РИБИ

Риби-група водних хребетних тварин, зазвичай холоднокровних (точніше екзотермних) із

вкритим лусками тілом та зябрами. Активно рухаються за допомогою плавців (часто
видозмінених) або руху всього тіла. Риби поширені як у морських, так і в прісноводних
середовищах, від глибоких океанічних западин до гірських струмків.

Зовнішні покриви риб представлені шкірою з лускою. У формуванні луски беруть участь як
зовнішні, так і внутрішні шари шкіри. Хрящові риби мають плакоїдну луску, що гомологічна зубам
всіх хребетних.

Опорно-рухова система риб — система органів і тканин риб. Завдяки еволюційним видозмінам
частини опорно-рухової системи пристосовані для виконання також і інших спеціалізованих
функцій. Скелет кісткових риб поділяється на осьовий скелет, череп, скелет непарних плавців,
скелет парних плавців та їхніх поясів. Скелет складається з хрящових і покривних, або накладних
кісток.
Нервова система риб, як і всіх інших хребетних, поділяється на центральну та периферичну. До
складу центральної нервової системи входять головний та спинний мозок, а периферичної —
розташовані поза ними нервові клітини та волокна. Головний мозок риб поділяється на три
великі частини: передній, середній та задній мозок.
Органи чуття. Очі риб за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних. Головна
принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не
змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. Нюх і смак у
комбінації дозволяють рибам орієнтуватись у хімічному складі навколишнього середовища.
Головними механорецепторами риб є вухо. Внутрішнє вухо пластинозябрових та костистих риб
складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих у трьох взаємно-перпендикулярних
площинах, та трьох камер.
Розмноження двостатеве.

Земноводяні
Шкірні покриви. Усі земноводні мають гладеньку тонку шкіру, яка порівняно легко проникна
для рідин і газів. Будова шкіри є характерною для хребетних тварин: виділяється
багатошаровий епідерміс і власне шкіра. Шкіра багата шкірними залозами, що виділяють слиз. У
деяких слиз може бути отруйний, або полегшувати газообмін. Шкіра є додатковим органом
газообміну і забезпечена густою мережею капілярів.
Рогові утвори дуже рідкісні, також рідкісні й окостеніння шкір, в безногих
земноводних — лусочки; в жаб іноді під старість відкладається вапно у шкірі.
Тіло розділене на голову, тулуб, хвіст і п'ятипалі кінцівки. Голова рухома, з'єднана з
тулубом. Скелет розділений на відділи:

 Осьовий скелет;
 Скелет голови;
 Скелет вільних кінцівок та їх поясів.

Мускулатура поділяється на мускулатуру тулуба і кінцівок.

Органом дихання у земноводних є:

 Легені (спеціальні органи повітряного дихання);

 Шкіра і слизова поверхня ротоглоткової порожнини (додаткові органи дихання);
 Зябра (у деяких водних мешканців і у пуголовків).
Кровоносна система замкнена, серце трикамерне зі змішуванням крові у шлуночку (крім
безлегеневих саламандр, які мають двокамерне серце). Температура тіла залежить від
температури навколишнього середовища.
Кровоносна система складається з великого і малого кіл кровообігу. Поява другого кола
пов'язана з надбанням легеневого дихання. Серце складається з двох передсердь (у правому
передсерді кров змішана, переважно венозна, а в лівому — артеріальна) і одного шлуночка.
Всередині стінки шлуночка утворюють складки, що перешкоджають змішуванню артеріальної та
венозної крові. Зі шлуночка виходить артеріальний конус, забезпечений спіральним клапаном.
Артерії:

 Шкірнолегеневі артерії (несуть венозну кров до легенів і шкіри)

 сонні артерії (постачають артеріальною кров'ю органи голови)
 Дуги аорти несуть змішану кров до решти органів тіла.

У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша.

Роздільно статеві

Плазуни
Не зважаючи на прогресивний розвиток органів дихання, кровообігу, травлення і покривів, у
плазунів, подібно до земноводних, температура тіла залежить від температури навколишнього
середовища.

Скелет майже повністю окостенілий. Кінцівки п'ятипалого типу. Пояс передніх кінцівок кріпиться
до грудини і через неї з'єднується з хребтом. План будови вільних кінцівок у плазунів подібний
до земноводних. Загальне вдосконалення будови кінцівок у наземних хребетних тварин
зводиться до того, що в них відносно подовжені в передній кінцівці плече і передпліччя, у
задній — стегно і гомілка, а розміри кінцевих відділів — площа стопи і кисті — зменшені.
М'язова система плазунів представлена жувальною, шийною мускулатурою, мускулатурою
черевного пресу, а також мускулатурою згиначів та розгиначів. Присутні характерні
для амніот міжреберні м'язи. Підшкірна мускулатура дозволяє змінювати положення рогових
лусок.
Головний мозок плазунів менш розвинений проте мозочок розвинений добре, що пов'язано зі
складною координацією рухів. Півкулі вкриті корою. Головний мозок плазунів продовжує
розвиватися, набуваючи властивостей, характерних для наземних тварин. Передній мозок у них
зблизився з проміжним, а з нюховими цибулинами, як правило, з'єднується довгим нюховим
трактом. Передній мозок перестав бути переважно нюховим і виконує вже провідну роль в
організації поведінки; ця функція перейшла до нього від середнього мозку.
У органах зору плазунів, в їх війковому тілі розвивається поперечносмугаста мускулатура. При
акомодації кришталик тепер не тільки переміщається, але і змінює свою
кривизну. Очі захищені повіками та мигальною перетинкою .
У органах слуху також відбуваються прогресивні зміні, що виражаються у великих
розмірах завитка, і в тому, що в слуховій капсулі нижче за овальне вікно з'являється другий отвір,
затягнутий перетинкою — кругле вікно. Завдяки цьому ендолімфа, набуває великої рухливості,
що веде до кращої передачі нею звукових коливань від барабанної перетинки через слухову
кісточку до сприймаючих рецепторів у внутрішньому вусі.
Органи нюху в порівнянні з аналогічними органами земноводних відрізняються розвиненішою
складчастістю, що утворюється носовими раковинами, повним відособленням від органу
нюху якобсонового органу, і подовженням носоглоткового ходу у зв'язку з розвитком
вторинного піднебіння. Внутрішні ніздрі — хоани відсовуються ближче до глотки.
Дотик добре виражений, особливо у черепах, які можуть відчувати навіть легкий дотик до
панцира.
2 кола кровообігу, більш повно розділені, ніж у земноводних. Серце трикамерне (2 передсердя і
1 шлуночок), з неповною перегородкою у шлуночку (у крокодилів — чотирикамерне).
Плазуни роздільностатеві.

Птахи
Однією з головних особливостей птахів порівняно з іншими групами хребетних є здатність
до польоту.

Шкіра у птахів тонка, суха, практично позбавлена шкіряних залоз. Єдина залоза — куприкова,
розташована на хвостових хребцях. Вона виробляє жироподібний секрет, що сприяє еластичності
оперення та підвищує його водовідштовхувальні властивості. Куприкова залоза добре розвинена
в більшості птахів, що ведуть як водний, так і наземний спосіб життя.Розростання зроговілого
епідермального шару шкіри утворює роговий покрив дзьоба —рамфотеку. Рогові луски, подібні
до таких у плазунів, вкривають пальці, цівку, а інколи і частину гомілки. Вони також є
похідними епідермісу.Тіло птахів обтічної форми, вкрите пір'ям. Пера вкривають переважну
частину поверхні тіла птаха та формують оперення.
Основні властивості скелета птахів визначаються пристосуванням до польоту. Це виявляється
перш за все в його легкості та міцності. Легкість скелета обумовлена тонкістю та
пневматичністю кісток (включаючи кістки черепа). Скелет птахів можна поділити
на череп, хребет, кінцівки та їх пояси.

Дихальна система характеризується розвитком повітряних мішків та подвійним диханням. Через

високий рівень метаболізму, потрібний для польоту, птахи вимагають високого рівня
постачання кисню.

Кровоносна система має два кола кровообігу, артеріальна і венозна кров не змішується,
ця адаптація дозволяє ефективне постачання поживних речовин та кисню до всіх тканин тіла,
забезпечуючи високий рівень активності. Серце чотирикамерне, з однією правою дугою аорти.

Нервова система. Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку.

Головний мозок досить великих розмірів та є центром вищої нервової діяльності, складається з 5
відділів, характерних для інших хребетних тварин.

Органи чуття. Основними органами орієнтації птахів є зір та слух. Очі дуже великі за відносними
та абсолютними розмірами. Повіки у птахів нерухливі.
 Ссавці
Шкіра ссавців складається з двох шарів: зовнішнього — епідермісу і внутрішнього — дерми, або
власне шкіри. У структурі волосся розрізняють стовбур — частину і корінь — частину, що сидить в
шкірі. Стовбур складається з серцевини, кіркового шару і шкірки. Серцевина є пористою
тканиною, між клітинами якої знаходиться повітря.Основні типи залоз такі: потові, сальні, пахучі,
молочні.
Потові залози трубчасті. Вони відкриваються безпосередньо на поверхні шкіри або у волосяну
сумку. Продуктом виділення цих залоз є піт, що складається в основному з води, в якій
розчинені сечовина і солі. Функція — охолоджування тіла шляхом випаровування.
М'язова система ссавців дуже диференційована і відрізняється великим числом різноманітно
розташованих м'язів. Характерна наявність куполоподібного м'яза — діафрагми. В основному її
роль полягає в зміні об'єму грудної порожнини. Значний розвиток отримує підшкірна
мускулатура, що приводить в рух шкіру.
Характерна риса в будові хребта — плоскі зчленовані поверхні хребців, чітко виражена
диференціація хребта на 5 відділів (шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) і
постійне число шийних хребців. Череп ссавців характеризується відносно великою мозковою
коробкою, що пов'язано із розвитком головного мозку.
Єдиний орган дихання — губчасті легені. Для ссавців характерне ускладнення верхньої
гортані. Голосові зв'язки у вигляді парних складок слизової оболонки гортані лежать між
щитоподібними і черпалоподібними хрящами. Трахея і бронхи добре розвинені. В області
легенів бронхи діляться на велике число дрібних бронхіол, які закінчуються альвеолами. Тут
галузяться кровоносні судини.
Серце чотирьох камерне. Від аорти відходить коротка безіменна артерія, яка ділиться на праву
підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно
від дуги аорти. Для венозної системи характерна відсутність комірного кровообігу в нирках.
Головний мозок характеризується відносно дуже великими розмірами. Розвиток переднього
мозку виражається в основному в розростанні його даху — мозкового зведення, а не смугастих
тіл, як у птахів. Високий розвиток кори мозку.