Сучасні наземні

та орбітальні
телескопи
 Астрономія

Ультрафіолетова
Оптична
астрономія
астрономія

Рентгенівська
Гамма-астрономія
астрономія

Радіо астрономія Нейтринна

астрономія
 Телескоп
• прилад для
спостереження
віддалених
об'єктів
 Будова
телескопа
1. Об’єктив - збирає
світло та будує у
фокусі зображення
об'єкта
2. Труба(тубус) - з'єднує
об'єктив з
приймальним
пристроем
3. Монтування –
механічна конструкція
, що тримає трубу і
забезпечує її
наведення на небо
4. Окуляр – приймач
світла
 Види телескопів
( за конструкцією)
Рефрактор (лінзовий)
Телескоп – рефлектор(дзеркальний)
Дзеркально-лінзовий
Характеристики
оптичних
телескопів
 Оптичне збільшення лінзи

де F –фокусна
відстань
об’єктива
f – фокусна
відстань окуляра
Роздільна здатність
• D - діаметр
об'єктиву в мм
• r- роздільна
здатність в
кутових
секундах
Діаметр поля зору
(вимірюється в
хвилинах дуги)

S=2000/Г
Історія розвитку телескопів
• Роком винаходу телескопа, а вірніше зорової труби, вважають 1608 рік, коли голландський майстер окулярів
Іоанном Ліпперсгея продемонстрував свій винахід в Гаазі. Проте у видачі патенту йому було відмовлено, в силу
того що інші майстри, як Захарій Янсен з Міделбурга і Якоб Метіус з Алкмара, вже володіли примірниками
зорових труб, а останній ,невдовзі після Ліпперсгея, подав у Генеральні штати (голландський парламент) запит
на патент. Пізніше дослідження показало, що, ймовірно, підзорні труби були відомі раніше, ще в 1605 році. В
«Додатках в Вителлію», опублікованих 1604 р, Кеплер розглянув хід променів в оптичній системі, що
складається з двоопуклої і двоввігнутої лінз. Найперші креслення найпростішого лінзового телескопа (причому
як однолінзового, так і двохлінзовому) були виявлені ще в записах Леонардо Да Вінчі датуються 1509-м роком.
Зберігся його запис: «Зроби скло, щоб дивитися на повний Місяць»
• Першим оптичним
приладом для
астрономічних
спостережень був телескоп-
рефрактор схеми Галіллея
(1609 р.).
• Найпростіший телескоп
схеми Галілея складаєтся з
двох лінз — об'єктивом
слугує двосторонньо
випукла лінза (збірна лінза),
а окуляром двосторонньо
ввігнута лінза (розсіююча
лінза).
 • Довідавшись про винайдену в
Голландії зорову трубу, Галілей у 1609
побудував свій перший телескоп з
трикратним збільшенням, а трохи
пізніше — зі збільшенням у 32 рази,
як він сам писав згодом, «побудував
собі прилад у такому ступені
чудесний, що з його допомогою
предмети здавалися майже в тисячу
разів більші і більш ніж у тридцять
разів ближчі, ніж при спостереженні
простим оком». З їхньою допомогою
Галілей здійснив ряд важливих
астрономічних відкриттів — гори і
кратери на Місяці, розміри зірок та
їхня колосальна віддаленість, плями
на Сонці, 4 супутники Юпітера, фази
Венери, кільця Сатурна, Чумацький
Шлях як скупчення окремих зірок та
ін.
• Галілей налагодив у себе виробництво
телескопів.
 • Син заможного
громадянина
польського міста
Гданська Ян Гевелій
займався астрономією
з дитинства. У 1641 р
він побудував
обсерваторію, на якій
працював разом з
дружиною Єлизаветою
і помічниками. Гевелій
зробив наступний крок
у справі
вдосконалення
зорових труб.
Телескоп Гвелія • Мав довжину 50м
та підвішувався
системою канатів
на стовпі
• Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль
заломлюються неоднаково (дисперсія), то одиночна лінза дає
забарвлене зображення. Це явище називається хроматичною
аберацією. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в
об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з
різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив).
• Закони відбивання не залежать від довжини
хвилі, і, природно, виникла думка замінити
лінзовий об'єктив увігнутим сферичним
дзеркалом. Такий телескоп називається
рефлектором, тобто відбивним телескопом.
Перший рефлектор (діаметром всього лише
3 см і завдовжки 15 см) було побудовано
Ісааком Ньютоном 1671 року.
• БТА (абревіатура від ріс. Великий Телескоп Азимутальний) - великий
азимутальний телескоп Із діаметром дзеркала 6 метрів. Спорудження 1975 року
в СРСР, встановлений у Спеціальній астрофізічній обсерваторії на Північному
Кавказі, Неподалік станіці Зеленчуцька на вісоті 2070м, на плато около гори
Пастухова. Географічні координати: широта 43 ° 39'12 "і довгота 41 ° 26'30".
• До того найбільшім БУВ телескоп Хойла Із діаметром дзеркала 5 м, что
находится в Паломарській обсерваторії (США).
 На Паломарской обсерваторії за допомогою дзеркально-лінзового телескопа
системи Шмідта був проведений огляд, що складається з тисячі карт, які
закарбували в двох кольорах об'єкти неба до 21-ї зоряної величини.
П'ятиметровий телескоп Паломарскої обсерваторії є найстарішим з найбільших
телескопів світу.

• П'ятиметровий рефлектор Паломарской обсерваторії. Фотографія виконана

з великою експозицією, протягом якої купол вежі з відкритою щілиною
повернувся, що створило ефект його прозорості
 Самий великий дзеркальний телескоп
ім. Кека має діаметр 10м та знаходиться на Гавайських
островах
 Два телескопи ім. Кека на
вершині Мауна-Кеа на Гавайях
 Телескопи-близнюки «Джеміні Північний» (Gemini North) і «Джеміні
Південний» (Gemini South) мають дзеркала діаметром 8,1 м. «Джеміні»
Південний (Gemini South) розташований в Південній півкулі в Серро-
Пачон (Чилі) на висоті 2737 метрів над рівнем моря. «Джеміні Північний»
(Gemini North) знаходиться в Північній півкулі на горі Мауна-Кеа (Гаваї),
на висоті 4200 м над рівнем моря. Телескопи розташовуються в різних
півкулях і спільно можуть спостерігати об'єкти на всій небесній сфері.
Телескоп в Кримській
обсерваторії
2,6-метровий телескоп Кримської
астрофізичної обсерваторії
Наземний гамма-телескоп Кримської
астрофізичної обсерваторії ГТ-48
• Європейський надзвичайно великий телескоп (англ. European Extremely Large Telescope,
E—ELT) — оптичний телескоп-рефлектор, із діаметром дзеркала 42 метри, що буде
побудовано 2018 року. Конструкційну фазу заплановано на початок 2011 року. Вартість
конструкцій оцінено приблизно в мільярд євро. E-ELT є високотехнологічним та
високопрестижним науковим проектом, що увібрав у себе багато іноваційних розробок.
Цей проект пропонує числені можливості для подальшого розвитку технологій за рахунок
контрактів для європейської індустрії, що спонукатимуть до пошуку нових технологічних
рішень.
 Космічні
телескопи
• Телескоп Хаббл (англ. Hubble Space Telescope, HST) —
американський оптичний телескоп, розташований на
навколоземній орбіті 1990 року; за допомогою телескопа
Хаббл здійснено багато важливих спостережень.
Розміщення телескопа в космосі дає можливість
реєструвати електромагнітне випромінювання в тих
діапазонах, в яких земна атмосфера непрозора; у першу
чергу — в інфрачервоному діапазоні. Через відсутність
впливу атмосфери роздільна здатність телескопа в 7—10
разів більша, ніж аналогічного телескопа, розташованого
на Землі.
• Телескоп названо на честь Едвіна Хаббла. Телескоп
«Хаббл» — спільний проект NASA і Європейського
космічного агентства (ЄКА).
Старт шаттла «Дискавері» з телескопом
«Хаббл» на борту
Роботи на телескопі
під час першої
експедиці

Коректування аберації
телескопа. Знімок
галактики М100 до і після
установки COSTAR
Стовпи творіння, один з найвідоміших знімків
отриманих телескопом. Народження нових
зірок в Туманності Орла
• Гіппа́ркос (Hipparcos — акронім від
англ. High Precision Parallax Collecting
Satellite — супутник для збирання
високоточних паралаксів) —
космічний телескоп Європейського
космічного агентства (ЄКА),
призначений для астрометричних
завдань: вимір координат, паралаксів
та власних рухів світил і відстаней до
них. Назва телескопа співзвучна з ім'ям
древньогрецького астронома Гіппарха
(дав.-гр. Ιππαρχος), який склав перший
в Європі зоряний каталог.
• Супутник було запущено у серпні 1989
року і він функціонував до березня
1993 року. Отримав код обсерваторії
«248». Протягом 37 місяців роботи
було зібрано інформацію щодо більш
ніж мільйона зір
• Космічний телескоп «Гершель» (англ.
Herschel Space Observatory) -
астрономічній супутник, Створений
Європейськім космічніму агентством,
спочатку запропонованій Консорціумом
європейськіх вчених у +1982 году. Запуск
состоялся 14 травня 2009 року, о 13:12 за
універсальнім часом (UT) з космодрому
Куру с помощью ракети-носія «АРІАН-5».
Миссия названа на честь сера Вільяма
Гершеля, первого дослідника
інфрачервоного спектру.
• Супутник розміщеній на геліоцентрічній
орбіті около Другої точки Лагранжа (L2)
системи Земля - ​Сонце, тобто весь час
перебуватіме над нічною стороною Землі.
Разом з телескопом «Гершель» цієї ж
ракетою-носієм БУВ Виведення на орбіту
астрономічній супутник «Планк».
Стоимость проекту (з вартістю
об'єднаного запуску) ставити приблизно
1,9 мільярда євро .
• Основна Наземная станція, що забезпечує
функціонування телескопу - антена
глибокого космосу у Нью Норсії
(Австралія), что теж Належить ЄКА.
 Chandra X-ray Observatory
Рентгенівський телескоп «Чандра» (Chandra X-ray Observatory) вийшов в космос 23
липня 1999 року. Його завдання - спостерігати рентгенівські промені, які виходять з
областей, де є дуже висока енергія, наприклад, в областях зіркових вибухів.
Незважаючи на те, що зараз в космос запущено більш десятків апаратів, ведуть
спостереження в рентгенівському діапазоні (включаючи телескоп Ньютон
Європейського космічного агентства), Чандра залишається найбільшим і найбільш
ефективним.
 Spitzer
Телескоп «Спітцер» (Spitzer) - був запущений НАСА 25 серпня 2003. Він спостерігає
космос в інфрачервоному діапазоні. У цьому діапазоні знаходиться максимум
випромінювання слабосветящіхся речовини Всесвіту - тьмяних охололи зірок,
гігантських молекулярних хмар. Інфрачервоні промені поглинаються земною
атмосферою, тому їх практично неможливо зареєструвати наземними телескопів
 Kepler
Телескоп «Кеплер» запустили 6 березня 2009 року. Це перший телескоп спеціально призначений для пошуку
екзопланет. Він буде спостерігати зміну яскравості більш ніж 100 000 зірок протягом 3,5 років. За цей час він
повинен визначити, скільки планет, подібних до Землі, знаходиться на придатному для розвитку життя
видаленні від своїх зірок, скласти опис цих планет і форми їх орбіт, вивчити властивості зірок, у яких є
планетарні системи, і багато іншого.
 James Webb Space Telescope
Коли «Хаббл» «піде на
пенсію», його місце має
зайняти космічний телескоп
імені Джеймса Вебба (James
Webb Space Telescope, JWST). У
нього буде величезне дзеркало
6,5 метрів в діаметрі. Його
завдання - знайти світло
перших зірок і галактик, які
з'явилися відразу після
Великого вибуху. Його запуск
запланований на 2020 рік. І хто
знає, що він побачить в небі і
як зміниться наше життя. А
раптом у жителів ХХI століття
після цього теж з'явиться
звичка порівнювати все з 20-м
роком?