Модульна контрольна робота

з дисципліни «Інтертекстуальність художніх творів шкільної програми»

для студентів VІ курсу (перший (бакалаврський) рівень),
групи CО нім 25-18
факультету германської філології
Кузик Анастасії Олександрівни

Варіант 3

1. Проінтерпретуйте наступний фрагмент. Визначте особливості

інтертекстуального дискурсу, представленого в цьому фрагменті з огляду
на авторський задум. Які типи інтертекстуальності використано?

ІВАСИК-ТЕЛЕСИК
Українська народна казка
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей
у них нема.
От баба і просить діда:
— Поїдь, діду, в ліс, вирубай деревинку, зроби ко-
лисочку. То я буду колихати — і буде мені забавка!
Положила баба деревинку в колиску, колише та
приспівує:
— Люлі-люлі, Телесику,
наварила кулешику,
із ніжками, із ручками,
буду тебе годувати!
Колихала-колихала, аж поки заснула. Встають
уранці — аж з тої деревинки став маленький синок! Та
й назвали його Івасиком-Телесиком.
Росте той синок — та такий гарний, що дід з бабою
не навтішаються.

Термін «інтертекстуальність» належить Ю. Крістевій та означає метод

дослідження тексту як знакової системи, а також взаємодію різних кодів,
дискурсів чи голосів, які переплітаються в тексті.
«Івасик-Телесик» - українська народна казка, яка в українській культурі
посідає одне з чільних місць. І в давнину, і зараз її оповідали чи не в кожній
родині.
Наша казка починається словами «Жили собі дід та баба», що є досить
часто вживаним прийомом. Багато казок, наприклад «Колобок», «Дід і баба»,
«Дід, баба і вовк-співак» та «Курочка ряба» починаються однаково. Мені
здається, це зв’язано з тим, що дід та баба для нас виступають в ролі
зачинателів роду і не можуть вже мати своїх дітей. Адже є дуже мало дітей, які
знають та пам’ятають про своїх прадідусей та прабабусь, тому доцільніше
використовувати дідуся та бабусю. Головними героями виступають вони, тому
що навіть в дитинстві вони беруть активну участь в житті немовляти та
розказують казочки, співають пісеньки та колискові.
Окремої уваги заслуговує й деревинка. Деревинка викликає в мене
асоціацію з Піноккіо - дерев'яна лялька, хлопчик з довгим носом, якого зробив з
дерева столяр Джепетто. Тут також можна побачити зв’язок з тим, що бабуся не
може вже мати дітей природнім шляхом, тому просить вирубати деревинку, яка
потім перетвориться в дитину. Також деревинка може виступати символом
Фалосу, що при взаємодії з жінкою дає плід, а саме – дитину. Ця дитина-
деревинка спочатку не наділена ніякими життєвими рисами та своїм Я, а
виступає в ролі ляльки, якій мати показує свою турботи та любов. Вона її спати
вкладає, колихає, колискову співає, годує пиріжками і завдяки турботі
деревинка перетворюється на реального хлопчика з своїм Я- Івасик-Телесик.
Образ пиріжків також заслуговує на увагу. Мати, коли народжує немовля,
вона продовжує годувати її своїм молоком, своєю їжею. Наша бабуся вже
стара, вона не має вже таких фізичних функцій та можливостей, тому вона
годує Івана-Телесика пиріжками. Пиріжки виступають в ролі зв’я зку м іж
батьками та дітьми.
Ім’я головного героя нагадує дієслово «телесуватися» -потикатися,
кидатися то в один бік, то в інший. Якщо припустити, що саме ця лексична
одиниця могла мотивувати це слово, то семантика імені вказує на таку
характеристику персонажа, як рухливість, неспокій тощо. Абож, 2
примущення- щоб зробити з деревини ляльку треба її витесати - обличчя, руки,
ноги. Людина яка робила різні вироби з деревини, прикрашала вироби різбою
називалась тесляр. Вважаю логічним ляльку хлопчика народ назвав Телесик.
Тож, можу з впевненістю сказати, що кожен текст будується за
принципом інтертекстуальності, адже в кожному тексті наявні символи,
розшифрувавши які, ми можемо зрозуміти, що нам хотів донести автор.
Укладач МКР ___________________ доц. Рикова Г.С.
(підпис)

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії світової літератури ім. професора

В. І. Фесенко

Протокол № ____ від «_____» _____________________ 2021 р.

Завідувач кафедри ______________________ Шимчишин М. М.

(підпис) (прізвище, ініціали)