ПОШИРЕНIСТЬ ТА IНТЕНСИВНIСТЬ КАРIЄСУ

ЗУБIВ У ДIТЕЙ РIЗНОГО ВIКУ. ВПЛИВ ЗОВНIШНIХ I

ВНУТРIШНIХ ФАКТОРIВ НА ПЕРЕБIГ КАРIЄСУ

Пiдготувала iнтерн другого року навчання

Фiрсова Полiна Юріївна
 Згідно номенклатури ВООЗ, для оцінки поширенності карієсу зубів використовують три основних показники:

Поширеність карієсу зубів характеризується числом осіб, що мають карієс, пломбовані і видалені зуби, серед всіх
обстежених того чи іншого населеного пункту, регіону, області, віку, професійної групи. Цей показник виражається у
відсотках. Аналогічно підраховують і розповсюдження інших стоматологічних хвороб ( захворювань пародонта, слизової
оболонки порожнини рота, аномалій прикусу).
Визначається за формулою: ЗНАЧЕННЯ РІВЕНЬ
ПОШИРЕНО ПОШИРЕНО
Щоб порівняти поширеність карієсу в різних регіонах країни, ВООЗ запропонував СТІ СТІ
використовувати рівні поширеності даного захворювання серед 12-річних дітей. 0 - 30% Низький
Розповсюдженість хвороб пародонта визначають по наявності гінгівіту
чи кровоточивості ясен.
Розповсюдженість менше 20 % – низька, 31% - 80% Середній
21 -50 % - середня,
більше 51 % - висока.
81% - 100% Високий
 Інтенсивність карієсу - це загальна сума каріозних (К), пломбованих (П) і видалених (В) зубів у одного
обстеженого. Вона визначається індексами КПВ, кп, КПВ + кп.
A. У дітей з тимчасовим прикусом показник інтенсивності карієсу визначається за загальною кількістю каріозних і
пломбованих тимчасових зубів і реєструється як "кп".
B. У змінному прикусі - являє собою суму двох індексів: КПВ + кп, де к - каріозні тимчасові зуби, п - запломбовані
молочні. Видалені тимчасові зуби не враховуються у зв'язку з розсмоктуванням їх коренів в період зміни на постійні.
C. В постійному прикусі індекс карієсу КПВ визначається як сума каріозних, пломбованих і видалених зубів.
D.

!!! При визначенні даних індексів не враховують ранні (початкові) форми карієсу зубів у вигляді вогнищ демінералізації
(білих або пігментованих плям).  
 ВООЗ пропонує наступні оцінки інтенсивності карієсу зубів за індексом КПВ для 2-х
ключовихгруп: 12 та 35-44 літніх

РІВЕНЬ ПОКАЗНИК ПОКАЗНИК

ІНТЕНСИВНОСТІ ІНТЕНСИВНОСТІ ІНТЕНСИВНОСТІ
КАРІЄСУ КАРІЄСУ (КПВ) - КАРІЄСУ (КПВ) - 35-
12 РОКІВ 44 РОКИ
дуже низький 0,0- 1,1 0,2- 1,5
низький 1,2-2,6 1,6-6,2
середній 2,7-4,4 6,3-12,7
високий 4,5-6,5 12,8-16,2
дуже високий 6,6 та вище 16,3 та вище
Високі показники індексу КПВ вказують на потребу в лікуванні, дають можливість судити про якість і ефективність, вказують на недостатню профілактичну
роботу чи її відсутність. Якщо не проводиться профілактика, то карієс стабілізується рідко. Процес має тенденцію до росту, в результаті чого, з’являються
нові каріозні, пломбовані зуби, а частина зубів видаляється. Для характеристики такого явища існує поняття приріст інтенсивності.
 Приріст інтенсивності карієсу - це середня кількість зубів, які за певний час були уражені карієсом у розрахунку на
одного обстеженого, визначається у однієї і тієї ж особи чи контингенту через визначений термін ( 1, 3,5,10 років). Різниця
в значенні показника між другим і першим оглядом і складає приріст інтенсивності карієсу. Fормула : А (1) - А (2) =
приріст, де А (1) –показник інтенсивності в теперішній час, а А ( 2) – той –же показник по стану на момент попереднього
обстеження ( рік, чи декілька років).
На виникнення і розвиток карієсу, хвороб пародонта і інших стоматологічних захворювань впливають кліматогеографічні
умови, харчування, вік, стать, сімейні і генетичні фактори, супутні захворювання.
Епідеміологічне стоматологічне обстеження за методикою ВООЗ складається з трьох послідовних, етапів: підготовчого,
власне обстеження і підрахунку та аналізу результатів.
 Підготовчий етап:
1. формування оглядової групи дослідників;
2. вибір та організаційна підготовка регіону огляду;
3. вибір контингенту населення;
4. підготовка необхідного інструментарію для обстеження.;
5. організація місця для проведення огляду.
6.

Власне обстеження:
1. вивчення стоматологічного статусу
2. заповнення карти ВООЗ
3.

Підрахунок та аналіз результатів

1. підготовка заключних листків обстеження;
2. 2. підготовка звітів за результатами обстеження.
Отримані епідеміологічні відомості дозволяють:
3. вивчити розповсюдження та інтенсивність основних стоматологічних захворювань;
4. виявити потреби в їх профілактиці та лікуванні;
5. визначити якість стоматологічної допомоги ( якість санації порожнини рота та ефективності профілактики);
6. порівняти стан захворюваності в різних регіонах;
7. встановити реально виміряні цілі для стоматологічної служби;
8. встановити задачі для промисловості.
Загальні фактори, які впливають на розвиток карiєсу:

Неповноцінне харчування.

Низький вміст фтору в питній воді.

Соматичні захворювання, зрушення у функціональному стані органів і систем в

період формування і дозрівання тканин зуба.

Екстремальні впливи на організм.

Спадковість, яка обумовлює повноцінність структури і хімічний склад тканин зуба.

Місцеві фактори:
Зубний наліт і зубна бляшка, обсіменені мікроорганізмами.
Склад і властивості ротової рідини.
Вживання харчових продуктів з великим вмістом вуглеводів.
Резистентність зубних тканин:
Повноцінність структури і біохімічний склад твердих тканин.
Стан зубощелепної системи в період закладки, розвитку і прорізування постійних зубів.
Стан пульпи зуба.

Фактори, що впливають на розвиток карієсу зубів у дітей в ранньому віці (до 3-х
років), є:

різні види порушення структури твердих тканин зубів,

що виникли під час ембріогенезу, в антенатальному періоді,

вплив захворювань матері (системних, інфекційних краснуха, токсоплазмоз, грип, ГРВІ), пов'язаних з порушенням

мінерального обміну, а також токсикозу;

важкі виснажливі захворювання в перші місяці після народження (дитячий церебральний параліч, гемолітична хвороба, гострі
інфекційні захворювання та ін.);

недоношеність дітей;

родова травма;

штучне вигодовування;

антибіотикотерапія в перші місяці після народження;

недостатнє надходження фтору в організм (проживання в регіоні з пониженим вмістом фтору у воді).
Фактори, що впливають на розвиток карієсу

генетична схильність (недосконала мінералізація зубів);

придбані різні види порушення структури твердих тканин зубів (що виникли у дітей, які мають в анамнезі тяжкі дитячі інфекції,
гнійно-септичні стани, рахіт, алергічні захворювання, диспепсичні порушення, захворювання шлунково-кишкового тракту,
залізодефіцитну анемію, ендокринні порушення);

аліментарний фактор, коли в харчовому раціоні переважає вуглеводна їжа, і недостатньо надходить білка, мікро- і
макроелементів;

погана гігієна порожнини рота, що дозволяє накопичуватися на зубах нальоту складається з мікроорганізмів, залишків їжі,
детриту;

недостатня функція зубів, що призводить до поганого пережовування їжі;

аномалії і деформації прикусу (додаткові ретенційні пункти для скупчення зубного нальоту);

недостатня функціональна активність слинних залоз (зниження мінералізуывльного потенціалу ротової рідини).
 Використана література:

1.Терапевтическая стоматология детского возраста /Под ред. проф. Л. А. Хоменко. – Киев: “ Книга плюс ”, 2010. –803с.
2.Сунцов В.Г., Леонтьев В.К., Дистель В.А., Вагнер В.Д. Стоматологическая профилактика у детей. – М.:Мед.книга; Н.Новгород:
Изд-во НГМА, 2001. – 344 с.
3.Дитяча стоматологія (О.В. Удовицька, Л.Б. Лепорська, Т.М. Спірідонова та ін.). – К.:Здоров’я, 2000. – 296 с.
4.Кузьмина Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний. Уч.пособие. – М.:«Поли Медиа Пресс», 2001. – 216 с.
5.Мельниченко Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний. – Минск: Высшая школа, 1990. –158 с.