Радянське повсякдення

Аналітичне есе
Повсякденне життя населення України в радянський період

(1970-х – кін. 1990-х рр.)
Вивчення радянського періоду на сьогоднішньому етапі розвитку
історичної науки є досить важливим. Адже розглядаючи радянське
повсякдення потрібно зважати на те, що це історія двох взаємопротидіючих
факторів – людини та держави. Де держава, з одного боку формує норми
побуту, а люди через пристосування чи ігнорування можуть впливати на них
та навіть змінювати. Однак, аналізуючи радянське минуле, дуже важливо не
спрощувати схеми зводячи їх до понять «добре» чи «погано», а потрібно
дивитись на радянську повсякденність повноцінно, зіставляти уявлення,
зокрема і розповіді, людей, що жили в цей період, їх оцінки та простежувати
їх зв'язок з певною поведінкою у конкретних умовах. Тому використання
методу саме усної історії дає змогу подивитися наскільки опитані
усвідомлюють або не усвідомлюють своє радянське минуле, як його
сприймають, як репрезентують, і врешті як це відображують на політичних
та суспільних уподобаннях1.
Фокус групою на інтерв’ювання стали пересічні очевидці радянського
періоду 1970 – кін. 1990 рр.,а саме жінка 53 років. Такий вибір респондентки
був зумовлений, по перше, тим що жінки краще декорують невербальні
комунікативні повідомлення. Завдяки цьому вони уважніші до тих, хто
навколо, та можуть детальніше передати не тільки свої переживання та
емоції, а й власного оточення. По-друге, жінки краще фокусують у пам’яті
деталі і події повсякденного життя та побуту, що особливо є важливим для
даного дослідження2.
1
Шелеп Ю. Проект «Повсякденне життя населення України в радянський період (кінець
1940-х – початок 1990-х рр.)». Навчальні матеріали до запису поглиблених інтерв’ю в рамках
виконання науково-дослідного завдання з курсу “Історія України другої половини ХХ – початку
ХХІ століття” / Упор. Г. Боднар, В. Качмар, О. Лукачук. Львів, 2017. С. 21.
2
Кісь О. Гендерні аспекти практики усноісторичних досліджень: особливості жіночого
досвіду, пам’яті і на рації. Суспільні злами і поворотні моменти: макроподії крізь призму
автобіографічної розповіді / Упор. О.Р.Кісь, Г.Г. Грінченко, Т.Пастушенко.Львів.: ІН НАН
України, 2014. C. 24.
1
Так як з Оксаною Миколаївною ми були знайомі давно, зі згодою дати
інтерв’ю проблем не виникло. Під час самого інтерв’ю атмосфера також була
доброзичливою, оповідачка почувала себе комфортно та багато жартувала.
До проведення основного інтерв’ю відбулася ще одна додаткова зустріч, на
якій я ознайомила респондентку з метою проекту і опитником, а також
обговорила з нею інші організаційні деталі: документацію, місце проведення
інтерв’ю тощо.
Особливості відображення історії радянського повсякдення в спогадах
респонденки зумовлені гендерним аспектом. Перш за все, це прогалини у
часовій подієвості, натомість вони більш заповнені власними рефлексіями чи
оцінками значення тих подій3. Наприклад, на моє прохання розповісти про
воєнні дії в Афганістані оповідачка не зазначила жодної дати чи географічної
локації, однак порівняла ці події з сучасною ситуацією на Донбасі 4. Крім
цього, під час оповіді згадала про мобілізацію та велику кількість жертв.
Іншою прикметною ознакою є те, що респондентка у власних спогадах
частіше представляла їх через особисту залученість, її розповідь будувалась
навколо подій в сімейному житті. Зокрема, у відповіді на питання щодо
оплати профспілками санаторіїв вона наводить власний приклад із сімейного
життя, згадуючи спільний відпочинок з дитиною, а також дитячі піонерські
табори5. Крім цього, оповідачка дає власну оцінку цьому явищу: «профспілки
дуже добре працювали…», «дитину відпускали спокійно…» (про піонерські
табори)6. Крім цього, в контексті оповіді про найкращі спогади зі
студентських часів респондентка акцентує свою увагу на побутових речах:
ціни, асортимент продуктів в магазинах, великі черги 7 тощо. А відповіді на
питання з блоку «Політика» не вирізняються конкретними даними та
точними роками, натомість насичені власною оцінкою ситуації, а також
3
Там само. С. 19.
4
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н., 1968 р.н., записано 04.06.2021 р. (мова інтерв’ю –
російська), інтерв’юер Кашпур А. С. 7.
5
6
Там само.
7
2
прив’язкою до дитини та родини: «… дуже переживали ну як, як наші діти
будуть, коли це всьо утрясеться…»8 ( про буремні 1990-ті).
Щодо аналізу наративної частини оповіді варто зазначити 3 основні
аспекти: перша, знову ж таки зумовлена певними гендерними
особливостями, друга – це застосування оціночних суджень, і третя –
вживання російської мови чи «суржику».
На думку Оксани Кісь, жінки мають характерні риси мовлення, зокрема,
схильність вживати престижніші слова на позначення непристойних явищ;
наявність численних вставних конструкцій, які вказують на певну міру
невизначеності9. Так, респондентка під час інтерв’ю часто робила паузи, аби
загадати потрібне, більш влучне слово на позначення того чи іншого явища
чи події: «не знаю, як сказати… (розгубилась). Здружувало колектив такі
свята»10, «штовхала на це моральні якісь такі … Не знаю…( розгубилась)
якості чи як там…»11, «це ж наші були… війська… Не знаю як це
називається…»12, «не можна казати, ну, але …»13. Також, майже, кожна її
відповідь супроводжувалася словами «невизначеності»: «не знаю»,
«можливо», «напевно», «як кажуть» тощо.
Ще однією характерною рисою є те, що оповідачка часто асоціює себе із
колективом чи сім’єю, ведучи оповідь ніби від групи (ми). Це часто
простежується саме на запитанням пов’язаними із власним життям.
Наприклад, на запитання про матеріальний стан родини, вона не наголошує
на окреме «я», а навпаки говорить в категоріях «ми» і вони»: «Оце еліта була,
одягалися інакше… А ми були таке, середня праслойка...»14, «у нас, еліта
8
9
автобіографічної розповіді / Упор. О.Р.Кісь, Г.Г. Грінченко, Т.Пастушенко. Львів.: ІН НАН
України, 2014. C. 29.
10
11
12
13
14
3
була, такі відмінники, ми їх називали заучкі»15. Така особливість жіночого
наративу пов’язана з особливостями виховання дівчаток, адже в традиційній
патріархальній культурі жіночий егоїзм є неприйнятним 16. Респондентка в
оповідь про власний досвід часто вміщує інших дійових осіб. На пряме
запитання «А були у Вас такі ситуації, що Вас сварили [в школі]?» вона
розповідає про негативний досвід дівчини, що «перемалювалась в
пергідрьолєву блондинку»17, а також хлопця, якого ледве не виключили з
комсомолу18.
Характерним для нашої оповідачки, як і для інших жіночих інтерв’ю, є
намагання дослівно відтворити розмову, а не лише передати її загальний
зміст, таким чином надаючи іншим «голосу» іншим персонажам19. Розповідь
Оксани Миколаївни достатньо насичена прямою мовою: «викликали на
комітет комсмолу і сварили, що: ‘’Як ти так … Ти комсорг класа… як ти
сама, разом з класом!’’»20, «…і каже: ‘’Йдіть дівчата відпочивайте’’»21,
«…приїхав зразу і сказав: ‘’Нєт і всьо’’»22.
Респондентка дає, загалом, досить позитивну оцінку радянського ладу
1970-1990-х рр. При цьому, на таку оцінку зазвичай не впливає ані
матеріальне становище, ані побутово-повсякденні труднощі. Головним
аргументом є соціальний та правовий захист, який давала держава 23. Так,
розповідаючи про власне оточення в студентські роки Оксана Миколаївна
15
16
автобіографічної розповіді / Упор. О.Р.Кісь, Г.Г. Грінченко, Т.Пастушенко. Львів.: ІН НАН
України, 2014. C. 34.
17
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н. С. 5.
18
Там само.
19
досвіду, пам’яті і на рації. С. 32.
20
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н. С. 5.
21
22
Там само С. 7.
23
Молдавська Т. Усноісторичні джерела у дослідженні політичної історії радянського
суспільства:досвід використання та інтерпретації URL:
http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/960-tetiana-moldavska-usnoistorychni-dzherela-
u-doslidzhenni-politychnoi-istorii-radianskoho-suspilstva-dosvid-vykorystannia-ta-interpretatsii,
відвідано 18.06.2021.
4
каже: «Молодь … ну якась була... […]моральні, може»24. Також «радянське»
дозвілля для неї виглядає більш приємним і «правильним», аніж сучасне:
«Тоді було дуже цікаво, не сиділи на місці. Зараз якось всі по норам, по
квартирам…»25. Це можна пояснити тим, що однією з особливостей
колективної пам’яті є цілком свідоме замовчування носіями певних
негативних фактів минулого для того, щоб підкреслити загальну
позитивність та стабільність попереднього ладу у порівнянні з теперішнім 26.
В таких розповідях зачасту простежуються певні ностальгічні мотиви за
радянським минулим.
Крім цього, на формування спогадів політичного характеру великий
вплив мають особистісні чинники. Наприклад, для жінок характерним є
применшення значення свого громадського навантаження, незначна увага
політичним питанням, через зосередження на родині та побутових
проблемах27. Для прикладу, респондентка більш лаконічно відповідає на
питання, пов’язані з практикою виборів в 1980-1990-тих рр., проголошенням
незалежності України тощо28. Власне не зацікавлення політикою, вона
переносить на загальні категорії: «Нє, в ті часи не цікавилась політикою. Тоді
мені здається загальна маса людей взагалі не цікавилась політикою…» 29.
Також, згадуючи про нелегальну торгівлю чи про перекупщиків
респондентка змінює інтонацію – намагається говорити тихіше 30, що
свідчить про пам’ять про татуйовану тему навіть на «підсвідомому»
інтонаційному рівні. Натомість досить активно та розлого відповідала на
питання пов’язані з тематикою дозвілля, моди та побуту.
24
25
26
Молдавська Т. Усноісторичні Джерела у дослідженні політичної історії радянського
суспільства: досвід використання та
інтерпритації.URL:http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/960-tetiana-moldavska-
usnoistorychni-dzherela-u-doslidzhenni-politychnoi-istorii-radianskoho-suspilstva-dosvid-vykorystannia-
ta-interpretatsii, відвідано 18.06.2021.
27
Там само.
28
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н.С. 24-27.
29
30
Там само. С. 5, 27.
5
Показовим є фрагмент про сприйняття виборів Оксаною Миколаївною:
«Нам якого дали представника кого ми маєм вибрати, всі йшли на
вибори і знали за кого мають проголосувати» 31; «…приваблювали, шоб всі
вийшли, голосували, але все одно писали то шо їм треба єстєственно, один
кандидат і всьо…»32. Поступове усвідомлення такої непотрібності та
безглуздості «виборів без вибору» у радянських громадян почало з’являтися
у 1970-х рр. Тому це дає підстави стверджувати, що цей радянський ритуал
сприймався як незначний, не вартий особливої уваги, а проблема їх
безальтернативності для середньостатистичних радянських громадян є
значно перебільшена33. Крім цього партійні осередки та парткоми колгоспів
виконували, в першу чергу, роль «моральних арбітрів» для радянських
громадян34. Виклик на партзбори, догана або і виключення з партії за
аморальну поведінку продовжували залишатися вкрай небажаним
покаранням: «…То його ісключили із комсомолу. Взагалі для дітей це було
позорно. Ходили по школі, тикали пальцем, що його з комсомолу
виключили…»35. Вагому роль відігравала і символіка: «Сварили дуже, шо
ти без комсомольського значка»36.
Однією з домінантних ознак приналежності до радянської ідентичності
дослідники називають вживання російської мови як мови повсякденного
спілкування, а також суржику37: «канєшно», «чаєпітіє», «градуїровка»,
«виши», «прівєтствувалось» тощо. Однак потрібно враховувати життєвий
31
32
Там само.
33
34
Там само.
35
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н.С.5
36
Там само.
37
6
досвід респонденти, яка певний період (зокрема дитинство, що пояснює таке
вкорінення у пам’яті саме російської мови) проживала на території Росії. Хоч
в мовленні простежується і галицький акцент: «тікі», «та», «шо», «отаке».
Щодо маркування своєї епохи оповідачка вживає такі терміни як:
«комсомол», «піонер», «союз», «колхоз», «соціалізм».
На кінець потрібно додати і про репрезентацію «реальності»
радянського повсякдення. Як на мене, Оксані Миколаївні добре вдалося
передати феномен товарного дефіциту38. Адже, у середині 70-х p. у зв’язку зі
стрибком цін на нафту у світі, радянський уряд мав змогу, продаючи нафту
та газ за кордон, закупати якісні імпортні продовольчі товари та товари
широкого вжитку. А на кінець 70-х – початок 80-х p. з переходом
індустріальних та постіндустріальних країн на енерго- та ресурсозберігаючі
технології потік «нафтодоларів» зменшився – і товарів групи «Б» вже явно не
вистачало. Фактично розпочався «товарний голод». Для подолання
побутового дефіциту в СРСР були створені спеціалізовані магазини,на
кшталт «Берізки»39, про що згадує і наша респондентка. 40 В СРСР чи не
більшість товарів для пересічних громадян були дефіцитними. Щоб дістати
дефіцит, треба було знати «потрібних» людей. У цьому контексті варто
згадати і про одноманітність одягу та поширення феномену
«перекупщицтва»41.
Крім цього, свідчення оповідачки про антирелігійні заходи в школі
співпадають з усталеними поняттями про політику 1970-1980-х рр 42. Так, в
1970-х рр. значна увага в боротьбі з релігією надавалася й атеїстичному
вихованню. 16 липня 1971 року вийшла постанова ЦК КПРС «Про посилення
атеїстичного виховання населення», де зазначалося, що в окремих регіонах
38
російська), інтерв’юер Кашпур А. С. 5, 6-7, 14.
39
Феномени 80-90 рр. ХХ ст.: товарний дефіцит. Черги в магазини. Проект з усної історії
«Повсякденне життя в СРСР період 1980-1991 рр.» URL: https://www.ustnayaistoriya.info/fenomeni-
80-90-rr-hh-st-tovarnij-deficit-chergi-v-magazini/ , відвідано 19.06.2021.
40
Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н.С. 15.
41
Там само. С. 7,14-16, 27.
42
Там само. С. 23-24.
7
«партійні органи та ідеологічні установи зменшили увагу до атеїстичного
виховання населення, нерідко допускають примиренське ставлення до
поширення релігійних поглядів». Відтак ставилися завдання активізувати
атеїстичну пропаганду та виховання, особливо на рівні навчальних закладів43.
В оповіді також добре висвітлено особливості моди 44; «патріотичних»
військових мотивів шкільного виховання в умовах Холодної війни 45; та
стратегій виживання 1990 рр. ( інфляція, бандитизм, «кришування» тощо)46.
Отже, під час проведеного усно історичного дослідження основна увага
зосереджувалась на характеристиці радянського побуту та тогочасному
ставленні до влади, на прикладі пересічної людини в СРСР. Крім цього, було
проаналізовано, як опитана усвідомлює, сприймає та репрезентує своє
радянське минуле. Варто також зазначити, що програма інтерв’ю була
побудована за принципом заохочення оповідача до вільної розповіді. Відтак,
ставилося загальне запитання, щоб респондентка сама пригадувала цікаві
моменти в такій послідовності, в якій, вони їй здавалися найважливішими.
Однак, якщо виникали складнощі, ставилися навідні запитання, запитання-
уточнення, нерідко поверталися до вже проговорених подій для
конкретизації розповіді, уточнення певних реплік сказаних оповідачкою. Під
час інтерв’ю, для того щоб підтримати та стимулювати респондентку до
подальшої розповіді, затосовувалися стверджувальні кивки головою та слова
«ого» та «угу». Оксана Миколаївна почувала себе комфортно та впевнено
протягом всього інтерв’ю. Під час діалогу виникали певні технічні проблеми,
однак вони не завадили провести, на мою думку, досить результативне
дослідження радянського повсякдення.
43
Релігія і Церква у середині 1960-х – середині 1980-х рр. URL:
http://history.org.ua/LiberUA/Book/relig/4.pdf, відвідано 18.06.2021.
44
російська), інтерв’юер Кашпур А. С.12-18.
45
Там само.С. 3-4, 19.
46
Там само. С. 25-28.
8
Список використаної літератури та джерел
Джерела:
1.Транскрипт інтерв’ю з Оксаною Н., 1968 р.н., записано 04.06.2021 р.
(мова інтерв’ю – російська), інтерв’юер Кашпур А. 32 с.
Література:
1. Кісь О. Гендерні аспекти практики усноісторичних досліджень:
особливості жіночого досвіду, пам’яті і на рації.Суспільні злами і поворотні
моменти: макроподії крізь призму автобіографічної розповіді / Упор.
О.Р.Кісь, Г.Г. Грінченко, Т.Пастушенко. Львів.: ІН НАН України, 2014. C. 11-
41.
2. Шелеп Ю. Проект «Повсякденне життя населення України в
радянський період (кінець 1940-х – початок 1990-х рр.)». Навчальні
матеріали до запису поглиблених інтерв’ю в рамках виконання науково-
дослідного завдання з курсу “Історія України другої половини ХХ – початку
ХХІ століття” / Упор. Г. Боднар, В. Качмар, О. Лукачук. Львів, 2017. С. 21-
31.
Електронні ресурси:
1. Молдавська Т. Усноісторичні джерела у дослідженні політичної
історії радянського суспільства:досвід використання та інтерпретації URL:
http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/960-tetiana-moldavska-
usnoistorychni-dzherela-u-doslidzhenni-politychnoi-istorii-radianskoho-suspilstva-
dosvid-vykorystannia-ta-interpretatsii, відвідано 18.06.2021
2. Релігія і Церква у середині 1960-х – середині 1980-х рр. URL:
http://history.org.ua/LiberUA/Book/relig/4.pdf, відвідано 18.06.2021.
3. Феномени 80-90 рр. ХХ ст.: товарний дефіцит. Черги в магазини.
Проект з усної історії «Повсякденне життя в СРСР період 1980-1991 рр.»
URL:https://www.ustnayaistoriya.info/fenomeni-80-90-rr-hh-st-tovarnij-deficit
chergi-v-magazini/, відвідано 19.06.2021.

Радянське повсякдення

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Радянське повсякдення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Аналітичне есе

Повсякденне життя населення України в радянський період

You might also like