Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Кафедра САП

Лабораторна робота №1
З дисципліни: «Комп'ютерні мережі, інтерфейси та протоколи передачі даних»
На тему:
«Логічна адресація в IP-мережах.»

Виконала:
Студентка групи ПП-22
Зільник Марта
Прийняв:
Доц. Каф. САП
Плесканка Н.М.

Львів – 2024р.
Мета: вивчити призначення та структуру IP-адреси, розглянути правила
адресації мереж різних класів.
Завдання:
1. Для отриманої ІP адреси визначте:
a) адресу мережі;
b) адресу хоста;
c) широкомовну адресу;
d) кількість біт, які відповідають за адресацію хоста;
e) загальну кількість хостів в мережі.
2. Представте ІP-адресу, маску та адресу мережі у двійковому форматі.
3.Представте, визначену в пункті 1.с, широкомовну адресу у двійковому
форматі.
4. Використовуючи класову адресацію, призначте адреси всім хостам та
мережевим інтерфейсам пристроїв мережі.

Хід роботи:
Власна IP адреса: 172.31.25.30
Завдання 1
Дане ІР знаходиться до В класу, оскільки перший його октет знаходиться в
межах 128-191, а тому маска підмережі буде /16.
a) адресу мережі: 172.31.
b) адресу хоста: .25.30
c) широкомовна адреса: 172.31.255.255
d) кількість біт, які відповідають за адресацію хоста: 16
e) загальну кількість хостів в мережі: N=232−16−2=65534
Завдання 2
IP Address 172 31 25 30
10101100 00011111 00011001 00011110
Subnet Mask 255 255 0 0
11111111 11111111 00000000 00000000
Network Address 172 31 0 0
10101100 00011111 00000000 00000000
Табл.1. Представлення ІP-адреси, маски та адреси мережі у двійковому форматі

Завдання 3
Network Address 172 31 0 0
10101100 00011111 00000000 00000000
Mask 11111111 11111111 00000000 00000000
Broadcast 172 31 255 255
10101100 00011111 11111111 11111111
Табл.2. Представлення широкомовної адреси у двійковому форматі
 Завдання 4

Рис. 1 Топологічна схема відтворена у середовищі Cisco Packet Tracer

Device Interface IP Address Subnet Mask Default Gateway

HQ Fa 1/0 172.31.0.1 255.255.0.0 N/A
Se 2/0 172.37.255.25 255.255.0.0 N/A
4
Se 3/0 172.36.255.25 255.255.0.0 N/A
4
Branch1 Fa 0/0 172.32.0.1 255.255.0.0 N/A
Fa 1/0 172.33.0.1 255.255.0.0 N/A
Se 3/0 172.36.0.1 255.255.0.0 N/A
Branch2 Fa 0/0 172.34.0.1 255.255.0.0 N/A
Fa 1/0 172.35.0.1 255.255.0.0 N/A
Se 2/0 172.37.0.1 255.255.0.0 N/A
PC1 NIC 172.31.25.30 255.255.0.0 172.31.0.1
PC2 NIC 172.32.25.30 255.255.0.0 172.32.0.1
PC3 NIC 172.33.25.30 255.255.0.0 172.33.0.1
PC4 NIC 172.34.25.30 255.255.0.0 172.34.0.1
PC5 NIC 172.35.25.30 255.255.0.0 172.35.0.1
Табл.3. ІP адреси мережевих інтерфейсів

RIP HQ RIP Branch1 RIP Branch2

172.31.0.0 172.32.0.0 172.34.0.0
172.36.0.0 172.33.0.0 172.35.0.0
172.37.0.0 172.36.0.0 172.37.0.0
Табл.4. RIP Routing на кожному роутері і додані мережеві адреси пристроїв,
під’єднаних до них
 Рис.2. Приклад налаштування PC

Рис.3. Приклад налаштування FastEthernet порта для роутера

Рис.4. Приклад налаштування Serial порта для роутера

Рис.5. Приклад налаштування RIP роутера

 Рис.6. Перевірка з’єднання використовуючи команду ping

Висновок: для виконання даної лабораторної роботи я пригадала та

перечитала відповідний конспект лекції та лабораторних занять, потім я
приступила до вивчення матеріалу методички, звідки я дізналася про:
 що таке адреса та які її типи бувають
 структуру ІР адреси
 класи ІР адреси, для чого вони потрібні
 як визначити клас даної ІР
 приватні мережі, який у мих діапазон та для чого вони існують
 особливі ІР адреси та їх цілі
 що таке маска, для чого вона потрібна та як її визначити
 способи присвоєння адреси, та в чому різниця між статичними та
динамічними адресами
Після цього я приступила до виконання індивідуальних завдань. Для
цього я отримала власну ІР адресу. Після цього я визначила за першим
октетом належність до певного класу і, як наслідок, його маску та
відповідну net та host адреси. Далі я пригадала спосіб переведення з
десяткового в двійковий вигляд та виконала його для необхідних ІР.
Потім я визачила ІP адреси мережевих інтерфейсів та запонила
відповідну таблицю (табл.3). Наступним кроком я встановила програму
Cisco Packet Tracer та в ній склала схему відповідно до завдання та
перенесла усі значенння табл.3 туди й виконала усі відповідні
налаштування. Коли програма одобрила усі зв’язки, я вручну, за
допомогою команди ping перевірила з'єднання. Все було виконано
коректно, що ілюстровано вище у даному звіті, а отже лабораторна
робота виконана.