Найпростіші

Найпростіші – предки сучасних членистоногих – існували на земній кулі ще

600 мільйонів років тому. Це були перші тварини, що населяли Землю. Деякі
з них дуже примітивні, інші – досить високо розвинуті.
Здебільшого вони дихають за допомогою зябер і живуть у водному чи
максимально вологому середовищі. Існує близько 35 тисяч видів
найпростіших, із яких приблизно 12 тисяч мешкає на суші. Деякі є хижаками,
інші – травоїдними.
Молюски (mollusca), яких у наші часи нараховується близько 130 тисяч
видів, існували вже на початку Кембрійської ери. Виділяються два підтипи
молюсків – первісні, безчерепашкові (aculifera) та черепашкові (conchifera).
Всі молюски мають м'які тіла, їхній хребет покритий шкіряно-м'язовою
мантією. Голкошкірі (echinodermata) мешкають на морському дні. Вони
мають променеподібну будову тіла і внутрішній вапняковий скелет. Нині
відомо близько 7 000 видів голкошкірих.

Безхребетні, членистоногі

Назву „безхребетні" було запроваджено для визначення всіх тварин, які не

мають хребта. До безхребетних належить більш як 95 відсотків усіх відомих
тварин.
Членистоногі (arthropoda) – найчисельніша частина тваринного світу. Їхньою
характерною ознакою є зовнішній хітиновий скелет. Тіло членистоногих
поділене на сегменти, з кожного сегмента виростають кінцівки з суглобами,
що з'єднують окремі зчленування. Кінцівки можуть бути для різних цілей.
Наприклад, головні кінцівки іноді виконують роль ротових органів.
Комахи (insecta) є найчисленнішою групою серед членистоногих. Відомо, що
існує майже мільйон представників цієї групи. Клас комах ділиться на два
підкласи: крилаті комахи і безкрилі. Комахи мають три пари кінцівок,
черевце, окремі із них мають крила. Павукоподібні (arachnida) та споріднені з
ними тварини відрізняються від комах тим, що їхнє тіло складається із двох
частин: головогрудей (cephalothorax) та черевця. Більшість павукоподібних
має чотири пари кінцівок.

Плазуни й земноводні

Змії, ящірки, крокодили, алігатори та черепахи утворюють клас плазунів

(reptilia), але є близькими родичами птахів та ссавців. Основна відмінність
між ними у тому, що плазуни є холоднокровними, тобто температура їхніх
тіл залежить від температури навколишнього середовища. Тому, аби
нормально функціонувати, вони потребують тепла, і це досить–таки сильно
обмежує їхню спроможність до виживання в холодному кліматі.
Шкіра в плазунів суха і покрита роговою лускою. Дрібні плазуни
вилуплюються з яєць, і від дорослих особин відрізняються лише розміром.
Плазуни існували на Землі набагато раніше, ніж птахи і ссавці.
Жаби, ропухи й саламандри – це земноводні (amphibia), які становлять
найпримітивнішу форму хребетних. Вони походять від істот, що залишили
водне середовище близько 370 мільйонів років тому.
Земноводні є материковими тваринами, котрі народжуються у воді. Тому
земноводні, які тільки–но вилупилися, мають зябра, які потім
перетворюються в легені. Земноводні дихають крізь тонку, вологу і м'яку
шкіру.

Птахи

Птахи (aves) – це теплокровні істоти, які дихають повітрям. Нині у світі є

понад 9 тисяч видів птахів, що поділяються на 28 рядів, їхнє тіло покрито
пір'ям, голова маленька, має дзьоб, кістки порожнисті, є додаткові повітряні
мішки, що забезпечують їм так зване подвійне дихання; їхні передні кінцівки
перетворилися на крила.
Крила у птахів прикріплені до жорсткої грудної клітки із добре розвиненими
гребенями грудини. М'язи, які дозволяють птахам літати, становлять майже
15% від їхньої загальної ваги. Птахи є єдиними (крім кажанів) літаючими
хребетними.
Усі птахи належать до класу яйцеродних. Первісні птахи, що жили близько
140 мільйонів років тому, вже мали оперення. Багато видів птахів з'явилися
понад 70 мільйонів років тому. Більшість сучасних видів існують вже 40
мільйонів років.
Завдяки здібностям пристосовуватися до навколишнього середовища, яка
склалася у птахів в процесі еволюції, на земній кулі вони живуть майже
повсюди.

Ссавці

Ссавці (mamalia) є теплокровними тваринами. Це найбільш організований

клас з підтипу хребетних.
Ссавці діляться на три групи: найчисельніша – плацентарні (placentalia) і
яйцекладні (monotremata) – це яйцеродні ссавці, до яких належать качкодзьоб
і єхидна, а також сумчасті, представником яких є кенгуру. Нині у світі існує
близько 4 тисяч видів ссавців. Мозок у них більший і влаштований набагато
складніше, ніж в інших тварин. Завдяки великим півкулям мозку більшість
ссавців може мати розвинений нюх, зір та слух. Так само, як і птахи, ссавці є
теплокровними, а це означає, що температура їхнього тіла не залежить від
температури довкілля. Завдяки цьому ссавці зуміли пристосуватися до життя
майже у всіх районах земної кулі, окрім дна океанів й центральної
Антарктиди.
Усі ссавці (крім яйцекладних) є живородними, їхня шкіра покрита шерстю, є
жирові і потові залози, а молодняк живиться молоком матері.

Риби

Усі із понад 20 000 видів відомих риб (pisces) – це водні, холоднокровні

хребетні, що дихають зябрами. Частина риб пристосована до проживання в
прибережних зонах, інші – в глибинних. Є також такі, що можуть протягом
короткого часу перебувати поза водним середовищем (напр., літаючі риби), і
які можуть поглинати кисень із води і атмосфери.
Клас риб ділиться на підкласи: кистепері, променепері, повнороті, дводишні,
щиткові і лопастепері.
Риби пристосувалися до водного середовища – крім зябер, якими дихають,
вони мають парні плавники, що служать їм органом слуху. Тіла риб вкриті
слизуватими клітинами і лусочками, що містять субстанцію, яка зумовлює
забарвлення тіла. Риб'яча луска виробляється шкірою. Риб'ячий скелет буває
хрящовим, частко–во окостенілим, чи кістковим.
Більшість риб є хижаками і харчуються планктоном, травоїдні риби є
винятком.

Вимерлі тварини

У групі описуються тварини, що зникли порівняно недавно, і ті, які зазвичай

визначають як доісторичних. Відомо, що доісторичні тварини жили багато
мільйонів років тому.
Життя на Землі виникло у воді близько 4,5 мільярдів років тому. Проте
пройшли мільйони років, перш ніж перші істоти вийшли із водного
середовища та оселилися на суші. Це були примітивні безхребетні (хребетні
розвинулися 500 мільйонів років тому). Найвідоміші із них – це динозаври та
споріднені з ними тварини, які колись жили у повітрі, воді та на суші. Вони
давно вимерли, однак упродовж 100 мільйонів років безроздільно панували
на Землі.
Причиною загибелі тварин, що зникли порівняно недавно, найчастіше була
саме людина. У процесі полювання й надмірної експлуатації довкілля люди
повністю винищили багатьох тварин. Із цього сумного досвіду варто було б
зробити відповідні висновки та не допустити подальшого знищення
тваринного світу.

Взято з сайту http://www.zoolog.com.ua/vimerli.html