ВІДЧИТ

За роботу М. Дивицького РАЙКОМУ КПбУ за час з 20/УІ – 1932 року

по І/І – 1934 року

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА :

Вся робота районового партійного КОМІТЕТУ за відчитний період

провадилась на основі виконання постанов ХУІ – ВСЕСОЮЗНОГО з''їзду
ВКПб , ХІ ВСЕУКРАІНСЬКОГО з''ізду КПбУ , ХУІІ ВСЕСОЮЗНОІ та
ХІІ ВСЕУКРАІСЬКОІ та ІІ РАЙОНОВОІ ПАРТ/КОНФЕРЕНЦІЙ та
послідуючих постанов ЦК ВКПб та ЦК КПбУ.
І/ Основна увага в роботі РАЙПАРКОМУ була зосереджена на
виконанні постанов партіі в справі перебудови сільського господарства в
районі, на основі здійснення суцільноі колективізаціі району та ліквідаціі на
цій базі кулачества, як класа, подальшого організаційно-господарського
зміцнення колгоспів, розвитку с/г в усіх його галузях та виконання гасла тов
СТАЛІНА " Зробити колгоспи більшовицькими , а колгоспників
заможніми "
2/ Своечасного виконання с/г виробничих господарсько-політичних
кампаній та виконання державних зобов"язань, посів/кампаніі збиральна,
хлібопоставка, фінплани і інше.
3/ Рішуча боротьба з класовим ворогом-кулачеством, рештками
контреволюційних елементів, що тихою сапою провадили свою
контреволюційну діяльність, щоб розвалити к/госпи та взагалі пошкодити
успішному ходу соц/будівництва.
4/ Рішуча боротьба з опортунізмом всіх мастей в рядах
парт/організаціі,як правих опортуністів, так і "лівих" закрутників, -
очищаючи ряяди парт/організаціі від класово"/чуждих елементів,
опортуністів, розклавшихся елементів, грубих порушників рев/законности,
одночасно виховуючи парт/організацію теорією
МАРКСА,ЛЕНІНА,СТАЛІНА та мобілізуючи на бойове здійснення постанов
партіі.
5/ Здійснення конкретного керівництва та поліпшення роботи рад,
колгоспів, профорганізаціі, комсомола, коопераціі та громадсько-
добровільних організацій.
6/ Перебудова орг/партмасовоі роботи на основі постанови ЦК КПбУ
від 29/ІУ - та ЦК ВКПб від 15/УІ - 1933 року та мобілізаціі всіеі працюючоі
людности на виконання рішень партіі та Уряду на основі розгорнення
партмасовоі та політ/виховавчоі роботи серед широких шарів робітників,
колгоспників та трудящих одноосібників

Всі нижче переліченні моменти з"являлись вузловими пунктами

керівництва та діяльності РАЙПАРКОМУ, що дало змогу М/Дівицький
райпарторганізаціі прийти до ХУІІ з"ізду ВКПб,ХІІ з"ізду КПбУ , І Обласноі
парт/конференціі та райпартзборів із значними досягненнями.

І. СКЛАД ПАРТОРГАНІЗАЦІІ :

Порівнюючи з данними на 20/УІ-1932 року маемо:

І/ Всього комуністів…………213 чол. на І/І – 1934 р.                   182

з них дійсних членів……..120                                        113

кандидатів…………93                                          69

2/ В парторганізаціі жінок …....23                                         19

з них дійсних членів….11                                           12

кандидатів…………12                                          7

[…]
 МАШИНО/ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЙОНУ.

1932 РІК 1933 РІК

Тракторів 34 33 / вибракованний
Трактор. Сівалок 29 29
Кінних сівалок 223 223
Гребок 40 45
Жаток І33 І43
Сіноко сарок 20 27
Складних молотаро 40 40
к
Двигунів 22 22
Тріерів 31 31
Майстерень 5 5
Кузень 27 27
Діючих мех. млинів 7 7

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА  :

Із загальноі площі рільноі землі селянського користування в колгоспах

в 1932 році            27605 га            в 1933 році               - одноосібників
7845                  "  1933   "                   -
З них засіяне  :
1932 році 1933 році
:  к/г   :  одноосіб   РАЗОМ   :  к/г   :  одноосіб   РАЗОМ  
: : : :
Озимих  зернов 6096 1991 8086 6725 968 7693
их
Ярих  зернових 6883 939 7622 6308 477 6785
Різних  олійних 5717 117 688 434 51 485
Технічних 2555 1475 4030 2875 1268 4143
РАЗОМ 1590 5522 21426 1654 2764 19106
4 2
Із загальноі кількості господарств у колгоспах:
                                            У 1932 р.        4201 господарство,         84,4%
                                                1933  р.            4897                             95,0%
             Одноосібників………1932 р.     1321                                   19,6%
                                                   1933 р.        422                                   5,0%
 В районі налічуеться 29 колгоспів, які об"еднують 96 рільничих бригад,
яку в свою чергу мають працездатніх 9945 осіб, з них чоловіків 4077 , жінок
4664 та підлітків 1204. Всі колгоспи району обслуговуються МТС, при який
утворене повністю укомплектоване витриманими, перевіреними комуністами
ПОЛІТВІДДІЛ, за допомогою якого рай/парторганізація далеко краще ніж в
м/році впоралась з уборочною, посівною та іншими основними
політ/господарчими компаніями та піднесла на належну височінь свідомість
колгоспівських мас, організував колгоспників через переведення масової
роботи, соц/змагання та вдарництва на боротьбу за дотермінове виконання
зобов"язань перед пролетарською державою, боротьбу за підвищення
врожайности й боротьбу з втратами та виконання виробничих планів й норм
виробітку в процесі якоі висунули з колгоспів кращих колгоспників-
ударників 1989 чоловік, з них жінок
Не можна невідмітити того, що через утворення ПОЛІТВІДДІЛІВ при
МТС та переведення в життя постанов ЦК партіі про організацію колгоспних
парт/осередків, кандидатських груп та парт/оргів, значно поліпшено в
колгоспах скотарство, конярство та збільшена оплата на трудодень
організаційно-господарче зміцнення колгоспів і заложено міцний фундамент
до заможньо-культурного життя колгоспників, за перетворення колгоспів на
більшовицьки.
Вартість трудодня в районі в 1932 році пересічна : натурою 604 грама
та грошима 46 коп, тоді, як в 1933 році рай/парторганізація домоглася
пересічноівартости трудодня: натурою 2 кілограма 323 грама та грошима
66 коп. Ці досягнення не значні, е в районі далеко кращі колгоспи, що по
більшовицькому боролися за збільшення вартости трудодня,в якіх при
остаточному розрахунку трудодень дорівнюється  :
к/г Жовтневий                   1932 р.     натурою  1 кгр   44 гр.        30 коп.
                                            1933                            5           173            56

к/г Н/Ладовський             1932 р.                        І             400           70
                                            1933 р.                       3            850           75
к/г Товкачівський             1932 р.                        І             000           47
                                            1933 р.                        2            800           97

Поруч з гарними колгоспами в районі е й такі колгоспи що далеко

гірше боролися за підвищення вартости трудодня, але порівнюючи з м/роком
все-ж мають досягнення  :
к/г Хаенківський 1932 р.                                         0             132 гр.      23 коп.
                                1933 р.                                       0             507            46

к/г Лучківський     1932 р.                                       0             331            36
                                 1933 р.                                       І             100             46

Всі колгоспи на І/І – 1934 року засипали повністю посів/фонд на 100%,

який складае 637І центнер та страхового фонду 1983 центнера разом
засипано страхових та посівних фондів по колгоспах 9749 центн. які
повністю забезпечують посів площу під ярі культури 1934 року.
Весь засипаний посівний фонд відокремлено в окремі комори,
організовано спеціальну охорону з кращих колгоспників- ударників та буде
до 5/І - 1934 року повністю очищено крім того проби посівного фонду зараз
напраювляються до МТС, щоб організовано відправити іх до НІЖЕНСЬКОІ
Селекційноі станціі на опробацію, після чого буде проводиться внутрі
колгоспний сорто/обмін.
В районі переведено при ПОЛІТВІДДІЛІ МТС нараду по складанню
виробничих з тим, щоб не пізнійше 25 січня виробничи плани були складені
по всіх колгоспах та бригадах .
Крім основного тягла в колгоспах / коней / вже підготовлено 265 корів
та до весни 1934 року заплановано ще підготовити 600 пар, як допоміжне
тягло, з тим, щоб весняну посівну кампанію 1934 року провести в скороченні
терміни , і мати запоруку в дальнійшому підвищенню врожайности. На І/І-
1934 року в районі ще налічуеться 442 одноосібних господарств, які далеко
гірше забезпечені посівматеріялом і тяглом. Завдання рай/парторганізаціі,
будь що до 25/І - 1934 року до дня відкриття ХУІІ - партз"ізду втягнути всіх
одноосібників до колгоспів, з тим, щоб перетворити район на район суцільноі
колективізаціі .
Н/  рай/парторганізація мае всі абсолютно можливості до того, щоб всі
колгоспи до 25/І- 1934 року повністю були готові вийти в поле для весняних
робіт. Отже нам необхідно зараз розгорнути широку масову роботу серед
колгоспників та одноосібників з тим, щоб рапортувати партіі й уряду 25/І-
про Н/  готовність до весняноі сівби.
Виконуючи рішення партіі про те, аби кожен колгоспник мав корову
рай/парторганізація провела чималу масову роботу, щодо контрактаціі
тиличок для безкорівних колгоспних господарств, в наслідок чого
законтрактовано 339 тилиць, які роздані кращим колгоспникам- ударникам /
з числа безкорівних господарств  /. Таким чином на І/І – 1934 року
[…]
НАЦ/КУЛЬТ/ Б У Д І В Н И Ц Т В О

В районі працюе 27 шкіл соц/виху, з них 14 – 7-ми річок і 13-ть 4-х

річок. Охвачено школами дітей – 4346 осіб, протів 4223 в 1932 р або 98,2%
всіх дітей шкільного віку.
Збільшення охвата на 123 учня припадае за рахунок поширення
старшого концентру. Відвідування становить 92%.При школах е 16-ть
майстерень та 8 робітніх кімнат.
За відчитний термін добудовано і розпочато навчання у 2-х двух
комплектових школах / в с. Грабові та д. Сереченці / та одну 7-ми річку / в
с. Буди / , організовано для дітей, що живуть далеко від шкіл / інтернатів.
Для організаціі гарячих сніданків при кожній школі організоване
пришкільне господарство в 59 гектарів рільноі землі по району протів
4,78 гектара в 1932 році. При 14-ти школах організовано для дітей гарячі
сніданки, якіми забезпечуються 1765 учнів-колгоспників.

Переважна кількість шкіл забезпечена паливом, але де-які

парт/осередки й сільські ради не дооцінили значення школи, підвищення
культурного рівня колгоспівських мас, не організували доставки топлева і
школи до цього часу не забезпечені паливом / Обичев – секретар П/0 МОЗА,
голова с/ради – ПЕРЕПИЛИЦЯ.

КАДРИ ШКІЛ :   В 1932 році працювало навчателія в районі 115, в 1933 році

                               137 осіб, зних з вижчою освітою в 1932 році  5 ,  1933р  13
                                                             середньою                                                71
                                                              нижчою                                                    51
                                                   з них :комуністів                         9                7
                                                              комсомольців                         36              47

Не достатньо перевірені кадри викладавців сецеківських дисциплін в

14 викладавців, комуністів 5, комсомольців 6.
П/С на місцях недостатньо допомагають і перевіряють роботу шкіл, в
наслідок чого виявлені окремі факти грубового поводження вчителів з
учнями, наприклад : у Вайзбахівській школі, навчатель /син куркуля/
ПАВЛОВСЬКИЙ та РУДЕНКО били учнів. Крім того у Мало-Дівицький
школі / на селі / вчитель КОРОНОВА пояснювала : " Що жид і еврей, це
одінакове " але краще кажіть еврей ".
У Обичеві група учнів 7-і громади за ініціативою колишнього
секретаря парт/осередку тов РЕВИ організована вечірка із спиртовими
напитками. В Обичеві один учень заявив : " Ми всі українці, навіщо нам
вчить російську мову "
Все це говоре за необхідність звернути особливу увагу, як
територіяльних, так і колгоспних парт/осередків і всіеі парт/організаціі,
зокрема на виховання та піднесення політичної свідомости серед
вчительських кадрів. Крім того ще недостатньо перевірені кадри вчителів і на
окремих ділянках ще есть класово-ворожі елементи, які до цього часу
працюють в н/  радянській школі. Приклад : ПАВЛОВСЬКИЙ, БОЖКО
/вчитель Хаенківськоі школи, якого знято за роботу за протаску вання
куркульсько-петлюрівськоі теоріі в школі /, КУЛИК/вчитель Мало-Дівицькоі
зраковоі школи/.
[…]
ВНУТРІ ПАРТІЙНИЙ СТАН.

Райпарторганізація вцілому здорова і протягом всього відчитного

періоду по більшовицькому боролась за практичне переведення в життя
постанов партіі та Уряду, одночасно викриваючи та очищаючись від класово-
ворожих елементів  /  КРАВЧЕНКО, СИТНІЧЕНКО, РОМЕЦЬ, СИНИЦЯ,
ДІЛЕНКО, МІРОШНІЧЕНКО, КОНОВАЛОВА/ , що пролізли до партіі та
порушували постанови партіі, що особливо виявилось у грубому викривленні
рев/законности с/радами району  / Вейзбахівська, Петрівська, Колесницька,
М/Дівицька  /.

В середині 1933 року викрито ганебні діі бувшого керівника

РСС ДУДКИ, що систематично піячів, розклавсь, зробив велику розтрату
кооперативного майна та грошей та призвів організацію до тяжкого
фінансового стану. Поруч з справою ДУДКИ викрито антипартійні вчинки
як-то: п-янки, самопостачання, затиску критики, порушення уставу партіі з
боку бувшого Секретаря РПК АУШЕВИМ, члена бюро ДМІТРІЕВА, члена
КК РЯДЧЕНКА і друг.

Порушення рев/законности з боку бувшего Зав. Райфінвідділу

ТАРАСЕНКО. Порушення парт/етики з боку окремих комуністів /п"янка/
Боровський – СТЕПАНЕНКО / Секретар П/О Сезьки – ЛАЗОРЕНКО,Хаенки
– ЯЦЕНКО, Петрівка – КОНОВАЛОВ /.

А також мали місце з боку окремих комуністів прояви правого

опортунізму та контреволюційного троцкізму на практиці, що яскраво
виливалось у формі затормозить виконання міропріемств партіі та уряду –
Хаенки – ПОЛІТУН С. , Вейзбахівка – БКССАРАБ та "лівацькі"
закрути : Колесники – ДІЛЕНКО, Петрівка – МІРОШНІЧЕНКО,
КОНОВАЛОВ Вейзбахівка, М/Дівиця.

Парторганізація в цілому дисциплінована, але маемо порушення

парт/дисципліни з боку окремих членів партіі, як-то : невиконання постанов
П/О, не своечасна сплата членських внесків, не відвідування парт/зборів та
парт/учеби й інше  / Хаенки, Вейзбахівка, М/Дівиця /

Викриваючи ці антипартійні ганебні вчинки з боку бюро РПК, РКК та

ПОЛІТВІДДІЛУ МТС було вжито рішучих заходів партійного впливу та
радянського законодавства, притягаючи винніх до сувороі відповідальности.
Засуджуючи всі антипартийні вчинки, як партійною організаціею, так
широкими колами працюючих, - РПК згуртував парт/організацію та
мобілізував широкі маси працюючих навколо генеральноі лініі партіі на
дальнійше викриття подібних явищ, рішуча боротьба за рев/законність,
розгорнення критики та самокритики, як в рядах парт/організаціі, так і
широких позаппартійних мас, та мобілізаціі парт/організаціі і широких мас
працюючих на практичне здійснення чергових завдань партіі та Уряду.

[…]

РОБОТА С У Д А

Всього пройшло справ 490 , лишилося не розглянутих на І/І- 1934 року

– 17 справ. Притягалось обвинувачених 654 особі з них постановою суда
присуджено:до позбавлення волі понад 3 роки 100 чолов, від І р до 3 р.
50 чолов, засуджено до примусовоі праці від 6 м-ців до І р. 72 чоловіка, від 3-
х м-ців до 6 м-ців 36 ч. до 3 м-ців – 23 особі.
Оштрафоване по суду 17 осіб. Винисено громадських доган 19
Засуджено умовно 36. Виправдано 65. Закрито справ та припиненно 186.
Скасовано кас/інстанціі одна справа. Судові справи розглядались в
основному по таким питанням  :
І/ За злісне невиконання політ/госп.кампаній……………………….….76 спр
2/ За надуження влади та порушення рев/законности…………………..23
3/ Службові злочини……………………………………………………….119
4/ Крадіжки в колгоспах…………………………………………………....194
5/ Крадіжки поза колгоспом……………………………………………..…193
6/ Пройшло по справам суда  :

Колгоспників…...340                         З них  : комуністів…….. І

Бідняків…………..43                                        комсомольців…9
Середняків………144
Службовців …..…..22

В тому числі  : членів управ к/г…..17

бригадирів к/госпів………5
голів с/р та чл.президіі….7
конюхів………………..6
комірників…………...3

Коли порівнювати матеріали, що надходили до суду в 1932 році треба

відмітити, що кількість справ, що надійшли в 193І році меньше ніж в
1932 році, це каже за те, що нар/суд та органи слідства вели відповідно
боротьба з злочинним елементом, в наслідок цього злочинність в районі в
1933 році, набагато зменьшилась протів 1932 року.

РОБОТА РАЙСПОЖИВСПІЛКИ  :

На І/І -1934 року РСС мае 37 крамниць. За звітній період

Райспоживспілка поширила протів м/року на 4 крамниці, або на 12% до
загальноі кількости крамниць в 1932 році . Крамообіг РСС в 1932 році
складав ІІ52000 крб, в 1933 році складае І59І000, який виконанно на І/І-
1934 року лише на 46%, по крамообігу РСС займае послідовне місце в
ЧЕРНІГІВСЬКІЙ Области. Моб/кошти РСС ні жодного кварталу
невиконувала і план мобілізаціі коштів за 1933 рік в сумі 8І952 крб виконала
лише на 84,4%.
Заготівлю овочів РСС виконала на 60% та заготівлю різноі сировини на
96,4%. Лише одну поставку молока РСС спромоглася виконати на 108%.
Така велика робота, як децентралізована заготівля хліба РСС зовсім
безобразно поставлена, в наслідок чого на І/І – 34 р. заготовлено лише
24 кілограма хліба. Це все пояснюеться тим, що РСС протягом звітнього
періоду зовсім не вела ні- якоі роботи серед пайщиків й кооперативного
активу, залишившись лише з своім найманим апаратом, який не міг відібрати
відповіднього контінгенту краму і розповсюдити серед споживачів. Це все й
призвело до того, РСС під кінець року недовиконала своіх планів та
залишилась в ганебному прериві.
[…]

ПОЛІТИЧНИЙ СТАН РАЙОНУ

Зріст сільського господарства району вцілому і зокрема соціалістичних

форм,рішучий і переможний наступ соціалістичних елементів села на
капіталістичний в розпалі загостренноі класовоі боротьби маемо великий
зріст політичноі свідомости та активности основноі маси колгоспників та
трудящих одноосібників.

Переведенні міроприемства партіі та уряду на селі, що спрямовані на

дальше укріплення колгоспів та виконання гасла вождя тов СТАЛІНА
"  зробити колгоспи більшовицькими , а всіх колгоспників заможніми ", ще
більше згуртувало маси колгоспників навколо генеральноі лініі партіі на
виконання завдань 2- п"ятирічки.

Активність та висока політична свідомість колгоспників ішла до лініі:

боротьби за організаційно- господарче зміцнення колгоспів, втягуючи
одноосібників до колективних форм господарювання, своечасному
виконанню с/г виробничих завдань / посівна, збіральна, зяб і т.інше /,
своечасному виконанню зобов"язань перед державою.

4/ Зміцнення трудовоі дисипліни та рішуча боротьба з класовим

ворогом, що діє" тихою сапою", симулянтами, рвачами, розкрадачами
соц/власности.

Завдяки цьому район, і зокрема соц/сектор успішно та передстроково

вивершив посів/кампанію, хлібопоставку, натур/оплату МТС, мобілізацію
коштів, молоко поставку і т.інше.

Побідосний наступ соціалістичних елементів села на капіталістичних,

проведення суцільноі колективізаціі в районі та ліквідаціі на цій базі кулака ,
як класу, не могло не викликать шаленого опіру класового ворога, кулака,
підкулачника, петлюрівського, махновського і всякого іншого
контреволюційного елементу. Хоч протягом останнього часу ми не мали в
районі відкритих виступів контреволюційних елементів та кулачества, але
класовий ворог, у великій мірі активізувався і лише змінивши форми
боротьби з рад/владою, розбитий, але недобитий класовий ворог пішов у
підпілля і "тихою сапою" завдавав шкоди та шкідництва на окремих
дільницях соц/будівництва в Н/ районі.

Не дивлячись на жорстоку боротьбу М/Дівицькоі парт/організаціі з

класовим ворогом, все ж на окремих участках класовий ворог перевадив
свою ганебну роботу, як приклад  : Вейзбахівський радгосп, де пробрались на
окремі відповідальні пости антирадянські елементи призвели радгосп в
1933 році до тяжкого економічного стану, великих збитків та загибелі хліба
тютюну іт.інше. Діі "тихою сапою" класового ворога мали місце і в окремих
колгоспах, керівництво яких з"являлось лише свідками одного прориву за
другім, де під різними предлогами організовувалось розкрадання врожаю
1933 року, як хліба, так і картоплі / Хаенки , Вейзбахівка/, наслідком чого в
цих колгоспах маемо мізерні показчики в оплаті трудоднів, а в низці
колгоспів ставить під загрозу і посів/фонди, особливо картоплі  / Хаенки ,
Колесники, Л.Сореченці, Вейзбахівка  /.

В окремих селах не дивлячись на значне полекшення зроблене партіею

й урядом по питанню п" ясопоставки все-ж агенти класового ворога,
ігноруючи постанови партіі й уряду намагались в ряді сел сбурить
колгоспників й одноосібників протів політики партіі / Вейзбахівка,
В/Дівиця /також саме грубе викривлення постанов партіі і радянських
законів /Петрівка, Колесники/.

Кулачество й контреволюційні елементи використовуючи в своіх цілях не

стійки елементи середняків і навіть колгоспників сіють антирадянські
настроі, що виражаються в слідуючому :

І/  " Як ще ми незабезпечені хлібом виключно урожаем І933 рік, то в

дальнійшому в нас ні-яких перспектив до заможнього життя буть неможе 

2/ "  При такій політиці хлібоздачи і натуроплати населення і колгоспи

розташовані на поганих землях не минуче повинні загінуть "

3/ "  Даремно держава дае корови , тяжке становище колгоспників примусть

його продавать останне майно для виплати боргів "

НАСТРОІ СЕРЕДНЯКІВ :   Середнячество в районі в основній своій масі

задоволено політикою партіі й уряду і в купі з біднотою в колгоспах
з"являеться міцною підпорою радянськоі влади на селі. Середнячество в
основній своій масі проявляе значну активність на виробництві в колгоспах і
на інших ділянках громадськоі роботи, але серед окремих груп середняків
особливо в лісній частині, де господарчі наслідки ц/року низьки можна чути
такі настроі  :

І/  "  Заставляють нас пахать хліб на піску, коли ми ій раніше мало свій хліб
іли. Зараз можемо більше дать коресті державі, тільки треба задуматься, чим
нам займатись на нашій землі.
Говорячі про однакові норми здачи хліба в Н/ районі в лісній та степовій
частині, можна спостерігати такі балачки  :

І/ " Не вже неможна додуматься, що порівнюють землю, якадае 20-

25 центнерів з га із землею, що дае 4 центнера "

НАСТРІЙ БІДНОТИ  :  Біднота в цілому політикою партіі й уряду задоволе й

приймае найактивнішуучасть в переведенні міроприемства партіі й уряду,
про що яскраво свідчить виробничий ентузіазм бідноти в колгоспах та
виконання господарчо-політичний кампаній в районі. Класова свідомість
бідноти значно зросла і зростае, особливо це виявилось весною 1933 року, де
де недивлячись на продовольчи труднощі в районі біднота проявляла
активність на колгоспному виробництві, ведучиза со бою й останніх
колгоспників на виконання господарчо-політичних завдань.

Настроі інтелегенціі  :  В своій масі учительство, агрономія приймають

активну участь в громадській роботі та переведенню господарчо-політичних
кампаній на селі своею участю в практичній роботі та організаціі масово-
роз"яснюючоі роботи. Але слід відмітити, що незначна частина інтелігенціі
виходців із класово-ворожих груп населення ставляться негативно до
міроприемств партіі й уряду, а в окремих випадках проявляють
контреволюційне та націоналістичне свое обличчя.

В зв"язку зпостановою пленума ЦК КПбУ про підсумки та завдання

нацкультбудівництва на Украіні можна чути такі балачки :

І/" Накінулись на старого революціонера  /  СКРИПНИКА  / і з"іли його "

2/"  Займаемось балаканиною про украінізацію, а сами всіма способами

русіфіціруемо украінську мову  / Мала-Дівиця, Вейзбахівка  /.

Крім цього ми мали за цей період і більш відверті діі. Наприклад  : спроби
відмовляннявивчать російську мову  / Обичев /. Групове співання " Ще
невмерла Україна " і т.д / Хаенки  /
 Останній час серед окремих груп інтелігенціі мають місце
незадоволення в справі постачання продуктами. На цій основі часто можна
чути серед учителів такі висловлювання  : " Виучили тепер підемо
батракувать і жить будемо лучше чим учитель "
2/ " Спасайся, хто як може "
3/ " Дурак, той хто учиться на учителя і інше "
Крім того серед учителів М/Дівицького району по основі
недостатнього матеріяльного забезпечення мае місце текучість, а в ряді
випадків  / Обичев, Товкачівка, Петрівка/ мали місце моменти коли окремі
вчителі,не поставивши нікого довідому кідали школу і виізжали невідомо
куди.
Не здорові настроі мають місце і серед службовців райцентра серед
останніх можна часто чуть такі вислови  : " Ждали врожаю,а зараз напевно
треба ждать смерти  ".
2/  " Як собаку годують, так собака і гавка "
3/  " Район нерентабельний і доживае останні дні "
Із наведених вижче фактів видно, що класовий ворог не зложив зброі і з
кождим днем робиться опитнішим, хитрішим і намагаеться всюди пошкодить
справі соціялістичного будівництва.
Парт/організація М/Дівичинки повинна проявити особливо
більшовицьку пильність та повести рішучу боротьбу з рештками розбитого,
але недобитого кулачества і контреволюційних елементів, мобілізуючи
трудящі маси на виконання завдань 2-го року 2- п"ятирічки.