Сталінський тоталітарний режим та його

основні риси

Сталіні́зм — форма державного правління та сукупність державної

політики й ідеології, що виникли внаслідок розвитку створеної
більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим
переворотом 1917 року, яка отримала назву за ім'ям її творця та
вождя Йосипа Сталіна. Один з класичних зразків тоталітаризму у
світовій історії; сукупність теоретичних поглядів Й. Сталіна і
практичних дій з їх впровадження, шляхом масового терору.

Характерні риси сталінізму:

● пануванням авторитарно-бюрократичних методів керування

державою і суспільством;
● відновленням напівфеодального закріпачення населення та
відокремленням від навколишнього світу за допомогою «залізної
завіси»;
● злиттям партійних і державних органів влади і утворенням
особливого привілейованого класу — партноменклатури;
● обожнюванням сакральної постаті вождя та його культом;
● воєнізацією економіки та суспільства, безперервною зовнішньою
агресією, воєнною експансією;
● жорстким ідеологічним контролем над суспільством і
особистістю;
● застосуванням терору та репресій проти населення з
«профілактичною метою»;
● знищення не тільки всіх реальних супротивників, а навіть
умоглядно можливих ворогів панівного режиму.

До середини 1930-х років Сталін сконцентрував у своїх руках

всю повноту державної влади і фактично став одноосібним
вождем народів радянського союзу. Інші більшовицькі лідери
— Троцький, Зінов'єв, Каменєв, Бухарін, Риков та інші, що
входили до антисталінської опозиції, були поетапно виключені
з владної комуністичної партії, а потім фізично знищені як
«вороги народу». У другій половині 1930-х років у країні був
 встановлений режим жорстокого терору, який досяг апогею в
1937—1938 роках. Пошук і знищення «ворогів народу»
зачепило не лише найвищі партійні органи і керівництво армії,
але й широкі кола радянського суспільства. Мільйони громадян
країни за надуманими, недоведеними звинуваченнями у
шпигунстві, шкідництві, саботажі були репресовані, заслані до
концтаборів або страчені у слідчих органах НКВД чи в'язницях.

Адміністрат́ивно-кома́ндна систе́ма (АКС) — спосіб

економічної організації суспільства, за якого усі питання
вирішують державні органи.
Характерні риси АКС:
● шанування влади, прагнення підкорятися, формальна
старанність;
● відсутність ініціативи, установка «не висуватися»;
● небажання йти на ризик;
● прагнення бути як всі, амбіції — негативна характеристика
особистості;
● прагнення до справедливого розподілу благ
● орієнтація не на результат, а на думку оточення;
● заздрість («зазирання у чужу кишеню»);
● ілюзія можливості швидкого збагачення

Великий терор — найменування доби в історії СРСР (1937–1938

роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до
максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього
історичного періоду — «Єжовщина» — пов'язана з тим, що
керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був
Микола Іванович Єжов.