See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.

net/publication/350398862

Розмовляємо естонською : Räägime eesti keelt : Мініграматика з

тематичним словником : Minigrammatika temaatilise sõnastikuga

Book · March 2021

CITATIONS READS

0 923

2 authors:

Maxim Kasianczuk Heinike Heinsoo

Institute of Sociology of NAS of Ukraine University of Tartu
110 PUBLICATIONS   37 CITATIONS    10 PUBLICATIONS   9 CITATIONS   

SEE PROFILE SEE PROFILE

Some of the authors of this publication are also working on these related projects:

IBBS and PSE among trangenders View project

MSM 35+ in Ukraine View project

All content following this page was uploaded by Maxim Kasianczuk on 26 March 2021.

The user has requested enhancement of the downloaded file.

 Heinike Heinsoo
Maksõm Kasianczuk

Розмовляємо
естонською
Räägime eesti keelt

Мініграматика з тематичним словником

Minigrammatika temaatilise sõnastikuga

Tartu-Mariupol 2021
UDC 811.511.113 (075)

Heinsoo H., Kasianczuk M.

Розмовляємо естонською. Räägime eesti keelt
Мініграматика з тематичним словником. Minigrammatika temaatilise sõnastikuga

Книгу видано за підтримки Естонського інституту.

Raamat on välja antud Eesti Instituudi toetusel.

Спасибі вам за вашу підтримку!

Täname toetuse eest

Денис Тептюк, к. філол. н., Тартуський університет, науко-

вий співробітник (мордовські мови)
Denys Teptjuk, PhD, Tartu Ülikooli mordva keelte teadur.
Рійна Роасто, викладачка естонської мови (2013–2019)
Львівського університету ім. Івана Франка, докторантка
Віденського університету
Riina Roasto, Lvivi Ivan Franko nimelise ülikooli eesti keele
lektor 2013–2019, Viini ülikooli doktorant.
Катерина Новак-Ботнар, поетеса, перекладач, соціальний
філософ
Kateryna Novak-Botnar, luuletaja, tõlkija, sotsiaalfilosoof.

© Автори: Гейніке Гейнсоо, Максим Касянчук, 2021

© Видавець: Гейніке Гейнсоо
Дизайн: Кюльві Ківенд
Типографія: POSTPRESS, Estonia

ISBN 978-9916-4-0404-1
Зміст / Sisukord
Передмова............................................................................ 6
1. Привітання та вирази ввічливости............................. 8
2. Букви та звуки............................................................... 9
3. Загальні відомості про естонську мову...................... 13
4. Трохи про відмінки....................................................... 15
Ґенетив (родовий однини)....................................... 15
Утворення множини................................................ 16
Партитив (частковий однини)................................. 16
Ілатив (спрямувальний однини)............................. 17
5. Прикметники................................................................ 18
Вищій ступінь прикметників.................................. 18
Найвищий ступінь прикметників........................... 18
7. Порядкові числівники.................................................. 21
9. Вказівні займенники.................................................... 23
10. Неозначені та заперечні займенники.......................... 24
11. Дієслово olema, olla — бути........................................ 26
Теперішній час......................................................... 26
Минулий час............................................................. 27
12. Дієслова minema, minna — йти та tulema, tulla —
приходити...................................................................... 28
Теперішній час дієслова minema, minna — йти.... 28
Минулий час дієслова minema, minna — йти........ 28
Теперішній час дієслова tulema, tulla — прихо-
дити, повертатись................................................... 29
Минулий час дієслова tulema, tulla — приходити,
повертатись.............................................................. 29

3
13. Теперішній час käima, käia — ходити, бувати........... 30
14. Простий минулий час................................................... 32
15. Інфінітивні форми дієслова — ma- ja da-vorm........... 33
16. Дієслова oskama, osata — вміти та aru saama,
aru saada — розуміти................................................... 34
17. Модальні дієслова........................................................ 35
18. Прислівники місця....................................................... 36
19. Тематичний словник.................................................... 37
Inimese keha — людське тіло.................................. 37
Pere — родина.......................................................... 38
Aeg — час................................................................. 38
Nädalapäevad — дні тижня..................................... 39
Talv — зима.............................................................. 39
Kevad — весна.......................................................... 40
Suvi — літо............................................................... 40
Sügis — осінь............................................................ 41
Toit — їжа................................................................. 41
Marjad ja puuviljad — ягоди та фрукти.................. 42
Aedviljad — овочі..................................................... 43
Joogid — напої......................................................... 43
Magustoit — десерти................................................ 44
Koduloomad — свійські тварини............................ 44
Metsloomad — дикі тварини................................... 44
Linnud — птахи........................................................ 45
Rõivad — одяг.......................................................... 45
Kodu — дім............................................................... 46
Köök — кухня........................................................... 46
Külalistuba — вітальня............................................ 47
Magamistuba — спальня.......................................... 47
Vannituba — ванна................................................... 47
Päevakord — розпорядок дня................................. 48
Ametid — професії................................................... 49

4
 Eesti — Естонія........................................................ 49
Linn — місто............................................................. 50
Transport — транспорт............................................ 51
Loodus — природа................................................... 51
Värvid — кольори..................................................... 52
Omadussõnad — прикметники................................ 52
Kommunikatsioonid — комунікаційні технології... 53
Abistavad sõnad — допоміжні слова...................... 54
Ülikool — університет............................................. 54

Додаток 1 Естонські відмінки............................................ 55

Додаток 2 Як користуватись онлайн-словником.............. 57
Додаток 3 Онлайн-ресурси для вивчення естонської...... 61
Додаток 4 Тексти................................................................. 62
Mina ................................................................... 62
ÜRO inimõiguste deklaratsiooni artikkel I ....... 62
Meie Isa palve .................................................... 62

5
Передмова
Естонія — невелика (населення трохи більше за мільйон)
північна країна Балтійського реґіону, економічно найуспіш-
ніша серед усіх пострадянських країн. Її мова належить
до сім’ї уральських, до якої також належать фінська, угор-
ська, мокша, ерзя, комі, удмуртська та багато інших, хоч
найбільш близькою до естонської є фінська.

Україна не має з Естонією спільного кордону, її мова нале-

жить до зовсім іншої сім’ї — індоевропейської (а інша ко-
рінна для українського простору мова, кримсько-татарська,
належить до родини алтайських мов). Але попри це Украї-
ну та Естонію об’єднує багато спільного.

По-перше, колоніальне минуле — обидва народи і терито-

рії їхнього проживання довгий час були в складі Російської
імперії, а російська мова в силу свого колоніального статусу
справила певний вплив як на естонську, так і на українську.

По-друге, в Естонії є помітна українська діаспора, а в Укра-

їні є естонська діаспора, яка, на жаль, не є аж настільки ак-
тивною. Крім власне естонської діаспори, яка з’явилась у
1860-х роках в Криму, за часів Катерини ІІ на територію су-
часної Херсонської області приїхали шведи, чиї предки до
переселення жили на естонському острові Гійумаа.

По-третє, письменники та митці Естонії надихались Укра-

їною (Едуард Вільде, Міхкель Тікс, Лола Лійват та ін.)
та залишили в ній свої твори (Амандус Генріх Адамсон), а
українські так само були в Естонії (Тарас Шевченко, Леся
Українка та ін.), надихались нею та перекладали естонську
літературу українською (Ліна Костенко). Цей культурний
обмін триває по сьогодні, так 2020 року в Естонії вийшов
переклад естонською романа Сергія Жадана «Depeche Mode»,

6
а в Україні видано збірку перекладів естонських дитячих
віршів (Siilid ja pingviinid, Їжаки і пінгвіни), а також повість
«Друзі Вовчика» дитячого письменника та директора Мов-
ної інспекції Ільмара Томуска.

На жаль, в українських університетах нема кафедр естон-

ської мови (хоч є угорська та фінська), нема українських
підручників естонської мови. До 2014 року Естонія забез-
печувала викладання естонської мови і культури для крим-
ських естонців, зараз початковий курс естонської викла-
дається у Львівському університеті ім. Івана Франка. Ця
книжка є першим учбовим посібником з естонської мови
на базі української. Його мета — побіжно познайомити чи-
тачів з цією мовою, її ґраматикою та лексикою, яка може
допомогти гостям Естонії в перші дні перебування в країні
та закласти основу вивчення мови з іншими підручниками.

Максим Касянчук

......................................................................................................

Mõte koostada õppevahend ukrainlastele tekkis mu 2019. aasta

sügisel, kui alustasin oma tööd Lvivi Ivan Franko ülikooli
rahvusvaheliste suhete teaduskonnas. Olen varem koostanud
soome ja vadja keele õppevahendeid. Õppevahendit koostades
oli soov rikkuda müüti selle kohta, et eesti keel on raske keel
ja tuua esile need keelejooned, mis teevad eesti keele õppimise
kergemaks kui mõne muu keele õppimise. See väike õppevahend
aitab astuda esimesi samme eesti keele õppimisel ja on abiks
neile, kes ehk ei kavatsegi eesti keelt õppida, aga mingil määral
seda siiski vajavad. Loodan, et meil Maksõmiga õnnestus täita
mõnda lünka keeleõppimisel.

Jõudu!

Heinike Heinsoo

7
1. Привітання та вирази ввічливости

Tere! Привіт! Доброго дня!

Tere hommikust! Доброго ранку!
Tere päevast! Доброго дня!
Tere õhtust! Доброго вечора!
Nägemist! Head aega! До побачення!
Head ööd! Надобраніч!
Aitäh! Дякую!
Suur tänu! Щиро дякую!
Palun! Прошу!
Pole tänu väärt Нема за що!
Vabandust! Вибач/Вибачте! Перепрошую!
Head isu! Смачного!
Terviseks! Будьмо! (дослівно: На здоров’я)

8
2. Букви та звуки

Наголос в словах естонської мови завжди припадає на пер-

ший склад.

Довгий звук (позначений двома літерами) вимовляється так

само, як в українській мові наголошений склад: вікно viknoo
та вікна viikna.

Аа
[а] [аа]
kala saar
риба острів
mari maa
ягода земля
laps saapad
дитина чоботи

Ää
[æ] [ææ]
värav jää
брама лід
käsi sääsk
рука комар
päev säär
день гомілка

Голосна ä є, наприклад, в англійській мові в таких словах як

at, cat, happy.

9
Ee
[e] [ee]
eile eelmine
вчора попередній
elu veel
життя ще
kell keel
годинник мова

Ii
[і] [іі]
ilu hiir
краса миша
inimene kiire
людина швидко
hirm liiv
страх пісок

Oo
[о] [оо]
hommik noor
ранок молодий
kodu moos
дім варення
sosin soo
шепіт трясовина

10
Öö
[ø:] [øø:]
köha töö
кашель праця
köis söök
мотузка їжа
lömmis öö
розплюснутий ніч

Õõ
[и] [ии]
sõna võõras
слово чужий
kõva sõõm
жорсткий ковток
sõrmed sõõrmed
пальці ніздрі

Üü
[y:] [yy:]
sügis üür
осінь орендна плата
lühike süü
короткий провинa
küla müüja
село продавець

11
Jj
[й] [йй]
jänes majja
заєць у будинок
jalg sööja
нога поїдач
jõgi sajajalgne
річка стонога

Gg Hh
[ґ] [г], але на початку слова
вимовляється дуже слабко
jõgi hall
річка сірий
mägi kohv
гора, пагорб кава

li, ri, ni, si — пом’якшення як в українській мові: tuli — во-

гонь, koni — недопалок, käsi — рука, kass — кіт, kassid —
коти.

В інших позиціях вимовляється або твердо (kana — кур-

ка, kassa — каса), або із середньоязиковою палаталізацією
(tule! — йди!).

B, D, G — на початку слова вимовляються як p, t, k: buss

— автобус, puss — фінський ніж; diivan — диван, tiivad —
крила; gloobus — глобус, kloor — хлор.

12
3. Загальні відомости про естонську мову
1. Наголос в словах естонської мови завжди припадає на
перший склад: tüdruk — дівчинка, takso — таксі, tööline
— працівник.

2. В естонській мові нема граматичного роду: tema — він,

вона, воно, õpetaja — вчитель, вчителька, üliõpilane —
студент, студентка, tööline — працівник, працівниця.

3. В естонській мові голосні мають 3 довжини: kali — квас

(1 ступінь, короткий звук), kallis — люба (2 ступінь,
довгий звук), kallid — шановні (3 ступінь, наддовгий
звук); koli — непотріб (1), koolis — у школі (2), kooli —
в школу (3). Неестонцям може бути важко почути різни-
цю між довготою голосних, але слід мати на увазі, що
вони є смислорозрізнювальними.

4. До незнайомих людей естонці, так само як і українці,

звертаються на ви, але не використовують по-батькові.
Разом з тим, естонці дуже швидко переходять на ти, яке
прийнято вживати навіть у ситуації звичайного спілку-
вання школяра з викладачем у школі.

5. Слова можуть складатися з двох та більшої кількости

основ: töö + aeg : робота + час — робочий час, lapse +
laps : дитини + дитина — онук/онучка, vaba + aja + har-
rastus : вільний + час + заняття — заняття у вільний час,
хобі.

6. В естонській мові корінь слова може сильно змінюва-

тись: sugu — стать (номінатив, але ґенетив soo та ела-
тив soost): nais/soost sõna — слово жіночого роду.

13
7. Порядок слів інколи відрізняється від української. Як-
що ми кажемо «книга Франка», то естонці в таких ви-
падках завжди скажуть «Франка книга», тобто означу-
ване слово стоїть після того, яке його означає: advokaadi
dokumendid — документи адвоката, poliitikute intriigid
— інтриґи політиків. Так само, якщо в українській зде-
більшого вживаються прийменники, то в естонській —
післяйменники: büroo kõrval — поруч з бюро, Riigikogu
ees — перед Рійґікоґу1, duši all — під душем.

8. Чоловічі та жіночі імена в естонській мові неможливо

розрізнити за закінченням: Maris, Mari (жінка), Mart
(чоловік); Ragna (жінка), Ragnar (чоловік); Reet (жінка),
Tiit (чоловік); Anu (жінка), Tõnu (чоловік); Lea (жінка),
Leo (чоловік); Jaanika (жінка), Jaan (чоловік).

1 Однопалатний законодавчий представницький орган (парламент) Естон-

ської республіки

14
4. Трохи про відмінки

Хоч 14 відмінків естонської мови (див. Додаток 1) можуть

здатись страшними, це не так. Система їх утворення і зна-
чення є доволі закономірними. Існують тільки декілька
форм, які треба просто вивчити (а в разі сумнівів подиви-
тись у словнику — див. Додаток 2), всі решта відмінків
утворюються від них.

Цих основних форм п’ять: в однині це називний (nominatiiv

або nimetav), родовий (genitiiv або omastav), частковий
(partitiiv або osastav), спрямувальний (illatiiv або sisseütlev),
а в множині тільки частковий. На початкових етапах слова варто
виписувати тільки у перших трьох формах, тобто у називному,
родовому і частковому відмінках:

naine — жінка, naise — жінки, naist — жінку

mees — чоловік, mehe — чоловіка, meest — чоловіка
laps — дитина, lapse — дитини, last — дитину

Ґенетив (родовий однини)

З форми ґенетиву утворюються всі форми однини (за ви-

нятком партитиву та деяких форм ілативу), а також назив-
ний відмінок множини. Як правило, всі зміни кореня слова
з’являються в ґенетиві.

mets : metsa — ліс

telefon : telefoni — телефон
kartul : kartuli — картопля
sõber : sõbra — друг
võti : võtme — ключ

15
Утворення множини

Множина утворюється додаванням до ґенетиву однини за-

кінчення -d:

mets : metsa Õ metsad — ліси

telefon : telefoni Õ telefonid — телефони
sibul : sibula Õ sibulad — цибулі
sõber : sõbra Õ sõbrad — друзі
võti : võtme Õ võtmed — ключі

Деякі іменники, як і в українській, вживаються тільки у мно-

жині: püksid — штані, pulmad — весілля, käärid — ножиці.

Партитив (частковий однини)

Значення цього відмінка складно однозначно передати

українською мовою, але він є в усіх балто-фінських мо-
вах і позначає частину цілого або незакінчену дію. Певний
еквівалент можна уявити з двох прикладів: я вип’ю чай —
тут дію закінчено, чай буде випито весь, це НЕ партитив; я
вип’ю чаю — дію не закінчено, мовець точно не знає, яку
частину наявного чаю він вип’є, і це власне партитив. Інши-
ми словами, в естонській мові, на відміну від української,
закінченість дії виражається не видом дієслова (доконаним
чи недоконаним — випив чи випивав, вип’ю чи випивати-
му тощо), але відмінком, який стоїть за цим дієсловом. На-
справді, вживання партитиву — це одна з найскладніших
тем естонського синтаксису.

Разом з тим, партитив завжди з’являється після числівників

два та більше: kaks suurt sõpra — два великих товариши.

Також партитив завжди стоїть при запереченні: mul on sõber

— у мене є товариш (номінатив), але mul ei ole sõpra —
у мене нема товариша (партитив).

16
Як сказано вище, хоч існують певні правила утворення пар-
титиву, вони дуже складні і мають багато винятків, тому
найкраще відразу запам’ятовувати слово у трьох формах
(номінатив, ґенетив і партитив однини), а в разі сумнівів
звірятись зі словником.

Ілатив (спрямувальний однини)

Для більшости слів цей відмінок, який відповідає на питан-

ня kuhu? — куди?, утворюється реґулярно через додавання
закінчення -sse до родового відмінку. Проте є також значна
кількість уживаних слів, які формують цей відмінок у нео-
чевидний спосіб, і тому краще перевірити за словником, як
буде правильно:

sina : sinu Õ sinusse / usun sinusse — вірю в тебе

kodu : kodu Õ koju / lähen koju — іду додому (домів)
Kuressaare : Kuressaare Õ Kuressaarde / kolin Kuressaarde
— переїжджаю до Курессааре2
kapp : kapi Õ kappi / panen riided kappi — покладу одяг у шафу

2 Курессааре — столиця найбільшого з естонських островів Сааремаа

17
5. Прикметники

Прикметники відмінюються подібно до іменників і так само

як в українській узгоджуються з ними в числі та відмінку:
tark poliitik : targa poliitiku — мудрий політик, мудрого політика
kollane maja : kollased majad — жовтий дім, жовті доми.

Вищій ступінь прикметників

Утворюється за допомогою додавання -m до родового від-

мінку (який інколи трохи змінюється для милозвучности):
ilus : ilusa Õ ilusam — красивий, красивого, красивіший
vana : vana Õ vanem — старий, старого, старіший
väike : väikese Õ väiksem — малий, малого, менший
tugev : tugeva Õ tugevam — міцний, міцного, міцніший

У нечисленних випадках, як і в український, при утворенні

вищого ступеня міняється основа:
hea Õ parem — добрий, кращий
lühike Õ lühem — короткий, коротший
õhuke Õ õhem — тонкий, тонший

Найвищий ступінь прикметників

Утворюється додаванням до прикметника у вищому ступені

слова kõige : kõige parem — найкращий; kõige vanem — най-
старший; kõige suurem — найбільший.

Дещо рідше вживається інший спосіб творення найвищого

ступеня — через суфікс -і- та без kõige: parim, vanim, suurim.

18
6. Кількісні числівники

Відповідають на питання: mitu? — скільки? або kui palju?

— як багато?

1 üks 11 üksteist
2 kaks 12 kaksteist
3 kolm 13 kolmteist
4 neli 14 neliteist
5 viis 15 viisteist
6 kuus 16 kuusteist
7 seitse 17 seitseteist
8 kaheksa 18 kaheksateist
9 üheksa 19 üheksateist
10 kümme 20 kakskümmend

100 sada 1000 tuhat

Ма olen kakskümmend üks aastat vana (або kahekümne ühe

aastane) — мені 21 рік

На відміну від української з числівниками 2 та більше вико-

ристовується партитив! Запам’ятай це!

Üks tüdruk — одна дівчина : Kakskümmend tüdrukut — двад-

цять дівчин
Üliõpilane — студент : Kolm üliõpilast — три студенти

Так само, як і в українській, кількісні числівники відмінюються:

Näen ühte tüdrukut — бачу одну дівчину

Kolme üliõpilase ees — перед трьома студентами

19
Laps on kümme aastat vana — дитині 10 років (дослівно: ди-
тина є стара на 10 років)
Laps on kümneaastane — дитина є десятирічна
Ema on kolmkümmend üheksa aastat vana — матері 31 рік
Ema on kolmekümne üheksa aastane — мати є тридцятиодно-
річна

20
7. Порядкові числівники

Відповідають на питання mitmes? — який за рахунком?

Утворюються додаванням до ґенетиву кількісних числівни-
ків закінчення -s.

Винятки: üks, ühe Õ esimene; kaks, kahe Õ teine; kolm, kolme

Õ kolmas; neli, nelja Õ neljas
Зверни увагу! Від складених кількісних числівників (на кшталт
üksteist — одинадцять або kakskümmend kaks — двадцять два)
порядкові творяться дещо складніше:

11. üheteistkümnes
22. kahekümneteine

Якщо порядкові числівники записуються цифрами, то після

цифри ставиться крапка:
aasta 2001 — рік дві тисячі один — aasta kaks tuhat üks
2001. aasta — дві тисячі перший рік — kahe tuhande esimene aasta

1. esimene 11. üheteistkümenes

2. teine 12. kaheteistkümnes
3. kolmas 13. kolmeteistkümnes
4. neljas 14. neljateistkümnes
5. viies 15. viieteistkümnes
6. kuues 16. kuueteistkümnes
7. seitsmes 17. seitsmeteistkümnes
8. kaheksas 18. kaheksateistkümnes
9. üheksas 19. üheksateistkümnes
10. kümnes 20. kahekümnes

21
8. Особові займенники

В номінативі відповідають на питання kes? — хто? Вжива-

ються як у повній, так і в скороченій формах.

Особа Однина Множина

1 mina / ma — я meie / me — ми
2 sina / sa — ти teie / te — ви
3 tema / ta — він, вона, воно nemad / nad — вони

В ґенетиві відповідають на питання kelle? — чий?

Особа Однина Множина

1 minu / mu — мій meie / me — наш
2 sinu / su — твій teie / te — ваш
3 tema / ta — його, її nende — їхній

В адесиві відповідають на питання kellel? — у кого?

Особа Однина Множина

1 minul / mul — у мене meil — у нас
2 sinul / sul — у тебе teil — у вас
3 temal / tal — у нього, у неї neil — у них

22
9. Вказівні займенники

Відповідають на питання mis? — що?

Відмінок Однина Множина

номінатив see need
ґенетив selle nende
партитив seda neid

Mis see on? — Що це (є)?

See on teater — Це (є) театр
Mis selle teatri nimi on? — Яке ім’я цього театру?
Selle nimi on Vanemuine — Ім’я цього театру (є) Ванемуйне3
Mis need on? — Що це (йдеться про множину)
Need on majad — Це (є) доми

В естонській мові не відрізняють вказівних займенників

«цей» та «той», але існують два варіанти: в північних діа-
лектах «see, need — цей, ці», тоді як у південних використо-
вують відповідно «too, nood».

3 Театр «Ванемуйне» знаходиться в Тарту

23
10. Неозначені та заперечні займенники
kes? хто?
keegi хтось
mitte keegi ніхто

Kes need on? — Хто вони (є)?

Need on inimesed — Вони (є) люди
Nende perekonnanimi on Sepp — Їхнє прізвище (є) Сепп

Kes tuli? — Хто прийшов?

Keegi vist tuli — Певно, хтось прийшов
Mitte keegi ei tulnud — Ніхто не прийшов

keda? кого?
kedagi когось
mitte kedagi нікого

Keda sa armastad? — Кого ти кохаєш?

Vist armastan kedagi — Напевно, когось кохаю
Mitte kedagi — Нікого
Ma ei armasta kedagi — Я нікого не кохаю

mida? чого?
midagi чогось, щось
mitte midagi нічого

Mida sa sööd õhtul? — що ти їси ввечері?

Midagi söön — Щось їм
Mitte midagi — Нічого
Ma ei söö midagi — Я нічого не їм

24
kus? де?
kuskil десь
mitte kuskil ніде

Kus on rahapada? — Де горщик з грошима?

On vist kuskil — Напевно, десь є
Mitte kuskil — Нема ніде

kuhu? куди?
kuhugi кудись
mitte kuhugi нікуди

Kuhu kirjutad kirja? — Куди ти пишеш листа?

Kuhugi kirjutan — Пишу кудись
Mitte kuhugi — Нікуди
Mitte kuhugi ei kirjuta — Нікуди не пишу

kunas? коли?
kunagi колись, деколи
mitte kunagi ніколи

Kunas sa puhkad? — Коли ти відпочиваєш?

Kunagi puhkan — Деколи я відпочиваю
Ma ei puhka kunagi — Я ніколи не відпочиваю

25
11. Дієслово olema, olla — бути
У естонській мові вживається значно частіше, ніж в укра-
їньскій. Якщо в українській допустимо створити речення
без дієслова-зв’язки (я — чоловік), то в естонській воно
обов’язково стоятиме (mina olen inimene):

Mis see on? — що це (є)?

(Täna) on külm — (сьогодні) холодно
Meil on raske — нам важко
Mul on raamat — у мене є книга
Kаs sa oled kunstnik? — чи ти художник?
Me kõik oleme inimesed — ми всі люди
Kas sa oled olnud Tallinnas? — чи ти був у Таллінні?
Ma ei olnud eile Tartus — мене не було вчора в Тарту

Теперішній час

Особа Однина Множина Запе- Наказ Наказ

речна в однині у множині
форма
1 mina meie olgem —
olen oleme будьмо
2 sina teie ole — olge —
ei ole /
oled olete будь будьте
pole
3 tema nemad olgu — olgegi —
on on хай буде хай
будуть

Заперечна форма не має особових закінчень, себто для всіх

осіб вона однакова: ma ei ole poliitik — я не політик; see ei
ole kohv — це не кава. Паралельно вживається злитна запе-
речна форма: ma pole poliitik, see pole kohv.

26
Увага! Приналежність в естонській мові (та в інших фіно-угор-
ських мовах) виражається через конструкцію «mul on — у ме-
не є», «sul on — у тебе є» тощо:

Mul on kass — у мене є кіт

Mina ei ole kass! — я не (є) кіт!
Mina olen inimene — я (є) людина

Не плутайте займенники mina / ma — я та minul / mul —

у мене!

Минулий час

Особа Однина Множина Заперечна форма

1 mina olin meie olime
2 sina olid teie olite ei olnud / polnud
3 tema oli nemad olid

27
12. Дієслова minema, minna — йти
та tulema, tulla — приходити

Ці дуже часто вживані дієслова належать до неправильних.

Теперішній час дієслова minema, minna — йти

Особа Однина Множина Запе- Наказ Наказ

речна в однині у множині
форма
1 mina meie mingem —
lähen läheme ходімо
2 sina teie mine — minge —
lähed lähete ei lähe йди йдіть
3 tema nemad mingu
läheb lähevad — хай
іде

Минулий час дієслова minema, minna — йти

Особа Однина Множина Заперечна форма

1 mina läksin meie läksime
2 sina läksid teie läksite ei läinud
3 tema läks nemad läksid

Mina lähen koju — я йду додому (домів)

Mine koju — йди додому
Ma olen hulluks läinud — я збожеволіла

28
Теперішній час дієслова tulema, tulla — приходити, по-
вертатись

Осо- Однина Множина Запе- Наказ Наказ

ба речна в однині у множині
форма
1 mina meie tulgem —
tulen tuleme приходьмо
2 sina teie tule — tulge —
tuled tulete ei tule приходь приходьте
3 tema nemad tulgu
tuleb tulevad — хай
прийде

Минулий час дієслова tulema, tulla — приходити, повер-

татись

Особа Однина Множина Заперечна форма

1 mina tulin meie tulime
2 sina tulid teie tulite ei tulnud
3 tema tuli nemad tulid

Tule koju! — повертайся додому
Tule külla! — приходь в гості
Ma olen Ukrainast Eestisse tulnud — я повернувся з України
в Естонію
Järsku tuli mul meelde — раптом мені спало на думку

29
13. Теперішній час käima, käia — хо-
дити, бувати

Вживається подібно до української, коли йдеться про пов-

торювані, звичні дії, а також ті, які відбуваються зараз.

На відміну від дієслова olema, olla та деяких інших, біль-

шість правильних дієслів утворює теперішній та минулий
часи в реґулярний спосіб. Так, теперішній час утворюється
від основи дієслова теперішнього часу (її можна подиви-
тись у словнику, див. Додаток 2) шляхом додавання особо-
вих закінчень.

Особа Однина Множина Запе- Наказ Наказ

речна в однині у множині
форма
1 mina meie käigem —
käin käime ходімо,
буваймо
2 sina teie käi — käige —
ei käi
käid käite ходи ходіть
3 tema nemad käigu
käib käivad — хай
ходить

Заперечна форма так само не має особових закінчень і є од-

ною для всіх осіб.

Mina käin tööl — Я буваю на роботі

Kas sina käid ka tööl? — Чи ти буваєш на роботі?
Tema käib koolis — Він відвідує школу
Nemad käivad ka koolis — Вони також відвідують школу
Me ei käi kontoris — Я не буваю в офісі

30
Зверни увагу! Між дієсловами käima та minema є різни-
ця. Käima — ходити де, бувати де, відбуватись де (саме
тому käin tööl — буваю на роботі, käid trennis — буваєш
на тренуванні, lahing käib — битва йде), тоді як minna — хо-
дити куди (lähen tööle — іду на роботу, lähed trenni — йдеш
на тренування).

Особа Однина Множина Запе- Наказ Наказ

речна в однині у множині
форма
1 mina meie lugegem —
loen loeme читаймо
2 sina teie loe — lugege —
loed loete читай, читайте
ei loe рахуй
3 tema nemad lugegu lugegu —
loeb loevad — хай хай
читає, читають
рахує

Ma loen raamatut — Я читаю книгу

Ta ei loe kirja — Він не читає листа
Loe kümneni! — Рахуй до десяти!

Для того, щоби спитати про щось, до речення, так само як

і в українській, додається питальне слово kas — чи:

Kas sa vaatad televiisorit? — Чи ти дивишся телевізор?

Kas nad armastavad suppi süüa? — Чи вони люблять їсти суп?

31
14. Простий минулий час
Більшість дієслів утворює простий минулий час додаванням
суфіксу -s-. Невелика частина (в тому числі olema, minema
та tulema) мають у простому минулому тільки суфікс -і-.

Особа Однина Множина Заперечна форма

1 mina magasin meie magasime
2 sina magasid teie magasite ei maganud
3 tema magas nemad magasid

Eile magasin ma hästi, aga täna kahjuks ei maganud ma üldse
— вчора я спав добре, але сьогодні, на жаль, я зовсім не спав

Особа Однина Множина Заперечна форма

1 mina tulin meie tulime
2 sina tulid teie tulite ei tulnud
3 tema tuli nemad tulid

Крім простого минулого часу є ще дві форми зі значенням
перфектности, тобто минулої дії, результат якої зберігається
на момент мовлення — повний минулий час (аналог англій-
ського present perfect) та давноминулий (аналог українсько-
го давноминулого чи англійського past perfect):

Ma olen hulluks läinud — я збожеволіла (і нині перебуваю

в цьому стані)
Kui ma olin koju tulnud, tuli mul meelde, et unustasin võtmed
— коли я був прийшов додому, спало мені на думку, що я
забув ключі

32
15. Інфінітивні форми дієслова — ma-
ja da-vorm

В естонській мові є два інфінітиви. Одна форма, яка да-

ється в словниках першою, ma-інфінітив, є насправді супі-
ном, тобто віддієслівним іменем, яке може змінюватись за
відмінками та означає ціль дієслів руху. Друга форма, т. з.
(d)a-інфінітив, подається в словниках після ma-інфінітиву.
Основи цих форм можуть як співпадати (у більшості пра-
вильних дієслів), так і бути різними:

Armastama, armastada, armastan — кохати

Magama, magada, magan — спати
Kahtlema, kahelda, kahtlen — сумніватись
Surema, surra, suren — помирати
Sööma, süüa, söön — їсти

Так само, як і в українській, одне дієслово в реченні мо-

же залежати від іншого, але в якій саме формі (ma- чи da-)
стоятиме залежне слово, визначається окремими правила-
ми. Так, дієслова руху, як правило, вимагають після себе
ma-форми:

Tulge sööma — приходьте їсти

Tahan süüa — я хочу їсти
Ma armastan süüa õuna — я обожнюю їсти яблуко
Talle meeldib süüa õuna — йому подобається їсти яблуко
Ta peab minema — він має йти
Me oskame rääkida eesti keeles — ми вміємо говорити естон-
ською мовою
Te hakkate minema — ви підете (дослівно: ви почнете йти)
See jäi tegemata — це лишилось незробленим (тут ma-фор-
ма додатково стоїть у абесиві, тб. відмінку, що позначає від-
сутність чогось)

33
16. Дієслова oskama, osata — вміти
та aru saama, aru saada — розуміти

Ці дієслова часто вживаються разом з назвою мови, на по-

значення того, що людина цю мову знає чи не знає, проте ці
слова відрізняються по-перше керуванням (oskama вимагає
після себе партитиву, тоді як aru saama елативу, тб. відмінку
«звідки?», що закінчується на -st), а також тим, що oskama є
простим дієсловом, тоді як aru saama — фразовим (дослів-
но: отримувати розуміння). У фразових дієсловах (до речі,
дуже поширених в естонській мові) змінюється тільки дієс-
лівний компонент.

Kas sa oskad rääkida eesti keelt? — ти можеш говорити ес-

тонською?
Kas ta oskab mängida klaverit — він вміє грати на піаніно?
Me oskame natuke ukraina ja poola keelt — ми трохи знаємо
українську і польську
Nad saavad hästi aru eesti keelest — вони добре розуміють
естонську
Ma ei saa väga hästi aru inglise keelest — я не розумію англій-
ську дуже добре

34
17. Модальні дієслова
Дієслів і дієслівних зворотів, які позначають прагнення,
можливість чи необхідність щось зробити, в естонській мо-
ві дуже багато, але на початку варто запам’ятати лише де-
кілька найбільш уживаних:

Võima, võida, võin — мігти, мати право

Pidama, pidada, pean — бути повинним, мати
Tohtima, tohtida, tohin — бути дозволеним
Saama, saada, saan — мігти, бути в змозі
Tuleb — треба, слід
On parem... — краще...

Laps ei või arvutiga mängida — дитина не може гратись з

комп’ютером
Ma pean koju minema — я маю йти додому
Kas siin tohib suitsetada? — чи можна тут курити?
Sa ei tohi hiljaks jääda! — ти не повинен запізнюватись
Kes saab mind aidata? — хто зможе мені допомогти?
Ma ei saa sinuga kohtuda — я не можу з тобою зустрітись
Tuleb öelda — слід сказати
On parem siit ära minna — Краще піти звідси

35
18. Прислівники місця
Слова, які позначають напрям руху чи місце дії, в естон-
ській мові стоять у відповідних напряму відмінках.

Siia — сюди, siin — тут, siit — звідси

Sinna — туди, seal — там, sealt — звідти

Порівняй:
Koju — додому (домів), kodus — вдома, kodust — з дому
Sisse — всередину, sees — всередині, seest — зсередини
Välja — назовні, väljas — зовні, väljast — іззовні

Порівняй:
Õue — надвір, õues — надворі, õuest — знадвору

Tule sisse! — заходь

Mine välja! — йди геть (вийди звідси)

36
19. Тематичний словник
У табличках нижче естонські слова подано у нормі номіна-
тиву, ґенетиву і партитиву. Від основи ґенетиву однини мож-
на утворити інші відмінки однини та номінатив множини).
Хоч інколи ґенетив і партитив записуються однаково (kael,
ґенетив kaela, партитив kaela), вони вимовляються дещо по
різному. Так, партитив звучить більш інтенсивно (див. під-
розділ 3). Разом з тим, почути цю різницю для неестонця мо-
же бути важко. Словниковою формою дієслова є ma-форма.

Inimese keha — людське тіло

pea, pea, pead голова
kael, kaela, kaela шия
õlg, õla, õlga плече
käsi, käe, kätt рука
jalg, jala, jalga нога
sõrm, sõrme, sõrme палець руки
nägu, näo, nägu обличчя
juuksed волосся
kulm, kulmu, kulmu; множина kulmud брови
silm, silma, silmad; множина silmad очі
kõrv, kõrva, kõrva; множина kõrvad вуха
nina, nina, nina ніс
põsk, põse, põske щока
suu ріт

37
Pere — родина
isa, isa, isa тато
ema, ema, ema мати
laps, lapse, last дитина
vend, venna, venda брат
õde, õe, õde сестра
tütar, tütre, tütart донька
poeg, poja, poega син
vanaema, vanaema, vanaema бабуся
vanaisa, vanaisa, vanaisa дідусь
lapselaps, lapselapse, lapselast онук, онучка
tädi, tädi, tädi тітка
onu, onu, onu дядька

Aeg — час
hommik, hommikul ранок, уранці
päev, päeval день, удень
õhtu, õhtul вечір, увечері
öö, öösel ніч, уночі
keskpäev, keskpäeval середина дня, опівдні
kesköö, kesköösel середина ночі, опівночі
täna сьогодні
eile вчора
homme завтра
üleeile позавчора
ülehomme післязавтра

38
Nädalapäevad — дні тижня
esmaspäev, esmaspäeval понеділок, у понеділок
teisipäev, teisipäeval вівторок, у вівторок
kolmapäev, kolmapäeval середа, у середу
neljapäev, neljapäeval четвер, у четвер
reede, reedel п’ятниця, у п’ятницю
laupäev, laupäeval субота, в суботу
pühapäev, pühapäeval неділя, в неділю
nädalavahetus, nädalavahetusel вихідні, у вихідні
tööpäeval робочі дні
puhkepäeval у святкові дні, у дні
відпочинку

Talv — зима
detsember, detsembris грудень, у грудні
jaanuar, jaanuaris січень, у січні
veebruar, veebruaris лютий, у лютому
Jõulud, jõulu ajal Різдво
Häid jõule! Веселого Різдва!
Head uut aastat! З Новим роком!
Head iseseisvuspäeva! З Днем незалежности!
(в Естонії 24 лютого)
lumi, lume, lund сніг
hang, hange, hange замети
lumememm, lumememme, сніговик
lumememme
külm, külma, külma холод
pakane, pakase, pakast мороз
tuisk, tuisu, tuisku завірюха
kelk, kelgu, kelku ґринджоли
kelgutama, kelgutan кататись на ґринджолах

39
suusad лижи
suusatama, suusatada, suusatan кататись на лижах
uisud ковзани
uisutama, uisutada, uisutan кататись на ковзанах
jää, jää, jääd лід

Kevad — весна

märts, märtsis березень, у березні

aprill, aprillis квітень, у квітні
mai, mais травень, у травні
Lihavõtted (Ülestõusmispüha) Великдеиь (свято
повстання з мертвих)
Kevadpüha, -püha, -püha Свято Весни (в Естонії
1 травня)
vihmavari, vihmavarju парасолька
poriloik, -loigu, -loiku калюжа
porine, porise, porist брудний
vikerkaar, vikerkaare, vikerkaart веселка
oja, oja, oja струмок
sulama, sulab танути
soe, sooja, sooja тепло
tuul, tuule, tuult вітер

Suvi — літо

juuni, juunis червень, у червні

juuli, juulis липень, у липні
august, augustis серпень, у серпні
päike, päikese, päikest сонце
liiv, liiva, liiva пісок
kuumus, kuumuse, kuumust спека

40
meri, mere, merd море
ujuma, ujuda плавати
päikest võtma, võtan päikest; засмагати
päevitama, päevitan
rohi, rohu, rohtu трава
vaheaeg, vaheajal канікули
puhkus, puhkuse, puhkust; відпустка; у відпустці
puhkuse ajal
sääsk, sääse, sääske комар

Sügis — осінь
september, septembris вересень
oktoober, oktoobris жовтень
november, novembris листопад
sügissemester, -semestril осінній семестр,
в осінній семестр
jahe, jaheda, jahedat прохолодний
vihm, vihma, vihma дощ
pilv, pilve, pilve хмара
torm, tormi, tormi буря
seen, seene, seent гриб
seeni korjama, korjan seeni збирати гриби

Toit — їжа
leib, leiva, leiba хліб
sai, saia, saia булочка
või, või, võid масло
juust, juustu, juustu сир
kala, kala, kala риба
liha, liha, liha м’ясо

41
muna, muna, muna яйце
puder, pudru, putru каша
supp, supi, suppi суп
praad, prae, praadi смажене
salat, salati, salatit салат
sool, soola, soola сіль
suhkur, suhkru, suhkrut цукор
kaste, kastme, kastet соус, підливка

Marjad ja puuviljad — ягоди та фрукти

maasikas, maasika, maasikat полуниця

vaarikas, vaarika, vaarikat малина
viinamari, viinamarja, viinamarja виноград
mustikas, mustika, mustikat чорниця
jõhvikas, jõhvika, jõhvikat журавлина
pohl, pohla, pohla брусниця
sõstar, sõstra, sõstart смородина
kirss, kirsi, kirssi вишня
õun, õuna, õuna яблуко
arbuus, arbuusi, arbuusi кавун
melon, meloni, melonit диня
kõrvits, kõrvitsa, kõrvitsat гарбуз
pirn, pirni, pirni груша
ploom, ploomi, ploomi слива
virsik, virsiku, virsikut персик
banaan, banaani, banaani банан
apelsin, apelsini, apelsini апельсин
mandariin, mandariini, mandariini мандарин
sidrun, sidruni, sidrunit лимон
ananass, ananassi, ananassi ананас

42
Aedviljad — овочі
kartul, kartuli, kartulit картопля
tomat, tomati, tomatit томат
kurk, kurgi, kurki огірок
porgand, porgandi, porgandit морква
kapsas, kapsa, kapsast капуста
sibul, sibula, sibulat цибуля
redis, redise, redist редис
peet, peedi, peeti буряк
pipar, pipra, pipart перець (прянощі)
küüslauk, küüslaugu, küüslauku часник
naeris, naeri, naerist ріпa

Joogid — напої
vesi, vee, vett вода
mahl, mahla, mahla сік
piim, piima, piima молоко
hapupiim, hapupiima, hapupiima кисляк
jogurt, jogurti, jogurtit йогурт
keefir, keefiri, keefirit кефір
rjaženka, rjaženka, rjaženkat ряжанка
limonaad, limonaadi, limonaadi лимонад
tee, tee, teed чай
kohv, kohvi, kohvi кава
õlu, õlle, õlut пиво
vein, veini, veini вино
kali, kalja, kalja квас

43
Magustoit — десерти
šokolaad, šokolaadi, šokolaadi шоколад
pirukas, piruka, pirukat пиріжок
tort, tordi, torti торт
jäätis, jäätise, jäätist морозиво
komm, kommi, kommi цукерка
küpsis, küpsise, küpsist печиво
moos, moosi, moosi варення
vein, veini, veini вино
šampus, šampuse, šampust шампанське

Koduloomad — свійські тварини

koer, koera, koera собака
kass, kassi, kassi кішка
kassipoeg, kassipoja, kassipoega кошеня
kutsikas, kutsika, kutsikat цуценя
lehm, lehma, lehma корова
siga, sea, siga свиня
põrsas, põrsa, põrsast порося
lammas, lamba, lammast вівця
kits, kitse, kitse коза

Metsloomad — дикі тварини

hunt, hundi, hunti вовк
rebane, rebase, rebast лиса
jänes, jänese, jänest заяць
karu, karu, karu ведмідь
põder, põdra, põtra лось
hiir, hire, hiirt миша
orav, orava, oravat білка
ilves, ilvese, ilvest рись

44
Linnud — птахи
part, pardi, parti качка
hani, hane, hane гусак
kana, kana, kana курка
kukk, kuke, kukke півень
tibu, tibu, tibu курча
kalkun, kalkuni, kalkunit индик
tuvi, tuvi, tuvi голуб
öökull, öökulli, öökulli сова
kajakas, kajaka, kajakat чайка
vares, varese, varest горобець
ööbik, ööbiku, ööbikut соловій
lõoke, lõokese, lõokest жайворонок

Rõivad — одяг
särk, särgi, särki сорочка
öösärk нічна сорочка
püksid штани
sukkpüksid панчохи
seelik, seeliku, seelikut спідничя
pluus, pluusi, pluusi блуза
sokid шкарпетки
kleit, kleidi, kleiti плаття
kampsun, kampsuni, kampsunit кофта
müts, mütsi, mütsi шапка
kaabu, kaabu, kaabut капелюх
mantel, mantli, mantlit пальто
saapad чоботи

45
Kodu — дім
hoone, hoone, hoonet будівля, корпус
maja, maja, maja дім
katus, katuse, katust дах
rõdu, rõdu, rõdu балкон
aken, akna, akent вікно
sein, seina, seina стіна
uks, ukse, ust двері
koridor, koridori, koridori коридор
lagi, lae, lage стеля
põrand, põranda, põrandat підлога
hoov, hoovi, hoovi двір

Köök — кухня
pliit, pliidi, pliiti плита
ahi, ahju, ahju піч
külmik, külmiku, külmikut холодильник
mikrolaineahi, -ahju, -ahju мікрохвильовка
teekann, teekannu, teekannu чайник
riiul, riiuli, riiulit полиця
nõud посуд
taldrik, taldriku, taldrikut тарілка
lusikas, lusika, lusikat ложка
nuga, noa ніж
kahvel, kahvli, kahvlit виделка
kann, kannu, kannu кухоль
kruus, kruusi, kruusi кружка
tass, tassi, tassi чашка
klaas, klaasi, klaasi бокал
kauss, kausi, kaussi миска
lapp, lapi, lappi ганчірка

46
Külalistuba — вітальня
diivan, diivani, diivanit диван
tool, tooli, tooli стілець
tugitool, tugitooli, tugitooli крісло, фотель
laud, laua, lauda стіл
kapp, kapi, kappi шкап
teler, teleri, telerit телевізор
vaip, vaiba, vaipa килим

Magamistuba — спальня
voodi, voodi, voodit постіль
padi, padja, patja подушка
tekk, teki, tekki ковдра
lina, lina, lina простирадло
lamp, lambi, lampi лампа
kell, kella, kella годинник

Vannituba — ванна
vann, vanni, vanni ванна
pesumasin, pesumasina, pesumasinat пралька
peegel, peegli, peeglit люстро
dušš, duši, dušši душ
rätik, rätiku, rätikut рушник
šampoon, šampooni, šampooni шампунь
seep, seebi, seepi мило
hambahari, hambaharja, hambaharja зубна щітка

47
Päevakord — розпорядок дня

üles tõusma, üles tõsta, tõusen üles підніматись

hambaid pesema, hambaid pesta, чистити зуби
pesen hambaid
end pesema, end pesta, pesen (ennast) умиватись
voodit ära tegema, voodit ära teha, слати постіль
teen voodi ära
juukseid kammima, juukseid причісуватись
kammida, kammin juukseid
sööma, süüa, söön їсти
jooma, juua, joon пити
hommikusööki sööma снідати
riietuma, riietuda, riietun одягатись
kooli minema, kooli minna, lähen йти до школи
kooli
tööle minema, tööle minna, lähen tööle йти працювати
õppima, õppida, õpin вчитись
koju tulema, koju tulla, tulen koju повертатись додому
lõunat sööma, lõunat süüa, söön lõunat обідати
nõusid pesema, nõusid pesta, pesen мити посуд
nõusid
puhkama, puhata, puhkan відпочивати
koristama, koristada, koristan прибирати
jalutama, jalutada, jalutan гуляти
šoppama, šopata, šoppan шопитись
telefoniga rääkima, telefoniga говорити по
rääkida, räägin telefoniga телефону
telerit vaatama, telerit vaadata, дивитись телевізор
vaatan telerit
õhtust sööma, õhtust süüa, söön õhtust вечеряти
mängima, mängida, mängin грати

48
vanemaid aitama, vanemaid aidata, помагати батькам
aitan vanemaid
duši all käima, duši all käia, käin duši all брати душ
võimlema, võimelda, võimlen робити зарядку
magama minema, magama minna, лягати спати
lähen magama
magama jääma, magama jääda, jään засинати
magama
magama, magada, magan спати

Ametid — професії

õpetaja, õpetaja, õpetajat вчитель

õppejõud, õppejõu, õppejõudu викладач
töötaja, töötaja, töötajat працівник
arst, arsti, arsti лікар
politseinik, politseiniku, politseinikku поліцейський
juht, juhi, juhti водій
kokk, koka, kokka кухар
kirjanik, kirjaniku, kirjanikku письменник
näitleja, näitleja, näitlejat актор
müüja, müüja, müüjat продавець
postiljon, postiljoni, postiljoni поштар
teadlane, teadlase, teadlast вчений

Eesti — Естонія

pealinn, -linna, -linna столиця

Sügispealinn (Narva) Осіння столиця (Нарва)
Suvepealinn (Pärnu) Літня столиця (Пярну)
Talvepealinn (Otepää) Зимня столиця (Отепяа)
Kevadpealinn (Türi) Весняна столиця (Тюрі)

49
Heade mõtete linn (Tartu) Місто добрих ідей (Тарту)
maakond, maakonna, maakonda повіт
vald, valla, valda волость
Põhja-Eesti Північна Естонія
Kirde-Eesti Північно-Східна Естонія
Ida-Eesti Східна Естонія
Kagu-Eesti Південно-Східна Естонія
Edela-Eesti Південно-Західна Естонія
Lääne-Eesti Західна Естонія
Loode-Eesti Північно-Західна Естонія
Lõuna-Eesti Південна-Естонія

Linn — місто
linnaosa,-osa, -osa район
tänav, tänava, tänavat вулиця
park, pargi, parki парк
väljak, väljaku, väljakut площа
pood, poe, poodi крамниця
supermarket, supermarketi, супермаркет
supermarketit
muuseum, muuseumi, muuseumit музей
teater, teatri, teatrit театр
tehas, tehase, tehast завод
loomaaed, loomaaia, loomaaeda зоопарк
tsirkus, tsirkuse, tsirkust цирк
kino, kino, kino кінотеатр

50
Transport — транспорт
auto, auto, autot автомобіль
buss, bussi, bussi автобус
tramm, trammi, trammi трамвай
rong, rongi, rongi поїзд
lennuk, lennuki, lennukit літак
praam, praami, praami пором
laev, laeva, laeva корабель
jälgratas, -ratta, -ratast ровер
mootorratas, -ratta, -ratast мотоцикл
tõukeratas (tõuks, tõuksi, tõuksi) самокат
trollibuss, trollibussi, trollibussi тролейбус

Loodus — природа
mets, metsa, metsa ліс
maa, maa, maad земля
põld, põllu, põldu поле
puu, puu, puud дерево
põõsas, põõsa, põõsast кущ
mägi, mäe, mäge пагорб
jõgi, jõe, jõge річка
järv, järve, järve ставок
aas, aasa, aasa лука
taevas, taeva, taevast небо
meri, mere, merd море
rand, ranna, randa пляж
allikas, allika, allikat джерело

51
Värvid — кольори
must kass, musta kassi, musta kassi чорний кіт
valge lumi, valge lume, valget lund білий сніг
hall hiir, halli hiire, halli hiirt сіра миша
punane raamat, punase raamatu, червона книга
punast raamatut
oranž apelsin, oranži apelsini, oranži жовтогарячий
apelsini апельсин
kollane tibu, kollase tibu, kollast tibu жовте курча
sinine meri, sinise mere, sinist merd синє море
lilla mantel, lilla mantli, lillat mantlit фіолетове пальто
roheline maja, rohelise maja, rohelist зелений дім
maja
pruun koer, pruuni koera, pruuni коричневий собакa
koera

Для підсилення можуть уживатись сполучення кольорів

зі словами:

Hele, heleda, heledat — світлий

Tume, tumeda, tumedat — темний
Helesinine taevas — світло-синє небо
Tumepunane roos — темно-червона троянда
Kirju kleit — різнокольорове плаття

Omadussõnad — прикметники
hea, hea, head добрий
halb, halva, halba поганий
suur, suure, suurt великий
väike, väikese, väikest малий
kõrge, kõrge, kõrget високий
madal, madala, madalat низький

52
pikk, pika, pikka довгий
lühike, lühikese, lühikest коротенький
vana, vana, vana старий
noor, noore, noort молодий
kuum, kuuma, kuuma гарячий
külm, külma, külma холодний
valge, valge, valget білий (також у сенсі
«світло»)
ilus, ilusa, ilusat гарний
pime, pimeda, pimedat темний
magus, magusa, magusat смачний
inetu, inetu, inetut негарний

Kommunikatsioonid — комунікаційні технології

ajaleht, ajalehe, ajalehte ґазета
uudis, uudise, uudist новина
kiri, kirja, kirja лист
sõnum, sõnumi, sõnumit повідомлення
telefon, telefoni, telefoni телефон
mobiiltelefon (mobla) мобільний телефон
(мобілка)
arvuti, arvuti, arvutit комп’ютер
läpakas, läpaka, läpakat ноутбук
e-kiri, e-kirja, e-kirja імейл
eesti keelt rääkima, räägin говорити естонською
kirjutama, kirjutada, kirjutan писати
eesti keelest aru saama, saan eesti розуміти естонську
keelest aru

53
Abistavad sõnad — допоміжні слова
aeglasemalt повільніше
aga але
ainult тільки
alati завжди
hilja пізно
juba вже
kahjuks на жаль
kiiresti швидко
kindlasti напевно
natuke трохи
nüüd нині
praegu зараз
palju багато
tavaliselt зазвичай
umbes приблизно
vara рано
varsti скоро
väga дуже
vähemalt принаймні

Ülikool — університет
eksam, eksami, eksamit екзамен, іспит
arvestus, arvestuse, arvestust залік
test, testi, testi тест
hinne, hinde, hinnet оцінка
punkt, punkti, punkti бал
loeng, loengu, loengut лекція
seminar, seminari, seminari семінар
aine, aine, ainet предмет, дисципліна
valikaine, valikaine, valikainet предмет на вибір

54
Додаток 1 Естонські відмінки

Іменники, прикметники та числівники змінюються за 14 від-

мінками і 2 числами. Відмінки в естонскій мові виражають
в тому числі те, що в українській мові описується сполучен-
нями з прийменником, себто просторові значення, а також
присутність чи відсутність, мету руху чи перетворення. Ра-
зом з тим, у естонській мові існують також післяйменни-
ки, які дозволяють точніше описати положення або напрям
руху означуваного слова. В таблиці нижче наведено деякі
приклади значень відмінків, а також їхні латинізовані та пи-
томо естонські назви.

Питання Приклад Приклад Назва

та приклад естонською естонською відмінка
українською в однині у множині
Хто? Що? — ilus hoone ilusad номінатив
Красивий будинок hooned (nimetav)
Кого? Чого? — ilusa hoone ilusate ґенітив
(вікно) красивого (aken) hoonete (omastav)
будинка
Кого? Що? Яка (vaatame) ilusaid партитив
частина? — ilusat hooneid (osastav)
(бачимо) красивий hoonet
будинок
Куди? — у краси- ilusasse ilusatesse ілатив
вий будинок hoonesse hoonetesse (sisseütlev)
Де? Усередині ilusas ilusates інесив
чого? — в красиво- hoones hoonetes (seesütlev)
му будинку
Звідки? Із чого? ilusast ilusatest елатив
— із красивого hoonest hoonetest (seestütlev)
будинка

55
 Питання Приклад Приклад Назва
та приклад естонською естонською відмінка
українською в однині у множині
Куди? На поверхню ilusale ilusatele алатив
чого? — на hoonele hoonetele (alaleütlev)
красивий будинок
Де? На поверхні ilusal ilusatel адесив
чого? — на hoonel hoonetel (alalütlev)
красивому будинку
Звідки? З поверхні ilusalt ilusatelt аблатив
чого? — з красиво- hoonelt hoonetelt (alaltütlev)
го будинку
Ким? Чим? На ilusaks ilusateks транслатив
кого? На що? — hooneks hooneteks (saav)
(перетворитись) на (saama)
красивий будинок,
(стати) красивим
будинком
Аж до кого? До ilusa ilusate термінатив
чого? — аж до hooneni hooneteni (rajav)
красивого будинку
Як хто? Як що? ilusa ilusate есив
Ким? Чим? — як hoonena hoonetena (olev)
красивий будинок
Без кого? Без чого? Ilusa ilusate абесив
— без красивого hooneta hooneteta (ilmaütlev)
будинку
Разом з ким? ilusa ilusate комітатив
З чим? — разом hoonega hoonetega (kaasaütlev)
з красивим
будинком

56
Додаток 2 Як користуватись онлайн-
словником

Інститут естонської мови розробляє і підтримує інтерак-

тивні онлайн-версії словників естонської мови, як моно-
лінґвальних (тлумачний, фразеологічний тощо), так і білін-
ґвальних. Естоно-українського словника на жаль поки-що
не існує, тому доведеться користуватись або естоно-росій-
ським (http://www.eki.ee/dict/evs/index.cgi), або естоно-ан-
ґлійським (https://www.eki.ee/dict/ies/index.cgi).

В кожному зі словників працює повнотекстовий пошук як

за естонським словом або його частиною, так і пошук від-
повідною другою мовою. Разом з тим, слід мати на увазі,
що якщо слово для пошуку задано не в основній словнико-
вій формі (а, приміром, у якомусь з відмінків чи дієслівних
форм), то пошук може не дати прийнятних результатів.

Отже, для естоно-російського словника (скриншот 1) слово

для пошуку слід задати в полі «Päring» (запит) і натисну-
ти або клавішу «Enter» на клавіатурі, або кнопку «Otsi ja
näita» (шукай і покажи) на екрані. У разі, якщо на клавіатурі
нема специфічних літер естонської абетки (ä, ö, ü, õ, š, ž, č),
то поруч з полем «Päring» є значок клавіатури, натиснувши
на який користувач отримає доступ до екранної клавіатури.

Також використовуйте матеріали http://www.eki.ee/dict/psv.

57
Скриншот 1

Спробуємо для прикладу пошукати іменник «maja» (скрин-

шот 2) та дієслово «magama» (скриншот 3).

Скриншот 2

58
Скриншот 3

Запит на maja дає список можливих перекладів слова росій-

ською мовою — дом, домик, приклади перекладів похідних
слів, а також ґраматичні форми цього слова — maja, maja,
maja, majja, majade, majasid ~ maju. Перші чотири (maja,
maja, maja, majja) є відповідними формами номінативу, ґе-
нетиву, партитиву та ілативу однини. П’ята (majade) пока-
зує ґенетив множини, а шоста (majasid ~ maju) подає аль-
тернативні форми партитиву множини. Всі решта відмінків
іменників утворюються від цих форм у реґулярний спосіб.

59
Запит на magama дає список можливих російських пере-
кладів дієслова — спать, покоиться, почивать тощо, причо-
му курсивом наведено уточнення для естонського читача,
який саме відтінок значення естонського слова відповідає
тому чи іншому російському синоніму. Ґраматичні форми
дієслова — maga[ma, maga[da, maga[b, maga[tud. Перша
є супином (або ma-формою), квадратною дужкою відділе-
но власне основу від закінчення. Друга є інфінітивом (або
da-формою). Третя є третьою особою однини теперішньо-
го часу — magab, він/вона/воно спить. Четверта є пасив-
ним дієприкметником минулого часу (або tud-формою) —
magatud, заспатий. Решта дієслівних форм утворюються від
цих чотирьох у реґулярний спосіб.

У словникових статтях дуже корисними є приклади сполу-

чень словарного слова з іншими, в тому числі подано фра-
зеолоґічні звороти.

Крім словників Інституту естонської мови радимо користу-

ватись базованим на корпусі текстів словником Glosbe.ee,
який дозволяє побачити слова та їхні сполучення у контек-
сті, а також може показати можливий переклад неформаль-
них, у тому числі арґотичних слів.

60
Додаток 3 Онлайн-ресурси для вивчен-
ня естонської

Естонія створила кілька онлайн-ресурсів, які можуть допо-

могти на початкових етапах вивчення мови.
Крім словників, згаданих у Додатку, безкоштовно доступні
два курси https://www.keeletee.ee на базі як російської, так
і анґлійської мови. Перший з них дасть при реґулярних
заняттях знання та навички в обсязі від 0 до А2. Другий
ставить за мету дати матеріал в обсязі від А2 до B1.
Мобільний застосунок https://www.speakly.me (доступний
також у десктопному варіанті) пропонує кілька різних мов,
на різній основі, в тому числі російській і анґлійській. Крім
естонської цей застосунок включає також фінську та марій-
ську мови. Естонська мова можлива в межах з 0 до B1 включ-
но. Курс естонської та марійської мов доступні безкоштовно.
Матеріали до підручника E nagu Eesti доступні на сайті
http://enagueesti.ee/en/.
На сайті фірми Tahela (https://www.tahela.com/language
resources/flashcards) доступні карточки для вивчення слів
і виразів естонською. Також там безкоштовно доступні мов-
ні ігри естонською: https://www.tahela.com/language-games.
Картки зі словами доступні також на сайті https://quizlet.
com/join/S95sFKtHb.
За цією адресою можна за необхідності знайти слова, які па-
сують до потрібного слова: http://www.eki.ee/dict/kol/index.
cgi Так, при запиті на слово maja — дім, можна побачити
приклади сполучень uus maja — новий дім, lagunev maja —
дім, що руйнується, maja kulub linnale — дім належить місту,
maja omanik — власник дому тощо. Користування інтернет –
словниками в Естонії є, як правило, безкоштовним.

61
Додаток 4 Тексти

Mina

Minu eesnimi on Anu ja perekonnanimi on Sepp. Mina olen

eestlane. Minu vanaema oli ukrainlane. Ma räägin eesti, vene,
ukraina ja inglise keelt. Ma saan aru ka soome keelest. Mul on
ema, isa, kaks venda ja üks õde. Me elame linnas. Vanaema
ja vanaisa elavad maal. Vend on väike. Ta käib lasteaias. Õed
käivad koolis. Mina käin Tartu Ülikoolis ja minu vanemad
käivad tööl. Meil on koer ja kass. Koera nimi on Riki ja kassi
nimi on Nurr. Maal on kukk ja kanad. Mul on sõbrad, kellega
koos ma suvel reisin. Ma tahan saada tõlgiks, sest siis ma
kohtun paljude inimestega.

***

ÜRO inimõiguste deklaratsiooni artikkel I

Kõik inimesed sünnivad vabade ja võrdsetena oma väärikuselt

ja õigustelt. Neil on mõistus ja südametunnistus ning nende
suhtumist üksteisesse peaks kandma vendluse vaim.

***

Meie Isa palve

Meie Isa, kes Sa oled taevas! Pühitsetud olgu Sinu nimi. Sinu
riik tulgu. Sinu tahtmine sündigu nagu taevas, nõnda ka maa
peal. Meie igapäevast leiba anna meile tänapäev. Ja anna
meile andeks meie võlad, nagu meiegi andeks anname oma
võlglastele. Ja ära saada meid kiusatusse, vaid päästa meid ära
kurjast. Sest Sinu päralt on riik ja vägi ja au igavesti.

62
Нотатки / Märkused
Нотатки / Märkused

View publication stats