Лабораторна робота №2

Тема: безкласова IP-адресація вузлів комп’ютерних мереж

Мета: ознайомитися із принципами безкласової адресації вузлів
комп’ютерних мереж; отримати практичні навички аналізу, визначення та
розрахунку параметрів IP-адрес версії 4 із застосуванням безкласового підходу;
дослідити закономірності змін розмірності адресного простору мережі залежно
від обраної маски/префіксу.

Завдання 1. Для заданих IP-адрес мережних адаптерів/інтерфейсів та

префіксів мереж двох вузлів А-1 та В-1 (табл. 2) із застосуванням безкласового
підходу визначити такі параметри IP-адресації мереж: маску (пряму маску)
мережі; інверсну маску мережі; IP-адресу (номер) мережі; IP-адресу (номер)
вузла; мінімальну IP-адресу діапазону, що може використовуватися для адресації
вузлів мережі; максимальну IP-адресу діапазону, що може використовуватися для
адресації вузлів мережі; широкомовну IP-адресу мережі; кількість вузлів (IPадрес
вузлів), які можуть входити в мережу.

А) Для розв’язання даної задачі переводимо IP-адресу 201.54.254.4 з

десяткової у двійкову систему числення:
11001001.00110110.11111110.00000100
Записуємо маску мережі як послідовність одиниць (їх кількість – префікс
показує кількість бітів, які використовуються для адресації (номера) мережі) та
нулів (решта бітів, які використовуються для адресації (номера) вузла):
11111111.11111111.11111000.00000000
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
255.255.248.0

ЖИТОМИРСЬКА ПОЛІТЕХНІКА.21.122.11.000 – Лр.2

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Іващенко О.Г. Літ. Арк. Аркушів
Перевір. Дячук О.Ю. 1
Реценз.
Звіт з лабораторної
Н. Контр. роботи №2 ФІКТ, гр. КН-22-1
Зав.каф. Єфіменко А.А.
 Результат виконання інверсії над попередньо визначеною прямою маскою у
двійковій системі числення має вигляд:
00000000.00000000.00000111.11111111
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
0.0.7.255
Результат виконання кон’юнкції між відповідними бітами вихідної IP-
адреси та прямої маски у двійковій системі числення має вигляд:
11001001.00110110.11111000.00000000
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
201.54.248.0
Результат виконання кон’юнкції між відповідними бітами вихідної IP-
адреси та інверсної маски у двійковій системі числення має вигляд:
00000000.00000000.00000111.11111100
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
0.0.7.252
У нашому випадку мінімальна IP-адреса для нумерації вузлів у двійковій та
десятковій системах числення має вигляд:
11001001.00110110.11111000.00000001
201.54.248.1
Максимальна IP-адреса для нумерації вузлів відповідно має вигляд:
11001001.00110110.11111111.11111110
201.54.255.254
Широкомовна IP-адреса відповідно має вигляд:
11001001.00110110.11111111.11111111
201.54.255.255
Кількість вузлів:
232-29 – 2 = 6
Б) Для розв’язання даної задачі переводимо IP-адресу 180.77.98.174 з
десяткової у двійкову систему числення:
10110100.01001101.01100010.10101110

Арк.
ЖИТОМИРСЬКА ПОЛІТЕХНІКА.20.122.11.000 – Лр.2 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Записуємо маску мережі як послідовність одиниць (їх кількість – префікс
показує кількість бітів, які використовуються для адресації (номера) мережі) та
нулів (решта бітів, які використовуються для адресації (номера) вузла):
11111111.11111111.11111100.00000000
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
255.255.252.0
Результат виконання інверсії над попередньо визначеною прямою маскою у
двійковій системі числення має вигляд:
00000000.00000000.00000011.11111111
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
0.0.3.255
Результат виконання кон’юнкції між відповідними бітами вихідної IP-
адреси та прямої маски у двійковій системі числення має вигляд:
10110100.01001101.01100000.00000000
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
180.77.96.0
Результат виконання кон’юнкції між відповідними бітами вихідної IP-
адреси та інверсної маски у двійковій системі числення має вигляд:
00000000.00000000.00000010.10101110
Результат у десятковій системі числення має вигляд:
0.0.2.174
У нашому випадку мінімальна IP-адреса для нумерації вузлів у двійковій та
десятковій системах числення має вигляд:
10110100.01001101.01100000.00000001
180.77.96.1
Максимальна IP-адреса для нумерації вузлів відповідно має вигляд:
10110100.01001101.01111111.11111110
180.77.127.254
Широкомовна IP-адреса відповідно має вигляд:
10110100.01001101.01111111.11111111
180.77.127.255
Арк.
ЖИТОМИРСЬКА ПОЛІТЕХНІКА.20.122.11.000 – Лр.2 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Кількість вузлів:
232-22 – 2 = 1022

Завдання 2. Для мереж A та B, у яких функціонує задана кількість вузлів

(табл. 3), із застосуванням безкласового підходу: визначити оптимальні (щодо
економії адрес) маску і префікс мережі; обрати відповідну IP-адресу мережі;
визначити параметри IP-адресації обраної мережі; розрахувати відсоток
використання адресного простору та відсоток вільних адрес для кожної із мереж.

Для умов задачі число X дорівнює:

X = 1011 + 2 – 1 = 1012
Отримане число X переводиться із десяткової у двійкову систему числення:
1111110100
Кількість бітів у даному числі H = 10, і саме вони використовуються для
нумерації вузлів. Префікс мережі визначається як: P = 32 – H. Для нашого випадку
Н = 10 бітів. Отже, P = 32 – 10 = 22 бітів. Префікс відповідно має вигляд – /22.
Для нашого випадку маска мережі у двійковій системі числення має вигляд:
11111111.11111111.11111100.00000000
У десятковій формі маска мережі має вигляд:
255.255.252.0
IP-адреса мережі: Наприклад, 195.162.0.0
Мінімальна IP-адреса вузла: 195.162.0.1
Максимальна IP-адреса вузла: 195.162.31.254
Широкомовна IP-адреса мережі: 195.162.31.255
Кількість вузлів (IP-адрес вузлів), які можуть входити в мережу, становить:
232-22 – 2 = 1024
Висновок. ознайомився із принципами безкласової адресації вузлів
комп’ютерних мереж; отримав практичні навички аналізу, визначення та
розрахунку параметрів IP-адрес версії 4 із застосуванням безкласового підходу;
дослідив закономірності змін розмірності адресного простору мережі залежно від
обраної маски/префіксу.
Арк.
ЖИТОМИРСЬКА ПОЛІТЕХНІКА.20.122.11.000 – Лр.2 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата