Поняття «інформація»

та «інформаційна
діяльність», види
інформації
 План
1. Поняття «інформація»
2. Поняття «інформаційна діяльність»
3. Види інформації
 Поняття «інформація»

Інформація є невід’ємною складовою світу довкола нас і нашої свідомості.

Поняття «інформація» (від латинського informatio — відомості, роз'яснення, виклад) багатозначне і
тому суворо визначене бути не може. У широкому значенні інформація — це відображення реального
(матеріального, предметного) світу, що виражається у вигляді сигналів і знаків.
Інформація - це дані та відомості, представлені у різних видах.
В інформатиці поняття «інформація» означає відомості про об'єкти та явища навколишнього
середовища, їхні параметри, властивості й стани, що зменшують наявний щодо них ступінь
невизначеності, неповноти знань.
Поняття інформації — це одне з фундаментальних понять науки інформатики.

Для того щоб інформація сприяла прийняттю на її основі правильних рішень, вона має відповідати
таким критеріям, як достовірність, повнота, своєчасність, корисність, зрозумілість.
 Достовірність інформації означає, що вона відповідає реальності.
Інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення.
Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент, суттєвою,
важливою на цей час. Цю властивість інформації називають також актуальністю (від англ. «actual»,
що означає існуючий у дійсності, дійовий).
Корисність інформації визначається з огляду на ті завдання, які можна вирішити за її
допомогою.
Інформація має реальну цінність тоді, коли вона є зрозумілою. Зрозумілість інформації означає, що
споживач, який сприйняв повідомлення, здатний відновити той смисл, який вкладався в це
повідомлення передавачем інформації.
 Поняття «інформаційна діяльність»

Інформаці́йна дія́ льність — це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб

громадян, юридичних осіб і держави.
З метою задоволення цих потреб органи державної влади, місцевого й регіонального самоврядування
створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази й банки даних. Порядок їх формування, структура, права і
обов'язки визначаються Кабінетом Міністрів України або іншими органами державної влади, а також органами
місцевого й регіонального самоврядування.
Формально (юридично) визначення інформаційної діяльності було зроблено у Закон України.
У редакції Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 року було визначено, що основними видами
інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та
захист інформації.
У іншій, аналітичні інтерпретації до інформаційної діяльності можна включити діяльність людини, пов'язану з
процесами отримання, перетворення, накопичення і передачі інформації.
В Україні створюються умови для здобуття професійної освіти в галузі інформаційної діяльності через систему
навчальних закладів відповідного напряму (журналістики, статистики, бібліотечної і архівної справи, науково-
інформаційної діяльності, інформатики, обчислювальної техніки тощо). Принципи їхньої діяльності
регламентуються Законом України «Про освіту» і іншими законодавчими актами.
 Основними напрямами інформаційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний,
духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.
Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і
розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної
діяльності. держава гарантує свободу інформаційної діяльності в цих напрямах всім
громадянам та юридичним особам в межах їх прав і свобод, функцій і повноважень.
Виділяють такі складові інформаційної діяльності:

• наукова (аналітико-синтетична) обробка документів;

• технічна обробка документів;
• комп'ютерна обробка документів.
 Види інформації

Привілейована інформація: Ця інформація не є загальнодоступною, але доступ

до неї можуть мати лише певні користувачі. Зазвичай цей тип інформації, як
правило, розкривається на ділових зустрічах, на приватних курсах, які відвідують
деякі студенти, які також заплатили за отримання такого типу даних, або навіть при
підготовці новин, де журналісти отримують привілейовану інформацію для
розробки своїх звітів.
Публічна інформація: Характеризується тим, що інформація доступна кожному.
Він публікується на будь-якому типі носія, і будь-який користувач може легко
отримати до нього доступ. Наприклад, газетні новини, телевізійна реклама або
безкоштовна розмова, де кожен може записатись для участі.
 Приватна інформація: Цей тип інформації пов’язаний із
конфіденційністю користувачів і не доступний ні для кого, ані
загальнодоступний. Наприклад, банківські паролі, внутрішня інформація
компанії. Зазвичай навіть працівники зазвичай підписують угоду з
компаніями про нерозголошення певної інформації про торгові марки, коли
вони починають працювати на них.
Зовнішня інформація: Це інформація, яка надходить із-за кордону до
певних компаній для управління певними проблемами. Він також
використовується для оцінки конкуренції. Наприклад, це випадок, коли
надходять дані, або інформація від подібних компаній на ринку, що
надходить із зовнішніх джерел.
Внутрішня інформація: Це та, яку знає лише група людей. Наприклад,
інформація про конкретний проект, над яким працює бренд і який відділ
повинен знати, щоб виконувати свою роботу. Цей тип інформації
характерний для внутрішньої інформації, яка зустрічається в робочих
компаніях.
Дякую за увагу!