Внутрішня та зовнішня балистика.

Внутрішня балістика — це наука, яка займається вивченням процесів, які

відбуваються під час пострілу й особисто під час руху кулі (гранати) в каналі
ствола. Вона покликана вирішувати задачу, як кулі надати якомога більшу
швидкість, не перевищуючи допустимого тиску порохових газів у каналі ствола
зброї.
Постріл — викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які
утворюються при згоранні порохового заряду.
Тиск газів рухає зброю назад, розтягуючи гільзу. Гільза перешкоджає
прориванню порохових газів у затвір. Виникає вібрація ствола, який
нагрівається. При виході кулі з каналу ствола, розжарені гази породжують
полум'я й ударну хвилю, що є джерелом звуку при пострілі. Постріл складається
з чотирьох послідовних періодів, які тривають дуже короткий проміжок часу
(0,001-0,06 с):
 Попередній.
 Перший, або основний.
 Другий.
 Третій, або період післядії газів.
Попередній період — триває від початку горіння порохового заряду до повного
врізання оболонки кулі в нарізи ствола.
Утворюється тиск газів, необхідний для зрушення кулі з місця. Цей тиск
називається тиском форсування і залежить від будови нарізів, ваги кулі і
твердості її оболонки. Досягає він 250-500 кг/см2. Коли тиск досягає достатньої
величини для подолання сил опору руху, куля починає рухатись.
Перший, або основний, період — триває від початку руху кулі до моменту
повного згорання порохового заряду.
Горіння порохового заряду у швидкозмінюваному об'ємі відбувається під час
цього періоду. Найбільший тиск газів, який досягає 294 Мпа (приблизно 3000
кг/см2), утворюється при проходженні кулею 4-6 см шляху, і називається
максимальним тиском. Він прискорює рух кулі. Горіння порохового заряду
завершується перед вильотом кулі з каналу ствола.
Другий період — триває від моменту повного згорання порохового заряду до
моменту вильоту кулі з каналу ствола.
У другому періоді горіння порохового заряду приток газів припиняється, але
розширюючись, стиснуті гази продовжують тискати на кулю, збільшуючи її
швидкість. Тиск у дуловому зрізі швидко спадає і становить 300-900 кг/см2.
Швидкість кулі в момент вильоту з каналу стволу трохи менше початкової
швидкості. У деяких видів зброї другий період відсутній, оскільки пороховий
заряд не повністю згорає до моменту вильоту кулі з каналу ствола.
Третій, або, період післядії газів — триває від моменту вильоту кулі з каналу
ствола до моменту закінчення дії порохових газів на кулю.
Під час вильоту кулі зі ствола рух її характеризується кількома періодами.
Перший період характеризується значним тиском порохових газів, які
розширюються та прискорюють рух кулі. Другий період, який може бути
відсутнім у деяких короткоствольних видів зброї, характеризується спадом тиску
та зменшенням швидкості кулі. Найбільша швидкість куля досягається в кінці
третього періоду на відстані декількох сантиметрів від дулового зрізу. Після
закінчення дії порохових газів рух кулі продовжується за інерцією, а швидкість
зменшується через опір повітря. Швидкість кулі фіксується тільки в певних фазах
її руху.
Початковою швидкістю називається швидкість руху кулі біля дулового зрізу
ствола.
При збільшенні початкової швидкості збільшується:

 дальність польоту кулі;

 дальність прямого пострілу;
 убійна та пробивна дія кулі;
 траєкторія польоту кулі стає більш пологою;
 зменшується вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

 довжини ствола;
 маси кулі;
 маси, температури та вологості порохового заряду, форми та розміру зерен
пороху і щільності заряджання.
 Чим довший ствол, тим більше часу на кулю діють порохов: гази і тим
більша початкова швидкість.
 При постійній довжині ствола та вазі порохового заряду початкова
швидкість тим більша, чим менша вага кулі.
 Зміна ваги порохового заряду приводить до зміни кількості пороховий газів,
а звідси, і до зміни величини максимального тиску в каналі ствола та
початкової швидкості кулі.
 Чим більша вага порохового заряду, тим більші максимальний тиск і
початкова швидкість кулі.
 Зі збільшенням температури порохового заряду збільшується швидкість
горіння пороху, а звідси, збільшується максимальний тиск і початкова
швидкість.
 При зниженні температури заряду початкова швидкість зменшується.
 Зі збільшенням вологості порохового заряду зменшується швидкість його
горіння і початкова швидкість кулі.
 Форма та розміри пороху сильно впливають на швидкість горіння
порохового заряду, а звідси, і на початкову швидкість кулі. Вони
підбираються відповідним чином при конструюванні зброї та патронів.
 Збільшення щільності заряджання може призвести при пострілі до різкого
стрибка тиску і в наслідок цього — до розриву ствола. Зменшення щільності
заряджання викликає повільне та неправильне горіння пороху.

Пробивна дія кулі характеризується її здатністю пробивати перешкоду (укриття)

певної щільності й товщини.
Ствол зброї повинен мати велику міцність для того, щоб витримати високий
тиск, який розвивається під час горіння заряду пороху. Міцність ствола залежить
від товщини стінок та якості металу. Щоб забезпечити безпеку при використанні
зброї, міцність ствола розраховується таким чином, щоб зазнавати тільки
пружних деформацій. Якщо тиск перевищує величину, на яку розрахована
міцність ствола, то можуть виникнути залишкові деформації, такі як роздуття
або розрив ствола. Навіть найменший тиск у дуловій частині ствола в момент
вильоту кулі дорівнює декільком сотням атмосфер. Тому велика міцність ствола
є важливою умовою безпечного використання зброї.
Причини, що викликають знос ствола, можна розділити на три основні групи:

 Хімічного - нагар
 Механічного – удари і тертя кулі о нарізи
 Термічного характеру – висока температура

Режимом вогню називається найбільша кількість пострілів,

яка може бути зроблена за визначений проміжок часу без шкоди
для матеріальної частини зброї, порушень заходів безпеки та без
зниження результатів стрільби.

Живучістю ствола називається можливість ствола витримувати визначену

кількість пострілів, після чого він зношується і втрачає свої якості (значно
збільшується розкид куль, зменшується початкова швидкість і стійкість польоту
кулі).
Відбоєм зброї називається рух зброї назад у момент пострілу.

 Кут, утворений напрямом осі каналу ствола до пострілу і в момент вильоту

кулі, називається кутом вильоту (у).
 Кут вильоту вважається додатним (+), коли вісь каналу ствола в момент
вильоту вище лінії у положенні до пострілу,і від'ємним (-), коли вона нижче.
Розмір кута вильоту подається в таблицях стрільби.

Зовнішня балістика стрільби.

Зовнішня балістика — це наука, яка вивчає рух кулі (гранати) після закінчення
дії на неї порохових газів.

Вилетівши з каналу ствола під дією порохових газів, куля рухається за інерцією і
при польоті в повітрі піддається дії двох і сил:

 силі тяжіння
 силі опору повітря.

Траєкторією - називається крива лінія, що описує центр тяжіння кулі в польоті.

Лінією піднесення - називається пряма лінія, яка є продовженням осі каналу
ствола наведеної зброї.
Лінією кидання - називається пряма лінія, яка є продовженням осі Кутом
вильоту (у) називається кут, утворений лінією піднесення і лінією кидання.
Точкою вильоту - називається центр дулового зрізу ствола, точка вильоту є
початком траєкторії.
Горизонтом зброї - називається горизонтальна площина, яка проходить через
точку вильоту.
Площиною стрільби називається - вертикальна площина, яка проходить через
лінію піднесення.
Кутом піднесення - кут, утворений лінією піднесення і горизонтом зброї. Якщо
цей кут від'ємний, то він називається кутом схилення (зниження)
Кутом кидання називається - кут, утворений лінією кидання і горизонтом зброї.
Точкою падіння- називається точка перетину траєкторії з горизонтом зброї
Кутом падіння називається - кут, утворений дотичною до траєкторії в точці
падіння і горизонтом зброї.
Повною горизонтальною дальністю називається - відстань від точки вильоту до
точки падіння.
Кінцевою швидкістю називається - швидкість кулі в точці падіння
Повним часом польоту називається - час руху кулі від точки вильоту до точки
падіння.
Вершиною траєкторії називається - найвища точка траєкторії.
Висотою траєкторії називається - Найкоротша відстань від вершини траєкторії
до горизонту зброї.
Висхідною гілкою називається - частина траєкторії від точки вильоту до
вершини.
Низхідною гілкою траєкторії називається - частина траєкторії від вершини до
точки падіння.
Точкою прицілювання (наведення)- точка на цілі чи поза нею, в яку наводиться
зброя.
Лінією прицілювання - пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через
середину прорізі прицілу (нарівні з його краями) і вершину мушки в точку
прицілювання.
Кутом прицілювання - кут, утворений лінією піднесення і лінією прицілювання.
Кутом місця цілі - кут, утворений лінією прицілювання і горизонтом зброї.
Кут місця цілі вважається додатним (+), коли ціль вище горизонту зброї, і
від'ємним (-), коли ціль нижче горизонту зброї.
Прицільною дальністю - відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з
лінією прицілювання
Перевищенням траєкторії над лінією прицілювання - найкоротша відстань від
будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання.
Точкою зустрічі - точка перетину траєкторії з площиною цілі (землі,
перешкоди).
Форма траєкторії залежить
від величини кута
піднесення. Зі збільшенням
кута піднесення висота
траєкторії та повна
горизонтальна дальність
польоту кулі збільшується,
але це відбувається до
певної межі, за якою
висота траєкторії
продовжує збільшуватись,
а повна горизонтальна дальність починає зменшуватись і, нарешті, при куті
піднесення 90° вона буде мінімальною.
Кутом найбільшої дальності - кут піднесення, при якому повна горизонтальна
дальність польоту кулі стає найбільшою. Величина цього кута залежить від
конструктивних особливостей кулі та зброї. Для різних куль стрілецької зброї кут
найбільшої горизонтальної дальності коливається в межах від 30° до 35°.
 Траєкторії, отримані при кутах піднесення, менших за кут найбільшої
дальності - настильними.
 Траєкторії, отримані при кутах піднесення, більших за кут найбільшої
дальності - навісними.
 Траєкторії, що мають однакову горизонтальну дальність, при різних кутах
піднесення - спряженими.

При стрільбі зі стрілецької зброї використовуються лише настильні траєкторії.

Практична значущість настильності траєкторії.

Настильність траєкторії характеризується її перевищенням

над лінією прицілювання. При визначенні дальності траєкторія
вважається більш настильною, чим менше вона піднімається над лінією
прицілювання. Крім того, про настильність траєкторії можна судити за
величиною кута падіння: траєкторія більш настільна, чим менше кут падіння.
Настильність траєкторії впливає на такі бойові характеристики стрілецької зброї:
величину дальності прямого пострілу, ураженого, прикритого і мертвого
простору.

Прямим пострілом називається - постріл, при якому траєкторія не піднімається

над лінією прицілювання вище за ціль на всій своїй довжині.
При стрільбі зі стрілецької зброї використовуються лише настильні траєкторії.
Визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу.

У стрілецький практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а

поділками кутоміра — тисячними, центральний кут, що спирається на дугу, яка
дорівнює 1/6000 довжини кола.
Якщо коло розділити на 6 000 рівних частин і кінці дуг з'єднати з центром кола,
то утвориться 6 000 рівних центральних кутів. Лінійний розмір центрального
кута можна обчислити, поділивши довжину кола на загальну кількість кутів, що
виражається формулою 0-01 = 2πR/6000 = 6,28R/6000. Цю формулу можна
спростити до 0-01 = R/955. В практиці стрільби радіус кола вважається рівним
відстані до цілі. Для спрощення розрахунків 1/955 відстані округляється до
1/1000 відстані. Тому 0-01 можна виразити як D/1000, де D - відстань до мішені.
Формула для обчислення лінійного розміру об'єкта з відомим кутовим
розміром: V = K x D/1000, де V - лінійний розмір, K - кутовий розмір у тисячних, а
D - відстань до об'єкта. Дві інші формули, які можна використовувати для
обчислення відстані до об'єкта, якщо відомий його лінійний або кутовий розмір.
Точка на цілі чи поза нею, на яку наводиться зброя, називається точкою
прицілювання (наведення). Прицілювання — це надання каналу ствола
напряму необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за
допомогою прицілу та мушки.