Збірник матеріалів конференції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ
МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ – ЗАПОРУКА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ
Матеріали
ІІІ Регіональної науково-практичної
конференції ЗВО І-ІІ рівнів акредитації
Запоріжжя та Запорізької області
16 квітня 2019 р.
Запоріжжя 2019
Якість підготовки молодших спеціалістів – запорука соціально-економічного розвитку Запорізького регіону, 16.04.19
__________________________________________________________________________________________________________
УДК 378.24:316.42 (477.64) (063)

Я 456
Редакційна колегія:
Доброскок Світлана Олександрівна, к. філол. н., голова циклової комісії філологічних

дисциплін, видавничої справи та редагування Економіко-
правничого коледжу Запорізького національного університету
Носик Максим Олександрович, к. і. н., викладач вищої категорії, викладач-методист,
голова циклової комісії суспільних дисциплін та права
Економіко-правничого коледжу Запорізького національного
університету
Ходаковська Альона Валеріївна, викладач першої категорії, заступник директора з
навчально-методичної роботи Економіко-правничого коледжу
Запорізького національного університету
Рецензент:
Гура Олександр Іванович, д. пед. н., проф., проректор з науково-педагогічної та навчальної
роботи Запорізького національного університету
Я 456 Якість підготовки молодших спеціалістів – запорука соціально-економічного

розвитку Запорізького регіону. Матеріали ІІІ Регіональної науково-практичної
конференції ЗВО І-ІІ рівнів акредитації Запоріжжя та Запорізької області.
16 квітня 2019 р., м. Запоріжжя / [Ред. кол.: Ходаковська А. В. та ін.]. –
З.: Видавництво ЗНУ, 2019. – 165 с.
У збірник вміщено матеріали ІІІ Регіональної науково-практичної конференції

ЗВО І-ІІ рівнів акредитації Запоріжжя та Запорізької області «Якість підготовки молодших
спеціалістів – запорука соціально-економічного розвитку Запорізького регіону», що
присвячені проблемам забезпечення якості підготовки молодших спеціалістів; питанням,
пов’язаним з дотриманням принципів та норм академічної доброчесності; представлено
досвід використання інтерактивних технологій навчання в освітньому процесі; розкриті
питання формування ключових і професійних компетентностей здобувачів освіти в коледжі.
Видання адресується науково-педагогічним працівникам, аспірантам, керівникам та
педагогічним працівникам ЗВО І-ІІ р.а., викладачам професійних (професійно-технічних)
закладів освіти, слухачам курсів підвищення кваліфікації.
Матеріали збірника подано в авторській редакції.
© Колектив авторів, 2019

© ЕПК ЗНУ, 2019
2
__________________________________________________________________________________________________________
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ……………………………………………………………… 6
СЕКЦІЯ І
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ – ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ
1 Капустян І. І. Академічна доброчесність - запорука якісної
освіти ……………………………………………… 7
2 Луценко А. О. Академічна недоброчесність – деградація нації.. 10
3 Тіга С. А. Мова і здоров’я …………………………………... 13
СЕКЦІЯ ІІ
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
4 Авраміді Ю.Г. Системний підхід із застосуванням
Кравченко Ю.В. інтерактивних технологій – запорука якості
технічної освіти …………………………………. 17
5 Барінова Ю. А. Використання інтерактивних технологій під час
підготовки молодшого спеціаліста…………..….. 21
6 Богданова Л. М. Доцільність використання інтернет - ресурсів у
навчальній діяльності…………….………………. 27
7 Кіппа О. Ю. GeoGebra, інтерактивна дошка та Smart -
презентація як засоби ефективної подачі
математичного матеріалу………...………………. 31
8 Клокова О. С. Практика застосування інтерактивних
технологій у викладанні хімії………………...….. 35
9 Ковтун О.О. Ігрові технології LEGO,як засіб навчання
студентів педагогічних спеціальностей…………. 40
10 Малютіна Н. О. Використання інтерактивних методів навчання
на уроках природничих дисциплін…………….... 42
11 Мельник Н.О. Інноваційні технології у формуванні технічного
мислення студентів при вивченні «Інженерної та
комп’ютерної графіки»…………………...………. 46
12 Міфле - Поєднання інноваційних технологій з метою
Чередниченко С. А. розвитку мислення студентів при вивченні
Бондаренко О. С.
фізики у коледжі…………………..……………… 50
13 Панасенко Н.А. Використання інтерактивних технологій
навчання при викладанні технічних дисциплін… 55
14 Пінжакова Г. М. Формування мотивації самостійної навчальної
діяльності студентів шляхом використання
інтерактивних технологій……...………………. 59
15 Сайгак К.І. Інтерактивні технології навчання в освітньому
Гнатків В.І. процесі………………………………….………… 64
16 Смолянкова Т. М. Інтерактивні засоби при викладанні
математики............................................................... 69
3
__________________________________________________________________________________________________________
17 Стахович О.В. Впровадження електронних освітніх ресурсів у
ході проведення навчальних занять
фармацевтичного профілю……………………... 74
18 Сухоминська Ю.В. Інтерактивні технології навчання в освітньому
процесі: використання веб-квесту для розвитку
творчої особистості студента…………………... 77
19 Тирон В.О. Технологія QR-кодування в освітньому
процесі……………………………………………... 82
20 Федоришина К.П. Воркшоп, як технологія навчання сучасного
студента іноземній мові………...……...………… 86
21 Чебірюк О. М. Формування та розвиток критичного мислення
при вивченні хімії в коледжі……..……………… 89
22 Шпуганич І.Г. Впровадження інтерактивних технологій
навчання на заняттях з фізики …………………... 94
СЕКЦІЯ ІІІ
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ І ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В КОЛЕДЖІ
23 Баннікова- Самостійна робота як продуктивний засіб
Безродна О. В. формування компетентнісних навичок студентів 99
24 Баршай О.К. Підвищення професійної компетентності
Винокурова І.В. викладачів коледжів……………………………… 103
25 Бикова Т. Б. Розвиток творчості здобувачів освіти – запорука
їхньої успішної професійної діяльності в
майбутньому………………...…………………….. 108
26 Давидова Г. Ю. Застосування ігрових симуляторів для
формування професійних компетентностей……. 110
27 Єлізарова З.І. Формування іншомовної компетентності на
заняттях з іноземної мови за професійним
спрямуванням як однієї з ключових і
професійних компетентностей здобувачів освіти
в коледжі…………..……………………………… 115
28 Козачок Н.В. Розвиток комунікативної компетентності
здобувачів освіти на уроках української мови та
літератури………………………………………..... 120
29 Кротенко Х. В. Застосування методики критичного мислення
для формування ключових компетентностей
студентів у процесі вивчення біології та екології 125
30 Міщенко Т. М. Від реалізації наскрізних ліній на заняттях
англійської мови – до ефективного розвитку
компетентної особистості……………………….. 129
31 Муравська О.А. Формування у студентів Педагогічного коледжу
загальнолюдських цінностей: психологічний
аспект……………………………………………… 132
32 Педченко Е.П. Формування професійних компетентностей 134
4
__________________________________________________________________________________________________________
студентів шляхом використання індивідуальних
навчально-дослідницьких завдань……………….
33 Петриченко Н.Л. Використання інноваційних технологій у
формуванні природничої компетентності
майбутнього педагога……………………………. 139
34 Роменська А. С. Ключові і предметні компетентності молодшого
спеціаліста………………………………………… 142
35 Усова С.В. Формування громадянської компетентності
студента засобами волонтерської роботи (на
прикладі Запорізького гідроенергетичного
коледжу ЗНУ)……………………………………... 146
ЗАКЛАДИ ОСВІТИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ НА КОНФЕРЕНЦІЇ………... 151
5
__________________________________________________________________________________________________________
ПЕРЕДМОВА
Запорізький край – один з найбільших індустріальних центрів країни. Але
перш за все, це наш дім, де спільними зусиллями кожного з нас створюється
нова історія Запорізького регіону.
В умовах інтеграції та глобалізації українського суспільства суттєвих
змін набувають вимоги до якісної підготовки майбутніх фахівців та
формування ключових компетентностей, що забезпечать особистісний і
професійний розвиток здобувачів освіти, їх успішну соціальну адаптацію,
якісну професійну діяльність та конкурентоспроможність.
Сучасна фахова передвища освіта повинна готувати спеціалістів нового
рівня, нових можливостей, здатних до ефективної трудової діяльності в умовах
активного впровадження новітніх технологій. Її функціонування спрямовується
на оволодіння випускниками коледжів і технікумів ключовими та фаховими
компетентностями, необхідними для майбутньої професійної діяльності в
різних галузях економіки. Якісна підготовка майбутніх фахових молодших
бакалаврів, молодших спеціалістів підсилює практичну орієнтованість освіти,
актуалізує роль досвіду та акцентує увагу на результатах освіти, розглядаючи їх
не як суму засвоєних відомостей, а набір компетенцій, здатність людини
вирішувати життєві й професійні завдання, діяти в різних проблемних
ситуаціях.
Очікуваний освітянським середовищем Закон України «Про фахову
передвищу освіту» несе особливу місію, оскільки має не тільки визначити її
місце в системі освіти України. Він покликаний створити умови для
стабільного розвитку закладів фахової передвищої освіти, встановлення джерел
їх фінансування, задоволення освітніх потреб громадян у здобутті якісної
освіти з орієнтацією на практичну діяльність, впровадження нових форм
організації освітнього процесу, формування фахівців, які будуть потрібні на
ринку праці, а отже, забезпечуватимуть розвиток економіки нашого
Запорізького регіону і держави в цілому.
Лілія Гриневич та Олександр Співаковський на розширеному засіданні

Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 27 лютого 2019 року,
де було прийнято рішення підтримати проект закону «Про фахову передвищу освіту»
(реєстр. № 8321 (доопрацьований).
6
__________________________________________________________________________________________________________
СЕКЦІЯ І
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ – ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ
Голова секції – Доброскок Світлана Олександрівна, к.філол.н., голова циклової

комісії філологічних дисциплін, видавничої справи та редагування ЕПК ЗНУ
Секретар – Кравець Микита, голова Наукового студентського товариства ЕПК

ЗНУ, студент 3 курсу спеціальності інженерія програмного забезпечення
І. І. Капустян, викладач першої категорії

викладач методичної комісії професійно-практичного циклу
дисциплін лабораторного профілю
КВНЗ «Запорізький медичний коледж» Запорізької обласної ради
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ - ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ
У Законі України «Про освіту», ухваленому в 2017 році, вперше з’явився

термін «академічна доброчесність». Як зазначається у статті 72 Закону «Про
освіту», – «це сукупність етичних принципів та визначених законом правил,
якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання,
викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення
довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Вперше
на законодавчому рівні визначаються конкретні обов’язки учасників освітнього
процесу щодо її дотримання та види можливих її порушень.
До цих порушень відносяться:
академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових
(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного
дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів
(оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без
посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-
яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної
освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел
інформації під час оцінювання результатів навчання;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи
пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального
або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в
освітньому процесі.
7
__________________________________________________________________________________________________________
Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви
нечесності мають місце. Тому метою нашого дослідження було визначити
причини проявів академічної не доброчесності, відношення учасників
навчального процесу до неї і шляхи боротьби з цими проявами.
Було проведена анкетування студентів І-ІІІ курсів коледжу, результати
якого Вам представлені.
Всього проанкетовано 76 студентів, з них І курсу – 28, ІІ курсу – 26, ІІІ
курсу – 22.
Причини проявів не доброчесності серед студентів такі:
1. Брак часу на виконання завдань – 84% (64 студента).
2. Лінь – 90% (68 студентів).
3. Нецікавий предмет – 65% (50 студентів).
4. Отримання хорошої оцінки – 100% (76 студентів).
На жаль, 90% студентів нічого поганого в списуванні, фальсифікації
даних, копіюванні робіт не бачать. 65% студентів мало що знають про
академічну доброчесність, 20% не знали про відповідальність за не дотримання
її правил.
Але студенти мають навчатися чесно не через боязнь бути пійманим
викладачем, а тому що повинно бути соромно перед своїми друзями, колегами,
які сумлінно готувалися і виконують свої завдання чесно. А ще більшим
мотивом так навчатися мають бути індивідуальні знання та навички, які можна
здобути лише шляхом системної освіти без будь-яких посилань на плагіат.
В 2017 році в нашому закладі прийнято Кодекс академічної
доброчесності. В ньому, зокрема, зазначаються «Принципи академічної
доброчесності», які передбачають дотримання наступних принципів:
- демократизму та колегіальності;
- чесності та порядності;
- законності та верховенства права;
- пріоритету прав і свобод людини і громадянина;
- справедливості;
- рівноправності;
- науковості;
- компетентності та професіоналізму;
- партнерства і взаємодопомоги;
- відкритості і прозорості;
- взаємоповаги;
- відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти
передбачає:
- дотримання норм Конституції України та чинного законодавства
України в сфері освіти;
- дотримання загальновизнаних етичних норм поведінки;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та
підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми
8
__________________________________________________________________________________________________________
потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб
і можливостей);
- досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів
навчання;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,
тверджень, відомостей;
- повагу до педагогічних працівників та інших співробітників коледжу;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної
(творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
За порушення академічної доброчесності здобувачі вищої освіти КВНЗ
«ЗМК» ЗОР можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік
тощо);
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої
програми;
- відрахування із закладу освіти;
- позбавлення академічної стипендії;
- позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.
Для покращення протидії поширенню плагіату доречними були б такі
заходи:
- використання спеціалізованого програмного забезпечення для
виявлення плагіату;
- попередня експертна оцінка, зокрема й самооцінка, щодо ознак
академічного плагіату в роботах;
- розбудова бази даних академічних / наукових текстів
студентів / викладачів / науковців;
- дослідження причин академічної не доброчесності;
- дослідження сучасних освітніх практик у сфері боротьби з плагіатом для
вироблення на цій основі відповідних інструкцій;
- загальна популяризація культури боротьби з плагіатом.
Академічна доброчесність стосується не лише якості освіти - вона
напряму впливає на те, яких громадян виховує система вищої освіти в країні,
які цінності закладаються під час навчання та яким є «секрет успіху» в
суспільстві. Або це важка і наполеглива праця, яка допомагає досягати успіхів
як окремому індивіду, так і країні в цілому, або обман, шахрайство та сумнівна
спритність, які потім стають нормами суспільних відносин і тягнуть країну на
дно.
Література
1. Афанасьева К. Явище академічного плагіату: витоки та шляхи
боротьби / К. Афанасьев // Теорія і практика інтелектуальної власності .- 2012 .
- №6 . - С.86-91.
2. Катеринчук К. Порушення авторського права: як відрізнити некоректне
й неправомірне цитування від плагіату?/К. Катеринчук // Юридичний журнал .
– 2013 . - №2 . – С.55-58.
9
__________________________________________________________________________________________________________
3. Путівник по плагіаторству та кібер - плагіаторству [Електронний
ресурс] // Східноєвропейський монітор - № - 2006. – Режим доступу: -
http://eedi.org.ua/eem/6-5.html.htm.
4. Рабінович П. Протидія плагіату в юриспруденції – актуалізована
функція правового наукознавства/П. Рабінович // Право України . – 2012 . - №9.
– С.401-406.
5. Чепига М. Академічна нечесність викладачів та студентів: шлях її
подолання в Україні / М. Чепига // Вища школа. – 2009. - №11. – С.79-91.
6. Шишка Р. Б. Плагіат та його прояви і небезпеки/Р. Б. Шишка // Часопис
Київського університету Права . – 2014 . - №4 . – С.170-175.
7. Штефан О. Плагіат: поняття, ознаки, відповідальність/ О. Штефан //
Теорія і практика інтелектуальної власності . - 2011 . - №6 . – С.17-25.
8. Штефан О. Плагіат - невід`ємна частина творчості?/О. Штефан //
Теорія і практика інтелектуальної Власності . - 2012 . - №2 . - С.20-29.
А. О. Луценко, викладач спецдисциплін,

викладач циклової комісії спеціальностей
«Теплоенергетика» та «Будівництво та цивільна інженерія»
Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗНУ
АКАДЕМІЧНА НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ – ДЕГРАДАЦІЯ НАЦІЇ
Виховувати людину — означає визначати долю нації.

Схиархимандрит Іоанн
Постановка проблеми. Через важке економічне становище в нашій

країні, останнім часом наявний брак кваліфікованих спеціалістів, тому постає
питання підготовки кадрового складу, яке тісно пов’язане з забезпеченням
майбутніх спеціалістів дійсно якісною освітою. Як зазначено в Законі України
«Про освіту» «якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам,
встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором
на надання освітніх послуг...» [2]. Найбільшою перешкодою якісній освіті
сьогодні є академічна недоброчесність.
Актуальність дослідження. Загальнодоступність інформації в мережі
Інтернет разом з позитивними своїми сторонами створила передумови для
появи такого явища, як академічна недоброчесність. Найяскравіше ця проблема
постає під час написання рефератів, коли видається перелік тем до підготовки,
то близько сорока відсотків студентів починають свою роботу з пошуку схожих
тематик в мережі. Початок нібито вірний – аналізуються публікації, але далі
йдуть коротким шляхом – копіюють матеріал і видають як за свій. Цей шлях не
є вірним, адже реферати націлені на самостійне поглиблення знань. За умови,
якщо викладач виконує свої обов’язки не номінально, то даний факт буде
розкрито і студента зобов’яжуть дійсно опрацювати закріплену за ним тему. А
10
__________________________________________________________________________________________________________
якщо ж і викладач поставився до своїх обов’язків безвідповідально, то
отримуємо прояви академічної недоброчесності з обох сторін.
Зв’язок авторського доробку з важливими науковими та
практичними завданнями. Якщо на даному етапі не тільки на державному
рівні, а й на місцевому (в закладі освіти) не будуть вжиті дієві методи боротьби
з академічною недоброчесністю, то країна й надалі буде фінансувати освітні
послуги, яких насправді немає. І все б то нічого, але такі випускники не
кваліфіковані, а отже неконкурентоспроможні на ринку праці. Тобто, завдяки
такій псевдоосвіті держава не тільки не повертає вкладені в освіту конкретної
людини кошти, а й повинна надалі утримувати її за рахунок центрів зайнятості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Шляхи подолання академічної
недоброчесності досліджувалися І.Єгорченко, Ю.Федорченко, Н. Сорокіною,
Р. Безусом, Т. Серьогіною, О. Кисловою, І. Кузіною, Л. Семененко, Я. Тицькою,
Т. Яворською, В. Сацик; питання якості освіти - А. Пасніченко, М. Пірен,
А. Сірко, Т. Кристопчук.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким
присвячується означена стаття. За Законом України «Про освіту»
«Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених
законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час
навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою
забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих)
досягнень» [2]. Проявами академічної недоброчесності є плагіат, самоплагіат,
фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне
оцінювання. Таким чином, сутність поняття «академічна доброчесність»
ґрунтується, в першу чергу, на самосвідомості. Міжнародний центр академічної
доброчесності виділив шість фундаментальних цінностей, на яких базується
академічна доброчесність: чесність, довіра, справедливість, повага,
відповідальність, мужність [5]. В нашій країні й досі, попри численні випадки
академічного плагіату, питання боротьби з академічної недоброчесністю
залишається відкритим, адже десятиліттями закореніла система освіти
«заплющувала» на дані факти очі.
Новизна. Впродовж 2016-2017 р. за сприяння Міністерства освіти і науки
України та Посольства США був проведений Проект сприяння академічній
доброчесності в Україні (SAIUP) в десятьох вищих навчальних закладах; були
проведені конференції, зустрічі, тренінги з популяризації здобуття «легітимної»
освіти.
В Запорізькому гідроенергетичному коледжі Запорізького національного
університету було розроблено «Морально-етичний кодекс викладача» [3], де
висвітлені правила дотримання норм моралі і професійної етики, що тісно
переплітаються з поняттям «академічної доброчесності».
Методологічне або загальнонаукове значення. Актуалізація питань,
пов’язаних з академічною доброчесністю є вимогою часу, адже в жорстких
умовах сьогодення, коли в Україні процвітає демографічна криза і набір
студентів до вищих навчальних закладів щороку зменшується, «виживатимуть»
тільки кращі з кращих. Причому, мова йде не тільки про викладацький склад, а
11
__________________________________________________________________________________________________________
й про здобувачів освіти, адже найкращою рекламою будь-якого навчального
закладу є успішні випускники.
Викладення основного матеріалу. Прийняття нового Закону України
«Про освіту» дає потужний поштовх для розвитку ринку освітніх послуг, але
він сам по собі не є панацеєю в боротьбі з академічною недоброчесністю.
Допоки в нашій країні заробітна платня викладача буде мінімальною, будуть
люди, які корупційну складову розглядатимуть як доплату за їх роботу; допоки
кількість паперової роботи буде розглядатися як показник роботи викладача,
він не буде впроваджувати ніяких новацій в своїй педагогічній діяльності, а
кількість предметів буде непідйомною для студента і він буде отримувати
номінальні знання, які не зможе застосувати на практиці, доти не одержимо
ніяких позитивних змін. Тільки коли здобувач освіти зрозуміє, що ніяких інших
шляхів в обхід чинному законодавству не існує, він буде мати мотивацію до
отримання знань. Наприклад, є такий відсоток студентів, які прийшли не за
знаннями як такими, а задля отримання папірця з назвою «диплом» і це є дуже
великою проблемою. Який в майбутньому спеціаліст з такого студента? А
тепер уявіть на хвилиночку, що такий горе-студент буде вас лікувати, навчати
ваших дітей, будувати об’єкти різного призначення (звідси і якість доріг, і
будівлі, які ще не запущено в експлуатацію, а вони вже руйнуються).
Насамперед, потрібно починати з малого: провести серед викладачів,
учнів і студентів тренінги і бесіди, з метою роз’яснення проявів академічної
недоброчесності на практиці. Спілкуючись зі своїми колегами і студентами, я
провела бесіду на дану тему, приділивши увагу тому факту, що науковими
надбаннями і дослідженнями не тільки можна, а й необхідно користуватись, але
з обов’язковими посиланнями на авторів.
Враховуючи те, що за 28 років існування держави якихось гучних справ з
викриття і покарання недоброчесних освітян помічено не було, треба мати на
увазі, що лише бесідами ми не подолаємо цю проблему. Адже навіть в країнах
Європи й досі борються з цим явищем. Як зазначила І.Єгорченко [1], кожний
учасник освітнього процесу у вищих навчальних закладах чітко розуміє, що
таке плагіат, але всеодно користується чужими надбаннями, адже «нікого ж
досі не спіймали».
Ю. Федорченко [4] ж наголошує, що мало буде боротьби з самими
проявами академічної недоброчесності, важливо боротися з причинами, бо
інакше всі методи боротьби зведуться нанівець або будуть мати короткочасний
ефект і, вірогідніше за все, стануть знов «паперовими», котрі, де-юре, нібито
прийнято й зафіксовано законодавчо, а, де-факто, вони діють тільки на папері.
Висновки. Тільки тоді, коли кожний учасник освітнього процесу буде
нести персональну відповідальність, ми отримаємо позитивний результат: у
викладацькій сфері залишаться лише ті, хто не просто вичитують години, а
прагнуть донести до своїх слухачів більше ніж просто інформацію і формують
такі умови, при яких би викладач і слухач спілкувались як колеги. Якщо кожен
викладач буде розуміти, що від того, як він ставиться до своєї роботи залежить
професійна компетентність майбутнього випускника і тоді можна буде дійсно
говорити про якісну освіту.
12
__________________________________________________________________________________________________________
Перспективи використання результатів дослідження. Ідея виховання в
нашій країні академічної культури є досить своєчасною, адже це питання
загальнонаціонального характеру, що дозволить, в першу чергу, підвищити
якість освіти, створити здорову конкуренцію між навчальними закладами,
мотивувати освітян до нових ідей і впровадження нових технологій, а
здобувачів освіти до формування професійної компетентності.
1 Єгорченко І. Академічна доброчесність: стандарти світової спільноти чи
імітація? [Електронний ресурс] / Ірина Єгорченко. – 2018. – Режим доступу до
ресурсу: http://education-ua.org/ua/articles/1261-akademichna-dobrochesnist-
standarti-svitovoji-spilnoti-chi-imitatsiya.
2. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] : проект [від
19.01.2019] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Електрон. данні. –
Київ, 1994–2019. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-
19/stru/paran613#n613
3 Морально-етичний кодекс викладача ЗГЕК ЗНУ [Електронний ресурс] //
Запорізький гідроенергетичний коледж ЗНУ : [веб-сайт]. – Режим доступу:
https://drive.google.com/file/d/0B8KuXAZTmcNgdGZWcW5kcjRZZ2s/view, віль-
ний. – Назва з екрана.
4 Федорченко Ю. Академічна недоброчесність у вищій школі як системна
проблема [Електронний ресурс] / Юрій Федорченко. – 2017. – Режим доступу
до ресурсу: http://education-ua.org/ua/articles/1105-akademichna-nedobrochesnist-
u-vishchij-shkoli-yak-sistemna-problema.
5. Fishman T. (2014). The Fundamental Values of Academic Integrity.
International Center for Academic Integrity, Clemson University. Available at:
https://academicintegrity.org/wp-content/uploads/2017/12/Fundamental-Values-
2014.pdf
С. А. Тіга, викладач вищої категорії, викладач-методист,

викладач циклової комісії загальної підготовки
ВСП «Мелітопольський коледж
Таврійського державного агротехнологічного університету»
МОВА І ЗДОРОВ’Я
«Слово – зброя.
Як будь-яку зброю, його потрібно чистити й оберігати»
М. Рильський
У статті 56 Закону України «Про освіту» чітко сформульовано обов’язки
педагогічних працівників: «Особистим прикладом утверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі; правди, справедливості, відданості,
13
__________________________________________________________________________________________________________
патріотизму, гуманізму, стриманості, працелюбства. Виховувати у дітей та
молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та
звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України,
додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня,
студента» [2].
Ми живемо в молодій незалежній державі і відчуваємо на собі, як нелегко
жити українській молоді. Молодому поколінню випало складне і відповідальне
завдання – відродження державності, мови, нації, традицій. Це їх історичний
обов’язок.
Однією з найвагоміших ознак нації є мова. Завдяки рідній мові кожна
людина ідентифікує себе як українця, поляка, єврея тощо. І кожна мова світу
має свої особливості, які визначаються різними епітетами та порівняннями:
солов’їна, мелодійна, лаконічна, точна… Мова відображає ступінь розвитку
нації, розвитку науки, культури, літератури [3, с. 24]. Мова народу – це його
душа, національна гордість.
У нашого народу ще з дитинства виховувалась пошана до слова. Адже
народ, що дбає про своє сьогодення і майбутнє, знає до чого веде руйнування
чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. За мовою людини
можна судити про її культуру, вихованість.
Але, на жаль, у наш час глобалізації та інтеграції в мовлення
вкорінюються інші, «інтернаціональні» слова, які спотворюють стосунки та
душі, призводять до відчуження найближчих людей.
Такими словами є лихослів’я, особливо нецензурна лайка. Подвійні
стандарти, укладення життя, прогрес, безробіття та інфляція, постійна
соціальна незахищеність викликають загальний стрес і призводять до того, що
лаятися починають і ті, хто від цієї звички утримувався. Така звичка
поширилася у сімейне коло та у стіни навчальних закладів. Особливо
небезпечною стає ситуація для молоді – бо існує безліч негативних зразків для
наслідування. Грубість і лайку сьогодні підростаюче покоління може почути
звідусіль. Лихословлять сусіди, власні друзі, друзі батьків, лихословлять
однолітки і літні люди, лихословлять перехожі на вулиці. Незумисний
особистий вплив різних людей вчить молоде покоління різноманітних форм
лихослів’я.
Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може вплинути
навіть на долю. Воно вмить змінює настрій, робить щасливим або нещасним,
радісним чи пригніченим. Оскільки мова – це концентрація мудрості і досвіду,
то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів, людської еволюції.
Коли б ми знали, яке зло чинимо собі і планеті, посилаючи у простір злі
думки, як захаращуємо власне життя злою енергією! Думки – вічна енергія.
Вони утворюють в Космосі світлі і темні хмари, бо мають властивість
притягувати до себе подібних. Провисаючи над землею, звідки пішли, і
невдовзі повертаються до неї. Ми самі, а не хтось інший, провокуємо стихійні
лиха. Згадаймо, що війни, кров, ненависть завжди доповнювали якісь
катаклізми, голод, «мори». Тож думка, як і слово, –матеріальна.
14
__________________________________________________________________________________________________________
Справа в тім, що слово як усе навколо нас і ми самі, має хвильову
природу (воно проявляється, як звукова хвиля). Його вібрація – це інформація,
яку воно несе, поширюється і закарбовується миттєво у зовнішньому просторі,
а можливо, як припускають деякі науковці, і в кожній точці Всесвіту. А також
закарбовується у водному балансі нашого організму на клітинному рівні,
безпосередньо впливаючи на ДНК самої людини і на її нащадкову лінію. І
залежно від того, чим воно наповнене, слово може животворити – збільшувати
здоров’я, вік, благополуччя людини та її роду, а може й убивати – викликати
хвороби і тим самим суттєво вкорочувати життя.
Наші предки знали, що благотворним, цілющим для світу і для людей є
слово лагідне, сказане щиро і з любов’ю, а також молитва, пісня, зокрема
колискова, котрі виходять із чистої душі. І дуже боялися лайливого чи злого
слова, бо теж знали про його руйнівний вплив, про те, що вимовити його легко,
а стерти наслідки надзвичайно важко; для цього потрібне абсолютне щире
каяття і надзвичайно багато молитов.
На жаль, тепер брудне мовлення в Україні стало розповсюдженим
явищем, вульгаризація суспільства йде прискореними темпами. Соціологи
пишуть, що з’явилася нова молодіжна культура, відмінна від тієї, що властива
суспільству в цілому. Серед молоді розповсюджуються свої смаки, традиції,
жаргон. Відбуваються зміни в моралі.
Дуже рідко сучасний студент замислюється над такими поняттями, як
«моральна свідомість», «моральне виховання» та й взагалі «моральність».
Переконатися в тому, що молодь знаходиться в моральному запустінні, можна
будь-де: в магазині, в кіно, на вулиці, в навчальних закладах. Воно виражається
у непристойній поведінці, привселюдному курінні, вживанні спиртних напоїв,
злодійстві, розкутості і лихослів’ї. Досить часто людина лається
«автоматично», за звичкою, «за компанію» чи для «крутизни» – це атавізм
підліткового комплексу неповноцінності; якщо людина знає, що цього робити
не слід, а робить, то це означає, що вона є рабом своїх емоцій; якщо свідомо
використовує як засіб приниження іншого чи тиску на нього – значить не вміє
цивілізованими методами досягти своєї мети, отже, це показник безпорадності.
Сьогодні, як ніколи, доволі часто доводиться чути нецензурну лайку.
Особливо неприємно вона звучить від молодих дівчат. Недарма ж апостол
Павло застерігає: «Нехай жодне гниле слово не виходить з ваших вуст» [4, с.
41]. Вживання лайливих слів із нецензурною лексикою принижує того, хто
говорить, віддаляючи від нього світлих, розумних, добрих людей, відчиняючи
двері чорноті, плісняві, болоту.
Різноманітні дослідження та спостереження останніх десятиліть
переконливо свідчать, як доброзичливі слова, особливо молитва впливають на
воду, рослини, тварин і людину [1, с. 36]. Але є, на жаль, слова, від яких
результати досліджень викликали жах у вчених. Мовна «обробка» насіння була
подібна… опроміненню в 40000 рентген. Від цієї «ударної дози» розірвались
ланцюжки ДНК, хромосоми розсипались та переплутались гени. Більшість
насіння загинуло, а у вцілілих – генетичний апарат став виробляти невластиві
15
__________________________________________________________________________________________________________
програми; почалися жахливі мутації, які спонукали рослину на тяжкі
хвороби та передчасну смерть.
Ще один вчений, доктор біології Іван Білявський, своїми 17-літніми
дослідженнями підтвердив, що слова суттєво впливають на наші гени. І при
цьому не лише відбувається зміна окремих генів, але й здійснюється зміна
власного генетичного коду людини, який стосується темпів старіння і
тривалості життя. Виявилося, що різні слова впливають по-різному. Під час
обстеження впродовж декількох років двох груп людей, з яких в одній – усі
благодійні брутальними, а в другій – ті, що не вживають брутальних слів,
встановлено: в брутальників дуже швидко з’являються вікові зміни на рівні
клітин, а відтак і різноманітні болячки. У другій групі картина була цілком
протилежною. В однієї вчительки, незважаючи на її нервову хворобу, організм
виявився молодшим на 13-15 років від її віку за паспортом.
Дуже часто у брутальників енергетичне поле взагалі відсутнє і таким
чином вони добровільно стають ареною для дії демонічних сил. Звідси –
наркоманія, алкоголізм, не кажучи вже про інші недуги.
Найстрашніше те, що нецензурні слова руйнують наше майбутнє. Діти,
що проживають в неблагодійних сім’ях, у відповідному середовищі, часто
виростають розумововідсталими.
«Спочатку було Слово». Так розпочинається біблійна розповідь про
створення Світу. І слово Боже, повне любові, сотворило духовний і
матеріальний Світи. Разом із Богом у кожної людини є ще одна святість –
святість Матері, вираженої в різних образах. Це Матір Божа; це матір, котра нас
народила; це мати-земля, яка родить для нас поживу; це матір Батьківщина. І,
вимовляючи брудні слова, ми виявляємо брутальну зневагу до найсвятіших
материнських образів.
Як це не парадоксально звучить, можливо боротьба з ненормативною
лексикою стане однією з перших ланок національної ідеї.
Немає сумніву, що кожна моральна особистість в Україні обере високу
духовність, мораль, віру, надію та любов. Саме на цих засадах ми примножуємо
велич своєї держави, а для цього кожен має постійно самовдосконалюватися
духовно і морально.
1. Дроздовський Д. Лікувальні властивості слова // Слово Проствіти. –
2004. – № 52.
2. Закон України «Про освіту» [електронний ресурс] // Законодавство
України. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
3. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 2014.
4. Ковальова О. Слово животворяще? // ЛітературнаУкраїна. – 2016. – № 38.
5. Мовчан П. Слово мертве і живе // Літературна панорама. – 2014. –
№ 17. – С. 38-46.
16
__________________________________________________________________________________________________________
СЕКЦІЯ ІІ
Голова секції – Ходаковська Альона Валеріївна, викладач першої категорії,

заступник директора з навчально-методичної роботи ЕПК ЗНУ
Секретар – Алєшкіна Анастасія, заступник голови Наукового студентського

товариства ЕПК ЗНУ, студентка 3 курсу спеціальності інженерія програмного
забезпечення
Ю.Г. Авраміді, викладач вищої категорії,

голова циклової комісії професійних дисциплін з обробки тиском
Ю.В. Кравченко, викладач другої категорії,
викладач циклової комісії професійних дисциплін з обробки тиском
Токмацького механічного коледжу ЗНТУ
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ – ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
Ми живемо в епоху змін. Навкруги нас щось змінюється. Змінюються

обставини, оточуюче середовище, клімат, інформаційні технології, інформація,
умови та рівень життя. Змінюється мислення людей, як зараз кажуть,
трансформується. І це є найскладнішою проблемою, яку необхідно вирішувати
для будівництва розвинутого суспільства. Сучасні вимоги до підготовки
молодших спеціалістів потребують нових підходів до навчання [4].
Сучасний спеціаліст повинен мати гнучке мислення, вміти логічно
мислити, систематизувати та аналізувати здобуту інформацію, швидко
приймати рішення, брати на себе відповідальність, протидіяти стресу. Та
насамперед він повинен безконфліктно спілкуватися.
Велике значення для майбутніх фахівців – техніків технологів з обробки
металів тиском є розвиток творчих здібностей та оволодіння певним об’ємом
знань. Так, використання інтерактивного навчання підвищує мотивацію і
залученість студентів в рішення обговорюваних проблем, дає поштовх до
подальшого пошуку, спонукає до конкретних дій, адже зникає страх невірної
відповіді, яка несе за собою негативну оцінку, а навпаки, встановлюються
довірчі відносини з викладачем. При виконанні будь-якого завдання кожен є
успішним, так як вносить свій вклад в загальний результат роботи – процес
роботи є осмислений і захоплений.
Інтерактивні форми навчання формують вміння неординарно мислити,
по-своєму бачити проблему та виходи з неї; розвивати такі риси, як вміння
вислуховувати, співпрацювати, проявляти толерантність по відношенню до
інших, доброзичливість.
17
__________________________________________________________________________________________________________
Нажаль наші традиційні методи педагогіки не завжди сприяють розвитку
цих якостей. Якими ми хочемо бачити наших студентів? Дисциплінованими, з
гарною пам’яттю, уважно слухаючими, відповідальними, самостійними,
ініціативними. Педагоги усвідомлюють, що знання це не накопичення
інформації, яку діти гаджетів з легкістю відсортують, а й процес розвитку й
неординарного мислення. Як писав Василь Сухомлинський, який є прикладом
відходу від шаблонів за часів тотальної цензури «навчання, є безпосереднє
сприймання образів, картин, явищ, предметів навколишнього світу і логічний
аналіз здобування знань, розумові вправи, знаходження причин і наслідків…»
[2]
Лише таке ставлення до навчання, здобуття знань сприяє трансформації,
формує навички «ідеться про таке поступове мислене заглиблення в знання, у
результаті якого учень щоразу, повертаючись до вивченого раніше, бачить у
фактах, явищах, закономірностях щось нове, розглядає, аналізує якісь нові
сторони, риси, особливості фактів, явищ, закономірностей…» [2]
Нові стандарти освіти змінюють зміст сучасного уроку, вимагають від
педагога креативних підходів. А одним з найбільш ефективних методів є
інтерактивні технології навчання. Слово «інтерактив» прийшло до нас з
англійської від слова «intеrасt», де «intеr» - взаємний і «асt» - діяти. Таким
чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. «Інтерактивне навчання
– це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну
передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен
учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.» [5] Вважаємо
що суть такого навчання полягає у постійній, активній взаємодії всіх
здобувачів освіти. « це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове,
навчання у співпраці) де і учень і учитель є рівноправними, рівнозначними
суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу
того, що вони знають, вміють і здійснюють.» [5] Організація такого навчання
вимагає від нас моделювати життєві ситуації, вирішувати проблеми на основі
аналізу обставин та відповідності ситуації. А все це, в свою чергу, ефективно
формує навички і вміння, сприяє усвідомленню реальних цінностей, створює
атмосферу співробітництва, взаємодії «дає змогу педагогу стати справжнім
лідером дитячого колективу» [5]
На нашу думку такі заняття та вправи ще й знижують рівень агресивності
у групі, яка найчастіше пов’язана з відсутністю певного життєвого досвіду.
Таку методику психологи називають «поданням інформації в обкладинці»
тобто, коли інтелектуальний рівень викладача дає змогу зацікавити студента
будь-якою інформацією, а результатом є підвищення якості знань та 100%
виконання та захист дипломних проектів.
В пам´яті людини зафіксовується до 90% того, що робить, до 50% того,
що бачить і до 10% того, що вона чує. [6] Тому на лекційних, практичних та
СРС ми використовуємо один з самих популярних форматів інтерактивного
навчання – перегляд навчальних коротких відеороликів тривалістю не більше
10-15 хвилин. Вони дозволяють перетворити студента із пасивного слухача в
активного учасника процесу. Перегляд таких інтерактивних відео дає змогу:
18
__________________________________________________________________________________________________________
1) сконцентрувати увагу студента і не стомитися від монотонного
прослуховування інформації;
2) проводити перевірку знань в момент перегляду, або після перегляду
при цьому закріпити свої знання використовуючи заздалегідь складені
«монтажні листи» для відповідей;
3) вирішувати сформульовану проблему, поставлену на початку заняття.
При довгому відеоролику (більше 15 хвилин) студент має змогу робити
стоп-кадр і вирішувати задану проблему поступово, осмислюючи вже
побачене.
Аналіз якості знань показує, що використання таких інтерактивних видів
занять впливає на студента в 10 разів сильніше, ніж звичайне – лекційне.
Ще одним вкрай актуальним методом найсучасніших педагогічних
технологій в освітньому процесі є презентації, які ми з задоволенням
використовуємо у викладанні нового матеріалу, в якості СРС та контролю
знань. Адже «презентація» та «мультимедійна презентація» - це спосіб
занурити студентів в певну ситуацію, проблему, яка дає можливість широко та
наглядно застосовувати ілюстрації, графіки, фотографії, анімації, текст, відео
та аудіо, 3D-моделі. Як кінцевий результат перегляду є контроль знань –
заповнення «монтажного листа».
Студенти ТМК із задоволенням не тільки переглядають презентаційний
матеріал, але й самі його готують на одну з поданих викладачем тем.
Робота з даною формою навчання дає студенту широкий вибір в
опануванні форматів та комп’ютерних програм, та є ефективним способом
розвитку у них творчих навиків, свого світогляду та самоосвіти.
Найбільш широким і розповсюдженим використанням сучасних
інтерактивних технологій є використання комп’ютерних програм, а саме САПР
– КОМПАС - 3D V16 починаючи з I курсу, зокрема на уроках «Технології», по
IV курс включно – дипломне проектування. Нажаль сучасні умови освіти не
дають змогу використовувати ліцензійну версію цієї програми. І це є
проблематичним з точки зору фінансів. Також в нашому ТМК ЗНТУ, ми, як
викладачі професійних дисциплін з ОТ, використовуємо менш розповсюджені
програми: FND – програма для розрахунку фундаменту молоту; КІМ –
розрахунок КВМ круглих та не круглих деталей; Махірrеss – проектування
КГШП зусиллям від 6 до 80 МН; РVМ – термомеханічний розрахунок
пароповітряного молоту. Перераховані програми були ТМК подаровані
Явтушенко О.В. (завідувач кафедрою ОМТ ЗДІА, доктор технічних наук,
професор). Також не менш використовуємим є «Тренажер для визначення
вихідного індексу» подарований ТМК О.Суржиком, калькулятор металу, який
є доступним онлайн в мережі інтернет та програма «Неаt Тrаnsmission» -
розрахунок теплових втрат через стінки печей.
Як засіб навчання ми активно використовуємо соціальні мережі в
інтернеті. Соціальні мережі знаходяться на піку популярності в інтернеті серед
молоді, тому їх називають об’єктом інформаційних технологій – інтерактивний
багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими
19
__________________________________________________________________________________________________________
учасниками мережі. Це дає змогу працювати зі студентами офлайн
(дистанційно).
В одній із соціальних мереж України студенти спеціальності ОТ мають
змогу скористатися конспектами електронних лекцій та книжок, прикладами
виконання ПР та ЛР, презентаціями, відеороликами. При виконанні будь-якої
роботи самостійно студент має змогу в sms-формі поставити питання та
отримати відповідь від викладача не очікуючи консультації на території
навчального закладу.
Інноваційні технології висувають все більш серйозні вимоги до
підготовки фахівців інженерного напрямку на фоні стрімкого зросту
інформаційного простору, та виробництва і модернізації нової техніки та
технологій. Інженер за родом своєї діяльності проектує, конструює,
винаходить. Тому основною з вимог сучасного студента є вміння
використовувати свої знання на практиці. Для вирішення даного питання в
школах використовують фаблаби, які розроблені та у вільному доступі є в
мережі інтернет. Нажаль вища та передвища освіта не має таких практичних
лабораторій. Та «Це можуть бути навіть підприємства» [1] і в якості площадки
для реалізації практичних завдань які є «архіви з потенційним джерелом знань»
[1] ми, як викладачі комісії використовуємо майстерні ТМК та підприємства:
ТОВ «ТКШЗ», ПрАТ «Бердянські жниварки», ТОВ «Руслан-Комплект», ПП
«Рокшевський» - їх відділи, відділення, цехи, обладнання, лабораторії. Це дає
змогу студентам оволодіти практичними навичками, новими знаннями,
створити новий продукт, розвинуте наочно-образне та інші необхідні типи
мислення.
Для більшої зацікавленості в вивченні професійних дисциплін, для більш
глибокого засвоєння матеріалу та виховання поваги до обраної спеціальності
викладачі циклової комісії замість переказування сухої технічної інформації,
яка й ще відірвана від їхнього життя і життєвого досвіду застосовують такі
імпровізовані нестандартні заняття як метод «кластера», «круглий стіл».
Метод «кластера» - це графічна організація матеріалу в структурованому
і систематизованому вигляді, яка дозволяє охопити великий обсяг інформації.
Такий метод засвоєння інформації називають «наочним мозковим штурмом»,
адже мозок краще запам’ятовує моделі, образи, зображені явища та процеси.
При використанні кластерів студенти розвивають критичне мислення, що
дозволяє позбутися певних стереотипів. Якщо кластер є домашнім завданням,
то це творча робота і студенти реалізують власне бачення проблеми.
«Круглий стіл» - це більш проста та м´яка форма обговорення ніж
дискусія та диспут. Круглому столу притаманні певний порядок та черговість
висловлювань його учасників, а також рівні права і позиції усіх присутніх.
Результатом є згода, порозуміння та задоволення процесом.
Кожне таке заняття індивідуальне та неповторне!
Все це в купі і створює студенту необхідну потужну платформу
подальшого розвитку, забезпечує безцінним досвідом, якого так бракує
сучасному здобувачу освіти, майбутньому фахівцю.
20
__________________________________________________________________________________________________________
На нашу думку забезпечити якість підготовки молодших спеціалістів
можливо лише за умов системного підходу до навчання та виховання, творчого
розвитку особистості студента. Для цього необхідно викладачам не припиняти
творчого самопошуку, застосовуючи найбільш дієві методи інтерактивного
навчання та івент-технологій. Бачити в кожному студентові найкраще,
створювати атмосферу, яка спонукає до бажання навчатися та досягати цілей.
1. Завуч №1 (643), січень 2019 /Шкільний світ
2. Науково-методичний журнал Завуч , №1-2 (241-242) / січень 2019
3. Науково-методичний журнал Завуч , №3-4 (243-244) / лютий 2019
4. Науково-методичне видання О.Пометун Енциклопедія інтерактивного
навчання – 142с.
5. О.Пометун, Л.Пироженко Сучасний урок Інтерактивні технології
навчання / Науково-методичний посібник – «Видавництво А.С.К.», 2004. –
194 с.
6. Юрко І.В., Шимановська-Діаніч Л.М., Гунченко М.В. Використання
тренінгових технологій навчання у підготовці фахівців для підприємницької та
управлінської діяльності: Монографія. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 161 с.
7. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и
взаимодействия участников образовательного процесса [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://moluch.ru/conf/ped/archive/21/1799/
8. Интерактивное видео в онлайн-обучении: как применять?
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://edmarket.ru/blog/interactive-video
Ю. А. Барінова, викладач вищої категорії

викладач спецдисциплін,
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС

ПІДГОТОВКИ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА
Під час підготовки молодших спеціалістів постала необхідність перегляду

підходів до технологій викладання. Це пов’язано з тим, що потік інформації
щороку збільшується, студентам стало складніше засвоювати матеріал, а
отриманими знаннями вони майже не користуються на практиці та у
повсякденному житті або користуються не в повному обсязі. Допомогти у
розв’язанні цієї проблеми може інтерактивна модель навчання.
Завданням освіти у звичному контексті є надання і викладення інформації
студентам. Але сучасні досягнення людства потребують соціально адаптованих
молодших спеціалістів, які спроможні самостійно приймати рішення,
пропонувати нові ідеї та втілювати їх у життя. Формування всіх цих якостей
потребує нових підходів навчання.
21
__________________________________________________________________________________________________________
«Соціальне життя протікає в спілкуванні, і це спілкування (і, отже,
справді соціальне життя) має освітню спрямованість. Бути суб'єктом
спілкування означає мати досвід, що постійно розширюється і змінюється».[4]
Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, формування
та розвитку інтересу до навчального предмета обов’язковим є впровадження у
навчально-виховний, навчально-виробничий та методичний процеси
інноваційних, інформаційних та інтерактивних технологій навчання.
Основний принцип - зробити так, щоб студенти стали активними
учасниками навчального процесу.
Дослідження інноваційних форм і методів взаємодії з аудиторією того
кому належить публічно виступати, наведені у книгах Джеррі Вайссмана і
Кармина Галло. Також наведено рекомендації по створенню концепції
презентації; технічні, графічні та смислові аспекти презентаційного матеріалу;
оволодіння увагою аудиторії, технікою поведінки та мови [2], [3].
Основне поняття навчання для Дж. Дьюї - досвід. Досвід включає в себе
всі форми і прояви людського життя. Основне завдання навчання сприяти
реконструкції досвіду, перш за все соціального [4].
Ретельний опис видів активних методик, а також матеріалів та
інструментів, що використовуються для цих методик наведено у роботі
«Інтерактивні методи викладання. Практичні поради для викладачів» [5]. Також
викладено особливості використання кожного із методів інтерактивного
викладання [5].
Коваленко В.О. висловлює думку про необхідність нового прочитання й
осмислення спадщини Джона Дьюї в сучасних умовах [6]. А Кравцова Н.Г.
дійшла висновку, що практика є джерелом і критерієм істинності будь-якої
теорії [7].
Не повністю вирішена частина загальної проблеми – це впровадження
інтерактивних технологій у спецдисциплінах. Для підготовки молодших
спеціалістів необхідно працювати із новітніми виробничими технологіями, які
зазвичай у розвинутих країнах розробляються при інститутах та університетах і
потім упроваджуються на підприємствах країни.
Але нажаль наразі наша країна суттєво відстає у технічному прогресі від
передових країн світу. І тільки за допомогою методів педагогіки та психології
без новітніх виробничих технологій, що є у відкритому доступі для студентів та
викладачів не можливо підготувати конкурентоспроможного молодшого
спеціаліста.
Інтерактивні технології навчання у вивченні спецдисциплін (наприклад:
Теоретична механіка, Опір матеріалів, Деталі машин) під час підготовки
молодших спеціалістів.
Виявлення типів інтерактивних технологій, що найбільш зручні та дієві
для вивчення спецдисциплін і, як наслідок, використання інтерактивних
технологій під час викладення спецдисциплін.
Інтерактивність (від англ. Interaction — «взаємодія») — фактично це
слово означає взаємодію між об’єктами. Інтерактивний – це той, що має
22
__________________________________________________________________________________________________________
зворотній зв'язок, діалоговий, що здійснює взаємодію студента, учня, слухача із
викладачем.
Для того, щоб навчання було інтерактивним необхідно створити таку
організацію системи навчання при якій мета досягається інформаційним
обміном елементів цієї системи.
Модель проведення інтерактивного заняття – це більше ніж діалог. У
діалозі викладач відіграє провідну роль. А в інтерактивній формі навчання
відбувається полілог.
Полілог - (від грецької polys - багато і logos - слово) - розмова декількох
дійових осіб. Тобто це дискусія, бесіда трьох і більше учасників.
Тобто модель інтерактивного навчання - це не лише взаємодія між
викладачем і слухачами, а й активна бесіда, обмін думками і співпраця з тієї чи
іншої теми між слухачами, кожен з яких має власну відмінну точку зору, яка
апріорі має право на існування.
Викладач у цьому випадку виконує координуючу або консультативну
роль. Викладач і слухачі виступають рівноправними суб’єктами навчання.
Метою інтерактивної взаємодії є:
• створення умов для залучення всіх слухачів до навчального процесу,
спонукання перейти від пасивної поведінки до активної;
• надання можливості кожному слухачеві розуміти і висловлювати свою
думку з приводу того, що він знає і думає;
• створення атмосфери співпраці, взаємодії;
• створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного
слухача відчуття своєї успішності, значущості, інтелектуальної спроможності;
• практичне навчання, постійний взаємозв’язок з прикладами з життя,
предметом діяльності слухачів, застосування отриманих знань на практиці та у
повсякденному житті.
Професор університету штату Огайо (США) Дейл (1900-1985), виявив
найбільш ефективні способи навчання і дійшов висновку, що: найменш
ефективний спосіб засвоєння матеріалу – це прослухування лекції або читання;
найбільш ефективний спосіб – це навчати інших та застосовувати вивчене у
власному житті.
Учасники навчального процесу це ведучий (викладач) та слухачі.
Викладач повинен бути моделлю ідеальної комунікативної поведінки,
користуватися у групі необмеженою довірою. Його наслідують, на нього
орієнтуються тощо.
Вимоги які ставляться до викладача у інтерактивній моделі викладання:
– концентрація на студенті, бажання і здатність йому допомогти;
– відкритість до відмінних від власних поглядів і суджень, гнучкість і
толерантність;
– здатність створювати атмосферу емоційного комфорту;
– щирість поведінки (автентичність), тобто здатність пред’являти групі
справжні емоції і переживання;
– ентузіазм і оптимізм, віра у здатність учасників групи до зміни і
розвитку;
23
__________________________________________________________________________________________________________
– врівноваженість, терпимість до фрустрації і невизначеності, високий
рівень саморегуляції;
– впевненість у собі, позитивне ставлення, адекватна самооцінка,
усвідомлення власних конфліктних областей, потреб, мотивів;
– багата уява, інтуїція;
– високий рівень інтелекту.
Використання інтерактивних технологій у навчанні зумовлює те, що
кожне заняття буде іншим, тому що групи слухачів (студентів) різні.
Джері Вайсман пропонує три показника для аналізу своєї аудиторії:
1. Своєрідність. Хто ваші слухачі? Які їх ролі? [2]
Приклад: дехто з аудиторії має намір працювати на станції технічного
обслуговування машин, а дехто має намір керувати та володіти цією ж станцією
техобслуговування. Тому при навчанні ці дві категорії мають різні мотиви і
різну кінцеву мету. Перша категорія отримає поверхневі знання в надії, що на
місці, де вони будуть працювати їх навчать, а друга категорія має за мету
поглибитись у майбутню справу життя, із повною відповідальністю.
2. Рівень знань. Пам'ятайте, що один із смертних гріхів -
перевантаженість технічними подробицями. [2]
Важливе вміння спілкуватися на зрозумілій для аудиторії мові. Часто ми
чуємо від студентів вислів: «Є викладачі, які настільки закохані у свій предмет,
що вони увесь час стоять лицем до дошки, пишуть і пояснюють, але ми його не
розуміємо». Задача викладача не рекламувати свої знання, а зацікавити та
спонукати студентів для того, щоб вони в подальшому знали та розуміли те, що
ми прагнемо їм донести.
3. Запитайте себе, чого хоче ваша публіка? Як тема вашої презентації
відповідає цьому?
Приклад: на дисципліні «Опір матеріалів» дуже важливий термін
Напруження, що позначається буквою σ, виражається у Па або у МПА та
означає силу, яка приходься на одиницю площі. Не цікаво? Звичайно. Але ж
якщо студент побачив на відео значення σ у різних частинах кузову автомобіля
Lexus, та з’ясував, як впливає значення σ на якість машин (безпека, легкість
конструкції в залежності від матеріалу, більша витривалість тощо) із більшою
цікавістю буде приймати участь у процесі навчання.
Висновок: прагнемо до того, щоб нецікаві для аудиторії речі викласти
більш цікавим та сучасним способом.
Інтерактивних методів, що використовують під час навчання дуже багато.
Розглянемо декілька які можуть допомогти у вивченні спецдисциплін.
Інтерактивна (проблемна) лекція. Інтерактивна (проблемна) лекція
представляє виступ викладача перед аудиторією, що навчається протягом 2-4
академічних годин із застосуванням таких активних форм навчання:
 ведена (керована) дискусія або бесіда;
 модерація (найбільш повне залучення всіх учасників лекційного
заняття в процес досліджуваного матеріалу);
 демонстрація слайд-презентації або фрагментів навчальних фільмів;
 мозковий штурм;
24
__________________________________________________________________________________________________________
 мотиваційна мова.
Інформаційно-проблемна лекція. Передбачає виклад матеріалу з
використанням проблемних питань, завдань, ситуацій. Процес пізнання
відбувається через науковий пошук, діалог, аналіз, порівняння різних точок
зору. Перед молодшими спеціалістами постане багато питань під час роботи,
чим більше проблем, завдань та ситуацій розглянуто на заняттях, тим більш
вони підготовлені для практичних завдань.
Кейс-метод (аналіз конкретних ситуацій), (від англійського case -
випадок, ситуація) - вдосконалений метод аналізу конкретних ситуацій, метод
активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом
вирішення конкретних завдань - ситуацій (рішення кейсів).
Метод кейсів - є вивчення, аналіз і прийняття рішень по ситуації
(проблемі), яка виникла в результаті подій, що відбулися, реальних ситуацій
або може виникнути при певних обставинах в той чи інший момент часу. Таким
чином, розрізняють польові ситуації, засновані на реальному фактичному
матеріалі, і крісельні (вигадані) ситуації, кейси. Ті, що навчаються повинні
проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблем, запропонувати можливі
рішення і вибрати найкраще з них.
Багато студентів вже мають досвід роботи за спеціальністю, вони із
задоволенням діляться конкретними випадками або ситуаціями із аудиторією.
Таким чином під час полілога студенти аналізують проблему і разом знаходять
рішення проблеми.
Метод «Мозкового штурму» - це метод, при якому приймається будь-яка
відповідь студента на поставлене запитання. Важливо не давати оцінку всім
точкам зору відразу, а приймати всіх і записувати думку кожного на дошці або
аркуші паперу. Учасники повинні знати, що від них не потрібно обґрунтувань
чи пояснень відповідей. «Мозковий штурм» - це простий спосіб генерування
ідей для вирішення проблеми.
Діаграма Каору Ісікава є одним з інструментів, який використовується під
час «Мозкового штурму». Каору Ісікава - професор Токійського університету,
фахівець з управління якістю. Діаграма Ісікава («Діаграма аналізу кореневих
причин», «Причинно-наслідковий діаграма», «Діаграма риб'ячої кістки»)
служить для вимірювання, оцінки, контролю та удосконалення якості
виробничих процесів. Діаграма являє собою графік, на основі якого стає
можливим досліджувати і визначити основні причинно-наслідкові зв'язки
факторів і наслідків в цікавій для проблеми або ситуації формі, а також
попередити виникнення небажаних факторів і причин. Діаграма Ісікава
вважається чудовим засобом візуалізації та організації знань, що спрощують
розуміння і діагностику проблем і процесів.
Перегляд і обговорення навчальних відеофільмів.
Навчальні та науково-пізнавальні відеофільми відповідного змісту можна
використовувати на будь-якому з етапів занять у відповідності до їх теми, мети
і завдання, а не тільки як додатковий матеріал.
Перед показом фільму викладачеві необхідно поставити перед
студентами кілька ключових питань. Це буде основою для подальшого
25
__________________________________________________________________________________________________________
обговорення. Можна зупиняти фільм на заздалегідь відібраних кадрах
(моментах) і проводити дискусію. В кінці заняття необхідно обов'язково
спільно зі студентами підвести підсумки і озвучити отримані висновки.
Даний метод є невід’ємною складовою під час навчання молодших
спеціалістів за технічними спеціальностями. Принцип дії багатьох механізмів,
передач, з’єднань можна зрозуміти набагато легше й повною мірою після
перегляду відео. Під час викладання дисципліни «Деталі машин» можна кожну
тему викладати із використанням відеороликів із подальшим їх обговоренням.
Проблема полягає у тому, що сучасного відеоматеріалу не вистачає. Часто
матеріал для відеопоказу зустрічається на англійській мові. Цей процес
формування та знаходження нової, сучасної інформації необхідно оптимізувати
та централізувати для підтримки викладача.
Публічна презентація проекту. Презентація - найефективніший спосіб
донесення важливої інформації як в розмові «віч на віч», так і при публічних
виступах. Слайд-презентації з використанням мультимедійного обладнання
дозволяють ефективно і наочно представити зміст досліджуваного матеріалу,
виділити і проілюструвати повідомлення, які несуть повчальну інформацію,
показати їх ключові змістовні пункти. Використання інтерактивних елементів
дозволяє посилити ефективність публічних виступів, які є частиною
професійної діяльності викладача.
Під час праці над презентацією прийоми Стіва Джобса є надзвичайно
корисними. Вони допомагають перетворювати звичайне, нудне, технічне,
монотонне слайд-шоу в цікаве дійство. Кожну презентацію необхідно
продумати так, щоб в першу чергу створити нові переживання і надовго
залишити аудиторію натхненної, спонукати її до засвоєння знань та
вдосконалення вмінь.[3]
Необхідно змінювати систему навчання, яка будувалася на засадах
емпіризму, авторитаризму, інтелектуалізму, і не була пристосованою до
інтересів студентів та учнів, не забезпечувала належного розвитку студента, як
молодшого спеціаліста, його самостійного мислення, ініціативи, творчої
активності.
Теоретичні та практичні результати досліджень можна використати для
планування та дидактичного забезпечення навчального процесу педагогічними
працівниками, для складання навчально-методичних комплексів
спецдисциплін, написання навчальних посібників і методичних матеріалів
інструктивного і інформаційного характеру.
1. Аристотель Риторика / Аристотель - М.: Лабиринт, 2000. - 224с.
2. Вайсман Д. Блестящая презентация. Как завоевать аудиторию/
Д.Вайсман – Санкт Петербург: Питер – 288с.
3. Галло К. i Презентация. Уроки убеждения от лидера Apple Стива
Джобса/ К. Галло – Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 224 с.
4. Д'юї Д. Демократія і освіта / Д. Д'юї - Львів: Літопис, 2003. - 294 с.
26
__________________________________________________________________________________________________________
5. Інтерактивні методи викладання. Практичні поради для суддів-
викладачів/– К.: ФОП Демчинський О.В., 2017. – 64 с.
6. Коваленко В.О. Філософія освіти у спадщині Дж. Дьюї / Наукові
записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. Випуск 10-й, —
2011 р.
7. Кравцова Н.Г. Єдність теорії та практики в контексті «Реконструкції у
філософії « Джона Дьюї: педагогічні аспекти/ «Інноваційна педагогіка» / -
Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Випуск
6-й, - 2018 р.
Л. М. Богданова, викладач вищої категорії, викладач-методист

циклової комісії суспільствознавчих, економічних дисциплін і права
Торгового коледжу ЗНУ
ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У

НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
В статті розглядаються актуальність і можливості підвищення

ефективності навчального процесу, формування інформаційної компетентності
студентів за допомогою інтернет-ресурсів, пропонуються можливості досвіду
застосування інтернет-ресурсів в навчальному процесі Торгового коледжу ЗНУ.
визначаються переваги та недоліки їх використання.
Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні свідчать про необхідність
широкого впровадження в педагогічну практику інтерактивних технологій, які
сприятимуть набуттю молоддю професійних та життєво важливих вмінь і
навичок. Сучасний розвиток людського суспільства висуває перед освітою
принципово нові проблеми. Тому останнім часом активно розглядається
питання про використання електронних освітніх ресурсів у навчальному
процесі. І якщо суспільство дбає про своє майбутнє, то має усвідомити
величезні можливості, надані електронними освітніми ресурсами, та навчитися
грамотно застосовувати їх. Принципово новий підхід до сучасної освіти
дозволяє реалізувати інформаційні і комунікаційні ресурси, які надає мережа
Інтернет. Цей підхід базується на новому рівні використання наочності,
вільному доступі до великих масивів наукової інформації, оперативному
спілкуванні, використанні ефективних інструментів пізнавальної і
дослідницької діяльності. Тому використання Інтернет-ресурсів у навчальній
діяльності є актуальною проблемою фундаментальної і професійної підготовки
молодших спеціалістів.
Формування професійної компетентності суб’єкта буде ефективним
тільки у відповідному освітньому середовищі, забезпечення якого вимагає
застосування особливих підходів, створення спеціальних умов з урахуванням
специфіки діяльності студентів. Застосування електронних освітніх ресурсів у
навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому
27
__________________________________________________________________________________________________________
процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-
комунікативному середовищі.
Питанням про роль інтернет-ресурсів в освіті цікавилося багато
науковців, а саме: В.Ю.Биков, Р.П.Бужиков, І.Д.Малицька, С.М.Процька,
Н.П.Дементієвська, Ю.А.Бріскін, Є.С.Полат, О.В.Собоєва, Н.В.Бєляєва та інші.
В працях зазначених дослідників наведені концепції, рекомендації, висновки
стосовно використання інтернет-ресурсів в освітньому процесі. Світовий досвід
упровадження технології хмарних обчислень в освіту детально проаналізували
у своїх роботах Н. Склейтер і К. Хеввіт. Використання хмарних технологій для
організації навчання розкрито у роботах С. Г. Литвинової, Н. В. Морзе, О. Г.
Кузьминської, систему організації самостійної роботи за допомогою хмарних
сервісів відображено у роботах Г.А. Алексанян. Підготовка
конкурентноспроможних фахівців передбачає процес інтегрування
інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у навчальний процес. Так,
І.Д.Малицька вважає, що процес інтегрування ІКТ у навчальний процес
потребує перш за все:
- Збільшення кількості комп’ютерів, які можна розподіляти між учнями.
- Збільшення кількості підключень до мережі Інтернет та модернізація
програмного забезпечення для використання можливостей мережі.
- Використання ІКТ у процесі навчання з різних предметів.[3,c.42]
Одна з найголовніших компетентностей людини майбутнього – це медіа-
освіта. На сьогодні одним з ефективних способів розвитку пізнавальної
активності студентів є використання електронних освітніх ресурсів, які дають
можливість зробити навчання цікавішим, поліпшити рівень унаочнення
навчального матеріалу та підвищити рівень досягнень студентів. При
використанні електронних освітніх ресурсів у студентів підвищується рівень
мотивації, розвивається творче та самостійне критичне мислення, формуються
вміння працювати з різними джерелами інформації, закріплюються уміння та
навички вивченого матеріалу. Під час навчальних занять використовуються
розробки тестових завдань, електронні підручники, аудіозаписи, відеофільми,
мультфільми, інтернет-ресурси тощо. З упевненістю можна стверджувати, що
використання інтернет-ресурсів під час занять створює умови для розвитку
вмінь та навичок, необхідних для життя, тобто формують ключові
компетентності студентів, а саме:
інформаційну компетентність – студенти шукають, знаходять,
обробляють, аналізують, систематизують інформацію;
комунікативну і соціальну компетентність – студенти беруть активну
участь в обговоренні проблеми (чують не тільки себе, а й інших, критично
аналізують почуте й коректно відповідають, переборюють невпевненість,
вчаться співпрацювати).
В процесі навчання вчитель, оперуючи різноманітними цифровими
навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність студентів,
зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати
надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні
продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).
28
__________________________________________________________________________________________________________
Інтернет-ресурси мають такі основні можливості:
- комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або
закономірності явищ як таких, що реально відбуваються, так і
«віртуальних».
- вони дозволяють здійснювати інтерактивний діалог; керувати реальними та
віртуальними об’єктами, явищами, процесами.
Тому провідною метою застосування електронних ресурсів в
навчальному процесі є досягнення більш глибокого осмислення навчального
матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу на особистість
студента. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних
картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті. Але
застосування інтернет-ресурсів має свої особливості і при вивченні різних
дисциплін потрібно застосовувати різні електронні ресурси. Наприклад, під час
семінарських занять найкраще підходить використання ребусів, кросвордів,
онлайн-тестів, цікавих завдань. Під час проведення практичних, занять, можна
ускладнювати завдання і, відповідно, застосовувати складніші програми і
сервіси :
- інтерактивні вправи у SmartNotebook «Збірник» ;
- створення презентацій в Power Point ;
- створення схематичної наочності з VideoScribe;
- створення ряду інтерактивних вправ, завдань , відповідно до теми, що
вивчається (використання дошки оголошень Padlet ) ;
- створення відео в Movie Maker .
Нові можливості для застосування сучасних педагогічних технологій
надають такі інтернет-ресурси:
- «Biteable», «Moovly» та «PowToon»- можливості технології створення
навчальних відео-роликів;
- особливості використання інфографік, лайфхаків, вікіпроектів;
- STEM-освіта,яка забезпечує активний розвиток креативного напрямку в
освіті.
За STEM методикою в центрі уваги знаходиться практичне завдання чи
проблема і студенти вчаться знаходити шляхи вирішення, використовуючи
спеціалізовані інструменти, наприклад, програми з комп’ютерної анімації, такі
як CAD.
В інтернеті є безліч сайтів, які присвячені освіті і використовуються в
навчальному процесі. До сайтів, що будуть корисними студентам та навіть тим,
хто вже закінчив навчання, але хоче поповнити багаж знань, можна віднести:
Parta.ua - це один з найкращих вітчизняних освітніх порталів. Там є
багато різноманітної інформації з різних сфер – каталог ЗВО зі зручною
системою фільтрації, майстер-класи, репетитори, курси підвищення
кваліфікації, онлайн-освіта тощо. Також є різноманітні оголошення. Студенти
можуть знайти тут собі підробіток, а всі користувачі – скористатись
файлообмінником, де є багато навчальних матеріалів, різноманітних аудіокниг
та конспектів.
29
__________________________________________________________________________________________________________
Освіта.ua - цей ресурс буде корисним у першу чергу тим, хто цікавиться
новинами вітчизняної освіти. Вони тут з’являються регулярно, до того ж мають
найрізноманітнішу тематику – від офіційної інформації МОН та Уряду до
новин різноманітних освітніх проектів та цікавих інтерв’ю. На сайті є розділи,
присвячені вищій, середній освіті, навчанню за кордоном, підготовці до ЗНО
тощо. Також діє і зворотній зв’язок. Через спеціальну форму можна поставити
запитання щодо різних галузей освіти та отримати відповідь від адміністрації.
Освітній портал - ще один подібний до попередніх сайт. На «Освітньому
порталі» можна знайти свіжі новини української освіти та різноманітну
інформацію з навчальних питань. Тут, наприклад, є каталог ЗВО, розділ,
присвячений дистанційній освіті та онлайн-курсам, матеріали для студентів та
абітурієнтів. Також є бібліотека, що має близько 3 тис. творів і розділ з
рефератами.
Використання ІКТ в освітньому процесі – це вже не модне нововведення,
а життєва необхідність. Хмарні сервіси допомагають вчителеві створювати та
завантажувати навчальні матеріали, влаштовувати дискусії та організовувати
персональне спілкування із студентами в хмарному середовищі. Цей процес
включає в себе не лише створення належної матеріальної бази, а й розробку
відповідного навчально-методичного забезпечення, утвердження нового
педагогічного мислення. Під час викладу нового матеріалу використання
інтернет-ресурсів дає змогу супроводжувати його динамічними ілюстраціями,
комп’ютерними моделями, текстами і відео-фрагментами, використовувати
найсучаснішу інформацію з теми.
Отже, можна означити кілька важливих завдань, реалізацію яких
забезпечуватиме використання інтернет-ресурсів в навчальному процесі, а
саме: науково-методичний супровід навчально-виховного процесу, методичне
інформування та консультування педагогів, організація їх самоосвіти та
популяризації власної діяльності, проведення он-лайн занять, тренінгів,
круглих столів, що дає можливість формувати траєкторію розвитку кожного
студента з конкретного предмету, нові можливості для організації досліджень,
робота над веб-сайтом тощо. Застосування в навчанні інтернет-ресурсів дає
змогу підвищити загальний інтерес до навчання в цілому, за допомогою образів
та моделей формувати наукову картину світу, розвивати образне мислення
студентів завдяки використанню широких можливостей надання інформації,
розвивати творче мислення студентів унаслідок використання динамічних
багатомірних методів обробки і надання інформації, сприяти інформаціонно-
пошуковій діяльності. Електронні освітні ресурси – це цілеспрямоване
системне створення засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь
процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Використання
цих ресурсів вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток студента
як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання
предмета. Однак спілкування з неживим предметом виключає контакт «людина-
людина» в процесі навчання, тобто діалог з викладачем. Для когось, можливо,
це може стати серйозною перешкодою в освоєнні нового матеріалу, так як не
варто применшувати значення людського фактора і впливу особистості
30
__________________________________________________________________________________________________________
наставника на мотивацію і розвиток студентів. Крім того, не завжди можливо
перевірити достовірність деяких ресурсів Інтернет, не завжди задовільний стан
підключення до інтернету В цілому ж використання інтернет-ресурсів за умови
поєднання з традиційними методами має безліч переваг і є доцільним в
навчальному процесі.
1. Буртовий С. В. Хмарні технології в освіті: Microsoft, Google, IBM. –
Електронний ресурс / С. В. Буртовий // Режим доступу: http://oin.in.ua/osvitni-
hmary-microsoft-google-ibm-suchasni-instrumenty-formuvannya-osvitnoho-
seredovyscha-navchalno-doslidnytskoji-diyalnosti-ditej/
2. Галиця І.О. Інноваційні механізми активізації педагогічного і
наукового процесів / І.О. Галиця // Вища школа. – 2011. – № 7/8. – С. 31–37.
3. Інформаційні та комунікаційні технології навчання в системі загальної
середньої освіти зарубіжних країн: навч.-метод. посіб. [Гриценчук О. О.,
Коневщинська О. Е., Кравчина О. Є., Лаврентьєва Г. П., Малицька І. Д.,
Овчарук О. В., Рождественська Д. Б., Сороко Н. В., Хитровська Ю. В., Іванова
С.М., Шиненко М.А. За заг.ред. Овчарук О. В.]. – К.: Педагогічна думка, 2012.
– 176 с.
О. Ю. Кіппа, викладач вищої категорії,

викладач циклової комісії загальноосвітніх дисциплін
GEOGEBRA, ІНТЕРАКТИВНА ДОШКА ТА

SMART - ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЯК ЗАСОБИ ЕФЕКТИВНОЇ ПОДАЧІ
МАТЕМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Сучасні тенденції розвитку освіти вимагають пошуку нових форм і

методів навчання. Діяльність викладача і студента має бути спрямована на
засвоєння математичних знань через новітні освітні технології,
використовуючи електронні інструменти та онлайн ресурси. Цього вимагає час,
в якому живе сучасний студент, який вже не готовий до навчання згідно старих
концепцій. Наявність безлічі портативних пристроїв та мобільних додатків
зумовлюють науково-методичний пошук у напрямі використання
різноманітних програмних середовищ та хмарних сервісів для надання якісних
освітніх послуг.
На даний момент існує величезна кількість математичних програмних
засобів та онлайн-сервісів, які можна використовувати при вивченні
математики. Тому перед викладачем, головною метою якого є формування у
студентів уміння бачити й застосовувати математику в реальному житті;
будувати математичні моделі, з’являється проблема вибору відповідного
програмного забезпечення, яке б задовольняло цілі навчання, було доступним,
31
__________________________________________________________________________________________________________
мало простий і в той же час функціональний інтерфейс. На мою думку,
потужними та зручними навчальними інструментами при вивченні математики
є програми GeoGebra, Smart Notebook та інтерактивна дошка.
GeoGebra – це програма динамічної математики для всіх рівнів освіти, яка
об'єднує геометрію, алгебру, таблиці, графіки, статистику та обчислення в
одному простому у використанні пакеті [1]. Перевагами GeoGebra є
безкоштовність, наявність онлайн, офлайн та мобільної версій програми,
простий у використанні інтерфейс при потужному функціоналі. Вільність
доступу до даної програми дозволяє уникати проблем з ліцензуванням, що
дозволяє викладачам та студентам вільно користуватися нею як в аудиторії, так
і вдома.
GeoGebra дозволяє виконувати побудову як найпростіших геометричних
фігур, так і багатогранників, тіл обертання і їх перетинів, а також будувати
функції і виконувати їх динамічні зміни. Об'єкти можна будувати,
використовуючи панель інструментів або вводити координати точок вручну, а
рівняння кривих, правильні багатогранники – в рядку введення за допомогою
відповідних команд.[3]
Побудова стереометричних фігур та їх комбінацій, перерізів
многогранників викликає труднощі у багатьох студентів, так як їх просторова
уява не завжди розвинена в повній мірі. І тільки поворот фігури, показ його
невидимої частини або миттєвий перехід до розгортки дозволяє студентам
зрозуміти, який многокутник буде у перерізі, під яким кутом перетинаються
прямі та інше (рис. 1)
Рис.1
Для візуалізації таких інтерактивних моделей, які можна обертати, що
неможливо при такому ж зображені крейдою, використовується інтерактивна
дошка.
Інтерактивна дошка це сенсорний екран, приєднаний до комп'ютера,
зображення з якого передає на дошку проектор. Досить тільки доторкнутися до
поверхні дошки, щоб почати роботу на комп'ютері. Інтерактивна дошка будь-
якої марки супроводжується програмним забезпеченням, до складу якого
входять засоби для підготовки матеріалу до занять. Найбільш зручний
інструмент такого роду Smart Notebook з програмного забезпечення Smart
Board. В якості основних аргументів для використання саме цієї програми
можна віднести наступні: зручний інтерфейс; програма працює з дошкою будь-
32
__________________________________________________________________________________________________________
якої моделі; в її склад входить велика колекція готових об'єктів, яку можна
розширити за допомогою «Lesson Activity Toolkit 2.0», яку можна постійно
поповнювати власними колекціями. Програма дозволяє виготовляти свого роду
«презентацію» до заняття, що складається з окремих сторінок, які змінюють
один одного в довільному порядку [2]. На відміну від звичайної презентації,
кожна сторінка Notebook в процесі заняття інтерактивна, з нею можуть
працювати і педагог і студент, змінювати її зміст, вносити будь-який текст,
переміщувати, видаляти і додавати різні об'єкти за допомогою набору наданих
інструментів, і все це безпосередньо біля дошки, використовуючи спеціальний
маркер або палець. Перед викладачем, який хоче включити в практику своєї
роботи використання інтерактивної дошки, стоять послідовно наступні
завдання: навчитися (технічно) працювати в середовищі Smart Notebook;
освоїти практичні прийоми роботи з дошкою; методично грамотно
застосовувати отримані вміння та навички при підготовці і проведенні занять
або іншого заходу.
Кожен викладач зможе знайти улюблені функції цієї програми, але
викладачам математики, крім стандартного функціоналу, вона буде цікавою
дуже зручним редактором формул та вбудованим елементом програми
GeoGebra, яким можна користуватись безпосердньо при створенні презентацій.
GeoGebra у поєднанні з програмою Smart Notebook дає можливість
організовувати дослідницьку діяльність студентів: згадувати властивості
геометричних фігур (сума кутів трикутника, довжина кола і площа круга,
теорема Піфагора та ін.), робити висновки про розташування графіків функцій в
залежності від коефіцієнтів, знаходити метод побудови графіка більш складних
функцій за допомогою перетворення графіків елементарних функцій (рис. 2), і
всі ці зміни можна відтворити в режимі реального часу за допомогою функції
«повзунок».
Рис. 2
З приводу доцільності використання математичного програмного
забезпечення для вивчення математики, хочеться зазначити, що часто
виникають суперечності навколо питань: «Чи можуть програмні засоби
допомогти студентам краще зрозуміти математику?», «Чи можуть механізми
обчислень, що реалізуються програмою, знівелювати математичне розуміння
предмету?», «Чи будуть послаблюватись можливості студентів до виконання
усних обчислень?», «Чи покращиться процес навчання математики?» тощо.
33
__________________________________________________________________________________________________________
Однозначної відповіді на дані запитання не існує, адже все залежить від
методики навчання. Бо використання комп’ютерів, мобільних пристроїв,
інтерактивних дошок в поєднанні з інтерактивними технологіями навчання та
різноманітним програмним забезпеченням – це всього лише інструменти в
умілих руках викладача.
Для розкриття творчих можливостей студентів, задоволення їхніх
особистих та соціальних інтересів необхідно не тільки йти в ногу з часом,
занурюючись, вивчаючи та застосовуючи новинки, а ще й володіти
методиками, що стимулюють конструктивно-критичне мислення та розвивають
аналітичні, дедуктивні, прогностичні (вміння прогнозувати, мислити на кілька
кроків вперед) здібності. Цим вимогам відповідають інтерактивні технології
навчання, з яких хотілося б виділити гейміфікацію навчального процесу.
Гейміфікація – це застосування ігрових механік в неігрових ситуаціях для
заохочення певної поведінки [4].
Вона захоплює студентів, пробуджує в них інтерес і мотивацію, навчає
самостійно мислити та діяти, спонукає до саморозвитку та самоосвіти.
Наприклад, я часто проводжу узагальнюючі заняття у вигляді «казино», де
студенти виконуючи певний обсяг робіт отримують «кредит» у вигляді
гральних фішок, а потім, роблячи ставки в процесі заняття, за кожну правильну
відповідь – «збагачуються», за кожну неправильну – «бідніють» на розмір
ставки. А наприкінці пари отримують оцінку за «шкалою обміну»: чим більше
фішок, тим вища оцінка.
Як показує практика, подібна гра більше виконує не розважально-
відволікаючі функції, а створює психологічно безпечний простір, в якому
студент зможе проявити і розвинути свій пізнавальний потенціал. Плюси
гейміфікації в освітньому процесі очевидні – непідробна зацікавленість
студентів, залученість їх в навчальний процес, в тому числі і на самих «нудних»
заняттях, активізується увага, розуміння, сприйняття, мислення.
Використання всіх описаних поєднань – не самоціль, а лише засіб для
досягнення такої психологічної атмосфери в академічній групі, яка найкраще
сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості. Якщо застосування
подібної моделі у конкретному випадку веде до незадовільних результатів,
треба переглянути доцільність стратегії і обережно підходити до її
використання, а не перетворити технологію в неефективні «ігри заради ігор»,
для чого викладач повинен ретельно планувати свою роботу і постійно
вдосконалюватись.
Отже, грамотне поєднання мультимедійних пристроїв зі спеціалізованими
програмами підвищує ефективність освітнього процесу на будь-яких заняттях, і
математика не є виключенням. На підставі власного досвіду рекомендую
викладачам використовувати інтерактивну дошку при викладанні та
доповнювати матеріал заняття за рахунок поєднання інтерактивної колекції
«Lesson Activity Toolkit 2.0» та додатку GeoGebra програми Smart Notebook.
34
__________________________________________________________________________________________________________
1. Ботузова Ю. В. Динамічні моделі geogebra на уроках математики як основа
STEM-підходу / Ю. В. Ботузова // Фізико-математична освіта. - 2018. -
Вип. 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2018_3_7
2. Ляшенко К.І. Використання SMART-дошки на уроках математики / К.І.
Ляшенко, М.О. Крилова // Молодь, освіта, наука, культура і національна
самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів ХІХ
Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 21 квітня 2016 р.; у 2-
х т. / Редкол.: І. І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. –К. : Вид-во Європейського
університету, 2016. –Т. 2. –С. 230-233
3. Семеніхіна О.В., Друшляк М.Г. Інструментарій програми GeoGebra 5.0 і його
використання для розв’язування задач стереометрії. Інформаційні технології
і засоби навчання. 2014. №6 (44). С.124-133.
4. Що таке гейміфікація [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://delo.ua/lifestyle/chto-takoe-gejmifikacija-i-kak-ona-pomogaetrasshevelit-
sotrudni-202074
О. С. Клокова, викладач вищої категорії

викладач циклової комісії загальноосвітніх дисциплін,
ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У

ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ
У статті розглянуто роль інтерактивних технологій, прийомів, методів,

інструментів у формуванні ключових та професійних компетентностей
здобувачів освіти. Подано конкретні приклади з досвіду викладання хімічних
дисциплін в коледжі.
Ключові слова: інтерактивні технології, компетентнісний підхід,
особистісно-орієнтоване навчання, прийоми педтехніки, хімія.
На сучасному етапі розвитку суспільства, для якого характерним є
стрімкий розвиток техніки, інформаційних технологій, збільшення потоків
інформації, роботизація та діджиталізація всіх сфер життя, соціальним запитом
є особистість, яка вміє адаптуватись до швидких змін, яка має не просто суму
знань та навичок, а запас рішень і здатність їх знаходити при потраплянні в
різні ситуації. Це стає можливим за умов всебічного розвитку людини, її
талантів, здібностей, творчого потенціалу, вміння нешаблонно мислити і діяти.
Інтерактивні педагогічні технології дають змогу реалізувати таку мету освіти.
Застосування інтерактивних технологій, прийомів педагогічної техніки,
форм навчання та інструментарію дає можливість реалізувати компетентнісний
потенціал хімічних дисциплін, особистісно зорієнтований та діяльнісний
підходи в процесі освітньої діяльності.
35
__________________________________________________________________________________________________________
Як відомо, термін «інтерактивний» запозичений з англійської і має
значення «взаємодіючий» [6]. Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все,
діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія всіх суб’єктів
освітнього процесу. Це специфічна форма організації пізнавальної діяльності,
яка має за мету створення таких умов навчання, за яких кожен студент відчуває
свою успішність, інтелектуальну спроможність [7].
У впровадженні інтерактивних методів існує низка типових проблем. [1]
Головною проблемою є те, що студент часто не має власної думки, а якщо й
має, то боїться висловлювати її відкрито, пояснюючи це так: «Чи цінна моя
думка?», «А раптом вона не співпаде з думкою викладача чи колективу?»,
«Вона суперечить думці студента, який має авторитет» тощо. Часто студенти не
вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їхню думку, змінювати свою
думку, йти на компроміс. Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах:
лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі студенти стають
пасивними [4]. Та при системному підході застосування інтерактивних
технологій ці стереотипи змінюються і формується сприйняття навчання не як
примусової та виснажливої діяльності, а як процесу, що має життєву цінність і
має такі характеристики, як всебічність, практичність, гнучкість, креативність,
співпраця, комунікація, індивідуальність.
Але ж використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а є
засобом формування ключових компетентностей особистості, таких як
комунікативна, навчально-пізнавальна (методологічна), соціальна,
інформаційна, реалізація потреби у саморозвитку і творчості, а також фахових
компетентностей.
З метою обміну досвідом з практики застосування новітніх інтерактивних
педтехнологій хочу навести кілька конкретних прикладів різних форм, методів
та прийомів педагогічної техніки, які використовуються на заняттях з
дисциплін «Органічна хімія», «Фізична і колоїдна хімія».
Підвідний діалог
Підвідний діалог – це система питань і завдань, що активізує та розвиває
логічне мислення. Такий діалог є одним зі способів проблемного навчання.
Проблемна ситуація – особливий вид мислительної взаємодії об’єкта і суб’єкта,
який зумовлює необхідність відкрити раніше невідомі йому знання,
закономірності, способи дії з метою узгодження, пояснення суперечності [7].
Така форма взаємодії зі студентами доцільна при проведенні будь-яких
видів занять, але особливо широко використовується мною на лекціях.
Наприклад, на початку вивчення теми «Колоїдні розчини» з дисципліни
«Фізична і колоїдна хімія» (спеціальність «Виробництво харчової продукції»)
студентам на етапі мотивації та цілевстановлення ставляться такі запитання, які
спонукають в процесі вивчення теми знайти пояснення явищам та процесам а
також сприяють формуванню фахової компетентності:
 чому білки, які містяться в молоці не осідають, хоча є громіздкими та
важкими молекулами?
 яким чином можна одержати сухе молоко і чому його легко відновити
повільним додаванням води?
36
__________________________________________________________________________________________________________
 які особливості молекул желатину або агару використовують для
отримання характерних органолептичних характеристик таких страв,
як желе, заливні страви, холодець, мармелад?
Не менш ефективним є використання підвідного діалогу на етапі
усвідомлення нового матеріалу. Таким чином викладач не надає готових знань,
а спонукає до їх свідомого та активного здобуття, не надає визначення
поняттям, термінам, а відбувається їхнє конструювання в ході бесіди.
Наприклад, при вивченні теми «Білки» з дисципліни «Органічна хімія»,
розглядаючи фізичні властивості білків, обговорюємо різні фізичні параметри,
міркуємо разом над їхньою характеристикою і одразу створюєму в конспекті
опорну таблицю. При цьому відбувається наступний діалог:
– Щодо агрегатного стану. Існує три агрегатні стани речовин, який
виключаємо? Чи є білки в рідкому стані? В твердому? Наведіть
приклади таких білків в харчових продуктах, в організмі людини.
– Стосовно розчинності. Поміркуємо, чи є рідкі харчові продукти, що є
джерелом білків? Чи можна розчинити яєчний білок? Тепер я називаю
приклади білків, а ви коментуйте їх розчнність: кератин волосся,
еластин хрящів, колаген зв’язок?
– Щодо температури плавлення і кипіння. Що відбувається з білками при
нагріванні? (не плавляться та не киплять, бо денатурують)
– Білки горять? Зауважую, що всі білки при цьому мають характерний
запах паленого волосся.
Наведені приклади водночас ілюструють ефективність застосування
такого прийому педтехніки, як «Практичність теорії» [3, с 41]. Це сприяє
формуванню професійних компетентностей, зацікавленості в отриманні знань,
усвідомленню необхідності орієнтуватись в ситуаціях, що мають життєву
цінність.
Мозковий штурм
Це інтерактивна технологія колективного обговорення, що
використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми,
спонукає студентів проявити уяву та творчість , дає можливість їм вільно
висловлювати свої думки [3, с 61 - 66].
Так, в процесі вивчення будови колоїдних частинок (лекція з фізколоїдної
хімії) до ілюстрації на екрані інтерактивної дошки, на якій зображено будову
міцели ставлю наступні запитання: чи зрозуміло, чому йони розташовуються
саме двома шарами?, Що не дозволяє йонам дифузійного шару проникати в
адсорбційний шар? В такий спосіб студенти мають самостійно дійти висновку
шляхом пошуку причинно-наслідкових зв’язків, встановлення взаємозв’язку
між будовою та властивостями. Це розширює межі пізнання, полегшує
розуміння та запам’ятовування, попереджає пасивність, формує критичний
спосіб мислення вцілому.
Творчі та випереджаючі завдання
Такі завдання надають змогу студентам реалізувати потребу у самоосвіті
та творчому розвитку. Цей особистісно-орієнтований підхід забезпечує
диференціацію навчання. Крім того, даний педагогічний прийом є
37
__________________________________________________________________________________________________________
найефективнішим способом засвоєння матеріалу через дію принципу
«навчаючи вчусь» [3, с 52 - 55].
Наприклад, перед вивченням теми «Оптичні властивості золів» студентам
пропонується випереджаюче творче домашнє завдання в наступній формі:
– Явище, яке зараз буде продемонстроване, має назву ефект Фарадея-
Тиндаля (демонстрація досліду проходження променя світла через
істинний та колоїдний розчини).
– Хто бажає на наступному занятті пояснити це явище і запропонувати
спосіб його використання для оцінки якості, приміром, вин?
Подібний вид роботи формує таку ключову компетентність як організація
самоосвіти (визначення мети, вміння планувати діяльність, опрацьовувати
навчальний матеріал, концентруючись на головному), а також комунікативну
компетентність (вміння висловлюватись перед аудиторією, стисло та чітко
виражати думки).
Візуалізація
Сучасні інформаційні, комп’ютерні, хмарні технології дозволяють
максимально спростити сприйняття матеріалу на досить високому науковому
рівні через візуалізацію. Для цього створюються навчальні презентації з
ілюстраціями, схемами, опорами, використовуються відеоролики. Але більшої
ефективності такі демонстрації набувають при виконанні завдань в процесі
перегляду. Це може бути складання конспекту, опорної схеми, заповнення
таблиць, знаходження відповідей на попередньо поставлені запитання,
знаходження помилок з коментарями тощо.
Так, наприклад, при опрацюванні теми «Білки» в курсі органічної хімії
для вивчення кольорових реакцій відбувається перегляд відеоролику
(створеного викладачем) з паралельним самостійним складанням в конспекті
опорної схеми за поданим планом:
 назва реакції
 схема реакції: білок + якісний реактив → забарвлення
 що виявляє дана реакція
Робота в групах
Робота в групах дає змогу обмінюватись ідеями, сприяє розвитку навичок
спілкування, вміння висловлюватись, критично мислити, вміння вести дискусію
й переконувати співрозмовника [2].
Найчастіше роботу в групах я використовую на лабораторних заняттях.
Студенти виконують дослідну частину не індивідуально, а невеликими
групами. Таким чином, в робочій ненапруженій атмосфері вони обговорюють
свої дії один з одним, розподіляють обов’язки, роблять висновки, коригують
записи в лабораторному журналі і, врешті, мають ґрунтовнішу підготовку до
усного захисту роботи.
Ігрові форми навчання.
Ігрові форми на заняттях з хімії найчастіше застосовуються мною на
етапах актуалізації опорних знань або закріплення та контролю первинного
засвоєння нових знань, оскільки це надає змогу змінити негативне ставлення до
опитування та створити атмосферу невимушеності, психололгічного комфорту
38
__________________________________________________________________________________________________________
[6]. Широкі можливості для реалізації такої мети надає використання
інтерактивної дошки. Нижче наведені кілька прикладів застосування
інтерактивних засобів на основі програми Smart Notebook.
Засіб «Анаграма» ралізується як відновлення порядку переплутаних літер
в слові-терміні, якому надане визначення (рис. 1). Засіб «Поєднання зображень»
– це вибір правильного зображення у відповідністі до тексту (рис. 2).
Рис. 1. Інтерактивний засіб «Анаграма» Рис. 2. Інтерактивний засіб «Поєднання зображень»

Інтерактивна гра «Відгадування слів» реалізується у вигляді анімації
«попав-промахнувся», коли слід відновити зашифроване слово шляхом обрання
літер з заданого набору (рис.3). Засіб «Дзеркальне відображення» анімований у
вигляді прямокутних табличок, які при натисканні перегортаються зворотнім
боком (рис. 4). З одного боку можна записати питання, а з іншого – відповідь,
або, з одного боку термін, а з іншого – визначення.
Рис. 3. Інтерактивний засіб «Відгадування слів» Рис. 4. Інтерактивний засіб «Дзеркальне

відображення»
Зазначені інтерактивні засоби дають можливість перевірити засвоєння

термінології, ключових понять, вміння давати визначення явищам, поняттям,
розрізняти їх тощо. Таким чином можна здійснювати самоконтроль,
взаємоконтроль, самооцінку та колективну оцінку рівня засвоєння знань.
Отже, інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті.
Їхня перевага у тому, що задіяними стають всі рівні пізнання – знання,
розуміння застосування, оцінка. Це спілкування (колективне, кооперативне,
співпраця), в якому і викладач, і студенти є рівноправними суб’єктами
освітнього процесу. Студенти свідомо прагнуть здобувати знання, вміння та
навички, що є основою подальшого успішного професійного становлення
особистості.
39
__________________________________________________________________________________________________________
1. Берданова В. Інтерактивні технології у НВП / В. Берданова // Директор
школи. Шкільний світ. – 2011. – № 10(берез.). – С. 17 – 19.
2. Гаркава Н. Інтерактивне навчання. Практичні поради / Н. Гаркава //
Відкритий урок. – 2012. – № 9. – С. 25 – 26.
3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Свобода вибору. Діяльність.
Зворотний зв’язок. Ідеальність: [посібник для вчителя] / А. О. Гін. – 13-е
видання. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 112 с.
4. Городець С. «Живе» спілкування: використання інтерактивних
педагогічних технологій / С. Городець // Шкільний світ. – 2013. – № 11(черв.). –
С. 15 – 16.
5. Інтерактивні технології навчання // Україномовні реферати.—Режим
доступу: http://www.refotext.com/referat-text-16587-1.html
6. Інтерактивні технології: теорія та методика: [посібник для викладачів
ПТУ, коледжів] / [Пометун О.І., Побірченко Н.С., Коберник Г.І., Комар
О.А.,Торчинська Т.А.] – Умань-Київ, 2008. – 94 с.
7. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О.І.
Пометун, Л.В, Пироженко – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
О.О.Ковтун, викладач циклової комісії

соціальної роботи та соціальної педагогіки
Економіко-правничого коледжу ЗНУ
ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ LEGO,ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Розвиток освіти, на сьогоднішній день, характеризується модернізацією

навчання, його перетвореннями з метою підвищення ефективності на основі
застосування інноваційних технологій. Основне завдання викладачів та
науковців знайти сучасний підхід до навчального процесу, створювати та
впроваджувати нові методи та технології навчання. Процес освіти у вищих
навчальних закладах має бути не лише пояснення, яке запам’ятовується або
записується студентом, – це повинна бути і мислетворча, активна робота на
заняттях та зацікавленість даним матеріалом.
Процес пізнання являє собою складний та досить суперечливий процес.
Людина перебуваючи ще зовсім маленькою, уже починає вивчати світ,
цікавитися усім різноманіттям, що її оточує. Зазвичай, перший досвід пізнання
навколишнього світу у малюків, починається з іграшок та ігор. Саме з них
починається повне сприйняття всього, що знаходиться в межах їх погляду.
Тому, пізнання світу, безпосередньо залежить від того, з чим дитина стикається
постійно. Природно, це впливає і на розумовий, і емоційне, і на психологічний
розвиток малюка. Гра - одне з найважливіших занять дитини. Слід розуміти
40
__________________________________________________________________________________________________________
мету гри і мати уявлення про відмінності між іграми, щоб надати дитині багате
різноманітність вражень, починаючи з самого раннього дитинства. Гра - зовсім
не таке вже легке заняття, вона вимагає зусиль і наполегливості. Тому, саме
ігрові методи навчання є одним з найефективніших способів вивчення,
розуміння та засвоєння важливої для нас інформації [2].
Поняття “гра” розуміється як заняття, яке підпорядковане сукупності
правил і прийомів або базується на певних умовах, що розкриває її
процесуальний зміст. Багатогранність ігрової діяльності, яка розвиває, виховує,
соціалізує та концентрується на конкретній меті, полягає у збагаченні особи
знаннями, уміннями, досвідом (що є сутністю поняття “навчання”) та є
процесом опанування знань, досвіду з урахуванням досягнень і недоліків
минулого, набуття навичок, умінь виконувати певні дії, виховувати та
виробляти в собі певні якості, риси, уміння (що відображає сенс поняття
“навчатися”) [1.]. Отже, основним завданням застосування ігор у людській
діяльності є навчання.
Таким чином для кращого оволодіння інформацією пропонуємо
зануритись у світ інноваційного але вже досить розповсюдженого методу
ігрових технологій, як – конструктор LEGO.
LEGO – одна з найвідоміших і поширених нині педагогічних систем, яка
широко використовує тривимірні моделі реального світу в предметно-ігровому
середовищі в процесі навчання та розвитку дитини дошкільного віку. Сьогодні
педагогічна спільнота шукає нові дієві способи і методи для чуттєво-
пізнавального розвитку дітей. Одним з таких методів вважається широке
використання конструкторів LEGO Education.
Використання LEGO під час навчального процесу своїм змістом,
формою організації та результативністю сприяє формуванню вміння
аналізувати, порівнювати, зіставляти, виділяючи характерні особливості
героїв, подій і т. д., що впливає на розвиток уваги, спостережливості, пам'яті,
просторових уявлень, уяви. Все це разом узяте і дозволяє активізувати
мислення, формувати стійкий інтерес до організованості. Завдяки
використанню конструктора LEGO на заняттях, студенти стають активними
учасниками навчання.
Застосування LEGO дає позитивні результати при засвоєнні
навчального матеріалу, допомагає оволодінню здатності приймати і зберігати
цілі і завдання навчальної діяльності, пошуку засобів їх здійснення, сприяє
засвоєнню способів вирішення проблем творчого та пошукового характеру.
Ігрові технології LEGО в роботі зі студентами застосовуються на
практичних заняттях, що допомагає студентам на практиці в ігровій формі з
легкістю оволодівати матеріалом.
Таким чином, сучасна освіта в наш час зробила великий крок уперед.
Навчання студентів за допомогою конструктора LEGO формує практичні,
розвивальні навички, мислення, розвиває творчі здібності. Допомагає з
легкістю оволодівати новим матеріалом, та в ігровій, доступній формі
навчати інших.
41
__________________________________________________________________________________________________________
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і
голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2009. – 1736 c., с. 706
2. Н. М. Кравець О. В. Гречановська Ігрові технології навчання як одна
з інноваційних форм навчально-виховного процесу ВНЗ .- Вінниця,2010 .
Н. О. Малютіна, викладач вищої категорії,

викладач циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін
КЗ «Мелітопольське училище культури»
Запорізької обласної ради
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА

УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання студент

не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему
розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.
Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням.
Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається,
що на занятті активним є лише викладач, а студенти повинні його слухати,
спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння знаннями
важлива активна діяльність підлітків. Проте вона не з’являється сама по собі. Її
повинен створити викладач. Теорія і практика пропонують цілу систему шляхів
активізації сприйняття студентами навчального матеріалу[2].
Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння
нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних
завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного тексту”, “навчитися
пояснювати будову статевих клітин у зв’язку з їх функціями”.
Слово «інтерактив» походить від англійського слова “interact”. “Inter” –
це взаємний, «act» – діяти. Інтерактивний – здатний взаємодіяти або перебувати
в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп’ютером) або з будь-ким
(людиною)[3].
Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх
учнів до процесу пізнання. Це специфічна форма організації пізнавальної
діяльності учнів.
Мета: створення комфортних умов навчання , відчуття учнем своєї
успішності, інтелектуальної досконалості, побудова продуктивного освітнього
процесу.
Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій :
Мотивація - сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до
обговорюваної теми;
42
__________________________________________________________________________________________________________
Оголошення теми та очікуваних результатів - забезпечити розуміння
учнями змісту їхньої діяльності під час уроку;
Надання необхідної інформації – дати інформацію для опрацювання за
мінімальний час;
Інтерактивна вправа – центральна частина уроку - практичне засвоєння
навчального матеріалу, досягнення поставленої мети уроку;
Рефлексія – підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку ,
усвідомлення отриманих результатів, пошук проблеми, планування
перспективи та корекції[2].
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання: це модель
організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною
метою.
Проводжу роботу в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна
для формування вміння відстоювати свою думку. Більшості студентів легше
висловитися в невеличкій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням
набувати навичок, необхідних для спілкування і співпраці, стимулюють роботу
в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших.
Наприклад, при вивченні теми: «Неметали як прості речовини» ділю
групу на три маленькі «історики», «екологи», «біологи», «хіміки». Кожна група
готує запитання сусідній по їх профілю, тобто: 1) про історію відкриття
неметалів; 2) поширення неметалів у природі; 3) фізіологічну дію неметалів; 4)
фізичні та хімічні властивості неметалів. Після опрацювання запитань
відбувається обговорення.
З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод
«Акваріум»[1]. Наприклад, при вивченні теми: «Вплив полімерних матеріалів
на здоров’я людини і довкілля» для обговорення пропоную ситуації: 1)Які нові
матеріали дають можливість створити органічні сполуки? 2) Якими особливими
властивостями вони володіють? 3) Переваги синтетичних високомолекулярних
речовин і полімерних матеріалів? Запитання до класу: 1. Чи доведена думка? 2.
Чи погоджується з думкою групи? 3. Який з аргументів був
найпереконливіший?
2. Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:
передбачають одночасну спільну роботу всієї навчальної групи .
Через впровадження методу проектів розвиваю пізнавальні навички,
уміння творчо мислити, самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися
в інформаційному просторі. Студент стає активним, зацікавленим,
рівноправним учасником навчання. Проекти органічно вписуються в
навчальний процес.
Наприклад, під час вивчення тем з географії «Країни Європи, Америки,
Африки пропоную студентам створити проекти на відповідні теми. Потім
створюємо віртуальні подорожі.
З власного досвіду переконалася, що досить результативним є «Мозковий
штурм»[1]. Це ефективний метод колективного обговорення, що спонукає
студентів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.
Шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити
43
__________________________________________________________________________________________________________
десятки ідей. Важливо їх згрупувати за змістом та вибрати базові ідеї для
реалізації у навчальній діяльності.
Наприклад, під час вивчення теми «Естери», перед студентами ставляться
проблемні питання. 1)Який зв’язок між Парижем і хімією? /Завдяки Коко
Шанель Париж став парфумерною столицею/. 2) Парфуми, аромат, запах – що
це таке?/Аромат – це сприйняття запаху, що може викликати позитивні чи
негативні емоції. Запах – це особливе відчуття присутності деяких летких
речовин у повітрі, що здійснюються хімічними рецепторами нюху/.
3. Технології ситуативного моделювання (навчання у грі): це побудова
навчального процесу шляхом включення учнів до гри (передусім ігрове
моделювання явищ, що вивчаються). Я використовую такі методи : Гра «Лови
помилку», «Вірю – не вірю», віртуальні подорожі.
4. Технології опрацювання дискусійних питань: важливий засіб
пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія або дебати -
широке публічне обговорення спірного питання.
Пізнавальна активність студентів підвищується, якщо викладачеві
вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового
матеріалу, тобто викликати у студентів запитання: чому відбувається таке
явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов студенти протягом
заняття, слухаючи пояснення викладача, активно шукатимуть відповідь на
запитання.
Тому я ставлю проблемні запитання під час вивчення окремих тем з
біології.
Наприклад:
«Що вивчає біологія? Які біологічні науки вам відомі? Що спільного між
живими і неживими системами?»( При вивченні тем «Міждисциплінарні
зв’язки біології та екології»);
«Які прояви вірусної активності вам відомі з власного досвіду? Чи є
віруси живими системами? Поясніть чому.» (При вивченні теми «Віруси , віро
їди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування»);
«Як ? Які складові клітини вам відомі?»(При вивченні теми «Загальний
план будови клітини»).
Спадкова інформація зберігається в ядрі кожної клітини… «Який
механізм успадкування ознак від батьків?» (При вивченні тем з генетики).
Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення
експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.
Працюючи з біологічними диктантами прослідковуємо логічний
виклад термінів, студенти можуть самостійно пояснити зміст кожного поняття і
встановити взаємозв’язки між компонентами.
Досить часто у своїй практиці викладач Наталія Олександрівна проводить
нетрадиційні заняття. Застосування такого типу занять сприяє підвищенню
активності студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності, формуванню
самостійного мислення, розвитку творчості.
Успіх організації нестандартного заняття під час розв'язання проблемної
ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі
44
__________________________________________________________________________________________________________
застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєні прийоми
спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти
своїм організмом: міміка, жест, погляд, постава, манера триматися під час
розмови, зустрічі. Розвинуті комунікативні вміння забезпечують студентам
міцність засвоюваних знань упродовж усього навчання , з одного боку, а з
іншого – здатність швидко й правильно орієнтуватися в будь-якій навчальній і
життєвім ситуації, брати на себе певну роль; діяти в її межах, готовність до
ризику, самобутність, оригінальність.
Основними видами нетрадиційних форм уроків, що при викладанні є:
уроки-змагання, уроки-КВК або Брейн-ринги, конференція, диспут, ділова гра,
залік, урок-вистава, урок-подорож, комбінований урок.
Тому, щоб викликати у студентів пізнавальний інтерес до нового
навчального матеріалу на заняттях біології , потрібно використовувати
різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом
новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом. Усі вони
збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на
всіх етапах вивчення навчального матеріалу, збагачують світоглядну і моральну
основу суджень як окремої особистості, так і громадської думки студентського
колективу.
Активізації пізнавальної діяльності студентів також сприяє інтерактивне
навчання, що є найбільш гнучкою формою включення кожного студента в
роботу, забезпечує перехід від простих завдань до більш складних, вчитись
використовувати не готову інформацію підручника, а здобувати її із власного
досвіду. Це веде студентів до розвитку у них творчого і діалектичного
мислення. Новітні підходи до організації навчання роблять заняття
різноманітними, цікавими та ефективними, а головне, що вивчати природничі
дисципліни студентам подобається.
1. Бекас І. Учитися легко, коли вчитися цікаво / І. Бекас // Початкова
освіта. Сер. Шкільний світ. – 2014. – № 1(січ.). – С. 37 – 41.
2. Берданова В. Інтерактивні технології у НВП / В. Берданова // Директор
школи. Сер. Шкільний світ. – 2011. – № 10(берез.). – С. 17 – 19.
3. Бойченко Л. Мотивація навчальної діяльності: методичний семінар-
тренінг із використанням методів інтерактивного навчання // Завуч. Сер.
Шкільний світ. – 2011. – № 11. – С. 1 – 8.
4. Сліпчук І. Дидактичні можливості інформаційних технологій у
навчанні біології//Біологія і хімія в школі. – 2006. – №5 –С. 32-34.
45
__________________________________________________________________________________________________________
Н.О. Мельник, викладач вищої категорії
викладач циклової комісії професійних дисциплін з ВД
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ТЕХНІЧНОГО

МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ
«ІНЖЕНЕРНОЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ»
У недавньому минулому ми були країною інженерів. І навіть

письменників називали інженерами людських душ. Не було менеджерів, не
було маркетологів, тільки інженери. Проблема полягає у тому, що зараз не
достає технічно мислячих, грамотних інженерів! Задача технічних вузів
знайти шляхи формування таких спеціалістів. До того часу, поки наука не
зупиниться у своєму розвитку, а людство буде відчувати потребу в різних
технічних пристроях, професія конструктора буде дуже важливою і
потрібною.
Основною задачею реформування вищої освіти є створення умов для
підготовки спеціалістів на базі практико орієнтовного підходу, що дозволяє
отримати спеціалістів з таким набором компетенцій, які допоможуть
випускникам адаптуватися в сучасних умовах [1]. Найважливіше вміння
конструктора – це читати і виконувати креслення. Саме цьому навчає
дисципліна «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка». Також
важливо формувати технічне мислення у студентів у процесі вивчення цієї
дисципліни. Значною підмогою в цьому є сучасні комп’ютерні технології, а
також не стандартні ігрові методи навчання.
Велику увагу мультимедійним технологіям при вивченні Інженерної
графіки приділяють Козаченко А., Козаченко О. [2] . Вони пропонують
поєднувати традиційне викладення лекції з мультимедійними презентаціями.
Мокін В. Б. , Мокіна Т. Н. , Слободянюк О. В. , Боцула М. П. [3] радять
використовувати ігрові методи для дистанційного навчання дисципліни
«Інженерна та комп’ютерна графіка». Віленський М. Я., Образцов П. І.,
Уман А.И.[4]. пропонують створювати віртуальні виробничі ситуації для
кращого розуміння студентами виробничих проблем.
Інженерна графіка – одна з перших технічних дисциплін, що починають
вивчати студенти в технічних вузах. Але вони не готові швидко та якісно
сприймати й діяти у межах переходу від тримірних образів до двомірних і
навпаки. Сучасні інноваційні технології сприяють швидкому розвитку
інженерного мислення. Доказом цього є використання інженерних
комп’ютерних програм, що дозволяють створювати не тільки прості 2-D
креслення, а й 3-D моделі.
Одним із інструментів в освітній діяльності для формування вдалих
спеціалістів інженерної спрямованості є ділова гра. Актуальність ділової гри в
розвитку самостійного мислення обумовлена такими чинниками [4]:
 учасники гри задіяні на всіх її етапах;
46
__________________________________________________________________________________________________________
 активізується творчий, проектний потенціал, моделюються стосунки у
виробничому колективі;
 створюється рівна зацікавленість усіх її учасників;
 дух змагання розкриває у студентів здатність до аналізу та синтезу,
готовність діяти в нестандартних ситуаціях, керувати колективом.
Із розвитком комп’ютерних технологій і конструкторських програм
з’явилася можливість удосконалити технологію гри.
У Токмацькому механічному коледжі викладачі намагаються зробити так,
щоб випускник був спроможний не розгубитися на сучасному виробництві.
Теоретичні знання самі по собі нічого не варті. Для цікавих ідей необхідна
людська взаємодія, конфлікт, аргументація та дебати. Однією з форм
підготовки студентів до майбутнього конкурування на ринку праці є ділова гра,
що проводиться в рамках уроку чи за його межами. У наш час віртуальне
середовище є складовою частиною інформаційної технології, яку доцільно
використовувати в освітньому процесі [2].
Мною запропоновано командний ігровий метод роботи студентів із
використанням віртуального виробничого процесу. Гра проводиться у третьому
семестрі з теми «Деталювання скальної одиниці». Саме ця тема дає можливість
проявити всі навички та вміння, що набув студент у процесі вивчення
дисципліни. Аудиторія перетворюється в конструкторське бюро, що
складається з рядових конструкторів, керівника проекту та начальника бюро.
Кожен спеціаліст має посадову інструкцію, у якій перераховані обов’язки
спеціаліста, а також подається допоміжна методично-довідкова інформація, яку
складає викладач, що проводить урок. Очолює гру начальник бюро (викладач),
він консультує усіх інших спеціалістів, оцінює роботу та виносить вердикт у
кінці гри. Гра розрахована на дві академічні години (одну пару). Проводиться
за комп’ютерами, що з’єднані в одну мережу. На початку гри спеціалісти
отримують посадові інструкції. Конструктор виконує зображення 3D-моделі
для деталі, що вказується на складальному кресленні, при цьому обов’язково
дотримуючись розмірів. Керівник проекту слідкує за виконанням роботи
конструкторів через сервер; проводить складання деталей в одну складальну
одиницю, перевіряє її працездатність. Кожен учасник гри отримує завдання зі
складальним кресленням. Наприклад, «Насос шестеренчастий» рис.1.
Конструктору, при цьому, буде вказано номер позиції деталі, яку необхідно
виконати за допомогою 3D-моделювання (враховуючи здібності студентів).
Якщо це прості деталі, то їх може бути більше ніж одна.
47
__________________________________________________________________________________________________________
Рис.1 Приклад завдання для гри
У процесі гри конструктори виконали такі деталі (рис 2):
Рис.2 Результати роботи конструкторів
Керівник проекту виконав складання виробу й отримав об’ємну модель

«Насосу шестеренчастого» (рис.3). Якщо з першого разу не вдалося виконати
складання, аналізується причина й, при необхідності, деталі повертаються на
доробку. Конструктор, що допустив помилку отримує штрафні бали в
залежності від значимості помилки.
Рис.3 Результат роботи керівника проекту

Начальник бюро аналізує роботу всіх учасників гри. Кожен учасник
отримує бонуси до заліку чи екзамену в залежності від вкладу в роботу бюро.
48
__________________________________________________________________________________________________________
Це може бути бальна система чи конкретні пільги. Наприклад, якщо керівник
проекту справився із завданням, то він звільняється від здачі екзамену.
Отже, технологія гри займає важливе місце в навчальному процесі – вона
сприяє не тільки вихованню пізнавальних інтересів й активізації діяльності
студентів, але і формуванню загальних і професійної компетенцій. Робота в
«Компас-3D» дозволяє розвинути просторову уяву та технічне мислення. Під
час підготовки та проведення гри виробляються додаткові навички командної
роботи, проходить закріплення теоретичних знань, розвивається почуття
відповідальності, підвищуються показники якості знань.
Гру можна використовувати на заняттях в аудиторії при наявності
комп’ютерної мережі та встановленні програм Компас-3D чи AutoCAD. А
можна дистанційно, за тих же умов.
1. Виленский М. Я., Образцов П. И., Уман А. И. Технологии
профессионально ориентированного обучения в высшей школе. Москва:
Педагогическое общество в России. 2004 – 144с.
2. Козаченко А., Козаченко О. Мультимедійні технології навчання як
засіб формування професійної спрямованості студентів технічних ВНЗ у
процесі вивчення інженерної графіки.// Актуальні питання гуманітарних наук. -
2015-№11 – С 260-265.
3. Мокін В. Б. , Мокіна Т. Н. , Слободянюк О. В. , Боцула М. П. Ділова гра
як активний метод дистанційного навчання в дисципліні «Інженерна та
комп’ютерна графіка» // Вісник ВПІ. – 2005. – № 6. – С. 230–234.
4. Подковырова М. А. Технологическая и воспитательная составляющие
методики по реализации компетентностно-деятельностного подхода при
обучении студентов / М. А. Подковырова, А. М. Олейник, М. Г. Уфимцева
//Компетентностно-деятельностный подход в системе современного
образования: материалы XII международной науч.-практ. конф. Горно-Алтайск:
РМНКО, 2010. С. 152 – 155.
49
__________________________________________________________________________________________________________
С. А. Міфле - Чередниченко, викладач вищої категорії,
викладач-методист, викладач фізики
О. С. Бондаренко, викладач першої категорії,
викладач інформатики
ПОЄДНАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ

МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ У КОЛЕДЖІ
Постановка проблеми. Сучасний випускник ЗВО повинен і глибоко

засвоїти найважливіші ідеї сучасної науки, і навчитися самостійно
поповнювати знання, і активно, творчо користуватися ними. А процес
інформатизації суспільства та стрімкий розвиток технологій ставлять перед
викладачем завдання оновлення форм і методів навчання.
Актуальність дослідження. Фізика – одна з навчальних дисциплін,
вивчення якої відіграє велику роль не тільки у формуванні природничо-
наукової картини світу, а й у розвитку розумових здібностей студентів. Але
знання з фізики нерідко залишаються формальними, деякі студенти показують
своє невміння самостійно розмірковувати, пояснювати ті чи інші фізичні
явища, застосовувати отримані знання на практиці. Ще одним недоліком у
викладанні фізики є обмеження викладача в часі, нестача обладнання, і, як
наслідок, – неможливість відтворити деякі демонстрації, показати цікаві
відеоматеріали, розширити нову інформацію тощо.
Зв'язок авторського доробку з важливими науковими та
практичними завданнями. Ось чому перед нами постала задача пошуку
інноваційних технологій, які сприяли б насамперед розвитку мислення
студентів вищої школи, а також дозволяли за менший час оволодіти більшим
об’ємом знань.
Нами була проведена робота з розробки укрупнених дидактичних
одиниць з низки тем програмного курсу фізики. Ми організували багаторічну
перевірку практичного використання блочної системи викладання дисципліни,
а також останнім часом розпочали створення колекції дидактичних матеріалів
на основі хмарних сервісів та їх застосування при вивченні фізики в коледжі..
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвитку мислення учнів шкіл
та студентів вищої школи, а також ролі блочної системи викладання дисциплін
у цьому процесі присвячувала свої праці велика кількість дослідників.
Ефективність цієї технології вперше була обґрунтована професором
Ерднієвим П.М. [4] Питання блочного викладання навчального матеріалу з
фізики старшої школи широко розглядалось Лещовою М.Г. [1] Впровадження
хмарних технологій у освітній процес останнім часом також є дуже актуальним
і висвітлюється в роботах багатьох дослідників. У більшості цих праць
розглядаються можливість та різні напрямки використання сервісів Інтернету в
освітньому процесі. [2]
50
__________________________________________________________________________________________________________
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким
присвячується означена стаття. Однак, проблема використання хмарних
сервісів для організації навчального процесу дуже багатогранна і ми вирішили
провести подальше дослідження їх можливостей для розв’язування різних задач
навчання і, перш за все, задачі розвитку мислення, зокрема, фізичного
мислення.
Новизна. При блочній системі викладання з використанням можливостей
Інтернету виникає можливість не тільки подолати зайву розтягнутість вивчення
матеріалу в часі, а й максимально розвинути мислення тих, хто навчається,
добитися формування мотивів навчання.
У чому ж конкретно полягала наша робота з впровадження блочного
методу викладання фізики в коледжі? Через власне бачення основи, ми
продумуємо і відбираємо матеріал для об'єднання його в той чи інший блок,
супроводжуючи відразу ж цей відбір складанням власного опорного конспекту
(ОК), що відображає певні зв'язки між окремими елементами знань і є
скелетною схемою блоку. Виконуємо таку розробку кожного заняття у цій
системі, вибираємо такі методи і прийоми ведення цих занять, які максимально
б сприяли якісному перетворенню знань від рівня розрізненості до рівня
цілісності. Поєднання ж укрупнення дидактичних одиниць з використанням
сервісів Інтернету стало наступним еволюційним кроком у вирішенні
поставлених задач.
Методологічне або загальнонаукове значення. Піклування про
всебічний розвиток логічного і творчого мислення студентів є однією з
основних задач, поставлених перед вищою школою сьогодні.
Викладення основного матеріалу. Отже, познайомившись з різними
точками зору на вибір ефективних освітніх технологій для вирішення різних
задач навчання, і перш за все, задачі розвитку мислення, ми вирішили
об’єднати старі, випробувані часом, методи навчання із сучасними,
прогресивними.
Блочний метод викладання, або так зване укрупнення дидактичних
одиниць, при вивченні фізики застосовується в коледжі вже не перший рік. Ми
впевнились у багатьох позитивних результатах його застосування. Укрупнене,
цілісне оволодіння знаннями дозволяє не розтягувати вивчення матеріалу в часі
і не ковзати по поверхні знань, а проникати у суть того, що вивчається, у
багатство його зав’язків з іншими знаннями. При блочній системі викладання
ми вводимо матеріал крупними дозами або блоками, кожний з яких вивчаємо
по завершеному циклу; широко застосовуємо опорні конспекти (ОК).
Обов’язкові типи занять в системі: лекція, семінар, залік. Основні принципи
роботи із застосуванням блочної технології: розробка цілої системи занять по
вивченню та відпрацюванню матеріалу блока; багаторазове повторення основи
за ОК, різні форми роботи з ним; обов'язковий поетапний контроль; широке
використання наочності. Досвід показує, що при цій системі навчання студенти
більше розмірковують, виконують самостійних розумових дій. Заняття стають
живими і виступають цікавою формою активізації розумової діяльності
51
__________________________________________________________________________________________________________
студентів. Все це доводить ефективність використання укрупнених
дидактичних одиниць при вивченні фізики.
Але останнім часом ми задумались про поєднання блочного викладання з
іншими інноваційними технологіями. Сьогодні, не втрачає актуальності
інформаційна технологія, яка називається «хмарною». Нинішні підлітки
налаштовані на постійні розваги, не бажають працювати, але, що дуже корисно,
вони здатні одночасно отримувати і споживати інформацію з різних джерел. Це
вимагає зміни форм і способів подання навчальної інформації, прийомів
організації навчальної діяльності студентів при проведенні сучасних занять.
Вивчення та аналіз Інтернет – джерел свідчить про наявність великої
кількості хмарних сервісів, які можна використовувати для розробки
дидактичних засобів з фізики. Хмарні технології - це сервіс, що передбачає
віддалене використання засобів обробки і зберігання даних. За допомогою
«хмарних» сервісів можна отримати доступ до інформаційних ресурсів будь-
якого рівня і будь-якої потужності, з поділом прав різних груп користувачів по
відношенню до ресурсів, використовуючи тільки підключення до Інтернету і
веб-браузер. Можливості застосування цієї інформаційної технології вирішили
використати і ми, зокрема при викладанні фізики.
При блочній системі викладання з використанням можливостей Інтернету
виникає можливість максимально добитися розв’язку задачі підвищення
ефективності процесу навчання.
Починаючи роботу над тим чи іншим блоком, ми складаємо ОК, який
відбиває логічну структуру матеріалу блоку; у відповідності з програмою
визначаємо кількість занять, яка може бути відведена на відпрацювання блоку;
виконуємо таку розробку занять у цій системі, що сприяла б як глибокому
розумінню студентами навчального матеріалу, так і розвитку їх логічного та
творчого мислення.
Само собою, що тут чудово вписуються хмарні технології, від простих
онлайн-інструментів, за допомогою яких студенти можуть спільно перевірити
свої знання, повторити пройдений матеріал, до складних технологій спільної
роботи над проектами. Викладач і студент тут – активні учасники.
Один із сервісів, який ми активно використовуємо у своїй роботі при
створенні ОК – це http://www.prezi.com. Цей сайт дозволяє створювати онлайн-
презентації нового зразку. І що найважливіше – працювати над ними може ціла
група студентів, так як сама презентація знаходиться в базі даних Інтернету і
будь-хто бажаючий може отримати до них доступ. Для цього достатньо лише
зареєструватися і перейти за посиланням. Так, спільно з викладачем, студенти
також створюють опорні конспекти для вивчення і наступного закріплення
матеріалу того чи іншого блоку. Завдяки спільній роботі студенти не тільки
краще запам’ятовують навчальний матеріал з теми, але й працюють над
спільними проектами, використовуючи хмарні технології.
Ще одним прикладом хмарних сервісів, які ми використовуємо при
складанні ОК до блоків, є сервіс www.mindmeister.com. Даний сервіс
призначений для складання різноманітних схем. Стислість, графічність і
наочність даного виду роботи дозволяє студентам засвоювати матеріал
52
__________________________________________________________________________________________________________
набагато швидше і легше. Логічна структура ОК має можливість довго
зберігатися у пам’яті. Цьому сприяють і різнокольорова гамма, і шрифтове
різноманіття тощо.
Оскільки перше заняття по вивченню блоку проходить у лекційній формі,
ми проводимо його з використанням різноманітних засобів наочності. У
процесі пояснення лекційного матеріалу ми використовуємо анімаційні ролики,
які в простій і наочній формі пояснюють різні складні поняття, служать
навчальним матеріалом. За своєю формою вони нагадують щось середнє між
мультфільмом та презентацією. Онлайн-сервер PowToon дає можливість
створити скрайб-ролик, використовуючи бібліотеки готових персонажів,
загрузити і використати малюнки, накласти звук.
На різних етапах роботи по вивченню та відпрацюванню блоку ми
навчилися використовувати також мережевий сервіс для створення електронної
стіни– Padlet. Візуалізація – один із важливих засобів мотивації до навчання,
створення сприятливого розвивального середовища. Цей сервіс дає можливість
працювати дистанційно, в групах та індивідуально, як на заняттях так і в
позаурочний час. Сервіс Padlet дає можливість пошуку та додавання
студентами додаткової інформації: музичне, фото- та відео-оформлення,
історичний матеріал з фізики, створення проектів тощо. [3]
У процесі відпрацювання блоків відбувається детальне поглиблення
знань в ході якого виникає можливість застосувати різноманітні прийоми,
форми та методи роботи.
Корисним для нас став і сервіс для створення дидактичних ігор в ресурсі
LearningApps.org. Сервіс LearningApps – конструктор для розробки
інтерактивних завдань з різних дисциплін. Основна ідея інтерактивних завдань
полягає в тому, що студенти можуть перевірити і закріпити свої знання в
ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу. На сервісі є
галерея загальнодоступних інтерактивних завдань, яка щодня поповнюється
новими матеріалами, які створені викладачами різних країн. Зазначимо, що
правильність виконання завдань перевіряється миттєво. У даному середовищі
можна швидко створити інтерактивні завдання за зразками галереї
LearningApps: тести, пазл, гра «Вірю – не вірю», вікторина, перегони. Так, у грі
«Перегони» – правила дозволяють обрати вид гри: з комп’ютером або реальним
супротивником (другом, одногрупником). Відповідай вірно на поставлене
питання та твій кінь прийде до фінішу першим. За допомогою цієї гри можна
перевірити, наприклад, знання означень фізичних величин, формули їх
розрахунку, вміння аналізувати графіки, схеми тощо. Наступна гра, що можна
застосувати при вивченні матеріалу блоків - «Пазл». Вона дозволяє обрати
елементи за обраною тематикою та відкрити приховану картинку. Гра
«Сортування по групам» або «Вірю - не вірю» має шаблон, що дозволяє
створювати від двох до чотирьох груп, яким ставляться у відповідність
запропоновані елементи. Гра також корисна для перевірки теоретичних знань,
означень понять та величин, формул їх розрахунку
Слід зупинити увагу також на тому, що фізика – наука експериментальна.
У процесі відпрацювання матеріалу блоків, проводяться фронтальні
53
__________________________________________________________________________________________________________
лабораторні роботи, застосовується демонстраційний і фронтальний
експеримент, досліди для створення проблемних ситуацій. Віртуальні
лабораторії дозволяють наочно показати всі фізичні явища та певні
експерименти, які не можна відтворити у реальному житті, показати всі
тонкощі процесу, які на перший погляд не помітні. Використання
комп'ютерних моделей і віртуальних лабораторій надається як унікальна
можливість візуалізації спрощеної моделі реального явища. Ефективність
засвоєння навчального матеріалу зростає, якщо не просто побачити чи уявити
статичну картинку зображення якогось явища, а й подивитися на це явище в
русі. В цьому нам допомагають освітні сайти з фізики http://www.virtulab.net/,
http://testosvit.com/, http://www.all-fizika.com/.
Важко переоцінити також можливості Інтернету для проведення тестових
контролів знань з метою економії часу у процесі перевірки знань. Така
програма як Plickers дозволяє пришвидшити отримання результатів контролю
та налагодити зворотній зв'язок зі студентами. Він використовує планшет або
телефон викладача для того, щоб зчитувати QR-коди з карток студентів.
Plickers будує діаграми відповідей і дозволяє відразу дізнатися, яка частина
студентів зрозуміла матеріал, а кому потрібна додаткова допомога, і є
відмінним рішенням для отримання миттєвого відгуку від аудиторії. Особисто
у нас була неодноразова практика використання цієї програми на заняттях з
фізики. Результатом систематичного застосування програми Plickers на
заняттях є підвищення кваліфікації самого викладача, залучення більшої
кількості студентів в активну діяльність, активізація їх уваги, збільшення
інтересу до дисципліни, підвищення ефективності заняття.
Висновки. Результатом цілеспрямованої роботи по активізації розумової
діяльності студентів у процесі укрупнення дидактичних одиниць в комплексі з
можливостями Інтернету та його сервісів при вивченні фізики є суттєва
позитивна динаміка показника рівня компетентності тих, хто навчається. Про
це свідчать моніторинги якості знань.
Перспективи використання результатів дослідження. Приділяючи
особливу увагу роботі з виявлення, розвитку та підтримки творчих здібностей
студентів, можна добитися значного зростання зацікавленості студентів у
вивченні фізики, навчити їх отримувати задоволення від набутих знань,
підготувати чимало переможців інтелектуальних змагань різних рівнів.
1. Лещова М. Г. Блочне викладання навчального матеріалу з фізики. 10-11
класи: посібник / М. Г. Лещова. - Х. : Видавнича група "Основа", 2004. - 142 с.
2. Морзе Н. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень /
Морзе Н., Кузьминська О./Інформаційні технології в освіті.-2011.-№9.- с 20-21.
3. Хміль Н. Соціальний сервіс Padlet як елемент педагогічної діяльності /
Хміль Н., Дяченко С. // Інформатика та інформаційні технології в навчальних
закладах. – 2014. – №2 – с. 24-30.
4. Эрдниев П.М., Эрдниев Б. П. Укрупнение дидактических единиц в
обучении математике / Эрдниев П.М., Эрдниев Б. П.. – М.: Просвещение, 1986
– 257 с.
54
__________________________________________________________________________________________________________
Н.А. Панасенко, викладач вищої категорії,
викладач циклової комісії професійних дисциплін з ОМ
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

ПРИ ВИКЛАДАННІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Сучасні світові стандарти в галузі освіти передбачають підготовку

висококваліфікованих спеціалістів, здатних інтегрувати теоретичні знання і
практичні уміння в цілісну систему, володіти новими технологіями тощо.
Компетентносний підхід при організації освітнього процесу потребує від
викладача змін процесу навчання: його структури, форм організації діяльності,
принципів взаємодії суб’єктів.
Розвиток освіти багато в чому визначає стан майбутнього суспільства,
культури та особистості. Освіта формує людину, озброює її знаннями, виховує
громадянські якості, вміння думати й працювати, спілкуватись і відпочивати,
жити суспільним чином і водночас бути індивідуально неповторною
особистістю [2]. Людина - вічний творець духовних і матеріальних благ, носій
цивілізації, її політичного і освітнього поступу.
Рівень професіоналізму сучасного фахівця визначається його умінням
творчо використовувати власні знання, аналізувати інформацію, шукати
нестандартні рішення, розв’язувати задачі, співпрацювати з іншими людьми
тощо. Для підготовки майбутніх фахівців потрібно використовувати технології,
що активізують пізнавальну діяльність, творчість [7]. Ця вимога закономірно
веде до застосування у навчальному процесі активних методів отримання
студентами знань, які вони засвоюють при виконанні певних фізичних дій,
розумових здібностей тощо.
Сутність інтерактивного навчання досліджували Н.П. Анікєєва,
І. Г. Абрамова, Л. Г. Борисова, І. П. Іванов, С. А. Шмаков, О. Січкарук та ін.
Теоретичні засади та практичні питання використання інтерактивних методів
навчання розглядали Б. Г. Ананьєв, А. Н. Леонтьєв. Л. С. Вигорський та ін.
Новий підхід до навчальної діяльності потребує використання
традиційних та інноваційних методів.
О. І. Пометун та Л. В. Пироженко вважають, що «інтерактивні технології
навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання,
окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання,
навчальні умови, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів»
[4]. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес
відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співпраця,
взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і
викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Інтерактивне
навчання ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню
атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.
О. Січкарук трактує інтерактивні методи як «методи, в основі яких
лежить спілкування. Воно має чітко визначену тему, мету, дидактичне
55
__________________________________________________________________________________________________________
завдання. Результатом такого спілкування є вирішення проблеми, розв’язання
задачі, знаходження шляхів вирішення критичної ситуації» [6].
Дослідники стверджують, що інтерактивні форми проведення занять:
– пробуджують у студентів інтерес до майбутньої професії;
– сприяють активній участі кожного в навчальному процесі;
– сприяють ефективному засвоєнню навчального матеріалу;
– звернені до кожного студента;
– здійснюють багатоплановий вплив на студентів у різних аспектах;
– зумовлюють зворотну реакцію аудиторії;
– формують у студентів думки і ставлення до навчання;
– розвивають пізнавальну активність [5].
В.А. Якунін вважає, що характерною рисою інтерактивних технологій
навчання є «спільна діяльність та спілкування – а це вирішальний чинник
розвитку самосвідомості студентів, завдяки тому, що при цьому студенти
стають суб’єктами взаємного міжособистісного віддзеркалення, відносин і
взаємодії. У свою чергу самосвідомість є наслідком і одночасно виступає як
внутрішня особистісна умова та передумова активного освоєння студентом
значущих для нього сфер діяльності, основою саморегуляції та
самоврядування» [8].
Наприкінці XX ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та
практиці американської школи, де їх використовували при викладанні
різноманітних предметів. Дослідження, проведені Національним тренінговим
центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр., показують, що інтерактивне
навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу.
У ряді досліджень було показано, що за умови спільної діяльності в групі
проблеми вирішуються коректніше, ніж при їх індивідуальному вирішенні,
особливо на ранніх стадіях рішення група здійснює менше помилок,
демонструє вищу швидкість їх вирішення [1].
Основна характеристика «інтерактиву» - це спеціальна форма
пізнавальної діяльності, коли процес пізнання організовано у такий спосіб, що
практично всі присутні заохочені до нього, можуть брати участь, розуміти й
рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Це спосіб
багатосторонньої комунікації в освітньому процесі, під час якого відбувається
колективне занурення в обговорювану проблему.
Слово «інтерактив» походить від англійського «interact», що складається
з двох понять: «inter» - взаємний та «act» - діяти, означає здатність взаємодіяти
або знаходитися у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад,
комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Інтерактивність у навчальному
процесі передбачає залучення методів, які стимулюють пізнавальну активність,
самостійність, творчість, а також взаємодію студентів не лише з викладачем,
але і один з одним, а також на домінування активності студентів в процесі
навчання. Гармонійно розвинена особистість має стати головною метою і
змістом цієї системи освіти. Основою навчання повинен бути рівноправний
діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається.
56
__________________________________________________________________________________________________________
Ще К.Д. Ушинський відзначав, що «заохотити» людину до навчання
більш гідне завдання, ніж приневолити. Вчитель зобов’язаний не просто
передавати свої знання учню, а спонукати його активно шукати та набувати
знань. Педагог повинен уміти управляти поведінкою учнів, уміти викликати в
учня правильний хід думок і міркувань [3].
Існують різні погляди, підходи, критерії класифікації інтерактивних
методів навчання. Залежно від мети заняття і форми організації навчальної
діяльності О.І. Пометун та Л.В. Пироженко виділяють чотири групи
інтерактивних технологій навчання: кооперативне навчання (робота в парах,
змінювані трійки, акваріум, карусель, робота в малих групах); колективно-
групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, аналіз
ситуації, вирішення проблем); ситуативне моделювання (симуляція або
імітаційні ігри, рольова гра, громадські слухання); опрацювання дискусійних
питань (метод «Прес», дискусія, дебати, займи позицію, зміни позицію) [5].
Головною метою інтерактивного навчання є підготовка особистості до
реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості
студента, яка самоідентифікується, до особистості, що самореалізується.
Застосування інтерактивних технологій, як правило, сприяє формуванню у
студентів практичних умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей,
створенню атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. При цьому
студент виступає співавтором уроку, а задача викладача полягає у виявленні
індивідуальних здібностей та створенню сприятливих умов для їх розвитку.
Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Інтерактивне навчання має конкретні та прогнозовані цілі, одна з яких-
створення комфортних умов навчання, за яких той, хто навчається, відчуває
свою успішність, інтелектуальну самостійність, що робить продуктивним сам
процес навчання.
Перед викладачем технічних дисциплін постає нелегке питання: як
зробити, щоб урок був радісним і цікавим для студентів, щоб розкрив творчий
потенціал особистості, активізував роботу, поставив у ситуацію морального
вибору і прийняття самостійного рішення? Саме тому інтерактивні технології
навчання є нині найефективнішими.
У своїй практичній діяльності при викладанні дисципліни «Технічна
механіка» застосовую різноманітні форми інтерактивних технологій навчання.
Зупинимося на де-яких елементах інтерактивних технологій, які використовую
останнім часом:
 комп’ютерні програми, які застосовуємо на практичних заняттях при
рішенні задач, дають змогу активізувати роботу студентів, скоротити час на
розв’язок, розглянути більшу кількість прикладів, проаналізувати отримані
результати, зробити висновки;
57
__________________________________________________________________________________________________________
 розв’язок кросвордів, філвордів та ребусів з тем, дає змогу
опрацювати теоретичні знання, колективна робота завжди дає позитивні
результати і можна застосовувати на будь-якому етапі заняття;
 використання мультимедійних засобів для демонстрації відеороликів,
презентацій та їх обговорення ;
 кроссенс-асоціативна головоломка нового покоління, сучасний
методичний прийом візуалізації. Кроссенс може бути використаний, як
завершаючий етап вивчення певної теми. Підбір асоціативних картинок та
розташування їх в правильній послідовності дає змогу опрацювати, розв’язати
та закріпити тему дисципліни, визначити її застосування, встановивши
логічний ланцюг;
Рисунок 1 – Схема створення ланцюга

Застосування таких технологій у навчанні студентів технічним
дисциплінам сприятиме розвитку навичок спільної взаємодії, колективної
роботи, умінь слухати і чути одне одного, аргументовано відповідати, краще
розуміти специфіку технічної дисципліни.
При використанні інтерактивних технологій роль викладача різко
змінюється, перестає бути центральною, він лише регулює процес і займається
його загальною організацією, заздалегідь готує необхідні завдання, питання або
теми для обговорення в групах, надає консультації, контролює виконання
наміченого плану.
Важливо викликати інтерес до навчальної теми, перетворювати
аудиторію пасивних спостерігачів на активних учасників заняття. Якщо
викладач у своїй роботі буде використовувати активні форми та методи
навчання, то це важливе питання буде вирішене саме собою. Активні форми
навчання будуються на інтерактивних методах, коли утворюється взаємозв’язок
не лише між викладачем і слухачем, а й між слухачами у навчанні.
Доречність і необхідність використання інтерактивних технологій у
навчальному процесі зумовлена необхідністю зацікавлення студентів
навчально-пізнавальною діяльністю, що дуже важливо для формування
мотивованого ставлення до навчального процесу.
1. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных
заведений. – М, 2002. – 363 с.
2. Кремінь В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти,
роздуми, перспективи). – К.:Грамота, 2003. – 216 с.
3. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Інститут
інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. - Вип.53.-139 .
58
__________________________________________________________________________________________________________
4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання:
теорія, практика, досвід. – К.: А.П.Н., 2002. – 134 с.
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.
6. Січкарук О. Інтерактивні методи навчання у вищій школі /
О. Січкарук. – К., 2006. – 86 с.
7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі:
Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2005. – 239 с.
8. Якунин В.А. Психология учебной деятельности студентов: Учебное
пособие. – М.: Иссл. Центр проблем качества подг. Спец. «Логос», 1994.
Г. М. Пінжакова, викладач вищої категорії,

старший викладач циклової комісії природничих дисциплін
Педагогічного коледжу КЗВО «Хортицька національна
навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ
ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
«Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання

потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив
через систему педагогічних прийомів».
О. Я. Савченко
Анотація. У статті розглядається одна з найбільш актуальних проблем

педагогіки – підвищення пізнавальної активності студентів через використання
інтерактивних технологій у процесі навчання. Пропонуються різноманітні
підходи, форми і методи інтерактивного навчання , які сприяють мотивації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, формують людину,
яка хоче і вміє самостійно вчитися, сприймати інформацію, працювати з нею,
осмислювати, аналізувати, творити.
Ключові слова: інноваційні технології, інтерактивні технології,
мотивація, самостійна робота студентів.
Постановка проблеми. Сучасні світові стандарти в галузі освіти
передбачають підготовку висококваліфікованих спеціалістів, здатних
інтегрувати теоретичні знання і практичні уміння в цілісну систему, володіти
новими технологіями. Для успішної реалізації особистісного потенціалу
кожного студента у навчально-виховному процесі мають бути створені умови
для формування таких якостей особистості, як мобільність, уміння
інтегруватись у динамічне суспільство, критичність мислення, уміння
генерувати нові ідеї, здатність приймати нестандартні рішення й нести за них
відповідальність, комунікативні уміння, вміння працювати в команді, уміння
59
__________________________________________________________________________________________________________
моделювати навчальні та виховні ситуації. Концепцією Нової української
школи та нового Закону про освіту визначено ключові засади глобальної
освітньої реформи: підсилити ефективність освітнього процесу і отримати
гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь і навичок, а
компетентностей, необхідних для життя і подальшого розвитку. Тому одним з
головних завдань сучасної вищої освіти є формування конкурентоспроможної ,
творчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти та
інноваційної діяльності [2].
Трансформаційні зміни у вищій школі потребують постійного ретельного
вивчення та науково-практичного обґрунтування питання кращого досвіду
інноваційної освітньої діяльності, характеристики змісту інтерактивних форм
навчання, специфіки їх використання у вищих навчальних закладах.
Успіх підготовки кваліфікованих фахівців залежить від багатьох
факторів, одними з яких є мотивація самостійної навчально-пізнавальної
діяльності здобувачів освіти та інноваційні підходи до організації самостійної
роботи студенті [1].
Актуальність проблеми нашої роботи полягає в тому, щоб сформувати у
студентів мотивацію до пізнавальної діяльності, яка націлює вихованців на
пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати досвід, необхідний для
вирішення життєвих проблем, а й вибудувати власне життя успішним і
значущим для суспільства.
Проблема мотивації учнів до навчальної діяльності є однією з
найактуальніших у сучасній педагогіці. Філософи, педагоги і психологи
сходяться в тому що ефективність пізнавальної діяльності безпосередньо
залежить від ступеня її вмотивованості.
«Криза мотивації є чи не найбільшою перешкодою на шляху змін в освіті
України, наголошує у своїх дослідженнях доктор педагогічних наук І. П.
Підласий. Мотиви – головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони
посідають перше місце серед факторів,що визначають його продуктивність».
У психології мотив (від лат. movere – приводити в рух, штовхати)
означає: спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб суб’єкта;
сукупність зовнішніх чи внутрішніх умов, які зумовлюють активність суб’єкта і
визначають її спрямованість (О. В. Петровський, М. Г. Ярошевський ).
Доцільно виділити кілька груп мотивів: соціальні, спонукальні, пізнавальні,
професійно – ціннісні, меркантильні [1]. Учіння найчастіше має
полімотивований характер, тобто зумовлюється сукупністю мотивів, які
перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозалежності.
Дослідниками (Б. І. Дадонова, Е. І. Савонько, Н. М. Симонова)
встановлений позитивний зв’язок мотиваційних орієнтацій зі встиганням учнів.
А класичний закон (Йеркса – Додсона), сформульований декілька десятиліть
тому, встановив залежність діяльності від сили мотивації. З нього виходило, що
чим вища сила мотивації, тим вище результативність діяльності [3] .
Мотивація є фактором, що формує компетентності студентів. Поняття
компетентність» (лат. competens – відповідний, здібний) означає коло
повноважень будь-якої особи; володіння знаннями, досвідом у певній галузі.
60
__________________________________________________________________________________________________________
Становлення майбутнього висококваліфікованого фахівця, на думку В.А.
Якуніної, Н.В. Нестерової, можливо лише при сформованому мотиваційно-
ціннісному відношенні в його професійному становленні.
Педагог, дбаючи про організацію і керівництво пізнавальним процесом ,
має цілеспрямовано працювати над формуванням в студентів дієвих мотивів.
Структура мотивів студента, сформована під час навчання стає стержнем
особистості майбутнього фахівця.
«Навчити учня вчитися» - так формулюють завдання школи сучасні
педагоги. Беззаперечним правилом педагогів нашого коледжу є теза: «Навчити
не можна, можна лише навчитись». Йдеться насамперед про розвиток
самостійного навчання, здатності до самоорганізації і планування часу,
відповідальності, комунікабельності, уміння працювати в команді та,
найголовніше, уміння застосовувати свої знання.
Для студентів навчання може стати успішним лише за умови їхнього
позитивного ставлення до навчання. Тому на перший план при вирішенні
означених проблем виступає мотивація самостійної навчальної діяльності
студентів.
Пропонуємо розглянути основні види мотивації СРС.
1) процесуальна (навчальна) мотивація виявляється в розумінні
студентом корисності виконуваної роботи;
2) зовнішня (професійна) мотивація виявляється у залежності
працевлаштування студента, а також його професійного зростання, від
результату навчання у ЗВО;
3) внутрішня (особистісна) мотивація має місце при залученні студентів
до самостійної роботи залежно від їх інтересів, здібностей до навчання та
індивідуальних схильностей [1]. В даному випадку можна говорити про інтерес
до навчання, зацікавленість предметом, усвідомленість освіти у самостійному
житті і про створення умов для успішного розвитку інтелектуальних умінь
студента, коли сприйняття нової інформації викликає позитивні емоції, а сама
діяльність спонукає вчитися [4].
Пошук нових методів та підходів, які б відповідали потребам сучасності,
привів педагогів до розуміння того, що потрібні діяльнісні, групові, ігрові,
моделюючі, проблемно-пошукові, інформаційні, проектні, особистісно-
орієнтовані, продуктивні, рефлексивні та інші технології мотивації, тобто
технології успішного навчання і виховання.
Життя вимагає інтелектуально розвинутої особистості, підґрунтям якої є
фундаментальні знання й здатність до самоосвіти в контексті постійно
зростаючої інформації. Одним із основних напрямів реалізації методів
самостійної роботи ми вважаємо інтерактивні технології навчання. Розробники
і прихильники інтерактивного навчання розглядають його як різновид
активного навчання, суть якого зводиться до постійного тренування
«суб’єктності» учня через активну взаємодію всіх учасників процесу пізнання.
При цьому інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити
комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,
61
__________________________________________________________________________________________________________
інтелектуальну спроможність. Комбінація самостійної роботи та інтерактивних
технологій надає можливість створення широкомасштабної якісної системи
саморозвитку студентів.
Теоретичні аспекти, пов'язані з визначенням сутності інтерактивних
методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних їх видів
для розв'язання навчальних завдань набули висвітлення в працях О. Коротаєва,
Г. Мітіна, Г. Шевченко, М. Скрипник, Л. Пироженко, О. Пометун та ін. учених,
які обґрунтовують доцільність застосування інтерактивних методів для
підвищення ефективності процесу навчання. Інтерактивне навчання -
співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де
викладач і студент є рівноправними суб’єктами навчання [3].
Науковцями і практиками доведено і загально признано, що інтерактивне
навчання є ефективним методом стимулювання інтересу до навчання і
мотивації навчально-пізнавальної діяльності та сприяє:
- оволодінню етапами навчальної діяльності,
- розвитку критичного мислення,
- росту впевненості у власні сили,
- розвитку самостійності,
- формуванню позитивної Я-концепції,
- розвитку креативності,
- формуванню організаторських і комунікативних здібностей,
- формуванню відповідних життєвих і професійних компетенцій,
- зростанню успішності.
Методологічну основу інтерактивного навчання становлять таки підходи:
- діяльнісний підхід;
- компетентісний підхід;
- особистісно-орієнтований підхід;
- кваліметричний підхід;
- професіографічний підхід;
- синергетичний підхід;
- гуманістичний.
Нова українська школа потребує нових підходів до навчання, які
ґрунтуються на засадах педагогіки партнерства, співпраці між учнями та
вчительством, відходу від авторитарної моделі комунікації, що вимагає
переосмислення ролі і педагога, і учня.
В Концепції Нової української школи важливе значення приділяється
впровадженню в освітній процес інтерактивних методів навчання, що
передбачає, зокрема, суттєву зміну ролі вчительства: вона полягає більше у
супроводі освітнього процесу, наданні зворотного зв’язку, підтримці учнів. У
такому разі учень/учениця виконує активну роль «режисера» свого навчання.
Інтерактивні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем
і роллю основних учасників навчального процесу – викладача і студентів, їх
взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. Характерна риса
інтерактивних педагогічних технологій – особистісно-орієнтована освіта,
спрямована на суб’єкт-суб’єктну, діалогічну взаємодію.
62
__________________________________________________________________________________________________________
Пропонуємо розглянути інтерактивну модель навчання:
1) цільова установка - навчити студента вчитися;
2) роль студента – активна, суб’єкт;
3) роль викладача – консультативна: менеджер, режисер, наставник, тьютор;
4) використання знань – акцент на прикладному використанні;
5) домінуюча форма навчання – групова.
Важливим завданням сучасного педагога є створення таких умов, щоб
студент міг навчатися самостійно опановувати вміння та навички роботи з
навчальним матеріалом незалежно від викладача. Формування таких якостей
досягається через упровадження інтерактивних технологій навчання.
На заняттях природничого циклу найчастіше використовуємо такі
методи, форми і прийоми інтерактивного навчання, які не тільки сприяють
творчому розвитку студентів а й стимулюють та мотивують навчально-наукову
діяльність:
1) групова (фронтальна): «Фішбоун», «Мозковий штурм», «Ажурна
пилка», «Мікрофон», «Навчаючи, учусь», «Діаграма Венна», «Дерево рішень»,
«Сенкан»;
2) колективна (кооперативна): робота в парах, «Перехресні групи»,
«Спільний проект», «Асоціативний кущ», «Коло ідей», «Взаємні питання»
пошук і дослідження, експерименти, конкурси, вікторини тощо;
3) ситуативне моделювання: «Суд prose» – спрощене судове слухання,
«Громадські слухання», рольові, професійно-орієнтовані ділові ігри, тренінги;
4) опрацювання дискусійних питань: «Займи позицію», «Зміни позицію»,
«Метод Прес», «Дискусія», «Дебати», «Диспут».
Оскільки суттєво зростає творча компонента освіти, зміцнюється творчо-
пошукова самостійність студентів, особливої актуальності набули концепції
проблемного та інтерактивного навчання, пов’язаного з використанням
комп’ютерних систем. Під час такого освітнього процесу студент може
комунікувати з викладачем он-лайн, вирішувати творчі, пошуково-
дослідницькі, проблемні завдання, моделювати ситуації.
У коледжі існує система дистанційної освіти, що являє собою навчальний
комплекс в якому об'єднано переваги практично всіх форм викладання
навчального матеріалу. Використання дистанційних методів навчання дає
можливість встановлення індивідуальної траєкторії навчання, що, в кінцевому
підсумку дозволяє підвищити рівень підготовки фахівців.
Новітні тенденції освіти в Україні побудовані на необхідності освоєння
студентами методів самостійної роботи, оскільки вища освіта повинна
закладати основи професіоналізму, формування вміння самостійної
професійної діяльності. Вносить важливий вклад в підготовку
висококваліфікованих робітників і сприяє прагненню та свідомій зацікавленості
студентів в оволодінні як загальноосвітніми предметами так і дисциплінами
професійно-теоретичної підготовки впровадження інтерактивного навчання, як
важливого інструменту формування мотивації СРС.
63
__________________________________________________________________________________________________________
1. Асанова Ф. Б. Мотивація самостійної роботи студентів та її вплив на
розвиток пізнавальної активності /Ф.Б. Асанова, Б.В. Адабашев // Проблеми
педагогічної освіти. -2012. №37. С.279-282.
2. Бистрова Ю. В. Інноваційні методи навчання у вищій школі України
[Електронний ресурс] / Ю. В. Бистрова // Право та інноваційне суспільство :
електрон. наук. вид. – 2015. – № 1 (4). – Режим доступу: http://apir.org.ua/we-
content/uploads/2015/04/Bystrova.pdf.
3. Комар О. Інтерактивні методи як інноваційна діяльність сучасного
вчителя початкової школи. /О.Комар //Початкова школа. – 2010. - №7. – с.47-49.
4. Н. Б. Міхайличенко «Самостійна робота студентів – спосіб адаптації до
професійної діяльності у сучасному світі»/ [Електронне джерело.] – Режим
доступу – http://osvita. ua/school/_summary/46067/.)
5. Савченко О.Я. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно
вчитися / О.Я.Савченко // Початкова школа. – 2007. - №8. – с.1-5
К.І. Сайгак, викладач вищої категорії,

старший викладач, завідувач відділення,
В.І. Гнатків, викладач вищої категорії,
викладач-методист,
Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ
В сучасному освітньому процесі дуже важлива роль приділяється

інтерактивним технологіям навчання. Це пов’язано, насамперед, з
«інтернетизацією» молоді. За консервативними методами дуже складно знайти
спільну мову викладачеві «за 40» зі студентом «до 18-20». Тому викладач
повинен постійно удосконалювати свій метод надання інформації теперішній
молоді.
При чому, як викладач економічних дисциплін, хочу зазначити – сама
інформація, що подається аудиторії, з роками змінюється лише на 20 відсотків,
а її представлення студентові – на 90 відсотків.
Економіка, як наука, будь то «Економіка промисловості», «Економіка
підприємства», «Банківська справа», «Санація», «Маркетинг» або
«Менеджмент», – дуже цікава студентам різних поколінь. Саме ці дисципліни
викладаються з урахуванням того, що студент в майбутньому може стати як
керівником, так і найманим працівником. Щоб стати керівником, він отримує
максимальні знання від вміння розрахувати собівартість серійного виробництва
до складання бізнес-плану власного підприємства. А найманий працівник,
щонайменш розрахує свою заробітну плату і вирішить чи варто надалі
працювати в даній організації.
64
__________________________________________________________________________________________________________
Саме це для сучасного студента дуже цікаво. Коли він чує, що це
стосується саме його в майбутньому, він загострює увагу. Але, якщо дати цю
інформацію лише в лекціях і формулах, як колись, він дуже швидко втратить
інтерес.
Тут на допомогу сучасному викладачеві стануть інтерактивні методи при
викладанні економіки.
Студентам, народженим наприкінці 90х-початку 2000х років дуже
важлива дискусія та поглинання в «акторську гру», яка на прикладах допоможе
досконало вивчити те чи інше питання. Для них дуже важливо бути в центрі
уваги, представляти себе ТОП-менеджером крупної компанії або навіть
Міністром з економічних питань або міжнародних відносин.
Сутність інтерактивних методів полягає у тому, що навчання відбувається
шляхом взаємодії всіх, хто навчається.
В основі інтерактивного навчання лежать такі принципи:
- безпосередня участь кожного студента, що зобов’язує викладача
зробити його активним шукачем шляхів і засобів розв’язання тієї чи іншої
проблеми;
- взаємне, інформаційне, духовне збагачення: навчальний процес
необхідно організовувати таким чином, щоб всі мали змогу обмінятися
життєвим досвідом та отриманою інформацією;
- особисто зорієнтоване навчання.
Використання інтерактивних методів містить у собі ряд переваг:
- інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивченого
змісту;
- викладач має можливість диференційованого підходу до студентів зі
спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;
- змінюється роль студентів: вони приймають важливі рішення щодо
процессу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні
здібності;
- основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого студента.
[6],[7]
Проте навіть в процесі використання інтерактивних технологій можуть
проявитися і їх недоліки:
- засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу;
- складно налагодити взаємонавчання як постійний механізм;
- кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду;
- результати роботи студентів менш передбачувані;
- дисципліна студентів на інтерактивному занятті може бути проблемою
для викладача.
Зазначені недоліки не знижують цінність використання інтерактивних
методів при викладанні навчального матеріалу. Підвищити ефективність
інтерактивних методів навчання допоможе використання комп’ютерної
техніки, мультимедійних засобів та спеціального програмного забезпечення.
При проведенні занять найбільш доцільно використовувати ігри. Метою
використання ігор є залучення студентів до роботи у відтвореній моделі із
65
__________________________________________________________________________________________________________
справжнього життя. Ігри можуть проводитись у вигляді змагання, де студентів
заохочують перевершити своїх одногрупників. Ігрові моделі стають рольовими
іграми, коли студенти поводяться у відповідності із наданою роллю. Зокрема,
їм може бути запропоновано грати роль брокерів у грі, пов’язаній з акціями, або
керівника приватного підприємства. Використання навчальних ігор забезпечує
те, що усі студенти у різній мірі випробують свої теоретичні знання на
практиці, що залучить їх до попереднього вивчення матеріалу.
Одним з найефективніших методів у викладанні економіки вважається
метод кейсів (від англ. Саsе studу – вивчення ситуації), відомий в освіті як
метод ситуативного навчання на конкретних прикладах.[3]
Найбільш широко кейс-метод застосовується саме під час вивчення
економічних дисциплін. Батьківщиною кейс-методу є США. Використання
цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX
століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього
методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого
століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем
переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921
року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий”
метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод
навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики
пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми
та надавали відповідні рекомендації.[1][2]
Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом
навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної
діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню
вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику
проблем, спілкуватися іноземною мовою.[5]
Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: «Метод
навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому
обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в
письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що
працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються
студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під
керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом
навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в
навчальному процесі.»[2]
Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор
описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії,
підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття
рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації,
який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає студентам:
- глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
- отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення
закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
66
__________________________________________________________________________________________________________
- пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та
дискусію;
- отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у
поглядах;
- розвинути застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння
вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути
комунікаційні навички;
- поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні
знання у цінності і вміння студента.
Робота над кейсом має наступні етапи: [2]
1. До заняття викладач підбирає кейс, визначає основні і допоміжні
матеріали для підготовки студентів, розробляє сценарій заняття.
Студент одержує кейс і список рекомендованої літератури,
індивідуально готується до заняття.
2. Під час заняття викладач організовує попереднє обговорення кейса.
Поділяє групу на підгрупи, керує обговоренням кейса. Студент ставить
запитання, що поглиблюють розуміння кейса і проблеми, розробляє
варіанти рішень, бере участь у прийнятті рішень.
3. Після заняття викладач оцінює роботу студентів, їх прийняті рішення і
поставлені запитання. Студент складає письмовий звіт про заняття з
даної теми.
Студент, який готується до обговорення кейсу в аудиторії, має вивчити
факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній
ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того,
студент має бути готовим представити свої думки під час обговорення в
аудиторії, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове
рішення. Студент має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати
лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.
Звичайно, кейс-метод не принесе користі, якщо його відірвати від решти
навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами
викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем, коли рішення
про використання кейс-методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи
існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить
цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати
універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки
від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з
якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна
закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми,
тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-
методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса,
брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах,
дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того,
слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-
методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної.
Правила створення кейса:
67
__________________________________________________________________________________________________________
- визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис -
наприклад, що робить певна людина, у неї є такі достоїнства, такі-то
недоліки;
- описується ситуація;
- вказуються елементи антуражу.
Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету,
що стане його віссю.
Методичною метою застосування кейс-методу може бути й ілюстрація до
теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання. Однак у будь-якому
випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів.
Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть
драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.
Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані
знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а
також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною
мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією
методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і
якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення,
загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів,
підведення підсумків.
Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки
відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості.
Таким чином, використання інтерактивних технологій при викладанні
економічних дисциплін дозволяє значно покращити рівень засвоєння матеріалу
учнями та, відповідно, підвищити рівень їх знань, а вивчення та застосування
спеціального програмного забезпечення є запорукою формування працівників
нового типу, які забезпечать гідну конкуренцію на ринку робочої сили та
стануть тими, хто створить новий оновлений імідж навчального закладу.
1. Долгоруков А. Метод case-study как современная технология
профессионально-ориентированного обучения / Александр Долгоруков
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: ˂http://www.vshu.ru/˃.
2. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Под ред. Сурмина
Ю.П. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с. 4. Ситуаційна
методика навчання: теорія і практика / Упор. О.Сидоренко, В.Чуба. – К.: Центр
інновацій та розвитку, 2001. – 256 с
3. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко,
О. М. Любарська та ін. ; заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2002. – 255 с.
4. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в
системе образования : учебное пособие / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина и др. –
М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 219 с.
5. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-
метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. :
Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
68
__________________________________________________________________________________________________________
6. Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у
вищій школі : навч. посіб. / за ред. М. В. Артюшиної, О. М. Котикової, Г. М.
Романової. – К. : КНЕУ, 2007. – 184 с.
7. Селевко Г. К. Альтернативные педагогические технологии / Г. К.
Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 224 с.
Т. М. Смолянкова, викладач циклової комісії

математичних дисциплін та програмного забезпечення
ІНТЕРАКТИВНІ ЗАСОБИ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ
Об’єкт дослідження: засоби ІКТ, які можна використати в допомогу

викладачу на заняттях з математики.
Актуальність дослідження: сьогодні, ми живемо в ХХІ столітті, яке
називають епохою знань. Феноменом епохи знань стала поява так званого
інтернет-покоління, яке виросло і сформувалось у цифровому середовищі. І
комп‘ютерні технології при цьому, бажаємо ми того чи ні, просто пронизують
сферу навчальної діяльності. Тому задача сучасного освітянина полягає в
ефективному використанні всього інформаційного потенціалу і перед нами
постає питання: «Як вдало використати наші потужні можливості ІКТ в
освітньому процесі?». Для цього потрібно сформувати ефективне
інформаційно-освітнє навчальне середовище, а це неможливо без використання
сучасних Web-додатків.
Постановка проблеми: гаджети, які пронизують наше сьогоднішнє
буття, створені для спрощення нашого життя чи для того, щоб ми втратили
необхідність розмірковувати, аналізувати, а як наслідок і здібність мислити,
вирішувати питання самостійно, своїм розумом, та як нам на це вплинути.
Звичайний день сучасної людини пронизаний різноманітними гаджетами
і новими пакетами прикладних засобів, що ніби спрощують їх використання. Та
дійсність, що нас оточує полягає в тому, що насправді цих пакетів
«допоміжних» програм настільки багато, що поки ми будемо вивчати всі з них,
хтось вже створить щось нове. І тому ми, як сучасні люди інформаційного
всесвіту маємо швидко адаптовуватися і обирати серед запропонованих
варіантів ті, які підходять саме нам, і які є найефективнішим шляхом розв’язку
поставленої перед нами задачі.
І звичайно, наша задача як педагогів, щоб обрані і розроблені прикладки
служили на користь освітньому процесу, доповнювали, урізноманітнювали
його, а не існували не дивлячись на нього і всупереч йому.
Однак, ще одним великим недоліком динамічного ІТ-світу є
інформаційна хвороба сучасного школяра-студента, учасника освітнього
процеса. А саме – незліченна кількість часу, що присвячують ІТ-діти мобільним
телефонам, iPad, і т.ін. Вихідну мету засобів масової інформації, медіа,
69
__________________________________________________________________________________________________________
намагаються спаплюжити і використати задля власного прибутку сучасні
трейдери в сферу постійної гри, залежності, емоціональної і психологічної від
постійного перебування он-лайн. І в наших силах, застосувати прив’язаність ІТ-
дітей до інформаційного світу, однак, всупереч, задля освітнього процесу.
Зацікавленість і інтерес до вивчення дисципліни прямо пропорційний до
того, в яких формах і засобах проходить навчальне заняття. Застосування ІКТ
дозволяє зробити заняття нетрадиційним, цікавими, яскравими, насиченим,
урізноманітнити його, наповнюючи зміст знаннями з інших областей, що
трансформують математику з об’єкту вивчення в засіб отримання нових знань і
вмінь. При цьому засоби ІКТ не замінюють викладача, а доповнюють його [1].
Як сучасному освітянину, викладачу математики пропоную в нагоду
наступні засоби: засоби платформи Google, як віртуальна дошка Padlet, сервер
LeaningApps, Playbuzz, Піфагорія, Numberfile, BBC Математика. Музика
простих чисел, інші.
Playbuzz – це онлайн-платформа, яка дозволяє створювати інтерактивний
контент: тести, опитування, слайдшоу, флеш-карти, статті-списки з
анімованими картинками.
Платформа англомовна, але є зрозумілою для використання. Для роботи з
Playbuzz зверніть увагу на основні моменти:
1) необхідна реєстрація через мережу Facebook або Google пошту;
2) потрібно обрати категорію, з якою ви плануєте прцювати: тести,
інтерактивні списки і слайдшоу, спливаючі картинки і тексти,
голосування, опитування, інше;
3) після створення продукту (якщо результат вас влаштовує), необхідно
натиснути кнопку Publish. Після цього скопіювати ваш код embed code
і вставити його на сайт в те місце, в якому повинен відображатися
контент.
Для полегшення візуального сприйняття і асоціювання, можна додати
обкладинку і потрібно надати назву, опис. Можна також в налаштуваннях
обрати різні фігури, кольори, яскравість, форму, підібрати шаблон,
відредагувати порядок подачі слайдів в презентації матеріалу, до кожного
слайду можна додати опис, відео. Після публікації, кожна робота одежує
власний код, який можна поширити і в інших інтернет-засобах.
Не складнішим є створення опитування в Playbuzz. Після вибору
шаблону, потрібно заповнити необхідні поля, завантажити фото при
необхідності: основне, яке буде вашим фоном і ліворуч зверху додаткове,
вписати питання і не забути вказати правильні варіанти відповідей. Не забудьте
опублікувати через зелену кнопку Publish, і можете поширювати опитування у
мережі.
Сервіс Playbuzz не складний у використанні і це дає йому широкі
можливості у використанні, як активне зворотнє спілкування з учасниками
освітнього процесу, наповнення вашого контенту/ курсу в системі Moodle
цікавинками, корисним опитуванням.
LearningApps.org – це сервіс, який призначений для створення
інтерактивних навчально-методичних вправ з різних предметів. Тематика
70
__________________________________________________________________________________________________________
варіюється від роботи з картами до розв'язування кросвордів і створення карт
знань (MindMap). Сервіс може стати в нагоді для роботи з інтерактивною
дошкою, або як індивідуальні вправи для студентів. На сайті розміщена велика
кількість завдань, розроблених вчителями з різних країн для усіх предметів
шкільної програми, які можна застосувати на своєму занятті або скоригувати
відповідно до поставленої мети і завдань.
Web сервіс Padlet – це віртуальна стіна, на якій можна розмістити фото,
файли, посилання на сторінки Інтернет, замітки. Це може бути або приватний
проект або можна керувати стіною декільком учасникам, які будуть
наповнювати її інформацією, або стіна може бути доступною для читання і
редагування будь-яким користувачем для обміну інформацією [3].
«Піфагорія» – це ігровий мобільний додаток, який містить колекцію
геометричних ігор різного рівня і тематики. Сервіс містить завдання з окремих
розділів геометрії з різним ступенем складності, вцілому близько 300 рівнів [2].
Додаток можна використовувати як на заняттях в колективній,
індивідуальній форму роботи, так і поза аудиторією, самостійно, або з батьками
для розширення геометричного бачення, просторового, пошуку нестандартних
розв’язків задач, нестандартних підходів до обчислення, напрацювання
геометричної інтуїції та вирішення задач підвищеної складності.
Сервіс «Піфагорія» розроблений в допомогу опанування геометрії в
ігровій формі подачі та включає такі розділи:
1) довжина, відстань, площа;
2) паралелі і перпендикуляри;
3) кути і трикутники;
4) бісектриси, медіани, висоти, серединні перпендикуляри;
5) теорема Піфагора;
6) кола і дотичні прямі;
7) паралелограми, квадрати, ромби, прямокутники і трапеції;
8) симетрія, відображення, обертання.
Окрім того, «Піфагорія» містить словник-глосарій, що дозволяє вивчити
нові математичні терміни або повторити вже відомі.
Сервіс Numberphile містить короткі відео сюжети з поясненням
практичного значення математики в житті від найкращих математиків світу.
Цей міжнародний сервіс був розроблений з метою поширення і популяризації
«складної» математики для широкого кола людей. Надихають юних освітян
відомі математики з різних країн, розповідаючи саме про застосування
математичних принципів мислення у оточуючому повсякденному житті [2].
Numberphile був розроблений у 2017 році за підтримки Науково-
дослідницького інституту математичних наук (MSRI) за ініціативи
американського відеожурналіста Брейді Харана. Основна задумка сервісу
полягає в тому, щоб продемонструвати в захопливий спосіб математичні
поняття і надихнути на подальший розвиток, вдосконалення і розкриття
власних талантів в нелегкій справі опанування математики. Наприклад, при
вивченні нової теми доцільно продемонструвати цікавий відео фрагмент, в
71
__________________________________________________________________________________________________________
якому значущі в математиці персоналії розповідатимуть вам про прояв у
природі тих чи інших математичних закономірностей.
Відеоматеріали доступні з різними мовами дублювання. А англомовні
можна використовувати на заняттях з іноземної мови або для вивчення
одночасно двох навчальних дисциплін.
Сучасні ІТ-спеціалісти заробляють на тому, що ніби спрощують наше з
вами життя своїми розробками. Як приклад, популярна останнім часом
програма PhotoMath, яка спрощує життя сучасного студента на незрозумілих
заняттях з дисципліни. Таких калькуляторів вже досить багато, і вони постійно
вдосконалюються. Якщо раніше програми відрізняли надруковані тексти,
погано зчитували задачі з екранів, то сьогодні PhotoMath розв’язує більшість
задач. Таких програм достатньо: MalMath, iMath, Mathway, Mathpix,
MathViewer, MyScript Calculator. Попри задумку розробників, як сучасні люди,
що мають швидко адаптовуватися до динамічного світу, ми можемо зробити
так, щоб всі розробки-калькулятори служили на користь навчального процесу.
Найбільш корисним можна розглядати сервіс Mathway. Він містить не
тільки задачі шкільного курсу математики, а і математичний аналіз, статистику,
лінійну алгебру та навіть хімію. Слід також відмітити, що серед вказаних вище
засобів,саме дана розробка включає найбільш детальну покрокову інструкцію
розв’язування і що не менш істотно, якісну.
Інтерфейс даної програми є досить зручним у використанні, створений у
формі месенджера, в якому дії відбуваються ніби в ділові з віртуальним
помічником.
Окремо в розробці винесене багато прикладів з усіх галузей математики з
покроковим описом розв’язання, що може бути використано в індивідуальній
роботі кожного студента, в роботі з відстаючими студентами, при підготовці до
заліку з математики, вищої математики, лінійної алгебри, і не менш важливо – у
підготовці до ЗНО. Подібною за функціоналом є російськомовна
програма Math24.biz, яку також можна використовувати для аналогічних цілей.
Недоліком в розробці, але перевагою для нас, є той факт, що сканувати
зображення в Mathway складніше, ніж в PhotoMath. Тому доводиться вводити
задачі самостійно, до того ж засобів в програмі достатньо багато, адже
програма включає аж 10 розділів, у кожного з яких є свій власний калькулятор з
набором функцій, символів, операторів, констант, що відповідають цьому
розділу.
Також Mathway пропонує користувачу самому обрати спосіб розв’язання
задачі, в залежності від чого результати можуть змінюватися. Тому Mathway не
дуже підходить для оперативного і швидкого розв’язання, а скоріше є точним і
розгорнутим описом задачі, якраз є хорошим підгрунттям для того, щоб
розібратися в поставленій задачі.
Якщо ви хочете надихнути студентів на вивчення математики з іншого
боку, можна використати «BBC. Математика. Музика простих чисел». Це
пізнавальні фільми про найвеличніші таємниці математики, над якими
працювали видатні розуми світу.
72
__________________________________________________________________________________________________________
Серія відзнята каналом ВВС у 2006 році з ведучим – британським
професором математики Маркусом дю Сотуа.
«Музику простих чисел» разом з іншими надихаючими фільмами про
розвиток математики, найвеличніші її питання та видатних математиків можна
переглядати як в аудиторний час, так і індивідуально, для проникнення суттю
математики, її виникнення і шляхи застосування. Такий підхід надасть
можливість слухачам освітнього процесу побачити математику з історичної
точки зору. Серед таких сюжетів можна виділити:
1) серію «Числа», де головний герой-математик використовує вищу
математику для розкриття злочинів;
2) «Ігри розуму»;
3) «Архімед. Повелитель чисел»;
4) «Леонардо да Вінчі»;
5) «Дивні світи Циолковського»
6) «Математика і розквіт цивілізації»;
7) «ВВС: Історія математики».
Гаджети – користь чи зло для студентів? Нерідко можна почути нарікання
батьків та педагогів, що підлітки надто багато часу проводять, потупившись в
екрани смартфонів, планшетів та ноутбуків. Окрім того, згідно з
дослідженнями, час, витрачений на соціальні мережі чи онлайн-ігри, у сучасних
підлітків переважає над над часом, що вони використовують для саморозвитку,
самовдосконалення і освітнього процесу. І чому б не використати сучасні
девайси із безсвідомих лайків, нескінченних репостів для отриманням
максимальної користі для навчання.
Перспективи використання результатів дослідження: огляд Web-
додатків дає можливість використання он-лайн сервісів для організації
навчально-виховного процесу.
1. Живогляд С. М. Використання інформаційних технологій на уроках
математики / С.М. Живогляд. – Збірник V Всеукраїнської науково-практичної
конференції молодих науковців «Інформаційні технології – 2018», – Львів,
2018. – с. 33-34.
2. Освітній проект «На Урок» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://naurok.com.ua/journal
3. Таровик О. І. Хмарні технології у навчально-виховному процесі:
Методичний посібник / О. І. Таровик – Новоукраїнка, 2015. –46 с.
73
__________________________________________________________________________________________________________
О.В.Стахович, викладач першої категорії,
викладач циклової комісії фармацевтичних дисциплін
Комунального закладу «Бердянський медичний коледж»
ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ

У ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
Сьогоднішнє покоління майбутніх фармацевтів народилося та виросло у

час стрімкого розвитку Інтернету та інформаційних технологій. Наші студенти
дуже впевнено почувають себе під час роботи з комп’ютером або інтернетом,
це для них цілком зрозуміло та дуже близько до розуміння, тому виникли нові
можливості покращення освітнього процесу під час підготовки фармацевтів.
Отже електронна освіта – це краще рішення проблеми навчання для
наших студентів, майбутніх фармацевтів, сьогодення. Навчатися за допомогою
інтернету їм дуже подобається. Вони швидко знаходять потрібну інформацію у
всесвітній мережі. Використання електронних ресурсів у навчальному процесі
має вагомий вплив на результати навчання, оскільки застосування різних видів
комп’ютерних програмних засобів, баз даних та систем мультимедіа суттєво
змінює традиційну систему навчального процесу та методику викладання
предметів фармацевтичних дисциплін. Також дуже добре впливає на якість
знань майбутніх фармацевтів використання під час навчального процесу
навчальних відеофільмів. Вони допомагають студентам краще зрозуміти
викладає мий матеріал, також краще засвоїти практичні навички їх майбутньої
професій. Навчально-інформаційне середовище з появою та стрімким
розвитком мережі Інтернет та комп’ютерних технологій з кожним роком
постійно розширюється, змінюється, розвивається й наповнюється новими
освітніми ресурсами, що дає змогу урізноманітнити навчальний процес.
Використання інноваційних технологій у професійній фармацевтичній
освіті можна вважати одним з основних напрямків довгострокового
економічного зростання і соціального розвитку. Електронна професійна освіта
це один з інструментів розвитку інформаційного суспільства. Нова електронна
освіта стимулює оновлення форм, засобів, технологій та методів викладання
фармацевтичних дисциплін; вона стимулює наших студентів до творчого
пошуку, під час виконання завдань з допомогою Інтернету.
Розширення легкості доступу до знань для всіх студентів з урахуванням
можливості побудувати власну траєкторію навчання у будь який зручний для
наших студентів час, сприяє формуванню у майбутніх фармацевтів необхідних
для ХХІ століття навичок, які вони зможуть використовувати у своїй майбутній
професійній діяльності.
Електронна освіта стає все більш популярною, але її часто вважають
синонімом таких понять, як «дистанційне навчання» або «системою
дистанційного навчання». Але це не зовсім одне і те ж. Ці терміни
взаємопов’язані, але кожен несе в собі своє особливе змістове навантаження.
74
__________________________________________________________________________________________________________
Наприклад, дистанційне навчання не є електронним, тому що навчальні
матеріали можуть доставлятися також або кур’єром, або поштою. Так само
електронне навчання не вважається дистанційним[1].
Дистанційна освіта,це коли студент та викладач знаходяться на відстані
один від одного,спосіб передавання матеріалу наразі не має значення. В
електронній професійній освіті увесь навчальний матеріал є тільки в
електронному вигляді.
Представниками ЮНЕСКО термін електронна освіта, визначений як
навчання через Інтернет або мультимедійні засоби. Електронна професійна
освіта – це спосіб організації навчально-виховного процесу, який базується на
використанні ІКТ, технологій мультимедіа й Інтернету з метою створення
системи масового навчання і перепідготовки наших студентів[3]. Це
призводить до підвищення якості освіти за рахунок покращення доступу до
ресурсів і сервісів, а також віддаленого обміну знаннями і сумісної праці.
Процесом керує викладач або, як його іноді називають, тьютор. Він
контролює процес професійного навчання, проводить відеолекції або вебінари,
форуми або веб-конференції, розробляє та перевіряє тестові завдання для
перевірки знань студентів.
Але значний обсяг роботи під час електронної освіти виконуються
студентами самостійно, так як і в заочному навчанні.
Електронна освіта e-learning дає можливість інтерактивного спілкування
між студентами та викладачами. Здійснювати процес електронної освіти легко
за допомогою Google класу, це дуже зручно, та ще й сучасні студенти
найчастіше використовують під час пошуку пошукову систему Google.
Електронна освіта це й дистанційне навчання, й також управління освітнім
процесом, та й автоматизація обігу документів освітніх закладів. До переваг
електронної освіти відноситься економія часу (за даними Cedar Group, навчання
за допомогою е-learning потребує на 35–45% менше часу), збільшення
швидкості запам’ятовування навчального матеріалу на 15–25% порівняно з
очними формами навчання, електронна професійна освіта дає можливість
студентам навчатися в зручному темпі та і в будь-який зручний для них час,
доступність навчання для всіх категорій студентів, можливість повертатися до
матеріалу, який не зовсім зрозумілий, необмежену кількість разів.
Але також дистанційна освіта має недолік – це труднощі у ідентифікації
особистості студента під час віддаленого електронного навчання. Під час
дистанційного навчання е-learning майже відсутня мотивація ззовні, що
призводить до міцніших та більш глибоких знань, які можуть отримати ті
студенти, які мають більш високу мотивацію до професійного навчання.
Незважаючи існуючі проблеми дистанційна форма професійної освіти є
досить новою. Досвід упровадження її у зарубіжних країнах показує, що вона
не менш ефективна ніж традиційна освіта, тільки за наявності якісного
освітнього контенту і грамотної побудови курсу.
Зараз у багатьох країнах світу електронна освіта є невід’ємною частиною
сучасної освіти. Мільйони людей у всьому світі охоплені e-learning.
75
__________________________________________________________________________________________________________
Професійна електронна освіта неможлива без належного якісного
контенту, тому одним із найважливіших кроків на шляху до її впровадження в
Україні є розробка і затвердження положення про електронні освітні ресурси
(наказ МОН молоді і спорту від 01.10.2012 р. No1060)[10]. Це положення дає
визначення поняттю електронних освітніх ресурсів (ЕОР), їх видам, порядку
розроблення й упровадження. Згідно з цим положенням, ЕОР – це навчальні,
наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній
формі і представлені на носіях будь (якого типу або розміщені у комп’ютерних
мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних
засобів і необхідні для ефективної організації освітнього процесу, у частині, що
стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.
Тобто у електронній освіті , як і в традиційній використовуються підручники,
лекції, практичні завдання, презентації, тести тощо, тільки вони представлені у
електронному вигляді.
У нашій країні електронна освіта розглядається не як заміна традиційної,
а як додаткова, спрямована на здобуття поглиблених знань і майбутнього
професійного вдосконалення або перекваліфікації. Тому e-learning - система
навчання з використанням ІКТ, її необхідно раціонально інтегрувати у сучасну
професійну освіту, залишаючи поряд з новітніми і традиційними засобами
навчання.
Наша держава впевнено запроваджує електронну освіту, яка є рушійною
силою в багатьох галузях і необхідною умовою розвитку сучасного суспільства.
Електронна професійна освіта має багато, майже необмежених
можливостей для розвитку у нашій країні. Вона більше зрозуміла сучасним
студентам, вона стимулює їх до творчого навчального процесу, та до отримання
нових професійних знань. Електронна професійна освіта є освітою сучасності
та майбутнього.
1. Болтак І.С. Е-learning – ключ до якісної освіти. Творча майстерня
вчителя. https://dorobok.edu.vn.ua/
2. Декларация принципов «Построение информационного общества -
глобальная задача в новом тысячелетии» Декларація, Документ 995_c57,
редакція вiд 12.12.2003 [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_c57 2.
3. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний
процес загальноосвітніх
4. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний
процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних
технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року, затверджена постановою
Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 494.
5. Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом
життя: тези доповідей VIII Міжнародної науково-методичної конференції, м.
Суми, 15–16 листопада 2012 р.
76
__________________________________________________________________________________________________________
6. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию
информационной технологии в учебном процессе: автореф. дис. д-ра пед. наук.
М., 1989. - 42 с.
7. Извозчикова В.А. Педагогические информационные технологии и
картина мира в непрерывном образовании. Учебное пособие / Под общей ред.. -
СПб.: Образование, 1977.
8. Косик В.М. Електронний освітній простір України, eduikt@gmail.com
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на вик.
9. Маркова О.М. Загальна структура засобів хмарних технологій
навчання основ математичної інформатики Кафедра комп’ютерних систем та
мереж, ДВНЗ «Криворізький національний університет».
10. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 01.10.2012 №
1060 «Про затвердження положення про електронні освітні ресурси».
11. Соя О.М. Формування культури самостійної роботи майбутніх
учителів математики засобами інноваційних технологій, Вінниця, 2016 р.
Ю.В. Сухоминська, викладач першої категорії,

ВСП «Оріхівський коледж
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ:

ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-КВЕСТУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ
ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА
«Якщо ми будемо вчити сьогодні так, як вчили вчора, ми крадемо
у наших дітей завтрашній день»
Джон Дьюї
Читаючи роботи американського філософа, психолога та реформатора
освіти мені сподобався його влучний вислів, тому намагаюсь в останні роки
збагачувати свій досвід новітніми технологіями навчання. В даній роботі хочу
привернути Вашу увагу до однієї із таких популярних сучасних видів освітніх
Інтернет-технологій, як веб-квест.
Проблему створення та використання веб-квестів у навчальному процесі
активно вивчають зарубіжні та вітчизняні науковці: Б.Додж, Т.Марч,
М.Андрєєва, О.Гапеєва, М.Гриневич, Г.Шаматонова, В.Шмідт.
Багато в чому Web Quest-метод базується на теорії конструктивізму в
навчанні, де важливо не відтворення об’єктивної енциклопедичної реальності, а
формування власного уявлення про неї [1]. У даному випадку, інтернет
виступає не метою, а засобом навчання.
Мета даної роботи розкрити методику організації та проведення
технології Веб-квест, рекомендувати проведення веб-квестів у самоосвітній
діяльності педагогів.
77
__________________________________________________________________________________________________________
Дана робота націлена також показати, що проектна технологія квест-
заняття заключається у зміні звичних стереотипів організації заняття.
Розвивати структурний підхід, який дає студентам можливість
використовувати свою працю більш продуктивно, поєднуючи і комбінуючи
різні інформаційні ресурси новими способами, також застосовуючи творчі
здібності та навички проблемного мислення.
Актуальність методики квест-заняття пов’язана з інноваційними
напрямками освіти, в яких інформаційно-комунікативні технології виступають
в якості науково-дослідницької основи заняття, включаючи в себе елементи
творчості.
Завдяки використанню проектної технології студенти отримують
можливість вибирати і структуризувати матеріал, аналізувати отриману
інформацію, вчитись самостійно приймати рішення у виборі теми та її
представленні для обговорення на занятті. У просторі квест-заняття вони
набувають елементів науково-практичної діяльності.
Проектна технологія такого заняття визначає нове завдання сучасної
освіти, що пов’язане з активізацією позаурочної діяльності студентів.
Продовжуючи роботу над проектом в домашніх умовах, студенти свідомо
продовжують дослідження теми, але не у форматі традиційного навчального
матеріалу, а з використанням електронних ресурсів, які поглиблюють отримані
на занятті знання.
На завершальному етапі роботи в проектній технології вони
представляють свій результат роботи, виконаний у формі презентації, яка
обговорюється усіма учасниками квест-заняття.
В англомовній літературі виділяються п'ять видів навчальних Інтернет-
матеріалів: хотлист (hotlist), трежа хант (treasurehunt), сабджектсэмпла
(subjectsampler), мультимедіа скрэпбук (multimedia scrapbook), і вебквест
(webquest)[ 3].
“A Web Quest is an inquiry-oriented activity in which some or all of the
information that learners interact with comes from resources on the internet”, -
стверджує Берні Додж. Саме він разом зі своїм колегою Томасом Марч, будучи
викладачами університету Сан-Дієго (США), у 1995 році представив цю
технологію міжнародній педагогічній спільноті. А сьогодні вчителі іноземних
мов всього світу широко використовують цю інноваційну технологію як один із
засобів ефективного навчання мови з використанням ресурсів Інтернету. Разом
з Томом Марч, професори освітніх технологій Університету Сан-Дієго
визначили наступні види завдань для веб-квестів[4]: переказ, компіляція,
планування та проектування, переконання, творче завдання і т.д.
Вебквест від англійського “webquest” – «Інтернет пошук» –
найскладніший тип навчальних Інтернет-матеріалів. Він містить у собі усі
компоненти чотирьох зазначених вище матеріалів і передбачає проведення
проекту з участю усіх студентів. Перш ніж поділити студентів на групи, вся
група знайомиться зі спільними даними по досліджуваній темі, цим
занурюючись у проблему майбутнього проекту. Учитель відбирає ресурси
мережі Інтернет та класифікує так, щоб кожна група ознайомилася лише з
78
__________________________________________________________________________________________________________
одним проблемним аспектом теми. Після вивчення, обговорення й повного
розуміння конкретної проблеми, у кожної первинної групі студенти
перегруповуються так щоб в новостворених групах було по одному
представнику з кожної первинної групи. У процесі обговорення вони
дізнаються один від одного вже про всі аспекти обговорюваної проблеми. У
результаті рішення веб-квесту через вивчення матеріалу та його обговорення
студенти мають відповісти на одне загальне запитання дискусійного
характеру[3].
Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для
самостійної або групової роботи студентів з ним знаходиться на різних веб-
сайтах[2].
За Берні Доджем можна визначити два види веб-квестів:
1. Короткострокові веб-квести мета яких набуття елементарних знань з
певної теми.
2. Довгострокові веб-квести. Після завершення такого веб-квесту студент
грунтовно проаналізує отриману інформацію, продемонструє розуміння
матеріалу, самостійно створюючи та ускладнюючи завдання для роботи над
темою. В цьому полягає основна відмінність між короткостроковими та
довгостроковими веб-квестами.
Дизайн веб-квесту припускає раціональне планування студентів,
сконцентрованого не на пошуку інформації, а на її використанні.
Основна відмінність веб-квеста від простого пошуку інформації полягає в
наступному:
наявність проблеми;
пошук інформації з проблеми здійснюють в Інтернеті;
рішення проблеми ухвалюють усією групою.
Загадки і головоломки. З цією частиною у викладача не повинно
виникнути проблем: будь-яке завдання зі збірки завдань можна помістити в
цікавий контекст. Завдання на знання предмета корисно поєднувати з загадками
на кмітливість, які задіюють кмітливість. Важливо: завдання повинно бути
умовою для того, щоб рухатися далі.
Студенти краще запам'ятовують інформацію в освітніх іграх, а не на
звичайних заняттях, тому що в першому випадку отримують знання, коли
вирішують своє завдання. При цьому ви ставитеся до знань не як до
«інформації, яку треба запам'ятати», а як до речей, без яких ви не зможете щось
здійснити.
Перш ніж створювати WEB-квести необхідно вирішити чи дійсно його
необхідно створювати «з нуля». Можна легко адаптувати існуючі WEB-квестів
до ваших навчальних цілей: http://webquest.sdsu.edu/adapting/index.html Search
Bernie Dodge’s WebQuest Site http://edweb.sdsu.edu/webquest/matrix.html Tom
March’s Best WebQuests http://bestwebquests.com Але якщо ви проглянули безліч
WEB-квестів, і свіжа ідея прийшла вам на думку, чом би не створити свій?
WEB -квест можна вважати ідеальним, якщо:
- у WEB - квесті присутній якийсь «гачок», що дозволяє студентам
зберігати інтерес до виконуваної роботи впродовж всіх її етапів. Таким
79
__________________________________________________________________________________________________________
«гачком» може бути заплутаний сюжет, загадка, детектив, пошук «скарбів» або
яка-небудь інша діяльність у формі гри. Ці «гачки» є важливим мотивуючим
чинником, і буде дуже добре, якщо ви використовуєте вашу уяву в створенні
стимул реакцій для студентів;
- WEB - квест містить матеріали, відповідні віковій категорії і здібностям
студентів. Інформаційне багатство мережі надає відмінний спосіб забезпечити
ресурсами і можливістю повноцінної участі в командній роботі здібностей
студентів з різними рівнями;
- виконання завдання WEB - квесту передбачає спільну діяльність. Оцінка
вкладу члена команди в спільну справу з боку студентів також є гарним
мотивуючим чинником;
- як використовуються матеріали у всіляких форматах мультимедіа-
джерел, таких як фотографії, карти, анімацію, відео і звук. Не секрет, що зорова
пам'ять сприяє кращому засвоєнню інформації, тому використання візуальних
ресурсів мережі – ще один спосіб утримувати інтерес студентів;
WEB - квест простий у використанні. Навігація по розділах веб-квеста
має бути інтуїтивно зрозумілою, студенти повинні мати можливість легко
переміщатися з одного місця в інше. Це одна з причин привабливості веб-
квестів, створених у вигляді веб-сторінок;
- WEB - квест розроблений з врахуванням його інтеграції з іншими
видами навчальних матеріалів з теми, що вивчається;
- WEB - квест містить вбудований механізм оцінки. Оцінка дає учням
гарний орієнтир на те, як робота має бути виконана.
Для квесту завдання складаю таким чином, щоб вони включали не тільки
поточний матеріал, який студенти вивчають на даному етапі, а й деякі елементи
попередніх тем з метою повторення пройденого матеріалу. Ці елементи не є
розв’язком завдання, а тільки шляхом до одержання результату.
Оскільки студенти проявляють зацікавленість до всього незвичайного,
яскравого, то неординарність завдань сприяє переключенню уваги, змінює хід
думок, студент починає мислити не тільки логічно, а й абстрактно, творчо, що,
в свою чергу, сприяє розвитку вищих форм мислення.
Проведення занять на одну тему в різних групах з використанням та без
використання даного методу показало, що студенти активніше, з більшою
зацікавленістю й захопленням працюють на квест - уроці.
Вважаю, що система роботи з використанням квестів формує
пізнавальний інтерес до вивчення англійської мови.
Тож що є корисного у Web - квесті для студентів? Такі причини як :
підвищення мотивації до самонавчання та самоорганізації; реалізація
креативного потенціалу; вміння знаходити кілька способів розв’язання
проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтувати
свій вибір; робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,
взаємоконтроль); підвищення самооцінки; формування нових компетенцій
(студенти оформляють результати своїх робіт у вигляді Web-сторінок чи сайтів,
слайд – шоу, буклетів, постерів чи фоторепортажів); здобувають навички
публічних виступів (обов’язків захист проектів з виступами авторів, з
80
__________________________________________________________________________________________________________
питаннями, дискусіями). У результаті маємо метод ігрового навчання,
проблемного, групового, індивідуального, звичайний Web-квест. Із власного
досвіду можу сказати, що, тільки переглянувши кілька подібних робіт,
вирішила створити власний проект з англійської мови під назвою Travelling
about Edinburgh. Впевнена, що той викладач, який спробує створити хоча б
один Web-квест зі своїми студентами, одразу побачить у них позитивні зміни,
бо робота ця і корисна, і цікава, і така, що справді активізує навчальну
діяльність.
Моделей та сценаріїв використання навчальних Інтернет-матеріалів у
навчанні іноземної мови може бути безліч. Проте, приймаючи до уваги
характеристики виключно власної групи студентів кожен викладач може сам
вирішити до якої теми можна використати даний метод і у якому ступені.
В чому ж полягають переваги та недоліки цього методу
 виконуються завдання подібні до реального життя
 розвиваються навички високого мислення
 є реальна можливість диференціації та роботи з обдарованими
 реальне використання комп’ютера в процесі навчання
 потрібна ґрунтовна лексична підготовка студентів
 викладач витрачає багато часу на підготовку веб-квесту
Упровадження Веб- квесту дозволяє вирішити такі завдання як:
 активізація розумової діяльності;
 формування стійкого інтересу студентів до предмету;
 активізація сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних
предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій,
малюнків, символіки);
 поєднання новітніх та традиційних дидактичних засобів навчання;
 розвиток універсальних форм розумової діяльності в контексті
навчання.
Використовуючи таку методику, викладач створює умови для успішної
реалізації сучасних інноваційних технологій, які відкривають студентам шлях
до нових освітніх стандартів. Метод Веб квест є універсальним методом, який
можна використовувати на будь-якому предметі. Це - діяльність, спрямована на
дослідження, при цьому частина або всі джерела інформації, з якими працюють
студенти є Інтернет ресурсами. Метод Веб Квест - це формат уроку, який має в
основі проблему, подібну до тієї, яку вирішують дорослі в реальному житті.
1. Можаровська О. Е. Використання технології веб-квесту в іншомовній
підготовці // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014,
№ 1 (35)
2. Николаева Н. В. Образовательные квест-проекты как метод и средство
развития навыков информационной деятельности учащихся //Вопросы
Интернет-образования. 2002, № 7. - http://vio.fio.ru/vio_07
81
__________________________________________________________________________________________________________
3.Сысоев П. В. Евстигнеев М. Н. Внедрение новых учебных Интернет-
материалов в обучение иностранному языку (на материале английского языка и
страноведения США). // Интернет-журнал "Эйдос". - 2008. - 1 февраля
4. Dodge B. WebQuest Taskonomy: A Taxonomy of Tasks. 1999.
http://webquest.sdsu.edu/taskonomy.html
В.О. Тирон, викладач вищої категорії,

викладач-методист, магістр освітніх, педагогічних наук,
викладач юридичних дисциплін і зарубіжної літератури
ВСП «Василівський коледж
ТЕХНОЛОГІЯ QR-КОДУВАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому

процесі є актуальною проблемою сучасної освіти. Сьогодні практично кожен
педагог може підготувати й провести заняття з використанням ІКТ. Такі заняття
є достатньо інформативними та інтерактивними, що дозволяє економити час
для усіх учасників освітнього процесу, студенту працювати в своєму темпі, а
педагогу дозволяє працювати диференційовано та індивідуально, дає
можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання.
Одним з перспективних напрямків ІКТ в освіті є мобільні технології,
зокрема використання QR-кодів. Абревіатура QR (quick response) в перекладі з
англійської означає «швидкий відгук». Це двомірний штрихкод (матричний
код), який розробила японська компанія «Denso Wave» в 1994 році. Він
дозволяє в одному невеликому квадраті помістити 2953 байти інформації, тобто
7089 цифр або 4296 букв (близько 1-2 сторінок тексту в форматі А4), 1817
ієрогліфів. QR-код дозволяє швидко кодувати й зчитувати (декодувати) тексти,
URL різних сайтів, активні посилання для завантаження інформації, рекламу
тощо [3].
Яким чином можна використовувати QR-кодування в процесі навчання?
Що кодувати? Це може бути відео з YouTube, локація на Google-картах,
файл з Dropbox, профіль в соцмережах, телефонний номер або e-mail. Словом
все, що можна відправити поштою або через соціальні мережі, QR-коди
дозволяють прикріпити до будь-якої поверхні: стіни, аркушу паперу, футболки,
чашки тощо.
Захована підказка. Викладач може закодувати власні підказки, а потім
роздрукувати отриманий QR-код разом із завданням. Кожен, кому знадобиться
консультація по темі, отримає її в будь-якому зручному місці, просто зчитавши
код.
Пригода. QR Treasure Hunt Generator автоматично створює QR-вікторину
із запропонованих питань. Потім роздруковані QR-коди можна розмістити в
82
__________________________________________________________________________________________________________
аудиторії або по всьому подвір’ю. Студенти, можливо, підтягнуть не тільки
знання, а й свою фізичну підготовку.
Екскурсії. За тим же принципом можна запросто організувати екскурсію
по коледжу. В кабінеті (коридорах, бібліотеці, в інших приміщеннях) потрібно
розмістити роздрукований QR-код з посиланням на відео, аудіо або цілий
фотоальбом. Багато музеїв вже давно використовують цей прийом, тим самим
розширюючи експозицію не тільки поясненнями, але й додатковими
матеріалами на зразок міні-фільму або навіть ігри за мотивами виставки.
Інтерактивна розповідь. QR-коди вміють зберігати в собі тексти
невеликого обсягу, які можна зчитувати без підключення до інтернету. Для
творчих занять це надає чималі можливості. Приклад гри: потрібно придумати
розповідь, що складається з декількох частин – в кінці кожної, як у
комп’ютерній грі, буде кілька варіантів продовження.
Як кодувати? Насамперед необхідно закодувати своє послання. Для
створення власного QR-коду знадобляться тільки інтернет, принтер і камера.
Серед українських та україномовних ресурсів для створення QR-кодів слід
виділити http://ua.qr-code-generator.com, http://qrcodes.com.ua/, http://www.qr-
code.com.ua. Якщо бажаєте скористатися альтернативними варіантами, введіть
в рядку адреси вашого браузера таку умову пошуку: «створити QR-код».
Як зчитувати? Найбільш популярною програмою для ОС Andoid є
програма QR Droid, яка дозволяє зчитувати коди, створювати власні і
відправляти друзям. Neoreader – сервіс зі схожими функціями, працює на iOS і
справляється з усіма типами кодів [1].
Тим, у кого немає смартфона, допоможе проста програма QRreader, в якій
лише одна функція – досить піднести код до веб-камери, і додаток його зчитує.
А якщо у вас немає і веб-камери, врятує розширення для Google Chrome, яке
прочитає будь QR-код, що зустрівся в інтернеті.
Можна запропонувати і такі способи використання QR-кодів:
оригінальний підхід до написання книги QR-кодами замість слів і букв (кожна
сторінка – код); код як доповнення до реального об’єкту (скелет в кабінеті
біології, елементи якогось пристрою); коди на екскурсійних об’єктах (музей,
зоопарк, місто); навчальні питання після сканування коду і прочитання
інформації; список додаткових джерел в електронному курсі, книзі; навчальна
гра-квест із завданнями, захованими в кодах; посилання на сайти, джерела в
публікаціях; інформація про автора книги; використання в системі каталогів
бібліотеки; посилання на кейси / завдання в електронних курсах; аналіз
популярності контенту (за кількістю зчитувань); бонуси / призи як результати
навчання групи (варіанти різні); використання для підтвердження участі в
тренінгу, семінарі; використання для реклами будь-чого в навчанні (наприклад,
програма стажування в банку на щоденнику студента, код на візитці
представника коледжу, компанії, тренінгового центру) тощо [3].
При вивченні будь-яких макетів розміщуємо QR-код на фрагменті
об’єкту, щоб пояснити за допомогою додаткових ресурсів його особливості.
Так, QR- коди можна розміщувати на частинах машин, елементах механізмів,
картинах, анатомічних об’єктах. При вивченні юридичних дисциплін ці коди
83
__________________________________________________________________________________________________________
можна використовувати на заняттях зі спецтехніки, криміналістики (зразки
куль, замків, слідів, анатомія людини тощо). QR-код міститься в тексті, і
студент, зчитавши його за допомогою мобільного пристрою, може потрапити
на інтернет-ресурс, який мітить додаткову інформацію до тексту (відео, фото).
Студенти можуть створити власне портфоліо, зашифрувавши його за
допомогою QR коду [2].
Приклад використання QR-кодів на заняттях з зарубіжної
літератури. Завдання «Впізнай героя за цитатами» (статичні QR-коди).
Студенти повинні розшифрувати QR-коди та впізнати літературних героїв за
цитатами з творів.
Відповіді: Майстер, М. Булгаков «Майстер і Маргарита»; Родіон

Раскольников, Ф. Достоєвський «Злочин і кара»; Жульєн Сорель, Стендаль
«Червоне і чорне»; Гобсек, О. де Бальзак «Гобсек»; Сантьяго, Е. Хемінгуей
«Старий і море»; Доріан Грей, О.Уайльд «Портрет Доріана Грея» [5].
Відео про життя і творчість письменників (динамічні QR-коди):
«Михайло Булгаков «Великий містифікатор»; «Трагедія Льва Толстого»;
«Артюр Рембо. Вірші».
84
__________________________________________________________________________________________________________
Розробити QR-код нескладно, потрібен лише простий у застосуванні

генератор для його створення, який не вимагає будь-яких спеціальних знань.
Для цього у вільному доступі існує безліч онлайн ресурсів. Також для
користувачів Google Docs або Google Drive можна створити особистий QR-код
набагато швидше і без стороннього програмного забезпечення, тим більше це
не вимагає відвідування спеціальних веб-сайтів.
Досвід педагогів щодо використання QR-кодів свідчить про те, що
зазначена технологія допомагає не тільки закріпити та поглибити фахові знання
студентів, а й підвищити навчальну мотивацію до освоєння нових
інформаційно-комунікаційних технологій [3]. QR-коди дозволяють зробити
заняття більш захоплюючими та ефективними. З одного боку, студентам зручно
зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам’яті мобільних
пристроїв, з іншого – такий підхід дозволяє задіяти додатковий (тактильний)
канал сприйняття інформації [4].
1. QR-код розшифрувати на комп’ютері. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.поради.pp.ua/kompyuterinternet/7005-qr-kod-rozshifruvati-na-
kompyuter.html.
2. QR-коды в обучении современных школьников. Использование.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/
watch?v=gCiVOMHg_tg.
3. Демченко П. Використання QR-кодів при викладанні дисциплін
загальнотехнічного циклу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://fitu.kubg.edu.ua/images/stories/Departments/kitmd/Internet_conf_17.05.18/s1/
1_Demchenko.pdf
4. Можливості використання QR-кодів у навчальному процесі.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/mozlivosti-
vikoristanna-qr-kodiv-u-navcalnomu-procesi-59429.html
5. Тирон В. Літературний калейдоскоп. Інтелектуальна гра. Зарубіжна
література в школах України. 2019. № 2. С. 61-63.
85
__________________________________________________________________________________________________________
К.П. Федоришина, викладач вищої категорії, викладач- методист,
голова циклової комісії мовної та гуманітарної підготовки,
Запорізький коледж радіоелектроніки ЗНТУ
ВОРКШОП, ЯК ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

СУЧАСНОГО СТУДЕНТА ІНОЗЕМНІЙ МОВІ
Формування ринкових відносин і демократизація суспільного життя

визначили зміну цільових орієнтирів професійної освіти, підвищили вимоги до
підготовки спеціалістів, зумовили розробку і впровадження інших підходів до
професійної підготовки майбутніх фахівців, що визначаються у загальному
контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності
загальносвітової культури.
Нові запити суспільства XXI сторіччя висунули відповідні вимоги до
підготовки майбутніх компетентних спеціалістів, що і зумовило потребу в
пошуку і впровадженні нових сучасних технологій навчання. У підготовці
майбутніх фахівців склалася усталена система підготовки кадрів, в якій
використовуються традиційні форми проведення навчальних занять: лекції,
практичні заняття, лабораторні роботи, заліки , екзамени, тощо.
У зв’язку із переходом на компетентнісну основу в підготовці майбутніх
фахівців виникає потреба у зміні технологій, форм і методів проведення
навчальних занять, що дозволить уникнути наслідків наявної суперечності між
теоретичною підготовкою і ефективністю практичної роботи фахівців [4].
У освітній сфері протягом останніх років предметом дискусії є нові
форми проведення навчальних занять.Workshop – це одна з тих форм, яку на
сьогоднішній день сучасні викладачі намагаються впровадити у своїй
педагогічній діяльності. У перекладі з англійської workshop – майстерня, але
практика використання «воркшопів» наповнила це поняття більш суттєвим
змістом.
Починаючи з 50-х рр. ХХ ст. у Німеччині у сфері освіти почались спроби
впроваджувати нові форми навчання з такими особливостями: зменшення
домінуючої ролі викладача, використання у навчальній діяльності взаємодії
учасників, спроби зробити навчання цікавішим, цілісним і практично
орієнтованим. З’являється нова форма навчання – «воркшоп». Поняття
«майстерня» вказує на те, що всі учасники повинні бути активними і
самостійними.
Дослідниця М. Скрипник зазначає, що Клаус Фопель у своїй книзі
«Ефективний воркшоп» описує дану технологію, як інтенсивний навчальний
захід, на якому учасники вчаться, перш за все, завдяки своїй активній роботі;
навчальна група, яка допомагає всім учасникам стати після закінчення навчання
більш компетентними, ніж на початку; навчальний процес, в якому кожен бере
активну участь; навчальний процес, під час якого учасники багато дізнаються
один від одного; тренінг, результати якого залежать, перш за все, від вкладу
учасників і в меншій мірі – від знань ведучого; навчальний процес, в якому в
центрі уваги – переживання учасників, а не компетентність ведучого;
86
__________________________________________________________________________________________________________
можливість відкрити для себе, що знаєш і вмієш більше, ніж думав досі, і
навчитися чомусь від людей, від яких цього не очікував; динамічне навчання,
яке відбувається завдяки власній активній роботі учасників; акцент робиться на
отриманні динамічного знання, при цьому учасники самостійно визначають цілі
навчання, розділяють з ведучим відповідальність за свій навчальний процес
[3,7].
У концепції воркшопу поєднуються різні напрямки: дослідження малих
груп у Тевістоці (Великобританія) і в Національних тренінгових лабораторіях
(США); гуманістична психологія; нейропсихологія. Ця форма навчання може
використовуватись для різноманітних цілей і навчальних програм. «Воркшоп»
– це інтенсивний навчальний захід, під час якого учасники навчаються завдяки
власній активності, а теоретичні відомості – мінімалістичні і відіграють
незначну роль. У центрі уваги відбувається самостійне навчання учасників і
активна взаємодія. Акцент відбувається на отриманні динамічного знання.
«Воркшоп» асоціюється з такими поняттями, як: активність, експеримент,
ризик, зміни, демократичне прийняття рішень, цілісність навчання,
самовираження, внутрішні зміни, позитивна взаємодія [5].
Темпи розвитку сучасного суспільства вимагають від викладача
іноземної мови постійного професійного розвитку та проведення навчальних
занять з використанням сучасних методів викладання дисципліни. «Воркшоп» є
активним розвиваючим методом групової роботи. Саме поняття workshop
вказує на його центральну ідею: під час використання даної технології на
заняттях іноземної мови всі учасники активні і самостійні. В основі методу
лежить інтенсивна групова взаємодія, при цьому акцент робиться на
отримання динамічних знань. Кожен з учасників приходить на «воркшоп» зі
своїм унікальним і неповторним досвідом, отриманим у процесі підготовки, і
таким самим індивідуальним поглядом і ставленням до тих чи інших проблем.
«Воркшоп» – це дослідження, в центрі якого лежить окремо взята і
неоднозначна проблема. Спеціальним чином організований процес роботи в
групі дозволяє поглянути на неї об’ємно, з різних, часом найнесподіваніших
ракурсів. «Воркшоп» допомагає актуалізувати досвід, наявний в групі і
інтегрувати на основі існуючих ресурсів новий погляд і розуміння розглянутої
проблеми. Таким чином, «воркшоп» допомагає стати всім його учасникам по
закінченню більш компетентними, ніж на початку.
Використання технології Workshop на заняттях іноземної мови у
закладах освіти допомагає викладачу вирішити цілий ряд проблем. По-перше,
до самостійної роботи залучаються всі студенти групи. По-друге,
правильно поставивши проблему перед студентами, викладач може досить
швидко оцінити роботу кожного. По-третє, викладач відходить від
традиційної форми проведення заняття, тим самим активізує роботу студентів і
отримання ними більш розширеної інформації з тої, чи іншої тематики [2].
Так, наприклад , під час проведення воркшопу з дисципліни «Іноземна
мова за професійним спрямуванням» у групі третього курсу Запорізького
коледжу радіоелектроніки ЗНТУ за тематикою «Modern Computer
Technologies», стало зрозуміло, що цей вид занять викликає неабиякий
87
__________________________________________________________________________________________________________
інтерес у сучасних студентів. Рівень та якість підготовки свідчили про високу
мотивацію досягнення успіху всіма учасниками навчального процесу. Студенти
мали змогу не лише продемонструвати свій проект, ознайомити з презентацією
на задану тематику, але й долучити всіх інших студентів до активної співпраці.
По закінченню проведення такого «воркшопу» всі учасники навчального
процесу поділились власними враженнями, що дало змогу отримати
максимальне задоволення від своєї роботи як викладачу, так і студентам групи.
«Воркшоп» вигідно відрізняється від інших методів навчання своєю
точковою тематичною спрямованістю. Крім того, ця технологія відноситься до
групи таких розвиваючих і навчальних методів, які найбільше підходять для
роботи з дорослою студентською аудиторією. Знання, отримані в процесі
«воркшопу», є продуктом активної діяльності самих учасників, що
багаторазово підвищує ефективність їх засвоєння.
Основні відмінності «воркшопу» від заходів іншого типу – висока
інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників,
актуальний досвід і особисте переживання. Викладач, як керівник воркшопу,
допомагає учасникам визначити мету, завдання високопродуктивної майстерні,
підбирає методи і прийоми для активного дослідження.
Складається враження, що «воркшоп» – термін, який відноситься скоріше
до форми заходу, ніж до змісту. Якщо семінар, лекція, презентація, майстер-
клас відповідають на питання «що?», то поняття «воркшоп» швидше відповідає
на питання «як?». А це означає, що будь-який з перерахованих вище заходів
може бути «воркшопом». І може їм не бути. У чому ж різниця? Взаємодія всіх
учасників даного заходу на тлі збереження духу майстерні, коли теорія не існує
у відриві від практики, а навчання – у відриві від дій – ось що відрізняє
«воркшоп» від інших форм заходів. З пасивного слухача учасник
перетворюється на активного творця навчального процесу [1] .
Таким чином, можна сказати, що технологія workshop є найбільш
прийнятною для розвитку комунікативної компетенції та лідерських якостей
студентів під час навчання іноземній мові. Внаслідок того, що «воркшоп» - це
інноваційна методика роботи, спрямована на реорганізацію свідомості в обхід
стандартних, нормованих моделей і шаблонів повсякденного мислення, які, як
правило, задають всю динаміку розумового процесу, образи сприйняття
реальності і поведінкові стереотипи, даний вид роботи розкриває величезні
можливості для формування різноманітних компетенцій у студентів. Завдання
«воркшопу» – дозволити студентам за короткий термін засвоїти альтернативні
розумові моделі, і отримати навички, що дозволяють мислити більш вільно і
креативно, що найкращим чином готує їх до майбутньої професійної діяльності
в сучасних умовах. Це той тип занять, який необхідно дослідити, розвивати і
обов’язково використовувати у своїй навчальній діяльності.
1.Волкова Н.П. Моделювання професійної діяльності у вкладанні
навчальних дисциплін у вишах: монографія / Н.П. Волкова, О.Б.
88
__________________________________________________________________________________________________________
Тарнопольський; заг. та наук. ред. О.Б. Тарнопольського. – Дніпропетровськ:
Університет імені Альфреда Нобеля, 2013. – 228 с.
2.Н.А. Грицишина, Технологія «воркшоп» як одна з форм і методів
навчання студентів іноземній мові ; Альманах сучасної науки та освіти. Тамбов:
Грамота, 2012. № 3 (58). C. 49-51
3.М.Р. Кабанова, «Про деякі інноваційні тенденції навчання у навчанні
іноземної мови у вишах України», Вісник університету імені Альфреда Нобеля,
Серія «Педагогіка і психологія», Педагогічні науки., 2017. № 1 (13)
4.М. Ю. Кадемія, Використання інтерактивних технологій навчання;
Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія,
педагогіка, соціологія: щоквартальний науково-практичний журнал. - Х., 2013. -
№ 3. - С. 125-132.
5.Т.М. Сорочан, М.І. Скрипник, Технології професійного розвитку
педагогів: методичний порадник – К.,2016 – С.89-87
6. П. Шевчука Інтерактивні методи навчання: навчальний посібник / за
заг. ред.,П. Фенриха. – Щецін: Видавництво WSAP, 2005. – 170 с.
7. К.Фопель, «Ефективний воркшоп», М.-Генезіс, 2003- с.15-23
О. М. Чебірюк, викладач першої категорії,

викладач загальноосвітніх дисциплін
Формування та розвиток критичного мислення при вивченні хімії в

коледжі
Реформи, що відбуваються в системі освіти Україні, передбачають не

тільки надання студентам знань, умінь і навичок, а й розвиток їх особистості,
формування компетенцій, необхідних у житті. При викладанні хімії, як і інших
дисциплін, особливу увагу потрібно приділяти використанню сучасних методів
та технологій у викладанні, здатності студентів приймати нестандартні
рішення, інформаційній і комунікативній культурі дітей.
Модель сучасного освітнього процесу орієнтована на перехід від «школи
знань» до «школи мислення», що потребує освоєння стратегій пізнавальної
діяльності. Хоча здатність критично мислити була важлива у всі часи, в XXI ст.
без неї просто не обійтися. Численні дані по Україні показують, що вкрай
необхідні такі форми навчання хімії, які дозволили б студентам мислити більш
продуктивно.
Метою статті є з'ясування методичних умов ефективного розвитку
критичного мислення студентів у процесі навчання хімії в коледжі.
Останнім часом проблемі розвитку критичного мислення присвячено
велику кількість досліджень як у вітчизняній так і зарубіжній педагогіці та
психології.
89
__________________________________________________________________________________________________________
Поняття «критичне мислення» вперше ввів американський психолог
Бенджамін Блум в методичній літературі у 1956 році, розуміючи під ним
мислення вищого рівня. Зі США ідея розвитку критичного мислення
розповсюджується по Європі. В різний час даною проблемою займалися Дж.
Д’юї, М. Ліпман, Р. Джонсон, Д. Халперн, Ч. Темпл, К. Баханов, О. Пометун, О.
Тягло, С. Терно, О. Чуба, О. Бриніф’є та ін.
Теоретичні засади критичного мислення висвітлені у працях К.Баханова,
О.Пометун, С.Терно, О.Тягло, О.Удода. Саме на їх теоретико-концептуальні
засади методики розвитку критичного мислення ми спираємося, розв’язуючи
цю проблему у своїй практичній діяльності.
Технологія «розвитку критичного мислення» розроблена американськими
педагогами К. Мередіт, Д. Стіл, Ч.Темпл. Вона являє собою цілісну систему,
яка формує навички роботи з інформацією.
Технологія «Критичного мислення» є системою методичних прийомів,
призначених для використання їх в різних освітніх галузях, видах і формах
навчання.
Найчастіше під критичним мисленням розуміють процес оцінки
достовірності, точності або цінності чого-небудь, здатність шукати і знаходити
причини й альтернативні точки зору, сприймати ситуацію в цілому і змінити
свою позицію на основі фактів і аргументів [5]. Його ще називають логічним
або аналітичним мисленням. Критичне мислення – розумне рефлексивне
мислення, сфокусоване на рішенні, у що вірити і що робити.
Взявши за основу нові досягнення когнітивної психології та свій
унікальний педагогічний досвід, Д. Халперн, американський психолог і в
минулому президент американської психологічної асоціації, у своїй роботі
«Психологія критичного мислення» визначає критичне мислення наступним
чином: це – спрямоване мислення, яке відрізняється виваженістю, логічністю і
цілеспрямованістю, його відрізняє використання таких когнітивних навичок і
стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату [6].
Досить детально розглядає важливість вивчення зазначеної проблеми
український дослідник С. Терно, визначаючи критичне мислення як наукове
мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і
зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження: маємо ми його
сприйняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми
це робимо. Він вважає, що основними рисами критичного мислення є такі
вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати
оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого
розумового процесу; бути спрямованим на результат. Таке мислення
характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю [4].
Критичне мислення – це інтелектуально організований процес,
спрямований на активну діяльність щодо осмислення, застосування, аналізу,
узагальнення або оцінки інформації, отриманої або створюваної шляхом
спостереження, досвіду, рефлексії, міркувань або комунікації як керівництво до
дії або формування переконання.
90
__________________________________________________________________________________________________________
Навчаючи студентів критично мислити, ми на кожному занятті прагнемо
допомогти їм подивитись на будь-яку життєву ситуацію з різних боків,
зорієнтуватися у вирішенні даної проблеми, критично міркуючи.
Різноманітний характер методик критичного мислення, які ми
використовуємо, сприяє активізації роботи студентів, становленню гармонійно
розвинутої особистості. У процесі критичного мислення виробляються вміння
співпраці, швидкого та якісного опрацьовування текстів, гнучкості входження в
ситуації. Креативний підхід до викладання хімії сприяє розвитку уяви
студентів, надає відчуття новизни.
Важко назвати таку складову критичного мислення, яку неможливо
сформувати. Для того щоб студенти могли повністю і свідомо зосередитися на
поліпшенні своїх розумових здібностей і розширити сферу застосування
отриманих навичок, навчання критичному мисленню має включати в себе
велику кількість прикладів із різних сфер життя.
Будь-яка людина може мислити критично. Ж. Піаже писав, що до 14-16
років у людини настає етап, коли створюються найкращі умови для розвитку
критичного мислення[3]. Разом з тим це зовсім не означає, що дані навички
розвинені в кожного з нас однаковою мірою. Для того щоб студент міг
скористатися своїм критичним мисленням, йому важливо розвинути в собі ряд
якостей, серед яких Д. Халперн виділяє:
1. Готовність до планування. Думки часто виникають хаотично. Важливо
впорядкувати їх, вибудувати послідовність викладу. Упорядкованість думки –
ознака впевненості.
2. Гнучкість. Якщо той хто навчається, не готовий сприймати ідеї інших,
він ніколи не зможе стати генератором власних ідей і думок. Гнучкість
дозволяє спочатку отримати потрібну інформацію, а вже потім винести певне
судження.
3. Наполегливість. Нерідко, стикаючись з важким завданням, ми
відкладаємо його рішення на потім. Розвиваючи ж наполегливість, можна
добитися кращих результатів у навчанні.
4. Готовність виправляти свої помилки. Людина, яка мислить критично,
не буде виправдовувати свої неправильні рішення, а зробить правильні
висновки, скористається помилкою для продовження навчання.
5. Усвідомлення. Це дуже важлива якість, що передбачає вміння
спостерігати за собою в процесі розумової діяльності, відстежувати хід
міркувань.
6. Пошук компромісних рішень. Важливо, щоб прийняті рішення
сприймалися іншими людьми, інакше вони так і залишаться на рівні
висловлювань [6].
Всі ці якості ми прагнемо розвинути при вивченні у наших студентів.
Готуючись до кожного заняття, ми продумуємо такі методи та прийоми
навчання, які б максимально сприяли розвитку перелічених якостей.
Таким чином, успіх реалізації технології критичного мислення – у
створенні викладачем умов на заняттях з хімії, у яких студенти самі будуть
відкривати, здобувати й конструювати знання.
91
__________________________________________________________________________________________________________
В ході впровадження технології критичного мислення в навчальний
процес при вивченні хімії ми використовуємо наступні методики розвитку
критичного мислення.
Розминка (відкриваємо скриньку «мудрості»). Замінює організаційний
момент. Головна функція – створення сприятливого мікроклімату для
творчості. Один з підходів до організації – обговорення епіграфу до заняття, а
найчастіше – «крилатих фраз», які можуть бути пов’язані з темою заняття.
Викладач і студент спілкуються, як особистості, а не просто суб’єкти
освітнього процесу.
Прийом «інтелектуальної провокації». Замінює опитування. Кожна така
«провокація» повинна бути продуманою, направленою на якісне перетворення
знань, а не просто на їх відтворення.
Поряд із запитаннями ми іноді застосовуємо «провокаційні схеми» -
діаграми, лінійні впорядкування, матриці та інші види графічних
систематизаторів.
Інколи звертаємося до «фреймінгу» (прийом «підштовхування» -
постановка запитання, в якому можна знайти відповідь).
Уміння ставити правильні питання - це навичка, яку треба формувати.
Для цього застосовуємо питання, що спрямовують хід мислення.
Цікавими й результативними є методики «розірваного ланцюга», пошуку
логічних висновків, застосування технології «Фішбоун» тощо.
«Гронування». Цей прийом може бути використаний на початку заняття
(виявлення попереднього досвіду) – для стимулювання розумової діяльності.
На стадії осмислення – для структуризації навчального матеріалу. На стадії
рефлексії – для узагальненого підбиття підсумків засвоєння теми. Корисним
при використанні цього прийому є «обростання» того чи іншого ключового
слова іншими спорідненими знаннями, встановлення зв’язків між поняттями.
Прийом «Діаграма Вена». Креслимо два чи більше кола, які частково
накладаються одне на одне, так щоб утворився спільний простір. Вільний
простір використовується для запису ознак відмінності, а спільний – для запису
спільних ознак об’єктів, що розглядаються.
Застосування описаних методик розвиває вміння працювати в групі,
аналізувати текст, виділяти основні події і шукати їх причини, узагальнювати і
робити висновки, тобто стимулює творче і розвиває критичне мислення у
підлітків, що відповідає головній задачі вищої школи в наш час.
На своїх заняття я застосовую також різноманітні елементи
інтерактивного навчання, які передбачають особистісний підхід до діяльності
студентів, розвиток їхнього творчого мислення, вміння аналізувати та критично
осмислювати ситуацію, орієнтуватися у світі інформації. Цікавим є і
застосування метода дискусії, прийомів «Займи позицію», «міф – факт»,
рольових ігор, студентських конференцій, позааудиторних виховних заходів.
Студенти виступають у ролі «хіміків – технологів», «агрономів», «біологів»,
«медиків», вчаться самостійно здобувати і використовувати на практиці нові
знання, вмінню співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин,
знаходити шляхи розв’язання життєвих проблем.
92
__________________________________________________________________________________________________________
До роботи з новою інформацією спонукаю через постановку проблемних
питань. Найоптимальніший варіант, коли студенти самі ставлять запитання,
оскільки між відомими знаннями і поставленими завданнями вони відчувають
простір, який необхідно заповнити знаннями під час вивчення нового
матеріалу. Найкращим із способів розв’язання проблеми, вважаю залучення
студентів до виконання експерименту. Вони самостійно розширюють свої
знання, ведуть спостереження, порівнюють нову інформацію з відомою,
оцінюють процес, співпіставляють різні точки зору, висловлюють власну ідею,
звіряють з джерелом отримання знань. Суперечку в поглядах можна розв’язати
за допомогою підручника, довідника, мережі Інтернет, прийому «Займи
позицію», «Користь. Шкода».
Отже, робота по формуванню та розвитку критичного мислення на
заняттях з хімії одночасно формує у студентів низку ключових
компетентностей. Перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно
здобувати знання у будь-якому вимірі простору навчання. Студенти вчаться
організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення
потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки і
самовдосконалення. Та й сама співпраця між викладачем і дітьми сприяє
формуванню соціальної компетентності. Студенти вчаться визначати проблеми
і межі діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і
відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки. Також,
на мою думку, це один із шляхів виховання активної особистості, що може
взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування та
розвитку критичного мислення і, водночас, розвитку творчих здібностей
студентів. Крім того, методи, які я використовую на заняттях, створюють
додаткову мотивацію до навчання. Студенти добре засвоюють матеріал, тому
що це їм цікаво.
1. Закон України «Про освіту».
2. Калакайло Я. К. Сучасні педагогічні технології у профільній освіті //
Хімія. – 2010. - № 4. – с. 2-4.
3. Кураєв Г. А. Вікова психологія / Г. А. Кураєв, Є. М. Пожарська. –
Ростов-на-Дону, 2002. – 146 с.
4. Терно С. О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі
навчання історії. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. –
275 с.
5. 4. Тягло О. В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х. : Основа,
2008. – 189 с.
6. Халперн Д. Психология критического мышления: 4-е междунар, изд. –
СПб. : Питер, 2000. – 512 с.
93
__________________________________________________________________________________________________________
І.Г. Шпуганич,викладач другої категорії
викладач циклової комісії туризму та природничих дисциплін
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ
Інтерактивні методи навчання на сьогодні є актуальним способом роботи

викладача в аудиторії, тренера в групі та викладача в будь-якому освітньому
закладі. Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, базуються
на активній взаємодії учасників навчального процесу.
Об’єкт дослідження-процес навчання фізики в коледжі.
Предмет дослідження – механізм формування міжпредметних
компетенцій.
Якщо Ви хочете, щоб на Ваших заняттях було цікаво, студенти не
нудьгували і відчували, що не гають часу даремно, давайте їм можливість
приймати рішення, критикувати, висловлювати свої думки, робити вибір. Для
цього існує ціла гама інтерактивних методик, які дають таку можливість.
Інтерактивні технології навчання повинні мати в своєму інструментарії
методи навчання, спрямовані на вироблення в студентів певних способів
діяльності, що дозволятимуть їм приймати рішення, критично оцінювати і
аналізувати отриману інформацію, добирати різні способи вирішення завдань
на основі спільних висновків в групі, брати участь у дискусії для вироблення
спільних узагальнень. Такі технології навчання є компетентнісно
орієнтованими. Розглянемо - електронне навчання на основі мобільних засобів
комунікації. Мобільне навчання - використання мобільної технології в
освітньому процесі [8].
Мобільні технології – це широкий спектр цифрових і повністю
портативних мобільних пристроїв (смартфонів, електронних книг тощо), що
дозволяють здійснювати операції з отримання, обробки та поширення
інформації. Використання мобільної технології можливе окремо або в
сукупності з іншими інформаційними та комунікаційними технологіями (ІКТ).
У цьому сенсі, мобільне навчання слід розглядати як окремий напрямок в галузі
застосування ІКТ в освіті. Існує величезна кількість мобільних додатків,
платформ та ресурсів ( Google Forms, Kahoot!, Plickers та багато інших), за
допомогою яких викладач має можливість швидко оцінити знання та уміння
студентів. Як правило, ці програми можуть працювати в різних операційних
системах (Windows, Androіd), тому студент може відповідати на контрольні
запитання або проходити тест із власного мобільного пристрою, а
нестаціонарного комп’ютера освітнього закладу.
Останнім часом почали застосовувати різні платформи та додатки на
мобільних телефонах. Це можна використовувати на різних етапах заняття та
позааудиторних роботах. Створені на платформі тести та робота зі своїми
гаджетами дозволяють вирішити проблему перевірки якості знань студентів.
Тестування дає можливість швидко та якісно оцінити студентів і одержати
94
__________________________________________________________________________________________________________
об’єктивну оцінку своїх знань. Це дуже зручно як для викладача так і для
студентів. Приклади використання тестів можливе через систему Moodle,
інтерактивні онлайн-тести «На урок», використання платформи Kahoot!
Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість (ротаційні
- змінні трійки, карусель, акваріум, незакінчена пропозиція, броунівський рух,
дерево рішень і т.д.). Кожен учитель може самостійно придумати нові форми
роботи з класом. Часто використовуються на заняттях роботу в парах, коли
студенти вчаться ставити один одному питання і відповідати на них. Дуже
подобається студентам такий вид роботи, як карусель, коли утворюється два
кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце - це сидячі нерухомо студенти,
а зовнішнє - студенти міняються через хвилину. Таким чином, вони встигають
проговорити кілька тем. Технологія акваріум полягає в тому, що кілька
студентів розігрують ситуацію в колі, а інші спостерігають і аналізують.
Броунівський рух припускає рух студентів по всій аудиторії з метою збору
інформації за запропонованою темою. Дерево рішень - група ділиться на три
або чотири підгрупи з однаковою кількістю студентів. Кожна підгрупа
обговорює питання і робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім
підгрупи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї. Цікава і
така форма опитування, як, «Займи позицію». Зачитується яке-небудь
твердження і студенти повинні підійти до плаката зі словом «Так» або «Ні».
Бажано, щоб вони пояснили свою позицію. Інтерактивна творчість викладача і
студента безмежна. Важливо тільки вміло направити його для досягнення
поставлених навчальних цілей.
Кістяком інтерактивних підходів є інтерактивні вправи та завдання, які
виконуються студентами. Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань в
тому, що вони спрямовані не тільки і не стільки на закріплення вже вивченого
матеріалу, скільки на вивчення нового. Сучасна педагогіка багата цілим
арсеналом інтерактивних підходів, серед яких можна виділити наступні:
розминки, мозковий штурм, творчі завдання (створення комп’ютерних
презентацій), робота в малих підгрупах, навчальні ігри (рольові ігри, імітації,
ділові ігри та освітні ігри), тестування, метод проектів (соціальні проекти,
змагання, газети, фільми, вистави, виставки, казки тощо), дискусії, нетрадиційні
заняття (урок - подорож, урок - конференція, урок - естафета, урок - вікторина,
урок КВН і т.д.), інтерактивні плакати, рефлексія.
Всеукраїнський учнівський фізичний конкурс «Левеня», проводиться
Львівським фізико-математичним ліцеєм при Львівському національному
університеті імені Івана Франка на виконання наказу Міністерства освіти і
науки України. Конкурс проводиться серед учнів 7-11 класів та студентів І-ІІ
курсу Економіко-правничого коледжу, які цікавляться фізикою. Студенти
можуть перевірити свої знання і інтуїцію, помірятися силами з ровесниками з
усієї України. Конкурс дає можливість студентам ще раз перевірити свої вміння
застосовувати знання на практиці, відчути азарт змагання і радість успіху,
увійти до складу єдиної команди дорослих і дітей, представників великих міст і
маленьких селищ з різних куточків України, яких об’єднує найцікавіша наука
про природу – фізика[1].
95
__________________________________________________________________________________________________________
У Міжнародній природознавчій грі «Геліантус» студенти мають змогу
випробувати свої знання з фізики, біології, хімії та географії [2].
«Природознавча гра» дає змогу студентам розкрити свої здібності, тому що гра
сформована не тільки на знаннях предметів, а й логічному мисленні та уяві.
Міжнародний природничий інтерактивний конкурс «Колосок»
проводиться з метою наукової популяризації природничих наук серед
студентів, поширення та впровадження національних освітніх технологій за
кордоном, аналізу та запровадження сучасних прогресивних освітніх
зарубіжних технологій в Україні [3]. До участі у конкурсі можуть
приєднуватись освітні установи інших держав за наявності національного
координатора конкурсу. Конкурс проводиться щороку у два етапи: осінній
(листопад) та весняний (квітень).
Мета конкурсів: вирішити проблему падіння інтересу до навчання за
рахунок комплексного підходу, а саме залучення студентів до конкурсів.
Основні завдання конкурсів:
 ознайомлення підростаючого покоління з невід’ємним елементом
єдиної культури — природознавством;
 формування цілісного погляду на навколишній світ, уявлень про
наукову картину світу, вироблену сучасним природознавством;
 розвиток мотивації студентів до вивчення дисциплін природничого
циклу;
 вироблення стійких навичок роботи з науково-популярними
виданнями, розвиток читацьких компетентностей, дослідницьких та
творчих умінь студентів;
 розширення та поглиблення знань із природничих дисциплін,
підтримка талановитих студентів[3].
Зрозуміло, що однією з найважливіших компетентностей сучасного
студента є компетентність щодо здатності вчитися на основі умінь
самостійного опрацювання навчальної інформації. Сьогодні самостійна робота
передбачає опрацювання величезного потоку інформації, залучення
різноманітних інформаційних ресурсів, електронних посібників, віртуальних
лабораторій, електронних баз знань.
Навчальна дисципліна «Фізика» відноситься до циклу природничих наук.
Зрозуміло, що особливого значення самостійна робота набуває у процесі
вивчення фізики, оскільки фізика – це наука, яка знаходиться у безперервному
розвитку, постійно поповнюється новими відомостями, новітніми
досягненнями.
Слід відмітити, що до того, як розпочати процес формування у студента
компетентності щодо самостійного вивчення фізики необхідно сформувати
власне інформаційну компетентність, оскільки робота з інформаційними
порталами передбачає сформованість певних умінь, за відсутності яких
подальша робота для студента може виявитися неможливою. У разі ж, якщо
студент володіє навиками роботи з комп’ютером, він буде виявляти схильність
до самостійного пошуку необхідної інформації, що, у свою чергу, сприятиме
96
__________________________________________________________________________________________________________
розвитку його здібностей і нахилів, а, отже, підвищенню ефективності
самостійної діяльності.
Вченні вважають, що правильно організована самостійна робота
студентів з фізики сприяє: позитивному ставленню до вивчення фізики,
розвитку інтересу до навчального матеріалу; використання на практиці
засвоєних знань з фізики; систематичне повторення засвоєних знань та інше.
Варто пам’ятати, що немає питань і завдань, характерних для дисципліни
фізика. Є наука фізика, і вивчати треба саму фізику. Занурюватися в суть
фізичних законів і понять. Розуміти суть формул, а не бездумно їх
визубрювати. Вчитися вирішувати різноманітні фізичні задачі з різних
збірників задач. Це єдино можливий шлях до успіху в конкурсах, так і на
олімпіадах тощо. В основі самостійної роботи мають бути перш за все загальні
знання з предмета.
Однак, треба визначити, що у студентів має місце низька мотивація до
виконання самостійної роботи. Причини низької мотивації студентів: значні
прогалини в підготовці; страх перед невдачею; відсутність зацікавленності до
навчання.Щоб вирішити дану проблему потрібно: висвітлювати новизну
навчального матеріалу; оновлювати знання студентів, що вже засвоєні.
Головним мотиватором навчання є інтернет-ресурси, пошук інформації в
мережі Інтернет.
У процесі навчання можна застосовувати різні види самостійної роботи
студентів, які є у методичній літературі види самостійної роботи, що
застосовуються в навчальному процесі, класифікують за наступними ознаками:
 набуття нових знань, оволодіння вмінням самостійно набувати знання;
 закріплення і уточнення знань;
 вироблення вміння застосовувати знання у вирішенні навчальних і
практичних задач;
 формування вмінь і навичок практичного характеру;
 формування вмінь творчого характеру, вміння застосовувати знання в
ускладненій ситуації.
Одним із джерел розвитку творчих здібностей студентів засобами
предмета є використання активних форм і методів самостійної роботи: аналіз,
синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, класифікація, які студент здатний
виконувати в процесі самостійної роботи на занятті.
Контролювати самостійну роботу студентів під час занять можна
різноманітними способами. Наведемо деякі з них:
 Проведення тестування за окремими темами занять в системі Moodle
або за допомогою сайта «На урок».
 Проведення «фізичного диктанту».
 Проведення контрольних робіт з навчального матеріалу, що був
винесений на самостійне опрацювання.
Отже, самостійна робота з використанням сучасних технологій навчання
фізики сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів,
робить заняття більш насиченими та цікавими. А саме мотивація навчання –
97
__________________________________________________________________________________________________________
вагомий важіль впливу на успіхи студентів. Чим більше навчальне завдання
дозволяє студентові почуватися компетентним та ефективним, тим вищою в
нього буде мотивація до навчання, що в свою чергу допоможе вплинути на
підвищення рівня навчальних досягнень студента.
1. Інтернет-ресурс: http://levenia.com.ua
2. Інтернет-ресурс: http://helianthus.com.ua
3. Інтернет-ресурс: http://kolosok.org.ua
4. Інтернет-ресурс: http:// naurok.com.ua
5. Біда Д.Д.Технологія підготовки вчителів природничих дисциплін до
організації пізнавальної діяльності учнів в умовах науково-популярного
проекту/ Д.Д.Біда // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід,
проблеми:зб. наук. пр. - Випуск 16/ редкол.: І.А. Зязюн та ін.-К.; Вінниця: ДОВ
«Вінниця», 2008.-с.303-307.
6. Іваницький О.І.Технології навчання фізики: навч. Посібник /
О.І.Іваницький, С.П.Ткаченко.-Запоріжжя: ЗНУ.2010.-252с.
7. Іваницький О.І. Професійна підготовка майбутнього вчителя фізики в
умовах інформаційно-освітнього середовища: монографія/ Іваницький О.І. -
Запоріжжя: ЗНУ, 2014.- 230 с.
8. Партнерська взаємодія школи та сім’ї як фактор оновлення сучасної
освіти: науково-методичний збірник/ Ред. колегія: Н.А.Побірченко, Т.Є.Гура,
В.Я.Ястребова та ін. - Запоріжжя: Статус, 2018.-232с.
98
__________________________________________________________________________________________________________
СЕКЦІЯ ІІІ
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ І ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Голова секції – Тютюнник Олена Вікторівна, к.е.н., викладач вищої категорії,

голова циклової комісії економічних дисциплін та менеджменту ЕПК ЗНУ
Секретар – Валяєва Анна, студентка 3 курсу спеціальності інженерія

програмного забезпечення ЕПК ЗНУ
О. В. Баннікова-Безродна, спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист, викладач хімії,
Комунального закладу «Бердянський медичний коледж»
САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК ПРОДУКТИВНИЙ ЗАСІБ

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
Навчання – це важка праця, яка потребує великих розумових і фізичних

зусиль. Навчання лише тоді буде мати позитивний результат, коли студент або
учень матиме бажання вчитися. Якщо людина усвідомлює, що мало знає, але
хоче знати більше, вона завжди буде прагнути до самовдосконалення. Уміння
вчитися впродовж життя – одна з ключових компетентностей, яка має бути
сформована під час навчально-виховного процесу. Якщо у студента буде
бажання та вміння вчитися, то у нього сформуються, розвинуться й усі інші
ключові компетентності: загальнокультурна, математична, екологічна
грамотність, підприємливість, володіння державною мовою тощо.
Навчання – безперервний процес. Він не закінчується на лекції чи на
практичному занятті. В навчальному процесі необхідною є самостійна робота
студента, яка включає різноманітні види індивідуальної й колективної
навчальної діяльності, що здійснюється на аудиторних та позааудиторних
заняттях з урахуванням індивідуальних особливостей і пізнавальних
можливостей студентів під керівництвом викладача або без його
безпосередньої участі [1].
Самостійна робота студентів є важливою складовою у підготовці
кваліфікованого фахівця, конкурентоспроможного на ринку праці, здатного до
компетентної професійної діяльності на рівні світових стандартів [2]. Якщо
студент не навчиться самостійно працювати протягом навчання у вищому
навчальному закладі, то в подальшому своєю самоосвітою він не займатиметься
або ж вона буде даватися йому великими зусиллями.
Отже, метою статті є аналіз форм та методів самостійної роботи,
спрямованих на формування компетентнісних навичок студента.
99
__________________________________________________________________________________________________________
Самостійну роботу, як вид навчальної діяльності студентів, можна
умовно розділити на три рівні:
– доаудиторну самостійну роботу;
– аудиторну самостійну роботу;
– післяаудиторну самостійну роботу.
В кожному виді самостійної діяльності використовуються різні форми та
методи роботи. Але треба пам’ятати, що самостійна робота буде ефективною
лише за умови [4]:
– чіткої організації з боку викладача;
– систематичного (а не епізодичного!) введення її у навчальний процес;
– планування завдань творчого характеру, можливості їх практичного
застосування;
– постійного контролю виконання самостійної роботи.
Хімія як природнича наука має величезний потенціал для реалізації
компетентнісного підходу до навчання. Задача викладача хімії –
використовувати усі можливості навчальної дисципліни для формування
ключових та професійних компетентностей у студентів.
При виборі форм та методів самостійної роботи роблю акцент:
– на формуванні у студентів уявлення про цілісне навчання (використання
міжпредметних зв’язків);
– на можливості використання результатів самостійної роботи (не тільки у
майбутній професії, а й у процесі навчання);
– на розвитку творчих здібностей студентів;
– на формуванні компетентнісних навичок студентів.
Активне застосування міжпредметних зв’язків у самостійній роботі – це
один з ефективних засобів для формування ключових компетентностей
студентів. Мета міждисциплінарного інтегрування полягає в тому, щоб
навчальна дисципліна, яка вивчається раніше, стала основою, фундаментом,
опорою для предмету, який буде вивчатися пізніше.
Так, при вивченні неорганічної та органічної хімії студенти самостійно
знайомляться з методами ідентифікації та кількісного визначення лікарських
препаратів, знаходять та виписують рівняння хімічних реакцій, що лежать в
основі цих методів, заздалегідь вчаться працювати з Державною Фармакопеєю
та підручниками з фармацевтичної хімії. Просліджується тісний зв’язок з
аналітичною та фармацевтичною хімією.
Самостійна робота повинна бути не тільки корисною, а й цікавою. Тому
для організації самостійної роботи використовую інтерактивні технології:
метод проектів, кейс-методи, «Ажурна пилка», «Навчаючи інших – вчуся сам»
тощо.
Студенти з задоволенням виконують хімічні дослідження. Цим треба
скористатися для планування самостійної роботи. Наприклад, студентам І
курсів пропоную об’єднатися у «домашні групи» для виконання дослідження
(метод «Ажурна пилка»):
1 група – досліджує лужне та кисле середовище розчинів (лимонаду,
кислого молока, оцту, соди); формується поняття кислотно-лужного балансу,
100
__________________________________________________________________________________________________________
про який багато говориться у щоденних рекламах жувальних гумок, зубних
паст, косметичних та миючих засобів;
2 група – досліджує реакції, які можливо спостерігати на власній кухні
(гасіння соди оцтом, розчинення яєчної шкарлупи лимонною або оцтовою
кислотою); звертається увага, що склад зубів та склад яєчної шкарлупи майже
однаковий і кислоти спричиняють руйнування зубів – карієс;
3 група – досліджує процеси горіння (свічки, сірника, дерев’яної лучини,
бенгальського вогню); звертається увага на засоби гасіння вогню.
Даний метод сприяє формуванню соціальних та громадських
компетентностей, ініціативності та підприємливості. А тема заняття розвиває
екологічну грамотність та спонукає до необхідності звертати увагу на своє
здоров’я.
Студенти часто мають труднощі з розв’язуванням розрахункових задач.
Тому на заняттях з медичної хімії пропоную самостійно складати задачі. Умови
задач мають носити професійне спрямування і бути представлені у вигляді
кейсів.
Ось результат самостійної роботи студента.
ЗАДАЧА.
При введенні в вену 20% розчину глюкози підвищується осмотичний тиск крові,
посилюється рух рідини з тканин в кров, підвищуються процеси обміну речовин,
покращується антитоксична функція печінки, посилюється скорочувальна діяльність
серцевого м'яза, розширюються судини, збільшується діурез.
Розрахувати осмотичний тиск 20% водного розчину глюкози (ρ = 1,09 г/мл).
Визначити температуру кипіння та температуру замерзання цього розчину.
• Яким буде цей розчин по відношенню до плазми крові?
• Що буде з еритроцитами, якщо їх помістити в цей розчин?
На практичних заняттях студенти обмінюються задачами та розв’язують

їх. Процес розв’язування задач повинен приносити радість, задоволення від
того, що вихід знайдено, що зробив це саме я, а не хто-небудь інший. Крім того,
розв’язування задач формує логічну алгоритмічну послідовність використання
теоретичних знань на практиці, розвиває математичну компетентність.
Використання кейс-технології стимулює активність студентів, зменшує
«пасивних» і невпевнених у собі, забезпечує високу ефективність навчання,
розвиває творчі здібності студентів.
Бажання якісно виконувати самостійну роботу з’являється у студентів
тоді, коли вони бачать, що їх робота має практичне застосування. Так, на
заняттях з медичної хімії після вивчення тем «Біологічна роль вітамінів»,
«Мікрогетерогенні системи», «Гетерофункціональні органічні сполуки» та інші
студенти створюють буклети, які потім можуть використовуватися для
навчання інших студентів (метод проектів). Цей вид самостійної роботи дає
можливість студентам проявити свою творчість (у виборі цікавої інформації, в
яскравому оформленні).
При вивченні органічної та неорганічної хімії студентам пропонується
самостійно знайомитися з біологічною роллю та фармакологічною дією
101
__________________________________________________________________________________________________________
хімічних речовин, встановлювати шкідливий вплив тих чи інших речовин на
організм та наслідки, до яких призводить довготривалий надлишок чи
недостача деяких хімічних елементів у їжі. Результатом такої самостійної
роботи є розроблення рекомендацій щодо вживання найбільш поширених
харчових продуктів, поліпшення якості харчування, запобігання харчових
отруєнь. Студенти набувають досвіду проводити профілактичну роботу серед
підлітків.
Щоб у студентів сформувалося усвідомлене бажання виконувати
самостійну роботу, необхідно продумати методи та форми контролю. Разом з
традиційними методами (тестовий контроль, розв’язування задач, виконання
вправ) використовую інтерактивні методи: «Асоціації», «Снігова куля»,
«Круглий стіл». За «круглим столом» студенти мають можливість творчо
звітувати про результати своєї роботи, обмінюватися думками, знаходити
оптимальне рішення. Формується ініціативність та підприємливість, соціальна
та громадська компетентності, вдосконалюється вміння спілкуватися
державною мовою. Методи «Асоціації» та «Снігова куля» розвивають основні
компетентності у природничих науках і технологіях, а також дозволяють
провести контроль швидко та яскраво.
Також використовую метод перехресного контролю. Перед практичним
завданням з аналітичної хімії на тему «Аналіз невідомої речовини» студенти
отримують доаудиторне завдання – скласти алгоритм дослідження однієї з
речовин. На занятті розглядаються усі складені алгоритми, визначаються та
виправляються помилки. Потім студенти обмінюються підготовленими
алгоритмами та виконують індивідуальні дослідження (метод «Навчаючи
інших – вчуся сам»).
Ще один приклад. Студенти ІІІ курсу на практичних заняттях з
фармацевтичної хімії самостійно готують різні форми лікарських препаратів і
досліджують їх якість. Студенти ж ІІ курсу тільки засвоюють практичні
навички досліджень на практичних заняттях з аналітичної хімії. Для контролю
набуття навичок кількісного аналізу їм видають не будь-які розчини, а саме ті,
що виготовили студенти ІІІ курсу, і пропонують перевірити їх якість.
Отже, якщо студент буде розуміти, що самостійна робота не є марною,
буде усвідомлювати необхідність отриманих знань та вмінь для подальшого
вивчення спеціальних дисциплін (клінічних або фармацевтичних), у нього
з’явиться усвідомлене прагнення до самоосвіти.
Підсумовуючи, необхідно підкреслити, що самостійна робота є
продуктивним засобом формування компетентнісних навичок студентів. Це
важливий елемент процесу підготовки майбутнього фахівця, який дозволяє
зробити студента активним суб’єктом навчального процесу, розвиває його
творчу активність, критичне мислення, самостійність [3].
Цінність самостійної навчальної діяльності полягає не лише у вирішенні
навчальних завдань (поглибленні знань студента, розширенні його кругозору,
розвитку ерудиції). Вона пробуджує у студентів потребу до творчої
діяльності. Після завершення навчання у вищому навчальному закладі вміння
102
__________________________________________________________________________________________________________
творчо мислити, шукати та знаходити відповіді на запитання, що постають у
практичній діяльності, сприяють самореалізації особистості в суспільстві.
1. Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи
студентів / О. Демченко // Рідна школа. – 2006. – №5. – С.68-70.
2. Кечик О.О. Організація самостійної роботи студентів Педагогічного
коледжу / О.О. Кечик // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – №8. –
С.212-216
3. Киричок В.А. Організація самостійної роботи студентів ВМНЗ / В.А.
Киричок // Збірник наукових праць науково-практичної конференції з
міжнародною участю «Вища медична освіта: сучасні виклики та перспективи»
(3-4 березня 2016 р., м.Київ). Київ : ВИДАВНИЦТВО КІМ, 2016. – С. 99-103.
4. Максименко С.Д. Педагогіка вищої медичної освіти [текст]: підручник
/ С.Д. Максименко, М.М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2014. –
288 с.
О.К. Баршай, викладач вищої категорії,

викладач-методист, директор коледжу
І.В. Винокурова, викладач вищої категорії,
викладач-методист, завідувач навчально-методичного кабінету
ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ВИКЛАДАЧІВ КОЛЕДЖІВ
Анотація. Підвищення якості освіти в коледжах є актуальною проблемою

в сучасній освітній системі. Це пов’язано з інноваційними процесами, що
відбуваються в соціумі. Реальна дієвість навчальних закладів залежить від
кожного конкретного викладача: його знань, умінь, компетенцій, розуміння
стратегічних цілей діяльності та наявності дієвого інструментарію для
практичної реалізації заявлених завдань. В статті акцентується увага на
підвищення рівня знань викладачів про сучасні вимоги до їх професійних й
особистісних якостей, розкриваються методи корпоративного навчання
дорослих, питання з формування професійної компетентності викладачів,
спонукання їх до професійного й особистісного самовдосконалення. Зроблено
висновки, що свідчать про те, що впровадження даних педагогічних умов
сприяють більш ефективному освоєнню студентами професійних компетенцій
і, отже, підвищення якості освіти в навчальному закладі.
Зміни, що відбуваються довкола, просто вражають: друк будь-яких
предметів на 3Д-принтері, клонування живих істот та неймовірні можливості у
віртуальному світі. За прогнозами науковців, за чверть століття штучний
103
__________________________________________________________________________________________________________
інтелект перевершить людський. У всіх сферах відбудуться трансформації
світового масштабу. Вчені довели, що знання й навички, які дають навчальні
заклади молодому поколінню сьогодні, через півстоліття становитимуть лише
5% сукупності знань людства.
Стає очевидним, що зміни акцентів у навчанні студентів просто
необхідні. Треба змінюватись і змінювати, треба вирватись на оперативний
простір вільного розвитку для виховання справжнього фахівця.
Сучасний педагог має постійно працювати над собою, швидко вчитися,
опановувати нові технології, миттєво змінюватися, щоб відповідати
швидкоплинним вимогам суспільства. Він поступово перестає бути джерелом
знань, а має навчити молоде покоління організовувати процес засвоєння знань.
Тому сьогодні Міністерство освіти і науки України ставить перед нами таке
завдання.
Окрім того, серед вимог до професійних й особистісних якостей освітян
нормативні документи визначають вмотивованість, компетентність, творчість,
гнучке мислення, відповідальність за результати власної діяльності та здатність
до саморозвитку. Чи важко відповідати цим вимогам? Так, непросто! Проте
варто зусиль. Звернімося до досвіду передових країн світу: там вчитель
постійно перебуває у творчому пошуку, відкритий для навчання та
конструктивної критики. Так, у Японії, наприклад, звичною є спільна
підготовка педагогів до уроків, а також взаємовідвідування заходів. Це дає
можливість отримати конструктивну пораду колег, актуальний і якісний
зворотній зв’язок. Учителі Естонії мають спеціально визначений проміжок часу
у своєму робочому графіку для підвищення кваліфікації. А педагоги Сінгапуру
на курси підвищення кваліфікації витрачають щорічно до 100 годин…
Український педагог теж повинен розуміти, що навчатися потрібно. Та
й у новому Законі України «Про освіту» (ст.59) зазначено, що професійний
розвиток педагогічних працівників передбачає «постійну самоосвіту, участь у
програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми
професійного зростання». [5]
Також у документі зазначено, що «підвищення кваліфікації може
здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою,
стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах,
семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах,
майстер-класах тощо) та в різних формах(інституційна, дуальна, на
робочому місці (на виробництві) тощо)». [5]
Окрім того, в прикінцевих положеннях акцентовано, що загальна
кількість годин для підвищення кваліфікації впродовж 5-ти років не може бути
меншою за 150 годин.
Можливість самостійно обирати зміст і форму цих заходів змінить
ставлення наших викладачів до післядипломної освіти та перетворить прикру
вимушену необхідність на професійну потребу. А обирати зараз, справді, є з
чого.
104
__________________________________________________________________________________________________________
Цитата «Покликання – це течія, якій корисно вчинити перешкоду в її
джерелі для того, щоб побачити, річка це чи тільки струмочок» Адріан
Декурсель.
Цікаво, що один із засновників українського «Прометеусу» 25-річний
історик Іван Примаченко вважає, що саме онлайн-освіта дозволить
«масштабувати» найкращих викладачів на всю країну й зробить навчання
доступним кожному.
Як засвідчує світова практика, як освітня так і виробнича, для досягнення
ефективності, гнучкості та своєчасності найбільш дієвим є корпоративне
навчання кадрів. Пріоритетом такого навчання є не отримання великого обсягу
«найкращих знань», а набуття актуальних знань, умінь і навичок для
підвищення ефективності діяльності будь-якої установи, у нашому випадку –
навчального закладу. [1]
Метою корпоративного навчання є оперативне формування
професійних компетентностей, що передбачає максимальну їх реалізацію в
реальній освітній ситуації й виражається в зміні поведінки викладачів,
підвищенні якості та продуктивності їх праці.
Є різноманітні методи навчання педагогів на робочих місцях. Баддінг,
шедоуінг, менторство, коучінг, тьюторство та супервізія насправді є
різновидами наставництва. Відрізняються ці методи позицією наставника.
МЕТОДИ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Таблиця 1
Ключове
Назва Трактування
слово
Баддінг (budding) партнер Включення педагогічного працівника в
процес діяльності іншого педагога
Шедоуінг тінь Спостереження за процесом роботи
(shadowing)
Секондмент відрядження Стажування, ротації
(secondmеnt)
Менторінг обмін Цілеспрямована передача досвіду
(mentoring)
Коучінг еврика Розкриття потенціалу особистості педагога
(coaching)
Тьюторство координація Супровід процесу навчання, обговорення
(tutoring) досвіду перенесення отриманих знань у
реальну практику
Слід відзначити, що неформальна корпоративна освіта може

реалізовуватися в очній формі (фізична присутність працівників) і в онлайн
форматі: за допомогою різних форм віртуального спілкування та хмарних
технологій.
Саме такі методи стали поширеними та мають назву фідбек (зворотній
зв’язок). За даними світових аналітичних компаній із 2008 р. більше половини
105
__________________________________________________________________________________________________________
організацій США використовують той чи той вид соціальних медіа для
навчання своїх співробітників й обміну знань між ними, у Великобританії цей
метод розвитку використовують 52% компаній (дані Інституту розвитку
персоналу (CIPD)).
Серед сучасних технологій і методів електронного навчання (e-
learning) виокремлюють мобільне навчання (m-learning), соціальні мережі
(social networks), онлайн коучинг (e-coaching), корпоративні блоги,
корпоративні онлайн бібліотеки (wikis).
Результати досліджень дають підстави стверджувати, що 92% опитаних
викладачів мають персональні комп’ютери; 38% – смартфони, 27% – власні
планшети. 76% опитаних педагогів мають вільний доступ до мережі Інтернет. І
хоча за твердженнями респондентів усесвітня мережа допомагає підвищувати
професійну компетентність, сприяє саморозвитку та самовдосконаленню
особистості. Ми маємо величезний ресурс і невичерпні можливості для
підвищення професійної компетентності освітян.
В Україні є педагоги, які не чекають зовнішнього спонукання до дії. Вони
ефективно працюють над собою, постійно в пошуку нових форм і методів
навчання, створюють інноваційні освітні продукти. Серед таких педагогів –
Пауль Пшенічка, учитель фізики й астрономії з Чернівців, що став
переможцем премії Global Teacher Prize Ukraine, організованої навесні цього
року громадською спілкою «Освіторія».
Досягнення педагога вражають. Він написав кілька підручників із фізики.
Постійно бере участь у міжнародних конференціях із фізики та астрономії. Є
головою журі секції інженерії «Міжнародної конференції молодих учених». У
1991 році учитель створив для обдарованих учнів наукове товариство «Квазар»,
яке і досі успішно діє. У 2005 році Масачусетський технологічний інститут
присвоїв малій планеті № 21389 його ім’я – «Пшенічка». [3]
За результатами соціологічних досліджень психологічної служби
більшість викладачів наших навчальних закладів теоретично готові до
інновацій, умотивовані на позитивну спільну діяльність.
Отже, керівникові залишилося зовсім небагато: правильно сформулювати
єдину стратегічну мету діяльності навчального закладу, стимулювати педагогів
професійно зростати й розвиватися, забезпечити ефективну систему контролю.
Адже саме керівники, за словами Павла Хобзея, мають вести колектив до
змін. [13]
Цитата «Кожна людина, на мою думку, є боржником своєї професії»
Френсіс Бекон.
Організація працює так, як працює її керівник. І не кажіть, що педагоги
нічого не хочуть робити… Неправда. Доведено наукою.
Якщо керівник захоче зробити навчальний заклад кращим, то його
колектив підтримає ініціативу. Якщо директор винахідливий і не боїться
пробувати щось нове, то й усі працівники шукають нові можливості. Якщо
керівник ігнорує можливість саморозвитку, то і співробітники не будуть
перейматися своєю професійною компетентністю.
106
__________________________________________________________________________________________________________
Отже, відсидіти, перечекати цього разу не вдасться нікому: занадто
багато навкруги критиків і спостерігачів, занадто багато докладено зусиль для
руху вперед, занадто багато поставлено на кін.
Навчальний заклад – маленьке дзеркало нашого життя. Тому мисліть
позитивно, транслюйте впевненість у прогнозах, віру в професіоналів, любов і
повагу до своєї професії. Це перша умова досягнення поставлених глобальних
цілей. Давайте разом постараємося, щоб наша освіта справді стала
українською і по-справжньому новою, бо це нам під силу.
1. Бабушко С. Р. Корпоративні університети – сучасний засіб навчання
персоналу. URL: http://qoo.by/3OFd
2. Василенко Н. В. Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та
практики. Харків: Основа, 2017 (Б-ка журналу «Управління школою» В. 9).
3. Вчитель з власною планетою. Як Паул Пшенічка закохує дітей у
фізику і готує до міжнародних перемог. URL: http://qoo.by/3OF5
4. Вчитися з дому: онлайн-курси для вчителів. Школа. 2017. № 2.
С.28–31.
5. Закон України «Про освіту». URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19
Інтернет-джерела
6. Кирилишин В. Компетентнісний підхід у розробленні професійних та
освітніх стандартів. Управління освітою. 2017. № 9. С. 41–48.
7. Кирилишин В. Професійний стандарт нового покоління: Індикатори
та вимоги професійних функцій. Управління освітою. 2017. № 9. С. 29–40.
8. Кішман М. В. Інноваційні технології розвитку професійної
компетентності вчителів. Завучу. Усе для роботи. 2017. № 15м16. Серпень.
С.27–44.
9. Олійникова С. Професійна компетентність педагогів: управління
процесом удосконалення. Школа. 2017. № 7. С. 12–21.
10. Рекомендації для продуктивного й цікавого уроку. URL: http://blog.ed–
era.com/recomendacii/
11. Самоосвіта вчителя, або Навіщо педагогу вчитися. Школа. 2017. № 7.
С. 2–40.
12. Стойкова В. В. Організаційна модель неперервного навчання
керівників мережевих освітніх організацій в освітньому середовищі закладу
післядипломної педагогічної освіти. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017.
№ 4 (12). С. 20–26.URL: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/100180
13. Хобзей П. Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах
змін. Управління освітою. 2016. № 12. С.36–39.
14. Чуланова О. Л., Мезенцева Е. И. Секондмент как современная
технология обучения и развития персонала организации: проблемы,
возможности актуализации, риски. URL: http://publikacia.net/archive/2016/2/3/31
15. Що педагогам варто запозичити в підприємців? Школа. 2016. № 9.
С.10 –13.
107
__________________________________________________________________________________________________________
Т. Б. Бикова, викладач вищої категорії, викладач-методист,
викладач педагогіки Педагогічного коледжу
КЗВО «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія»
РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ – ЗАПОРУКА

ЇХНЬОЇ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МАЙБУТНЬОМУ
Сучасне суспільство вимагає від здобувачів освіти отримувати не лише

професійні знання, а й бути здатними користуватися ними. Знання, вміння,
взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами, інтересами майбутніх фахівців,
формують їх ключові та професійні компетентності, які забезпечать особисту
реалізацію та життєвий успіх протягом життя.
Важливою характеристикою сучасної людини є креативність – здатність
до творчості. Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно
змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча,
гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і
задумів, нових підходів, нових рішень). Творчий потенціал можна розвивати
впродовж усього життя людини, але чим раніше розпочати цей процес, тим
краще. Щоб довести, що творчість є важливою властивістю особистості,
наведемо приклад дослідження (лонгітюдного спостереження), проведеного
американськими психологами.
У 1921 р. в Каліфорнії психологи Термен і Кокс відібрали з учнів 95
середніх шкіл 1528 хлопчиків і дівчаток у віці від 8 до 12 років з IQ рівним 135
балів, що склало 1% від усієї вибірки (рівень інтелекту визначали за тестами
Стенфорда-Біне). Ці діти відрізнялись раннім розвитком (рано почали ходити,
говорити, читати, писати), випереджали своїх однолітків у рівні розвитку в
середньому на 2 шкільних класи. Що стосується творчості, то її рівень у цих
дітей був приблизно на середньому рівні. Дослідження тривало 50 років. Ким
стали ці діти? Практично всі вони досягли високого соціального статусу: стали
відомими письменниками, докторами філософії, медицини, викладачами,
політиками тощо. Прізвища 47 чоловік увійшли до довідника «Кращі люди
Америки за 1949 рік», тобто ранні інтелектуали надзвичайно успішно
адаптувались в суспільстві. Але жоден з них не проявив себе як творець в галузі
науки, літератури, мистецтва; не вніс суттєвий внесок в розвиток світової
культури, науки. [4, с.22]
Отже, високий рівень IQ не гарантує творчих досягнень. Можна бути
інтелектуалом і не стати творцем (генієм). Тому так важливо розвивати
творчість у кожній дитині.
Як відомо, творчість – це діяльність, яка на основі реорганізації наявного
досвіду і формування нових комбінацій знань породжує нове. Виявляється вона
на різних рівнях. Для одного рівня творчості характерне використання наявних
знань і розширення галузі їх застосування; на іншому створюється абсолютно
новий підхід, що змінює усталений погляд на об’єкт або галузь знань. [1, с.17].
108
__________________________________________________________________________________________________________
Творча особистість бачить результати, які становлять принципову
новизну, а нетворча – лише результати, які стосуються досягнення мети
(доцільні результати). Творчий, інтелектуальний потенціал людей є рушієм
прогресу суспільства.
Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що, коли дитині
3-6 років, її творча уява, фантазія сягають найвищого розвитку. Та якщо три-
чотирирічний малюк мислить нестандартно, часом навіть інтуїтивно, то згодом
ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати вже готове, всіма доведене.
Навіть молодші школярі настільки пригноблені стереотипами мислення, що їх
уже неможливо навчити творчо мислити. [3, с.64]
Ось чому так важливо переконати студентів, майбутніх вчителів Нової
української школи, у важливості розвитку власної творчості і креативності їх
учнів, вихованців.
Нове сьогодення нашої країни, поступове перетворення її на
демократичну, орієнтовну на кожну особистість державу, зумовили масштабні
зміни у системі освіти, формулюванні її мети, завдань та методів діяльності.
Сьогодні народжується нова школа, у якій учень зможе повноцінно жити,
проектувати своє майбутнє, свій життєвий шлях, проявляючи власні творчі
здібності та можливості, маючи бажання до самовдосконалення, самоосвіти та
самовиховання. [2, с.14]
Питання розвитку креативності молодших школярів є надзвичайно
актуальним у наш час. Адже саме зараз наша країна потребує людей, які
можуть приймати сміливі та нешаблонні рішення, які вміють мислити творчо.
А таких людей може виховати тільки творчий вчитель.
Перш за все, прикладом розвитку нестандартного мислення майбутніх
учителів повинні стати навчальні заняття у закладі вищої педагогічної освіти.
З метою розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей на
навчальних заняттях з психолого-педагогічних дисциплін викладачі
використовують активні форми вивчення лекційного матеріалу, коли студенти
беруть участь у дидактичних вправах, рольових, ділових іграх, розв’язують
педагогічні задачі та ситуації.
З метою розвитку творчості майбутніх вчителів на заняттях зі «Вступу до
педагогічної професії» пропонуємо їм написати твори - есе на теми «Мій ідеал,
антиідеал вчителя», «Імідж сучасного вчителя», «Як відновити престиж
професії вчителя у сучасному суспільстві?».
Також на навчальних заняттях з педагогіки, психології студентам
пропонується вести творчі конспекти, в яких вони фіксують матеріал у вигляді
схем, піктограм, малюнків, доповнюють лекції власними роздумами.
Вивчивши основні педагогічні поняття, студентам пропонуємо виконати
нестандартне домашнє завдання – розробити творчий проект «Моє бачення
освітнього процесу в Новій українській школі» з використанням вивчених
педагогічних категорій.
Студенти на практичних заняттях розробляють фрагменти нестандартних
уроків для учнів, підбирають творчі завдання для дітей початкової школи.
Викладачі пропонують майбутнім учителям самостійно придумати ребуси,
109
__________________________________________________________________________________________________________
загадки, скласти тематичні кросворди, створити лепбуки, нові дидактичні ігри,
використовуючи сучасні засоби навчання, зокрема конструктор лего,
враховуючи вимоги Нової української школи. Такі завдання сприяють розвитку
творчої уяви, мислення, розвивають креативність та професійні інтереси
студентів. На заняттях необхідно передусім створити вільну атмосферу,
спрямовану на забезпечення комфортності спілкування, впевненості у своїх
силах, творчих потенціях і відповідному потенціалі інших членів групи.
Отже, використання творчими викладачами нестандартних методів,
прийомів, форм роботи максимально підвищує ефективність основних
навчальних програм, а також сприяє розвитку творчості студентів – майбутніх
учителів Нової української школи.
1. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте ІІ
сбор. соч.: В 6 т. Москва, 1984. Т.3.
2. Мазуровська О.В. Розвиток творчого мислення учнів. Методичний
посібник / О.В.Мазуровська.-Вінниця: ММК, 2016. 38с.
3. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой
личности. – К., 1991.
4. Пашнєв Б.К. Психодіагностика обдарованості: - Х.: Вид. група
«Основа»: «Тріада+», 2007. – 128с.
Г. Ю. Давидова, викладач вищої категорії,

викладач циклової комісії «Електроніка» та
«Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок»
ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ СИМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ

ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Сучасні студенти мають отримувати знання, що відповідають вимогам

роботодавця.
Викладання повинно бути на такому рівні, щоб студенти відповідали
вимогам сучасності. Прийшовши на фірму чи підприємство були професійно
компетентними, мали можливість розпочати виконання службових обов’язків
без необхідності додаткового навчання чи поглиблення знань. Володіли
інфомаційно-комунікативними технологіями та останніми розробками.
У процесі навчання та підготовки майбутніх спеціалістів, для
забезпечення практичних навичок та формування у них відповідних
професійних компетентностей, можливе використання ігрових симуляторів.
Про важливість даної проблеми йдеться в низці законодавчих освітніх
документів та концепцій, зокрема в Законі України «Про вищу освіту» та
Національній доктрині розвитку освіти.
110
__________________________________________________________________________________________________________
Так, у Національній доктрині розвитку освіти вказано, що пріорітетними
напрямами розвитку освіти є постійне підвищення її якості, оновлення її змісту
та форм організації навчально-виховного процесу; розвиток системи
безперервної освіти та навчання протягом тижня; запровадження освітніх
інновацій, інформаційних технологій. [2]
Вагомий внесок у теорію навчальних ігор було зроблено А. А.
Вербицьким, Л. С. Виготським, Д. Б. Ельконіним, Г. П. Щедровицьким та інші.
При цьому ігрові технології навчання та застосування інтерактивних ігор у
вищій школі досліджували А. С. Алексеєнко, М. В. Атрюшина, Л. О. Вернер, О.
В. Безпалько, О. В. Гречановська, Н. М. Кравець, І. М. Мельничук, О. Я.
Савченко, Г. П. Щедровицький та інші сучасні вчені й педагоги-практики. [1]
Важливість і необхідність упровадження інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ), зокрема й ігрових симуляторів, у навчанні обгрунтовують
закордонні експерти й вчені (М. Баррос (V. Barros), А. Бейкер (A. Baker), К.
Вернер (C. Werner), А. Дантас (A. Dantas), Е. Наварро (E. Navarro), А. Ван дер
Хук (A. Van der Hjek)). Адже ІКТ входять у всі сфери діяльності людини, а
також мають позитивний вплив на освіту, оскільки відкривають можливості для
впровадження абсолютно нових методів викладання і навчання. [3]
Ігрові симулятори використовуються в різних сферах, дозволяючи точно
відтворити процедуру керування транспортним засобом, симулятори морської
навігації, авіа та космічних польотів. Вони мають велику кількість варіантів
реалізації основних цілей. Симулятори створюють максимально реальну
ілюзію управління апаратом, механізмом або персонажем. Тим самим в ігровій
формі даючи користувачу досвід і практичні навички.
Взявши до уваги актуальність проблеми та проаналізувавши матеріали,
впровадила дану методику на своїх дисциплінах.
Моя задача полягає в тому, щоб практичні роботи були цікавими,
розвивали пізнавальний інтерес, спонукали студентів до активної участі в
навчальному процесі. Враховую, аби не просто привернути увагу студентів, а
ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань та навичок. Отримані
знання повинні відповідати сучасним вимогам.
Щоб дати змогу студентам вчитися в ігровій формі, допомагати
зацікавити їх в набутті професії використовую ігрові симулятори.
Вперше я познайомилася з симулятором MMIKurs. Це безкоштовна
програма, створена для навчальних цілей і служить для візуалізації роботи
принтера, клавіатури та мікропроцесора, дозволяє симулювати їх роботу. На
той час було неймовірно побачити всі етапи роботи з середини.
Розвиток програмного забезпечення дає нові платформи, віртуальні
машини, які значно розширили можливості.
В дисципліні «Діагностика та ремонт засобів обчислювальної техніки» на
практичних заняттях використовую ігрові симулятори такі як:
- програма для вивчення комп’ютерних мереж Netemul.
Також безкоштовна програма, створена для навчальних цілей. Досить
проста в управлінні, добре працює у різних версіях ОС, має зручний інтерфейс
(Рис. 1).
111
__________________________________________________________________________________________________________
Рисунок 1 Інтерфейс програми Netemul
На практичній роботі студенти індивідуально вигадують свій

обчислювальний центр (ОЦ), визначають сферу діяльності та кількість робочих
комп’ютерів (ПК). Обладнання необхідно об’єднати в глобальну мережу
підключаючи необхідні компоненти, самостійно налаштовують ПК (задаючи ІР
адреси), виконують тестування мережі (відправляють пакет даних, вказуючи з
якого на який ПК він повинен надійти по протоколу TCP), досліджують
процеси які відбуваються в мережі.
Якщо студент допустив помилку, то з'явиться відповідне повідомлення,
програма дає можливість її виправити та протестувати з початку. Якщо все
вірно, відбудеться анімація пакетів, що рухаються по мережі.
Інтерфейс можуть будувати як з однією так і з декількома мережними
картками, що збільшує варіанти виконання завдання.
- програма TELEMART.
Дана програма є частиною мережі admitad, пропонує один з найбільших в
Україні асортиментів в сфері комп'ютерних комплектуючих.
На практичній роботі студенти індивідуально виконують онлайн підбір
комплектуючих для ПК, мають змогу знайомитися з новими трендами,
підбирають якісні комплектуючі і втілюють в життя ідеї та проекти, пов'язані з
комп'ютерами. При цьому повинні не лише вкластися в задану вартість, а і
врахувати сумісність компонентів. Прораховують можливість підбору
комплектуючих для апгрейда (модернізації комп’ютера) зібраної моделі.
Якщо студент не вірно підібрав компонент, програма інформує його про
помилки або проблемні місця майбутньої збірки, які можливо усунути в режимі
онлайн.
- програма SiSoftware Sandra.
Вона не є безкоштовною, але надає на місяць безкоштовну
демонстраційну версію. Цього часу достатньо для вивчення. Має зручний
інтерфейс (Рис. 2).
112
__________________________________________________________________________________________________________
Рисунок 2 Інтерфейс програми SiSoftware Sandra
На практичній роботі за допомогою набору утиліт програми студенти в

режимі клієнт/сервер виконують діагностику заданих компонентів комп’ютера
(отримують інформацію про центральний процесор, чіпсет, відеоадаптер,
порти), встановлених програм і інших пристроїв, під’єднаних до ПК.
Аналізують не лише свій комп’ютер, але і заданий комп’ютер з локальної
мережі.
2018 році з'явилася нова програма симулятор PC Building Simulator. В
цьому році планую ознайомлюсь з нею (Рис. 3). Програма дозволяє навчити не
лише підбирати комплектуючі для ПК, але і лагодити та налаштовувати
справжні комп'ютери. На наступний навчальний рік хочу запропонувати її
студентам як проект на семестр.
Рисунок 3 Підбір комплектуючих

Її перевагою є те, що розробники уклали ліцензійні контракти з
провідними виробниками комп'ютерного заліза. Це дає можливість в режимі
реального часу та по вартості яка відповідає сучасним прайсам виконувати збір
113
__________________________________________________________________________________________________________
ПК в ігровій формі. Це допоможе студентам зрозуміти призначення кожного з
компонентів та підвищити свій рівень знань, при переході на вищі рівні та
виконанні значно складніших завдань. Такі як встановлення симуляції
операційної системи в якій встановлюються ряд програм, що дозволяють
оцінити характеристики, продуктивність і якість роботи зібраного ПК,
результати близькі до реальних.
Програма має кілька режимів: «режима кампании» та «свободная игра»,
«учебный режим» що дозволить студентам з різним рівнем знань вибрати
цікавий їм режим та експериментувати з будь-якими компонентами, в
незалежності від їх ціни.
Опираючись на дослідження іноземних та вітчизняних вчених та власний
досвід, можна зробити висновок, що люди краще сприймають інформацію
наочно та в ігровій формі, маючи можливість самостійного дослідження, ніж
книгу, сприйнятливість людського мозку більше до візуального сприйняття
фрагментів інформації. Студенти вчаться аналізувати, аргументувати свою
думку, приймати рішення. Створювати кінцевий продукт, спираючись на
завдання та виділені ресурси в реалістичній формі. Мають можливість
декількох видів сценаріїв для вирішення завдання, проаналізувати результати та
помилки.
Відповідно до проведеного дослідження та власного досвіду виявила
перспективу використання ігрових симуляторів для формування професійних
компетентностей та поглиблення практичних навичок на новітніх платформах,
оперувати знаннями отриманими на парах.
Ігрові симулятори не замінюють, а доповнюють форми навчання.
Планую і надалі розробляти методику застосування ігрових симуляторів
для формування професійних компетентностей.
1. Наумов В.В. Проектирование корпоративного электронного курса / В.В
Наумов. – Новороссийск : Верная линия, 2012 – 104 с.
2. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2002.– № 26. – С.
3. Полякова В. А., Козлов О. А. Воздействие геймификации на
информационно-образовательную среду школы: научная статья. – Журнал
«Современные проблемы науки и образования». – 2015. – № 5
114
__________________________________________________________________________________________________________
З.І.Єлізарова, викладач вищої категорії,
завідувач механіко-технологічного відділення,
викладач циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін
ВСП «Бердянський коледж
ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
ЯК ОДНІЄЇ З КЛЮЧОВИХ І ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Посилення глобалізаційних і трансформаційних процесів у світовій

економіці, удосконалення технологій, збільшення конкуренції на ринку праці
спонукають підприємців спрямовувати інвестиції в розвиток людських
ресурсів. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що сучасне суспільство
висуває до закладів вищої освіти нові вимоги, однією з яких є формування
особистостей з такими рисами, як активність, самостійність, творчість, вільне
володіння іноземними мовами, вміння вчитися протягом всього життя,
здатність адаптуватися до стрімких змін, спроможність ухвалювати
неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини. Питання їх
формування потребує реалізації нових підходів до освітнього процесу в
закладах вищої освіти.
Сучасний випускник коледжу має бути всебічно освіченим, володіти
таким набором ключових і професійних компетентностей, які допомагають
знайти вихід з будь-якої ситуації та зважитися на відповідальне рішення. Саме
тому пріоритетним напрямом розвитку сучасної вітчизняної та світової освіти є
перенесення акцентів зі знань і вмінь (як основних результатів навчання) на
формування в студентської молоді системи компетентностей. Адже досить
типовою для викладача є ситуація, коли студенти добре опанували теоретичні
знання, але не здатні застосувати їх у конкретній професійній (чи навіть
життєвій) ситуації. Сьогодні на перший план виходить не тільки те, що знає і
вміє спеціаліст, але і те, що він здатний здійснювати як професіонал.
Основні (або ключові) компетентності (англ. key competences) — це ті,
які необхідні всім громадянам для особистої реалізації та розвитку, активного
громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування [1].
Якщо ж звернутись до основних положень Закону України «Про освіту»,
то компетентність визначається як «динамічна комбінація знань, умінь,
навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що
визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність» [5]. Європейські джерела, що присвячені
висвітленню поняття «компетентність», трактують його як комбінацію вмінь,
знань і цінностей. Щодо терміну «ключові компетентності», то він визначається
як змінний, багатофункціональний набір знань, умінь і ставлень, які потрібні
всім індивідам для особистісної реалізації і розвитку, інтеграції та
працевлаштування. Згідно з позиціями зарубіжних і вітчизняних авторів,
115
__________________________________________________________________________________________________________
ключові компетентності мають рухливу і перемінну структуру, залежать від
пріоритетів суспільства, цілей освіти, особливостей і можливостей
самоідентифікації особистості в соціумі.
Концепція Нової української школи, розроблена Міністерством освіти і
науки України, робить основний акцент на формування десяти ключових
компетентностей, серед перших з яких є володіння іноземними мовами. Це
означає, що викладачам іноземних мов варто зосередитися на формуванні
мовно-комунікативної культури особистості, яка є носієм загальнолюдських
цінностей, відчуває повагу до мови та культури інших країн і вміє толерантно
реагувати мовними засобами на різноманітні соціально-культурні явища [2].
Мета даної статті – проаналізувати сучасний стан формування мовної
компетентності з іноземної мови за професійним спрямуванням як однієї з
ключових і професійних компетентностей здобувачів освіти в коледжах.
Іноземна мова не обмежується тільки набором правил граматики, фонетики і
лексичним складом, це ще й величезний комплекс культурних знань про те, як
живуть і функціонують у світі предмети або явища, позначені мовними
засобами. Саме мова дозволяє людині поділитися власними думками, поставити
запитання, висловити ідеї, гіпотези, аргументувати заперечення й зауваження.
Іншомовна компетентність є однією з головних умов ефективного
міжкультурного спілкування, успішного працевлаштування, побудови кар’єри,
оскільки через міжкультурну комунікацію формуються такі риси особистості,
як взаєморозуміння, толерантність і взаємоповага, що є важливими
характеристиками професійних якостей особистості. Іншомовна компетентність
реалізується через вивчення мов міжнародного спілкування, серед яких
перевага надається англійській мові. Складно вийти на міжнародний рівень,
якщо не володієш англійською, адже це майже як не вміти користуватися
комп’ютером чи мобільним телефоном.
До теми формування мовної компетентності зверталися закордонні
науковці і філософи Л. Відгенштейн, М.Свейн, Д.Хаймс, Н.Хомський, педагоги
П.Гартман і Д.Джонсон.
Значний внесок у розроблення мовної проблематики зробили вітчизняні
науковці: Н.Бібік, Е.Голоборотько, А.Богуш, які у своїх роботах звертають
увагу на перспективи впровадження компетентністного підходу в освіту;
А.Капелюшний та М.Артюшина, які досліджують розвиток професійної
комунікативної компетентності [3].
Практичною метою вивчення в коледжах дисципліни «Іноземна мова
за професійним спрямуванням» є формування та розвиток іншомовної
комунікативної компетентності; навчання нормам міжкультурного
спілкування іноземною мовою; розвиток культури усного і писемного
мовлення в умовах офіційного та неофіційного спілкування. Дисципліна
«Іноземна мова за професійним спілкуванням» пов’язана з культурологією,
соціологією, українською мовою та літературою, діловою українською
мовою, релігієзнавством, історією України та світу, зарубіжною літературою
та дисциплінами за обраним фахом.
116
__________________________________________________________________________________________________________
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні уміти здійснювати
усне та письмове спілкування в типових ситуаціях професійно-ділового,
офіційного і неофіційного характеру; читати й аналізувати тексти
професійно-орієнтованого та загальнонаукового характеру; вести ділову
переписку; складати доповідь-презентацію; робити анотації; описувати
галузеве підприємство [4].
Вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням може бути
проблематичним. Насамперед, через відсутність спеціалізованих підручників,
тому викладачам потрібно самостійно шукати необхідну інформацію.
Навчальна програма охоплює матеріал, притаманний певній сфері застосування
і не завжди використовується у повсякденному спілкуванні. Слід зазначити, що
не всі теми дисципліни, особливо технічного напрямку, легко засвоюються та
запам’ятовуються студентами. Також проблема полягає у недостатній кількості
використання викладачами практичних, так званих «реальних» ситуацій, з
повсякденного та професійного життя. Таким чином, постає проблема у
підготовці майбутніх фахівців, для яких поглиблене володіння іноземною
мовою є конкурентною перевагою при працевлаштуванні.
Навчання іноземній мові за професійним спрямуванням потребує від
викладача знань та вмінь зацікавити здобувачів вищої освіти до вивчення даної
дисципліни з метою подальшого використання ними набутих знань у
професійній діяльності. У ВСП «Бердянський коледж Таврійського
державного агротехнологічного університету» викладачами іноземних мов
проводиться систематична та цілеспрямована робота щодо підвищення
мотивації студентської молоді до вивчення іноземної мови та рівня її
володіння із використанням різних форм інтерактивного навчання:
кооперативного навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих
групах, акваріум тощо); колективно-групового навчання (мікрофон,
незакінчені речення, мозковий штурм, «ажурна пилка»); ситуативного
моделювання (імітаційні ігри, рольова гра); опрацювання дискусійних питань
(метод ПРЕС, «дискусія»). Особливої уваги набув метод проектів, який
застосовується з метою формування навичок як самостійної роботи, так і
роботи в команді (team work); формування вміння ставити цілі та
дотримуватися термінів виконання проекту (time management); вміння
відібрати та опрацювати необхідні джерела інформації; творчо підходити до
підготовки презентації та виступу перед аудиторією ( public speaking skills).
Працюючи над проектом «Professional skills and knowledge» і
досліджуючи іншомовні Інтернет-джерела та фахову літературу, студенти
спеціальності 133 Галузеве машинобудування дійшли висновку, що
роботодавці зацікавлені у фахівцях з наявністю двох видів професійних
навичок та вмінь: «hard skills» та «soft skills». «Hard skills», іншими словами
«негнучкі вміння», яким можна навчитися в аудиторії і легко
продемонструвати: proficiency in a foreign language – вміння розмовляти
іноземною мовою; a degree or certificate – мати вчене звання чи диплом; typing
speed – швидкість комп’ютерного друку; machine operation – робота з
обладнанням; computer programming – програмування. Ці вміння
117
__________________________________________________________________________________________________________
перераховуються в супроводжувальному листі (cover letter) aбо в резюме
(resume).
«Soft skills», тобто гнучкі вміння, є суб'єктивними, а також відомі, як
«people skills» or «interpersonal skills» (навички міжособистісного спілкування),
і означають спосіб, яким людина співпрацює та поводиться з іншими людьми:
communication – спілкування; flexibility – гнучкість; leadership – лідерські
якості; motivation – мотивація; patience – терпіння; persuasion – переконання;
problem solving abilities – вміння вирішувати завдання; teamwork – робота в
команді; time management – управління часом; work ethic – професійна етика
[7].
Виникає проблемне питання для дискусії в студентському середовищі,
якими навичками потрібно саме володіти, «гнучкими» чи «негнучкими», щоб
бути придатними на сучасному ринку праці? Студенти виробили колективну
думку, що роботодавці більше зацікавлені у працівниках з розвиненими
«гнучкими» вміннями. Цю думку підтверджують і соціологи: через
десятиріччя, найімовірніше, фахівці з навичками комунікації (письмові,
вербальні та невербальні навички; ведення e-mail кореспонденції та написання
резюме; вміння слухати та переконувати) будуть найбільш затребувані, бо нині
вже відслідковується недостатність «живого» спілкування серед підлітків.
Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Іноземна мова
туристичної індустрії» також передбачає формування системи комунікативних
умінь та навичок і розвиток особистісних якостей для роботи у сфері «людина –
людина», які відповідають сучасним вимогам: активність, гнучкість,
толерантність, самостійність, ініціативність, щирість, оптимізм, креативність.
Викладачі використовують для рішення практичні, так звані «реальні»
ситуації, з повсякденного та професійного життя. Праця в туристичній сфері
вимагає від фахівця обізнаності, фізичної та психоемоційної витривалості, бо
постійний контакт з клієнтами має як свої переваги, так і недоліки [6].
Вивчаючи змістовний модуль «Працевлаштування», студенти 3 курсу
отримують корисні поради щодо успішного проходження співбесіди,
заповнення анкет та написання резюме, а також знайомляться зі зразками
рекламних оголошень щодо працевлаштування.
Працюючи з оригінальними текстами за професійним спрямуванням,
вивчаючи досвід приватних європейських виноробних підприємств, студенти
спеціальності 181 Харчові технології зробили висновок, що ключовими
навичками успішного винороба є креативність та уява. Для того, щоб створити
неповторне вино, необхідно виходити за межі звичайного та імпровізувати. Це
саме ті вміння, які допоможуть стати професіоналом, адже виноробство ˗
мистецтво. Крім того, усі винороби мають спільні професійні риси: бажання
вчитися протягом життя (читання фахової літератури, відвідування торгових
виставок та обмін досвідом з колегами); захоплення своєю справою;
розширення кордонів; постійний пошук до самовдосконалення.
Використовуючи як власний, так і зарубіжний досвід, викладачі акцентують
увагу студентів на тому, що майбутній спеціаліст має вміти навчатися, вільно
застосовувати новітні технології, володіти іноземною мовою, працювати в
118
__________________________________________________________________________________________________________
команді, швидко знаходити необхідну інформацію й використовувати її для
розв’язання нагальних проблем.
Таким чином, оволодіння іншомовною компетентністю студентами
закладів вищої освіти залишається одним з пріоритетних завдань у галузі
освітніх реформ. Для досягнення позитивних результатів опанування мови
необхідно впроваджувати в навчання інтерактивні технології, дієві мовні
техніки і практики, які опираються на новітні технічні і цифрові засоби,
використовувати справжні ситуації з повсякденного та професійного життя.
Адже занурення студентів у змодельовану реальність дозволяє їм проявити себе
та використати набуті знання засобами іноземної мови з метою вирішення
певної професійної ситуації. Рекомендується переглядати компоненти, навички
та вміння, що становлять іншомовну компетентність, враховуючи динамічність
сучасного світу. Важливу роль в освітньому процесі відіграє і особистість
викладача, до ключових компетентностей якого належать вміння працювати з
іншими людьми; працювати зі знанням, технологією та інформацією;
працювати з суспільством і у суспільстві.
1. Андрєєва В. Ключові компетентності в навчальному процесі, 2016
URL: http://osnova.com.ua/
2. Концепція Нової української школи, https://www.kmu.gov.ua/
storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
3. Озмінська І.О. Вісник Львівського університету. Серія філос.-
політолог. студії, 2018. Випуск 18
4. Програма з іноземної мови за професійним спрямуванням, 2015 р.,
затверджена директором ВСП «Бердянський коледж ТДАТУ»
5. Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017р. №2145-VIII. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show2145-19
6. Черезова М.В. вісник Луганського національного університету ім.
Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Частина ІІІ.- 2013.- №18(1277) –
с.96-102
7. https://www.thebalancecareers.com/top-skills-every-professional-needs-to-
have-4150386
119
__________________________________________________________________________________________________________
Н.В. Козачок, викладач вищої категорії,
викладач циклової комісії гуманітарних
і соціально-економічних дисциплін
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ

ОСВІТИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Одним із основних принципів розвитку мовлення є комунікативна

спрямованість навчання. Це означає, що навчання студентів рідної мови має
бути спрямоване на активізацію спілкування; на засвоєння здобувачами освіти
навичок розмовної літературної української мови та вмінь практично їх
використовувати відповідно до ситуації спілкування.
Сучасні уроки мови та літератури – це, насамперед, уроки, на яких
викладач уміло використовує всі можливості студента, увесь його потенціал із
метою формування комунікативної компетентності, моральних якостей,
активного розумового розвитку, глибокого й усвідомленого засвоєння
лінгвістичних понять, виховання мовної особистості. Від того, як проводяться
уроки, який їхній зміст, структура й методичне забезпечення, як підготовлений
сучасний викладач до заняття та як володіє технологією його проведення,
залежить успіх реалізації завдань мовної освіти студентів.
Однією з головних цілей мовної освіти є формування комунікативної
компетентності, бо базується вона на знаннях, уміннях пізнавального та
творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. На її
виконання спрямована діяльність сучасного викладача.
Розвиток й удосконалення комунікативної компетенції студентів – це
процес безперервний і реалізується під час виконання основних завдань
програми з української мови та літератури.
Актуальність дослідження полягає у формуванні комунікативної
компетентності здобувачів освіти, спрямованої на розвиток культури
мовленнєвого спілкування, мовленнєвого етикету й етичних норм спілкування.
Метою роботи є формування належного рівня комунікативної
компетентності студентів, бо це одна з найважливіших умов їхньої соціалізації.
Новизна полягає в дослідженні методико-технологічних аспектів творчої
діяльності викладача в розвитку комунікативної компетентності студентів.
«Мовно-комунікативний потенціал людини формується комплексом
різних факторів, зумовлених як генетичними, історичними, так і соціально-
освітніми параметрами. Природні схильності окремого індивіда до сприймання
мови як акустично-семіотичної системи й вербального коду, а також уроджене
володіння мовленнєвими навичками, звичайно, є вагомим підґрунтям для
формування індивідуального комунікативного простору особистості, однак не є
єдиним і не визначальним». [4]
Історії відомі факти досягнення високого рівня комунікативної
компетентності людиною, яка від природи була обділені даром красномовства,
однак за умов регулярної, наполегливої роботи над своїм мовленням змогла
120
__________________________________________________________________________________________________________
успішно реалізувати поставлену мету (наприклад, життя та публічна діяльність
Демосфена, одного з найвизначніших ораторів античності).
Розвиток комунікативної компетентності сучасного мовця, зокрема
людини соціального активу, відбувається в контексті освітніх умов середньої та
вищої школи.
На думку Горошкіної О., Нікітіної А., Окуневич Т., Пентилюк М.,
формування комунікативної компетентності здобувачів освіти засноване на
мовленнєвій, лінгвістичній, соціокультурній і діяльнісній (стратегічній)
компетенціях. [5]
Отже, що ж таке комунікативна компетентність? У Державному
стандарті базової та повної загальної середньої освіти дається таке визначення:
«Комунікативна компетентність – здатність особистості застосовувати
у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що
оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння
різними соціальними ролями». [2]
Прилипко Т. дає таке визначення: «Комунікативна компетентність – це
комплексне застосування мовних і немовних засобів із метою комунікації,
спілкування у конкретних соціально-побутових ситуаціях; уміння
орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативне спілкування». [8]
Важливою складовою діяльності будь-якого студента (майбутнього
фахівця) є комунікативна компетентність, яка належить до ключових
професійних характеристик. Вона містить, на думку Шевчука С., три основні
компоненти: робота з документами, уміння вести міжособистісний і соціальний
діалог, виступати публічно. [10]
Важливими атрибутами комунікативної професіограми є вміння
розмовляти так, щоб тебе розуміли інші; слухати та розуміти виступаючих;
уміти впливати на рішення співрозмовника; ненав’язливо переконувати,
створювати атмосферу довіри та взаєморозуміння.
Однією з характеристик, яка репрезентує професійний портрет
майбутнього фахівця, є вміння спілкуватися
Майже все наше життя проходить серед людей. Нам щодня доводиться
спілкуватися не тільки з тими, кого ми добре знаємо, але й з багатьма
незнайомцями. Тому кожен повинен дбати про розвиток і збагачення своєї
мовленнєвої культури.
Комунікативна діяльність студентів удосконалюється під час розв’язання
системи усних і письмових мовленнєвих завдань, розміщених у порядку
зростання їхньої складності.
На уроках мови здобувачі освіти виконують практичні завдання з
елементами нестандартності. При написанні словникових диктантів пропоную
«захистити орфограму», пояснюючи правила. Проводжу лінгвістичне
дослідження «Чому так?»: у вислові Ліни Костенко «Несказане лишилось
несказанним» з’ясувати, де прикметник, а де дієприкметник, обґрунтувавши
свою думку. У завданні «Я – редактор» коректують речення та
словосполучення.
121
__________________________________________________________________________________________________________
Повному розкриттю творчих здібностей студентів, розвитку їхнього
критичного мислення, удосконалення усного та писемного мовлення
відповідають такі види робіт: усний твір, письмовий твір, переказ із творчим
завданням. Їх слід проводити в тісному зв’язку та єдиній системі: від переказу
до твору того самого типу й стилю мовлення.
Так як я викладаю в механічному коледжі, тому зустрічаюся з проблемою
недостатнього розвитку писемного мовлення. На перших заняттях
використовую «Лінгвістичний ланцюжок»: пропоную до теми твору дібрати
ключове слово, скласти з ним словосполучення, ввести його в речення; речення
поширити в абзац, центром якого повинно бути ключове слово. Це є першим
етапом написання твору.
Наступним є усний твір – своєрідний експромт. Готуючи усний твір-
роздум «Так оце та правда?» за романом П.Мирного «Хіба ревуть воли…»,
студенти вчаться писати складний план. Текст твору не записується, а лише
продумується. Виступаючи на занятті, здобувач освіти стає лектором-
доповідачем. Після виступу разом зі студентами проводжу рецензування твору.
Рецензія буде вдалою тоді, коли вихованці мають завдання занотувати вдалі
виступи доповідачів. Студенти повинні визначити неточності у творах,
характеризуючи мовлення виступаючого.
Більш складним завданням є написання письмового твору, який дає змогу
висловлювати на основі прочитаного власні судження щодо порушених
проблем, особисте ставлення (подекуди критичне) стосовно прочитаного,
сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та
соціально-психологічного й соціокультурного становлення.
На уроках літератури студенти вчаться висловлювати власну позицію
щодо опрацьованих творів, удосконалюючи комунікативну компетентність. Це
й складання «сюжетного ланцюжка», коментуючи головні епізоди; і
проведення міні-диспутів (наприклад, «Чи вірить читач, що разом із засохлою
грушею припинилися сварки між Кайдашами?»).
Використовую технології ситуативного моделювання. Розігрування
ситуацій за ролями імітує реальну ситуацію, що надає студентам можливість
діяти «наче насправді». Наприклад, на закріплення знань змісту повісті І.
Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» студенти виступають у ролі персонажів
твору, показуючи такими, якими вони їх бачать.
Такі види робіт є підготовчими вправами до життєво необхідних жанрів
мовлення типу конспект, реферат, повідомлення, доповідь.
Результатом даної роботи є метод проектів, коли студенти наприкінці ІІ
курсу розробляють проект удосконалення власного мовлення в контексті
майбутнього фаху.
Розвиток комунікативної компетентності студентів продовжується й під
час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» на
ІІІ курсі. Особливістю її є те, що за програмою на лекцію відведено лише 2
години, а всі інші – це практичні заняття. Відповідно для їх виконання
подаються не лише завдання, а й методичні рекомендації. Наприклад, перед
написанням першої практичної роботи студенти знайомляться із жанрами
122
__________________________________________________________________________________________________________
публічного виступу, його архітектонікою; і лише після цього приступають до
створення даного виду спілкування.
Також звертаю увагу здобувачів освіти й на те, що на початковому етапі
спілкування особливу роль відіграють невербальні (несловесні) засоби. Перше
враження – це надзвичайно важливий момент, який може стати психологічним
містком до розвитку стосунків, або, навпаки, бар’єром у подальшому
спілкуванні. Це взаємна оцінка одягу, пози, виразу очей, жестів, голосу,
інтонації. Уміння читати несловесну мову – важлива умова взаєморозуміння.
Австралійський фахівець А. Піз стверджує, що словами передається лише
7 % інформації, голосом, інтонацією – 38 %, а мімікою, жестами та позою –
55 %. Нині описано та витлумачено більш як тисячу невербальних знаків і
сигналів.
Сучасним політикам, бізнесменам, громадсько-культурним діячам,
діловим людям важливо знати бодай найпростіші елементи цієї науки.
У США проводяться спеціальні курси, індивідуальні та групові
інструктажі, на яких вивчають діловий етикет у деталях: зустріч, вітання,
прощання, одяг, манери, норми поводження під час переговорів, на фуршеті
тощо.
Для формування невербальної комунікації на ІІІ курсі проводжу одне із
занять у вигляді тренінгів. Наприклад, тренінг «Візуальний контакт – очі».
Уведення в тренінг. Відомо, що в очі одне одному ділові партнери
дивляться не більше 10 секунд перед початком розмови, а потім лише при
нагоді, бо затримка погляду на очах співрозмовника може розцінюватися, як
намагання домінувати. Розрізняють 85 відтінків значень виразу очей.
Розминка. Студенти тренуються в моделюванні різних відтінків виразу
очей: почуття провини – опускають очі; обман, нещирість – роблять «бігаючі»
очі; ніяковість – відводять очі.
Вправи на оцінку. Прикривши обличчя аркушем А 4, студенти передають
очами здивування, страх, захоплення.
Акцентую увагу, що розрізняють діловий, світський та інтимний погляди
залежно від локалізованої спрямованості на співрозмовника.
Погляд, спрямований у трикутник, вершиною якого є точка посередині
чола, а основою – лінія між очима, є діловим. Він не опускається нижче очей.
Якщо погляд фіксується нижче лінії очей, то це соціальний погляд. Інтимний
погляд спрямовується в трикутник між очима та грудьми.
Погляд має завжди відповідати типові ситуації спілкування.
Підсумовуючи дане практичне заняття, робимо висновок: для успішного
здійснення професійної діяльності треба знати та вміти розпізнавати (читати)
невербальні засоби комунікації.
Не варто також забувати, що культура мовлення студентів – це культура
мовлення їхнього викладача. Наші слухачі «фотографують» у пам’яті наші
жести, вираз наших очей, наші фрази, наголоси, навіть … наші мовленнєві
паузи. Мовлення викладача виконує пізнавальну й естетичну функції. У
студентів повинно виникати бажання говорити так, як викладач.
123
__________________________________________________________________________________________________________
Отже, щоб забезпечити повноцінну презентацію знань, викладач вищого
навчального закладу повинен бути мовленнєво компетентним, бо існує пряма
залежність між особливостями мовлення наставника та рівнем сприйняття
знань студентами. Комунікативна компетентність викладача здатна зробити це
сприйняття доступним. Він повинен говорити і про те, що думає, і про те, що
відчуває; його слово має викликати інтерес не лише до того, що сказано, а й до
того, як сказано. І все це – засобами рідної мови.
Важливим елементом комунікативного розвитку особистості є
формування мовного чуття, тонкого, уважного, вдумливого ставлення до слова,
рідної мови. Слово вчить бачити, відчувати, мислити. Завдання викладача
полягає в тому, щоб кожен студент навчився самостійно розвивати й
удосконалювати власне мовлення на основі образного бачення світу, відчувати
красу й велич рідного слова, бо саме так прищеплюється любов до мови.
При вивченні української мови та літератури акцентую увагу студентів на
таких аспектах комунікативної компетентності, які потрібно розвивати не лише
під час навчання, а й упродовж усього життя:
 письмову комунікацію (уміння створити письмовий документ певної
структури: заяву, оголошення, есе тощо);
 публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії,
дотримуватися жанру виступу та його регламенту: доповідь, реферат, проектна
робота, створення електронних матеріалів);
 діалог (дотримання правил спілкування, уміння уникати провокативних
висловлювань).
Комунікативна компетентність залежить від кожного мовця, і
вдосконалення її – це тривала праця від набуття звичайної грамотності,
виразності й доцільності до мовної майстерності, образної та творчої.
Дана робота може бути використана іншими викладачами для
застосування у своїй педагогічній діяльності.
1. Баяк Є.А. Формування мовленнєвої культури на уроках української
мови / Є.А. Баяк. – Х.: Основа, 2018. – 110 с.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. –
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-n
3. Маленко О. Українська мова в українському суспільному й
комунікативному контексті сьогодення / О. Маленко // Вивчаємо українську
мову та літературу, 2014. – № 30. – С. 2 – 6.
4. Пентилюк М. Уроки розвитку зв’язного мовлення чи комунікативних
умінь і навичок? / М. Пентилюк // Дивослово, 2010. – № 3. – С. 2 – 5.
5. Пентилюк М., Горошкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади
комунікативної методики навчання української мови / М. Пентилюк, О.
Горошкіна, А. Нікітіна // Українська мова і література в школі. – 2006. – № 1. –
С. 15 – 20.
6. Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови / М.І.
Пентилюк, Т.Г. Окуневич. – Х.: Основа, 2007. – 176 с.
124
__________________________________________________________________________________________________________
7. Пищик О.В. Розвиток комунікативної культури / О.В. Пищик //
Педагогічна майстерня, 2018. – № 4. – С. 5 – 11.
8. Прилипко Т.Ю. Опановуємо українську мову як рідну й державну:
комунікативні компетентності учнів / Т.Ю. Прилипко // Вивчаємо українську
мову та літературу, 2018. – № 13 – 14. – С. 6 – 9.
9. Хом’як І. Мовленнєва компетентність викладача вищої школи / І.
Хом’як // Дивослово, 2014. – № 31. – С. 13 – 17.
10. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним
спрямуванням / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2013. – 696 с.
Х. В. Кротенко, викладач-спеціаліст,
викладач циклової комісії математичної
та природничо-наукової підготовки
Запорізького будівельного коледжу
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДЛЯ

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У
ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ
Головними тенденціями у суспільстві та економіці стають вимоги до

навчання, які можуть бути підсумовані як "вміння чи компетенції 21-го
століття". Завданням вищої освіти сьогодні є підготовка фахівця, здатного
навчитися генерувати, обробляти і сортувати складну інформацію;
систематично і критично мислити; приймати рішення; зважувати різні форми
теорій і доказів; давати відповіді на різноманітні питання; бути адаптованим та
гнучким до нової інформації; бути творчим; ідентифікувати та вирішувати
реальні проблеми життя [4, 10].
Згідно з новою навчальною програмою з природничих наук (інтегрований
курс), затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня
2017 року, освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно
орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій.
«Біологія і екологія» разом з іншими предметами робить свій внесок у
формування загальнонавчальних умінь і навичок, ключових компетентностей,
таких як природничо-наукової, математичної, спілкування державною мовою,
комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров’язбережуваль
ної, ініціативності та підприємливості, екологічної грамотності [2].
Біолого-екологічна компетентність сприяє усвідомленню відповідальності
за збереження життя на Землі та розвитку гуманістичних поглядів, дбайливого
ставлення до людей. Треба зауважити, що в наш час поняття «гуманізм»
використовують також для характеристики системи «людина-природа».
Саме тому перед сучасними студентами стоїть проблема необхідності
переглянути і переоцінити своє ставлення до природи, нести відповідальність
125
__________________________________________________________________________________________________________
за наслідки своїх дій, а також побудова взаємовідносин з природним
середовищем на засадах біолого-екологічної компетентності особистості.
Успішність та ефективність формування компетентностей студентів
залежить від форм та методів організації навчально-виховного процесу.
Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педтехнології, інтерактивні
методи навчання, які забезпечують активні форми діяльності студентів,
залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування
власної думки, прийняття рішень, самореалізації. Саме такою технологією є
методика розвитку критичного мислення [3, 7].
Сьогодні науковці та педагоги в Україні стали активно
використовувавати методи та стратегії технології розвитку критичного
мислення, узагальнюють теоретичні положення та набувають власний
практичний досвід. Українські педагоги Т. Воропай, К. Костюченко, Л.
Терлецька, С. Терно, О. Тягло, О. Чуба та ін. розвивають ідеї щодо формування
критичного мислення у студентів [8, 9]. Українські науковці Л. Велитченко, Г.
Липкіна, С. Максименко, Л. Рибак, Н. Чернега та ін. вивчають шляхи
формування в учнів критичного мислення й ознаки такого мислення як
психологічного утворення. У працях О. Пометун та Л. Пироженко подано
характеристику технології розвитку критичного мислення як однієї із сучасних
технологій навчання, що тісно пов’язана з інтерактивним навчанням [5, 6].
Інноваційна значущість технології розвитку критичного мислення
полягає у характері взаємовідносин всіх учасників навчально-виховного
процесу:
1. на занятті створюється особлива атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги
та успіху;
2. використовуються стилі спілкування і діяльності на основі партнерства
та захоплення спільною творчою діяльністю;
3. викладач не навчає, виховує та розвиває, а організовує їх діяльність і
ненав’язливо, без категоричності та авторитарності співпрацює зі студентами,
навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними [1].
Отже, розвиток критичного мислення на заняттях біології та екології
набуває великого значення.
Модель заняття біології та екології, згідно з методичною структурою
розвитку критичного мислення, складається з трьох етапів: евокації (виклику),
осмислення, рефлексії (міркування) [7].
На етапі виклику студенти активно згадують усе, що відомо з теми. Це
первинне занурення дає можливість студентам установити рівень власних
знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на
основі того, що відомо. Основними формами роботи на стадії виклику є:
«Мозкова атака», «Асоціювання», «Створення проблемної ситуації», «Кошик
ідей та понять», робота в парах і групах.
Під час роботи на етапі осмислення матеріалу, студенти вступають у
контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом підручника,
інформацією, відеоматеріалами. Для цього використовуються такі методики
розвитку критичного мислення, як «Кластер», ПРЕС. За допомогою
126
__________________________________________________________________________________________________________
використання саме цих методик студенти можуть виділити риси, складові
частини певного біолого-екологічного поняття. Вони навчаються аналізувати,
систематизувати, використовувати матеріал.
Значну роль у розвитку критичного мислення на заняттях біології та
екології відіграють графічні організатори, які дають можливість порівнювати,
узагальнювати, формують навички самостійної роботи. В першу чергу, це
структурно-логічні схеми. Після роботи студентів з текстом доцільно щоб вони
заповнили таблицю (прийом «Інсерт», або «Робімо позначки»), графи якої
відповідають запропонованим позначкам: головна умова полягає в тому, що
студенти повинні заповнити таблицю, не виписуючи ті чи інші положення з
тексту, а передаючи зміст власними словами. Так створюються умови для
формування інформаційних компетентностей студентів.
Третя стадія в технології розвитку критичного мислення - це міркування,
або рефлексія. Під час цієї стадії студенти розуміють краще те, що можуть
уявити і виразити власними словами, також відбувається активний обмін
думками, висловлюваннями. Це забезпечує збільшення словникового запасу,
дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до
оформлення відповіді, складання схем. Актуальними на даному етапі заняття є
такі методи як: «Асоціативний кущ», проведення дискусії, самооцінка, есе.
Есе – це форма вираження теоретичного пошуку творчого студента, який
здатний підвестися над формалізованим характером традиційного реферату і
запропонувати собі та викладачеві письмову роботу абсолютно іншого рівня
культури навчальної діяльності.
Отже, здійснюється процес формування інформаційно-комунікативних
компетентностей та компетентностей саморозвитку й самоосвіти студентів.
Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова
форма роботи на заняттях з біології та екології. Під час роботи в групі
відбувається спільне виконання поставлених завдань. У процесі цієї роботи у
студентів розвивається почуття колективізму, взаємопідтримки,
взаємодопомоги, зникає відчуття страху. Працюючи в групі, студенти вчаться
говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника,
приймати рішення.
Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної
наполегливої роботи викладача та студента.
Розвиток критичного мислення найбільш актуальний в часи інтенсивних
соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових
політичних, економічних та інших обставин, без ефективного знаходження
відповідей на запитання, значну частину яких неможливо передбачити. Тому
очевидна надзвичайна важливість того, щоб люди XXI століття вміли мислити
критично. Критичне мислення виступає як фундамент сучасної освітньої системи.
І вже сьогодні завдання оволодіння стратегіями і навичками критичного
мислення визнано першочерговим у багатьох країнах світу.
А технологія розвитку критичного мислення є інноваційною, інтерактивною,
актуальною і доцільною в навчальному процесі та в житті кожного з нас [1].
127
__________________________________________________________________________________________________________
Таким чином, наведена методична система дає можливість викладачу
біології та екології активізувати мислення студентів; мотивувати та
стимулювати їх діяльність; залучити всіх студентів до творчої, продуктивної,
навчальної діяльності; активізувати пізнавальний процес; розвивати вміння
логічно та аргументовано викладати матеріал; розвивати навички, колективного
спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки; формувати ключові
компетентності студентів.
1. Козира В.М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному
процесі: навчально-методичний посібник для вчителів. / В.М. Козира. -
Тернопіль: ТОКІППО, 2017. – 60 с.
2. Навчальна програма з природничих наук (інтегрований курс) для 10-11
класів загальноосвітніх шкіл, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки
№ 1407 від 23 жовтня 2017 року.
3. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні
орієнтири міжнародної спільноти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті:
світовий досвід та українські перспективи. – К.: „К.І.С.”, 2004. – С. 6–15. 9.
4. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань
запровадження компетентнісного підходу в українській освіті //
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. – К.: „К.І.С.”, 2004. – С. 66 –72.
5. Пометун О.І., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,
практика, досвід.- К.:А.П.Н., 2002.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. - К.: А.С.К., 2005.
7. Поважук О.С. Розвиток критичного мислення на уроках біології.
Навчально - методичний посібник./ О.С. Поважук. - Вінниця: ММК, 2016, 69 с.
8. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у
процесі навчання історії / С.О. Терно: посібник для вчителя. —Запоріжжя:
Запорізький національний університет, 2012.—70 с.
9. Чуба О. Формування критичного мислення як психолого-педагогічна
проблема / О. Чуба // Педагогіка та психологія професійної освіти. – 2013. – №
3. – С. 202-208
10. Bergan S., Damian R. (Eds) Higher education for modern societies –
Competences and values. Printed at the Council of Europe, 2010. – 178 p
128
__________________________________________________________________________________________________________
Т. М. Міщенко, викладач вищої категорії, викладач - методист,
КЗ «Бердянський медичний коледж» Запорізької обласної ради
ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ НАСКРІЗНИХ ЛІНІЙ НА ЗАНЯТТЯХ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ – ДО ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ
КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Пріоритетне завдання сучасної школи - виплекати нашу молодь в

зорієнтованості на цінності та ідеали, які живлять європейську цивілізацію.
Переконана, що це може зробити саме оновлена українська школа.
Що ж маємо сьогодні? Доступ до джерел інформації, надмірне
захоплення аудіо-відео-комп’ютерною технікою, відрив від справжнього
мистецтва і реального життя, заглиблення вихованця у віртуальний світ
породжує досить часто впевнених у собі, але байдужих до оточуючих людей.
Це суперечить нашому менталітету і християнській моралі. Тож на допомогу
приходить живе, ідейне, особистісно орієтноване навчання як аналітичний
чинник людської життєтворчості.
Переконана: справжній викладач сьогодні, як художник, повинен
добирати потрібну палітру барв, як музикант, має розучувати етюди,
створювати настрій, як журналіст чи письменник, покликаний створювати
методи і прийоми навчання. Основна місія педагога - виховання, соціальний
захист, збереження індивідуальності. Саме тому пріоритетною основою
сучасного заняття англійської мови вважаю запропоновані програмою
наскрізні лінії. На мою думку, це ефективно спрацьовує на розвиток сучасного
компетентного студента, удосконалює його вміння аналізувати вивчене.
Епіцентром занять англійської мови роблю не тільки слово, а й роботу з
ним. Велику увагу приділяю тематичному спектру мовленнєвих взірців на
заняттях, тобто текстів. Досвід роботи показує, що саме на заняттях, де
центральне місце займає опора на зв’язний текст, викладач може якнайповніше
поєднати навчання з вихованням, створити атмосферу творчої співпраці,
взаєморозуміння, довіри, одним словом, психологічного комфорту.
Мета базової загальної середньої освіти - розвиток і соціалізація
особистості студентів, формування їхньої національної самосвідомості,
загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і
поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних
навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і
викликів [2].
Випускник основної школи - це патріот України, який знає її історію;
носій української культури, який поважає культуру інших народів;
компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також
рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має
бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у
громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й
ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи,
129
__________________________________________________________________________________________________________
безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується
здорового способу життя [2].
Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає
формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення
акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть
зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих
проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації студентів, успішного
професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст
навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за
межами навчального закладу.
З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття
наскрізних ліній:
– «Екологічна безпека і сталий розвиток»,
– «Громадянська відповідальність»,
– «Здоров’я і безпека»,
– «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» підсилює
ключові компетентності, спрямовує діяльність викладача й студентів на
формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості,
усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного
зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови
збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності
брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства;
конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.
Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» забезпечує розвиток
соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття
«відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє
наскрізна лінія «Здоров’я і безпека», орієнтуючи на формування студента як
духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що
дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування
безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є
навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального
використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив,
прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі [1].
Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет
передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних
навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.
Саме тому пріоритетними видами роботи на занятті англійської мови я
вважаю такі, що зорієнтовані на використання ефективних педагогічних
технологій, за допомогою яких розвиваються такі якості студента, як
пізнавальна активність, самостійність, уміння здобувати знання, творчо
виконувати завдання.
130
__________________________________________________________________________________________________________
Мета моєї роботи – навчити студентів добувати інформацію і вміння її
аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно - формує
навичку, що знадобиться їм у житті, у майбутній професії.
Сучасне заняття англійської мови - це заняття життя, на якому
формується компетентність мовця, національна свідомість, духовно багата
мовна особистість, ціннісне ставлення до того, що відбувається навколо. У
пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.
Саме наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в студентів уявлень про суспільство в цілому,
розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Мета наскрізних ліній - «сфокусувати» увагу й зусилля педагога на
досягненні життєво важливої для студента й суспільства мети, увиразнити
ключові компетентності.
Але робота буде недостатньо модернізованою, якщо заняття буде
стандартним, звичайним. Тож з огляду на важливість та необхідність
цілепокладання на наскрізні лінії, практикую наступні види занять:заняття-
презентація проекту, заняття-взаємопроникнення, заняття-життєствердження,
заняття-особистий погляд, заняття-мораль тощо, які сприяють формуванню
креативної особистості, здатної комунікативно виправдано користуватися
засобами іноземної мови у різних життєвих ситуаціях.
Акценти сучасного заняття англійської мови:
1. Життєвість ситуації.
2. Найпоширеніші проблеми.
3. Можливість власного вибору.
4. Урахування індивідуальних та групових особливостей.
5. Педагог має залишитись нейтральною стороною.
6. Практична спрямованість рішення.
Життєвість ситуації. Потрібно обрати ситуацію, яка може відбуватися у
житті особистості і є типовою для даного суспільства.
Найпоширеніші проблеми. Дискусія може відбуватися навколо таких
проблем, як соціальні норми, громадянські свободи, життя, авторитети, совість,
ставлення до власності тощо.
Можливість власного вибору. Кожна дилема повинна мати конфлікт, але
не обов'язково має єдине рішення. Є кілька шляхів розв'язання ситуації, студент
повинен шукати власний.
Урахування індивідуальних та групових особливостей осіб, що
залучаються до дискусії. Йдеться про їхні інтереси, проблеми, що хвилюють,
особливості розуміння тих чи інших моральних норм, соціальних, особистісних
питань тощо.
Практична спрямованість рішення. Кожна моральна дилема повинна
закінчуватися питанням, що належить робити герою ситуації.
Педагог має залишитись нейтральною стороною. Він не повинен
поспішати з висновками, натомість має спрямовувати процес дискусії,
заохочувати учасників до висловлення власної думки. Цей процес можна
131
__________________________________________________________________________________________________________
скерувати за допомогою постановки певних питань у процесі обговорення
навчального матеріалу. Зокрема таких:
• Які міркування ви можете навести щодо підтвердження вашої думки?
• Хто погоджується (або не погоджується) з цією думкою (позицією)?
• Як ви визначаєте термін, що тільки-но використали?
• Що ви думаєте стосовно цього висловлювання?
• Як погоджується ця думка з тією, яку ви висловили раніше?
• Що випливає (який висновок) з того, що ви сказали?
• Яку альтернативу має це формулювання?
Отже, реалізація наскрізних ліній на заняттях англійської мови - широке
поле для діяльності викладача на теренах навчання та виховання
самодостатньої компетентної особистості, для її життєтворчості.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються,
найкраще орієнтується, виносить рішення, працює людина творча, гнучка,
креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів,
нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а
саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення,
вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники, -
тобто компетентна!
1. https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita-naskrizni-zmistovi-liniji
2. http://www.kmu.gov.ua
3. http://ukr.theewc.org/ua
4. http://www.coe.int/en/web/edc/publications
5. http://www.coe.int/en/web/youth/manuals-andhandbooks
6. http://www.nohatespeechmovement.org
7. www.libra-terra.com.ua
8. https://www.pedrada.com.ua/article/1912-sklki-naskrznih-lny-u-novoukranskoshkoli
О.А. Муравська, викладач вищої категорії,

викладач циклової комісії шкільної педагогіки та психології
Педагогічного коледжу КЗВО
«Хортицька національна навчально – реабілітаційна академія»
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Проблема формування загальнолюдських цінностей в суспільстві,

особливо, виховання студентської молоді є достатньо обговорюваною темою в
психолого – педагогічній літературі.
Старше покоління по різному оцінює діяльність молоді. Наведу відомий
вислів: «Ця молодь розбещена. Молоді люди підступні і недбайливі. Ніколи
132
__________________________________________________________________________________________________________
вони не будуть схожими на молодь минулих часів. Сучасне молоде покоління
не зуміє зберегти нашу культуру». Цей вислів прикрашав глечик, якому понад
3000 років, який був знайдений нещодавно під час розкопок Вавілону.
Безперечно є прихильники даної точки зору й серед сучасного старшого
покоління.
На мою думку, тим цікавіше ознайомитись із результатами діагностики
на визначення певних властивостей особистості за методикою FPI, яке
проводилось на базі педагогічного коледжу м. Запоріжжя.
Дослідження проводилось з 2012 року. Виборка респондентів складає від
41 до 112 студента. Щороку аналізувався психологічний портрет сучасного
студента.
Емоційно зрілі, спокійні, об’єктивні в оцінці себе та інших майже 40 %
випускників 2018-2019 н.р., 51 % енергійні, впевнені, життєрадісні, успішні, 54
% не відчувають внутрішнього напруження, задоволені собою та успіхами.
На даний час можна констатувати певну тенденцію зміни рис
особистості. Слід зазначити, що за 6 років у молоді на 10 відсотків зросла
тривожність (від 52 % до 63%), погіршився самоконтроль (від 40 % до 56 %),
зросла невпевненість в собі (від 37 % до 63 %).
На формування особистості наших студентів впливає багато чинників.
Спричиняють зміни щодо появи «нової моральності» глобалізаційні зміни. У
нашій країні останні десятиліття відбулися потужні соціально – економічні
зрушення та процеси, які спонукують до перегляду та переоцінки всіх думок і
переконань ціннісного характеру. У сучасної молоді серед всіх подій
відбувається становлення індивідуальної свідомості та розуміння «добра» та
«зла», «хорошого» та «поганого» та пошук критеріїв їхнього оцінення.
Враховуючи тенденції, що визначені дослідженням сучасним педагогам
необхідно працювати над зміцненням власної емоційної стабільності,
врівноваженості, зниження власного рівня тривожності. Тому що
врівноваженого студента може виховати врівноважений, емоційно стабільний
педагог.
В академічний групах потрібно виробляти спосіб життєдіяльності
колективу на засадах виховання гуманних почуттів, доброзичливості та
симпатії до людей, потреби надавати їм безкорисливу, чуйну допомогу,
дбайливе ставлення до праці та осуд аморальної поведінки.
Нові часи поставили перед суспільством нові завдання. Вирішувати їх
будуть завтра наші сучасні студенти, яким необхідно зараз навчитись по –
новому подивитися на себе, на своє майбутнє в нових, неочікуваних умовах.
1. Наталія Павлишин. Які можливості та виклики стоять перед сучасною
молоддю? Тижневик «Аудиторія», 29.06.2018. /http://www.lp.edu.ua/news/
2018/yaki-mozhlyvosti-ta-vyklyky-stoyat-pered-suchasnoyu-moloddyu-
rozmirkovuyut-lvivski
2. Ольга Сухомлинська. ж. Управління освітою. № 8 (380), серпень,
2016. - С.20-27.
133
__________________________________________________________________________________________________________
Е. П. Педченко, викладач вищої категорії, викладач-методист,
викладач циклової комісії фармацевтичних дисциплін
Комунального вищого навчального закладу
«Мелітопольський медичний коледж»
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ
Постановка проблеми. Для впровадження та реалізації запланованих

реформ в Україні необхідно застосовувати нові вимоги до фахової
компетентності випускників професійних навчальних закладів. На сучасному
етапі процес підготовки фармацевтичних кадрів вимагає від викладачів
компетентнісного підходу до підготовки спеціалістів, формування та
розвинення у студентів сукупності професійних якостей, які допоможуть їм
успішно адаптуватися в суспільстві. При підготовці фармацевтів необхідно
надавати перевагу тим педагогічним технологіям, які розвивають
інтелектуальні здібності, ініціативність, впевненість та адаптивність.
Актуальність дослідження. Сучасний фахівець фармацевтичної галузі
повинен вміло та рішуче розвивати проблемне завдання, пристосовуватися до
швидкозмінних сучасних умов, тому проблема якісної професійної підготовки
майбутніх фармацевтів та формування їх професійних компетентностей
набуває особливої актуальності. Індивідуальне навчально-дослідницьке
завдання є формою науково-дослідницької роботи студентів, яка спрямована на
підвищення професійного розвитку майбутніх фармацевтичних фахівців.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні автори у своїх працях
визначають різноманітні наукові підходи до професійної підготовки фахівців:
компетентісний (Н. Бібік, О. Дубасенюк, В. Луговий, О. Пометун, М. Степко та
інші), акмеологічний (Н. Кузьміна, Л. Рибалко та інші), суб’єктивно-
діяльнісний (С. Максименко, Н. Міщенко та інші), технологічний (С. Сисоєва,
В. Беспалько та інші). У наукових працях саме компетентнісний підхід
розглядається як такий, що найбільш відповідає сучасним вимогам та
забезпечує належну підготовку майбутніх фахівців, у тому числі майбутніх
фармацевтів. Проблемам професійної підготовки фахівців фармацевтичної
галузі у вищих навчальних закладах присвячені дослідження вітчизняних та
зарубіжних вчених, зокрема: підготовці фармацевтичних кадрів в Україні
(І. Вітенко, О. Волосовець, Ю. Вороненко, В. Георгіянц, В. Москаленко,
В. Загорій, В. Черних та інші) формуванню компетентностей майбутніх
фахівців фармацевтичного профілю (Н. Альохіна, Л. Галій, Г. Глембоцька,
В. Голубцов, Н. Денисова, І. Комісінська, Л. Пляка, О. Тутутченко та інші),
контролю якості рівня підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного
профілю (Л. Буданова, Т. Козлова, О. Тєлєжкіна та інші). [6]
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим
присвячується означена стаття. У сучасному світі саме професійна
134
__________________________________________________________________________________________________________
компетентність майбутнього спеціаліста розглядається як показник якості
освіти. Тому вивчення та аналіз особливостей процесу її формування є
пріоритетним завданням педагогічної науки. [3]
Формування цілей статті. Обґрунтування впровадження індивідуальних
навчально-дослідницьких завдань для теоретичної та практичної підготовки
фармацевтичних кадрів як форми науково-дослідницької роботи студентів,
спрямованої на підвищення інтелектуального та професійного розвитку
майбутніх фармацевтичних фахівців.
Викладення основного матеріалу дослідження. Компетентність у
професійній підготовці фармацевта – це інтегрована характеристика фахівця,
що включає сукупність професійних компетенцій. Поняття «компетенція»
включає професійні вміння та навички, ініціативність, адаптивність,
комунікабельність, вміння навчатися, логічно мислити, добирати, аналізувати
та використовувати інформацію.[5]
До професійних компетенцій фармацевтів належать: володіння
професійною лексикою, здатність використовувати у професійній діяльності
професійно-профільовані знання та практичні уміння, знання нормативно-
правових та законодавчих актів України, що регламентують фармацевтичну
діяльність, рекомендацій належних фармацевтичних практик, принципів
фармацевтичної етики та деонтології, здатність брати участь у виробничій
діяльності аптек та виконувати технологічні операції в процесі виробництва
лікарських засобів в умовах фармацевтичних підприємств, організовувати та
проводити заготівлю лікарської рослинної сировини з урахуванням
раціонального використання ресурсів лікарських рослин, здійснювати контроль
якості лікарських засобів, організовувати забезпечення населення та закладів
охорони здоров’я лікарськими засобами, виробами медичного призначення.
Одним із методів формування професійних компетенцій студентів є
залучення їх до самостійної позааудиторної роботи, метою якої є формування у
студентів уміння самостійно поповнювати свої знання та вільно орієнтуватися в
потоці наукової інформації, формування активності та самостійності як
необхідної умови для подальшого самонавчання, самовиховання, самоосвіти,
самореалізації.[4]
Важливу частину пізнавальної діяльності студентів становить одна із
форм самостійної позааудиторної роботи студентів - науково-дослідницька
робота, яка набуває все зростаючого значення в процесі підготовки майбутніх
компетентних фахівців. Різновидом науково-дослідницької роботи студентів є
індивідуальне навчально-дослідницьке завдання, яке виконується в процесі
вивчення програмного матеріалу або під час проходження виробничої та
переддипломної практики та контролюється під час складання
диференційованих заліків та іспитів. Індивідуальне навчально-дослідницьке
завдання спрямоване на самостійне вивчення частини програмного матеріалу,
поглиблення, систематизацію, закріплення, практичне застосування знань
студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи,
відпрацювання професійних вмінь та навичок під час роботи на посаді
фармацевта.[1]
135
__________________________________________________________________________________________________________
Формою індивідуального навчально-дослідницького завдання може бути
«метод проектів», який широко використовується при виконанні завдань
самостійної роботи студентів під час підготовки до навчальної практики з
технології ліків. Основою проектної технології є проект – спеціально
організований викладачем і самостійно виконаний студентами комплекс дій,
що завершується створенням творчого продукту.
Наприклад, перед студентами ставиться задача: «Знайти і дослідити
матеріал про лікувальні властивості лікарської рослинної сировини, скласти і
приготувати протизастудний збір». Тема: «Приготування зборів» виноситься на
самостійне опрацювання. Студенти отримують від викладача пропис, знаходять
інформацію про властивості складників пропису, обирають оптимальну
технологію приготування збору, готують його, фотографують або фільмують
кожний етап приготування, оформлюють результати. Працюючи над проектом,
студенти спілкуються, співпрацюють в парі або в групі і допомагають один
одному. Викладач виступає консультантом, а студент активним розробником та
виконавцем проекту. На заключному етапі студенти готують проект до
презентації та захисту, а викладач проводить остаточне оцінювання проекту.
Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання можуть виконуватися у
формі написання рефератів, підготовки наукових статей, доповідей на наукових
конференціях тощо. Наприклад, при підготовці до науково-практичної
конференції «Аптечне та промислове виробництво ліків та виробів медичного
призначення», студенти об’єдналися в пари, обрали разом із викладачем теми
індивідуальних завдань, такі як «Належна аптечна практика та виготовлення
супозиторіїв методом викачування», «Промислове виробництво ліків в Україні
за стандартами GMP», «Авторські прописи в екстемпоральній рецептурі
лініментів», обґрунтували вибір теми проекту, визначилися з його метою та
завданнями, склали план роботи над проектом, опрацювали літературу, провели
дослідження за певними методиками, які задокументували за допомогою фото-
та відеозйомки, підвели підсумки роботи, обґрунтували висновки та оформили
результати проекту у вигляді доповідей та презентацій, які були представлені
на конференції. Журі оцінювало проекти за такими критеріями: самостійність
виконання, логічність і послідовність викладення матеріалу, повнота розкриття
обраної теми, обґрунтованість висновків, використання довідкової літератури,
якість оформлення.
При виконанні індивідуальних навчально-дослідницьких завдань студент
може продемонструвати вміння не тільки в сфері науково-дослідної діяльності,
але й творчого й оригінального вирішення поставлених задач. Наприклад, для
самостійного опрацювання теми з латинської мови «Терміноелементи, грецько-
латинські дублети, частотні відрізки в назвах лікарських препаратів, лікарських
рослин, найпоширеніших хвороб та патологічних станів», викладач
запропонував студентам створити ребуси, які відображають їх знання
терміноелементів та вміння і навички побудови та розшифровки термінів
анатомічного, клінічного та фармацевтичного походження. Студенти разом із
викладачем розробили правила розгадування ребусів. Кожен студент
представив на диференційованому заліку творче індивідуальне завдання, яке
136
__________________________________________________________________________________________________________
оцінював не тільки викладач, але й інші студенти, що розгадували ребус. Такі
завдання можна також використовувати під час навчальної практики з
фармакології для перевірки вихідного рівня знань студентів – володіння
основними фармакологічними та клінічними термінами.
Проведення досліджень під час виробничої та переддипломної практики
теж може реалізовуватися шляхом виконання індивідуальних навчально-
дослідницьких завдань.
Індивідуальні завдання з теми «Фармацевтичні несумісності», яка
винесена на самостійне вивчення під час проходження виробничої
технологічної практики, включають аналіз рецептів, в тому числі таких, що
містять несумісні поєднання. Задача студентів - визначити вид фармацевтичної
несумісності (фізичної, хімічної, фармакологічної) та процеси, які відбуваються
між інгредієнтами (коагуляція, адсорбція, гiдролiз тощо), заповнити таблицю із
зазначенням видів фармацевтичних несумісностей заданих рецептів: якщо
несумісність можна подолати, студенти зазначають особливі технологічні
прийоми для її усунення, готують препарати й реєструють в рецептурному
журналі; якщо неможливо приготувати лiкарський препарат, заповнюється
журнал реєстрації рецептів, оформлених з порушенням правил. Аналіз рецептів
та правильність заповнення аптечної документації перевіряється під час
диференційованого заліку з виробничої технологічної практики.
Під час проходження фармакогностичної виробничої практики студенти
отримують індивідуальне навчально-дослідницьке завдання для виконання
завдань самостійної роботи. Кожному студенту видається бланк з 5 завданнями,
в якому вказано конкретні види лікарської рослинної сировини, яку він повинен
зібрати, охарактеризувати, оформити документацію щодо заготівлі, визначити
запаси, провести макроскопічний аналіз згідно аналітично-нормативної
документації. Результати індивідуального завдання оформлюються,
перевіряються та оцінюються на диференційованому заліку з виробничої
фармакогностичної практики.
Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання з організації та економіки
фармації, під час проходження переддипломної практики, передбачають роботу
студентів у відділі запасів та рецептурно-виробничому відділі аптеки. Вони
включають наступні індивідуальні завдання: заповнення документації вхідного
контролю якості лікарських засобів, проведення обліку наркотичних і
психотропних засобів, перевірка оформлення документації, яка супроводжує
рух товару, перевірка правильності оформлення рецептів, визначення їх
вартості, формування роздрібних цін. Правильність оформлення аптечної
документації перевіряється під час диференційованого заліку з переддипломної
практики.
Висновки. Отже, до професійної компетентності сучасного
фармацевтичного працівника можна віднести прагнення до творчості в
професійній діяльності, набуті знання та вміння з фармацевтичних дисциплін,
які необхідні для виконання професійних обов’язків, здатність до самоосвіти та
самореалізації, відповідальність за результати професійної діяльності. Фахова
підготовка спеціалістів не є єдиною умовою їх роботи. Дуже важливим у
137
__________________________________________________________________________________________________________
процесі навчання є виховання людини творчої, цікавої, захопливої, яка постійно
поглиблює свої знання, прагне нового, уміє самостійно розв’язувати виробничі
проблеми, аналізувати, виділяти головне, знаходити найоптимальніші шляхи
вирішення різних ситуацій.[2]
Перспективи використання результатів дослідження. Впровадження в
освітній процес індивідуальних навчально-дослідницьких завдань для
теоретичної та практичної підготовки фармацевтичних кадрів є засобом
активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів, сприяє формуванню
загально-професійних та спеціалізовано-професійних компетенцій, які повинен
набути в процесі навчання кожен майбутній кваліфікований фахівець, що вільно
володіє професійними знаннями, вміннями та навичками і готовий до
постійного професійного росту.
1. Апшай В.Г. Використання методу індивідуальних навчально-
дослідницьких завдань при вивченні фахових дисциплін. Актуальні питання
підготовки майбутніх фармацевтичних і медичних фахівців в умовах сучасної
освіти: зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. конф., м. Житомир, 24 берез. 2016 р.
Житомир, 2016. С. 8-10.
2. Артеменко А.П. Залучення студентів до гурткової роботи – основа
якісної практичної підготовки. Актуальні питання підготовки майбутніх
фармацевтичних і медичних фахівців в умовах сучасної освіти: зб. матеріалів
всеукр. наук.-практ. конф., м. Житомир, 24 берез. 2016 р. Житомир, 2016. С. 10-
12.
3. Кошук О.Б. Професійна компетентність спеціаліста як характеристика
його професійної діяльності. Вісник Житомирського державного університету
імені Івана Франка. Педагогічні науки. Житомир, 2016. Вип. 3. С. 73-77.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2016_3_15 (дата звернення 27.03.2019).
4. Педагогіка вищої школи / за ред. З.Н. Курлянд. Київ : Знання, 2005.
399 с.
5. Ромащенко В.П. Формування професійних компетентностей студентів
при вивченні фармакогнозії. Актуальні питання підготовки майбутніх
фармацевтичних і медичних фахівців в умовах сучасної освіти: зб. матеріалів
всеукр. наук.-практ. конф., м. Житомир, 24 берез. 2016 р. Житомир, 2016.
С.209-211.
6. Сліпчук В.Л. Підготовка фахівців фармацевтичної галузі в Україні в
умовах євроінтеграції. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2014.
Вип.3-4. С. 63-68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2014_3-4_14 (дата
звернення 27.03.2019).
138
__________________________________________________________________________________________________________
Н. Л. Петриченко, викладач вищої категорії, старший викладач
Педагогічного коледжу комунального закладу вищої освіти
«Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія»
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ

ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА
Розвиток вищої освіти в Україні спрямований на забезпечення якості

підготовки висококваліфікованого, компетентного фахівця відповідно до вимог
держави, суспільства, потреб і здібностей особистості, яка навчається.
Спрямованість системи освіти на засвоєння знань, яка була традиційною й
виправданою раніше, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню,
що визначається об’єктивною потребою суспільства в новій людині, здатної до
самостійних, відповідальних, творчих дій, людині інтелектуальній, з
критичним, розкріпаченим від догм мисленням, котра живе в складному,
суперечливому, наповненому проблемами сучасному світі й готова
кваліфіковано їх розв’язувати. Сьогодення потребує виховання самостійних,
ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно
взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань.
Виконання цих завдань потребує істотного покращення якості професійної
підготовки майбутніх фахівців, яка ґрунтується на формуванні їхньої
професійної компетентності і передбачає розвиток особистісних якостей і
творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати
проблеми, орієнтуватися у житті суспільства. Сучасні тенденції соціально-
економічних трансформацій в Україні вимагають пошуку нових шляхів і
ресурсів, суттєвих змін у підготовці майбутніх вчителів з дошкільного
виховання і вчителів початкової школи, впровадження форм навчання які
сприяли б їхньому саморозвитку, самовдосконаленню, формуванню навичок
творчого розв’язання професійних завдань.
Актуальність зазначеної проблеми зумовлена тим, що сучасна практика
вищої школи зорієнтована на пошук і створення оптимальних умов формування
професійної компетентності майбутнього фахівця у галузі освіти [О.
Бондаревська, І. Зязюн, Б. Гершунський, Ю.Лінник, Л.Карпова]. Система
поглядів на природничу освіту та виховання в Україні висвітлена в державних
документах про освіту: Концепції екологічної освіти, Законі України "Про
дошкільну освіту".
Метою статті є обґрунтування доцільності практичного застосування
деяких основних засобів інтерактивних технологій навчання у формуванні
природничої компетентності майбутнього вчителя з дошкільного виховання і
вчителя початкової освіти.
Реалізація предметних компетентностей та формування ключових
компетентностей в коледжі здійснюється, перш за все, через інтерактивне
навчання, організацію цілеспрямованої, активної, пізнавальної діяльності
студентів. Інтерактивне навчання має конкретну мету — створити комфортні
139
__________________________________________________________________________________________________________
умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому,
що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх
учасників освітнього процесу. Інтерактивна взаємодія виключає перевагу
одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. На
таких заняттях студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися між собою
та з іншими людьми, висловлювати власні судження, критично мислити,
приймати продумані рішення. Такі підходи в нашій освіті не є повністю
новими, вони частково використовувались ще в 20-і роки минулого століття,
але в даний час набули зовсім іншого змісту. Для переорієнтації студентів на
активну діяльність при засвоєнні нових знань дотримуємося таких вимог:
враховуємо їхній життєвий досвід та отримані опорні знання з різних
навчальних дисциплін; спонукаємо їх до висування гіпотез, власних суджень;
вчимо не обмежуватися однією гіпотезою, пропонуємо висувати їх якомога
більше; утримуємось від коментарів та оцінювання тверджень; створюємо
проблемні ситуації за допомогою інтерактивного навчання.
Для формування природознавчої компетентності інноваційна,
інтерактивна діяльність має особливе значення, адже процеси, що відбуваються
в природі, властивості об’єктів, предметів краще запам’ятовуються через
діяльність. Формування природничо-наукової компетентності майбутніх
учителів здійснюється при вивченні таких навчальних дисциплін, як «Основи
початкового курсу природознавства», «Основи природознавства», «Методика
навчання природознавства», «Методика ознайомлення з природою», основна
мета яких полягає у засвоєнні системи інтегрованих знань про природу і
людину, необхідних майбутньому фахівцеві для оволодіння методичними
знаннями, уміннями і навичками викладання природознавчого матеріалу в
початковій школі і в закладі дошкільної освіти. Пріоритетами цих навчальних
дисциплін є діяльнісний підхід до пізнання навколишнього світу, робота з
різними джерелами інформації для розв’язання проблемних завдань. Доволі
великий арсенал інтерактивної діяльності представлений на заняттях
природничого циклу і всі вони сприяють розвитку критичного мислення
студентів. Це тренінги, ситуаційні задачі, майстер-класи, прес-конференції,
кейс-методи, моделювання ситуацій, ділові ігри, круглі столи, мультимедійні
лекції, проектування, асоціативний кущ, гронування, кубування, мозковий
штурм, мікрофон, створення лепбуків, ментальних карт та ін.. [1, с.77,79,80]
На заняттях природничого циклу добре зарекомендувала себе
кооперативна (групова) навчальна діяльність, яка відкриває для студентів
можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне
прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню особистостями
вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й
ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може
застосовуватися на різних етапах навчання. На заняттях природничого циклу
нами використовуються наступні види групової роботи: робота в парах,
ротаційні трійки, «Карусель», роботу в малих групах, «Акваріум».
140
__________________________________________________________________________________________________________
Ми вважаємо за доцільне і використання фронтальних технологій
інтерактивного навчання, що передбачають одночасну спільну роботу всього
колективу. Це і обговорення проблеми у загальному колі (застосовуємо з
іншими технологіями), і «Мікрофон» (надається можливість кожному сказати
щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), і незакінчені
речення (поєднується з вправою «Мікрофон»), і «Мозковий штурм» (відома
інтерактивна технологія колективного обговорення, широко застосовується для
прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), і «Навчаючи – вчуся», і
«Ажурна пилка», і «Case-метод», і «Дерево рішень».
Важливим засобом пізнавальної діяльності студентів, на нашу думку, є
використання дискусії у процесі навчання, оскільки дискусія – широке
публічне обговорення спірного питання. Добре зарекомендували себе наступні
види інтерактивної діяльності: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни
позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія», «Дискусія в стилі
телевізійного ток-шоу», «Дебати». В ході роботи студенти не тільки
знайомляться з необхідною інформацією, а й удосконалюють вміння працювати
в командах, розвивають здібності до малювання, майстрування, виконання
певних ролей, удосконалюють ораторське мистецтво.
Інтерактивну вправу «моделювання» ознак погоди та живої природи
студенти успішно використовують і на заняттях, і на уроках початкової школи.
На думку студентів, один з найцікавіших видів роботи є створення
лепбуків. Лепбук – це створена власноруч книжечка з кишенями, з якої можна
діставати, перекладати, складати на свій розсуд різноманітний матеріал з певної
теми. При цьому лепбук – це заключний етап самостійної дослідницької
роботи, яку студент виконував у ході вивчення даної теми. Створення
студентами інформаційних довідників допомагає узагальнити, структурувати
вивчений матеріал, розвиває вміння шукати й осмислювати необхідну
інформацію, презентувати результати міні-дослідження, формує самостійність і
відповідальність. Ще однією перевагою використання цієї форми роботи є
тісний взаємозв’язок з іншими розділами програми.
Отже, процес формування природничо-наукової компетентності учителя
нового покоління полягає у позитивній педагогічній взаємодії викладачів і
студентів. Тому лише вміле використання інтерактивних методів принесе
бажані результати, призведе до формування природничо-наукової
компетентності майбутніх учителів з дошкільного виховання і вчителів
початкових класів у процесі їх фахової підготовки. Інтерактивні технології
відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага у тому, що
засвоюються всі рівні пізнання – знання, розуміння застосування, оцінка. В
групах збільшується кількість студентів, які свідомо засвоюють навчальний
матеріал. Значно підвищується особистісна роль викладача – він виступає як
лідер, організатор.
1. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М.
К.: – ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.
141
__________________________________________________________________________________________________________
2. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД
Кулінічев Б.М., 2007. 2. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання: Наук.- метод. посібн. – К.: А.С.К., 2006. – 192с.
3. Савченко О. Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх
вчителів початкових класів / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 2001. – 162
№ 7. – с. 3
4. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. X.:
Видав, гр. «Основа», 2003, – 80 с.
А. С. Роменська, викладач,
Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка
КЛЮЧОВІ І ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА
Протягом останніх років проблема компетенції молодого фахівця

потрапила зі сфери бізнесу в освіту і зайняла в ньому важливе місце не лише у
нашій країні. Це спровокувало зміну існуючої моделі освіти: шаблон знань
освіти переглядається з позиції компетентнісного підходу, котрий став
рішенням між необхідністю забезпечення якості освіти, що відповідає сучасним
вимогам, і неможливістю розв’язати цю проблему через збільшення об'єму
інформації, що підлягає обробці і засвоєнню. Причини такої уваги до
компетенцій молодого фахівця спровоковані змінами у багатьох сферах життя,
що відбулися у країні та світі в останні десятиліття: «інформаційний вибухом»,
як наслідок використання інформаційних технологій; фундаментальними
змінами не тільки в економічної діяльності, а й у повсякденному життя людей
через постійне впровадження наукових розробок; підвищенням вимог при
прийомі на роботу. Понятійний апарат, що характеризує сенс компетентнісного
підходу в освіті, не має однозначного визначення, так як у психолого-
педагогічній літературі на сьогодні виділені різні підходи до визначення понять
«компетентність» і «компетенція» (В.А. Болотов, І. О. Зимня, Н.В. Кузьміна,
М.М. Нечаєв, О.Е. Лебедєв, І.Д. Фрумін, А.В. Хуторський, С.Є. Шишов та ін.).
У галузі освіті під компетентнісним підход розуміють спрямовання
навчального процесу на формування і розвиток основних компетентностей
спеціаліста. Це вимагає зміни традиційної моделі освіти, а саме –
акумулювання інформації, у тому числі навчання інформатики, і ссунення
акценту із засвоєння нормативно визначених знань, умінь і навичок у бік
формування і розвитоку у студентів здатності діяти автономно, застосовувати
досягнення у нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях та індивідуальний
позитивний досвід, тобто формування ключових компетентностей, що
необхідні для існування у професійному суспільстві. Процес формування таких
компетентностей відбувається на основі здобуваття досвіду галузевих та
предметних областях. Важливе місце серед галузевих знань мають математичні
142
__________________________________________________________________________________________________________
компетентності, оскільки математичні поняття, аксіоми і теореми опираються
на реальність і, окрім цього, призначені для дослідження і опису реальності за
допомогою математичних моделей. Формується математична компетентність у
процессі оволодіння математичним методом пізнання дійсності. Виходячи з
розуміння компетентнісного навчання має місце переосмислення підходів до
оцінювання академічних досягнень студентів як відображення ходу
навчального процесу. Навчальна діяльність у результаті повинна не просто дати
людині комплекс знань, умінь та навичок, а сформувати її професійну
компетентність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях,
набутих завдяки навчанню у ЗВО.
Якщо розглядати зміст освіти у контексті компетентнісного підходу слід
звернути увагу на досвід використання класичних способів діяльності, що
використовуються разом із знаннями, уміннями і навичками у процесі творчої,
пошукової діяльності з вирішення нових проблем. Компетентнісний підхід бере
за орієнтир розуміння динамічності (міжпредметності) знань, значна увага
приділяється самостійності та активності студента, залученні в освітній процес
його особистісних інтересів. Сучасний студент швидко орієнтується в
інформаційному просторі, приймає обґрунтовані рішення й розв’язує проблему
на основі отриманих знань, умінь і навичок. Сучасні умови вимагають від
студентів формування й розвитку здатності до математичного та логічного
мислення, формування та досліджування математичних моделей, зокрема
дискретних математичних моделей, обґрунтуваного вибору методів і підходів
для розв’язування теоретичних і прикладних задач у галузі комп’ютерних наук.
Студент повинен застосовувати власний унікальний досвід вдалих дій у
різноманітних ситуаціях, а отже відбувається зміна вектора процесу навчання у
бік результату, що виражений у діяльнісному підході.
Компетентнісний підхід у навчанні передбачає мотивацію компетентної
особистості, здатної:
- швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, що динамічно
розвивається й постійно змінюється;
- одержувати, використовувати, створювати різноманітну інформацію;
- демонструвати самостійність у постановці завдань та пошуку їх
вирішення;
- приймати обґрунтовані рішення, вирішувати проблеми на основі
отриманих знань, умінь і навичок, брати на себе відповідальність за
отриманий результат;
- зацікавлено й активно пізнавати навколишній світ, бачити цінність
знань, науки, творчості;
- здобувати освіти й займатися самоосвітою для успішної діяльності;
- навчатися на протязі усього життя, застосовувати отримані знання на
практиці.
Важливе місце серед компетентностей займає вміння вчитися,
спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові
компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-
комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, комунікативна і
143
__________________________________________________________________________________________________________
здоров’язбережувальна компетентності. М. С. Головань у своїх роботах виділяє
етапи формування інформаційної компетентності – базовий, інтеграційний та
професійний; а також стадії формування інформаційної компетентності –
становлення, активний розвиток та саморозвиток [2].
Процес формування інформаційно-комунікаційних компетентностей
може займати доволі довгий час та відбуватися під впливом різних факторів:
навчання, спілкування, професійної діяльності тощо. Тому шукати у студентів
сформованих компетентностей буде дещо некоректно. У процес формування
інформаційно-комунікаційних компетентностей можна побачити
багаторівневневість, тобто, коли йдеться про набуття студентами
інформаційно-комунікаційних компетентностей, ми маємо на увазі їх
сформованість на певному рівні. Що спонукає нас дати визначення рівня
сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей: початковий,
середній, достатній, високий (творчий).
Початковий рівень має на увазі під собою зацікавленість студентом у
роботі з сучасними інформаційними технологіями; здатність орієнтуватися в
методах та прийомах опрацювання даних; знати, де їх шукати; ефективно
відтворювати вміння з використання відомих алгоритмів; усвідомлювати
ефктивність використання ІКТ в навчальній діяльності; успішно працювати з
типовим програмним забезпеченням (середовищами програмування) та
володіти прийомами програмування; може розраховувати на допомогу із зовні.
Під середнім рівнем розуміється, що студент повинен володіти навичками
пошуку необхідних для нього даних у різних джерелах та працювати з ними;
розв’язувати певні практичні задачі в знайомих ситуаціях і намагатися
адаптувати свої знання, вміння та способи діяльності в нові умови;
використовувати нові ІКТ в науково-пошуковій діяльності; працювати зі
спеціалізованим програмним забезпеченням та середовищами програмування;
допомога із зовні мінімальна.
Достатній рівень сформованості інформаційно-комунікаційних
компетентностей передбачає, що студент вміє працювати з даними (пошук,
збереження, перетворення та передача) у різних джерелах та формах
представлення (графіки, схеми, діаграми тощо); передбачає можливі
ускладнення при розробці та опрацюванні алгоритму; самостійно проектувати
складні інформаційні процеси й уміло адаптує свої знання, вміння та навички в
нові ситуації; володіє новими інформаційними технологіями й використовує їх
у науково-практичній діяльності; за допомогою спеціалізованого програмного
забезпечення створює власні програмні продукти; здійснює самооцінку; надає
допомогу іншим та має певний досвід роботи.
При наявності високого рівня, як зауважив доцент КРИВОНОСОВ О. М.
[1], студент повинен створювати нові матеріали та дані; використовувати
пошукові системи для пошуку необхідних даних; створювати власні програмні
засоби, використовуючи програмне забезпечення, та розробляти супровідну
документацію; вміти прогнозувати можливі ускладнення під час знаходження
рішення поставленої задачі; вільно володіти іноземною мовою; займатися
самоосвітою та самовдосконаленням; відповідати за наслідки власної
144
__________________________________________________________________________________________________________
діяльності; використовувати особистий досвід та надавати допомогу іншим.
Автори М. Г. Загребіна, А. Ю. Плотнікова, О. В. Севастьянова, І. В. Смирнова
[3] звертають увагу на те, що оцінювання засобами компетентнісно-
орієнтованих тестових завдань суттєво відрізняється від традиційної оцінки
результатів освіти. Математична компетентність – це спроможність особистості
бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод
математичного моделювання, наприклад, моделювання комп’ютерних мереж,
будувати математичну модель, досліджувати її методами дискретної
математики, інтерпретувати отримані результати, використовуючи матрицю
суміжності та матрицю інцидентності, оцінювати похибку обчислень.
При цьому можна виділити такі її складові:
- процедурну – уміння розв’язувати типові математичні задачі;
- логічну – володіння дедуктивним методом доведення та спростування
тверджень;
- технологічну – володіння сучасними інформаційно-комунікаційними
технологіями підтримки математичної діяльності;
- дослідницьку – володіння методами дослідження соціально та
індивідуально значущих задач математичними методами;
- методологічну – уміння оцінювати доцільність використання
математичних методів для розв’язування індивідуально і суспільно значущих
завдань.
На етапі здобування освіти та становлення молодшого спеціаліста дуже
важливе значення має володіння ключовими і предметними компетентностями.
1. Кривоносов О. М. Формування інформаційно-комунікаційних
компетентностей майбутніх учителів інформатики в процесі навчання
програмування. Дисертація на здобуття наукового ступеня,- Київ, 2014 р.
2. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура і
ставлення / М. Головань // Інформатика та інформаційні технології в
навчальних закладах. – 2007. – № 4. – С. 62–69.
3. Тесты внешней оценки уровня сформированности ключевых
компетентностей учащихся : методологическое пособие для руководителей и
педагогов образовательных учреждений / [М. Г. Загребина, А. Ю. Плотникова,
О. В. Севастьянова, И. В. Смирнова] / [под ред. И. С. Фишсан]. – Вып. 2. –
Самара, 2006. – 88 с.
4. http://pidruchniki.com/15660212/informatika/zasobi_multimediynih_tehnologi
5. Білозерська І. Реалізація компетентнісної парадигми у роботі з
батьками дітей із порушеннями психофізичного розвитку / І. Білозерська //
Дефектологія. – 2011. – № 3. – С. 14-17. – Бібліогр.: 5 назв. – укp.
6. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови: наук.-метод. зб.
Вип. 3, ч.1/ Г.О. Блеч та ін. Київ : Пед. думка, 2012.180 c.
7. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб.
Київ: ІЗМН, 1998. 204 с.
145
__________________________________________________________________________________________________________
С.В. Усова, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист,
викладач предметної (циклової) комісії
дисциплін соціально-економічної підготовки
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТА

ЗАСОБАМИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ РОБОТИ (НА ПРИКЛАДІ
ЗАПОРІЗЬКОГО ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОЛЕДЖУ ЗНУ)
Стаття присвячена проблемі формування громадянської компетентності

як складової ключових компетентностей студентів коледжу шляхом залучення
їх до волонтерської діяльності.
Актуальність даного дослідження полягає у спробі довести, що важливим
завданням навчального закладу є не стільки виховання свідомого громадянина,
а, насамперед, залучення підлітків до управління процесом громадянського
виховання; показати надзвичайно важливу роль студентського самоврядування,
яке надає можливість молодій людині стати частиною соціального середовища
через участь у реалізації соціально-важливих проектів, програм, набути певного
життєвого, соціального досвіду, сформувати свої організаторські вміння і,
головне – усвідомити важливість цієї справи.
Завдання даного дослідження:
1. Схарактеризувати волонтерську роботу, як складову процесу громадянського
виховання. Визначити напрями цієї діяльності, найбільш популярні у
сучасної молоді.
2. Визначити роль студентського самоврядування в організації і здійсненні
волонтерської діяльності навчального закладу.
3. Довести експериментально підтверджений вплив організаційного
забезпечення діяльності студентських волонтерських груп на процес
формування громадянських компетентностей.
Обґрунтуванню актуальних проблем громадянського виховання молоді
присвячені праці В. Александрової, І. Беха, Т. Горб, М. Грищук, А. Зуйковської,
М. Коваленко, Г. Коджаспірової, І. Осадчого, С. Рябова. Роль навчального
закладу у громадянському вихованні дітей і підлітків розглядали М.
Боришевський, Л. Петренко. Проблеми громадської активності і роль
студентського (учнівського) самоврядування в розбудові громадянського
суспільства в Україні досліджувалися такими педагогами-практиками,
керівниками навчальних закладів, як Н. Аббас, І. Галкіною, М. Матіюк, А.
Мойсеєнко М. Слюсаревським, Г. Шалашною. Ґенезу громадянської освіти і
патріотичного виховання в Україні і за кордоном досліджували Л. Галкіна, В.
Гарнійчук, М. Грищук, В. Дудинець, Т. Сілкіна, В. Щорс. Правові аспекти
волонтерської діяльності в Україні досліджували А. Матвійчук, В. Шамрай,
психологічні – Л. Матвієнко, В. Москалюк, І. Панчук, А. Певнева, В. Попович,
Л. Романова.
В статті уточнено критерії та показники сформованості громадянської
компетентності у студентів.
146
__________________________________________________________________________________________________________
Новизна полягає у конкретизації шляхом експериментальної перевірки
впливу волонтерської діяльності на формування громадянської компетентності
студентів та підтвердженні, що процес формування громадянськості
прискорюється при теоретичній підготовці студентів-волонтерів.
Практичне значення дослідження – у створенні певної моделі взаємодії
між студентським самоврядуванням і адміністрацією вищого навчального
закладу при організації процесу громадського виховання; розробці методики
формування громадянської компетентності студентів засобами волонтерської
діяльності і форми залучення представників студентського самоврядування до
управління цією діяльністю.
Експериментальною базою дослідження було обрано Запорізький
гідроенергетичний коледж (З 01.01.2019 – Запорізький гідроенергетичний
коледж Запорізького національного університету). В коледжі існують три
відділення: механічне, енергобудівельне та економіки та інформаційних
технологій. Усім студентам було запропоновано стати учасниками
педагогічного експерименту. Від кожного відділення було відібрано по 100
представників, які тією чи іншою мірою були причетні до волонтерської
роботи. Таким чином, у педагогічному експерименті задіяно 300 студентів, які
утворили дві експериментальні групи (загальною кількістю 200 осіб) і
контрольну групу (100 осіб). Кількість експериментальних груп зумовлена
програмою експерименту. Для чистоти експерименту поділ на
експериментальні і контрольну групу здійснювався шляхом жеребкування.
Студенти експериментальних груп стали учасниками волонтерських
гуртків коледжу. Першу експериментальну групу утворили ті, хто погодився
пройти курс теоретичної підготовки волонтерів, другу – особи без теоретичної
підготовки. Отже, експеримент відзначався варіативністю.
Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних
умовах у дві стадії, не порушуючи графіку навчального процесу підготовки
студентів, під час вивчення окремих тем навчальних дисциплін, при проведенні
виховних годин та позааудиторних виховних заходів.
На першій стадії формувального етапу експерименту студентська рада
коледжу схвалила концепцію виховної роботи «Громадянське виховання
засобами волонтерської роботи» і разом із заступником директора з виховної
роботи розробила план заходів щодо її реалізації. Були визначені основні
напрями волонтерської роботи, терміни їх реалізації, призначені відповідальні.
Студентською радою сформульовані наступні критерії для
відповідальних осіб – волонтерів: бути у складі однієї з експериментальних
груп або контрольної групи педагогічного експерименту; мати досвід
волонтерської роботи; мати високий рівень сформованості громадянських
якостей, комунікативних та організаційних здібностей.
Умовою формувального етапу експерименту було постійне залучення до
волонтерської роботи усіх членів експериментальних груп 1 і 2. Кожен студент
повинен був взяти участь не менше ніж в одному заході протягом місяця (не
менше 10 заходів за навчальний рік). Особи, відповідальні за проведення
147
__________________________________________________________________________________________________________
заходу, робили спеціальні помітки у Щоденнику волонтера, який завів собі
кожен учасник експериментальних груп 1 і 2.
Студенти контрольної групи, інші студенти коледжу, які не увійшли до
експериментальних груп теж мали право брати участь у волонтерських заходах,
але їх участь не була регламентована, чіткий контроль не здійснювався.
На другій стадії формувального етапу експерименту було розроблено
Програму теоретичної підготовки волонтерів, яка була спрямована на
вдосконалення знань і навичок учасників експериментальної групи 1, до якої
увійшли студенти відділення економіки та інформаційних технологій.
Навчання проводили підготовлені фахівці, виходячи з міркування, що окрім
об’єктивних (організаційних та методичних) умов, на результативність
волонтерської роботи і формування громадянськості також впливають
суб’єктивні умови – особистісні, мотиваційні та когнітивно-операційні
характеристики волонтерів.
Програма теоретичної підготовки складалася з наступних блоків:
«Волонтерство: історія і сучасність», «Технологія організації волонтерської
діяльності», «Психологічна готовність до волонтерства», була спрямована на
активізацію громадянської позиції студентів, передбачала вдосконалення не
тільки теоретичних знань, але й практичних навичок.
Викладачі основ правознавства, історії України, соціології, основ
філософських знань і практичний психолог коледжу розробили цикл лекцій,
який включав наступні теми:
1. Законодавчі основи розвитку волонтерського руху в Україні.
2. Світовий досвід громадянського виховання і волонтерської роботи.
3. Традиції доброчинності в Україні.
4. Психологічна готовність до волонтерства.
Педагоги для ведення лекцій, бесід і тренінгів підбиралися таким чином,
щоб вони були не просто ретранслятором цікавої й патріотично спрямованої
інформації, а виступали високосвідомими і високоморальними особистостями.
Були організовані заняття, які передбачали розширення лексичного
запасу: студентам пропонувалися слова, фрази, репліки, які допомагають
розпочати знайомство, коректно припинити неприємну розмову, запропонувати
співрозмовнику іншу тему бесіди тощо. Також моделювалися різні ситуації, в
яких могли потенційно опинитися волонтери.
Мета тренінгів полягала в запровадженні наукових і практичних методів,
форм, засобів і способів розвитку мотивації до волонтерської діяльності,
самовдосконалення, вироблення особистісних якостей, необхідних для
використання здобутих знань на практиці.
Завданнями тренінгів були: зняття психологічних бар’єрів; формування
(вдосконалення) комунікативних навичок; формування (вдосконалення)
позитивних особистісних якостей; формування громадянськості; навчання
прийомам самовдосконалення, самоконтролю, самоорганізації, саморегуляції.
Особлива увага під час теоретичної підготовки волонтерів приділялася
індивідуальній роботі зі студентами волонтерами з боку практичного
психолога, досвідчених викладачів-волонтерів. Під час бесід і консультацій
148
__________________________________________________________________________________________________________
виявлялися індивідуальні проблеми психологічного, етичного, морального
плану. В більшості випадків, спільними зусиллями, їх вдавалося усунути.
Спостереження педагогів засвідчили, що за три місяці експерименту
громадянська позиція багатьох студентів-волонтерів змінилася.
Для визначення рівня сформованості громадянської активності і
схильності до волонтерства для студентів були обрані наступні критерії:
мотиваційно-ціннісний (за допомогою тесту на визначення сформованості
основних громадянських якостей [2]) та особистісний (за методикою
В. Синявського та Б. Федоришина [3, с. 351-353]) .
Мотиваційно-ціннісний критерій дозволив виявити характер
сформованості громадянських компетентностей (низький, середній, високий).
Особистісний критерій визначався за рівнем відповідальності,
самостійності, ініціативності, моральних та вольових якостей, оцінки
комунікативних та організаційних здібностей (низький, середній, високий).
Для аналізу результатів формувального етапу експерименту
застосовували метод багатофакторної математичної статистики
О. Винославської, який дозволив перетворити отримані результати у трирівневу
форму [1, с. 213-215].
Аналіз здійснювали в двох напрямах:
1. Зіставлення динаміки середніх кількісних значень окремих показників
експериментальних груп із відповідними значеннями контрольної групи.
2. Порівняння динаміки визначених показників в експериментальних групах
для виявлення результативності різних варіантів, що були реалізовані під час
експерименту.
Таблиця 1
Рівні сформованості компетентностей студентів на констатувальному
та контрольному етапах експерименту (результати у трирівневій формі)
Групи Е1 Е2 К
Рівні
Середній
Середній
Середній
Високий
Високий
Високий
Низький
Низький
Низький
Критерії
Сформованість громадянських якостей

Констатувальний етап 16,4 50,1 33,5 17,1 51,9 31,0 16,8 51,8 31,4
Контролюючий етап 41,9 51,0 7,1 37,9 52,4 9,7 21,4 57,6 21
Сформованість комунікативних здібностей
Контролюючий етап 38,9 58,6 2,5 33,5 50,6 15,9 14,6 57,2 28,2
Сформованість організаційних здібностей
Контролюючий етап 26,6 55,2 18,2 17,0 54,4 28,6 8,4 48,6 43,0
149
__________________________________________________________________________________________________________
Проведений педагогічний експеримент довів, що волонтерська діяльність
сприяє формуванню і вдосконаленню громадянських компетентностей у
підлітків, розвиває їх комунікативні і організаційні здібності.
Завдяки активній співпраці адміністрації коледжу і студентського
самоврядування стало можливим вдало організувати і здійснити педагогічний
експеримент. Студентське самоврядування активно долучилося до роботи,
брало участь в проведенні тестувань і опитувань, підведенні підсумків,
оприлюдненні результатів. Саме студентському активу належить значна роль в
популяризації волонтерської діяльності на рівні коледжу, поширенні
інформації щодо добрих справ студентів коледжу на рівні району і міста.
Таким чином, реалізація розробленої моделі дає змогу керівнику набути
вміння мислити стратегічно, прогнозувати майбутню діяльність, створювати і
розвивати якісно нову організаційну культуру навчального закладу, залучати до
управління учасників навчально-виховного процесу, визначати місце, зміст і
обсяг діяльності суб’єктів управлінської діяльності.
Розроблені у рамках дослідження методичні рекомендації для керівників
щодо впровадження моделі формування громадянської компетентності
засобами волонтерської роботи можуть бути використані педагогічними
працівниками будь-якої категорії, що прагнуть здійснювати діяльність,
спрямовану на виховання справжніх патріотів своєї держави.
1. Винославська О. В., Бреусенко-Кузнєцов О. А., Зливков В. Л., Апішева
А. Ш., Васильєва О. С. Психологія: Навчальний посібник / Винославська О.В.,
Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л., Апішева А.Ш., Васильєва О.С. – К.:
Фірма «ІНКОС», 2005. – 355 c.
2. Тест на визначення рівня сформованості громадянських якостей
[Електронний ресурс] : Режим доступу: https://refdb.ru/look/1865842.html –
Назва з екрану.
3. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-
психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин,
В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов. – М.: Издательство Института Психотерапии,
2005. – 490 с.
150
__________________________________________________________________________________________________________
ЗАКЛАДИ ОСВІТИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ НА КОНФЕРЕНЦІЇ
 Бердянський коледж Таврійського державного агротехнологічного

 Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного
 Економіко-правничий коледж Запорізького національного університету
 Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г.Івченка
 Запорізький будівельний коледж
 Запорізький гідроенергетичний коледж Запорізького національного
 Запорізький коледж радіоелектроніки Запорізького національного
технічного університету
 Запорізький коледж радіоелектроніки Запорізького національного
технічного університету
 Запорізький національний університет
 Запорізький торговий коледж Запорізького національного університету
 ЗВО Педагогічний коледж комунального закладу вищої освіти
«Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької
обласної ради
 Комунальний вищий навчальний заклад «Запорізький медичний коледж»
 Комунальний вищий навчальний заклад «Мелітопольський медичний
коледж» Запорізької обласної ради
 Комунальний заклад «Бердянський медичний коледж» Запорізької
 Комунальний заклад «Мелітопольське училище культури» Запорізької
 Мелітопольський коледж Таврійського державного агротехнологічного
 Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного
 Токмацький механічний коледж Запорізького національного технічного
151
__________________________________________________________________________________________________________
ДЛЯ НОТАТОК
Економіко-правничий коледж
Запорізького національного університету
69600, м. Запоріжжя
Жуковського, 66
Тел.:(061) 228-75-39
152
__________________________________________________________________________________________________________
Матеріали
ІІІ Регіональної науково-практичної конференції
ЗВО І-ІІ рівнів акредитації
Запоріжжя та Запорізької області
ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ –

ЗАПОРУКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ
(українською мовою)
16 квітня 2019 р.
Укладач: А.В.Ходаковська
Комп’ютерний макет: А.В.Ходаковська
Підп. до друку 15.04.2019. Формат 60х90/16. Папір офсетний.

Друк ризографічний. Умовн. друк. арк. 3,4
Замовлення № 49. Наклад 50 прим.
___________________________________
Запорізький національний університет
69600, м. Запоріжжя, МСП-41
вул. Жуковського, 66
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК № 5229 від 11.10.2016
153

Збірник матеріалів конференції

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Збірник матеріалів конференції

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДК 378.24:316.42 (477.64) (063)

Доброскок Світлана Олександрівна, к. філол. н., голова циклової комісії філологічних

Я 456 Якість підготовки молодших спеціалістів – запорука соціально-економічного

У збірник вміщено матеріали ІІІ Регіональної науково-практичної конференції

© Колектив авторів, 2019

Лілія Гриневич та Олександр Співаковський на розширеному засіданні

Голова секції – Доброскок Світлана Олександрівна, к.філол.н., голова циклової

Секретар – Кравець Микита, голова Наукового студентського товариства ЕПК

І. І. Капустян, викладач першої категорії

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ - ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ

У Законі України «Про освіту», ухваленому в 2017 році, вперше з’явився

А. О. Луценко, викладач спецдисциплін,

АКАДЕМІЧНА НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ – ДЕГРАДАЦІЯ НАЦІЇ

Виховувати людину — означає визначати долю нації.

Постановка проблеми. Через важке економічне становище в нашій

С. А. Тіга, викладач вищої категорії, викладач-методист,

Голова секції – Ходаковська Альона Валеріївна, викладач першої категорії,

Секретар – Алєшкіна Анастасія, заступник голови Наукового студентського

Ю.Г. Авраміді, викладач вищої категорії,

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ

Ми живемо в епоху змін. Навкруги нас щось змінюється. Змінюються

Ю. А. Барінова, викладач вищої категорії

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС

Під час підготовки молодших спеціалістів постала необхідність перегляду

Л. М. Богданова, викладач вищої категорії, викладач-методист

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У

В статті розглядаються актуальність і можливості підвищення

О. Ю. Кіппа, викладач вищої категорії,

GEOGEBRA, ІНТЕРАКТИВНА ДОШКА ТА

Сучасні тенденції розвитку освіти вимагають пошуку нових форм і

О. С. Клокова, викладач вищої категорії

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У

У статті розглянуто роль інтерактивних технологій, прийомів, методів,

Рис. 1. Інтерактивний засіб «Анаграма» Рис. 2. Інтерактивний засіб «Поєднання зображень»

Рис. 3. Інтерактивний засіб «Відгадування слів» Рис. 4. Інтерактивний засіб «Дзеркальне

Зазначені інтерактивні засоби дають можливість перевірити засвоєння

О.О.Ковтун, викладач циклової комісії

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ LEGO,ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

Розвиток освіти, на сьогоднішній день, характеризується модернізацією

Н. О. Малютіна, викладач вищої категорії,

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання студент

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ТЕХНІЧНОГО

У недавньому минулому ми були країною інженерів. І навіть

Рис.1 Приклад завдання для гри

У процесі гри конструктори виконали такі деталі (рис 2):

Рис.2 Результати роботи конструкторів

Керівник проекту виконав складання виробу й отримав об’ємну модель

Рис.3 Результат роботи керівника проекту

ПОЄДНАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ

Постановка проблеми. Сучасний випускник ЗВО повинен і глибоко

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Сучасні світові стандарти в галузі освіти передбачають підготовку

Рисунок 1 – Схема створення ланцюга

Г. М. Пінжакова, викладач вищої категорії,

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

«Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання

Анотація. У статті розглядається одна з найбільш актуальних проблем

К.І. Сайгак, викладач вищої категорії,

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

В сучасному освітньому процесі дуже важлива роль приділяється

Т. М. Смолянкова, викладач циклової комісії