Лаб роб 1 11

Міністерство освіти і науки України
Інформатика
Методичні вказівки до лабораторних занять
1
Зміст
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР МІСROSOFT WORD..............................................................4
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 ВВЕДЕННЯ, РЕДАГУВАННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ В СЕРЕДОВИЩІ МS WORD....................4

Теоретичні відомості........................................................................................................................................4
Хід роботи...........................................................................................................................................................5
Контрольні питання.........................................................................................................................................6
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 ПЕРЕГЛЯД, РЕДАГУВАННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ В СЕРЕДОВИЩІ

МІСROSOFT WORD............................................................................................................................................. 7
Теоретичні відомості........................................................................................................................................7
Хід роботи...........................................................................................................................................................7
Контрольні питання.......................................................................................................................................11
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 РОБОТА З ТАБЛИЦЯМИ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD............................12
Теоретичні відомості......................................................................................................................................12
Хід роботи.........................................................................................................................................................13
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 РОБОТА З ФОРМУЛАМИ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................16
Хід роботи.........................................................................................................................................................20
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 РОБОТА З ГРАФІКОЮ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD................................22
Хід роботи.........................................................................................................................................................23
ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ № 6 СТВОРЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................26
Хід роботи.........................................................................................................................................................29
ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ № 7 СТВОРЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................31
Хід роботи.........................................................................................................................................................37
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ОСНОВИ РОБОТИ В MICROSOFT EXCEL...................................................................39
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 ВВЕДЕННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ДАНИХ В МS ЕХСЕL.........................................39
Хід роботи.........................................................................................................................................................46
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 ОБЧИСЛЕННЯ В МS ЕХСЕL. МАЙСТЕР ФУНКЦІЙ.................................................47
Хід роботи.........................................................................................................................................................50
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 ЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ ДАТИ І ЧАСУ.....................................................53
2
Хід роботи.........................................................................................................................................................56
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11 ПОБУДОВА ГРАФІКІВ ТА ДІАГРАМ..................................................................59
Хід роботи.........................................................................................................................................................61
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12 БАЗИ ДАНИХ В МS ЕХСЕL.................................................................................66
Хід роботи.........................................................................................................................................................74
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13 АВТОМАТИЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗСИЛАННЯ ОДНОТИПНИХ ДОКУМЕНТІВ

......................................................................................................................................................................... 75
Хід роботи.........................................................................................................................................................76
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................................................ 80
3
Змістовний модуль 1.
Текстовий редактор Місrosoft Word.
Лабораторна робота № 1
Введення, редагування та форматування тексту в середовищі МS Word.
Теоретичні відомості
Робоче середовище текстового процесора Word, включає засоби для відображення
документів – це спеціальним способом організоване вікно зі шкалами розмітки (які можна
ввімкнути в меню Вид, розділі Показать или скрыть) і лінійками прокрутки, а також
засоби для виконання операцій над документами. До них відносяться кнопки панелей
інструментів, основне меню програми, і контекстне меню. Воно містить список найбільш
вживаних операцій, які можна виконати з де-яким об'єктом, і викликається, якщо
клацнути правою клавішею мишки по цьому об'єкту.
Перелік панелей інструментів, що відображаються на екрані, і склад
функціональних кнопок на кожній панелі можна змінити за допомогою контекстного
меню або клацнувши на панелі інструментів правою клавішею мишки і вибрати
настройка панели быстрого доступа.
Створити новий документ можна на основі шаблона «Обычный», що представляє
собою чистий лист, або на основі іншого шаблона, що представляє собою заготовку
якогось типового документа: листа, звіту, факсу і т.п. З програмою Word постачається
велике число готових шаблонів, перелік яких доступний через опцію Создать головного
меню (кнопка «Office» ). Користувач може коригувати існуючі і створювати власні
шаблони.
Кнопка Сохранить й одноіменна опція в головному меню дозволяють

зберегти поточний документ на колишньому місці і під колишнім іменем. Опція
Сохранить как... викликає вікно діалогу, в якому можна задати інше ім'я чи місце
розташування файла, його тип (документ Word, шаблон, документ попередніх версій Word
і т.п.), а також додаткові параметри, наприклад паролі для захисту від несанкціонованого
відкриття і зміни файла.
Для відкриття файла можна скористатися кнопкою Открыть або

однойменною опцією головного меню, потім вибрати або ввести ім'я файла.
Word дозволяє працювати одночасно з декількома документами. Кожний з них
відкривається в окремому вікні. Для переходу з одного вікна в інше треба клацнути
мишкою на видимій частині потрібного вікна або скористатися меню Вид – Окно –
Перейти в другое окно чи комбінацією клавішів Ctrl+F6.
Масштаб зображення в поточному вікні задається на панелі інструментів за
допомогою команди Вид у розділі Маштаб.
Кнопки для керування вікном: Свернуть , Развернуть /Свернуть в
окно, , Закрыть розташовані в його правому верхньому куті. Вони

дозволяють відповідно: звернути вікно до розмірів кнопки в нижній частині екрана,
розгорнути вікно на весь екран або відновити його колишні розміри, закрити вікно,
закінчивши роботу з даним документом.
Редагування і форматування тексту виконується в такий спосіб. Спочатку
виділяється якийсь фрагмент тексту або весь текст, що міститься в документі, потім над
виділеним текстом виконуються операції по редагуванню і форматуванню.
Виділення тексту може виконуватися за допомогою мишки або клавіатури (якщо
переміщати курсор при натиснутій клавіші Shift).
4
Виділений текст може бути вилучений, замінений тексом що вводиться з
клавіатури, скопійованим або переміщеним в інше місце чи інший документ, або
переформатованим.
Форматування шрифту (Главная/Шрифт) дозволяє змінювати його тип, розмір,
жирність, нахил, колір самого шрифту і його фону і т.п. Для виклику вікна, де можна
задати параметри шрифту клацніть на кнопці, як показано на рис.1.1. або натисніть
комбінацію клавіш ctrl+D або виберіть потрібний пункт в контекстному меню (яке
з’являється після клацання правою кнопкою мишки по виділеному фрагменту тексту).
Рис.1.1 – Відкриття діалогового вікна «Шрифт»

Форматування абзаців (Главная/Абзац) дозволяє змінювати такі параметри як
відступи від полів сторінки для першого і для наступних рядків абзацу, міжрядкові
інтервали усередині абзацу і між абзацами тощо. Для виклику вікна, де можна задати
параметри абзацу клацніть на кнопці, як показано на рис.1.2. виберіть потрібний пункт в
контекстному меню (яке з’являється після клацання правою кнопкою мишки по
виділеному фрагменту тексту).
Рис.1.2 – Відкриття діалогового вікна «Абзац»

Переміщення по документу, його редагування і форматування займає значний
відсоток часу роботи з документом. Тому варто добре вивчити і довести до автоматизму
способи ефективного використання і мишки і клавіатури для виконання цих операцій.
Хід роботи
1. Створіть у текстовому редакторі Word документ і збережіть його в каталозі
вашої групи у папці з Вашим номером під назвою Лабораторна1Прізвище (наприклад,
Лабораторна1Климчук, Лабораторна1Москаленко).
2. Першу сторінку Вашого документу зробіть альбомної орієнтації. Для цього
виконайте таку послідовність команд: Разметка страницы/параметры страницы –
Ориентация – альбомная.
3. Виберіть такі параметри до сторінки в діалоговому вікні, яке відкривається
аналогічним чином, як показано на рис. 1.1 та рис.1,2, ліве поле 3 см, решта полів – по 1
см. Або виконайте таку послідовність команд: Разметка страницы/параметры
страницы – Поля- настраиваемые поля – ОК.
5
4. Заголовок документу – Лабораторна робота №1.АВТОБІОГРАФІЯ. Розмір
шрифта – 28, шрифт – Verdana.
5. Документ повинен складатися з п’яти абзаців і займати не менше, як пів
сторінки. Розмір шрифта – 16, шрифт – Times New Roman. Стиль написання автобіографії
вільний (наприклад, дата і місце народження, домашня адреса, інформація про батьків,
друзів, шкільні предмети, які подобалися, інші захоплення тощо).
6. Перший абзац автобіографії виділіть червоним кольором.Для цього
виконайте таку послідовність команд: виділіть текст – главная – шрифт-цвет текста
– виберіть червоний колір, або виділіть текст і у діалоговому вікні виберіть червоний
колір.
7. Другий абзац автобіографії підкресліть пунктиром. Для цього виконайте
таку послідовність команд: виділіть текст- главная – шрифт – курсив – виберіть
пунктир – ОК або ctrl +U.
8. У третьому абзаці автобіографії всі букви подайте контуром. Для цього
виконайте таку послідовність команд: виділіть текст- главная- шрифт (ctrl+D) –
видоизменение- конур – ОК.
9. У четвертому абзаці розрідіть букви на 4 пункти і збільшіть міжстічковий
інтервал у 1,5 рази. Для цього виконайте таку послідовність команд: виділіть текст-
главная- Шрифт (ctrl+D)- -интервал- интервал разреженный на 4- ОК. Знову виділіть
текст- Главная- Абзац- – Интервал междустрочный полуторный- ОК.
10. У п’ятому абзаці автобіографії кожне слово, починаючи з другого, змістіть
відносно попереднього на 3 пункти. Для цього виконайте таку послідовність команд:
спочатку виділіть друге слово у п’ятому абзаці- шрифт (ctrl+D)- Интервал- Смещение
текста вниз- на 3 пункта- ОК. Далі виділіть третє слово і знову виберіть – Шрифт
(ctrl+D) – Интервал- Смещение текста вниз- на 6 пунктов- ОК. і т.д.
11. Перший і другий абзац вирівняйте по ширині тексту, всі решта абзаців – по
лівому краю. Для цього використайте кнопки центрування тексту на
панелі інструментів.
12. Збережіть документ ще раз. Для цього варто лише натиснути на кнопку
на панелі інструментів або вибрати команду головного меню Сохранить.

Контрольні питання
1. Як задавати масштаб зображення у вікні Word?
2. Як змінювати розмір і розташування вікон Word?
3. Як переходити від одного вікна до іншого?
4. Як користуватися лінійками прокрутки вікон?
5. Як виконати «роздвоєння вікна», щоб бачити одночасно два різних фрагменти
одного документа?
6. Що таке панелі інструментів?
7. Як внести зміну до складу і розташуванню панелей інструментів?
8. Що таке контекстне меню і як ним користуватися?
9. Як створити новий документ Word?
10. Як зберегти документ на диску?
11. Які параметри можна задати при зберіганні документа?
12. Як установити інтервал часу, через який Word повинен автоматично зберігати
документ на диску, щоб уникнути втрати інформації при збої або раптовому вимиканні
живлення?
6
Перегляд, редагування та форматування тексту в середовищі Місrosoft Word.
Нумеровані списки – це засіб автоматичної нумерації і форматування, абзаців.
Наприклад, у даній роботі, при написанні розділів Контрольні питання і Завдання для
виконання їхні номера не вводилися, а формувалися автоматично. Використання
нумерованих списків зручно тим, що при додаванні нового елемента в будь-яке місце
списку, вся існуюча нумерація автоматично коригується. Якщо замість номерів
використовуються спеціальні символи – маркери , ♦ тощо, то такий список називають
маркерованим. Щоб створити нумерований чи маркерований список треба виділити
відповідний фрагмент тексту і натиснути кнопку чи .
Опція Определить новый маркер у меню Главная/Марккеры дозволяє вибирати
спосіб нумерації чи символи, що служать маркерами, інтервал між маркером і текстом
тощо. Для заголовків можна задати багаторівневу нумерацію. Наприклад, номер 2.1.5
може бути автоматично наданий заголовку п'ятого параграфа першого підрозділу другого
розділу, якщо для глав, розділів і параграфів використовуються стилі Заголовок 1,
Заголовок 2, Заголовок 3.
Колонки, які створюються за допомогою Word,- це колонки у газетному стилі,
тобто текст останнього рядка однієї колонки продовжується у першому рядку наступної
колонки сторінки.
Документ може бути розбитий на колонки повністю або частково. На сторінці
можна розмістити стільки колонок, на скільки вистачить місця. Для того, щоб оцінити,
скільки колонок може розміститися на сторінці, необхідно врахувати ширину сторінки,
ширину полів, розмір колонок та інтервал між колонками. Word не дозволяє встановити
ширину колонок меншою 1,27 см. Довжина колонок не може перевищувати розмірів
текстової області сторінки.
Для розбиття документу на колонки виконайте наступні дії:
1. Якщо ви хочете розбити на колонки тільки частину документу, виділіть текст,
який потрапить у колонки, чи встановіть курсор у позицію, з якої буде починатися
розбиття на колонки.
2. Задайте команду Разметка страницы – Колонки для відкриття діалогового
вікна Колонки виберіть Другие колонки.
3. У розділі Тип виберіть потрібний формат колонок, клацнувши на піктограмі з
його зображенням.
4. У випадку необхідності задайте кількість колонок, ширину колонок та інтервал
між колонками.
5. При потребі вставити вертикальну лінію між колонками активізуйте опцію
Разделитель. Лінія має довжину найбільшої колонки.
6. У списку Применить вкажіть, до якої частини документу застосувати розбиття
на колонки.
7. Натисніть на кнопці ОК.
Хід роботи
1. Завдання №1.Створіть у текстовому редакторі Word документ і збережіть його
в каталозі вашої групи у папці з Вашим номером під назвою Лабораторна2Прізвище.
2. Перевірте, чи перша сторінка Вашого документу є книжної орієнтації. Якщо ні –
зробіть її такою (Разметка страницы/Ориентация).
3. По центру сторінки напівжирним шрифтом Ariаl і розміром 12 надрукуйте
заголовок – Лабораторна робота №2. Списки.
4. За поданим зразком надрукуйте документ із п’ятьма нумерованими і п’ятьма
маркерованими списками. Значки маркерів і нумерацію виберіть самостійно. априклад,
7
текст можна надрукувати, використавши у ньому маркери      і нумерацію 1, 2,
3…; І, ІІ, ІІІ…; a, b, c…; A, B, C; 1-й. 2-й, 3-й…
Для того, щоб надрукувати маркерований список, виконайте таку послідовність
команд: Главная – Маркеры – Определить новый маркер… Після цього на екрані
з’явиться вікно як на рис. 2.1.
Рис.2.1 – Встановлення нового маркера

Натиснувши кнопку Символ, перейдемо до наступного вікна (рис.2.2).
Рис.2.2 – Вибір символу для маркера

Серед шрифтів беремо будь-який (наприклад, Webdings або Wingdings), а серед
запропонованих символів даного шрифту вибираємо один для маркування списку і
натискуємо ОК. Далі по рядках друкуємо елементи списку.
Для того, щоб надрукувати нумерований список, після послідовності команд:
Главная – Нумерация – Определить новый формат номера… У цьому вікні потрібно
вибрати саму нумерацію і, якщо потрібно, змінити колір шрифта, назву і розмір кнопкою
Шрифт (рис.2.3).
8
Рис.2.3 – Встановлення нового формату номера
Зверніть увагу, що після кожного натискування Enter на екрані з’являється той

самий маркер. Кожен наступний список друкується з початку нового рядка за допомогою
послідовності вище названих команд.
Завдання №2. Наберіть за поданим зразком
(рис.2.4) титульну сторінку. Розмір шрифта, що використовується при наборі – 16,
Times New Roman, а заголовок – 22, напівжирний, Times New Roman, всі букви великі.
Титульну сторінку взяти в рамку, використавши для цього таку послідовність команд:
Разметка страницы – Границы страниц – Страница – Рамка – Тип – Линия –
Ширина 2,25 пт. – Применить к: этому разделу( кроме 1-й страницы); кнопка
Параметры- Поля относительно текста – ОК – ОК .
І списки, і титульна сторінка, повинні бути збережені у вашій папці одним
документом. Перевірте це.
Рис.2.4 – Зразок титульної сторінки

Завдання 3. Створіть текстовий документ. Збережіть його у своїй папці на диску
під назвою Лабораторна2_2Прізвище, а заголовок зверху на сторінці надрукуйте такий –
Лабораторна робота №2. Колонки.
9
Параметри сторінки (Разметка страницы) виберіть такі – розмір аркуша – А4,
орієнтація альбомна, ліве поле 3см, решта полів – по 1см. ( Послідовність команд для
зміни орієнтації сторінки та встановлення полів описана на початку лабораторної роботи
№1).
Створіть документи за поданим зразком. Зверніть увагу, що орієнтація другого
аркуша документу – книжна.
10
1. Які є режими перегляду документів у Word і для чого вони застосовуються?
2. Як за допомогою клавіатури переміститися на одне слово вперед чи назад, у початок і
в кінець рядка або документа?
3. Як переміститися на наступну, попередню або довільну сторінку?
4. Як за допомогою клавіатури виділити слово, рядок, довільний фрагмент тексту,
вертикальний блок?
5. Як за допомогою мишки виділити слово, речення, декілька рядків, довільний фрагмент
тексту?
6. Як за допомогою клавіатури видалити, перемістити або скопіювати виділений текст?
7. Як за допомогою мишки перемістити або скопіювати виділений текст?
8. Що таке недруковані символи? Як можна відобразити їх на екрані і яку інформацію
вони містять?
9. Як здійснити перевірку правопису тексту, де є фрагменти написані різними мовами?
10. Як здійснюється форматування шрифту (вибір його типу, розміру, жирності, кольору і
т.п.)?
11. Які параметри можна задавати при форматуванні абзаців?
11
12. Які параметри форматування абзаців можна задати за допомогою мишки і як?
13. Як від форматувати текст у кілька колонок?
14. Скільки колонок можна вставити в текстовий документ?
15. Як розбити на колонки тільки частину документу?
16. Як перейти з однієї колонки в іншу?
Робота з таблицями в середовищі Місrosoft Word.
Word надає користувачеві багаті можливостей по роботі з таблицями. Тут ми
відзначимо тільки те, що засоби меню Таблица – це зручний спосіб узгодження взаємного
розташування тексту, що може використовуватися не тільки для таблиць, як таких.
Нехай, наприклад, потрібно скласти контракт, що містить дві колонки з
паралельними текстами українською й англійською мовами. Такий засіб форматування як
Колонки не забезпечує можливість розташування українського тексту точно навпроти
його англійського еквіваленту. Незручно воно і тим, що, коли одна з колонок заповнена до
кінця, то текст автоматично продовжуватиметься в протилежній колонці. Всі ці проблеми
вирішуються, якщо використати таблицю з двома колонками. Зрозуміло, що сітку
(обрамлення) таблиці при цьому відображати не слід.
Ще одним прикладом використання засобів меню Таблиці може служити побудова
малюнків, що складаються із з'єднаних лініями прямокутників із написами усередині,
кросвордів.
Для упорядкування даних у таблиці можна використати засоби сортування
таблиць, які надає текстовий редактор Word. Для сортування дозволяється
використовувати значення трьох стовпців, у кожному з яких задається напрямок
сортування – за зростанням чи за спаданням.
Для сортування даних використайте наступні дії. Виділіть рядки, які необхідно
сортувати. Задайте команду Главная/Сортировка. З’явиться діалогове вікно
Сортировка. У розділі Сначала по виберіть стовпець, за значенням якого буде
сортуватися таблиця. У списку Тип виберіть параметр сортування «Текст», «Число» чи
«Дата». Задайте напрямок сортування – за зростанням чи за спаданням. Якщо необхідно
використати для сортування значення додаткових стовпців, у розділах Затем по виберіть
потрібні параметри. Якщо необхідно зробити сортування чутливим до реєстру, натисніть
на кнопці Параметры і встановіть опцію учитивать регистр. Натисніть на кнопці ОК
вікна Сортировка.
Текстовий редактор Word дозволяє проводити обчислення з даними, які розміщені
в таблицях. Формула для обчислення може бути вставлена як у саму таблицю з даними,
так і просто в текст за межами таблиці. Під час створення формули рядкам і стовпцям
таблиці присвоюються свої ідентифікатори. Стовпці, починаючи із крайнього лівого,
ідентифікуються буквами англійського алфавіту А, В, С та ін.., а рядки нумеруються,
починаючи із самого верхнього. Відповідно клітинка, яка знаходиться на перетині рядка і
стовпця отримує свою адресу. Наприклад, А1, С56, Р14.
Для вставки формул у клітинку виконайте наступні дії. Помістіть текстовий
курсор у клітинку, в яку вставляється формула. Задайте команду Макет – Формула.
Відкриється діалогове вікно Формула. У поле Формула введіть потрібну формулу.
Наприклад, = С2+В2 сумує вміст клітинок С2 і В2. Для використання функції відкрийте
список Макет – Формула – Вставить цункцию і виберіть потрібну.
Word може автоматично перетворити текст у таблицю, якщо між інформацією, яка
буде розміщена в клітинках, вмістити роздільник (унікальний символ), а інформацію
рядка клітинок завершити Enter.
Для перетворення тексту у таблицю виконайте наступні дії. Виділіть текст і
виконайте команди Вставка – Таблица – Преобразовать в таблицу. У вікні
12
Преобразовать в таблицу необхідно встановити параметр Разделитель другой ,
поставити знак розділювача і натиснути Ок. Виділивши таблицю натиснути кнопку
Конструктор, можна вибрати потрібний стиль таблиці.
Хід роботи
1.Створіть текстовий документ. Збережіть його у своїй папці на диску під назвою
Лабораторна3Прізвище, а заголовок – Лабораторна робота №3. Таблиці – надрукуйте
зверху на сторінці .
2.Командою Вставка -Таблица – Вставить – Таблицу у відкритому вікні Вставка
таблицы вкажіть число стовпців 7, а число рядків – 14. Отримаєте таблицю:
3.Для того щоб видалити, перемістити, додавати та змінювати тип окремих меж,
розділяти та об’єднувати кілька клітинок, таблицю треба виділити і натиснути праву
кнопку на миші. Відкриється контекстне меню:
4.Користуючись інструментами цієї панелі, відредагуйте вставлену таблицю за

зразком
13
5.Для того, щоб відцентрувати текст в комірці, змінити напрямок тексту або
застосувати рамки до комірок, можна скористатися командами з контекстного меню.
6.На другому аркуші цього ж документу створіть ще одну таблицю командою
Вставка – Таблица – Нарисовать таблицу.
7.І одна таблиця, і друга повинні бути збережені у вашій папці одним документом.
8.Створіть текстовий документ. Збережіть його у своїй папці на диску під назвою
Лабораторна3_2Прізвище, а заголовок аркуша – Лабораторна робота №3. Таблиці:
перетворення, сортування, обчислення – надрукуйте зверху на сторінці .
9.Вставте таблицю і заповніть її за зразком
14
Вартість з Ціна товару
№ Кількіст Загальна
Назва бланку Ціна урахуванням з 5%
п/п ь вартість
ПДВ (20%) знижкою
1 Довідка форми А3 226 1.00

Довідка форми
2 1099 1.03
№86-у
Довідка форми
3 1880 0.90
№34
4 Заява 4000 0.35
Рахунок на
5 234 2.20
прибутки
Рахунок на сплату
6 759 1.60
держмита
7 Протокол №23 630 0.58
8 Протокол №5 150 0.80
Довідка-
9 440 1.25
характеристика БТІ
Довідка про сплату
10 комунальних 1200 2.02
платежів
10. Відсортуйте назви бланків по – алфавіту (від А до Я).
11. Заповніть стовпчик загальної вартості – перемножте у формулі показник
кількості товару на ціну.
12. До загальної вартості додайте 20% – суму на ПДВ і заповніть стовпчик вартості
з урахуванням ПДВ.
13. Від ціни товару відніміть 5% і заповніть останній стовпчик таблиці.
14. Після того, як завершите роботу над першою таблицею, перейдіть на другий
аркуш вашого документу і надрукуйте посередині зверху сторінки заголовок –
Перетворення тексту у таблицю.
15. Надрукуйте нижче поданий текст, зберігаючи всі розділові знаки.
Акціонерне товариство «Ода»
Правління :: Бухгалтерія :: Відділ перевезень :: Лабораторія якості
Голова правління : 5000 : Головний бухгалтер : 4500 : Водій : 1500 : Головний лаборант :
3000
Заступник голови правління : 4000 : Бухгалтер : 3000 : Водій кат. А : 2000: Слюсар : 2000
:: Економіст :3000 ::: Лаборант : 1600
16. Перетворіть текст у таблицю. У якості розділювача поставте знак : . Виділіть
таблицю, оберіть стиль таблиці.
Акціонерне
товариство
«Ода»
Правління Бухгалтері Відділ Лабораторі
я перевезень я якості
Голова 5000 Головний 4500 Водій 1500 Головний 3000
правління бухгалтер лаборант
Заступник 4000 Бухгалтер 3000 Водій кат. 2000 Слюсар 2000
голови А
правління
Економіст 3000 Лаборант 1600
15
17. Об’єднайте усі клітинки першого рядка і вирівняйте текст по центру клітинки
по горизонталі.
18. Попарно об’єднайте клітинки другого рядка і вирівняйте текст по центру
клітинки по горизонталі.
19. У всіх наступних рядках вирівняйте текст по центру клітинки по горизонталі і
вертикалі.
20. Переміщуючи межі, встановіть ширину стовпців. Таблиця набуде вигляду:
Акціонерне товариство «Ода»
Правління Бухгалтерія Відділ перевезень Лабораторія якості
Голова Головний Головний
5000 4500 Водій 1500 3000
правління бухгалтер лаборант
Заступник
Водій кат.
голови 4000 Бухгалтер 3000 2000 Слюсар 2000
А
правління
Економіст 3000 Лаборант 1600
21.Обидві таблиці повинні бути збережені одним документом. Перевірте це.
1.Як вставити в документ таблицю з заданим числом стовпців і рядків?
2.Як вручну регулювати ширину і висоту клітинок таблиці?
3.Як автоматично підібрати ширину і висоту клітинок таблиці?
4.Як виділяти рядки або стовпці таблиці для їх наступного форматування?
5.Як додати або видалити рядки в таблиці?
6.Як можна одну клітинку таблиці розділити на декілька або декілька клітинок
об'єднати в одну?
7.Як здійснюється автоформатування таблиці?
8.Як відсортувати дані в таблиці?
9.Як виконувати обчислення в таблиці?
10.Як перетворити таблицю в текст або текст в таблицю?
Робота з формулами в середовищі Місrosoft Word.
Програма текстового редактора Microsoft Office Word 2007 містить вбудований
засіб для запису і редагування формул. Це засіб не є самостійним додатком, це компонент
текстового редактора Word 2007. Є деякі складнощі, пов'язані з імпортом формул з ранніх
версій текстового редактора Word.
Для створення формули слід виконати наступні дії: вибрати вкладку Вставка, у
групі Символы вибрати рядок Формула. Відкриється панель Конструктор, Работа с
формулами (рис.4.1). Тепер можна ввести формулу в відведене місце.
Рис.4.1 – Панель Конструктор, Работа с формулами

Познайомимося з інтерфейсом панелі Работа з формулами, панель містить
наступні три групи: Сервис, Символы, Структуры.
16
Група Сервіс
Рядок Формула групи Сервіс (рис.4.2) дозволить користувачеві створити нову
формулу або вибрати вже наявну формулу з колекції.
Рис. 4.2 – Підменю Формула з колекцією формул

Користувач може поповнювати цю колекцію. Рядок Профессиональный дозволить
перетворити виділену формулу в двомірну форму для відображення за
загальноприйнятими для математичних виразів правилам.
Рядок Линейный перетворює формулу до лінійної форми для спрощення
редагування.
Рядок Обычный текст дозволить внести текст, який не є математичним виразом, в
формулу.
У нижньому правому куті панелі Формула розташований покажчик, який запускає
вікно Параметры формул (рис.4.3).
Рис. 4.3 – Покажчик на вікно Параметры формул

У цьому вікні можна задати шрифт, розташування, вирівнювання формули,
параметри автозаміни математичних символів, імена для розпізнавання символів
математичних функцій.
Група Символи
Група Символы містить основні математичні символи, грецькі літери, оператори,
на рис.4.4 розкрито рядок Основные математические символы.
17
Рис. 4.4 – Меню групи Символи, рядок Основные математические символы
Група Структури
Група Структуры містить шаблони Дробь, Индекс, Радикал та ін. Розкриємо
шаблон Дробь (рис.4.5).
Рис.4.5 – Вікно шаблону Дробь

Прямокутники – це місця, в які слід внести потрібний символ або вкласти інший
шаблон.
Набір формули
Створимо невелику формулу для обчислення відстані між двома точками:
Послідовність дій:
 Вибрати вкладку Вставка, у групі Символы вибрати рядок Формула.
Відкриється панель Конструктор, Работа с формулами.
 Набрати з клавіатури букву d і знак "=".
 Розкрити групу Радикал, вибрати шаблон Квадратный корень (рис.4.6).
Рис. 4.6 – Група Радикал

18
 Виділити заповнювач, вибрати групу Скобка, вибрати круглі дужки.
 Клацнути на місцезаповнювачі, квадратик буде виділено.
 У групі Индекс вибрати шаблон Нижний индекс, місцезаповнювачі шаблону
з'являться у формулі, внести символ x і нижній індекс 1 у відповідні поля.
 Клацнути по шаблону, щоб він був виділений, поставити знак мінус.
 Аналогічно внести символ x і нижній індекс 2.
 Клацнути по шаблону дужки, він буде виділений, тоді вибрати шаблон верхній
індекс, заповнити верхнє поле символом 2.
 Виділити весь підкореневий вираз, поставити символ плюс.
 Аналогічно набрати другий доданок.
Набрану формулу можна внести в колекцію формул, якщо планується її
використовувати надалі.
Послідовність дій:
 Відкрити список формули і вибрати пункт Сохранить как новую формулу.
 Відкриється вікно Создание нового стандартного блока (рис.4.7).
Рис. 4.7 – Вікно створення нового стандартного блока

 У рядку Имя ввести назву формули, вона буде відображатися разом із
формулою в колекції, наприклад, "Відстань".
 У рядку Описание задати коментар "Відстань між двома точками, заданими
координатами (x1, y1) і (x2, y2)", натиснути кнопку ОК.
Нова формула Відстань з'явиться в колекції формул.
Автозаміна математичними символами
Невелику формулу можна внести в текстовий документ, використовуючи
автозаміну математичними символами.
Для включення можливості автозаміни математичними символами слід виконати
дії:
 Натиснути значок Кнопка Microsoft Office , вибрати кнопку Параметры

Word.
 У лівому списку вибрати рядок Правописание, далі в правій області –
Параметры автозамены. Відкриється вікно Автозамена.
 Вибрати вкладку Автозамена математическими символами.
 Встановити прапорець Использовать правила автозамены
математическими символами вне областей формул.
Напишемо формулу за допомогою включеної функції автозаміни.
 В текстовому документі напишемо наступний текст: \ alpha + \ beta = \ gamma.
 Редактор перетворює текст в наступний рядок: + = .
 Якщо цей рядок виділити і виконати команду Вставка – Формула, то редактор
перетворює її до стандартного вигляду:
19
Завершує введення коду натискання клавіші пробілу, введення або набір коми. Усі
символи для автозаміни можна переглянути на вкладці Автозамена математическими
символами вікна Автозамена.
Сумісність
Більш ранні версії текстового редактора Word при написанні формул
використовували окремий додаток Microsoft Equation 3.0.
При відкритті в редакторі Word 2007 документа, створеного за допомогою більш
ранніх версій текстового редактора, включається режим сумісності, в рядку заголовка
вікна документа напис Режим ограниченной функциональности.
У цьому режимі нові можливості редактора Word 2007 недоступні. Перебуваючи в
цьому режимі, можна редагувати формулу засобами програми Microsoft Equation 3.0.
Застосувати нові можливості текстового редактора Word 2007, розташовані на панелі
Работа с формулами, для редагування формули, створеної засобами програми Microsoft
Equation 3.0, не вдасться. Документ можна перетворити до нового формату редактора
Word 2007, але раніше створену формулу не можна редагувати новими засобами,
текстовий редактор сприймає формулу як графічний об'єкт.
Хід роботи
1. Створіть текстовий документ за такими вимогами: параметри сторінки – ліве
поле 2 см, праве поле – 1,5 см, верхнє поле – 1,5 см, нижнє поле – 1,5 см. Заголовок
документу – Лабораторна робота №4. Робота з формулами в середовищі Місrosoft Word
2007 – надрукувати по центру, шрифтом Tunga 16 розміром.
2. Збережіть цей документ під назвою Лабораторна4Прізвище у своїй папці на
диску.
3. Формули у документі наберіть за зразком
Редактор формул Microsoft equation 3.0
e sin x + √|a+x|
y=
ln 3 bx⋅√ a2 +|x|−0. 7
3
1.
2. ⃗ b+⃗
⃗a + b= ⃗ a
∞
1−∑ sin ( ix)
i =0
y k ≈Ω+
3.
∞ ∞
4−
2
√ 1
1+ln η
∑ ∑ 3m (m3mn+n
n
3m )
4. m=1 n=1
[ ]
cos λi −sin λi 0
λ
Ai = sin λi cos λi 0
5. 0 0 1
6.
ωi =−
[ ]
Δφ
Δe
20
7.
{ A1 x+B1 y+C1 z+D1=0 ¿ ¿¿¿
8.
1
2 {
f(x)=¿ {1 −1≤x<0¿ x=0 ¿ ¿¿¿
∞ ( a1 )n⋅¿⋅(a p )n z n
pFq(a1 , .. . , a p ; c, .. . c q ; z)=∑
9. n=0 (c 1 )n⋅¿⋅(c p )n n!
( )
2π 2π
T T
W= cos +sin
10. 2 2
a 1 +a2 +a3 . . .+ an
⏟
11.
} }
z−4
α 2 β2
−Mgsin −l1 ¿ −m1gcos ¿ ¿¿(2.6)
12.
21 3
13. A ⊂B≠B∪ A
√ 2 sin(45∘ ±α )
1±tg α=
14. cosα
l 3
x+3 +l
y=
x
cos( x )+tg 2 ( )
15. 2
8 2 7x
y=−cos( )+sin ( )
16. x 3
17.
72
{ 2 sin( x)
y=¿{√x +ln(x+3), x>1 ¿ 3 x + , x=−1¿¿ ¿
cos(x+3a)
{
b
11x2+a+
7x+3 ¿
y=¿ , x≤1 ¿¿¿
18.
tg(a)
21
{ {
2
β 1 − x
y=¿ {5,4 x +a +sin(π+x ) ,x>0 ¿ α+ , x=0 ¿ 2 , x<0 ¿¿
2x 2
19.
2 x −1
√
{
2
βγ+α +8,5
y=¿ +sin(α ) β>1 ¿ ¿¿¿
20.
ln(β)
1. З яких частин складається конструктор формул?
2. Порядок введення формули в Word 2007.
3. Яким чином можна змінити розмір надрукованої формули?
4. Як можна відредагувати (змінити) раніше набрану формулу у MSWord?
5. Як додати формулу до колекції формул?
6. Чи сумісні формули в Word 2003 і Word 2007?
Робота з графікою в середовищі Місrosoft Word.
Тему Графічні можливості Word ми пропонуємо вам вивчити самостійно за
конспектом лекцій та спеціальною літературою. Тут хотілося б тільки звернути увагу на
необхідність чітко розрізняти два типи графічних об'єктів, що істотно відрізняються
способом представлення інформації і доступним набору перетворень, які над ними
можуть бути виконані.
Перший являє собою Точковий малюнок. Він може бути отриманий, наприклад,
внаслідок сканування фотографії.
Другий – Малюнок, складений із графічних примітивів, що присутні на панелі
інструментів Рисование: ліній, овалів, автофігур тощо.
Вставка об'єктів – це спосіб використання можливостей одних програм усередині
інших. Наприклад, у документі Word можуть бути присутні і функціонувати електронні
таблиці Excel або файли інших програм. При цьому може бути встановлений динамічний
зв'язок із файлом що вставляється так, що в документ ті завжди буде відображатися його
сучасна версія, а не версія, що існувала на момент вставки.
Наприклад, якщо у вас є багато документів, що повинні містити логотип і реквізити
підприємства, то краще записати логотип і реквізити в окремі файли, а у всі документи
включити тільки посилання на них. Так ви заощадите багато пам'яті на диску і своєї праці
при упорядкуванні документів, особливо, якщо в зазначені реквізити колись буде
потрібно внести зміни.
Для вставки об'єктів користуються опціями Текст – Объект – Объект,
Илюстрации – Рисунок із меню Вставка.
Відображення або приховання графічної сітки
Лінії графічної сітки відображаються лише під час перегляду документа в поданні
розмічування сторінки.
Для зручності розміщення графічних об’єктів можна ввімкнути режим сітки. Для
цього на вкладці Вид – Показать или скрыть установіть прапорець Сетка.
22
За потреби можна змінити інтервали між лініями сітки та точку початку сітки. Щоб
тимчасово змінити настройки сітки, під час переміщення або креслення об’єкта
натискайте клавішу ALT.
Зміна інтервалів між лініями графічної сітки
Щоб змінити інтервали між лініями графічної сітки, вставте в документ фігуру (на
вкладці Вставка – Фигуры виберіть фігуру); клацніть будь-де в документі; на стрічці
Средства рисования відкрийте вкладку Формат – Упорядочить – Выровнять –
Параметры сетки.
У діалоговому вікні Привязка к сетке виконайте одну з таких дій:
У групі Шаг сетки в полях По горизонтали та По вертикали задайте потрібні
інтервали між горизонтальними та вертикальними лініями графічної сітки.
У групі Показать сетку встановіть прапорець Отображать линии сетки на
экране, потім введіть кількість горизонтальних і вертикальних ліній, які потрібно
відображати. Наприклад, якщо потрібно відображати лише кожну четверту лінію сітки,
введіть число 4.
Хід роботи
1. Створіть у своїй папці текстовий документ із заголовком Лабораторна робота
№5. Робота з графікою та збережіть цей документ у своїй папці під назвою
Лабораторна5Прізвище.
2. На аркуші книжної орієнтації із параметрами сторінки, як у попередній
лабораторній роботі накресліть блок-схему за зразком (рис.5.2), використовуючи
автофігури. Щоб накреслити автофігуру, вибираємо пункти меню Вставка – Фигуры
(рис.5.1).
– –
Рис.5.1 – Додавання автофігур до рисунку
На цій панелі кожна кнопка відкриває блок з переліком автофігур. Потрібну
автофігуру вибираємо натискуванням лівої кнопки мишки. Якщо на екрані з’являється
повідомлення «Создайте рисунок» – відміняємо його кнопкою Esc і вставляємо
автофігуру у документ.
Усі автофігури в документі повинні бути однакового розміру – 2см на 6см, крім
блоку початку і кінця (перша і остання автофігура) – їх висота повинна бути вдвічі менша,
тобто розмір цих автофігур – 1см на 6см.
3. Згрупуйте усі елементи. Для цього потрібно виділити лівою кнопкою мишки з
натиснутою кнопкою Shift усі автофігури – блоки, лінії з’єднання, елементи формул і
через контекстне меню (права кнопка мишки) вибрати команди Группировка –
Группировать. Зверніть увагу, що правильно групована блок-схема повинна
переміщуватися на аркуші лівою кнопкою мишки вся, без «залишків».
23
Рис.5.2 – Зразки блок-схем
4. У цьому ж документі «Робота з графікою» перейдіть на наступну сторінку
командою Вставка – Разрыв страницы. На цій сторінці вставте автофігуру прямокутник
розміром 4см на 9см з товщиною лінії 2,5 пт (рис.5.3).
Рис.5.3 – Прямокутник
5. Вставте у цей прямокутник текст з номером свого телефону, розмістіть цей
текст по центру розміром 24 пункти шрифтом Arial Black, наприклад:
24
80671234567
6. Вставте у ваш документ і постарайтеся красиво оформити за допомогою
WordArt фігурний текст, що містить ваше ім'я і прізвище, наприклад:
Короленко Анжеліка
Для того, щоб можна було переміщувати такий фігурний текст у документі,
змінювати його розмір, колір тощо скористайтеся командою Вставка – ВордАрт з його
контекстного меню.
7. Вставте у ваш файл один точковий малюнок, наприклад із колекції картинок
ClipArt:
9. Шляхом переміщення об’єктів отримайте свою візитку, як наприклад:
80671234567
10. Згрупуйте усі об’єкти на візитці, збережіть увесь свій документ «Робота з
графікою» – і блок-схему, і візитку.
11. Створити малюнок згідно з варіантом, що зображені на рис. 5.4.
25
Рис.5.4 – Варіанти завдань
1. Як вставити в документ точковий малюнок із графічного файлу?
2. Як побудувати пряму і ламану лінії, прямокутник, квадрат, овал, коло?
3. Як виконується редагування, переміщення і копіювання графічних об'єктів?
4. Для чого і як виконується групування і розгрупування графічних об'єктів?
5. З яких шарів складається зображення в Word? Як помістити об'єкт на
передньому (на задньому) плані відносно інших об'єктів і відносно тексту?
6. Як здійснюється взаємна прив'язка в розташуванні тексту і графіки в документі?
7. Що таке вставка об'єктів і як вона виконується?
Лабораторні роботи № 6
Створення публікацій в середовищі Місrosoft Word.
Проектування зовнішнього вигляду документа
Перед початком роботи потрібно перш за все вибрати розмір аркуша, його
орієнтацію, розміри полів та вказати зі скількох боків аркуша друкуватиметься документ.
Якщо документ друкуватиметься з двох боків, то доцільно задати розміри додаткових
полів з внутрішнього боку для можливого його зшивання. Для оформлення документа
використовують переважно суцільне розміщення тексту, однак текст можна розташувати
нестандартно кількома способами, зокрема:
- в стовпцях;
- з використанням таблиць;
- з використанням текстових блоків, які можна розміщувати всередині суцільного
тексту.
Для того, щоб певний фрагмент тексту розпочинався з нової сторінки (наприклад, у
разі формування нової секції), треба застосовувати команду Разметка страницы –
Разрывы (рис.6.1).
26
Рис.6.1 – Розриви
Розміщення тексту з використанням текстових блоків
Цей спосіб здебільшого використовують для розміщення тексту на тлі суцільного
або багатостовпцевого тексту. Для утворення текстових блоків використовують команду
Вставка – Надпись. З контекстного меню можна вибрати готовий формат блоку або
намалювати власний. Останнє можна зробити за допомогою курсора, що має вигляд
хрестика. В утворену рамку можна вводити текст, або уставити його з буфера Clipboard.
Якщо текстовий блок розміщують в тілі суцільного тексту, доцільно задати його формат
за допомогою панелі Формат. Зазначимо, що текстовий блок у цьому випадку має бути
відокремлений потовщеною рамкою з білими маркерами.
На панелі Формат (рис.6.2) можна налаштувати:
 заливку та контур
 розмір
 положення
 та інше…
Рис.6.2 – Панель Формат
27
Однією з важливих переваг текстових блоків є можливість їх зв'язування. У цьому
випадку текст вільно пересувається в межах кількох блоків у міру зміни їхніх розмірів.
Для цього потрібно створити декілька текстових блоків і перший з них заповнити текстом.
На панелі Формат натиснути Создать связь, при цьому курсор набуває спеціального
вигляду, і ним треба клацнути на наступному блоці. У міру введення тексту, він з першого
блоку пересувається в другий блок. Також можна навпаки, розірвати зв'язок за допомогою
кнопки Разорвать связь. Також можна вибрати напрямок вписуваного тексту кнопкою
Направление текста і вирівняти його за допомогою Выровнять текст.
Застосування колонтитулів
Процесор Word надає різні можливості розташування тексту і професійно
оформити листівки, буклети, журнали, Web-сторінки тощо. Якщо користувач готує книгу
або великий документ, то можна використовувати потужний інструментарій для введення
інформації у колонтитули (ділянки у верхньому та нижньому полі аркуша). Текст
колонтитулів повторюється на кожній сторінці. Для введення тексту колонтитула
використовують команду Вставка, в розділі Колонтитулы можна вибрати пораметри
колонтитулів (рис.6.3):
 Верхній колонтитул
 Нижній колонтитул
 Номер сторінки
Рис.6.3 – Колонтитули
Після вибору відповідного колонтитулу, поле сторінки з текстом стає прозорим, а в
ділянці колонтитулів з'являється чорна пунктирна рамка. Також на панелі інструментів
з’явиться меню Конструктор (рис.6.4), в якому є такі можливості:
 Колонтитули
 Вставити
 Переходи
 Параметри
 Положення
 Закрити вікно колонтитулів
Рис.6.4 – Конструктор колонтитулів

Змінити або видалити колонтитул можна натиснувши відповідну кнопку на панелі
колонтитулів, вибравши відповідний пункт у контекстному меню.
Якщо потрібно зробити особоливий колонтитул для першої сторінки, ставимо
галочку біля пункту Особый колонтитул для первой страницы в розділі Параметры,
або почати новий розділ для окремого колонтитулу на іншій сторінці, для цього
перейдемо у вкладку Разметка страницы – Разрывы і в контекстному меню вибрати
розрив розділу на новій сторінці.
28
Хід роботи
1. Надрукувати наступний текст:
Україна
ХАРАКТЕРИСТИКИ
Площа. 603 700 кв. км.
Географічне положення. 490 п.ш., 320 в. д.
Населення. 49 080 000 (73% українці, 22% росіяни).
Щільність населення. 86 на кв. км.
Столиця. Київ.
Державна мова. Українська.
Основні статті імпорту. Енергоресурси, верстати і деталі, транспортне устаткування,
хімікати, пластмаси, гума.
Основні статті експорту. Чорні і кольорові метали, хімікати, транспортне
устаткування, продукти харчування .
Грошова одиниця. 1 гривня = 100 копійок.
Статус. Республіка.
КЛІМАТ
На більшій частині країни клімат помірний, з чітким поділом на чотири пори року
з холодною зимою і теплим летом. На Кримському узбережжі клімат субтропічний.
Середня температура в Києві -6°С в січні і +20°С в липні. Річна кількість опадів
складає, у середньому, 500 мм у рік з деякими зональними відхиленнями. Клімат
сприятливий для сільського господарства і туризму, особливо в Криму.
ЕКОНОМІКА
Україна займає вигідне географічне положення на стику Європи й Азії. З 1991 р. в
Україні здійснюється перехід від централізованого планування до ринкової економіки.
Володіючи розвиненою чорною металургією, Україна входить у число ведучих
виробників сталі. Один з найбільших у світі комплексів металургії і важкої
промисловості знаходиться в Донецькому басейні. Важливу роль відіграє хімічна
індустрія, що виробляє кокс, мінеральні добрива і сірчану кислоту. Гірничодобувна
галузь дає країні вугілля, природний газ і залізну руду. Серйозну проблему
представляє переклад оборонних підприємств на випуск продукції мирного
призначенні. Зростаючий попит на споживчі товари знаходить висвітлення в
нарощуванні випуску таких видів продукції, як телевізори і холодильники. У
промисловості і будівництві зайняте понад 32 % робочої сили.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Біля половини території України займають родючі чорноземи, ідеальні для
ведення сільського господарства. Приблизно на 60% угідь вирощуються такі культури,
як пшениця, кукурудза і цукровий буряк. 13% площ зайняті посівами кормових
культур для тваринництва — корів, свиней і овець. Основні зони аграрного
виробництва розташовані в центрі і на півдні України. Велика частина аграрної
продукції виробляється колективними господарствами, У сільському і лісовому
господарстві зайняте близько 24% трудових ресурсів.
2. Відформатувати текст, як на зразку.
3. Виділити слова Характеристики, Клімат, Економіка, Сільське
господарство як Заголовок 1 (Главная – Стили). Перед кожним заголовком натисніть на
меню Разметка страницы – Разрывы – Следующая страница для того, щоб побачити
всі можливості автоматичного змісту.
4. Виділити слова Площа, Географічне положення, Населення, Щільність
населення, Столиця, Державна мова, Основні статті імпорту, Основні статті
експорту, Грошова одиниця, Статус як Заголовок 2.
29
5. Після слова Україна написати Зміст та поставити курсор з нового рядку.
Натиснути Ссылки – Оглавление – Оглавление. Обрати вигляд змісту, тип заповнення
пропусків – нижнє підкреслення, формат – Изысканный, 2 уровня.
6. Після створення змісту відформатуйте його за власним бажанням (змініть
шрифт, розмір, колір і т.д.)
7. За допомогою мишки та кнопки Ctrl перейдіть на сторінку документа про
Сільське господарство.
Завдання 2. Робота з створення колонтитулів в текстовому документі
1. Створіть колонтитули до документа. Для цього використовуйте меню
Вставка – Колонтитули.
 Верхній колонтитул – Україна – країна світу.
 Нижній колонтитул – номер сторінки справа, автор документа зліва.
Завдання 3. Робота з настроювання параметрів сторінок в текстовому

документі
1. Настройте параметри сторінок використовуючи меню Разметка страницы

– Параметры страницы.
 Змініть розташування колонтитулів на 1 см (рис.6.5), для цього натисніть на
стрілку в нижньому правому курку розділу Параметры страницы.
Рис.6.5 – Задання параметрів розташування колонтитулів.

 Змініть поля документа на 3 см, 2,5 см, 3 см, 2,5 см.
 Змініть орієнтацію документа на альбомну.
 Виконайте рамочку до сторінок документа (обрану за власним бажанням)
(Разметка страницы – Фон страницы –Границы страниц).
2. Збережіть готовий документ
1. Для чого потрібна опція Розриви сторінки?
2. Як додати сторінку з альбомною орієнтацією в документ із сторінками з
книжковою орієнтацією?
3. Як розмістити різні колонтитули в різних частинах документа?
4. Як додати картинку (малюнок) у колонтитул?
5. Як додати особливий колонтитул лише для першої сторінки?
6. Як змінити розташування колонтитулів на аркуші документа?
7. Як створити різні для парних і непарних сторінок колонтитули?
30
Лабораторні роботи № 7
Створення публікацій в середовищі Місrosoft Word.
Використання стилів
Стилі – це набори команд форматування символів, абзаців або структурних рівнів
документа. За замовчуванням активний шаблон документа Normal.dotm, який вміщує
набір стилів, що відображаються в кожному новому документі. Щоб переглянути
параметри стилів, потрібно розкрити низхідний список Стиль, в якому є назва стилю,
його шрифт, розмір, накреслення та тип вирівнювання. Якщо виокремити ділянку тексту,
наприклад, заголовок, і активізувати стиль Главная – Стили – Заголовок 1, то цей
фрагмент тексту змінить вигляд, згідно налаштувань стилю.
Зазначимо, що вигляд фрагментів тексту можна задавати без використання стилів,

однак створюючи великі за обсягом документи, оформлення яких може змінюватися, а
також для формування змісту документа, переліку ілюстрації та покажчика доцільно
скористатися стилями. Користувач може самостійно змінювати параметри стилів залежно
від потреб. За допомогою команди Главная – Стиль, у діалоговому вікні якої в полі
Cтиль є перелік усіх стилів шаблону Normal.dotm чи шаблону документа, що
опрацьовується. Усі налаштування відображаються у вікнах попереднього перегляду
Абзац та Знаки, які вмикаються натисненям на кнопку Инспектор стилей (рис.7.1). Зліва
від цієї кнопки є кнопка Создать стиль, яка дає змогу створити власний стиль (рис.7.2).
Рис.7.1 – Інспектор стилів
31
Рис.7.2 –Створення стилю
В діалоговому вікні Создание стиля висвічується ім'я стилю, яке доцільно
змінити. В полі Основан на стиле вказують стиль, який буде основою нового стилю.
Натиснувши на кнопку Формат (рис.7.3) вибирають параметр, який потрібно
змінити (шрифт, абзац, тощо).
Рис.7.3 – Кнопка Формат

Зазначимо, що для ефективного опрацювання тексту доцільно застосовувати такі
стилі:
Normal/Обычный – для основного тексту документа;
32
Heading 1/Заголовок 1 – для загального заголовку документа;
Heading 2/Заголовок 2 – для заголовків розділів;
Heading 3/Заголовок 3 – для заголовків підрозділів;
Caption/Название – для підписів малюнків.
Натиснувши кнопку Откритие стилей (зліва внизу панелы Стили), вибрати
управление стилями , вкладку По умолчанию, кнопку Импорт/експорт, після чого
відкриється вікно Организатор (рис.7.4), за допомогою якого можна втілити набір стилів
одного файлу в інший.
Рис.7.4 – Організарот стилів

У лівому вікні Из [назва відкритого файлу] вибирають потрібні стилі (при
натиснутій клавіші Shift можна виокремити діапазон, Ctrl – одночасно виокремити
декілька стилів , які можна:
– скопіювати;
– вилучити;
– перейменувати.
В правому вікні В Normal.dotm/В Normal.dotm є перелік стилів шаблону іншого
файлу. За замовчуванням присутній шаблон Normal.dotm, однак можна додати вибрані
стилі до будь-якого файлу. Для цього натискають на праву кнопку Закрыть файл, яка
після цього змінює свою назву на Открыть файл. Після натискання на кнопку Открыть
файл з'явиться діалогове вікно Открыть, де вказують файл, у якому змінюватимуть
вміст стилів.
Після налаштування параметрів всіх стилів виокремлюють текстовий фрагмент і
надають йому належний стиль.
Укладання змісту
Якщо заголовки оформлені за допомогою відповідних стилів, то користувач може
укласти зміст документа. Для цього фіксують курсор у кінці або на початку документа і
викликають команду Ссылки – Оглавление.
У діалоговому вікні Оглавление на закладці Оглавление (рис.7.5) зображено
зовнішній вигляд змісту, який можна коректувати в полях:
Показать номера страниц – видавати номери сторінок;
Номера страниц по правому краю – номери сторінок вирівняти до правої межі;
Заполнитель – заповнювач прогалини;
Форматы – формати шаблонів оформлення;
Уровни – кількість рівнів.
33
Рис.7.5 – Укладання змісту
Зміст документа розміститься в окремій секції документа. Якщо клацнути на
якомусь пункті змісту, то здійсниться перехід до відповідного місця у документі.
Укладання переліку ілюстрацій
Для укладання переліку ілюстрацій, кожний підпис до малюнку повинен мати
стиль Подпись і бути утворений певним чином. Для утворення підпису, потрібно уставити
курсор в місці підпису першого малюнку документа і виконати команду Ссылки –
Вставить название (рис.7.6) для внесення параметрів у діалогове вікно Название.
Рис.7.6 – Назва в стилі підпис

Якщо користувач хоче змінити сталу частину підпису (наприклад, Рис.), то
потрібно натиснути на кнопку Cоздать і в діалоговому вікні Создать (рис.7.7) увести
відповідний фрагмент.
Рис.7.7 – Створення нового підпису

34
Якщо натиснути на кнопку Нумерация (рис.7.8), то можна задати формат змінної
частини підпису та врахувати належність малюнків до різних структурних одиниць
документа (наприклад, до різних підрозділів).
Ілюстрації нумеруються послідовно, і в разі вилучення малюнку з документа,
номери малюнків змінюються автоматично.
Рис. 7.8 – Налаштування номерації підписів

Для укладання переліку ілюстрацій користуються командою Ссылки – Список
илюстраций (рис.7.9).
Рис.7.9 – Укладання переліку ілюстрацій

У діалоговому вікні Список иллюстраций налаштовують параметри так, як для
укладання змісту. В полі Название вибирають вигляд сталої частини підпису.
Укладання покажчика
Для укладання покажчика потрібно в документі виокремити текстовий фрагмент,
який будє ключовим і увійде в покажчик. За допомогою команди Ссылки – Предметный
указатель викликають діалогове вікно Указатель (рис.7.10) натискають на кнопку
Пометить або натискають кнопку Пометить элемент.
35
Рис.7.10 – Діалогове вікно Покажчик
В діалоговому вікні Определение элемента указателя (рис.7.11) активізують
можливість Текущая страница для вказування в покажчику номера сторінки, де
зустрічається виокремлений фрагмент.
Рис.7.11 – Діалогове ввікно для створення покажчика

Якщо потрібно вказати всі сторінки, де зустрічається фрагмент, то натискають на
кнопки Пометить все та Закрыть для повернення в діалогове вікно Указатель. Тут
налаштовують параметри покажчика, зокрема, розташування в стовпцях, словник,
шаблони вигляду покажчика. Після натискання на кнопку ОК формується покажчик,
однак вигляд екрана змінюється, оскільки з'являться недруковані символи і це дає змогу
користувачеві перевірити, які фрагменти зазначені. Для вимкнення режиму відображення
недрукованих символів натискують на кнопку на піктографічній панелі Главная.
Перевірка граматичної правильності документа
Для перевірки граматичної та орфографічної правильності створеного документа
процесор Word 2007 повинен мати заінстальовані основний та інші словники, з різних
сфер діяльності людини.
36
Розпочати перевірку можна за допомогою команди Рецензирование –
Правописание (рис.7.12).
Рис.7.12 – Перевірка првопису

В діалоговому вікні Правописание в верхньому полі можна побачити невірне
слово, якого немає у словнику. В нижньому полі знаходиться перелік слів, які можливо
мають правильне написання невірного слова. Кнопки діалогового вікна виконують такі
функції:
Пропустить – поточне слово пропускається;
Пропустить все – пропускаються всі наступні слова, ідентичні з поточним;
Добавить – слово додається до словника користувача;
Заменить – заміна невірного слова словом з переліку варіантів;
Заменить все – автоматична заміна всіх подальших слів, ідентичних з поточним.
Параметры – відкривання діалогового вікна Параметры Правописание для
встановлення параметрів правопису.
Отмена – дозволяє відмінити виправлення, що було останнім.
Хід роботи
1. Створити документ Word
а) записати в створений документ рядок: «Розділ 1» стиль Заголовок 1;
б) записати в створений документ один абзац довільного тексту;
в) встановити розмір шрифту як: Arial 16, міжрядковий інтервал 1,вирівнювання
тексту за центром;
г) у нижній колонтитул внести номер сторінки у нижній лівий кут, у верхній (посередині
сторінки) дату й ім’я документа;
д) зберегти документ як «Розділ 1.docх».
б) записати в створений документ довільну таблицю, заповнити її текстом
(наприклад)
Роки
№ Найменування
2007 2008 2009
1 Доходи 5261 4581 3514
2 Витрати 3578 3882 3951
3 Прибуток, збиток
37
в) встановити розмір шрифту як: Times New Roman 12, напівжирний, міжрядковий
інтервал 2, вирівнювання тексту за лівим краєм;
г) орієнтацію сторінки встановити як горизонтальну (альбомну);
ґ) у нижній колонтитул внести номер сторінки поточної і сторінок всього
(посередині сторінки), у верхній дату й ім’я документа (верхній правий кут сторінки);
д) зберегти документ як «Розділ 2.docх».
б) вставити довільний малюнок з Колекції MS Office;
в) додати назву до малюнка як: Рис. 1 – Декоративний малюнок;
г) встановити розмір шрифту підмалюнкового підпису як: Courier New 12,
міжрядковий інтервал 1, вирівнювання тексту за лівим краєм;
ґ) додати розрив сторінки;
д) у нову сторінку вставити діаграму;
е) додати назву малюнка як: Рис. 2 – Гістограма доходів-витрат;
є) у нижній колонтитул внести номер сторінки у нижній лівий кут, у верхній
(посередині сторінки) дату й ім’я документа;
і) зберегти документ як «Розділ 3.docх».
а) записати в створений документ рядок: «Зміст»;
б) зберегти новий документ як «Головний.docх»;
в) через Вид " Структура (рис.7.13) вставити в створений документ документи:
Розділ 1.docх, Розділ 2.docх, Розділ 3.docх;
Рис.7.13 – Зв’язування файлів

г) під рядком зміст створити вміст в автоматичному режимі (глибина відображення
рівнів 1);
ґ) встановити розмір шрифту в змісті як: Times New Roman 14, нормальний,
міжрядковий інтервал 1,5; вирівнювання тексту за шириною аркуша;
е) у нижній колонтитул внести номер сторінки у нижній лівий кут, у верхній
(посередині сторінки) дату й ім’я документа;
є) зберегти документ ще раз (ім’я документа залишається як «Головний.docх»);
5. Вставити закладки в головний документ (перехід на таблицю і перехід на
гістограму).
6. Створити єдину нумерацію в документі, нумерація сторінок має починатися з
цифри 8, на першій сторінці нумерація має бути відсутньою. Нумерація сторінок має
розташовуватися у верхньому правому кутку.
7. Змінити розміри полів аркуша: верхній і нижній відступ 2 см, правий 1,7 см,
лівий 3 см.
8. У нижній колонтитул вставити дату створення документа.
38
Варіанти завдань
1. Створити складний документ «Дипломна робота», в якому зміст має включати
три рівні вкладеності.
2. Створити складний документ «Курсова робота» в якому до змісту додати
позицію «Додатки» і додати кінцеві виноски в тексті документа, зробити список
використаних джерел.
8. Як за допомогою змісту швидко перейти до будь-якого заголовка документа?
9. Як створити зміст в складному документі?
10. Як задати стилі змісту?
11. Як в документі створити посилання на наочний покажчик?
12. Як понизити рівень будь-якого заголовка до звичайного тексту?
13. Якими засобами документу можна привласнити ієрархічну структуру?
14. Коли використовують структурні рівні?
15. Як у документі зробити автоматичну перевірку орфографії?
16. Що потрібно зробити, щоб замість абревіатури університету в необхідних
місцях тексту записувалося його повне найменування?
17. Як вставити нумеровану назву ілюстрації в текст документа?
Змістовний модуль 2.
Основи роботи в Microsoft Excel
Введення та форматування даних в МS Ехсеl.
На відміну від попередніх версій Ехсеl 2007 має дещо змінений інтерфейс (рис.
8.1).
Рис.8.1 – Інтерфейс Excel

39
Як і в редакторі Word, тут є:
- кнопка Office - служить для виведення списку можливих дій з документом
(відкриття, збереження, друк і т.п.), а також для налаштування параметрів Ехсеl.
- стрічка – вкладки, що представляють собою заміну традиційного меню і панелей
інструментів. Деякі команди стають доступними, тільки коли здійснюється редагування
певних об'єктів. Наприклад, команди редагування діаграми відобразяться лише в тому
випадку, якщо користувач захоче змінити її і зробить активною, клацнувши по ній
мишею.
Інші елементи інтерфейсу Ехсеl залишилися колишніми. Коротко розглянемо їх
призначення.
Рядок формул використовується для введення і редагування вмісту активної
комірки. Показати або приховати рядок формул з екрану можна за допомогою настройки
однойменної опції на вкладці Вид. Для цього слід вибрати зазначену вкладку і клацнути
стрілку праворуч від команди Показать или скрыть, після чого встановити або зняти
прапорець з опції Строку формул. Тут же можна відзначити відповідні опції для
відображення сітки комірок (опція Сетка) і заголовків рядків і стовпців (опція
Заголовки).
Поле імені – це поле, розташоване ліворуч на рядку формул, в ньому виводиться
ім'я активної комірки (наприклад, А1) або виділеного об'єкта (наприклад, Діаграма 1). У
цьому полі також можна присвоїти ім'я комірці або діапазону комірок.
Робочий лист книги містить комірки, в які можуть бути поміщені дані. Лист
розділений лініями сітки на стовпці і рядки. Кожен стовпець має відповідний літерний
заголовок, який виводиться вгорі, а кожен рядок як заголовок містить число, яке
виводиться зліва.
Рядок стану розташований в нижній частині вікна Ехсеl. У лівій його частині
відображається назва виконуваної операції (відкриття або збереження файлу, копіювання
комірок або запис макросу і т.д.). Також тут може виводитися підказка, наприклад, при
натисканні на кордоні виділеного блоку комірок відображається підказка, як перетягнути
даний блок; при натисканні на маркер заповнення (виводиться підказка, як заповнити
комірки поруч даних, і т.п.) Права частина рядка стану містить ярлики перемикання
режимів перегляду документа, кнопку Масштаб, яка відкриває однойменне діалогове
вікно для вибору масштабу відображення документа, і панель масштабування, на якій за
допомогою бігунка можна вручну зменшувати і збільшувати масштаб. Можна також
скористатися кнопками Зменшити або Збільшити, при натисканні на які масштаб
зменшується чи збільшується з кроком 10%.
Смуги прокрутки служать для переміщення видимої області робочого листа на
екрані монітора.
Розділювачі листа – це кнопки, які розташовані праворуч від горизонтальної смуги
прокрутки і зверху над вертикальною. Захопивши роздільник мишею і перемістивши
вліво або вниз, можна розділяти вікно на декілька областей для одночасного перегляду
декількох фрагментів листа, що зручно при роботі з великими документами.
Для автоматизації введення даних застосовується режим Автозаполнение, який
дозволяє, використовуючи маркер автозаповнення, виконувати введення даних в комірки
без набору з клавіатури. Ця можливість дозволяє прискорити введення повторюваних
елементів списку за допомогою автоматичного завершення введення тексту. Таким чином,
можна працювати з числами, датами, днями тижня, місяцями і комбінованими даними.
Маркер заповнення відображається за замовчуванням, але його можна включати або
відключати:
1. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.
40
2. У категорії Дополнительно в розділі Параметры правки встановити або зняти
прапорець в підрозділі Разрешить маркеры заполнения и перетаскивание ячеек, щоб
відобразити або приховати маркер заповнення.
Заповнення стовпця (рядка) послідовністю чисел
1. Виділити першу комірку в діапазоні, який необхідно заповнити, і ввести
початкове значення послідовності.
2. Ввести значення в наступну комірку, щоб визначити шаблон.
З. Виділити клітинки, що містять початкові значення.
4. Перетягнути маркер заповнення (чорний квадратик у правому нижньому кутку
виділеної комірки, який при наведенні на нього покажчика миші перетворюється в тонкий
чорний хрестик), охопивши діапазон, який необхідно заповнити. Щоб ввести
послідовність у зростаючому порядку, перетягніть маркер вниз або вправо. Щоб ввести
послідовність у порядку спадання, перетягніть маркер вгору або вліво.
Порядок побудови числових рядів з використанням Автозаполнения.
1. Ввести перше число ряду в першу комірку діапазону.
2. Натиснути і утримувати клавішу Сtrl.
З. Встановити покажчик миші на маркер заповнення комірки з першим числом
ряду.
4. Натиснути ліву кнопку миші і протягнути покажчик, виділяючи потрібний
діапазон.
Побудова змішаних рядів і рядів з дат
Змішані, або комбіновані, ряди містять текст і число. У такому ряду число повинне
бути обов'язково, текст може знаходитися як перед числом, так і після нього. Змішаний
ряд будується за законом зміни числа. Початкові значення ряду задаються однією або
двома комірками так само, як і для числових рядів.
Створення списку користувача шляхом введення значень
1. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.

2. Вибрати розділ Основные, потім у групі Основные параметры работы с Ехсеl.
натиснути кнопку Изменить списки.
З. У полі Списки вибрати значення Новый список, потім ввести потрібні записи в
поле Элементы списка, починаючи з першого елемента. Після введення кожного
елемента натискати клавішу Enter.
4. Після завершення введення списку натиснути кнопку Добавить. Обрані для
списку елементи будуть додані в поле Списки (рис. 8.2).
Рис.8.2 – Створення списку користувача
41
Створення списку користувача на основі діапазону комірок
1. У діапазон комірок ввести значення в потрібному порядку зверху вниз.
2. Виділити введений діапазон.
З. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.,

вибрати розділ Основные, потім у групі Основные параметры работы с Ехсеl.
натиснути кнопку Изменить списки.
4. У полі Импорт списка из ячеек вказати необхідний діапазон комірок і
натиснути кнопку Импорт. Щоб отримати доступ до списку в робочій таблиці, необхідно
ввести будь-яку назву елемента зі списку і протягнути маркер заповнення на потрібний
діапазон.
Побудова арифметичної і геометричної прогресії
Побудувати ряд з кроком, рівним 2,5, в діапазоні А1:G1 і граничним значенням 20.
1. Ввести в клітинку А1 перше число ряду 0.
2. Виконати команду Заполнить та Прогрессия в групі Редактирование вкладки
Главная (рис. 8.3).
Рис.8.3 – Побудова арифметичної прогресії

З. У діалоговому вікні Прогрессия задати крок, граничне значення, тип прогресії і
спосіб розташування даних (рис. 8.4). Для побудови геометричній прогресії здійснити
аналогічні дії.
Рис.8.4 – Задання параметрів прогресії

Форматування комірок
1. Виділити комірку або діапазон.
2. Виконати команду Формат  Формат ячеек в групі Ячейки вкладки Главная
або натиснути правою кнопкою миші на виділеній області та виконати цю ж команду
меню, що випадає (рис.8.5).
42
Рис.8.5 – Форматування комірок
3. На вкладці Число в списку Числовые форматы вибрати потрібний формат.
4. Встановити в поле Число десятичных знаков необхідне значення.
5. Натиснути кнопку ОК, щоб повернутися на лист.
Вкладка Выравнивание в діалоговому вікні Формат ячеек контролює
розташування тексту і чисел в комірках. Цю вкладку можна також використовувати для
створення багаторядкових написів, повторення ряду символів в одному або декількох
комірках і для вертикальної орієнтації тексту.
Вкладка Шрифт змінює шрифт, накреслення, розмір, колір, підкреслення і ефекти
тексту у виділених комірках.
Вкладка Граница створює рамки (обрамлення) навколо виділеного блоку комірок.
Вкладка Заливка дозволяє задати зафарбовування комірки(колір і візерунок).
Вкладка Защита управляє утаєнням формул і блокуванням комірок (заборона
редагування даних комірок).
Створення імені за допомогою діалогового вікна Создание имен
1. У групі Определенные имена вкладки Формулы виконати команду Присвоить
имя.
2. У діалоговому вікні Создание имени ввести ім'я, яке потрібно використовувати
як посилання, в поле Имя. Довжина імені не може перевищувати 255 знаків.
З. Для завдання області дії імені в поле зі списком Область вибрати елемент Книга
чи ім'я аркуша в книзі.
4. У полі Диапазон вказати виділені на аркуші комірки (рис. 8.6).
Рис.8.6 – Створення імені діапазону комірок

43
Вставка нижнього індексу
1. Вибрати клітинку, діапазон комірок, текст або символи, які потрібно
відформатувати.
2. На вкладці Главная у групі Шрифт натиснути кнопку виклику діалогового
вікна Формат ячеек.
З. У групі Видоизменение встановити прапорець підрядковий.
Умовне форматування комірок
Умовне форматування (вкладка Главная) забезпечує наочність при дослідженні та
аналізі даних, виявленні критичних проблем, схем і тенденцій. Умовний формат змінює
зовнішній вигляд діапазону комірок на основі умови (або критерію) (рис. 8.7).
Рис.8.7 – Умовне форматування комірок

Щоб краще зрозуміти, як працює умовне форматування, виділіть групу комірок з
уже введеними даними, натисніть кнопку Условное форматирование і подивіться різні
варіанти форматування.
За замовчуванням програма автоматично визначає мінімальне і максимальне
значення у виділеному діапазоні і потім форматує в рівних процентних співвідношеннях.
Якщо вас не влаштовують параметри форматування за замовчуванням, скористайтеся
пунктом Другие правила... для формування потрібних правил форматування. Слід
звернути увагу на можливість умовного форматування однієї комірки, що містить текст,
число або дату. Даний спосіб дозволяє швидко знайти комірки з певним значенням. Для
застосування такого виду форматування, необхідно виділити комірку, натиснути кнопку
Условное форматирование і вибрати пункт Правила выделения ячеек.
У вікні задайте конкретні умови форматування. Якщо не підходять стандартні
оператори для форматування, скористайтеся пунктом Другие правила... . Excel вважає, що
порожні клітинки еквіваленти нульового значення.
Щоб поширити умовне форматування на інші комірки, необхідно правою кнопкою
миші потягнути за правий нижній кут щойно відформатованої комірки і в контекстному
меню вибрати пункт Заполнить только форматы (рис.8.8).
44
Рис.8.8 – Копіювання умовних форматів
В Excel 2007 є можливість умовного форматування верхніх і нижніх значень в
діапазоні комірок. Для цього натисніть кнопку Условное форматирование, виберіть
пункт меню Правила отбора первых и последних значений, і відповідне правило
форматування. У вікні можна налаштувати умову форматування.
В Excel 2007 до одного і того ж діапазону можна застосовувати одночасно кілька
правил умовного форматування. Для того, щоб розставити пріоритети форматування,
необхідно скористатися пунктом Управление правилами кнопки Условное
форматирование, який викликає Диспетчер правил условного форматирования.
Правило, що знаходиться вгорі списку є самим пріоритетним.
Умовні формати можна копіювати. Для копіювання формату в будь-яку клітинку
(діапазон комірок) можна скористатися щіткою "Формат по образцу", розташованою на
панелі Буфер обмена стрічки Главная. Для видалення умовного форматування необхідно
виділити потрібний діапазон комірок, натиснути кнопку Условное форматирование і
вибрати пункт Удалить правила.
Якщо у вкладці Условное форматирование виконати команду Создать правило...,
на екрані відобразиться вікно Создание правила форматирования (рис. 8.9).
Рис.8.9 – Створення правил для умовного форматування
45
1. Для форматування кольором в розділі Выберите тип правила вибрати перше
правило Форматировать все ячейки на основании их значений.
2. У розділі Измените описание правила вибрати стиль формату - двох кольорова
або трьох кольорова шкала.
З. Якщо в параметрі Тип вибрати Минимальное і Максимальное значение, то
параметр Значение не вводиться.
4. При виборі пункту Число, Процент (від 0 до 100), Формула вводяться
мінімальні і максимальні значення параметра Значение.
5. За замовчуванням поля в області Значение вибираються по виділенню. Щоб
змінити діапазон комірок треба в полі Значение натиснути кнопку , а потім вибрати
необхідний діапазон.
б. Вибрати пункт Цвет для кожного значення, а потім вибрати колір.
7. Для триколірної шкали крім Минимальное і Максимальное значений вказати
ще Среднее значение.
Вставка і видалення листів
Ім'я (або заголовок) листа відображається на його ярлику в нижній частині екрана.
За замовчуванням листам присвоюються імена «Ліст1», «Лист2» і т. д. Для
перейменування аркуша необхідно натиснути правою кнопкою миші на ярлику листа і
виконати команду меню, що випадає Переименовать.
Для вставки нового аркуша необхідно клацнути на вкладці Вставить лист в
нижній частині екрана (рис. 8.10).
Рис.8.10 – Вставка нового листа

Хід роботи
1. Поставити кількість аркушів у робочій книзі і перший лист перейменувати в
Завдання 1.
2. Створити наступні ряди, використовуючи засіб Автозаполнение:
- Назви місяців навчального року;
- 1 квартал, 2 квартал, З квартал і 4 квартал;
- Кв.4 2013, кв.4 2014, кв.4 2015, кв.4 2016;
- 10 кг7 15 кг7 ..., 40 кг;
- Марки бетону по водонепроникності, У2, У4, Уб, У8, У10, У12, У14, У1б;
- Класи бетону по міцності на стиск В10, В 12,5, ..., В50;
- Марки бетону по міцності на стиск М150, М200, М250, Мб00.
3. Використовуючи поточну дату, створити ряди (до 10 значень), змінюючи:
- День тижня (01.09.2015, 02.09.2015, ...);
- Місяць (01.09.2015,01.10.2015, ...);
- Рік (01.09.2014,01.09.2015, ...).
4. Другий лист робочої книги перейменувати в Завдання 2.
5. Створити такі користувацькі списки:
- Класів бетону по міцності на стиск (В10; В12,5; В15; В 17,5 і т д до В 100 ..),
- Марок цементу (М400, М500, М550, МБГО);
- Марок бетонної суміші по легкоукладуваності (Ж4, ШЕ, Ж2, Ж1, П1, П2, ПЕ, П4,
П5);
- Дисциплин у вашому розкладі,
- Прізвищ студентів вашої підгрупи;
- Сировинних матеріалів для пористого бетону (портландцемент, вапно, пісок, гіпс,
алюміній, вода, добавка),
46
- Марок бетону по морозостійкості (Е100, Е150, Е200, Е250, Е400, Е500, Еб00,
Е800, Е 1000).
6. Присвоїти кожному діапазону комірок завдання ім'я, відповідне його змісту
(наприклад: Класси_бетона, Маркі_цемента і т д.).
7. Третій лист робочої книги перейменувати в Прогресія.
8. Обчислити суму членів арифметичної прогресії S n при зазначених початковому
а1 і кінцевому аn значеннях ряду і кроці d (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8
a1 1 1,2 -2 50 9 5 6 3
d 8 0,5 0,725 -3 3 9 -2 -1
an 25 8,4 5 10 12 27 -3 -6
Sn
Варіант 9 10 11 12 13 14 15 16
a1 2 1 5 4 1 1,32 -2 1,3
d 2 3 -5 -1 -8 -0,5 -0,725 0,5
an 11 25 -50 -5 -25 -8,4 -5 10
Sn
9. Надрукувати умову завдання 3, використовуючи вставку нижнього індексу.

1. Які способи заповнення стовпців (рядків) даними Ви знаєте?
2. Як створити список користувача?
3. Особливості форматування комірок.
4. Створення імені діапазону.
5. Як вставити нижній індекс?
6. Можливості умовного форматування комірок.
Обчислення в МS Ехсеl. Майстер функцій.
Редагування формули виконується як в комірці (після подвійного клацання або
після натискання кнопки F2), так і в рядку формул.
Для переходу в режим відображення не чисельних результатів, а формул необхідно
виконати налаштування: Формулы  Зависимости формул  Показать формулы.
Формули можуть видавати значення помилки. Помилкові значення - це результат
формули, яку Ехсеl не може вирахувати. У Ехсеl визначено сім помилкових значень:
- #ЗНАЧ! – посилання на текстове значення;
- #ДЕЛ/0! – спроба ділення на нуль;
- #ИМЯ? – використовується відсутнє ім'я або рядок символів, що не взятий у
подвійні лапки;
- #Н/Д – немає даних для обчислень;
- #ССЫЛКА! – відсутній діапазон, на який посилається формула;
- #ЧИСЛО! – заданий неправильний аргумент функції або значення формули дуже
велике (мале);
- #ПУСТО! – зазначено перетин діапазонів, які не мають спільних комірок.
Типи адресації комірок
У Ехсеl використовують два типи адресації комірок: абсолютний і відносний.
Обидва типи можна застосувати в одному посиланні і створити змішані посилання. При
використанні в формулах відносної адресації Ехсеl запам'ятовує розташування щодо
поточної комірки. Так, наприклад, при введенні формули = А1 + В1 в комірку С1 Ехсеl
47
інтерпретує формулу як «додати вміст комірки, розташованої двома стовпцями лівіше, до
комірки одним стовпцем лівіше». Якщо скопіювати формулу = А1 + В1 з комірку С1 в С2,
Ехсеl також інтерпретує формулу як «додати вміст комірки, розташованої двома
стовпцями лівіше, до комірки одним стовпцем лівіше». Таким чином, формула в комірці
С2 прийме вигляд = А2 + В2 (рис. 9.1).
Рис.9.1 – Приклад відносної адресації

Абсолютне посилання задає абсолютні координати комірки. При копіюванні
формули абсолютне посилання на клітинку не змінюватиметься і задається шляхом
зазначення символу $ перед номером рядка і стовпчика, наприклад, $D$1 (рис. 9.2).
Рис.9.2 – Приклад абсолютної адресації

Змішана адресація являє собою комбінацію абсолютної і відносної, коли для рядка і
стовпчика використовуються різні способи адресації, наприклад, В$4 або $С2. Тоді при
копіюванні один параметр адреси змінюється, а інший – ні. При виділенні посилання на
клітинку в режимі редагування формули можна змінювати тип посилання шляхом
натискання клавіші F4.
Копіювання формул
Формулу можна поширити на частину рядка або стовпця. При цьому відбувається
зміна відносних посилань. Для поширення формули необхідно виконати наступні дії:
1. Встановити курсор в комірку з формулою.
2. Підвести покажчик миші до правого нижнього маркера заповнення, при цьому
зображення покажчика зміниться на чорний хрестик.
3. Натиснути ліву кнопку миші і, утримуючи її, переміщати курсор до потрібного
місця. Для завершення поширення формули відпустити кнопку миші.
Функції Ехсеl – це спеціальні, заздалегідь створені формули для складних
обчислень, в які користувач повинен ввести тільки аргументи.
Функції складаються з двох частин: імені функції і одного або декількох
аргументів. Аргументи функції Ехсеl задають значення або комірки, що
використовуються функцією, вони записуються в круглих дужках відразу за назвою
функції і відокремлюються один від одного символом крапка з комою (;), при введенні
діапазону комірок використовується двокрапка (:).
Деякі функції не мають аргументів, але навіть у цьому випадку функція повинна
містити круглі дужки: =С5 * Пи().
Способи введення функцій
1. Можна вводити функцію на робочому листі прямо з клавіатури.
2. Виділивши комірку, можна викликати вікно діалогу Мастер функций
наступними способами:
- Вибрати в стрічці Формулы кнопку Вставить функцию

- За допомогою кнопки Вставить функцію ( або =) в рядку формул;
- Натисканням клавіш Shift+FЗ.
48
У першому вікні діалогу майстра функцій (рис. 9.3) треба вибрати категорію, а
потім з алфавітного списку – необхідну функцію. Для зручності роботи функції в Ехсеl
розбиті по категоріях: статистичні, текстові, математичні, функції управління базами
даних і списками, функції дати і часу та ін.
Рис.9.3 – Діалогове вікно Мастер функций

Друге вікно діалогу майстра функцій (рис. 9.4) містить по одному полю для
кожного аргументу вибраної функції. Якщо функція має змінне число аргументів, це вікно
діалогу при введенні додаткових аргументів розширюється. При натисканні кнопки ОК
створена функція з'явиться в рядку формул.
Рис.9.4 – Діалогове вікно Аргументы функции

Деякі математичні функції
СУММ(число1;число2;…) – сумує аргументи;
КОРЕНЬ(число) – повертає значення квадратного кореня;
SIN(число) – повертає синус числа;
COS(число) – повертає косинус числа;
СТЕПЕНЬ(число;степень) – повертає результат піднесення до степеня.
ABS(число) – повертає модуль числа;
EXP(число) – повертає експоненту числа;
LN(число) – повертає натуральний логарифм числа;
LOG(число) – повертає логарифм числа;
ОКРУГЛ(число; точність) – повертає округлене значення числа з заданою
кількість знаків після коми;
Деякі статистичні функції
СРЗНАЧ(число1;число2;…) – повертає середнє арифметичне своїх аргументів;
МИН(число1;число2;…) – повертає найменше значення зі списку аргументів;
МАКС(число1;число2;…) – повертає найбільше значення зі списку аргументів.
49
Хід роботи
1. Обчислити значення функції:
Для цього:
1.1. В комірку А1 введіть значення а=
1.2. В комірку А2 введіть значення х=
1.3. В комірку А3 введіть значення у=
1.4. В комірку В1 введіть значення 0,3
1.5. В комірку В2 введіть значення 5,2
1.6. В комірку В3 введіть формулу
=КОРЕНЬ(2*B6*КОРЕНЬ(B6)/5+3*B5+EXP(-B6))
1.7. Отримаєте результат:
2. Обчислити значення функцій згідно свого варіанту:

Варіант t1 t2
1
50
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
3. Створити таблицю за зразком. У комірках, виділених сірим кольором, провести

відповідні обчислення.
Назва елементу Маса елементу Висота (м) Об’єм (м3)
(т)
Колона крайня 8,5 4,1 3,38
Колона середня 14,4 4,5 5,77
Будівельна ферма 24,5 3,3 9,8
Підкранова балка ПБ-1 3,75 0,8 1,5
Підкранова балка ПБ-2 6,3 1,2 2,52
Панель перекриття 2 0,3 0,8
Сумарна маса
Маса найважчого елементу
Висота найвищого елементу
Середня висота елементів
Середній об’єм (точність – п’ять
знаків після коми)
Середній об’єм (точність – два
знаки після коми)
51
4. Розрахувати межу міцності при стисненні циліндричного зразка з природного
каменю:
де – руйнівне зусилля, кН;

S –- площа прикладеного навантаження, мм.
1 МПа = 1 Н/мм2.
Вихідні дані представлені в таблиці:
Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Діаметр 100 101 102 99 100 101 102 99 100 99
d, мм
Висота 100 101 102 100 99 101 99 100 102 100
h, мм
Сила F, 780 785 789 787 759 800 790 795 793 791
кН
5. Визначити межу міцності деревини при сколюванні вздовж волокон з вологістю
в момент випробування W:
де - максимальне зусилля, Н;
b – товщина зразка, мм;
l- довжина сколювання, мм.
Отримане значення перераховують на стандартну вологість 12% за формулою
де – поправочний коефіцієнт на вологість, рівний 0,03 для всіх порід на 1%

вологості;
– вологість зразка на час сколювання, %.
Вихідні дані наведено в таблиці.
Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
деревини
Порода
Вільха
Береза
Ялиця
Ялина
Осика
Сосна
Липа
Ясен
Дуб
Бук
b, мм 20,0 19,9 20,2 20,1 20,3 19,8 20,1 20,2 20,4 20,3
W, % 16 18 20 22 15 17 10 9 8 14
l, мм 30,1 30,2 30,0 30,1 30,2 30,5 30,4 30,3 30,0 30,3
F, Н 5482, 4380, 3958, 2932, 4218, 4883, 4485, 7724, 4495, 3548,
5 0 5 0 3 7 3 8 4 4
1. Які типи адрес використовує процесор MSE?
2. Як скопіювати формулу у клітині Е4 і вставити її у клітину Н7?
3. Як зміниться формула =А3+В4, що записана у клітині С5, якщо її скопіювати і
вставити у клітину Е8?
4. Як зміниться формула =$А$3+$В$4, що записана у клітині С5, якщо її
скопіювати і вставити у клітину Е8?
5. Як зміниться формула =$А3+В$4, що записана у клітині С5, якщо її скопіювати і
вставити у клітину Е8?
6. З чого починається написання формули?
52
7. Назвіть компоненти формули.
8. Що таке абсолютна адреса комірки?
Логічні функції та функції дати і часу.
Вкладення функцій
Часто необхідно в якості аргументів функцій вказувати значення, обчислені за
іншими, вкладеними, функціями.
Приклад 10.1. Необхідно обчислити величину . У комірку А1 слід ввести
число х = 2,50. Перебуваючи в комірці В2, треба викликати майстра функцій, у категорії
Математические вибрати функцію КОРЕНЬ. Для введення вкладеної функції відкрити
список Имя, вибрати функцію LN (рис. 10.1). Для введення аргументу логарифма
клацнути на комірці А1. Результат формули КОРЕНЬ(LN(А1)).
Рис.10.1 – Вкладення функцій

Функції дати і часу
Для роботи зі значенням типу дата та час в Excel використовують функції категорії
ДАТА И ВРЕМЯ. Розглянемо деякі із них.
Функція ДАТА повертає значення дати. Загальний вигляд функції
ДАТА(рік;місяць;день). Функція ДАТА(2000;2;1) залежно від установленого формату
дати повертає значення 01.02.00.
Функція ДЕНЬ повертає день дати в числовому форматі. Наприклад, у комірці F2
вміщена дата 28.10.2003, тоді значення функції ДЕНЬ(F2) дорівнює 28.
Функція СЕГОДНЯ має загальний вигляд СЕГОДНЯ() і повертає значення
поточної дати.
Функція ВРЕМЯ повертає значення часу в налаштованому часовому форматі.
Синтаксис запису: ВРЕМЯ (години;хвилини;секунди).
Функція ТДАТ повертає поточну дату та час. Синтаксис функції: ТДАТ().
Функція МЕСЯЦ використовується для визначення місяця. Синтаксис функції:
МЕСЯЦ(дата в числовому форматі). Наприклад, МЕСЯЦ(10.01.2007) повертає
значення 1.
Функція ДЕНЬНЕД визначає день тижня, на який припадає дата, визначена як
аргумент. Синтаксис функції:ДЕНЬНЕД(дата;тип). При цьому аргумент тип визначає
53
порядок розрахунку і може мати значення: 1 (за замовчуванням) – число від 1 (неділя) до
7; 2 – число від 1 (понеділок) до 7; 3 – число від 0 (неділя) до 6. Функція
=ДЕНЬНЕД(28.10.2003) повертає значення 3, а функція =ДЕНЬНЕД(«23.10.2003»;2) –
значення 2.
Якщо ми хочемо отримати день тижня не в числовомо форматі,а в текстовому, то
слід застосувати функцію ТЕКСТ категорії ТЕКСТОВЫЕ.
ТЕКСТ (значення; формат) перетворює значення в текст в за даному числовому
форматі. Значення – числове значення. Формат – числовий формат, представлений у
вигляді текстового рядка, взятого в лапки ("дддд" – повна назва дня тижня, "ддд" –
скорочена) (рис. 10.2).
Рис.10.2 – Використання функцій ДЕНЬНЕД і ТЕКСТ

ЧИСТРАБДНИ (поч_дата; кін_дата; свята) повертає кількість робочих днів між
датами «поч_дата» і «кін_дата». Свята і вихідні в це число не включаються. Функцію
ЧИСТРАБДНИ можна використовувати для обчислення заробітної плати працівника на
основі кількості днів, відпрацьованих у зазначений період. Наприклад, слід обчислити всі
робочі дні в літній період. Для проведення обчислень Ехсеl перетворює дату в числовий
формат (рис. 10.3).
Рис.10.3 – Використання функції ЧИСТРАБДНИ

Логічні функції
Позначення функції Назва, призначення або результат роботи функції
в MSE
ИСТИНА( ) Істинність
ЛОЖЬ( ) Хибність
НЕТ( ) Логічне заперечення
ИЛИ( ) Логічне додавання
И( ) Логічне множення
ЕСЛИ( ) Формує одне із двох можливих значень залежно від того,
істинною чи хибною є певна умова
54
Функції ИСТИНА() та ЛОЖЬ( ) є логічними константами. Комірку пам’яті, в усіх
розрядах якої записано нулі, процесор інтерпретує як ЛОЖЬ( ), в протилежному випадку
– як ИСТИНА( ).
Результат виконання логічного заперечення можна визначити за такою таблицею:
Функція НЕ(А1):
A1 НЕ(A1)
ИСТИНА( ) ЛОЖЬ( )
ЛОЖЬ( ) ИСТИНА( )
В1
А1
ИСТИНА( ) ЛОЖЬ( )
ИСТИНА( ) ИСТИНА( ) ИСТИНА( )
ЛОЖЬ( ) ИСТИНА( ) ЛОЖЬ( )
В1
А1 ИСТИНА( ЛОЖЬ( )
)
ИСТИНА( ) ИСТИНА( ЛОЖЬ( )
)
ЛОЖЬ( ) ЛОЖЬ( ) ЛОЖЬ( )
Функція ЕСЛИ(<А1>;<А2>;<А3>) має три аргументи <А1>, <А2> та <А3>.
Аргумент <А1> - це умова, яка може приймати одне із двох значень - ИСТИНА( ) або
ЛОЖЬ( ), тому аргумент <А1> у загальному випадку є логічним виразом. Аргумент <А2>
- це те значення, яке повертає функція ЕСЛИ, якщо умова істинна. Якщо ж умова хибна,
то функція ЕСЛИ повертає значення <А3>.
Приклад 10.2. Обчислити значення функції у = х2 + 4, якщо .
= ЕСЛИ (И (А1>= 0; А1 < 7); А1^2 + 4; "не входить в інтервал")
Тут в якості аргументу логічного виразу використовується вкладена функція И,
тобто перевіряється і перша умова , і друга .
Порядок виклику функцій:
1. Викликати функцію ЕСЛИ (рис. 10.4).
Рис.10.4 – Використання функції ЕСЛИ

2. Коли курсор знаходиться в полі Логическое выражение, викликати функцію И,
в якій вказати як логічне значення 1 умову х> = 0, як логічне значення 2 - , і не
закривати вікно функції И (рис. 10.5).
55
Рис.10.5 – Використання функції И
3. Потім, не закриваючи вікно майстра функцій, клацнути в рядку формул на
першому слові ЕСЛИ, повертаючись таким чином у функцію ЕСЛИ, і далі ввести
Значения_если_истина і Значения_если_ложь (рис. 10.6).
Рис.10.6 – Повернення до функції ЕСЛИ

Хід роботи
1. Обчислити значення функції:
Для цього:
1.1. В комірку А21 введіть значення а=
1.2. В комірку А22 введіть значення х=
1.3. В комірку А23 введіть значення b=
1.4. В комірку А25 введіть значення y=
1.5. В комірку В21 введіть значення 1
1.8. В комірку D21 введіть значення y1=
56
1.11. В комірку E21 введіть формулу
=B21*B22*B22+B23*SIN(B22+B21)
=B21*B22+(B23+B22*B22)^(2/5)
=SIN(B22)/(COS(B22))^3+(B23-B22)/(B21+B22^3)
1.14. В комірку B25 введіть формулу
=ЕСЛИ(B21<3,2;E21;ЕСЛИ(B21=3,2;E22;E23))
1.15. Отримаєте результат:
2. Обчислити значення функцій згідно свого варіанту:
1
y=¿ {a cos(x)+√b +a +(x−3) ,a≤0 ¿ ¿¿¿
32 2 3
4
{ 9π 283
y=¿ π cos( πx)− 2+a , x<π ¿ {ax +7√( x) , x=π ¿ ¿¿¿
x
y=¿{a+x +e ,x<1¿{ax +bcos (x),x=1¿ ¿
2 sin(x) e 3
2
5 y=¿
{ 3cos(x2)+bx
tg(b−x)+x
3
,b≤1 ¿ ¿¿¿
{
8
tg( x 3 + x2 sin ), x≠0
6 f (x )= x
3 5 , x =0
{
2
x 2 sin
x
7 3 −1+2 x , x≠0
f ( x )= x2
3 +8 , x< 0
57
{
{ x+1 3a+sin(x)
3 x 2 +1
, x <0
y=¿ ( ) ,x>1 ¿{cos(x+3a)+e ,x=1¿¿¿

x
8 f ( x )= 3 x2
sin( x 3 / 3+ x ) , x≥0 1
8
9 f ( x )=
{√ 3 2
3
√3 cos x +8 x + √ x , x≥0
2 x + sin( x ) , x <0
x −1
{ y=¿{3x +7sin(x),x>3¿{bx −7cos(x), x=3¿ ¿
2 2
1−x 2
1 , x≤0
0
f ( x )= x 2 −1
1
3 cos2 ( x + √ x ) , x >0 9
{
a⋅cas( x )+ √ b 2 +a 2 , x≤a
3
1
y= x
{ {
1 e x + + sin( x ) , x> a
b a
a
{
3
2
1
y=
3 a ln ( π )+ π 6 +
ab , b> a 2
y=¿ 1.4 cos x+3a+ a ,x<2 ¿ 1.5ax+tg( ), x=2¿¿ ¿
x
0
π
x
2 b , a>b
e ab+a + 2
4b
{
b
1 |sin( x )|+ 3 cos(ax + ) , x ≤−1
y= π
3 , x >−1
(e x ln ( x +1))3 −b3
{
ax−2 +b⋅cos( a)
, a< 5,2
ax + √ (b+ x )2
3
1
4 y= a=5,2
sin( x ) b a>5,2
+
cos (x +1 ) a+x a
{
7 π
πx2 −
+a , x<a
1 x2
y= 4 , x=a
5
ax 2 +7 √|x| , x>a
ln( x +a )+ √ x−a
1
6
{
2 −7. 5 2
{√
y=¿ x − 2 , x<0 ¿ ax +7 x , x>0 ¿¿¿¿
x
1
7
{8 3
y=¿ x + ,x<3.2¿ {bx −8√x,x=3.2 ¿¿¿¿
x+1
2
58
3. Визначити коефіцієнт розм'якшення силікатної цегли зо формулою
.
Визначити водостійкість цегли і зробити прогноз про можливість застосування
даного матеріалу. Матеріали з відносять до водостійких. Матеріали з
в місцях, що систематично зволожуються, застосовувати не дозволяється.
Вихідні та розрахункові дані звести в табл. 10.1.
Таблиця 10.1
Водостійкість силікатної цегли
Варіант 1 2 3 4 5
16 23 3 28 21
Межа міцності при стиску сухих зразків , МПа 2
15 21 3 22 18
Межа міцності при стиску зразків, насичених водою , 1
МПа
Коефіцієнт розм'якшення
Прогноз водостійкості цегли
4. Визначити водопоглинання керамічної і силікатної цегли за об’ємом. Знайти
значення пористості. Зробити прогноз про морозостійкість цегли.
; ; .
Якщо величина Кнас не перевищує 0,85, то матеріал є морозостійким. При Кнас> 0,85
замерзаюча вода не має порожніх («буферних») осередків і буде руйнувати стінки пор
матеріалу. Вихідні та розрахункові дані звести в табл. 10.2.
Таблиця 10.2
Морозостійкість цегли
Показник, одиниці вимірювання Варіант
1000
Густина води , кг/м3
2700
Істинна густина керамічної цегли , кг/м3
1700 140 1900
Середня густина керамічної цегли , кг/м3
0
2600
Істинна густина силікатної цегли , кг/м3
2000 190 1800
Середня густина силікатної цегли , кг/м3
0
Волого поглинання за масою , %:
- керамічної цегли
- силікатної цегли
Пористість П, %:
Коефіцієнт насичення пор водою Кнас:
Прогноз морозостійкості цегли:
59
1. Логічні функції в Excel. Скільки і які аргументи має логічна функція ЕСЛИ?
2. Як відбуваеється вкладення функцій?.
3. Які функції дати і часу вам відомі?
4. Який результат може повернути функція ДЕНЬНЕД?
Побудова графіків та діаграм.
У Ехсеl є засоби для створення діаграм, за допомогою яких можна в наочній формі
представити залежності, відображені в числових даних. Побудова графічного зображення
виробляється на основі ряду даних. Так називають групу комірок з даними в межах
окремого рядка або стовпця. Набір відповідних один одному значень з різних рядів
називається категорією. Діаграма пов'язана з даними, на основі яких вона створена, і
оновлюється автоматично при їх зміні. Залежно від типу діаграми дані відображаються на
ній різними способами. Можна відзначити кілька стандартних типів:
1. Гістограма (стовбчата діаграма). У цьому типі діаграм дані відображаються у
вигляді вертикальних або горизонтальних стовпців. Висота (або довжина) кожного
шпальти відповідає відображуваному значенню.
2. Кругова діаграма. У цьому типі діаграм величини відображаються секторами
кола. На одній діаграмі може бути представлений тільки один ряд даних.
З. Графік показує тенденції зміни даних за рівні проміжки часу, при цьому обидві
групи даних (х і у) відображаються у вигляді графіків.
4. Точкова діаграма відображає взаємозв'язок між числовими значеннями в кількох
рядах і представляє дві групи чисел у вигляді одного ряду точок.
5. Поверхня. Діаграма, в якому ряди стають лініями для деякої поверхні в об'ємі.
6. Пелюсткова діаграма. Кожен ряд відображається як лінія, що з’єднує точки на
радіусах.
При графічній обробці числової інформації за допомогою табличного процесора
слід вказати область даних, за якими буде будуватися діаграма, і визначити послідовність
вибору даних (по рядках або по стовпцях) із зазначеного блоку клітин. При виборі по
стовпцях Х-координати беруться з крайнього лівого стовпця виділеного блоку клітин,
інші стовпці містять У-координати діаграми. За кількістю стовпців визначається кількість
споруджуваних діаграм. Більшість діаграм будуються в прямокутній системі координат.
По горизонтальній осі Х відкладаються значення незалежної змінної (аргументу), а по
вертикальній осі У - значення залежної змінної (функції).
Порядок побудови діаграми
1. Протабулювати дані, якщо задана аналітична залежність, або впорядкувати
експериментальні дані, які будуть використовуватися для побудови діаграми. Для
кожного стовпця створити текстовий заголовок. Згодом він буде автоматично вставлений
в легенду діаграми.
2. Виділити комірки, що містять дані для побудови діаграми, і на вкладці Вставка
вибрати необхідний вид діаграми (рис. 11.1).
60
Рис.11.1 – Вибір типу діаграми
3. Для зміни діапазону вихідних даних або для зміни значень рядків і стовпців
можна виконати на вкладці Конструктор команду Выбрать данные (рис. 11.2).
Рис.11.2 – Зміна вихідних даних

4. Оформлення діаграми включає в себе наступні параметри, які можна вибрати на
вкладці Макет (рис. 11.3):
- Назва діаграми та написи на осях,
- Відображення і маркування осей,
- Відображення сітки ліній, паралельних осям координат,
- Легенду (опис побудованих графіків),
- Відображення написів, відповідних окремих елементах даних на графіку.
Рис.11.3 – Параметри оформлення діаграми

Графічне представлення функції двох змінних – поверхня в тривимірному просторі.
Хід роботи
1. Побудувати графік залежності межі міцності деревини при розтягу і стиску від
щільності породи деревини. Вихідні дані представлені в табл. 11.1.
Таблиця 11.1
Вхідні дані
Порода деревини Щільність Межа міцності при Межа міцності при
розтягу стиску
Дуб 690 123 57,5
61
Бук 670 132 55,5
Береза 630 168 55
Вільха 520 101 44
Осика 495 125,5 42,5
Липа 495 121 45,5
1.1. Виділити два середніх ствопці і на вкладці Вставка вибрати Точечная
диаграмма с гладкими кривыми (рис. 11.4).
Межа міцності при розтягу

180
160
140
120
100
80 Межа міцності при
розтягу
60
40
20
0
0 200 400 600 800
Рис.11.4 – Точкова діаграма з гладкими кривими

1.2. Для зміни початкових значень осей на вкладці Макет вибрати Оси 
Основная горизонтальная (вертикальная) ось  Дополнительные параметры.. Тут же
поміняти назви діаграми і осей (рис. 11.5).
62
Рис.11.5 – Зміна параметрів осей
1.3. Для додавання графіка на діаграму на вкладці Конструктор виконати команду
Выбрать данные. Натиснути кнопку Добавить і у вікні Изменение ряда вказати дані
нового ряду (рис. 11.6).
180
160
140
120 Межа міцності при

розтягу
100
Межа міцності при
стиску
80
60
40
400 500 600 700 800
Рис.11.6 – Додавання нового ряду

2. Побудувати поверхню при .
2.1. Протабулювати функцію, розташовуючи значення х по горизонталі (діапазон
комірок В1:L1), а у – по вертикалі (діапазон комірок А2: А12). Тоді на перетині стовпця зі
значенням хі і рядка зі значенням уі буде знаходитися значення функції zi.
2.2. У комірку В2 ввести формулу = В$1^2 + $А2^2.
При наборі формули необхідно зафіксувати знаком $ номер рядка змінної, що
змінюється по горизонталі (тобто х), і номер стовпчика змінної, що змінюється по
вертикалі (тобто у).
2.3. Виділити комірку з формулою, встановити покажчик миші на маркері
заповнення комірки і протягнути його так, щоб заповнити діапазон В2L12. При
копіюванні формули з комірки В2 в комірки діапазону В2L12 в них буде обчислено
значення при відповідних значеннях х і у (табл. 11.2 та рис. 11.7).
Таблиця 11.2
Таблиця значень функції
x
y -1 -0,8 -0,6 -0,4 -0,2 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1
-1 2 1,64 1,36 1,16 1,04 1 1,04 1,16 1,36 1,64 2
-0,8 1,64 1,28 1 0,8 0,68 0,64 0,68 0,8 1 1,28 1,64
-0,6 1,36 1 0,72 0,52 0,4 0,36 0,4 0,52 0,72 1 1,36
-0,4 1,16 0,8 0,52 0,32 0,2 0,16 0,2 0,32 0,52 0,8 1,16
Рис.11.7 – Формули обчислення функції

2.4. Для побудови поверхні:
63
- Виділити значення обчисленої функції (діапазон В2L12);
- На вкладці Вставка вибрати другие диаграммы  Поверхность;
- На вкладці Макет (рис. 11.8). нанести назви діаграми і осей.
z(x,y)
2
1,5
z 1
1,5-2
1-1,5
0,5
y 0,5-1
0
1 0-0,5
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Рис.11.8 – Поверхня
3. Протабулювати функцію та зобразити її графік, згідно свого варіанту, змінити
колір, тип маркерів, тип ліній.
№ Функція Проміжок Кількість Колір
п/п точок
1 y=sin (x ) [-10;10] 100 Голубий
2 x [-3;3] 200 Малиновий
y=e
3 3 ln( x ) [2;15] 150 Жовтий
y=
5x
4 y=tg( x ) [-10;10] 80 Червоний
5 y=ctg( x) [-10;10] 100 Зелений
6 y=x 2 [-15;15] 150 Синій
7
y=x 3 [-8;8] 140 Білий
8
y=√ x [0;100] 180 Чорний
9 y=log3 ( x)+7 .2cos( x) [2;10] 190 Голубий

10 3 [-12;12] 200 Малиновий
y=√ cos( x)
11 3 [-20;20] 140 Жовтий
y=3 sin2 ( x+ √ x )
12 2 x [-7;7] 180 Червоний
y=x + e
13 4 5 [-13;13] 130 Зелений
x x
y=1+ x + x + 2
7 8x
14 x [-14;14] 140 Синій
(2 x +5 )e
y=
13(3 x 2 + x +1)
15 2 [-15;15] 150 Білий
y=5 x +3
16 y=8 sin (x ) [-16;16] 200 Чорний
17 x [-17;17] 250 Голубий
y=e +x
64
№ Функція Проміжок Кількість Колір
п/п точок
18 9 tg( x ) [1;20] 80 Малиновий
y=
4x
19 y=sin (x )+5 x [-19;15] 90 Жовтий
20 [-18;15] 100 Червоний
y=x+tg( x)
21 y=x 2 +5 x [-20;15] 110 Зелений
22 3 [-15;10] 120 Синій
y=x +1 /x
23
y=√ x+12 [2;20] 140 Білий
24 y=sin (x )+1.2cos( x) [-1;15] 150 Чорний

25 y=x+5 [0;50] 100 Голубий
26 y=sin (x+1/ x ) [3;21] 90 Малиновий
27
y=x 2 + e x +2 [2;15] 80 Жовтий
28 4 5 [-15;15] 50 Червоний
x x
y=1+ x + x + 2
7 8x
29 2 x +5 [1;20] 100 Зелений
y=
3 x2 + x+1
30 2 [1;15] 200 Синій
y=x +8. 1
65
4. Побудувати поверхню:
Варіант Діапазон для X та Y Функція Z
початок крок кінець
1 0,0 1,7 143,6 z=sin( x )+ y⋅x
2 6,9 1,8 155,2
+ y 5^
sin( x )
z=e
3 11,0 0,3 33,0 3 ln( x)
z=
5y
4 13,9 1,5 132,1 5 7
z = x +5⋅ y
5 16,1 1,9 164,9 2
z=sin( x )⋅y+ y +8
6 17,9 0,6 56,7 2 2
z=x + ln( y +5 )
7 19,5 1,3 117,5 3 2
z=x + y + 5
z=√ x 4 +1+ y 8 +6
8 20,8 2,0 171,1
9 22,0 0,8 79,1 z=log 3 ( x+ y)+7 . 2cos( x )

10 23,0 1,1 100,6 3
z=√ cos(|x|)+ y 5
11 24,0 2,0 173,9 3
z=3 sin 2 ( y+ √ x )
12 24,8 1,1 100,0
z=x 2 +e cos( y )
13 25,6 0,8 81,7 4
y
z=1+ x+ + x 5
7
14 26,4 2,0 173,2 (2 x+5)
z=
0 .5⋅(3 y 2 + y +1)
15 27,1 1,3 119,0 z=5 x 2 +3+ y 8
16 27,7 0,6 61,3 5
z=8 sin( x )+ y
17 28,3 1,9 169,3 z=e sin( x+ y )+x
18 28,9 1,5 135,8 9 sin( x )
z=
4 y 2 + 8⋅x
19 29,4 0,3 39,9 z=sin( x )+5 y
20 30,0 1,8 162,2 16
z=x +cos( y )
21 30,4 1,7 150,2 8
5y2
z=x +
51⋅x
22 30,9 0,1 17,9 3
z=x +1/ y
9
z=√ x+12+ y
23 31,4 1,7 152,1
24 31,8 1,8 161,7 z=sin( x)+1.2cos( y)
66
Варіант Діапазон для X та Y Функція Z
початок крок кінець
25 32,2 0,3 38,2 z=x +5+8⋅y15 + x 2
26 32,6 1,5 139,2 z=sin( y +1/ x )
27 33,0 1,9 170,3 2 y +2
z=x +e
28 33,3 0,5 60,8
x4 y5
z=1+x+ +
y 8
29 33,7 1,3 123,8 2 x +5
z=
3 x 2 + y+1
30 34,0 2,0 175,9 2 2
z=x + y
1. Назвати основні елементи діаграм табличного процесора MSE.
2. Які кроки потрібно виконати, щоб побудувати діаграму?
3. Які кроки потрібно виконати, щоб побудувати графік?
4. Як змінити назви осей?
5. Які кроки потрібно виконати, щоб побудувати поверхню?
Бази даних в МS Ехсеl
Термін база даних можна застосувати до будь-якої сукупності зв'язаної інформації,
об'єднаної за певною ознакою. Основним призначенням баз даних є швидкий пошук
інформації. При цьому стовпці називаються полями, а рядки – записами. Стовпцям
присвоюються імена, які будуть використовуватися як імена полів записів. Інформація в
базах даних має постійну структуру. Кожен рядок можна розглядати як одиничний запис.
Побудову списку слід почати з проектування його структури.
Існують обмеження, що накладаються на структуру бази даних:
- перший ряд бази даних повинен містити неповторювані імена полів і
розташовуватися в одному рядку;
- у списку не повинно бути порожніх рядків і стовпців;
- для імен полів слід використовувати шрифт, формат, рамку, відмінні від тих, які
використовуються для даних у записах;
- таблицю слід відокремити від інших даних робочого листа порожнім стовпцем і
порожній рядком;
- інформація по полях повинна бути однорідною, тобто тільки цифри або тільки
текст.
Робота з будь базою даних полягає в пошуку інформації за певними критеріями,
перегрупуванні та обробці інформації.
Розглянемо на прикладі створення бази даних.
Створення бази даних (списку)
Приклад 11.1.
1. Спроектувати структуру списку згідно наступного завдання.
Визначити межу міцності деревини при сколюванні вздовж волокон з вологістю в
момент випробування W:
67
де - максимальне зусилля, Н;
b – товщина зразка, мм;
l – довжина сколювання, мм.
Отримане значення перераховують на стандартну вологість 12% за формулою
де – поправочний коефіцієнт на вологість, рівний 0,03 для всіх порід на 1%

вологості;
– вологість зразка на час сколювання, % (див. лаб.роб.9).
2. Щоб швидко поміняти місцями назви рядків та стовпців та відповідні дані,
отримані в лабораторній роботі №9, скопіюйте потрібну таблицю, клацніть правою
кнопкою миші, виберіть в контектному меню пункт Специальная вставка і у діалоговому
вікні встановіть галочку Транспортировать (рис.12.1).
Рис.12.1 – Перевертання таблиці

2. На вкладці Вставка виконати команду Таблица. У вікні Создание таблицы
вказати діапазон майбутнього списку і встановити прапорець Таблица с заголовками
(рис. 12.2).
Рис.12.2 – Створення таблиці

3. Додайте до таблиці поле «Дата дослідження» (рис.12.3).
68
Рис.12.3 – Таблиця з заголовками
4. При введенні даних бажано контролювати тип введеної інформації і зводити до
мінімуму помилки введення. У Ехсеl виконання подібних умов перевіряється за
допомогою засобу, який називається перевіркою даних. Для цього необхідно виконати
наступні дії.
- виділити комірки стовпчика, для якого встановлюється перевірка введення даних;
- на вкладці Данные виконати команду Проверка данных;
- на вкладці Параметры в області Условие проверки вибрати Тип данных: Любое
значение (використовується для скасування перевірки вводу), Целое число,
Действительное, Список, Дата, Время, Длина текста и Другой (формат, для якого можна
задати власну формулу, наприклад, "ч"або"ж"). При виборі значення внизу вікна
з'являються додаткові поля для вводу умов або обмежень (наприклад, мінімального і
максимального допустимих значень);
- на вкладці Сообщение для ввода можна встановити прапорець Отображать
подсказку, если ячейка является текущей і ввести повідомлення, щоб воно з'являлося на
екрані при введенні даних, які не відповідають умові перевірки.
Встановимо перевірку даних при їх введенні в стовпець «Дата дослідження», для
цього виділимо його і виконаємо команди Данные Проверка данных (рис. 12.4).
Рис.12.4 – Налаштування перевірки даних при введенні

5. Нижче заголовків внести в список записи даних. Для зміни розміру таблиці
необхідно натиснути на маркер і протягнути його вправо і вниз для збільшення таблиці і
відповідно вліво і вгору – для її зменшення (рис. 12.5).
69
Рис.12.5 – Створена база даних
Для перетворення бази даних в просту таблицю необхідно встановити курсор
усередині списку і на вкладці Конструктор виконати команду Преобразовать в
диапазон.
Сортування даних у списку
Команда Сортировка дозволяє переставити записи в іншому порядку на підставі
значень одного або декількох стовпців. Записи сортуються за зростанням/спаданням або в
обраному користувачем порядку (наприклад, по днях тижня).
Порядок сортування у списку:
1. Встановити курсор в комірку списку.
2. Виконати команду Сортировка на вкладці Данные в групі Сортировка и
фильтр (рис. 12.6).
Рис.12.6 – Командт сортування та фільтрування даних

З. У діалоговому вікні Сортировка вибрати поле, за яким буде відбуватися
сортування, тип сортування (за значенням, колір комірки, колір шрифту, значок комірки) і
порядок (за зростанням, спаданням, що настроюється) (рис. 12.7).
Рис.12.7 – Діалогове вікно сортування даних

Автофільтр
Відфільтрувати список – значить показати тільки ті записи, які задовольняють
заданому критерію.
Щоб встановити або прибрати автофільтр, слід на вкладці Данные в групі
Сортировка и фильтр виконати команду Фильтр (див. рис. 12.6). Після цього натиснути
70
кнопку зі стрілкою біля назви якого-небудь поля, щоб розкрити список його елементів і
вибрати відображаються значення або задати умову відбору (рис. 12.8). На екрані
з'являться тільки ті записи, які відповідають заданій умові. У разі необхідності можна
продовжити фільтрацію, натискаючи кнопки зі стрілками на інших полях.
Рис.12.8 – Фільтрування даних

Для фільтрації записів за більш складних умов відбору, ніж автофільтр,
застосовується команда Дополнительно, яка розташована на вкладці Данные. Команда
Дополнительно аналогічна команді "Розширений фільтр" в Excel 2003.
Вибрати хвойні породи деревини, у яких вологість більша за 9%, і до яких
прикладене зусилля, більше за 4300 Н.
1. В діапазон А16:І16 скопіюємо назви полів записів (діапазон А3:І3).
2. В комірки В17:В19 скопіюємо назви хвойних порід деревини, в комірки
D17:D19 введемо умову для відбору вологості (>9), а в комірки F17:F19 – умову для
відбору зусиль (>4300).
3. На вкладці Данные вибираємо команду Дополнительно, після чого з’явиться
вікно Расширенный фільтр (рис.12.9), в якому вказуємо вихідний діапазон (нашу базу
даних), діапазон умов (комірки А16:І19) і якщо хочемо скопіювати результат в інше місце,
то потрібно вказати ще діапазон для розміщення результату (рис.12.10).
Рис.12.9 – Розширений фільтр
71
Рис.12.10 – Приклад застосування розширеного фільтру
Зведені таблиці
Звіт зведеної таблиці являє собою інтерактивний метод швидкого підсумовування
великих обсягів даних. Звіт зведеної таблиці використовується у випадках, коли потрібно
проаналізувати пов'язані підсумки, особливо для порівняння декількох фактів по кожному
числу зі списку узагальнюючих чисел.
Створити зведену таблицю, в якій по двом датам випробувань, 01.05.2014 і
06.08.2014 будуть підсумовуватися товщини зразків і буде знайдено середнє значення по
максимальному зусиллю.
1. Щоб створити зведену таблицю, на вкладці Вставка в групі Таблицы необхідно
вибрати пункт Сводная таблица. На екран буде виведено діалогове вікно Создание
сводной таблицы (рис. 12.11), в якому слід вказати діапазони вихідної і зведеної таблиць.
Рис.12.11 – Створення зведеної таблиці

2. Перемістити мишкою на макет зазначені поля (рис. 12.12).
72
Рис.12.12 – Макет зведеної таблиці
3. У полі дата випробувань встановити фільтр по двох зазначених датах (рис.
12.13).
Рис.12.13 – Встановлення фільтру

4. Внизу у вікні Список полей сводной таблицы, клацнувши по полю Товщина
зразка:
- Виконати в меню команду Параметры поля (рис. 12.14);
73
Рис.12.14 – Виклик команди Параметры поля
- У вікні Параметры поля вибрати функцію Сумма;
- У списку поля Товщина зразка виконати команду Переместить в значения.
Для поля максимальне зусилля вибрати функцію Среднее і виконати команду
Переместить в значения.
Отримаємо макет зведеної таблиці із заданими параметрами полів (рис. 12.15).
Рис.12.15 – Макет зведеної таблиці із заданими параметрами полів

Звіт отриманої зведеної таблиці представлений на рис. 12.16.
74
Рис.12.16 – Зведена таблиця
Хід роботи
1. Сформувати базу даних «Теплопровідність і структурні характеристики
будівельних матеріалів», представлену в табл. 12.1 використовуючи обчислення
пористості за формулою
.
Таблиця 12.1
Теплопровідність і структурні характеристики будівельних матеріалів
Назва Теплопровідність Густина, кг/м3 Пористість П,
матеріалу  середня 0 істинна  %
Сталь 58 7850 7850
Мідь 387 9860 8960
Алюміній 210 2700 2700
Граніт 3,1 2590 2650
Важкий бетон 1,4 2300 2400
Керамзитобетон 0,42 1260 1300
Пористий бетон 0,325 700 750
Цегла силікатна 1,08 1985 2600
Цегла 0,85 1700 2650
керамічна
Піноскло 0,095 250 2500
Кожне завдання виконувати на окремому листі, попередньо скопіювавши туди базу
даних.
Завдання 1.
1. Набрати заголовки таблиці.
2. Створити з них список.
З. До стовпцю Середня густина застосувати перевірку даних: дані, що вводяться,
повинні бути більші за 250 і менші за 9000.
4. Заповнити список даними.
5. Комірки заголовків (поля списку) заповнити кольором.
Завдання 2.
1. Відсортувати дані списку по назві матеріалу за алфавітом.
2. Відсортувати дані списку за середньою густиною за спаданням.
Завдання 3.
Використовуючи команду Автофільтр, вибрати наступні дані зі списку:
- теплопровідність більше 10;
- пористість вище середнього значення пористості,
- середню густину більше 1000 і менше 2000.
Завдання 4.
Створити зведену таблицю, в якій по істинній густині 2650 будуть
підсумовуватися теплопровідності і буде знайдено середнє значення по пористості.
75
2. Створіть книгу під ім’ям «Будівельна фірма».
2.1. Створіть на листі 1 таблицю «Діяльність будівельної фірми».
2.2. Вирахуйте затрати на будівельні матеріали.

2.3. Вирахуйте витрати на заробітну плату.
2.4. Вирахуйте прибуток за кожен місяць.
2.5. За допомогою автофільтру відфільтруйте дані, сума яких за січень місяць
більша 1000.
2.6. Виведіть всю таблицю.
2.7. Посортуйте Послуги за зростанням.
2.8. Задайте назву аркуша Фірма.
2.9. Створіть діаграму прибутків за всі місяці.
2.10. Збережіть документ в своїй папці.
1. Як створюються зведені таблиці?
2. Що таке список в Excel?
3. Як відсортувати списки за власним порядком сортування?
4. Як відсортувати записи списку за більш як трьома полями?
5. Як забезпечити можливість відновлення початкового порядку записів списку?
6. Можливість автофільтра.
7. Як за допомогою автофільтра відібрати 5% записів, що мають найбільше
значення за певним числовим полем?
8. Як за допомогою автофільтра відібрати записи, де значення деякого числового
поля належать до певного інтервалу?
9. Як за допомогою автофільтра відібрати записи, де слова певного текстового поля
містять “в” на третій позиції?
Автоматизація створення та розсилання однотипних документів
Формування великої кількості однотипних документів (навіть простого змісту) без
використання інструментів автоматизації є доволі трудомістким процесом.
Іноді потрібно створити складений документ, що містить основний текст, без змін
або з невеликими змінами призначений деякому числу клієнтів, і джерело, яке містить
76
змінюваний для кожного клієнта текст. Процес автоматичного створення таких
документів називається злиттям документів.
У середовищі Microsoft Word 2007 для автоматичного генерування однотипних
документів з можливістю їх розсилання різним адресатам передбачений механізм злиття.
Злиттю підлягають:
- основний документ (бланк, форма, лист, інструкція), в текст якого включені
особливі поля підстановки або злиття;
- джерело даних, тобто файл, що містить персоніфіковану для кожного клієнта
інформацію.
Змінна інформація для документів береться з джерела у вигляді таблиці (яка може
знаходитися у текстовому файлі, файлі електронних таблиць або файлі бази даних) і
розставляється у чітко визначені позиції. Також існує можливість безпосередньо під час
злиття вводити конкретну інформацію стосовно адресатів розсилання чи інших критеріїв
формування документів.
Документ стандартного змісту називається основним документом, а файл, у якому
міститься змінна інформація – джерелом даних. Основний документ містить постійний
текст (тіло документа) і змінний (поля злиття). Джерело даних містить записи, кожен з
яких відповідає одному об’єктові розсилання. Кожен стовпець у джерелі даних
називається полем і повинен мати рядок заголовку для однозначної ідентифікації цього
поля (ім’я поля).
Процес злиття здійснюється, зазвичай, у три етапи:
1. Створення джерела даних.
2. Створення основного документа.
3. Виконання злиття з критеріями відбору або без них.
Хід роботи
Завдання. За допомогою текстового редактора Microsoft Word 2007 створити
бланк, у якому автоматично формуватимуться запрошення на збори ОСББ для їх
подальшого розсилання (рис. 14.1).
Рис.14.1 – Зразок заповненого бланку повідомлення
77
1. Створити та заповнити (щонайменше 10 записів) у редакторі електронних
таблиць Microsoft Excel 2007 таблицю, що міститиме змінну частину повідомлень
(рис.14.2).
Рис.14.2 – Таблиця – джерело даних

2. Закрийте і збережіть цю таблицю у свою папку під назвою Data.xlsх.
3. Створіть файл Blank.doсх як на рис.14.1.
4. Перейдіть на закладку Рассылки.
5. Для підключення джерела даних (файлу Data.xlsx) на панелі Начать слияние
натисніть на кнопку Выбрать получателей і виберіть команду Использовать
существующий список…. У вікні вибору відшукайте файл Data.xlsx, натисніть на кнопку
Открыть та виберіть аркуш, у якому містяться дані.
6. Для автоматичного заповнення адрес учасників конференції помістіть курсор у
потрібне місце документа (зазвичай у правому верхньому куті) і натисніть на кнопку Блок
адреса у групі Составление документа и вставка полей.
7. У вікні Вставка блока адреса за допомогою опцій зліва і кнопки Подбор
полей… сформуйте структуру адреси (рис.14.3).
Рис.14.3 – Додавання блоку адреси

8. Заповніть тіло основного документа, залишивши незаповненим закінчення у
звертанні (воно генеруватиметься автоматично з урахуванням статі учасника
конференції), а у місцях, де повинна бути інформація з джерела даних (родовий відмінок),
78
натисніть на кнопку Вставить поле слития і вставте поле з відповідною назвою. Після
цього основний документ має виглядати приблизно як на рис.14.4.
Рис.14.4 – Основний документ з полями

9. Для заповнення закінчення у слові “Шановн” помістіть курсор у кінець слова і,
натиснувши на кнопку Правила, виберіть команду IF…THEN…ELSE та вкажіть
параметри умови: закінчення “ий”, якщо стать чоловіча (літера “ч” у полі “Стать”
джерела даних) та “а” у протилежному випадку (рис.14.5).
Рис.14.5 – Створення правила для вибору закінчення

10. Виконайте команду Изменить отдельные документы… з меню кнопки
Найти и объединить у групі Завершить.
Якщо повыдомлення мають розсилатись не всім адресатам, то перед виконанням
пункту 10 потрібно натиснути на кнопку Изменить список получателей у групі Начать
слияние і у вікні Получители слияния (рис.14.6) відзначити галочками або з допомогою
фільтрування записи, для яких мають бути згенеровані листи. Для формування
складніших критеріів відбору потрібно натиснути на гіперпосилання Фильтр в області
79
Уточнить список получателей і заповнити умови відбору, використовуючи логічні
оператори “і”, “або” та операції порівняння.
Рис.14.6 – Вибір одержувачів злиття

1. Для чого потрібне джерело даних?
2. Для чого потрібний основний документ?
3. Як відбувається процес злиття?
4. Що таке поле злиття?
80
Список рекомендованих джерел
1. Волков В. Б. Популярный самоучитель Excel 2007. – СПб.: Питер, 2008. – 253 с.
– С. 222 – 232.
2. Голышева, А. В. Word 2007 «без воды». Все, что нужно для уверенной работы /
А. В. Голышева, А. А. Ерофеев. – СПб. : Наука и Техника, 2008. – 192 с. : ил.
3. Иванова Е.Н., Microsoft Office Word 2007. Просто как дважды два – М.: Эксмо,
2008 – 256 с.
4. Краинский, И. Word 2007. Популярный самоучитель / И. Краинский. –СПб. :

Питер, 2008. – 240 с. : ил. – (Серия «Популярный самоучитель»).
5. Руденко В. Д., Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс

інформатики / За ред. В. М. – К.: Фенікс, 2008.
6. Смирнова О. В. Word 2007 на практике. М: Феникс, 2009, 160 с.
7. Тихомиров А., Прокди А., Колосков П. Самоучитель Microsoft Office 2007. Все
программы пакета. М.: Наука и техника, 2008, 616 с.
Юдин В. И. Учебник в Microsoft Excel XP. – Краматорск.: Электронный учебник. – Глава

Сводные таблицы; Глава 9. Инструменты анализа данных.

Лаб роб 1 11

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Лаб роб 1 11

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР МІСROSOFT WORD..............................................................4

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 ВВЕДЕННЯ, РЕДАГУВАННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ В СЕРЕДОВИЩІ МS WORD....................4

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 ПЕРЕГЛЯД, РЕДАГУВАННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ В СЕРЕДОВИЩІ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 РОБОТА З ТАБЛИЦЯМИ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD............................12

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 РОБОТА З ФОРМУЛАМИ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................16

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 РОБОТА З ГРАФІКОЮ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD................................22

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ № 6 СТВОРЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................26

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ № 7 СТВОРЕННЯ ПУБЛІКАЦІЙ В СЕРЕДОВИЩІ МІСROSOFT WORD...........................31

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ОСНОВИ РОБОТИ В MICROSOFT EXCEL...................................................................39

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 ВВЕДЕННЯ ТА ФОРМАТУВАННЯ ДАНИХ В МS ЕХСЕL.........................................39

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 ОБЧИСЛЕННЯ В МS ЕХСЕL. МАЙСТЕР ФУНКЦІЙ.................................................47

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 ЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ ДАТИ І ЧАСУ.....................................................53

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11 ПОБУДОВА ГРАФІКІВ ТА ДІАГРАМ..................................................................59

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12 БАЗИ ДАНИХ В МS ЕХСЕL.................................................................................66

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13 АВТОМАТИЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗСИЛАННЯ ОДНОТИПНИХ ДОКУМЕНТІВ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................................................ 80

Кнопка Сохранить й одноіменна опція в головному меню дозволяють

Для відкриття файла можна скористатися кнопкою Открыть або

Кнопки для керування вікном: Свернуть , Развернуть /Свернуть в

окно, , Закрыть розташовані в його правому верхньому куті. Вони

Рис.1.1 – Відкриття діалогового вікна «Шрифт»

Рис.1.2 – Відкриття діалогового вікна «Абзац»

на панелі інструментів або вибрати команду головного меню Сохранить.

Рис.2.1 – Встановлення нового маркера

Рис.2.2 – Вибір символу для маркера

Зверніть увагу, що після кожного натискування Enter на екрані з’являється той

Рис.2.4 – Зразок титульної сторінки

4.Користуючись інструментами цієї панелі, відредагуйте вставлену таблицю за

1 Довідка форми А3 226 1.00

Рис.4.1 – Панель Конструктор, Работа с формулами

Рис. 4.2 – Підменю Формула з колекцією формул

Рис. 4.3 – Покажчик на вікно Параметры формул

Рис.4.5 – Вікно шаблону Дробь

Рис. 4.6 – Група Радикал

Рис. 4.7 – Вікно створення нового стандартного блока

 Натиснути значок Кнопка Microsoft Office , вибрати кнопку Параметры

Редактор формул Microsoft equation 3.0

9. Шляхом переміщення об’єктів отримайте свою візитку, як наприклад:

Рис.6.2 – Панель Формат

Рис.6.4 – Конструктор колонтитулів

Завдання 3. Робота з настроювання параметрів сторінок в текстовому

1. Настройте параметри сторінок використовуючи меню Разметка страницы

Рис.6.5 – Задання параметрів розташування колонтитулів.

Зазначимо, що вигляд фрагментів тексту можна задавати без використання стилів,

Рис.7.1 – Інспектор стилів

Рис.7.3 – Кнопка Формат

Рис.7.4 – Організарот стилів

Рис.7.6 – Назва в стилі підпис

Рис.7.7 – Створення нового підпису

Рис. 7.8 – Налаштування номерації підписів

Рис.7.9 – Укладання переліку ілюстрацій

Рис.7.11 – Діалогове ввікно для створення покажчика

Рис.7.12 – Перевірка првопису

Рис.7.13 – Зв’язування файлів

Рис.8.1 – Інтерфейс Excel

1. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.

1. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.

Рис.8.2 – Створення списку користувача

З. Натиснути кнопку Microsoft Office , потім клацнути Параметры Ехсеl.,

Рис.8.3 – Побудова арифметичної прогресії

Рис.8.4 – Задання параметрів прогресії

Рис.8.6 – Створення імені діапазону комірок