Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

12. Електроємнiсть. Конденсатори

Основнi формули

• Ємнiсть вiдокремленого провiдника

q
C= , (12.1)
ϕ

де q – заряд провiдника (Кл); ϕ – його потенцiал (В).

• Ємнiсть сферичного провiдника

C = 4πε0 εR, (12.2)

де ε0 = 8, 85 · 10−12 Ф/м – унiверсальна електрична стала; ε –

вiдносна дiелектрична проникнiсть середовища; R – радiус сфе-
ри (м).

• Ємнiсть конденсатора
q
C= , (12.3)
U
де q – значення заряду на кожнiй з обкладок конденсатора (Кл);
U – напруга (або рiзниця потенцiалiв) мiж обкладками (В).

• Ємнiсть плоского конденсатора

ε0 εS
C= , (12.4)
d
де d – вiдстань мiж пластинами (м); S – площа кожної пласти-
ни (м2 ).

• Ємнiсть плоского конденсатора, який заповнений n шарами дiе-

лектрика iз товщиною di та дiелектричною проникнiстю εi кож-
ний:
ε0 S ε0 S
C= = Pn . (12.5)
d1 /ε1 + d2 /ε2 + ... + dn /εn i=1 di /εi

196
12. Електроємнiсть. Конденсатори

• Ємнiсть цилiндричного конденсатора

L
C = 2πε0 ε , (12.6)
ln(R2 /R1 )
де L – висота цилiндрiв (м); R2 – радiус зовнiшнього цилiнд-
ра (м); R1 – радiус внутрiшнього цилiндра (м).
• Ємнiсть сферичного конденсатора
R1 R2
C = 4πε0 ε , (12.7)
R2 − R1
де R2 – радiус зовнiшньої сфери (м); R1 – радiус внутрiшньої
сфери (м).
• Енергiя електричного поля мiж обкладками зарядженого кон-
денсатора
CU 2 qU q2
W = = = . (12.8)
2 2 2C
• Об’ємна густина енергiї електричного поля
ε0 εE 2
ωåë = , (12.9)
2
де E – напруженiсть електричного поля (В/м).
• Сила притягання мiж обкладками конденсатора
∂W
F =− , (12.10)
∂x
де W розраховується за формулою (12.8); x – координата (м).
Для плоского конденсатора (12.4) x ≡ d, для цилiндрично-
го (12.6) i сферичного (12.7) x ≡ R2 .
• Батарея iз паралельно з’єднаних конденсаторiв
n
X
C = C1 + C2 + ... + Cn = Ci , (12.11)
i=1
U = U1 = U2 = ... = Un , (12.12)
n
X
q = q1 + q2 + ... + qn = qi , (12.13)
i=1

197
 Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

де i – порядковий номер конденсатора; Ci – ємнiсть i-го кон-

денсатора; Ui – напруга на i-му конденсаторi; qi – заряд на i-му
конденсаторi; n – загальна кiлькiсть конденсаторiв.

• Батарея iз послiдовно з’єднаних конденсаторiв

n
1 1 1 1 X 1
= + + ... + = , (12.14)
C C1 C2 Cn Ci
i=1
n
X
U = U1 + U2 + ... + Un = Ui , (12.15)
i=1
q = q1 = q2 = ... = qn . (12.16)

Приклади розв’язання задач

12.1. Є n = 1000 однакових крапель ртутi iз ємнiстю C = 1 пФ

кожна. Визначити ємнiсть великої кульової краплi, яка отримана при
злиттi всiх цих крапель.

Позначимо радiус маленької крапельки r, а радiус

n = 1000,
великої, отриманої при злиттi всiх крапельок, R. Тодi
C = 10−12 Ф
згiдно iз формулою (12.2):
C 0 –?
C = 4πε0 εr, C 0 = 4πε0 εR.
Знайдемо вiдношення цих ємностей:
C0 4πε0 εR C0 R
= , = ,
C 4πε0 εr C r
звiдки легко виразити ємнiсть C 0 :
R
C0 = C .
r
Отже, для знаходження C 0 потрiбно дiзнатися, як спiввiдносяться
радiуси крапель. Використаємо вiдому формулу для визначення об’єму
кулi:
4 4
V = πr3 , V 0 = πR3 .
3 3
Оскiльки велика куля – це злиття маленьких, з iншого боку,
V 0 = nV.

198
12. Електроємнiсть. Конденсатори

Пiдставимо в останнє спiввiдношення V i V 0 та отримаємо

4 3 4 R3 R √
πR = n πr3 , R3 = nr3 , 3
= n, = 3 n.
3 3 r r
Пiдставляючи отримане вiдношення у формулу для знаходження
ємностi C 0 , отримуємо
R √
C 0 = C = C 3 n.
r
Визначимо числове значення ємностi:
√ √
C 0 = C 3 n = 10−12 · 1000 = 10−11 (Ô).
3

Таким чином, злиття 1000 маленьких крапельок пiдвищує ємнiсть

результуючої великої краплi по вiдношенню до ємностi маленької по-
чаткової крапельки лише у 10 разiв.
12.2. На пластину плоского конденсатора, вiдстань мiж пластина-
ми якого d = 3 см, подано напругу U = 1 кВ. Простiр мiж пластинами
заповнений кров’ю (ε = 85). Знайти поверхневу густину зв’язаних за-
рядiв.

Поверхнева густина зарядiв визначає-

d = 0, 03 м,
ться за формулою (11.3):
U = 1000 В,
q
ε = 85, σ= ,
ε0 = 8, 85 · 10−12 Ф/м S
σ–? де q – заряд на пластинi конденсатора; S –
площа пластини. Заряд q можна знайти за
формулою (12.3): q
C= , q = CU.
U
Ємнiсть конденсатора будемо визначати згiдно iз спiввiдношенням
(12.4):
ε0 εS
C= .
d
Пiдставимо останню формулу у попередню для знаходження заря-
ду пластини:
ε0 εSU
q = CU = .
d
Тепер можна знайти поверхневу густину σ:
q ε0 εSU ε0 εU
σ= = = ,
S Sd d

199
 Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

або пiсля розрахунку

8, 85 · 10−12 · 85 · 1000 Êë
 
ε0 εU
σ= = = 2, 508 · 10−5 .
d 0, 03 ì2
12.3. Вiдстань мiж пластинами повiтряного конденсатора iз пло-
щею S = 50 см2 дорiвнює d = 3 см. Конденсатор був заряджений до
напруги U = 200 В та вiд’єднаний вiд джерела струму. Знайти роботу,
яку потрiбно здiйснити для розсування пластин на вiдстань d2 = 10 см.

Оскiльки конденсатор вiд’єднали вiд

S = 5 · 10−3 м2 ,
джерела струму, заряд Q на його обклад-
d1 = 0, 03 м,
ках не змiниться. Але при розсуваннi пла-
d2 = 0, 1 м,
стин буде змiнюватися ємнiсть C, а вiдповiд-
U = 200 В,
но i напруга U на пластинах. Заряд можна
ε = 1,
визначити за формулою (12.3):
ε0 = 8, 85 · 10−12 Ф/м
A–? Q = C1 U,
де ємнiсть C визначається згiдно iз (12.4):
ε0 εS
C= .
d
Енергiя поля конденсатора визначається за формулою (12.8):
Q2
W = ,
2C
або пiсля врахування виразу для ємностi
Q2 Q2 d
W = = .
2C 2ε0 εS
Визначимо змiну цiєї енергiї при розсуваннi пластин:
Q2 d2 Q2 d1 Q2 (d2 − d1 )
∆W = W2 −W1 = − = .
2ε0 εS 2ε0 εS 2ε0 εS
Ця змiна чисельно буде рiвна механiчнiй роботi A, яку потрiбно
здiйснити для розсування пластин, тобто
Q2 (d2 − d1 )
A= .
2ε0 εS

200
12. Електроємнiсть. Конденсатори

Але нам невiдомий заряд Q, знайдемо його за першою формулою,

що використана в цiй задачi:
ε0 εSU
Q = C1 U = .
d1
Пiдставимо цей заряд у формулу для визначення роботи:
Q2 (d2 − d1 ) (ε0 εSU )2 d2 − d1 ε0 εSU 2 (d2 − d1 )
A= = = .
2ε0 εS d21 2ε0 εS 2d21
Розрахуємо це значення:
8, 85 · 10−12 · 1 · 5 · 10−3 · 2002 · (0, 1−0, 03)
A= = 68, 8 (íÄæ).
2 · 0, 032

12.4. Конденсатор, заряджений до напруги 100 В, з’єднують iз кон-

денсатором iз такою самою ємнiстю, але зарядженим до напруги 200 В:
один раз однойменно зарядженими обкладками, а iнший – рiзнойменно
зарядженими обкладками. Яка напруга встановиться мiж обкладками
в обох випадках?

Спочатку знайдемо заряди на обкладках конден-

U1 = 100 В,
саторiв до з’єднання (12.3):
U2 = 200 В,
C1 = C2 = C q1 = CU1 , q2 = CU2 .
U 0 , U 00 –? Розглянемо перший випадок. При з’єднаннi
однойменних обкладок загальний заряд батареї дорiвнює сумi зарядiв
на обкладках до з’єднання (12.13):
q 0 = q1 + q2 = CU1 + CU2 = C(U1 + U2 ).
Напруга на батареї пiсля з’єднання (12.3):
q0
U0 =.
C0
Оскiльки конденсатори з’єднуються паралельно (12.11):
C 0 = C1 + C2 = 2C.
Пiдставляємо у вираз для знаходження U 0 знайдену напругу та єм-
нiсть: q0 C(U1 + U2 ) U1 + U2
U0 = 0 = = .
C 2C 2

201
 Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

Тепер переходимо до розгляду другого випадку. При з’єднаннi рiз-

нойменних обкладок загальний заряд вiдповiдно до (12.13) можна ви-
значити як
q 00 = q2 − q1 = CU2 − CU1 = C(U2 − U1 ),
де q2 > q1 , оскiльки U2 > U1 . Далi розв’язок аналогiчний першому
випадку:
q 00 C(U2 − U1 ) U2 − U1
U 00 = 00 = = .
C 2C 2
Розрахуємо вiдповiднi значення:
U1 + U2 100 + 200
U0 = = = 150 (Â),
2 2
U2 − U1 200 − 100
U 00 = = = 50 (Â).
2 2
12.5. Плоский повiтряний конденсатор iз площею кожної з пластин
S = 1 м2 заряджений та вiдключений вiд джерела струму. Пiсля за-
ряджання на кожнiй пластинi зосереджений заряд q = 3 · 10−6 Кл.
Визначити силу притягання мiж пластинами конденсатора.

Сила взаємодiї мiж пластинами визнача-

S = 1 м2 ,
ється за формулою (12.10):
q = 3 · 10−6 Кл,
ε = 1, ∂W
F =− ,
ε0 = 8, 85 · 10−12 Ф/м ∂x
F –? де енергiя електричного поля у конденсаторi
W (12.8)
q2
W =
2C
iз урахуванням виразу для визначення ємностi плоского конденсатора
(12.4)
ε0 εS
C=
x
набирає вигляду
q2x
W = .
2ε0 εS
Знайдемо шукану силу:
 2 
∂W ∂ q x q2
F =− =− =− .
∂x ∂x 2ε0 εS 2ε0 εS

202
12. Електроємнiсть. Конденсатори

Розрахуємо це значення:

2
q2 3 · 10−6
F =− =− = −0, 508 (Í).
2ε0 εS 2 · 8, 85 · 10−12 · 1 · 1

12.6. Знайти енергiю системи, що складається iз двох металевих

куль iз радiусами R1 = 5 см i R2 = 10 см та зарядами Q1 = 1 нКл i
Q2 = 10 нКл, якi не контактують мiж собою. Мiнiмальна вiдстань мiж
поверхнями куль R0 = 2 см. Кулi знаходяться у вакуумi.

Повна енергiя системи двох сфер є су-

R1 = 0, 05 м,
мою їх власних енергiй i потенцiальної енер-
R2 = 0, 1 м,
гiї взаємодiї:
R0 = 0, 02 м,
q1 = 10−9 Кл, W = W1p + W2p + W12p .
q2 = 10−8 Кл,
Власнi енергiї сфер визначимо згiдно iз
ε = 1,
(12.8):
ε0 = 8, 85 · 10−12 Ф/м Q2
W = ,
W –? 2C
або, врахувавши формулу для визначення
ємностi сфери (12.2),
C = 4πε0 εR
матимемо Q21 Q22
W1p = , W2p = .
8πε0 εR1 8πε0 εR2
Енергiя взаємодiї W12 зарядiв за законом Кулона (11.4) визначає-
ться роботою з перемiщення заряду Q2 у полi заряду Q1 (або навпаки)
з нескiнченностi до вiдстанi R мiж ними. Заряджену сферу можна роз-
глядати як точковий заряд, що мiститься всерединi сфери та чисельно
збiгається з її зарядом. Згiдно з умовою вiдстань мiж такими ефектив-
ними зарядами буде дорiвнювати R1 + R0 + R2 . Отже, отримуємо
W12p = F12 · (R1 + R0 + R2 ) =
1 Q1 Q2
= · (R1 + R0 + R2 ) =
4πε0 ε (R1 + R0 + R2 )2
Q1 Q2
= .
4πε0 ε(R1 + R0 + R2 )
Iз урахуванням цього запишемо кiнцеву формулу для розрахунку
повної енергiї:

203
 Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

Q21 Q22 Q1 Q2
W = + + =
8πε0 εR1 8πε0 εR2 4πε0 ε(R1 + R0 + R2 )
 2
Q1 Q22

1 2Q1 Q2
= + + .
8πε0 ε R1 R2 R1 + R0 + R2
Розрахуємо цю енергiю:
1
W = ×
8 · 3, 14159 · 8, 85 · 10−12 · 1
 −9 2
(10−8 )2 2 · 10−9 · 10−8

(10 )
× + + = 5, 1 · 10−6 (Äæ).
0, 05 0, 1 0, 05 + 0, 02 + 0, 1
12.7. Три конденсатори з ємностями 1 мкФ, 2 мкФ i 3 мкФ з’єднано
послiдовно i пiдключено до джерела напруги iз рiзницею потенцiалiв
220 В. Який заряд та напруга на кожному конденсаторi?

Знайдемо загальну ємнiсть батареї (12.14):

C1 = 10−6 Ф,
C2 = 2 · 10−6 Ф, 1 1 1 1
= + + ,
C3 = 3 · 10−6 Ф, C C1 C2 C3
U = 220 В C1 C2 C3
C= .
q1 , q2 , q3 –? C2 C3 + C1 C3 + C1 C2
U1 , U2 , U3 –? Загальний заряд системи можна знайти за форму-
лою (12.3):
C1 C2 C3 U
q = CU = .
C2 C3 + C1 C3 + C1 C2
Розрахуємо це значення:
10−6 · 2 · 10−6 · 3 · 10−6 · 220
q= = 1, 2·10−4 (Êë).
2·10−6 ·3·10−6 +10−6 ·3·10−6 +10−6 ·2·10−6
Як вiдомо, при послiдовному з’єднаннi заряд батареї за величиною
рiвний заряду на кожному конденсаторi (12.16), тому
q1 = q2 = q3 = q = 1, 2 · 10−4 (Êë).
Напругу на кожному конденсаторi будемо знаходити за формулою
(12.3):
q 1, 2 · 10−4
U1 = = = 120 (Â),
C1 10−6
q 1, 2 · 10−4
U2 = = = 60 (Â),
C2 2 · 10−6

204
12. Електроємнiсть. Конденсатори

q 1, 2 · 10−4
U3 = = = 40 (Â).
C3 3 · 10−6
12.8. Два однакових повiтряних конденсатори з ємностями
1000 пФ кожний заряджено до напруги 600 В. Один iз конденсаторiв
занурюється в зарядженому станi в гас, пiсля чого конденсатори з’єд-
нують паралельно однойменно зарядженими обкладками. Визначити
роботу електричних сил, що виконується при перезаряджаннi конден-
саторiв.

До занурення в гас енергiї обох кон-

C1 = C2 = C = 10−9 Ф,
денсаторiв однаковi й визначаються спiв-
U1 = U2 = U = 600 В,
вiдношенням (12.8):
εã = 2, 1
A–? q2
W = .
2C
Пiсля занурення одного з конденсаторiв у гас його ємнiсть дорiв-
нює C 0 :
C 0 = εã C,
де εã – дiелектрична проникнiсть гасу. Енергiя цього конденсатора
згiдно iз (12.8) також змiнюється:
q2 q2
W0 = = .
2C 0 2εã C
Таким чином, загальна енергiя конденсаторiв до їх з’єднання (один
у повiтрi, iнший занурено в гас) дорiвнює
q2 q2 q 2 (εã + 1)
W = + = .
2C 2εã C 2εã C
Пiсля паралельного з’єднання згiдно iз (12.13) заряд системи по-
двоюється:
qçàã = q + q = 2q,
а ємнiсть є сумою ємностей обох конденсаторiв (12.11):
Cçàã = εã C + C = (εã + 1)C.
Енергiя батареї визначиться як (12.8):
2
qçàã (2q)2 2q 2
W = = = .
2Cçàã 2(εã + 1)C (εã + 1)C

205
 Збiрник задач з фiзики з прикладами розв’язання

Робота зовнiшнiх сил A∗ при перезаряджаннi конденсаторiв дорiв-

нює приросту їх енергiї:
2q 2 q 2 (εã + 1) q2
 
∗ 2 εã + 1
A = − = − =
(εã + 1)C 2εã C C εã + 1 2εã

q 2 4εã − (εã + 1)2 q 2 4εã − ε2ã − 2εã − 1

   
= = =
C 2εã (εã + 1) C 2εã (εã + 1)
q 2 −ε2ã + 2εã − 1 q 2 (εã − 1)2
 
= =− .
C 2εã (εã + 1) 2εã (εã + 1)C

Використаємо зв’язок (12.3):

q = CU,
i будемо мати таке:
q 2 (εã − 1)2 C 2 U 2 (εã − 1)2 CU 2 (εã − 1)2
A∗ = − =− =− .
2εã (εã + 1)C 2εã (εã + 1)C 2εã (εã + 1)
Робота електричних сил A = −A∗ , отже, маємо
CU 2 (εã − 1)2 10−9 · 6002 · (2, 1 − 1)2
A= = = 3, 04 · 10−5 (Äæ).
2εã (εã + 1) 2 · 2, 1 · (2, 1 + 1)

206