення робіт, на які оформлюється наряд-допуск, наряд-допуск на виконання вогневих робіт, розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які
виконують роботу. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що ними виконуватимуться.

4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.

Стажування. Стажування проходять всі працівники, які виконують роботи в електроустановках.Стажування проводиться
під час спеціальної підготовки з метою поглиблення і розширення працівником безпосередньо на робочому місці знань правил
безпечної експлуатації технологічного устаткування, технологічних і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці і пожежної
безпеки, освоєння в конкретних умовах особливостей устаткування, виробничих процесів, а також набуття практичних навичок і
уміння економічного і безаварійного керування устаткуванням в нормальних і аварійних ситуаціях.Тривалість стажування
залежить від характеру роботи, стажу, кваліфікації працівника і визначається керівником відокремленого підрозділу. Тривалість
стажування має бути від 2 до 15 днів (змін). Тривалість стажування оперативних і оперативно-виробничих працівників не може
бути меншою 6 робочих днів (змін).
Дублюваня.Оперативні, оперативно-виробничі працівники перед допуском до самостійної роботи (після навчання,
стажування, перевірки знань) повинні пройти дублювання на своєму робочому місці. Необхідність дублювання на інших робочих
місцях визначається з урахуванням вимог до професії (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників) і
включається до програми спеціальної підготовки.
Тривалість дублювання на робочому місці встановлюється після перевірки знань та залежить від кваліфікації працівника
та складності обладнання, яке він буде обслуговувати, але не менше 6 змін.У випадку перерви в роботі оперативних та
оперативно-виробничих працівників більше 6 місяців, вони допускаються до самостійної роботи тільки після спеціальної
підготовки (навчання, стажування, перевірки знань, дублювання). При менших термінах перерви у роботі цих працівників
тривалість дублювання визначається керівником підрозділу. У випадку перерви в роботі менше 15 календарних днів дублювання
проводити необов’язково.

5. Надання першої допомоги при отруєнні невідомої речовини.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре
отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності,
ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;
3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне
положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок
«ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл
(2–3 стакани) чистої, холодної (18 °C) води, потім необхідно викликати блювоту;
повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;
9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне
(дорослим — 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та
порушенні/ відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;
10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної
(18 °C) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
 Білет 27
1. Визначення поняття Електроустановка.
Енергоустановка, призначена для виробляння, перетворювання,передавання,розподіляння чи споживання електричної
енергії
2.Спеціальне рослідування нещасного випадку,строки його проведення
Спеціальному розлідування підлягають такі нещасні випадки :
1. Випадки зі сметрельними наслудками
2. Групові нещасні випадки
3. Випадки смерті працівників під час виконання ними трудових обов`язків
4. Гострі професійні захворювання ( отруєння ) що призвели до тяжких чи смертельних наслідків
5. Нещані випадки факт настання яких встановлені в судовому порядку а підприємство де вони сталися
ліквідовано без права наступника
6. Нещасні випадки що спричинили тяжкі наслідкі у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого
7. Випадки зникнення працівника під час виконання трудових обов`яків
8. Нещасні випадкі з особами які працюють на умовах цивільно-правового договору
9. З фізичними особами підприємствами (ФОПами) які проводять незалежну професійну проофесійну
діяльність і членами фермерських господарств
10. Нещасні випадки що сталися з особами фактично допущених до роботи без оформлення котракту
Спеціальне розлідування протягом 15 робочих днів .
Спеціальна комісія утворюється протягом 1 робочого дня і до її складу входять :
1. Посадова особа держ. праці ( голова комісії )
2. Представник фонду соціального страхування ( ФСС )
3. Представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємтсва
4. Керівник служби охорони праці (СОП)
5. Представник первинної організації проф.спілки
6. Представник проф.спілкового органу вищого рівня
7. Лікар з гігієни праці територіального органу держ. праці
8. Посадові особи органів держ.проф.спожив.служби або ДСНС у разі потреби
Під час проведення розлідування між членами комісії розподіляється їхні обов`язки , проводиться аналіз матеріалів
розлідування , досліджується місце настання нещасного випадку , проводиться опитування потерпілих та слідків нещасного
випадку і після розслідування складається акт за формою Н.1 . Кількість примірників актів форми Н.1 визначається
комісією.

3.Підпорядкованість і порядок створення служби охорони праці

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно
до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в
порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть
залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до
керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення
наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду,
навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог
нормативно-правових актів з охорони праці;
• зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі
порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо
охорони праці.
Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої
праці фізичною особою.

4. Порядок видачі наряду- допуску на виконання робіт в електроустановках.

Наряд викладене на спеціальному бланку розпорядження на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст,
місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і працівників, відповідальних за безпечне
виконання роботи.
Наряд виписується у двох, а у тому разі, якщо він передається по телефону, радіо, - у трьох примірниках. В
останньому випадку працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст у вигляді
телефоно- або радіограми, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису
працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом.
У тому разі, коли керівник робіт суміщає обов'язки допускача, наряд, незалежно від способу його передавання,
заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається у працівника, який видав наряд, або у працівника, який дає
дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск (диспетчера).
Наряди на планові роботи слід видавати заздалегідь.
Кількість нарядів, що видаються на одного керівника робіт, визначає працівник, який видає наряд.
Допускачу і керівнику робіт (наглядачу) може бути видано одночасно кілька нарядів та розпоряджень для почергового
допуску і роботи за цими нарядами та розпорядженнями.
Видавати наряд дозволяється на термін тривалості робіт згідно з оперативною заявкою. Наряд може бути
продовжено один раз на термін не більше ніж 5 діб. Під час перерв у роботі наряд залишається дійсним.
Продовжити наряд може працівник, який видав його, або інший працівник, який має право видавати наряди на
роботи у даній електроустановці.
Дозвіл на продовження наряду може оформлюватись особисто працівником, який видав наряд, або передаватись
по телефону, радіо або з нарочним допускачу або керівнику робіт, які у цьому разі за власним підписом вказують у наряді
прізвище та ініціали працівника, який продовжив наряд.
Наряди, роботи за якими повністю завершено, слід зберігати протягом 30 діб, після чого їх можна знищити.

5 .Перша допомога при відмороженні та замерзанні.

1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення,
зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити
вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання
постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої.
Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади
екстреної (швидкої)медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності
виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання,
перевести у стабільне положення;
10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
 Білет №28
1.Визначити поняття Електроустановка діюча.
Електроустановка або її ділянка, які перебувають під напругою або на які напруга може бути подана вмиканням
комутаційних апаратів, а також ПЛ, що розміщена в зоні дії наведеної напруги або перетинається з діючою ПЛ.

2.Види місцевих електротравм при уражені електричним струмом або електричною дугою
Поділяються:
- Електричні опіки
- Електричні знаки
- Металізація шкіри
- Механічні ушкодження
- Електроофтальмія

3.Склад спеціальної комісії з рослідування нещасного випадку

Спеціальна комісія утворюється протягом 1 робочого дня і до її складу входять :
1. Посадова особа держ. праці ( голова комісії )
2. Представник фонду соціального страхування ( ФСС )
3. Представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємтсва
4. Керівник служби охорони праці (СОП)
5. Представник первинної організації проф.спілки
6. Представник проф.спілкового органу вищого рівня
7. Лікар з гігієни праці територіального органу держ. праці
8. Посадові особи органів держ.проф.спожив.служби або ДСНС у разі потреби

4.Поняття напруга кроку, напруга дотику. Захист від напруги кроку, дотику
Напруга дотику – це напруга між двома точками кола струму, яких одночасно торкається людина.
Крокова напруга – це напруга між двома точками кола струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на
яких одночасно стоїть людина. Крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходиться людина.

5.Види кровотеч. Перша допомога при венозній кровотечі.

Кровотечі поділяються: артеріальна, венозна, капілярна.
Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує,
яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.
Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору;
залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.
Ознаки капілярної кровотечі незначне і рівномірне виділення крові з ушкодженої поверхні
Перша допомога при венозній кровотечі
а) одягнути рукавички;
б) накласти на рану чисту, стерильну серветку
в)накласти на стерильну серветку щільну пов`язку
д) надати кінцівці підвищеного положення;
 Білет №29
1 Дайте визначення поняття «робота на висоті».
Роботи на висоті — це роботи, при виконанні яких працівник перебуває на відстані менше 2 м від межі
неогороджених зовнішніх або не перекритих внутрішніх перепадів по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні
(ґрунту, перекриття, робочого настилу), а також роботи на похилій робочій поверхні незалежно від відстані від межі
перепадів по вертикалі та наявності огородження.

2 Порядок проведення інструктажів з охорони праці вступного, первинного, повторного, позапланового і

цільового. Ким проводиться і в яких документах фіксується.
Вступний інструктаж
Проводиться:
 з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу
роботи та посади;
 з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у
виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
 з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного
навчання;
 з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу
(розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку
знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано,
з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою
службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються
керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань
охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного
інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний інструктаж.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
 новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує
найману працю;
 який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;
 який виконуватиме нову для нього роботу;
 відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі
на підприємстві.
 Первинний інструктаж проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
 до початку трудового або професійного навчання;
 перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів,
інструментів, матеріалів тощо.
Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на
підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Повторний інструктаж.
Повторний інструктаж на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які
виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють
у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці,
але не рідше:
 на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
 для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін
та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,
матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій,
пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для
решти робіт - понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення
трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть
призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників
одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і
обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
 при ліквідації аварії або стихійного лиха;
  при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або
розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст
цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник
структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного
опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою,
яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після
первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна
перевірка знань.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не
надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа,
яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому
наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів не обов'язково.

3 Визначення пожежонебезпечних зон П-І і П-ІІ відповідно до ПБЕ ЕСУ-2001

Пожежонебезпечна зона класу П-I — простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має
температуру спалаху більше +61° C
Пожежонебезпечна зона класу П-II — простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий
пил або волокна

4 Призначення та принцип дії захисного заземлення

Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю та в мережах
напругою вище 1000В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення
Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання частини будь-якої ел.установки чи частини іншої
установки із землею або з її еквівалентом металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитися під
напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних
частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист
людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до
безпечних значень напруг доторкання та кроку

5 Які мінімальні витрати на охорону праці передбачені законодавством

Стаття 19. Фінансування охорони праці
Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на
запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами
фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на
охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або
місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до
законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що
затверджується Кабінетом Міністрів України.
 Білет 30
1 Засоби захисту від падіння з висоти. Порядок користування запобіжним поясом.
Робота на висоті — це робота, під час виконання якої працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених
перепадів на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, при цьому основним засобом
індивідуального захисту є запобіжний пояс.
Ширина лямок пояса, які несуть навантаження, не повинна бути менше ніж 50 мм, безлямкового пояса в спинній частині - не
менше 80 мм.
Статичне розривне навантаження для пояса має бути не менше 700 кг.
– динамічне зусилля у разі захисної дії для безлямкового і лямкового страхувальних поясів, що мають тільки плечові лямки,
повинно бути не більше 4000 Н (400 кгс), а для лямкового пояса, що має плечові та ножні лямки, – не менше 6000 Н (600 кгс).
На кожному поясі мають бути нанесені:
товарний знак підприємства-виробника;
розмір та тип пояса;
дата виготовлення;
клеймо ВТК;
позначення технічних умов;
знак відповідності.
Усі запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації, повинні мати інвентарні номери. Допускається використовувати
заводські номери як інвентарні. Монтерські пояси та страхувальні канати необхідно випробовувати на механічну
міцність статичним навантаженням 4000 Н (400 кгс) 5 хвилин в такі терміни: – перед введенням в експлуатацію; – в процесі
експлуатації – 1 раз на 6 міс
Перед початком робіт необхідно:
- перевірити наявність відмітки про проходження періодичного випробуванняє.
- перевірити цілісність металевих деталей.
- первірити шви в узлах зєднання
- первірити замикальний пристрій ( пряжка)

2 Які випадки підлягають спеціальному розслідуванню

Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості
ушкодження їх здоров’я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого
До складу спеціальної комісії включаються:
посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем
настання нещасного випадку
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності — місцевій
держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена
найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, — у разі розслідування випадку гострого
професійного захворювання (отруєння);
Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути
включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів
охорони здоров’я та інших органів.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право
брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що
стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від
голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

3 Порядок допуску працівників при виконанні робіт за нарядом-допуском

Видавання дозволу на підготовку робочого місця та на допуск
Підготовку робочих місць та допуск слід проводити тільки після отримання дозволу від чергового, за винятком
допуску в установках ТАВ згідно з розділом 19 цих Правил.
Дозвіл можна передавати працівнику, який виконує підготовку робочого місця та допуск працівників особисто, по
телефону, радіо, з нарочним або через чергового проміжної підстанції. Забороняється видавати такий дозвіл на попередньо
обумовлений час.
Давати дозвіл на підготовку робочих місць можна тільки за умови, якщо у працівника, який видає цей дозвіл, є
оригінал або копія наряду (розпорядження) чи заявка, якими визначено зміст роботи і технічні заходи для підготовки
робочого місця. (Пункт 6.4.3 розділу 6 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Допуск бригади дозволяється тільки за одним нарядом (розпорядженням).
Підготовка робочого місця і допуск
 Підготовка робочого місця полягає у виконанні технічних заходів, зазначених у розділі 7 цих Правил,
працівниками зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників. (Абзац перший пункту 6.5.1 розділу 6 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
У тому разі, коли керівник робіт суміщає обов'язки допускача, підготовку робочого місця він може виконувати з
одним із членів бригади з групою III.
Працівники, які не беруть участі в підготовці робочого місця, повинні перебувати за межами електроустановки.
(Пункт 6.5.1 розділу 6 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Забороняється змінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи щодо підготовки робочих місць. (Абзац
перший пункту 6.5.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
У разі виникнення сумніву в достатності і правильності заходів щодо підготовки робочого місця та у можливості
безпечного виконання роботи цю підготовку слід негайно припинити.
Допускач перед допуском повинен переконатись у виконанні всіх технічних заходів щодо підготовки робочого
місця (особистим оглядом, за записами в оперативному журналі, за оперативною схемою або за повідомленням чергових,
оперативно-виробничих працівників та працівників підприємств-споживачів).
Керівник робіт (наглядач) перед допуском повинен з'ясувати у допускача повноту виконання заходів щодо
підготовки робочого місця. Після цього керівник робіт повинен перевірити підготовку робочого місця особистим оглядом
разом з допускачем. Якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, то перевірку підготовки робочого місця він виконує
з одним із членів бригади.
Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці.
Допуск до роботи за розпорядженням у тому разі, коли підготовка робочого місця не передбачена, проводити на
робочому місці необов'язково, а на ПЛ, ПЛЗ та КЛ - не потрібно.
Допуск проводиться після перевірки підготовки робочого місця. У цьому разі допускач повинен:
- перевірити, чи відповідає склад бригади вказаному у наряді або розпорядженні. Перевірку слід проводити
за іменними посвідченнями;
- провести інструктаж: ознайомити бригаду із змістом наряду, розпорядження; вказати межі робочого
місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця обладнання та струмовідні частини приєднань, що
ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатись незалежно від того, перебувають вони під
напругою чи ні;
- довести бригаді, що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності
напруги, якщо заземлення не видно з робочих місць, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне
виконання без піднімання) - наступним дотиком рукою до струмовідних частин після перевірки відсутності напруги.
Бригаду у разі допуску, крім допускача, повинен проінструктувати керівник робіт щодо безпечного проведення
робіт, використання інструменту, приладів, механізмів та вантажопідіймальних машин. Без проведення інструктажу
допускати бригаду до роботи забороняється.
Підготовка робочого місця, проведення інструктажів та допуск оформлюються підписами допускача та керівника
робіт (наглядача) в таблиці 4 наряду із зазначенням дати, часу. Цільовий інструктаж членів бригади проводиться під час
первинного допуску і оформлюється в таблиці 3 наряду. Такий самий порядок оформлення цільових інструктажів повинен
бути і в разі введення до складу бригади нових працівників. (Абзац перший пункту 6.5.8 розділу 6 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
Оформлення проведення такого інструктажу у журналі під час допуску до роботи не вимагається.
Допуск до роботи оформлюється в обох примірниках наряду, один з яких залишається у керівника робіт
(наглядача), а другий - у допускача.
Якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, допуск оформлюється в одному примірнику наряду.
Допуск до роботи за розпорядженням оформлюється в оперативному журналі або журналі обліку робіт за
нарядами та розпорядженнями (додаток 3 до цих Правил). У разі виконання роботи оперативними працівниками достатньо
оформити розпорядження тільки в оперативному журналі.

4 Що необхідно знати працівнику з групою електробезпеки ІІ, ІІІ, IV та V

Для отримання груп II - V працівники повинні:
мати чітке уявлення про небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;
знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується;
знати будову і принцип дії електроустановок;
вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.
Крім того, для отримання груп III, IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне
проведення робіт. Для отримання групи V необхідно також чітко розуміти, чим спричинені вимоги конкретних пунктів цих.

5 Види кровотеч. Перша допомога при внутрішній кровотечі

Основні види кровотечі: капілярні;венозні;артеріальні;внутрішні.
Як визначити вид кровотечі:
1. Капілярний: незначне і рівномірне виділення крові з ушкодженої поверхні.
2. Венозний: рівномірне і швидке витікання крові темно-червоного відтінку без ознак був фонтануючий;
можливе формування згустків.
3. Артеріальний: пульсуюча, іноді переривчаста струмінь крові яскраво-червоного відтінку, що витікає з
великою швидкістю.
4. Внутрішнє: блідість шкіри, холодний піт, запаморочення, слабкий пульс, непритомність, поверхове
дихання; відсутність зовнішнього кровотечі. Якщо кровотеча локалізується в області легенів, спостерігається
посиніння шкіри і слизових, часте та/або утруднене дихання, кашель з кров'ю. Кровотеча в область черевної
порожнини може додатково проявлятися блюванням з кров'ю, тахікардією, зниженням тиску. Гематоми
виникають у разі крововиливи у великі м'язи.
Перша допомога при підозрі на внутрішню кровотечу
а) надати постраждалому напівсидяче положення;
 б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно
зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.