ДО РЕДАКЦИИ ГАЗЕТЫ "ПРАВДА ПРИЛУЧЧИНЫ", 

копія
Начполітвідділу Яблунівської МТС тов.Повчуну.

Богославець Іван Васильович,

парторг Яблунівського колгоспу
ім. "Червоний Партизан"

Прохаю редакцію вмістити мого дописа на сторінках газети "Правди

Прилуччины", що нижче я його навожу.

"СЕЛЬКОР В КУЛАЦЬКИЙ ШКУРІ"

В колгоспі ім. "Червоний Партизан" Яблунівської с/р в якому я працюю

з 10 березня 1934 года.
Протягом де-кілька років в 2-3 роки була ціла низка неподобств, а саме:
п''янки, розкрадання колгоспівського майна, родственне засілья Архіпенками,
Спичаками, Дяденками що проходило все це безнаказанно. Всі ці
неподобства мною виявлено якім я давав рішучій відпір та ставив до відому
політвідділ Яблунівської МТС, що допомагав мині в моій роботі. Але
надопомогу мені в боротьбі з класовим ворогом, який своіми діями
дезорганізував роботу в колгоспі та зривав виконання державних планів та
господарчо-політичних кампаній не допомога "селькор" Петро Спичак який
живе на терені колгоспу. Він жодного разу не був на полі, на бригаді, на
зборах колгоспників. Не дивлячись на те, що сам Спичак Питро живе майже
в одному дворі з третьою бригадою.
В цій бригаді саме найгірша справа з трудовою дисципліною з
виконанням осіннього посівного плану, який виконавна 13/ІХ-34 г. на 45 %.
На цій бригаді коні знаходяться в самому найгіршому стані, з використанням
корів на посівкампаніі справа теж найгірша.
 Винуватцями зриву плану осінньоі сівби і другіх робіт по бригаді е
Д''яченко Василь, який ІІ,12,13 вересня не був на колгоспівській роботі і його
дружина, уперто недавав своеі корови на польові роботи. Дяденка Василя за
розкладницьку його роботу с/р вивелла у серпні місяці 34 р. з членів с/р.,
збори колгоспу вивели із складу управи колгоспу, але це на Дяденка Василя
невплинуло. ДЯДЕНКО Марко, брат Дяденка Василя якого бригадир 4-і
бригади послав косить просо ІІ/ІХ-34 р. – він не косив, 12/ІХ-34 р. косив
лише до обід,а після обід не вийшов сам та іще забрав двох жінок
колгоспниць до себе на роботу і цим саме зривали роботу в колгоспі.
Винуватцями зриві сівби е також Спичак Савка рідний дядько "селькора"
Спичака Петра" якого управа колгоспу за систематичний пізній вихід на
роботу оштрафувала в 5-ть трудоднів та Деркача Марка.
10/ІХ-34 р. Спичака Савку брата селькора Спичака Петра які живуть в
одній хаті та Деркача Марка виділили та затвердили зборами третьоі бригади
конюхами, але Спичак Савка та Деркач Марко відмовилися бути конюхами
замість того, щоб приступити до роботи по два дні нез''являлися на роботу
без будь яких на це причин.
Управа колгоспу розглянула це питання та поштрахувала Спичака С. та
Деркача М. по 5-ть трудоднів і предложила приступити до роботи, але
останні відмовилися.
Не краща справа в колгоспі із контрактаціею телят і тут "селькор"
Спичак Питро не став на допомогу у виконанні цього найважливішого
завдання, а зривав його, бо батько його Спичак Грицько в семьі якого він
живе, уперто не хотів контрактувати свого теляти і лише законтрактував його
коли це питання колгоспниками поставлене на зборах колгоспу в останніх
числах серпня м-ця 34 р.
Не краще стоіть справа у виконанні господарчо-політичних кампаній
по одноосібному селянському сектору, що мешкають на терені колгоспу
ім. "Червоний Партизан" тут одноосібники поставилися уперто. Одноосібник
Шовковий Мусій, який уперто нехотів виконувати хлібопоставки державі та
грошових платежів, якого с/р. продала все майно на покриття державних
боргів. Воевода Василь, Ступак Савка уперто невиконують державних
зобов''язань, попродали коней не сіють озимини. Приходько Ілько теж уперто
поставивс я до виконання державних зобов''язань якого с/р. взяла на опись
усе майно й буде продавати для покриття державних боргів. Але Приходька
Семена, яких ухиляеться від розплати державних боргів бере під свій захист
"селькор" Спичак Питро, поскілько він йому з''являеться близьким родичем.
Сам Приходько Семен міцний середняк, мав власного млина вітряка,
дружина Приходька Семена дочка плановика Фесенка Степана, а мати
Спичака "селькорма" сестра Фесенка Степана цьогож плановика, що у
1932 р. був доведений план до двору. Крім цього "селькор" Спичак Питро
взяв під свій захист кулака Спичака Сергія свого рідного дядька, а
батькового рідного брата, якого в 1931 році експропреіровано. Спичак Питро
написав цьому кулаку Спичаку Сергію характеристику, що він не кулак, а
середняк, збірав підписи по колгоспниках і цим намагався повернувся свого
дядька кулака Спичака Сергія до його старого гнізда, де в сучасний мент
живе колгоспник бідняк Бреславський Питро.
9/ІХ-34 р. Спичак Питро, ідучи з контори колгоспу із Бреславським
Питром казав: "я буду захищати своіх родичів хтоб вони б не булиб хоч і
кулаки".
Спичак Грицько батько "селькора" Спичака Петра переховував у себе
різні речі Приходька СЕМЕНА одноосібника/платки шовкові, сорочки, юпку,
пряжу/, щоб сельрада не описала та незробила с"ятія на покриття державних
боргів.
Як видно з усього, що "селькор" Спичак Питро захищае інтереси
кулака, бо і сам виходець із кулацькоі сімьі вів на колгоспі розкладницьку
роботу яку спрямовував на послаблення трудовоі дисципліни в колгоспі, що
відбивалося на виконанні планів сівби та других робіт, компроментував
сельський актив, що спрямовував свою роботу на виконання господарчо-
політичних каипаній.
 Спичаку Петру не місце в селькорівських лавах. Нам потрібні селькори
наши пролетарськи якіб спрямовували всю свою роботу на виконання
чергово-господарчо-політичних кампаній, організовували колгоспівськи
маси на боротьбу з класовим ворогом, якіб допомагалиб організаційно
зміцнювать колгоспи, зробити колгоспи більшовицькими, а колгоспників-
заможними. А не так як це робить Спичак Петро, що захищае своі власницькі
шкурні інтереси, бере під свій захист кулаків та в купі з ними зривае чергово-
господарчи-політичні кампаніі на селі.
Треба придивится до цього Спичака Петра кому слід, краще розпізнати
його, скинути з нього мазку та побачити його справжнє обличчя та гнати геть
з лав селькорів, що примазався.
13/ІХ-34 року                   ПІДПИСЬ:                             /БОГОСЛАВЕЦЬ/

ДОДАТОК ДО ДОПИСУ "СЕЛЬКОР В КУЛАЦЬКИЙ ШКУРІ"

"Селькора" Спичака Петра Грицькового, сестра вийшла заміж за

Яблунівського кулака Вовка Івана Омелькового, якого виключено у 1931 р. із
колгоспу як кулака, цей кулак мав 20 га землі, вітряк, брат Вовка Івана Вовк
Грицько проданий як кулак, брат Вовк Івана Спичакового зятя Вовк сергій
був до революціі попом на киівщині. Спичак Савка рідний дядько селькора
Спичака Петра у 1931 р. був твердоздавцем, за невиконання хлібозаготівлі
був засужений. Дружина Спичака Савки–дочка Яблунівського кулака
Горбача Антона, мав 35 га землі, з Яблунівки висланий як кулак На його
подвірьі розташована – І-ша бригада колгоспу ім. "Червоний Партизан".
Селькора Спичака П. рідна тітка вийшла заміж за твердоздавця
с.Яблунівка ШАВРА Хому, який живе по сусідству із Спичаком П.Спичак
Грицько, батько Селькора, під час масового виходу із колгоспу в 1930 р. в
час церковного походу, який був тоді улаштований в с.Яблунівці, виходив із
колгоспу. Спичак Грицько, це хитра людина, здоровий патхалім, який зумів
приховать свое обличчя в колгоспі. Спичак П.намагався компрометувати
Коліверду П.Я голову колгоспу, що він кулак, що мав 18 га землі.
Сам Коліверда П.Я. з 1906 р. до 1914 р. працював за наймом в
Кубанській області в станиці Криловка. 1918 р Коліверда приіхав до
Яблунівки де і почав приймати активну участь по роботі на селі. Працював у
колбуді, с.г. коопераціі, 1929 р. приймав участь в організаціі соза "ВОЛЯ", де
його обрано на голову СОЗА з того часу і по сей час працюе в управі
колгоспу. Батько Коліверда Яків мав 11 га землі в господарстві якого
Коліверда не жив з 1906 року. Коліверда П.Я. після уходу денікіна хотів
забити свого батька Коліверду Якова який заявив на Коліверду П.
денікінцям, що останній виступав проти денікіна, про що можуть ствердить
гр. с. Яблунівки Вовк Антон та Коліверда Олександр, а також знають про це
й інший актив села.
Після ухода денікіна, Коліверда П.Я. судився з своім батьком, щоб
останній йому виділив певну частину землі, суд відбувся в с.Линовиці 1931-
1932 р.р..Коліверда активну участь приймав на хлібозаготівлях в
с. Яблунівці, по цьому районі де він в сучасний мент працюе головою
колгоспу.За час своеі роботи Коліверда П.Я. багато відкрив ям з хлібом в
кількості 21 яму.В цьому числі у ямі у Гладкого Василя, якого розстреляли
1932 р. де знайдено 42 пуда. На цьому районі в с.Яблунівці була уперта
кулацька агітація проти міроприемств радвлади. Кулак та його агентура
намагаеться зкомпрометувати сельский актив в тому числі й К Коліверду як
активіста, що бореться с класовим ворогом за виконання міроприемств
Радвлади та партіі.
Цей матеріал, що вышче я його навожу іще раз свідчить хто е селькор
Спичак П., ким він оточений, кого він захищае, а захищае він кулака бо й сам
е кулак, але хитрий, який хоче розвалити колгосп звнутрі, компрометувати
наш радянський актив та боронити і захищатиінтереси класового ворога.

13/ІХ-34  р.                 ПІДПИСЬ:                                   /БОГОСЛАВЕЦЬ/.