Методи та засоби

астрономічних
досліджень.
 •Спостереження неозброєним оком.

Наше око є унікальним органом чуття, за

допомогою якого ми отримуємо понад
90% інформації про навколишній світ.
30 /

Оптичні характеристики ока визначаються

роздільною здатністю та чутливістю.

Роздільна здатність ока (гострота зору)

— це спроможність розрізняти об'єкти
певних кутових розмірів.

Встановлено, що роздільна здатність ока людини не перевищує 1' . Це означає, що

ми можемо бачити окремо дві зорі (або дві букви у тексті книги), якщо кут між ними
α > 1/, а якщо кут менший за одну кутову секунду, то ці зорі зливаються в одне
світило, тому розрізнити їх неможливо. Ми розрізняємо диски Місяця та Сонця, бо
кут, під яким видно діаметр цих світил (кутовий діаметр), дорівнює близько 30', в той
час як кутові діаметри планет та зір менші ніж 1 /, тому ці світила неозброєним оком
видно як яскраві точки.
Важливу інформацію про що діється далеко за межами
Землі доносять до нас потоки космічних променів
(протонів, електронів, ядер гелію, ядер важких хімічних
елементів) і нейтрино.

Проходження електромагнітних
Астрономи хвиль
спостерігають через земну атмосферу

Висота над рівне моря, км

електромагнітні хвилі в
усіх частинах спектру.
Кожен вид видимого і
невидимого проміння
показує інший шматок
великої космічної
головоломки.
Довжина ЕМХ, м
Aстрономи усього світу досліджують
буття Всесвіту.

Сьогодні це робиться через комбінацію

багатьох дисциплін та галузей, котрі
використовують багато різних підходів:

• Наземні телескопи.
• Космічні обсерваторії.
• Робототехнічні дослідження.
• Теоретичні обчислення і
моделювання.

Астрономи вивчають Всесвіт не тільки,

щоб сприяти нашому подальшому
розумінню Космосу, але й також, щоб
просувати інші галузі науки та
технологій.
Галузь астрономії, яка вивчає
Всесвіт у видимому світлі,
називають оптичною
Хід променів в лінзі
Побудова зображення в лінзі

Хід променів при відбиванні

від ввігнутого сферичного дзеркала
• Телескопи та їх призначення

Пристрій для спостереженнями за небесними об’єктами

називається телескоп "telescopio"[від грецьких слів tele
(далеко) и scopeo (бачити )]

Збирати випромінювання від небесних світил

на приймаючий пристрій ( око, фотопластинку)

Будувати у своїй фокальній площині

зображення об’єкта чи певної ділянки неба

Збільшувати кут зору, під яким спостерігаються

небесні тіла
• Будова оптичного телескопа

• Об’єктив - збирає світло і будує

у фокусі зображення об’єкта чи
ділянки неба

• Труба (тубус), - з’єднує об’єктив

з приймальним пристроєм

• Штатив – механічна
конструкція, що тримає трубу і
забезпечує її наведення на небо

• Окуляр (у разі візуальних

спостережень, коли приймачем
світла є око).
• Телескопи-рефрактори

Телескопи, в яких використовуються лінзи називаються

телескопами-рефракторами (від лат. “рефракто” –
“заломлюю”

Оптична схема
телескопа-рефрактора
• Телескопи-рефрактори

Збільшення телескопа визначається

так:
2 F
n 
1 f
де α2 - кут зору на виході окуляра, α1 - кут, під яким
видно зорю неозброєним оком, F i f – фокусні
відстані відповідно об’єктива і окуляра.
• Телескопи-рефрактори

У 1609 р. Г.Галілей направив,

створену ним зорову трубу на
небо і здійснив перші
телескопічні спостереження.

Цей рік вважається початком

нової ери в астрономії – ери
телескопічних досліджень.

З метою відзначення 400-річчя

створення телескопа
Генеральною Асамблеєю ООН
2009 рік було проголошено
Міжнародним роком астрономії.

Телескоп Г.Галілея
• Телескопи-рефрактори

Найбільший у світі телескоп-рефрактор

встановлений у 1897 р. в Йеркській
обсерваторії (США), має діаметр об'єктива
102 см, довжину більшу 60м, фокусну
відстань 19,2м.
• Телескопи-рефлектори

Телескопи, в яких використовують систему дзеркал

називають телескопами-рефлекторами (від лат.
“рефлекто” – “відбиваю”)

Оптична схема телескопа-рефлектора

• Телескопи-рефлектори

Вперше рефлектор побудував Ісаак Ньютон близько

1670.

Телескоп Ньютона
• Телескопи-рефлектори
У 1672 р. француз, викладач
провінційного ліцею (за
іншими даними, архітектор)
Кассегрен запропонував
конфігурацію двохдзеркальної
системи, перше дзеркало в
якій було параболічним, друге
ж мало форму опуклого
гіперболоїда обертання і
розташовувалось перед
фокусом першого. Ця
конфігурація дуже зручна і
зараз широко застосовується,
тільки головне дзеркало стало
гіперболічним.
Справжня революція в
телескопобудуванні відбулася
у 70-роках XX ст. На зміну
системі Кассегрена прийшла
телескопічна система Річі-
Кретьєна, у якій головне
дзеркало за формою дещо
відрізняється від параболоїда,
а допоміжне – від гіперболоїда.
Тому і довжина труби, і
діаметри павільйонів у два –
чотири рази менші, ніж у
попередніх телескопів.
• Телескопи-рефлектори

Найбільші у світі телескопи-рефлектори КЕК-1 та КЕК -2

(діаметр дзеркал становить 9,82 м). Встановлені на
горі Мауна-Кеа (висота 4120 м над рівнем моря) на
Гавайських островах в 1993 і 1996 роках.
• Астрономічні обсерваторії
Наукові установи для проведення астрономічних
спостережень та досліджень називаються
астрономічними обсерваторіями

Обсерваторія на горі Мауна-Кеа — одна з найсучасніших

обсерваторій світу. Тут розміщено найбільші оптичні телескопи
КЕК 1 та КЕК 2, "Субару", "Джеміні" та інші. За свій унікальний
астроклімат гора Мауна-Кеа оголошена науковим заповідником.
 • Радіотелескопи

Радіотелескопи – телескопи для реєстрації

електромагнітного випромінювання в радіодіапазоні
(довжина хвилі від 1мм і більше) від космічних об’єктів
• Радіотелескопи

Радіотелескопи

Рефлектори Радіоінтерферометри

Принцип дії такий же Складаються з великої

самий, кількості окремих
як у телескопа – антен, які розташовані
рефлектора. на поверхні Землі у
Дзеркало певному порядку
виготовлюється з
металу, має форму
парабалоїда
обертання
• Радіотелескопи

Радіотелескоп УТР-2, розташований поблизу

Харкова (с. Коробочкіно Чугуївського району) є одним із
найбільших у світі багатоелементних радіотелескопів.
Працює в декаметровому діапазоні (10-25 МГц).
• Радіотелескопи

Радіотелескоп в Аресібо (Пуерто-Ріко), з

антеною-дзеркалом, розміщеною у кратері згаслого
вулкана. Діаметр дзеркала ― 305 м.
• Радіотелескопи
Радіотелескопи дуже великих розмірів можуть бути побудовані з
великої кількості окремих дзеркал, що фокусують випромінювання
на один опромінювач. Прикладом є російський РАТАН-600
("радіотелескоп Академії наук, діаметр 600 м"), встановлений на
Північному Кавказі. Він являє собою замкнене кільце діаметром
600 м і складається з 900 плоских дзеркал розмірами 2х7,4 м, що
утворюють сегмент параболоїда. В такому радіотелескопі може
працювати як усе кільце, так і його частина.
 • Радіотелескопи
Обсерваторія ALMA (Atacama Large
Millimeter / submillimeter Array) працює в
міліметровому і субміліметровому
діапазонах хвиль. ALMA розташована на
висоті більше 5 тисяч метрів над рівнем
моря в пустелі Атакама.

Обсерваторія буде складатися з 66 окремих

антен-приймачів, які встановлять на
високогірному плато Чахнантор. Довжина
системи антен складе в цілому 16 кілометрів.
Дані, що надходять з кожною з них, будуть
оброблятися і об'єднуватися за допомогою
спеціального суперкомп'ютера-"коррелятора",
здатного виконувати до 17 квадрильйонів (10
в 15 ступені) операцій у секунду.

У березні 2013 року споруда телескопа завершиться, і він офіційно стане

найпотужнішим наземним радіотелескопом, коли-небудь створених
людством
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів
З появою космічних апаратів ―
з’явилась можливість позбутись
впливу атмосфери на астрономічні
спостереження
Завдяки космонавтиці
стали досяжними всі діапазони
електромагнітного спектра. На
орбітах навколо Землі
перебувають космічні обсерваторії,
обладнані телескопами чи
детекторами для реєстрації
певного випромінювання (з огляду
на таку спеціалізацію їх називають,
наприклад, рентгенівською,
ультрафіолетовою космічною
обсерваторією).
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів

З 1990 року на орбіті штучного супутника Землі

перебуває Космічний телескоп ім. Е.Габбла. Діаметр
його дзеркала ― 2,4 м.
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів

Стовпи творіння, одна з найвідоміших

фотографій отриманих телескопом Габбла.
Народження нових зірок в Туманності Орла.
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів

Космічна обсерваторія “Чандра”, запущена у 1999 р. -

для дослідження Всесвіту у рентгенівсьому діапазоні
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів

Космічний телескоп «Гершель»

(англ. Herschel Space
Observatory) — астрономічний
супутник для дослідження
Всесвіту в інфрачервоному
діапазоні. Запуск відбувся 14
травня 2009 року.

"Гершель" є найбільшим телескопом, запущений

за межі Землі. Діаметр його головного дзеркала —
однієї з найважливіших компонентів оптичної
системи — складає 3,5 метра.
• Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів

У березні 2009 р. здійснено запуск

космічного телескопа «Кеплер»,
головним завданням якого є пошук у
Галактиці планет, придатних для життя.
Діаметр головного дзеркала телескопа
становить 1,4 м (55 дюймів).

У 2015 р. ESA планує розвернути на

орбіті невелику флотилію
інфрачервоних телескопів «Дарвін»
(Darwin), які матимуть достатнью
чутливість для проведення
спектрального аналізу відбитого
екзопланетами випромінювання на
предмет наявності у ньому
спектральних ліній кисню.
 • Вивчення Всесвіту за допомогою космічних апаратів
Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба
(англ. James Webb Space Telescope,
JWST) — американська орбітальна
інфрачервона обсерваторія (0,6—28
мкм), що призначена на зміну
космічному телескопу Хаббла. датою
запуску оголошено 2018 рік
Новий телескоп задумано для пошуку
найвіддаленіших і, отже, найстаріших
об’єктів Всесвіту, які фізично неможливо
виявити в оптичному діапазоні. Унаслідок
космологічного розширення простору їх
спектри сильно змістилися у бік
зменшення частот (наприклад максимум
інтенсивності випромінювання квазарів
потрапляє в діапазон 1—3 мікрометри).
Саме тому така зацікавленість до
інфрачервоного діапазону
електромагнітного спектра.
 • Нейтринні телескопи

Нейтринний телескоп -це детектор

нейтрино, в деяких випадках здатний
вимірювати напрямок, звідки це
нейтрино прилетіло.

Першим був знаменитий хлор- аргоновий детектор Девіса ("Homestake"),

що розпочав роботу наприкінці 60-х і вперше зареєстрував нейтрино від
позаземного джерела Сонця.

Пізніше, на початку 80-х, заробили ще два детектора, теж

радіохімічних (Галій-германієвих) - SAGE (Баксанська
нейтринна обсерваторія на Кавказі) і GALLEX
(лабораторія Гран-Сассо, Італія), вони також підтвердили
існування недоліку сонячних нейтрино.
• Нейтринні телескопи
Інші типи нейтринних телескопів дозволяють визначати напрямок і час
прильоту нейтрино (водно-черенковські і сцинтиляційні), що, звичайно,
з більшим підставою дозволяє їх назвати телескопами, ніж радіохімічні.

Найбільш відомі з них:

Каміоканде представляє собою детектор з
50000 тонн (!) надчистої води, переглядається
13 тисячами фотопомножувачів, все
господарство знаходиться шахті під горою
Ікена в Японії. На цьому детекторі вперше
отримано "Зображення" Сонця як нейтринного
джерела.
AMANDA. Цей телескоп призначений для
реєстрації нейтрино високих енергій.
Розташований на Південному полюсі
(американська станція Амундсен-Скотт).
У лід на глибину кількох кілометрів
занурені
"струни" з оптичними детекторами.
Телескоп — це такий оптичний прилад,
який:
А. Наближує до нас космічні тіла

Б. Збільшує космічні світила

В. Збільшує кутовий діаметр світила

Г. Наближує нас до планети

Д. Приймає радіохвилі
Чому великі астрономічні обсерваторії будують у
горах?

А. Щоб наблизитися до планет

Б. У горах більша тривалість ночі

В. У горах менша сила ваги

Г. У горах більш прозоре повітря

Д. У горах нижча температура

 Які недоліки телескопів-рефракторів?

• Світлові промені різних довжин хвиль

заломлюються по-різному, і окрема
лінза дає забарвлене забарвлення.
• Обмеження розмірів (найбільший
лінзовий об’єктив має діаметр лише 102
см)
• Використовуються, як правило, в
астрометрії.
Які системи телескопів-рефлекторів Вам відомі? Які їх
конструктивні особливості?

• Система Ньютона (головне дзеркало має

сферичну, або параболічну форму,
допоміжне – плоску форму)
• Система Кассегрена (головне дзекало –
увігнуте параболічне, а допоміжне – опукле
гіперболічне, велика довжина труби)
• Система Річі-Кретьєна (головне дзеркало
дещо відрізняється від параболоїда,
допоміжне – від гіперболоїда, тому розміри в
2-4 рази менші ніж у попередніх телескопів.
Які переваги радіоінтерферометрів над
телескопами?
Радіоінтерферометри дають
можливість розділення дуже тісних
об’єктів порядку 0,0001’’, що набагато
краще, ніж дають оптичні телескопи
 Які властивості мають нейтрино?

• Не мають електричного заряду

• Майже не взаємодіють з речовиною
• Мають велику проникаючу здатність