Тоталітаризм та репресії в Україні в 1920–1930-х рр.

Партійно-державне  керівництво України  не протистояло сталінізму. На чолі

держави стояли особи, які виконували волю сталінського керівництва, оскільки не
знаходило в собі сил протистояти сталінізму.
Теоретичною підставою для обгрунтування масових репресій стала теза про
загострення класової боротьби. Репресії охопили всі категорії населення:
представників партійного й державного апарату, військових, науковців, робітників,
селянство. На розправу НКВД безжально віддавали не лише незгодних з їх політикою
безпартійних чи представників партійно-державного апарату, які могли скласти
опозицію Сталіну, але й просто сліпих виконавців  репресивного курсу режиму.

Репресії - система заходів, які передбачають усунення, ізоляцію, знищення політичних

ворогів (справжніх або надуманих), конкуруючих соціальних груп чи прошарків,
етнічних спільнот із метою встановлення панування або зламу опору.

Терор - Політика придушення, залякування політичних противників жорстокими

насильницькими методами.
1934 р.-ХVІІ зїзд ВКП(б) - за його результатами у Й. Сталіна виявилося менше
голосів, ніж у інших кандидатів. Найбільшу підтримку делегатів отримав С. Кіров.
1 грудня 1934 р.- С. Кірова було вбито. Причетність Й. Сталіна до цієї акції не
доведена документально.
«Націонал-ухильництво» - штамп, що вживався в агітаційній роботі в СРСР і
стосувався тих членів компартії, які «переоцінювали, перебільшували значення
місцевих особливостей»

Репресивні акції
радянської влади

«Шумськізм» (представники
«Скрипниківщина» (стара
партійного апарату) 1926 рік,
ленінська гвардія) 1933рік,
О. Шумський
М Скрипник

«Волобуївщина»(представники «Хвильовізм» (представники

наукової інтелігенції) 1928рік, творчої інтелігенції)
М Волобуєв М. Хвильовий

Перша хвиля: 1928-1931 рр. — розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких

організацій.
1928 р. — сфабрикована так звана «Шахтинська справа»;

1929 р. — почали переслідувати академіка М. Грушевського (загадково помер у 1934р.

1930 р. — процес над 45 членами вигаданої «Спілки визволення України»,
кримінальна справа проти прихильників М. Бухаріна, що виступали за
багатоукладність економіки.

«Шахтинська справа» — процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у

Шахтинському районі Донбасу, що відбувався впродовж 18 травня — 6 липня 1928 р.
у Москві. Підсудні — 53 інженерно-технічних працівники вугільної промисловості
(керівники «Донвугілля», Управління нового будівництва Донбасу, 5 директорів шахт
та рудоуправлінь, 5 головних інженерів шахт, чотири німецьких спеціалісти) — були
звинувачені у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла протягом
1922-1928 рр. у Шахтинському та інших районах Донбасу, у Харкові та Москві.

Процес у справі Спілки визволення України (СВУ) відбувся в Харкові і тривав з 9

березня до 19 квітня 1930 р. Це був показовий процес над 45 представниками
української національної інтелігенції. СВУ нібито діяла в Україні з червня 1926 р. до
липня 1929 р. і готувала народні повстання або принаймні заколоти. СВУ була
«створена за вказівками закордонного центру петлюрівщини...», була «єдина з
петлюрівським закордонним центром, що визнавав себе урядом УНР».

Друга хвиля: 1932-1935 рр.

У 1932 р. Сталін проголосив запровадження «безбожної п’ятирічки» й ліквідацію в

СРСР до 1937 р. всіх релігійних конфесій і зовнішніх виявів релігійності.

Голодомор 1932-1933 рр.

Репресивний спалах після смерті С. Кірова (1934р.).
1934 р. — суд над «Українською військовою організацією».

Масові арешти та розстріли української інтелігенції; справи розглядали без

прокурорів та адвокатів, до арештованих застосовували фізичні методи.

Третя хвиля: 1936-1938 рр. — терор став всеохоплюючим і масовим.

У березні 1937 р. в СРСР почалася кампанія репресій, відома як Великий терор.
Боротьба з українським націоналізмом;
Боротьба з ухилами в партії та репресії проти членів КП(б)У
(Є. Квірінг, Х. Раковський.);
Репресії в армії  (серед репресованих були відомі радянські полководці Й. Якір –
командувач Київського військового округу, І. Дубовий – командувач Харківського
військового, Є. Ковтюх, І. Федько, Д. Шмідт, І. Уборевич та ін.);

Дата Спрямування Місце Кількість Всього за

терору розстрілів жертв 1933-1938
1937 Репресії Урочище 1111осіб, з них роки
проти Сандармох -201 репресовано
українських (Карелія, українець(Лесь
націоналістів, Росія) Курбас,
діячів Микола Куліш)
 культури
1936-1941 Політичні Биківнянськи Офіційно 360 тисяч
репресії й 14191 особа громадян
ліс(Київщина) України
1937 Репресії З 62 членів ЦК
проти КПУ
партійного звинувачено
керівництва 56,
репресовано 10
(Косіор,
Постишев)

Було сформовано позасудовий репресивний орган – обласних «трійок», створених

для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили
начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар
обласного або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» та інших
позасудових репресивних органів повністю суперечило радянському законодавству, у
тому числі Конституції 1936 р.
Наслідки сталінських репресій в СРСР:

Усього жертвами репресій ДПУ-УДБ НКВС у 1933–1938 рр. стали 360 тис. громадян
України. Закінчився Великий терор з усуненням наркома НКВС М. Єжова
(єжовщина) в листопаді 1938 р. Його розстріляли за стандартним звинуваченням:
«шпигунство на користь іноземних розвідок».

Зміцнення особистої влади. Усунення можливих претендентів на владу.

Насаджування атмосфери страху. Створення образу ворога. Через систему ГУЛАГу

пройшло 5 % населення СРСР;

Різке послаблення потенціалу спеціалістів у всіх галузях знань і практичної діяльності;

Підрив обороноздатності;
Знищення національних еліт;

Падіння темпів розвитку промислового розвитку в три рази.

Конституція СРСР та УРСР

У лютому 1935 р. відбувся VII з’їзд рад СРСР. Напередодні з’їзду пленум ЦК
ВКП(б) запропонував внести до його порядку денного питання про зміни в
Конституції СРСР, спрямовані на демократизацію виборчої системи. Раніше вибори в
систему рад були багатоступеневими. Тепер вони мали стати прямими та таємними.

Надзвичайний VIII з’їзд рад 5 грудня 1936 р. затвердив нову Конституцію СРСР. За
її зразком були розроблені проекти конституцій союзних республік. Проект
Конституції УРСР1 опубліковано 1 січня 1937 р. Наприкінці січня надзвичайний XIV
з’їзд рад України її затвердив.
 ДОДАТОК1
 Механізм репресій був спрощений максимально, але в той же час  чітко
відпрацьований. Послухайте головні положення Постанови ЦВК СРСР про
боротьбу з ворогами народу:

1. «Слідство має відбуватися протягом 10 днів.

2.Прокурор не бере участі у судовому процесі.
3.Підсудний не має права на адвоката.
4.Вирок суду не підлягає оскарженню.
5.Підсудний не може сподіватися на помилування.
6.Смертельний вирок суду( розстріл) проводили у виконання негайно».
            Лиховісні спец автомобілі НКВС, яких у народі називали «чорними
воронками», щоночі доставляли до НКВС тисячі «ворогів народу». А потім
починалися нестерпні катування.

 ДОДАТОК 2
 Конституція (Основний Закон)Української Радянської Соціалістичної
Республіки (30 січня 1937 р.)
Ст. 1. Українська Радянська Соціалістична  Республіка є держава робітників і
селян.
Ст. 2. Політичну4 основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих.
Ст. 3. Вся влада в Української РСР належать трудящим міста й села в особі Рад
депутатів трудящих.
Ст. 4. Економічну основу Української РСР становлять соціалістична система
господарства і соціалістична власність на знаряддя та особи виробництва,…
скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення
експлуатації людини людиною.
Ст. 12. Праця в Українській РСР є обов’язком і справою честі кожного здатного
до праці громадянина за принципом: «Хто не працює, той не їсть». В
Українській  РСР здійснюється принцип соціалізму: «Від кожного зі
здібностями, кожному – за його працею».
Ст. 20. Найвищим органом державної влади в УРСР є Верховна Рада
Української РСР.
Ст. 23. Верховна Рада Української РСР є єдиним законодавчим органом
Української РСР.
Ст. 54. Органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і
селах є Ради депутатів трудящих.
Ст. 84. Правосуддя в Українській РСР здійснюється Верховним Судом
Української РСР, обласними судами, спеціальними судами СРСР, народними
судами.  
Ст. 98. Громадяни Української РСР мають право на працю.
Ст. 99. Громадяни Української РСР мають право на відпочинок.
Ст. 100. Громадяни Української РСР мають право на матеріальне забезпечення
в старості, а також в разі хвороби і втрати працездатності.
Ст. 101. Громадяни Української РСР мають право на освіту.
Ст. 103. Рівноправність громадян Української РСР забезпечується незалежно
від їх національності і рас.
Ст. 105. Згідно з інтересами трудящих і з метою зміцнення соціалістичного
ладу громадянам Української РСР гарантується законом:
а) свобода слова;
б) свободу друку;
в) свобода зборів і мітингів;
г) свобода вуличних походів і демонстрацій.
Ст. 106. …громадянам…забезпечується право об’єднання в громадські
організації.
Ст. 107. Громадянам…забезпечується недоторканість особи. Ніхто не може
бути заарештований, інакше як за постановою суду або санкції прокурора.
Ст. 111. Кожний громадянин…зобов’язаний берегти і зміцнювати суспільну,
соціалістичну власність як священну і недоторканну основу радянського ладу…
Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, - вороги
народу.