НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
Спеціальна кафедра № 1

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Кібернетична безпека»

на тему:«Маніпулювання файловими системами та файлами в

ОС Linux»

Виконав: старшина С6 курсу

с-т Грибовський В.О.

Перевірив:
м-р: Сторчак А.С.

Київ 2018 року

 Зміст
Вступ………………………………………………….…………
4
Перелік скорочень, умовних позначень та
термінів…....5
РОЗДІЛ І: ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ФАЙЛ ТА ФІЙЛОВУ
СИСТЕМУ ………………...……………...…………...…………………..….….6
1.1. Загальні відомості…………...……………………...…..…...6
1.2. Класифікація файлових систем…………...…….....…....
…...7
1.3. Вибір файлової системи…………..….………….…...……..7
1.4. Типи файлів які підтримує OC Linux…………………..…..8
РОЗДІЛ II: СТВОРЕННЯ НОВОГО РОЗДІЛУ ДИСКУ І ВИЗНАЧЕННЯ НА
НЬОМУ ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ………………………….…………………10
2.1 Створення розділів на диску……………………..
………...10
2.1.2Визначення файлової системи на диску……………....
….11
2.2.1Створення файлу за допомогою команди Touch……...…11
2.2.2.Створення файлу за допомогою утиліти Cat……….
…...12
2.2.3. Створення файлу за допомогою Vim…………….….......12
2.2.4. Копіювання файлу в інший каталог……………….....
….12
2.3.Пошук файлів в LINUX………………………….…….…..12
2.3.1.Формат команди find………………..………………........13
2.3.2.Пошук файлів з певними режимами доступу …………..14
2
 2.3.3. Пошук файлів певного користувача або групи ….……..14
2.3.4.Пошук файлів певного типу……….……...…….…..……
14
2.4.СТВОРЕННЯ RAID-МАСИВУ В LINUX..………..…..
….15
2.4.1.Жорсткі диски в рейді.…….…………………….……….16
2.4.2.Створення Raid-масиву…………………………..………
17
2.4.3.Створення файлової системи……………………....….…18
2.4.4.Створення конфігураційного файлу………….….......…..18
2.4.5.Створення точки монтування для RAID-масиву….....
…..19
РОЗДІЛ III : МАНІПУЛЮВАННЯ ФАЙЛОВИМИ СИСТЕМАМИ ТА
ФАЙЛАМИ В ОC LINUX……………………………………….
……………..20
Висновок……………………………………………………….30
Список літератури………………...………………………....…31

3
 ВСТУП

В ОС Linux розрізняють фізичну файлову систему, яка

відповідає за керування дисковим простором і розміщення файлів у
фізичних адресах диска та логічну файлову систему, яка забезпечує
логічну структуру зберігання файлів - простір імен файлів. ОС Unix і
Linux можуть працювати з різними фізичними файловими системами
(Ext2, ext3, ufs), логічне ж подання файлової системи Unix/Linux
структуровано. Всі файли у локальній файловій системі розташовуються
у вигляді дерева, проміжні вершини якого відповідають каталогам, і
листя - файлів і порожніх каталогів. Реально, на кожному логічному
диску (розділі фізичного дискового пакету) розташовується окрема
ієрархія каталогів і файлів. Для отримання загального дерева в динаміці
використовується "монтування" окремих ієрархій до фіксованої
кореневої файлової системи в якості гілок загального дерева. Самим
верхом ієрархії є корінь, який має певне ім'я “/” (слеш). Далі в корені
знаходяться папки з певними для кожного дистрибутива іменами (etc,
home, bin, mnt, proc і т.д.).

Мета: Створення файлової системи та файлів. Вивчення

налаштувань безпеки файлових розділів.

4
 ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА
ТЕРМІНІВ

Quotacheck – сканування файлової системи для використання диску

створення перевірки і ремонт квот файлів.
Квота – це адміністративна утиліта для моніторинга та обмеження
використання дискового простіру користувачами и групами на кожній файловій
системі. За допомогою квот адміністратор примушує користувача не використовувати
не обмежений обсяг дискового простору.
Edquota – це редактор квот який створює Тимчасовий файл з
поточними дисковими квотами який використовується користувачем root для їх
установки.
Blocks –це команда яка відображає загальне число блоків
Inodes – це команда яка відображає обще число файлів які має
користувач в розділі
Soft – це команда яка визначає макс. Кількість дискового простору яке
може мати користувач.
Hard – це команда яка визначає абсолютне обмеження використання
користквачем дискового простору.
Repquota -це команда яка –створює повну інформацію про

використання дискового простіру та квот на заданій файловій системі.

RAID - технологія віртуалізації даних, яка об'єднує кілька дисків в

логічний елемент для надмірності і підвищення продуктивності.
Управління логічними томами
(LVM) - це спосіб абстрагувати фізичне управління томами в
системі в високорівневу і, як правило, в більш просту парадигму. В рамках LVM

5
всі фізичні диски і розділи незалежно від їх розміру і розбиття можуть
абстрагуватися і розглядатися як єдине сховище даних.

6
Збираючи розділи і цілі диски в віртуальний диск, LVM може
підсумовувати невеликі обсяги дискової пам'яті в більший
об'єднаний диск. Цей віртуальний диск в термінах LVM називається
логічною групою (volumegroup).
У Linux LVM використовуються фізичні томи (physicalvolume - PV),
групи томів (volumegroups - VG) і логічні томи (logicalvolume - LV).

РОЗДІЛ І: ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ФАЙЛ ТА ФАЙЛОВУ

СИСТЕМУ
1.1 Загальні відомості
Файл - іменований впорядкований набір даних на пристрої
зберігання інформації; операційна система забезпечує організацію
файлів в файловій системі.
Файлова система – спосіб організації даних, який
використовується операційною системою для збереження інформації у
вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають
сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або
фізичному пристрої.
Вона впорядковує файли, щоб операційній системі було
легше з ними працювати: драйвера файлової системи передають ОС дані
про імена файлів, їх розмір, атрибутах, місцях розташування. Файлова
система визначає максимально можливу довжину імені файлу, його
максимальний розмір та інші параметри. Файлова система дозволяє
програмам обходитися набором достатньо простих операцій для
виконання дій над деякими абстрактним об'єктом, що представляє файл.
При цьому програмістам не потрібно мати справу з деталями дійсного
розташування даних на диску, буферизацією даних та іншими
низькорівневими проблемами передачі даних з довготривалого
пристрою, що запам'ятовує. Всі ці функції файлова система бере на себе.
7
 Файлова система розподіляє дискову пам'ять, підтримує
іменування файлів, відображає імена файлів у відповідні адреси в
зовнішній пам'яті, забезпечує доступ до даних, підтримує поділ, захист
івідновлення файлів.
Таким чином, файлова система відіграє роль проміжного
шару, екрануючого всі складнощі фізичної організації довготривалого
сховища даних, і що створює для програм більш просту логічну
модельцього сховища, а також надаючи їм набір зручних у використанні
команд для маніпулювання файлами.
1.2 Класифікація файлових систем
За призначенням файлові системи можна класифікувати
на наступні категорії[3]:
Для носіїв з довільним доступом (наприклад, твердий
диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися
журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS.
· Для оптичних носіїв - CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF.
· Віртуальні файлові системи: AEFS і ін.
· Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

1.3 Вибір файлової системи

Один момент, з яким доведеться зіткнутися під час

установки Linux, – вибір файлової системи На відміну від Windows, яка
пропонує відформатувати диск в NTFS або FAT32, а в останніх версіях –
Тільки в NTFS, в Linux вибір набагато більше Сучасне ядро підтримує
такі файлові системи, на яких можна встановити Linux, – ext2, ext3, ext4,
ReiserFS, XFS і JFS А список всіх файлових систем, розділи яких може
монтувати Linux, ще більше, в тому числі в цьому списку знаходяться
і файлові системи, що вважаються рідними для інших операційних
систем, зокрема Windows
8
 1.4 Типи файлів які підтримує OCLinux
 Звичайні файли (або регулярні) - являють собою
послідовність байтів. Це текстові, виконуємі файли і т.д, Даний тип
файла відображається командою ls-l у вигляді "-" (риски).
 Каталоги - являють собою особливий вид файлів, які
зберігаються у внутрішній пам'яті подібно до звичайних файлів, але їх
структура підтримується самою файловою системою. Цей тип файлу
відображається командою ls-l у вигляді символу "d".
 Спеціальні файли пристроїв, бувають блокові і
символьні. Цей тип файлу відображається командою ls-l у вигляді
символу "b". Спеціальні файли не зберігають дані. Вони забезпечують
механізм відображення фізичних зовнішніх пристроїв у імена файлів
файлової системи. Кожному пристрою, підтримуваного системою,
відповідає, що щонайменше, один спеціальний файл.
 link Посилання.
Даний тип файлу відображається командою ls-l у вигляді
символу "l". Файлова система UNIX/LINUX забезпечує можливість
зв'язування одного і того ж файлу з різними іменами. Існують жорсткі і
м'які посилання.
 Жорстке посилання є просто ще одним ім'ям для
вихідного файлу і не являється типом файлу. Вона прописується в
індексному дескриптору файлу вихідного файлу (в структурі, що
зберігає метадані у файл). Після створення жорсткого посилання,
неможливо розрізнити, де початкове ім'я файлу, а де посилання
 Символічні посилання теж можуть розглядатися як
додаткові імена файлів, але в той же час вони представляються

9
окремими файлами - файлами типу символічних посилань, і є
самостійним типом файлу. Однак блоки даних файлу в системі
подаються в одному примірнику, у файлу-посилання адреси блоків
даних ті ж, що і у вихідного файлу.
 Іменований программнй канал (pipe) - один із засобів
міжпроцесних взаємодій (IPC) в ОС UNIX/LINUX. Цей тип файлу
відображається командою ls-l у вигляді символу "p". Именованному
програмному каналу обов'язково відповідає елемент деякого каталогу.
 Сокет (socket)- надають досить потужний і гнучкий
IPC. Цей тип файлу відображається командою ls-l у вигляді символу "s".
Вони можуть використовуватися для організації взаємодії програм на
одному компютеру, по локальній мережі або через Інтернет, що
дозволяє створювати розподілені додатки різної складності. Крім того, з
їх допомогою можна організувати взаємодію з програмами, що
працюють під управлінням інших операційних систем.

10
 Розділ II: СТВОРЕННЯ НОВОГО РОЗДІЛУ ДИСКУ І
ВИЗНАЧЕННЯ НА НЬОМУ ФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИ.

2.1.1.Створення розділів на диску

Будемо використовувати утиліту fdisk. Подивитися
список дисків, підключених до комп'ютера можна командою:
fdisk–l
Для створення розділів на sdd, виконаємо команду:
fdisk /dev/sdd
Буде запропоновано ввести `m` для довідки, вводимо і
дивимося які є можливості по роботі з диском:
дія команди
a перемикання прапора завантаження
b редагування мітки диска bsd
c перемикання прапора dos-сумісності
d видалення розділу
l список відомих типів файлових систем
m висновок цього меню
n додавання нового розділу
o створення нової порожньої таблиці розділів DOS
p висновок таблиці розділів
q вихід без збереження змін
s створення нової чистої мітки диска Sun
t зміна id системи розділу
u зміна одиниць вимірювання екрану / вмісту
v перевірка таблиці розділів

11
 w запис таблиці розділів на диск і вихід
x додаткова функціональність (тільки для експертів)
Нам необхідно ввести `n`, тобто додамо новий розділ:
Команда (m для довідки): n
дія команди
e розширений
Команда (m для довідки): w
Таблиця розділів була змінена!
Викликається ioctl () для перечитування таблиці розділів.
Синхронізуються диски.

2.1.2Визначення файлової системи на диску.

Форматування диску
Нижче наведено спосіб форматування диска в середовищі
Ubuntu через командний рядок.
Скористаємося командою mkfs
Формат її простий mkfs.файлова система пристрій
Наприклад нам необхідно відформатувати наш / dev / sdd1
в ext4, для цього виконаємо наступну команду:
mkfs.ext4 / dev / sdd1
Щоб подивитися які ще можна використовувати файлові
системи наберіть mkfs і двічі натисніть на знак табуляції.

2.2.1Створення файлу за допомогою команди Touch

touch — команда Unix, призначена для установки часу
останньої зміни файла або доступу в поточний час. Також
використовується для створення пустих файлів.
1 #!/bin/sh
2 touchім'я_файлу
12
 2.2.2.Створення файлу за допомогою утиліти Cat
cat — утиліта UNIX, виводить послідовно вказані файли
(або пристрої), таким чином, об'єднуючи їх в єдиний потік. Якщо замість
імені файлу вказується «-», то читається стандартний ввід.
1 #!/bin/sh
2 cat /dev/null >ім’я_файлу

2.2.3.Створення файлу за допомогою Vim

Vim — вільний режимний текстовий редактор, створений
на основі більш старого vi. Нині це один з найпотужніших текстових
редакторів з повною свободою налаштування і автоматизації, і
створеним завдяки цьому розширенням і надбудов.
1 #!/bin/sh
2 vim -c wq ім’я_файлу

2.2.4. Копіювання файлу в інший каталог

Копіювання файлів - одне із завдань, найбільш часто
виникають перед користувачами персонального комп'ютера.
Не завжди є доступ до файлового менеджера: через різні
поломки графічна оболонка на домашньому комп'ютері може бути
недоступна, а на серверах використовується тільки консольний
інтерфейс. До того ж копіювання файлів Ubuntu через термінал набагато
ефективніше.
Утиліта копіювання файлів CP
Назва утиліти cp - це скорочення від Copy, що означає
копіювати. Утиліта дозволяє повністю копіювати файли і директорії.
2.3.ПОШУК ФАЙЛІВ В LINUX
13
 Безсумнівно, при роботі з Linux, іноді виникає
необхідність пошуку файлів з певними характеристиками. Цими
характеристиками можуть бути розмір або тип файла, права доступу та
інше. Наявність в Linux команди find, багато в чому допомагає
справитися з пошуком файлів за різними критеріями.

2.3.1.Формат команди find:

find шлях -Опції
де шлях - це каталог, в якому провести пошук.
Як шлях може вказувати наступні значення:
. - пошук в поточному каталозі
/ - пошук від кореневого каталогу;
~ - пошук в домашньому каталозі
Що до опцій, то тут набагато більший список, з яким
вкрай необхідно уважно ознайомитися. Отже, основні опції команди
find:
-name - пошук файлів по імені, використовуючи
наведений шаблон;
-user - пошук файлів, що належать вказаному користувачу;
-group - пошук файлів, що належать зазначеній групі;
-perm - пошук файлів із зазначеним режимом доступу;
-type - пошук файлів певного типу.
Типів теж достатньо:
b - спеціальний блоковий файл;
d - каталог;
c - спеціальний символьний файл;
f - звичайний файл;
l - символічна посилання;
p - іменований канал;
s - сокет.
14
 -size n - пошук файлів з розміром n одиниць;
-mtime -n +n - пошук файлів, зміст яких змінювалося менш
ніж (-) або більше (+) днів тому.
Розглянемо деякі приклади застосування команди find:
Найбільш часто застосовується опцією є опція -name, яка
здійснює пошук файлів по імені.

2.3.2.Пошук файлів з певними режимами доступу

Якщо потрібно знайти файли, що мають визначені режими
доступу вам допоможе опція -perm, яка легко в цьому допоможе.
Наприклад, виконаємо пошук файлів за режимом доступу 775 (власник і
група мають повні права і обмеження на запис мають інші користувачі),
які перебувають в поточному каталозі :
$ find . -perm 775 -print

2.3.3.Пошук файлів певного користувача або групи

Пошук файлів якогось визначеного користувача вкрай
простий у своїй реалізації. Для цього досить виконати команду:
$ find / -user admin -print
Вищевказана команда зробить пошук файлів у системі, що
належать користувачу admin.
Для того, щоб знайти файли, що належать певній групі
(наприклад managers), виконаємо команду:
$ find / -group managers –print

2.3.4.Пошук файлів певного типу

Однією зі зручних можливостей команди find, є
можливість пошуку файлів певного типу. Розглянемо варіанти
використання опції-type:
15
 Пошук символічних посилань у каталозі
/etc: $ find /etc -type l -print
Виведення на екран списку каталогів, присутніх в каталозі
/mnt/raid $ find /mnt/raid -type d -print

2.4.СТВОРЕННЯ RAID-МАСИВУ В LINUX

Технологія RAID дозволяє адміністраторам створювати з
декількох жорстких дисків єдиний логічний диск, на якому дані
розподіляються або дублюються на кілька фізичних дисків. Існує два
типи даної технології: апаратний і програмний. У першому випадку для
організації RAID - масивів використовуються спеціальні пристрої -
RAID-контролери. У другому випадку всі компоненти, необхідні для
створення RAID-масивів, управляються операційною системою. В ОС
Linux підтримуються наступні рівні RAID - масивів.
• Linear (конкатенація). Масив, що працює в цьому
режимі, не забезпечує надлишковості даних або підвищення
продуктивності. Він просто об'єднує два жорстких диска, створюючи
при цьому єдиний логічний диск, дорівнює сумі розмірів дисків, з яких
він був створений.
• RAID 0. Використовується виключно для підвищення
продуктивності. Записувані дані паралельно розподіляються між усіма
дисками RAID масиву
. • RAID і. Дані дублюються одночасно на всі диски RAID-
масиву. У цьому режимі забезпечується дзеркальне дублювання даних,
але продуктивність знижується, оскільки інформація повинна
записуватися більше одного разу
. • RAID 4. Виконується розподіл даних між усіма дисками
RAID - масиву, але один з них виділяється для запису інформації
парності, що тягне за собою очікування при запису на диск.

16
 • RAID 5. Блоки даних і контрольні суми циклічно
записуються на всі диски RAID-масиву, відсутній виділений диск для
зберігання інформації про парності. При виході з ладу одного з дисків
істотно знижується загальна продуктивність
. • RAID 6. Хоча, як і в режимі RAID5, блоки даних і
контрольні суми циклічно записуються на всі диски RAID-масиву, що
використовує подвійні контрольні суми, тому продуктивність трохи
знижується, однак можлива відмова одного або двох дисків, втрати
функціонування масиву в цілому.
• RAID І0. Даний режим поєднує розподіл і дублювання
даних, що оптимально з точки зору продуктивності читання і запису.
Для перевірки того, які рівні RAID можна
використовувати в встановленої ОС Linux, необхідно переглянути файл
/ boot / config - <реліз_ядра>,
де замість текстової частини <реліз_ядра> необхідно
вказати реальний реліз працюючого ядра ОС Linux. В даному файлі в
директивах CONFIG_MD_RAID * має бути вказано значення «т». По
можливості краще конфігурувати RAID-масиви в процесі інсталяції ОС
Linux. Якщо ж існує необхідність в створення RAID-масивів після
інсталяції, то необхідно встановити пакет mdadm.

2.4.1.Жорсткі диски в рейді.

Для створення RAID-масиву засобами ОС Linux необхідно
послідовно виконати наступні дії.

 Додати необхідну кількість жорстких дисків

(залежить від обраної конфігурації).

17
  Створити розділи на даних дисках з типом Linux
raid auot. У разі використання утиліти fisk, даний
тип розділу має значення fd.
 Створити необхідну кількість RAID-масивів.
 Налаштувати автоматичне монтування створених
RAID-масивів в процесі завантаження ОС Linux.
 Створити файлові системи на створених RAID-
масивах і додати їх опис в файл / etc / fstab.

2.4.2.Створення Raid-масиву
Для створення розділів на дисках, які будуть
використовуватися під RAID - масив, використовується команда mdadm,
що має наступний синтаксис:
mdadm [режим] <пристрій> [опції] <список_дисків>,
• [режим] - параметр, в якому вказується, що необхідно
зробити з RAID-масивом. Наприклад, для того щоб створити новий
RAID-масив, необхідно вказати ключ -З (—create). Повний список
режимів роботи з RAID масивами описано в керівництві man команди
mdadm;
• <прилад Raid> - повний шлях до фізичного пристрою яке
буде RAID-масивом
• [опції] - різні опції, характерні для кожного з доступних
режимів роботи. Основні опції, використовувані в процесі створення
RAID - масиву, наступні:

 1 (—level) - використовується для вказівки рівня

RAID;
18
 η (— raid-devices=) - кількість активних дисків в
RAID-масиві;
 х (—spare-devices=) - кількість дисків, які будуть
використовуватися для резервування активних
дисків;
 a (—auto) - створювати автоматично пристрій RAID
при необхідності;
 <список_дисків> - загальна кількість дисків,
включаючи активні і резервні диски.

Прогрес створення RAID-масиву можна

переглянути, використовуючи команду:
tail -f /proc/mdstat.

2.4.3.Створення файлової системи

Створення файлової системи поверх RAID-масиву

Новий RAID-розділ потрібно відформатувати, тобто
створити на ньому файлову систему. Зробити це
можна за допомогою програми з сімейства mkfs.
Якщо ми будемо створювати файлову систему ext3,
скористаємося програмою mkfs.ext3.Команда для
створення файлової системи:
 %# mkfs.ext3 /dev/md0

2.4.4.Створення конфігураційного файлу

Якщо вам раптом буде потрібно після створення

масиву проводити будь-які операції з його блоковим
пристроєм, які змінять UUID, то обов'язково
19
 необхідно змінити конфігураційний
файл /etc/mdadm/mdadm.conf. Наприклад такими
операціями може бути форматування або створення
групи томів LVM поверх масиву. У будь-якому
випадку коли ви вносите якісь правки на рівні
розмітки в масив краще перевірте, що
конфігураційний файл відповідає реальній
конфігурації. Для отримання поточної працюючої
конфігурації виконайте

sudomdadm --detail–scan
Ця команда виведе по рядку конфігурації
для кожного масиву. Саме такі рядки повинні бути
записані в файлі /etc/mdadm/mdadm.conf за винятком того,
що в рядках в файлі не повинно бути параметра metadata.
Якщо реальна конфігурація не збігається з тією, яка
записана в /etc/mdadm/mdadm.conf, то обов'язково
приведіть цей файл у відповідність з реальною
конфігурацією до перезавантаження, інакше в наступний
раз масив не запуститься.

2.4.5.Створення точки монтування для RAID-масиву

Оскільки ми створили нову файлову систему, ймовірно,
нам знадобиться і нова точка монтування. Назвемо її / raid.
  % # Mkdir / raid
Зміна / etc / fstab
Для того щоб файлова система, створена на новому
RAID-масиві, автоматично монтувалася при завантаженні, додамо

20
відповідний запис в файл / etc / fstab, зберігає список автоматично
монтованих при завантаженні файлових систем.
/ Dev / md0 / raid ext3 defaults 1 2
Якщо ми об'єднували в RAID-масив розділи, які
використовувалися раніше, потрібно відключити їх монтування:
видалити або закоментувати відповідні рядки в файлі / etc / fstab.
Закоментувати рядок можна символом #.

РОЗДІЛ ІІІ: МАНІПУЛЮВАННЯ ФАЙЛОВИМИ СИСТЕМАМИ

ТА ФАЙЛАМИ
І) Маніпулювання файловими системами та файлами
Підключити новий жорсткий диск

1.Підключити новий жорсткий диск

21
2. Визначаємо тип файлової системи

3.Вивести інформацію про розділи

22
4. Створюємо новий розділ диску і визначаємо на ньому
файлову систему

23
5. Примонтувати створений розділ до директорії.

6.Створити файл та скопіювати в інший каталог

24
25
7. Знайти файл за допомогою команди find

26
8.Створити інший файл та порівняти з попереднім

27
9.Заархівувати файли в один архів

28
10. Переглянути вміст архіву, розпакувати

RAID

Створюємо ще 2 жорстких диска

29
Створюємо рейд-масив з двох HDD sdc1/sdd1

ЗадЗ

Задаємо файлову систему на рейд

30
Lvm Створюємо групу томів

Створюємо логічні томи

Визначаємо файлову систему логічним томам

31
 Висновок
Під час розроблення курсової роботи були встановленні
основні терміни і поняття необхідні для створення
файлової системи та файлів . Налаштування безпеки
розділів. Навчились обирати файлову систему.Розрізняти
типи файлів, класифікацію файлових систем.
Було розроблено план налаштування безпеки файлових
розділів. Створення файлів, рейд- масивів, конфіг файлів
та утиліт. Нами було проблено велику кількість роботи,яка
в майбутньому нам допоможе бути кваліфікованими
працівниками в галузі кібербезпеки.

32
33
 Список літератури

1. «Windows-комп'ютер без антивірусів»

2. НД ТЗІ 3.1-001-07 Захист інформації на об`єктах інформаційної
діяльності. Створення комплексу технічного захисту
інформації.
3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року
№2658 XII
4. ДСТУ 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист
інформації в Україні, затверджене Укразом Президента
України від 27.09.99 р. №1229/99
5. Групова політика Windows. Ресурси Windows Server 2008,
Windows Vista, Windows XP, Windows Server 2003(+ CD-ROM)
6. НД ТЗІ 1.1-003-99 Термінологія в галузі захисту інформації в
комп`ютерних системах від несанкціонованого доступу.
7. Інтернет ресурси

34
35