Трагедія «Гамлет» Вільям Шекспір.

Гамлет молодий принц веселий, доброзичливий, обізнаний з науковою думкою свого часу,
добре знає літературу й мистецтво, сам пише вірші та вправно володіє мечем. Галантний
кавалер,оптиміст. Його віра в людей і в бездоганний світ надихає на життя.Формування
поглядів Гамлета на життя відіграють безпосередньо приклад батька та книжки «книжна
мудрість»
Гораціо каже – «Справжній був король»

Гамлет виправляє – « В усьому і для всіх він був людина»

Але оптимістичні погляди героя меркнуть коли він натикається на коварство, підступність, людське
зло. Після зустрічі з привидом Гамлет промовляє « Діяння злі на світло вийдуть навіть з- під землі»
тим самим стверджує , що добро переможе і справедливість восторжествує, але через помсту.
Настає конфлікт в душі молодого чоловіка він не знає, як це виправити, сумнівається. Ні він не
боягуз і не тюхтій « Чи бути, чи не бути...» після цього монолога робить вибір, що він не хоче
здалатися долі, а хоче змінити світ, адже смерті він не боіться.

« Тепер я б міг

Напитись крові теплої й такого

Накоїти, що білий день здригнувся б,

Уставши вранці.»

Після невдалих спроб помсти Гамлет знов змінюється та замислюється, про життя і смерть, адже
після смерті усі перетворюються на купку кісток,, « Адже мої кості ломить на думку про це».

Принц загубив віру у власні сили і віддається до рук долі. Загнаний в пастку Гамлет неслухає навіть
друга, який намагається відмовити йго від поєдинку, промовляє «І горобець не впаде без Божої на
те волі», « Головне- приготуватися. Смерть сплачує всі борги. То чи не все одно, коли помирати?
Хай буде, що буде».

Такі герої гинуть фізично, але духовно живуть вічно. Вони бентежать душі людей,
спонукають їх тверезо оцінити свої бажання і можливості у пошуках сенсу життя.
 Гамлет – герой свого часу, своєї епохи, що несе в собі її роздвоєність. З одного боку він
розуміє, що людина -вінець усього живого, окраса природи, її досконалий витвір, з іншого
-переконується, що людина, як істота розумна, все таки недалеко пішла від тварини, вона
часто послуговується лише інстинктами й така ж тлінна, як і все живе. Гамлет стає свідком і
учасником людської трагедії: йому одному відкривається те, чого не помічають інші –
занепадає мораль, руйнуються поняття честі й обов’язку, втрачаються ідеали правди та добра.
Гамлет був обізнаний з науковою думкою свого часу, він добре знав літературу й мистецтво,
сам писав вірші, знав правила сценічного дійства. Як справжня людина своєї епохи, Гамлет
вправно володіє й мечем.
«Як і заради чого жити людині в цьому світі?» – задається він таким питанням. І, не
знайшовши відповіді на нього, переадресовує його нам, тим, кому випало жити в
розтерзаному негараздами, урбанізованому XXI столітті.

Гамлет підступно гине, але не стільки через свою слабкість чи помилки, скільки через свою
добропорядність, інтелігентність, неможливість самотужки протистояти світові неправди,
негідності та зла. Пізнання людиною зла – ось у чому полягає трагедія Гамлета, а неприйняття
цього зла – джерело конфлікту героя з дійсністю.
Чи сучасний Гамлет? Я вважаю, що так. Саме завдяки таким як він -чесним, самовідданим,
небайдужим, чистим душею, цитадель зла буде оточена й підкорена добром. Адже зло завжди
породжує тільки зло. Та мій улюблений герой протиставляє йому своє вразливе, чуйне та
добре серце.
Такі герої гинуть фізично, але духовно живуть вічно. Вони бентежать душі людей,
спонукають їх тверезо оцінити свої бажання і можливості у пошуках сенсу життя. Мудрим
старшим другом увійшов в моє життя Гамлет, давши відповідь на споконвічне запитання про
життєвий вибір людини. Я твердо переконаний у тому, якою дорогою маю йти, чо