You are on page 1of 21

НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ

«ЛІДЕРСТВО»

ТЕМА 2 ЗАНЯТТЯ 3
«Комунікація та взаємодія
сержантів з офіцерами»

старший сержант
Руслан Паляниця

НЕТАЄМНО
2

МЕТА ТА НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ 2

МЕТА:
Довести та пояснити військовослужбовцям принципи побудови належної
комунікації та взаємодії
ПОЛОЖЕННЯ ПРОв ланці сержант ↔ офіцер на рівні взводу, розподілу
ПРОХОДЖЕННЯ
повноважень між ними.
ГРОМАДЯНАМИ
УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВОЇ
СЛУЖБИ У
ЗБРОНИХ НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
СИЛАХ УКРАЇНИ
1. Принципи побудови ефективної комунікації та службової взаємодії з
сержантів з офіцерами.
2. Формальні та неформальні відносини, принципи дотримання субординації.
3. Розподіл повноважень між сержантами та офіцерами.
4. Принципи менторства.

НЕТАЄМНО
3

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМАТИКИ ЗАНЯТТЯ 3

АКТУАЛЬНІСТЬ ЗАНЯТТЯ виходить з необхідності забезпечення належної


комунікації та службової взаємодії сержантів, які обіймають командні посади, з
офіцерами – командирами підрозділів, від чого безпосередньо залежить
ефективність та успішність функціонування підрозділів, виконання ними завдань
за призначенням.

НЕТАЄМНО
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ 4

4
ТА СЛУЖБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОФІЦЕРАМИ

Офіцери обіймають ключові командні посади від рівня взводу та вище і


наділені усією повнотою розпорядчої влади, уповноважені одноосібно
приймати рішення та віддавати накази. Командні посади офіцерського складу
уособлюють в собі принцип єдиноначальності.

В свою чергу сержанти обіймають як безпосередньо командні посади


нижчого рівня військового управління (командир відділення, командир взводу
та їм рівні), так і посади головних сержантів усіх рівнів, до головного сержанта
Збройних Сил України включно.
У першому випадку сержанти, які обіймають командні посади належать до
командної вертикалі, у другому ж, сержанти, які обіймають посади головних
сержантів формують допоміжну вертикаль управління.
В обидвох випадках ефективна комунікація сержантів з офіцерами,
належна службова взаємодія з ними та розподіл повноважень є критично
важливими питаннями.

«Сержант – помічник та опора для командира»


(Кодекс сержанта Збройних Сил України)

НЕТАЄМНО
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ 5

5
ТА СЛУЖБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОФІЦЕРАМИ

Не існує чітких правил, які б визначали порядок взаємовідносин між сержантами та


офіцерами.
Офіцер (командир) визначає загальний порядок служби у підпорядкованому йому
підрозділі, встановлює відповідний порядок взаємовідносин між різними категоріями
військовослужбовців.
Сержанти повинні виконувати визначені за їх посадами функціональні обов'язки,
проявляючи високий рівень компетентності та професіоналізму, спираючись на
особистий досвід військової служби та керівництва особовим складом.

Взаємовідносини між сержантами та офіцерами безпосередньо залежать від того,


наскільки ефективно та добросовісно кожен окремий сержант буде виконувати свої
посадові обов’язки та визначені йому завдання, від його компетенції та професіоналізму,
дотримання професійної етики та дотримання стандартів військової дисципліни,
розуміння ним задуму свого командира та сприяння реалізації його політиці
взаємовідносин.

НЕТАЄМНО
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ 6

6
ТА СЛУЖБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОФІЦЕРАМИ

Основними етичними вимогами у відношеннях “сержанти ↔ офіцериˮ є:

•чітке розмежування між сержантами і офіцерами функцій, повноважень і


провідної ролі. Виконання чужих функціональних обов’язків та завдань повинно бути як
виключення у критичних ситуаціях
•побудова відносин сержантів і офіцерів на основі взаємної поваги та націленості
на досягнення спільних цілей і мети, незважаючи на відмінності характерів та
напрямків підготовки
•чесне, відкрите і щире спілкування між сержантами і офіцерами. При цьому,
офіцер має забезпечити зворотний зв’язок і повинен вміти слухати та розуміти
сержанта. Те саме стосується і сержанта. Час, коли сержант і офіцер перестають
спілкуватися між собою − це час втрати лідерської ефективності обох і зниження
боєздатності підрозділу
•лояльність один до одного. Це означає сприймати рішення один одного, навіть
коли з ними не згоден. Сержант і офіцер нікому не повинні говорити погано один про
одного, критикувати один одного перед особовим складом або перед іншими
сержантами чи офіцерами. Всі проблеми у лідерській взаємодії сержант і офіцер
повинні обговорювати та вирішувати лише між ними

НЕТАЄМНО
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ 7

7
ТА СЛУЖБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОФІЦЕРАМИ

Сержант повинен підтримувати авторитет командира та дбати про його зміцнення


серед підлеглого особового складу. В тому числі, пояснювати особовому складу ті чи інші
рішення командира, його замисел та важливість результатів, що необхідно досягти в ході
його реалізації.

В свою чергу, офіцер, також повинен завжди намагатися підвищити авторитет


сержанта серед підлеглого особового складу, виявляти довіру до нього та делегувати
необхідні повноваження.

Головний сержант взводу ніколи не повинен надавати поради та рекомендації


командиру взводу у присутності підпорядкованих військовослужбовців, а командир
взводу ніколи в присутності особового складу не повинен робити зауваження, відміняти
його накази та команди.

НЕТАЄМНО
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ 8

8
ТА СЛУЖБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОФІЦЕРАМИ

Сержант повинен чітко розуміти політику командира щодо роботи з особовим


складом, його задуми та цілі, стиль керівництва, темперамент та профіль поведінки,
враховувати усі ці фактори у виборі особистої лінії поведінки та стилю роботи з
командиром.

Кожен свідомий та відповідальний офіцер, при призначенні його на посаду


командира підрозділу, будує свій стиль управління з урахуванням особливостей
підрозділу – стан укомплектованості персоналом, досвідченість та компетентність
особового складу, стан взаємовідносин між військовослужбовцями, традиції тощо. Крім
того, він оцінює кожного підпорядкованого йому військовослужбовця, в першу чергу
сержантів підрозділу, на основі чого в нього виникає той чи інший рівень довіри до них.
Чим більший рівень довіри буде у офіцера до сержанта, тим кращими будуть їх службові
взаємовідносини та ширшим делеговані повноваження.

НЕТАЄМНО
ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ 9

9
ВІДНОСИНИ, СУБОРДИНАЦІЯ

Як було зазначено раніше, відносини сержантів та офіцерів у підрозділах


безпосередньо впливають на рівень військової дисципліни та бойової підготовки
підлеглого особового складу. Для успішної діяльності підрозділу необхідно щоб між
сержантом і офіцером підрозділу були побудовані на основі взаємодовіри та
взаємоповаги. Досягти подібного рівня відносин можливо лише у випадку, коли вони
несуть не лише формальний, а також і неформальний характер – спільні заняття
фізичною культурою, сумісний обід або вечеря тощо.

НЕТАЄМНО
ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ 10

10
ВІДНОСИНИ, СУБОРДИНАЦІЯ

Особливостей неформальних відносин є те, що і сержант і офіцер


потрапляють в умови, де вони можуть спілкуватися та поводитися один з одним
практично на рівних. При цьому, дуже важливо для сержанта є збереження та
дотримання принципів субординації як в службовий, так і позаслужбовий час.

Субордина́ ція – це, в найбільш поширеному розумінні, службове підпо­


рядкування молодшого старшому, що базується на правилах службової
дисципліни.

Субординація — це відносини, дії між одиницями спільноти, побудованої за


ієрархічним принципом, що власне і полягають у безпосередньому підпорядкуванні
одного члена ієрархії іншому. Термін використовується у сферах професійної
діяльності людей, де встановлюється чітка службова дисципліна — у військовій
справі, державній службі тощо.

Субординація будується на принципі єдиноначальності.

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва


Збройними Силами України.

НЕТАЄМНО
КОМУНІКАЦІЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ, 11

11
ВІДНОСИНИ З ОФІЦЕРСЬКИМ СКЛАДОМ

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 12

12
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Сержанти та офіцери розподіляють між собою повноваження та відповідальність,


що повинно забезпечити ефективне виконання загального завдання підрозділу,
пропорційний розподіл службового навантаження, завдань та функцій. При цьому:
•основними завданнями офіцерського складу є здійснення планування,
опрацювання задуму та прийняття рішень, контроль та координація виконання заходів і
завдань
•основними завданнями сержантського складу є:
практична реалізація спланованих заходів та виконання поставлених завдань, в
межах компетенції
безпосередня організація та проведення заходів індивідуальної підготовки
рядового та сержантського (старшинського) складу
підтримання на належному рівні військової дисципліни та внутрішнього порядку
в підрозділі
безпосередня організація повсякденної діяльності підрозділу
забезпечення належного обслуговування, утримання та експлуатації військової
техніки, озброєння та устаткування, їх підтримки у постійній готовності до застосування
організація всебічного забезпечення особового складу через осіб (підрозділи),
які уповноваженні для цього, своєчасне та надання заявок до відповідних служб

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 13

13
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Розподіл повноважень між командиром взводу та сержантами підрозділу є


важливою частиною їх довірливих відносин. Зазначене підвищує ефективність
виконання підрозділом визначених завдань, дозволяє офіцеру організувати та
виконати більше завдань у відведений період часу, більш ретельно попрацювати
над планувальними та організаційними документами, більш ефективно управляти
підрозділом.

При адекватному розподілі повноважень кожен сержант та офіцер вносять


свій безпосередній вклад у справу виконання підрозділом визначених йому
завдань, що, в свою чергу, є дуже важливим елементом формування команди та
зміцнення духу військового братерства.

«Я ніколи не допущу щоб офіцер виконував мої обов'язки »


(Кредо сержанта Збройних Сил США)

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 14

14
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Відповідальність і підзвітність щодо виконання завдань є невід'ємною умовою


розподілу повноважень між сержантами та офіцерами. Отримуючи відповідні
повноваження сержант повинен, в однаковому з офіцером обсязі, нести
відповідальність за успішність дій підрозділу, він є підзвітним щодо кінцевого
результату і несе відповідальність за всі дії в рамках визначених йому завдань,
включаючи й відповідальність за допущені помилки.

Одне із головних завдань розподілу повноважень в горизонталі командир


взводу – головний сержант взводу, а також у вертикалі головний сержант взводу –
командир відділення, є забезпеченні децентралізованого управління підрозділами
та особовим складом, що є однією із критичних вимог ефективних дій підрозділів у
сучасних видах збройних конфліктів.

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 15

15
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Одним із найважливіших аспектів розподілу повноважень між командиром


взводу та головним сержантом взводу є їх розподіл в частині лідерства, що
безпосередньо впливає на рівень довіри до командного складу взводу (командної
групи), впливає на злагодженість та успішність дій підрозділу:

Командир взводу – довірений Головний сержант взводу –


лідер, основні риси, якості та мотиваційний лідер, основні риси,
спроможності якого повинні якості та спроможності якого повинні
полягати у: полягати у:

•розумінні та слідуванні •наділенні ключовими


ключовим моральним цінностям цінностями підпорядкованих
•відповідності особистих військовослужбовців
цінностей ключовим моральним •відповідності особистих
цінностям цінностей ключовим моральним
•прийнятті рішень та діяльності цінностям
на основі здорових суджень, •прояві розсудливості,
дотриманні норм та правил моральної забезпеченні дотримання особовим
поведінки складом встановлених норм та правил
•керівництві підрозділом •керівництві підрозділом
•вихованні вірності у •мотивації підлеглого особового
підпорядкованих складу та вселені гордості
військовослужбовців військовослужбовців за приналежність
НЕТАЄМНО
до підрозділу
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 16

16
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Основні завдання щодо управління підрозділом в цілому


розподіляються між командиром взводу та головним сержантом взводу у такому
порядку:

Командир взводу : Головний сержант взводу:

•аналізує •визначає та надає потребу у


•приймає рішення ресурсах для виконання визначеного
•здійснює планування завдання
•віддає накази •організовує та забезпечує
•забезпечує виконання плану / наказу
•контролює та координує •здійснює аналіз проведених дій
та забезпечує фітбек
•підтримує дисципліну, морально-
психологічний стан та готовність
особового складу

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 17

17
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Відповідальність розподіляється між командиром взводу та головним


сержантом взводу наступним чином:
Командир взводу відповідає за: Головний сержант взводу
• бойову готовність підрозділу відповідає за:
• бойову підготовку та злагодження •індивідуальну підготовку
підрозділу військовослужбовців взводу
• військову дисципліну особового •підготовку військовослужбовців до дій у
складу підрозділу складі відділень (груп, розрахунків)
• морально-психологічний стан •дисциплінованість та дотримання правил
особового складу підрозділу носіння військової форми одягу
• готовність озброєння та техніки військовослужбовцями
взводу до бойового застосування •дотримання вимог щодо використання
• всебічне забезпечення підрозділу індивідуальних засобів захисту
• планування заходів повсякденної •підтримання бойового духу
діяльності військовослужбовців
•організацію своєчасного обслуговування
озброєння та техніки, утримання їх в справному
стані
•своєчасне виявлення потреб у всебічному
забезпеченні, узагальнені заявок
•виконання заходів повсякденної діяльності

НЕТАЄМНО
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ 18

18
МІЖ СЕРЖАНТАМИ ТА ОФІЦЕРАМИ

Основні функції щодо забезпечення підготовки особового складу між


командиром взводу та сержантами підрозділу розподіляються в такій
послідовності:Ф
Командир взводу: Головний сержант взводу: Командир відділення:
•планує заходи •надає пропозиції •проводить
індивідуальної підготовки щодо планування та підготовку особового
особового складу взводу організації бойової складу та ОВТ відділення
•планує та підготовки у взводі до занять
організовує бойову •організовує •проводить заняття з
підготовку у взводі підготовку особового індивідуальної підготовки
•керує навчанням складу та ОВТ взводу до •проводить
особового складу занять підготовку особового
відділень, що проводять •організовує складу в складі двійок,
командири відділень / проведення командирами груп, розрахунків, екіпажів
головний сержант взводу відділень занять з
•проводить особовим складом
підготовку особового •контролює та
складу в складі взводу координує проведення
•проводить тактико- занять
стройові заняття •особисто проводить
•проводить тактичні заняття з індивідуально
навчання та бойові підготовки
стрільби •проводить підготовку
НЕТАЄМНО
особового складу в складі
21

ПРИНЦИПИ МЕНТОРСТВА 21

Менторство (наставництво) – це професійні відносини, в яких більш


досвідчена особа (наставник) добровільно ділиться знаннями, ідеями і
мудрістю з менш досвідченою особою (підопічний), що має намір стати
кращим в результаті цього обміну. Це середньострокові і довгострокові
навчальні відносини, засновані на повазі, чесності, довірі і спільних цілях.
Наставництво є невід'ємною частиною лідерства.
«Хороші офіцери ніколи не
забувають сержантів, які привели їх
до кар'єрного успіху»
(генерал Фредерік Дж. Крозен)

НЕТАЄМНО
22

ПРИНЦИПИ МЕНТОРСТВА 22

Менторство також має власний підхід, тому що вимагає міцних відносин


між підопічним і ментором. Ментор, як правило, здійснює свого роду вклад у
кар'єру і особистий розвиток підшефного, його основними функціями є
надання порад, постановка задач та заохочення до їх виконання, підтримка.
При цьому, підопічний повинен розглядати ментора як неформального
(формального) лідера, зразок для наслідування та поручителя. Без тісних
відносин або готовності встановити зв'язок, здійснення менторства буде
важким.

Для продуктивного і здорового менторства необхідно дотримання деяких


умов:

добровільність
конфіденційність
повага
довіра
спілкування
зобов'язання
закінчення без надання пояснень
ініціатива підопічних
НЕТАЄМНО
Дякую за увагу!

НЕТАЄМНО

You might also like