1.

Географічне Туреччина розташована на межі Південно-Східної Європи

положення та Західної Азії. Європейська частина країни (Східна Фракія)
  знаходиться на Південному Сході Балканського п-ва - 23.7
тис. кв. км. (3% від загальної площі країни). Більша частина
країни (Анатолія) обіймає територію п-ва Мала Азія і
відокремлена від європейської території країни протоками
Босфор, Дарданелли та Мармуровим морем. Територія
Туреччини омивається також водами Чорного, Егейського
та Середземного морів.
По суходолу Туреччина межує: в Азії з Грузією,
Азербайджаном (Нахічевань), Вірменією, Іраном, Іраком та
Сирією; в Європі з Грецією та Болгарією.
 
Територія 779,5 тис. км2. 814,5 тис. км2 з урахуванням
  континентального шельфу та внутрішніх водоймищ.
 
Населення Фактично – 73 млн. чол. (за офіційними результатами
  загальнодержавного перепису населення 2000 року – 67,8
млн. чол.)
 
Етнічний склад У ТР офіційні дані щодо національного складу населення не
  оприлюднюються. Офіційно в Конституції ТР  затверджено,
що все населення країни – турки, які складають єдину
турецьку націю. За неофіційною інформацією, турки
складають близько 70% населення. Найбільш чисельні
національні меншини: курди (згідно з оцінками ПАРЄ від 12
до 15 млн. чол.), кримські татари та албанці, відповідно, 3 і
2 млн. чол.
 
Релігія 99,8% населення ТР – мусульмани, з них мусульмани-суніти
  75%, інші мусульманські громади – 9,8%. Християни та іудеї
разом – 0,2%.
 
Грошова одиниця Турецька ліра
   
Форма правління Парламентсько-президентська республіка
   
Територіально- ТР складається з 81 провінції (області)
адміністративний поділ  
 
Транспорт
Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий,
повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис.
км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн.
Шосейних доріг із твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У
1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність близько 3 млн т.
 Airbus A319 Turkish Airlines
Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон.
Аеропорти Стамбула й Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.
Турецькі авіакомпанії Turk Hava Yollari та Turk Hava Tasimaciligi виконують рейси всередині
країни. Флагманська авіакомпанія країни Turkish Airlines. Закордонні авіарейси виконує
компанія SunExpress. З 2003 року розвивається високошвидкісний залізничний транспорт.
Лінія Стамбул — Ескішехір — Анкара модернізована для руху високошвидкісних
електропоїздів (використовуються TCDD HT65000, замовлені в Іспанії) зі швидкістю до 250
км/год. За планами Турецького міністерства транспорту та комунікацій до 2023 року
протяжність ліній, що використовуються для швидкісного руху, має становити 4000 км. На
початку 1980-х у Туреччині ще не було свого метрополітену. Проте було збудовано метро
в Анкарі (відкрито у 1996 році), Стамбулі (відкрито у 2000 році), Ізмірі (відкрито у 2000
році), Адані (відкрито у 2009 році). Крім того, у Європейській частині Стамбула діє Тюнель.
Ця невелика лінія підземного фунікулера була відкрита ще 1875 року. В 1910 Тюнель був
електрифікований. Дві станції з'єднані тунелем довжиною 573 м.

Народна республіка Китай

Площа — 9,6 млн. км кв.

Населення — 1200 млн. чоловік.
Столиця — Пекін.

Державний устрій — республіка.

В адміністративному відношенні поділяється на 23 провінції (включаючи Тайвань) і 5
автономних районів (Внутрішня Монголія, Нінся-Хуейський, Сіньцзян-Уйгурський,
Тибетський і Ґуансі-Чжуанський) та три міста центрального підпорядкування — Пекін,
Тяньцзінь і Шанхай. В 1997 р. до складу Китаю було включено Гонконг (Сянган). В 1999
р. включене Макао (Аоминь). Китай і досі має невирішені територіальні проблеми з
Індією та В'єтнамом. Залишається відкритою і проблема Тайваню.
Глава держави. Голова КНР.
Найвищий законодавчий орган. Парламент — Всекитайські збори народних
представників.
Найвищий виконавчий орган. Державна рада.

Крупні міста. Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін, Сянган, Шеньян, Ухань, Гуанчжоу, Харбін.

Державна мова. Китайська.
Релігія. Даосизм, конфуціанство, буддизм, поширено християнство, іслам.
Етнічний склад. 93% — хань, численна етнічна група монголів, також проживають
чжуани, уйгури, тибетці, хуей, корейці, мяо.

Валюта. Юань = 10 цзяо = 100 фенам.

 Китай (самоназва Чжунґо) — найбільша за населенням країна світу. Її називають «Дім
для 1/5 людства». Кожен п'ятий житель Землі мешкає в Китаї. За площею Китай значно
поступається Росії, але стоїть на одному рівні з Канадою та США. Китай являє собою
найстарішу в світі існуючу дотепер цивілізацію. Її писана історія нараховує 3500 років.
Вона мала значний вплив на своїх сусідів — Корею та Японію, а її внесок у загальну
культуру людства важко переоцінити. Сучасний Китай має один з найбільших у світі
ресурсний та економічний потенціал. Разом з тим, незважаючи на значні успіхи після
другої світової війни, це бідна й економічно слаборозвинена країна.

За конфігурацією території Китай нагадує масивну глибу розмірами 4х4,8 тис. км, яка
домінує в регіоні. Його сухопутний кордон тягнеться на 22800 км, а морський — на
6470 км. У стародавні часи найбільша загроза Китаю мала місце із заходу та півночі з
боку степових кочових племен. Саме для захисту від їх нападів було побудовано
Великий Китайський мур довжиною 4 тис. км. Упродовж півтори тисячі років він являв
собою північний кордон Китаю. В XIX і першій половині XX ст. Китай зазнав загрози з
боку так званий «великих» держав. З 1931 по 1945 р. значна частина його території
була окупована Японією. Зараз Китай має залізничне сполучення з Кореєю, Росією,
Монголією і Казахстаном, а стратегічні Шосе з'єднують його з Пакистаном і М'янмою.
Найбільшу роль в його сучасних зв'язках з іншими країнами відіграє море.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Величезна територія Китаю дуже різноманітна за своїм природним середовищем. Вона

поділяється на дві частини: західну і східну. Захід включає Внутрішню Монголію,
Сіньцзян і Тибет та провінцію Цінхай. На Заході переважають екстремальні природні
умови. Це 50% території, але менше 4% населення, і роль Заходу в економіці Китаю є
мінімальною. Схід складається з Маньчжурії і власне Китаю на південь від Великого
Китайського муру. Східний Китай, виходячи зі своїх розмірів, великої протяжності з
півночі на південь і неоднаковості рельєфу, має значні внутрішні відмінності. Проте в
цілому за рельєфом, кліматом, земельними, водними, ґрунтовими і мінеральними
ресурсами ця територія має найсприятливіші умови для життя та господарської
діяльності. Саме тут, а не в Китаї в цілому, живе 1/5 людства.
Оцінюючи природно-ресурсний потенціал Китаю, треба розрізняти його великі
абсолютні розміри і відносний рівень. В розрахунку на одного жителя Китай має значно
менші ресурси, ніж інші великі регіони Землі і його в даному відношенні можна
порівнювати тільки з Індією.

Спільні риси
Як у Туреччині так і у Китаї дуже популярні борошняні вироби . Улюбленим напоем
як мешканців Туреччини так і Китаю без сумніву залишається чай .- Жителі східної та
західног Азії страви готують на рослинних маслах , зокрема соєвому та горіховому . Турки
та китайці їдять яйця в будь - якому вигляді , як варені , так і смажені . Риба і рибопродукти
присутні. У турецькій та китайській кухні М'ясо і м'ясопродукти присутні як у турецькій так
у китайській кухні . Широко використовують рис як у приготуванні плову у Туреччині так і
різних кашуКитаї . Відмінніриси На турецьку кухню впливас iслам , тому страв зі свинини в
Туреччині не готують . Зате дуже багато страв з баранини і яловичини та птиц У Туреччині
цукор широко використовується під час призотування , чаю кави , різних солодощів , у
кондитерських виробах , тоді як у Китаї чай п'ють без цукру і завжди гарячим. Кухня
Туреччини - це різноманіття страв та смаків : не назвати гострою , оскільки спеції
додаються досить в помiрнiй кiлькостi (для кожної страви підбираються певнi приправи ).
Олівки.
Цей продукт тут представлений в різноманітних варіашях : на столі можна знайти
чорні та зеленi оливки з кісточкою і без , солоні та перчені. Турецькі оливки вiдрiзняються
високою якістю і насиченим смаком. За китайськими традиціями в їжу варто додавати
деяку кількість імбиру. Особлив и китайських грибів - важливий компонент багатьох
національних страв. Гриби світлого кольору – тонгу і сянгу мають сильний аромат і
виражений смак. Ще один вид грибів - китайський сморчок або деревні вушка часто
зберігають у спресованому виді. Відомі до сотні видів. У Китаї дуже широко
використовувана проросла соя. У Китаï для приготування страв використовують екзотичні
продукти : м'ясо змiй , кішок , собак і черепах , ластів ячі гнізда , плавники акули , молоді
ростки бамбука. Також використовують кунжутну пасту, яка виробляється з кунжутної
маси після віджиму масла. У цілому приготування страв в китайській кухнi нескладне,
швидке. Воно включае три головні операції дрiбна нарізка , смажiння на сильному вогні й
використання обволікаючих засобів , що скорочують термiн готування страви ( кляр .
крохмать , соус. Практично не вживають сіль. Сoyс з coï вживається замість солі.)