Ключник Анастасія П20-3

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.
Теоретичні завдання:
1. Розкрийте алгоритм задоволення інформаційних потреб в рамках
інформаційної діяльності, тобто поясність як особи задовольняють потреби в
рамках окремих напрямках інформаційної діяльності.
Алгоритм виникнення і функціонування ІП найчастіше представляють таким
чином: потреба в матеріальних і духовних цінностях – потреба в інформації про
предмет потреби – створення пошукового образу потреби і співвіднесення його з
наявною у внутрішній пам’яті інформацією – пошук відсутньої інформації в
зовнішньому середовищі (при необхідності) – створення нової інформації (при
необхідності) – аналіз отриманої із зовнішнього та внутрішнього середовища
інформації – здійснення діяльності щодо задоволення потреби.
Прийнято виділяти два основних типи ІП:
• поточні, обумовлені притаманною людині допитливістю, які полягають в
його прагненні бути в курсі всього, що відбувається у світі;
• конкретні (спеціальні), що відображаються в прагненні отримати
інформацію, необхідну для вирішення конкретного завдання – дослідного,
професійного, управлінського і т.д.
Основними властивостями ІП визначаються комунікативність,
багатопредметність, динамізм, пізнавальний характер.
У даний час представниками різних наук запропоновано досить велика
кількість визначень поняття «інформаційна потреба», що відображають найбільш
поширені в тій чи іншій області підходи до розуміння сутності ІП. Поняття
«інформаційна потреба» є одним з ключових для інформаційних наук, у тому
числі бібліотекознавства.
На сьогодні існує значна кількість визначень інформаційної потреби.
Наприклад, В. І. Бородиня трактує ІП як «певні форми ставлення людей до
предмету потреби – інформації, які виражаються в прагненні використовувати
інформацію як продукт праці, так і відображення об’єктивної дійсності
навколишнього світу для підтримки і розвитку матеріальних та духовних основ
суспільного процесу життя».
Психологами, зокрема М. Мирімановою, інформаційна потреба розуміється
як усвідомлена необхідність в отриманні певних порцій інформації з того, що
може бути надане інфосередовищем.
 Низка інших дослідників як основний момент формування й розвитку
інформаційних потреб розглядають психологічну модель чи образ. Так, на думку
Д. Блюменау, «інформаційна потреба є актом усвідомлення недостатності наших
знань для добудови психологічної моделі об’єкта, моделі, що відбиває рівень
наших уявлень про даний об’єкт».
Представники діяльнісного підходу в інформації – Р. Гіляревський, О.
Чорний, стверджують, що інформаційна потреба – це усвідомлена необхідність в
інформації для розв’язання поставленого завдання за розробленим планом.
А. В. Соколов пропонує розглядати ІП як «абстрактне поняття, що позначає
потребу в інформаційній діяльності, яка усуне дисбаланс інформаційної сфери
суб’єкта. Це поняття є узагальнюючим по відношенню до конкретних понять
комунікативних потреб, мнемічних потреб, пізнавальних потреб, регуляційних
потреб, естетичних потреб». Задоволення ІП в цілому неможливе без задоволення
перерахованих вище конкретних потреб.
На нашу думку, саме визначення А. В. Соколова найбільш повно відображає
сутність ІП, їх значення та узагальнюючий характер по відношенню до інших
видів потреб.
Розглядаючи першочергову роль бібліотеки як соціального інституту у
процесі задоволення ІП користувачів, слід зважати на той факт, що досить часто
користувачі не можуть достатньо точно сформулювати інформаційний запит
відповідно до своїх ІП.
2. Систематизуйте основні чинники, які впливають на розвиток
інформаційної діяльності.
Напрямки впливу на формування суспільних інформаційних потреб

№ Сфера Напрямки впливу

1 2 3

1 Соціальна Потреба швидко реагувати на зміну попиту для задоволення

запитів суспільства в товарах і послугах

Підтримка реалізації принципів соціальної справедливості в

розв'язанні проблем розподілу соціальних благ

Важливість моделювання наслідків великомасштабних соціальних

 проектів до їх реалізації

Зміцнення здоров'я і підвищення активності творчого життя членів

суспільства за умови широкого використання в системі охорони
здоров'я і побуті інформаційних технологій, засобів інформатики та
пов'язаних з ними ІПП

Створення умов для інтелектуальної високопродуктивної науково-

Гуманітарн
2. організаційної діяльності, скорочення і повне використання тяжкої
фізичної праці, розкриття й реалізація творчих здібностей членів
суспільства

Підвищення рівня культури і якості освіти на основі створення та

впровадження відповідних інформ. технологій навчання, розвитку
нових форм дозвілля населення

Інформаційне забезпечення структурного перетворення сфери мат.

виробництва на основі розвитку наукомістких галузей, упровадження
3. Економічна ресурсозберігаючих технологій і використання сучасних методів
управління, аналізу й прогнозування. Вдосконалення міжрегіональних і
міжгалузевих господарських зв'язків

Науково- Забезпечення динамічного розвитку суспільного виробництва на

4. основі наукомістких технологій, широкого впровадження технічних та
технічна організаційних нововведень

Прискорення інноваційних процесів у суспільному виробництві,

підвищення рівня, скорочення строків виконання і впровадження в
промисловість НДР

Сприяння зміцненню політичних інструментів суспільства через

демократизацію і гласність

Вільний обмін інформацією допомагає зближенню й консолідації

5. Політична
людей, їхній взаємній довірі, зниженню напруженості міжнаціональних
та інших соціальних відносин
 Створення умов для оперативного доступу широких мас до
інформації

Екологічн Забезпечення моніторингу стану навколишнього середовища для

6
оперативного інформування населення

Моделювання наслідків великомасштабних технічних проектів для

передбачення можливих негативних наслідків впливу на навколишнє
середовище

Інформатизація охоплює практично все світове суспільство, впливає на

більшість сфер діяльності, суттєво змінюючи характер його розвитку, соціально-
економічні відносини, рівень і якість життя всіх людей.
Практичне завдання:
1. До підприємства на Дніпропетровщині, яке виробляє хімічні добрива за
унікальною технологією з інформаційним запитом звернувся громадянин
Петренко. Він просив надати йому інформацію про платоспроможність
підприємства. Така інформація йому потрібна для подальшого укладання
довгострокових контрактів та поставку добрив, і тому він хоче пересвідчитися у
надійності майбутнього контрагента. Керівництво підприємства відмовило у
наданні такої інформації, посилаючись на те, що відомості про платоспроможність
становлять комерційну таємницю, і надаються виключно контролюючим органом
за рішенням суду.
Чи правомірна така відмова? Обгрунтуйте відповідь з посиланням на
конкретні нормативно-правові акти.
Правове регулювання комерційної таємниці та її інтелектуальної власності
ґрунтується на положеннях глави 46 Цивільного кодексу України та Законі
України «Про інформацію»
Відповідно до ст. 505 ЦКУ, комерційною таємницею є "інформація (відомості
технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за
винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної
таємниці), яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі
та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які
зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з
цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам
заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою , яка законно контролює
цю інформацію"
 Згідно зі ст. 162 ГКУ, "суб’єкт господарювання, який є власником технічної,
організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від
незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умови, що ця
інформація має комерційну цінність у зв’язку з тим, що вона невідома третім
особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а
володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності"
Отже, законодавство передбачає право власника комерційної інформації, що є
конфіденційною, на вжиття заходів щодо захисту такої інформації.
Згідно зі ст. 506 ЦКУ, до майнових прав на комерційну таємницю належать,
зокрема, виключні права дозволяти використання комерційної таємниці і
перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню
комерційної таємниці. А відповідно до ст. 36 ГКУ, склад і обсяг відомостей, що
становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом
господарювання відповідно до закону.
У той же час жоден законодавчий акт не зобов’язує фізичних осіб, які є
найманими працівниками, або інших, підписувати ті чи інші договори про
нерозголошення комерційної таємниці. Потрібно розуміти, що підписавши такий
договір працівник також підтверджує свою обізнаність у тому, що розголошення, а
також неправомірне використання комерційної таємниці в будь-якій інший формі
є протиправною діяльністю, за здійснення якої передбачена відповідальність.
Однак, на поставлене запитання однозначно слід відповісти негативно, адже в
Україні, як в цивільно-правових, так і в трудових відносинах діє принцип свободи
договору.
Договір про нерозголошення комерційної таємниці в рамках трудових
відносин не є обов’язковим, адже в рамках таких відносин (згідно зі ст. 139 КЗпП)
на працівників покладено обов’язок своєчасно і точно виконувати розпорядження
власника або уповноваженого ним органу. І якщо робота з відповідною
інформацією входить до трудових обов’язків, працівник зобов’язаний
дотримуватися розпоряджень роботодавця щодо порядку захисту комерційної
таємниці.