Японія

Виконали студенти 2 курсу ФІМ

( 206 група)
Дмітрієва Анастасія
Осадчук Каріна
Медик Леся
I Загальні відомості про країну
1. У чинній Конституції Японії від 1947
року формальною назвою країни
визнано Ніппон-коку — «Японська
держава».
2. Площа Японії становить 377 929,99 км².
3. Японія посідає 10-е місце у світі за
чисельністю населення, яке становить
близько 127 мільйонів осіб.
4. Згідно з конституцією, Японія є
унітарною конституційною монархією.
Главою держави є імператор, але виконавча
влада в країні зосереджена в руках
прем'єр-міністра. Законодавча влада
належить Парламенту, який є одним із
найстарших демократичних інститутів
Азії. 5. Столиця- Токіо.
6. Є́на (символ: ¥) — офіційна валюта
Японії.
II Географічний блок

1. Японія — східноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Японський

архіпелаг витягнутий на 3 тис. Км з північного сходу на південний захід. Японія має лише морські
кордони. На півночі вона межує з росією, на заході з КНР, північною і південною кореями, на півдні
— з республікою китай та філіппінами.
2. Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя східної азії. Основні
острови — Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю. Острови рюкю (окінава) лежать на 600 км південніше
острова кюсю. У цілому, японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів.
Найвищою горою-вулканом країни є гора Фудзі, висота якої становить 3776 м.
3. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 430
км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 24690 км² зрошуваних земель. В японії чимало
коротких багатоводних річок і повноводних озер. Річки країни належать басейну тихого океану; на
заході — японського, на південному заході — східнокитайського морів.
Найбільші : річка Тоне річка Ісікарі річка Сінано
III Природно-кліматичні умови

1.Північна територія Японії лежить у помірному кліматичному поясі

мусонного типу, центральна і південна у субтропічному. превалюють помірні
повітряні маси цілий рік, на півдні влітку вторгнення тропічних, західний
масоперенос.
2. Середня температура:
+21 ° С вдень і близько +10 ° С вночі, навіть на самих північних островах
стовпчик термометра не опускається нижче +5 ° С. У центрі країни повітря
прогрівається в середньому до +17 ° С (Токіо, Осака), а в південних містах -
до + 22 ° С. В травні стає вже більш спекотним, середня температура
повітря по країні - +26 ° С.
3. В Японии висока вологість. У Центральній Японії середні показники
коливаються від + 27 ° С вдень до + 25 ° С вночі. Вологість підвищується до
100%. У Токіо вдень повітря прогрівається до + 25 ° С, вночі позначка
термометра опускається на пару градусів до + 22 ° С. У Південній Японії
волого і жарко: вдень до + 30 ° С, вночі не нижче + 25 ° С.
III Природно-кліматичні умови

4. Японія є 48 країною світу за різноманітністю флори. Тут зустрічається від 4000 до 6000 видів рослин. Основною
біамою Японії є ліс, склад якого варіюється в залежності від регіону і висоти.
На острові Кюсю в зоні морського узбережжя росте тропічний ліс, а вище - субтропічний. Також саме субтропічний
ліс характерний для острова Сікоку і півдня острова Хонсю. Тут можна побачити вічнозелений дуб, ендемічних сосну,
кипарис, тую, криптомерії. Підлісок вкритий гарденією, азалією, аралєю і магнолією.
Острови Рюкю переважно покриті вологими тропічними лісами: різноманітними пальмами, деревовидним
папоротями, банановими деревами, фікусами і іншими рослинами. На гірських територіях виростає вічнозелений дуб і
тропічні хвойні дерева (сосни Акамацу, тсуги, ялиці і ін.). Також широкого поширення набули тут епіфіти і ліани. В
Японії сосна-символ довголіття і щастя.
Сакура настільки популярна в Японії, що могла б стати символом країни Висхідного сонця. Сотні і тисячі вишневих
дерев різних сортів висаджені в садах і парках головних міст країни. І кожен поважаючий себе селище вважає своїм
обов'язком мати свою алею сакури. Коли приходить час, сакура зацвітає всюди в Японії, рухаючись з Півдня на Північ,
починаючи своє цвітіння в кінці січня на тропічної Окінаві і закінчуючи на суворому Хоккайдо в кінці травня. Ніжно
рожеві пелюстки кружляють в садах і парках, вздовж берегів річок, навколо храмів буддистів і замків самураїв,
фарбують схили гори Фудзі і інших японських вулканів в свої неповторні кольори весни.
Найпоширеніший сорт японської сакури - Сомей-Йосіно, особливий сорт, у якого квіти розпускаються набагато раніше
листя. У розпал цвітіння на голих гілках з'являються грона квітів. Зазвичай цвітіння починається в кінці січня-початку
лютого на Окінаві, переміщаючись потім разом з весною на північ Японії.
 Сосни Куроматсу
і Акаматсу. В
Японії сосна-
символ
довголіття і
щастя.
III Природно-кліматичні умови
5. Фауна не настільки різноманітна, як флора, що обумовлюється територіальної
ізоляцією островів.
На Сікоку можна побачити японських макак, білогрудих ведмедів, плямистих
оленів, серау, кабанів, соболів, єнотовидних собак, лисиць, видр, летяг, білок,
бурундуків, зайців, пасюков, мишей, сонь, бурозубок, белозубок, а також
буревісників і мідних фазанів .
На острові Кюсю мешкають японські макаки, білогруді ведмеді, борсуки, японські
соболі, єнотовидні собаки, плямисті олені, Лисиці, японський олень, кабани, летяги,
бурундуки, білки, миші, соні, полівки, зайці, бурозубки, білозубки, кроти і могери. З
пернатих можна зустріти мідного фазана, мандаринку, поганка, пеганка, з плазунів -
якусімского гекона
На Хоккайдо поширені бурі ведмеді, єнотовидні собаки, горностаї, ласки, білки,
бурундуки, соболі, зайці, японські макаки, олені і різноманітні гризуни. Серед
пернатих можна виділити японського трипалого дятла, білоплечіх орланів, рибних
пугачів.
На Хонсю мешкають білогруді ведмеді, лисиці, серау, макаки, олені, кабани,
борсуки, горностаї, єнотовидні собаки, соболі, зайці, багато видів гризунів.
Зустрічається тут і безліч птахів: беркути, фазани, зарянки, стрижі, кедровки,
куріпки, буревісники, чайки, сойки, ворони, дрозди, і ін.
У прісних водах Японії водиться карась і короп, краби, раки і черепахи. У
прибережних морях і Тихому океані мешкає безліч видів риб: лососеві, тріскові,
окуні, тунець, вугор, сайра та ін.
III Природно-кліматичні умови
6. Рослини та тварини що охороняються.
Японский серау
Підродина: Кози
Японські серау дуже рідкісні тварини. Вони живуть виключно на
Японських островах, та й то тільки на Хонсю і Кюсю, хоча
раніше зустрічалися в усіх гірських районах Японії. Знищення
лісів, особливо в першій половині минулого століття, практично
залишило без житла.
Ці тварини ведуть денний, відокремлений спосіб життя,
харчуються листям туї і японського кипариса, а також жолудями.
Збираються в пари тільки для розведення потомства. Середня
тривалість життя близько 5 років, однак бувають і винятки, які
можуть прожити до 10 років.
Іїдзуна - це різновид маленької ласки, що мешкає в північному
кліматі Хоккайдо.
Японська літаюча білка( 日本のモモンガちゃん )Живуть на
островах Кюсю і Хонсю, де все є багато вічнозелених гірських
лісів. Житла влаштовують в дуплах дерев або на розвилках
широких гілок, вибираючи могутні сосни або інші хвойні дерева.
III Природно-кліматичні умови

7. Велику теріторію займають національні парки(коруритсу-коен) які займають 5,5% території Японії.
Квазинаціональні парки (кокутай-коен) займають 3,5%, а префектуральні національні парки 5,1%. Назараз
існує 28 національних і 55 квазинаціональних парків які відвідують приблизно один міліон людей в рік.
Найбільш важливі парки Японії:
Національний парк Асо-Кудзю( 阿蘇くじゅう国
Національний парк Акан на острові 立公園 )
Хоккайдо
 IV Політична характеристика
1. Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією.
2. Її основний закон — Конституція 1947 року, ухвалено під тиском США після поразки країни в Другій світовій
війні. Він базується на недоторканності прав людини, принципах пацифізму та визнанні японської нації носієм
державного суверенітету[. За Конституцією влада в Японії поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і
судову. Першу представлено Парламентом, другу — Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади,
третю — Верховним і регіональними судами.
3. Місцеві громади різних рівнів мають широкі права самоврядування. Основний закон передбачає відмову Японії
від війни як засобу вирішення міжнародних проблем та відсутність інституту збройних сил[.
IV Політична характеристика

4. Формальним головою держави є Імператор Японії, символ державності і національної єдності. Він позбавлений права
керувати країною й виконує лише церемоніальні функції. Чинним Імператором країни є Його Величність Імператор
Нарухіто. Фактичним головою держави виступає прем'єр-міністр, голова Кабінету міністрів.
Найвищим органом державної влади є двопалатний Парламент, найстаріший в Азії. Він складається з нижньої Палати
представників і верхньої Палати радників. Перша формується з 480 депутатів, які обираються на 4 роки; друга — з 242
депутатів, які обираються на 6 років[. Парламент зобов'язаний приймати закони та бюджет країни. Він обирає прем'єр-
міністра, надає уряду вотум довіри і позбавляє його довіри, звільняє некомпетентних суддів[. Правлячою партією в
Парламенті є Демократична партія Японії. Основна опозиційна парламентська сила — Ліберал-демократична партія.
Обидві партії є послідовниками поміркованого лібералізму.
Кабінет міністрів покликаний керувати державою. Він виконує закони і бюджет, ухвалені Парламентом. Кабінет
складається з профільних міністерств і адміністрацій. Усі міністри є цивільними особами, половина з яких має бути
членами Парламенту. Японія складається з 47 префектур. Префектура є найбільшою адміністративною одиницею країни.
Органи влади у префектурі представлені виборними радою префектури та префектом (губернатором). За поділом влади
ці органи належать до виконавчої гілки, однак за характером діяльності рада може бути віднесена до законодавчого
органу. Судова влада представлена префектуральним судом. Задля зручності префектури часто групують у регіони.
IV Політична характеристика

5. Прапор Японії (яп. 日本の国旗 «сонячний прапор», на

Батьківщині також називають «хіномару» ( 日の丸 ), にっ
ぽんのこっき , ніппон но коккі) — національний прапор
Японії у вигляді червоного сонячного диска на білому тлі.
Використовується з 1870 року. Затверджений 13 серпня
1999 року законом Японії про національний прапор і
національний гімн.
Емблема Імператора Японії[1] (яп. 菊の御紋 , きくのごも
ん , кіку но го-мон, «хризантемова емблема Імператора») —
японська традиційна емблема мон у вигляді стилізованої
двошарової шістнадцятипелюсткової хризантеми. Особиста
емблема Імператора Японії та його Імператорського дому.
Офіційно використовується як замінник державного герба
Японії.
V Економічна
характеристика

1. Еконо́міка Япо́нії — одна з найрозвиненіших економік світу. За розміром ВВП і обсягом промислового
виробництва Японія займає 3-є місце серед країн світу після США і КНР.
2. Вона випереджає інші азійські держави за рівнем розвитку промисловості, основні галузі якої: чорна та
кольорова металургія, силове електричне обладнання, суднобудівна та автомобільна промисловість,
електронне та електрокомунікаційне обладнання, приладобудування, нафтохімічна, харчова, текстильна
та легка промисловість.
3. 3. Експортні товариавтомобілі 14,9 %; чавун та сталь 5,4 %; напівпровідники 5 %; автозапчастини 4,8
%; енергогенеруючі машини 3,5 %; пластикові матеріали 3,3 %
4. Імпортні товаринафта 16,1 %; рідкий природний газ 9,1 %; одяг 3,8 %;
5. напівпровідники 3,3 %; вугілля 2,4 %; аудіо та візуальні апарати 1,4 %
6. Найбільше японських капіталів працює у США (42,2 %), країнах Азії (24,2 %), Західної Європи (15,3
%), Латинської Америки (9,3 %)
VII Історичний блок
1.2. Давні часи
Першими на сучасних японських островах поселилися мисливці-збирачі, однак згодом культура вирощування рису підштовхнула невеликі
громади переселятися ближче до долин річок, для поливу. Таким чином створювались перші прототипи державних утворень на японській
землі.
Першою імператорською династією, яка об’єднала під своєю владою усі племена стала родина Ямато з 3 по 8 сторіччя нашої ери. Це період
виникнення державного утворення на японському архіпелазі для якого характерним стало поширення культури курганів й опосередкованої
влади імператора на місцеву знать, а також тенденція кожному наступному володарю переїжджати до нової столиці, аби не залишатися
поряд з могилою покійного попередника.
У 710 році утвердилась остаточно столиця Японії - місто Хейдзьо-кьо (Нара) та перший законодавчий звід, актуальний до прийняття
Конституції у 1889. В 6 ст. влада переходить до рук аристократичного роду Фудзівара, який охопив всю владу та запам’ятався як диктатор.
Імператор залишився лише верховним жерцем. Кінець періоду вивів на світову арену новий стан суспільства - самураїв, а аристократія
зазнала свого економічного занепаду.

Середньовіччя
Новий період в історії Японії характеризується своєрідною самостійністю та відмежованістю від Китаю, який раніше вважався еталоном
досконалості. В середині 11 ст. імператорський трон займає Госандзьо, який охоплює всю владу у власних руках. Відрікшись від престолу
на користь свого сина він фактично керував державою з монастиря, чому наслідували й подальші правителі.
В наступному сторіччі на політичну арену все більше виходять самураї, вихідці з аристократії, які затвердили свою диктатуру в країні.
Сформувавши свій уряд (сьогунат), вони спромоглися відбитись від монгольської навали. Однак невдала політика центрального апарату
призвела до поступового розпаду імперської Японії на протодержавні утворення по регіонах, які воювали між собою. Разом з періодом
Великих географічних відкриттів до Японії потрапили європейці, які привезли вогнепальну зброю та християнство.
Особливістю періоду було поширення кодексу гідності самураїв, економічний розквіт Японії, кінець міжусобних воєн та формування
сучасних рис японської нації, культури та традицій, що актуальні й донині.
VII Історичний блок Новий час та сучасність
В середині 19 століття Японія налагоджує торгові зв’язки з США та
Великобританією, для чого відкриває два морські порти в містах
Сімоду та Хакодате. Укладання торговельних угод поширилось й на
інші країни континенту, а для іноземних купців в Японії встановили
режим вільної торгівлі.
Внутрішні владні сперечання призвели до передачі влади знов до
імператора й початку періоду реформ. Серед них було встановлення
свободи віросповідання, обов’язкова початкова освіта, розвиток
транспортної системи та прийняття нової Конституції зі створенням
парламенту.
Військова могутність допомогла країні вранішнього Сонця вийти
переможцем в конфлікті з Російською Імперією та Китаєм, збільшивши
територію на половину Сахаліну, Тайвань, Курильські, Маршаллові,
Каролінські та Маріанські острови, окупувати Корею та Маньчжурію.
Друга світова війна стала крахом для могутнього мілітаризму в Японії.
Капітуляція та реформування економічного й політичного устрою
поклала кінець існуванню збройних сил в країні та зробила її повністю
підпорядкованою Сполученим Штатам.
Однак, поступове налагодження міжнародних зв’язків зі світовою
спільнотою та ріст економіки й передових технологій дозволив Японії
стати одним з лідерів на міжнародній арені.
VII Історичний блок
3. Мінамото-но Есицуне - полководець з клану Мінамото.
Засновник першого військового уряду в Японії - сьогунату
Камакура
Сакамото Рема - японський політичний і громадський діяч періоду
Едо. Один з національних героїв Японії.
Сайґо Такаморі - один з найбільш впливових самураїв в японській
історії. Входить до числа так званих «Трьох великих героїв» епохи
Реставрації Мейдзі
Накано Такеко - жінка-самурай, загибла при захисті замку Айдзу-
Вакамацу у війні Босини.
Акіхіто (Хейсей) - правлячий Імператор Японії (1989-2019).
Чжен Ченгун (Коксінга) - найзнаменитіший з китайських піратів,
який керував визвольною боротьбою проти маньчжурських
завойовників на південному сході Китаю і вигнав голландських
колонізаторів з Формози (Тайваню). Його нащадки правили
формозскій королівством (держава Дуннін) до 1683 року.
(Айсіньгіоро) - імператриця-консорт Маньчжоу-го.
VII Історичний блок

4. Пам’ятки історичні
Меморіал світу в Хіросімі.
Цей пам’ятник можна віднести до трагічних пам’яток Японії. Меморіал стоїть в пам’ять про тих, чиї життя забрала
атомна бомба, скинута на Хіросіму 6 серпня 1945. Розташований в парку меморіал Купол Гембаку – це єдина будівля,
що залишився уцілілим після вибуху. Це суворе нагадування про світ у війні, про важливість людських життів і про
безневинні жертви.
Парк Джігокудані відомий своїми гарячими областями. Назва Джігокудані дослівно означає: «Долина Ада». Ця назва
було закріплено за парком через пари і киплячої води, яка струмує з мерзлої землі, оточеної крутими скелями і
холодними лісами. Парк славиться також великий популяцією диких японських макак , які відправляються в долину
взимку, коли сніг покриває парк. Мавпи спускаються з стрімких скель і з лісу, щоб погрітися біля теплих джерел, але
ввечері повертаються назад. Подивитися на це збираються тисячі туристів.
Кіемідзу-дера – буддійський храм розташований у Східному Кіото, був заснований в 778 році. Храм знаходиться в
повній гармонії з природою. Під час будівництва храму не було використано жодного цвяха. Неподалік розташовані
красиві водоспади, які впадають в глибокі річки, в які з висоти іноді стрибають місцеві жителі (виживаність 85.4%).
Гості можуть насолоджуватися святинями і талісманами, не ризикуючи своїм життям.
Храм Тодайдзі є справжнім інженерним подвигом. Це не тільки найбільше дерев’яна будівля в світі, цей храм також є
домом для найбільшої бронзової статуї Будди в світі. Входить до числа є свідченням розвитку технологій в сучасному
житті. Токійська вежа сконструйована за аналогом Енайвідоміших храмів Азії .
Токійська вежа йфелевої вежі . Відвідувачі можуть піднятися на вежу й побачити панорамний вид Токіо і прилеглих
районів, а також відвідати магазини та ресторани. Це одна із самих сучасних пам’яток Японії.
Храм Тодайдзі
Токійська вежа Меморіал світу в Хіросімі
 VIII Культурний блок
1.Основними релігіями в Японії є синто, буддизм, християнство. Також присутня велика кількість
неорелігійних сект. Історично поряд з синто та буддизмом в Японії були поширені даосизм та конфуціанство.
2. Япо́нська мо́ва— мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в
еміграції. Належить до японо-рюкюської групи мов. Є рідною мовою практично усіх жителів Японії, за
винятком натуралізованих іноземців. Юридично не має статусу офіційної мови, але фактично є такою. В
системі японської освіти вивчається як «державна мова. Кількість носіїв мови за різними оцінками становить
127—130 мільйонів осіб, японська посідає 9 місце за кількістю мовців
VIII Культурний блок

3.Починаючи з 2000 року в Японії введена система

щасливих понеділків, що відтіснила деякі з
державних свят, щоб отримати «довгі вихідні»:
День повноліття: 15 січня → другий понеділок
січня (починаючи з 2000 року);
День моря: 20 липня → третій понеділок липня
(починаючи з 2003 року);
День шанування старших: 15 вересня → третій
понеділок вересня (починаючи з 2003 року);
День фізкультури: 10 жовтня → другий понеділок
жовтня (починаючи з 2000 року).
У 2005 році було вирішено замість Дня зелені, який
відзначається 29 квітня, ввести нове державне свято
— День Сева. День зелені пересунули на 4 травня.
Це нововведення набуло чинності в 2007 році
VIII Культурний блок
4. Особливості поведінки
Японці вітають один одного поклонами. Поклон – це також спосіб подякувати й вибачитися. Рукостискання не прийнятті.
Не заходьте в дім японця взутим. Вуличне взуття знімається біля входу.
Нам не раз доводилось чути точку зору, що японці не люблять відкритого погляду в очі. Якщо ви поро розмові спробуєте
піймати погляд японця, він знітиться і виявить бажання швидше закінчити розмову.
В метро, автобусі й електричці ніхто й нікому не уступає місце – незалежно від віку й статті. Навіть, якщо у вагон увійде
людина похилого віку – ніхто не підніметься з місця. Навіть якщо із ввічливості ви все-таки уступите місце, то цілком можливо
потрапите в комічну ситуацію, коли та ж сама бабуся махаючи руками і, розштовхуючи пасажирів піде за вами й буде дякувати,
дякувати й дякувати, ніби ви для неї зробили щось неймовірне
Не забувайте, що у туалеті ходять у спеціальних тапочках. Ці тапочки стоять біля входу в туалет, там ви знімаєте тапочки, в
яких ходите по будинку й одягаєте ті, в який йдете до туалету. Там же їх знімайте, коли виходите з туалету. Не забудьте їх
зняти! Хоча для вас різниця ніскільки не буде помітна – перед японцями ви постанете в ролі комічного іноземця і вони
повеселяться з вас від душі.
Не користуйтесь носовим платком. Японці користуються тонкими паперовими серветками, що радими й вам робити, тим
більше, що паперові серветки роздають на кожному перехресті.
Якщо ви перебуваєте в традиційній японській кімнаті, пам’ятайте: існує єдина правильна поза для сидіння на татамі (по-
японськи вона так і називається - сейдза, "правильна поза"). Це коли ви сидите на колінах, а ваші ноги під вами. Чоловіки -
тільки чоловіки! - можуть сісти по-турецьки, але тільки в дуже не формальній обстановці. Ще можна зрушити ноги вбік. Не
торкайте японців руками! Не намагайтеся з ними обійматися при зустрічі, не ляскайте їх по плечу, взагалі не доторкайтеся до
них. Єдиний дозволений фізичний контакт - рукостискання, та й то краще почекати, поки японець сам простягне вам руку.
VIII Культурний блок
5. Японська кухня надзвичайно популярна сьогодні. Вона відрізняється віковими традиціями , сезонністю і
особливим приготуванням продуктів - вони практично завжди використовуються свіжими , в обов'язковому порядку
високої якості і без використання продуктів тривалого зберігання.
Японській кухні характерні величезний асортимент морепродуктів , які використовуються для приготування страв , а
також прагнення зберегти в готовому блюді первозданний смак і вигляд. Це вигідно відрізняє японську кухню від
більшості азіатських - там продукти змінюються буквально до невпізнання в процесі приготування.
Порції в японській кухні дуже невеликі - кількість їжі набирається за рахунок великого асортименту і
різноманітності страв , аж ніяк не за рахунок розміру порцій.
Японська кухня характерна своєрідними столовими приборами. Більшість страв необхідно вживати з допомогою
паличок. Деякі навіть їдять руками , але ложки застосовують вкрай рідко , а ножі та виделки не використовуються
зовсім. Саме тому більшість страв подаються невеликими шматочками , які дуже зручно взяти паличками і їх не
потрібно ділити.
Основою для японської кухні є рис , що об'єднує її з кухнею китайської та прилеглих островів. Також в Японії
люблять локшину , нігірі суші і , звичайно ж , чай. Знаменита чайна церемонія властива не тільки Китаю , але і
Японії. М'ясо, незважаючи на те , що в основному в Японії їдять морепродукти , тут також люблять. Переважно це
яловичина і свинина. Вони потрапили в японську кухню порівняно недавно з Європи.
Готують в японській кухні на особливих сковородах, горщиках агемоно набе і донабе.
В цілому японська кухня славиться своїм прагненням до витонченості і краси. Тут особлива посуд і особливий -
вдумливий - підхід до кожного блюда . Японці вважають , що вживання їжі - це особливий ритуал , не можна
здійснювати його поспішно. Напевно саме тому японці славляться міцним здоров'ям.
X Спеціальна туристична інформація
1. На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
велика кількість згаслих і активних вулканів, вулкани Ундзен (1500 м) і Сакурадзіма (1117 м) знаходяться поблизу великого міста Кагосіма;
до 1,5 тис. землетрусів щороку, більшість з них незначні;
цунамі;
тайфуни.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
забруднення повітря викидами теплових електростанцій, як наслідок кислотні дощі;
закислення водойм призводить до зменшення їхнього біорізноманіття;
країна є головним споживачем тропічної деревини і рибних ресурсів в світі;
радіоактивне забруднення довкілля внаслідок аварії на атомній станції Фукусіми 2011 року.
X Спеціальна туристична інформація

2. Часовий пояс: (UTC/GMT +09:00) Asia/TokyoШирота:

35° 41' северной широты
Долгота: 139° 42' восточной долготы
В 2020 году перехода на летнее время нет.
У Токіо на 6 годин більше, ніж у Києві.
3. Телефонний код країни +81
Мобільний звязок в Японії (3G) — це роумінг від Сімфотур! Великі японські компанії-оператори мобільного зв'язку
займаються розробкою послуг з використанням мереж наступного покоління 5G.
Дзвінки (грн/хв 4,00) Iнтернет (грн/МБ) 0,60 SMS (грн/шт) 1,00 Київстар
4. Японська Ієна JPY (392) (яп. 円 ен?) [1] - грошова одиниця Японії, одна з основних резервних валют світу. Ділиться
на 100 сен. Міжнародний код: JPY. Символом ієни є знак ¥. У вигляді срібних і золотих монет стала чеканитися в 1869-
1871 роках.
Монети 1, 5, 10, 50, 100, 500 ієн.
Банкноти 1000, 2000, 5000, 10000 ієн.
Курс купівлі 0.20 Курс продажу 0.29