Сталіні́зм — форма державного правління та сукупність державної
політики й ідеології, що виникли внаслідок розвитку створеної більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим переворотом 1917 року, яка отримала назву за ім'ям її творця та вождя Йосипа Сталіна. Один з класичних зразків тоталітаризму у світовій історії; сукупність теоретичних поглядів Й. Сталіна і практичних дій з їх впровадження, шляхом масового терору.
Характерні риси сталінізму:
● пануванням авторитарно-бюрократичних методів керування
державою і суспільством; ● відновленням напівфеодального закріпачення населення та відокремленням від навколишнього світу за допомогою «залізної завіси»; ● злиттям партійних і державних органів влади і утворенням особливого привілейованого класу — партноменклатури; ● обожнюванням сакральної постаті вождя та його культом; ● воєнізацією економіки та суспільства, безперервною зовнішньою агресією, воєнною експансією; ● жорстким ідеологічним контролем над суспільством і особистістю; ● застосуванням терору та репресій проти населення з «профілактичною метою»; ● знищення не тільки всіх реальних супротивників, а навіть умоглядно можливих ворогів панівного режиму.
До середини 1930-х років Сталін сконцентрував у своїх руках
всю повноту державної влади і фактично став одноосібним вождем народів радянського союзу. Інші більшовицькі лідери — Троцький, Зінов'єв, Каменєв, Бухарін, Риков та інші, що входили до антисталінської опозиції, були поетапно виключені з владної комуністичної партії, а потім фізично знищені як «вороги народу». У другій половині 1930-х років у країні був встановлений режим жорстокого терору, який досяг апогею в 1937—1938 роках. Пошук і знищення «ворогів народу» зачепило не лише найвищі партійні органи і керівництво армії, але й широкі кола радянського суспільства. Мільйони громадян країни за надуманими, недоведеними звинуваченнями у шпигунстві, шкідництві, саботажі були репресовані, заслані до концтаборів або страчені у слідчих органах НКВД чи в'язницях.
Адміністрат́ивно-кома́ндна систе́ма (АКС) — спосіб
економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Характерні риси АКС: ● шанування влади, прагнення підкорятися, формальна старанність; ● відсутність ініціативи, установка «не висуватися»; ● небажання йти на ризик; ● прагнення бути як всі, амбіції — негативна характеристика особистості; ● прагнення до справедливого розподілу благ ● орієнтація не на результат, а на думку оточення; ● заздрість («зазирання у чужу кишеню»); ● ілюзія можливості швидкого збагачення
Великий терор — найменування доби в історії СРСР (1937–1938
роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжовщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.