МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

У країнський державний морський технічний університет

імені адмірала Макарова

Розв’язання задач з електротехніки

Частина І
ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО, ЗМІННОГО
ТА ТРИФАЗНОГО СТРУМІВ

Рекомендовано Методичною радою УДМТУ

як методичні вказівки

Миколаїв 2002
УДК 621.3

Кінаш А.Т., Жук О.К. Розв’язання задач з електротехніки. Частина1. Електричні

кола постійного, змінного та трифазного струмів. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.– 32 с.

Кафедра теоретичної електротехніки та електронних систем

Методичні вказівки містять декілька розділів, кожний з яких включає розв’язання

типових задач. Наведені задачі дають можливість розв’язувати їх без додаткового
довідкового матеріалу.
Методичні вказівки призначено для індивідуальної роботи студентів
неелектротехнічних спеціальностей денного, заочного відділень та дистанційного
навчання Українського державного морського технічного університету імені адмірала
Макарова.

Іл. 33, табл. 3, спис. літ. – 10 назв.

Рецензент В.М.Рябенький, д-р техн. наук, професор

© Український державний морський

технічний університет, 2002
© Видавництво УДМТУ, 2002
 ВСТУП
Задачі з електротехніки різноманітні, і єдиної методики розв’язання
запропонувати не можна. Наведемо лише загальні рекомендації.
1. Необхідно зобразити електричну схему, виписати задані і
шукані величини.
2. Проаналізувати схему електричного кола: визначити, скільки
гілок, вузлів, незалежних контурів вона містить.
3. На схемі позначити всі її вузли, показати задані і прийняті
напрямки ЕРС, напруг і струмів. Індекси струмів у гілках
рекомендується вибирати такими ж, як індекси в елементах даної гілки.
4. Літерні позначення й одиниці фізичних величин повинні
відповідати державному стандарту:
Опір електричний активний R, Ом.
Опір електричний реактивний Х, Ом.
Опір електричний повний Z, Ом.
Провідність електрична активна G, Ом.
Провідність електрична реактивна В, См.
Провідність електрична повна Y, См.
Ємність С, Ф.
Індуктивність L, Гн.
Електрорушійна сила (ЕРС) Е, В.
Напруга U, В.
Струм I, А.
Потужність активна Р, Вт.
Потужність реактивна Q, вар.
Потужність повна S, В⋅А.
Частота f, Гц.
Кутова частота ω, рад/с.

3
 1. ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З ОДНИМ
ДЖЕРЕЛОМ ЖИВЛЕННЯ
При розв’язанні задач з одним джерелом живлення найчастіше
застосовують метод згортання кола. Цей метод полягає в заміні груп
послідовно і паралельно з'єднаних резисторів еквівалентним. Потім за
рівнянням стану простого контуру визначають струм у нерозгалуженій
частині кола. За допомогою зворотного перетворення знаходять
струми у всіх гілках заданого кола.
Приклад 1.1. Для електричної схеми (рис.1.1) знайти струм у
нерозгалуженій частині кола й в окремих гілках. Напруга на
затискачах кола U = 16 В.
Опори R1 = 3,5 Ом, R2 = 3,0 Ом,
R1 R3
a c e
+ R3 = 1,8 Ом, R4 = 2,0 Ом, R5 = 3,0 Ом.
I2 Порядок I4 розв’язання
I5 задач
U методом перетворення електричного
R2 R4 R5 кола такий:
I1 I3 1. Визначаємо кількість гілок,
d f
–
b тобто невідомих струмів. Дане коло
Рис.1.1
має п'ять гілок.
2. Позначаємо на схемі всі вузли ( a, b, c, d , e, f ) і вказуємо
позитивні напрямки струмів ( I I , I2 , I3 , I4 , I5 ) від позитивного полюса
джерела ЕРС до негативного, тобто напрямок, що збігається з
напрямком руху позитивно заряджених часток.
3. Визначаємо еквівалентний опір. Резистори R4 і R5 з'єднані
паралельно. Їхній еквівалентний опір
R4 R5 2⋅3
Ref = , Ref = = 1,2 Ом.
R4 + R5 2+3
Схему рис.1.1 приведемо до
I1 R1 R3
a c e еквівалентної, зображеної на рис.1.2.
+
I2 Резистори R3 і Ref з'єднані послідовно.
U Їхній еквівалентний опір
R2 Ref
R3ef = R3 + Ref ,
b d I3
f R3ef = 1,8 + 1,2 = 3 Ом.
–
Рис.1.2 На ділянці cd резистори R2 і R3ef

4
з'єднані паралельно. Їхній еквівалентний опір
R2 ⋅ R3ef 3⋅3
Rcd = , Rcd = = 1,5 Ом.
R2 + R3ef 3+3
Таким способом схема рис.1.2 приводиться до схеми, зображеної на
рис.1.3. Резистори R1 і Rcd з'єднані послідовно, еквівалентний опір кола
Rab = R1 + Rcd , Rab = 3,5 + 1,5 = 5 Ом. R1
a I1 c
4. Визначаємо струми гілок і напруги на +
ділянках електричного кола. Струм у
нерозгалуженій частині кола U
Ucd Rcd
U 16
I1 = , I1 = = 3,2 Ом.
Rab 5 b d
–
Укажемо на рис.1.3 умовно-позитивний Рис.1.3
напрямок спадання напруги на резисторі Rcd .
Для розрахунку струмів у гілках визначимо напругу на розгалуженій
ділянці кола Ucd:
U cd = Rcd I1 , U cd = 1,5 ⋅ 3,2 = 4,8 В.
Струми
U cd U cd
I2 = ; I3 = ;
R2 R3
4,8 4,8
I2 = = 1,6 А; I3 = = 1,6 А.
3 3
Напруга на резисторі Ref
U ef = Ref I3 , U ef = 1,2 ⋅1,6 = 1,92 В.
Струми в гілках
U ef U ef 1,92 1,92
I4 = ; I5 = ; I4 = = 0,96 А; I5 = = 0,64 А.
R4 R5 2 3

2. ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З

ДЕКІЛЬКОМА ДЖЕРЕЛАМИ ЖИВЛЕННЯ
Розглянемо застосування різних методів розрахунку складних
лінійних кіл постійного струму на прикладі 2.1.
Приклад 2.1. Для електричного кола (рис.2.1) з параметрами
E1 = 120 В, E2 = 80 В, U = 20 В, R1 = R2 = 2 Ом, R3 = 40 Ом, R4 = 50 Ом
визначити всі струми методами законів Кірхгофа, контурних струмів,

5
напруги між двома вузлами, а також струм у резисторі R4 методом
еквівалентного генератора. Скласти баланс активних потужностей.

Метод рівнянь Кірхгофа

Порядок розрахунку:
1. Визначаємо кількість невідомих струмів, що дорівнює числу
К R1 I
гілок кола p . Для кожної гілки зада-
1 А
ємося довільним напрямком струму.
I4
I3 I2 Струми в рівняннях Кірхгофа є
Б Г алгебричними величинами, знаки
U R3 R2 R4 яких залежать від напрямку струмів.
2. Складаємо взаємно незалежні
E2 рівняння за першим законом Кірх-
гофа, кількість яких дорівнює числу
E1 Д вузлів q , зменшених на одиницю
Е
В
(q − 1) .
Л 3. Складаємо взаємно незалежні
Рис.2.1
рівняння за другим законом
Кірхгофа, число яких n = p − q = 1 .
У колі рис.2.1 кількість невідомих струмів p = 4 . Отже, необхідно
розв’язати систему з чотирьох рівнянь.
Число вузлів q = 2 , тому необхідно скласти одне рівняння за
першим законом Кірхгофа:
− I1 − I 2 + I3 + I 4 = 0.
Прийнявши напрямок обходу контурів АБДВЛК і АГЕВ за
годинниковою стрілкою, контуру АБДВ проти годинникової стрілки і
з огляду на правило знаків, одержимо:
R1 I1 + U + R3 I3 = E1 ; R2 I 2 + R3 I3 = E2 ; R2 I 2 + R4 I 4 = E2 .
З урахуванням числових значень система рівнянь набуває вигляду:
− I1 − I 2 + I3 + I 4 = 0;
2I1 + 20 + 40I3 = 120;
2I2 + 40I3 = 80;
2I2 + 50I 4 = 80.
Розв’язання цієї системи рівнянь дає значення шуканих струмів:
I1 = 6,94 А; I 2 = −3,06 А; I3 = 2,15 А; I 4 = 1,72 А.
Знак "мінус" показує, що дійсний напрямок струму протилежний.

6
 Метод контурних струмів
У методі контурних струмів як проміжні змінні вибирають струми,
що замикаються в кожному незалежному контурі і названі
контурними. Цей метод заснований на другому законі Кірхгофа. Для
незалежних контурів складають систему рівнянь.
Порядок розрахунку:
1. Визначаємо незалежні контури і задаємося умовними
позитивними напрямками контурних струмів. Контурні струми на
відміну від струмів гілок мають індекси, позначені римськими
цифрами.
2. Складаємо рівняння за другим законом Кірхгофа, роблячи обхід
контурів у напрямку їхніх контурних струмів.
Число рівнянь дорівнює числу контурних струмів n = p − q + 1.
Сума опорів усіх резистивних елементів кожного контуру зі знаком
"плюс" є коефіцієнтом при струмі контуру.
Знак коефіцієнта при струмі суміжних контурів залежить від збігу
чи розбіжності суміжних контурних струмів. При збігу – знак "плюс",
розбіжності – "мінус".
ЕРС входить у рівняння зі знаком "плюс", якщо напрямок ЕРС і
напрямок струму контуру збігаються, і "мінус" – при їх розбіжності.
3. Визначаємо контурні струми і струми гілок. Значення контурних
струмів збігаються зі значеннями дійсних струмів тільки в зовнішніх
гілках. Струми суміжних гілок визначаються контурними струмами
сусідніх контурів.
Для схеми, зображеної на рис.2.2, визначаємо число незалежних
контурів
n = 4 − 2 + 1 = 3. R1 I
1
Вибираємо ці контури і вказуємо в них
напрямки контурних струмів II, III , IIII. I3 I2 I4
Складаємо рівняння за другим законом
U R3 R2 R4
Кірхгофа:
II
(R1 + R3 )I I + R3 I II = E1 ; III E2
IIII
R3 I I + (R2 + R3 )I II + R2 I III = E2 ;
E1
R2 I II + (R2 + R4 )I III = E2 .

Рис.2.2

7
 З урахуванням числових значень система рівнянь набуває вигляду:
(2 + 40 )I I + 40I II + 20 = 120;
40I I + (2 + 40 )I II + 20I III = 80;
2I II + (2 + 50 )I III = 80.
Розв’язання системи рівнянь дає:
I1 = 6,04 А; I 2 = −4,79 А; I3 = 1,72 А.
Визначаємо дійсні струми гілок
I1 = I I , I 2 = I II + I III , I 3 = I I + I II , I 4 = I III .
I1 = 6,94A; I 2 = −4,79 + 1,72 = −3,07A;
I3 = 6,94 − 4,79 = 2,15A; I 4 = 1,72A.
В отриманому результаті (–3,07) знак "мінус" указує, що дійсний
напрямок струму I2 протилежний напрямку контурного струму I II .
Дійсні напрямки струмів I1 , I 2 , I 3 і I4 указані на рис.2.2.

Метод напруг між двома вузлами

Якщо розгалужене коло має тільки два вузли, то аналіз таких кіл
ведуть методом напруг між двома вузлами.
В електричному колі (див. рис.2.1) напругу U можна замінити
джерелом із внутрішнім опором R = 0 і електрорушійною силою E . У
цьому випадку схема набуває вигляду, як показано на рис.2.3.
Послідовність розрахунку:
1. Задаємося довільним напрямком вузлової напруги і за
формулою
R1 m
I1 A ∑ EkGk
k=1
I3 I2 I4
U AB = m
∑ Gk
k=1
R3 R2 R4 UAB
E визначаємо його величину і
E2 напрямок (тут n – кількість гілок,
E1
m – кількість активних гілок із
B джерелами ЕРС). Вважаємо, що
Рис.2.3 вузол А має позитивний
потенціал.
Запам'ятаємо, що добуток EkGk має знак "плюс", якщо ЕРС
направлена до вузла В, і знак "мінус" – до вузла А.

8
 2. Задаємося довільним напрямком струмів гілок і складаємо
рівняння за другим законом Кірхгофа. Розв’язуючи систему рівнянь,
визначаємо струми.
Для схеми, зображеної на рис.2.3, визначаємо струми методом
напруг між двома вузлами.
Вузлова напруга
E1 − E E2 120 − 20 80
+ −
R1 R2 2 2 = 86,124 В.
U AB = , U AB =
1 1 1 1 1 1 1 1
+ + + + + +
R1 R2 R3 R4 2 2 40 50
Складаємо рівняння за другим законом Кірхгофа і визначаємо
струми в активних гілках. При цьому задаємося довільним напрямком
струмів активних гілок:
E1 − E = R1 I1 + U AB , E2 = − R2 I2 + U AB .
E1 − E − U AB − E2 + U AB
I1 = , I2 = .
R1 R2
120 − 20 − 86,124 − 80 + 86,124
I1 = = 6,94 А; I2 = = 3,06 А.
2 2
Знаючи напрямок вузлової напруги U AB , установлюємо напрямки
струмів пасивних гілок і обчислюємо їхні величини:
U AB U AB
I3 = ; I4 = ;
R3 R4
86,124 86,124
I3 = = 2,15 А; I4 = = 1,72 А.
40 50

Метод еквівалентного генератора

Метод еквівалентного генератора застосовується в тих випадках,
коли необхідно визначити струм в одній гілці чи проаналізувати режим
роботи цієї гілки при зміні параметрів в іншій гілці.
Порядок розрахунку:
1. Розділимо електричне коло на дві частини: гілка, у якій
потрібно визначити струм (зовнішня частина), і все інше коло, що
залишилося (внутрішня частина).
За теоремою про еквівалентний генератор усю внутрішню частину
можна замінити одним джерелом живлення з ЕРС Eг і опором Rг .

9
Еквівалентна схема – це послідовно з'єднані елементи гілки ( R), у якій
необхідно визначити струм та ЕРС Eг з внутрішнім опором Rг .
2. Обчислюємо параметри еквівалентного генератора. ЕРС
еквівалентного генератора Eг дорівнює напрузі на затискачах
внутрішньої частини кола U хх при відключеній зовнішній частині кола.
3. Визначаємо опір еквівалентного генератора Rг , що дорівнює
опору внутрішньої частини кола при відключеній зовнішній частині
кола.
4. Визначаємо струм за формулою
Eг
I= .
R + Rг
Для кола, зображеного на рис.2.3, визначимо струм в гілці з
резистором R1 методом еквівалентного генератора.
Напруга на затискачах внутрішньої частини кола (рис.2.4,а)
дорівнює ЕРС еквівалентного генератора Eг = U xx :
E2 80
R2 2
U xx = , U xx = = 73,39 В.
1 1 1 1 1 1
+ + + +
R2 R3 R4 2 40 50
Опір еквівалентного генератора Rг дорівнює опору внутрішньої
частини кола рис.2.4,б.
1 1 1 1 1 1 1 1
= + + ; = + + ; Rг = 1,835 Ом.
Rr R2 R3 R4 Rr 2 40 50
На основі еквівалентної схеми (рис.2.4,в) знаходимо струм в гілці з
резистором R1 :
A A R1 I1
I3 I2 I4
Rг
R3 R2 R4 R3 R2 R4 E
Eг = Uхх
UAB
E2
E1

B
B а б в
Рис.2.4

10
 E1 − E − Eг 120 − 20 − 73,39
I1 = , I1 = .
R1 + Rг 2 + 1,835

При складанні балансу потужності треба мати на увазі те, що в тих

гілках, де дійсний напрямок струму збігається з напрямком ЕРС, то
відповідна ЕРС буде джерелом енергії, а в тих ділянках, де напрямок
ЕРС і струми протилежні, джерело ЕРС буде споживачем. Усі
резистивні елементи є споживачами.
Баланс активних потужностей має вигляд
n m
∑ Pkдж = ∑ Pkспож ,
k =1 k =1

де Pkдж – потужність джерела; Pkспож – потужність споживача; n–

кількість джерел; m – кількість споживачів.
Складемо баланс активних потужностей для прикладу 2.1. Дійсні
напрямки струмів I1 , I 2 , I3 і I4 зазначені на рис.2.2. Визначаємо, що
джерелом енергії є ЕРС E1 , а споживачем – ЕРС E2 .
Потужність джерела
Pдж = E1 I1 , Pдж = 120 ⋅ 6,94 = 832,8 Вт.

Потужність споживачів
Pспож = E2 I2 + R1I12 + R3 I32 + R4 I42 + UI1 ;
Pспож = 80 ⋅ 3,06 + 2 ⋅ 6,94 2 + 2 ⋅ 3,06 2 + 40 ⋅ 2,152 + 50 ⋅ 1,72 2 + 2 ⋅ 6,94 =
= 831,47 Вт.
Баланс активних потужностей
Pдж ≈ Pспож , 832,8 Вт ≈ 831,47 Вт.

Приклад 2.2. Як зміниться струм І та напруга U1 в електричному

колі рис.2.5 після ввімкнення рубильника Р? І
До ввімкнення рубильника:
еквівалентний опір електричного кола R1 U1

R = R1 + R2 , U

струм дорівнює Р R2
U U
I= = .
R R1 + R2 Рис 2.5.

11
 Після ввімкнення рубильника

еквівалентний опір електричного кола зменшився:

R′ = R1 , R′ < R ,
струм збільшився:
U U
I′ = = , I′ > I .
R′ R1

Напруга на резисторі R1 збільшилась:

U ′ = R1 I ′ , U ′ > U .
Відповідь. Струм І – збільшився, напруга U1 – збільшилась.

Приклад 2.3. В колі збільшився опір R споживача, при цьому струм

збільшився. Як це буде впливати на напругу на затискачах кола?
Внутрішній опір джерела живлення дорівнює R0.
I Якщо треба враховувати внутрішній опір джерела

E R
живлення, то рівняння зовнішньої характеристики
U = E − R0 I ,
R0
де напруга на затискачах U = RI , ЕРС джерела
Рис.2.6
E = const.
Струм кола
U
I= .
R + R0
Якщо збільшився опір R, а R0 = const, то струм і спад напруги R0 I
зменшилися, а як наслідок, збільшилась напруга U.
Якщо внутрішній опір джерела живлення R0 = 0 , тоді напруга на
затискачах не залежить від величини опору R, тому що E = U .
Відповідь. Напруга на затискачах збільшується, якщо враховувати
внутрішній опір джерела живлення.

12
 3. ОДНОФАЗНІ КОЛА СИНУСОЇДАЛЬНОГО СТРУМУ
Однофазним колом синусоїдального струму називають коло, яке
містить один або декілька джерел електричної енергії змінного струму,
що мають однакову частоту і початкову фазу.
При розрахунку кіл синусоїдального струму, на відміну від
розрахунку кіл постійного струму, необхідно враховувати не один, а
три пасивні елементи (резистивний, індуктивний і ємнісний), котрі
характеризуються відповідно активним опором R, індуктивним
1
опором X L = 2πfL і ємнісним XC = , де L– індуктивність; C –
2πfC
ємність; f – частота змінного струму.
Стандартна частота струму в електроенергетичних системах
f = 50 Гц. Індуктивний і ємнісний опори визначають не тільки
значення струмів у колі, але також зсув фаз між напругами і струмами.
Всі закони і методи розрахунку кіл постійного струму справедливі
для розрахунку електричних кіл синусоїдального струму в комплексній
формі.
Розрахунок кіл синусоїдального струму може бути виконаний і без
застосування комплексних чисел. Основні розрахункові формули такі:
при послідовному з'єднанні елементів R, Lі C

Z = R2 + ( X L − XC )
2
– повний опір,
U
I= – закон Ома,
Z
XL − XC R
ϕ = arctg , ϕ = arc cos – кут зсуву фаз;
R Z
при паралельному з'єднанні двох гілок з елементами R1, L в одній
гілці і R2 , C – в іншій

Y= (G1 + G2 ) 2 + (BC − BL ) 2 – повна провідність розгалу-

ження,
R1 R2
де G1 = ; G2 = − – активні провідності гілок;
R12 + X L2 R22 + XC2

13
 XL XC
BL = ; BC = – реактивні провідності гілок.
R1 + X L2
2
R22 + XC2
Приклад 3.1. Для електричної схеми (рис.3.1) знайти струм і
напруги на всіх елементах. Напруга на
I R
затискачах кола U = 120 В. Опори
UR
U R = 30 Ом, X L = 100 Ом, XC = 60 Ом.
U C
XC Повний опір кола
XL
Z = R2 + ( X L − XC ) ,
2
UL
Z = 30 2 + (100 − 60 ) = 50 Ом.
2
Рис.3.1
Струм у колі
U 120
I= ; I= = 2,4 А.
Z 50
Напруги на елементах:
U R = RI ; U R = 30 ⋅ 2,4 = 72 В – активному,
U L = XLI ; U L = 100 ⋅ 2,4 = 240 В – індуктивному,
+J UR UC = XC I ; U C = 60 ⋅ 2,4 = 144 В – ємнісному.
Кут зсуву фаз
UL UC
R
ϕ = arccos ;
U Z
ϕ Uр I 30
+1 ϕ = arccos = 53,1 .
50
UR
UC Векторна діаграма показана на
рис.3.2.
–J
Рис.3.2

Приклад 3.2. Для електричної схеми (рис.3.3) визначити показання

амперметрів, активну потужність і cos ϕ на затискачах кола.
Опори R1 = 6 Ом, X L = 8 Ом, R2 = 12 Ом, XC = 16 Ом. Напруга
U = 60 В.
Знайдемо провідності гілок розгалуження:

14
 R1 6 A
G1 = ; G1 = = 0,06 См;
R12 + X L2 6 + 82
2
A1 A2
XL 8
B1 = ; B1 = = 0,08 См;
R12 + X L2 6 + 82
2

U R1 R2
R2 12
G2 = ; G2 = = 0,03 См;
R22 + XC2 12 + 16 2
2

XC 16 XL XC
B2 = ; B2 = = 0,04 См.
R2 + XC2
2
12 + 16 2
2

Провідність розгалуження
Рис.3.3
Y= (G1 + G2 ) 2
+ +(B2 − B1 ) ,
2

Y= (0,06 + 0,03) 2 + (0,04 − 0,08) 2 = 0,0984 См.

За знайденим значенням провідності визначаємо опори еквівален-
тного йому послідовного кола
G +G 0,06 + 0,03
R= 1 2 2 , R= = 9,28 Ом;
Y 0,0984 2
B2 − B1 0,04 − 0,08
X= , X= = −4,12 Ом.
Y2 0,0984 2
Знак "мінус" показує, що елемент ємнісний. Еквівалентна
послідовна схема електричного кола зображена на рис.3.4.
Повний опір
R
2 2 I
Z= R + X ,
U X
Z = 9,28 2 + 4,12 2 = 10,15 Ом.
Струм у нерозгалуженій частині кола Рис.3.4
U 60
I= ; I= = 5,91 А.
Z 1015
,
Струми в гілках:
U U 60
I1 = = , I1 = = 6 А.
Z1 R12 + X L2 62 + 82
U U 60
I= = , I2 = = 3 А.
Z2 R22 + XC2 12 2 + 16 2

15
 Приклад 3.3 . Для електричної схеми рис.3.5 знайти струми у всіх
відгалуженнях. Напруга на затискачах кола U = 12 В. Параметри
елементів: R = 100 Ом, L = 3 мГн, C = 1,75 мкФ, f = 3 кГц.
L Визначаємо активний та ємнісний опори гілок:
I
I1 I2 X L = 2πfL = 2 ⋅ 3,14 ⋅ 3 ⋅ 103 ⋅ 3 ⋅ 10 −3 = 56,52 Ом;
U 1 1
R С XC = = = 30,33 Ом.
2πfC 2 ⋅ 3,14 ⋅ 3 ⋅ 103 ⋅ 1,75 ⋅ 10 −6
Рис.3.5 Провідності гілок розгалуження:
1 1
активна G = = = 0,01 См;
R 100
1 1
реактивна BC = = = 0,033 См;
XC 30,33

повна провідність Y = G 2 + BC2 = 0,012 + 0,0332 = 0,0345 См.

Опори еквівалентного послідовного кола:

1 1
повний Zпосл = = = 29 Ом;
Y 0,0345
активний Rпосл = Zпосл cos ϕпосл = 28,57 ⋅ 0,29 = 8,41 Ом;
реактивний Xпосл = Zпосл sin ϕпосл = 29 ⋅ sin 73,15o = 27,75 Ом.

Коефіцієнт потужності еквівалентного послідовного кола

G 0,01
cos ϕ посл = = = 0,29 ; ϕпосл = 73,15o .
Y 0,0345
Послідовна схема заміщення електричного кола показана на рис.3.6.
Rпосл Xпосл Повний опір кола
+ ( X L − Xпосл ) ;
2 2
Z = Rпосл
U
XL Z = 8,412 + (56,52 − 27,75) = 29,97 Ом.
2
I
Струм кола
Рис.3.6 U 12
I= = = 0,4 А.
Z 29,97
Напруга на резисторі R та ємності C:
U посл = Zпосл I = 29 ⋅ 0,4 = 11,6 В.
Струми в гілках:
U 11,6 U 11,6
I1 = посл = = 0,116 А; I 2 = посл = = 0,382 А.
R 100 XC 30.33

16
 Перевірка: I = I12 + I 22 = 0,116 2 + 0,382 2 = 0,4 А.

Комплексний метод
Зробимо розрахунок прикладу 3.2 комплексним методом.
Послідовність розрахунку:
1. Зображення напруги на вхідних затискачах у комплексній
формі.
2. Знаходження комплексних опорів Zk гілок.
U&
3. Обчислення за законом Ома I&k = комплексних струмів гілок.
Zk
4. Визначення за першим законом Кірхгофа загальний
комплексний струм I& .
5. Розрахування за заданими значеннями напруги U& , струму I&
активної Р, реактивної Q, повної S потужності і кута зсуву фаз за
~
формулою комплексної потужності S = U&I& .
Комплексна напруга на вхідних затискачах U& = 60 В.
Комплексні опори гілок:
Z1 = R1 + jX L = Z1e jϕ1 ; Z2 = R2 − jXC = Z2 e − jϕ2 ,
де
R1
Z1 = R12 + X L2 ; ϕ1 = arccos ;
Z1
R2
Z2 = R22 + XC2 ; ϕ 2 = arccos .
Z2
Комплексні струми гілок:
U& 60 o
I&1 = , I&1 = o
= 6e − j 53,1 А;
Z1 10e j 53,1
U& 60 o
I&2 = , I&2 = o = 3e j 53,1 А,
Z2 20e − j 53,1
o o
де Z1 = 6 + j8 = 10e j 53,1 Ом, Z2 = 12 − j16 = 20e − j 53,1 Ом.

За формулою Ейлера перейдемо до алгебричної форми зображен-

ня комплексного числа:

17
 ( ) ( )
I&1 = 6e − j 53,1 = 6cos − 53,1o + j 6sin − 53,1o = (3,6 − j 4,7 ) А.
o

I&2 = 3e j 53,1 = 3cos53,1o + j3sin 53,1o = (1,8 + j 2,4 ) А.

o

Струм у нерозгалуженій частині кола (загальний струм)

I& = I&1 + I&2 , I&1 = 3,6 − j 4,8 + 1,8 + j 2,4 = (5,4 − j 2,4 ) А.

Перейдемо від алгебричної до показової форми зображення

комплексного числа:
o
I& = 5,4 − j 2,4 = 5,91e − j 24 А,
5,4
де I& = 5,4 2 + 2,4 2 = 5,91 А, cos ϕ = = 0,914 , ϕ = 24 o .
5,91

+J I2 Векторна діаграма струмів та напруги

ϕ2 U +1 зображена на рис.3.7. Повна комплексна
ϕ1 потужність
I
~
S = 60(5,4 + j 2,4 ) = 324 + j144 = 355e j 24 B ⋅ A ,
o

–J
I2
I1 де Р = 324 Вт – активна потужність;
Рис.3.7
Q = 144 вар – реактивна потужність.
(
Приклад 3.4. Вхідна напруга uвх = 141sin ωt + 30o . Опори R = 5 Ом, )
XL = 4 Ом, XC = 1 Ом. Для електричної схеми рис.3.8 визначити
миттєве значення вихідної напруги.
Комплексна вхідна напруга
i XC
141 j 30o o
U& вх = e = 100e j 30 В.
2
R
Комплексний повний опір
uвх uвих Z = R + jX L − jXC ,
o
XL Z = 5 + j 4 − j1 = 5 + j 3 = 5,83e j 31 Ом.
Комплексний струм
o
U& 100e j 30 o
Рис.3.8 I& = , I& = o
= 17,2e − j1 А.
Z 5,83e j 31
Комплексний опір вихідного кола
o
Zвих = R + jX L , Zвих = 5 + j 4 = 6,4e j 38,7 Ом.

18
 Комплексна вихідна напруга
o o o
U& вих = Zвих I& , U& вих = 6,4e j 38,7 ⋅ 17,2e − j1 = 110e j 37 ,7 В.
Миттєва вихідна напруга
(
uвих = 110 2 sin ωt + 37,7 o В. )
Приклад 3.5. У колі змінного струму напруга та струм змінюються за
законами: u = 141sin(314t + 85o ) і i = 14,1sin(314t + 25o ) . Визначити активну
та реактивну потужності кола.
Діючі значення напруги та струму:
U 141 I 14,1
U= m= = 100 В; I = m = = 10 А.
2 2 2 2
Кут між напругою та струмом
ϕ = ψ u − ψ i = 85o − 25o = 60o ,
де початкові фази напруги та струму ϕu = 85o ; ϕi = 25o .
Активна потужність кола
P = UI cos ϕ ; P = 100 ⋅ 10 cos 60 o = 100 ⋅ 10 ⋅ 0,5 = 500 Вт.
Розрахунок можна зробити комплексним методом:
Комплексні діючі значення напруги та струму
o o
U& = Ue jψu = 100e j 85 В; I& = Ie jψi = 10e j 25 .
Комплексна повна потужність
~ o o o
S = U&I& = UIe j ( ψu −ψi ) = 100 ⋅ 10e j (85 −25 ) = 1000e j 60 ВА.
~
S = 1000 cos 60o + j1000 sin 60o = (500 + j866) ВА,
де P = 500 Вт, Q = 866 вар.
Приклад 3.6. Знайти активний опір кола, показаного на рис.3.9,
якщо i = 22 2 sin(ωt − 30 o ) , u = 220 2 sin ωt .
Комплексні дійсні значення струму та напруги I R
o
I& = 22e − j 30 А, U& = 220 В.
U L
Повний комплексний опір
U& 220 j 30o Рис.3.9
Z= ; Z= = 10e Ом;
I&
o
22e − j 30
Z = 10 cos 30o + j10 sin 30o = (8,66 + j 5) Ом,
де активний опір кола R = 8,66 Ом.

19
 4. ТРИФАЗНІ КОЛА
Трифазні електричні кола в залежності від числа проводів, що
з'єднують джерело і приймач, бувають трипровідними і
чотирипровідними.
У чотирипровідних колах до приймачів підводяться дві напруги:
лінійна UЛ (напруга між лінійними проводами) і фазна Uф (напруга між
лінійним і нейтральним проводами), що пов'язані між собою
співвідношенням U Л = U Ф 3 .
У комплексній формі фазні напруги виражаються формулами
o o
U& A = U Ф , U& B = U Ф e − j120 , U& C = U Ф e j120 .
+1
UAB Комплексні лінійні напруги:
o o o
UA U& AB = U Л e j 30 , U& BC = U Л e − j 90 , U& CA = U Л e j150
+j –j
Топографічна діаграма лінійних і фазних
UCA UC UB
напруг зображена на рис.4.1.
–1 UBC Струми в трипровідній системі
пов'язані рівнянням першого закону
Рис.4.1
Кірхгофа
I& + I& + I& = 0.
A B C

Приклад 4.1. До трифазної лінії з лінійною напругою U Л = 380 В

підключені три однакових
A споживачі, з'єднаних за схемою
Uл Uл зірка з нейтральним проводом
B
Uл (рис.4.2). Активний і реактивний
C
N
опори кожного приймача
Iф Iф Iф відповідно дорівнюють RФ = 4 Ом,
XФ = 3 Ом. Визначити струми у
Rф Rф Rф фазах і нейтральному проводі, а
також активну, реактивну і повну
Xф Xф Xф потужності трифазної системи.
Навантаження усіх фаз
Рис.4.2 однакові, тому розрахунок
проводять для однієї фази.

20
 Напруга фази
UЛ 380
UФ = , UФ = = 220 В.
3 3
Повний опір фази
ZФ = RФ2 + XФ2 , ZФ = 4 2 + 3 2 = 5 Ом.
Струм фази
UФ 220
IФ = ; IФ = = 44 А.
ZФ 5
Струм у нейтральному проводі I N = 0 , тому що навантаження
симетричне.
Повна, активна і реактивна потужності трифазної мережі
відповідно дорівнюють:
S = 3U Ф IФ , S = 3 ⋅ 220 ⋅ 44 = 29040 В⋅А=29,04 кВ⋅А.
R 4
P = S cos ϕ , де cos ϕ = , cos ϕ = = 0,8;
Z 5
P = 29,04 ⋅ 0,8 = 23,23 кВт.
X 3
Q = S sin ϕ , де sin ϕ = , sin ϕ = = 0,6 ;
Z 5
Q = 29,04 ⋅ 0,6 = 17,42 квар.
Приклад 4.2. До трифазної лінії (рис.4.3) з лінійною напругою
U Л = 380 В підключений несимет-
A
ричний споживач. Опори кожного UAB UCA
B
приймача відповідно дорівнюють: UBC
C
RA = 10 Ом, RB = 4 Ом, X B = 3 Ом,
N
RC = 12 Ом, XC = 9 Ом. Визначити IC IB IA
струми в трифазному режимі й RC
активну потужність. Побудувати RB RC
векторну діаграму напруг і струмів.
XC
Фазна напруга
XB
U 380
UФ = Л ; UФ = = 220 В.
3 3
Рис.4.3

21
 Нехай вектор фазної напруги U& Ф = 220 В збігається з позитивним
напрямком дійсної осі (рис.4.4), тоді
+1
U& B = U Ф e − j120 , U& е = 220e j120 В,
o o

UAB o o

UA
U& C = U Ф e j120 , U& C = 220e j120 В.
IN Комплексні фазні опори:
+j IC
IB Z A = RA , Z A = 10 Ом;
–j o
UCA UC UB ZB = RB − jX B , ZB = 4 − j 3 = 5e − j 37 Ом;
o
ZC = RC + jXC , ZC = 12 + j 9 = 15e j 37 Ом.
–1 UBC
На підставі закону Ома визначаємо
Рис.4.4
фазні струми:
U& 220
I&A = A ; I&A = = 22 А;
ZC 10
& − j120o
U 220e
I&B = B ; I&A = o
= 44e − j 83o
= (5,36 − j 43,6 ) А;
ZB 5e − j 37
&C j120o
U 220 e
I&C = ; I&C = = 14,7 e j 83o
= (1,8 + j14,6 ) А.
ZC j 37o
15e
Відповідно до першого закону Кірхгофа

I&N = I&A + I&B + I&C ;

o
I&N = 22 + 5,36 − j 43,6 + 1,8 + j14,6 = 29,16 − j 29 = 41,4e − j 45 А.

Активна потужність

P = RAI A2 + RB I B2 + RC IC2 ; P = 10 ⋅ 22 2 + 4 ⋅ 44 2 + 12 ⋅ 14,7 2 = 15177 Вт.

Для побудови векторної діаграми струмів і напруг вибираємо

масштаби mU , mI . Побудову векторної діаграми починаємо із
симетричної системи векторів напруг. Отримані значення комплексів
напруг, а потім комплексів струмів відкладаємо на комплексній
площині (див. рис.4.4).
Приклад 4.3. До трифазної мережі (рис.4.5) з лінійною напругою
U Л = 220 В підключений несиметричний споживач. Опори кожного

22
приймача відповідно дорівнюють RAB = 44 Ом, RBC = 30 Ом,
X BC = 40 Ом, XCA = 44 Ом.
Визначити струми в трифазному режимі і побудувати векторну
діаграму напруг і струмів.
Нехай вектор лінійної напруги збігається з позитивним
o
напрямком дійсної осі (рис.4.6), тоді U& AB = 220e j120 В, U& BC = 220 В,
o
U& CA = 220e − j120 В.
C A B
UCA UAB
UBC
U& AB +j
IC IA IB
I&AB
− I&CA
I&BC
IAB
ICA ϕ AB ϕ BC
RAB –1 I& I&A U& BC +1
CA
XCA
− ϕCA

XBC
RBC IBC
U& CA –j

Рис.4.5. Рис.4.6

На підставі закону Ома визначаємо фазні струми:

& AB j120o
U 220e
= 5e j120 = (− 2,5 + j 4,33) А;
o
I&AB = ; I&AB =
RAB 44
U& BC 220 220
= 44e j 53 = (2,65 + j 3,51)A ;
o
I&BC = ; I&BC = =
RBC − jX BC 30 − j 40 50e − j 53
0

o
U 220e − j120
= 5e − j 210 = (− 4,33 + j 2,5) А.
o
I&CA = CA ; I&CA = o
jXCA 44e j 9
Відповідно до першого закону Кірхгофа

I&A = I&AB − I&CA, I&B = I&BC − I&AB, I&C = I&CA − I&BC ;

o
I&A = −2,5 + j 4,33 + 4,33 − j 2,5 = 1,83 − j1,83 = 2,59e − j15 А,
o
j9
I&B = 2,65 + j 3,51 + 2,5 − j 4,33 = 5,15 − j 0,82 = 5,21e А;

23
 o
I&C = −4,33 + j 2,5 − 2,65 − j 3,51 = −6,98 − j1,01 = 7,05e j172 А;
I& A + I&B + I&C = 0 ;
1,83 + j1,83 + 5,15 − j 0,82 − 6,98 − j1,01 = 0 .

Приклад 4.4. Визначити показання вольтметра, ввімкненого на

лінійну напругу симетричного трифазного споживача, з’єднаного
(
зіркою, якщо миттєве значення лінійного струму i л = 24 sin ωt − 30 o А, )
а повний опір фази споживача становить 10 Ом.
При з’єднані зіркою симетричного трифазного споживача I Л = I Ф .
Амплітудне значення струму I m = 24 В,
Дійсне значення струму
Im 24
I= , I= = 17 А.
2 2
Фазна напруга
U ф = Rф Iф , U ф = 10 ⋅ 17 = 170 В.
Лінійна напруга
U Л = 3U Ф , U Л = 3 170 = 294 В.
Приклад 4.5. Симетричний трифазний споживач з повним опором
фази 30 Ом з'єднаний трикутником і увімкнений до симетричної
системи напруг. Визначити лінійний струм споживача, якщо миттєве
значення лінійної напруги u AB = 282 sin(314t + 30 o ) В.
При з’єднанні трикутником симетричного трифазного споживача
U Л = UФ .
Дійсне значення напруги

Um 282
UФ = ; UФ = = 200 .
2 2
Фазний струм
U Ф 200
IФ = = = 6,67 А.
ZФ 30

Лінійний струм I Л = 3 I Ф = 3 6,67 = 11,54 А.

24
 5. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
5.1. У колі (рис.5.1) напруга на затискачах R1
U = 10 В і опори R1 = 2 Ом, R2 = 2 Ом, R3 = 4 Ом,
R4 = 8 Ом, R5 = 3 Ом, R6 = 5 Ом. Визначити струми в R2 R3
гілках і нерозгалуженій частині кола. R4
U
Відповідь: I1 = 1,92 А; I2 = 1,24 А; I3 = 0,68 А;
I4 = 0,03 А; I5 = 0,7 А. R5 R6

5.2. У колі (рис.5.2) відомі опори R1 = 40 Ом,

Рис. 5.1
R2 = 30 Ом, R3 =15 Ом, R4 = 25 Ом. Напруга на
затискачах U = 120 В, а ЕРС джерела
R1 R3
живлення Е1 = 50 В. Визначити струми в
гілках і в нерозгалуженій частині кола. U
E1 R2 R4
Скласти баланс потужностей.
Відповідь: I1 = 1,23 А, I2 = 0,7 А,
I3 = 0,53 А. Рис.5.2

5.3. У колі (рис.5.3) ЕРС джерел живлення Е1 = 120 В, Е2 = 220 В,

Е3 = 100 В, а опір гілок R1 = 5 Ом, R2 = 4 Ом, R3 = 2 Ом. Визначити
струми в гілках кола і режим роботи кожного з джерел. Скласти баланс
потужностей.
Відповідь: I1 = 41,05 А; I2 = 33,67 А; I3 = 7,37 А.
5.4. У колі (рис.5.4) визначити, як зміняться показання
амперметрів і вольтметра після замикання вимикача В.
Відповідь: I – збільшиться; I1 = I2 = 0; U – збільшиться.

R1 R2 R3 A1 A2

E1 E2 E3 U
V В
R1 R2
R
Рис.5.3
Рис.5.4.
5.5. У коло (рис.5.5) синусоїдального
R L1
струму частотою f = 50 Гц і напругою
U = 150 В включені послідовно елементи. U L2 C
Параметри резистора, котушок і конден-
Рис.5.5

25
сатора відомі: R1 = 4 Ом, L1 = 0,032 Гн, L2 = 0,016 Гн, C = 400 мкФ.
Знайти струм, повну, активну і реактивну потужності кола. Побудувати
векторну діаграму напруг і струму.
Відповідь: I = 17,2 А; P = 1183 Вт; Q = 2290 вар; S = 2580 В⋅А.
5.6. У колі (рис.5.6) вхідна напруга
XL
u вх = 141 sin ωt , активний опір R = 16 Ом,
індуктивне XL = 20 Ом, ємнісний XC. Знайти
uвх R
uвих миттєве значення вихідної напруги.
( )
XC
Відповідь: u вих = 80 2 sin ωt − 37 o .
Рис.5.6

5.7. У коло (рис.5.7) синусоїдального струму

i (
i = 141sin ωt + 30 o ) включені послідовно два

R елементи. Напруга джерела ( )

u = 141sin ωt − 40 o .
u X Визначити параметри елементів R і Х.
Відповідь: R = 7,66 Ом, Х = 6,43 Ом.
Рис.5.7

I 5.8. У колі (рис.5.8) активні і реактивні

I1 I2 опори гілок відповідно дорівнюють R1 = 3 Ом,
XL XC XL = 4 Ом, R2 = 2 Ом і ХС = 5 Ом. Струм I1 = 3 А.
U Визначити напругу, підведену до кола, і зсув
R1 R2 фаз.
Відповідь: U = 15 В; I = 2,86 А; I2 = 2,83 А;

Рис.5.8 ϕ = 4,7 o .
5.9. За наведеною векторною діаграмою на
рис.5.9,б визначити характер
I& +J навантаження в гілках схеми
I&1
заміщення кола (рис.5.9,а).
I&1 I&2 ϕ1 U& +1
Відповідь: гілка з Z1 –
U ϕ2
ємнісна, Z2 – активно-індук-
Z1 Z2 &I
–J
2 тивна.
& 5.10. До чотирипровідної
а б
Рис.5.9
трифазної мережі (рис.5.10) з
лінійною напругою UЛ = 380 В підключено споживач, з'єднаний зіркою

26
(рис.5.10): RA = 3 Ом, ХА = 4 Ом, RВ = 12 Ом, ХВ = 9 Ом, RС = 18 Ом,
ХС = 24 Ом. Визначити струми в лінійних проводах, а також у
нейтральному проводі.
Відповідь: IА = 44 А; IВ = 14,7 А; IС = 7,3 А; IN = 42,1 А.
5.11. До трифазної лінії з лінійною напругою UЛ = 220 В
підключений споживач, з'єднаний за схемою "трикутник" (рис.5.11).
Активні і реактивні опори фаз споживача: RАВ = 40 Ом, ХАВ = 20 Ом,
RВС = 25 Ом, ХВС = 25 Ом, ХСА = 22 Ом. Визначити фазні і лінійні
струми.
Відповідь: IАВ = 4,92 А; IВС = 6,29 А; IСА = 10 А; IА = 13,3 А.
IВ = 10,5 А; IС = 4,2 А.

A B C N A B C
UAB UBC Uл Uл
UCA Uл

RAB
R R R

XAB
L XCA
C C
IA IB IB IN RBC XBC
Рис.5.10
Рис.5.11
5.12. До трифазної лінії з лінійною на-
пругою U Л = 220 В підключений приймач, A B A
Uл Uл
з'єднаний трикутником (рис.5.12). Комп-
Uл
лексні опори фаз приймача Z AB = 40 + j 30 ,
Z BC = 25 − j 30 . ZCA = 12 + j16 .
Визначити фазні і лінійні струми.
ZCA ZAB
Побудувати векторну діаграму струмів і
напруг.
Відповідь:
I AB = 44 А; I BC = 5,64 А; I CA = 11 А; ZBC
I A = 47 ,9 A; I B = 39,4 A; I C = 15,6 А .
Варіанти контрольних завдань Рис.5.12
наведені в табл.5.1–5.3.

27
 Таблиця 5.1. Варіанти контрольних завдань 5.1, 5.2, 5.3
Номер U E1 E2 E3 R1 R2 R3 R4 R5 R6
варіанта В Ом
1 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
2 105 115 100 108 7 4 4 3 6 4
3 110 100 95 100 5 3 7 6 5 2
4 100 110 95 116 7 6 2 2 8 6
5 107 111 105 110 5 2 8 4 6 5
6 105 115 100 108 7 4 4 3 6 4
7 110 100 115 115 6 7 7 2 5 8
8 111 115 100 105 5 9 5 3 2 2
9 100 105 99 100 6 9 6 4 3 4
10 115 100 100 115 5 7 5 6 5 5
11 100 115 100 108 7 4 4 3 6 4
12 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
13 107 111 105 110 5 3 6 8 2 5
14 115 100 98 100 4 8 6 4 5 2
15 113 117 100 111 6 2 5 8 9 7
16 117 113 111 100 2 6 8 5 7 9
17 101 117 99 109 5 3 7 5 7 9
18 101 100 93 107 4 7 5 4 8 2
19 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
20 103 108 100 111 4 9 9 1 3 5
21 105 106 117 100 3 3 7 2 7 6
22 116 100 115 119 5 7 4 3 3 5
23 100 111 99 108 2 2 7 4 7 7
24 115 100 92 103 8 6 9 3 3 2
25 105 115 100 116 7 8 4 4 2 3
26 115 100 116 110 5 9 5 3 6 7
27 107 105 107 108 3 7 5 4 3 6
28 110 100 95 105 5 3 4 6 9 5

28
Таблиця 5.2. Варіанти контрольних завдань 5.5, 5.6, 5.7, 5.8
Номер U Um R1 R2 L1 L2 C, XL XC
Im, А
варіанта В Ом Гн мкФ Ом
1 30 141 2,82 3 2 0,032 0,016 400 6 8
2 33 282 1,41 10 12 0,096 0,0127 320 8 4
3 35 156 15,6 8 6 0,019 0,032 500 10 6
4 37 85 8,5 10 20 0,0127 0,096 680 4 8
5 39 70,1 7,1 4 5 0,096 0,019 630 8 6
6 40 141 2,82 3 2 0,032 0,016 400 5 8
7 41 282 1,41 10 12 0,096 0,0127 320 8 4
8 43 156 15,6 8 6 0,019 0,032 500 10 6
9 45 282 15,6 5 5 0,096 0,016 680 5 8
10 47 85 8,5 10 12 0,019 0,0127 400 4 3
11 49 141 2,82 4 6 0,032 0,096 320 8 4
12 50 282 1,41 10 2 0,096 0,019 680 10 8
13 51 156 15,6 8 5 0,019 0,032 400 5 6
14 53 85 8,5 3 4 0,032 0,016 500 8 4
15 55 141 2,82 8 4 0,19 0,0127 680 10 8
16 56 70,1 7,1 5 6 0,096 0,032 400 5 6
17 57 282 1,41 5 3 0,032 0,016 500 4 5
18 59 156 15,6 8 6 0,019 0,032 320 8 4
19 60 141 2,82 3 4 0,0127 0,032 680 5 3
20 61 282 2,82 10 8 0,032 0,019 320 5 6
21 63 85 8,5 5 8 0,019 0,096 400 6 2
22 64 70,1 7,1 6 3 0,032 0,016 500 10 8
23 65 141 1641 4 2 0,096 0,016 320 8 4
24 66 282 2,82 6 4 0,0127 0,032 500 6 3
25 57 165 15,6 6 3 0,096 0,019 400 6 4
26 58 282 2,82 5 2 0,019 0,032 320 10 8
27 59 156 15,6 4 0,032 0,019 680 8 4
28 63 141 2,82 6 3 0,0127 0,016 320 10 8
_____________
Примітка. Частота змінного струму f = 50 Гц.

29
 Таблиця 5.3. Варіанти контрольних завдань 5.10, 5.11, 5.12
Номер UA RA, RAB XA, XAB RB, RBC XB, XBC RC, RCA XC, XCA
варіанта В Ом
1 127 3 4 0 3 12 9
2 220 6 8 4 –3 18 24
3 380 8 15 6 8 12 9
4 127 3 –4 6 –8 24 18
5 380 6 –8 3 –4 8 15
6 127 8 –15 4 –3 6 8
7 220 5 –6 4 3 12 9
8 380 12 9 3 4 9 –12
9 127 18 24 6 8 18 –24
10 220 6 8 4 –3 18 24
11 127 3 4 0 3 12 9
12 380 8 15 6 8 12 9
13 127 3 –4 6 –8 24 18
14 220 8 –15 3 –4 8 15
15 380 12 9 3 4 9 –12
16 127 5 –6 4 3 12 9
17 220 6 8 4 –3 18 –24
18 380 3 4 0 3 12 9
19 220 18 24 6 8 9 –12
20 127 12 9 3 4 8 15
21 220 5 –6 4 3 12 9
22 380 18 24 6 8 18 –24
23 220 3 4 0 3 12 9
24 127 18 24 6 8 9 –12
25 380 12 9 3 4 8 15
26 220 5 –6 4 3 12 9
27 127 18 24 6 8 18 –24
28 220 3 4 0 3 12 9

30
 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н., Зорин Ю.Н. Электротехника. – М.:
Энергоатомиздат, 1985. – 552 c.
2. Жук А.К., Кинаш А.Т., Сидоренко С.П. Основы микропроцессорной
техники: Учебное пособие. – Николаев: НКИ, 1990. – 46 с.
3. Иванов А.А. Справочник по электротехнике. – К.: Вища школа,
1984. – 304 с.
4. Иванов И.И., Равдоник В.С. Электротехника. – М.: Высшая школа,
1984. – 320 с.
5. Липатов Д.Н. Вопросы и задачи по электротехнике для
программированного обучения: Учеб. пособие для студентов вузов. – М.:
Энергия, 1984. – 360 с.
6. Нетушил А.В. Справочное пособие по электротехнике и основам
электроники. – М.: Высшая школа, 1986. – 248 с.
7. Пантюшин В.С. Электротехника. – М.: Высшая школа, 1984. –
560 с.
8. Сборник задач по электротехнике и основам электроники: Учеб.
пособие для неэлектротехн. спец. вузов/ Под ред. В.Г.Герасимова. – М.:
Высшая школа, 1967. – 288 с.
9. Судовая электротехника и электроника / Под ред. Д.В.Вилесова. –
Л.: Судостроение, 1985. – 312 с.
10. Электротехника: Учебник. для неэлектротехн. спец. вуз/ Под ред.
В.Г.Герасимова. – М.: Высшая школа, 1985. – 480 с.

ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………….………………… 3
1. Лінійні електричні кола постійного струму з одним джерелом
живлення ……………………………………………………………….. 4
2. Лінійні електричні кола постійного струму з декількома
джерелами живлення ………………………………………………….. 5
3. Однофазні кола синусоїдального струму …………………………. 13
4. Трифазні кола ……………………………………………………….. 20
5. Контрольні завдання ………………………………………………... 25
Список рекомендованої літератури.……………………………...…… 31

32
 КІНАШ Анатолій Тимофійович
ЖУК Олександр Кирилович

РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ З ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

Частина I

ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО, ЗМІННОГО

ТА ТРИФАЗНОГО СТРУМІВ

Редактори Т.І.Нікуліна, І.Ю.Цицюра

Комп’ютерний набір А.Т.Кінаш
Комп'ютерна правка та верстка О.С.Нойнець
Коректор Н.О.Шайкіна

Підписано до друку 27.02.2002. Формат 60х841/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 1,86. Обл.-вид. арк. 2,0. Тираж 270 прим.Вид № 50
Зам. № 91. Ціна договірна

Видавництво УДМТУ. 54002, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 5