нагадує подвиг Небесної сотні та "кіборгів".

Бій українських вояків проти більшовицької армії на

станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином
добровольці утримали столицю на час, необхідний для
укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав
міжнародне визнання української незалежності. Минуло
майже сто років, а ми знову змушені обороняти власну
незалежність ціною людських жертв. А ще завжди
пам’ятати свою історію та те, якою ціною давалась
українському народові власне держава та незалежність.
ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ На початку січня 1918 року більшовики встановили
КРУТ контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській
29 січня 2018 року губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918
відбувся бій під Крутами, в року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
якому українські студенти Коли українські війська відступили до станції Крути,
пожертвували своїм на їх підтримку було направлено Першу Українську
життям, аби спинити армію юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі
більшовиків при наступі на чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин
Київ. Цей приклад (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного
самопожертви молоді добровольчого Помічного Студентського куреня січових
багато в чому стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців
з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
 Утрати українських Андрiй Соколовський,
військ під Крутами Євген Тернавський,
оцінюють у 70–100 Володимир Гнаткевич (з 6-
загиблих, за сучасними го класу), Григiр Пiпський
підрахунками. Серед них – (галичанин), Іван
37–39 вбитих у бою та Сорокевич (з 7-го класу),
розстріляних студентів i Павло Кольченко
Після запеклого
гімназистів. На сьогодні (прапорщик), Микола
багатогодинного бою,
вiдомi прізвища 20 з них. Ганкевич (з 8-го класу).
користуючись присмерком,
Це студенти Народного Втрати
українські війська
університету Олександр бiльшовицьких військ під
організовано відступили зі
Шерстюк, Ісидор Пурик, Крутами були значними,
станції Крути до своїх
Борозенко-Конончук, сягали тільки вбитими 300
ешелонів. 27 студентів та
Головащук, Чижов, Сiрик, вояків. Досі біографічні
гімназистів, які перебували
Омельченко (сотник); дані були відомі лише про
у резерві, під час відступу
студенти університету Св. вісьмох крутянців.
потрапили у полон.
Володимира Олександр Нещодавно віднайдені
Наступного дня вони були
Попович, Володимир архівні та газетні матеріали
розстріляні або
Шульгин, Микола Лизогуб, розкривають життєпис ще
замордовані. Згодом їх
Божко-Божинський, одного із вояків
поховали на Аскольдовій
Дмитренко, Андрiїв; Студентського куреня –
могилі у Києві.
гімназисти 2-ї Кирило- Олександра Борозенка-
Мефодiївської гiмназiї Конончука.
 Ще про кількох крутянців знаємо імператорської армії брав
лише прізвище. Решта були поховані участь в окупації росіянами
невпізнаними. Встановлення їхніх Галичини. З початком
життєписів та вшанування пам’яті героїв Української революції
на належному рівні є нашим боргом перед 1917-1921 рр. став
захисниками України. У 2014 р. науковий активним діячем
співробітник Інституту історії України НАН фельдшерського руху.
України Віталій Скальський знайшов у Учасник з’їздів медико-
архівах дані для біографії ще одного з санітарного персоналу,
"перших кіборгів". член Всеукраїнської спілки
Олександр Борозенко-Конончук народився 8 липня лікарських помічників.
1903 р. у с. Антонів Сквирського повіту Київської губернії Восени 1917 р. вступив на
(нині - село Сквирського району Київської області) у правничий факультет
селянській родині Остапа (Євстафія) Ісидоровича та Агафії Українського народного
Іванівни. Навчався в Антонівському двокласному університету. Під час бою
сільському училищі. 1905 р. планував вступати у Велико- під Крутами 29 січня 1918
Сорочинську вчительську семінарію, однак обрав р. потрапив у полон і був
професію медика і з 1906 по 1910 р. навчався у Київській розстріляний
земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні більшовиками. 19 березня
(нині - Київський перший медичний коледж). 1918 р. похований на
Після закінчення навчання працював у лікарнях Аскольдовій могилі у Києві.
Київської губернії. 1912 р. призваний на військову службу.
Під час Першої світової війни як солдат Російської