Professional Documents
Culture Documents
Миколаїв 2002
УДК 621.3
3
1. ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З ОДНИМ
ДЖЕРЕЛОМ ЖИВЛЕННЯ
При розв’язанні задач з одним джерелом живлення найчастіше
застосовують метод згортання кола. Цей метод полягає в заміні груп
послідовно і паралельно з'єднаних резисторів еквівалентним. Потім за
рівнянням стану простого контуру визначають струм у нерозгалуженій
частині кола. За допомогою зворотного перетворення знаходять
струми у всіх гілках заданого кола.
Приклад 1.1. Для електричної схеми (рис.1.1) знайти струм у
нерозгалуженій частині кола й в окремих гілках. Напруга на
затискачах кола U = 16 В.
Опори R1 = 3,5 Ом, R2 = 3,0 Ом,
R1 R3
a c e
+ R3 = 1,8 Ом, R4 = 2,0 Ом, R5 = 3,0 Ом.
I2 Порядок I4 розв’язання
I5 задач
U методом перетворення електричного
R2 R4 R5 кола такий:
I1 I3 1. Визначаємо кількість гілок,
d f
–
b тобто невідомих струмів. Дане коло
Рис.1.1
має п'ять гілок.
2. Позначаємо на схемі всі вузли ( a, b, c, d , e, f ) і вказуємо
позитивні напрямки струмів ( I I , I2 , I3 , I4 , I5 ) від позитивного полюса
джерела ЕРС до негативного, тобто напрямок, що збігається з
напрямком руху позитивно заряджених часток.
3. Визначаємо еквівалентний опір. Резистори R4 і R5 з'єднані
паралельно. Їхній еквівалентний опір
R4 R5 2⋅3
Ref = , Ref = = 1,2 Ом.
R4 + R5 2+3
Схему рис.1.1 приведемо до
I1 R1 R3
a c e еквівалентної, зображеної на рис.1.2.
+
I2 Резистори R3 і Ref з'єднані послідовно.
U Їхній еквівалентний опір
R2 Ref
R3ef = R3 + Ref ,
b d I3
f R3ef = 1,8 + 1,2 = 3 Ом.
–
Рис.1.2 На ділянці cd резистори R2 і R3ef
4
з'єднані паралельно. Їхній еквівалентний опір
R2 ⋅ R3ef 3⋅3
Rcd = , Rcd = = 1,5 Ом.
R2 + R3ef 3+3
Таким способом схема рис.1.2 приводиться до схеми, зображеної на
рис.1.3. Резистори R1 і Rcd з'єднані послідовно, еквівалентний опір кола
Rab = R1 + Rcd , Rab = 3,5 + 1,5 = 5 Ом. R1
a I1 c
4. Визначаємо струми гілок і напруги на +
ділянках електричного кола. Струм у
нерозгалуженій частині кола U
Ucd Rcd
U 16
I1 = , I1 = = 3,2 Ом.
Rab 5 b d
–
Укажемо на рис.1.3 умовно-позитивний Рис.1.3
напрямок спадання напруги на резисторі Rcd .
Для розрахунку струмів у гілках визначимо напругу на розгалуженій
ділянці кола Ucd:
U cd = Rcd I1 , U cd = 1,5 ⋅ 3,2 = 4,8 В.
Струми
U cd U cd
I2 = ; I3 = ;
R2 R3
4,8 4,8
I2 = = 1,6 А; I3 = = 1,6 А.
3 3
Напруга на резисторі Ref
U ef = Ref I3 , U ef = 1,2 ⋅1,6 = 1,92 В.
Струми в гілках
U ef U ef 1,92 1,92
I4 = ; I5 = ; I4 = = 0,96 А; I5 = = 0,64 А.
R4 R5 2 3
5
напруги між двома вузлами, а також струм у резисторі R4 методом
еквівалентного генератора. Скласти баланс активних потужностей.
6
Метод контурних струмів
У методі контурних струмів як проміжні змінні вибирають струми,
що замикаються в кожному незалежному контурі і названі
контурними. Цей метод заснований на другому законі Кірхгофа. Для
незалежних контурів складають систему рівнянь.
Порядок розрахунку:
1. Визначаємо незалежні контури і задаємося умовними
позитивними напрямками контурних струмів. Контурні струми на
відміну від струмів гілок мають індекси, позначені римськими
цифрами.
2. Складаємо рівняння за другим законом Кірхгофа, роблячи обхід
контурів у напрямку їхніх контурних струмів.
Число рівнянь дорівнює числу контурних струмів n = p − q + 1.
Сума опорів усіх резистивних елементів кожного контуру зі знаком
"плюс" є коефіцієнтом при струмі контуру.
Знак коефіцієнта при струмі суміжних контурів залежить від збігу
чи розбіжності суміжних контурних струмів. При збігу – знак "плюс",
розбіжності – "мінус".
ЕРС входить у рівняння зі знаком "плюс", якщо напрямок ЕРС і
напрямок струму контуру збігаються, і "мінус" – при їх розбіжності.
3. Визначаємо контурні струми і струми гілок. Значення контурних
струмів збігаються зі значеннями дійсних струмів тільки в зовнішніх
гілках. Струми суміжних гілок визначаються контурними струмами
сусідніх контурів.
Для схеми, зображеної на рис.2.2, визначаємо число незалежних
контурів
n = 4 − 2 + 1 = 3. R1 I
1
Вибираємо ці контури і вказуємо в них
напрямки контурних струмів II, III , IIII. I3 I2 I4
Складаємо рівняння за другим законом
U R3 R2 R4
Кірхгофа:
II
(R1 + R3 )I I + R3 I II = E1 ; III E2
IIII
R3 I I + (R2 + R3 )I II + R2 I III = E2 ;
E1
R2 I II + (R2 + R4 )I III = E2 .
Рис.2.2
7
З урахуванням числових значень система рівнянь набуває вигляду:
(2 + 40 )I I + 40I II + 20 = 120;
40I I + (2 + 40 )I II + 20I III = 80;
2I II + (2 + 50 )I III = 80.
Розв’язання системи рівнянь дає:
I1 = 6,04 А; I 2 = −4,79 А; I3 = 1,72 А.
Визначаємо дійсні струми гілок
I1 = I I , I 2 = I II + I III , I 3 = I I + I II , I 4 = I III .
I1 = 6,94A; I 2 = −4,79 + 1,72 = −3,07A;
I3 = 6,94 − 4,79 = 2,15A; I 4 = 1,72A.
В отриманому результаті (–3,07) знак "мінус" указує, що дійсний
напрямок струму I2 протилежний напрямку контурного струму I II .
Дійсні напрямки струмів I1 , I 2 , I 3 і I4 указані на рис.2.2.
8
2. Задаємося довільним напрямком струмів гілок і складаємо
рівняння за другим законом Кірхгофа. Розв’язуючи систему рівнянь,
визначаємо струми.
Для схеми, зображеної на рис.2.3, визначаємо струми методом
напруг між двома вузлами.
Вузлова напруга
E1 − E E2 120 − 20 80
+ −
R1 R2 2 2 = 86,124 В.
U AB = , U AB =
1 1 1 1 1 1 1 1
+ + + + + +
R1 R2 R3 R4 2 2 40 50
Складаємо рівняння за другим законом Кірхгофа і визначаємо
струми в активних гілках. При цьому задаємося довільним напрямком
струмів активних гілок:
E1 − E = R1 I1 + U AB , E2 = − R2 I2 + U AB .
E1 − E − U AB − E2 + U AB
I1 = , I2 = .
R1 R2
120 − 20 − 86,124 − 80 + 86,124
I1 = = 6,94 А; I2 = = 3,06 А.
2 2
Знаючи напрямок вузлової напруги U AB , установлюємо напрямки
струмів пасивних гілок і обчислюємо їхні величини:
U AB U AB
I3 = ; I4 = ;
R3 R4
86,124 86,124
I3 = = 2,15 А; I4 = = 1,72 А.
40 50
9
Еквівалентна схема – це послідовно з'єднані елементи гілки ( R), у якій
необхідно визначити струм та ЕРС Eг з внутрішнім опором Rг .
2. Обчислюємо параметри еквівалентного генератора. ЕРС
еквівалентного генератора Eг дорівнює напрузі на затискачах
внутрішньої частини кола U хх при відключеній зовнішній частині кола.
3. Визначаємо опір еквівалентного генератора Rг , що дорівнює
опору внутрішньої частини кола при відключеній зовнішній частині
кола.
4. Визначаємо струм за формулою
Eг
I= .
R + Rг
Для кола, зображеного на рис.2.3, визначимо струм в гілці з
резистором R1 методом еквівалентного генератора.
Напруга на затискачах внутрішньої частини кола (рис.2.4,а)
дорівнює ЕРС еквівалентного генератора Eг = U xx :
E2 80
R2 2
U xx = , U xx = = 73,39 В.
1 1 1 1 1 1
+ + + +
R2 R3 R4 2 40 50
Опір еквівалентного генератора Rг дорівнює опору внутрішньої
частини кола рис.2.4,б.
1 1 1 1 1 1 1 1
= + + ; = + + ; Rг = 1,835 Ом.
Rr R2 R3 R4 Rr 2 40 50
На основі еквівалентної схеми (рис.2.4,в) знаходимо струм в гілці з
резистором R1 :
A A R1 I1
I3 I2 I4
Rг
R3 R2 R4 R3 R2 R4 E
Eг = Uхх
UAB
E2
E1
B
B а б в
Рис.2.4
10
E1 − E − Eг 120 − 20 − 73,39
I1 = , I1 = .
R1 + Rг 2 + 1,835
Потужність споживачів
Pспож = E2 I2 + R1I12 + R3 I32 + R4 I42 + UI1 ;
Pспож = 80 ⋅ 3,06 + 2 ⋅ 6,94 2 + 2 ⋅ 3,06 2 + 40 ⋅ 2,152 + 50 ⋅ 1,72 2 + 2 ⋅ 6,94 =
= 831,47 Вт.
Баланс активних потужностей
Pдж ≈ Pспож , 832,8 Вт ≈ 831,47 Вт.
R = R1 + R2 , U
струм дорівнює Р R2
U U
I= = .
R R1 + R2 Рис 2.5.
11
Після ввімкнення рубильника
U ′ = R1 I ′ , U ′ > U .
Відповідь. Струм І – збільшився, напруга U1 – збільшилась.
E R
живлення, то рівняння зовнішньої характеристики
U = E − R0 I ,
R0
де напруга на затискачах U = RI , ЕРС джерела
Рис.2.6
E = const.
Струм кола
U
I= .
R + R0
Якщо збільшився опір R, а R0 = const, то струм і спад напруги R0 I
зменшилися, а як наслідок, збільшилась напруга U.
Якщо внутрішній опір джерела живлення R0 = 0 , тоді напруга на
затискачах не залежить від величини опору R, тому що E = U .
Відповідь. Напруга на затискачах збільшується, якщо враховувати
внутрішній опір джерела живлення.
12
3. ОДНОФАЗНІ КОЛА СИНУСОЇДАЛЬНОГО СТРУМУ
Однофазним колом синусоїдального струму називають коло, яке
містить один або декілька джерел електричної енергії змінного струму,
що мають однакову частоту і початкову фазу.
При розрахунку кіл синусоїдального струму, на відміну від
розрахунку кіл постійного струму, необхідно враховувати не один, а
три пасивні елементи (резистивний, індуктивний і ємнісний), котрі
характеризуються відповідно активним опором R, індуктивним
1
опором X L = 2πfL і ємнісним XC = , де L– індуктивність; C –
2πfC
ємність; f – частота змінного струму.
Стандартна частота струму в електроенергетичних системах
f = 50 Гц. Індуктивний і ємнісний опори визначають не тільки
значення струмів у колі, але також зсув фаз між напругами і струмами.
Всі закони і методи розрахунку кіл постійного струму справедливі
для розрахунку електричних кіл синусоїдального струму в комплексній
формі.
Розрахунок кіл синусоїдального струму може бути виконаний і без
застосування комплексних чисел. Основні розрахункові формули такі:
при послідовному з'єднанні елементів R, Lі C
Z = R2 + ( X L − XC )
2
– повний опір,
U
I= – закон Ома,
Z
XL − XC R
ϕ = arctg , ϕ = arc cos – кут зсуву фаз;
R Z
при паралельному з'єднанні двох гілок з елементами R1, L в одній
гілці і R2 , C – в іншій
13
XL XC
BL = ; BC = – реактивні провідності гілок.
R1 + X L2
2
R22 + XC2
Приклад 3.1. Для електричної схеми (рис.3.1) знайти струм і
напруги на всіх елементах. Напруга на
I R
затискачах кола U = 120 В. Опори
UR
U R = 30 Ом, X L = 100 Ом, XC = 60 Ом.
U C
XC Повний опір кола
XL
Z = R2 + ( X L − XC ) ,
2
UL
Z = 30 2 + (100 − 60 ) = 50 Ом.
2
Рис.3.1
Струм у колі
U 120
I= ; I= = 2,4 А.
Z 50
Напруги на елементах:
U R = RI ; U R = 30 ⋅ 2,4 = 72 В – активному,
U L = XLI ; U L = 100 ⋅ 2,4 = 240 В – індуктивному,
+J UR UC = XC I ; U C = 60 ⋅ 2,4 = 144 В – ємнісному.
Кут зсуву фаз
UL UC
R
ϕ = arccos ;
U Z
ϕ Uр I 30
+1 ϕ = arccos = 53,1 .
50
UR
UC Векторна діаграма показана на
рис.3.2.
–J
Рис.3.2
14
R1 6 A
G1 = ; G1 = = 0,06 См;
R12 + X L2 6 + 82
2
A1 A2
XL 8
B1 = ; B1 = = 0,08 См;
R12 + X L2 6 + 82
2
U R1 R2
R2 12
G2 = ; G2 = = 0,03 См;
R22 + XC2 12 + 16 2
2
XC 16 XL XC
B2 = ; B2 = = 0,04 См.
R2 + XC2
2
12 + 16 2
2
Провідність розгалуження
Рис.3.3
Y= (G1 + G2 ) 2
+ +(B2 − B1 ) ,
2
15
Приклад 3.3 . Для електричної схеми рис.3.5 знайти струми у всіх
відгалуженнях. Напруга на затискачах кола U = 12 В. Параметри
елементів: R = 100 Ом, L = 3 мГн, C = 1,75 мкФ, f = 3 кГц.
L Визначаємо активний та ємнісний опори гілок:
I
I1 I2 X L = 2πfL = 2 ⋅ 3,14 ⋅ 3 ⋅ 103 ⋅ 3 ⋅ 10 −3 = 56,52 Ом;
U 1 1
R С XC = = = 30,33 Ом.
2πfC 2 ⋅ 3,14 ⋅ 3 ⋅ 103 ⋅ 1,75 ⋅ 10 −6
Рис.3.5 Провідності гілок розгалуження:
1 1
активна G = = = 0,01 См;
R 100
1 1
реактивна BC = = = 0,033 См;
XC 30,33
16
Перевірка: I = I12 + I 22 = 0,116 2 + 0,382 2 = 0,4 А.
Комплексний метод
Зробимо розрахунок прикладу 3.2 комплексним методом.
Послідовність розрахунку:
1. Зображення напруги на вхідних затискачах у комплексній
формі.
2. Знаходження комплексних опорів Zk гілок.
U&
3. Обчислення за законом Ома I&k = комплексних струмів гілок.
Zk
4. Визначення за першим законом Кірхгофа загальний
комплексний струм I& .
5. Розрахування за заданими значеннями напруги U& , струму I&
активної Р, реактивної Q, повної S потужності і кута зсуву фаз за
~
формулою комплексної потужності S = U&I& .
Комплексна напруга на вхідних затискачах U& = 60 В.
Комплексні опори гілок:
Z1 = R1 + jX L = Z1e jϕ1 ; Z2 = R2 − jXC = Z2 e − jϕ2 ,
де
R1
Z1 = R12 + X L2 ; ϕ1 = arccos ;
Z1
R2
Z2 = R22 + XC2 ; ϕ 2 = arccos .
Z2
Комплексні струми гілок:
U& 60 o
I&1 = , I&1 = o
= 6e − j 53,1 А;
Z1 10e j 53,1
U& 60 o
I&2 = , I&2 = o = 3e j 53,1 А,
Z2 20e − j 53,1
o o
де Z1 = 6 + j8 = 10e j 53,1 Ом, Z2 = 12 − j16 = 20e − j 53,1 Ом.
17
( ) ( )
I&1 = 6e − j 53,1 = 6cos − 53,1o + j 6sin − 53,1o = (3,6 − j 4,7 ) А.
o
I& = I&1 + I&2 , I&1 = 3,6 − j 4,8 + 1,8 + j 2,4 = (5,4 − j 2,4 ) А.
–J
I2
I1 де Р = 324 Вт – активна потужність;
Рис.3.7
Q = 144 вар – реактивна потужність.
(
Приклад 3.4. Вхідна напруга uвх = 141sin ωt + 30o . Опори R = 5 Ом, )
XL = 4 Ом, XC = 1 Ом. Для електричної схеми рис.3.8 визначити
миттєве значення вихідної напруги.
Комплексна вхідна напруга
i XC
141 j 30o o
U& вх = e = 100e j 30 В.
2
R
Комплексний повний опір
uвх uвих Z = R + jX L − jXC ,
o
XL Z = 5 + j 4 − j1 = 5 + j 3 = 5,83e j 31 Ом.
Комплексний струм
o
U& 100e j 30 o
Рис.3.8 I& = , I& = o
= 17,2e − j1 А.
Z 5,83e j 31
Комплексний опір вихідного кола
o
Zвих = R + jX L , Zвих = 5 + j 4 = 6,4e j 38,7 Ом.
18
Комплексна вихідна напруга
o o o
U& вих = Zвих I& , U& вих = 6,4e j 38,7 ⋅ 17,2e − j1 = 110e j 37 ,7 В.
Миттєва вихідна напруга
(
uвих = 110 2 sin ωt + 37,7 o В. )
Приклад 3.5. У колі змінного струму напруга та струм змінюються за
законами: u = 141sin(314t + 85o ) і i = 14,1sin(314t + 25o ) . Визначити активну
та реактивну потужності кола.
Діючі значення напруги та струму:
U 141 I 14,1
U= m= = 100 В; I = m = = 10 А.
2 2 2 2
Кут між напругою та струмом
ϕ = ψ u − ψ i = 85o − 25o = 60o ,
де початкові фази напруги та струму ϕu = 85o ; ϕi = 25o .
Активна потужність кола
P = UI cos ϕ ; P = 100 ⋅ 10 cos 60 o = 100 ⋅ 10 ⋅ 0,5 = 500 Вт.
Розрахунок можна зробити комплексним методом:
Комплексні діючі значення напруги та струму
o o
U& = Ue jψu = 100e j 85 В; I& = Ie jψi = 10e j 25 .
Комплексна повна потужність
~ o o o
S = U&I& = UIe j ( ψu −ψi ) = 100 ⋅ 10e j (85 −25 ) = 1000e j 60 ВА.
~
S = 1000 cos 60o + j1000 sin 60o = (500 + j866) ВА,
де P = 500 Вт, Q = 866 вар.
Приклад 3.6. Знайти активний опір кола, показаного на рис.3.9,
якщо i = 22 2 sin(ωt − 30 o ) , u = 220 2 sin ωt .
Комплексні дійсні значення струму та напруги I R
o
I& = 22e − j 30 А, U& = 220 В.
U L
Повний комплексний опір
U& 220 j 30o Рис.3.9
Z= ; Z= = 10e Ом;
I&
o
22e − j 30
Z = 10 cos 30o + j10 sin 30o = (8,66 + j 5) Ом,
де активний опір кола R = 8,66 Ом.
19
4. ТРИФАЗНІ КОЛА
Трифазні електричні кола в залежності від числа проводів, що
з'єднують джерело і приймач, бувають трипровідними і
чотирипровідними.
У чотирипровідних колах до приймачів підводяться дві напруги:
лінійна UЛ (напруга між лінійними проводами) і фазна Uф (напруга між
лінійним і нейтральним проводами), що пов'язані між собою
співвідношенням U Л = U Ф 3 .
У комплексній формі фазні напруги виражаються формулами
o o
U& A = U Ф , U& B = U Ф e − j120 , U& C = U Ф e j120 .
+1
UAB Комплексні лінійні напруги:
o o o
UA U& AB = U Л e j 30 , U& BC = U Л e − j 90 , U& CA = U Л e j150
+j –j
Топографічна діаграма лінійних і фазних
UCA UC UB
напруг зображена на рис.4.1.
–1 UBC Струми в трипровідній системі
пов'язані рівнянням першого закону
Рис.4.1
Кірхгофа
I& + I& + I& = 0.
A B C
20
Напруга фази
UЛ 380
UФ = , UФ = = 220 В.
3 3
Повний опір фази
ZФ = RФ2 + XФ2 , ZФ = 4 2 + 3 2 = 5 Ом.
Струм фази
UФ 220
IФ = ; IФ = = 44 А.
ZФ 5
Струм у нейтральному проводі I N = 0 , тому що навантаження
симетричне.
Повна, активна і реактивна потужності трифазної мережі
відповідно дорівнюють:
S = 3U Ф IФ , S = 3 ⋅ 220 ⋅ 44 = 29040 В⋅А=29,04 кВ⋅А.
R 4
P = S cos ϕ , де cos ϕ = , cos ϕ = = 0,8;
Z 5
P = 29,04 ⋅ 0,8 = 23,23 кВт.
X 3
Q = S sin ϕ , де sin ϕ = , sin ϕ = = 0,6 ;
Z 5
Q = 29,04 ⋅ 0,6 = 17,42 квар.
Приклад 4.2. До трифазної лінії (рис.4.3) з лінійною напругою
U Л = 380 В підключений несимет-
A
ричний споживач. Опори кожного UAB UCA
B
приймача відповідно дорівнюють: UBC
C
RA = 10 Ом, RB = 4 Ом, X B = 3 Ом,
N
RC = 12 Ом, XC = 9 Ом. Визначити IC IB IA
струми в трифазному режимі й RC
активну потужність. Побудувати RB RC
векторну діаграму напруг і струмів.
XC
Фазна напруга
XB
U 380
UФ = Л ; UФ = = 220 В.
3 3
Рис.4.3
21
Нехай вектор фазної напруги U& Ф = 220 В збігається з позитивним
напрямком дійсної осі (рис.4.4), тоді
+1
U& B = U Ф e − j120 , U& е = 220e j120 В,
o o
UAB o o
UA
U& C = U Ф e j120 , U& C = 220e j120 В.
IN Комплексні фазні опори:
+j IC
IB Z A = RA , Z A = 10 Ом;
–j o
UCA UC UB ZB = RB − jX B , ZB = 4 − j 3 = 5e − j 37 Ом;
o
ZC = RC + jXC , ZC = 12 + j 9 = 15e j 37 Ом.
–1 UBC
На підставі закону Ома визначаємо
Рис.4.4
фазні струми:
U& 220
I&A = A ; I&A = = 22 А;
ZC 10
& − j120o
U 220e
I&B = B ; I&A = o
= 44e − j 83o
= (5,36 − j 43,6 ) А;
ZB 5e − j 37
&C j120o
U 220 e
I&C = ; I&C = = 14,7 e j 83o
= (1,8 + j14,6 ) А.
ZC j 37o
15e
Відповідно до першого закону Кірхгофа
Активна потужність
22
приймача відповідно дорівнюють RAB = 44 Ом, RBC = 30 Ом,
X BC = 40 Ом, XCA = 44 Ом.
Визначити струми в трифазному режимі і побудувати векторну
діаграму напруг і струмів.
Нехай вектор лінійної напруги збігається з позитивним
o
напрямком дійсної осі (рис.4.6), тоді U& AB = 220e j120 В, U& BC = 220 В,
o
U& CA = 220e − j120 В.
C A B
UCA UAB
UBC
U& AB +j
IC IA IB
I&AB
− I&CA
I&BC
IAB
ICA ϕ AB ϕ BC
RAB –1 I& I&A U& BC +1
CA
XCA
− ϕCA
XBC
RBC IBC
U& CA –j
Рис.4.5. Рис.4.6
o
U 220e − j120
= 5e − j 210 = (− 4,33 + j 2,5) А.
o
I&CA = CA ; I&CA = o
jXCA 44e j 9
Відповідно до першого закону Кірхгофа
23
o
I&C = −4,33 + j 2,5 − 2,65 − j 3,51 = −6,98 − j1,01 = 7,05e j172 А;
I& A + I&B + I&C = 0 ;
1,83 + j1,83 + 5,15 − j 0,82 − 6,98 − j1,01 = 0 .
Um 282
UФ = ; UФ = = 200 .
2 2
Фазний струм
U Ф 200
IФ = = = 6,67 А.
ZФ 30
24
5. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
5.1. У колі (рис.5.1) напруга на затискачах R1
U = 10 В і опори R1 = 2 Ом, R2 = 2 Ом, R3 = 4 Ом,
R4 = 8 Ом, R5 = 3 Ом, R6 = 5 Ом. Визначити струми в R2 R3
гілках і нерозгалуженій частині кола. R4
U
Відповідь: I1 = 1,92 А; I2 = 1,24 А; I3 = 0,68 А;
I4 = 0,03 А; I5 = 0,7 А. R5 R6
R1 R2 R3 A1 A2
E1 E2 E3 U
V В
R1 R2
R
Рис.5.3
Рис.5.4.
5.5. У коло (рис.5.5) синусоїдального
R L1
струму частотою f = 50 Гц і напругою
U = 150 В включені послідовно елементи. U L2 C
Параметри резистора, котушок і конден-
Рис.5.5
25
сатора відомі: R1 = 4 Ом, L1 = 0,032 Гн, L2 = 0,016 Гн, C = 400 мкФ.
Знайти струм, повну, активну і реактивну потужності кола. Побудувати
векторну діаграму напруг і струму.
Відповідь: I = 17,2 А; P = 1183 Вт; Q = 2290 вар; S = 2580 В⋅А.
5.6. У колі (рис.5.6) вхідна напруга
XL
u вх = 141 sin ωt , активний опір R = 16 Ом,
індуктивне XL = 20 Ом, ємнісний XC. Знайти
uвх R
uвих миттєве значення вихідної напруги.
( )
XC
Відповідь: u вих = 80 2 sin ωt − 37 o .
Рис.5.6
Рис.5.8 ϕ = 4,7 o .
5.9. За наведеною векторною діаграмою на
рис.5.9,б визначити характер
I& +J навантаження в гілках схеми
I&1
заміщення кола (рис.5.9,а).
I&1 I&2 ϕ1 U& +1
Відповідь: гілка з Z1 –
U ϕ2
ємнісна, Z2 – активно-індук-
Z1 Z2 &I
–J
2 тивна.
& 5.10. До чотирипровідної
а б
Рис.5.9
трифазної мережі (рис.5.10) з
лінійною напругою UЛ = 380 В підключено споживач, з'єднаний зіркою
26
(рис.5.10): RA = 3 Ом, ХА = 4 Ом, RВ = 12 Ом, ХВ = 9 Ом, RС = 18 Ом,
ХС = 24 Ом. Визначити струми в лінійних проводах, а також у
нейтральному проводі.
Відповідь: IА = 44 А; IВ = 14,7 А; IС = 7,3 А; IN = 42,1 А.
5.11. До трифазної лінії з лінійною напругою UЛ = 220 В
підключений споживач, з'єднаний за схемою "трикутник" (рис.5.11).
Активні і реактивні опори фаз споживача: RАВ = 40 Ом, ХАВ = 20 Ом,
RВС = 25 Ом, ХВС = 25 Ом, ХСА = 22 Ом. Визначити фазні і лінійні
струми.
Відповідь: IАВ = 4,92 А; IВС = 6,29 А; IСА = 10 А; IА = 13,3 А.
IВ = 10,5 А; IС = 4,2 А.
A B C N A B C
UAB UBC Uл Uл
UCA Uл
RAB
R R R
XAB
L XCA
C C
IA IB IB IN RBC XBC
Рис.5.10
Рис.5.11
5.12. До трифазної лінії з лінійною на-
пругою U Л = 220 В підключений приймач, A B A
Uл Uл
з'єднаний трикутником (рис.5.12). Комп-
Uл
лексні опори фаз приймача Z AB = 40 + j 30 ,
Z BC = 25 − j 30 . ZCA = 12 + j16 .
Визначити фазні і лінійні струми.
ZCA ZAB
Побудувати векторну діаграму струмів і
напруг.
Відповідь:
I AB = 44 А; I BC = 5,64 А; I CA = 11 А; ZBC
I A = 47 ,9 A; I B = 39,4 A; I C = 15,6 А .
Варіанти контрольних завдань Рис.5.12
наведені в табл.5.1–5.3.
27
Таблиця 5.1. Варіанти контрольних завдань 5.1, 5.2, 5.3
Номер U E1 E2 E3 R1 R2 R3 R4 R5 R6
варіанта В Ом
1 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
2 105 115 100 108 7 4 4 3 6 4
3 110 100 95 100 5 3 7 6 5 2
4 100 110 95 116 7 6 2 2 8 6
5 107 111 105 110 5 2 8 4 6 5
6 105 115 100 108 7 4 4 3 6 4
7 110 100 115 115 6 7 7 2 5 8
8 111 115 100 105 5 9 5 3 2 2
9 100 105 99 100 6 9 6 4 3 4
10 115 100 100 115 5 7 5 6 5 5
11 100 115 100 108 7 4 4 3 6 4
12 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
13 107 111 105 110 5 3 6 8 2 5
14 115 100 98 100 4 8 6 4 5 2
15 113 117 100 111 6 2 5 8 9 7
16 117 113 111 100 2 6 8 5 7 9
17 101 117 99 109 5 3 7 5 7 9
18 101 100 93 107 4 7 5 4 8 2
19 100 110 90 116 5 6 2 2 8 6
20 103 108 100 111 4 9 9 1 3 5
21 105 106 117 100 3 3 7 2 7 6
22 116 100 115 119 5 7 4 3 3 5
23 100 111 99 108 2 2 7 4 7 7
24 115 100 92 103 8 6 9 3 3 2
25 105 115 100 116 7 8 4 4 2 3
26 115 100 116 110 5 9 5 3 6 7
27 107 105 107 108 3 7 5 4 3 6
28 110 100 95 105 5 3 4 6 9 5
28
Таблиця 5.2. Варіанти контрольних завдань 5.5, 5.6, 5.7, 5.8
Номер U Um R1 R2 L1 L2 C, XL XC
Im, А
варіанта В Ом Гн мкФ Ом
1 30 141 2,82 3 2 0,032 0,016 400 6 8
2 33 282 1,41 10 12 0,096 0,0127 320 8 4
3 35 156 15,6 8 6 0,019 0,032 500 10 6
4 37 85 8,5 10 20 0,0127 0,096 680 4 8
5 39 70,1 7,1 4 5 0,096 0,019 630 8 6
6 40 141 2,82 3 2 0,032 0,016 400 5 8
7 41 282 1,41 10 12 0,096 0,0127 320 8 4
8 43 156 15,6 8 6 0,019 0,032 500 10 6
9 45 282 15,6 5 5 0,096 0,016 680 5 8
10 47 85 8,5 10 12 0,019 0,0127 400 4 3
11 49 141 2,82 4 6 0,032 0,096 320 8 4
12 50 282 1,41 10 2 0,096 0,019 680 10 8
13 51 156 15,6 8 5 0,019 0,032 400 5 6
14 53 85 8,5 3 4 0,032 0,016 500 8 4
15 55 141 2,82 8 4 0,19 0,0127 680 10 8
16 56 70,1 7,1 5 6 0,096 0,032 400 5 6
17 57 282 1,41 5 3 0,032 0,016 500 4 5
18 59 156 15,6 8 6 0,019 0,032 320 8 4
19 60 141 2,82 3 4 0,0127 0,032 680 5 3
20 61 282 2,82 10 8 0,032 0,019 320 5 6
21 63 85 8,5 5 8 0,019 0,096 400 6 2
22 64 70,1 7,1 6 3 0,032 0,016 500 10 8
23 65 141 1641 4 2 0,096 0,016 320 8 4
24 66 282 2,82 6 4 0,0127 0,032 500 6 3
25 57 165 15,6 6 3 0,096 0,019 400 6 4
26 58 282 2,82 5 2 0,019 0,032 320 10 8
27 59 156 15,6 4 0,032 0,019 680 8 4
28 63 141 2,82 6 3 0,0127 0,016 320 10 8
_____________
Примітка. Частота змінного струму f = 50 Гц.
29
Таблиця 5.3. Варіанти контрольних завдань 5.10, 5.11, 5.12
Номер UA RA, RAB XA, XAB RB, RBC XB, XBC RC, RCA XC, XCA
варіанта В Ом
1 127 3 4 0 3 12 9
2 220 6 8 4 –3 18 24
3 380 8 15 6 8 12 9
4 127 3 –4 6 –8 24 18
5 380 6 –8 3 –4 8 15
6 127 8 –15 4 –3 6 8
7 220 5 –6 4 3 12 9
8 380 12 9 3 4 9 –12
9 127 18 24 6 8 18 –24
10 220 6 8 4 –3 18 24
11 127 3 4 0 3 12 9
12 380 8 15 6 8 12 9
13 127 3 –4 6 –8 24 18
14 220 8 –15 3 –4 8 15
15 380 12 9 3 4 9 –12
16 127 5 –6 4 3 12 9
17 220 6 8 4 –3 18 –24
18 380 3 4 0 3 12 9
19 220 18 24 6 8 9 –12
20 127 12 9 3 4 8 15
21 220 5 –6 4 3 12 9
22 380 18 24 6 8 18 –24
23 220 3 4 0 3 12 9
24 127 18 24 6 8 9 –12
25 380 12 9 3 4 8 15
26 220 5 –6 4 3 12 9
27 127 18 24 6 8 18 –24
28 220 3 4 0 3 12 9
30
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н., Зорин Ю.Н. Электротехника. – М.:
Энергоатомиздат, 1985. – 552 c.
2. Жук А.К., Кинаш А.Т., Сидоренко С.П. Основы микропроцессорной
техники: Учебное пособие. – Николаев: НКИ, 1990. – 46 с.
3. Иванов А.А. Справочник по электротехнике. – К.: Вища школа,
1984. – 304 с.
4. Иванов И.И., Равдоник В.С. Электротехника. – М.: Высшая школа,
1984. – 320 с.
5. Липатов Д.Н. Вопросы и задачи по электротехнике для
программированного обучения: Учеб. пособие для студентов вузов. – М.:
Энергия, 1984. – 360 с.
6. Нетушил А.В. Справочное пособие по электротехнике и основам
электроники. – М.: Высшая школа, 1986. – 248 с.
7. Пантюшин В.С. Электротехника. – М.: Высшая школа, 1984. –
560 с.
8. Сборник задач по электротехнике и основам электроники: Учеб.
пособие для неэлектротехн. спец. вузов/ Под ред. В.Г.Герасимова. – М.:
Высшая школа, 1967. – 288 с.
9. Судовая электротехника и электроника / Под ред. Д.В.Вилесова. –
Л.: Судостроение, 1985. – 312 с.
10. Электротехника: Учебник. для неэлектротехн. спец. вуз/ Под ред.
В.Г.Герасимова. – М.: Высшая школа, 1985. – 480 с.
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………….………………… 3
1. Лінійні електричні кола постійного струму з одним джерелом
живлення ……………………………………………………………….. 4
2. Лінійні електричні кола постійного струму з декількома
джерелами живлення ………………………………………………….. 5
3. Однофазні кола синусоїдального струму …………………………. 13
4. Трифазні кола ……………………………………………………….. 20
5. Контрольні завдання ………………………………………………... 25
Список рекомендованої літератури.……………………………...…… 31
32
КІНАШ Анатолій Тимофійович
ЖУК Олександр Кирилович
Частина I