Відновлювана

енергетика
З Р О Б И В К I Р I К В I ТА Л I Й
Відновлювана
енергетика
енергетична галузь, що спеціалізується
на отриманні та використанні енергії з
відновлюваних джерел енергії.До
відновлюваних джерел енергії належать
періодичні або сталі потоки енергії, що
розповсюджуються в природі і
обмежені лише стабільністю Землі як
космопланетарного елемента:
променева енергія Сонця, вітер,
гідроенергія, природна теплова енергія,
тощо[
Основні технології відновлюваної енергетики
 Вітроенергети
ка
Вітер утворюється внаслідок нерівномірного нагрівання
поверхні Землі Сонцем. Потоки повітря можуть бути
використані для приведення в рух вітрових турбін. Принцип
дії всіх вітроустановок один: під напором вітру обертається
вітрове колесо з лопатями, яке передає крутний момент через
систему передач валу генератора, що виробляє
електроенергію. Дійсний ККД найкращих вітрових коліс
досягає 45 % у разі стійкої роботи за оптимальної швидкості
вітру. Існують дві принципово різні будови вітроенергетичних
установок: з горизонтальною та вертикальною віссю
обертання[5].Сучасні вітрові турбіни мають номінальну
потужність від, приблизно, 600 кВт до 5 МВт.
Найпоширенішими в комерційному застосуванні, наразі, є
повітряні турбіни з номінальною потужністю у межах 1,5—3
МВт. Потужність вітрового потоку пропорційна до площі
його перерізу і має кубічну залежність від швидкості вітру,
тобто його потужність зростає ще швидше, ніж швидкість
вітру[6]. Найкращими для розташування вітрових
електростанцій є місцевості з потужними та сталими вітрами,
такі як прибережні смуги та вершини гір.
 Гідроенергети
ка
Гідроенергетика — галузь господарсько-економічної
діяльності людини а також сукупність природних і штучних
підсистем (гідроелектростанцій), що слугують для
перетворення енергії водного потоку на електричну енергію.
На цих електростанціях, як джерело енергії
використовується потенціальна енергія водного потоку,
першоджерелом якої є Сонце, що випаровує воду, котра
згодом випадає на височинах у вигляді атмосферних опадів,
просочується в землю та стікає вниз, формуючи річки.

Гідроелектростанції зазвичай будують на річках,

споруджуючи греблі та водосховища. Також можливе
використання кінетичної енергії водного потоку на так званих
вільнопотокових (дериваційних) ГЕС.

Оскільки густина води приблизно в 800 разів більша за

густину повітря[7][8], навіть повільний потік води, або слабка
океанська течія може виробляти істотну кількість енергії.

Станом на 2006 рік гідроенергетика забезпечує виробництво

до 88 % відновлюваної і до 20 % всієї електроенергії у світі,
встановлена гідроенергетична потужність досягла 777 ГВт.
 Сонячна
енергетика
Сонячна електроенергетика[ред. | ред. код]

Сонячна енергія може бути перетворена на електричну

двома основними шляхами: термодинамічним і
фотоелектричним[11].

При термодинамічному методі електричну енергію за

рахунок використання сонячної енергії можна отримати
використанням традиційних схем в теплових установках,
в яких теплота від згоряння палива замінюється потоком
концентрованого сонячного випромінювання.

Існують сонячні теплоелектростанції трьох типів:

•баштового типу з центральним приймачем-

парогенератором, на поверхні якого концентрується
сонячне випромінювання від плоских дзеркал-
геліостатів;

•параболічного (лоткового) типу, де в фокусі

параболоциліндричних концентраторів розміщуються
вакуумні приймачі-труби з теплоносієм;

•тарілкового типу, коли в фокусі параболічного

Відновлювана
енергетика В
ЄВРОПI
 Швеція – чемпіон ЄС
з переходу на
відновлювану енергію
Спочатку поштовхом до переходу Швеції на відновлювану енергетику
послужила нафтова криза 1973 року, коли через «нафтове ембарго»
арабських держав вартість чорного золота в країнах Заходу злетіла
вчетверо. Швеція, яка на той час генерувала з імпортної нафти 75%
електрики, зазнала найсильнішого шоку. Для забезпечення енергетичної
безпеки Стокгольм почав впроваджувати «24-реакторну програму».

Переведення транспорту з бензину і дизеля на біопаливо уряд Швеції

почав у листопаді 2005 року, видавши «Заправковий указ», який
зобов'язує кожну АЗС мати як мінімум одну колонку з біопальним. Усі
компанії, які постачають, імпортують і виробляють нафтопродукти, були
обкладені енергетичним та екологічним податками. Біопальне від цих
податків звільнили. З кожним роком все більша кількість біопалива в
обов'язковому порядку має підмішуватися до нафтопродуктів. Зараз його
частка повинна становити не менше 2,6% у бензині та не менше 19,3% – у
дизелі.

Механізмами квот і податкового тиску Швеція незабаром зможе витіснити

вугілля і газ зі своєї енергетики. У довгостроковій перспективі Стокгольм
планує відмовитися і від нафти. У 2016 році Стокгольм озвучив амбітну
мету: створити на 100% відновлювану енергетику не пізніше 2040 року. А
до 2045 року Швеція планує стати першою вуглецево-нейтральною
індустріальною державою, домігшись нульового балансу викидів
вуглекислого газу.
 Фінляндія – лідер із
виробництва енергії
з лісової біомаси
«Лісовій нації» Фінляндії з корисними копалинами не пощастило. Нафта, газ і
вугілля для своїх потреб країна змушена імпортувати, і стрибки цін на ці
товари щоразу боляче б’ють по її економіці, яка потребує багато енергії для
забезпечення великих промислових виробництв та обігріву будинків довгими
холодними зимами.

Як і Швеція, у 1970 роках Фінляндія сфокусувала сили на будівництві атомних

електростанцій і до 1981 року мала чотири працюючих ядерних реактори, що
були визнані одними з найбільш надійних і ефективних у світі. Однак
подальший розвиток атомної енергетики загальмувався: у 1980-х роках фінські
компанії не могли отримати дозвіл на будівництво нових реакторів через
радіоактивні опади, що випали на Фінляндію після аварії на Чорнобильській
АЕС, а в 1990-х роках – через відсутність політичної підтримки.

Тепло- і енергосистеми Фінляндії стійко нарощують споживання деревини на

4% у рік, не лише отримуючи її з фінських лісів, а й збільшуючи імпорт з Росії.
Наразі частка «лісового палива» в загальному енергоспоживанні Фінляндії
складає 27%, і потенціал для зростання цього сектору все ще великий. Він
вбачається в більш інтенсивному вирощуванні та збиранні лісової сировини, а
також у подальшому вдосконаленні технологій отримання енергії з деревини.

Задекларовані цілі Фінляндії вельми амбітні. Країна оголосила про плани до

2050 року зменшити емісію парникових газів уп'ятеро проти рівня 1990 року,
пообіцяла повністю припинити використовувати вугілля для виробництва
енергії до 2030 року, збільшити частку відновлюваної енергії в загальному
споживанні до понад 50% у 2020-х роках, а в дорожньому транспорті
збільшити частку біопалива з 18% у 2021 році до 30% у 2030 році, скоротивши
при цьому споживання нафтопродуктів на 50%.
 Данія – рекордсмен з
виробництва вітрової
енергії на душу
населення
На відміну від Швеції і Фінляндії, Данія після нафтової кризи 1973
року пішла простим шляхом – переорієнтувалася з нафти не на атомну
енергетику, а на вугільну. У 1984 році 96% своєї електроенергії Данія
виробляла з імпортованого вугілля. Однак щорічне спалювання
дюжини мільйонів тонн «чорного золота» відчутно погіршувало
екологію, і в країні посилювався запит на «очищення» енергетики.

Індустрія вітрової енергетики в Данії отримала масову підтримку

населення. До 1996 року десятки тисяч сімей Данії об'єдналися у 2100
кооперативів для покупки великих і дорогих вітрових турбін. Головним
стимулом подальшого просування приватної вітрової енергетики стала
запущена в 1998 році система чистого вимірювання. Вона дала
можливість окремим домогосподарствам, які володіють невеликими
вітроенергоустановками, підключатися до загальної електромережі та
отримувати оплату за електроенергію, що віддається в мережу.

У 2017 році Данія побила власний світовий рекорд – її

вітроелектростанції покрили 43% усіх потреб у електроенергії.
Збільшити цю частку до 50% уряд розраховує вже до 2020 року, а
протягом наступних 15 років (до 2035-го) планує повністю перейти на
відновлювані джерела при виробництві електрики і тепла. Заборону на
спалювання вугілля і нафтопродуктів на електро- і теплостанціях Данія
має намір ввести не пізніше 2030 року, залишивши допустимим з
викопного палива тільки газ.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ