Professional Documents
Culture Documents
3 Десталінізація
3 Десталінізація
1953 – 1964 рр. розділити відповідальність за вчинені злочини; незмінність партійних засад
05.04.1953 р. – смерть Сталіна; колективне керівництво (Берія, Маленков, Хрущов)
Період в історії СРСР, коли при владі знаходився Хрущов: - 30.06.1956 – Постанова ЦК КПСС «Про подолання культу особи та його наслідків»
- відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи; (знищено тисячі сталінських бюстів, пам’ятників, перейменовано вулиці, заводи).
- спроба її реформувати в напрямку гуманізації, демократизації, лібералізації.
Розвиток і поглиблення цих процесів став основою десталінізації. Червень 1957 р. – виступ групи колишніх активних учасників сталінської політики
Десталінізація - процес засудження і відмова від найбільш брутальних сталінських (Молотова, Кагановича, Ворошилова, Булганіна) – Хрущова підтримали Мікоян, Суслов,
методів управління державою, демократизація суспільно-політичного життя СРСР без Кириченко, Жуков.
докорінних змін існуючої системи;
- відмова радянського керівництва від політики масового терору з Березень 1958 р. – виключення противників десталінізації зі складу Президії ЦК; Хрущов
одночасним її засудженням. став головою Ради Міністрів.
Характеризується
жовтень 1961 р. – ХХІІ з’їзд КПРС (ІІІ програма КПРС побудова комунізму) –
Ліквідацією репресивної системи:
продовження розвінчання культу особи.
припиненням політичних судових процесів;
рішення про винесення тіла Сталіна з Мавзолею, руйнування пам’ятників;
ліквідацією системи ГУЛАГ; скороченням кількості внутрішніх військ;
звинувачення в масових репресіях не тільки Сталіна, а й його оточення (Молотова,
ліквідацією репресивної системи: Кагановича, Маленкова);
- 1953 р. – ліквідовано воєнні трибунали МВС та Особливу нараду МВС;
перебудова і вдосконалення партійно-державного апарату:
- 1954 р. – комісія Президії ЦК КПРС з розслідування злочинів Й. Сталіна;
- скорочення
- 1955 р. – запроваджено прокурорський нагляд за дотриманням законності;
- (ХХІІ ) регулярне оновлення на чверть складу керівних органів КПРС;
- 1956 р. – скасовано Постанову ЦВК від 1.12.1934, 14.09.1937;
- (ХХІІ) перебування на найвищих посадах не більше 3-х років;
- розпочато роботу зі створення нового кримінального, кримінально-
процесуального, адміністративного кодексів, воєнного статуту.
Розширення прав республік
амністіями: - 1953 р. – осіб, засуджених на термін до 5 р., а також за посадові,
припинення компанії боротьби проти націоналізму;
господарські, військові злочини;
уповільнення русифікації;
- 1955 р. – осіб, що співробітничали з окупантами, але не чинили злочинів
зростання ролі укр. фактору в різних сферах життя:
реабілітаціями – відновленням в правах, доброї репутації, імені раніше незаконно
- українці стали частіше висуватися на керівні посади в Україні та СРСР:
засудженого або репресованого.
- ЦК КПУ – 72%; ВРУ – 75%; директори підприємств – 51%
І – 1953 р. торкнулась незначної частини – 8 тис.
- маршали, міністри оборони СРСР (Малиновський, Гречко)
ІІ – 1954-1955 рр. (Косіор, Чубар, Постишев)
- КДБ – Семичасний
ІІІ – 1956-1959 рр. - мала масовий характер – створено 90 комісій, які розглядали
- Політбюро ЦК КПРС – Кириченко, Підгорний, Полянський, Шелест.
справи в таборах: з 4 млн. справ, реабілітовано прибл. 58%
IV – 1963–1966 рр. – 80 тис.
- активувалась діяльність УРСР на міжнародній арені;
Засудженням культу особи Сталіна - розширення юридичних та економічних прав республік:
- ім’я Сталіна рідше згадувалось у позитивному плані на сторінках ЗМІ; - 1957 р. – під контроль уряду України перейшло 97% підприємств проти 34% 1953 р.,
- 14-25 лютого 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС – доповідь М. Хрущова «Про культ особи розширені права республік у формуванні: бюджету; збуту продукції, будівництві,
Сталіна та його наслідки» використанні капіталовкладень;
засудження культу особи Сталіна; - до підпорядкування республіки передавались питання:
викриття злочинів Сталіна: «Політичний заповіт Леніна» ( «Лист з’їзду»);
вбивство Кірова; масові репресії, ведення незаконних методів слідства; обласного адміністративно-територіального устрою
депортації народів; районування
віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування
Проте, доповідь не містила аналізу причин культу особи; пояснювала все загостренням
- прийняття кримінального, цивільного, процесуального кодексів, установлення
класової боротьби, особистими негативними рисами характеру Сталіна; критикувала саме
основ законодавства про судоустрій та судочинство.
Десталінізація мала обмежений характер і не торкалась підвалин існуючого ладу:
надпрограма
1954 -зменшено посіви
виділення під посіви кукурудза дає: пшениці тощо (озима в
1958 реорганізація МТС у РТС; -вільне -підірвано фінансову
Поширення кукурудзи кращих корм худобі 7,2 р.);
обов’язків викуп розпоряджання базу колгоспів:
посівів земель (вирішення борошно -не враховували
кукурудзи кліматичні умови
Ліквідація колгоспами техніки, що колгоспами зросли їх борги
продовольчих проблем). олію МТС належала МТС, самостійне власною технікою; державі;
(низька врожайність);
надпрограма здійснення її -поновлення колгоспи отримали
-невиправдано великі
обслуговування. державного зрошену техніку
посіви призвели::
бюджету.
до порушення
сівозміни структури
1962 створення виробничих -зріс управлінський
ґрунтів;
колгоспно-радгоспних апарат.
до зниження Реформа управлінь, які об’єднували
врожайності зернових системи 3-4 адміністративні райони.
1962 – імпортування управління
зерна.
Соціальна сфера Дисидентство – суспільно-політичний рух незгодних з існуючих у державі режимом,
офіційною ідеологією та політикою.
1956 р. -скасування кримінальної відповідальності робітників, службовців за
самостійне залишення підприємств; Передумови виникнення:
-скорочення тривалості робочого дня у передвихідні та святкові дні;
-збільшення відпустки дня вагітних жінок і породіль; - лібералізація суспільно-політичного життя та часткова його демократизація;
-встановлення 6-годинного робочого дня для підлітків (16-18 р.);
- пом’якшення цензури на видання раніше заборонених творів;
-знижено межу пенсійного віку;
-підвищення розмірів пенсії; - можливість української інтелігенції культурними та науковими центрами.
-скасовано оплату за навчання у середніх і вищих школах.
Причини:
1957 р. -ліквідація практики державних позик у вигляді облігацій;
-розгортання широкомасштабного будівництва житла. Внутрішні Зовнішні
1958 р. -видача паспортів селянам. - монопольна влада партійно-радянської - антикомуністичні виступи у країнах
бюрократичної верхівки; Сх. Європи;
1961 р. -грошова реформа – 10:1 – зростання цін на товари. - дискримінаційна політика центру щодо України; - розпад світової колоніальної системи;
утиски та обмеження нац. та культурно - - активний правозахисний рух,
духовного життя; спричинений прийняттям ООН
Робітничі виступи – Краматорськ, Черкаси, Харків, Київ. русифікація; «Декларації прав і свобод людини»
переслідування церкви; (1948).
Демонстрації, страйки – Донецьк, Жданов; Одеса; Кривий Ріг (воєнний стан). - порушення демократичних прав і свобод в СРСР.
- початок руху – сер. 50-х – поч. 60-х рр. (раніше ніж у СРСР);
Шістдесятники – покоління молодих літераторів та митців 60-х рр.., учасників руху за - національно-демократичне забарвлення;
оновлення радянського суспільства на демократичних засадах; - мирні конституційні методи боротьби;
- загальноукраїнське явище;
протестували проти: - участь різних прошарків населення (інтелігенція, священики, робітники, селяни);
- чітко визначені організаційні форми.
заідеологізованості в зображенні дійсності;
боролися за відродження рідної мови, піднесення національної свідомості та людської гідності. 1959 р. – УРСС – Українська Робітничо0Селянська Спілка (Львів) Лук’яненко «Сповідь в камері
смертників», «Вірю в Бога та Україну», «Не дам загинуть Україні» - 1961 р. – суд над Лук’яненко та
1960 р. – Київ – Клуб творчої молоді «Сучасник».
Кандибою.
пропаганда укр. нац. традицій;
організація мистецьких гуртків; Діяльність: критика радянської системи; засудження політики русифікації; засудження порушення
пошук місць масових поховань жертв. громадянських прав; видавали літературні твори; проводили мітинги, конференції.
Учасники: Лесь Танюк, І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська. Лук’яненко, Кандиба – юристи, Мороз – історик, Гайовий – журналіст, Григоренко – генерал,
правозахисна діяльність, Світличний – літературний критик.
1962 р. – Львів – Клуб творчої молоді «Пролісок».
Дзюба – літературний критик – 1965 р. – «Інтернаціоналізм чи русифікація» - «референдум покоління
за характером діяльності був подібний до Київського, але перевага надавалась
пол. діяльності над культурницькою.
«Вино із троянд»
«Земне тяжіння»
«Берег чекань»
«Лебеді материнства»
І. Світличний
Вірші; 1962 р. – «Художній метод. Бесіди про
І. Драч літературу»
Вірші; «Соняшник»
Вірші