Україна в умовах десталінізації особу, а не систему, яка її породила; що свідчило про небажання правлячої верхівки

1953 – 1964 рр. розділити відповідальність за вчинені злочини; незмінність партійних засад
05.04.1953 р. – смерть Сталіна; колективне керівництво (Берія, Маленков, Хрущов)
Період в історії СРСР, коли при владі знаходився Хрущов: - 30.06.1956 – Постанова ЦК КПСС «Про подолання культу особи та його наслідків»
- відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи; (знищено тисячі сталінських бюстів, пам’ятників, перейменовано вулиці, заводи).
- спроба її реформувати в напрямку гуманізації, демократизації, лібералізації.
Розвиток і поглиблення цих процесів став основою десталінізації. Червень 1957 р. – виступ групи колишніх активних учасників сталінської політики
Десталінізація - процес засудження і відмова від найбільш брутальних сталінських (Молотова, Кагановича, Ворошилова, Булганіна) – Хрущова підтримали Мікоян, Суслов,
методів управління державою, демократизація суспільно-політичного життя СРСР без Кириченко, Жуков.
докорінних змін існуючої системи;
- відмова радянського керівництва від політики масового терору з Березень 1958 р. – виключення противників десталінізації зі складу Президії ЦК; Хрущов
одночасним її засудженням. став головою Ради Міністрів.
Характеризується
жовтень 1961 р. – ХХІІ з’їзд КПРС (ІІІ програма КПРС побудова комунізму) –
Ліквідацією репресивної системи:
продовження розвінчання культу особи.
 припиненням політичних судових процесів;
 рішення про винесення тіла Сталіна з Мавзолею, руйнування пам’ятників;
 ліквідацією системи ГУЛАГ; скороченням кількості внутрішніх військ;
 звинувачення в масових репресіях не тільки Сталіна, а й його оточення (Молотова,
 ліквідацією репресивної системи: Кагановича, Маленкова);
- 1953 р. – ліквідовано воєнні трибунали МВС та Особливу нараду МВС;
 перебудова і вдосконалення партійно-державного апарату:
- 1954 р. – комісія Президії ЦК КПРС з розслідування злочинів Й. Сталіна;
- скорочення
- 1955 р. – запроваджено прокурорський нагляд за дотриманням законності;
- (ХХІІ ) регулярне оновлення на чверть складу керівних органів КПРС;
- 1956 р. – скасовано Постанову ЦВК від 1.12.1934, 14.09.1937;
- (ХХІІ) перебування на найвищих посадах не більше 3-х років;
- розпочато роботу зі створення нового кримінального, кримінально-
процесуального, адміністративного кодексів, воєнного статуту.
Розширення прав республік
 амністіями: - 1953 р. – осіб, засуджених на термін до 5 р., а також за посадові,
 припинення компанії боротьби проти націоналізму;
господарські, військові злочини;
 уповільнення русифікації;
- 1955 р. – осіб, що співробітничали з окупантами, але не чинили злочинів
 зростання ролі укр. фактору в різних сферах життя:
 реабілітаціями – відновленням в правах, доброї репутації, імені раніше незаконно
- українці стали частіше висуватися на керівні посади в Україні та СРСР:
засудженого або репресованого.
- ЦК КПУ – 72%; ВРУ – 75%; директори підприємств – 51%
І – 1953 р. торкнулась незначної частини – 8 тис.
- маршали, міністри оборони СРСР (Малиновський, Гречко)
ІІ – 1954-1955 рр. (Косіор, Чубар, Постишев)
- КДБ – Семичасний
ІІІ – 1956-1959 рр. - мала масовий характер – створено 90 комісій, які розглядали
- Політбюро ЦК КПРС – Кириченко, Підгорний, Полянський, Шелест.
справи в таборах: з 4 млн. справ, реабілітовано прибл. 58%
IV – 1963–1966 рр. – 80 тис.
- активувалась діяльність УРСР на міжнародній арені;
Засудженням культу особи Сталіна  - розширення юридичних та економічних прав республік:
- ім’я Сталіна рідше згадувалось у позитивному плані на сторінках ЗМІ; - 1957 р. – під контроль уряду України перейшло 97% підприємств проти 34% 1953 р.,
- 14-25 лютого 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС – доповідь М. Хрущова «Про культ особи розширені права республік у формуванні: бюджету; збуту продукції, будівництві,
Сталіна та його наслідки» використанні капіталовкладень;
 засудження культу особи Сталіна; - до підпорядкування республіки передавались питання:
 викриття злочинів Сталіна: «Політичний заповіт Леніна» ( «Лист з’їзду»);
вбивство Кірова; масові репресії, ведення незаконних методів слідства;  обласного адміністративно-територіального устрою
депортації народів;  районування
 віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування
Проте, доповідь не містила аналізу причин культу особи; пояснювала все загостренням
- прийняття кримінального, цивільного, процесуального кодексів, установлення
класової боротьби, особистими негативними рисами характеру Сталіна; критикувала саме
основ законодавства про судоустрій та судочинство.
Десталінізація мала обмежений характер і не торкалась підвалин існуючого ладу:

- реформи у політичній сфері були половинчастими, непослідовними;

- зберігалась монополія КПРС на владу;
- залишались недоторканими догми марксизму-ленінізму;
- в органах безпеки, прокуратури перебувало чимало тих, хто був причетний до
масових репресій; демократизація саботувалась партапаратом;
- боротьба з бюрократією була схожа на «кавалерійську атаку», ніж на продуману
політику;
- замість культу особи Сталіна нав’язувався новий – Хрущова.

Причини усунення Хрущова:

- імпульсивність, не прогнозованість, грубощі та нетактовність;

- скорочення армії чиновників;
- намагання продовжувати демократизацію суспільства;
- незадоволення серед інтелігенції, яка бажала не осучаснення і модернізації
тоталітарної системи, а її повного демонтажу;
- проведення грошової реформи, зменшення асигнувань на виробництво товарів
народного споживання, підвищення цін на продукти харчування;
- прорахунки в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.
 Реформи Хрущова Збільшення  побудовано 300, -зріс добробут народу. -зберігся значний перекіс
випуску товарів реконструйовано у бік важної
Промисловість Сутність + - народного 400 підприємств промисловості;
вжитку легкої та харчової -недостатня кількість і
Введення Реорганізація -розширення - невиконання завдань VI промисловості. низька якість споживчих
органів господарчих прав п’ятирічки; товарів.
рад управління на місцях; - намагання кожного
промисловістю: -наближення раднаргоспу налагодити
народного управління до випуск певних товарів,
 ліквідація низки виробництва; що було не раціонально;
господарства галузевих -скорочення - ускладнення зв’язків
республ - х (5) і управлінського між підприємствами - створення раднаргоспів на місцях – засіб підриву позицій московської бюрократії, серед якої
союзних (10) апарату; окремих раднаргоспів; мали підтримку противники Хрущова;
міністерств, що -налагодження - незацікавленість у - здолавши опір опозиції, Хрущов почав відновлювати централізоване управління:
(спроба контролювали взаємовигідних комплексному розвитку 1960 – УРНГ
децентралізації основні галузі зв’язків, всієї галузі; 1962 – 7 раднаргоспів
управління промисловості скорочення - не ввели 1963 – ВРНГ СРСР
промисловістю (вертикального перевезень; госпрозрахунок, не - розширення економічних прав республік породжувало небезпеку «місництва».
та централізов-го -більш раціональне надали самостійності
будівництвом) використання підприємствам, Раднаргоспи – органи державного управління, утворені за територіальним принципом, керували
управління);
 створення матеріальних і зберегли централізоване
трудових ресурсів; планування (планова промисловістю у межах економічних адміністративних районів.
раднаргоспів
(103) -збільшення економіка не могла
виробництва ефективно діяти за НТР – процес докорінних змін у техніці, технології виробництва, енергетиці, організації праці,
-1957 – 11 директивними вказівками
(Київський, товарів народного
споживання. із різних центрів); пов’язаній із перетворенням науки на виробничу силу суспільства та об’єднання її з
Львівський, -боротьба місцевого
Харківський партійно-державного виробництвом.
тощо); керівництва за права
-1960 +3 = 14; республік.
-1962 – 7

Впровадження  створення -впровадження -повільні темпи НТР;

здобутку НТР у Державного кібернетичних -перекіс у бік ВПК;
виробництво комітету ради машин; -недостатні асигнування
Міністрів СРСР -1957 – I штучний науки;
у справах нової супутник Землі; -відсутність конкуренції
техніки -1961 – політ виробників на ринку;
Гагаріна; -помітне відставання від
-використання країн з ринковою
атомної енергії; економікою.
-тепловози,
теплоходи,
елекровози;
-впровадження
нових технологій;
-зросла
продуктивність
праці на 42%;
-загальний приріст
промислової
продукції на 65%.
 Сільське Сутність + - 1956  скорочення -велика рогата худоба в
господарство присадибних ділянок, підсобних
Обмеження  заборона жителям міст господарствах
індивідуально мати присадибні скоротилося на 14%,
 зміцнення матеріально- уперше с-г стало ї трудової ділянки та утримувати свиней – 20%, кіз і
1953 технічної бази рентабельним діяльності худобу з метою овець – 53%;
господарств; підняти зацікавленість -зменшився продаж
Заходи щодо  матеріальне заохочення 1954-1958 рр. – у праці в продуктів тваринництва
вдосконалення працівників; валова продукція громадському та підвищення цін на
с-г  збільшення заготівельних зросла на 35,5% господарстві. них.
цін (зерно – у 7 р.,
картопля – у 8 р.); 1946-  скорочення кількості -зменшення
 зменшення податків на 1947,1950 колгоспів у 2 р.; кількості
присадибне  збільшення площі управлінців;
господарство; 1957 одного колгоспу у 3 р. -більш ефективне
 скасування боргів використання с-г
колгоспів; Компанія зі техніки, земельних
 покращення кадрового збільшення і трудових
забезпечення. колгоспів ресурсів.

1957  реорганізація колгоспів у -гарантована оплата

радгоспи (переважно праці, пенсійне
 освоєння земель 1956 р. – цілина -джерело матеріальних, Переведення навколо великих міст). забезпечення;
1954 Казахстану, Південного дала 50% хліба, трудових ресурсів – колективної
Сибіру, Алтаю, вирощеного в Україна; власності у
Освоєння Поволжя, Північного СРСР. -закріплений державну
цілинних і Кавказу; екстенсивний характер
перелогових  спрямування в ці райони с-г; 1957  будівництво великих -проблема забезпечення
земель матеріальних, людських -збитковість відгодівельних худоби кормом і
виробництва зерна (на Наздогнати і комплексів, зменшення ветеринарним
ресурсів із розвинутих
надпрограма 10% дорожче, ніж у перегнати поголовя в присадибних обслуговуванням;
сільськогосподарських
середньому по країні). США за господарствах. -провал планів обігнати
районів (у директивному
виробництвом США;
порядку).
м’яса і молока -продовольча проблема.

надпрограма
1954 -зменшено посіви
 виділення під посіви кукурудза дає: пшениці тощо (озима в
1958  реорганізація МТС у РТС; -вільне -підірвано фінансову
Поширення кукурудзи кращих  корм худобі 7,2 р.);
 обов’язків викуп розпоряджання базу колгоспів:
посівів земель (вирішення  борошно -не враховували
кукурудзи кліматичні умови
Ліквідація колгоспами техніки, що колгоспами  зросли їх борги
продовольчих проблем).  олію МТС належала МТС, самостійне власною технікою; державі;
(низька врожайність);
надпрограма здійснення її -поновлення  колгоспи отримали
-невиправдано великі
обслуговування. державного зрошену техніку
посіви призвели::
бюджету.
 до порушення
сівозміни структури
1962  створення виробничих -зріс управлінський
ґрунтів;
колгоспно-радгоспних апарат.
 до зниження Реформа управлінь, які об’єднували
врожайності зернових системи 3-4 адміністративні райони.
1962 – імпортування управління
зерна.
 Соціальна сфера Дисидентство – суспільно-політичний рух незгодних з існуючих у державі режимом,
офіційною ідеологією та політикою.
1956 р. -скасування кримінальної відповідальності робітників, службовців за
самостійне залишення підприємств; Передумови виникнення:
-скорочення тривалості робочого дня у передвихідні та святкові дні;
-збільшення відпустки дня вагітних жінок і породіль; - лібералізація суспільно-політичного життя та часткова його демократизація;
-встановлення 6-годинного робочого дня для підлітків (16-18 р.);
- пом’якшення цензури на видання раніше заборонених творів;
-знижено межу пенсійного віку;
-підвищення розмірів пенсії; - можливість української інтелігенції культурними та науковими центрами.
-скасовано оплату за навчання у середніх і вищих школах.
Причини:
1957 р. -ліквідація практики державних позик у вигляді облігацій;
-розгортання широкомасштабного будівництва житла. Внутрішні Зовнішні

1958 р. -видача паспортів селянам. - монопольна влада партійно-радянської
бюрократичної верхівки;
1961 р. -грошова реформа – 10:1 – зростання цін на товари. - дискримінаційна політика центру щодо України;
 утиски та обмеження нац. та культурно -
духовного життя;
Робітничі виступи – Краматорськ, Черкаси, Харків, Київ.  русифікація;
 переслідування церкви;
Демонстрації, страйки – Донецьк, Жданов; Одеса; Кривий Ріг (воєнний стан). - порушення демократичних прав і свобод в СРСР.
- антикомуністичні виступи у країнах
Сх. Європи;
- розпад світової колоніальної системи;
- активний правозахисний рух,
спричинений прийняттям ООН
«Декларації прав і свобод людини»
(1948).

1963 р. – економічна дискусія – учений економіст Харківського університету – О. Ліберман. Особливості:

- початок руху – сер. 50-х – поч. 60-х рр. (раніше ніж у СРСР);
Шістдесятники – покоління молодих літераторів та митців 60-х рр.., учасників руху за - національно-демократичне забарвлення;
оновлення радянського суспільства на демократичних засадах; - мирні конституційні методи боротьби;
- загальноукраїнське явище;
протестували проти: - участь різних прошарків населення (інтелігенція, священики, робітники, селяни);
- чітко визначені організаційні форми.
 заідеологізованості в зображенні дійсності;
 боролися за відродження рідної мови, піднесення національної свідомості та людської гідності. 1959 р. – УРСС – Українська Робітничо0Селянська Спілка (Львів) Лук’яненко «Сповідь в камері
смертників», «Вірю в Бога та Україну», «Не дам загинуть Україні» - 1961 р. – суд над Лук’яненко та
1960 р. – Київ – Клуб творчої молоді «Сучасник».
Кандибою.
 пропаганда укр. нац. традицій;
 організація мистецьких гуртків; Діяльність: критика радянської системи; засудження політики русифікації; засудження порушення
 пошук місць масових поховань жертв. громадянських прав; видавали літературні твори; проводили мітинги, конференції.

Учасники: Лесь Танюк, І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська. Лук’яненко, Кандиба – юристи, Мороз – історик, Гайовий – журналіст, Григоренко – генерал,
правозахисна діяльність, Світличний – літературний критик.
1962 р. – Львів – Клуб творчої молоді «Пролісок».
Дзюба – літературний критик – 1965 р. – «Інтернаціоналізм чи русифікація» - «референдум покоління
 за характером діяльності був подібний до Київського, але перевага надавалась
пол. діяльності над культурницькою.

Учасники: Косів, Горині.

 Історичні умови розвитку культури Б. Патон 1962-2013 рр. – очолював Патон
- нові методи електрозварювання (1953 р. –
1953-1964 рр. В. Глушков М. інститут електрозварювання)
Боголюбов - кібернетика (1962 р. – інститут кібернетики)
 «Відлига»: - послаблення адміністративного тиску; - нові методи квантової теорії поля та
статистичної фізики, обґрунтував теорії
- послаблення політики самоізоляції;
надтекучості та надпровідності
Амосов
- хірург-кардіолог – лікування серцевих
- жвавий культурний обмін;
Палладін захворювань
- духовне розкріпачення;
- біохімік.
1960 р. – 6 ліній «Метро» - Київ
- реабілітація О. Вороного, Еллана-Блакитного, Косинки, Чумака, Досвітнього;
- ядерний реактор – дослідження
1955 р. –Довженко «Мистецтво живопису і сучасність», «Літературна газета». атомного ядра;
- ЕОМ«Київ»
1962-1963 рр. – зустріч Хрущова з творчою інтелігенцією – кінець «відлиги в духовному
житті».
1961р. – створення штучних алмазів
 нова хвиля русифікації → питання про збереження і розвиток української мови
- обговорення проекту реформи школи (1958 р. – «Правда» - «В ім’я людини» М. Рильський, М. ЕОМ «Дніпро»
Бажан);
- серпень 1956 р. – 100 років з дня народження І. Франка; 1962 р. - «Промінь»
- перевидання словника Б. Грінченка;
- критика концепції всебічної залежності укр. письменників від «російської передової культури»; 1964 р. - «Мир»
- 1963 р. – конференція з питань культури укр. мови, проведена Київським університетом та
інститутом мовознавства Т, Шевченка - найбільший у світі прискорювач
- 1962 р. – Шевченківська премія; електронів.
 святкування 300-річчя Переяславської ради;
Література О. Довженко «Зачарована Десна»
 реформа освіти: - 1958 р. – з-н СРСР «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший
«Антарктида»
розвиток системи нар. освіти»;
«Поема про море» (Ленінська премія)
- 1959 р. – з-н УРСР – впровадження обов’язкової 8-річної освіти;
- 10-річна школа → 11-річна школа; О. Гончар «Тронка»
- створення в школах відповідної матеріальної бази для «Людина і зброя»
оволодіння випускниками однією з масових професій; «Собор» 1968 р.
- факультативність вивчення укр. мови; «Дикий мед»
 повернення в укр. культуру незаслужено забутих чи репресованих імен; Первомайський
«Материн солодкий хліб»
 збільшення фінансування культури, розвиток нар. творчості;
Тютюнник
 поява руху шістдесятників; «Вир»
 розгортання НТР. М.Стельмах

«Кров людська не водиця»

«Правда і кривда»
Сосюра «Хліб і сіль»

Наука АН УРСР 1946-1962 рр. – очолював Палладін. М. Бажан І.

 Малишко «Третя рота» (повість)
«Розстріляне безсмертя» (поема)
Воронько «Мазепа» Пісняри Білаш, Філіпенко, Штогаренко, Шамо
Муратов П. Тичина «Італійські зустрічі»
ОБМ Т. Яблонська «Весілля»
«Полудень віку»
Нагибіда М. Дерегус
«Листи на світанні»
В. Касіян
«Пісня про рушник»
Л. Самикіна
«Ми – свідомість людства»
К. Трохименко
Поети- Д. Павличко Л. «Правда кличе» (знищена)
шістдесятник Костенко 1957 р. – «Проміння землі»
и 1958 р. – «Вітрила»
В. Симоненко 1961 р. – «Мандрівка серця»
1962 р. – зб. «Тиша і грім»

«Вино із троянд»

«Земне тяжіння»

«Берег чекань»

«Лебеді материнства»
І. Світличний
Вірші; 1962 р. – «Художній метод. Бесіди про
І. Драч літературу»
Вірші; «Соняшник»

«Ода чесному боягузові»

Вінграновський
поема «Смерті Шевченка»

Вірші

Музика Б. Лятошинський 1955 р. – Третя симфонія «Щорс»

Золотий обруч «Тарас Шевченко»

Г. Майборода «Мілана», «Тарас Шевченко», «Ярослав
Мудрий», «Король лір»
Ю. Мейтус «Украдене щастя»
К. Домінчик «Назар Стодоля»

1958 р. – постанова ЦК КПС – засудив однобоку оцінку опери

К. Данькевича «Богдан Хмельницький»