Інформатика

02-Зовнішня пам’ять комп'ютера

Повторення: види пам'яті
комп'ютера
Сучасний комп'ютер має чотири види пам'яті:
 постійний запам'ятовуючий пристрій
(ПЗП) [мікросхема]– виконує функції
передзавантажувального тестування пристроїв
комп'ютера та програму початку його запуску;
 оперативний запам'ятовуючий пристрій
(ОЗП) [мікросхема або група мікросхем] –
призначений для розміщення системних
файлів, програм та даних, які використовуються
процесором в поточному сеансі роботи;
 кеш-пам’ять [мікросхема] – проміжна
пам'ять між пристроями різної швидкодії ,
використовується для оптимізації результуючої
швидкості роботи цих приладів;
 зовнішній запам'ятовуючий пристрій (ЗЗП)
[диски та мікросхеми] – використовуються
для довгочасного зберігання програм та даних.
Види сучасної зовнішньої пам'яті
Зовнішню пам’ять прийнято називати
дисками.
Розрізняють наступні види сучасної
зовнішньої пам'яті:
 Магнітні диски:
 Гнучкі магнітні диски
 Жорсткі магнітні диски
 Оптичні диски:
 CD-диски
 DVD-диски
 Флеш-пам’ять Основним пристроєм
зовнішньої пам'яті для
кожного комп'ютера є його
жорсткий диск, який ще
називають або вінчестером.
 Вінчестер
Вінчестер є основним пристроєм
зовнішньої пам'яті.
На його жорстких дисках
розміщують операційну систему, Пакет жорстких
дисків
програми та дані, які користувач Механізм приводу
найчастіше використовує у своїй головок вінчестера

роботі.

Диски вінчестера є нез’ємними, тобто вони

вмонтовані в один корпус із його приводом.
У зв'язку з чим вінчестер, як правило, не
використовують для перенесення
інформації на інший комп'ютер.
Оскільки з вінчестером виконується
постійна робота, є можливість втрати
інформації, а тому недоцільно на ньому
організовувати архівні сховища, якщо їх Електронна
Головка, що зчитує або
інформація ніде не дублюється. плата вінчестера
записує інформацію на диск
 З’ємні диски
Зовнішня пам’ять складається із носіїв, які отримали назву диски та
приводів – дисководів. Виключенням є безприводна пам’ять – флеш.
Всі види зовнішньої пам'яті, крім вінчестера мають з’ємні диски. Тобто
з приводу можна витягти диск і вставити інший. Цю обставину
використовують для перенесення інформації з одного комп'ютера на
інший, а також для організації архівних сховищ інформації.

До з’ємних дисків відносять:

 гнучкі магнітні диски (дискети);
 оптичні диски (CD та DVD);
 флеш-диски
 Організація зберігання інформації
на дисках
В Windows диски прийнято позначати латинськими
буквами з двокрапкою. Наприклад, диск у дисководі
гнучких дисків позначається A:, у другому дисководі,
якщо такий є, - B:, перший диск вінчестера – C:,
другий – D: і так далі.

Інформація на дисках Файл являє собою

зберігається у вигляді ланцюг кодів, в якому
файлів. закодована програма
або дані до програми.
Кожен файл має ім'я.
Сучасні носії взмозі містити
величезну кількість файлів.
А тому, для їх
впорядкування Папка може містити в собі
створюються папки. файли та інші папки.
Таким чином утворюється
деревовидна файлова
система.
Ім'я файлу
Щоб можна було звернутися до файла, йому
дають ім'я.
Ім'я файлу складається із двох частин
розділених точкою.
Перша частина – найменування файлу, друга –
розширення.

Наприклад, у файла command.com

command – найменування, а com – розширення.
Найменування файлу
Найменування потрібно файлу щоб виділити його
серед інших файлів.
В найменуванні допускаються англійські букви та
букви національного алфавіту, арабські цифри та
деякі знаки.
Довжина найменування може бути від 1 до 255
символів. Це дає можливість вкласти в
найменування зміст.
Наприклад, найменування Список учнів 9-а класу
недвозначно вказує на його зміст.
Розширення імені файлу
Друга частина імені файлу – розширення –
використовується для визначення типу файлу.
Розширення потрібне файлу для того, щоб
операційна система “знала”, якого типу
інформація в ньому зберігається і відповідним
чином його використовувала.
Найпоширеніші розширення із 3-х символів, але
допускаються інша кількість, в тому числі і 0
символів, тобто розширення може бути
відсутнім.. Допускаються англійські букви та
букви національного алфавіту, арабські цифри та
деякі знаки.
Найпоширеніші розширення файлів
даних
Найпоширенішими розширеннями серед фалів даних є:
 для текстових файлів - .TXT, .DOC, .RTF
 для графічних файлів - .JPG, .GIF, .TIF, . PCX, .WMF
 для музичних файлів – .MP3, .WAV
 для відеофайлів - .AVI, .VOB, .MPG
Представлення файлів у Windows
В операційній системі Windows Файли
представлені у вигляді значків, під
якими наведено найменування
файлу.
Малюнок значка вказує на тип файлу.

Як правило, розширення імені файлу

не виводиться. Це обумовлено тим, що
розширення традиційно надається
файлу тією програмою, яка його
створила. Хоча у налагодженнях папки
можна задати режим відображення
розширення. І тоді воно буде
виводитися під значком разом із
найменуванням.
Зв'язок файлів даних з відповідними
програмами
З файлом певного типу може працювати одна або
декілька програм встановлених на комп'ютері.
Одна із цих програм записана в операційній системі
як основна. І саме з нею функціонально по
замовчуванню з'єднуються файли даного типу.
Це зовсім не означає, що інші програми, що
працюють з файлами даного типу не можуть їх
відкрити. Щодо цього більш детальна інформація
буде надана пізніше.
Типи файлів
Існує багато різних типів файлів, але їх можна групувати за
загальними признаками на:
 системні файли – містять коди команд операційної системи і
використовуються для безпосереднього управління пристроями
комп'ютера – мають розширення .SYS;
 виконувані файли – містять коди управління процесором –
мають розширення: основні - .COM, .EXE, допоміжні - .DLL;
 файли даних – містять коди даних, які використовують у
своїй роботі виконувані файли – мають довільні, але
узгоджувані відповідно до методу кодування, розширення.
Специфікація файлу
Місце файлу в файловій системі визначається за схемою:

ім'я диску\шлях до файлу\ім'я файлу

Наприклад,

C:\Program Files\algo\algo.exe
Наприклад, на диску A: ви створили папку Документи, в
ній створили папки Вихідні та Вхідні, а в папці Вихідні
створили файл Лист1.txt, а в папку Вхідні записали файл
Наказ1.doc. Тоді, специфікація файлу Лист1.txt, тобто
місце його розташування, буде мати наступний запис:
A:\Документи\Вихідні\Лист1.txt
а специфікація файлу Наказ1.Doc мати наступний запис:
A:\Документи\Вхідні\Наказ1.doc
Вікно папки
Файли розміщуються в папках, тому для роботи з ними
використовують вікно папки. Розглянемо його будову.
Робочий стіл як об'єкт Windows
Робочий стіл як папка
Створення папки та дії з нею
Операції з файлами