Літературні джерела

• Хмарні обчислення – Вікіпедія (wikipedia.org)

• https://stud.com.ua/20576/informatika/hmarni_obchisle
nnya_virtualizatsiya
• https://stud.com.ua/20578/informatika/servisni_modeli_
hmarnih_obchislen
• https://stud.com.ua/20577/informatika/klasifikatsiya_hm
ar
• http://cbto.com.ua/library/cloud-computing
• http://integritysys.com.ua/solutions/pricatecloud-
solution/
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_обчислення
• https://www.de-novo.biz/blog/vidi-hmarnih-servisiv-
yakij-obrati-ta-oglyad-hmarnih-provajd-8
• https://valtek.com.ua/ua/system-integration/it-
infrastructure/clouds/cloud-technologies
 Літературні джерела
• Вакалюк Т.А. Хмарні технології в освіті. Навчально-методичний посібник
для студентів фізико-математичного факультету. - Житомир: вид-во
ЖДУ, 2016. - 72 c.
• Гринкевич Г.О. Оцінка ефективності технології "Cloud Computing"
в телекомунікаційній мережі / Г. О. Гринкевич, Н. В. Коршун, В. Б.
Могилевський, О. І. Малов // Системи управління, навігації та зв'язку. -
2014. - Вип. 4. - С. 156-159. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/suntz_2014_4_28.
• Недашківський О. Л. Хмарні технології типу "IaaS" як засіб оптимізації
потоків інформації в мережах передачі та обробки даних / О. Л.
Недашківський // Сучасний захист інформації. - 2017. - № 1. - С. 41-47. -
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/szi_2017_1_9.
• Руденко Н.В. Поняття хмарної обробки даних у сучасному світі // Н. В.
Руденко, М. А. Ющенко // Проблеми розвитку та вдосконалення єдиної
національної системи зв’язку. – 2017. - № 2. – 29-33. - Режим доступу:
http://journals.dut.edu.ua/index.php/communication/article/viewFile/1615/1545
• Сабліна М. А. Можливості використання хмарних технологій в освітній та
соціальній сферах / М. А. Сабліна // Освітологічний дискурс. - 2014. - № 3.
- С. 191-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2014_3_21.
• “Хмарна” обробка даних – міф чи реальність? / ТОВ “Компанія Бізнес-
Технології Онлайн”. - Режим доступу: http://cbto.com.ua/library/hmarna-
obrobka-danyh-mif-chy-realnistа.
• Відео: Які перспективи відкривають хмарні технології для бізнесу? -
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-SBg-6hI__8
 План лекції
1. Cloud Computing («Хмарні
обчислення») – перспективний
напрямок сучасної інформатики.
2. Ідеологія «Хмарних обчислень».
3. Основні напрямки використання
«Хмарних» технологій.
4. Моделі обслуговування хмарних
технологій.
5. Переваги і недоліки «хмарних»
технологій.
Хмарні обчислення
 Хмарні обчислення
При використанні хмарних обчислень
програмне забезпечення надається
користувачеві як Інтернет-сервіс.
Користувач має доступ до власних
даних, але не може управляти і не
повинен піклуватися про
інфраструктуру, операційну систему і
програмне забезпечення, з яким він
працює. «Хмарою» метафорично
називають інтернет, який приховує всі
технічні деталі.
Хмарні обчислення
 Хмарні обчислення
Згідно з документом IEEE,
опублікованим у 2008 році, «Хмарні
обчислення – це парадигма, в рамках
якої інформація постійно зберігається
на серверах у мережі інтернет і
тимчасово кешується на клієнтській
стороні, наприклад на персональних
комп'ютерах, ігрових приставках,
ноутбуках, смартфонах тощо».
Хмарні обчислення
 Історія
У класичному вигляді хмарні технології
з’явилися відносно недавно, але у даних
обчислень була попередниця –
технологія розподілених обчислень.
З її допомогою можна було вирішити
трудомісткі обчислювальні завдання,
використовуючи декілька комп’ютерів,
об’єднаних у паралельну обчислювальну
систему. Суть її полягає в тому, що при
вирішенні дуже важкого і ресурсномісткого
завдання використовуються потужності
декількох комп’ютерів.
 Історія
В комп’ютерних системах такий
підхід вперше був використаний в
1973 році, коли Джон Шох і Джон
Хапп з каліфорнійського науково-
дослідного центру Xerox PARC
написали програму, яка ночами
запускалася в локальну мережу і
змушувала працюючі комп’ютери
виконувати певні обчислення.
 Історія
Хмарні сервіси, що дозволяють перенести
обчислювальні ресурси й дані на віддалені
інтернет-сервери, в останні роки стали одним
з основних трендів розвитку IT-технологій.
Концепція хмарних обчислень з'явилася ще в
1960 році, коли американський учений,
фахівець з інформатики і теорії комп'ютерів
Джон Маккарті (John McCarthy) висловив
припущення, що коли-небудь комп'ютерні
обчислення стануть надаватися подібно
комунальним послугам (public utility).
Джон Маккарті (John McCarthy)
В 1961 він був першим,
хто публічно припустив,
що технологія розподілу
комп'ютерного часу може
в майбутньому привести
до ситуації, в якій
обчислювальна потужність
і навіть програми будуть
продаватись за допомогою
бізнес-моделі, аналогічної
продажу води чи
електрики. Ця ідея була
дуже популярною
наприкінці 1960, але
пригасла в 70-х, коли
стало ясно, що апаратне
забезпечення та
телекомунікації ще не
готові. Тим не менш, з
2000 ідея відродилась у
нових формах.
 Історія
Розповсюдження мереж з високою
потужністю, низька вартість комп'ютерів і
пристроїв зберігання даних, а також широке
впровадження віртуалізації,
сервіс-орієнтованої архітектури привели до
величезного зростання хмарних обчислень.
Кінцеві користувачі можуть не перейматися
роботою обладнання технологічної
інфраструктури «в хмарі», яка їх підтримує.
Аналогією обчислювальних «хмар» зі
звичного життя можуть служити
електростанції. Хоча домовласник може
купити електрогенератор і піклуватися про
його справність самостійно, більшість людей
воліє отримувати енергію від
централізованих постачальників.
 Історія
Майже всі сучасні характеристики хмарних
обчислень, порівняння їх з
електроенергетикою та використання
приватних, публічних та громадських
моделей були представлені Дугласом
Паркгілом (Douglas Parkhill) у книзі
«The Challenge of the Computer Utility»,
у 1966 році. Згідно інших джерел, хмарні
обчислення беруть початок з 1950-х років,
коли вчений Герб Ґрош (Herb Grosch)
стверджував, що весь світ буде працювати
на терміналах, якими керуватимють близько
15 великих центрів обробки даних.
Історія
 Історія
Чому саме ХМАРА?
По-перше, традиційне зображення Інтернету
на діаграмах комп’ютерних мереж
виконується саме у вигляді хмари.
По-друге, хмари – це символ віддаленості
від конкретного користувача.
По-третє, образ складної інфраструктури, за
якою ховаються всі технічні
деталі.
Так що «хмарні» – це, грубо кажучи,
метафора, яка прижилася в ІТ-світі як один з
найбільш вдалих термінів (за винятком
нудного слова «віддалені»), що передають
суть самого явища.
 Історія
Сам термін «хмара» походить з телефонії,
тому що телекомунікаційні компанії, які до
1990-х років пропонували в основному
виділені схеми передачі «точка-точка»,
почали пропонувати віртуальні приватні
мережі (VPN), з порівняною якістю
обслуговування, але при набагато менших
витратах. Перемикаючи трафік для
оптимального використання каналів вони
мали змогу ефективніше використовувати
мережу. Символ хмари був використаний для
позначення розмежування між користувачем і
постачальником.
 Історія
Ключову роль в розвитку хмарних обчислень
зіграв Amazon, модернізувавши свої центри
обробки даних, які, як і більшість
комп'ютерних мереж в один момент часу
використовують лише 10% своєї потужності,
заради забезпечення надійності при стрибку
навантаження. Дізнавшись, що нова хмарна
архітектура забезпечує значне внутрішнє
підвищення ефективності, Amazon почав нові
дослідження в галузі розвитку продуктів для
забезпечення хмарних обчислень для
зовнішніх клієнтів, і запустив Amazon Web
Service (AWS) на основі розподілених
обчислень у 2006 році.
 Історія
ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ (англ. Сloud Technology) — це
парадигма, що передбачає віддалену обробку та
зберігання даних. Ця технологія надає користувачам
мережі Інтернет, доступ до комп'ютерних ресурсів
сервера і використання програмного забезпечення як
онлайн-сервіса.

1960 р., фахівець з теорії

ЕОМ Джон Маккарті Amazon Web Service (AWS) на
основі розподілених обчислень в
1966 р, Дуглас
2006 році
Паркхіл, «The
Challenge of the
Computer Utility»,
 Історія
На початку 2008 року Eucalyptus став
першою API-сумісною платформою з
відкритим кодом для розгортання
приватної хмари. На початку 2008 року
OpenNebula став першим проектом з
відкритим кодом для розгортання
приватних і гібридних хмар.
За оцінками IDC ринок публічних
хмарних обчислень у 2009 році склав
$17 млрд — близько 5 % від усього
ринку інформаційних технологій.
 Історія
У 2009 році на конференції розробників
комп'ютерних ігор Game Developers
Conference компанія Rearden LLC
презентувала службу OnLive, побудовану на
технології хмарної обробки даних.
Особливістю OnLive є той факт, що при
купівлі ігор користувач не має необхідності
завантажувати та встановлювати їх.
Гра обробляється і зберігається на
високотехнологічному сервері, здатному
запускати будь-який сучасний проект для
роздільної здатності монітору 1280х720
пікселів, з максимальною якістю графіки і
швидкістю кадрів не нижче 60 кадрів/с.
 Історія
Одним з перших широкодоступних
хмарних інтернет-сервісів стала
електронна пошта з веб-інтерфейсом.
У цьому випадку всі дані зберігаються
на віддалених серверах, а користувач
отримує доступ до своїх листів через
браузер з будь-якого комп'ютера або
достатньо потужного мобільного
пристрою.
 Історія

Хмарні сервіси, що дозволяють

перенести обчислювальні ресурси й
дані на віддалені інтернет-сервери,
в останні роки стали одним з
основних трендів розвитку
IT-технологій.
 Історія
Перспективність “хмарних” технологій чудово
розуміють всі великі гравці ІТ-ринку
 Історія
Google – один із лідерів з надання
користувачам “хмарних” сервісів.
Ця компанія від самого початку
побудувала свій бізнес на наданні
онлайнових сервісів, і, як показав час,
вибір був правильним і своєчасним.
На наступному слайді представлено
тільки частину списку сервісів, які надає
ця компанія, а список постійно
розширюється різноманітними
онлайн/оффлайн додатками для
комп’ютерів і мобільних пристроїв.
 Історія
Більше того, браузер компанії,
Google Chrome, із самого
початку розроблявся як
інструмент для роботи з
хмарними обчисленнями,
не дарма кожна web-сторінка
відкривається у ньому як
окремий додаток.
Історія
Ідеологія «Хмарних обчислень»
«Хмарні послуги»
включають програмне та апаратне
забезпечення – від електронної
пошти до цілих ІТ-платформ,
що розташовані у «хмарі».
Це означає, що відбувається
надання ресурсів на вимогу –
тобто, коли вони дійсно потрібні.
 Ідеологія «Хмарних обчислень»
Для хмарних обчислень характерно наступне:
• Інформація підприємства постійно зберігається на
зовнішніх серверах, доступ до яких здійснюється
через Інтернет або іншу інформаційну мережу, і
тимчасово кешируєтся на клієнтській стороні,
наприклад на персональних комп'ютерах (ПК);
• Велика кількість серверів об'єднуються в один
обчислювальний механізм;
• Ресурси одного сервера підрозділяються на
віртуальні машини зі встановленими на них
додатками, причому з ними можуть одночасно
працювати багато користувачів;
• Наявність централізованого сховища даних і
додатків, централізованого управління та
адміністрування ними;
• Надання обчислювальних ресурсів тисячам або
навіть мільйонам користувачів, підписаних на
послуги.
 Ідеологія «Хмарних обчислень»
«Хмара» відкриває новий підхід до
обчислень, при якому ані обладнання,
ані програмне забезпечення не належать
підприємству. Замість цього провайдер
надає замовнику вже готовий сервіс.
До допомоги «хмар» часто вдаються
молоді компанії-стартапи, які потребують
великих обчислювальних ресурсів для
обслуговування користувачів, але не
можуть дозволити собі створення і
експлуатацію власного дата-центру.
 Ідеологія «Хмарних обчислень»
Національним інститутом стандартів і
технологій США встановлені такі
обов'язкові характеристики хмарних
обчислень:
• Самообслуговування на вимогу
(англ. self service on demand);
• Універсальний доступ по мережі;
• Об'єднання ресурсів (англ. resource
pooling);
• Еластичність;
• Облік споживання.
Ідеологія «Хмарних обчислень»

Облік
Еластичність споживання
Об'єднання
ресурсів
Універсальний
доступ по мережі
Самообслуговування
на вимогу
Характеристики хмарних обчислень
Самообслуговування на вимогу
(англ. self service on demand) –
споживач самостійно, без взаємодії з
представником постачальника послуг,
визначає і змінює обчислювальні
потреби, такі як:
• серверний час,
• швидкості доступу та обробки даних,
• обсяг збережених даних.
Характеристики хмарних обчислень

Універсальний доступ по мережі

– послуги доступні споживачам
через мережу передачі даних
незалежно від термінального
пристрою.
Характеристики хмарних обчислень
Об'єднання ресурсів – постачальник послуг
об'єднує ресурси для обслуговування великої
кількості споживачів в єдиний пул для
динамічного перерозподілу потужностей між
споживачами в умовах постійної зміни попиту
на потужності; при цьому споживачі
контролюють тільки основні параметри
послуги (наприклад, обсяг даних, швидкість
доступу), але фактичний розподіл ресурсів,
що надаються споживачеві, здійснює
постачальник (в деяких випадках споживачі
все ж можуть керувати деякими фізичними
параметрами перерозподілу, наприклад,
вказувати бажаний центр обробки даних з
міркувань географічної близькості).
Характеристики хмарних обчислень
Еластичність – послуги можуть
бути надані, розширені, звужені в
будь-який момент часу, без
додаткових витрат на взаємодію з
постачальником, як правило, в
автоматичному режимі.
Характеристики хмарних обчислень
Облік споживання – постачальник
послуг автоматично обчислює
спожиті ресурси на певному рівні
абстракції (наприклад, обсяг
збережених даних, пропускна
здатність, кількість користувачів,
кількість транзакцій), і на основі цих
даних оцінює обсяг наданих
споживачам послуг.
 Оренда замість купівлі
З точки зору постачальника, завдяки
об'єднанню ресурсів та непостійному
характеру споживання з боку
споживачів, хмарні обчислення
дозволяють економити на масштабах,
використовуючи менші апаратні
ресурси, ніж при виділенні апаратних
потужностей для кожного споживача, а
за рахунок автоматизації процедур
модифікації виділення ресурсів істотно
знижуються витрати на абонентське
обслуговування.
 Оренда замість купівлі
З точки зору споживача, ці характеристики
дозволяють отримати послуги
з високим рівнем доступності (англ. high
availability) і низькими ризиками
непрацездатності, забезпечити швидке
масштабування обчислювальної системи
завдяки еластичності без необхідності
створення, обслуговування і модернізації
власної апаратної інфраструктури.
Зручність і універсальність доступу
забезпечується широкою доступністю послуг
і підтримкою різного класу термінальних
пристроїв (персональних комп'ютерів,
мобільних телефонів, інтернет-планшетів).
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Виділяють такі основні моделі
надання послуг за допомогою хмари:
• Програмне забезпечення як послуга.
• Інфраструктура як послуга.
• Платформа як послуга.
Можна також відзначити й такі моделі, як:
• Дані як послуга.
• Все як послуга.
Моделі надання послуг хмарних
обчислень
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Програмне забезпечення як послуга
(software as a service, скор. SaaS) – це
модель продажу і використання
програмного забезпечення, при якій
постачальник розробляє веб-додаток і
самостійно управляє ним, надаючи
замовникам доступ до ПЗ через Інтернет.
При цьому всі витрати на підтримку
працездатності програми бере на себе
постачальник, користувач (у випадку,
якщо сервіс платний) оплачує тільки сам
факт використання «хмарного» ПЗ (або по
факту використання, або абонплатою).
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Таким чином, користувачеві не треба
відразу викладати велику суму грошей
на придбання ліцензії, а розробник
захищений від несанкціонованого
використання та поширення свого
продукту.
Прикладами програмного
забезпечення як послуги, що працює
на основі обчислювальної хмари, є
сервіси Gmail та Google docs.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Інфраструктура як послуга (Infrastructure as a
Service, скор. IaaS) – використовується виключно
підприємствами, бо простим користувачам
абсолютно не потрібна. Це надання клієнту
різноманітної комп’ютерної інфраструктури
(серверів, систем зберігання даних, мережевого
устаткування, а також ПЗ для управління цими
ресурсами). Одна з головних переваг подібного
підходу для клієнтів полягає в тому, що вони
позбавляються необхідності придбання дорогого
устаткування, частина з якого може просто
простоювати або працювати вхолосту – замовник
платить тільки за те, що йому в даний проміжок
часу необхідно, з можливістю гнучкого збільшення
або зменшення обсягу використовуваних ресурсів.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Найбільшими гравцями на ринку
інфраструктури як послуги є
Amazon, Microsoft, VMWare,
Rackspace та Red Hat.
Хоча деякі з них пропонують
більше, ніж просто
інфраструктуру, їх об'єднує мета
продавати базові обчислювальні
ресурси.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Платформа як послуга (Platform as a
Service, скор. PaaS) – надання платформи з
певними характеристиками для розробки,
тестування, розгортання, підтримки веб-
додатків і т. д. Більшість програм сьогодні
розробляються в одному середовищі,
тестуються в іншому , а розгортаються в
третьому. Завдяки моделі PaaS весь перелік
операцій з розробки, тестування та
розгортання веб-додатків можна виконати в
одному інтегрованому середовищі, тим
самим виключивши витрати на підтримку
окремих середовищ для конкретних етапів.
Це дозволяє істотно знизити витрати як на
придбання та підтримку обладнання, так і на
обслуговування самого сервісу.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Це дозволяє істотно знизити
витрати як на придбання та
підтримку обладнання, так і на
обслуговування самого сервісу.
Наприклад, Google Apps надає
застосунки для бізнесу в режимі
онлайн, доступ до яких
відбувається за допомогою
браузера тоді як ПЗ і дані
зберігаються на серверах Google.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Різні моделі роботи з “хмарою” призначені
для різних груп користувачів
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Дані як послуга (Desktop as a Service, скор.
DaaS) – при наданні послуги DaaS клієнти
отримують повністю готове до роботи (під
ключ) стандартизоване віртуальне робоче
місце, яке кожен користувач може додатково
налагоджувати під свої завдання. Таким
чином, користувач отримує доступ не до
окремої програми, а до необхідного для
повноцінної роботи програмного комплексу.
Приходячи на роботу, він просто вводить
свої дані (логін / пароль або інші засоби
аутентифікації) і може працювати,
використовуючи обчислювальні потужності
стороннього сервера, а не свого ПК.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
Все як послуга (Everything as a
service, скор. EaaS) – модель, що
включає в себе елементи всіх
перерахованих вище рішень і є на
даний момент швидше концептом,
ніж реально існуючим механізмом.
На даний момент впровадження
подібної моделі очікується від таких
гігантів, як Microsoft, Google, HP
і т. д.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
У рамках моделей
IaaS, PaaS, SaaS і WaaS
замовники платять не за володіння
програмним продуктом як таким, а за
його оренду, тобто його використання
через Web-інтерфейс. Таким чином, на
відміну від класичної схеми ліцензійної
покупки програмного продукту
замовникові не потрібно інвестувати
великі кошти для придбання продукту й
апаратної платформи для його
розгортання й забезпечення надалі
працездатності системи.
 Моделі надання послуг хмарних
обчислень
На даний момент у світі правлять три
гіганти – AWS, Azure, Google Cloud.
Ці компанії займають левову частку
ринку по всьому світові (крім Китаю, там
ще є Alibaba Cloud), є технологічними
лідерами та задають тренди в розвитку
хмарних IaaS сервісів.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Обчислювальна хмара може бути
розгорнута як:
• приватна,
• публічна,
• громадська або гібридна,
• персональна.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Приватна хмара (англ. private cloud) –
це хмарна інфраструктура, яка
призначена для використання виключно
однією організацією, що включає
декілька користувачів (наприклад,
підрозділів). Приватна хмара може
перебувати у власності, керуванні та
експлуатації як самої організації, так і
третьої сторони (чи деякої їх комбінації).
Така хмара може фізично знаходитись
як в, так і поза юрисдикцією власника.
Приватна хмара
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Приватна хмара (prívale cloud) – це ІТ-
ресурси, що розміщаються на
обладнанні однієї компанії і динамічно
розподіляється між ІТ-додатками
залежно від їх завантаження або
важливості для бізнесу. Її абоненти –
корпоративні офіси і підрозділи, ділові
партнери та інші організації. Інформація
приватної хмари не виходить за межі
корпоративної інформаційної мережі,
внаслідок чого забезпечується набагато
більш високий рівень захисту.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Багато компаній, що мають власні центри
обробки даних (дата-центри), в режимі
нормальної роботи зазвичай використовують
не більше 20% його ресурсів, за винятком
періодів пікового навантаження, коли їм не
вистачає обчислювальних потужностей або
дискового простору для зберігання даних.
Щоб вирішити цю проблему, не купуючи
додаткового обладнання, варто створити на
базі дата-центру приватну обчислювальну
хмару. Вона буде гарантувати доступність ІТ-
ресурсів в періоди пікових навантажень,
знижувати витрати на обслуговування і
сприяти економії електроенергії.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Приватна хмара дозволяє перерозподіляти
ІТ-ресурси між додатками в автоматичному
чи напівавтоматичному режимі, не
припиняючи обслуговування сервісів і
додатків. Вбудовані в хмару інструменти
моніторингу дають можливість
ІТ-спеціалістам прогнозувати завантаження
корпоративних інформаційних систем,
проводити діагностику та оптимізацію їх
роботи, а також відслідковувати споживання
ресурсів хмари окремими співробітниками,
групами, проектами.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Основним програмним забезпеченням
для створення приватних хмар є
Amazon Virtual Private Cloud, IBM
CloudBurst, а також продукти,
розроблені VMware. Компанія Dell
пропонує рішення Virtual Integrated
System, компанія Novell Cloud Manager,
а крім того, застосовуються програмні
продукти компаній Oracle, Intalio, Fujitsu.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Публічна хмара (англ. public cloud) – це
хмарна інфраструктура, яка призначена
для вільного використання широким
загалом.
Публічна хмара може перебувати у
власності, керуванні та експлуатації
комерційних, академічних (освітніх та
наукових) або державних організацій
(чи будь-якої їх комбінації).
Публічна хмара перебуває в юрисдикції
постачальника хмарних послуг.
Публічна хмара
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Публічна хмара, або хмара загального
доступу, являє собою ІТ-інфраструктуру,
яку можуть застосовувати одночасно
велика кількість користувачів.
Вона включає інформаційні системи,
програмні продукти, сервіси, бази
даних. Доступ до них надається
користувачеві як мережевий сервіс.
Компанія, що володіє такою хмарою,
гарантує постійний доступ, високу
продуктивність, цілісність і безпеку
клієнтської інформації.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
За допомогою публічної хмари
підприємство може просто і зручно
формувати свою ІТ-інфраструктуру.
До переваг її застосування відносяться
вигідність, ефективність, надійність і
безпека.
Вона може включати кілька сотень
тисяч постачальників послуг
(телекомпаній, хостинг-провайдерів,
провайдерів програмного забезпечення
та ін.).
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Гібридна хмарна інфраструктура – це
спосіб організації роботи, коли в одну мережу
об'єднані як приватні, так і публічні хмарні
сервіси. На відміну від приватного (коли
інфраструктура використовується тільки
однією компанією або максимум – її
підрозділами в інших місцях) або публічного
(коли хмарними сервісами користується
велика кількість споживачів з різних
компаній), гібридна хмара об'єднує ці дві
технології, перетворюючи їх в зручний
інструмент для різних цілей. Передача даних
між хмарами відбувається прозоро для
кінцевого користувача – для нього це
виглядає як єдина мережа.
Гібридна хмара
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Гібридна хмара, що також
називається віртуальною
приватною хмарою, або просто
приватною, вирізаною з публічної, є
сполученням приватного і
публічного.
Вона поєднує в собі кращі програмні
розробки на клієнті і сервері та
хмарні сервіси
(Software плюс Services).
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Найчастіше необхідність у
гібридній хмарі
виникає тоді, коли власних ресурсів
компанії недостатньо для
забезпечення необхідної
продуктивності, але повністю
відмовлятися від приватного хмари
не хочеться або це неможливо з тих
чи інших причин (наприклад, за
вимогами безпеки).
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Компанія VMware розробила продукт
vSphere Enterprisc Plus, який підходить
як для створення приватних хмар, так і
для автоматизованої реалізації
гібридних.
А компанія CA Technologies розробила
орієнтовану на роботу з додатками
платформу CA 3Tega AppLogic 2.9 для
швидкого розгортання публічних і
приватних хмар.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Громадська хмара (англ. community cloud) –
це хмарна інфраструктура, яка призначена
для використання конкретною спільнотою
споживачів із організацій, що мають спільні
цілі (наприклад, місію, вимоги щодо безпеки,
політику та відповідність різноманітним
вимогам).
Громадська хмара може перебувати у
спільній власності, керуванні та експлуатації
однією чи більше організацією зі спільноти
або третьою стороною (чи деякою їх
комбінацією). Така хмара може фізично
знаходитись як в, так і поза юрисдикцією
власника.
Громадська хмара
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
Персональна хмара (англ. personal
cloud) – це приватна колекція
цифрового контенту та додаткових
сервісів які доступні з будь-якого
пристрою і призначена для
використання окремою особою
(власником) та особами яким надано
доступ. Це місце де користувач має
можливість зберігати, синхронізувати,
транслювати в потік та
розповсюджувати приватний контент на
сумісні платформи, екрани, з одного
місцезнаходження в інше.
 Моделі обслуговування «хмарних»
технологій
У бізнес-процесах хмарні середовища
умовно можна поділити на ті, що
позиціонуються:
• для бізнес-даних – призначені для
використання за допомогою Інтернету
інформації, що знаходиться
централізовано в сховищі даних;
• для бізнес-аналізу – призначені для
обробки та аналізу інтегрованих
даних бізнес-аналітиками.
 Переваги «хмарних» технологій
Провайдери хмарних рішень
дозволяють орендувати через інтернет
обчислювальні потужності та дисковий
простір.
Переваги такого підходу:
• доступність (користувач платить
лише за ті ресурси, які йому потрібні);
• можливість гнучкого масштабування.
Клієнти позбавляються необхідності
створювати і підтримувати власну
обчислювальну інфраструктуру.
 Переваги «хмарних» технологій
За оцінками експертів, використання
хмарних технологій в багатьох випадках
дозволяє скоротити витрати в два-три
рази в порівнянні з утриманням власної
розвиненої IT-структури.
Без них середня ступінь корисного
використання ресурсів серверів в
організаціях коливається від 5% до 40%,
тобто простоюють більше 60%
доступних обчислювальних
потужностей.
 Переваги «хмарних» технологій
Основні переваги:
• не потрібні великі обчислювальні
потужності ПК – по суті будь-який
смартфон, планшет і т. д., при відкритті
вікна браузера отримує величезний
потенціал.
• відмовостійкість;
• певний рівень безпеки;
• висока швидкість обробки даних;
• економія на покупці софту – всі необхідні
програми вже є в сервісі, де будуть
працювати додатки;
• ваш власний вінчестер не наповнюється –
всі дані зберігаються в мережі.
Переваги «хмарних» технологій
Доступність

Висока
Мобільність
технологічність

Надійність Економічність

Гнучкість Орендованість
Переваги «хмарних» технологій
А також до переваг хмарних обчислень
можна віднести високу стандартизацію та
автоматизацію всіх ІТ-процесів, вимірність
ІТ-ресурсів, економію на ліцензіях,
обслуговуванні, технічному персоналі.
Вони дозволяють відокремити за допомогою
віртуалізації орендовані апаратні засоби,
додатки та інформаційну платформу від
фізичного середовища. Їх реалізація
пов'язана із рішенням як технічних, так і
організаційно-правових питань. До основних
завдань, що вирішуються за допомогою цих
обчислень, також включатимуть безпеку,
підтримання пропускної здатності та
реалізацію управління.
 Переваги «хмарних» технологій
Розповсюдження мереж з високою
потужністю, низька вартість комп'ютерів
і пристроїв зберігання даних, а також
широке впровадження віртуалізації,
сервіс-орієнтованої архітектури привели
до величезного зростання хмарних
обчислень. Кінцеві користувачі можуть
не перейматися роботою обладнання
технологічної інфраструктури «в хмарі»,
яка їх підтримує.
 Переваги «хмарних» технологій
Моделей «хмарних» обчислень досить
багато, але більшість з них орієнтована
на бізнес.
З іншого боку, послуг, що надаються для
звичайних користувачів за моделлю
SaaS, вже існує безліч. Тому можна
сміливо говорити, що «хмарні»
обчислення потрібні
(і активно використовуються).
Але, звичайно, є у них і ряд мінусів.
 Недоліки «хмарних» технологій
До недоліків можна віднести наступне:
• хмарна послуга надається завжди якоюсь
компанією, відповідно, збереження даних
користувача залежить від цієї компанії;
• поява хмарних монополістів;
• необхідність завжди бути в мережі для
роботи;
• небезпека хакерських атак на сервер (при
зберіганні даних на комп'ютері ви в будь-
який час можете відключитися від мережі і
очистити систему за допомогою
антивірусу);
• можлива подальша монетизація ресурсу –
цілком можливо, що компанії надалі
вирішить брати за послуги плату з
користувачів.
Недоліки «хмарних» технологій
Залежність від
підключення до
мережі

Довіряючи свої
дані онлайн- Захист
сервісу, персональних
втрачається над даних
ними контроль
Недоліки
хмарних
технологій

Є ризик, що Не кожен додаток

провайдер дозволяє
онлайнових сервісів зберегти проміжні
не зробить резервну етапи обробки
копію даних інформації
Недоліки «хмарних» технологій
Головна проблема очевидна:
передавати свої дані на обробку та
зберігання «назовні» небезпечно.
При перенесенні ІТ-інфраструктури в
«хмару» автоматично втрачається
частинка контролю над файлами та
особистими даними, а також над
можливістю їх використання.
Причому пов’язані із цим неприємності
можуть чатувати на кожному кроці.
Недоліки «хмарних» технологій
Втрачаючи зв’язок з
Інтернетом, користувач автоматично
втрачає доступ до своїх програм і, що
вкрай критично, до файлів з даними.
Можливо, коли Інтернет стане такою ж
інфраструктурною технологією, як
електрика, проблема
вирішуватиметься аналогічно
(за рахунок експлуатації резервного
джерела «живлення»).
Тим часом сьогодні таке рішення
доступне дуже небагатьом.
Недоліки «хмарних» технологій
Навіть стійкий інтернет-канал не
убезпечить від можливих
технічних проблем у постачальника
«хмарних» послуг. А стовідсоткової
гарантії стабільності якості не дає
жоден із таких провайдерів. Звичайно,
при використанні локальних ресурсів
технічні неполадки теж бувають, але
тут хоча б можна контролювати процес
їх усунення, а при роботі з «хмарою»
користувачеві тільки й залишається,
що чекати відновлення ресурсу.
Недоліки «хмарних» технологій
Будь-який інтернет-сервіс
можуть зламати хакери, що призведе
до витоку інформації користувача
значно далі, ніж планувалося при
переході на хмарні обчислення.
Мало того, не виключений витік
інформації і без участі зломщиків.
Адже під тиском «уповноважених
осіб» постачальник хмарних послуг
цілком може потай від своїх клієнтів
впустити у свою «печеру»
представників спецслужб.
 Недоліки «хмарних» технологій
Користувач «хмарної» системи
може залишитися без доступу до своєї
інформації і з інших нетехнічних причин.
Приміром, уже були випадки, коли клієнти
Google «дискваліфікувалися» адміністрацією
порталу з абсолютно незрозумілих причин,
автоматично втрачаючи при цьому доступ до
своєї кореспонденції в GMail, документів у
Docs, фотографій у Picasa тощо.
Де гарантія, що з вами не вчинять так само?
Адже комп’ютерна «хмара» є не
безсторонньою, прозорою та об’єктивною за
своєю природою, як її «природний»
прообраз, а дуже навіть суб’єктивною і
прихованою, оскільки за нею стоять цілком
конкретні комерційні організації.
Недоліки «хмарних» технологій
Крім того, недоліки «хмарних» рішень
зводяться до проблеми довіри
постачальнику сервісу, від якого
залежить як безперебійна робота, так і
збереження важливих даних
користувача, а також залежність
користувача від зовнішньої
інформаційної інфраструктури, що
обмежує його самостійність.
«Хмарні обчислення» також висувають
високі вимоги до якості каналів зв'язку,
які гарантують повсюдний якісний
доступ в інтернет.
 Підготуватися до тестів
по темі 5.
Строки здачі:
Тест 1 - до 12.11.20
Тест 2 - до 19.11.20
(Штраф - 0,5 балу
за кожні 14 днів прострочення)