Professional Documents
Culture Documents
Посібник з історії. ЗНО. Частина 2 PDF
Посібник з історії. ЗНО. Частина 2 PDF
ХХ - ХХІ ст.
безкоштовні короткі конспекти для підготовки до ЗНО
Олександр Полтавцев
@poltavtsev01
Історія України від найдавніших часів до ХХ ст.
Вітаю!
Економічний розвиток
⠀
Промисловість
⠀
Високі темпи розвитку. Переважання іноземного капіталу.
Нерівномірний розвиток регіонів (концентрація виробництва на
Півдні Україні). 70% промисловості зорієнтоване на видобуток
сировини. 1900-1903 р. – економічна криза зумовлена
перевиробництвом. Економічна криза сприяла посиленню
концентрації виробництва й утворенню монополій. У
Наддніпрянській Україні переважали монополії – синдикати
(«Продвагон», «Продамет», «Продвугілля»…).
⠀
Сільське господарство
⠀
Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр. Розбивалися
селянські общини і земельний наділ переходив до селянина
в приватну власність. Земля ставала товаром. Передбачалася
ліквідація аграрного перенаселення шляхом
заохочення переселення в східні райони Росії. Наслідки
реформи суперечливі. Зростання с/г виробництва. Поширення
товарних відносин у с/г. Розшарування селянства (10-15% селян
стали заможними, 50% – залишалися бідними). Міграція
населення на Далекий Схід, до Сибіру, Середньої Азії.
⠀
(Червневий переворот).
⠀
Революція зазнала поразки.
⠀
Здобутки українців під час революції
⠀
У 1905 р. скасування обмежень на українське слово. Виходило
24 періодичні видання українською мовою («Хлібороб» – перша
україномовна газета в підросійській Україні 1905 р.). Діяльність
культурно-освітніх організацій – «Просвіта» (1905 – 1906 рр.,
перша «Просвіта» була створена в Одесі). Відкриття українських
шкіл.
⠀
Український національний рух після революції
⠀
У 1907 р. М. Грушевський заснував Українське наукове
товариство в Києві. У 1908 р. створення Товариства українських
поступовців – ТУП (М.Грушевський, С. Єфремов, Є.Чикаленко),
яке закликало об’єднати всі українські сили для боротьби за
національне відродження.
⠀
Столипінська політична реакція після революції
⠀
Репресії проти учасників революції. Боротьба з українським
національним рухом (створення клубу російських
націоналістів, поширення «чорносотенського» руху (російські
націоналісти). Закриття українських періодичних видань,
заборона «Просвіти», заборона викладання українською мовою.
Соціально-економічний розвиток
⠀
Гальмування промислового розвитку. Повільний розвиток
капіталістичних відносин. Панування іноземного капіталу.
Розвиток сировинних галузей промисловості: лісорубна,
нафтовидобувна. Малоземелля селянства призводило до
трудової еміграції населення в США, Канаду, Аргентину,
Бразилію… Піднесення страйкової боротьби.
⠀
Національно-визвольний рух
⠀
Посилюється роль греко-католицького духовенства у зв’язку з
діяльністю митрополита А. Шептицького.
⠀
А. Шептицький (1865-1944) – митрополит Української греко-
католицької церкви з 1900 р.
⠀
1907 р. впровадження в Австро-Угорські імперії загального
виборчого права для чоловіків.
⠀
⠀
Заснована 4 серпня 1914 р. Лідер Д.Донцов. Ідеї: утворення
самостійної Української держави у вигляді конституційної
монархії. Підтримка Австро-Угорщини під час війни. Допомога
військовополоненим українцям.
⠀
Загальна Українська Рада (ЗУР)
⠀
Лідер К.Левицький. Привернення уваги Австро-Угорщини до ідеї
української державності. Об’єднання всіх українських земель у
межах Австро- Угорщини на правах автономії.
⠀
Українські січові стрільці (УСС)
⠀
Легіон Українських січових стрільців (УСС) чисельністю 2,5 тис.
було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий на основі молодіжних
воєнізованих організацій «Січ», «Пласт», «Сокіл». Першим
командувачем УСС був М.Галущинський. Бойове хрещення УСС
відбулося на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах
(27-28 вересня 1914 р. – Галицька битва). УСС брали участь у
битвах: на горі Маківка (квітень-травень 1915 р.). У серпні 1916
р. у битві на горі Лисоня зазнали поразки та значних втрат.
⠀
Ставлення політичних організацій Наддніпрянської України
до війни
⠀
ТУП закликало підтримати Росію, сподіваючись на надання
автономії Україні в майбутньому. З грудня 1916 р. ТУП займає
Початок революції
⠀
8 березня 1917 р. відбулася лютнева буржуазно-демократична
революція в Росії. Російський імператор Микола ІІ зрікається
влади. Влада перейшла до Тимчасового уряду.
⠀
17 березня 1917 р. у Києві була заснована Українська
Центральна Рада (УЦР). Головою УЦР було обрано
М.Грушевського. На першому етапі своєї діяльності УЦР
відстоювала ідею автономії України у складі нової
демократичної Росії.
⠀
19-21 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес
у Києві. УЦР визнано представницьким законодавчим органом
України. 18-21 травня 1917 р. відбувся І Український військовий
з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український
військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою.
⠀
Травень-червень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із
В.Винниченком) веде переговори із Тимчасовим урядом Росії
щодо питань автономії України. Але тимчасовий уряд не
дозволив проголошувати автономію України до
рішення Всеросійських Установчих зборів. 18-23 червня 1917 р.
відбувся ІІ військовий з’їзд, який запропонував УЦР негайно
приступити до втілення ідеї автономії України. Зобов’язався
забезпечити УЦР підтримку.
⠀
І Універсал УЦР (червень 1917 р.)
⠀
Проголошення автономії України. УЦР визнавалася вищим
державним органом влади до скликання Всенародних
українських зборів.
⠀
⠀
29 січня 1918 р. – бій під Крутами між радянськими військами та
загоном українських добровольців, до складу якого входило 500
студентів, на чолі з сотником В.Омельчинком. Українські війська
були розбиті. 29 січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві
на заводі «Арсенал». Повстання було придушене військами
УЦР. 8 лютого 1918 р. – більшовицькі війська М.Муравйова
захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житомир.
⠀
Перша спроба встановлення радянської влади в Україні
⠀
Утворення органів радянської влади. Створення робітничо-
селянської армії України. Націоналізація великих підприємств.
Вивезення хліба з України в Росію. Політика розчленування
України на регіональні республіки: Донецько-
Криворізьку,Одеську, Таврійську, Донську. Червоний терор.
⠀
Березень-квітень 1918 р. – німецько-австрійські війська зайняли
Україну, радянська влада була повалена. Поновлена влада
УЦР.
⠀
29 квітня 1918 р. УЦР приймає Конституцію УНР та обирає
президентом М.Грушевського.
⠀
29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських військ
відбувся державний переворот, який призвів до повалення
влади УЦР і встановлення гетьманату П. Скоропадського.
⠀
Гетьманування Павла Скоропадського
⠀
29 квітня 1918 р. на з’їзді хліборобів владу було передано
генералу П.Скоропадському. П.Скоропадський видав грамоту, в
якій проголосив себе гетьманом усієї України. УНР перестала
існувати, натомість виникла Українська держава.
⠀
Економічний розвиток: відновлення приватної власності;
скасування 8 годинного робочого дня, заборона страйків;
піднесення економіки.
⠀
Національно-культурний розвиток: визнання української мови
державною; відкрито 2 українських університети у Кам’янець-
Подільському та Києві; 150 українських гімназій; створення 27
листопада 1918 р. Української академії наук на чолі з
В.Вернадським.
⠀
14 листопада 1918 р. проголошення грамоти П.Скоропадського,
у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави
на користь Усеросійської федерації народів (небільшовицької
Росії).
⠀
Утворення Директорії УНР та повалення Гетьманату
Скоропадського
⠀
14 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти
П.Скоропадського створено Директорію УНР на чолі з
В.Винниченком. 15 листопада 1918 р. – початок повстання
Директорії проти гетьманату. Бій під Мотовилівкою завершився
поразкою військ гетьмана. П.Скоропадський зрікся влади і
виїхав до Німеччини.
⠀
Відновлюється УНР на чолі з Директорією. У лютому 1919 р.
главою Директорії стає С.Петлюра. Для армії Директорії УНР
було характерне явище отаманщини. Протягом лютого-квітня
1919 р. війська Директорії були розбиті більшовиками. В Україні
вдруге була встановлена радянська влада.
⠀
Західноукраїнська народна республіка
⠀
18 жовтня 1918 р. у Львові була створена Українська
Національна Рада (очолив Є.Петрушевич), яка поставила
питання про об’єднання західноукраїнських земель. 13
листопада 1918 р. проголошення самостійної незалежної ЗУНР
Причини НЕПу
⠀Заходи НЕПу
Результати НЕПу
Утворення СРСР
Загальна характеристика
⠀
Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у
складі трьох держав:
⠀
1. Східна Галичина і Західна Волинь у складі Польщі,
2. Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
⠀
Політична сфера: відсутність органів самоврядування; заборона
українцям обіймати адміністративні посади в державі, керівні
посади в армії; обмеження політичних прав українців.
⠀
Економічна сфера: колоніальний характер економіки; панівне
становище іноземного капіталу; переважання аграрного сектора;
екстенсивний характер сільського господарства; малоземелля
та безземелля селян; міграція та еміграція населення; розвиток
кооперативного руху.
⠀
Національне життя: асиміляція українського населення;
обмеження у сфері освіти та культури; національне гноблення
українського населення.
⠀
Українські землі у складі Польщі
⠀
Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині.
Українські землі надавалися польським осадникам – колоністам.
Політика полонізації та асиміляції. У 1930 р. початок політики
«пацифікації» («умиротворення українського народу»)
⠀
Українські політичні партії у складі Польщі
⠀
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
⠀
Заснована 1925 р. Лідер Д.Левицький Наймасовіша українська
політична організація Галичини.
⠀
Вересень-листопад 1943 р. – героїчна битва за Дніпро. 5. 6
листопада 1943 р. – визволення Києва.
⠀
Січень-лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська операція, що
мала результатом оточення 11 ворожих дивізій.
⠀
8 квітня-12 травня 1944 р. – Кримська наступальна операція, яка
завершилася визволенням Криму. У травні 1944 р. за
звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у
віддалені райони СРСР татар, греків, болгар, вірмен, які
проживали в Криму.
⠀
13-29 липня 1944 р. – Львівсько-Сандомирська операція.
⠀
20-29 серпня 1944 р. – Яссько-Кишинівська операція, у ході якої
визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України.
⠀
Вересень-жовтень 1944 р. – Карпато-Ужгородська операція,
визволення Закарпаття.
⠀
28 жовтня 1944 р. – завершилося визволення Закарпаття,
остаточне вигнання німецьких окупантів з українських земель.
⠀
9 травня 1945 р. – остаточна перемога над німецькими
військами. День перемоги над нацизмом.
⠀
Радянізація західних областей України
⠀
Встановлення радянської влади в західних областях України.
Проведення індустріалізації. Націоналізація. Колективізація.
Заходи в культурно-освітній сфері. Направлення зі східних
регіонів України на постійну роботу фахівців, партійних
функціонерів. Депортація західноукраїнського населення до
віддалених районів СРСР. Ліквідація Української греко-
католицької церкви у березні 1946 р.
⠀
Боротьба ОУН-УПА з радянською владою
⠀
Активна боротьба була до 1950 р. Загибель
головнокомандувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.). Спад
організованого опору (хоча окремі загони ще діяли до 1956 р.).
⠀
Суспільно-політичне життя УРСР
⠀
Відновлення режиму одноосібної влади Й.Сталіна. Відновлення
репресій. Розгортання ідеологічної реакції – «ждановщини».
Боротьба з генетикою – «лисенківщина» (1946-1948 рр.).
Боротьба з «буржуазним націоналізмом», з “низькопоклонством
перед Заходом”, з безродним космополітизмом (справа
«лікарів» 1948 – 1953 рр.)
⠀
Відбудова народного господарства України
⠀
⠀
Вихід України на міжнародну арену після завершення війни.
1944 р. – створення Народного комісаріату закордонних справ
УРСР на чолі з Д. Мануїльським. 1945 р. – включення України до
складу 47 країн засновниць ООН разом із Білорусією та СРСР
⠀
Загальна характеристика культури України після війни
⠀
Жахливого удару національній культурі заподіяла в цей період
«ждановщина». Було розгромлено «буржуазні лженауки»
генетику та кібернетику («лисенківщина»). Репресіям було
піддано діячів єврейської культури, звинувачених у
«космополітизмі». Діячів української культури звинувачували в
“буржуазному націоналізмі”.
⠀
Відлига» 50-х років позитивно вплинула на культурне життя
республіки. У 60-х рр. зароджується у літературно-мистецькому
житті явище «шістдесятників» як наслідок хрущовської «відлиги»
та лібералізації.
⠀
Шістдесятники – нове покоління митців, які відійшли від
шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби
за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників
заводів, а виходили з того, що «…поезія має бути поезією, а не
агітацією у віршованій формі».
⠀
З початку 60-х років починаються переслідування діячів
мистецтва (В.Стуса, Л.Костенко, М.Вінграновського, І.Драча…)
⠀
Проголошення у вересні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС
економічної реформи. Суть нових підходів полягала у:
розширенні самостійності підприємств, переведення їх на
госпрозрахунок; посиленні прямих договірних зв’язків між
підприємствами; встановленні економічно обґрунтованих цін;
матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від
результатів їхньої праці; оцінці діяльності підприємств такими
показниками, як рентабельність і прибуток.
⠀
Створення підпільних і легальних груп та організацій;
розповсюдження нелегальних видань («самвидав»); порушення
національної проблеми на різних наукових конференціях;
організація Шевченківських свят, вечорів пам’яті Лесі України,
Івана Франка тощо; створення гуртків вивчення вітчизняної
історії, клубів творчої молоді; організація мітингів протесту,
демонстрацій, пікетувань; надсилання письмових заяв
(«відкритих листів») до вищих органів влади в СРСР та УРСР,
до міжнародних організацій.
⠀
Форми репресій проти дисидентів:
⠀
Залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ, організація
різноманітних «кампаній» у пресі); застосування
адміністративних санкцій (догани, звільнення з роботи); арешти
та ув’язнення; ізоляція у психічних лікарнях.
⠀
Видатні представники українського дисидентського руху:
⠀
Квітень 1990 р. – створення першої політичної партії –
Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Лідер –
Л.Лук’яненко.
⠀
У березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради УРСР на
альтернативній основі.
⠀
16 липня 1990 р. – прийняття Декларації про державний
суверенітет України.
⠀
5 липня 1991 р. прийняття Закону про заснування в Україні
посади Президента.
⠀
Спроби збереження федерації радянських республік
⠀
Жовтень 1990 р. – страйк у декількох регіонах України. Масовий
студентський страйк («Революція на граніті»).
⠀
«Революція на граніті» – студентська ненасильницька кампанія
громадянської непокори, яка тривала з 2 по 17 жовтня 1990 р.
Апогеєм кампанії було голодування студентів в Києві, на
Майдані Незалежності. Студенти вимагали продовження
демократизації УРСР, недопущення підписання нового союзного
договору, перевибори у Верховну Раду УРСР… Протести
завершилися постановою Верховної Ради УРСР про виконання
вимог учасників протесту.
⠀
Розпад СРСР
⠀
8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР,
⠀
28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України.
⠀
Політичне утвердження України
⠀
Переможцем дострокових президентських виборів, що
відбулися 25 травня 2014 р., став Петро Порошенко. Щоб
оновити всі гілки влади, президент П. Порошенко ухвалив
рішення про дострокові парламентські вибори.