Лабораторна робота №1  
(Побудова комбінаційної схеми на базі CY8CKIT-043 PSoC 4M) 

Мета:  ​ознайомлення  з  середовищем  розробки  PSoC  Creator  4.2  ​та 

мікроконтролером ​CY8CKIT-043 PSoC 4M. 

Порядок роботи: 
1. Інсталювати ​PSoC Creator 4.2​; 
2. Ознайомитись з документацією по ​CY8CKIT-043 PSoC 4M​; 
3. Згідно з варіантом скласти таблицю істинності поставленої задачі та 
мінімізувати її за допомогою карт Карно; 
4. Розробка програмної частини в середовищі ​PSoC Creator 4.2​; 
5. Прошивка та тестування програми на макетній платі; 
6. За результатами виконаної роботи оформити звіт та захистити його. 

Завдання до лабораторної роботи: 

 
№ п/п  Завдання 

1  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 

будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох кнопок 
не є першою, а також при натисканні комбінації  

2  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 

будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох кнопок 
не є третьою, а також при натисканні комбінації  

3  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 

будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох 
натиснутих кнопок 
не є п’ятою, а також при натисканні комбінації  

4  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 

будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох кнопок 

не є першою, а також при натисканні комбінації  

5  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 

будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох кнопок 
не є третьою, а також при натисканні комбінації  
 6  Світлодіод на макетній платі засвічується при натисканні 
будь-яких двох (з п’яти) кнопок, при умові, що жодна з двох 
натиснутих кнопок 

не є п’ятою, а також при натисканні комбінації  

 

Структура звіту: 
1. Номер і назва лабораторної роботи із зазначенням її виконавця. 
2. Мета роботи 
3. Завдання до лабораторної роботи 
4. Короткі теоретичні відомості, що необхідні для виконання лабораторної 
роботи 
5. Таблиця істинності, заповнені карти Карно та мінімізований вираз 
функції. 
6. Остаточна версія програми 
7. Висновки 
 
   
 Лабораторна робота №2  
(Система керування світлофорами на базі CY8CKIT-043 PSoC 4M, ч.1) 

Мета:  ​розробити  програмне  забезпечення  для  мікроконтролера  ​CY8CKIT-043 

PSoC  4M  ​в  середовищі  ​PSoC  Creator  4.2,  ​яке  реалізує  алгоритми  роботи 
світлофорів​. 
 
Постановка завдання: 
Програма  роботи  світлофорів  повинна  бути  розроблена  з  допомогою 
мікроконтролера  ​CY8CKIT-043  PSoC  4M  ​та  середовища  ​PSoC  Creator  4.2  ​за 
допомогою  мови  програмування  С​.  ​Програма  повинна  містити  два алгоритми 
роботи  світлофорів.  Активації  світлофору  здійснюється  натисканням  кнопки 
на мікроконтролері (SW1). 
 
Порядок роботи: 
1. Ознайомитись з метою та завданням; 
2. Підготувати необхідні комплектуючі; 
3. Ініціалізація входів і виходів; 
4. Розробка програмної частини в середовищі PSoC Creator 4.2; 
5. Прошивка та тестування програми на макетній платі; 
6. За результатами виконаної роботи оформити звіт та захистити його. 

   
Варіанти до лабораторної роботи: 
 
№ п/п  Завдання 

1 

2 

3 

 
Структура звіту: 
1. Номер і назва лабораторної роботи із зазначенням її виконавця. 
2. Мета роботи. 
3. Завдання до лабораторної роботи 
4. Короткі теоретичні відомості, що необхідні для виконання лабораторної 
роботи. 
5. Остаточна версія програми. 
6. Результат роботи розробленої системи. 
7. Висновки. 
 
 
   
 Система керування світлофорами на базі CY8CKIT-043 PSoC 4M, ч.2 
 
 
Інструкція до лабораторної роботи № 3 

Мета:  ​розробити  програмне  забезпечення  для  мікроконтролера  ​CY8CKIT-043 

PSoC  4M  ​в  середовищі  ​PSoC  Creator  4.2,  ​яке  реалізує  систему  керування 
світлофором​. 
 
Постановка завдання та вимоги до системи: 
Програма  роботи  світлофорів  повинна  бути  розроблена  з  допомогою 
мікроконтролера  ​CY8CKIT-043  PSoC  4M  ​та  середовища  ​PSoC  Creator  4.2  ​за 
допомогою  мови  програмування  С​.  ​Програма  повинна  містити  два алгоритми 
роботи світлофорів (алгоритми такі ж як у лабораторній роботі №2). 
При  включенні  живлення  мікроконтролера  на  дисплей  повинно 
виводитись  повідомлення  з  відомостями  про  авторів  проекту  протягом  ​n+3 
секунд (​n​ - № варіанту). 
Після  проходження  ініціалізації  на  дисплей  повинно  виводитись 
повідомлення  табл.1,  в  якому  відображається  час  до  завершення  світіння 
активного  кольору  світлофору.  Наприклад,  якщо  зараз  активний  червоний 
колір  світлофору,  то  у  графі  ​XX  повинен  відображатись  час  до  завершення 
світіння  червоного,  якщо  активний  зелений,  то  у  графі  ​ZZ  відображається  час 
до  завершення  світіння  зеленого.  Час світіння червоного, жовтого та зеленого 
за  замовчуванням  встановити відповідно до алгоритму з лабораторної роботи 
№2. 
Увага!  На  дисплеї  повинен  відображатись  лише  один  з  трьох  можливих 
часів:  або  це  час  до  завершення  червоного,  або  час  до  завершення  жовтого, 
або  час  до  завершення  зеленого.  Час  оновлення  даних  на  дисплеї  складає  1 
секунду. 
Таблиця 1 
R  E  D    Y  E  L  L  O  W    G  R  E  E  N 

X  X      Y  Y            Z  Z       
 
Зміна часу світіння кольорів світлофору 
Перехід  в  меню  зміни  часу  світіння  кольорів  світлофору  повинен 
відбуватись  при  натисканні  на  кнопку  вмонтовану  в  енкодер.  При  першому 
натисканні на кнопку повинно виводитись повідомлення подане нижче: 
Таблиця 2 
S  E  T    R  E  D    T  I  M  E  :       
 T  I  M  E  =  X  X                   
 
де в графі ​ХХ​ – виводиться час світіння червоного кольору світлофору. 
При  повороті  ручки  енкодера  за  годинниковою  стрілкою  час  світіння 
червоного  кольору  світлофору  повинен  збільшуватись,  а  при  повороті  ручки 
енкодера  проти  годинникової  стрілки  –  зменшуватись.  Мінімальний  час  який 
можна  встановити  рівний  1  сек,  а  максимальний  –  20  сек.  Для  того,  щоб 
записати  в  контролер  встановлений  час  необхідно  натиснути  на  кнопку 
енкодера.  Після  чого  встановлений  час  світіння  червоного  кольору 
запишеться  в  пам'ять  контролера та відбудеться перехід до наступного пункту 
меню –встановлення часу світіння жовтого кольору. 
Повідомлення  для  встановлення  часу  світіння  жовтого  кольору  подане 
нижче: 
Таблиця 3 
S  E  T    Y  E  L  L  O  W    T  I  M  E  : 

T  I  M  E  =  X  X                   
 
Встановлення  часу  світіння  жовтого  та  зеленого  кольорів  відбувається 
аналогічно,  як  для  встановлення  часу  світіння  червоного  кольору. 
Повідомлення  для  встановлення  часу  світіння  зеленого  кольору  подане 
нижче: 
Таблиця 4 
S  E  T    G  R  E  E  N    T  I  M  E  :   

T  I  M  E  =  X  X                   
 
 
 
Необхідні комплектуючі: 
1. Мікроконтролер CY8CKIT-043 PSoC 4M; 
2. Текстовий дисплей; 
3. Енкодер; 
4. Кольорові світлодіоди;  
5. Потенціометр для дисплею; 
6. Макетна плата; 
7. З’єднувальні дроти; 
 
Допоміжна література: 
1. http://www.cypress.com/file/220361/download 
2. http://www.cypress.com/file/220301/download 
 3. http://www.cypress.com/file/128141/download 
4. http://www.cypress.com/file/127816/download 
5. http://www.cypress.com/file/130976/download 
6. https://www.engineersgarage.com/electronic-components/16x2-lcd-module-
datasheet 
7. https://imrad.com.ua/userdata/modules/wproducts/wprod_products/159983
/KY-040.pdf 
8. https://www.youtube.com/watch?v=1r9bVwQYRQU&t=22s 
 
 
Порядок роботи: 
1. Ознайомитись з метою та завданням; 
2. Ознайомитись з вимогами до системи; 
3. Підготувати необхідні комплектуючі; 
4. Ініціалізація входів і виходів; 
5. Скласти схему відповідно до завдання; 
6. Розробка програмної частини в середовищі PSoC Creator 4.2; 
7. Прошивка та тестування програми на макетній платі; 
8. За результатами виконаної роботи оформити звіт та захистити його. 

   
Варіанти до лабораторної роботи: 
 
№ п/п  Завдання 

1 

2 

3 

 
Структура звіту: 
1. Номер і назва лабораторної роботи із зазначенням її виконавця. 
2. Мета роботи. 
3. Завдання до лабораторної роботи 
4. Короткі теоретичні відомості, що необхідні для виконання лабораторної 
роботи. 
5. Остаточна версія програми (файл ​*.с​). 
6. Результат роботи розробленої системи (файли ​*.cysch​, ​*.cydwr​ та 
зображення робочого макету) . 
7. Висновки. 
   
Ознайомлення з двоосьовим джойстиком та компонетом середовища PSoC 
Creator - SAR ADC. 
 
 
Інструкція до лабораторної роботи № 4 
 
з курсу “Мікроконтролери” 
для студентів 122 Комп’ютерні науки/Системна інженерія (Інтернет речей) 
“Комп’ютеризовані системи управління та автоматика ” 
 
 
 
 
 
 
Мета:  ​ознайомитись  з  принципом  роботи  двоосьового  джойстика,  отримати 
навики  робити  з  двоосьовим  джойтстиком,  освоїти  принципи  роботи  з 
компонентом S ​ AR ADC. 
 
Теоретичні відомості 
Огляд двоосьового джойстика 
Представлений  на  рис.  1  двоосьовий  джойстик  є  ніщо  інше,  як  два 
потенціометри,  котрі  дозволяють  вимірювати  переміщення  по  двох 
координатах.  Потенціометри  це  два  змінні  резистори,  які  виступають  у  якості 
сенсорів  та  надають  інформацію  про  напругу  в  залежності  від  кута  повороту 
важеля відносно центрального положення. 

 
Рис. 1. Зображення двоосьового джойстика 
 
Принципова схема двоосьового джойстика подана на рис. 2 
 
  
Рис. 2 Принципова схема двоосьового джойстика 
 
Огляд текстового дисплею LCM 1602 
Типовий  текстовий  двострічковий  дисплей  реалізований  на  основі 
мікросхеми SPLC780 або її аналогу, наприклад Hitachi HD44780 LCD (рис. 3). 

 
Рис.3. Блок-схема будови двострічкового текстового дисплея 
 
Виводи текстового дисплея (рис. 4): 
● DB0-DB7 – дані; 
● GND – «земля»; 
● VCC – 5 В; 
● V0 – контрастність дисплею; 
● Е – вхід дозволу; 
● RW – читання/запис, визначає напрям даних; 
● RS – визначає чи отримано команду, чи дані; 
● А – анод підсвітки; 
● К – катод підсвітки; 
  
Рис. 4. Зображення LCD-дисплею та призначення виводів 
Аналого-цифровий перетворювач 
PSoC  Creator  містить  компоненту SAR ADC, яка дозволяє налаштовувати 
і  використовувати  різні  режими  роботи  АЦП  послідовного  наближення 
мікроконтролера  PSoC  4.  Також  ця  компонента  підтримує  до  шести 
аналогових  каналів  (в  залежності  від  мікроконтролера),  які  автоматично 
скануються  і  результат  перетворення  записується  в  індивідуальний  регістр 
результату для кожного каналу. 

 
Рис. 5. Зображення компоненти АЦП 
Компонента  SAR  ADC  використовується  для  доступу  до  функції  АЦП 
всередині  мікроконтролера  PSoC  4.  Компонента  може  бути  використана  в 
режимі  високої  частоти  дискретизації,  коли  необхідно  отримувати  вибірки  з 
декількох  каналів  без  задіяння  для  цього  процесу  ЦПУ.  Також цю компоненту 
можливо використовувати і в одноканальному режимі. 
  
Рис. 6. Діалогове вікно налаштування компоненти АЦП 
На  рис.  6  показано  вікно  налаштування  АЦП.  Основними  параметрами, 
використаного АЦП, є: 
Vref  value  –  задає  значення  опорної  напруги,  яке  використовується  для 
SAR  ADC.  Якщо  вибрана  внутрішня  опорна  напруга,  то  це  значення  є 
фіксованою  величиною.  Якщо  цей  параметр  встановлено  в  VDDA  чи  VDDA/2, 
значення  береться  з  DWR  System  Editor  Vdda.  У  випадку,  якщо  значення  Vref  є 
невідоме,  використання  зовнішнього  джерела  опорної  напруги,  значення 
вводиться самим користувачем. 
Single  ended  negative  input  –  цей  параметр  визначає  куди  під’єднано 
негативний  вхід  SAR  ADC.  Цей параметр впливає на діапазон робочої напруги і 
роздільну  здатність  АЦП.  Всі  аналогові  сигнали,  під’єднані  до  PSoC,  повинні 
бути  в  межах  Vssa  та  Vdda,  незалежно  від  налаштувань  вхідного  діапазону 
напруги. 
Наступний важливим кроком в налаштуванні вбудованого АЦП є 
параметри на вкладці Channels (рис.7.) 
  
Рис. 7. Вікно налаштування каналів АЦП 
 
Параметр  Acquisition  times  дозволяє  встановлювати  до чотирьох різних 
часів  опитування  АЦП,  які  конфігуруються  індивідуально  для  кожного  каналу. 
Поле  праворуч  кожної  опції  відображає  поточну  затримку,  яка  генерується 
відносно встановленого тактового генератора. Записаний час вираховується 
(Nclk - 0.5)*(1/Fclk)  
де Nclk – кількість вибірок АЦП; Fclk – частота тактового генератора. 
Якщо  з  якихось  причин  було  змінено  частоту  генератора,  час  вибірок 
буде  змінено  автоматично.  За  замовчуванням  встановлено  4  періоди 
генератора і можливо змінювати це значення від 2 до 1023 періодів. 
Sequenced  channels  –  цей  параметр  показує  як  багато  входів  повинен 
сканувати  АЦП.  Максимальна  кількість  каналів  може  бути  або  8  або  16  (в 
залежності  від  типу  мікроконтролера).  Також  цей  параметр  залежить  і  від 
типу та доступних ресурсів поза SAR ADC. Мінімальна кількість каналів завжди 
рівна 1. 
Параметр  Enable  дозволяє  задіяти  сканування  каналу  під  час  роботи 
мікроконтролера. 
Параметр  Resolution  визначає  розрядність  АЦП:  або  12  біт  або 
альтернативна роздільна здатність 8 чи 10 біт. 
Параметр  AVG  визначає  чи  потрібно  проводити  усереднення  виміряних 
значень  чи  ні.  Коли  вибрано  цю  опцію,  АПЦ  послідовного  наближення 
проводить  N  вимірювань,  після  чого  ці  всі  значення  додаються  та діляться на 
кількість  вимірювань.  Усереднення  можливе  лише  при  максимальній 
роздільній здатності АЦП. 
 
Постановка завдання 
 Система складається з таких частин: 
- мікроконтролера; 
- текстового дисплея; 
- двоосьового джойстика; 
- LEDs. 
При  переміщенні  джойстика  на  дисплей  виводиться  інформація  про 
кути  повороту  джойстика  по  осі  Х  та  по  осі  Y.  При  переміщенні  джойстика  по 
осі  Х  та  Y паралельно здійснюється індикація за допомогою LED (червоного та 
зеленого кольорів відповідно). 
 
Порядок виконання роботи 
 
1. Ознайомитись з матеріалом поданий у методичці до лабораторної 
роботи; 
2. Апаратне налаштування: 
2.1. Налаштування  мікроконтролера  для  роботи  з  текстовим 
дисплеєм; 
2.2. Налаштування  аналого-цифрового  перетворювача  для 
роботи з джойстиком; 
2.3. Налаштування світлодіодів для індикації роботи джойстика; 
3. Написання  програми  керування  для  мікроконтролера 
CY8CKIT-043 PSoC 4M в ​ середовищі ​PSoC Creator 4.2​; 
4. За результатами виконаної роботи оформити звіт та здати його. 
 

Структура звіту: 
1. Номер і назва лабораторної роботи із зазначенням її виконавця. 
2. Мета роботи. 
3. Завдання до лабораторної роботи 
4. Короткі теоретичні відомості, що необхідні для виконання лабораторної 
роботи. 
5. Остаточна версія програми (файл ​*.с​). 
6. Результат роботи розробленої системи (файли ​*.cysch​, ​*.cydwr​ та 
зображення робочого макету) . 
7. Висновки. 
   
Реалізація функції керування струмом навантаження для драйвера крокового 
мотора. 
 
 
Інструкція до лабораторної роботи № 5 
 
з курсу “Мікроконтролери” 
для студентів 122 Комп’ютерні науки/Системна інженерія (Інтернет речей) 
“Комп’ютеризовані системи управління та автоматика ”   
Мета:  ​реалізувати  керування  струмом  навантаження  біполярного  крокового 
мотора,  використовуючи  особливості  архітектури  програмованих  систем  на 
основі CY8CKIT-043 PSoC® 4 M-Series Prototyping Kit. 
 
Теоретичні відомості 
 
Особливості побудови крокових моторів 
Якщо  подивитися  зблизька,  ротор  в  крокових  моторах  з  постійними 
магнітами  насправді  є  постійним  магнітом.  У  деяких  випадках,  постійний 
магніт  є  у  формі  диска,  що  оточує  вал  ротора.  Магнітний  диск  складається  з 
північних  і  південних  магнітних  полюсів,  переплетених  разом.  Число  полюсів 
на  магнітному  диску  змінюється  від  мотора  до  мотора.  Деякі  прості  крокові 
мотори  з  постійними  магнітами,  такі  як  на  рис.  1.1,  мають  тільки  два  полюси 
на  диску,  в  той  час  як  інші  можуть  мати  багато  полюсів.  Статор,  переважно, 
має  дві  або  більше  обмотки  котушок,  по  кожній  обмотці  навколо  м'якого 
магнітопроводу.  
 

 
Рис. 1. Кроковий мотор з постійними магнітами 
 
Коли  електричний  струм  проходить  через  витки  котушки,  магнітне поле 
генерується  в  котушці.  Металевий  сердечник  розміщується  всередині  витків 
котушки,  щоб  підсилити  електромагнітне  поле,  перпендикулярне  до 
зовнішнього  периметру  магнітного  диска.  Залежно  від  полярності 
електромагнітного  поля,  що  генерується  в  котушці  (північний  полюс,  з 
котушки, або південний полюс, в котушці) і найближчого постійного магнітного 
поля  на  диску,  буде  в  наявності  сила  притягування  або  відштовхування.  Це 
змушує  ротор  обертатися  в  напрямку,  що  дозволяє  протилежному  полюсу  по 
периметру  магнітного  диска  вирівнювати  себе  з  електромагнітним  полем, 
створюваним  котушкою.  Коли  найближчий  протилежний  полюс  на  диску 
вирівнює  себе  з  електромагнітним  полем,  створюваним  котушкою,  ротор 
зупиниться  і  залишиться  фіксованим  в  цьому  положенні,  аж  поки 
електромагнітне поле від котушки не зміниться. 
Зауваження:  Орієнтація  ротора  перед  заживленням  одної  котушки 
може  бути  невідомою.  Цілком  можливо,  що,  наприклад,  ротор  може  бути 
встановлений,  як  показано  на  рис.  1.1.1в,  при  спробі  вирівняти  себе,  як 
показано  на  1.1.1а.  Рис.  1.1.1в  показує  найгірший  випадок  початкового 
положення  для  необхідного  вирівнювання,  що  показане  на  рис.  1.1.1а. 
Можливо  навіть,  що  спочатку  ротор  може  не  включитися, так як магнітні сили 
котушки  можуть  бути  порівну  поділені  через  виштовхування  та  затягування 
північного  та  південного  полюсів  диску  з  постійними  магнітами.  Якщо  так 
станеться,  то  перехід  до  наступного  кроку  шляхом  подачі  живлення  на  обидві 
котушки повинно допомогти вільно штовхнути ротор . 

 
  
Рис. 1.1.1. Ілюстрація роботи крокового мотора в півкроковому режимі 
 
Огляд текстового дисплею LCM 1602 
Типовий  текстовий  двострічковий  дисплей  реалізований  на  основі 
мікросхеми SPLC780 або її аналогу, наприклад Hitachi HD44780 LCD (рис. 3). 

 
Рис.2. Блок-схема будови двострічкового текстового дисплея 
 
Виводи текстового дисплея (рис. 3): 
● DB0-DB7 – дані; 
● GND – «земля»; 
● VCC – 5 В; 
● V0 – контрастність дисплею; 
● Е – вхід дозволу; 
● RW – читання/запис, визначає напрям даних; 
● RS – визначає чи отримано команду, чи дані; 
● А – анод підсвітки; 
● К – катод підсвітки; 
  
Рис. 3. Зображення LCD-дисплею та призначення виводів 
 
Підключення LCD-дисплею до мікроконтролерів показано на рис. 4 
 

 
Рис.4. Підключення LCD-дисплею до мікроконтролера  
 
ШІМ-модуляція 
Програмне  середовище  PSoC  Creater  для  PSoC  4  має  можливість 
генерувати  ШІМ-сигнали  як  засобами  таймера/лічильника  компоненти 
TCPWM, так і засобами UDB-модуля за допомогою компоненти PWM.  
  
Рис.5 Компонент PWM 
 
Властивості  компоненти  PWM:  8-  або  16-бітова  роздільна  здатність. 
Кілька  режимів  виводу  ШІМ-сигналу.  Настроюваний  тригер.  Настроюваний 
режим  захоплення.  Настроюваний  апаратний  /  програмний  дозвіл. 
Настроювана  мертва  зона.  Кілька  налаштовуваних  режимів «kill».  Інструмент 
для  користувацької  конфігурації.  Компонент  PWM  забезпечує  порівняння 
виходів  для  генерації  одного  або  безперервного  таймінгу  та  керуючі  сигнали 
на  апаратному  рівні.  PWM  забезпечує  простий  спосіб  створення  складних 
подій  реального  часу  точно  з  мінімальним  втручанням  ЦП.  Можливості  ШІМ 
можуть  бути  об'єднані  з  іншими  аналоговими  і  цифровими  компонентами  для 
створення користувацьких периферійних пристроїв. 
Найбільш  поширене  використання  ШІМ  для  генерації  періодичних  форм 
сигналів  зі  змінним  коефіцієнтом  заповнення.  PWM  також  забезпечує 
оптимізовані  параметри  для  управління  живленням,  управління  мотором, 
перемикання  регуляторів  і  керування  освітленням.  Також  можна 
використовувати  PWM,  як  подільник  частоти,  завівши  частоту  в  вхід  «clock»  і 
використовуючи вивід лічильника або ШІМ вихід, як вихід подільника частоти.  
PWM,  таймери  і  лічильники  мають  багато  можливостей,  але  кожен 
надає  лише  певні  можливості.  Компонент  Counter  краще  використовувати  в 
тих  ситуаціях,  які  вимагається підрахунок числа подій, а також забезпечується 
передній  фронт  вхід  захоплення,  а  також  вихід  порівняння.  Компонент  Timer 
краще  використовувати  в  ситуаціях,  орієнтованих  на  розрахунок  часу 
тривалості  подій,  вимірюючи  інтервал  декількох  висхідних  і  /  або  спадаючих 
фронтів, або для декількох подій.   
 Постановка завдання 
1. Конфігурування апаратної частини кристалу PSoC 4M 
2. Програмна реалізація керування струмом навантаження 
 
Структура програми керування виконує такі основні завдання: 
–  забезпечує  вибір  режиму  обертання:  Вперед(за  часовою  стрілкою), 
Стоп, Назад(проти часової стрілки);  
–  забезпечує  вибір  швидкості  обертання  від  стоп  і  з  кроком  в  10  кроків 
зміну швидкості аж до 100 кроків за секунду; 
–  забезпечує  за  допомогою  механічного  енкодера  зміну  значення 
заповненості ШІМ-сигналу від 20% до 80% з кроком 10, а також значення 100%. 
 

 
Рис.6. Функціональна схема 
 
 
Приклад відображення інформації на дисплеї 
Таблиця 1.  
S  T  O  P      P  W  M  =  5  0  %       

S  P  E  E  D  =  S  T  O  P             
Таблиця 2.  
F  O  R  W  A  R  D       P  W  M  =  8  0  % 

S  P  E  E  D  =  3  0                 
  
Таблиця 3.  
B  A  C  K    P  W  M  =  5  0  %         

S  P  E  E  D  =  S  T  O  P             
 
Необхідні складові схеми 
 
1. CY8CKIT-043 PSoC® 4 M-Series Prototyping Kit 
2. Драйвера крокового мотора 
3. Кроковий мотор 
4. LCD дисплей для виведення поточної інформації 
5. Механічний  енкодер  для  встановлення  поточного  значення  щільності 
заповнення ШІМ-сигналу 
6. Чотири  механічних  кнопок.  Дві  з  них  перемикають  режими  напрямку 
руху  обертання  мотора,  інші  дві  задають  швидкість  обертання  в  кроках 
за секунду. 
 
Порядок виконання роботи 
 
1. Ознайомитись з матеріалом поданий у методичці до лабораторної 
роботи; 
2. Апаратне налаштування: 
2.1. Налаштування  мікроконтролера  для  роботи  з  текстовим 
дисплеєм; 
2.2. Налаштування енкодера; 
2.3. Налаштування механічних кнопок; 
2.4. Налаштування крокового двигуна. 
3. Написання  програми  керування  для  мікроконтролера 
CY8CKIT-043 PSoC 4M в ​ середовищі ​PSoC Creator 4.2​; 
4. За  результатами  виконаної  роботи  оформити  звіт  та  захистити 
його. 

Структура звіту: 
1. Номер і назва лабораторної роботи із зазначенням її виконавця. 
2. Мета роботи. 
3. Завдання до лабораторної роботи 
4. Короткі  теоретичні  відомості,  що  необхідні  для  виконання  лабораторної 
роботи. 
5. Остаточна версія програми (файл ​*.с​). 
 6. Результат  роботи  розробленої  системи  (файли  ​*.cysch​,  ​*.cydwr  та 
зображення робочого макету) . 
7. Висновки. 
Увага!  
Файли,  котрі  Ви  завантажуєте  на  ВНС,  необхідно  називати  наступним 
чином: 
Lab_[номер роботи]_[варіант]_[Прізвище_студента]_[група] 
Наприклад:​ Lab_5_v1_Яцук_IP-32